Патогенетичні механізми розвитку хронічної токсичної нефропатії

Площа клубочків (рис. 2) у щурів першої групи на 3-тю добу експерименту становить (2563,50±154,40)мкм² до 100-ї доби площа зменшується більше ніж удвічі -- до (1110,93±72,93)мкм². Водночас у щурів при гіпернатрієвому навантаженні площа клубочків змінюється незначно: з (2834,34±123,50)мкм² -- 3-тя доба до (2527,13±125,59)мкм² -- 100-та доба.

Площа епітелію проксимальних і дистальних канальців у тварин на стандартному раціоні харчування становить на третю добу (420,24±6,50) і (423,47±9,40)мкм² відповідно. До 100-ї доби площа зменшується до (332,00±6,75) і (380,52±14,02)мкм² відповідно. У тварин на гіпернатрієвій дієті після впливу сулеми також відбувається зменшення площі з (425,30±6,78)мкм² -- проксимальні канальці та (398,40±11,50)мкм² -- дистальні канальці (3-тя доба) до (332,00±4,63) і (388,93±12,34)мкм² відповідно (100-та доба).

На підставі наведених вище даних можна виділити періоди адаптації нирок щурів до гіпернатрієвого раціону харчування: гострий -- 3-тя доба; перехідний -- 30-60-та доба; стабільної адаптації -- 90-100-та доба. У гострому періоді основним адаптаційним механізмом функції нирок є збільшення об'єму клубочкової фільтрації, тривала адаптація нирок щурів до хронічного гіпернатрієвого навантаження здійснюється внаслідок переважної регуляції канальціевого транспорту іонів зі зменшенням клубочкової фільтрації.

При розвитку токсичної нефропатії, індукованої дихлоридом ртуті, можна розрізнити три періоди: гострий (до 3-ї доби), для якого характерні ознаки ушкодження проксимального відділу нефрону зі зниженням клубочкової фільтрації та порушенням транспорту іонів; підгострий (від 30-ї до 60-ї доби), для якого характерні зменшення фільтрації та здатності регулювати осмотичний гомеостаз; відновний (90 -- 100-та доба), що характеризується поступовим частковим відновленням клубочкової фільтрації, здатності регулювати осмотичний та іонний гомеостаз, але при цьому зберігаються явища протеїнурії.

При вивченні гострої блокади NO-синтазної ланки циклу оксиду азоту на діяльності нирок щурів за даними водного навантаження встановлено, що призначення блокатора, порівняно з контрольною групою тварин, супроводжується значним зниженням діурезу і кліренсу креатиніну. Разом із тим, у щурів експериментальної групи зареєстровано виразне підвищення концентрації креатиніну у сечі та плазмі крові.

На нашу думку, важливо зазначити, що призначення блокатора викликає різке збільшення концентрації білка у сечі до 124±5 мг/л, його екскреції нирками (0,106±0,009 мг/год/100 г м.т) та показника осмоляльності сечі (235±3 мосмоль/кг Н₂О). При цьому осмоляльність плазми крові вірогідно нижча (291±2 мосмоль/кг Н₂О), ніж у контролі (299±1 мосмоль/кг Н₂О). Не виявлено надійних міжгрупових відмінностей показника концентрації нітритів у сечі, тимчасом як вміст нітратів у сечі на фоні блокади NO знижується до 6,2±0,5 мкмоль/л.

Біохімічний аналіз плазми крові тварин, які отримували блокатор NO-синтаз, показав зниження концентрації нітритів і нітратів у плазмі крові в порівняно з контрольною групою (2,4±0,1 і 6,2±0,5 мкмоль/л відповідно). Істотним є те, що введення блокатора NO-синтаз викликає зниження абсолютних величин виділення нирками осмотично активних речовин до 0,132±0,006 мосмоль/год/100 г м.т., при цьому параметри стандартизованої на 1 мл фільтрату екскреції осмотично активних речовин підвищуються до 8,3±1,1х10^-3 мосмоль/мл.

Розрахунки показників ренальної екскреції нітритів і нітратів виявили таку закономірність: під впливом блокатора відбувається різке зниження екскреції нирками нітратів (у 10 разів) і нітритів (у 5 разів), також спостерігається зниження стандартизованого показника екскреції нітритів (майже утричі) і нітратів (у 6 разів).

Встановлено, що блокада аргінін-залежного синтезу молекули оксиду азоту в умовах навантаження 3 % розчином хлориду натрію також викликає зниження об'єму діурезу до 1,2±0,1 мл/год і помірне зниження кліренсу креатиніну до 742±29 мкмоль/л на фоні дворазового приросту значень концентрації креатиніну у сечі. Відзначимо, що у групі піддослідних щурів наявне різке посилення протеїнурії (983±19 мг/л): підвищення концентрації білка у сечі, абсолютних значень ниркових втрат білка і стандартизованого показника екскреції протеїнів (1,097±0,086 мг/ч/100 г м.т.).

На нашу думку, слід зазначити, що блокада NO супроводжується зменшенням темпів виділення нирками хімічно стабільних неорганічних метаболітів молекули оксиду азоту -- нітритів і нітратів -- як в абсолютному вираженні, так і при стандартизації їх екскреції нирками на 1 мл клубочкового фільтрату. Тим часом величина концентрації нітритів і нітратів у плазмі крові щурів, які отримували блокатор, вірогідно вища, ніж у контролі. Доповнимо, що у даній групі щурів відзначається виразне зниження ренального кліренсу осмотично активних речовин.

Поряд із перерахованими особливостями діяльності нирок щурів в умовах гострої блокади синтезу оксиду азоту, привертає увагу відносно невеликий рівень зниження концентрації нітритів у плазмі крові за даними водного навантаження, а в умовах навантаження сольовим розчином даний параметр навіть перевищує контрольні показники. Тим же часом виділення нирками нітрит-аніонів чітко знижується порівняно з контрольною групою незалежно від виду навантаження.

При дослідженні впливу малих доз нітриту натрію на діяльність нирок білих щурів не виявлено істотних змін об'єму діурезу у щурів, які споживали розчин нітриту натрію порівняно з контрольною групою. Водночас концентрація креатиніну у сечі тварин (1371±35 мкмоль/л), які отримували нітрит натрію, трохи вища, ніж у контролі (1147±28 мкмоль/л). Встановлено, що споживання розчинів нітриту натрію супроводжується виразним підвищенням концентрації білка в сечі у 7,8 разу і посиленням екскреції білка в 6,5 рази. Відзначимо, що тривале споживання нітриту натрію призводить до вірогідного підвищення концентрації нітритів у сечі (у 2,3 разу), а також до збільшення виведення нирками нітритів у 1,8 разу.

Проведені у нашій роботі експерименти дозволяють зробити кілька висновків, що мають важливе значення для даного дисертаційного дослідження.

По-перше, показано, що призначення білим щурам неселективного блокатора NO-синтаз викликає зменшення ренального кліренсу основних метаболітів оксиду азоту -- нітритів і нітратів.

По-друге, пригнічення аргінін-залежного синтезу молекули оксиду азоту різко знижує ефективність ниркових механізмів, що забезпечують виведення з організму надлишкових кількостей рідини і осмотично активних речовин.

По-третє, встановлено, що пригнічення NO-синтазної ланки циклу оксиду азоту зумовлює зниження швидкості клубочкової фільтрації та порушення канальцевого транспорту речовин.

По-четверте, виявлено, що тривале призначення щурам водного розчину нітриту натрію супроводжується збільшенням абсолютних і стандартизованих показників ниркової екскреції осмотично активних речовин.

Таким чином, проведені дослідження показали, що однократне введення щурам сулеми призводить до виразних порушень структурно-функціональних показників діяльності нирок тварин. У гострому періоді прояв ренальних дисфункцій полягає у зниженні швидкості клубочкової фільтрації, збільшенні ниркових втрат осмотично активних речовин, протеїнів, фосфатів і кальцію. Встановлене так само порушення ниркового транспорту ендогенних нітритів і нітратів, зниження їхньої концентрації у плазмі крові. До 30-ї доби реєструється відновлення показників кліренсу креатиніну і ниркового транспорту осмотично активних речовин до рівня, близького до контрольних величин, що зберігається протягом усього експерименту на фоні стабільної помірної протеїнурії. У групі тварин, які утримувалися з моменту введення сулеми протягом 100 діб на гіпернатрієвій дієті, темпи позитивної динаміки відновлення кліренсу креатиніну істотно не відрізняються від аналогічного показника у групі тварин, що утримувалися на стандартному раціоні харчування.

Разом з тим, темпи зниження концентрації креатиніну у плазмі крові та протеїнурії свідчать про сприятливий вплив позитивного натрієвого балансу на перебіг сулемової нефропатії. Виразні ознаки нормалізації діяльності нирок у щурів, що утримувалися на гіпернатрієвій дієті: підвищення об'єму діурезу, нормалізація осморегулювальної функції нирок, зниження протеїнурії -- спостерігається на фоні стимулювального впливу гіпернатрієвого раціону на показники ниркової екскреції основного хімічно стабільного метаболіту NO -- нітратів і реєструються до 30-ї і 60-ї доби експерименту. Встановлено, що у щурів, які утримувалися після введення сулеми на гіпернатрієвій дієті, реєструються стійко підвищені показники ниркових втрат кальцію та фосфатів.

На відміну від класичних уявлень про позитивний терапевтичний вплив гіпонатрієвого раціону на перебіг і розвиток ниркових хвороб, виявлено що перехід на гіпернатрієву дієту забезпечує сприятливий перебіг хронічного періоду токсичної нефропатії зі зменшенням ступеня ушкодження нефронів. Також показано, що в основі цього лежить принципово інший тип адаптації нирок до регуляції водно -- сольового обміну. При гіпернатрієвому раціоні, на відміну від гострого, у якому переважає фільтраційний спосіб регуляції, відбувається нормалізація клубочкової фільтрації з переходом на канальцевий рівень регуляції.

ВИСНОВКИ

У роботі представлено розкриття патогенетичної значущості механізмів, які відіграють істотну роль у розвитку хронічної токсичної нефропатії, теоретичне обґрунтування та розробка актуального напрямку клінічної патофізіології, а саме вивчено роль і значення вікових факторів, циклу оксиду азоту і дієт із різним вмістом натрію в раціоні харчування тварин при розвитку та перебігу хронічних токсичних нефропатій.

1. Найбільші функціональні можливості мають нирки щурів у період статевої зрілості тварин внаслідок включення функціонального ниркового резерву, збільшення швидкості клубочкової фільтрації та підвищення інтенсивності транспорту осмотично активних речовин (натрію, кальцію, фосфатів) у канальцях нирок, що зумовило вибір цієї вікової групи для моделювання і вивчення патогенезу токсичної нефропатії.

2. Нирки статевонезрілих тварин при водно-сольових навантаженнях, внаслідок функціональної незрілості клубочків та обмеження можливості транспорту іонів у ниркових канальцях, проявляють зниження здатності регулювати осмотичний гомеостаз. У щурів старших вікових груп встановлено зниження клубочкової фільтрації до 530±37 мкл/хв. зі збереженням здатності регулювати осмотичний та іонний гомеостаз за наявності протеїнурії 0,055±0,004 мг/год.

3. В адаптації до гіпернатрієвого раціону харчування варто розрізняти три основних періоди: 1) гострий -- 3-тя доба; 2) перехідний -- 30-60-та доба; 3) стабільної адаптації -- 90-100-та доба. У гострому періоді основним адаптаційним механізмом функції нирок є збільшення швидкості клубочкової фільтрації до 962±83 мкл/хв, тривала адаптація нирок щурів до хронічного гіпернатрієвого навантаження здійснюється за рахунок переважної регуляції канальцевого транспорту іонів зі зменшенням клубочкової фільтрації до 513±44 мкл/хв.

4. У розвитку токсичної нефропатії, індукованої дихлоридом ртуті, можна виділити три періоди:

1) гострий (до 3-ї доби), що характеризується ознаками ушкодження проксимального відділу нефрону зі зниженням клубочкової фільтрації і порушенням транспорту іонів;

2) підгострий (від 30-ї до 60-ї доби), для якого характерні зменшення фільтрації та здатності регулювати осмотичний гомеостаз;

3) відновний (90-100 доба), який характеризується поступовим частковим відновленням клубочкової фільтрації, здатності регулювати осмотичний та іонний гомеостаз, але при цьому зберігаються явища протеїнурії.

5. При гіпернатрієвому раціоні харчування в інтактних щурів у періоді стабільної адаптації швидкість клубочкової фільтрації (537±38 мкл/хв) не перевищує показників, характерних для щурів, які перебувають на нормонатрієвому раціоні харчування (501±39 мкл/хв), що свідчить про відсутність феномена гіперфільтрації та розвитку тривалої адаптації на основі зниження канальцевої реабсорбції.

6. Функціональний стан нирок щурів при гіпернатрієвому раціоні харчування щодо адаптивних реакцій в умовах моделювання сулемової нефропатії значно не відрізняється від такого при нормонатрієвому раціоні харчування у відновному періоді токсичної нефропатії і характеризується відновленням фільтрації, канальцевої реабсорбції, а також осмо- і іонорегулювальної функцій нирок.

7. Результати дослідження функціональних показників діяльності нирок (клубочкова фільтрація, осмо- і іонорегулювальна функції), а також морфологічні характеристики ниркової паренхіми свідчать про відсутність негативного впливу гіпернатрієвого раціону харчування на перебіг репаративних процесів у нирковій тканині та розвиток хронічної сулемової нефропатії.

8. У гострому періоді сулемової інтоксикації незалежно від нормо- або гіпернатрієвої дієти спостерігаються значні морфофункціональні порушення з розвитком некротичного нефрозу та гострої ниркової недостатності.

9. У підгострому та хронічному періодах розвитку токсичної нефропатії відзначається відновлення ниркових структур із перевагою процесів проліферації та регенерації ниркового епітелію. На 60-ту добу гіпернатрієвої дієти виявлялися ділянки проліферації ендотеліальних і мезангіальних клітин, тимчасом як при нормонатрієвому раціоні харчування таких ділянок було більше і разом із тим спостерігалися процеси склерозування не тільки клубочків, а й інтерстиція.

10. У відновному періоді хронічної токсичної нефропатії патологічні зміни ниркової тканини були більш обсяжними при нормонатрієвій дієті та більш відмежованими при гіпернатрієвому харчовому раціоні. На фоні гіпернатрієвої дієти процеси репаративної регенерації протікають більш інтенсивно.

11. Активація циклу оксиду азоту є основним механізмом підвищення клубочкової фільтрації у гострому періоді адаптації експериментальних тварин до гіпернатрієвого раціону харчування і при цьому адекватним показником активації утворення оксиду азоту, що відбиває його вплив на функцію нирок, є екскреція нітритів.

12. Порівняльний аналіз впливу нормонатрієвого та гіпернатрієвого раціонів харчування на екскреторну, осморегулювальну та іонорегулювальну функції нирок в умовах моделювання сулемової нефропатії показав, що гіпернатрієва дієта впливає на перебіг хронічної токсичної нефропатії; це вказує на протективну роль гіпернатрієвого раціону, про що свідчить зменшення темпів хронізації патологічного процесу при токсичних нефропатіях.

СПИСОК праць, опублікованих за темою дисертації

1. Шпак В. С. Влияние острой и хронической гипернатриевой нагрузки на почечную экскрецию нитратов и нитритов у белых крыс / В. С. Шпак, С. И. Доломатов // Клінічна та експериментальна патологія. -- 2004. -- Т. 3, № 2. -- С. 461-463. Дисертант самостійно проводив експеримент, обробляв отриманні данні, підготував статтю до публікації.

2. Шпак В С. Ренальные механизмы адаптации белых крыс к гипернатриевому рациону / В. С Шпак, А. И. Гоженко, С. И. Доломатов, Е. А. Доломатова, И. В. Савицкий, Т. Г. Филоненко // Таврический медико-биологический вестник.-- 2005. -- Т. 8, № 3. -- С. 150-153. Дисертант самостійно проводив експеримент, аналіз даних, підготував статтю до публікації.

3. Шпак В. С. Оособенности изменений почек крыс при сулемовой затравке на фоне гипонатриевой диеты / В. С. Шпак, Б. А. Насибулин, А. И. Гоженко // Вісник морфології. -- 2005. -- Т. 11, № 1. -- С. 69-71. Дисертант брав участь у підготовці зразків для дослідження, обробці результатів експериментальних даних.

4. Шпак В. С. Особенности изменений почек крыс при сулемовой затравке на фоне гипернатриевой диеты / В. С. Шпак, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко // Вісник морфології. -- 2005. -- Т. 11, № 2. -- С. 274-277. Дисертант самостійно проводив моделювання токсичної нефропатії, проводив аналіз отриманих даних, підготував статтю до публікації.

5. Шпак В. С. Влияние острой натриевой нагрузки и продолжительного потребления раствора хлорида натрия на выведение белка почками белых крыс / В. С. Шпак // Таврический медико-биологический вестник. -- 2005. -- Т. 9, № 1. -- С. 179-183.

6. Шпак В. С. Сравнительная характеристика морфологических изменений почек крыс при гипо- или гипернатриевой диете на фоне сулемовой затравки / В. С. Шпак, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко // Експериментальна і клінічна медицина. -- 2006. -- № 1. -- С. 38-42. Дисертант самостійно аналізував отриманні данні, проводив статистичну обробку.

7. Шпак В. С. Особенности функционального состояния почек белых крыс в условиях хронической гипернатриевой диеты / А. И. Гоженко, В. С. Шпак // Актуальные проблемы транспортной медицины. -- 2006. -- Т. 4, № 2. -- С. 70-76. Дисертант самостійно провів експеримент, проаналізував отримані експериментальні дані та підготував статтю до публікації.

8. Шпак В. С. Вікові особливості стану водно-сольового балансу у інтактних білих щурів / В. С. Шпак, Л. В. Романів // Експериментальна і клінічна медицина. -- 2006. -- № 3. -- С. 10-14. Дисертант самостійно проводив аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготував статтю до друку.

9. Шпак В. С. Стан ниркового функціонального резерву у статево незрілих щурів через 7 діб після одноразового введення дихлориду ртуті / В. С. Шпак, Л. В. Романів // Експериментальна і клінічна медицина. -- 2006. -- № 4. -- С. 28-31. Дисертант самостійно провів узагальнення, статистичну обробку експериментальних даних і підготував статтю до друку.

10. Шпак В. С. Особливості реакції нирок щурів старшої вікової групи на одноразове введення дихлориду ртуті / В. С. Шпак, Л. В. Романів // Медицина сьогодні і завтра. -- 2006. -- № 3-4. -- С.24-27. Дисертант самостійно проводив аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготував статтю до друку.

11. Шпак В. С. Характеристика функциональной активности почек белых крыс на фоне гипернатриевой нагрузки / В. С. Шпак // Таврический медико-биологический вестник. -- 2007. -- Т. 10, № 1. --С. 158-161.

12. Шпак В. С.Влияние нагрузки растворами хлорида натрия на функцию почек крыс / В. С. Шпак, С. И. Доломатов // Експериментальна і клінічна медицина. -- 2007. -- № 1. -- С. 84-88. Дисертант самостійно провів експеримент, обробив та узагальнив отримані дані, підготував статтю до друку.

13. Шпак В. С. Особенности функциональной деятельности почек крыс в течении трехмесячного воздействия гипернатриевой нагрузки / В. С. Шпак // Патологія. -- 2007. --Т. 4, № 2. -- С. 27-30.

14. Шпак В. С.Особенности количественных характеристик структурных изменений почек крыс после сулемовой затравки на фоне гипо- или гипернатриевой диеты / В. С. Шпак, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко // Патологія. -- 2007. --Т. 4, № 1. -- С. 72-75. Дисертант самостійно підготував зрізи, провів морфометричний та статистичний аналіз експериментальних даних, підготував статтю до друку.

15. Шпак В. С. Влияние трехдневной гипернатриевой диеты на деятельность почек крыс, подвергшихся воздействию дихлорида ртути / В. С. Шпак // Експериментальна і клінічна медицина. -- 2007. -- № 3. -- С. 22-26.

16. Шпак В. С. Функциональное состояние почек крыс с сулемовой нефропатией, содержавшихся течение шестидесяти суток на гипернатриевой диете / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // Актуальные проблемы транспортной медицины. -- 2007. -- Т. 8, № 2. -- С. 130-134. Дисертант самостійно провів моделювання токсичної нефропатії, здійснив аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготував статтю до друку.

17. Шпак В. С. Влияние тридцатисуточной гипернатриевой диеты на показатели деятельности почек крыс подвергшихся воздействию дихлорида ртути / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // Запорозький медичний журнал. -- 2007. -- Т. 41, № 2. -- С. 14-18. Дисертант самостійно проводив експериментальне дослідження, підготував статтю до друку.

18. Шпак В. С. Функциональное состояние почек крыс, содержавшихся на девяностосуточной гипернатриевой диете, после воздействия сулемы / В. С. Шпак // Запорозький медичний журнал. -- 2007. -- Т. 42, № 3. -- С. 5-8.

19. Шпак В. С. Функциональная деятельность почек крыс, получавших дихлорид ртути, в условиях гипернатриевого рациона питания / В. С. Шпак // Запорозький медичний журнал. -- 2007. -- Т. 43, № 4. -- С. 20-23.

20. Шпак В. С. Особенности реакции почек белых крыс на нитрит натрия в условиях блокады ангиотензин-I- превращающего фермента / С. И. Доломатов, В. С. Лапай, В. С. Шпак // Одеський медичний журнал. -- 2007. -- Т. 99, № 1. -- С. 35-38. Дисертант самостійно виконав збір і аналіз літературних джерел за темою роботи, провів статистичну обробку отриманих результатів.

21. Шпак В. С. Влияние малых доз нитрита натрия на деятельность почек белых крыс / С. И. Доломатов, В. С. Лапай, В. С. Шпак // Досягнення біології та медицини. -- 2007. -- Т. 9, № 1. -- С. 70-74. Дисертант самостійно проводив аналіз літературних джерел та експериментальних даних, підготував статтю до друку.

22. Шпак В. С. Влияние каптоприла на почечный транспорт химически стабильных оксидов азота у белых крыс / С. И. Доломатов, В. С. Лапай, В. С. Шпак // Медицина сьогодні і завтра. -- 2007. -- № 1. -- С. 9-12. Дисертант самостійно провів експеримент та узагальнення отриманих даних.

23. Шпак В. С. Влияние гипернатриевой диеты на функциональное состояние почек крыс / В. С. Шпак // ІІІ читання ім. В. В. Підвисоцького : наук. конф., 27-29 травня 2004 р. : матеріали. -- Одеса, 2004. -- С. 93-94.

24. Шпак В. С. Морфологические изменения почек крыс при действии сулемы и гипонатриевой диеты / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. Крим. дер. мед. ун-та ім. С.І.Георгиєвського. -- Сімферополь, 2005. -- Т. 141, ч. VI. -- С. 135-136. Дисертант самостійно провів експеримент, проаналізував отримані експериментальні дані та підготував тези до публікації.

25. Шпак В. С. Морфологические изменения почек крыс при действии сулемы и гипернатриевой диеты / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // Сучасні наукові дослідження 2006 : ІІ міжнар. наук.-практич. конф., 20-28 лют.: 2006 р. матеріали. ---- Дніпропетровськ, 2006. -- С. 108-110. Дисертант самостійно провів експеримент, обробив та узагальнив отримані дані, підготував тези до друку.

26. Шпак В. С. Натриевый баланс и хронизация нефротоксической нефропатии / В. С. Шпак, Е. С. Мельник // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. Крим. дер. мед. ун-та ім. С. І. Георгиєвського. --Сімферополь, 2006. -- Т. 142, ч. III. -- С. 259-260. Дисертант самостійно аналізував отриманні данні, підготував тези до друку.

27. Шпак В. С. Особенности функциональной деятельности почек крыс, полдвергшихся воздействию дихлорида ртути на фоне гипернатриевой диеты / А. И. Гоженко, В. С. Шпак // VI читання ім. В. В. Підвисоцького, присвячені 150-річчю з дня народження : наук. конф., 31 трав.-1 черв. 2007 р. : матеріали. -- Одеса, 2007. -- С.129-130. Дисертант самостійно провів експеримент, обробив та узагальнив отримані дані, підготував тези до друку.

28. Шпак В. С. Особенности морфометрических характеристик почек крыс при развитии хронической токсической нефропатии / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // VII читання ім. В. В. Підвисоцького : наук. конф., 29-30 трав. : матеріали. -- Одеса, 2008. -- С. 124. Дисертант самостійно провів експеримент, обробив та узагальнив отримані дані, підготував тези до друку.

Размещено на Allbest.ru