Формування продуктивності пшениці ярої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України

12. Насіння пшениці ярої з високими посівними якостями формується за сівби по кращих попередниках. Збільшення норм висіву насіння до 6,0-7,0 млн. штук/га негативно впливає на енергію проростання насіння. Підживлення азотом у фазу колосіння (N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII)), яке покращує якість зерна, знижує при цьому посівні якості насіння. Сорт пшениці ярої Рання 93 формує насіння з вищими посівними якостями, ніж сорт Колективна 3, незалежно від досліджуваних елементів технології.

13. Найвищий прибуток отримано за сівби сортів пшениці ярої після цукрових буряків та пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла за норми висіву 5,0 млн. штук/га та удобренні у нормі N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III), за сівби після картоплі - при нормі висіву 6,0 млн. штук / га та нормі добрив N₃₀P₃₀K₃₀. Енерговитрати на один гектар посіву різнилися залежно від попередника та зростали при підвищенні дози добрив та норми висіву.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для отримання врожайності пшениці ярої на рівні 5,5 - 6,5 т/га з високими показниками якості рекомендується вносити N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) за норми висіву 4 - 5 млн. штук під посів сорту Рання 93 та N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) і N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII) за норми висіву 5 - 6,0 млн. шт. схожих насінин на гектар сорту Колективна 3.

Кращими попередниками є картопля та цукрові буряки. Пшениця озима є гіршим попередником, проте, використання післяжнивно гірчиці білої на сидерат сприяє підвищенню ефективності цього попередника.

Для забезпечення формування високоякісного зерна пшеницю яру слід висівати після картоплі з нормою висіву 4-6 млн. штук схожих насінин/га та за внесення мінеральних добрив в нормі N₃₀Р₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ).

Для отримання насіння з високими посівними якостями пшеницю яру слід висівати після кращих попередників, за внесення мінеральних добрив в нормі N₃₀Р₃₀К₃₀ та N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) та з нормою висіву 4,0 млн. штук схожих насінин на гектар.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каленська С.М., Журавльова Н.В., Максименко О.А., Малеончук О.В. Пшениця яра у структурі зернового клину // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К. - 2005. - Вип. 3. - С. 64-66 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних).

2. Шевченко О.І., Турченюк Л.О., Малеончук О.В. Повертаємося ще раз до колізій між клейковиною і білком // Зерно і хліб. - К. - 2005. - № 3 (39). - С. 8-10 (огляд літератури, узагальнення результатів, формулювання висновків).

3. Каленська С.М., Новицька Н.В., Малеончук О.В. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність та посівні якості насіння ярої пшениці // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 116. - С. 26-32 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних, формулювання висновків).

4. Малеончук О.В. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність насіння пшениці ярої // Наукові доповіді НАУ. - 2008. - № 1 (9) www.nd.nauu.kiev.ua. - 14 с.

5. Журавльова Н.В., Максименко О.А., Малеончук О.В. Продуктивність пшениці ярої залежно від систем удобрення // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. Чабани, 29-30 листопада 2005 р., - К.: ЕКМО, 2005. - С. 43 (польові дослідження, узагальнення одержаних даних).

6. Антал Т.В., Малеончук О.В. Продуктивність ярої твердої пшениці залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва Національного аграрного університет. - К., 2006. - С. 65 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних).

7. Дмитришак М.Я., Каленская С.М., Антал Т.В., Максименко А.А., Малеончук А.В. Яровая пшеница в решении продовольственной безопасности Украины // Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы: Материалы ІІ Вавиловской международной конференции. Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. - Санкт-Петербург, ВИР, 2007. - С.67-68 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних аних).

АНОТАЦІЇ

Малеончук О.В. Формування продуктивності пшениці ярої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі представлено результати досліджень особливостей формування продуктивності сортів пшениці ярої залежно від попередника, норми висіву та удобрення. Визначено вплив досліджуваних факторів на формування фізичних, біохімічних, технологічних показників якості зерна та виявлено необхідність диференціації норм висіву сортів пшениці ярої відповідно до попередника та удобрення. Проведено економічний та енергетичний аналіз ефективності вирощування пшениці ярої залежно від елементів технології.

Встановлено, що рівень врожайності пшениці ярої обумовлюється комплексом чинників, домінуючими серед яких є попередник - 36,3% та система удобрення - 30,1%. З метою отримання високої стабільної врожайності пшеницю яру слід висівати після картоплі та цукрових буряків. Виявлено, що ефективність норми висіву насіння значною мірою обумовлюється біологічними властивостями сортів та фонами добрив. Система удобрення має суттєвий вплив на формування врожайності, абсолютні параметри якої залежать від сорту, норми висіву насіння та попередників.

Встановлено, що фізичні показники якості зерна пшениці ярої - маса 1000 зерен, натура та скловидність зерна значно змінюються залежно від попередника і збільшення доз мінеральних добрив, тоді як зростання норм висіву практично на них не впливають. Сорт Рання 93 формує більш високоякісне зерно порівняно із сортом Колективна 3. Кращим попередником пшениці ярої, при вирощуванні після якого формується зерно високої якості є картопля, дещо гіршим - пшениця озима + післяжнивно гірчиця біла. Підживлення азотом у фазу колосіння (N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII)) покращує показники якості зерна, що дозволяє при нормі висіву 4,0 млн. штук/га за сівби після картоплі отримати зерно 1 класу якості. Виявлено, що високі норми висіву та вилягання посівів викликали погіршення якості зерна. Насіння пшениці ярої з високими посівними якостями формується за сівби після кращих попередників, помірних доз мінеральних добрив та низьких норм висіву. Сорт пшениці ярої Рання 93, незалежно від досліджуваних елементів технології, формує насіння з вищими посівними якостями, ніж сорт Колективна 3.

Обґрунтовано елементи адаптивних технологій вирощування сортів пшениці ярої з урахуванням їх господарської, економічної та енергетичної ефективності. Розроблено і впроваджено у виробництво технологію вирощування пшениці ярої, яка дозволить одержувати врожаї зерна на рівні 5,5 - 6,5 т/га. Найвищий прибуток отримано за сівби сортів ярої пшениці після цукрових буряків та пшениці озимої + післяжнивно гірчиці білої за норми висіву 5,0 млн.штук/га та удобренні у нормі N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III), за сівби після картоплі - при нормі висіву 6,0 млн.штук/га та дози добрив N₃₀P₃₀K₃₀. Енерговитрати на один гектар посіву різнилися залежно від попередника та зростали при підвищенні дози добрив та норми висіву.

Ключові слова: пшениця яра, сорт, добрива, попередник, норма висіву, густота стояння, вилягання, кущіння, врожай, якість, посівні властивості, кореляція, економічна та енергетична ефективність.

Малеончук А.В. Формирование продуктивности пшеницы яровой в зависимости от элементов технологии выращивания в условиях северной части Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.09 - растениеводство. - Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

В условиях северной части Лесостепи Украины исследовано особенности формирования продуктивности сортов пшеницы яровой в зависимости от предшественника, нормы высева и системы удобрения. Изучена продуктивность новых сортов пшеницы яровой в зависимости от предшественника, норм высева, удобрения, а также определено влияние исследуемых факторов на формирование физических, биохимических, технологических показателей качества зерна и выявлена необходимость дифференциации норм высева сортов пшеницы яровой соответственно предшественнику и удобрению. Обоснованы элементы адаптивных технологий выращивания сортов пшеницы яровой с учетом их хозяйственной, экономической и энергетической эффективности. Разработано и внедрено в производство технологию выращивания пшеницы яровой, которая позволяет получать урожаи зерна на уровне 5,5-6,5 т/га.

Установлено, что высокий уровень урожайности сорта Ранняя 93 формируется при выращивании после картофеля на равнозначных фонах удобрения N₃₀P₃₀K_30, N₃₀P₆₀K_{60 +} N_30(III), N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII) и нормах высева 4,0; 5,0; 6,0 млн. всхожих семян на гектар - 5,77-6,01 т/га, а также после сахарной свеклы на фоне N₃₀P₆₀K₆₀ и при высеве 4 и 5 млн. штук семян на гектар - 5,86 и 6,00 т/га, а высокий уровень урожайности сорта Коллективная 3 формируется при выращивании после предшественника картофель на фоне N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII) и норме высева семян 5 и 6 млн.шт. всхожих семян на гектар - 6,51 и 6,66 т/га соответственно норме высева и после сахарной свеклы по указанным параметрам других факторов - 6,03-6,17 т/га. пшениця висів конкурентноздатний зерно

Эффективность нормы высева семян в значительной мере обуславливается биологическими свойствами сортов и фонами удобрений. Система удобрения имеет существенное влияние на формирование урожайности, абсолютные параметры которой зависят от сорта, нормы высева семян и предшественников. Средние параметры урожайности сорта Коллективная 3 в зависимости от норм высева семян и предшественника превышают соответствующие параметры сорта Ранняя 93 в варианте без внесения удобрений на 0,54 т/га; при внесении N₃₀P₃₀K₃₀ - 0,52; N₃₀P₆₀K_{60 +} N_30(III) и N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII) на 0,37 и 0,36 т/га соответственно.

Показатель качества зерна пшеницы яровой - масса 1000 зерен, натура и стекловидность зерна значительно изменяются в зависимости от предшественника и увеличения доз минеральных удобрений, тогда как рост норм высева практически на них не влияет. Высокое качество зерна пшеницы яровой формируется при посеве после картофеля, немного ниже - после озимой пшеницы + поукосно горчица белая и наиболее низкая - после сахарной свеклы. Подкормка азотом в фазу колошения (N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII)) улучшает показатели качества зерна, что разрешает при норме высева 4,0 млн. шт. /га за сева после картофеля получить зерно 1 класса качества. При посеве после озимой пшеницы + поукосно горчица белая часть зерна имеет качество 2 класса, часть - 3 класса. Высокие нормы высева и полегание посевов вызвали снижение качественных показателей зерна. Сорт Ранняя 93 формирует более высококачественное зерно по сравнению с сортом Коллективная 3. Высшие показатели содержания белка (14,0-14,1 %) и сырой клейковины (30,0-32,2 %) в зерне отмечено у пшеницы яровой сорта Ранняя 93 при посеве после картофеля, норме высева в пределах 4,0-6,0 млн. шт. всхожих семян/га и внесении нормы минерального удобрения N₃₀Г₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ).

Энергия прорастания семян сортов пшеницы яровой различная в зависимости от предшественника и удобрения. В семенах сорта Коллективная 3 при посеве после картофеля энергия прорастания уменьшается с увеличением дозы внесения удобрений. С повышением нормы высева до 7 млн.шт. всхожих семян на гектар в пшенице яровой сорта Ранняя 93 уменьшается энергия прорастания. Лабораторная всхожесть семян сортов пшеницы яровой, как Ранняя 93 так и Коллективная 3, существенно не реагирует на смену предшественника, удобрения и нормы высева и колеблется в пределах от 91 до 100 %.

Наибольшая прибыль получена при посеве сортов пшеницы яровой после сахарной свеклы и озимой пшеницы + поукосно горчица белая при норме высева 5,0 млн. шт/га и удобрения в дозе N₃₀Г₆₀К₆₀+N₃₀(III), после картофеля - при норме высева 6,0 млн. шт/га и дозе удобрений N₃₀P₃₀K₃₀. Энергозатраты на один гектар посева различались в зависимости от предшественника и возрастали при повышении дозы удобрений и нормы посева.

Ключевые слова: пшеница яровая, сорт, удобрения, предшественник, норма высева, густота стояния, полегание, кущение, урожай, качество, посевные свойства, корреляция, экономическая и энергетическая эффективность.

Maleonchuk O.V. Formation of spring wheat productivity depending on elements of cultivation technology in the Northern part of Forest-steppe of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for defending of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences. Speciality 06.01.09 - plant protection. - National Agricultural University, Kyiv, 2008.

Results of the investigation of the productivity formation peculiarities of spring wheat sorts depending on predecessor, standard quantity of seeds per hectare of spring wheat sorts and fertilizing are represented in dissertation. Influence of the investigated factors on the formation of physical, biochemical, and technological parameters of the grain quality is determined, and the necessity of the differentiation of standard quantity of seeds per hectare of spring wheat sorts considering the predecessor and fertilization is defined. Economic and energetic analysis of the cultivation efficiency of the spring wheat depending on the elements of technology is carried out.

It is estimated that the level of the spring wheat yield is conditioned by a complex of factors, among which predecessor (36,3 %) and system of fertilization (30,1 %) are dominating. With the purpose of raising the level of crop yield, spring wheat should be sown after potato and sugar-beet. It is determined that the efficiency of the standard quantity of seeds per hectare is largely conditioned by biological properties of sorts and system of fertilization. System of fertilization influences significantly the level of yield, which absolute parameters depend on sort, standard quantity of seeds per hectare and predecessor .

It is defined that physical parameters of the spring wheat grain quality, which are mass of 1000 grains, nature, and скловидність of grain change significantly depending on predecessor and increase of the fertilizers dose. At the same time increase of the standard quantity of seeds per hectare cause reverse correlation. Sort forms grain of higher quality than Коlektivna 3 does. Better predecessor of the spring wheat, after which grain of higher quality is formed is potato, somewhat worse grain is formed after winter wheat + Sinapis alba sown after wheat are harvested . Fertilization with nitrogen in the phase of earling (N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III)+30(VIII)}) improves paramenters of grain quality, which cultivating after potato yield with the 4,0 mln./ha standard quantity of seeds per hectare grain of the 1^st class of quality. It is defined that high standard quanity of seeds per hectare conditioned lodging and worsening of the grain quality. Grain of the spring wheat with high sowing qualities is formed after better predecessor, moderate doses of fertilizers and low standard quality of seeds per hectare. Sort of the spring wheat Rannya 93, independent from investigated elements of technology forms grain with higher sowing qualities than sort Коlektivna 3.

Elements of the adaptive cultivation technologies of the spring wheat considering their economic and energetic efficiency are grounded in dissertation. Cultivation technology of the spring wheat, which allows to yield 5,5 - 5,6 t/ha is elaborated and introduced in production. The highest income was under sowing of spring wheat sorts after sugar-beet and winter wheat + Sinapis alba sown after wheat are harvested ї with standard number of 5,0 mln. seeds per hectare and N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) dose of fertilization, and after potato with standard quantity of 6,0 mln. seeds per hectare and N₃₀P₃₀K₃₀ dose of fertilization. Power imput per hectare differed depending on the predecessor and increased when dose of fertilizers and standard quantity of seeds per hectare were raised.

Key words: spring wheat, sort, fertilizers, predecessor, standard quantity of seeds per hectare, density of lodging, bushing out , yield, quality, sowing properties, correlation, economic and energetic efficiency.

Размещено на Allbest.ru