Ефективність селекції у племінних стадах української чорно-рябої молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК 636.22/28

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ СЕЛЕКЦІЇ У ПЛЕМІННИХ СТАДАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

СОТНІЧЕНКО ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

с. Чубинське Київської області - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

Рудик Іван Адамович, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин.

Офіційні опоненти:

Сірацький Йосип Зенонович, доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу відтворення;

Найденко Катерина Андріївна, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України, доцент кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин ім. М.А. Кравченка.

Захист відбудеться "26" листопада 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область, 08321.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область, 08321.

Автореферат розісланий "22" жовтня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поліпшувальний процес української чорно-рябої молочної породи передбачає розведення "в собі" тварин із умовною структурою генотипу 1/4ЧР 3/4Г та 3/8ЧР 5/8Г, за чіткої системи відбору тварин бажаного типу та спрямованому вирощуванні ремонтного молодняку (Буркат В.П., Білоус О.В., Єфіменко М.Я. та ін., 2003).

Водночас з метою залучення для генетичного поліпшення породи досягнень світової селекції молочної худоби доцільно використовувати в окремих племзаводах невелику кількість сперми бугаїв-лідерів поліпшувальних порід. За даними М.З. Басовського, І.А. Рудика (1992), М.І. Бащенка (2000) завдяки впровадження в практику оптимізованих програм селекції молочної худоби можливим є досягнення середньорічного генетичного прогресу до 80-120 кг в рік.

Однак, у ряді племзаводів та племрепродукторів підбір плідників здійснюється за типом вбирного схрещування, за якого відбувається подальше збільшення частки спадковості голштинської породи. Генетичні зміни в популяціях молочної худоби в різних умовах утримання не завжди супроводжуються зростанням показників молочної продуктивності, відтворної здатності, тривалості продуктивного використання. Тому вивчення ефективності методів поліпшення стада з урахуванням генетичних змін та впливу факторів зовнішнього середовища є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Білоцерківського національного аграрного університету за темою: "Розробка методів підвищення ефективності селекції молочної худоби" на 2001-2005 роки (№ держреєстрації 0103U006320).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення ефективності селекції в стадах української чорно-рябої молочної породи, спрямованої на підвищення генетичного потенціалу корів за надоєм з умовною часткою спадковості за голштинською породою до 75 % та їх ровесниць (75,1 % і більше) з урахуванням впливу середовищних факторів.

Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:

Ш визначити величину середньорічного генетичного прогресу у племінних стадах молочної худоби;

Ш визначити генетичний потенціал досліджуваних стад за надоєм та ступінь його реалізації;

Ш оцінити вплив частки спадковості за голштинською породою на інтенсивність росту ремонтних теличок;

Ш дослідити ефективність проведення відбору та підбору у племінних стадах української чорно-рябої молочної породи;

Ш визначити частоту різних форм успадкування надоїв у корів досліджуваних стад в залежності від генетичних факторів;

Ш проаналізувати зміни показників відтворної здатності корів, у зв'язку з ростом генетичного потенціалу за надоєм;

Ш встановити причини вибракування та тривалість продуктивного використання корів.

Об'єкт досліджень. Генетичний прогрес, вклад чотирьох категорій племінних тварин, інтенсивність росту ремонтного молодняку, молочна продуктивність, відтворна здатність, екстер'єрні особливості тварин, форми успадкування племінної цінності корів за надоєм.

Предмет досліджень. Середньодобові прирости, надій молока, вміст жиру та білка в молоці, тривалість сервіс-періоду, проміри тіла тварин, величина племінної цінності бугаїв-плідників та корів за надоєм.

Методи досліджень. В роботі застосовувались генеалогічний, генетико-математичний, популяційний методи досліджень та інші класичні методи. При обробці результатів досліджень використовувались методи варіаційної статистики із застосуванням комп'ютерної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у племінних стадах з однаковою технологією виробництва молока, але з різним рівнем годівлі тварин вивчена ефективність поліпшувального процесу української чорно-рябої молочної породи за типом вбирного схрещування.

Встановлено, що досліджувані стада мають різну величину генетичного потенціалу за надоєм та ступінь його реалізації як наслідок використання бугаїв-плідників з різною племінною цінністю, різної інтенсивності відбору серед маточного поголів'я та відмінностями за рівнем годівлі тварин. Величина генетичного прогресу за надоєм у племінних стадах становить 36,3-42,2 кг молока на корову в рік і залежить від інтенсивності відбору чотирьох категорій племінних тварин у системі великомасштабної селекції. Вплив на темпи генетичного поліпшення стад за надоєм становить: батьків бугаїв - 39,1-40,1 %; батьків корів - 33,4-36,6; матерів бугаїв - 17,9-21,1 %; та матерів корів - 5,4-5,6 %. Отримані нові дані щодо впливу генотипу тварин на інтенсивність росту ремонтних теличок, молочну продуктивність, відтворну здатність, тривалість продуктивного використання та причини вибракування корів, форм успадкування племінної цінності за надоєм та частоти їх проявлення залежно від генетичних факторів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати експериментальних досліджень впроваджені у досліджуваних стадах української чорно-рябої молочної породи, а також можуть бути використані для прискорення темпів генетичного поліпшення стад української чорно-рябої молочної породи та застосовані при розробці перспективних планів селекційно-племінної роботи з породою.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи зібрані первинні дані зоотехнічного і племінного обліку корів та бугаїв-плідників, проведено аналіз інтенсивності росту ремонтного молодняку, вивчено ефективність розведення молочної худоби за типом вбирного схрещування з урахуванням рівня забезпеченості тварин кормами, вплив голштинської худоби на формування генетичного потенціалу тварин за надоєм та ступінь його реалізації в корів з різною часткою спадковості за поліпшувальною породою, вплив росту рівня молочної продуктивності корів на їх відтворну здатність, досліджено ефективність проведення відбору та підбору, визначено частоту прояву різних форм успадкування племінної цінності корів за надоєм, проаналізовано тривалість використання корів та виділено основні причини їх вибуття, проведено статистичну обробку матеріалів досліджень, економічне обґрунтування ефективності селекції у досліджуваних стадах, аналіз отриманих результатів досліджень та оформлено рукопис дисертації.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися: на конференціях молодих вчених у Білоцерківському НАУ у 2002-2008 рр.; на міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених та спеціалістів "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (Львів, 2003р.); на третій міжвузівській науковій конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (Вінниця, 2003р.); на міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва", (м. Вінниця, 2008р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України (3 із яких без співавторів), двох тезах.

Структура та обсяг роботи: Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури, додатків. Обсяг дисертації становить 154 сторінки, у тому числі - 50 таблиць, 2 рисунки та 6 додатків. Список літератури включає 278 найменувань, у тому числі 47 іноземних.

Матеріал і методика досліджень. Базовими для проведення досліджень були племінні заводи УЧРМ породи: ТОВ "Сухоліське" (n = 520); СВК ім. Щорса (n = 605) та СК АФ "Матюші" (n = 700) Білоцерківського району Київської області (табл. 1). У всіх господарствах основні елементи технології утримання молочної худоби є однаковими.

Таблиця 1. Паратипова та фенотипова характеристика досліджуваних стад

Для проведення досліджень складали групи за принципом аналогів з урахуванням породи, походження, віку, генотипу тварин. За часткою спадковості голштинської породи тварини були розділені на дві групи: до 75 % (9/16, 5/8, 11/16, 3/4) та більше 75,1 % (25/32, 27/32, 7/8, 15/16).

Форми успадкування племінної цінності за надоями молока корів визначали за методикою Н.С. Колышкиной и соавт.(1970) в модифікації І.А. Рудика (1997) на основі порівняння фактичної племінної цінності кожної дочки з теоретично очікуваною.

Племінну цінність батьків корів та батьків бугаїв визначали за даними каталогів бугаїв-плідників, допущених до використання у 2000-2005 рр.

Племінну цінність молодих плідників, неоцінених за якістю потомства (ПЦ_рб), визначали на основі оцінки за походженням за формулою М.З. Басовського і співавторів (2001):

ПЦ_рб = 0,5(ПЦ_м + ПЦ_б), (1)

де: ПЦ_м - племінна цінність матері; ПЦ_б - племінна цінність батька.

Племінну цінність матерів корів визначали за формулою М.З. Басовського (1983):

, (2)

де: h² - коефіцієнт успадковуваності ознаки; Р - продуктивність корови; - продуктивність ровесниць.

Оцінку екстер'єрно-конституційних ознак проводили на основі взяття промірів корів-первісток на 2-3 місяці лактації. Генетичний прогрес в стадах визначали за формулою I. Rendel, A. Robertson (1970):

?G = У Ii / У Li, (3)

де: ?G - генетичний прогрес в стадах; Ii - генетична перевага чотирьох категорій племінних тварин (батьки бугаїв, матері бугаїв, батьки корів, матері корів); Li - генераційний інтервал відповідно для кожної категорії племінних тварин; У - сума.

Генетичний потенціал досліджуваних стад і груп розраховували за методикою М.З. Басовського (1991):

G = A + F_i x (B - A), (4)

де: G - генетичний потенціал; А - генетичний потенціал чистопородних тварин поліпшуваної породи F_i - частка крові поліпшувальної породи В - генетичний потенціал поліпшувальної породи.

Господарське використання корів визначали за показниками тривалості утримання тварин в стаді (днів), продуктивного використання (лактацій), довічного надою (кг), надою на один день життя (кг) та коефіцієнтом господарського використання, користуючись формулою запропонованою М.С. Пелехатим із співавторами (1990):

КГВ = (Ж-К)/Ж, (5)

де: КГВ - коефіцієнт господарського використання; Ж - тривалість життя корови; К - вік корови при першому отеленні, днів.

Загальна схема проведених досліджень наведена на рис. 1.

Рис. 1. Схема досліджень

Причини вибуття корів із стада встановлені згідно актів вибуття.

Біометричну обробку матеріалів досліджень проводили за методами Н.А. Плохинского (1969) і Е.К. Меркурьевой (1970) з використанням комп'ютерної програми "Microsoft Excel". Результати вважали статистично вірогідними якщо Р? 0,95 (*); Р? 0,99 (**); Р? 0,999 (***).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Генетичний прогрес у племінних стадах української чорно-рябої молочної породи. На підвищення молочної продуктивності корів, крім умов годівлі та утримання, має вплив послідовне підвищення генетичного потенціалу за надоєм. Генетичне поліпшення у племінних стадах здійснюється шляхом відбору 4-х категорій племінних тварин: батьків бугаїв (ББ),матерів бугаїв (МБ), батьків корів (БК) та матерів корів (МК) (табл. 2).

Таблиця 2. Вклад чотирьох категорій племінних тварин в генетичний прогрес за надоєм

У досліджуваних стадах найвищий вклад в генетичний прогрес, який становить 36,6-42,2 кг молока в рік, мали батьки бугаїв (39,1-40,1 %) та батьки корів (33,4-36,6 %). Корови, відібрані в племінне ядро (матері корів), внаслідок низької інтенсивності відбору незначно впливають на генетичне поліпшення в стадах (на 5,4-5,6 %).

Зростання рівня надоїв корів відбувалося на основі підбору бугаїв-поліпшувачів з високими показниками племінної цінності за надоєм (табл. 3).

Таблиця 3. Племінна цінність бугаїв-плідників (батьків корів стада)

Підвищенню темпів генетичного поліпшення стада сприяло використання бугаїв-поліпшувачів з вищими показниками племінної цінності за надоєм, зокрема в СВК ім. Щорса середня племінна цінність бугаїв, дочки яких лактували в 2001 р становила +236 кг, а у 2005 році +812 кг молока, крім того, в господарстві використовували лише тих плідників, що були оцінені за якістю потомства. Аналогічна тенденція спостерігається у стаді ТОВ "Сухоліське" та СК АФ "Матюші". Племінна цінність плідників, які використовувалися в 2005 році зросла на 197 кг - 208 кг.

Генетичний потенціал за надоєм та ступінь його реалізації у племінних стадах молочної худоби. Подальше удосконалення стад молочної худоби йде за принципом відкритої популяції шляхом широкого використання як вітчизняних племінних ресурсів так і генофонду молочної худоби зарубіжної селекції, що сприяє підвищенню частки спадковості в корів української чорно-рябої молочної породи частки спадковості за голштинською породою (табл. 4).

Таблиця 4. Ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм у повновікових корів залежно від їх частки спадковості за голштинською породою

Встановлено, що досліджувані стада мають різну величину генетичного потенціалу за надоєм (7672-9420 кг молока) та ступінь його реалізації. Тварини з високою часткою спадковості за голштинською породою (75,1 % і вище) за однакових умов утримання та годівлі проявили нижчий ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм (55,7-78,4 %) порівняно з коровами-ровесницями української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75 % за голштинською породою (70,3-80,0 %).

Встановлена вірогідна різниця за показниками молочної продуктивності у корів з різною часткою спадковості за голштинською породою. За умов високого рівня годівлі (СВК ім. Щорса) поліпшувальний процес української чорно-рябої молочної породи за типом вбирного схрещування з використанням бугаїв голштинської породи сприяє росту фактичних надоїв молока корів до 7386 кг, що на 581 кг вище ровесниць з часткою спадковості за голштинською породою до 75 % (Р>0,95). Аналогічне збільшення частки спадковості за голштинською породою (>75,1 %) у господарствах з нижчим рівнем годівлі не дає очікуваних результатів, зокрема, корови української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75 % переважають за надоєм висококровних ровесниць (вище 75,1 %) на 342-369 кг (Р>0,95).

Вплив інтенсивності росту ремонтного молодняку на наступну їх молочну продуктивність. Результати проведених досліджень вказують на наявність істотного впливу генетичних факторів, зокрема генотипу бугаїв-плідників різних ліній на інтенсивність росту їх дочок.

В СВК ім. Щорса найвищу інтенсивність росту мали дочки плідників лінії Чіфа 142738162, які у 18-и місячному віці мали живу масу вище 380 кг (Р>0,99). У ТОВ "Сухоліське" дочки лінії Старбака 3527900.29 у віці 18 місяців істотно перевищували за живою масою своїх ровесниць лінії Р. Соверінга 198998 (Р>0,999). Дочки ліній В.Б. Айдіала 1013415 та Р. Соверінга 198998 в різних господарствах не мали вірогідної різниці за живою масою протягом всього періоду їх вирощування.

Слід зазначити, що тварини з різною часткою спадковості за голштинською породою при народженні мали однакову або ж з не вірогідну різницю за живою масою (табл. 5).

Таблиця 5. Інтенсивність росту телиць залежно від їх частки спадковості за голштинською породою

Однак в 6, 9, 12, 18-и місячному віці між порівнюваними групами встановлена вірогідна різниця. У СВК ім. Щорса ремонтні телички переважали за живою масою показники стандарту і породи. До того ж, телички з високою часткою спадковості за голштинською породою переважали ровесниць у всі вікові періоди з вірогідною різницею у 6-и місячному віці (Р>0,95). Вирощування ремонтних теличок з високою часткою спадковості за голштинською породою у ТОВ "Сухоліське" та СК АФ "Матюші" є незадовільним, тому що за живою масою вони поступаються ровесницям у 6-и місячному віці на 11-20 кг (Р>0,99), у 12 міс. на 18-20 кг (Р>0,95), у 18 міс. на 16-21 кг (Р>0,95).

Отже, використання плідників голштинської породи в селекційному процесі дає змогу отримати добре розвинутих тварин лише за високого рівня їх годівлі.

Залежність молочної продуктивності корів від їх лінійного росту. У досліджуваних господарствах із зростанням промірів тіла тварин збільшувалися надої. Тварини з висотою в холці 129 см - 130 см, живу масу 566 кг - 569 кг мали надої до 4500 кг молока (Р>0,95). Більш крупні тварини (висотою в холці 138 см - 139 см і середньою живою масою 592 кг (Р>0,95) мали надої вище 6000 кг.

Тваринам з вищою часткою спадковості за голштинською породою притаманні більші глибина та ширина грудей на 2-3 см (Р>0,95). Надій цих корів був вищим від надоїв корів з часткою спадковості за голштинською породою до 75 % на 260 кг (Р>0,95).

Встановлено також генетичну зумовленість формування екстер'єру тварин. Дочки ліній Чіфа 142738162, Р. Соверінга 198998, М. Чіфтейна 95679 переважали ровесниць інших ліній за промірами висоти в холці на 4-6 см (Р>0,99), обхвату грудей 2-5 см (Р>0,95) та надоєм на 265-640 кг (Р>0,99).

Ефективність відбору в племінних стадах молочної худоби. В період вирощування ремонтного молодняку у всіх дослідних господарствах максимальне вибракування проводять до 6-міс. віку при першій оцінці за ростом і розвитком (до 10,9 %), та після 18-ти місячного віку (до 9,6 %) при осіменінні. Серед нетелей з різною часткою спадковості за голштинською породою різниця у чисельності вибракуваного поголів'я була незначною (0,2-0,8 %), що свідчить про забезпечення належних умов утримання та годівлі при утриманні нетелів.

Аналіз причин вибракування корів-первісток з урахуванням їх кровності за голштинською породою показує, що у всіх досліджуваних стадах найчастіше вибували первістки з вищою кровністю за голштинською породою (75,0-79,5 % від всього вибракуваного поголів'я). Основними причинами їх вибуття були: важкість отелень (у 26,7-45,2 % поголів'я), хвороби вим'я (у 26,0-38,7 % поголів'я) та неплідність після отелення (у 6,5-46,7 % поголів'я). Використання плідників української чорно-рябої молочної породи сприяло збереженню первісток після їх першого отелення, знижуючи можливість їх вибракування через відтворні якості до 20,5-25,0 %.

Ефективність форм підбору в стадах. Встановлена тенденція до збільшення (Р<0,95) надоїв корів, отриманих при кросах порівняно з ровесницями внутрішньолінійного розведення. Істотний вплив на ступінь прояву надою має частка спадковості корів за голштинською породою, та лінійна належність корів. Найвищі надої мали дочки плідників лінії Чіфа 142738162, середня продуктивність яких становила 7083 кг молока (Р>0,999). Дочки плідників ліній Р. Соверінга 198998, Елевейшна 149100765, Рокіта 252863, М. Чіфтейна 95679 за надоєм вірогідно переважали ровесниць ліній В.Б. Айдіала 1013415 та Старбака 352790.29 (Р>0,95).

Форми успадкування племінної цінності корів української чорно-рябої молочної породи за надоєм. Дослідженнями встановлено п'ять форм успадкування племінної цінності корів за надоєм: проміжне успадкування (52,7-65,5 %), домінування матері (14,7-27,7 %), домінування батька (9,1-12,9 %), понаддомінування (5,0-6,2 %) і регресія (2,3-4,6 %) (табл. 6).

Для вивчення якісних змін стада, при різних формах успадкування, було проведено порівняльний аналіз племінної цінності батьків (ПЦ) з величиною племінної цінності їх потомства (табл. 7).

Таблиця 6. Частота форм успадкування племінної цінності за надоєм корів

Таблиця 7. Величина племінної цінності за надоєм у корів залежно від форм успадкування

Істотну перевагу за величиною племінної цінності мали дочки при понаддомінуванні. Їх племінна цінність (+576кг-+634кг) була вірогідно вищою (Р>0,95) від кращого з батьків. Якісне поліпшення потомків відбувалося при домінуванні батька (+284кг-+313кг) (Р>0,95). При проміжній формі успадкування було отримано тварин, у яких величина їх племінної цінності була вірогідно вищою порівняно з матерями (Р>0,95).

При домінуванні матерів спостерігалось незначне підвищення племінної цінності за надоєм у дочок (+152кг-+157кг) (Р>0,95). Істотне зниження племінної цінності у дочок спостерігається за регресії (+11кг-+28кг). Найбільш бажаними в селекційному відношенні є такі форми успадкування: понаддомінування, домінування батька та проміжна форма успадкування. Встановлено, що ці форми успадкування племінної цінності частіше проявлялися в корів з часткою спадковості за голштинською породою до 75 %, за виключенням домінування батьків голштинської породи у племзаводі "Матюші" (табл. 8).

У корів з часткою спадковості за голштинською породою вище 75,1 % явище понаддомінування проявлялося тільки у племрепродукторі ім. Щорса. В господарствах з нижчим рівнем годівлі серед корів з часткою спадковості до 75 % успадкування племінної цінності з проявом явища понаддомінування проявлялося в 6,2-7,0 % від всього поголів'я корів. Це свідчить про досить високий генетичний потенціал за надоєм у тварин новоствореної української чорно-рябої молочної породи та добру здатність їх реалізувати свої можливості в існуючих умовах годівлі та утримання.

Таблиця 8. Форми успадкування молочної продуктивності корів

У всіх господарствах при застосуванні кросу ліній в більшості випадків спостерігалася адитивна дія генів. Тварини, що були отримані при кросі ліній, в різних господарствах мали проміжну форму успадкування в межах від 52,5 до 70,6 %. При внутрілінійному підборі цей показник коливався від 55,2 до 56,7 %.

Понаддомінування частіше проявляється при кросах ліній (5,1-9,1 %) ніж при внутрілінійному підборі (1,5-5,8 %), що пояснюється проявом внутрішньопородного гетерозису. При внутрілінійному підборі рівень впливу генотипу плідника був вищим, ніж при кросі ліній, на що вказує частота домінування батька (крос ліній - 1,9-13,7 % поголів'я, внутрішньолінійне розведення - 8,8-20,7 %).

Відтворна здатність в процесі зростання генетичного потенціалу корів за надоєм. Корови з часткою спадковості за голштинською породою більше 75,1 % у всіх господарствах, незалежно від умов годівлі та утримання мали довшу тривалість сервіс-періоду на 14-22 дні (Р>0,95) в порівнянні з ровесницями, частка спадковості яких за голштинською породою не перевищує 75 %.

Таблиця 9. Показники відтворної здатності корів

Отже, з підвищенням частки спадковості за голштинською породою спостерігалось зниження відтворних показників корів, у них проявлялася закономірність при якій із зростанням молочної продуктивності відтворні якості мають тенденцію до зниження.

Для успішного ведення селекційної роботи необхідно виявити найкращі поєднання молочної продуктивності та відтворювальної здатності тварин (табл. 10).

Таблиця 10. Вплив тривалості сервіс-періоду на молочну продуктивність корів

Найвищу молочну продуктивність мали тварини при тривалості сервіс-періоду 64-106 днів, тобто ті, що запліднились в 3-5 охоту, а найнижчим рівень надою був у тварин, в яких сервіс-період становив більше 236 днів (Р>0,99).

Тривалість сервіс-періоду 64-106 днів є оптимальною для отримання високої продуктивності від тварин в досліджуваних стадах. Розтягнутий сервіс-період зумовлює подовження міжотельного. За тривалості лактації, більше бажаних 305 днів корови часто запускаються за 3-4 місяці до отелення, що призводить до зниження надою за лактацію на 940 кг - 1168 кг (Р>0,95).

Тривалість продуктивного використання корів і причини їх вибуття. Велике занепокоєння викликає тенденція зниження тривалості використання корів. Середня тривалість використання корів у досліджуваних стадах становить 2,9-3,4 лактації, при цьому із зростанням продуктивності корів навіть в кращих умовах утримання, тривалість господарського використання має тенденцію до зниження. Серед різних причин вибуття корів, найбільшу їх частку було вибракувано через неплідність (26,7-35,3 %) та хвороби вимені (39,1-46,9 %). В зв'язку з віком в господарствах вибраковується лише від 5,3 до 6,9 % з усього вибракуваного поголів'я. Це пояснюється передусім тим, що тварини вибували в ранньому віці.

В СВК ім. Щорса за умов високого рівня годівлі тривалість використання корів з різною структурою генотипу не мала вірогідної різниці (табл. 11).

Крім того, завдяки широкому використанню генофонду голштинів, висококровні (більше 75,1 %) корови вірогідно (Р>0,999) переважали своїх ровесниць з нижчою часткою спадковості (до 75 %) за надоєм.

Таблиця 11. Тривалість господарського використання корів

Тривалість використання корів з високою часткою спадковості за голштинською породою у ТОВ "Сухоліське" та СК АФ "Матюші" була нижчою порівняно з ровесницями відповідно на 2,6 та 2,4 лактації (Р>0,999). Середня молочна продуктивність висококровних тварин за період використання була вірогідно нижчою порівняно до ровесниць (Р>0,999), тому, в процесі формування високопродуктивних молочних стад доцільним є врахування структури генотипу тварин та конкретних умов зовнішнього середовища, в яких їх утримують.

Економічна ефективність селекції. Витрати на утримання корів у кожному з господарств є не однаковими, що пояснюється перш за все різним рівнем годівлі тварин. Прибуток від корів починають отримувати на другій-третій лактації, що дає всі підстави стверджувати про доцільність утримання у віковій структурі стада питому частку корів цього віку. Враховуючи строки окупності корів у господарствах (0,9-2,9 лактацій) та тривалість використання корів у стаді (2,9-3,4 лактації), вони вибувають ледве досягнувши віку в якому показують свою кращу продуктивність.

Основними факторами, що впливали на величину цих показників у корів з різною часткою спадковості за голштинською породою, були тривалість їх використання, відмінності в рівні молочної продуктивності та відтворній здатності (табл. 12).

Таблиця 12. Економічна ефективність використання корів

Навіть при вищій виручці за молоко (на 696 грн.) в СВК ім. Щорса, від корів з часткою спадковості за голштинською породою вище 75,1 % загальна сума прибутку була нижчою на 428 грн. в порівнянні до ровесниць з часткою спадковості до 75 %. В ТОВ "Сухоліське" та СК АФ "Матюші" нижчі витрати на утримання корів з часткою спадковості за голштинською породою вище 75,1 % (13188-13205 грн. проти 22187-22915 грн.) не обумовлювали прибутковості даної групи тварин.

ВИСНОВКИ

1. Поліпшуваний процес української чорно-рябої молочної породи за типом вбирного схрещування з використанням бугаїв голштинської породи сприяє росту генетичного потенціалу стад за надоєм та фактичних надоїв молока корів від 5641 до 6859 кг за умов високого рівня годівлі (71,8 ц корм. од на корову в рік, 105-125 г перетравного протеїну на 1 кормову одиницю), аналогічне збільшення частки спадковості за голштинською породою (>75,1 %) у господарствах з нижчим рівнем годівлі (55,9-63,8 ц. корм. од. на корову в рік та 85-105 г перетравного протеїну на 1 кормову одиницю) не дає очікуваних результатів, зокрема, корови української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75,1 % переважають за надоєм високопродуктивних ровесниць (вище 75,1 %) на 342-369 кг (Р>0,95).

2. Встановлено, що досліджувані стада мають різну величину генетичного потенціалу за надоєм (7672-9420 кг молока) та ступінь його реалізації. Тварини з високою часткою спадковості за голштинською породою (75,1 % і вище) за однакових умов утримання та годівлі проявили нижчий ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм (64,5 %) порівняно з коровами-ровесницями української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75 % за голштинською породою (77,4 %).

3. Встановлено, що середньорічний генетичний прогрес у племінних стадах коливається в межах 36,3-42,2 кг, що залежить від інтенсивності добору чотирьох категорій племінних тварин, внесок яких в генетичне поліпшення досліджуваних стад становить: батьків бугаїв 39,1-40,0 %, батьків корів 33,4-36,6 %, матерів бугаїв 17,9-21,1 %, матерів корів 5,4-5,6 %.

4. Використання плідників голштинської породи для відтворення маточного поголів'я у племінних стадах з високим рівнем годівлі дає змогу отримати ремонтний молодняк, що характеризується високими показниками інтенсивності росту. За таких умов ремонтні телички в парувальному віці (18 міс) досягають живої маси - 380 кг. При нижчому рівні годівлі (59,5-63,8 ц корм од та 85-105 г п.прот. на 1 корм од) ремонтні телиці української чорно-рябої молочної породи з кровністю за голштинською породою до 75 % вірогідно перевищують висококровних ровесниць за живою масою на 16-21 кг (Р>0,95).

5. Поліпшуваний процес української чорно-рябої молочної породи за рахунок використання кращого світового генофонду голштинської породи сприяє формуванню бажаного екстер'єрного типу та підвищенню рівня молочної продуктивності лише за умови оптимальних рівня годівлі та умов утримання тварин.

6. Поліпшуваний процес з українською чорно-рябою молочною породою у племінних стадах з використанням бугаїв плідників голштинської породи за типом вбирного схрещування змінює структуру причин вибракування корів-первісток. Серед первісток з високою часткою спадковості за голштинською породою (вище 75,1 %) через низьку молочну продуктивність вибраковувалося лише 3,1-10,8 %, тоді як серед їх ровесниць (з часткою спадковості до 75 %) цей показник коливався в межах 37,5-40,0 %. Водночас з підвищенням частки спадковості за голштинською породою, відтворні якості тварин мають тенденцію до зниження. Основними причинами вибракування висококровних за голштинською породою корів-первісток є важкість отелень (26,7-45,2 %) та подальша неплідність (6,5-46,7 %).

7. Встановлена вірогідна різниця за продуктивними ознаками у корів з урахуванням їх походження за батьком та лінійної належності, що свідчить про можливість ефективної селекції у племінних стадах при розведенні за лініями.

8. Дослідження різних форм адитивної та неадитивної дії генів при успадкуванні племінної цінності корів за надоєм показали, що у більшості випадків племінна цінність має проміжний характер успадкування (52,7-65,3 %), домінування матері (14,7-27,7 %), домінування батька, (9,1-12,9 %), понаддомінування (5,0-6,2 %), регресія (2,3-4,6 %).

9. Якісне поліпшення потомства відбувалося при понаддомінуванні (їх племінна цінність за надоєм є вірогідно вищою (від +169 до +192 кг, Р>0,99) в порівнянні з кращим із батьків), домінуванні батька (племінна цінність дочок переважає племінну цінність бугаїв-плідників в господарствах від +6 до +26 кг молока Р>0,99) та проміжній формі успадкування (племінна цінність вірогідно перевищувала показники матерів на +26-+108 кг (Р>0,95). При домінуванні матерів спостерігалось незначне підвищення племінної цінності дочок за надоєм лише на +15-+28 кг (Р>0,95). Тобто, найбільш бажаними в селекційному відношенні є такі форми успадкування як понаддомінування, домінування батька та проміжна форми успадкування.

10. При кросі ліній частіше проявляється явище понаддомінування (5,1-9,1 %), що можна пояснити дією міжлінійного внутрішньопородного гетерозису. Застосування внутрішньолінійного підбору підвищує рівень впливу генотипу плідника на ступінь прояву ознаки, про що свідчить частота прояву домінування батька (8,8-20,7 %).

Понаддомінування, домінування батька та проміжна форма у...