Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

МАЛЕОНЧУК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, членкор. УААН Каленська Світлана Михайлівна, Національний аграрний університет, директор НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Лихочвор Володимир Володимирович, Львівський національний аграрний університет, професор кафедри технологій в рослинництві

кандидат сільськогосподарських наук старший науковий співробітник, Свидинюк Іван Миколайович, ННЦ «Інститут землеробства УААН», завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні пшеницю яру традиційно висівали на незначних площах, використовуючи в основному як страхову культуру для пересіву або ремонту посівів озимої пшениці, які загинули або були пошкоджені в зимовий період. Також однією з причин недостатнього поширення пшениці ярої була відсутність пластичних високопродуктивних інтенсивних сортів. Через це довгий час майже зовсім не приділялася увага розробці та вдосконаленню технології вирощування пшениці ярої в Україні. Для стабілізації виробництва зерна в Україні посівні площі пшениці ярої м'якої мають становити, як мінімум, 10-15 % від площі озимої, а це 600-900 тисяч га. Пшениця яра характеризується підвищеною вимогливістю до умов вирощування, а це вимагає розробки високоадаптованих сортових технологій її вирощування (В.С.Голік, І.М.Свидинюк, В.М. Юла, А.П. Білітюк, В.А. Власенко, В.Й Солона).

З урахуванням нових чинників у рослинництві та мінливості кон'юктури ринку енергоносіїв, засобів удобрення, захисту рослин постала народногосподарська проблема, сутністю якої є наукове обґрунтування технології вирощування пшениці ярої з метою одержання сталих урожаїв з високою якістю зерна на основі виявлених закономірностей продукційного процесу в агротехнологіях північної частини Лісостепу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідної роботи Національного аграрного університету у 2003-2007 рр. за темою: “Наукове обґрунтування та розробка технологій виробництва високоякісного насіння зернових культур в Лісостепу України та методики діагностики посівних якостей насіннєвого матеріалу” (№ lержавної реєстрації 0103U005376).

Мета і завдання дослідження. Метою наших досліджень передбачалось встановити в умовах північної частини Лісостепу України особливості формування продуктивності сортів пшениці ярої залежно від попередника, норми висіву та системи удобрення, визначити ефективні регламентні комбінації їх застосування та обґрунтувати економічну та енергетичну ефективність виробництва зерна пшениці.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- встановити відповідність між основними параметрами погодних умов регіону проведення досліджень та особливостями формування і реалізацією біологічного потенціалу сортів пшениці ярої, урожайністю і класом якості зерна;

- ідентифікувати сорти пшениці ярої щодо рівня продуктивності, ознак стабільності та пластичності;

- встановити особливості формування продуктивності сортів пшениці ярої залежно від інтегрованого впливу попередника, системи удобрення та норми висіву;

- встановити вплив елементів технології вирощування на показники якості товарного зерна та насіння;

- обґрунтувати економічну та енергетичну доцільність технологій виробництва конкурентноздатного зерна пшениці ярої.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності сортів пшениці ярої та технологічної і насіннєвої якості зерна, залежно від попередника, норми висіву і системи удобрення та особливості їх взаємодії у ґрунтово-кліматичних умовах зони.

Предмет дослідження - сорти пшениці ярої: Колективна 3 та Рання 93; попередники: цукрові буряки, картопля, пшениця озима з післяжнивним підсівом гірчиці білої на сидерат; система удобрення, норма висіву; урожайність, якість зерна та насіння, економічна та енергетична ефективність технологій вирощування.

Методи дослідження. В процесі виконання роботи застосовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень:

- польовий метод - вивчення взаємозв'язку об'єкта з біотичними та абіотичними факторами в конкретних умовах досліджуваної зони;

- лабораторні методи: морфофізіологічний - визначення біометричних параметрів рослини; хімічний - визначення хімічного складу зерна; фізичний - визначення показників фізичної якості насіння;

- статистичні методи: дисперсійний; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

- встановлені особливостей формування та реалізації біологічного потенціалу нових сортів пшениці ярої залежно від інтегрованого впливу факторів: попередник, норма висіву, система удобрення, погодні параметри в умовах північної частини Лісостепу України;

- ідентифіковано сорти пшениці ярої, щодо рівня продуктивності, якості зерна та насіння;

- визначено вплив досліджуваних факторів на формування фізичних, біохімічних, технологічних показників якості зерна;

- виявлено необхідність диференціації норм висіву сортів пшениці ярої відповідно до попередника та удобрення;

- встановлено вплив елементів технології вирощування на показники якості насіння пшениці ярої.

Практичне значення одержаних результатів. Полягає в обґрунтуванні та розробці і впровадженні у виробництво технологій вирощування пшениці ярої, які дозволяють одержувати врожаї зерна на рівні 5,5 - 6,5 т/га за рахунок оптимізації інтегрованого застосування елементів технології вирощування пшениці ярої з врахуванням біологічних особливостей сортів.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто підібрано і узагальнено літературу за темою дисертації, проведено польові та лабораторні досліди, аналіз отриманих результатів, статистичну обробку експериментальних даних, написана дисертаційна робота, сформульовані наукові висновки і рекомендації виробництву. Публікації підготовлено самостійно і в співавторстві, при цьому здобувачем узагальнено результати досліджень і підготовлено статті до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали, викладені у дисертаційній роботі, заслухані та обговорені на: щорічних (2005-2007 рр.) засіданнях вченої ради Науково-дослідного інституту агротехнологій та якості продукції рослинництва та наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Національного аграрного університету; щорічних (2005-2007 рр.) засіданнях вченої ради Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла УААН; науково-виробничих семінарах Волинської області; науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (Чабани, 2005 р.); ІІ Вавіловській Міжнародній конференції «Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы» (Санкт-Петербург, 2007 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 7 наукових праць, з них 4 статті у фахових виданнях і 3 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 170 сторінках комп'ютерного набору, ілюстрована 31 таблицею, 10 рисунками, має 16 додатків. Текстова частина містить вступ, 6 розділів, висновки та пропозиції виробництву. Список використаних джерел налічує 178 найменувань, в тому числі 20 латинським шрифтом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито суть наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання досліджень, обґрунтовано зв'язок роботи з науковими програмами і темами, зазначено наукову новизну одержаних результатів, показано їх практичне значення.

ШЛЯХИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ЯРОЇ (огляд літератури)

У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців з питань стану та перспектив виробництва пшениці ярої у світі та в Україні та ролі технології вирощування, а саме попередників, норм висіву, рівня мінерального живлення та сортових особливостей в реалізації біологічного потенціалу пшениці ярої, складових структури врожаю, якості зерна та посівних якостей насіння.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень. Дослідження проводили впродовж 2004-2006 рр. в польових дослідах, які були закладені в восьмипільній сівозміні на базі Волинського опорного пункту Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН, у Волинській області Володимир-Волинського району, с. Ізов. Ґрунт - чорнозем опідзолений з вмістом гумусу - 1,81%, гідролізованого азоту - 7,8 мг/100 г ґрунту (за Корнфільдом), рухомого фосфору - 9,0 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим), обмінного калію - 8,1 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим) ; рН -7,1. Лабораторні дослідження проводились в наукових лабораторіях Миронівського інституту пшениць ім. В.М. Ремесла УААН та Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України.

Клімат Волинської області, розташованої на крайньому північному заході України, визначається впливом Атлантичного океану, і характеризується помірною континентальністю порівняно з іншими регіонами України. Зима більш м`яка, літо менш жарке, ніж в інших районах, опадів за рік випадає в півтора-два рази більше.

В цілому погодні умови були сприятливими для росту і розвитку ярої пшениці. Проте впродовж років проведення досліджень спостерігались відхилення від середніх багаторічних параметрів погодних умов, які можна встановити за коефіцієнтом суттєвості відхилень ( Kc) елементів погодного режиму вегетаційного року від середніх багаторічних. Аналіз досліджуваних вегетаційних років щодо кількості опадів показав, що 2005 (Kc - 0,9) та 2006 (Kc - 1,0) роки належали до I категорії (роки з умовами близькими до звичайних, а 2004 р. (Kc - 1,1) - до ІІ категорії років (сильно відрізняються від середніх багаторічних). Але загальна характеристика вегетаційного року не дає змоги диференційовано підійти до визначення впливу критерію “опади”, “температура”, “вологість повітря” на формування і реалізацію продуктивності зернових культур. Проведений аналіз забезпеченості опадами кожного окремого місяця дозволив диференціювати їх, щодо впливу на ріст і розвиток рослин. Березень 2004 року за кількістю опадів належав до ІІ категорії років (Kc -1,9), 2005 і 2006 рр. до ІІІ категорії років (умови, які наближені до рідких: 2005 - 3,1; 2006 - 3,9.

Квітень всіх років належав до І категорії років: 2004 - 0,9; 2005 - 1,0; 2006 - 0,4. Травень 2004 і 2005 вегетаційних років відносився до ІІІ категорії років (Kc 3,3 і 2,7), тоді як 2006 року - до І категорії (Kc - 0.9). В 2004 і 2005 роках кількість опадів становила відповідно 106,5 та 96,2 мм і майже вдвічі перевищувала середні багаторічні дані (51,7 мм)., в травні 2006 р. - 66,2 мм. Червень місяць виявився найбільш сухим місяцем 2005 та 2006 роках - випало в 1,5 рази менше опадів порівняно з середніми багаторічними даними - 66,1 мм. Червень 2004 року характеризувався незначним перевищенням багаторічної норми опадів і їх кількість в цей період склала 75,1 мм. Разом з тим, червень 2004 і 2005 вегетаційних років належав до I категорії років (Kc - 0,5 та-1,0), а 2006 рік (Kc - 1,0) - до ІІ категорії.

Липень та серпень виявилися найбільш вологими місяцями, за винятком липня 2005 року - випало лише 62 % від середньої багаторічної кількості і серпня - 78 %. Липень всіх досліджуваних вегетаційних років відносився до I категорії: 2004 - 0,9; 2005 - -0,4; 2006 - 0,4. З 18 місяців досліджуваних вегетаційних років по забезпеченості їх опадами, до І категорії (Кс=0,1-1,0) було віднесено 11 місяців (61,1 %); до ІІ категорії ( Кс=1.1-1.9) - 3 місяці ( 16,7%) і до ІІІ категорії ( Кс=2-6.0) - 4 місяці ( 22,2%).

Температурний режим досліджуваних вегетаційних років також різнився від середніх багаторічних даних, проте з 18 місяців вегетаційних років до 1 категорії років належало 61%, II - 28 % і до III - 11%.Березень 2004 і 2005 років належав до І категорії (Кс = 0,9 та -0,7);2006 року - до IІ категорії (Kc=-1,2). Квітень всіх років виявився набагато теплішим порівняно з багаторічними даними і належав до ІІ категорії в 2004 році (Kc=1,4); в 2005 і 2006 роках до ІІІ категорії (Kc=1,4 і 3,2).

Травень характеризувався дещо пониженими температурами порівняняно з багаторічними даними і належав в 2005 (Kc=-0,1) і 2006 роках (Kc=0,5) до I категорії років; а в 2004 році до ІІ категорії (Kc=-1,4). Червень 2005 року відповідав середніх багаторічних даним, а в 2004 і 2005 роках температура була дещо вищою: 2004 і 2005 роки.- I категорія (Kc=0,6 і 0); 2006 р. до ІІІ категорії (Kc=1,9). Липень та серпень виявилися найбільш спекотними порівняно з середніми багаторічними даними . При цьому серпень всіх досліджуваних вегетаційних років та липень 2006 року належали до ІІІ категорії років, а липень 2004 і 2005 р. до ІІ категорії років. Характеризуючи в цілому роки досліджень варто відмітити, що температурний режим був сприятливий для вирощування пшениці ярої. При цьому опади протягом вегетації розподілялись нерівномірно, зокрема на початку вегетації у 2004 році, та у червні і липні 2005 та 2006 років.

Агротехнічні умови проведення досліджень. Дослідження з питань впливу попередників, норми висіву та системи удобрення на ріст, розвиток, урожайність та якість зерна сортів пшениці ярої проводили шляхом закладання польового досліду, відповідно до загальноприйнятих методик, за чотирифакторною схемою (табл. 1). Загальна площа ділянки складала 12,6м² , облікової - 10 м², у шестиразовому повторенні, розміщення ділянок систематичне.

Таблиця 1

Схема досліду

Фактор А. Сорт	Фактор B Попередник	Фактор C Удобрення, кг/ га д.р.	Фактор D Норма висіву, млн. штук схожих насінин /гектар
Колективна 3	Цукрові буряки Картопля Озима пшениця + післяжнивно гірчиця біла на сидерат	N0Р0К0 (контроль) N30Р30К30 N30Р60К60+N30(III) N30Р90К90+N30(III)+30(VІІІ)	3,0 4,0 5,0 6,0 7,0
Рання 93

Підготовка ґрунту восени передбачала оранку на глибину 16-18 см оборотним плугом. Під осінню оранку внесено фосфорні та калійні добрива відповіднодо схеми досліду. Використовували суперфосфат амонізований, із вмістом Р₂О₅ - 16 %, N - 3,5 % та калімаг, із вмістом 46 % К₂О та 6 % MgO. Азотні добрива у формі аміачної селітри (34,5%) вносили відповідно до схеми досліду. У варіанті, де попередником була озима пшениця + післяжнивно гірчиця біла на сидерат, сівбу гірчиці білої з нормою висіву 30 кг/га проводили на початку серпня і заорювали зелену масу на початку фази цвітіння.

Весняний обробіток ґрунту передбачав закриття вологи зчіпкою борін та передпосівний обробіток комбінованим агрегатом КАПОГ-4,5 в агрегаті з трактором Т-150К. Строки сівби сортів пшениці ярої залежали від фізичної стиглості ґрунту. Сівбу проводили навісною сівалкою СН-10Ц. Насіння підготовлено на очисній машині „Петкус-Гігант”, протруєно препаратом Дивіденд Стар з нормою 1 л/т. Для боротьби з бур'янами використовували препарат Пріма з нормою внесення 0,6 л/га. Обробіток фунгіцидами проводили двічі: перший раз - у фазу виходу в трубку препаратами Дерозал 0,3 л/га + Байлетон 0,3 кг/га; другий - у фазу колосіння - Фалькон 0,6 л/га.

Методика проведення досліджень. Для вирішення поставлених завдань проводився комплекс досліджень та спостережень:

- фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посіву, продуктивного кущіння, виживання рослин за вегетаційний період проводили за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (1985, 1988, 2003 рр.).

- визначення польової схожості насіння, виживання рослин протягом вегетації проводили шляхом підрахунку рослин на фіксованих ділянках у двох несуміжних повтореннях;

- ступінь вилягання рослин в посіві визначали за п'ятибальною шкалою за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (1985; 2003 рр.);

- визначення показників структури врожаю проводили в пробних снопах, відібраних з двох погонних метрів у двох несуміжних повтореннях в різних місцях ділянки;

- визначення врожайності основної та побічної продукції проводили поділяночно, методом суцільного обліку прямим комбайнуванням. З кожної ділянки досліду відбирали зразки зерна для визначення засмічення та показників якості зерна. Бункерна маса зерна перераховувалась на урожай з 1 гектару з урахуванням засміченості і вологості [ГОСТ 12041-82];

- масу 1000 насінин схожість, енергію проростання визначали згідно ДСТУ 4138-2002;

- оцінку технологічної якості зерна та борошна проводили в лабораторії Миронівського інституту пшениці ім.. В.М. Ремесла УААН за діючими стандартами, за безпосередньої участі автора;

- математичну обробку результатів польового досліду виконували методом дисперсійного, кореляційно-регресивного аналізів та кластерного аналізів;

- економічну та енергетичну ефективність елементів технологій вирощування розраховували, керуючись типовими технологічними картами вирощування ярих зернових культур та ,,Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями” (1999).

ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ, НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ НА ФОРМУВАННЯ І ПАРАМЕТРИ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ

Вплив елементів технології вирощування та погодних умов на особливості проходження та тривалість фенологічних фаз росту. Настання фенологічних фаз та їх тривалість значною мірою залежить від погодних умов року. Встановлено залежність тривалості фаз росту пшениці ярої від погодних умов та коефіцієнти їх кореляції. Тісна пряма залежність встановлена між сумою температур та тривалістю періодів сівба-сходи (r = 0,96), сходи-кущення (r = 0,71), цвітіння (r = 0,75) та дозрівання (r = 0,89). Від'ємна корелятивна залежність існує між тривалістю фаз росту рослин та мінімальною температурою: - 0,70 (сівба-сходи), - 0,62 (сходи-кущення), - 0,47 (вихід в трубку), - 0,53 (колосіння), - 0,99 (цвітіння) та - 0,92 (дозрівання найбільш тісний Від'ємна кореляційна залежність встановлена ) між показником максимальної температури та тривалістю фаз виходу в трубку (r = - 0,94) та колосіння (r = - 0,96)

В цілому слід зауважити, що тривалість періоду сівба-сходи рослин пшениці ярої залежить від загальної суми температур та суми ефективних (ќє?10єС) температур. Тривалість фази кущення в основному визначається сумою опадів та мінімальною температурою. Тривалість періоду колосіння від'ємно корелює з більшістю досліджених показників - загальна сума температур та їх максимум і мінімум, тоді як позитивно з сумою опадів і ГТК. Цвітіння та дозрівання пшениці ярої залежать від суми опадів та суми активних температур і обернено корелюють з ГТК та мінімумом температури.

Польова схожість насіння пшениці ярої залежно від попередника, норм висіву насіння та добрив. Польова схожість насіння пшениці Рання 93 в усі роки досліджень була вища і складала 80,7-84,2 %. порівняно з сортом Колективна 3 - 76,8-80,2 %. Вища польова схожість насіння пшениці ярої відмічена за сівби після картоплі. Польова схожість насіння сорту Колективна у варіанті без внесення добрив за сівби 5,0 млн. штук /га становила: після цукрових буряків - 77,9;картоплі - 79,0 ; озимої пшениці + післяжнивно гірчиця біла - 77,0 %;сорту Рання 93 - 82,0; 82,8 ; 81,0 % відповідно. Зі збільшенням норми висіву насіння польова схожість насіння пшениці ярої знижується в середньому на 0,4-1,2 %.

Густота стояння рослин пшениці ярої в посівах та їх редукція залежно від попередника, норм висіву насіння та добрив.

Густота стояння рослин пшениці ярої сортів Колективна 3 та Рання 93 суттєво змінювалася передусім залежно від попередника та норми висіву. В обох сортів густота стояння рослин найбільша за сівби після картоплі, цукрових буряків та менша після озимої пшениці + післяжнивно гірчиця біла. Так, за сівби сорту пшениці ярої Колективна 3 у варіанті без внесення мінеральних добрив при нормі висіву 3,0 млн. штук/га відповідно до попередника густота стояння рослин становить: цукрові буряки (фаза повних сходів) - 234шт.; картопля - 237; озима пшениця + післяжнивно гірчиця біла - 231 шт., у фазу повної стиглості відповідно: 206; 208 та 203 шт. Виживання рослин впродовж вегетації становить в середньому 87-88 %. Густота стояння рослин із збільшенням норми висіву зростає прямо пропорційно. За внесення мінеральних добрив густота стояння зростає несуттєво. У сорту пшениці ярої Рання 93 залежність густоти стояння рослин від попередника та норми висіву подібна до сорту Колективна 3.

Стійкість проти вилягання. Сорт пшениці ярої Колективна 3 у наших дослідах був більш стійким проти вилягання, яке відмічалося лише за сівби після картоплі та озимої пшениці + післяжнивно гірчиця біла за норми висіву 7,0 млн. штук / га та внесені N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) -3 бали. На фоні N₃₀Р₉₀К₉₀+N_30(III)+_30(VІІІ) та збільшенні норми висіву до 6,0-7,0 млн. штук/га посіви вилягали за сівби після всіх попередників 2-3 бали.

Пшениця Рання 93 починала вилягати за сівби після цукрових буряків та картоплі і нормі висіву 6,0-7,0 млн. штук/га та нормі удобрення N₃₀P₃₀K₃₀ - 3-4 бали. На фоні N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) та N₃₀Р₉₀К₉₀+N_30(III)+_30(VІІІ) вилягання відмічено за сівби після всіх попередників при нормі висіву 5,0-7,0 млн. штук/га - 2-3 бали.

ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ, НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ЗАТОСУВАННЯ ДОБРИВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ЯРОЇ

Пластичність та стабільність сортів пшениці. В результаті екологічного сортовипробування сортів пшениці озимої та ярої встановлено, що врожайність сортів пшениці озимої в середньому на 1,5-2,0 т/га вища за врожайність пшениці ярої, проте за показниками стабільності та пластичності сорти пшениці ярої мають значні переваги над

В окремі роки, зокрема у 2006 році, врожайність пшениці ярої була вища порівняно з врожайністю озимої пшениці. Врожайність пшениці ярої Рання 93 становила 5,13 т/га, Колективна 3 - 5,75 т/га, тоді як врожайність пшениці озимої Миронівська 65 складала 4,22 т/га, Перлина Лісостепу - 4,96 т/га.

Урожайність пшениці ярої залежно від попередників, норм висіву насіння та диференційного застосування добрив. Урожайність пшениці ярої в значній мірі залежить від попередника. В середньому за роки дослідження (рис.1) сорт пшениці ярої Колективна 3 формує вищу врожайність за сівби після картоплі (4,93 - 6,66 т/га). Це ж стосується і сорту Рання 93 (рис.2) (4,79 - 6,01 т/га), але лише за сівби без внесення добрив та на фоні N₃₀Р₃₀К₃₀. Найбільший вплив на врожайність пшениці ярої належить диференційованому внесенню добрив. Так, врожайність сорту Колективна 3 після цукрових буряків зростає порівняно із контролем за внесення N₃₀Р₃₀К₃₀ на 0,6 - 0,7 т/га, N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) - 0,9 - 1,2 т/га, N₃₀Р₉₀К₉₀+N_{30(III)+N30(VІІІ)} - 1,0 - 1,2 т/га і досягає максимальних показників відповідно до варіанту удобрення: 5,09; 5,82; 6,26 та 6,17 т/га.

Збільшення норми висіву також сприяє підвищенню врожайності сортів пшениці ярої. Вона зростає в залежності від сорту та дози внесення добрив і становить, наприклад, відповідно до удобрення у сорту Рання 93 за посіву після картоплі в межах: контроль - 4,79 - 5,42; N₃₀Р₃₀К₃₀ - 5,44 - 6,01; N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) - 5,62 - 5,94 та N₃₀Р₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ) - 5,23 - 6,01 т/га.

За врахування коефіцієнту кореляції від взаємодії трьох факторів, зокрема попередника, добрив та норми висіву виявлено, що врожайність, наприклад, у сорту Колективна 3 вища за посіву після картоплі і зростає, як із збільшенням дози добрив і норми висіву (r =0,76 - 0,99). У сорту Рання 93 виявлено сортові особливості за взаємопов'язаної дії факторів. Зокрема, на контролі та N₃₀Р₃₀К₃₀ врожайність зростає за сівби по досліджуваних попередниках із збільшенням норми висіву (К к. 0,84 - 0,97), а за вищих доз удобрення врожайність із збільшенням норми висіву зменшується (К к. 0,25 - 0,90).

Максимальну врожайність сорт Колективна 3 в середньому за роки досліджень формував за сівби після картоплі - 6,66 т/га (норма висіву 6,0 млн. штук/га, удобрення N₃₀Р₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ), а сорт Рання 93 за сівби після картоплі - 6,01 т/га (норма висіву 6,0 млн. штук/га,норма внесення добрив N₃₀Р₃₀К₃₀ та норма висіву 5,0 млн. штук/га, N₃₀Р₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ) та після цукрових буряків - 6,00 т/га (5,0 млн. штук/га, N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III).

Аналізуючи отримані дані розрахунку коефіцієнту кореляції врожайності в залежності від досліджуваних факторів встановлено, що за сівби сорту Колективна 3 після цукрових буряків, картоплі та пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла по рокам прослідковується, що із зростанням дози внесення добрив та норми висіву збільшується врожайність. Однак є і виключення. Зокрема, коефіцієнт кореляції у 2006 році у варіанті із удобренням N₃₀Р₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ) за сівби після цукрових буряків (0,16) та пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла (-0,11) вказує на те, що врожайність за норми висіву 6,0-7,0 млн.штук/га навпаки зменшується (табл. 2).

У сорту Рання 93 (табл. 3 ) виявлено, що зростання врожайності за збільшення норми висіву помітно лише у варіанті без внесення добрив та N₃₀P₃₀K₃₀. Збільшення дози внесених мінеральних добрив за схемою досліду уже не призводить до прямої залежності врожайності від зростання норми висіву. Коефіцієнт кореляції за сівби після цукрових буряків при удобренні N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) стосовно року вирощування становить: 2004р.-0,59; 2005 р. - -0,84, а при N₃₀Р₉₀К₉₀+N_{30(III)+N30(VІІІ)} відповідно -0,59 та -0,98.

Встановлено частку впливу досліджуваних факторів у формуванні продуктивності пшениці ярої: попередник - 36,3, добрива - 30,1, норма висіву - 3,8, рік + попередник - 3,7, попередник + добрива - 3,5, рік + добрива - 3,1, сорт - 3,0 %.

Структура врожаю пшениці ярої. Продуктивний стеблостій пшениці ярої обумовлювався всіма досліджуваними факторами. Посіви пшениці ярої Рання 93 формують меншу кількість продуктивних стебел, порівняно з сортом Колективна 3: за сівби після картоплі і нормі висіву 3,0 млн. штук/га у варіанті без внесення мінеральних добрив продуктивна кущистість сорту Колективна 3 становить 2,24, а сорту Рання 93 - 1,93.Із зростанням дози внесення мінеральних добрив збільшується і кількість продуктивних стебел.

Продуктивна кущистість рослин обох сортів найвища за сівби після картоплі. За умови збільшення норми висіву продуктивна кущистість зменшується: у сорту

Таблиця 2

Урожайність пшениці ярої Колективна 3, т/га

Норма висіву, млн. штук/га	Попередник
	цукрові буряки	картопля	озима пшениця + післяжнивно гірчиця біла
	2004	2005	2006	2004	2005	2006	2004	2005	2006
N0P0K0
3,0	4,11	4,76	4,55	4,72	5,17	4,91	3,53	3,73	3,88
4,0	4,37	4,83	4,62	5,51	5,54	5,28	3,75	4,18	4,10
5,0	4,41	4,98	4,78	5,63	5,72	5,57	3,81	4,38	4,19
6,0	4,63	5,10	5,05	5,74	5,96	5,63	3,90	4,64	4,42
7,0	4,82	5,31	5,16	5,77	6,09	5,93	3,99	4,72	4,48
r.	0,98	0,99	0,98	0,85	0,98	0,98	0,97	0,97	0,98
N30P30K30
3,0	5,12	5,09	5,29	5,84	5,46	5,43	3,83	4,14	4,49
4,0	5,32	5,12	5,34	6,21	5,91	5,61	3,97	4,19	4,68
5,0	5,39	5,32	5,37	6,28	6,03	5,79	4,24	4,22	4,74
6,0	5,57	5,51	5,87	6,35	6,14	5,91	4,48	4,39	4,85
7,0	5,65	5,84	5,97	6,44	6,19	6,07	4,59	4,76	4,96
r	0,99	0,96	0,92	0,92	0,91	0,99	0,99	0,90	0,99
N30Р60К60+N30(III)
3,0	5,39	5,25	5,42	6,04	5,80	5,61	4,66	5,10	5,21
4,0	5,82	5,67	5,61	6,11	5,97	5,68	4,77	5,18	5,33
5,0	5,92	5,76	5,76	6,34	6,10	6,06	5,05	5,21	5,42
6,0	6,13	5,84	6,01	6,51	6,22	6,14	4,85	5,37	5,58
7,0	6,51	6,01	6,27	6,42	6,11	6,04	4,73	5,56	5,75
r	0,98	0,94	0,99	0,91	0,86	0,86	0,23	0,96	0,99
N30Р90К90+N30(III)+N30(VІІІ)
3,0	5,51	5,31	5,61	6,12	5,93	6,00	5,09	5,32	5,65
4,0	5,98	5,74	5,72	6,21	6,04	6,23	5,28	5,46	5,69
5,0	6,33	5,92	5,84	6,74	6,31	6,48	5,32	5,69	5,94
6,0	6,51	5,96	6,03	6,82	6,54	6,63	5,56	5,77	5,70
7,0	6,42	5,65	5,55	6,53	6,17	6,47	5,74	5,60	5,60
r.	0,91	0,55	0,16	0,73	0,65	0,85	0,98	0,76	-0,11

НІР₀₅ для середніх даних - 0,31 т/га

Колективна 3 і становить при 3,0 млн. штук /га - 2,17, 7,0 млн. штук/га - 1,35 (варіант без внесення мінеральних добрив, попередник цукрові буряки). Збільшення доз мінеральних добрив підвищує продуктивну кущистість, і за сівби після картоплі при нормі висіву 5,0 млн. штук/га вона складає: без внесення мінеральних добрив - 1,72; N₃₀P₃₀K₃₀ - 1,79; N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) - 1,88; N₃₀Р₉₀К₉₀+N_30(III)+_30(VІІІ) - 1,99 у сорту Колективна 3; 1,48; 1,63; 1,63 і 1,83 у сорту пшениці ярої Рання 93, відповідно

Таблиця 3

Урожайність пшениці ярої Рання 93, т/га

Норма висіву, млн. штук/га	Попередник
	цукрові буряки	картопля	озима пшениця + післяжнивно гірчиця біла
	2004	2005	2006	2004	2005	2006	2004	2005	2006
N0P0K0
3,0	4,44	4,58	4,04	4,76	4,83	4,80	3,24	3,60	3,31
4,0	4,54	4,76	4,26	4,94	5,00	4,88	3,41	3,62	3,41
5,0	4,57	4,86	4,39	5,16	5,09	5,24	3,55	3,79	3,52
6,0	4,64	4,91	4,42	5,28	5,18	5,42	3,65	3,81	3,75
7,0	4,76	5,02	4,47	5,42	5,24	5,61	3,79	4,01	3,83
Коеф. кор.	0,98	0,98	0,93	0,99	0,98	0,99	0,99	0,96	0,99
N30P30K30
3,0	5,59	5,14	5,25	5,57	5,22	5,54	3,82	4,44	4,59
4,0	5,66	5,23	5,37	5,79	5,32	5,89	3,94	4,52	4,92
5,0	5,75	5,40	5,41	5,94	5,46	6,16	4,15	4,69	5,01
6,0	5,77	5,46	5,59	6,10	5,68	6,25	4,32	4,79	5,35
7,0	5,94	5,54	5,68	6,23	5,28	6,03	4,50	4,88	5,36
Коеф. кор.	0,97	0,98	0,98	0,99	0,41	0,76	0,99	0,99	0,97
N30Р60К60+N30(III)
3,0	6,20	5,67	5,36	5,84	5,33	5,69	4,61	4,55	4,95
4,0	6,38	5,72	5,49	5,98	5,39	5,95	4,77	4,89	5,31
5,0	6,71	5,78	5,52	6,26	5,49	6,08	5,17	5,04	5,67
6,0	6,64	4,70	5,49	6,54	5,28	5,86	4,93	5,07	5,38
7,0	6,45	4,65	5,21	6,43	4,95	5,64	4,63	4,69	5,32
Коеф. кор.	0,59	-0,84	-0,37	0,93	-0,67	-0,16	0,14	0,32	0,5
N30Р90К90+N30(III)+30(VІІІ)
3,0	6,43	5,47	5,42	6,01	5,68	5,81	4,98	4,89	4,53
4,0	6,56	5,20	5,59	6,14	5,43	6,09	5,08	4,94	4,88
5,0	6,61	4,84	5,77	6,42	5,30	6,31	5,36	5,44	5,06
6,0	6,32	4,79	5,30	6,28	4,94	6,17	5,25	4,93	5,02
7,0	6,28	4,35	5,00	6,07	4,72	5,91	5,08	4,83	4,97
r	-0,59	-0,98	-0,61	0,25	-0,99	0,22	0,38	-0,08	0,76

НІР_{0 5} для середніх даних- 0,23 т/га

Встановлена загальна тенденція до збільшення маси зерна з колосу та кількості зерен у колосі за сівбі після картоплі та внесенні азотних добрив у підживлення за етапами органогенезу. З збільшенням норми висіву насіння маса зерна з колосу зменшується на 0,19-0,3 г; кількість зерен у колосі знижується на 3,2-9,1, при цьому більша редукція генеративних органів відмічається в варіантах з підвищеними нормами добрив.

ЯКІСТЬ ЗЕРНА І НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ

Фізичні показники якості зерна. Маса 1000 зерен суттєво залежала від попередника: у сорту Колективна 3 маса 1000 зерен після картоплі складала 46,1-47,7; цукрових буряків - 45,1-47,2; пшениці озимої - 43,9-47,5 г.; Рання 93 - 44,6-48,0; 46,6-47,6 та 42,5-45,9 г. відповідно. Збільшення норми висіву обумовлює зниження маси 1000 зерен на всіх фонах мінерального живлення.

Встановлено значний вплив попередника на показник натури зерна, в меншій мірі - удобрення та практично несуттєвий - норми висіву. Натура зерна у сорту пшениці ярої Рання 93 помітно нижча, ніж у сорту Колективна 3. Зокрема, за сівби пшениці ярої сорту Колективна 3 при нормі висіву 5,0 млн.штук/га та варіанті без внесення добрив, натура зерна відповідно до попередника становить: картопля - 774 г/л, цукрові буряки - 762 г/л, озима пшениця + післяжнивно гірчиця біла - 758 г/л. Внесення добрив у нормі N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) підвищує значення показника натури зерна. Збільшення дози внесення добрив до N₃₀Р₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ) показник натура зерна у сорту Колективна 3 суттєво не змінюється.

Технологічна якість зерна. Всі досліджувані фактори мали суттєвий вплив на показники якості зерна, в т.ч. чітко відслідковувався генетичний потенціал сорту - сорт Рання 93 за комплексом показників якості перевищував сорт Колективна 3 (табл. 4).

Найбільший вплив на вміст білка мають добрива: 11,0-12,5 (без застосування добрив); 11,9-12,6(N₃₀P₃₀K₃₀); 12,0-13,7 (N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) та 12,8-13,8(N₃₀Р₉₀К₉₀ +N_{30(III)+30(VІІІ)).} Із збільшенням норми висіву насіння, в межах варіанту схеми удобрення, відмічена тенденція до погіршення якості, що можна пояснити ефектом «біологічного» розбавлення.

Сорт Рання 93 в умовах північної частини Лісостепу України формує зерно з вищими показниками якості порівняно з сортом Колективна 3.

Вміст і якість клейковини суттєво з позитивною кореляцією залежали від системи удобрення і попередника і з від'ємною кореляцією від норм висіву насіння.

Найбільший вплив на вміст білка мають добрива: 11,0-12,5 (без застосування добрив); 11,9-12,6(N₃₀P₃₀K₃₀); 12,0-13,7 (N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) та 12,8-13,8(N₃₀Р₉₀К₉₀ +N_{30(III)+30(VІІІ)).} Із збільшенням норми висіву насіння, в межах варіанту схеми удобрення, відмічена тенденція до погіршення якості, що можна пояснити ефектом «біологічного» розбавлення.

Сорт Рання 93 в умовах північної частини Лісостепу України формує зерно з вищими показниками якості порівняно з сортом Колективна 3.

Вміст і якість клейковини суттєво з позитивною кореляцією залежали від системи удобрення і попередника і з від'ємною кореляцією від норм висіву насіння.

Показник седиментації був досить високим і варіював в межах 51-79 мл і залежав передусім від попередника. Так, у сорту пшениці ярої Колективна 3 у варіанті без внесення добрив показник седиментації був найвищим за сівби після пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла, дещо нижчим - після цукрових буряків і ще нижчим - після картоплі: 64, 57 та 52 мл відповідно (норма висіву 5,0 млн.штук / га). У сорту Рання 93 вищий показник седиментації (66 мл) одержано за сівби після картоплі та пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла.

Таблиця 4

Вміст сирої клейковини та білка у зерні ярої пшениці залежно від елементів технології вирощування, % (середнє за 2004-2006 рр.)

Норма висіву, млн. штук/га	Сорт
	Колективна 3	Рання 93
	попередник
	цукрові буряки	картопля	озима пшениця + післяжнивно гірчиця біла	цукрові буряки	картопля	озима пшениця + післяжнивно гірчиця біла
	Параметри якості 1
	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2
N0P0K0
3,0	24,8	11,5	25,1	11,7	25,5	12,1	26,0	12,0	25,9	12,5	26,5	12,4
4,0	24,8	11,0	25,8	11,9	25,3	12,2	21,7	11,6	25,7	12,5	27,3	12,4
5,0	23,2	11,3	25,6	11,9	25,5	12,3	22,7	11,4	25,9	12,5	26,5	12,5
6,0	21,2	11,1	25,5	11,7	25,8	12,0	22,9	11,6	25,7	12,5	27,7	12,3
7,0	21,2	11,2	25,4	11,7	24,8	12,4	22,8	11,5	26,3	12,4	27,7	12,3
N30P30K30
3,0	25,0	12,2	25,1	12,3	25,7	12,3	25,4	12,1	26,0	12,4	29,1	12,6
4,0	25,4	12,5	26,3	12,4	25,2	12,3	22,0	11,9	25,8	12,4	26,5	12,6
5,0	25,5	12,5	25,4	12,3	25,7	12,4	22,8	12,0	25,6	12,3	26,8	12,5
6,0	23,0	12,1	25,8	12,3	25,4	12,3	22,7	12,0	26,1	12,4	27,3	12,6
7,0	23,0	11,9	26,0	12,3	24,1	12,0	23,0	12,1	26,5	12,6	27,3	12,6
N30Р60К60+N30(III)
3,0	27,2	12,4	26,6	12,5	27,3	12,9	27,5	12,9	28,4	13,2	29,1	13,1
4,0	28,0	12,6	26,4	12,4	28,1	13,1	28,3	13,2	29,1	13,4	29,1	13,2
5,0	29,0	13,1	27,1	12,7	28,0	12,7	29,1	13,0	27,5	12,8	29,5	13,1
6,0	26,9	12,3	27,4	12,7	29,1	13,0	29,4	13,1	28,7	13,1	29,2	12,9
7,0	26,3	12,0	27,8	12,9	27,1	12,7	30,5	13,2	29,5	13,4	28,0	13,7
N30Р90К90+N30(III)+N30(VІІІ)
3,0	28,5	13,0	29,2	13,2	31,0	13,1	30,0	13,5	30,7	13,6	28,2	13,0
4,0	28,8	13,1	29,7	13,3	32,1	13,7	29,4	13,4	32,5	14,1	31,1	13,3
5,0	28,6	13,1	30,0	13,4	32,5	13,9	29,5	13,3	31,7	13,9	29,5	13,2
6,0	29,3	13,1	29,6	13,2	28,2	13,2	30,5	13,5	32,8	14,0	30,9	13,8
7,0	29,7	13,1	28,9	13,1	27,0	12,8	30,7	13,6	31,8	13,6	28,7	13,4

* Примітки: 1 - вміст сирої клейковини, %; 2 - вміст білка, %

Підживлення азотом у фазу колосіння підвищує показник седиментації, особливо за сівби після картоплі та пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла. За умови внесення N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) показник седиментації борошна в середньому по варіантах досліджень варіював в межах 57-68 мл у сорту Колективна 3 та 66-78 мл у сорту Рання 93; N₃₀Р₉₀К₉₀+N_{30(III)+30(VІІІ)} - 55-74 мл у сорту Колективна 3 та 67-79 мл у сорту Рання 93. Сорт пшениці ярої Рання 93 характеризується вищим (55-79 мл), ніж у сорту Колективна3 (51-73 мл), показником седиментації борошна.

Сила борошна залежала від сорту, попередника і системи удобрення і складала 215-292о.а. у сорту Колективна 3 і 192-359 о.а у сорту Рання 93

Найбільший об'єм хліба з зерна сорту Колективна 3 одержано у варіанті без внесення мінеральних добрив за сівби після пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла та цукрових буряків. За сівби 4,0 млн. штук/га об'єм хліба становив відповідно до попередника: цукрові буряки - 660, картопля - 620 та пшениця озима + післяжнивно гірчиця біла - 725 см³. Із внесенням мінеральних добрив зростає значення показника об'єм хліба. Так, за сівби після картоплі при нормі висіву 4,0 млн. штук/га об'єм хліба відповідно до удобрення становить: без внесення добрив - 620, N₃₀P₃₀K₃₀ - 660, N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) - 690 та N₃₀Р₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ) - 750 см³. Подібна ситуація і за висіву по інших досліджуваних попередниках.

Встановлено, що зерно пшениці ярої в варіантах д...