Біологічні особливості та фактори підвищення продуктивності коропів любінських внутрішньопорідних типів, їх помісей та гібридів

Вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад у печінці і скелетних м'язах дволіток любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей та гібридних форм. Ліпіди в тканинах риб відіграють структурну і енергетичну роль. Проведені дослідження показали, що загальний вміст ліпідів і етерифікованого холестеролу в печінці дволіток любінського лускатого коропа більший (Р<0,05; Р<0,01), а вміст триацилгліцеролів менший (Р<0,05), ніж у печінці дволіток любінського рамчастого коропа. При цьому загальний вміст ліпідів і триацилгліцеролів у печінці дволіток гібрида любінського лускатого коропа з амурським сазаном був значно більшим (Р<0,01), ніж у печінці чистопорідного коропа, тоді як любінські рамчасті коропи і їх помісі з галицьким коропом за цим показником не відрізнялися. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що за однакових умов вирощування вплив гетерозису на вміст ліпідів у печінці коропів різного генезису проявляється по різному, залежно від порідних особливостей схрещуваних риб.

Загальний вміст ліпідів і фосфоліпідів у скелетних м'язах дволіток любінського лускатого коропа був вірогідно більший (Р<0,05), ніж у рамчастого коропа, хоча за вмістом окремих класів ліпідів лускаті і рамчасті коропи не відрізнялися.

Різниці у вмісті загальних ліпідів у скелетних м'язах любінських рамчастого і лускатого коропів, порівняно до їх вмісту у скелетних м'язах помісей і гібридних форм коропів протилежні за напрямком: у помісі рамчастого коропа він більший (Р<0,01), а у гібрида лускатого коропа - менший (Р<0,001), ніж у чистопорідних коропів.

Жирнокислотний склад загальних ліпідів дволіток любінського лускатого коропа, порівняно до дволіток любінського рамчастого коропа та помісей і гібридів цих коропів порівняно до чистопорідних коропів характеризується більшим вмістом лінолевої і докозагексаєнової кислот (Р<0,05), що позитивно впливає на харчову цінність м'яса, яку значною мірою пов'язують з високим вмістом у ньому поліненасичених жирних кислот.

Вміст Т- і В-лімфоцитів та їх авідність у крові дволіток любінського рамчастого коропа та його помісей і гібридних форм за різної щільності посадки. Центральне положення у захисті риб від патогенної мікрофлори відіграє імунна система, яка продукує Т- і В-лімфоцити. Проведені дослідження показали, що за загальною кількістю Т-лімфоцитів у крові дволітки любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей і гібридів, відповідно з галицьким коропом і амурським сазаном, які вирощувались за щільності посадки 1000 екз./га, не відрізнялися. Більшу кількість загальних Т-лімфоцитів становлять неактивні форми (46,0-50,0%) і середньоавідні (15,3-21,0%), а високоавідні форми відсутні.

За кількістю Т-лімфоцитів хелперів у крові дволітки любінського рамчастого коропа і амурського сазана та їх гібридні форми також не відрізнялися. Більшу їх кількість становлять неактивні форми (55,3 - 58,7%), а кількість низькоавідних і середньоавідних форм становить відповідно 35,7-37,7% і 5,7-8,7%. При цьому кількість Т-лімфоцитів супресорів у крові дволіток любінського рамчастого коропа була вірогідно менша, ніж у риб інших генотипів (Р<0,05).

За кількістю В-лімфоцитів у крові коропи досліджуваних генотипів також не відрізнялися. Серед В-лімфоцитів більшу частоту становлять неактивні форми (83,7-76,7%), а низькоавідні і середньоавідні форми становлять відповідно 16,7 і 19,0 та 6,3 і 8,3%.

Проведені дослідження показали, що за кількістю всіх форм Т-лімфоцитів (загальних, хелперів, супресорів) і кількістю В-лімфоцитів у крові дволітки всіх вивчених груп не відрізняються. Окремі вірогідні різниці при цьому виявлені лише у ступені окремих форм Т-лімфоцитів.

Загальна кількість Т-лімфоцитів у крові досліджуваних риб, вирощуваних за щільності посадки 3000 екз./га була менша в 1,50 -1,82 раза, кількість Т-лімфоцитів хелперів - в 1,57-1,82 раза, а кількість В-лімфоцитів - у 1,12-1,24 рази більша, ніж у риб, вирощуваних при щільності посадки 1000 екз./га. Ці дані свідчать про обернену залежність між щільністю посадки коропа на вирощуванні і активністю Т-системи імунітету в їхньому організмі. Найбільш вірогідною причиною цього є менше споживання рибами за високої щільності посадки природних кормів, які є джерелом біологічно цінного протеїну, вітамінів, макро- і мікроелементів.

Природна резистентність дволіток амурського сазана, любінського рамчастого коропа та його помісей і гібридних форм за різної щільності посадки. З наведених на рисунку 2 даних видно, що на показники природної резистентності любінського рамчастого коропа і амурського сазана та їх гібридних форм впливає з одного боку генотип, а з іншого - умови вирощування, зокрема щільність посадки.

Рис. 2. Активність гуморальних факторів захисту в крові дволіток амурського сазана, любінського рамчастого коропа та його помісей і гібридних форм, вирощуваних за різної щільності посадки (М±m; n=4)

Так, за щільності посадки 3000 екз./га у дволіток амурського сазана, порівняно до дволіток любінського рамчастого коропа, а також у помісей і гібридів обох генотипів, порівняно до чистопорідних риб, виявлено вищу бактерицидну і фагоцитарну активність крові (Р<0,05-0,001).

При щільності посадки 1000 екз./га аналогічні різниці у бактерицидній і фагоцитарній активності крові виявлені лише у гібридних форм дволіток любінського рамчастого коропа і амурського сазана порівняно до активності цих факторів природної резистентності у чистопорідних риб (Р<0,05). Загалом, щільність посадки коропа і його гібридів менше впливає на імунну систему, а гібридизація, в основі якої лежить алельне збагачення генотипу коропів, позитивно впливає на активність захисних систем, які лежать в основі природної резистентності.

Вміст продуктів ПОЛ і активність антиоксидантних ферментів у крові дволіток любінського рамчастого коропа і амурського сазана та їх гібридних форм. В останні роки у порівняльній і еволюційній біохімії риб значна увага приділяється порівняльному дослідженню активності антиоксидантної системи риб. Дослідження такого спрямування в основному проводились на морських рибах (Руднева-Титова И.И., 1995; Rudneva I.I., 1999). У прісноводних, зокрема у ставових риб, це питання вивчено мало.

Проведені дослідження показали, що вміст дієнових кон'югатів гідроперекисів і малонового діальдегіду в плазмі крові дволіток амурського сазана був більший (Р<0,5; Р<0,05; Р<0,05), ніж у плазмі крові дволіток любінського рамчастого коропа. При цьому активність супероксиддисмутази, і глутатіонпероксидази в еритроцитах крові дволіток амурського сазана була вища ( Р<0,05, Р<0,05, Р<0,5), порівняно до їх активності в еритроцитах крові дволіток любінського рамчастого коропа.

Вміст дієнових кон'югатів, гідроперекисів і малонового діальдегіду в плазмі крові гібриду любінського рамчастого коропа з амурським сазаном був значно менший (Р<0,05; Р<0,05; Р<0,001), а активність супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази в еритроцитах крові - вища, ніж у чистопорідних риб цих генотипів, а в помісей любінського рамчастого коропа з галицьким коропом у вмісті продуктів ПОЛ у плазмі крові і активності антиоксидантних ферментів в еритроцитах спостерігається обернена залежність (Р<0,5-0,05). З цих даних випливає, що активність антиоксидантної системи в організмі гібридних форм коропа залежить від активності антиоксидантних ферментів в організмі схрещуваних риб.

Вміст білків і ліпідів та їх амінокислотний і жирнокислотний склад у скелетних м'язах дволіток амурського сазана, любінського рамчастого коропа та його помісей і гібридних форм за різної щільності посадки. Проведені дослідження показали, що за щільності посадки як 3000 екз./га, так і 1000 екз./га вміст білків у скелетних м'язах дволіток амурського сазана був більший (Р<0,05; Р<0,5), ніж у скелетних м'язах дволіток любінського рамчастого коропа. Вміст білків у дволіток помісі любінського рамчастого коропа з галицьким коропом та гібриду з амурським сазаном був приблизно однаковий (Р=0,5). При цьому не виявлено вірогідних різниць у вмісті білків у скелетних м'язах дволіток любінського рамчастого коропа і амурського сазана та їх гібридних форм, які вирощувалися за щільності посадки 3000 і 1000 екз./га (Р<0,5): їх вміст у скелетних м'язах риб, вирощуваних при щільності посадки 1000 екз./га був на 0,5-0,7% більший, ніж у риб, вирощуваних за щільності посадки 3000 екз./га.

Різниці у вмісті окремих білкових фракцій у скелетних м'язах досліджуваних риб, особливо у гібридів, досить значні і залежать від щільності посадки при їх вирощуванні. Зокрема, при щільності посадки 3000 екз./га, у скелетних м'язах дволіток амурського сазана, у порівнянні із дволітками любінського рамчастого коропа виявлено вірогідно менший вміст ряду білків, які відповідають за електрофоретичною рухливістю сироватковим в₁ - і в₂ - глобулінам ( Р<0,05-0,01), і більший відносний вміст білків, які відповідають г-глобулінам сироватки крові.

При щільності посадки 1000 екз./га різниці у вмісті цих фракцій білків, за винятком в₁- глобулінів, у скелетних м'язах дволіток амурського сазана і любінського рамчастого коропа виражені менше. З цих даних випливає, що умови вирощування коропів більшою мірою впливають на білковий склад скелетних м'язів, ніж генетичні фактори.

За вмістом окремих амінокислот білки скелетних м'язів дволіток любінського рамчастого коропа, амурського сазана та їх гібридних форм не відрізняються.

На загальний вміст ліпідів і вміст окремих їх класів у скелетних м'язах дволіток любінського рамчастого коропа і амурського сазана та їх гібридних форм впливають, з одного боку, генетичні фактори, а з іншого - умови вирощування, зокрема щільність посадки. Так, відносний вміст фосфоліпідів у скелетних м'язах дволіток помісей і гібридів любінського рамчастого коропа з галицьким коропом і амурським сазаном вірогідно більший (Р<0,05-0,01), а відносний вміст триацилгліцеролів менший (Р<0,5-0,05), ніж у скелетних м'язах дволіток любінського рамчастого коропа і амурського сазана. За щільності посадки 1000 екз./га загальний вміст ліпідів у скелетних м'язах дволіток любінського рамчастого коропа і амурського сазана та їх помісей і гібридів відповідно з галицьким коропом і амурським сазаном був відповідно на 9,7; 8,8; 34,6 і 13,4% більший, ніж за щільності посадки 3000 екз./га.

Жирнокислотний склад загальних ліпідів дволіток амурського сазана, у порівнянні до дволіток любінського рамчастого коропа, характеризується вірогідно більшим вмістом ейкозопентаєнової (Р<0,001) і докозагексаєнової (Р<0,05) кислот.

Зміни вмісту білків і ліпідів у печінці і скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей та гібридних форм протягом зимового періоду та вплив маси тіла риб на їх виживання. Зимівля цьоголіток коропа - один з критичних моментів їх вирощування. Виживання цьоголіток коропів у зимовий період значною мірою залежить від їх вгодованості і запасів енергії у вигляді ліпідів і білків у їх тканинах. Тому завданням окремої серії експериментів було дослідження вмісту білків і ліпідів у печінці і скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей та гібридних форм, масою тіла 20-25, 30-40 і 70-80 г у кінці літнього і зимового періодів з метою з'ясування впливу маси цьоголіток на енергетичні запаси в їхньому організмі і їх використання в енергетичних процесах та виживання в зимовий період.

Проведені дослідження показали, що вміст білків у печінці цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів та їх помісей і гібридів відповідно з галицьким коропом і амурським сазаном масою тіла 70-80 г був відповідно на 1,17; 1,20; 1,46 і 1,03 г% , у скелетних м'язах - на 0,68; 1,0; 1,04 і 0,83 г% більшим, ніж у печінці і скелетних м'язах цьоголіток цих генотипів масою 20-25 г, при цьому цьоголітки масою 30-40 г займають проміжне положення за цим показником.

Протягом зимового періоду вміст білків у печінці цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів та їх помісей і гібридів відповідно з галицьким коропом і амурським сазаном масою 70-80 г зменшився відповідно на 2,02; 2,54; 2,25 і 2,03 г% або на 9,35; 12,89; 11,80 і 10,37%, у цьоголіток масою 20-25 г - на 2,32; 2,10; 2,30 і 1,79 г%, або на 13,19; 10,99; 12,78 і 10,93%. У скелетних м'язах цьоголіток вказаних генотипів масою 20-25 г вміст білків протягом зимового періоду зменшився на 2,07; 1,85; 2,09 і 1,80 г%, або на 11,09; 9,88; 11,34 і 9,98%, у цьоголіток масою тіла 70-80 г - відповідно на 1,72; 1,82; 1,92 і 1,69 г%, або на 8,89; 9,89; 9,96 і 8,21%. Це зменшення в основному відбувається за рахунок фракції білків, яка відповідає за електрофоретичною рухливістю білкам сироватки крові. При цьому відсутні закономірності у напрямку і ступені зменшення вмісту білків у печінці і скелетних м'язах цьоголіток любінського рамчастого коропа всіх вагових груп порівняно до їх вмісту у цих тканинах цьоголіток любінського лускатого коропа, а також у печінці цьоголіток любінського рамчастого коропа порівняно до їх помісі з галицьким коропом. У печінці цьоголіток гібридів любінського лускатого коропа з амурським сазаном масою 20-25 г, 30-40 і 70-80 г вміст білків за зимовий період зменшився відповідно на 10,93; 9,78; і 10,37%, у печінці цьоголіток любінського лускатого коропа - відповідно на 11,80; 13,19 і 12,78%. Отже, резервні білки печінки у цьоголіток гібридів лускатого коропа з амурським сазаном меншою мірою використовуються в енергетичних процесах у зимовий період, ніж у чистопорідних цьоголіток любінського лускатого коропа.

Вміст білків у скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів та їх гібридних форм масою 20-25 г за зимовий період зменшився відповідно на 11,09; 9,88; 11,34 і 9,98%, а у скелетних м'язах цьоголіток цих генотипів масою 30-40 г - на 8,07; 10,11; 10,73 і 10,03%, у цьоголіток масою 70-80 г - на 8,89; 9,83; 9,96 і 8,21%. Ці дані свідчать про обернену залежність між живою масою цьоголіток коропів та використанням білків у енергетичних процесах у зимовий період. Ступінь використання білків у скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів та їх помісей і гібридних форм протягом зимового періоду менший, ніж у печінці.

Вміст загальних ліпідів у печінці цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей і гібридів з галицьким коропом і амурським сазаном масою тіла 20-25 г в кінці літнього періоду був відповідно на 0,52; 0,38; 1,37 і 0,84г% менших, ніж у риб цих генотипів масою 70-80 г.

Вміст загальних ліпідів у печінці цьоголіток коропів вказаних генотипів масою 20-25 г в кінці зимового періоду був менший відповідно на 12,21; 13,15; 12,62 і 11,0%, у цьоголіток масою 30-40 г - на 13,58; 13,77; 12,25 і 12,15%, у цьоголіток масою 70-80 г - на 12,75; 12,28; 10,73 і 9,33%, ніж у кінці літнього періоду. Ці різниці зумовлені зменшенням вмісту триацилгліцеролів у печінці досліджуваних цьоголіток протягом зимового періоду: їх кількість у печінці цьоголіток масою 30-40 г зменшилася в 2,71-4,38 разів, у цьоголіток масою тіла 70-80 г - в 2,19-2,68. Ступінь використання триацилгліцеролів у печінці коропів всіх генотипів масою 70-80 г протягом зимового періоду в енергетичних процесах в середньому на 20-30% менший, ніж у печінці коропів масою тіла 30-40 г. При аналізі цих різниць не виявлено закономірностей у ступені зменшення вмісту загальних ліпідів у печінці цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів і їх помісей і гібридних форм відповідно з галицьким коропом і амурським сазаном залежно від їх маси і генетичних факторів. Загалом, у печінці досліджуваних цьоголіток протягом зимового періоду використовується від 9,33 до 13,77% ліпідів, що містяться в печінці.

Загальний вміст ліпідів у скелетних м'язах цьоголіток коропа значною мірою залежить від їх генетичних особливостей і маси тіла, протягом зимового періоду він зменшується у риб всіх генотипів. У кінці літнього періоду загальний вміст ліпідів у скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів та їх помісей і гібридів відповідно з галицьким коропом і амурським сазаном масою тіла 70-80 г був відповідно в 1,48; 1,68; 1,71 і 1,99 разів більшим, ніж у цьоголіток цих генотипів масою тіла 20-25 г. Аналогічні різниці у вмісті загальних ліпідів у скелетних м'язах цьоголіток коропа всіх генотипів масою тіла 30-40 г, порівняно до цьоголіток масою тіла 70-80 г, виражені меншою мірою. Загалом, ці дані свідчать про пряму залежність між масою цьоголіток коропа і вмістом ліпідів у скелетних м'язах.

Загальний вміст ліпідів у скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів та їх гібридів з галицьким коропом і амурським сазаном масою тіла 20-25 г у кінці зимового періоду, у порівнянні з літнім періодом, був меншим відповідно на 12,5; 9,01; 8,11 і 8,35%, у риб масою тіла 30-40 г - на 9,17; 11,29; 13,19 і 9,99%, у риб масою 70-80 г - на 8,0; 10,0; 12,18 і 10,92%.

Ці різниці в основному зумовлені зменшенням кількості триацилгліцеролів у скелетних м'язах досліджуваних цьоголіток протягом зимового періоду. Кількість їх у скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів та їх помісей і гібридів з галицьким коропом і амурським сазаном масою тіла 30-40 г, в кінці зимового періоду була менша відповідно в 2,84; 2,33; 2,69 і 2,32 рази, у цьоголіток масою тіла 70-80 г - у 3,10; 2,20; 2,55 і 1,97 рази, ніж у кінці літнього періоду.

Загалом, з одержаних результатів випливає, що резервні ліпіди (триацилгліцероли), які депонуються в печінці і скелетних м'язах цьоголіток коропа протягом літнього періоду відіграють важливу роль у забезпеченні їх потреби у метаболічній енергії в зимовий період. Ступінь використання триацилгліцеролів в енергетичних процесах в організмі цьоголіток коропа залежить з одного боку, від їх генетичних особливостей, а з іншого - від маси тіла.

Виживання цьоголіток досліджуваних коропів і їх гібридів масою 20-25, 30-40 і 70-80 г за зимовий період становило в середньому відповідно 79,3; 83,2 і 85,1%.

Продуктивна і метаболічна дія органічних та неорганічних сполук селену при додаванні їх до раціону коропа окремо і разом з йодом. Дефіцит селену і йоду в раціоні тварин, у тому числі риб, має місце в багатьох зонах України, особливо в західному регіоні, що негативно впливає на ряд фізіологічних функцій в їхньому організмі, продуктивність і харчову цінність м'яса. У зв'язку з цим, ми провели дослідження впливу селену при додаванні його до комбікорму, який згодовували коропу в кількості 0,3 мг/кг у вигляді селеніту натрію або селенометіоніну окремо, або разом з йодом, який додавали до комбікорму в кількості 5 мг/кг у вигляді КJ.

При цьому вміст селену у скелетних м'язах коропів, яким згодовували селен у вигляді вказаних сполук, був більший відповідно на 27,6 і 41,9% (Р<0,01), а вміст йоду - на 72,5 і 69,3% (Р<0,01-0,001). У всіх варіантах дослідів у скелетних м'язах коропів, яким згодовували комбікорм з добавками селену окремо і разом з йодом виявлено менший вміст продуктів ПОЛ (дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду, гідроперекисів ліпідів) і вищу активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, каталази (Р<0,05-0,001). Ці дані узгоджуються з наявними в літературі даними про інгібуючий вплив селену (Мерва А.В., 2006) та йоду (Петрів В.Б., 2006) на перекисні процеси в організмі коропа і становлять інтерес у зв'язку з тим, що під впливом селену в організмі коропа підвищується активність не тільки селен-залежної глутатіонпероксидази, а і супероксиддисмутази і каталази.

Із інших аспектів одержаних результатів значний інтерес становить істотне збільшення вмісту ліпідів у скелетних м'язах коропів при підвищенні рівня селену в їхньому раціоні окремо і разом з йодом. Пояснення причинно-наслідкового значення цього потребує подальшого вивчення.

Маса коропів, до раціону яких додавали селеніт натрію і селенметіонін окремо і разом з йодом в кінці досліду була відповідно на 27, 143, 222 і 189 г, або на 4,9; 21,6; 40,5 і 34,5% більша, ніж у коропів контрольної групи. Ці різниці можна пояснити стимулюючим впливом йоду на ріст коропа (Авдосьева Н.В., 1971).

ВИСНОВКИ

Вперше проведено комплексне вивчення генетичних, імунологічних і фізіолого-біохімічних особливостей любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей і гібридних форм, впливу віку, сезону, умов вирощування та окремих факторів живлення на їх ріст, імунний і антиоксидантний статус та обмін речовин в їхньому організмі.

1. Встановлені генетичні відмінності між внутрішньопорідними типами українських коропів різного генезису. Виявлені вірогідні різниці між частотами генотипів і алельних варіантів за локусами трансферину та естерази у досліджуваних коропів. Підвищена частота повільного алелю естерази S (0,629), а також відмінності у розподілі частот за локусом трансферину у рамчастих коропів любінського внутрішньопорідного типу свідчать про його віддаленість від коропів інших внутрішньопорідних типів.

2. Рівень гетерозиготності і кількість алелей у досліджуваних локусах нащадків міжпорідних і міжпідвидових схрещувань любінського рамчастого коропа вищий (0,729), ніж у їх батьківських форм. При дослідженні генетичної структури коропів і їх гібридних форм найбільшою мірою характеризують їх генотип ферменти малатдегідрогеназа і 6-фосфоглюконатдегідрогеназа та білок трансферин.

3. Кількість клітин з мікроядром в еритроцитах і лейкоцитах периферичної крові любінського лускатого коропа приблизно вдвічі менша, ніж у їх гібридів, отриманих шляхом схрещування лускатого коропа з амурським сазаном, що свідчить про дестабілізацію хромосомного апарату у нащадків при віддаленій гібридизації. Мікроядерний тест є більш надійною характеристикою дестабілізації хромосомного апарату, ніж такі традиційні цитогенетичні показники, як частка ануплоїдних або диплоїдних клітин.

4. Нуклеотидна послідовність сателітної ядерної ДНК в геномі любінських рамчастого і лускатого коропів та їх помісей і гібридних форм характеризується високою внутрішньопорідною консервативністю. Обґрунтовано застосування повторюваних послідовностей сателітної ядерної ДНК для дослідження генотипу коропа різного походження.

5. Різниці в активності клітинної ланки імунітету (загальної кількості Т-лімфоцитів, Т-лімфоцитів хелперів і супресорів, кількості В-лімфоцитів та їх авідності у крові), у дволіток любінського рамчастого коропа, амурського сазана та їх помісей і гібридів, відповідно з галицьким коропом і любінським рамчастим коропом невірогідні.

6. Активність імунної системи у риб досліджуваних генотипів значною мірою залежить від щільності посадки при їх вирощуванні: кількість всіх популяцій Т-лімфоцитів у крові риб, вирощуваних за щільності посадки 3000 екз./га вірогідно нижча (Р<0,05-0,001), а кількість В-лімфоцитів - вища (Р<0,05), ніж у риб, вирощуваних за щільності посадки 1000 екз./га.

7. Природна резистентність коропів різного генезису залежить, з одного боку, від їх генотипу, а з іншого - від щільності посадки при вирощуванні. Бактеріальна, фагоцитарна і комплементарна активність у сироватці крові помісей любінського рамчастого коропа з галицьким коропом вірогідно вища (Р<0,05-0,01), ніж у батьківських форм риб. Лізоцимна і фагоцитарна активність сироватки крові дволіток коропа всіх досліджуваних генотипів, що вирощувалися за щільності посадки 3000 екз./га, вища, ніж у дволіток риб, вирощених за щільності посадки 1000 екз./га (Р<0,05-0,001).

8. Активність антиоксидантних ферментів у печінці дволіток любінського лускатого коропа вірогідно вища, ніж у дволіток любінського рамчастого коропа, а у помісей і гібридних форм дволіток любінських коропів обох генотипів - ніж у батьківських форм коропа (P<0,05-0,01).

9. Різниці у загальному вмісті білків у печінці і скелетних м'язах дволіток любінських рамчастого і лускатого коропів та їх помісей і гібридних форм невірогідні. У скелетних м'язах помісних і гібридних коропів порівняно з чистопорідними коропами виявлено вірогідно менший вміст фракції, яка відповідає за електрофоретичною рухливістю в-глобулінам сироватки крові, і більший вміст фракції, яка відповідає сироватковим г-глобулінам (Р<0,05-0,001).

10. Загальний вміст ліпідів у скелетних м'язах дволіток любінського лускатого коропа вірогідно більший (Р<0,05), ніж у дволіток любінського рамчастого коропа. Вміст загальних ліпідів у скелетних м'язах дволіток гібридів любінського рамчастого коропа з амурським сазаном вірогідно менший (Р<0,05), а вміст фосфоліпідів - більший (Р<0,05), ніж у їх батьківських форм. Щільність посадки при вирощуванні коропа суттєво не впливає на співвідношення окремих класів ліпідів у скелетних м'язах.

11. Вміст ліпідів у печінці і скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей і гібридних форм меншою мірою залежить від їх генотипу, ніж від маси тіла. Вміст ліпідів у печінці і скелетних м'язах цьоголіток масою тіла 20-25 г у середньому відповідно на 30,8 і 68,3% менший, ніж у цьоголіток масою тіла 70-80 г.

12. Різниці у вмісті білків у печінці і скелетних м'язах цьоголіток коропа досліджуваних генотипів невірогідні. Вміст білків у печінці і скелетних м'язах гібридів досліджуваних цьоголіток масою тіла 20-25 г у середньому відповідно на 6,7 і 4,3% менший, ніж у цьоголіток масою тіла 70-80 г.

13. Вміст ліпідів у печінці та скелетних м'язах цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей і гібридних форм з різною масою тіла у кінці зимового періоду був менший відповідно на 9,39-13,77 і 8,0-13,8%, вміст білків - на 9,35-13,19 і 8,07-11,34%, ніж у кінці літнього періоду. Зменшення вмісту ліпідів і білків у печінці і скелетних м'язах цьоголіток досліджуваних коропів і їх гібридів протягом зимового періоду мало залежить від їх генотипу і маси тіла. Виживання за зимовий період цьоголіток досліджуваних коропів і їх гібридів масою 70-80 г було в середньому на 5,8% вищим, ніж у цьоголіток середньою масою 20-25 г. Цьоголітки масою 30-40 г характеризувалися проміжним рівнем виживання.

14. При додаванні до раціону коропа селену в кількості 0,3 мг/кг комбікорму у вигляді селеніту натрію і селенметіоніну окремо і разом з йодом в кількості 5 мг/кг комбікорму у вигляді йодистого калію в скелетних м'язах вірогідно збільшується вміст селену і йоду, загальних ліпідів і фосфоліпідів та зменшується вміст етерифікованого холестеролу, моно- і диацилгліцеролів, знижується вміст продуктів ПОЛ і підвищується активність антиоксидантних ферментів. Маса дволіток коропа, до раціону яких додавали селеніт натрію і селенметіонін окремо і разом з йодистим калієм, була відповідно на 4,9; 21,6; 40,5 і 34,5% більша, ніж риб контрольної групи.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. З метою підвищення ефективності селекційної роботи рекомендовано застосування комплексної системи визначення генетичної структури внутрішньопорідних типів коропів шляхом використання сучасних молекулярно-генетичних маркерів.

2. Використання мікроядерного тесту для контролю стабілізації хромосомного апарату в популяції коропа і впливу на нього негативних факторів середовища.

3. Вирощувати цьоголіток коропа масою тіла 70-80 г з метою збільшення енергетичних запасів в їхньому організмі і підвищення їх виживання в зимовий період та забезпечення високих вагових кондицій у дволітньому віці.

4. З метою підвищення темпу росту коропа та вмісту йоду і селену в м'язовій тканині в регіонах, дефіцитних за цими мікроелементами у воді, ґрунті і кормах рекомендується вводити в комбікорм селен в кількості 0,3 мг/кг комбікорму у вигляді селеніту натрію і йод в кількості 5 мг/кг комбікорму у вигляді йодистого калію.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Організація селекційно-племінної роботи в рибництві // [М.В. Гринжевський, І.М. Шерман, І.І. Грициняк та ін.]. - К.: Рибка моя. - 2006. - 352 с. (окремий розділ монографії)

2. Грициняк І.І. Науково-практичні основи раціональної годівлі риб. - К.: Рибка моя, 2007. - 306 с.

3. Фермерське рибництво / [І.І. Грициняк, М.В. Гринжевський, О.М. Третяк та ін.]. - К.: Герб, 2008. - 560 с.

Статті у наукових збірниках і журналах

4. Грициняк І.І. Вміст білків у скелетних м'язах цьоголіток коропа в кінці літнього і зимового періодів / І.І. Грициняк, Л.П. Головач // Науково-техн. бюл. Інституту біол. тварин і ДНДКІ вет.преп.і корм.доб. - 2006. - Вип. 7, №3-4. - С. 26-28 (участь у лабораторних дослідженнях, аналіз результатів, написання статті).

5. Грициняк І.І. Вміст окремих класів ліпідів у гепатопанкреасі цьоголіток коропа залежно від породи і маси тіла / І.І. Грициняк, В.В. Іваняк, В.Г. Янович // Біологія тварин. - 2006. - Т. 8, №1-2. - С. 115-118 (наукове обгрунтування, організація досліджень, узагальнення результатів).

6. Грициняк І.І. Вміст окремих класів ліпідів у скелетних м'язах цьоголіток коропа залежно від породи і маси тіла / І.І. Грициняк, В.В. Іваняк, В.Г. Янович // Науково-техн. бюл. Інституту біол. тварин і ДНДКІ вет.преп.і корм.доб. - 2006. - Вип.7, №1-2.- С.45-48 (наукове обґрунтування, організація досліджень, узагальнення результатів).

7. Забитівський Ю.М. Карбогідразна активність у кишечнику однорічок коропів різних порід / Ю.М. Забитівський, І.І. Грициняк, Я.В. Тучапський, Р.І. Пірус // Біологія тварин. - 2006. - Т. 8, №1-2. - С. 130-134 (участь у лабораторних дослідженнях, аналіз результатів, написання статті).

8. Грициняк І.І. Природна резистентність любінського рамчастого і лускатого коропів та їх гібридів / І.І. Грициняк, О.І. Віщур, О.В. Дерень // Біологія тварин. - 2007. - Т. 9, №1-2. - С. 110-112 (наукове обґрунтування, організація досліджень, узагальнення результатів).

9. Грициняк І.І. Вміст окремих класів ліпідів у печінці любінського лускатого і рамчастого коропів та їх гібридів / І.І. Грициняк, В.В. Іваняк // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - 2007. - Вип. 8, №1-2. - С. 29-31 (наукове обґрунтування, організація досліджень, узагальнення результатів).

10. Грициняк І.І. Пріоритетні напрями наукового забезпечення рибного господарства України / І.І. Грициняк, О.М. Третяк // Рибогосподарська наука України. - 2007. - №1. - С. 5-20.

11. Олексієнко О.О. Внутрішньопорідна структура українських коропів // Рибогосподарська наука України / О.О. Олексієнко, І.І. Грициняк. - 2007. - №1. - С. 21-27 (участь у лабораторних дослідженнях, аналіз результатів, написання статті).

12. Цитогенетичні аномалії у дволіток коропа різного генезису / О.А. Ковальова, Н.А. Кобозєва, С.І. Тарасюк, І.І. Грициняк // Рибогосподарська наука України. - К., 2007. - №1. - С. 28-31 (участь у лабораторних дослідженнях, аналіз результатів, написання статті).

13. Грициняк І.І. Активність Т-системи імунітету у дволіток любінських рамчастих коропів і амурських сазанів та їх гібридних форм, вирощених за різної щільності посадки / І.І. Грициняк // Рибогосподарська наука України. - 2008. - №3. - С. 95-97.

14. Грициняк І.І. Використання пророщеного зерна пшениці в годівлі дволіток коропа / І.І. Грициняк // Рибогосподарська наука України. - 2008. - №1. - С. 34-41.

15. Грициняк І.І. Вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів в крові дволіток любінських рамчастих коропів і амурських сазанів та їх гібридних форм / І.І. Грициняк // Аграрні вісті Білоцерківського ДАУ. - 2008. - Вип. 2-3. - С. 30-31.

16. Грициняк І.І. Активність Т-системи імунітету у дволіток коропа, вирощеного за різної щільності посадки / І.І. Грициняк, С.І. Віщур, В.Г. Янович // Науково-техн. бюл. Інституту біол. тварин і ДНДКІ вет.преп.і корм.доб.- 2008. - Вип. 9, №1-2. - С. 271-273 (наукове обґрунтування, організаціяі проведення досліджень, узагальнення результатів).

17. Грициняк І.І. Загальний вміст білків і співвідношення окремих білкових фракцій у скелетних м'язах любінського рамчастого коропа, амурського сазана і їх гібридів за різної щільності посадки при вирощуванні / І.І. Грициняк, Г.Я. Галяс // Науково-техн. бюл. Інституту біол. тварин і ДНДКІ вет.преп.і корм.доб.- 2008. - Вип. 9, №3. - С. 29-31 (наукове обґрунтування, організація і проведення досліджень, узагальнення результатів).

18. Грициняк І.І. Генетична структура порід і порідних груп коропів за окремими генетико-біохімічними системами / І.І. Грициняк, Т.А. Нагорнюк, С.І. Тарасюк // Рибогосподарська наука України. - 2008. - №. 1. - С. 29-33 (наукове обґрунтування, організація і проведення досліджень, узагальнення результатів).

19. Грициняк І.І. Ліпідний склад скелетних м'язів любінського рамчастого коропа і амурського сазана та їх гібридних форм / І.І. Грициняк, В.Г. Янович, В.В. Іваняк // Науково-техн. бюл. Інституту біол. тварин і ДНДКІ вет.преп.і корм.доб.- 2008. - Вип. 9, №3. - С. 35-37 (наукове обґрунтування, організація і проведення досліджень, узагальнення результатів).

20. Грициняк І.І. Вплив селену і йоду при додаванні їх до раціону коропа на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів у скелетних м'язах / І.І. Грициняк, В.Г. Янович // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. - 2008. - №90. - С.133 -137 (наукове обґрунтування, організація і проведення досліджень, узагальнення результатів).

21. Грициняк І.І. Вміст білків у печінці цьоголіток коропів різних порід та їх гібридів залежно від маси тіла в кінці літнього і зимового періодів / І.І. Грициняк // Наук. вісник Львівської націон. акад.вет.медицини ім. С.З. Гжицького. - 2008. - Т. 10, №3(38), ч.2. - С.54-56.

22. Грициняк І.І. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів у крові дворічок любінських рамчастих коропів, амурських сазанів та їх гібридів / І.І. Грициняк // Аграрні вісті. - 2008. - №2-3. - С. 30-31.

23. Грициняк І.І. Вплив неорганічних і органічних форм селену при додаванні його до раціону коропа на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантних ферментів у скелетних м'язах / І.І. Грициняк, В.Г. Янович // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський, 2008. - С. 14-16 (наукове обґрунтування, організація і проведення досліджень, узагальнення результатів).

24. Грициняк І.І. Природна резистентність дворічок любінських рамчастих коропів і амурських сазанів та їх гібридних форм за різної щільності посадки // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Серія: Тваринництво. - 2008. - Вип. 10 (15). - С. 60-62

Матеріали і тези конференцій

25. Грициняк И.И. Дифференциация пород карпа и межвидового гибрида (карп Ч сазан) по генотипам трансферрина / И.И. Грициняк, С.И. Тарасюк, А.В. Городная, Т.А. Нагорнюк // Научное наследие Н.И. Вавилова - фундамент развития отечественного и мирового сельского хозяйства: междунар.конф., 27-28 ноября 2007 г.: материалы докладов. - М.: ФГОУ ВПО РТАУ. - МСХА им. К.А. Тимирязева. - 2007. - С. 21-22 (аналіз літературних даних, узагальнення результатів, підготовка тез доповіді).

26. Нагорнюк Т.А. Генетическая структура пород и гибридных групп карпа / Т.А. Нагорнюк, С.И. Тарасюк, И.И. Грициняк // Биотехнология: состояние и перспективы развития: Четвертый Московский междунар.конгресс, 12-16 марта 2007 г.: материалы докладов. - М., 2007. - С. 172 (аналіз літературних даних, підготовка тез доповіді).

27. Грициняк І.І. Ідентифікація різних видів риб за використання молекулярно-генетичних методів / І.І. Грициняк, С.І. Тарасюк // Проблеми розвитку морської та прісноводної аквакультури. - К., 2008. - С. 75-84 (наукове обґрунтування, організація досліджень, узагальнення результатів, підготовка тез доповіді).

Науково-технологічна документація і патенти

28. Патент. Україна. Спосіб підвищення ефективності використання кормів при вирощуванні риби / Ковальчук О.М., Грициняк І.І., Тучапський Я.В., Пірус Р.І., Колпаков Ю.О., Маковецька М.П. - № 6852; 2005 (дисертанту належить ідея способу).

29. Патент. Україна. Спосіб підвищення вмісту йоду в м'язах рослиноїдних риб / Грициняк І.І., Петрів В.Б., Пірус Р.І. - № 17615; 2006 (дисертанту належить ідея способу та проведений аналіз і обґрунтування експериментальних даних).

30. Патент. Україна. Спосіб мічення риб / Грициняк І.І., Гринжевський М.В., Цедик В.В. - №20503; 2007 (дисертанту належить ідея способу).

31. Патент. Україна. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції ставкових риб / Грициняк І.І., Рівіс Й.Ф., Цап М.М., Блага О.М. - № 28798; 2007 (дисертанту належить ідея способу).

32. Патент. Україна. Спосіб визначення стабільності генетичного апарату у риб / Грициняк І.І., Ковальова О.А., Тарасюк С.І. - №35150; зареєстр. 10.09.2008 р. (дисертанту належить науково-технічне обґрунтування).

33. Патент. Україна. Спосіб стимуляції розвитку кормових гідробіонтів у вирощувальних ставах /Цьонь Н.І., Грициняк І.І., Пірус Р.І., Хижняк М.І., Кражан С.А., Тучапська Г.Я. - № 36295; 2008 (дисертанту належить ідея способу).

34. Патент. Україна. Спосіб удобрення вирощувальних ставів для підвищення їх рибопродуктивності /Цьонь Н.І., Грициняк І.І., Пірус Р.І., Хижняк М.І., Кражан С.А., Тучапська Г.Я. - № 36294; 2008 (дисертанту належить ідея способу).

35. Методичні рекомендації з раціональної годівлі місцевими традиційними і нетрадиційними кормами при вирощуванні цьоголіток та товарного коропа за дволітнього циклу промислового рибництва / Ю.О. Желтов, І.І. Грициняк, М.Г. Муквич [та ін.] - К.: Інститут рибного господарства, 2006. - 42 с.

ГРИЦИНЯК І.І. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРОПІВ ЛЮБІНСЬКИХ ВНУТРІШНЬОПОРІДНИХ ТИПІВ, ЇХ ПОМІСЕЙ ТА ГІБРИДІВ. - РУКОПИС

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03. - рибництво. - Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню біологічних (генетичних, імунологічних і фізіолого-біохімічних) особливостей любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей і гібридних форм та впливу деяких факторів підвищення їх продуктивності. Вперше проведено системне вивчення зв'язку між білковим поліморфізмом крові, природною резистентністю, активністю імунної і антиоксидантних систем та обміном білків і ліпідів у коропа різного генезису. Вивчено генетичну структуру любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей і гібридних форм та деяких інших внутрішньопорідних типів коропа українських порід за генетико-біохімічними маркерами: показано відмінності і подібність між досліджуваними коропами. Показано алельне збагачення генотипу коропа при гібридизації. Виявлено більш високу природну резистентність та вищу активність антиоксидантних ферментів в організмі любінського лускатого коропа, ніж рамчастого і у гібридних форм коропів, ніж у чистопорідних. Встановлено зниження активності імунної системи і факторів природної резистентності у любінських рамчастого і лускатого коропів, їх помісей і гібридних форм при підвищенні щільності посадки в процесі їх вирощування в ставах.

Встановлена пряма залежність між масою тіла цьоголіток любінських рамчастого і лускатого коропів та вмістом білків і ліпідів у печінці і скелетних м'язах та ступенем використання їх в енергетичних процесах життєдіяльності в зимовий період.

Вивчено продуктивну і метаболічну дію різних сполук селену при додаванні їх до раціону коропа окремо і разом з різними сполуками йоду.

Ключові слова: короп, гібриди, помісі, біохімічні маркери, антиоксиданти, резистентність, кров.

ГРИЦИНЯК И.И. БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И ФАКТОРЫ ПОВЫШЕНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ КАРПОВ ЛЮБЕНСКИХ ВНУТРИПОРОДНЫХ ТИПОВ, ИХ ПОМЕСЕЙ И ГИБРИДОВ. - РУКОПИС

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.03. - рыбоводство. - Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению биологических (генетических, иммунологических, физиолого-биохимических) особенностей любенских рамчатого и чешуйчатого карпов, их помесей и гибридных форм и влияния некоторых факторов повышения их продуктивности. Впервые проведено системное изучение связи между белковым полиморфизмом крови, природной резистентностью, активностью иммунной и антиоксидантной систем и некоторыми сторонами обмена белков и липидов у карпов и их гибридов. Изучена генетическая структура любенских рамчатого и чешуйчатого карпов, их помесей и гибридных форм, соответственно с галицийским карпом и амурским сазаном, а также некоторых других внутрипородных типов украинских карпов путем исследования полиморфизма белков сыворотки крови. Установлены генетико-биохимические и цитогенетические различия между исследуемыми внутрипородными типами карпов, их помесями и гибридами. Показано аллельное обогащения генотипов карпа при гибридизации.

Выявлена более высокая естественная резистентность любенского чешуйчатого карпа, чем у любенского рамчатого карпа, помесей и гибридных форм обоих типов карпов по сравнению с чистопородными типами карпов. Показано снижение активности иммунной системы и факторов природной резистентности у любенских рамчатого и чешуйчатого карпов и их гибридов при повышении плотности посадки в поцессе их выращивания в прудах.

Установлено, что активность антиоксидантных ферментов в эритроцитах крови, печени и скелетных мышц любенского чешуйчатого карпа выше, чем у помесей и гибридов обоих внутрипородных типов карпа.

Установлена прямая зависимость между массой тела сеголетков любенских чешуйчатого и рамчатого карпов, а также их помесей и гибридов и содержанием белков и липидов в печени и скелетных мышцах, а также количественная сторона использования их в энергетических процессах жизнедеятельности в зимний период.

Изучено продуктивное и метаболическое действие разных соединений селена при добавлении их в рацион карпа отдельно и с соединениями йода.

Ключевые слова: карп, гибриды, помеси, биохимические маркеры, антиоксиданты, резистентность, кровь.

HRYTSYNYAK I.I. BIOLOGICAL PECULIARITIES AND SOME FACTORS OF INCREASE OF PRODUCTIVITY OF LUBIN INTRABREED TYPES OF CARPS AND THEIR CROSS-BREEDS AND HYBRIDS. - MANUSCRIPT

Thesis for the Doctor of Agricultural Sciences Degree in speciality 06.02.03 - Institute of Fisheries of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the study of biological (genetic, immunologic, physiologobiochemical) particularities of Lubin framed and scaled carps and their hybrid forms and effect of some factors of their productivity increase. For the first time, there was conducted a system study of a link between protein polymorphism of blood, natural resistance, activity of immune and antioxidant systems and some sides of protein and lipid metabolism in carps and their hybrids. There were studied genetic structure of Lubin framed and scaled carps and their hybrids as well as some other intrabreed types of Ukrainian carps by studying polymorphism of blood serum proteins. There were established a genetic-biochemical and cytogenetic differences between studied intrabreed types of carps and their hybrids. It was shown an allele enrichment of carp genotypes during hybridization. There was performed a study of anonym DNA sites with the use of primers for microsatellite loci, as a result of which it was found that variability of patterns lacked in the middle of population.

There was found a higher natural resistance in Lubin scaled carps than in Lubin framed carps and in hybrid forms of both carp groups than in purebred carp groups. It was shown a decrease of immune system activity and natural resistance factors in Lubin framed and scaled carps and their hybrid at higher densities of their stocking during their raising. There was found an effect of stocking density of age-2 carps and their hybrids on protein and lipid composition of skeletal muscles.

There was established that activity of antioxidant enzymes in blood erythrocytes, liver, and skeletal muscles of Lubin scaled carps is higher than in framed carps and their hybrids of both intrabreed carp types.

There was established a direct relationship between bodyweight of yearlings of Lubin scaled and framed carps and their hybrids and protein and lipid content in liver and skeletal muscles as well as a quantitative side of their utilization in energetic processes at winter period. There was found a direct relationship between bodyweight of carp yearlings and their survival at winter period.

There was studied a productive and metabolic effect and different selenium compositions when adding them to carp ration separately with inorganic compounds of iodine and was established their stimulating effect of fish growth.

Key words: carp, hybrids, biochemical markers, antioxidants, resistance, blood.

Підписано до друку 18.11.2008

Формат 60Ч84/16. Папір офс. друк.

Тираж 100 прим.

Відділ менеджменту та наукового маркетингу

Інститут рибного господарства УААН

03680, м. Київ, вул. Обухівська, 135

Віддруковано на типографії ТОВ «ЕТНА-1»

01034 м. Київ, вул. Ярославів Вал, 19, оф.12

Тел. +380 44 235 95 94

Размещено на Allbest.ru