Управління продуційним процесом пивоварного ячменю

Размещено на http://allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

пивоварний ячмінь рослина

Актуальність теми. Забезпечення внутрішнього ринку якісним пивоварним ячменем залишається не вирішеною проблемою сільськогосподарського виробництва. Зараз його загальна потреба становить 600 тис. т зерна, у найближчій перспективі за прогнозом вона зросте до 1 млн. т на рік. Високі врожайність та якість пивоварного ячменю є реальною можливістю сільськогосподарського виробництва у забезпеченні збалансованої пропозиції до ринкової потреби ячменю, як сировини пивоварної промисловості. Проте наукова база є недостатньою у вирішенні даного завдання. У зв'язку з цим необхідні дослідження, які мають вирішувати проблему ефективного використання ґрунтово-кліматичного потенціалу України, сортів ячменю ярого генетично-детермінованої пивоварної якості на основі науково-обґрунтованої оцінки, формування високопродуктивних посівів за особливостями біологічного розвитку рослин, які сприяють реалізації їх потенціалу; ефективного процесу управління розвитком посівів, елементами урожайності, якістю зерна, за допомогою факторів технології вирощування. Оцінка і вивчення залежностей урожайності та якості зерна технології вирощування пивоварного ячменю від ґрунтово-кліматичних, біологічних, технологічних факторів є особливо актуальними питаннями, які потребують відповідного наукового обґрунтування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації є складовою частиною плану і тематики наукових досліджень Подільського державного аграрно-технічного університету і проводились відповідно до програми 5.6.1 „Технології вирощування зернових культур”, яка є складовою частиною галузевої ДНТП „Нові технології виробництва, збереження та переробки сільськогосподарської продукції”. Номер державної реєстрації 0102UO03464.

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень полягала в науковому обґрунтуванні продуційного процесу пивоварного ячменю за системним аналізом впливів факторів управління ростом і розвитком рослин.

Для досягнення мети передбачалось вирішити наступні задачі:

– оцінити роль сорту, як базової основи якості пивоварного ячменю;

– довести доцільність та необхідність технології вирощування пивоварного ячменю, рівномірного розміщення насіння в посівному шарі ґрунту за глибиною загортання та вздовж рядка;

– встановити способи та підходи виходу на оптимальні параметри посівів при вирощуванні пивоварного ячменю;

– оцінити хід розвитку посівів ячменю залежно від впливу розміщення насіння в ґрунті при сівбі;

– дослідити і обґрунтувати ефективність норм висіву насіння, як керованого елемента технології управління формуванням агрофітоценозу, елементами структури урожайності та якістю зерна;

– дослідити і обґрунтувати застосування мінеральних добрив в технології вирощування пивоварного ячменю, встановити їхню роль за впливом на розвиток і формування посівів, елементів структури урожаю зерна та його солодові властивості;

– встановити взаємозв'язок окремих елементів структури урожайності ячменю з показниками пивоварної якості;

– обґрунтувати і виділити зону оптимальних умов вирощування пивоварного ячменю;

– дати економічну та біоенергетичну оцінки вирощування пивоварного ячменю.

Об'єкт дослідження - процеси, що впливають на ріст, розвиток, урожайність та якість зерна пивоварного ячменю.

Предмет дослідження - сорти, посіви, норми мінеральних добрив, норми висіву насіння, ґрунтово-кліматичні умови західної частини Лісостепу України.

Методи дослідження. Загальнонаукові методи: гіпотеза, абстрагування, моделювання, спостереження, порівняння, аналогія, індукція, узагальнення, конкретизація, за якими формувались схеми і використовувались методи досліджень, оцінювались їх наслідки. Спеціальні методи: польовий - для встановлення різниць між варіантами досліду, оцінки дії факторів на ріст і розвиток рослин, урожайність ячменю та його якість; лабораторний - аналізували технологічні (крупність, маса зернівки та ін.), біохімічні (вміст білка, екстрактивність та ін.) показники якості продукції; математико-статистичні - оцінка й інтерпретація результатів досліджень; розрахунково-порівняльні - економічна та енергетична оцінки ефективності досліджуваних елементів технології вирощування пивоварного ячменю.

Наукова новизна отриманих результатів. В умовах західної частини Лісостепу України вперше доведено особливу значущість сорту ячменю ярого у досягненні показників пивоварної якості до рівня вимог нормативів західноєвропейських країн.

Вперше встановлено, що рівномірне розміщення насіння в ґрунті при сівбі за глибиною загортання відповідно біологічних вимог ячменю ярого належить до важливого способу виходу на оптимальні параметри посівів, які сприяють високій пивоварній якості вирощеної продукції.

Вперше проведена оцінка ходу розвитку посівів ячменю з початку фази проростання рослин до настання воскової стиглості залежно від розміщення насіння в ґрунті при сівбі у взаємозв'язку з елементами продуктивності, урожайністю та пивоварною якістю. Розкрито причини зниження пивоварної якості ячменю в результаті недоліків нерівномірної сівби в технології його вирощування.

Визначено раціональні шляхи управління формуванням посівів, елементами структури врожайності, пивоварною якістю ячменю в результаті застосування керованих факторів технології вирощування, норм мінеральних добрив та норм висіву насіння, проведено теоретичне обґрунтування.

Вперше для вирощування пивоварного ячменю виділено зону оптимальних умов західної частини Лісостепу відповідно до біологічних основ продуктивності і якості ячменю ярого до факторів зовнішнього середовища.

Практичне значення отриманих результатів. В умовах західної частини Лісостепу рекомендовані для вирощування сорти пивоварного ячменю: Джерзей, Малз, Себаст'ян, Ебсон та впроваджені такі елементи технології: рівномірне розміщення насіння в посівному шарі ґрунту за глибиною загортання відповідно до біологічних вимог ячменю, як спосіб виходу на оптимальні параметри посівів. Норма висіву насіння 300 шт./м²; фони живлення N_30-60P_45-90K_45-90 у співвідношенні азоту, фосфору, калію - 1:1,5:1,5. Запропонована зона максимально сприятливих ґрунтово-кліматичних умов для вирощування пивоварного ячменю, як окрема частина Лісостепу України.

Результати досліджень впроваджено АТ „Оболонь” через науково-виробничу агрофірму „Нива Оболоні” в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької, Вінницької, Житомирської, Рівненської, Тернопільської та Волинської областей, підтверджено високу ефективність даних рекомендацій.

Особистий внесок здобувача. Автором безпосередньо на основі спостережень у практиці досліджено сучасний стан проблеми в країні, сформульована робоча гіпотеза, розроблено програму й використані сучасні методики досліджень, виконані польові, лабораторні, лабораторно-польові дослідження, проведено статистичний аналіз результатів досліджень, дана економічна й енергетична оцінки вирощування пивоварного ячменю, підготовлені наукові статті, оформлена дисертаційна робота. Особистий внесок автора складає більше 90 відсотків. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Права співавторів не порушені.

Апробація результатів досліджень. Отримані результати досліджень доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Подільського державного аграрно-технічного університету, на виробничих нарадах Славутського солодового заводу та навчально-виробничих семінарах науково-виробничої асоціації „Нива Оболоні”, АТ „Оболонь”.

Результати досліджень також оприлюднювались: на науковій конференції „Біологічні науки і проблеми рослинництва”, м. Умань, травень 2003 р., Уманська державна аграрна академія; на науково-практичній конференції „Методи, шляхи та способи поліпшення якості продукції рослинництва”, м. Полтава, жовтень 2004 р., Полтавська державна аграрна академія; на міжнародній науково-практичній конференції „Стан, проблеми та перспективи виробництва зернових та технічних культур”, м. Кам'янець-Подільський, червень 2004 р., Подільська державна аграрно-технічна академія; на всеукраїнській науковій конференції „Методика, механізація, автоматизація та комп'ютеризація досліджень у землеробстві, рослинництві, садівництві та овочівництві”, м. Київ, червень 2007 р., Інститут цукрових буряків УААН.

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 32 наукові праці, в т.ч. за матеріалами дисертації - 27.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, 9 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, 206 додатків, 4 актів впроваджень. Робота викладена на 321 сторінці та містить 110 таблиць, 80 рисунків, список 311 використаних літературних джерел, з них латиницею - 111.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ПРОБЛЕМА ЯКОСТІ ПИВОВАРНОГО ЯЧМЕНЮ

(Огляд літератури)

Проаналізовано сучасні вимоги щодо особливостей технології вирощування пивоварного ячменю залежно від сортового складу, фону живлення, норм висіву насіння, ґрунтово-кліматичних умов та інших факторів. З'ясовано їх вплив на технологічну і біохімічну якість зерна ячменю ярого. На підставі проведеного аналізу висунуто робочу гіпотезу, визначено мету та завдання досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведено впродовж 1999-2006 років у зерново-буряковій сівозміні дослідного поля Подільського державного аграрно-технічного університету, південь Хмельницької області. Впродовж 2005-2007 років польовий дослід проведено в умовах виробництва СГВК „Св'ятець” Теофіпольського району, який розташований у північно-західній частині Хмельницької області. Попередник - озима пшениця.

Ґрунт дослідних ділянок чорнозем типовий на карбонатних лесованих суглинках. Вміст гумусу за методом Тюріна в шарі ґрунту 0-30 см становить 3,5-4,0%, азоту лужногідролізованого за методом Корнфілда - 100-120 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору та обмінного калію за методом Чирікова відповідно 101-118 і 125-140 мг/кг ґрунту, сума ввібраних основ за методом Каппена-Гільковіця 30-36 мг-екв/100 г ґрунту, реакція ґрунтового розчину рН сольовий за потенціометричним методом - 6,7-7,0 мг-екв/100 г ґрунту, гідролітична кислотність за методом Каппена - 0,53-0,78 мг-екв/100 г ґрунту.

Загальні фізичні та водні властивості ґрунту: щільність твердої фази в орному шарі 2,5 г/см³, щільність укладення 1,14-1,25 г/см³, загальна пористість 55-59%. Максимальна гігроскопічність ґрунту 5,2%, найменша вологоємність 23,4%, повна 50,2%.

Характеристика ґрунту досліду проведеного в умовах виробництва СГВК „Св'ятець” Теофіпольського району. Ґрунт дослідних ділянок представлений чорноземом опідзоленим. Вміст гумусу 3,8-4,0%. Забезпеченість лужногідролізованим азотом становить 119-140 мг/кг ґрунту, рухомим фосфором - 117-132 мг/кг ґрунту, обмінним калієм - 88-101 мг/кг ґрунту. Кислотність ґрунту за показником рН сольовий - 7,1 мг-екв/100 г ґрунту, гідролітична кислотність - 0,54-0,66 мг-екв/100 г ґрунту, сума ввібраних основ - 28 мг-екв/100 г ґрунту.

Погодні умови. За даними Кам'янець-Подільського метеопосту середньодобові температури повітря березня місяця в роки проведення досліджень забезпечували передпосівну теплопотребу ячменю ярого, яка становила не менше 2,5°С. У період вегетації температурні умови були такими, що відповідали його біологічним вимогам і становили залежно року проведених досліджень в квітні від 9 до 13°С, в травні - від 13 до 17°С, в червні - від 17 до 21°С, в липні - 18-22°С. Середньо-декадні температури повітря квітня місяця характеризуються поступовим наростанням тепла, що сприяло доброму початковому розвитку рослин ячменю.

Атмосферні опади, які є головним джерелом запасів вологи в ґрунті, розподілялись за період вегетації із значним відхиленням від норми лише в окремих випадках. Проте негативного впливу на ріст і розвиток рослин ячменю залежно вологозабезпечення не було виявлено. Загалом у роки проведення досліджень погодні умови різнилися між собою, але були типовими для регіону та сприятливими для формування високого урожаю і пивоварної якості ячменю ярого. Виняток становить 2003 р., умови якого характеризуються порушенням водного режиму протягом квітня, травня та половини червня місяців, за цей період не спостерігалось жодного випадання опадів. Внаслідок проведених досліджень в цьому році були використані дані лише окремих результатів дослідів.

Погодні умови проведення досліду в умовах виробництва за даними Ямпільського метеопосту характеризуються такими середньомісячними температурними показниками повітря залежно року: у квітні - 8,3-8,9°С (норма 7,6°С), у травні - 13,2-16,3°С (норма 13,6°С), у червні - 16,3-18,9°С (норма 16,5°С), у липні - 19,8-20,0°С (норма 22,9°С). Умови зволоження за період вегетації 2005-2007 рр. були сприятливими для росту і розвитку рослин ячменю. Достатня кількість опадів у травні (57,0-76,4 мм) забезпечувала ефективний процес кущіння та інтенсивний ріст рослин у період фази виходу в трубку. Формування зерна відбувалось без дефіциту вологи в ґрунті. Сума опадів за період вегетації становила: 2005 р. - 214 мм, 2006 р. - 198 мм, 2007 р. - 232 мм, у цей рік кількість опадів у першій декаді липня була більшою від норми - 71,9 мм (норма 34 мм), проте погодні умови були сприятливі на завершення вегетації ячменю ярого та збирання його урожаю.

Методика досліджень. За темою дисертаційної роботи проведено 5 польових дослідів.

Дослід 1. Оцінка значущості сорту ячменю ярого. Завдання досліду - встановити вплив сорту у забезпеченні якісних показників пивоварного ячменю.

Схема досліду: фактор А - сорти пивоварного ячменю: Скарлет, Амулєт, Екзотік, Гонар, Звершення; фактор В - норма внесення азотних добрив: N₀ (без внесення добрив), N₃₀, N₆₀, N₉₀, N₁₂₀ - варіанти передбачені з метою створення екстремальних умов. Для встановлення значущості сорту за впливом на окремі ознаки додатково вводились сорти Джерело, Толар, Барке, Джерзей.

Параметри досліду: l_а = 5, l_в = 5, n = 4, облікова площа дослідної ділянки - 25 м². Розміщення ділянок: повторень - чотириярусне, варіантів норм внесення добрив - рендомізоване, варіантів сортів - рендомізоване. Норма висіву насіння - 350 шт./м². Строк сівби - кінець третьої декади березня, початок першої декади квітня. Спосіб сівби - рядковий (15 см).

Дослід 2. Комплексна оцінка солодової властивості різних сортів ячменю.

Схема досліду: сорти пивоварного ячменю - Екзотік, Аннабель, Ебсон, Малз, Джерзей, Себаст'ян, Престиж.

Параметри досліду: l = 7, n = 4, облікова площа дослідної ділянки - 40 м², Розміщення ділянок: варіантів - рендомізоване, повторень - у два яруси. Фон -живлення N₃₀P₄₅K₄₅, норма висіву насіння - 300 шт./м². Строк сівби - кінець третьої декади березня, початок першої декади квітня. Спосіб сівби - рядковий (15см) з використанням сівалки СПУ-4 з анкерними сошниками, передпосівний обробіток ґрунту проводився на глибину загортання насіння 3 см.

Дослід 3. Вивчення рівномірного розміщення насіння в ґрунті при сівбі. Завдання досліду - довести ефективність даного агротехнічного заходу в технології вирощування пивоварного ячменю. Спосіб сівби - рядковий (15 см), глибина загортання насіння 3 см. Для проведення досліджень використано сорт Скарлет.

Схема досліду: фактор А - норми мінеральних добрив: варіанти - N₀P₀K₀ (без внесення мінеральних добрив), N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀; фактор В - норми висіву насіння: варіанти - 250, 300, 350, 400 шт./м², віддаль точного розміщення насінин в рядку через 2,7; 2,2; 1,9; 1,7 см.

Параметри досліду: l_а = 5, l_в = 4, n = 3, облікова площа дослідної ділянки - 10 м². Розміщення ділянок: повторень - чотириярусне, варіантів - рендомізоване. Строк сівби - кінець третьої декади березня, початок першої декади квітня (сівба проводилась вручну).

Дослід 4. Оцінка окремих елементів звичайної технології вирощування пивоварного ячменю. Завдання досліду за адекватністю до означеної технології дослідити залежність розвитку і формування посівів урожайності зерна пивоварного ячменю та його якості від особливостей сівби, які полягають у нерівномірному розміщенні насіння в посівному шарі ґрунту. Спосіб сівби - рядковий (15 см). Для проведення досліджень використано сорт Скарлет.

Схема досліду: фактор А - норми мінеральних добрив: варіанти - N₀P₀K₀ (без внесення мінеральних добрив), N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀; фактор В - норми висіву насіння: варіанти - 250, 300, 350, 400 шт./м².

Параметри досліду: l_а = 5, l_в = 4, n = 4, облікова площа дослідної ділянки - 20 м². Розміщення ділянок: повторень - чотириярусне, варіантів - рендомізоване. Строк сівби - кінець третьої декади березня, початок першої декади квітня. Для сівби використана сівалка СЗ-3,6.

Дослід 5. Оцінка результатів вирощування ячменю при рівномірному розміщенні насіння в посівному шарі ґрунту під час сівби в умовах виробництва.

Схема досліду: фактор А - сорти пивоварного ячменю: варіанти - Скарлет, Джерзей, Малз; фактор В - норми мінеральних добрив: варіанти - N₀P₀K₀ (без внесення мінеральних добрив), N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀.

Параметри досліду: l_а = 3, l_в = 3, n = 4, облікова площа дослідної ділянки - 100 м². Розміщення ділянок: повторень - чотириярусне, варіантів застосування мінеральних добрив - рендомізоване, варіантів сортів - рендомізоване. Строк сівби - початок першої декади квітня. Спосіб сівби - рядковий (15 см). Для сівби використано сівалку СПУ-6 з анкерними сошниками. Передпосівний обробіток ґрунту проводився комбінованим агрегатом відповідно до глибини загортання насіння на 3 см. Норма висіву насіння - 300 шт./м².

При закладці дослідів фосфорні та калійні добрива вносили під зяблеву оранку, азотні - весною під передпосівний обробіток ґрунту, вручну.

В проведених дослідженнях проводили такі обліки, спостереження, аналізи:

1. Фенологічні спостереження, обліки густоти рослин, урожаю, аналіз снопових зразків, накопичення біомаси, сухої речовини, стійкості до вилягання та ін. Розміри базальної зони рослин ячменю встановлювали після з'явлення сходів шляхом проведення вимірів у відібраних рослин (Н.Г. Городній, 1981; В.Ф. Мойсейченко та В.О. Єщенко, 1994).

2. Площу листкової поверхні рослин, довжину міжвузль стебел, кількість продуктивних пагонів рослин, кількість зерен колоса, масу крупної зернівки визначали за методами викладеними З.М. Грицаєнко та ін. (2003).

3. Технологічні аналізи зерна ячменю проводили за відповідними Держстандартами з посиланнями на нормативи ГОСТ.

4. Хімічні аналізи - вміст білка в зерні ячменю визначали за К'єльдалем на автоматичному модулі парової дистиляції UDK-140, а також не деструктивним методом на апараті Infratek 1241; екстрактивність - конгресним методом затирання, ГОСТ 12136-77; число Кольбаха - на основі відношення розчинного білка солоду до загального; вміст в-глюкану в суслі - флюорометричним методом із застосуванням проточно-інжекторного аналізу на приладі „Флюорометр модель 121”; діастатичну силу - йодометричним методом за виходом мальтози з розчиненого крохмалю під впливом дії ферментів солодової витяжки. Плівчастість зерна встановлювали, застосовуючи метод Люффа, який ґрунтується на розчиненні пектинових речовин слабким розчином аміаку.

5. Показники солодової властивості (ПСВ) сортів встановлювали за методикою Psota V, Kosar K. (2002).

6. Модифікацію ендосперму зерен ячмінного солоду визначали за методикою ЕВС (Європейська Пивоварна Конвенція) Analytica 1987 Е 85-86 із застосуванням реактивів Calcofluor i Fast Green за офіційною технологією ЕВС „Метод Карлсберга”.

7. Статистичні аналізи проводили за методами оцінки варіаційних рядів, факторним і дисперсійним, застосовувались кореляційний та регресійний методи.

8. Економічний та енергетичний аналізи виконані за методиками оцінки ефективності інтенсивних технологій вирощування зернових культур (М.Г.Лобас, 1997; О.К. Медведовський та П.І. Іваненко, 1988).

ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ ЗЕРНА ПИВОВАРНОГО ЯЧМЕНЮ ВІД СОРТУ

Шляхом правильного добору сортів за результатами проведеної оцінки пивоварної якості зерна ячменю забезпечуються високі технологічні властивості солоду. Незважаючи на значні досягнення країн Центральної Європи в селекції пивоварного ячменю за твердженнями спеціалістів сорти достатньо диференційовані і їх розглядати однозначно не слід.

Пивоварний сорт ячменю повинен відповідати цілому ряду вимог за своїми сільськогосподарськими і економічними характеристиками. В оцінці сортів враховується вихід з одиниці площі посіву зерна, яке придатне за якістю для солодування (табл. 1). Гомогенні групи встановлені за критерієм Дункана.

Серед досліджуваних сортів найбільшу урожайність зерна забезпечував сорт Звершення. Істотно нижчою від нього була урожайність зерна сортів Амулєт і Скарлет. Останнім двом суттєво поступався сорт Екзотік. Найменшою урожайністю зерна характеризувався сорт Гонар. В середньому за чотири роки сорти Гонар і Звершення різнилися за рівнем урожайності зерна на 1,65 т/га.

За виходом технологічного зерна з 1 га однаково оцінюються сорти Амулєт, Звершення, Скарлет, тобто частка крупної фракції, що використовується на солодування, є однаковою у цих сортів.

До числа важливих ознак в характеристиці зерна ячменю належать: маса 1000 зерен, плівчастість, консистенція ендосперму, крупність зерна, вміст білка. Встановлено, що за цими ознаками сорти істотно між собою різняться.

Найменша маса 1000 зерен є у сорту Скарлет - 50,8 г, більшу масу 1000 зерен мають сорти Екзотік та Звершення - 52,7 г і ще більшу сорти Амулєт та Гонар - 53,9 та 54,5 г.

За показниками плівчастості зерна сорти Барке, Скарлет, Звершення, Екзотік, Джерело утворюють диференційований ранжований ряд 9,1% < 9,4 < 10,0 < 10,7 < 11,4% відповідно.

Борошниста консистенція зерна ячменю також істотно зумовлюється сортом - 96,0% > 89,3 > 78,3 > 75,7%, що відповідає сортам Скарлет, Амулєт, Екзотік, Звершення.

Значущість сорту в детермінації крупності, вмісту білка в зерні ячменю встановлена шляхом їх тестування при вирощуванні на фонах азоту. Передбачені варіанти - N₀, N₃₀, N₆₀, N₉₀, N₁₂₀ істотно різнилися за впливом на ці ознаки. Між отриманими даними досліду встановлені істотні розбіжності за груповими середніми даними, які зумовлювались сортами.

Показники якості солоду також мають істотні відміни залежно від впливу сорту ячменю. Встановлено п'ять гомогенних груп за тестом Дункана фріабілітивності і числа Кольбаха, показана закономірність була щорічною.

Проведені дослідження залежності екстрактивності ячменю від сорту впродовж 2000-2002 рр. дали можливість встановити за інтервальною оцінкою отриманих результатів чітку диференціацію. Щорічно більшою екстрактивність була у сорту Скарлет порівняно до сорту Амулєт, сорту Амулєт порівняно до сортів Гонар і Екзотік, істотно найменшою постійно була екстрактивність ячменю сорту Звершення. Відповідно за результатами трирічних даних для сортів вище показаної послідовності встановлений наступний ранжований ряд показників екстрактивності: 81,3% > 80,2 > 79,3 = 79,1 > 78,0%.

Отже, в результаті проведеної оцінки сорти пивоварного ячменю істотно різняться порівнюючи один з одним: за урожайністю зерна, масою 1000 зерен, плівчастістю, борошнистою консистенцією ендосперму, крупністю зерна, вмістом білка, фріабілітивністю, числом Кольбаха, екстрактивністю.

Наступні дослідження оцінки сортів у 2004-2006 рр. проводили у відповідності з новими вимогами нормативів якості західноєвропейських країн. За результатами та проведеними статистичними розрахунками встановлений показник солодової властивості - ПСВ в балах (1-9), функціональний узагальнений критерій за параметрами вмісту білка, екстрактивності, числа Кольбаха, діастатичної сили, фріабілітивності, бета-глюкану, який використовується для орієнтації спеціалістів пивоварної промисловості, виробників і селекціонерів солодового ячменю.

Досліджувані сорти мали такі показники солодової властивості: Аннабель і Престиж - відповідно 4,8 і 5,9 балів - відносяться до категорії стандартних сортів (4-6 балів). Сорти Джерзей, Малз, Себаст'ян, Ебсон - відповідно 6,5; 7,0; 7,3; 8,1 балів - вважаються добірними, ПСВ >6 балів. Сорт Екзотік не відповідав вимогам пивоварних сортів за ПСВ (параметри нормативних вимог визначення ПСВ: Pb - оптимальні 10,2-11,0%, ліміт 9,5; 11,7%; Е - опт. 83,0%, ліміт 81,5%, К - опт. 42,0-48,0%, ліміт 40,0; 53,0%; DP - опт. 300 од.WK, ліміт 220 од.WK; F - опт. 86,0%, ліміт 79,0%, BGw - опт. 100 мг/л, ліміт 250 мг/л, переводяться в бали через рівняння регресії).

Яку частку солодової властивості вносить кожний показник якості можна судити за даними наведеними на рис. 1. Сорт Аннабель за показником солодової властивості оцінено в 4,8 бали, що за вимогами якості відповідає стандартним пивоварним сортам. З окремих параметрів якості у нього низька екстрактивність - 81,7%. Саме вона оцінюється двома балами із максимально можливих 9. Враховуючи значущість показника екстрактивності (частка впливу 0,35), це не дало можливості сорту досягти більш високого рівня ПСВ, інші високі параметри: число Кольбаха - 43,2% (9 балів), фріабілітивність - 89,6% (9 балів), бета-глюкан - 95 мг/л (9 балів), білкові речовини - 11,0% (8,6 балів), діастатична сила - 284 од.WK (7,4 балів).

Урожайність зерна сортів пивоварного ячменю Ебсон, Себаст'ян, Престиж, Джерзей, Аннабель та Малз на фоні живлення N₃₀P₄₅K₄₅ висока - 5,9-6,2 т/га; істотно нижчу урожайність зерна, що встановлено за критерієм Дункана зумовлював сорт Екзотік - 5,3 т/га.

РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ЯЧМЕНЮ, ФОРМУВАННЯ ПОСІВІВ ЗАЛЕЖНО ВІД РОЗМІЩЕННЯ НАСІННЯ ПРИ СІВБІ, НОРМ ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ

Ріст і розвиток рослин, формування посівів ячменю повинні відбуватись в полі без можливих відхилень в реалізації наслідуваного потенціалу. У зв'язку з цим, особливо гострою проблемою при вирощуванні пивоварного ячменю, яка зараз ще існує, є технологічний недолік - нерівномірне розміщення насіння в ґрунті під час проведення сівби, що призводить до цілого ряду негативних наслідків.

Встановлено, що вирощування ячменю внаслідок недосконалих технологій передпосівного розпушування ґрунту і сівби із використанням сівалок з дисковими сошниками (типу СЗ-3,6; її аналогів), насіння в ґрунті розміщується по горизонтах на різній глибині і на різній відстані одне від одного вздовж рядка (далі - нерівномірна сівба). Проведені вимірювання розмірів базальної зони рослин ячменю за такої сівби після з'явлення сходів показують, що проростання відбувається з різної глибини загортання насіння. Відповідно за цим можна стверджувати, що більшість насінин, які забезпечили з'явлення сходів (66-69%), розміщувались на глибині від 3,5 до 6,4 см. Загальна закономірність розподілу частот глибини розміщення насіння, які прийняли участь у формуванні посівів залежно від норм висіву, показана на рис. 2. Дані свідчать, що середнє значення глибини загортання насіння із збільшенням норм висіву зменшується з 5,27 до 4,72 см. Внаслідок проведеної сівби сівалкою з дисковими сошниками кількість рослин без видовження міжвузлів базальної зони становила при нормі висіву 250 нас./м² - 39 шт., 300 - 58, 350 - 74, 400 нас./м² - 97 шт.

Глибина розміщення насіння більше 3 см призводила до видовження у рослин ячменю епікотиля. Вже з глибини загортання 3,5-4,4 см із загальної кількості цих рослин 35, 48, 52, 64 шт./м², у частини із них - 18, 22, 24, 30 шт./м² відповідно до норм висіву 250, 300, 350, 400 нас./м², відбувалося видовження підземного міжвузля третього фітомера.

З глибини загортання 4,5-5,4 см видовження першого міжвузля, тобто епікотиля, було виявлено у всіх рослин відповідно до показаних норм висіву, їх кількість становила 52, 61, 68, 73 шт./м². В невеликої кількості рослин із цієї частини, виявлено видовження другого підземного міжвузля зони кущіння.

Розміри зони 5,5-6,4 см, або при відповідній глибині розміщення насіння видовження епікотиля було виявлено у всіх рослин. Їх кількість в характеристиці посівів одиниці площі 1 м² становила відповідно до норм висіву 250, 300, 350, 400 нас./м² - 41, 45, 52, 53 шт. Із них 6, 7, 8, 8 шт. відповідно, утворювали друге видовжене підземне міжвузля. Крім цього, значна кількість рослин мала довжину підземної частини 6,5-7,4 см. Їх загальна кількість становила 23, 25, 24, 22 шт./м² відповідно норм висіву, із них 17, 19, 20, 18 шт. формували друге міжвузля. Кількість рослин, які сформували морфоструктуру базальної зони довжиною 7,5-8,4 см, була меншою - 10, 8, 9, 10 шт./м², всі вони утворювали два видовжених підземних міжвузля. Посіви ячменю після сходів також були частково представлені рослинами за розміром базальної зони 8,5-9,4 см, з двома видовженими міжвузлями їх кількість відповідно норм висіву становила 4, 4, 3, 2 шт. В середньому на 1 м² було виявлено по одній рослині, де довжина базальної зони становила 9,5-10,4 см. Як правило, кожна із них за будовою мала три видовжених підземних міжвузля.

Внаслідок такої сівби після з'явлення сходів ячменю посіви характеризуються такими параметрами. За умови норм висіву 250, 300, 350, 400 нас./м² кількість рослин, у яких зона кущіння створювала параметри вузла із загальної кількості 188, 224, 255, 288 шт./м², становила відповідно 39, 58, 74, 97 шт. Кількість рослин, у яких виявлено одне розширене підземне міжвузля, становила відповідно 113, 125, 138, 150 шт./м², ця кількість рослин втрачала здатність розвитку першого бокового пагона кущіння із бруньки пазухи колеоптиле за біологічною особливістю ячменю вона знаходиться завжди біля зернівки, тобто на глибині загортання насіння в ґрунті. Разом з цим, 35, 40, 42, 40 шт./м² рослин відповідно норм висіву, втратили здатність забезпечувати розвиток двох бокових пагонів кущіння першого і другого за біологічною чергою розвитку. По одній рослині виявлено на 1 м² із трьома видовженими підземними міжвузлями. Відповідно посіви ячменю характеризуються неоднаковими параметрами морфоструктури базальної зони рослин, що і породжує проблему їх вирівняного односпрямованого, рівнозначного розвитку з початкової стадії росту проростка.

При закладці досліду за дотриманням рівномірної глибини загортання насіння в посівному шарі ґрунту близько 3 см та однакової відстані розміщення його вздовж рядка (далі - рівномірна сівба), базальна зона рослин формується без видовження підземних міжвузлів. Вузли зони рослин ячменю зосереджені зближено один біля одного. Відповідно можливості розвитку бокових пагонів кущіння у всіх рослин були однаковими, що безперечно є сприятливою передумовою для реалізації процесу кущіння за порядком біологічної черги від нижніх фітомерів до верхніх у забезпеченні синхронного розвитку головного та бокових пагонів кущіння.

За проведеної нерівномірної сівби, як показали виміри, рослини розміщувалися вздовж рядка по-різному - параметри віддалі між ними в період формування урожаю були неоднаковими від 0,5 до 10,4 см і більше (рис. 3). На фоні вирощування без добрив коефіцієнт варіації залежно від норм висіву коливався за цим показником від 48 до 52%, на фоні внесення добрив - від 49 до 53%. Розподіл частот віддалі між рослинами в межах границь інтервалів 0,5-1,4; 1,5-2,4; 2,5-3,4; 3,5-4,4; 4,5-5,4 см із збільшенням норм висіву зростав, а в межах 6,5-7,4; 7,5-8,4; 8,5-9,4; 9,5-10,4 см незначно зменшувався.

На посівах рівномірної сівби середні віддалі між рослинами варіанта без внесення добрив при нормах висіву 250, 300, 350, 400 нас./м² становили 3,5; 2,9; 2,5; 2,2 см, коефіцієнт варіації показника - 36%. При внесенні мінеральних добрив внаслідок кращого загального виживання рослин середнє значення віддалі між ними в рядку було меншим - 3,1; 2,6; 2,2; 2,0 см, коефіцієнт варіації становив - 33%. Це свідчить, що рослини ячменю посівів нерівномірної сівби вздовж рядка та посівів рівномірного розміщення насіння при сівбі знаходяться в неоднакових умовах ценотичної взаємодії.

Від розміщення насіння в ґрунті при сівбі ячменю залежала тривалість фаз росту і розвитку рослин. Зокрема, тривалість періоду від сівби до початку з'явлення сходів була однаковою як на посівах нерівномірної, так і рівномірної сівби. Проте повна фаза сходів при рівномірному розміщенні насіння в ґрунті наставала на третій день, а на посівах нерівномірної сівби - на шостий день від початку сходів. З'явлення сходів на посівах рівномірної сівби по днях характеризується наступними даними: перший день - 28-30%, другий - 72-74%, третій - 97-98%, на посівах нерівномірної сівби аналогічний рівень повноти сходів досягався впродовж шести днів із такими відсотками за день відповідно - 11, 18, 32, 55, 79 і 96% ).

Ефект меншої тривалості фенофаз росту і розвитку рослин ячменю внаслідок рівномірної сівби тривав весь вегетаційний період. На строки настання розвитку трьох листків внесені мінеральні добрива і норми висіву не впливали. Встановлено раніше настання у рослин ячменю повної фази розвитку трьох листків на посівах рівномірної сівби насіння, порівнюючи з посівами нерівномірної сівби. Відповідно в першому випадку фаза розвитку трьох листків наставала на 24 день після сівби, в другому - через 26 днів. За умови рівномірної сівби 96% рослин досягали стану розвитку трьох листків на четвертий день від його початку, аналогічного рівня розвитку рослини посівів ячменю нерівномірної сівби досягали лише на сьомий день. В результаті рівномірної сівби фаза розвитку трьох листків у рослин ячменю на посівах завершилася на 27 день після проведеної сівби, на посівах нерівномірної сівби - лише на 32 день. Такий розрив свідчить про несприятливу динаміку росту і розвитку рослин в період реалізації біологічного процесу кущіння. Фаза з'явлення першого стеблового вузла над поверхнею ґрунту у рослин ячменю також проходила по-різному. Хід розвитку посівів за цією ознакою залежав від розміщення насіння по глибині загортання. Саме такі умови з самого початку впливали на темпи розвитку, які відбивалися і на дружності переходу рослин до якісно нового періоду онтогенезу, тобто від вегетативного до генеративного етапів органогенезу. Протягом чотирьох днів у 96-97% рослин ячменю за рівномірної сівби було виявлено з'явлення першого нижнього стеблового вузла над поверхнею ґрунту. На посівах нерівномірної сівби такий рівень досягався лише на шостий день від початку даного стану розвитку. Збільшення норм висіву і норм внесення добрив прискорювали настання у рослин ячменю фази виходу в трубку на 2-3 дні. Хід фази ранньої воскової стиглості у рослин ячменю на посівах рівномірної і нерівномірної сівби теж різнився, позначався також вплив внесених мінеральних добрив і норм висіву на цю фазу розвитку. На посівах сівби рівномірного розміщення насіння різниця в кількості стебел, у яких наставала рання воскова стиглість зерна, у перший день зумовлена нормами висіву 250-400 нас./м²: на контролі становила 5,5%, на фонах N₃₀P₄₅K₄₅ - 9,5%, N₆₀P₉₀K₉₀ - 9,2%, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀ - 9,8% і N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ - 10,1%. Це свідчить про те, що при збільшенні норм висіву насіння кількість продуктивних стебел, у яких наступила рання воскова стиглість зерна по днях фази розвитку, завжди була більшою. Подібна закономірність зберігалась і в наступні дні. Наприклад, на третій день за аналогічного порівняння більше на 5,5; 7,5; 8,3; 8,4; 7,0% вступало в дану фазу розвитку рослин при нормі висіву 400 нас./м² порівняно із нормою висіву 250 нас./м². На посівах нерівномірної сівби розбіжності при нормах висіву 250-400 нас./м² становили у перший день настання фази 10,6; 10,3; 9,5; 10,0; 10,0% відповідно фонів живлення N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀. На четвертий день розбіжності даних були дещо меншими 7,5; 7,2; 7,6; 7,2; 4,7%. На посівах рівномірної сівби підвищення рівня мінерального живлення призводило до зниження темпів входження рослин у фазу ранньої воскової стиглості зерна. У порівнянні один з одним варіантів: N₀P₀K₀-N₃₀P₄₅K₄₅, N₃₀P₄₅K₄₅-N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₉₀K₉₀-N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀-N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ кількість продуктивних стебел ячменю, які вступали у фазу розвитку ранньої воскової стиглості зерна, поступово зменшувалась в середньому у перший день на 2,7; 2,8; 2,2; 1,6%, у другий день - на 2,4; 2,4; 2,2; 1,5%, на третій день - на 1,9; 2,2; 2,1; 1,4. На посівах нерівномірної сівби відповідно у перший день в середньому на 2,6; 2,6; 3,3; 2,8%, другий день - 2,4; 3,0; 3,2; 2,7%, третій - 2,8; 3,5; 3,6; 4,2%. Особливо важливим є результат впливу рівномірного розміщення насіння в ґрунті при сівбі. Наприклад, на третій день ранньої воскової стиглості зерна кількість стебел ячменю, які вступали в дану фазу розвитку за стиглістю зерна, на посівах становила відповідно фонів живлення N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ при нормах висіву насіння: 250 шт./м² - 92,8; 90,3; 87,3; 85,0; 84,5%; 300 - 94,3; 91,8; 89,6; 88,0; 86,1; 350 - 96,5; 94,3; 92,8; 90,5; 89,0; 400 шт./м² - 98,3; 97,8; 95,6; 93,4; 91,5%. Посіви нерівномірної сівби за станом розвитку фази ранньої воскової стиглості зерна характеризуються відставанням на третій день від її початку за кількістю стебел, які вступили у дану фазу розвитку при нормі висіву насіння 250 шт./м² - на 17,6; 17,9; 18,6; 19,7; 23,4%; 300 - на 14,8; 14,9; 16,1; 17,8; 20,0; 350 - 13,9; 14,4; 16,1; 17,5; 19,9; 400 шт./м² - 12,8; 15,6; 17,1; 18,9; 21,5% відповідно до порядку послідовності оцінюваних варіантів удобрення. Отже, підсилювали диференціацію посівів за фазою настання воскової стиглості зерна по днях підвищення норм внесення добрив, зниження норм висіву насіння та його нерівномірне розміщення в ґрунті при сівбі. Таким чином, закономірності ходу розвитку посівів ячменю за настанням фенофаз у двох проведених дослідах були різними. Внесені мінеральні добрива і норми висіву насіння також впливали на тривалість фази кущіння, періоду формування та наливу зерна. Застосовані мінеральні добрива та норми висіву насіння впливали на настання фаз розвитку цвітіння, воскової стиглості зерна. Збільшення норм внесення мінеральних добрив спричиняло скорочення тривалості періоду від фази розвитку першого стеблового вузла до фенофази цвітіння і продовження тривалості періоду від фази цвітіння до ранньої воскової стиглості зерна. Поряд з цим, при збільшенні норм висіву насіння період початок виходу в трубку - цвітіння за тривалістю зростав, а період цвітіння - рання воскова стиглість зерна за тривалістю зменшувався. Така закономірність характерна як для посівів сформованих в результаті рівномірного, так і нерівномірного розміщення насіння в ґрунті при сівбі.

Таблиця 4. Тривалість у рослин ячменю фази кущіння залежно від впливу норм внесення мінеральних добрив та норм висіву насіння, днів (середнє за 2002, 2004, 2005 рр.)

Способи виходу на оптимальні параметри продуктивного стеблестою відносять у вирощуванні зернових культур до розряду складних завдань. Встановлені результати досліджень доводять, що продуктивний стеблестій є інтегрованим показником і його оптимальні параметри у вирощуванні пивоварного ячменю зумовлюються кількістю висіяного насіння шт./м², високими польовою схожістю, виживанням рослин та продуктивним кущінням.

Таблиця 5 Тривалість у рослин ячменю міжфазного періоду цвітіння - рання воскова стиглість зерна залежно від впливу норм внесення мінеральних добрив та норм висіву насіння, днів (середнє за 2002, 2004, 2005 рр.)

Внесені мінеральні добрива та норми висіву на посівах ячменю рівномірного розміщення насіння в ґрунті на польову схожість насіння не впливали, параметри якої в середньому становили 90%. За умови проведеної нерівномірної сівби ячменю встановлено низькі показники польової схожості насіння при нормі висіву 250 нас./м² - 76%, при збільшенні норм висіву схожість знижувалась і при висіві 400 нас./м² становила 73%.

Формування посівів ячменю залежало від загального виживання рослин. На посівах рівномірної сівби воно в середньому становило 83%, нерівномірної - 64%. На виживання рослин впливали внесені мінеральні добрива. Цей показник складав для рівномірної сівби - 85,0%, на посівах нерівномірної сівби виживання рослин залежало від внесених добрив і норм висіву насіння. В результаті відповідно до фонів живлення N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ показники становили - 60,5; 63,6; 65,0; 66,1; 67,0%. Загальне виживання залежало від норм висіву 250, 300, 350, 400 нас./м², воно зменшувалось на варіантах: N₃₀P₄₅K₄₅ - з 66,0 до 62,0%, N₆₀P₉₀K₉₀ - з 68,0 до 63,0 %, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀ - з 69,0 до 64,0%, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ - з 70,0 до 65,0%.

Параметри посівів за кількістю рослин на одиниці площі показані в табл.6. Вони є прогнозованими, що підтверджується встановленими рівняннями регресії за отриманими результатами посівів рівномірної і нерівномірної сівби:

Кр = -252,132 + 0,838 Нв + 3,009 Вж;

Кр = -202,410 + 0,644 Нв + 3,128 Вж.

Норми висіву за проведеним системним математичним аналізом у впливі на формування посівів за умови рівномірної сівби відносяться до головних компонентів факторного навантаження, r=0,98.

Таблиця 6. Залежність кількості рослин ячменю на одиниці площі посіву від впливу норм внесення мінеральних добрив та норм висіву насіння, шт./м² (середнє за 2002, 2004, 2005 рр.)

Регресійний аналіз двох рівнянь доводить, що кількість рослин залежно від норм висіву за аналітичними розрахунками є різною. Це підкреслює, що при рівномірній глибині сівби за теоретичними даними збільшення норми висіву на 100 нас./м² забезпечує в середньому більшу кількість рослин на одиниці площі посіву 1 м² на 84 шт., за умови нерівномірної сівби - лише на 64 шт.

Дані свідчать, що кількість рослин на одиниці площі посівів рівномірної сівби на період дозрівання урожаю ячменю є меншою від кількості висіяного насіння на 15,0%. На посівах нерівномірної сівби кількість рослин залежно норм висіву 250, 300, 350, 400 нас./м² була меншою під час збирання зерна від кількості висіяного насіння на варіантах N₃₀P₄₅K₄₅ - на 34,0-38,0%, N₆₀P₉₀K₉₀ - на 32,0-37,2%, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀ - на 30,8-36,0%, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ - на 29,5-35,4%. Другим важливим параметром посівів є густота продуктивного стеблестою (табл. 7). Представлені результати доводять, що проведена сівба рівномірного розміщення насіння забезпечувала таку густоту продуктивного стеблестою на одиниці площі посіву ячменю на фоні добрив N₃₀P₄₅K₄₅, як на посівах нерівномірної сівби на фоні добрив N₉₀P₁₂₀K₁₂₀. В цьому і є суть вирішення проблеми виходу на параметри оптимального стеблестою у взаємозв'язку з якістю пивоварного ячменю на високому рівні урожайності зерна.

Таблиця 7 Залежність кількості стебел ячменю на одиниці площі посіву від впливу норм внесення мінеральних добрив та норм висіву насіння, шт./м² (середнє за 2002, 2004, 2005 рр.)

Відповідно до технології вирощування задіяним має бути, головним чином, фактор рослинництва - ефективний сприятливий початковий розвиток рослин ячменю, який розпочинається з проростання насіння і забезпечується рівномірним розміщенням його в ґрунті при сівбі, особливо за глибиною загортання.

Отже, параметри продуктивного стеблестою посівів ячменю залежать від розміщення насіння в ґрунті при сівбі, вони прогнозовані і за розрахунками на основі встановлених рівнянь регресії можуть зазнавати змін від впливу факторів технології вирощування.

Доведено, що при незмінному значенні норми висіву дія факторіального впливу 100 кг д.р. NPK змінює результативну ознаку - кількість стебел ячменю на одиниці площі посівів рівномірної глибини сівби на 120 шт./м². Посіви нерівномірної сівби ячменю забезпечували за проведеними розрахунками ефективність 100 кг д.р. елементів живлення NPK у формуванні додаткової кількості продуктивних пагонів лише на 65шт./м².

Встановлено, що при забезпеченні початкового розвитку рослин ячменю внаслідок рівномірної глибини загортання насіння при сівбі під впливом внесених норм мінеральних добрив послаблюється диференціація розвитку між головним і боковими пагонами рослин ячменю до настання фази виходу в трубку. Відповідно на період завершення вегетативного розвитку за етапами органогенезу порівняно з варіантом без внесення добрив особливо значущі розбіжності виявлені під впливом добрив у бокових пагонів рослин ячменю за накопиченням сирої біомаси, за кількістю листків та площею листкової поверхні.

В результаті середнє значення різниці листкової поверхні у порівнянні першого та другого пагонів, другого та третього, третього та четвертого на фоні живлення N₆₀P₉₀K₉₀ було істотно меншим порівняно із варіантом без внесення мінеральних добрив.

На посівах ячменю нерівномірного розміщення насіння по глибині та вздовж рядка диференціація за морфоструктурою і розвитком пагонів рослин підсилюється під впливом зростаючих норм мінеральних добрив, особливо помітно це відбивається на дозріванні зерна. Наприклад, кількість стебел, які вступили у фазу ранньої воскової стиглості ячменю, на третій день від її початку при нормі висіву 300 нас./м² була такою відповідно варіантів досліду N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀: на посівах рівномірної сівби - 94,3; 91,8; 89,6; 88,0; 86,1%, на посівах нерівномірної сівби - 79,5; 76,9; 73,5; 70,2; 66,1%.

ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ЯЧМЕНЮ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ ТА НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ

Кількість зерен колоса. Продуктивність колоса ячменю за кількістю зерен закладається на II і III етапах органогенезу. На відповідний період від фази розвитку трьох листків до виходу в трубку впливають внесені мінеральні добрива та норми висіву насіння. Проте перш за все слід звернути увагу, що в досліді рівномірного розміщення насіння в ґрунті при сівбі в середньому озерненість колоса ячменю становила 23,6 шт., на посівах нерівномірної сівби їх було 21,4 шт. на колос.

Отримані результати свідчать, що як збільшення норм мінеральних добрив, так і збільшення норм висіву насіння, призводило до зниження озерненості колоса ячменю від дії цих факторів.

Встановлена істотна дистанційна різниця на основі критерію Дункана за отриманими результатами аналізу головних ефектів, як на посівах рівномірної сівби, так і нерівномірної сівби. Встановлені зміни параметрів кількості зерен колоса залежно від впливу норм мінеральних добрив з 24,7 до 22,9 шт. і норм висіву насіння з 24,4 до 22,7 шт. За умови нерівномірної сівби відповідно озерненість змінювалась від 23,2 до 20,2 шт. та від 22,3 до 20,5 шт. зерен колоса.