Поліморбідність внутрішньої патології у високопродуктивних корів (експериментальне та теоретичне обґрунтування патогенезу, методів діагностики, лікування і профілактики)

Нормалізація рубцевого травлення сприяла відновленню синтезу оцтової кислоти та її вірогідному зростанню в 1,2 раза (p* < 0,001) (табл. 12).

Таблиця 12 - Динаміка летких жирних кислот та їх окремих фракцій у вмісті рубця високопродуктивних корів.

Частка пропіонату у вмісті рубця всіх корів також була оптимальною, а його трансформація в глюкозу відбувалася ефективно, про що свідчить підвищення її концентрації в плазмі крові до 2,890,05 ммоль/л (p* < 0,001). Відмічали також вірогідне зниження вмісту масляної кислоти до 21,11,47 %, що в 1,45 раза менше порівняно з початком досліду (p* < 0,001). Співвідношення пропіонової та масляної кислот складало 1,3:1 і було оптимальним.

Після комплексного лікування гепатомегалію виявили лише у 18,5 % корів (у 2,2 рази менше, ніж до проведення лікувальних заходів).

Встановлено стійку тенденцію до зниження вмісту загального білка в сироватці крові корів дослідної групи наприкінці досліду порівняно з початковим значенням (p** < 0,05; табл. 13).

Таблиця 13 - Динаміка показників білкового обміну у високоудійних корів.

Збільшення концентрації альбумінів, порівняно з попереднім дослідженням, виявили у 78,2-87,0 % тварин, а їх оптимальний уміст встановлений у 39,1 (через 30-40 днів) та в 69,5 (через 60-70 днів) проти 20,7 % - до початку лікування. Спостерігали також позитивну тенденцію до зниження - і -глобулінових фракцій. Підтвердженням цьому є зменшення наприкінці дослідження кількості тварин з позитивною формоловою реакцією до 58,3 проти 93,2 % під час першого дослідження, а також вірогідне зростання значень сулемової проби до 1,54±0,02 мл (p < 0,001).

Оптимальна концентрація сечовини в сироватці крові через 60-70 діб встановлена у 87,0 % корів за середнього значення 4,30,16 ммоль/л (табл. 14).

Активність аспарагінової трансферази (АсАТ) зменшувалася і після лікування в середньому становила 2,230,04 ммоль/лхгод (p < 0,001). Зміни активності АлАТ були незначними. Активність ГГТП вірогідно знижувалася у корів через 30-40 та 60-70 днів після лікування, однак у 34,8-39,1 % тварин дослідної групи вона залишалася підвищеною.

Застосування хворим коровам пропіленгліколю, глюкози разом з підшкір-ним уведенням інсуліну сприяло нормалізації глікемії: у 78,2-100 % тварин уміст глюкози в крові знаходився у фізіологічних межах і був вірогідно вищим порівня-но з початком досліду (p* < 0,001; p** < 0,01). Комплексне лікування сприяло оптимізації вмісту загальних ліпідів, холестеролу і триацилгліцеролів у сироватці крові. Експрес-дослідженням сечі в жодної із досліджених корів не встановлено кетонурії, тоді як перед лікуванням у 58,6 % хворих тварин концентрація кетоно-вих тіл становила від 5-7 до 13-15 ммоль/л, ще у 7 тяжко хворих новорозтелених корів - вище 15 ммоль/л.

Молочна продуктивність відновилася у 73,4 % хворих тварин, у 19,2 % надій молока за контрольним вимірюванням складав 86-94 % від продуктивності до захворювання.

Таблиця 14 - Динаміка функціонального стану печінки і нирок під час лікування.

Ефективність лікування становила 93,1 %. Отже, запропонована комплексна схема лікування є ефективною за множинної внутрішньої патології, спричиненої розвитком дистонії рубця, кетозу та гепатодистрофії.

3.2 Експериментальне обґрунтування профілактики множинної внутрішньої патології у високопродуктивних корів. Клінічний експеримент з профілактики множинної внутрішньої патології проводили в зимово-весняний період на 180 лактуючих коровах з продуктивністю 8-9 тис. кг молока. Нами розроблена та впроваджена фазна годівля корів залежно від фізіологічного стану й періоду лактації. Проведено оптимізацію режиму годівлі, що зокрема передбачало згодовування сіна люцерни до 6-7 кг на добу (1-1,5 кг/100 кг маси тіла), дробне згодовування концентрованих кормів три-чотири рази на добу по 2,0-2,5 кг на одну даванку після грубих чи соковитих. Оптимізацію співвідношення "цукор:перетравний протеїн" досягли введенням до раціону 12-14 кг кормових буряків та 1,5 кг меляси. Тваринам упродовж 45 днів згодовували вітамінно-мінеральний премікс.

Системне впровадження в господарстві організаційних, ветеринарних і технологічних заходів сприяло оптимізації рубцевого травлення у корів дослідної групи, підвищення молочної продуктивності на 19,7 % і жиру в молоці до 4,310,11 проти 3,820,10 % (p < 0,001). Оптимальний уміст клітковини в раціоні (19,8 %) сприяв нормалізації мікробіологічних процесів у передшлунках, що зумовило підвищення синтезу ЛЖК у корів дослідної групи майже в 1,5 раза, порівняно з початком досліду (p* < 0,001), тоді як у корів контрольної групи їх кількість залишалася сталою (p* < 0,2). Частка оцтової кислоти зросла в 1,3 раза (p* < 0,001), пропіонової - вірогідно зменшилася, порівняно з початковим значенням, у середньому до 25,11,63 % (30,92,0 ммоль/л) і в більшості тварин була оптимальною; табл. 15). Трансформація пропіонату в глюкозу відбувалася ефективно, про що свідчить підвищення її концентрації в плазмі крові тварин дослідної групи до 2,930,06 ммоль/л після завершення досліду (p < 0,01). Тенденція до зростання вмісту масляної кислоти у вмісті рубця корів дослідної групи після завершення експерименту була незначною (p* < 0,1).

Таблиця 15 - Динаміка ЛЖК та їх окремих фракцій у вмісті рубця високопродуктивних корів.

Нами встановлено вірогідне зниження активності АсАТ у сироватці крові всіх корів дослідної групи, порівняно з початком досліду (p < 0,001), а його значення не перевищували верхню фізіологічну межу. У сироватці крові тварин контрольної групи відмічали лише тенденцію до зниження цього показника (p < 0,1), а у 80 % тварин групи після завершення експерименту діагностували гіперферментемію. Активність аланінової трансферази характеризувалася тенденцією до зниження (p < 0,1; табл. 16). Після завершення дослідження активність ГГТП вірогідно зменшувалася в 1,6 раза (p < 0,001) у тварин дослідної та в 1,42 раза - контрольної груп, а гіперферментемію діагностували, відповідно, у 15,8 і 20 % корів.

Таблиця 16 - Динаміка функціонального стану печінки у високопродуктивних корів.

Уміст сечовини у сироватці крові корів на початку експерименту коливався в межах від 1,46 до 5,72 ммоль/л (у середньому в дослідній групі - 3,130,22 ммоль/л). За повторного дослідження практично у всіх корів дослідної групи концентрація сечовини знаходилася в оптимальних межах, а її середнє значення зросло в середньому в 1,2 раза (p* < 0,01) за вірогідної різниці порівняно з результатами тварин контрольної групи (p ₁ < 0,001; табл. 16).

Порушення обміну загального білка (гіпо- і гіперпротеїнемію) діагностували у 35 і 40 % тварин дослідної та контрольної груп під час першого дослідження, а за повторного, відповідно, у 10,5 та 40 % корів (табл. 17).

Таблиця 17 - Динаміка показників білкового обміну у високоудійних корів.

Процес відновлення синтезу альбумінів відбувався практично у всіх корів дослідної групи і в 68,4 % його концентрація перевищувала мінімальну межу норми, а різниця з початковим дослідженням була вірогідною (p < 0,001; табл. 17). На позитивну динаміку цього процесу вказують і зміни вмісту глобулінових фракцій. Вірогідне зростання частки альфа-глобулінів і зменшення бета-фракції вказує на зниження кількості тварин із хронічною патологією печінки. Про відновлення синтезувальної функції гепатоцитів тварин дослідної групи свідчать також коагуляційні проби з сулемою та формальдегідом. Разом з тим, констатуємо, що за комплексного застосування технологічних, загальногосподарських та медикаментозних засобів протягом 60-ти днів повної оптимізації білоксинтезувальної функції печінки у корів не відбулося. Упродовж експерименту відмічали оптимізацію метаболізму загальних ліпідів в сироватці крові корів обох груп, а їх показники не виходили за фізіологічні межі. Динаміка обміну холестеролу та триацилгліцеролів у крові корів контрольної і дослідної груп мала однакову спрямованість до збільшення наприкінці експерименту, проте різниця у показниках між початком досліду та його завершенням була невірогідною (p < 0,1). Таким чином, ефективним засобом профілактики множинної внутрішньої патології у високопродуктивних дійних корів є впровадження фазної годівлі тварин залежно від фізіологічного стану й періоду лактації, оптимізація режиму живлення (дробна, а більш оптимальною є годівля за змішаним раціоном) та співвідношень "цукор:перетравний протеїн" та "цукор+крохмаль:перетравний протеїн", активний моціон і щоденне згодовування преміксу протягом 45-50 днів у лікувальній дозі.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на основі вивчення функціонального стану рубця, печінки, нирок, щитоподібної залози та гіпофіза, білкового і вуглеводно-ліпідного обмінів сформульована ідея поліморбідності внутрішньої патології у високопродуктивних корів, проведено теоретичне та експериментальне обґрунтування її патогенетичних механізмів, методів лабораторної діагностики, комплексної терапії і профілактики, що є новим розв'язанням наукової проблеми. Встановлені фізіологічні ліміти біохімічних показників сироватки крові, вмісту рубця, що дає можливість своєчасно визначати клінічний статус і стан обміну речовин, проводити ранню діагностику множинної внутрішньої патології, спричиненої розвитком кетозу, гепатодистрофії та дистонії рубця, розробляти і впроваджувати ефективні комплексні лікувально-профілактичні заходи.

2. Встановлені оптимальні ліміти вмісту рубця для клінічно здорових високопродуктивних корів: величина рН - 6,2-7,2; кількість інфузорій - не менше 412,0 тис/мл; редуктазна активність мікроорганізмів - до 180 с; целюлозна - до 103,0 год; амілазна - 36,5-71,0 мг крохмалю за 1 год; загальна кількість коротко-ланцюгових жирних кислот - 80,0-144,0 ммоль/л; у тому числі оцтова кислота - 40,0-56 %, пропіонова - 22,0-32,0, масляна - 16,5-26,3, ізовалеріанова - 0,27-2,7, валеріанова - 0,18-4,2 %.

3. Фізіологічні ліміти біохімічних показників сироватки крові високопродуктивних корів наступні: загальний білок - 70,0-86,0 г/л, альбуміни - 36,0-50,0 %, ₁-глобуліни - 3,0-9,0, ₂-глобуліни - 4,0-10,0, -глобуліни - 19,0-30,0, -глобуліни - 17,3-29,3 %; імуноглобуліни - 15,6-24,0 г/л; залишковий азот - 18,0-32,0 ммоль/л, сечовина - 3,0-5,0 ммоль/л, креатинін - 80,0-180,0 мкмоль/л. Між оптимальним умістом загального білка та альбумінів у сироватці крові клінічно здорових корів встановлений прямий корелятивний зв'язок: у новорозтелених r = + 0,53; корів ранньої лактації r = + 0,61.

Активність індикаторних для печінки ферментів у нормі становить: АсАТ - 1,42-2,14 ммоль/лхгод, АлАТ - 0,45-1,03 ммоль/лхгод, ГГТП - 0,25-0,45 мккат/лхгод, ЛДГзаг. - 245,0-344,0 од/л; коефіцієнт Де-Рітіса - 2,4:1.

Фізіологічні параметри вуглеводно-ліпідного обміну у високоудійних корів наступні: глюкози - 2,04-3,36 ммоль/л, альфа-амілази - 0,7-3,6 мг/схл; бета-ліпопротеїнів - 0,25-0,50 од. екстинції, загальних ліпідів - 4,5-8,5 г/л, холестеролу - 2,3-4,0 ммоль/л, триацилгліцеролів - 0,18-0,64 ммоль/л.

4. Поліморбідна внутрішня патологія має значне поширення серед поголів'я лактуючих високопродуктивних корів: патологію діагностували у 217 із 902 досліджених тварин, що становить 32,0 %, у тому числі в 34,7 % корів за 1-14 днів після родів та в 31,2 % - у технологічній групі роздою (15-90 днів після отелення). У сухостійних корів діагностували лише окремі хвороби: гепато- та остеодистрофію.

5. Основні причини поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів наступні: а) порушення структури раціону, зокрема зниження частки грубих і соковитих кормів за обмінною енергією та збільшення частки концентратів від 48,0 до 61,5 %; б) дефіцит у раціоні легкоферментованих вуглеводів - цукру і крохмалю, особливо на фоні надлишку протеїну, низьке співвідношення їх з перетравним протеїном - 1,3-1,8:1 (2,0-2,5:1 за нормою); в) нерівномірне згодовування тваринам великої кількості концентрованих кормів (120,0-136,0 г на 1 корм. од.) за два-три прийоми (по 3,5-4,0 кг), часто в першу половину дня; г) дисбаланс раціонів за макро- і мікроелементами, вітамінами А і D; д) ожиріння у період сухостою та гіподинамія.

6. Поліморбідна внутрішня патологія у високопродуктивних корів проявляється пригніченням загального стану, сонливістю, кетонурією (2,0-15,0 ммоль/л), тахікардією (86-110 ударів за 1 хв), тахіпное (28-37 дих. рухів за 1 хв), зниженням апетиту, відмовою від концентрованих кормів, гіпотонією передшлунків (3-6 скорочень рубця за 5 хв), гепатомегалією, у тому числі в 9,7 % в 11-му міжреберному проміжку нижня межа печінки збігається з реберною дугою, а ширина зони притуплення сягає 20-30 см. У хворих тварин відмічали швидке зниження надоїв молока (у 1,5-2 раза) і маси тіла (на 60-80 кг).

Печінка хворих корів збільшена в 1,5-1,9 раза (11-21 кг; у нормі не більше 9-10 кг), в'ялої консистенції, частіше - жовто-коричневого, жовто-сірого, а за значно вираженої інфільтративної жирової дистрофії - жовтого забарвлення, на розрізі сухувата, рисунок слабовиражений або стертий.

7. За поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів знижуються водневий показник вмісту рубця (6,290,02; p < 0,01), загальна кількість інфузорій (467,813,84 тис. /мл) (у клінічно здорових, відповідно, 6,70,02 і 657,714,70 тис. /мл), редуктазна і целюлазна активність мікрофлори рубця, зменшується загальна кількість КЖК (102,62,14 ммоль/л; p < 0,1), частка оцтової кислоти (42,00,48 проти 47,90,45 % у здорових; p < 0,001), зростає вміст бутирату (28,00,33 %; у клінічно здорових - 21,40,31 %; p < 0,01) за незмінної частки пропіонату. Співвідношення між пропіоновою і масляною кислотами становить 1:1 (у клінічно здорових - 1,3:1).

8. Значні порушення клінічного статусу високопродуктивних корів, спричинені розвитком кетозу, дистонії рубця та гепатодистрофії, підтверджуються результатами біохімічного дослідження крові: гіперпротеїнемію діагностували у 77,4 % хворих тварин (91,6±0,71 г/л), з яких у 20,7 % корів уміст загального білка перевищував 100,0 г/л і сягав 115,5-117,7 г/л; гіпопротеїнемію - у 10,2, гіпоальбумінемію - у 97,8 % хворих тварин (26,8±0,62 %). Між умістом загального білка та альбумінів у хворих високопродуктивних корів установлений негативний корелятивний зв'язок: у новорозтелених r = - 0,51; корів ранньої лактації r = - 0,63. Найбільш виражена непряма залежність у групі тварин з гіперпротеїнемією та гіпоальбумінемією (r = - 0,72).

9. Диспротеїнемія у хворих корів підтверджується результатами колоїдно-осадових проб: позитивну сулемову встановили у 94,9 % корів (1,280,01 мл), у тому числі у 96,9 % - ранньої лактації (переважно 30-45 днів після родів). Між умістом альбумінів і позитивною сулемовою пробою встановлена пряма корелятивна залежність (r = + 0,59). Позитивну формолову пробу (від ++ до ++++) діагностували у 97,2 % хворих корів. У 94,9 % проб (206 гол.) позитивні результати формолової та сулемової (менше 1,5 мл) проб збігалися з гіпоальбумінемією, що свідчить про високу чутливість та діагностичну цінність цих реакцій, особливо у корів з гіперпротеїнемією. Коагуляційна проба з міді сульфатом була позитивною (менше 2,0 мл) у 80,3 % хворих корів (1,84±0,02 мл; p < 0,001 порівняно з клінічно здоровими).

10. У хворих високопродуктивних корів з поліморбідною внутрішньою патологією розвивається синдром цитолізу гепатоцитів, що спричинює підвищення активності індикаторних (для печінки) ензимів: аспарагінової (АсАТ) трансферази у 97,7 % тварин (1,36-5,2 ммоль/лхгод; 2,460,04;); аланінової (АлАТ) - у 32,3 % корів (0,13-3,46 ммоль/лхгод; 0,940,03), збільшується коефіцієнт Де Рітіса, що свідчить про ушкодження не лише цитоплазми, а й мітохондрій. У 108 з 217 хворих корів (49,8 %) розвивається синдром інтрагепатичного холестазу, який діагностували за гіперферментемією ГГТП (0,1-1,25 мккат/лхгод; 0,480,012), що є наслідком пошкодження канікулярних мембран гепатоцитів та епітеліальних клітин просвіту жовчних протоків, у 39,6 % корів знижується сечовино-синтезувальна функція печінки, що призводить до порушення нейтралізації аміаку і розвитку гепатоцеребрального синдрому.

11. У сироватці крові корів із множинною внутрішньою патологією, особливо в перші 14-20 днів післяродового періоду, вірогідно знижується вміст глюкози, загальних ліпідів, холестеролу, триацилгліцеролів та бета-ліпопротеїнів: гіпоглікемію діагностували у 37,8 % хворих корів (0,64-3,66 ммоль/л; 2,180,04), гіполіпемію - у 23,5 % (2,83-12,76 г/л; 5,730,25). У тварин з високим ступенем жирової інфільтрації печінки вміст загальних ліпідів і холестеролу перевищував максимальну фізіологічну межу.

12. За множинної внутрішньої патології у високопродуктивних корів знижується функціональна активність фолікулярних клітин щитоподібної залози, що спричинює зменшення секреції трийодтироніну і тироксину, відповідно в 1,6 та 2,1 раза порівняно з клінічно здоровими тваринами (p < 0,001). Зменшення концентрації Т ₃- і Т ₄-гормонів за принципом зворотного зв'язку поєднувалося із зростанням синтезу ТТГ, уміст якого був у 4,2 рази більшим (100-850 нМО/мл; 330,088,24), ніж у клінічно здорових корів.

13. Найбільш інформативними лабораторними тестами для діагностики поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів, спричиненої кетозом, гепатодистрофією та гіпотонією рубця, є визначення вмісту кетонових тіл у сечі, величини рН вмісту рубця, частки масляної кислоти (підвищення у 66,9 %), загального білка та альбумінів сироватки крові (зниження у 97,8 %), формолової і сулемової колоїдно-осадових проб (позитивні у 97,2 і 94,9 %), підвищення активності АсАТ (гіперферментемія у 97,7 %).

14. Комплекс технологічних та терапевтичних заходів, який передбачав запровадження фазної годівлі, збалансування структури раціону і режиму годівлі, оптимізацію співвідношень "цукор: перетравний протеїн" та "цукор+крохмаль:перетравний протеїн", використання засобів патогенетичної й замінної терапії (глюкоза, катозал, гепатопротектори, аміридин, суміш за С.І. Смирновим, вітаміни А, D, E, макро- та мікроелементи), згодовування щодня протягом 50-60 днів вітамінно-мінерального преміксу сприяли оптимізації рубцевого травлення, зокрема рН вмісту (p < 0,001), кількості інфузорій (p < 0,01), зростанню частки оцтової (p < 0,001) і зниженню - масляної (p < 0,01) кислот, відновленню синтезу альбумінів та сечовини (p < 0,001), зниженню активності АсАТ і ГГТП (p < 0,001; p < 0,01), нормалізації сулемової (1,54±0,02 мл) і формолової (у 93,2 %) колоїдно-осадових проб та вуглеводно-ліпідного обміну. Молочна продуктивність відновилася у 73,4 % хворих тварин, у 19,2 % - 86-94 % від продуктивності до захворювання. Ефективність лікування становила 93,1 %.

15. Системне впровадження комплексу організаційних, технологічних і лікувально-профілактичних заходів, фазної годівлі, оптимізація режиму живлення, залежно від фізіологічного стану і періоду лактації, згодовування віта-мінно-мінерального преміксу упродовж 45-50 днів нормалізує синтез КЖК (p < 0,001), ацетату й пропіонату (p < 0,001) та співвідношення між пропіоновою і масляною кислотами; альбуміно- та сечовиноутворювальну функції гепатоцитів (p < 0,001; p < 0,01), сприяє зниженню активності АсАТ та ГГТП (p < 0,001), підвищує молочну продуктивність на 19,7 % і вміст жиру до 4,310,11 (p < 0,001) та запобігає виникненню поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів.

Пропозиції виробництву:

1. Диспансеризацію високопродуктивних корів проводити згідно з методичними рекомендаціями "Диспансеризація великої рогатої худоби", схваленими НТР Головного управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Мінсільгосппроду України 19 грудня 1996 р.).

2. Діагностику, лікування і профілактику множинної внутрішньої патології високопродуктивних корів проводити, дотримуючись методичних рекомендацій "Внутрішні хвороби високопродуктивних корів (етіологія, діагностика, лікування і профілактика)", затверджених НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (протокол № 3 від 20.12.2006 р.).

3. Лабораторне дослідження крові виконувати згідно з методичними рекомендаціями "Біохімічні методи дослідження крові тварин", затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України № 115 від 07.10.2004 р.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін, Д.О. Мельничук, Л.І. Апуховська, В.Л. Галяс, В.І. Головаха, В.В. Сахнюк, В.А. Томчук, В.А. Грищенко, М.І. Цвіліховський; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. - Біла Церква, 2002. - 400 с.

2. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін, Й.Л. Мельник, М.О. Судаков, В.Ю. Чумаченко, В.М. Безух, Л.М. Богатко, В.І. Головаха, В.В. Лисенко, В.В. Сахнюк; За ред. В.І. Левченка. - Біла Церква, 2004. - 608 с.

Довідники:

3. Внутрішні хвороби тварин / І.П. Кондрахін, В.І. Левченко, М.О. Судаков, М.І. Цвіліховський, В.Ю. Чумаченко, В.В. Влізло, Й.Л. Мельник, В.І. Головаха, В.В. Сахнюк, В.В. Лисенко, В.М. Безух, М.І. Чумак, І.В. Папченко // Довідник лікаря ветеринарної медицини; За ред. П.І. Вербицького і П.П. Достоєвського. Упорядники: П.І. Вербицький, В.О. Бусол, П.П. Достоєвський, В.І. Левченко - К.: Урожай, 2004. - 1277 с. (співавтор окремих хвороб у наступних розділах "Хвороби печінки, очеревини і підшлункової залози", "Хвороби, спричинені порушенням обміну речовин", "Хвороби ендокринних органів").

Науково-методичні рекомендації:

4. Диспансеризація великої рогатої худоби: Метод. рекомендації /В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, Г.Г. Харута, Л.М. Богатко, Г.О. Щуревич, В.І. Головаха, В.В. Сахнюк, В.О. Гарькавий, М.М. Костюк, В.М. Соколюк, В.М. Безух, О.В. Дика, В.П. Москаленко, В.П. Надточій, В.П. Фасоля, В.Л. Романюк. - К., 1997. - 60 с.

5. Біохімічні методи дослідження крові тварин / В.І. Левченко, Ю.М. Новожицька, В.В. Сахнюк, М.Я. Тишківський, В.І. Головаха, В.П. Москаленко, Н.В. Вовкотруб, А.В. Розумнюк, О.Ю. Голуб, Н.В. Тишківська, Л.Г. Слівінська, В.П. Фасоля, І.А. Жила. - К., 2004. - 105 с.

6. Внутрішні хвороби високопродуктивних корів (етіологія, діагностика, лікування і профілактика): Методичні рекомендації / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, В.В. Сахнюк, В.М. Горжеєв, В.В. Влізло, П.П. Достоєвський, О.В. Чуб, Н.В. Вовкотруб, П.В. Шарандак, О.Ю. Голуб. - Біла Церква, 2007. - 64 с.

Список статей, опублікованих у фахових виданнях:

7. Левченко В.І., Поліморбідність патології у високопродуктивних тварин / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 3, ч. 1. - Біла Церква, 1997. - С. 89-92. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження сироватки крові та їх аналіз).

8. Сахнюк В.В. Білковий обмін у високопродуктивних корів / В.В. Сахнюк // Проблеми неінфекційної патології тварин // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 5, ч. 1. - Біла Церква, 1998. - С. 218-221.

9. Деякі аспекти патогенезу поліморбідності внутрішньої патології у високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк, О.В. Чуб, Н.В. Вовкотруб, В.М. Івченко, Л.М. Богатко // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Т. 2. (№2), ч. 1. - Львів, 2000. - С. 114-118. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження крові та узагальнив результати).

10. Левченко В.І. Кетоз високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 11. - Біла Церква, 2000. - С. 69-73. (Дисертант провів клінічні й біохімічні дослідження крові та сечі, узагальнив результати досліджень і підготував роботу до друку).

11. Левченко В.І. Ферментодіагностика внутрішніх хвороб у високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 13, ч. 2. - Біла Церква, 2000. - С. 116-124. (Дисертант провів дослідження сироватки крові, узагальнив результати і підготував роботу до друку).

12. Левченко В.І. Проблеми патології внутрішніх органів у високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Аграрні вісті. - 2000. - № 1. - С. 13-15. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

13. Левченко В.І. Доклінічний перебіг метаболічних хвороб / В.І. Левченко, В.М. Безух, В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 16. - Біла Церква, 2001. - С. 115-120. (Дисертант провів узагальнення отриманих результатів лабораторного дослідження крові).

14. Левченко В.І. Етіологія, патогенез та діагностика внутрішніх хвороб у високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Вісник аграр. науки. - К.: Урожай, 2001. - № 10. - С. 28-32. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, підготував роботу до друку).

15. Левченко В. Апробація препарату "Катозал" (Catosal) на коровах голштинської породи в АТЗТ "Агро-Союз" Дніпропетровської області / В. Левченко, В. Сахнюк, О. Чуб // Вет. медицина України. - 2001. - № 6. - С. 10. (Дисертант провів клінічні й лабораторні дослідження крові, проаналізував та узагальнив їх).

16. Сахнюк В.В. Інформативність коагуляційних реакцій для діагностики хвороб печінки у високопродуктивних корів / В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 18. - Біла Церква, 2001. - С. 124-131.

17. Левченко В. Кетоз високопродуктивних корів: етіологія та діагностика / В. Левченко, В. Сахнюк // Вет. медицина України. - 2002. - № 2. - С. 18-20. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження, їх аналіз та узагальнення і підготував роботу до друку).

18. Левченко В.І. Основні принципи побудови діагнозу / В.І. Левченко, О.В. Дика, В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 21. - Біла Церква, 2002. - С. 128-132. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних і лабораторних досліджень).

19. Левченко В.І. Дисбаланс КЖК у патогенезі кетозу високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк, О.В. Чуб // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Т. 4. (№2), ч. 1. - Львів, 2002. - С. 88-91. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження, аналіз результатів, підготував роботу до друку).

20. Левченко В.І. Патогенез деяких внутрішніх хвороб у високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. (ветеринарні науки). - Т. 2 (21). - Полтава, 2002. - С. 280-282. (Дисертант провів клінічні й лабораторні дослідження, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

21. Сахнюк В.В. Поширення внутрішніх хвороб у високопродуктивних корів / В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 23. - Біла Церква, 2002. - С. 159-164.

22. Левченко В.І. Профілактика внутрішніх хвороб у високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Аграрні вісті. - 2003. - № 3. - С. 17-18. (Дисертант провів клінічні і біохімічні дослідження, їх аналіз та узагальнення, брав участь у розробці профілактичних заходів).

23. Сахнюк В.В. Функціональний стан щитоподібної залози у високопродуктивних корів / В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 25, ч. 3. - Біла Церква, 2003. - С. 52-59.

24. Левченко В.І. Метаболізм ліпідів у високопродуктивних корів /В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Наук.-техн. бюлетень Ін-ту біології тварин УААН. - Вип. 5, № 3. - Львів, 2004. - С. 46-53. (Дисертант провів біохімічні дослідження сироватки крові, аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку).

25. Сахнюк В.В. Експериментальне обґрунтування профілактики множинної внутрішньої патології у високопродуктивних корів / В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграрн. ун-ту. - Вип. 31. - Біла Церква, 2005. - С. 89-96.

26. Диспансеризація високопродуктивних корів - запорука успішного ведення молочного тваринництва / В.І. Левченко, П.П. Достоєвський, В.В. Сахнюк, О.В. Чуб, О.Ю. Голуб, І.О. Сільніченко, С.І. Остапчук // Вісник Білоцерків. держ. аграрн. ун-ту. - Вип. 33. - Біла Церква, 2005. - С. 135-144. (Дисертант провів клінічні та біохімічні дослідження сироватки крові, аналіз отриманих результатів і підготував роботу до друку).

27. Сахнюк В. Етіологія, особливості перебігу та діагностики множинної внутрішньої патології у високопродуктивних корів / В. Сахнюк // Вет. медицина України. - 2006. - № 6. - С. 14-17.

28. Левченко В. Ефективність лікування високопродуктивних корів із множинною внутрішньою патологією / В. Левченко, В. Сахнюк // Вет. медицина України. - 2006. - № 7. - С. 15-18. (Дисертант брав участь у розробці схеми лікування, провів аналіз результатів дослідження і підготував роботу до друку).

29. Сахнюк В.В. Активність клітинних ферментів у високопродуктивних корів / В.В. Сахнюк // Наук. вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - Т. 10, № 2 (37), ч. 2. - Львів, 2008. - С. 234-240.

30. Сахнюк В.В. Параметри оцінки клініко-функціонального стану печінки і нирок у клінічно здорових високопродуктивних корів / В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграрн. ун-ту. - Вип. 51. - Біла Церква, 2008. - С. 78-85.

Публікації в зарубіжних виданнях:

31. Polimorbilitдt der Inneren Pathologie bei den Hochleistungstieren / V. Levchenko, I. Kondrachin, V. Vlizlo, V. Sachnjuk // 2. Symposium Цsterreich-Ukraine / Landwirtschaft. - Wien, 1998. - S. 18. (Дисертант провів клінічні та бохімічні дослідження крові).

32. Сахнюк В.В. Функциональное состояние внутренних органов у высокопродуктивных коров, больных кетозом / В.В. Сахнюк // Исследования молодых ученых в решении проблем животноводства: Материалы междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых и препод. с.-х. учебных заведений и науч.-исслед. учреждений (г. Витебск, 22-23 мая 2001 г.). - Витебск, 2001. - С. 212-213.

Публікації в інших виданнях:

33. Левченко В.І. Множинна патологія у високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Здоров'я тварин і ліки. - 2007. - № 2. - С. 14-16. (Дисертант провів клінічні і біохімічні дослідження, їх узагальнення та аналіз).

34. Левченко В.І. За молоко платіть корові комфортом / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Здоров'я тварин і ліки. - 2007. - № 3. - С. 12-13. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження, аналіз годівлі, узагальнив результати).

35. Діагностика, лікування та профілактика внутрішньої патології високо-продуктивних корів / В.І. Левченко, О.С. Петренко, Ш.М. Абдуллаєв, В.В. Сахнюк // Здоров'я тварин і ліки. - 2009. - № 1 (86). - С. 12-14. (Дисертант провів біохімічні дослідження, їх аналіз).

36. Кетоз високопродуктивних корів: етіологія, діагностика і лікування / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк, О.В. Чуб, П.П. Достоєвський, А.С. Кривонос, О.М. Богдан // Здоров'я тварин і ліки. - 2009. - № 2 (87). - С. 14-16. (Дисертант провів клінічні і біохімічні дослідження та узагальнив їх результати).

37. Гепатодистрофія високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк, О.В. Чуб, П.П. Достоєвський, А.С. Кривонос, О.М. Богдан // Здоров'я тварин і ліки. - 2009. - № 3 (88). - С. 14-16. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження, узагальнив результати).

АНОТАЦІЇ

Сахнюк В.В. Поліморбідність внутрішньої патології у високопродук-тивних корів (експериментальне та теоретичне обґрунтування патогенезу, методів діагностики, лікування і профілактики). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2009.

Вперше була сформульована ідея щодо поліморбідності внутрішньої патології у високопродуктивних корів, експериментально та теоретично обґрунтовано її патогенез. Уперше в Україні був застосований комплексний підхід щодо вивчення клініко-функціонального статусу високопродуктивних корів за різних технологій утримання і годівлі, визначені фізіологічні ліміти біохімічних показників, які характеризують стан рубцевого травлення, білкового та вуглеводно-ліпідного обмінів, функціональний стан печінки, що є базисом для розробки інформативних методів діагностики.

На основі результатів клініко-експериментальних і теоретичних досліджень вивчено механізми розвитку множинної внутрішньої патології у високопродуктивних корів, зокрема встановлено зниження рівня трийодтироніну і тироксину та збільшення тиреотропного гормону гіпрофіза.

Для діагностики поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів, спричиненої кетозом, гепатодистрофією та гіпотонією рубця, інформативними є результати визначення вмісту кетонових тіл у сечі, величини рН вмісту рубця, частки масляної кислоти, загального білка та альбумінів сироватки крові, формолової і сулемової проб, гіперферментемія АсАТ.

Фазна годівля, збалансування структури раціону й режиму годівлі, використання засобів патогенетичної терапії та згодовування вітамінно-мінерального преміксу сприяли ефективному лікуванню 93,1 % хворих корів.

Впровадження технологічних і лікувально-профілактичних заходів, фазної годівлі, оптимізація режиму живлення, згодовування вітамінно-мінерального преміксу нормалізує рубцеве травлення та запобігає виникненню поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів.

Ключові слова: високопродуктивні корови, поліморбідна внутрішня патологія, дистонія рубця, кетоз, гепатодистрофія, етіологія, діагностика, патогенез, лікування, профілактика.

Сахнюк В.В. Полиморбидность внутренней патологии у высокопродуктивных коров (экспериментальное и теоретическое обоснование патогенеза, методов диагностики, лечения и профилактики). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. Белоцерковский национальный аграрный университет, Белая Церковь, 2009.

Впервые была сформулирована идея полиморбидности внутренней патологии у высокопродуктивных коров, экспериментально и теоретически обоснован механизм ее развития. Впервые определены физиологические лимиты биохимических показателей белкового (общий белок, альбумины, ₁-, ₂-, - и -глобулины, иммуноглобулины, сулемовая и медьсульфатная осадочные пробы, остаточный азот, мочевина, креатинин), углеводно-липидного (глюкоза, альфа-амилаза, бета-липопротеины, общие липиды, холестерол, триацилглицеролы) обменов веществ, функционального состояния печени (АсАТ, АлАТ, ГГТП, ЛДГобщ.), рубцового пищеварения (величина рН, количество инфузорий, редуктазная, целлюлазная и амилазная активность микроорганизмов, общее количество ЛЖК, уксусная, пропионовая, масляная, изовалериановая и валериановая кислоты) у клинически здоровых высокопродуктивных коров.

Впервые в Украине был использован комплексный подход к изучению клинико-функционального статуса высокопродуктивных коров голштинской и украинской черно-пестрой пород при различных технологиях содержания и кормления, что стало основой для разработки информативных методов клинико-лабораторной диагностики множественной внутренней патологии.

Полиморбидную внутреннюю патологию диагностировали у 32,0 %, в том числе у 34,7 % коров в группе 1-14 и у 31,2 % - 15-90 дней после отела. В сухостойных коров диагностировали лишь отдельные заболевания, в частности: гепато- и остеодистрофию. Основными причинами полиморбидной внутренней патологии являются: а) нарушение режима кормления и структуры рациона; б) дефицит в рационе легкоферментированных углеводов, особенно на фоне избытка протеина, низкое соотношение их с переваримым протеином - 1,3-1,8:1 (2,0-2,5:1 по норме); в) неравномерное скармливание концентрированных кормов (120,0-136,0 г на 1 корм. ед.) за два-три приема (по 3,5-4,0 кг); г) дисбаланс рационов по макро- и микроэлементам, витаминам А и D; д) ожирение в период сухостоя и гиподинамия.

Полиморбидная внутренняя патология у высокопродуктивных коров клинически проявляется общим угнетением, сонливостью, кетонурией, тахикардией, тахипноэ, снижением аппетита, отказом от концентрированных кормов, гипотонией преджелудков, гепатомегалией. У больных животных отмечали быстрое снижение удоев молока (в 1,5-2 раза) и массы тела (на 60-80 кг).

При полиморбидной внутренней патологии у высокопродуктивных коров снижается величина рН содержимого рубца (p < 0,01), количество инфузорий (p < 0,05), редуктазная и целлюлазная активность микрофлоры рубца, уменьшается общее количество ЛЖК, уксусная кислота (p < 0,001), увеличивается содержание бутирата (p < 0,01) при неизменном количестве пропионата. Соотношение между пропионовой и масляной кислотами составляет 1:1 (у клинически здоровых - 1,3:1); развивается гиперпротеинемия (77,4 %), гипопротеинемия (10,2 %), гипоальбуминемия (97,8 %), положительные сулемовая (94,9 %) и формоловая (97,2 %) осадочные пробы, которые в 94,9 % случаев совпадали с гипоальбуминемией, что указывает на высокую чувствительность и диагностическую ценность этих реакций. Коагуляционная проба с меди сульфатом была положительной у 80,3 % больных коров.

У больных с полиморбидной внутренней патологией высокопродуктивных коров развиваются синдромы цитолиза гепатоцитов, что вызывает повышение активности аспарагиновой (АсАТ) трансферазы (97,7 %), аланиновой (АлАТ) (32,3 %) и интрагепатичного холестаза (49,8 %; диагностировали по гиперферментемии ГГТП), у 39,6 % коров снижается мочевиносинтезирующая функция печени; в крови снижается уровень глюкозы, общих липидов, холестерола, триацилглицеролов; снижается функциональная активность щитовидной железы, что приводит к уменьшению секреции трийодтиронина и тироксина и увеличению концентрации ТТГ.

Информативными лабораторными тестами диагностики полиморбидной внутренней патологии у высокопродуктивных коров являются определение содержания кетоновых тел в моче, величины рН содержимого рубца, масляной кислоты, общего белка и альбуминов сыворотки крови, формоловой и сулемовой проб, гиперферментемия АсАТ.

Внедрение фазного кормления, сбалансирование структуры рациона и режима кормления, использование средств патогенетической и заместительной терапии, скармливание витаминно-минерального премикса способствовали эффективному лечению (93,1 %) больных высокопродуктивных коров с множественной внутренней патологией.

Системное внедрение комплекса технологических и лечебно-профилактических мероприятий, фазного кормления, оптимизация режима энергетического, протеинового, витаминно-минерального питания нормализует рубцовое пищеварение (p < 0,001), соотношение между пропионовой и масляной кислотами; функции печени и предотвращает возникновение полиморбидной внутренней патологии у высокопродуктивных коров.

Ключевые слова: высокопродуктивные коровы, множественная внутренняя патология, дистония рубца, кетоз, гепатодистрофия, этиология, диагностика, патогенез, лечение, профилактика.

Sachnyuk V.V. Polymorbidity of internal pathology in high-producing cows (experimental and theoretical substantiation of pathogenesis, treatment, diagnostic and preventive methods. - Manuscript.

The thesis for degree of doctor of veterinary sciences, specialty 16.00.01 - animal diagnosis and therapy. - Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, 2009.

For the first time there was introduced the idea as to polymorbidity of internal pathology in high-producing cows, experimentally and theoretically substantiated its pathogenesis. For the first time in Ukraine there was used complex approaching as to the study of clinical and functional status of high-producing cows in different keeping and feeding systems, there were determined physiological limits of biochemical indexes that are indicative to infringement of rumen digestion, carbohydrates and lipid exchanges, functional condition of liver that is the basis for elaborating informative diagnostic methods.

Using the results of clinical, experimental and theoretical investigations there were found the mechanisms of the development of polymorbid internal pathology in high-producing cows. In particular, there were established decreases the levels of triiodtironine and tiroxine and increases - TTG.

For the diagnosis of polymorbid internal pathology in high-producing cows caused by ketosis, haepatodystrophy, rumen hypotony the most informative indexes are determining the acetic body in urine, the level of pH in rumen content, the content of buttiric acid, general protein and albumins in blood serum, the results of formol and sulema tests, hyperfermentemia of AsAT.

The fasic feeding, balanced ration structure and feeding regime, using the means of pathogenetical therapy and feeding vitamin and mineral premixes facilitate the effective treatment 93,1 % of sick cows.

The incorporation of technological, treatment and preventive measures, fasic feeding, optimization of feeding regime, feeding vitamin and mineral premixes normalize rumen digestion and prevent the appearance of polymorbid internal pathology in high-producing cows.

Key words: high-producing cows, internal polymorbid pathology, rumem distonia, ketosis, haepathodystrophy, ethiology, diagnosis, pathogenesis, treatment, prevention.

Размещено на Allbest.ru