Наведені дані свідчать про те, що при селекції льону-довгунця на підвищення продуктивності і вмісту волокна в стеблі без урахування якісних показників волокна в елітних рослинах на перших етапах неодмінно буде знижуватись гнучкість і тонина волокна селекційного матеріалу. Однак при цьому слід мати на увазі про можливе зниження міцності волокна, яке обумовлює погіршення його прядивної здатності.

Таким чином, на підставі проведених досліджень про успадкування, мінливість і взаємозв'язок ознак, які визначають якісні показники волокна, ми дійшли до висновку, що при селекції на поліпшення прядивних властивостей волокна льону-довгунця необхідно контролювати їх на ранніх етапах в індивідуальних рослинах і в подальшому здійснювати цілеспрямований селекційний процес у заданому напрямку.

РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ СХЕМИ І МЕТОДІВ СЕЛЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ

Методика селекції льону-довгунця постійно удосконалюється на протязі майже ста років. Основною базою для її удосконалення за цей час стали результати вивчення біологічних особливостей росту і розвитку рослин льону-довгунця, успадкування основних господарсько цінних ознак, взаємозв'язку між ними. В останні роки в Україні проведено пошук шляхів удосконалення методів оцінки селекційного матеріалу на якість волокна, стійкості рослин до вилягання і хвороб та інше.

Рис.1 Схема селекційного процесу льону-довгунця

Методика і схема селекції. Найбільш розповсюдженим методом створення сортів льону-довгунця є внутрішньовидова гібридизація сортів і ліній льону з високою комбінаційною здатністю за основними ознаками структури урожаю та якості волокна з наступним цілеспрямованим індивідуальним добором і всебічною оцінкою селекційного матеріалу за господарсько цінними ознаками, які контролюються генетичною системою. Для виявлення форм з високою комбінаційною здатністю використовують діалельні схрещування. У гібридних комбінаціях індивідуальний добір кращих рослин за одними ознаками розпочинають проводити з другого покоління, а за іншими - з третього і більш пізніх поколінь, що залежить від характеру успадкування тієї чи іншої ознаки. Добір і оцінку у гібридних поколіннях проводять до тих пір, поки не відбудеться їх стабілізація за основними господарсько цінними ознаками.

Створення вихідного матеріалу. Вихідним матеріалом для селекції льону-довгунця є найбільш продуктивні, занесені до державного Реєстру сортів рослин України, вітчизняні та іноземні сорти, кращі зразки Української колекції і колекцій інших країн. Вихідний гібридний матеріал створюється шляхом проведення наступних схрещувань: внутрішньовидові, міжвидові, парні, складні, зворотні (бекроси), ступінчасті, діалельні (повні), діалельні (неповні), насичуючі, конвергентні та реципрокні.

Поряд із гібридизацією для створення вихідного матеріалу широко використовується метод індукованого мутагенезу, поліплоїдії, біотехнології та інші. Найбільш висока частота мутацій досягається шляхом обробки насіння хімічними мутагенами етіленіміном (ЄI), нітрозоетілсечовиною (НЄС), діметілсульфатом (ДМС), нітрозометілсечовиною (НМС) та іншими.

Перший етап селекції. На першому етапі селекції проводиться формування генотипів. В основному для цього використовують індивідуальний добір рослин із перевіркою нащадків за селекційними ознаками. Вивчення селекційних номерів проводять у ямковому розсаднику при дотриманні оптимальних умов вирощування, які зводять до мінімуму модифікаційної, та до максимального прояву генотипової мінливості селекційних ознак льону-довгунця, що сприяють об'єктивній оцінці та виділенню найбільш продуктивних генотипів. Через кожні 10 номерів висівають один рядок стандарту (районований сорт). Посів усіх селекційних номерів першого етапу селекції проводиться при площі живлення 2,5 х 5,0 см тому, як було вказане раніше, рослини розвиваються потужними і створюють масу волокна достатню для визначення його якості в одній індивідуальній рослини і багато насіннєвого матеріалу для прискорення селекційного процесу. Важливо також, що при цьому зберігається ранжування серед сортів і селекційних номерів якості волокна у порівнянні із загущеним посівом.

Оцінку і добір рослин на першому етапі селекції в умовах ямкового способу посіву проводять у розрахунку на одну рослину за висотою рослини, технічною довжиною стебла, масою стебла і волокна, вмістом волокна в стеблі, кількістю насіннєвих коробочок, масою насіння з рослини, стійкістю до вилягання (непрямим методом), строком цвітіння і дозрівання, компактністю суцвіття та якістю волокна за показником відносного розривного навантаження (ВРН) пряжі і іншими ознаками. Ефективністю на першому етапі селекції відрізняється добір у гібридних комбінаціях з високим ступенем трансгресії за основними ознаками. Він дозволяє поєднувати в одному генотипі корисні ознаки, які мають між собою навіть негативний взаємозв'язок.

Добір і оцінку у гібридних поколіннях проводять до тих пір, поки не буде досягнуто вирівняності (однорідності) потомства однієї рослини (родини) за основними ознаками, за якими проводиться селекційна робота. Вирівняність селекційних номерів визначають шляхом математичної обробки результатів аналізу кількісних ознак.

Другий етап селекції. На другому етапі селекції проводять подальшу оцінку селекційних номерів та їх перші випробування за комплексом господарсько цінних ознак, включаючи стійкість до вилягання і захворювань та якість волокна, розпочинають паралельне розмноження насіння кращих номерів. Така робота проводиться в ямковому, провокаційно-інфекційному та в розсадниках розмноження. В ямковому розсаднику селекційні номери висівають по 10 шт. насінин, залишок їх використовується для розмноження і вивчення стійкості до хвороб. Через кожні 10 номерів висівають блок стандартів: стандарт за продуктивністю (районований сорт) і стандарт за якістю волокна (Зоря 87). Селекційні номери аналізують на вирівняність рослин по висоті, технічній довжині стебел, компактності суцвіть, масі технічної частини стебла, кількості насіннєвих коробочок, масі волокна з рослини, вмісту волокна в стеблі, стійкості до вилягання і хвороб, тривалості вегетаційного періоду. Якість волокна визначають за даними трьох - п'яти стебел по відносному розривному навантаженню пряжі (ВРН). У розсаднику розмноження селекційних номерів посів проводять широкорядний з міжряддям 20 - 45 см. На протязі вегетаційного періоду проводять ретельну сортопрочистку, видаляючи рослини з іншим забарвленням пелюсток і формою квіток, а перед збиранням - вибракування номерів за стійкістю до вилягання і хвороб. Вивчення стійкості селекційних номерів до хвороб проводять у провокаційно-інфекційних розсадниках у відповідності з методикою оцінки. На основі даних комплексної оцінки в лункових і інфекційних розсадниках кращі селекційні номери передаються на наступний етап селекції.

Методи оцінки якості волокна на першому та другому етапах селекції. Анатомічний метод досліджень дозволяє зробити орієнтовну оцінку якості волокна в окремих стеблах льону-довгунця. Проводять її у відповідності з методикою мікроскопічних досліджень. На анатомічніх зрізах визначають кількість елементарних волокон (шт.), кількість волокон, зв'язаних здерев'янілими серединними пластинками (%), кількість волокнистих пучків (шт.), кількість волокон у пучках (шт.), розмір елементарних волокон у радіальному і тангентальному напрямках (мкм). Оцінку якості волокна при цьому проводять шляхом співставлення зі стандартом.

Якість волокна визначають також за показником ВРН пряжі по формулі, у яку включені показники гнучкості, міцності і маси волокна індивідуальної рослини.

Третій етап селекції. На третьому етапі селекції номери вперше випробовують в умовах, наближених до виробничих. В залежності від наявності насіння номери висівають на ділянках площею 0,5 або 1,0 м² без повторень з нормою висіву насіння 20 - 25 млн. схожих насінин на 1 га при ширині міжрядь 7,5см. Через кожні 6 селекційних номерів висівають стандарт (районований сорт), а через кожні 18 номерів - блок стандартів: на скоростиглість (Український ранній), якість волокна (Зоря 87) і стійкість до вилягання (Eskalina). Паралельно селекційні номери вивчаються у провокаційно-інфекційних розсадниках і розмножуються з проведенням ретельного бракування. Оцінку селекційних номерів здійснюють за такими ознаками: висота рослин, вирівняність рослин за висотою, вирівняність за визріванням, урожай соломи, волокна і насіння, вміст всього і вихід довгого волокна, стійкість до хвороб і вилягання, тривалість вегетаційного періоду. Оцінку якості волокна проводять інструментальним методом, при цьому визначають гнучкість, міцність, тонину, довжину жмені волокна і номер волокна.

Четвертий етап селекції. На цьому етапі селекційні номери вивчають у умовах контрольного розсадника, який закладається за рекомендованою для цій зони льоносіяння технологією вирощування у трьох-чотирьохкратній повторності. У контрольному розсаднику селекційні номери оцінюють на протязі двох-трьох років за такими показниками: тривалість вегетаційного періоду, висота рослин, стійкість до вилягання і хвороб, дружність цвітіння та визрівання, ступінь розтріскування насіннєвих коробочок, урожай соломи, насіння і волокна, вміст всього волокна і вихід довгого волокна. Інструментальними методами визначають технологічні властивості волокна - міцність, гнучкість, тонину, довжину жмені та номер.

П'ятий етап селекції (конкурсне сортовипробування). Селекційні номери у цьому розсаднику висівають і випробовують за типом державного випробування сортів. Паралельно проводять їх вивчення у провокаційно-інфекційному розсаднику на стійкість до хвороб та розмноження, яке здійснюється аналогічно четвертому етапу селекції. Конкурсне селекційне сортовипробування проводять у 4 - 6 кратному повторенні, норма посіву насіння 22 - 25 млн. схожих насінин на гектар, облікова площа ділянки 25 м². Сортовипробування проводять на протязі трьох років. Облік урожая та спостереження при випробуванні селекційних номерів у конкурсному сортовипробуванні проводяться згідно методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур.

Основні зміни, внесені в методику селекції льону-довгунця, які суттєво впливають на підвищення ефективності селекційного процесу на якість волокна при створенні нових сортів такі:

лункові селекційні розсадники необхідно висівати з площею живлення рослин 2.5 х 5.0 см, а не 2.5 х 2.5 см, що дає можливість одержувати з однієї рослини достатню кількість волокна для проведення інструментальної оцінки його якості;

увесь селекційний матеріал, індивідуальні рослини селекційних номерів другого етапу селекції та окремих перспективних номерів першого етапу селекції аналізується на якість волокна, що дозволяє на 3 - 4 роки раніше контролювати якість волокна на рівні елітної рослини;

селекційний матеріал від першого до п'ятого етапів проходить оцінку на стійкість до хвороб у комплексному провокаційно-інфекційному розсаднику, що дозволяє значно скоротити трудові витрати та матеріальні кошти при створенні високопродуктивних сортів.

Удосконалена методика розглянута та схвалена на координаційно-методичній Раді з НТП УААН " Луб'яні культури” 17 січня 2008 року, протокол № 4 і рекомендована для впровадження у всіх науково-дослідних установах, які займаються селекцією і первинним насінництвом льону-довгунця в Україні.

РОЗДІЛ 6. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ В СЕЛЕКЦІЙНИХ РОЗСАДНИКАХ НА ПЕРШИХ ЕТАПАХ СЕЛЕКЦІЇ

Розробка способу посіву лункових селекційних розсадників. Лунковий розсадник закладається для того, щоб створити абсолютно однакові умови росту і розвитку рослин для максимального прояву генотипової мінливості і виділення найбільш продуктивних елітних рослин і родин, які можуть стати родоначальниками майбутніх сортів. У цьому плані він повністю виконує свою функцію, але складність полягає у тому, що посів проводиться виключно вручну шляхом розкладання по однієї насінини у підготовлені з допомогою групового маркера заглиблення (лунки). Тому сівба цього розсадника затягується на 6-8 днів, а у холодну дощову весну - іноді до 15 днів, внаслідок чого втрачаються кращі агротехнічні строки сівби. Для скорочення строків посіву лункових розсадників і зменшення трудовитрат нами розроблено метод підготовки у лабораторних умовах посівних несучих стрічок. Виготовляються вони на основі водорозчинного паперу, на стрічки якого шириною 10 см і довжиною 64 см із допомогою гумового ролика наносять дві полоси патоки на відстані 5 см одна від одної. Потім за допомогою спеціального пристосування розкладають на патоку через 2,5 см насінини льону і зверху приклеюють чисту стрічку паперу. Склеєні стрічки надійно фіксують насіння у потрібному положенні. У якості клейкої речовини нами вибрана патока, яка містить незначну кількість вологи і при нанесені її на папір не відбувається деформації несучої стрічки. До того ж патока є хорошим консервантом і живильним середовищем, в неї можна легко вводити мінеральні добрива, фізіологічно активні речовини, мікроелементи, пестициди і дана суміш, крім клейких, може виконувати захисно-стимулюючи функції, одночасно забезпечуючи оптимальний живильний режим рослинам у перший період їх росту. Доведено, що схожість насіння у посівних стрічках не втрачається до трьох і більше місяців. При посіві лункового розсадника несучі посівні стрічки розкладають щільно одна до одної на вирівняному ґрунті, через решето засипають їх землею шаром 1,5 см і зверху шаром піску (0,5 см) і потім поливають щоденно до появи повних сходів. Застосування несучих посівних стрічок дає змогу скоротити сівбу лункових розсадників у весняний період.

РОЗДІЛ 7. ЕФЕКТИВНІСТЬ СЕЛЕКЦІЇ ЗА КОМПЛЕКСОМ ГОСПОДАРСЬКО ЦІННИХ ОЗНАК ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ

Зміна корелятивних взаємозв'язків між основними господарсько цінними ознаками льону-довгунця в залежності від напрямку добору. У природних популяціях рослин завжди існує рівновага між усіма ознаками, яка утворилася протягом багатьох років еволюції. Але в процесі селекції у будь якому напрямку природна рівновага популяції, взаємозв'язок між ознаками рослин безумовно повинні змінюватись під тиском добору, від якого у значній мірі залежатиме ефективність селекційної роботи по створенню високопродуктивних сортів з комплексом кращих господарсько цінних ознак. З метою визначення зміни взаємозв'язків між ознаками рослин у процесі селекції було проведено трирічний добір у 10 гібридних комбінаціях реципрокних схрещувань сортів льону-довгунця за окремими ознаками без урахування інших ознак. Добір проводили за напрямками підвищення висоти рослин, вмісту волокна у стеблі, кількості насіннєвих коробочок на рослині, маси технічної частини стебла, маси волокна з рослини і за підвищенням якості волокна (ВРН пряжі). У групу рослин добору відбирали лише ті, які перевищували показники модальної фракції на 20 і більше відсотків, величину показників інших ознак рослин при цьому не враховували. Вирощування селекційного матеріалу проводили в умовах ямкового посіву, оцінку селекційних ознак визначали у розрахунку на одну індивідуальну рослину (табл.6).

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що у процесі добору за окремою ознакою інші ознаки змінюються по різному.

При доборі в напрямку підвищення вмісту волокна в стеблі, без урахування інших ознак рослин і технологічних властивостей волокна, цей показник виявився найбільшим і становив 34,9%. При доборі за висотою рослин, масою стебла, масою волокна і кількістю насіннєвих коробочок на рослині не відбулось істотних змін вмісту волокна. В той же час при доборі за якістю волокна, вміст його в стеблі знизився до 28,9%, тобто різниця між цими напрямками доборів становила 6,0%, або 17,2% відносних.

По-різному відбувалась зміна ознак, які визначають якість волокна, в залежності від напрямків доборів. Наприклад, найменшою гнучкістю характеризується волокно селекційного матеріалу добору на підвищення вмісту волокна в стеблах (31,3 мм) і найбільшою - при доборі за якістю волокна (ВРН пряжі) - 53,7 мм. Добір за іншими напрямками не виявив суттєвих змін ознаки гнучкості волокна.

Дуже важливі зміни, які суттєво впливають на ефективність селекційного процесу при створенні сортів льону-довгунця з високою прядивною здатністю волокна, виявлені по ВРН пряжі. Найменшу ВРН пряжі має волокно селекційного матеріалу при доборі на підвищення вмісту волокна в стеблі (5,90 сН/текс), а найбільшим показником характеризується волокно при доборі на підвищення якості волокна (8,0 сН/текс). Різниця між показниками ВРН пряжі цих напрямків становить 2,10 сН/текс, або на 26,2%.

Таблиця 6

Характеристика ознак рослин льону-довгунця в процесі добору за окремими напрямками селекції, (2000-2002 рр.)

Ознаки	Напрямки добору
	за висотою рослин	за вмістом волокна в стеблі	за масою стебла	за масою волокна з рослини	за кількістю коробочок	за ВРН пряжі
	x ± sx	x ± sx	х ± sx	x ± sx	x ± sx	x ± sx
Висота рослин, см	96 ± 2,88	95 ±2,80	97 ± 2,89	97 ±2,90	96 ±2,85	96 ±2,80
Вміст волокна в стеблі, %	30,7 ± 2,15	34,9±2,09	31,2 ± 1,87	30,5 ± 2,12	31,6 ±1,89	28,9 ±1,70
Маса технічної частини стебла, г	0,97 ± 0,09	0,99±0,10	1,01 ±0,08	1,01 ±0,09	0,96 ±0,08	0,92 ±0,07
Маса волокна з рослини, г	0,30 ± 0,04	0,34 ± 0,03	0,31 ±0,03	0,30 ±0,03	0,30 ±0,04	0,27 ±0,02
Кількість коробочок, шт.	10,0 ± 0,15	10,1 ±0,12	10,9 ±0,12	11,1 ± 0,15	11,5 ± 0,16	10,0 ±0,12
Гнучкість волокна, мм	35,7 ± 1,68	31,3 ±1,24	41,3 ±1,26	39,3 ± 1,70	37,7 ± 1,84	53,7 ±2,0
Міцність волокна, кГс	7,45 ± 0,22	9,98 ±0,30	5,96 ±0,22	7,0 ± 0,24	7,17 ± 0,21	6,55 ±0,30
ВРН пряжі, сН/текс	6,93	5,90	6,72	6,65	6,90	8,0

В той же час добір за якістю волокна, без урахування інших ознак рослин і технологічних показників волокна, призводить до зниження вмісту волокна в стеблах (28,9%). одночасно підвищується гнучкість волокна (53.7 мм) і його ВРН пряжі (8,0сН/текс).

Результати проведених доборів підтверджуються даними кореляційного аналізу. При доборі за вмістом волокна в стеблі значно підвищується негативна кореляція з висотою рослини і масою стебла. В перший рік добору коефіцієнт кореляції між вмістом волокна і висотою рослин був слабкий, позитивний (r = + 0,02), у другий і третій - негативний (r = - 0,29 і r = - 0,68). Кореляція між вмістом волокна і масою стебла теж зростає у процесі добору: в перший рік вона була несуттєвою (r = - 0,22), у другий і третій - збільшилась до середньої (r = - 0,54, і r = - 0,65).

Заслуговує на увагу те, що при доборі на підвищення вмісту волокна в стеблах, із збільшенням кратності доборів, спостерігається зменшення показника ВРН пряжі, тобто зниження якості волокна. Так, якщо у 2000 році взаємозв'язок між вмістом волокна і ВРН пряжі був відсутній (r = 0,05), то у 2001 році кореляція між цими ознаками дорівнювала - 0,32, а у 2002 році - 0,55.

Добір за масою стебла приводить до підвищення висоти рослини, про що свідчить високий позитивний взаємозв'язок (r = 0,78 - 0,91), при цьому підвищується також маса волокна (r = 0,79 - 0,93) та кількість насіннєвих коробочок на рослині (r = 0,22 - 0,87).

Судячи про зміну коефіцієнтів кореляції, між масою стебла і вмістом волокна від r =+0,84 у 2000 році до - 0,58 - 0,59 у наступні роки, можна зробити висновок, що із підвищенням маси стебла в процесі добору одночасно знижується волокнистість селекційного матеріалу.

Результати селекції льону-довгунця. З 1971 р. розпочалося створення сортів льону-довгунця у Інституті луб'яних культур УААН. Перший сорт Глухівський ювілейний був створений методом гібридизації і систематичного добору з перевіркою рослин за нащадками. За вивченням на всіх етапах селекційного процесу він виявився кращим і був переданий до державного сортовипробування, за результатами якого з 1996 р. занесений до державного Реєстру сортів рослин України.

Експериментальний мутагенез і його роль у створенні високопродуктивних сортів льону-довгунця. Генетична мінливість зародкової плазми є передумовою успіху при створенні високопродуктивних сортів

сільськогосподарських культур. Для цього у селекційних і генетичних дослідженнях широко використовується експериментальний мутагенез, як ефективний засіб розширення генетичної мінливості рослин і одержання мутантних форм з новим поєднанням біологічних і господарсько корисних ознак. Методом експериментального мутагенезу були створені сорти льону-довгунця Чарівний, Глінум, Глазур які занесені до державного Реєстру сортів рослин України (табл. 7)

Дані таблиці свідчать в першу чергу про високу конкурентоспроможність створених сортів. За урожайністю всього волокна вони перевищували стандарт на 13,1 - 33,9 %, а довгого волокна - на 14,4 - 55,7 %. При цьому волокно сортів Глінум, Глухівський ювілейний і Глазур характеризувалось кращою добротністю пряжі. Важливо підкреслити й те, що високі показники урожайності і якості волокна сорту Глазур поєднуються з високою стійкістю до вилягання.

Селекція льону-довгунця на комплексний імунітет до основних патогенів.

В інтегрованій системі захисту сільськогосподарських рослин важливе місце належить використанню стійких сортів. Селекція на стійкість до шкодочинних патогенів є пріоритетним напрямком, оскільки це найбільш дешевий і безпечний метод боротьби з хворобами.

Таблиця 7

Характеристика сортів льону-довгунця за даними конкурсного селекційного сортовипробування (2000 - 2002 рр.)

Показник	Одиниця виміру	Сорт
		Могильовський 2, стандарт	Глухівський ювілейний	Чарівний	Глінум	Глазур
Вегетаційний період	діб	83	87	83	83	92
	± до ст-ту	-	+4	0	0	+9
Урожайність насіння	т/га	0,73	0,79	0,75	0,67	0,72
	% до ст-ту	100,0	108,2	102,7	91,8	98,6
Урожайність соломи	т/га	6,68	7,47	7,16	6,94	8,51
	% до ст-ту	100,0	111,8	107,2	103,9	127,4
Вміст волокна в соломі:
всього довгого	%	25,2	25,5	26,7	28,4	26,4
	± до ст-ту	-	+0,3	+1,5	+3,2	+1,2
	%	15,6	16,0	19,1	19,0	19,1
	± до ст-ту	-	+0,4	+3,5	+3,4	+3,5
Урожайність волокна:
всього довгого	т/га	1,68	1,90	1,91	1,97	2,25
	% до ст-ту	100,0	113,1	113,7	117,3	133,9
	т/га	1,04	1, 19	1,37	1,32	1,62
	% до ст-ту	100,0	114,4	131,7	126,9	155,7
Якість волокна:
Гнучкість Міцність Тонина Добротність пряжі	мм	34,7	46,6	40,7	46,1	33,3
	кГс	12,0	16,4	11,5	21,7	20,8
	мм/мг	141	182	127	140	152
	км	10,77	12,47	10,09	12,86	11,58
Стійкість до вилягання	бал	4,4	4,3	4,3	4,3	4,9
	% до ст-ту	100,0	97,7	97,7	97,9	111,4

Примітка, НІР_0,5, т/га: за урожайністю насіння - 2000р. - 0,08, 2001р. - 0,05, 2002р. - 0,03; за урожайністю соломи - 2000р. - 0,28, 2001р. - 0,15, 2002р. - 0,43.

Виходячи з того, що фузаріоз та антракноз набули значного розповсюдження в усіх льоносіючих регіонах України, виникла необхідність вивчити можливість одночасної оцінки на стійкість до цих хвороб в умовах одного комплексного інфекційно-провокаційного розсадника, що дає змогу значно зменшити матеріальні витрати на оцінку селекційного матеріалу. Дослідженнями встановлено, що ураження рослин селекційних номерів та індекс розвитку хвороб в комплексному інфекційно-провокаційному розсаднику на фузаріоз і антракноз практично однакові з даними, одержаними на окремих інфекційних розсадниках по цих патогенах. Коефіцієнт кореляції між ураженням фузаріозом на цих розсадниках у середньому за чотири роки досліджень склав +0,82, між показниками індексу розвитку хвороби - +0,73, а по ураженню антракнозом кореляція становить +0,72 і +0,74.

Наслідком науково-дослідної і практичної селекційної роботи за комплексом господарсько цінних ознак рослин льону-довгунця за останні роки є створення сортів Гладіатор і Глобус, характеристика яких представлена у таблиці 8. Вони успішно пройшли Державне сортовипробування і занесені до державного Реєстру сортів рослин України з 2008 р. Перш за все слід відзначити з позитивного боку сорт Гладіатор. Він створений методом гібридизації сортів Новоторжський і Сальдо та наступним індивідуальним добором. За довжиною вегетаційного періоду він відноситься до середньостиглих сортів. За урожайністю насіння цей сорт майже рівноцінний зі стандартом, але дещо (на 8,3 %) переважає його по урожаю соломи. Заслуговує на увагу висока волокнистість його льоносоломи (29,1%), яка перевищує стандарт на 1,2%, або на 4,3% відносних. Ще більша різниця зі стандартом за виходом довгого, найбільш цінного волокна - 5,1%, що у відносних показниках становить 34,4 %.

Висока волокнистість сорту Гладіатор при майже однаковій урожайності соломи обумовила і його високий урожай волокна. При урожаї всього волокна 1,41 т/га він переважає стандартний сорт на 12,8%, а за урожаєм довгого волокна (0,97 т/га) - на 47,0 %. На 0,5 сортономера вище стандарта виявилась також і якість волокна.

Таблиця 8

Характеристика сортів льону-довгунця, переданих до Державного сортовипробування (2002 - 2004 рр.)

Показник	Одиниця виміру	Сорт
		Могильовський 2, стандарт	Гладіатор	Глобус
Урожайність насіння	т/га	0,58	0,60	0,62
	% до ст. - ту	100,0	103,4	107,0
Урожайність соломи	т/га	4,48	4,85	4,39
	% до ст-ту	100,0	108,3	98,0
Всього довгого	Вміст волокна в соломі:
	%	27,9	29,1	29,0
	± до ст-ту	-	+1,2	+1,1
	%	14,8	19,9	19,4
	± до ст-ту	-	+5,1	+4,6
всього довгого	Урожайність волокна:
	т/га	1,25	1,41	1,27
	% до ст-ту	100,0	112,8	101,6
	т/га	0,66	0,97	0,85
	% до ст-ту	100,0	147,0	128,8
гнучкість міцність сортономер	Якість волокна:
	Мм	47,8	37,0	43,3
	кГс	12,9	18,3	15,7
	Номер	13,5	14,0	13,0
Стійкість до фузаріозну	% ураження рослин	48,0	32,2	48,6
	ступінь стійкості	середній	вище середнього	середній
Стійкість до антракнозу	% ураження рослин	50,6	49,2	45,9
	ступінь стійкості	середній	Середній	середній

Примітка, НІР_0,5, т/га: за урожайністю насіння - 2002 р. - 0,04, 2003р. - 0,02, 2004 - 0,06; за урожайністю соломи - 2002р. - 0,14, 2003р. - 0,13, 2004р. - 0, 19.

Важливим позитивним показником цього сорту виявилась його висока стійкість до найбільш шкодочинної хвороби льону - фузаріозного в'янення. За відсотком ураження рослин він відноситься до вище середнього ступеня стійкості, в той же час як сорт стандарт - лише до середнього.

Сорт Глобус створений методом гібридизації сортів Могильовський 2 і Natasja та наступним індивідуальним добором. Сорт середньостиглий, на 7,0 % перевищує стандарт за урожаєм насіння, високоволокнистий (29,0%), на 28,8% перевищує стандарт за урожаєм довгого волокна, середньостійкий до фузаріозу і антракнозу.

Економічна ефективність використання створених сортів. Розрахунки показують, що створені нові високопродуктивні сорти льону-довгунця мають значну перевагу у порівнянні з районованими раніше сортами. Найбільший додатковий прибуток з кожного гектару посіву забезпечує сорт Глазур (5695 грн.). Високу економічну ефективність забезпечують також сорти Чарівний (2970 грн.), Гладіатор (2545 грн.), Глінум (2485 грн.), Глухівський ювілейний (2175 грн.) і Глобус (1375 грн.). За останні п'ять років сорти льону-довгунця селекції Інституту луб'яних культур вирощувались на площі більше 30 тис. га і економічний ефект в цілому по країні становить біля 90 млн. гривень.

Висновки

У дисертації наведено теоретично узагальнене і нове вирішення важливої наукової проблеми з виявлення особливостей селекції льону-довгунця на підвищення врожайності і поліпшення якості волокна шляхом встановлення прояву господарсько цінних ознак у сортів і гібридів льону-довгунця, визначення успадкування ознак, які зумовлюють показники якості волокна, взаємозв'язку з морфологічними та господарсько цінними ознаками рослин, розробки методів визначення цих показників на ранніх етапах селекції і підвищення ефективності доборів цінних форм. Створено високопродуктивні сорти з високою якістю волокна, що має суттєве значення в селекції льону-довгунця і для сільськогосподарського виробництва України.

На основі встановлених наукових положень можна зробити такі висновки.

1. Вперше в умовах північно-східної зони Полісся встановлено характер успадкування ознак, які визначають якість волокна льону-довгунця - гнучкості, міцності і тонини. При схрещуванні сортів з різною прядивною здатністю ефекти домінування ознак якості - у середньому за 1993 - 1995 роки спостерігались у 50,1 % гібридів, у 49,9 % проявилась депресія.

2. В залежності від гібридного покоління відмічається зменшення ефектів домінування і збільшується депресія. У другому поколінні гібридів домінування ознак якості волокна - (вмісту його у стеблі, гнучкості, міцності, тонини і РДП пряжі) складає 65,9 %, у третьому - 52,3% і четвертому - 31,7 %, а депресія, відповідно, становить 34,1; 47,7 і 68,3 %.

3. Встановлено середній негативний коефіцієнт кореляції вмісту волокна в стеблах з гнучкістю (r = - 0, 25 - 0,45), тониною (r = - 0, 29 - 0,70) та розрахунковою добротністю пряжі (r = - 0, 15 - 0,64).

Між гнучкістю волокна і його міцністю кореляція теж негативна (r = - 0,25 - 0,45), а з тониною і РДП пряжі - позитивна (r = 0, 27 - 0,41 і 0, 16 - 0,85, відповідно). Встановлена середня позитивна кореляція між тониною та розрахунковою добротністю пряжі (r = 0,41 - 0,71). Не встановлено стійкого взаємозв'язку міцності з жодною із ознак якості волокна.

4. Встановлений зворотній взаємозв'язок між вмістом волокна в стеблах і його якістю свідчить про те, що при схрещуванні сортів з високою якістю волокна, які, як правило, відрізняються низьким вмістом волокна у стеблах, з високоволокнистими знижується волокнистість гібридів. А оскільки однією з основних ознак при бракуванні селекційного матеріалу на перших етапах селекції є вміст волокна в стеблах, серед вибракуваних номерів неминуче опиниться велика кількість селекційних номерів з хорошою якістю волокна. Тому з підвищенням вмісту волокна і врожайності нових сортів можна прогнозувати неодмінне зниження якості волокна.

5. В селекційній роботі на підвищення якості волокна його оцінку доцільно визначати на ранніх етапах селекції - у другому і третьому поколіннях гібридів з тим, щоб виявити комбінації схрещувань, у яких більшою мірою проявилось успадкування ознак і в подальшому вести цілеспрямований селекційний процес у заданому напрямку з урахуванням морфологічних ознак рослин, вирощених в ідентичних умовах лункового селекційного розсадника

6. Розроблено нову оцінку за ознакою якості волокна при доборі - розрахункове відносне розривне навантаження (ВРН) пряжі (1993 - 1995 рр). На основі вивчення багатофакторної залежності ознак, які визначають якість волокна льону-довгунця, розроблено метод оцінки його в індивідуальних елітних рослинах. Створено емпіричну формулу визначення ВРН пряжі, яка базується на даних показників фізико-механічних властивостей волокна - його гнучкості і міцності. Внаслідок чотириразового добору гнучкість волокна збільшилась на 3,9 мм (9,2%), міцність - на 2,5 кГс (16,3%), тонина - на 33 мм/мг (29,3%) і добротність пряжі - на 1,32 км (12,8%), що свідчить про ефективність запропонованого методу.

7. Розроблено додатковий метод і створено прилад для оцінки якості волокна за величиною зусилля, яке виникає при проколюванні та прочісуванні волокна при імітації чесання його голками гарнітури. Даний показник має високу негативну кореляцію з гнучкістю (r = - 0,78 ± 0,03), тониною (r = - 0,35 ± 0,04) і РДП (r = - 0,69 ± 0,05). Це свідчить про те, що чим більш розщеплене і гнучке волокно індивідуальної рослини, тим менше зусилля опору виникає при дії на нього голками гарнітури, внаслідок чого при меншому зусиллі швидше здійсниться його прокол і прочіс.

8. Запропоновано (1990 - 1992 рр.) новий показник для оцінки прядивної здатності волокна індивідуальних рослин за визначенням величини його укрутки - ступеня укорочування довжини пасма волокна від початкової довжини при її скручуванні. Встановлено, що ознака укрутки волокна негативно пов'язана з тониною (r = - 0,59 ± 0,06), гнучкістю (r = - 0,49 ± 0,08) та розрахунковою добротністю пряжі (r = - 0,50 ± 0,07). Це пояснюється тим, що чим тонші і гнучкіші елементарні волокна, тим вони щільніше укладаються при скручуванні пасма, внаслідок чого зменшується відсоток їх укрутки.

9. Розроблено спосіб підготовки в лабораторних умовах несучих посівних стрічок для сівби селекційних розсадників першого і другого років селекції лунковим способом, що дозволяє у 10 - 12 разів скоротити час сівби цих розсадників навесні у польових умовах і провести її в оптимальні агротехнічні строки.

10. Внаслідок теоретичного узагальнення наукових розробок з виявлення особливостей селекції льону-довгунця на підвищення врожайності і поліпшення якості волокна, встановлення прояву господарсько цінних ознак рослин, їх успадкування, взаємозв'язку, розробки методів визначення ознак якості волокна на ранніх етапах селекції створена "Удосконалена методика селекції льону-довгунця”, яка дозволяє значно підвищити ефективність створення високопродуктивних сортів з високою прядивною здатністю волокна. Удосконалена методика розглянута та схвалена на координаційно-методичній Раді з НТП УААН "Луб'яні культури” 17 січня 2008 року, протокол № 4 і рекомендована для впровадження у всіх науково-дослідних установах, які займаються селекцією і первинним насінництвом льону-довгунця в Україні.

11. У процесі селекції відбуваються зміни взаємозв'язку господарсько цінних ознак рослин льону-довгунця в залежності від напрямків добору. Найважливішим з них для практичної селекції є такі:

добір за високим вмістом волокна в стеблі веде до зниження висоти рослин, маси стебла та якості волокна (ВРН пряжі). Коефіцієнт кореляції між цими ознаками за три роки добору змінився від +0,02 до - 0,68; від - 0,22 до - 0,65 і від + 0,05 до - 0,55;

добір за масою стебла веде до підвищення висоти рослин і маси волокна (r=від 0,78 до - 0,91 та r = від 0,79 до - 0,93), але при цьому знижується волокнистість селекційного матеріалу;

добір за масою волокна також сприяє підвищенню висоти рослин і маси стебла (r = 0,30 - 0,77 та r = 0,70 - 0,93);

при доборі за якістю волокна (ВРН пряжі) підвищується гнучкість волокна (r = 0,57), з іншими ознаками коефіцієнти кореляції були несуттєвими.

12. Створено метод оцінки селекційного матеріалу на ураження фузаріозом і антракнозом в умовах одного комплексного інфекційно-провокаційного розсадника, що дозволяє підвищити ефективність селекційної роботи на комплексний імунітет до основних хвороб і скоротити витрати на проведення польової оцінки номерів.

Пропозиції для селекційної практики і виробництва:

За результатами наукових досліджень по удосконаленню методики селекції льону-довгунця на підвищення врожайності і поліпшення якості волокна для використання у практичній селекційній роботі і сільськогосподарському виробництві пропонується:

1. Удосконалена методика селекції льону-довгунця яка дозволяє значно підвищити ефективність створення високопродуктивних сортів з високою прядивною здатністю волокна.

2. В селекції на підвищення прядивної здатності волокна проводити оцінку якості волокна на ранніх етапах селекційного процесу в індивідуальних елітних рослинах. Для цього рекомендовано використовувати розроблені методи оцінки якості волокна у малих пробах:

інструментальний метод, заснований на визначенні відносного розрахункового навантаження (ВРН) пряжі;

метод визначення якості волокна за побічним показником - зусиллям, яке виникає при проколюванні та прочісуванні волокна елітної рослини;

метод визначення якості волокна за показником укрутки - ступенем укорочування пасма волокна елітної рослини при скручуванні.

3. У селекції на імунітет пропонується розроблена методика оцінки селекційного матеріалу на ураження основними найбільш шкодочинними хворобами - фузаріозом і антракнозом в умовах одного комплексного інфекційно-провокаційного розсадника, що дозволяє підвищити ефективність роботи по створенню стійких до хвороб сортів і скоротити витрати на проведення польової оцінки селекційного матеріалу.

4. Використовувати спосіб підготовки в лабораторних умовах у зимовий період несучих посівних стрічок для сівби селекційних розсадників першого і другого року селекції лунковим способом, що дозволяє у 10 - 12 разів скоротити час сівби цих розсадників навесні у польових умовах і провести її в оптимальні агротехнічні строки.

5. Широке впровадження у сільськогосподарське виробництво всіх льоносіючих регіонах України високопродуктивні з високою якістю волокна сорти льону-довгунця:

cорт Глухівський ювілейний - пізньостиглий, високоволокнистий, характеризується високою урожайністю і якістю волокна. За урожаєм загального волокна (1,9 т/га) перевищує стандарт на 13,1% і довгого волокна - на 14,4%;

cорт Чарівний - середньостиглий, високоволокнистий, з високою врожайністю волокна і насіння та підвищеною якістю волокна. За урожаєм загального волокна (1,91 т/га) перевищує стандарт на 13,7% і довгого волокна - на 31,7%;

cорт Глінум - середньостиглий, високоволокнистий, характеризується високою врожайністю і якістю волокна. За урожаєм загального волокна (1,97 т/га) перевищує стандарт на 17,3% і довгого волокна - на 26,9%. Сорт характеризується волокном з високою прядивною здатністю, добротність якої на 22,8% перевищує стандарт;

cорт Глазур - пізньостиглий, високоволокнистий, високопродуктивний, перевищує стандарт за урожаєм соломи на 27,4%, урожаєм загального волокна - на 33,9%, урожаєм довгого волокна - на 55,7%, характеризується високою стійкістю до вилягання;

сорт Гладіатор - середньостиглий, високо волокнистий, за урожаєм всього волокна перевищує стандарт на 12,8% і довгого волокна - на 47,0%. Характеризується високою якістю волокна і стійкістю до фузаріозу;

сорт Глобус - середньостиглий, високо волокнистий, за урожаєм довгого волокна перевищує стандарт на 28,8%, середньостійкий до фузаріозу і антракнозу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових виданнях

1. Логинов М.И. Характер наследования хозяйственно ценных признаков у гибридов первого поколения льна-долгунца / М.И. Логинов, Л.В. Пашина // Селекция, семеноводство и возделывание льна-долгунца. - Сб. науч. тр. - Торжок: ВНИИЛ, 1991. - Вип.26. - С.13 - 19.

2. Логинов М.И. Устойчивость к фузариозу образцов мировой коллекции в условиях северо-восточного Полесья УССР / М.И. Логинов, В.И. Чучвага // Технология возделывания и обработки конопли. - Сб. науч. тр. - Глухов: ВНИИЛК, 1991. - С.44-47.

3. Логинов М.И. Оценка качества волокна индивидуальных растений льна - долгунца на ранних этапах селекции / М.И. Логинов // Сб. науч. тр. ВНИИЛ: Селекция, семеноводство, возделывание и первичная обработка льна - долгунца. - Торжок, 1994. - Вып.28 - 29. - С.70 - 74.

4. Чучвага В.І. Вивчення шкідливості фузаріозу льону-довгунця в умовах північно-східної зони Полісся України / В.І. Чучвага., М.І. Логінов // Селекція і первинна обробка конопель та льону. - Зб. наук. пр. - Глухів: ІЛК УААН, 1994. - С.42 - 44. (авторська частка 50%)

5. Логінов М.І. Роль массового добору в селекції льону-довгунця на підвищення якості волокна/ М.І. Логінов, М.М. Сидоренко, В.І. Чучвага // Селекція і насінництво. - Харків, 1996. - Вип.76. - С.40-44.

6. Тимонин М.А. Метод оценки качества волокна в индивидуальных растениях льна-долгунца на первых этапах селекции / М.А. Тимонин, М.И. Логинов // Сб. науч. тр. Томской гос. с-х. оп. ст. - Томск, 1997. - С.50 - 53. (авторська частка 50%)

7. Логінов М І. Ручна селекційна сівалка для льону-довгунця / М.І. Логінов, А.М. Логінов // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН. - Глухів, 1997. - С.70 - 74.

8. Логінов М.І. Високоефективний сорт льону-довгунця / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, Л.В. Пашина // Аграрна наука виробництву. - К: Вид. ”Аграрна наука", 1999. - № 1. - С.11.

9. Вировец В.Г. Перспективи селекції луб'яних культур. / В.Г. Вировец, Г.І. Сенченко, В.П. Ситник, М.І. Логінов, М.М. Орлов // Вісник аграрної науки. - 2000 - № 12. - С.66 - 67. (авторська частка 20%)

10. Мохер Ю.В. Вплив способів приготування трести на результати технологічної оцінки соломи льону-довгунця / Ю.В. Мохер, Р.Н. Гілязетдінов, М.І. Логінов // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 6. - С.21 - 22. (авторська частка 30%)

11. Логінов М.І. Спосіб сівби селекційних розсадників льону-довгунця на ранніх етапах / М.І. Логінов, А.М. Логінов // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН (вип.1). - К.: Нора прінт, 2000. - С.147 - 150

12. Логінов М.І. До методики селекції льону-довгунця на підвищення продуктивності і якості волокна / М.І. Логінов, М.М. Сидоренко, Л.М. Козуб // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН: - Київ, 2000. Вип.1 - С.156 - 162).

13. Логінов М.І. Історичні аспекти розвитку селекції льону-довгунця // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН ”Селекція, технологія виробництва та первинної обробки льону і конопель”. - Глухів, 2000. - С.17 - 24.

14. Логінов М.І. Вивчення взаємозв'язку ознак якості волокна льону-довгунця в цілях селекції / М.І. Логінов // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН. - Глухів, 2001. - С.34 - 37.

15. Логінов М.І. Досягнення і перспективи селекції та насінництва льону-довгунця в Україні / М.І. Логінов, І.П. Карпець, В.П. Динник, О.В. Динник, В.Б. Ковальов, І.І. Карпуніна, Г.П. Корнієнко // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН. - Глухів, 2001. - С.13 - 21.

16. Логінов М.І. Національна колекція льону-довгунця і ії використання в селекції / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, В.Ю. Муковоз, Л.М. Козуб // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН. - Глухів, 2001. - С.21 - 24.

17. Virovets V. G. The Ukrainian fibre flax сollection and related breeding aktivities. / V. G. Virovets., M.I. Loginov, V. Y. Mukovoz, L. N. Kozub // Flax Genetik Resourees in Europe: Ad hok meeting, 7 - 8 December 2001, - Prague, Chech Republic L. Maggioni, M. Pavelek, L.I. M. Van Soest and E. Lipman, compilers. - 2002. - S.66 - 69. (авторська частка 50%)

18 Логінов М.І. Результати селекції льону-довгунця / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, Л.М. Козуб, В.Ю. Муковоз // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН, (спецвипуск). - Київ, 2003. - С.80 - 83.

19. Логинов М.И. Характер наследования и взаимосвязь признаков определяющих качество волокна льна-долгунца / М.И. Логинов // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН. - Глухів, 2004. - С.34 - 41.

20. Тимонін М.О. Розробка методу оцінки якості волокна в індивідуальних рослинах льону-довгунця на перших етапах селекції / М.О. Тимонін, М.І. Логінов // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН. - Глухів, 2004. - С.84 - 95. (авторська частка 40%).

21. Логінов М.І. Сорт льону-довгунця Чарівний (метод створення і характеристика) / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, В.Ю. Муковоз, Н.М. Кандиба // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН. - Глухів, 2004. - С.131 - 133. (авторська частка 40%)

22. Логінов М.І. Збереження генетичної чистоти сортів льону-довгунця в системі первинного насінництва / М.І. Логінов, В.П. Ситник // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні ” - Харків, 2004. - С. - 65 - 66.

23. Логінов М.І. Льон-довгунець сорт Глінум / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, Л.М. Козуб, В.Ю. Муковоз // Аграрна наука-виробництву. Науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок. - № 3, 2004. - С.12 (авторська частка 30%).

24. Чучвага В.І. До питання про оцінку селекційного матеріалу льону-довгунця на комплексний імунітет / В.І. Чучвага, М.І. Логінов // Зб. наук. пр. - Глухів, 2004. - Вип.3. - С.79 - 83.

25. Логінов М.І. Про можливість комплексної оцінки льону-довгунця на стійкість до основних хвороб / М.І. Логінов, В.І. Чучвага // Генетичні ресурси рослин. - Інститут рослинництва ім.В.Я. Юрьєва, 2005. - № 1. - С.43 - 46.

26. Логинов М.І. Генетична цінність сортозразків льону-довгунця Української національної колекції та її використання в селекції / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, Л.М. Кривошеєва, Н.М. Кандиба // Генетичні ресурси рослин. - 2006. - № 3. - С.46 - 52.

27. Логінов М.І. Етапи розвитку та підсумки селекції льону-довгунця в Україні / М.І. Логінов // Зб. наук. пр. Інституту луб'яних культур УААН. - Глухів, 2007. - С.64 - 69.

28. Чучвага В.І. Створення зразків льону-довгунця, стійких до фузаріозу, та їх селекційна цінність / В.І. Чучвага, М.І. Логінов // Зб. наук. пр. - Глухів: ІЛК УААН, 2007. - С.133 - 136. (авторська частка 50%).

29. Логінов М.І. Оцінка якості волокна селекційного матеріалу льону-довгунця за показником його гігроскопічності / М.І. Логінов, А.М. Логінов // Зб. наук. пр. - Глухів: ІЛК УААН, 2007. - Вип.4. - С.183 - 186.

Авторські свідоцтва та патенти

30.А. с. № 459, Україна. Сорт льону-довгунця Глухівський ювілейний /М.І. Логінов, Л.В. Пашина; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 1996 р. (авторська частка 40 %).

31.А. с. № 458, Україна. Сорт льону-довгунця Чарівний / М.І. Логінов, Л.В. Пашина, В.І. Чучвага, О.Г. Степченко; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 1996 р. (авторська частка 40 %).

32.А. с. № 04136, Україна. Сорт льону-довгунця Глінум / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, В.Ю. Муковоз, Л.М. Козуб, О.Г. Степченко; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 2004 р. (авторська частка 30 %).

33.А. с. № 05149, Україна. Сорт льону-довгунця Глазур / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, В.Ю. Муковоз, Л.М. Козуб, О.Г. Степченко, А.М. Логінов; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 2005 р. (авторська частка 30 %).

34.А. с. № 08146, Україна Сорт льону-довгунця Гладіатор / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, А.М. Логінов, Н.М. Кандиба, Л.М. Козуб, В.Ю. Муковоз; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 2008 р. (авторська частка 30 %).

35.А. с. № 08147, Україна Сорт льону-довгунця Глобус / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, А.М. Логінов, Н.М. Кандиба, Л.М. Козуб, В.Ю. Муковоз; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 2008 р. (авторська частка 30 %).

36. Пат.ua 25869 Україна Спосіб сівби насіння селекційних розсадників / М.І. Логінов, М.І. Хабрат, П.А. Голобородько, А.М. Логінов. - Заявл.26.02.1999, Бюл. № 1. - 4с. (авторська частка 50%).

Брошури, матеріали наукових конференцій, методики

37. Логінов М.І. Каталог Української колекції льону-довгунця. (характеристика зразків за комплексом господарсько цінних ознак.) / М.І. Логінов, В.Г. Вировець, В.П. Динник, І.І. Карпуніна, В.І. Чучвага, А.М. Логінов, В.Ю. Муковоз. - Глухів, 1994. - Вип 1. - 17 с.

38. Вировець В.Г. Каталог Української колекції льону-довгунця. (характеристика зразків за комплексом господарсько цінних ознак.) / В.Г. Вировець, М.І. Логінов, В.І. Чучвага, М.Ю. Муковоз. - Глухів, 2000. - Вип.2. - 69 с. (авторська частка 40%).

39. Вировець В.Г. Каталог Української колекції льону-довгунця. (характеристика зразків за комплексом господарсько цінних ознак.) / В.Г. Вировець, М.І. Логінов, В.І. Чучвага, М.Ю. Муковоз. - Глухів, 2005. - Вип.3. - 17 с. (авторська частка 30%).

40. Вировець В.Г. Каталог Української колекції льону-довгунця. (характеристика зразків за комплексом господарсько цінних ознак.) / В.Г. Вировець, М.І. Логінов, В.І. Чучвага, Л.М. Кривошеєва, М.Ю. Муковоз. - Глухів, 2007. - Вип.4. - 23 с. (авторська частка 30%).

41. Логінов М.І. Класифікатор ознак рослин виду Linum usitatissimum L / М. І Логінов, В.П. Динник, В.І. Чучвага, Р.Н. Гілязетдинов, В.Ю. Муковоз, Л. М, Кривошеєва, Н. М, Кандиба. - Глухів, 2007. - 23 с.

42. Вировець В. Коллекция лубяных культур как источник создания новых сортов / В. Вировец, М. Логинов, Г. Кириченко, В. Муковоз, С. Сорока, Н. Кандыба // " Проблемы мобилизации, инвентаризации, сохранения и изучения генофонда важнейших сельскохозяйственных культур для решения приоритетных задач селекции”. - Санки-Петербург, 2001. - С.235 - 236. (авторська частка 40%).

43. Логінов М.І. Українська національна колекція льону-довгунця, її вивчення та використання в селекції / М.І. Логінов, В.І. Чучвага, В.Ю. Муковоз, Н.М. Кандиба, Л.М. Кривошеева // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання”. - Оброшине: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, 2005. - С.45 - 47.

44. Логинов М.И. Экспериментальный мутагенез и его роль в создании сортов льна-долгунца с высоким качеством волокна / М.И. Логинов, А.М. Логинов, Н.Н. Кандыба, В.П. Дынник, А.В. Дынник. // Проблемы технологического качества льна-долгунца”. - Материалы международной научно-технической конференции (г. Торжок, 2-3 ноября 2004г.). - Торжок, 2005. - С.116 - 122.

45. Логинов М.И. К вопросу о повышении эффективности селекционного процесса льна-долгунца / М.И. Логинов, В.И. Чучвага, А.М. Логинов, Н.М. Кандиба, Л.М. Кривошеева // Принципы и методы оптимизации селекционного процесса сельскохозяйственных растений: ”Материалы международной научно-технической конференции. - Минск: УП "ИВЦ Минфина", - 2005. - С.175 - 179.

...