Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

УДК 636.082.2.11

Aвтореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

СИСТЕМА СЕЛЕКЦІЇ КОРІВ МОЛОЧНИХ ПОРІД

ЗА КОМПЛЕКСОМ ОЗНАК

Гончаренко Ігор Володимирович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий консультант -доктор сільськогосподарських наук, професор Угнівенко Анатолій Миколайович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичини

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент УААН Коваленко Віталій Петрович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Рудик Іван Адамович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин

доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу відтворення

Захист відбудеться „9” червня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 28

Автореферат розісланий „7” травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Чигрин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

селекція корова генотип

Актуальність теми. Одним із пріоритетних напрямків зоотехнічної науки України в скотарстві була розробка методології породотворчого процесу удосконалення існуючих порід тварин та формування їх генеалогічної структури. Запропоновано концепцію синтетичного статусу породи як системи генотипів, що походять із наявного основного й резервного генофонду і відтворюються під час лінійного розведення (Зубець М. В., Буркат В. П., 1990; Коваленко В. П., 1992; Вінничук Д. Т., 1993; Сірацький Й.З., 1993; Рубан С. Ю., 1997 та ін.). Це сприяло створенню високопродуктивних вітчизняних порід і типів молочної худоби.

Методи селекції, які нині застосовуються у молочному скотарстві, забезпечують підвищення продуктивності худоби на 1-2% від рівня досягнутого в попередніх генераціях, проте не завжди передбачають використання інтегральної оцінки маток за генотипом і комплексом кількісних та якісних ознак власної продуктивності з використанням селекційних індексів. Виходячи з тенденцій розвитку скотарства провідних країн світу, подальша інтенсифікація селекційного процесу, спрямованого на підвищення молочної продуктивності корів, зумовлює необхідність системної оцінки тварин у стадах і популяціях за основними господарсько корисними ознаками та ступенем реалізації їх генетичного потенціалу в умовах взаємодії “генотип х середовище” (Bar-Anan R., 1985; Рудик І. А., 2001; Ferguson G., 2002; VanRaden P. M. et al, 2003; Nielsen H. M., Christensen L. G., 2005).

Виникає необхідність вдосконалення селекції корів не тільки за загальною молочною продуктивністю, але й за такими специфічними ознаками як тривалість господарського використання, адаптаційна здатність до інтенсивних технологій виробництва молока, стійкість проти захворювань. Для підвищення ефективності селекції необхідно також враховувати тип успадкування ознак молочної продуктивності, вплив спадковості жіночих предків на її формування.

Тому розробка і впровадження системи оцінки племінної цінності корів з метою підвищення генетичного потенціалу за молочною продуктивністю, ознаками відтворювання, резистентністю до захворювань з використанням селекційних індексів є актуальними для розвитку тваринництва України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту агроекології та біотехнології УААН за темою: “Створення нових та поліпшення існуючих порід, типів і ліній молочної і м'ясної худоби та їх адаптації до умов сталих агроекосистем” (номер державної реєстрації 0196U012974; 1995-1999 рр.) та державного замовлення Кабінету Міністрів України в Національному аграрному університеті за темами “Розробити технологічні, селекційні і генетичні методи підвищення продуктивності популяцій сільськогосподарських тварин” (номер державної реєстрації 0101U003216; 2001-2004 рр.) та “Удосконалити систему оцінки продукції тваринництва відповідно до вимог СОТ і ЄС в умовах України” (номер державної реєстрації 0104U004364; 2004-2008 рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - теоретично обґрунтувати та розробити систему селекції корів молочних порід, адаптованих до сучасних технологій виробництва молока на основі інтегральної оцінки генотипу тварин за кількісними і якісними ознаками з використанням удосконалених селекційних індексів і ефективних способів відбору на резистентність.

Для реалізації мети були поставлені такі завдання:

- вивчити генетико-популяційні параметри ознак селекції корів (ембріональний розвиток, екстер'єр, плодючість, тривалість господарського використання, довічну молочну продуктивність, якість молока) та можливість їх використання при конструюванні селекційних індексів;

- визначити залежність молочної продуктивності дочок від генотипу батьків (наявність генетичних дефектів, спосіб отримання бугаїв - з використанням трансплантації ембріонів чи штучного осіменіння);

- встановити взаємозв'язок екстер'єру самиць з їх молочною продуктивністю та легкодійністю;

- проаналізувати відтворну здатність корів залежно від їх продуктивного довголіття та показників якості молока;

- дослідити вплив тривалості лактації та молочної продуктивності корів на їх відтворну здатність у високопродуктивних стадах;

- охарактеризувати довічну молочну продуктивність та відтворну здатність корів різних родин;

- вивчити фактори груп крові корів з різною молочною продуктивністю;

- виявити взаємозв'язок між кількістю соматичних клітин молока і стійкістю корів проти маститу;

- розробити на основі проведених досліджень селекційні індекси для інтегрованої оцінки корів молочних порід.

Об'єкт дослідження - методи селекції корів молочних порід з урахуванням особливостей онтогенезу.

Предмет дослідження - тривалість тільності і господарського використання, генетичні дефекти, фактори груп крові, екстер'єр, плодючість, довічна молочна продуктивність, якість молока, селекційні індекси, інтегрована оцінка корів молочних порід.

Методи дослідження - теоретичний аналіз та синтез, формулювання гіпотез, генеалогічні, імуногенетичні, хімічні (інфрачервона спектроскопія, віскозиметричний та оптофлуороелектронний методи), біохімічні, мікробіологічні, біометричні та статистичні, дисперсійного аналізу, оцінювання генотипу тварин з використанням комп'ютерних програм “Орсек” та “Statistica”.

Наукова новизна одержаних результатів. Поглиблено розуміння та уточнено сутність наукового поняття “система селекції тварин”, яке формує новий напрям інтенсивної селекції молочної худоби згідно з науково-обґрунтованою послідовністю етапів добору корів спеціалізованих молочних порід за комплексом ознак з урахуванням закономірностей розвитку цілісного організму в процесі онтогенезу.

Доведено вплив скорочення періоду від першого запліднення до отелення самиць на підвищення молочної продуктивності первісток і зменшення тривалості господарського використання корів.

Встановлено характер зміни швидкості росту плоду в ембріональний період з молочною продуктивністю корів.

Встановлено, що використання плідників - носіїв генетично зумовлених мутацій (BLAD, CVM, DUMPS, Mulefoot та ін.) погіршує їх відтворну здатність та знижує молочну продуктивність дочок.

Серед високопродуктивних корів молочних порід (надій 6001 кг за лактацію і більше) частка особин, які поєднують високу молочну продуктивність та відтворну здатність, складає близько 12%, що є достатньо для отримання бугаїв-плідників поліпшувачів породи.

Доведено, що таку ознаку екстер'єру вимені як розтяжність сфінктера дійок у нетелів та телиць доцільно використовувати при визначенні легкодійності та технологічних властивостей тварин.

Отримало подальший розвиток положення про позитивний вплив отелень корів двійнями на їхню молочну продуктивність та спадкову детермінацію багатоплідності.

Розширено дані про зв'язок молочної продуктивності корів у високопродуктивних стадах з факторами груп крові.

Вперше встановлено, що підвищення кількості соматичних клітин у молоці корів та зниження вмісту лактози в ньому може слугувати додатковим тестом функціонального стану молочної залози та критерієм добору тварин, стійких проти маститу.

Виявлено кращу здатність бугаї-трансплантантів передавати ознаки молочної продуктивності потомкам порівняно з тваринами, одержаними від штучного осіменіння.

Дістало подальший розвиток положення щодо доцільності оцінки і добору корів за комплексом ознак, об'єднаних у селекційний індекс, що дозволяє підвищити ефективність добору тварин у племінне ядро стада і в групу корів-матерів майбутніх бугаїв-плідників.

Наукова новизна проведених досліджень задекларована в трьох патентах України на винаходи та в п'ятьох - на корисну модель.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретично обґрунтовано та практично доведено доцільність добору корів за селекційним індексом, який окрім загальновідомих ознак селекції додатково включає плодючість, тривалість господарського використання та стійкість тварин проти захворювань на мастит.

Розроблені способи добору плідників за спермопродуктивністю та якістю потомків, а самиць - за легкодійністю, тривалістю господарського використання, стійкістю вим'я проти захворювань та підвищеним вмістом сухої речовини в молоці, що знижує частку тварин, хворих на мастит.

Розроблена методика оцінювання родин у стадах великої рогатої худоби з урахуванням кількості поколінь, сестер, напівсестер та їх вплив на молочну продуктивність корів.

Запропоновані ознаки продуктивності корів можна використати для вдосконалення методики оцінки бугаїв-плідників за якістю їх дочок-первісток, що відповідає настановам Interbull.

Застосування удосконаленої системи оцінки генотипу корів у високопродуктивних стадах підвищує ефективність добору матерів майбутніх бугаїв-плідників на 20%.

Запровадження моделі розрахунку мінімальної кількості високопродуктивних корів у ДП “Чайка” філія “Дударків” державного управління справами АП України дало можливість отримати поліпшувачів породного значення. Спосіб добору корів, стійких проти захворювань на мастит впроваджено в АТЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області, а рекомендації щодо отримання потомків без генетичних дефектів - у ДП “Головний селекційний центр України”.

Спосіб оцінювання фенотипу корів за селекційними індексами використано при підготовці навчально-методичного посібника “Селекційні індекси у системі селекції молочних корів” (2007), схваленого на засіданні вченої ради ННІ тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (протокол № 3 від 15 жовтня 2007 р.). Спосіб добору корів, стійких проти захворювань вим'я, застосовано при підготовці “Методичних рекомендацій щодо селекції молочних корів на резистентність до маститу” (2005), схвалених Науково-технічною радою з питань виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Міністерства аграрної політики України (протокол № 6 від 21 грудня 2005 р.).

Наукові розробки дисертаційних досліджень використовуються у навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України при підготовці студентів ОКР “Магістр” зі спеціальності “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”.

Особистий внесок здобувача. Розробка схеми досліджень, проведення серії дослідів, аналіз та узагальнення результатів досліджень, формулювання висновків та теоретичних положень належить автору. Використані в дисертації ідеї та розробки, що були опубліковані у співавторстві, задекларовано у авторефераті в списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були оприлюднені і отримали позитивну оцінку на звітних сесіях Інституту агроекології та біотехнології УААН (1995-2000 рр.); щорічних конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (2001-2008 рр.); наукових міжнародних конференціях: “Методи створення порід і використання сільськогосподарських тварин”, присвяч. 100-річ. від дня народж. О. Ю. Яценка (Харків, 29 січ. 1998 р.), “Конкурентноспособное производство продукции животноводства в Республике Беларусь” (Жодино, 23-24 квіт. 1998 р.), “Молоді вчені - тваринництву” (Асканія-Нова, 6-7 жовт. 1998 р.), “Молекулярно-генетические маркеры животных” (Київ, 12-14 трав. 1999 р.), “Сучасний стан і перспективи розвитку селекції сільськогосподарських тварин”, присвяч. 90-річ. від дня народж. М. А. Кравченка (Київ, 24-25 груд. 1999 р.), “Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (Суми, 24-27 верес. 2002 р.), “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 26-27 черв. 2003 р., 17-18 черв. 2004 р., 15-16 черв. 2006 р., 12-13 черв. 2008 р.); “Сучасні проблеми виробництва та переробки молока”, присвяч. 100-річ. з дня народж. М. І. Книги (Харків, 2-3 жовт. 2003 р.), “Актуальні проблеми розвитку тваринництва” (Львів, 23-24 жовт. 2003 р.), “Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів”, присвяч. 100-річ. від дня народж. П. Д. Пшеничного (Київ, 15-16 жовт. 2003 р.), “Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва”, присвяч. 100-річ. від дня народж. Й. А. Даниленка (Харків, 19-20 листоп. 2003 р.), “Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин”, присвяч. 80-річ. від дня народж. акад. П. З. Лагодюка (Львів, 10-11 черв. 2004 р.), “Екотрофологія. Сучасні проблеми” (Біла Церква, 30 трав. - 1 черв. 2005 р.), “Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики”, присвяч. 105-річ. від дня народж. С. З. Ґжицького (Львів, 9-10 черв. 2005 р.), “Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва”, присвяч. 100-річ. від дня народж. Д. Я. Василенка (Львів, 20-21 жовт. 2005 р.), “Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства” (Горки, Республика Беларусь, 12-13 черв. 2008 р.); на наук.-практ. конф.: “Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення” (Київ, 26-29 жовт. 1998 р.), “200 років Полтавській аграрній науці” (Полтава, 27-28 берез. 2002 р.), І всеукраїнській наук.-практ. конф. “Біотехнологія. Освіта. Наука” (Київ, 10-11 лют. 2003 р.), “Новітні методи досліджень біологічних об'єктів” (Біла Церква, 11 лист. 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 53 наукових публікаціях, у тому числі: у 7 брошурах, 8 деклараційних патентах України та одній рекомендації, 34 статтях у провідних наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, 3 матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 424 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, основної частини (огляд літератури і вибір напрямів досліджень, загальна методика і основні методи досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень), висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 105 таблиць, 15 рисунків і 15 додатків. Список літератури нараховує 577 найменувань, в тому числі 106 джерел іноземними мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені протягом 1995-2008 рр. у племзаводах і племрепродукторах голштинської, української чорно- і червоно-рябої молочних порід у ДП ГСЦУ, ДП “Чайка” філія “Дударків”, ВП НАУ “Великоснітинське” Київської, АТЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської, СТОВ “Україна”, ПОСП “Радівське”, СТОВ “Хлібороб” Вінницької, “Матусівський” Черкаської областей згідно даних первинного зоотехнічного обліку на поголів'ї близько 5 тис. корів згідно зі схемою досліджень (рис. 1).

Раціони корів відповідали їх потребі в поживних та біологічно активних речовинах і забезпечували реалізацію генетичного потенціалу продуктивності.

Експериментальні дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих у зоотехнії методологічних підходів, а також апробованих власних методик.

Розрахунок чисельності корів-матерів майбутніх бугаїв-поліпшувачів породного значення базувався на ймовірних процесах системного відбору за комплексом ознак згідно з методиками R. E. Pearson (1977), G. E. Dickerson (1980).

Швидкість росту плоду оцінювали за середньодобовим приростом його маси за період від зиготи до народження теляти. При вивченні продуктивності корів після народження теличок або бугайців враховували тривалість їх тільності. Розподіл частот народження теличок і бугайців за градаціями надоїв їх матерів розраховували за бісеріальним зв'язком між кількісними (надій, кг) та якісними (стать приплоду) ознаками (Меркурьева, Е. К. , Шангин-Березовский, Г. Н., 1983).

Коефіцієнти успадковуваності (h²) тривалості тільності і надою в первісток визначали дисперсійним аналізом однофакторного комплексу за Н. А. Плохинским (1970), індексів екстер'єру - за М. З. Басовським та ін. (2001).

Генеалогічний аналіз ліній та родин у стадах проводили за М. А. Кравченком (1965, 1980). Бугаїв-плідників тестували на наявність дефектних генів з рецесивним типом успадкування за методиками Е. Візнера, З.Віллера (1979), А. І. Жигачева (1985), А. А. Созинова, Д. Т. Винничука (1999), В. И. Глазко (1999), О. Д. Бірюкової (2003). Крім того, використані дані тестування, опубліковані в Державних книгах племінних тварин України та каталогах бугаїв-плідників Ізраїлю, США, Канади, Німеччини, Голландії.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема досліджень.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Генетичну експертизу молочної худоби здійснювали за факторами груп крові відповідно до методичних рекомендацій Б. Є. Подоби та ін. (1991).

Екстер'єр тварин оцінювали за 100-бальною шкалою та на основі взятих промірів.

Плодючість корів визначали за коефіцієнтом відтворення (КВ) згідно з методикою Д. Т. Винничука, П. М. Мережка (1991) та тривалістю сервіс-періоду (СП) і періоду між отеленнями (МОП).

Комплексне вивчення молочної продуктивності корів здійснювали з урахуванням тривалості лактації, критерію її стабільності, який визначали за методикою Д. Т. Вінничука (1997), якісного складу молока, взаємозв'язку цих показників щомісяця і в цілому за лактацію та відтворної здатності.

В окремих дослідженнях надій корів коригували на молоко з урахуванням його енергетичної цінності за формулою (1), що пропонує Міжнародна федерація молочників (IDF):

FCM = (M • 0,4) + (F • 15), (1)

де FCM - надій, скоригований на молоко 4% жирності; М - надій, кг; F - кількість молочного жиру, кг.

Якість молока оцінювали за вмістом жиру, білка, лактози, кількістю соматичних клітин (КСК) та санітарно-гігієнічними показниками згідно з ДСТУ 36627, ISO 707:1997, ДСТУ ISO 1211:2002 на приладах Milkoskan 605 i Fossomatic 360 у молочній лабораторії Черкаського інституту АПВ УААН.

Зв'язок між тривалістю господарського використання і коефіцієнтом відтворення в корів та його апроксимацію розраховували за рівняннями лінійної регресії, застосовуючи прикладну програму MS Excel (1997).

Аналізували також вплив генотипу бугаїв-плідників та „частки спадковості” за голштином на тривалість господарського використання корів та їх довічну продуктивність.

Родини виділяли на основі перехресно-групових родоводів за методикою М. А. Кравченка (1965) з урахуванням особливостей їх розвитку в поколіннях та чисельності поголів'я. Вплив фактора “родина” на молочну продуктивність корів визначали дисперсійним аналізом за власною методикою (Гончаренко І. В., 2005).

Конструювання селекційних індексів стійкості молочних корів проти захворювання на мастит та інтегрованого системного оцінювання проводили на основі власних методик (Гончаренко І. В., 2007).

Матеріали досліджень опрацьовано на ПК Pentium ІV методами варіаційної статистики (Плохинский Н. А., 1970; Рокицкий П. Ф., 1973; Меркурьева Е. К., 1977) з використанням програми „Statistica” для Windows (Боровиков В. П., 1997).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Обґрунтування доцільності використання додаткових ознак у селекції молочних корів

Тривалість тільності. Згідно з біологічною особливістю великої рогатої худоби тривалість тільності у корів та нетелей зумовлена спадковими факторами й змінюється незначно. Ця ознака впливає на формування плоду, живу масу новонародженого, скороспілість потомків. Тому важливим для селекції худоби є вивчення взаємозв'язку між тривалістю тільності нетелей і рівнем молочної продуктивності й тривалістю господарського використання корів і статтю новонародженого приплоду.

За матеріалами дослідження тривалість тільності самиць голштинської породи після першого запліднення у високопродуктивних стадах коливається в межах від 265 до 305 днів і впливає на молочну продуктивність первісток. Так, збільшення терміну від першого запліднення до першого отелення самиць в середньому з 270 до 291 дня сприяє підвищенню молочної продуктивності первісток на 12,7 % (табл. 1).

При зменшенні терміну від першого запліднення до першого отелення самиць в середньому від 291 до 270 днів тривалість їх господарського використання скорочується на 0,9 лактації (рис. 2).

Тобто, скорочення періоду тільності у нетелей свідчить про скороспілість їх організму, яка опосередковано впливає на підвищення надою первісток, що в свою чергу зменшує тривалість господарського використання корів.

Аналіз взаємозв'язку тривалості тільності в корів з молочною продуктивністю в наступній лактації показав, що надої первісток усіх груп зменшуються від 5694 кг до 5051 кг з подовженням терміну тільності, але це характерно лише для первісток (рис. 3).

Співвідношення „телички : бугайці” серед новонародженого приплоду дещо зміщено в бік переважного народження бугайців (1+:1,17>).

Інтенсивність внутрішньоутробного розвитку плоду можна оцінити за величиною його середньодобового приросту, але за умови, що він визначається для новонароджених в ідентичних градаціях тривалості ембріонального розвитку, наприклад, до 270, 271-280 днів тощо. У новонароджених бугайців з тривалістю внутрішньоутробного розвитку до 270 днів середньодобовий приріст становив 89,7 г, а у теличок - відповідно 78,8 г (-10,9 г). Вищий темп розвитку бугайців за показником живої маси порівняно з теличками спостерігали і в наступні періоди онтогенезу (1-3-6 місяців життя). Подібна закономірність характерна і для новонароджених бугайців і теличок у градації ембріогенезу 271-280 днів. Але така закономірність не виявлена у приплоду з дещо подовженим терміном ембріогенезу (281-290 днів). У цьому випадку бугайці й телички мали близькі показники внутрішньоутробного середньодобового приросту (відповідно 87,4 і 83,2 г) і темпи нарощування живої маси до 6-місячного віку.

В групі новонародженого приплоду з наднормативною тривалістю ембріогенезу (291 і більше діб) середньодобовий приріст живої маси у бугайців був найбільшим - 97,9 г.

Різниця в молочній продуктивності матерів після народження теличок або бугайців за ідентичних градацій тривалості ембріогенезу була статистично невірогідною, що свідчить про незначний вплив статі приплоду на майбутню молочність матері.

За аналізу двох показників - “тривалості ембріогенезу плоду у корів-матерів” і “надою матерів-первісток” - виявили аналогічний зв'язок, але в їхніх дочок-первісток кореляції досить близькі за величиною та за характером зміни зв'язку: r = -0,54 i r = -0,48 при ембріогенезі до 270 діб та r = 0,42 i r = 0,44 - при ембріогенезі плоду 281-290 діб. Це свідчить про збереження даної закономірності в межах поколінь тварин і доцільність використання таких кореляцій в комп'ютерних програмах прогнозування та апроксимації показників продуктивності не лише в межах тварин одного покоління, але й в наступних генераціях корів.

Коефіцієнт успадковуваності (h²) тривалості виношування плоду (діб) в групах “матері-дочки” становив 0,52 і 0,54, у градаціях ембріогенезу 271-280 і 281-290 діб - відповідно 0,52 і 0,54, а вцілому для поголів'я - 0,50.

Вивчення закономірності розподілу частоти народження теличок і бугайців за градаціями надою в матерів, що лактували після отелення, має певне теоретичне і практичне значення. При групуванні альтернативних ознак між кількісними (надій, кг) та якісними (стать приплоду) ознаками використано алгоритм розрахунку бісеріального зв'язку. В результаті отримали статистично невисокий показник (r = -0,036). Втім, від корів з надоями за лактацію 9001 кг молока і більше одержали 32 бугайці і 17 теличок.

Тестування бугаїв-плідників за дефектними рецесивними генами. Інтенсивне використання методом штучного осіменіння невеликої кількості видатних бугаїв-плідників сприяло отриманню високих надоїв від їхніх дочок, але мало не лише позитивні результати. Відсутність комплексної оцінки тварин спричинила в окремих випадках поширення спадково зумовлених дефектних генів, у тому числі й з рецесивним типом успадкування, що значно ускладнює процес їхнього виявлення та нівелювання. Коли серед потомства окремих плідників частота появи дефективних генів досягла 15%, державні генетичні лабораторії стали проводити тестування ремонтних бугайців на відсутність або наявність в їхній спадковості тварин з дефектними генами і позначати їх спеціальним кодом у родоводах.

Для тестування бугаїв-плідників за дефектними рецесивними генами використали інформацію з родоводів 40 імпортних бугаїв-плідників голштинської породи за 1988-2000 рр. Результати досліджень свідчать, що племінна цінність (ПЦ) бугаїв (n = 18), вільних від генетичних дефектів, які успадковуються за рецесивним типом, майже вдвічі вища (+1120 кг) порівняно з групою плідників (n = 22) - носіїв дефектних генів у гетерозиготному стані й становить +445 кг до рівня дочок-ровесниць (табл. 2). Оцінка ПЦ матерів плідників досліджуваних груп свідчить також про переваги матерів тестованихплідників (вільних від дефектних генів) за рівнем молочної продуктивності (І, ІІІ, найвища лактації, довічна продуктивність), індексами будови тіла та повторюваністю результатів оцінки.

Результати проведеної оцінки якості сперми імпортованих бугаїв голштинської породи, яких виділили в дві групи (тестовані і нетестовані на дефектні гени), наведені у таблиці 3. Порівняння показників середнього об'єму нативної сперми (6,6 мл - для групи бугаїв тестованих і 4,6 мл - для групи нетестованих) свідчить на користь вільних від дефектних генів плідників, але за концентрацією сперміїв в 1 мл сперми, рухливістю (5,0 і 7,05), індексом спермопродуктивності (3,6 і 4,2 млрд сп./еяк. - в групі нетестованих бугаїв) переважали нетестовані на дефектні гени плідники. Слід зазначити, що кількість бугаїв з індексом спермопродуктивності менше 3 млрд сп./еяк. практично однакова в порівнюваних групах, але значна перевага за показником ІСП - понад 5 млрд сп./еяк. - спостерігалася у нетестованих плідників.

Отже, імпортні плідники голштинської породи, тестовані на відсутність дефектних генів, мають переваги перед бугаями нетестованими за племінною цінністю за родоводом, якістю дочок (значна перевага за надоями і типом будови тіла) і відсотком повторюваності результатів оцінки. Водночас тестовані плідники істотно поступалися нетестованим за величиною індексу спермопродуктивності (відповідно 3,6 і 4,2 млрд сп./еяк.).

Аналіз даних таблиці 4 свідчить, що за показниками спермопродуктивності бугаї різних ліній істотно різняться між собою. За кількістю еякулятів кращими були бугаї лінії Хановера. Найвищий показник об'єму нативної сперми мали плідники лінії Старбака, а лінії Валіанта - вищу концентрацію сперміїв в 1 мл нативної сперми. Інтегрований показник - індекс спермопродуктивності був найкращим (3,76 млрд. сперміїв в еякуляті) у бугаїв лінії Старбака, які поєднують високу власну спермопродуктивність з підвищеною молочністю своїх дочок, що є підставою для їхнього широкого використання.

Отже, бугаї-плідники, віднесені до високорослого типу, відзначались кращими показниками спермопродуктивності, а їхні дочки також мали найвищі показники молочності.

Екстер'єр. У спеціалізованої молочної худоби за екстер'єром оцінюють, наприклад, у телиць з 14-16-місячного віку, майбутню молочну продуктивність. Не зважаючи на те, що прямий зв'язок (за винятком оцінки вим'я) між молочністю корови та її екстер'єром не встановлений, практика підтверджує доцільність включення його до числа ознак селекції (Hammond J., 1958; Басовський М.З., 1992; Дмитриев Н. Г., 1998; Хмельничий Л. М., 2007).

Дослідженнями, проведеними в стадах голштинської породи та української чорно- і червоно-рябої молочних порід, встановлено, що плідники в межах основних ліній відрізняються значною мірою за особливостями екстер'єру. Так, плідники лінії Старбака голштинської породи - високорослі (висота в холці 164,6 см), Хановера - розтягнуті (коса довжина тулуба 199,8 см), лінії Валіанта мають полегшений тип будови тіла. Значний вплив бугаїв-плідників на особливості будови тіла їхніх дочок виявлено за висотою в холці, обхватом грудей, косою довжиною тулуба, шириною в маклаках. Високопродуктивні корови, в середньому, мають вищу оцінку екстер'єру, а помісі F₁ за величиною промірів тіла займають проміжне місце між батьківськими породами. З віком у корів збільшуються проміри глибини грудей, косої довжини тулуба, ширини в маклаках. Високорослі корови з живою масою 650-700 кг і більше лактують з меншим фізіологічним навантаженням при надоях 7-8 тис. кг молока за лактацію, споживають більше сіна і соковитих кормів, характеризуються тривалішим терміном господарського використання.

Дисперсійний аналіз сили впливу „породи і породності” показав, що найбільш спадково зумовленим є промір обхвату п'ястка (23%) та косої довжини тулуба (палицею) - 13,7%. Вік тварин істотно впливає на проміри тих статей екстер'єру, що мають подовжений термін формування до зрілого віку тварин: ширина в маклаках (11,7%), глибина грудей (16,88%), а також показник живої маси (69,5%).

Вим'я належить до провідних ознак екстер'єру молочних корів, що визначально впливають на рівень їх молочної продуктивності та придатність до машинного доїння. Проведені експериментальні дослідження показали, що майже 35% корів мають тонкі циліндричні дійки, які не забезпечують інтенсивного видоювання. Це зумовило необхідність розробки нового способу добору телиць у 15-18-місячному віці за ознакою їхньої легкодійності при машинному доїнні в майбутньому.

Плодючість корів. Регулярна тільність корів підтримує високу лактаційну діяльність протягом їх господарського використання, що забезпечує інтенсивне відтворення стада та зміну генерацій. Однак у системі селекції молочної худоби дослідженню відтворної здатності корів ще не приділено належної уваги. Досі практично не використовують один із загальноприйнятих критеріїв оцінки плодючості.

При вивченні репродуктивної функції корів до уваги беруть коефіцієнт відтворення, тривалість сервіс-періоду, міжотельного періоду, які характеризують все поголів'я одночасно, що надає можливість достовірно врахувати спадкову компоненту в загальній варіації показників.

Результати досліджень щодо віку корів (1, 2, 3-я лактації) і рівня молочної продуктивності свідчать про наявність їх зв'язку з тривалістю сервіс-періоду. Одержані дані показують, що тривалість сервіс-періоду в корів різних лактацій залежить також і від „напруженості” лактації.

Відмічено зниження молочної продуктивності корів за другу і третю лактації з надоєм до 5000 кг молока, що є досить поширеним явищем у стадах голштинізованої худоби. Встановлено, що високопродуктивні первістки порівняно з коровами ІІ і ІІІ отелень мають подовжений сервіс-період у межах продуктивності 5001-6000 кг молока і більше. Узагальнені матеріали щодо плодючості корів цієї вибірки свідчать, що тривалість сервіс-періоду в усіх вікових групах корів і в межах різного рівня молочності варіює в значних межах - від 19 до 411 днів. Триваліший сервіс-період спостерігається у первісток. Однак дослідженнями не встановлено його достовірного зв'язку з рівнем молочності. В групі високопродуктивних корів (6001 кг молока і більше) є частка корів (до 12%), в яких оптимально поєднуються висока молочність і регулярна плодючість (тривалість сервіс-періоду становить від 19 до 80 днів). Подібні закономірності виявлено і при аналізі отелень в інших високопродуктивних стадах. При цьому сервіс-період у межах норми - до 90 днів - спостерігали у 22,3% корів, а міжотельний період - до 365 днів - у 13,1% тварин.

Отже, систематичний добір впродовж ряду поколінь корів з високою молочністю і плодючістю забезпечить формування стад високої племінної цінності за комплексом ознак.

Тривалість господарського використання високопродуктивних корів. Збільшення тривалості використання високопродуктивних корів у стадах сприяє покращенню селекційного процесу за рахунок можливості інтенсивного формування високоцінних родин, зменшення потреби в ремонтному молодняку, забезпечення максимально можливої інтенсивності добору тварин на ранньому етапі онтогенезу, збільшення частки племінного молодняку для продажу, створення умов для розширеного відтворення стада тощо.

Використання потомства окремих племінних бугаїв-плідників (n = 2544) у товарних стадах засвідчило, що найбільша група корів, які завершили третю лактацію, є потомками плідника Брука (29,4%), Нерона (28%), Клена (25,2%), Герцога (22,6%). Серед потомків інших бугаїв цей показник варіює від 0,6% до 14%. Значна частка корів, які завершили п'яту лактацію, були дочками бугаїв Тенора, Хитрого, Мартена, Фаянса, Броука. Серед корів, які завершили дев'яту та десяту лактацію були поодинокі тварини, які належали до потомків плідників Хитрого, Тенора, Тополя. Ці дані свідчать про суттєвий спадковий вплив плідників на тривалість використання корів і можливість поліпшення цієї ознаки методом добору плідників. Потомство плідника Брука 328 поєднує не лише здатність до тривалого господарського використання, але й високий рівень молочності, що свідчить про можливість поєднання цих ознак.

Групування корів за „часткою спадковості” за голштинською породою - до 50%; 50,1-70%; 70,1 і більше - показало, що найбільше корів-довгожительок (46,8%), які завершили понад сім лактацій, було в групі 50,1-70% спадковості за голштинською породою. Повторюваність показників надою між першою та вищою лактаціями r_w = 0,52 (Р>0,99), першою та довічним надоєм r_w = 0,37 (P>0,99) свідчить про можливість прогнозування тривалості використання корів.

Довічна продуктивність корів. Оскільки важливим параметром селекційних процесів, які відбуваються в племінних стадах корів голштинської породи, є їх висока довічна продуктивність було, досліджено молочну продуктивність тварин у різних умовах (табл. 5).

Частота виявлення корів з довічним надоєм 30 т молока і більше в племінних стадах варіює від 16 до 36% від загальної кількості тварин при відсутності спрямованого добору тварин за цією ознакою. Коефіцієнти повторюваності (r_w) величини надою за першу та вищу лактацію та довічна продуктивність корів варіюють від 0,3 до 0,45, тобто, мають селекційну значимість для групи тварин з довічним надоєм 30 т молока і більше.

Аналіз результатів досліджень взаємозв'язку довічного надою з тривалістю господарського використання корів у товарних стадах показав, що представниці лінії В.Б. Айдіала, дочки плідника Браслета 1219, мали 10,7 лактацій з довічним надоєм 36575 кг молока, дочки бугая Імрека 5447 лінії Р. Соверінга 198998 - в середньому 8,1 лактації при надої на один день господарського використання 10 кг молока при сумарному надої 35440 кг.

Серед вибулих за останні п'ять років з цього стада 1271 корів, 115 характеризувались подовженим періодом господарського використання (до 13 лактацій включно), а їхні дочки (223) - середнім, який обмежувався трьома лактаціями. Від корів-довгожительок усього було отримано 891 голову приплоду, в тому числі 458 бичків і 433 телички, з них сім двійнят, виявлено 46 мертвонароджених телят і зареєстровано 22 аборти.

Дослідженнями тривалості використання дочок (n = 433), які походили від корів-довгожительок та бугаїв основних ліній голштинської породи, встановлено, що з 29 плідників, які використовувалися в стаді, лише п'ять (17,2 %) мали тварин з тривалістю господарського використання чотири лактації і більше. За цією ознакою значну цінність мали плідники Нерон 6381 (лінія Р. Соверінга 198998) та Клен 6562 (лінія І.С. Рефлексна 121004). Ступінь впливу (з²) окремих бугаїв на ознаку довічної молочної продуктивності їхнього потомства варіював від 5 до 25%, залежно від методів групування дисперсійних комплексів.

На основі одержаних результатів розраховано лінійні рівняння щодо прогнозування тривалості господарського використання корів-довгожительок української чорно-рябої молочної породи з урахуванням КВ та голштинської породи німецької селекції з довічним надоєм 30 т молока.

Причини вибуття корів зі стада. Встановлено, що основними чинниками вибуття корів у високопродуктивних стадах є гематологічні хвороби (28,8%), акушерська патологія (28,2%), клінічні мастити, порушення обміну речовин тощо. Вказані фактори впливають на тривалість господарського використання корів. За тривалістю господарського використання дочок плідників можна розмістити в такій послідовності: Хитрий 162 (7,5 лактацій), Ельбрус 897 (7,3), Борець 820 (6,6), Тополь 890 (6,3), Імрек 5447 (5,8), Крокет 5487 (5,5), Діксон 1182 (5,3) і т.п. Найменш пристосованими до факторів зовнішнього середовища виявились дочки плідників Ділайт 5422064 (вибракувано 68,7% дочок-первісток), Амадейос 5325318 (41,1%), М.М. Топрейт 387335 (34,6%), Філдер 5573125 (25,9%). Середня тривалість господарського використання дочок цих плідників становила в середньому 1-1,4 лактації. В цьому випадку вплив спадкової компоненти на тривалість господарського використання не викликає сумніву, оскільки виявлено статистично вірогідну різницю частоти захворювання на лейкоз дочок плідників Амадейоса, М.М. Топрейта, Філдера (з² = 40%, F = 33,0), що свідчить про необхідність використання селекційних прийомів поряд з ветеринарними заходами для нейтралізації дії негативних чинників. Дисперсійний аналіз комплексу, де як градації взяли бугаїв-плідників, а результуючою ознакою - тривалість господарського використання їхніх дочок, показав, що ступінь впливу спадковості плідників на захворюваність нащадків становив 35,06% (Р > 0,95).

Взаємодія „генотип х середовище”. Фактор впливу середовища на генотип доцільно враховувати в системі селекції корів тому, що він впливає на точність оцінки фенотипу, а отже і на оцінку плідників за якістю потомства та повторюваність їх результатів у різних умовах. Цей аспект проблеми вивчено на поголів'ї корів (n = 75) української чорно-рябої молочної породи, які лактували в суміжні роки з різним рівнем годівлі: 38,5 і 51,7 ц корм. од. в рік. Встановлено, що більшість корів за поліпшених умов годівлі збільшували надій молока від 3472 до 4610 кг (+1138 кг). Однак у дочок окремих бугаїв варіабельність даного показника становила від 912 до 1471 кг молока за лактацію. Чим вищий генетичний потенціал молочності корів, тим більше вони реагують на погіршення умов годівлі.

Отже, існуючу думку щодо можливості оцінки генотипу тварин у випадках низького рівня продуктивності інтенсивних молочних порід не можна вважати достатньо обґрунтованою. Це припущення необхідно коригувати відповідно до специфіки взаємодії „генотип х середовище”.

Молочна продуктивність голштинських корів з подовженою лактацією. В результаті досліджень встановлено, що корови з подовженою лактацією становлять майже 50 % наявного поголів'я молочних стад, особливо високопродуктивних.

Аналіз лактаційних кривих корів з різною тривалістю лактації засвідчив, що первістки зі скороченою лактацією мали вирівняну, стабільну лактаційну криву з максимальним середньодобовим надоєм на третьому місяці (М = 19,0 кг), а корови з подовженою лактацією - нестійку, ламану, з піковими коливаннями на 3-му, 7-му, 12-му місяцях.

Встановлено, що за відтворною здатністю корови голштинської породи з подовженою лактацією хоч і мали більшу молочну продуктивність, але значно поступалися своїм ровесницям. Так, сервіс-період у корів з подовженою лактацією вдвічі довший порівняно з нормою (176 днів), а втрати молока становили в середньому 1458 кг і недоодержаного приплоду на 100 корів - 20%, що свідчить про недоцільність розведення корів з подовженою тривалістю лактації.

Крім того, надій корів з подовженою лактацією за перші 305 днів хоча і був більшим (+516 кг молока) порівняно з ровесницями, які мали скорочену лактацію (282 дні), але в перерахунку на середньодобовий надій був майже однаковим (4150 : 282 = 14,7 кг і 5430 : 375 = 14,5 кг молока).

Отже, знання закономірностей лактаційної діяльності корів забезпечує ефективний контроль за реалізацією генетично зумовленого потенціалу та добору високопродуктивних тварин за комплексом ознак.

Використання видатних родин корів голштинської породи

у селекційному процесі

На основі генеалогічного аналізу стада ДП ГСЦУ виділено видатні родини, корови яких впродовж ряду поколінь мали підвищений вміст жиру в молоці. Родоначальницями їх були корови Гідна 87, Голубка 330, Л.У. Джуді 10321179, Канна 526, Левада Ред 308, Лоліта 7468444, Мавка 575та Хелен Ред 4725240.

Аналіз даних молочної продуктивності представниць цих родин показав, що в межах поколінь середні показники молочності потомків не перевищували рівень аналогічних даних родоначальниці. Водночас дочірнє та внучате покоління досягало рівня продуктивності родоначальниці або мало дещо гірші показники; правнучатене покоління, в більшості випадків, характеризувалось ще меншою молочною продуктивністю, що засвідчує прояв регресії при формуванні родин і використанні неперевірених плідників (табл. 6).

Отже, спрямована селекція безпосередньо з потомством родоначальниць родин вимагає постійного контролю за підбором бугаїв-плідників, оцінених за якістю нащадків.

Селекційно-статистична оцінка родин корів. Родини корів у молочному стаді є важливою структурною одиницею, яку обов'язково слід враховувати в селекційному процесі для створення відносно ізольованих генеалогічних груп тварин з урахуванням специфіки поєднуваності окремих ліній і родин. У своїй практичній роботі академік М. Ф. Іванов при веденні ліній видатних плідників обов'язково враховував специфіку поєднуваності ліній і родин та вважав, що саме ці поєднання доцільно повторювати і в наступних поколіннях для прискорення процесу консолідації стада.

У зв'язку з цим для достовірної оцінки родин молочних порід у практичному і теоретичному аспектах увагу звертають на такі основні положення, як протяжність родин, особливості їх розвитку, математичну оцінку впливу фактора “родина” на молочну продуктивність корів, що її складають.

Виходячи з теоретичних передумов про 50% вклад хромосом кожного з батьків у спадковість нащадків, теоретично можна було б прийняти в середньому п'ять поколінь за максимальну протяжність родини, якщо не враховувати явища препотентності.

Математичну оцінку відносного впливу батьківської і материнської спадковості в певних групах корів дає можливість отримати дисперсійний аналіз. Показники продуктивності коригувалися перерахунком на 4% молоко з урахуванням його енергетичної цінності. Структура однофакторного дисперсійного комплексу така: як градації були покоління родин (родоначальниці-дочки-внучки-правнучки), а результуючим фактором - їхня молочна продуктивність за кращу лактацію. Отримані дані свідчать, що фактор „покоління родини” істотно впливає на молочну продуктивність нащадків родоначальниці на рівні ² = 33 % (F = 5,9).

З методичної точки зору сформували дисперсійний комплекс, в якому в контрольну групу включали корів-напівсестер за батьком тих корів, які належали до різних родин (Джуді, Лоліта, Мавка, Канна). За такого підходу розраховували вплив родини в загальній варіації надоїв молока корів, що ввійшли до цього дисперсійного комплексу. Розрахунки показали, що вплив родин сягає ² = 84,5% варіації молочної продуктивності корів, що, можливо, є вищим порогом впливу організованого фактора (“родини”).

Для вивчення впливу батьків на продуктивність своїх дочок сформували однофакторний дисперсійний комплекс, де як градації були батьки, а результуючим показником - молочна продуктивність їхніх дочок. У контрольну групу включили корів, які були напівсестрами за батьками та мали лише одну дочку в досліджуваному стаді. Проведені розрахунки показали, що вплив фактора “батьки” високий і складає ² = 67 % (F = 4,82; Р > 0,999).

Отже, при аналізі і порівнянні між собою родин необхідно враховувати протяжність поколінь і специфіку їх розмноження в межах кожної генерації та генетичні можливості реалізації спадковості родоначальниці через мінімальну кількість потомків (2 дочки, 2 внучки і т.п.).

Довічна молочна продуктивність корів окремих родин. Тривале господарське використання корів, що походять з видатних родин, свідчить про їхню міцну конституцію, високу стійкість проти захворювань. Вони мають регулярну плодючість і можуть ефективно використовуватись як донори зигот і ембріонів. Отримання 6-10 потомків при природному циклі репродукції і 60-80 - при трансплантації ембріонів дає змогу у 6-річному віці корови-родоначальниці видатної родини отримати достовірну оцінку її генотипу, а для бугайців, наприклад, у 3-річному віці вже можна прогнозувати майбутню племінну цінність за продуктивністю їхніх повних сестер, або напівсестер-трансплантантів.

Вивчення частоти виявлення корів з високим показником довічної продуктивності в провідних родинах показало, що найвищу довічну продуктивність мала родоначальниця Левада Ред 308, яка характеризувалась такими показниками: 97193 кг молока при середньому надої на один день господарського використання 20,4 кг молока і найвищому коефіцієнті відтворення 84,61%. Подібні показники продуктивності спостерігали і у родоначальниці Л.У. Джуді 10321179 з довічним надоєм 54075 кг молока. Тобто, у високопродуктивних стадах селекцію доцільно вести не тільки за батьківськими лініями, але й за родинами, що створює оптимальні умови добору корів-матерів майбутніх плідників з видатних, перевірених родин.

У високопродуктивних молочних стадах доцільно також вести спрямовану селекцію на закріплення ознаки високого довічного надою. В цьому аспекті використання жіночих особин родини Мавки 515 потрібно проводити не лише в межах стада, але й породи в цілому. Як доведено, родоначальниця цієї родини препотентна: дочка і внучки мали довічний надій відповідно 51996, 46418, 39417 кг молока і КВ у межах 61-70%. Це засвідчує бажане поєднання господарсько корисних ознак - високих показників молочності і регулярної плодючості певної групи корів, що потрібно використовувати для спрямованої селекції.

У межах окремих родин високопродуктивних стад кількість корів, які відповідають європейським стандартам довічної продуктивності, становить майже 16%, що є достатнім для добору майбутніх бугаїв-плідників. Це дало можливість відібрати з досліджених родин 26 бугаїв, у тому числі з родини Л.У. Джуді 10321179 - плідників Джугара 1418 і Джута 1576/2576, з родини Левади Ред 308 - плідника Лев Ред 1488/2488, з родини Хелен Ред 4725240 - плідника Ходак Ред 728/1728, які оцінені за якістю потомства і занесені до “Каталогу бугаїв молочних та молочно-м'ясних порід для відтворення маточного поголів'я”.

Одним із методів формування видатних родин у молочному скотарстві є трансплантація ембріонів. Встановлено, що у корів потенційна продукція яйцеклітин сягає 30-90 тис. за продуктивне життя (Яблонський В.А., 1988). Фактично, в реальних умовах виробництва, в середньому від корів отримують в сучасних голштинізованих стадах 2-3 телят за весь період господарського використання. Навіть у самих високопродуктивних порід недостатня кількість корів, що мають бажаний комплекс селекційних ознак (високі надої, жирно- та білковомолочність, регулярну плодючість, стійкість проти захворювань тощо). В таких умовах реальні результати досягаються методом „тиражування” спадковості видатних корів-рекордисток для отримання від них бугаїв-поліпшувачів, лідерів породи, формування багаточисельних родин породного значення.

Експерименти свідчать про можливість одержання від високопродуктивної корови при 70% приживлюваності ембріонів 21-43 голів приплоду в рік (Осташко Ф. И., 1988).

Однак з'явились повідомлення (Некрасов А., 1991; Шаловило С. Г., 1996), що середня молочність корів-трансплантантів не на багато перевищувала продуктивність їхніх ровесниць, отриманих методом штучного осіменіння, їхня плодючість була нижчою порівняно з ровесницями-нетрансплантантами, а період їх господарського використання скорочений.

Власний аналіз матеріалів імпортованих голштинів німецької селекції показав, що молочна продуктивність дочок бугаїв-трансплантантів істотно не відрізняється від дочок-ровесниць, отриманих від корів за їх штучного осіменіння спермою бугаїв-нетрансплантантів. Також підвищується кількість вибулих дочок, отриманих від бугаїв-трансплантантів, тобто спостерігається менший термін господарського використання тварин.

Проведено оцінку бугаїв-нетрансплантантів за потомством методом „дочки-ровесниці” в стадах голштинської породи США, Канади та інших країн, а також бугаїв-трансплантантів. Отримані результати свідчать про те, що дочки бугаїв-трансплантантів перевершують відповідні показники ровесниць на +1087 кг за молочністю; +0,147 % за вмістом жиру в молоці; +0,077 % за вмістом білка. Тобто, ці плідники виявились поліпшувачами за комплексом ознак. Поліпшуючий ефект бугаїв-нетрансплантантів значно менший, відповідно +870 кг молока, +0,04 % вмісту жиру і +0,04 % вмісту білка. Виявлено значну вирівняність поліпшуючого ефекта бугаїв-трансплантантів. Так, перевага їх дочок над ровесницями простежується в потомстві 15 із 20 бугаїв, а серед потомства бугаїв-нетрансплантантів - у 5 із 20 з показником понад 1000 кг молока. Отже, в групі корів, які походять від бугаїв-трансплантантів (ET), виявлено бугаїв-поліпшувачів (> 1000 кг молока) утричі більше, ніж від бугаїв-нетрансплантантів. Це свідчить про доцільність добору бугаїв-родоначальників нових високопродуктивних ліній серед перевірених поліпшувачів бугаїв-трансплантантів.

...