Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Теоретичні основи селекції льону-довгунця на поліпшення прядивної здатності волокна та методи оцінки його якості при створенні високопродуктивних сортів

06.01.05 - селекція рослин

Логінов Михайло Іванович

Дніпропетровськ - 2008

Робота виконана в Інституті луб'яних культур Української академії аграрних наук протягом 1986 - 2006 рр.

Науковий консультант:

доктор сільськогосподарських наук, професор Сенченко Григорій Іванович

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Клиша Андрій Іванович, Інститут зернового господарства УААН, головний науковий співробітник лабораторії селекції і технології вирощування ранніх зернових і зернобобових культур.

доктор сільськогосподарських наук, професор Горшкова Лідія Михайлівна, Глухівський державний педагогічний університет, завідувач кафедри біології

доктор сільськогосподарських наук, професор Солодюк Наталія Володимирівна, ННЦ Інститут Землеробства УААН, головний науковий співробітник відділу селекції і насінництва люпину

Захист відбудеться "12” грудня 2008 р. о 9⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14,телефон 745-02-36.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розісланий "__"_________2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради Мусатов А.Г.

Загальна характеристика роботи

Проаналізовані дані літературних джерел з питань біологічних особливостей рослин льону-довгунця, мінливості взаємозв'язку та успадкування основних морфологічних і господарсько цінних ознак свідчить про те, що ряд питань, пов'язаних із створенням високопродуктивних сортів з високою якістю волокна вивчене недостатньо. Зокрема, потребує вивчення успадкування ознак якості волокна, розробка методів їх визначення у процесі селекції, зміна окремих методичних положень, які дадуть змогу підвищити ефективність селекційної роботи. Наведений аналіз даних дозволяє зробити висновок про актуальність та необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проводили на експериментальній базі Інституту луб`яних культур УААН і в його лабораторіях на протязі 1986 - 2006 років.

Грунт дослідних ділянок темно-сірий слабо опідзолений лісовий суглинок. Потужність гумусового горизонту 40 см, вміст гумусу досягає 2,8 - 5,0 %. Агротехнічні прийоми, застосовані у ході проведення досліджень, відповідали рекомендованій технології вирощування льону-довгунця.

З метою вивчення характеру успадкування ознак, які визначають якість волокна, здійснювали діалельні схрещування сортів льону-довгунця контрастних за цими показниками. Вивчення рослин діалельних гібридів та їх батьківських форм проводили в умовах лункового посіву при площі живлення рослин 2.5 Ч 2.5 та 2.5 Ч 5,0 см, де особливу увагу приділяли створенню вирівняної за агрофоном ділянки з тим, щоб мати ідентичні умови для росту і розвитку рослин. У схрещуванні сортів з високою прядивною здатністю використовували Оршанський 2, Зоря 87 і сорти з низькою прядивною здатністю - Томський 10 і Верхньоволзький.

Кожна гібридна комбінація і батьківські форми висівали по 20 рослин рендомізованими блоками у чотирьохкратній повторності. Після збирання у фазі "жовтої стиглості" проводили біометричні вимірювання рослин, після чого стебла піддавали тепловому мікробіологічному мочінню з метою виділення волокна і визначення його вмісту. Кожну рослину характеризували за його висотою (см), кількістю насіннєвих коробочок (шт.), діаметром стебла (мм), масою технічної частини стебла (г), масою волокна (г) вмістом волокна в стеблі (%), гнучкістю волокна (мм), міцністю волокна (кГс), тониною волокна (мм/мг) і розрахунковою добротністю пряжі (РДП). Гібриди і батьківські форми паралельно вирощували в умовах, аналогічних виробничим посівам, для одержання волокна і проведення оцінки його фізико-механічних властивостей інструментальним методом.

Статистична обробка даних проводилась шляхом розрахунку довірчого інтервалу середньої за критерієм t Стьюдента (Доспехов В.А., 1985). Ступінь домінування визначали за J.M. Beil, R.S. Atkins (1965) за формулою:

,

де: _- оцінка домінування; - середня арифметична батька з більшою вираженістю ознаки; - середня арифметична обох батьків; - середня арифметична гібрида.

Взаємозв'язок між ознаками рослин проводили кореляційним методом (Рокицкий П.Ф., 1973).

Для розробки і випробування методів оцінки якості волокна в індивідуальних рослинах льону-довгунця використовували сорти Оршанський 2, 806/3, 1288/12, Зоря 87, Belinka - сорти з високою прядивною здатністю та Томський 10, Верхньоволзький, Якуб, Гера, Рекорд - сорти з низькою прядивною здатністю. Польові випробування міжсортових гібридів здійснювали на ділянках лункового посіву. Аналіз господарсько цінних ознак проводили в середньому на одну рослину. При цьому визначали висоту рослин, діаметр стебла, довжину та масу технічної частини стебла, вміст в ній волокна і масу його з рослини, гнучкість, міцність, тонину волокна та комплексні показники якості волокна - відносне розривне навантаження пряжі (ВРН) та розрахункова добротність пряжі (РДП).

Практичну селекційну роботу здійснювали за повною схемою згідно з методичними вказівками з селекції льону-довгунця (Торжок, 1987). Випробування створених сортів проводили згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1971, 1972).

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ВОЛОКНА ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОСЛИН ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ

Зміна ознак стебла, які визначають якісні показники волокна льону-довгунця в залежності від умов вирощування. Відомо, що показники фізико-механічних властивостей волокна змінюються в залежності від умов вирощування рослин. Це має дуже важливе значення при оцінці якості волокна індивідуальних рослин льону-довгунця на ранніх етапах селекції як за прямими, так і побічними ознаками. У цьому плані заслуговує на увагу вплив площі живлення рослин у лунковому селекційному розсаднику першого етапу селекції на основні ознаки якості волокна. Для розробки методів визначення якості волокна в індивідуальних рослинах необхідно також вияснити, як змінюється воно по зонах стебла і з якої частини необхідно брати зразок для аналізів.

Заслуговують на увагу дані з тонини волокна в залежності від зони стебла.

У комлевій частині стебла тонина волокна нижче, ніж у вершині, але середня його частина найбільш точно характеризує всю рослину за даною ознакою. Так, у рослин сорту Зоря 87 у комлевій частині стебла тонина волокна дорівнює 204 мм/мг, середині стебла - 226 мм/мг, а у вершині його - 231 мм/мг. В той же час тонина волокна у всьому стеблі в середньому становить 221 мм/мг., тобто майже дорівнює цьому показнику в середній частині стебла. У сорту Томський 10 одержані аналогічні результати - тонина волокна у середній частині стебла і у всьому стеблі дорівнює 184 мм/мг. Чіткої закономірності зміни тонини волокна в залежності від площі живлення рослин не встановлено, хоча частіше волокно із розріджених посівів було менш розщепленим.

Таким чином, при селекції на підвищення якості волокна індивідуальні рослини краще вирощувати при площі живлення 2,5Ч5,0 см. При цій густоті рослини розвиваються потужними, не утворюють від кореневої шийки побічних розгалужень, як це відбувається в розріджених (5,0Ч5,0 см.) посівах, але в той же час утворюють масу волокна достатню для визначення його якості і багато насіннєвих коробочок, що має велике значення для практичної селекції.

Аналогічно відбувається зміна показників вмісту волокна по зонах стебла. В комлевій частині стебла міститься у відсотковому відношенні менше волокна, ніж в інших зонах стебла, які розташовані до його вершини. Різниця за вмістом волокна у комлевій і верхній частині становить від 2,7 до 5,9 %. При цьому у середній частині стебла відсоток волокна практично дорівнює вмісту його в середньому з рослини. Наприклад, у рослин сорту Зоря 87 у комлевій частині стебла вміст волокна дорівнює 17,3%, середині - 18,9% і у вершині - 20,4%, а в середньому - 18,9%. У сорту Томський 10 ці показники становили 27,1%; 30,2%; 31,8% і 29,9% відповідно. В залежності від площі живлення загальний вміст волокна в стеблах також змінюється. Стебла з більш густих посівів (2,5 Ч 2,5 см) мають на 0,9 - 3,1% вищий вміст волокна, ніж з розріджених (5,0 Ч 5,0 см), однак ранжування даного показника серед сортів при цьому зберігається.

Отже для оцінки якості волокна індивідуальних рослин необхідно виділяти середню її частину, оскільки вона найбільш об'єктивно характеризує стебло за вмістом волокна і його тониною.

Розробка методу оцінки якості волокна індивідуальних рослин льону - довгунця за показниками його технологічних властивостей. При розробці методу оцінки якості волокна у малих пробах ми виходили з того, що основними показниками, які визначають прядивну здатність, є його гнучкість, міцність і лінійна щільність (тонина). Однак визначення лінійної щільності у зразку волокна з однією рослини через малу його кількість практично неможливо. Відомо, що між гнучкістю і лінійною щільністю існує тісний взаємозв'язок, тобто гнучкість волокна одночасно характеризує лінійну щільність матеріалу.

На підставі аналізу якості волокна 39 сортів коефіцієнт позитивної кореляції між гнучкістю і добротністю пряжі дорівнює 0,65 ± 0,124, між тониною і добротністю пряжі - 0,61± 0,130, а між тониною і гнучкістю - 0,72± 0,113. Як бачимо, ознака гнучкості волокна в більшій мірі взаємозв'язана з добротністю пряжі, ніж з тониною. В той же час між гнучкістю і тониною існує ще більш тісний взаємозв'язок. Враховуючи ці дані, а також результати досліджень професора В.П. Добичина (1957) про те, що у випадку високої кореляції двох ознак якості між собою, в емпіричну формулу для визначення якості продукту можна включати одну з двох. Нами у формулу включено ознаку гнучкості, яку можна легко визначити і яка тісно взаємозв'язана з тониною волокна.

Встановлено, що показники міцності і гнучкості волокна значною мірою залежать від маси пасма волокна, яке поступає на аналіз. Цю залежність також врахували при створенні на основі багатофакторної залежності ознак емпіричної формули розрахунку відносного розривного навантаження (ВРН), яку пропонуємо вважати показником прядивної здатності волокна.

Q^рпр = (1,66 + 0,0066Р/m) v?Г (0,124 + 2,4 m - 6,24m²) сН/текс,

де: Q^рпр - розрахункове відносне розривне навантаження пряжі, сН/текс; Р - розривне зусилля волокна, даН; Г - гнучкість волокна, мм; m - маса волокна, г.

Результати триразового добору на якість волокна за показником ВРН пряжі наведені в таблиці 1. Про ефективність добору за величиною ВРН пряжі свідчить те, що за три роки при доборі на підвищення цього показника він збільшився з 11,96 до 12,44, або на 0,48 сН/текс, а при доборі у протилежному напрямку - знизився з 11,93 до 11,10, тобто на 0,83 сН/текс.

Неможливо залишити поза увагою суттєвий момент: при доборі на підвищення ВРН дещо знижується вміст волокна в стеблах, що може привести до зниження урожаю волокна. Тому добір на поліпшення якості волокна за показником ВРН пряжі треба вести лише в комплексі з оцінкою рослин за всіма господарсько цінними ознаками і в першу чергу за оцінкою вмісту волокна в стеблах.

Таблиця 1

Добір на якість волокна індивідуальних рослин льону-довгунця за відносним розривним навантаженням пряжі, 1993-1995 рр.

Інструментальна оцінка волокна одержаного селекційного матеріалу в порівнянні з вихідними формами також підтверджує дію добору на підвищення прядивної здатності волокна за показником ВРН пряжі. В результаті чотириразового добору значно змінились в кращий бік всі показники фізико-механічних властивостей волокна майже у всіх сортів (табл. 2). Гнучкість волокна при цьому збільшилась з 42,2 до 46,1 мм (на 9,2 %), міцність - з 15,3 до 17,8 кГс (на 16,3 %), тонина - з 116 до 150 мм/мг (на 29,3 %) і добротність пряжі - з 10,92 до 12,24 км (на 12,1 %).

Таблиця 2

Зміна технологічних властивостей волокна льону-довгунця після чотириразового добору на підвищення розрахункового відносного розривного навантаження пряжі, 1997 р.

Наведені дані дають підстави для ствердження про можливість і ефективність застосування методу визначення ВРН пряжі для оцінки якості волокна індивідуальних рослин льону-довгунця на перших етапах селекційного процесу.

Оцінка прядивної здатності волокна індивідуальних рослин льону-довгунця за зусиллям прокол-прочосу. В селекційній практиці особливо на перших її етапах аналізується велика кількість елітних рослин для того, щоб виявити кращі за господарсько цінними властивостями і якістю волокна та вибракувати з їх числа неперспективні. Для цього потрібні методи, які дозволяють контролювати ці ознаки у великої кількості рослин селекційного матеріалу. У цьому плані заслуговують на увагу методи, засновані на побічних показниках оцінки якості волокна, які визначаються найбільш просто і швидко. З цією метою ми застосували прискорений метод визначення якості луб'яного волокна, заснований на імітації взаємодії з волокном голок гарнітури при його проколі і прочосу. Проведені дослідження у цьому напрямку свідчать про можливість оцінки за даним показником характеристики найважливіших властивостей волокна - товщини, здатності на згинання, сили зчеплення елементарних волокон і величини анастомозних зв'язків. Був сконструйований і виготовлений прилад для визначення цих показників у сорту льону-довгунця, результати випробувань яких наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Результати інструментальної оцінки волокна сортів льону-довгунця, контрастних за якістю і показники приладу при прокол-прочосу волокна індивідуальних рослин (середнє за 1987 - 1989 рр.)

Аналізуючи дані інструментальної оцінки волокна, перш за все слід підкреслити значну відмінність досліджуваних сортів за фізико-механічними властивостями. Так, волокно сортів з високою прядивною здатністю мало тонину 190 мм/мг, а у сортів з низькою прядивною здатністю - 160 мм/мг, або на 18,7 % вище. Волокно сортів першої групи відрізняється також кращою гнучкістю (38,7 мм проти 31,2 мм, що на 24,0 % вище), на 16,7 % вищим був комплексний показник якості волокна РДП. Значно відрізнялись сорти і за зусиллям опору волокна на дію голок при проколі і прочосі. У сортів з високою якістю волокна зусилля прокол-прочіс становило в середньому на 6,2 ум. од. менше, ніж у сортів другої групи, що дорівнює 14,4%.

Про взаємозв'язок між зусиллям проколу - прочосу волокна індивідуальних рослин льону-довгунця і даними його інструментальної оцінки свідчать результати кореляційного аналізу. Коефіцієнт кореляції між зусиллям проколу-прочосу і тониною волокна в середньому за три роки становив - 0,73, з гнучкістю волокна - 0,78, з добротністю пряжі - 0,65, з міцністю волокна кореляція була слабкою, r = - 0,28 а в 1987 і 1988 роках зовсім відсутня.

Таким чином, на підставі результатів проведених досліджень можна стверджувати, що за величиною зусилля, яке виникає при проколі і прочосі волокна, можна з достатньо високою долею імовірності судити про прядивну здатність волокна індивідуальних рослин льону-довгунця. Негативний взаємозв'язок цих показників свідчить про те, що чим більше розщеплене і гнучке волокно індивідуальної рослини, тим менше зусилля опору виникає при дії на нього голками гарнітури і тому швидше відбудеться його прокол і прочіс.

Оцінка прядивної здатності волокна індивідуальних рослин за величиною його укрутки. Серед непрямих методів визначення якості волокна заслуговує на увагу такий показник, як укрутка волокна. Визначається вона у відсотках скорочування пасма волокна від первісної довжини при його скручуванні. Укрутка волокна як селекційна ознака зовсім не вивчена. Дослідами установлено, що між укруткою і технологічними властивостями волокна існує тісний негативний взаємозв'язок. З тониною волокна кореляція цієї ознаки становить - 0,83, з гнучкістю - 0,77, з міцністю - 0,74. Це дає підстави вважати, що ознаку " укрутка волокна" можна використовувати для попередньої оцінки якості волокна індивідуальних рослин в селекції льону - довгунця при створенні сортів з високою прядивною здатністю.

Оцінка якості волокна селекційного матеріалу льону-довгунця за показниками його гігроскопічності. Серед непрямих методів оцінки якості волокна заслуговує на увагу також його гігроскопічність. Відомо, що якість волокна залежить від кількості здерев'янілих серединних пластинок між клітинками елементарних волокон з високим вмістом лігніну. В той же час на якість волокна значний вплив мають вміст целюлози, пектину, воскоподібних речовин, що містяться в ньому в різної кількості, які мають різні сорбційні властивості і впливають на гігроскопічність волокна.

Дослідами доведено, що волокно контрастних за якістю сортів характеризується різною гігроскопічністю. У сортів з високою прядивною здатністю гігроскопічність волокна після знаходження у камері з абсолютною вологістю повітря певний проміжок часу була вищою ніж у сортів з низькою прядивною здатністю на 3,6% (16,0% відносних). При цьому коефіцієнт кореляції гігроскопічності волокна з його тониною дорівнює + 0,54 0,07, з гнучкістю r = + 0,47 0,07, з добротністю пряжі - + 0,61 0,06.

Виходячи з цього за показником гігроскопічності волокна можна проводити попередню оцінку його якості на ранніх етапах селекції, коли з-за малої кількості волокна селекційних номерів неможливо здійснити його інструментальну оцінку. Оцінку селекційного матеріалу слід проводити у порівнянні із сортом - стандартом за якістю волокна який висівають у тому ж селекційному розсаднику.

РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ОЗНАК ПРЯДИВНОЇ ЗДАТНОСТІ ВОЛОКНА ТА ЇХ КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК З МОРФОЛОГІЧНИМИ І БІОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ РОСЛИН ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ

Питання успадкування і взаємозв'язку морфологічних та господарсько цінних ознак льону-довгунця багатьма дослідниками вивчені достатньо глибоко і всебічно (Дьяконов, Н.А. 1928; Матвеев, Н.Д. 1928). Однак про успадкування ознак, які визначають якісні показники волокна - гнучкість, міцність і тонину, їх мінливість та взаємозв'язок між собою і з господарсько цінними ознаками, літературних даних дуже мало. В той же час вони вкрай необхідні для використання в селекції, що дасть змогу підвищити ефективність роботи при створенні сортів з високою якістю волокна.

Дослідження показали, що використані у схрещуваннях сорти першої групи за прядивною здатністю (Оршанський 2 і Зоря 87) і четвертої груп за прядивною здатністю волокна (Томський 10 і Верхньоволзький) суттєво не відрізняються за морфологічними ознаками. Але за вмістом волокна в стеблах сорти четвертої групи переважали сорти першої групи в середньому на 5,5% (27,2% відносних). Значна різниця виявилась і за технологічними показниками волокна. Гнучкість волокна сортів першої групи була на 13,4%, тонина - на 9,8% і добротність пряжі - на 8,5% вище, ніж у сортів четвертої групи.

Вивчення успадкування господарсько цінних ознак рослин льону-довгунця у системі діалельного схрещування. Відомо, що при схрещуванні батьківських форм з різною вираженістю ознак у гібридів можуть мати місце практично всі можливі типи домінування.

Аналізуючи одержані нами дані за домінуванням ознак якості волокна, відмічаємо, що в середньому за схемою діалельних схрещувань за три роки ефект домінування проявився за вмістом волокна в стеблах у 46,7 %, за гнучкістю волокна - у 50,0%, за міцністю волокна - у 48,4%, за тониною - у 58,4% і за розрахунковою добротністю пряжі - у 46,7% гібридів. Найбільш важливим для практичної селекції є те, що у 21,6 - 33,3% гібридів проявляється ефект наддомінування. Решта ефектів домінування проявилась у незначній ступені: проміжне - 1,7 - 6,6%, часткове - 5,0 - 13,3%, неповне 3,3 - 13,3%, повне домінування - 0 - 3.3%. У 41,6 - 53,3% гібридів при схрещуванні проявилась депресі.

Для селекційної практики дуже важливе значення має як успадкування, так і характер мінливості ознак у потомстві в залежності від покоління гібридів. Дослідженнями встановлено, що при цьому простежується загальна закономірність мінливості ознак вмісту волокна, гнучкості, міцності і тонини волокна (табл.4).

Таблиця 4

Частота розподілу гібридів льону-довгунця за ступенем домінування ознак якості в залежності від поколінь, 1993 - 1995 рр.

Примітка: Пр - проміжне домінування; Ч - часткове домінування; Н - неповне домінування; П - повне домінування; Нд - наддомінування; Д - депресія.

За вмістом волокна в стеблах у другому поколінні гібридів домінування цієї ознаки в тій чи іншій мірі проявилось у 54,1% випадків. У третьому поколінні кількість ефектів домінування знизилась до 45,9%, у четвертому - до 33,4%. Значно знижується також наддомінування вмісту волокна. У другому поколінні наддомінування проявилось у 20,8% гібридів, у третьому - у 29,2%, а в четвертому знизилось до 8,3%. В той же час у наступних поколіннях збільшується кількість ефектів депресії. Так, у другому поколінні вона збільшилась до 54,1%, а в четвертому - до 66,6%.

Аналогічно відбулось успадкування і мінливість гнучкості волокна. Кількість ефектів домінування при цьому з 66,7% у другому поколінні гібридів знизилось до 50,0% у третьому, а в четвертому воно становило лише 16,7%. Заслуговує на увагу те, що наддомінування при цьому в залежності від покоління зменшилось з 42,1 до 8,3%, а депресія збільшилась з 33,3 до 83,3%.

Ще більші зміни в залежності від покоління гібридів відбулись за міцністю волокна. Так, у другому поколінні гібридів у 70,9% гібридів виявилось домінування в тій чи іншій мірі і лише в 29,1% - депресія. У третьому поколінні ефектів домінування зменшилось до 41,7%, а в четвертому поколінні ефектів наддомінування не відмічалось зовсім в той же час депресія збільшилась до 83,3%.

Дещо по іншому відбувались зміни ознаки тонини волокна. В другому поколінні ступінь домінування за цією ознакою виявилась у 62,5% гібридів, у третьому поколінні воно знизилось до 45,9%, а в четвертому становило 75,0%. Важливо те, що в наступних поколіннях не знижується, а навіть збільшується кількість ефектів наддомінування, а депресія знижується.

Характер успадкування і мінливості ознаки добротності пряжі змінюються аналогічно гнучкості, міцності і вмісту волокна в стеблі. Ступінь домінування цієї ознаки знизився з 75,0% у другому поколінні до 33,3% в третьому і до 16,7% у четвертому поколінні. Відповідно збільшилась кількість ефектів депресії до 83,3%.

Таким чином, при схрещуванні сортів з різною якістю волокна зі зниженням гібридного покоління відбувається зменшення ефектів домінування і збільшення депресії у більшості ознак, які визначають якісні показники волокна. Тому в селекційній роботі на підвищення якості волокна його оцінку доцільно визначати на ранніх етапах селекції - в другому і третьому поколіннях гібридів з тим, щоб виявити комбінації схрещувань, у яких в найбільшій мірі проявилось успадкування ознак якості волокна і в подальшому вести цілеспрямований селекційний процес у заданому напрямку.

Взаємозв'язок показників, які визначають якість волокна з морфологічними і господарсько цінними ознаками рослин льону-довгунця. Кореляційний аналіз взаємозв'язку ознак, який визначає прядивну здатність волокна дозволив виявити важливі закономірності, що необхідно враховувати в селекційній практиці при створенні сортів із високою якістю волокна. Ознаки якості волокна різною мірою визначають його технологічні властивості. Тому характер взаємозв'язку і величина кореляції між ними суттєво впливають на ефективність селекційної роботи на поліпшення якості волокна.

Взаємозв'язок вмісту волокна в стеблі з селекційними ознаками. Наведені у табл.5 данні свідчать, що вміст волокна має негативний середній взаємозв'язок з діаметром стебла (r = - 0,45) і кількістю насіннєвих коробочок (r = - 0,40) і високий позитивний - з масою волокна (r = 0,70).

Таблиця 5

Взаємозв'язок фізико-механічних властивостей волокна з морфологічними та господарсько цінними ознаками рослин льону-довгунця (середнє за 1993 - 1995 рр.)

Примітки: r - достовірно при Р= 0,01; r* ^- достовірно при Р= 0,05; r** - недостовірно

Найбільш важливим для селекції є існування взаємозв'язку вмісту волокна з ознаками якості волокна. Встановлено, що існує середній і в більшості випадків достовірний негативний взаємозв'язок цієї ознаки з гнучкістю волокна

(r= - 0,38), тониною (r= - 0,52) і розрахунковою добротністю пряжі (r= - 0,46). Встановлення такого взаємозв'язку свідчить про те, що з підвищенням вмісту волокна в стеблах знижуються його гнучкість і тонина.

Взаємозв'язок гнучкості волокна з селекційними ознаками. Ця ознака багатьма фахівцями текстильного матеріалознавства і селекціонерами вважається однією з основних, від якої залежать прядивні здатності волокна. З морфологічними та господарсько цінними ознаками взаємозв'язок майже відсутній. Заслуговує на увагу взаємозв'язок її з ознаками, які визначають якість волокна. Позитивна кореляція проявляється у неї з тониною волокна (r= 0,35) та розрахункової добротністю пряжі (r= 0,56) і негативна - з міцністю (r=-0,37). Тобто позитивний взаємозв'язок гнучкості і тонини сприяє підвищенню розрахункової добротності пряжі й поліпшенню прядивної здатності волокна. Однак необхідно мати на увазі, що при цьому можливе зниження міцності волокна, яке може значно погіршити прядивні здатності волокна.

Взаємозв'язок тонини волокна з селекційними ознаками. За даними численних дослідників дана ознака також вважається дуже важливою, яка визначає прядивні здатності волокна. Основна її цінність у тому, що існує позитивний взаємозв'язок з гнучкістю волокна (r= 0,35), і РДП (r= 0,56). З іншими морфологічними ознаками рослин взаємозв'язок цієї ознаки незначний або відсутній.

Взаємозв'язок міцності волокна з селекційними ознаками. Ця ознака також відіграє дуже важливу роль у текстильному виробництві. Однак слід відмітити, що ні з однією ознакою стійкого взаємозв'язку у неї не виявлено, крім відміченої вище з гнучкістю. Це пов'язано з великим впливом на міцність волокна факторів зовнішнього середовища, в першу чергу ґрунтово-кліматичних умов, умов дозрівання, приготування трести на процеси лігніфікації, зде...