Управління продуційним процесом пивоварного ячменю

Це дало підставу встановити кореляційну залежність і форму регресійного зв'язку кількості зерен колоса від дії керованих факторів в технології вирощування ячменю - норм мінеральних добрив та норм висіву насіння і прогнозувати параметри показника (рис. 8). Встановлені рівняння регресії за закономірністю розподілу даних досліду рівномірної і нерівномірної сівби:

Кзк = 28,35764 - 0,00498 NPK - 0,01176 Нв

Кзк = 26,87070 - 0,00863 NPK - 0,01156 Нв.

Маса крупної зернівки. В технології вирощування пивоварного ячменю масу крупної зернівки відносять до важливого елемента структури урожайності, який безпосередньо пов'язаний з якістю.

Норми мінеральних добрив і норми висіву насіння певним чином впливали на формування урожаю за масою крупної зернівки. За умови рівномірної сівби середня маса крупної зернівки по досліду становила 48,1 мг, водночас за нерівномірної сівби вона була більшою - 50,1 мг (табл. 10).

Зменшення маси крупної зернівки зумовлено великою густотою продуктивного стеблестою в цих посівах. За даними дослідів між масою крупної зернівки та кількістю продуктивних стебел ячменю встановлено сильну зворотну кореляційну залежність: посіви рівномірної сівби - r=-0,941±0,168 (рис.9), посіви нерівномірної сівби - r=-0,954±0,148. Параметри показника прогнозовані залежно від дії фактора густоти продуктивного стеблестою, встановлено відповідно рівняння регресії за даними дослідних посівів рівномірної і нерівномірної сівби:

Мкз = 52,73165 - 0,00699 Кс

Мкз = 54,84488 - 0,00972 Кс .

Управління масою крупної зернівки ячменю є реально можливим за допомогою елементів технології. Закономірність змін підлягає положенню: збільшення норм внесення мінеральних добрив і норм висіву насіння призводить до формування урожаю з меншою масою крупної зернівки. Дія впливу факторів прогнозована і описується рівнянням регресії (рис. 10).

Закономірність співвідношень елементів продуктивності ячменю полягає у збалансованості змін параметрів кількості стебел на одиниці площі посіву, маси крупної зернівки та кількості зерен колоса. Встановлено, що при однаковому рівні урожайності зерна ячменю на всіх варіантах удобрення за норм висіву 300, 350, 400 нас./м² у посівів рівномірної сівби відбувається динамічна зміна параметрів всіх структурних елементів при встановленому однаковому рівні урожайності зерна. Це відкриває шлях раціонального управління якістю ячменю елементами технології. Зв'язок маси крупної зернівки ячменю з кількістю зерен колоса і кількістю продуктивних стебел шт./м² теоретично обґрунтовується рівнянням регресії:

Мкз = 198,8731 - 13,4130 Кзк + 0,2912 Кзк² + 0,0179 Кс - 0,0000 Кс².

Кількість стебел ячменю на одиниці площі посіву та кількість зерен колоса є також прогнозованими показниками, що дає можливість передбачати масу крупної зернівки і показники якості, які пов'язані з нею.

Урожайність зерна ячменю - інтегральний показник впливу умов середовища в тому числі і досліджуваних факторів .

Дані свідчать, що збільшення норм мінеральних добрив сприяє підвищенню урожайності ячменю. Щорічно кожна норма внесення добрив із збільшенням рівня мінерального живлення істотно впливала на підвищення урожайності зерна, за винятком норми N₆₀P₁₂₀K₁₂₀ порівняно із варіантом удобрення N₆₀P₉₀K₉₀ при нормі висіву 250 нас./м², де закономірності в різниці даних урожайності були недостовірними. Внесення N₆₀P₁₂₀K₁₂₀ забезпечувало при нормах висіву 300, 350, 400 нас./м² порівняно до варіанта N₆₀P₉₀K₉₀ незначне і нестабільне подальше зростання урожайності зерна за роками, що доводить про недоцільність застосування цієї норми добрив, оскільки за даного варіанта не виявлено покращення пивоварної якості вирощеної продукції.

Щодо впливу норм висіву дослідних посівів рівномірної сівби, закономірно щорічно була меншою урожайність зерна при нормі висіву 250 нас./м² порівняно до норми висіву 300 нас./м². За норм висіву 300, 350, 400 нас./м² урожайність зерна на фонах добрив щорічно була статистично однаковою, що і зумовлювало незначну частку впливу фактора.

Аналіз ефектів норм внесення мінеральних добрив (N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀) характеризується за тестом Дункана груповими середніми даними 4,81 < 6,46 < 7,72 < 8,01 < 8,64 т/га, норм висіву насіння (250, 300, 350, 400 шт./м²) 6,73 < 7,20 = 7,29 = 7,28 т/га, що підтверджує однаковий вплив на рівень урожайності трьох норм висіву 300, 350, 400 нас./м².

За умови нерівномірної сівби залежність урожайності зерна ячменю від дії цих же факторів була іншою. На всіх аналогічних варіантах досліду вона була меншою при внесенні добрив на 19-36% і без їх застосування на 14-18%.

ЯКІСТЬ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ НОРМ ВНЕСЕННЯМІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ

Крупність зерна характеризується таким чином: якість середня, добра, добірна, забезпечується параметрами не менше 85, 90, 95% відповідно.

На основі аналізу головних ефектів встановлено, що на крупність зерна ячменю впливали як норми внесення добрив, так і норми висіву насіння. Для дослідних посівів ячменю рівномірного розміщення насіння в ґрунті при сівбі крупність зерна статистично була однаковою на варіантах досліду N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀ - 95,5; 96,0; 95,2%. Встановлено істотне зниження на варіанті досліду N₆₀P₁₂₀K₁₂₀ - 93,6% і ще істотно меншою крупність була при внесенні N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ - 92,2%. Істотно вищу і однакову крупність забезпечували норми висіву 300 та 350 нас./м² - 95,5 та 95,1% відповідно. Меншою крупність виявилась, як при нормі висіву 250, так і 400 нас./м² - 93,7%.

На посівах досліду нерівномірної сівби аналіз ефекту внесених добрив за впливом на крупність характеризується таким ранжованим рядом у відповідності до фонів живлення N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ - 95,8 > 95,1 > 94,6 > 93,3 = 93,2%. Ефект норм висіву насіння полягав у закономірності покращення крупності при їх збільшенні. Встановлений статистичний ряд: 94,0 < 94,3 < 94,6 = 94,7% відповідно норм висіву 250, 300, 350, 400 нас./м².

Фріабілітивність - показник якості солоду, який визначають шляхом подрібнення зерен між резиновим валом і обертовим ситовим барабаном на приладі, що називають фріабіліметром. Зерна солоду поділяються на борошнисті, які легко розтираються та тверді. Недостатня фріабілітивність може створити проблеми фільтрування затору, освітлення сусла та фільтрування пива.

За середнім по досліду посівів рівномірної сівби показник становив 78,9% і був істотно вищим від аналогічного, встановленого у характеристиці якості солоду ячменю посівів нерівномірної сівби - 74,6%.

За встановленим критерієм НІР₀₅ щорічно при всіх нормах висіву, фріабілітивність була більшою на варіанті N₃₀P₄₅K₄₅ порівняно до даних варіанта без внесення добрив, закономірно на протязі трьох років не встановлено істотної різниці за цим же критерієм у порівнянні між собою даних варіантів N₃₀P₄₅K₄₅-N₆₀P₉₀K₉₀. У роки проведення досліджень 2002, 2004, 2005 на варіантах N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀ істотно меншою була фріабілітивність на основі встановленого НІР₀₅ при нормі висіву 250 нас./м² порівняно до даних норми висіву 300 нас./м², так і при нормі висіву 400 нас./м² порівняно до даних норми висіву 350 нас./м². Статистично однаковими були результати за норм висіву 300 і 350 нас./м².

На основі дисперсійного аналізу головних ефектів технологічних факторів доведено, що в досліді, де забезпечувалась рівномірна глибина загортання насіння при сівбі найвищі показники зумовлювались нормами внесення добрив N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀ - 80,2; 79,8% та нормами висіву насіння 300, 350 шт./м² - 79,9; 79,8% відповідно.

На посівах нерівномірної сівби максимальні параметри забезпечували варіанти без внесення добрив і при внесенні добрив N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀ - 75,0; 75,5; 75,2% та норма висіву 400 нас./м² - 75,4%.

Білок. Відомо, що найкраща якість білка зерна ячменю у найбільшій мірі зумовлюється параметрами від 10,2 до 11,0%, допустимий мінімальний рівень - 9,5% і максимальний - 11,7%.

В середньому по досліду рівномірного розміщення насіння в ґрунті при сівбі білок зерна становив - 10,9%, а в досліді нерівномірного - 11,5%, що безпосередньо підтверджується даними табл. 12. Це підкреслює важливість формування посівів за односпрямованим розвитком рослин з самого початку проростання насіння, що залежить від оптимальної глибини його загортання відповідно до біологічних властивостей ячменю.

Аналіз ефекту внесення добрив полягав у слідуючому: щорічно за норм висіву 250, 300, 350 нас./м² порівняно до варіанта без добрив при забезпеченні рівня мінерального живлення N₃₀P₄₅K₄₅ вміст білка в зерні не зростав, але при висіві 400 нас./м² він постійно був більшим, що встановлено за критерієм НІР₀₅. Порівнюючи один з одним варіанти N₃₀P₄₅K₄₅ та N₆₀P₉₀K₉₀ постійно істотно більшим був вміст білка в зерні ячменю за умови більшого рівня мінерального живлення, тобто на варіанті N₆₀P₉₀K₉₀ при всіх нормах висіву включених в дослідження. Проте параметри показника були такими, які відповідали значенням оптимальних вимог нормативів.

Вплив норм висіву на вміст білка залежав від фону живлення. В загальному по досліду норми висіву 300 та 350 нас./м² були більш сприятливими і статистично однаковими за впливом забезпечення якості пивоварного ячменю за цим показником. Збільшення норми висіву до 400 нас./м² на контролі спричиняло до істотного зниження вмісту білка в зерні ячменю за встановленим НІР₀₅ щорічно. На рівні мінерального живлення N₃₀P₄₅K₄₅ при цій же нормі висіву білок був таким же як при нормах висіву 300 та 350 нас./м², на всіх інших варіантах мінерального удобрення при висіві 400 нас./м² відбувалось істотне збільшення накопичення білка в зерні ячменю. Норма висіву насіння 250 шт./м² спричиняла істотно більшому вмісту білка лише на варіанті без внесення мінеральних добрив.

На дослідних посівах нерівномірної сівби найменшим вміст білка в зерні ячменю був у варіанта без застосування добрив - 10,9%. Відповідно ефект внесення мінеральних добрив N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ характеризувався середніми даними: 10,90% < 11,05 < 11,65 = 11,70 < 12,25%, та відповідно норм висіву 250, 300, 350, 400 нас./м² - 12,12% > 11,81 > 11,46 > 11,26%.

Екстрактивність належить до важливих показників якості пивоварного ячменю. Її частка впливу в структурі ПСВ є найбільшою, тому у досягненні кращих параметрів цього показника у вирощуванні ячменю належним чином надають значну увагу.

Отримані результати досліду посівів рівномірної сівби насіння свідчать про високу екстрактивність, середнє її значення становило 81,9%, а на посівах нерівномірної сівби воно було меншим - 80,9% (табл. 13). Різниця істотна, встановлена за критерієм Дункана.

Аналіз ефекту дії добрив показує, що варіанти досліду рівномірної сівби утворюють окремі гомогенні групи наступної закономірності: 82,4% (N₀P₀K₀) = 82,5 (N₃₀P₄₅K₄₅) > 82,1 (N₆₀P₉₀K₉₀) > 81,6 (N₆₀P₁₂₀K₁₂₀) > 80,8% (N₉₀P₁₂₀K₁₂₀). Отже, проведений аналіз ефекту впливу внесених мінеральних добрив, який був постійним доводить, що пріоритет їх застосування належить варіанту N₃₀P₄₅K₄₅ - 82,5%. Кожного року проведення досліджень за критерієм НІР₀₅ екстрактивність в оцінці варіанта N₃₀P₄₅K₄₅ за всіх норм висіву не була меншою даних варіанта без застосування мінеральних добрив, що доводить фактично рівнозначний рівень екстрактивності в цих порівняннях.

Аналіз ефекту впливу норм висіву насіння в досліді характеризується закономірністю щорічно істотно найменшої екстрактивності при висіві 400 нас./м², що встановлено за критерієм НІР₀₅ і статистично однакової екстрактивності при нормах висіву 250, 300, 350 нас./м², за умови всіх фонів живлення. Отже, оцінка впливу технологічних факторів використання мінеральних добрив та норм висіву насіння показує, що сприятливі умови забезпечення високих параметрів екстрактивності ячменю зумовлюються внесенням N₃₀P₄₅K₄₅ та нормами висіву 250, 300, 350 нас./м².

Аналогічний аналіз даних досліду нерівномірної сівби ячменю доводить, що головний ефект сприяння підвищення екстрактивності належить варіанту без внесення мінеральних добрив, за тестом Дункана встановлена наступна диференціація: 81,8% (N₀P₀K₀) > 81,6 (N₃₀P₄₅K₄₅) > 80,9 (N₆₀P₉₀K₉₀) > 80,7 (N₆₀P₁₂₀K₁₂₀) > 79,5% (N₉₀P₁₂₀K₁₂₀) і нормі висіву 400 нас./м² за встановленою диференціацією для норм висіву 250, 300, 350, 400 нас./м² - 80,6% < 80,8 < 81,0 < 81,2%.

Істотні зміни параметрів екстрактивності залежно від дії норм внесення добрив та норм висіву насіння, на що звернуто увагу вище, дають підставу для проведення оцінки впливу цих факторів за силою і формою зв'язку. Відповідно встановлено за даними досліду рівномірного розміщення насіння при сівбі кореляційне відношення залежності екстрактивності від норм внесених добрив і норм висіву насіння з_y.xz=0,983 та рівняння регресії за яким дія факторів прогнозується (рис. 12, 13).

Число Кольбаха - показник, який встановлюється за відношенням розчинного білка солоду до його загального вмісту, значною мірою залежить від якості вирощеного ячменю.

Проведений статистичний аналіз отриманих результатів досліду посівів рівномірної сівби показав, що число Кольбаха за умови фону живлення N₃₀P₄₅K₄₅ було постійно істотно більшим порівняно до даних варіанта без внесення добрив при всіх аналогічних нормах висіву насіння. Оцінка варіанта удобрення норми внесення N₆₀P₉₀K₉₀ характеризується закономірним істотним зниженням показника порівняно до варіанта удобрення N₃₀P₄₅K₄₅, проте у порівнянні до варіанта без внесення добрив за всіх аналогічних норм висіву насіння істотних змін не встановлено. Кожне наступне підвищення рівня мінерального живлення у порядку означених варіантів досліду також істотно спричиняло до подальшого зниження параметрів показника Кольбаха.

За проведеною оцінкою впливу норм висіву насіння на якість вирощеної продукції ячменю виявлені зміни відповідно яких встановлено, що як зменшення норми висіву до 250 нас./м², так і її підвищення до 400 нас./м² спричиняє зниження параметрів показника Кольбаха. Постійно при висіві 250 нас./м² число Кольбаха було істотно меншим щодо норми висіву 300 нас./м² за всіх умов фонів живлення, так і при висіві 400 нас./м² на всіх варіантах досліду встановлене число Кольбаха було істотно меншим порівняно до даних норми висіву 350 нас./м².

Проведений аналіз головних ефектів підтверджує вище висвітлене де зазначено, що цей показник значною мірою залежить від рівня мінерального живлення, встановлено гомогенні групи: для досліду посівів рівномірної сівби - 44,9% (N₃₀P₄₅K₄₅) > 43,4 (N₀P₀K₀, N₆₀P₉₀K₉₀) > 41,9 (N₆₀P₁₂₀K₁₂₀) > 40,1% (N₉₀P₁₂₀K₁₂₀), для досліду посівів нерівномірної сівби - 42,2% (N₀P₀K₀) > 41,8 (N₃₀P₄₅K₄₅) > 40,8 (N₆₀P₉₀K₉₀) >40,4 (N₆₀P₁₂₀K₁₂₀) > 38,8% (N₉₀P₁₂₀K₁₂₀). За умови нерівномірної сівби ячменю на кожному аналогічному варіанті значення числа Кольбаха було істотно меншим.

Відповідний вплив чинять також норми висіву насіння, аналіз ефекту яких доводить, що кращими є отримані результати при висіві 300, 350 нас./м². Негативно впливали на показник Кольбаха норма висіву 250 нас./м² і ще у більшій мірі норма висіву 400 нас./м². На посівах нерівномірної сівби збільшення норми висіву насіння від 250 до 400 нас./м² за встановлених градацій сприяло поступовому істотному підвищенню числа Кольбаха.

Виявлені закономірності змін числа Кольбаха за умови проведеної рівномірної сівби від дії оцінюваних факторів є прогнозованими і підтверджуються розрахунками за встановленим рівнянням регресії.

Діастатична сила характеризує амілолітичну здатність солоду за певних технологічних умов гідролізувати крохмаль, зумовлюється б- і в-амілазами і вимірюється одиницями WK. Параметри значень діастатичної сили 300 од.WK і більше оцінюються максимальною оцінкою - 9 балів у проведених розрахунках.

Діастатична сила солоду ячменю посівів рівномірної сівби за узагальненим середнім значенням показника по досліду порівняно до такого ж по досліду посівів ячменю нерівномірної сівби була більшою на 39 од.WK. Різниця істотна на 5% рівні значущості, підкреслює перевагу посівів рівномірної сівби у забезпеченні якості зерна пивоварного ячменю).

У порівнянні даних аналогічних варіантів за одних і тих же фонів живлення посівів досліду рівномірної і нерівномірної сівби встановлено істотно вищі параметри діастатичної сили ячменю, коли формування посівів відбувалось за умови односпрямованого початкового розвитку рослин внаслідок оптимальної однакової глибини загортання насіння. Виняток становить лише норма висіву 400 нас./м² на фонах живлення N₆₀P₁₂₀K₁₂₀ та N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ за якої показники статистично між собою не відрізнялись.

За проведеним аналізом головних ефектів доведено, що діастатична сила солоду ячменю залежить від рівня мінерального живлення та норм висіву насіння. Встановлено статистичні ранжовані ряди середніх значень показника відповідно фонів живлення: N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ для дослідних посівів рівномірної сівби - 344 од.WK > 337 > 310 > 277 > 243 од.WK, для дослідних посівів нерівномірної сівби - 286 од.WK > 280 > 262 > 255 > 231 од.WK.

Проведений детальний аналіз даних досліду посівів рівномірної сівби з використанням критерію НІР₀₅ показав, що постійно кожне підвищення фону мінерального живлення спричиняло при вирощуванні ячменю до істотного зниження параметрів показника діастатичної сили у порівнянні на всіх аналогічних нормах висіву. Проте слід зауважити, що за трирічний термін досліджень параметри показника варіантів внесення під ячмінь добрив в розрахунку N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀ не були меншими рівня мінімальної межі оптимальних вимог - 300 од.WK за жодної норми висіву на дослідних посівах ячменю рівномірної сівби. Відповідно проведений аналіз впливу норм висіву насіння на діастатичну силу за цим же критерієм доводить, що норми висіву 250 та 400 нас./м² були такими, які спричиняли до істотних знижень параметрів оцінюваного показника на всіх фонах живлення.

За результатами такого впливу технологічних факторів необхідною виявилась оцінка кореляційного та регресійного зв'язків. З цього приводу встановлено силу і форму залежності від дії цих факторів діастатичної сили ячменю. Відповідно закономірність управління діастатичною силою солоду ячменю елементами технології вирощування за умови рівномірно проведеної сівби описується встановленим рівнянням множинної регресії.

Бета-глюкан - полісахарид, головний компонент стінок клітин ендосперму ячменю. Представлений глюкозою поєднаної зв'язками в-1,3 (близько 30%), в-1,4 (70%). В ході солодорощення відбувається два основних процеси цитолізу ячменю: вивільнення високомолекулярного бета-глюкану з комплексних поєднань з білками та розщеплення його до низькомолекулярного, в тому числі до глюкози. В технології пивоваріння необхідно, щоб ячмінь, солод, сусло містили як можна менше бета-глюкану, щоб пройшло якомога більше розщеплення даного полісахариду. На рівень бета-глюкану в ячмені впливають різні фактори: сорт, попередник, умови вегетації, район вирощування.

За нормативними вимогами вміст бета-глюкана в суслі не повинен перевищувати 250 мг/л, оптимальний його параметр 100 мг/л. Найбільша увага в західній Європі у вирішенні завдання контролю за вмістом бета-глюкана надається сорту ячменю, як фактору. Технологічні фактори є також значущими за впливом на вміст даного полісахариду (табл. 16).

Вплив норм внесення мінеральних добрив на вміст бета-глюкана за умови посівів рівномірної сівби ячменю обґрунтовується наступними закономірностями: за норм висіву 250, 300, 350 нас./м² варіант удобрення N₃₀P₄₅K₄₅ до підвищення вмісту бета-глюкана в суслі порівняно варіанта без внесення мінеральних добрив не спричиняв.

Підвищення рівня мінерального живлення до N₆₀P₉₀K₉₀ порівняно до варіанта удобрення N₃₀P₄₅K₄₅ постійно спричиняло істотному збільшенню вмісту полісахариду при висіві 250 та 400 нас./м², проте таких змін не було при нормах висіву 300, 350 нас./м². Збільшення норми внесення добрив до N₆₀P₁₂₀K₁₂₀ не спричиняло до істотних змін за цим показником порівняно до даних варіанта N₆₀P₉₀K₉₀ при висіві 250, 300, 350 нас./м². Рівень мінерального живлення N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ забезпечував за всіх норм висіву негативний вплив на якість пивоварного ячменю. За такого рівня мінерального живлення істотно більші показники вмісту бета-глюкана в суслі порівняно даних всіх інших варіантів досліду були постійними. Закономірністю є також те, що кожне підвищення рівня мінерального живлення із внесенням добрив при нормі висіву 400 нас./м² постійно спричиняло до істотно більшого підвищення в суслі вмісту бета-глюкана.

Зміни вмісту бета-глюкана в суслі залежно впливу норм висіву насіння характеризуються таким чином: збільшення норми висіву насіння з 350 до 400 шт./м² та зменшення її з 300 до 250 шт./м² спричиняло на фонах мінерального живлення зумовлених нормами внесення добрив N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ постійно до істотного збільшення вмісту даного полісахариду у відповідних технологічних розчинах, що оцінюється негативно. Оцінка норм висіву 300, 350 нас./м² показує, що вони у порівнянні між собою істотно не різнилися. Не спричиняла підвищення бета-глюкана норма висіву 300 нас./м² порівняно норми 250 нас./м² на варіантах N₀P₀K₀ та N₃₀P₄₅K₄₅.

Дослідні посіви нерівномірної сівби ячменю характеризуються в загальному даними більшого вмісту цього вуглеводу в суслі, за середнім значенням показник становить 318 мг/л, для досліду посівів рівномірно проведеної сівби він є істотно меншим - 290 мг/л.

Модифікація - цитолітичне розлущення ендосперму зернівки ячменю, яке відбувається при пророщуванні (солодуванні) в результаті розщеплення білка та геміцелюлози стінок клітин ферментативним комплексом цитаз. Ступінь модифікації належить до важливих характеристик якості солоду з яким кореляційно сильно пов'язані екстрактивність, число Кольбаха, діастатична сила, фріабілітивність, вміст бета-глюкану в суслі, встановлені коефіцієнти кореляції > 0,7.

Оптимальні параметри модифікації солоду знаходяться в межах від 90 до 95%. Незадовільною є модифікація, коли її значення менші 85% і більші 98%. Допустимі параметри - 85-90 і 95-98%. Ступінь модифікації залежить від особливостей функціонування посівів, як біологічних систем сформованих під впливом досліджуваних елементів технології.

Відповідно встановлено частки впливу від дії мінеральних добрив та норм висіву насіння на ступінь модифікації солоду ячменю, які були такими: у досліді посівів рівномірної сівби - 39,6% для фактора А та 57,6% для фактора В, за результатами досліду посівів нерівномірної сівби - 45,0% для фактора А та 53,0% для фактора В.

Якщо модифікація солоду ячменю посівів оптимальної глибини сівби в середньому становила по досліду 85,7%, то при проведеній нерівномірній сівбі вона була суттєво меншою - 77,2%. За доцільністю така розбіжність підтверджена у порівнянні „один з одним” всіх аналогічних варіантів дослідних посівів рівномірної і нерівномірної сівби ячменю. Істотних різниць не отримано лише при нормі висіву 400 нас./м², так як за цієї норми ступінь модифікації при рівномірній сівбі знижувався, при нерівномірній навпаки підвищувався. Зниження ступеня модифікації внаслідок нерівномірно проведеної сівби пояснюється умовами формування маси крупної зернівки, які залежали від структури агрофітоценозу ячменю. Для з'ясування таких результатів проведено розрахунки. Встановлено множинну залежність ступеня модифікації солоду ячменю, яка пояснює закономірність: чим менша тривалість періоду цвітіння - рання воскова стиглість зерна, тим менший період, протягом якого відбувається розвиток і формування зернівки (Прз), і чим більша частина продуктивних стебел (Чс) одиниці площі посіву вступала у фазу ранньої воскової стиглості на третій день від початку її настання, тим більшими були параметри модифікації. Кореляційне відношення залежності ступеня модифікації від цих величин становить з_y.xz=0,980. Форма зв'язку описується рівнянням регресії, за яким прогнозується ступінь модифікації:

М = 454,843 - 22,606 Прз + 0,005 Прз³ + 384,385 Чс - 235,054 Чс³.

Доведено також, що на даний показник впливали технологічні фактори - норми внесення мінеральних добрив та норми висіву насіння. За умови рівномірно проведеної сівби встановлений тісний множинний кореляційний зв'язок залежності ступеня модифікації від дії цих факторів - з_y.xz=0,982, форма регресійного зв'язку криволінійна, параметри модифікації прогнозовані:

М=-43,2035 + 0,0336 NPK - 0,0002 NPK² + 0,8447 Нв - 0,0013 Нв².

Максимальні значення забезпечувались внесенням N₃₀P₄₅K₄₅ і нормами висіву 300, 350 нас./м² - 92,0-92,1%. На варіанті N₆₀P₉₀K₉₀ встановлено істотне зниження ступеня модифікації солоду, але параметри показника відповідали оптимальним нормативним вимогам.

За результатами проведених експериментів доведено, що модифікація сильно залежить від маси крупної зернівки ячменю з_yx=0,99, за формою зв'язок криволінійний. Рівняння регресій показані на рис. 17. Емпіричні і теоретичні лінії свідчать, що добру модифікацію зумовлюють не максимальні, і не мінімальні за масою крупні зерна ячменю, а її оптимальні параметри, які фактично відповідають нормам висіву 300 та 350 нас./м².

Безпосередньо норми висіву в досліді зумовлювали відстань між насінням в рядку при їх розміщенні під час сівби, яка є одним із чинників впливу на рівень ценотичної взаємодії між рослинами. Модифікація солоду залежно від відстані розміщення між насінням вздовж посівного рядка оцінювалася також за кореляційним відношенням з урахуванням сумісної дії з мінеральними добривами з_y.xz=0,957 і рівнянням регресії:

М = -58,4503 + 0,0336 NPK - 0,0002 NPK² + 135,6096 Вн - 30,5236 Вн².

На оптимальному фоні живлення N₃₀P₄₅K₄₅ і на контролі без внесення добрив найкращі показники модифікації у прогнозуванні зумовлюються відстанню між розміщеним насінням вздовж рядка в межах від 1,9 до 2,5 см при підвищеному рівні мінерального живленні N₆₀P₉₀K₉₀ - діапазон звужується до 2,0-2,4 см, але зона розширення від 1,9 до 2,5 см є допустимою.

Підсумкова інтерпретація впливу технологічних факторів застосування мінеральних добрив та норм висіву проведена на основі статистичного показника якості ПСВ, визначеного за даними вмісту білка, екстрактивності, числа Кольбаха, діастатичної сили, фріабілітивності, бета-глюкану кожного варіанта досліду рівномірного розміщення насіння при сівбі. За даним функціональним показником солодової властивості встановлені наступні бали ПСВ.

Результати свідчать, що високі ПСВ отримані при внесенні N₃₀P₄₅K₄₅ за норм висіву 300, 350 нас./м² - 4,96; 5,02 бали. При цих же нормах висіву високі ПСВ були на фоні живлення N₆₀P₉₀K₉₀, параметри яких становили 4,45 та 4,55 бали. Отже, високий рівень якості за параметрами ПСВ досягається в результаті внесення мінеральних добрив норм N₃₀P₄₅K₄₅ та N₆₀P₉₀K₉₀ при висіві 300 та 350 нас./м². Параметри біохімічних показників якості ячменю посівів нерівномірної сівби не відповідали нормативним вимогам встановлення функціонального ПСВ.

РЕЗУЛЬТАТИ ПОЛЬОВОГО ДОСЛІДУ В УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА

Проведена перевірка результатів досліджень рівномірного розміщення насіння при сівбі з використанням засобів механізації в умовах виробництва (п'ятий польовий дослід).

Отримано високі результати польової схожості насіння - 91-93%, загального виживання рослин на фонах мінерального живлення - 84-87%.

Урожайність зерна при внесенні N₃₀P₄₅K₄₅ сортів ячменю в середньому становила: Скарлет, Малз - 5,80 т/га, Джерзей - 5,96 т/га, при внесенні N₆₀P₉₀K₉₀ - 6,88; 6,92 та 7,06 т/га (табл. 19).

Крупність зерна щороку була не меншою 95,5%.

Біохімічні показники якості за вмістом білка та екстрактивністю протягом трьох років при внесенні мінеральних добрив відповідали параметрам: білка 10,2-11,0%, екстрактивності на фонах живлення N₃₀P₄₅K₄₅: сорт Скарлет - 82,8; 82,6; 82,5%, сорт Джерзей - 82,7; 82,5; 82,3%, сорт Малз - 82,9; 82,8; 82,7%; N₆₀P₉₀K₉₀: сорт Скарлет - 82,4; 82,1; 82,2%, сорт Джерзей - 82,3; 82,2; 82,0%, сорт Малз - 82,5; 82,3; 82,4% (табл. 20).

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗОНИ ОПТИМАЛЬНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ ПИВОВАРНОГО ЯЧМЕНЮ

На підставі біологічних основ продуктивності відповідно до ґрунтово-кліматичних факторів середовища за впливом на ріст, розвиток, урожайність насіння та його якість, а також проведених досліджень та результатів впроваджень, виділено і обґрунтовано зону оптимальних умов західної частини Лісостепу для вирощування високоякісного пивоварного ячменю.

В зону вирощування територіально входять Тернопільська, Хмельницька та частина Вінницької, Житомирської, Рівненської, Волинської областей, орні землі яких представлені чорноземами типовими і опідзоленими, загальною площею близько 2 млн./га.

За певними ознаками, показниками та закономірностями агроресурси зони зумовлюють терміни тривалості росту та розвитку ячменю ярого, формування високої продуктивності і пивоварної якості, які підходять у найбільшій мірі в Україні для отримання солоду ячменю.

ЕКОНОМІЧНА та біоенергетична ОЦІНКи вирощування пивоварного ячменю

Економічний аналіз отриманих результатів, проведений за даними досліду в умовах виробництва, доводить про доцільність застосування мінеральних добрив при вирощуванні пивоварного ячменю.

Результати показують, що внесення під ячмінь норми N₃₀P₄₅K₄₅ забезпечує рівень урожайності до 5,80 т/га і сприяє підвищенню рівня рентабельності до - 165,1%, що більше від даних по варіанту без внесення добрив на 30,6%. При цьому собівартість 1 т зерна зменшувалась і в середньому за три роки цей показник становив 342,5 грн., на варіанті без добрив - 386,3 грн. Додаткові затрати на 1 га збільшуються на 389,3 грн., але чистий прибуток в середньому є високим - 3282,96 грн., що більше порівняно із варіантом без добрив на 1148,7 грн.

Внесення добрив із розрахунку N₆₀P₉₀K₉₀ забезпечувало урожайність зерна до 6,88 т/га і зумовлювало зростання витрат на 1 га до 2348,34 грн., що більше порівняно із варіантом без добрив на 754,27 грн. і варіантом N₃₀P₄₅K₄₅ - на 364,97 грн. Рівень рентабельності в середньому за три роки високий - 164,4%. Це свідчить, що збільшення внесення норми мінеральних добрив до N₆₀P₉₀K₉₀ не сприяло підвищенню рівня рентабельності. Проте порівняно із варіантом N₃₀P₄₅K₄₅ чистий прибуток з розрахунку на 1 га був більшим в середньому на - 598,7 грн. завдяки підвищенню урожайності зерна.

Кінцевим результатом даної технології є сформований урожай, на який переноситься вся затрачена енергія. Встановлені коефіцієнти енергетичної ефективності застосування мінеральних добрив при внесенні N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀ у вирощуванні пивоварного ячменю високими і в середньому становлять - 4,88 та 4,81. Такі результати зумовлені високою урожайності зерна ячменю.

Висновки

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми ефективного використання сорту пивоварного ячменю, розкриті науково-обґрунтовані аспекти формування високопродуктивних посівів та управління солодовою якістю на основі керованих факторів технології вирощування, що відповідає сучасним досягненням науки і практики країн західної Європи.

1. Управління продуційним процесом пивоварного ячменю ґрунтується на максимально можливій реалізації генетичного потенціалу сортів, яка забезпечується сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами, агротехнологіями рослинництва, за якими передбачається формування оптимальної структури посівів, внаслідок ефективного застосування керованих елементів технології вирощування рівномірного розміщення насіння в ґрунті при сівбі: норм внесення мінеральних добрив, норм висіву насіння.

2. Встановлений розподіл за пивоварною якістю сортів ячменю ярого на групи: непридатні для солодування, сорти стандартної якості, добірні сорти з високими технологічними властивостями. За функціональним показником солодової властивості (ПСВ), до стандартних сортів відносяться: Скарлет - 5,0 балів, Аннабель - 4,8, Престиж - 5,9 бала. До групи добірних сортів належать: Ебсон - 8,1 бала, Себаст'ян - 7,3, Малз - 7,0, Джерзей - 6,5 балів. Урожайність зерна сортів при внесенні N₃₀P₄₅K₄₅ становить 5,9-6,2 т/га.

3. Рівномірне розміщення насіння в ґрунті при сівбі відповідно до біологічних вимог ячменю оптимізує ценотичні умови функціонування посівів внаслідок високої польової схожості насіння, загального виживання рослин, покращення їх динаміки росту і розвитку. Порівняно із посівами нерівномірної сівби у них зменшується тривалість періоду з'явлення сходів, настання у рослин фази розвитку трьох листків, першого стеблового вузла головного пагона, періоду формування і наливу зерна в середньому на 3-4 дні та збільшується тривалість фази кущіння в середньому на шість днів.

4. Оптимальні параметри посівів у забезпеченні якості пивоварного ячменю зумовлюються дружніми та повними сходами внаслідок рівномірної сівби та функцією установлених норм висіву і застосованих норм внесення мінеральних добрив. Параметри посівів ячменю за кількістю рослин на одиниці площі прогнозовані, вони залежать від норми висіву насіння та виживання рослин, на яке впливає фактор удобрення:

Кр = -252,132 + 0,838 Нв + 3,009 Вж.

Кількість продуктивних стебел шт./м² залежить від рівня мінерального живлення та норм висіву, прогнозованість доведена за рівнянням регресії:

Кс = 158,1879 + 1,2095 NPK + 0,8092 Нв.

5. Закономірність співвідношень елементів продуктивності ячменю полягає у динамічній збалансованості змін параметрів густоти продуктивного стеблестою, маси крупної зернівки, кількості зерен колоса, що теоретично обґрунтована за рівнянням регресії квадратичної залежності:

Мкз = 198,8731 - 13,4130 Кзк + 0,2912 Кзк² + 0,0179 Кс - 0,0000 Кс².

Встановлена ефективність технологічних факторів - норм внесення мінеральних добрив та норм висіву насіння в управлінні кількістю зерен колоса та масою крупної зернівки ячменю в результаті розвитку посівів при проведеній рівномірній сівбі:

Кзк = 28,35764 - 0,00498 NPK - 0,01176 Нв

Мкз = 52,77382 - 0,00801 NPK - 0,00946 Нв.

Середній рівень урожайності зерна ячменю сорту Скарлет дослідних посівів рівномірної сівби становить - 7,1 т/га, нерівномірної сівби - 5,1 т/га. Ефективність норм внесення мінеральних добрив полягала для кожного із них в істотному підвищенні зернової продуктивності посівів. Встановлені для варіантів N₀P₀K₀, N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, N₆₀P₁₂₀K₁₂₀, N₉₀P₁₂₀K₁₂₀ середні рівні урожайності: на посівах рівномірної сівби - 4,81; 6,46; 7,72; 8,01; 8,64 т/га, нерівномірної - 4,01; 4,82; 5,29; 5,44; 5,78 т/га. Рівномірне розміщення насіння забезпечує формування посівів однакового рівня урожайності зерна ячменю сорту Скарлет при внесенні добрив за норм висіву 300, 350, 400 нас./м², при нормі висіву 250 нас./м² урожайність зерна істотно знижується.

6. Умови росту і розвитку рослин ячменю внаслідок рівномірного розміщення насіння в ґрунті при сівбі забезпечують оптимізацію параметрів пивоварної якості вирощеного урожаю зерна. Отримані середні значення показників загалом по досліду становлять: фріабілітивності - 78,9%, вмісту білка в зерні - 10,9%, екстрактивності - 81,9%, числа Кольбаха - 42,8%, діастатичної сили - 302 од.WK, бета-глюкана - 290 мг/л, ступеня модифікації 85,7%. Пивоварна якість зерна ячменю на дослідних посівах нерівномірної сівби за всіма показниками істотно знижувалась, відповідно середні значення становили: 74,6%; 11,5%; 80,9%; 40,8%; 263 од.WK, 318 мг/л, 77,2%.

7. В результаті формування посівів при рівномірно проведеній сівбі, норми внесення мінеральних добрив та норми висіву насіння забезпечують ефективне управління якістю пивоварного ячменю за параметрами екстрактивності, показника Кольбаха, діастатичної сили, ступеня модифікації солоду, які прогнозуються:

Е = 79,18771 + 0,00162 NPK - 0,0000 NPK⁴ + 0,01456 Нв - 0,0000 Нв⁴

К = 18,22651 + 0,01324 NPK - 0,0000 NPK³ + 0,12338 Нв - 0,0000 Нв³

DP = 225,5809 - 0,0724 NPK - 0,0000 NPK⁵ + 0,4864 Нв - 0,0000 Нв⁵

М = -43,2035 + 0,0336 NPK - 0,0002 NPK² + 0,8447 Нв - 0,0013 Нв².

Сприятливу дію факторів зумовлюють норми внесення добрив N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀ та норми висіву насіння 300, 350 шт./м².

9. Екстрактивність, число Кольбаха, діастатична сила, фріабілітивність, бета-глюкан кореляційно пов'язані ступенем модифікації ендосперму зерен солоду, де r>0,7. Встановлено істотно вищі параметри ступеня модифікації солоду виготовленого з ячменю, вирощеного за умови рівномірної сівби. Доведена залежність ступеня модифікації від відстані між насінням у розміщенні їх вздовж посівного рядка:

М = -58,4503 + 0,0336 NPK - 0,0002 NPK² + 135,6096 Вн - 30,5236 Вн².

На фоні живлення N₃₀P₄₅K₄₅ і на варіанті без внесення добрив високий рівень модифікації за прогнозуванням зумовлюється відстанню між насінням у рядку в межах 1,9-2,5 см, за норми добрив N₆₀P₉₀K₉₀ оптимальний діапазон відстані становить 2,0-2,4 см, допустимий - 1,9-2,5 см. Максимальні значення модифікації зумовлюються відстанню розміщення насіння в рядку через 2,2 см, що відповідає нормі висіву 300 нас./м².

10. Встановлено умови оптимізації параметра функціонального показника солодової властивості ячменю - ПСВ, у досягненні максимального значення 5 балів сорту Скарлет за такими елементами технології: норми внесених добрив - N₃₀P₄₅K₄₅ та норм висіву насіння - 300, 350 шт./м²; параметрами посівів: кількістю рослин - 254, 298 шт./м², продуктивних стебел - 574, 600 шт./м², елементами продуктивності: кількістю зерен колоса - 24,0; 23,4 шт., масою крупної зернівки - 48,9; 48,6 мг, показниками якості: фріабілітивності - 80,9; 81,1%, білка зерна - 10,4; 10,3%, екстрактивності - 82,7%, числа Кольбаха - 45,6; 46,1%, діастатичної сили - 344; 341 од.WK, бета-глюкана - 270; 265 мг/л, ступеня модифікації солоду - 92,1; 92,0% за рівня урожайності зерна 6,54; 6,58 т/га.

11. За проведеною оцінкою кращих варіантів норм внесення мінеральних добрив під ячмінь та норм висіву насіння при рівномірному розміщенні його в посівному шарі ґрунту при сівбі в умовах виробництва досягнуто високих параметрів польової схожості насіння 91-93% та загального виживання рослин 84-87%. Урожайність зерна ячменю сортів Скарлет, Джерзей, Малз на рівні мінерального живлення N₃₀P₄₅K₄₅ становила: 5,80; 5,96; 5,80 т/га, відповідно на фоні N₆₀P₉₀K₉₀ - 6,88; 7,06; 6,92 т/га. Біохімічні показники якості зерна сортів ячменю відповідали параметрам вмісту білка - 10,2-11,0%, екстрактивності - 82,6; 82,5; 82,8% на фоні мінерального живлення N₃₀P₄₅K₄₅ і 82,2; 82,2; 82,4% на фоні N₆₀P₉₀K₉₀.

12. На підставі відповідності біологічних вимог росту і розвитку ячменю ярого до ґрунтово-кліматичних умов, проведених досліджень, результатів впроваджень, обґрунтовано і виділено сприятливу зону вирощування пивоварного ячменю у забезпеченні формування урожаю зерна високої солодової властивості, яка є складовою частиною Лісостепу і представлена чорноземами Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Житомирської, Рівненської та Волинської областей, які займають площу орних земель близько 2 млн. га. Із заходу та півночі вона обмежується якістю ґрунтів, зі сходу - дефіцитом вологи в шарі ґрунту 1 м у період наливу зерна, а з півдня - якістю сонячного світла, що зумовлює підвищення накопичення у ярих зернових культур білків.

13. Економічна ефективність застосування мінеральних добрив у вирощуванні пивоварного ячменю зумовлюється рівнем урожайності зерна, який становив у сорту Скарлет за рівнів удобрення N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀ - 5,80 та 6,88 т/га. Окупність затрат на внесення добрив із розрахунку N₃₀P₄₅K₄₅ визначається додатковим умовно чистим прибутком порівняно до варіанта без внесення добрив у 1148,7 грн./га, норма внесення добрив N₆₀P₉₀K₉₀ сприяла збільшенню чистого прибутку за рахунок підвищення урожайності до 1747,4 грн./га. Встановлено високі коефіцієнти енергетичної ефективності вирощування пивоварного ячменю при внесенні N₃₀P₄₅K₄₅, N₆₀P₉₀K₉₀, які відповідно становили 4,9 та 4,8.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Вирощування пивоварного ячменю проводити в умовах сприятливої зони за гідрологічними та ґрунтово-кліматичними ресурсами Лісостепу на чорноземах типових та опідзолених Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Житомирської, Рівненської, Волинської областей, загальною площею близько 2млн./га

2. Для отримання планової урожайності зерна ячменю (5,8-7,0 т/га) високої пивоварної якості доцільно проводити вирощування сортів: Джерзей, Малз, Ебсон, Себаст'ян та застосовувати наступні елементи технології - внесення під ячмінь мінеральних добрив із розрахунку N_30-60P_45-90K_45-90 при співвідношенні елементів живлення N:P:K - 1:1,5:1,5 за оптимальної норми висіву - 300 нас./м². В технології сівби необхідно забезпечувати рівномірне розміщення насіння за глибиною загортання близько 3 см та вздовж рядка відповідно до встановленої норми висіву насіння.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Гораш О.С. Управління продуційним процесом формування консистенції ендосперму пивоварного ячменю //Вісник аграрної науки. - 2003. - №8. - С. 21-24.

2. Гораш О.С. Вплив сортового генотипу та норм висіву на консистенцію ендосперму пивоварного ячменю //Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - С. 565-568.

3. Гораш О.С. Мінеральні добрива як фактор управління якістю пивоварного ячменю //Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2004. - Вип. 16. - С. 37-44.

4. Гораш О.С. Сортовий генотип як фактор управління якістю солодового ячменю за показником екстрактивності //Агробіологічні основи землеробства: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2004. - Вип. 30. - С. 39-47.

5. Гораш О.С. Урожайність сортів пивоварного ячменю в умовах південно-західного Лісостепу України //Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2004. - Вип. 19. - С. 5-11.

6. Гораш О.С. Характеристика сортів пивоварного ячменю за масою 1000 зерен і плівчастістю зерна //Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2005. - Вип. 60. - С.158-164.

7. Гораш О.С. Оцінка якості зерна сортів пивоварного ячменю на основі технологічного сортування //Вісник аграрної науки. - 2005. - №9. - С. 24-27.

8. Гораш О.С. Характеристика сортів пивоварного ячменю за консистенцією структури ендосперму зернівки //Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2005. - Том 4 (23). - С. 31-36.

9. Гораш О.С. Взаємозв'язок між нормами висіву та масою зернівки пивоварного ячменю //Вісник аграрної науки. - 2005. - №11. - С. 30-32.

10. Гораш О.С. Закономірності управління продуктивністю колоса ярого ячменю на основі норм висіву //Збірник наукових праць. - Кам'янець-Подільський, 2005. - Вип. 13. - С. 57-61.

11. Гораш О.С. Вплив мінеральних добрив на розходження маси крупної зернівки у пагонів рослин ячменю //Збірник наукових праць. - Кам'янець-Подільський, 2006. - Вип. 14. - С. 32-35.

12. Гораш О.С. Ріст і розвиток рослин ячменю залежно впливу міндобрив на ранніх етапах морфогенезу //Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2006. - Вип. 28. - С. 17-22.

13. Гораш О.С. Базальна зона рослин ячменю залежно від глибини заробки насіння //Вісник аграрної науки. - 2006. - №8. - С. 39-41.

14. Гораш О.С. Вплив норм висіву, мінерального удобрення на ріст і розвиток ячменю //Вісник аграрної науки. - 2006. - №9. - С. 32-35.

15. Гораш О.С. Залежність вмісту білка у пивоварному ячмені від міндобрив і норм висіву //Вісник аграрної науки. - 2006. - №10. - С. 41-43.

16. Гораш О.С. Вплив мінеральних добрив та норм висіву на екстрактивність пивоварного ячменю //Аграрна наука і освіта. - 2006. - Т. 7, №5- 6. - С. 62-64.

17. Гораш О.С. Взаємозв'язок росту і розвитку ячменю з урожайністю та пивоварною якістю залежно від підготовки ґрунту та сівби //Вісник аграрної науки. - 2006. - №11. - С. 30-33.

18. Гораш О.С. Обґрунтування зони вирощування пивоварного ячменю //Вісник аграрної науки. - 2007. - №1. - С. 24-29.

19. Гораш О.С. Сортовий фактор в управлінні якістю пивоварного ячменю //Вісник аграрної науки. - 2007. - №2. - С. 55-57.

20. Гораш О.С. Вплив структури посівів ячменю залежно норм висіву на урожайність та пивоварну якість //Аграрна наука і освіта. - 2007. - Т. 8, №1-2. - С. 51-55.

21. Гораш О.С. Особливості формування структури урожаю пивоварного ячменю у взаємозв'язку з якістю //Вісник аграрної науки. - 2007. - №3. - С. 27-30.

22. Роїк М.В., Гораш О.С. Взаємозв'язок норми загущення одиниці довжини посівного рядка ярого ячменю з пивоварною якістю //Вісник аграрної науки. - 2007. - №4. - С. 22-25.

Размещено на Allbest.ru

...