Система селекції корів молочних порід за комплексом ознак

Якість молока. Показники якості молока корів варіюють протягом лактації і залежать від їх віку, сезону отелення, повноцінності годівлі, клінічного стану вим'я тощо. Ці обставини вимагають від селекціонерів і вчених орієнтувати стратегію племінної роботи, в першу чергу, на загальнобіологічні закономірності динаміки компонентів молока, його якість при комплексній оцінці відповідно до селекційних індексів.

Показники молочної продуктивності корів з урахуванням середньодобового надою, вмісту жиру, білка, лактози, соматичних клітин у молоці залежно від періоду лактації та віку тварин наведено в таблиці 7.

У середньому за рік у досліджуваному стаді виявлено вірогідні кореляційні зв'язки між вмістом жиру і білка (r = 0,56) та місяцем лактації і вмістом білка (r = 0,39), кількістю отелень і надоями (r = -0,40), місяцем лактації та надоями (r = -0,62), вмістом лактози та кількістю соматичних клітин (r = -0,56). Досить стабільна позитивна кореляція спостерігалася між величиною середньодобового надою та вмістом лактози в молоці (r = 0,36). На основі проведеного аналізу встановлено загальну закономірність, яка полягає у наявності взаємозв'язку основних компонентів молока як єдиної біологічної дисперсної системи.

Таким чином, вивчення кореляційних зв'язків і варіабельності вмісту основних складових молока - білка, жиру, лактози, кількості соматичних клітин у молоці корів конкретного стада як впродовж лактації, так і за добу, дозволяє визначити подальші шляхи селекційної роботи з покращення якості молока та доцільності включення цих ознак до комплексного селекційного індексу.

Добір корів, стійких проти маститу. Захворювання корів на мастит завдають найбільших збитків молочному тваринництву навіть у розвинених країнах світу. Клінічно здорове вим'я секретує молоко вільне від патогенних бактерій, а кількість соматичних клітин (КСК) у 1 мл молока не перевищує 350 тис. у високопродуктивних корів. Доцільність визначення КСК в молоці при оцінці стану вим'я полягає в тому, що доведено його взаємозв'язок (r = 0,55…0,77) із відсотком інфікованих чвертей вим'я в корів стада.

Основним прийомом зменшення збитків у молочному скотарстві є дотримання гігієнічних вимог та селекційних методів відбору тварин, що мають спадково зумовлену стійкість проти захворювань на мастит. Матеріали власних досліджень, проведених у ряді стад, свідчать, що близько 85% корів мають середню кількість соматичних клітин у молоці за лактацію до 500 тис./мл, а трохи більше 15% поголів'я корів не відповідає сучасним вимогам отримання безпечної продукції. Спостерігається ще одна негативна тенденція: зі збільшенням надоїв молока за лактацію в корів підвищується кількість соматичних клітин у молоці з 501 тис. до 1 млн в 1 мл і більше. Одночасно 26% високопродуктивних первісток, надій яких перевищував 5 тис. кг молока, за цим показником відповідали європейським стандартам, що зумовлює можливість їх використання як корів-матерів майбутніх бугаїв-плідників.

У молочних стадах України не ведуть спрямованого добору плідників за цією ознакою у їхніх дочок. Однак враховуючи міжнародний досвід, необхідно в системі селекції використовувати показник природної резистентності тварин, у тому числі й стійкість проти маститу. З теорії і практики племінної справи відомо, що чим більше ознак вводити в систему добору тварин, тим тривалішим буде процес селекції. Тому для оптимізації параметрів відбору корів за комплексом ознак запропоновано селекційний індекс (СІ), в якому враховано господарсько корисні ознаки корів, що відповідають їх значимості:

, (2)

де FCM - надій, скоригований на молоко 4% жирності;

SCС_f - фактична кількість соматичних клітин у молоці корови в середньому за лактацію, тис./ см³;

SCС_ds - кількість соматичних клітин у молоці відповідно до діючого стандарту (наприклад, 400 тис./см³ для незбираного молока першого ґатунку згідно з ДСТУ 3662 - 97), тис./ см³;

240 - середній показник втрати молока при захворюванні на мастит впродовж лактації, кг;

у - середнє квадратичне відхилення, характерне для КСК молока досліджуваного стада, тис./ см³.

Величина селекційного індексу щодо досліджуваного стада варіювала від 9000 до 3700.

Відомо, що бактерії, які зумовлюють захворювання корів на мастит, у першу чергу використовують як енергетичний субстрат лактозу молока, внаслідок чого її вміст у молоці зменшується. У здорових корів вміст лактози в молоці становить 4,7-4,8% при незначних коливаннях протягом лактації. Дослідженнями встановлено тісний зв'язок між кількістю соматичних клітин у молоці корів та вмістом у ньому лактози (табл. 8).

Розроблений спосіб добору корів, стійких проти маститу, ґрунтується на показнику вмісту лактози в молоці протягом лактації. Для подальшого використання та добору корів-матерів майбутніх плідників залишають високопродуктивних корів із середнім вмістом лактози за лактацію від 4,8% і більше.

Аналогічна закономірність взаємозв'язку кількості соматичних клітин і вмісту лактози в молоці спостерігається і у стаді голштинів чорно-рябої масті АТЗТ „Агро-Союз” Дніпропетровської області.

Антигени груп крові в системі селекції молочних корівmза кількісними ознаками

Традиційно групи крові використовують для експертизи достовірності записів про походження племінних тварин. Однак за 1970-2000 рр. в племінних репродукторах зібрано матеріали тестування, які охоплюють декілька послідовних поколінь, що дало можливість розширити сферу використання генетичної інформації для оцінки ліній, родин і навіть прогнозування продуктивності тварин у ранньому віці.

Досліджено потомство 177 бугаїв, занесених до ДКПТ великої рогатої худоби української червоно-рябої молочної породи, з яких 84 плідники не лише тестовані за групами крові, але й оцінені за якістю потомства. Генеалогія бугаїв-плідників, дочки-первістки яких були використані в дослідженнях, відображає основний лінійний генофонд голштинської породи, що є підставою для апроксимації отриманих результатів досліджень на породу в цілому. Українська червоно- та чорно-ряба молочні породи за генеалогією також включають ці лінії (Валіанта, Дайнеміка, Рігела, Імпрувера, Інхансе, Кевеліє, Рефлекшн Соверінга, С.Т.Рокіта, Хеневе та ін.), тому виявлені закономірності за матеріалами цієї вибірки будуть, в основному, характерні й для молочних стад Лісостепу України.

Плідники, тестовані за факторами груп крові, мали дочок, продуктивність яких за першу лактацію варіювала від 4100 до 4900 кг молока. Однак простежується певна закономірність коливання величини надоїв залежно від антигенів (факторів) груп крові (табл. 9).

Найбільший надій мали первістки від бугаїв з антигенами О₂, Y₂, D^{`</sup>, G<sup>`}, A₂ - відповідно 4991, 4980, 963, 4731, 4716 кг молока за групами дочок чисельністю 920, 1136, 1168, 1349, 998 голів від 13, 19, 20, 24, 28 плідників. Кількість бугаїв і загальна чисельність дочок з вказаними антигенами (факторами) груп крові свідчать, що підвищена молочність первісток від бугаїв,які несуть антигени О₂, Y₂, D^{`</sup>, G<sup>`}, A₂, не є випадковою, а відображає генетичний вплив зазначених антигенів.

Додатковим доказом цього твердження можуть бути дані, наведені в таблиці 10. Характерно, що надій дочок-первісток бугаїв, які несуть фактори груп крові О₂, Y₂, D^{`</sup>, G<sup>`}, A₂, майже збігається за величиною надою у вказаних градаціях у межах всієї вибірки, але при цьому на 12,2% (43,2 і 31,0%) зростає чисельність бугаїв, що дали високопродуктивне потомство. Саме ці 12,2% відображають генетичний вплив антигенів генетичних систем А, B, C, F, S, Z на рівень молочності дочок бугаїв.

У цьому випадку є дві системи - А і В. Щодо системи А, то можна стверджувати про вплив генетичного матеріалу, який маркується цим антигеном, на молочну продуктивність. Крім того, фактори О і О₂ - рівнозначні, тільки для О не уточнений підтип (це може бути О₁, О₂, О₃). Y і Y₂ - це однозначно Y₂ (Y₁ зустрічається занадто малою частотою). Всі антигени системи В локалізовані в одному локусі. Тому зв'язок продуктивності з антигенами системи В може бути лише через наявність у певних алелях системи В відповідних факторів (наприклад, з факторами Y (Y₂) і D`) досить часто у плідників зустрічається алель GYD` (G₂Y₂D`), носієм якого є Імпрувер - поліпшувач, родоначальник лінії; з фактором G` може бути пов'язаний переважно алель G`G``, який є у родоначальника лінії С'юприма.

Існує твердження деяких авторів щодо впливу кількості антигенів груп крові на рівень молочності корів, виходячи з гіпотези, що кількість антигенів крові у тварин відображає гетерозиготність організмів. Це мало б позитивно впливати на явища гетерозису. Одержані дані щодо продуктивності первісток, у яких було до 10 різних антигенів, і тих, що мали їх 11 і більше, не підтвердили цієї гіпотези.

Якщо взяти до уваги, що на рівень молочності корів діють всі системи організму через взаємодію геному з факторами зовнішнього середовища, то навіть теоретично пов'язувати підвищену молочну продуктивність корів з певними алелями груп крові малоймовірно. Однак виявлено, що найбільший рівень надою мали первістки бугаїв-плідників, які несуть еритроцитарні антигени генетичних систем A, B, C, F.

На основі узагальнення опублікованих матеріалів та аналізу отриманих результатів запропоновано наукову гіпотезу щодо теоретичного обґрунтування феномену взаємозв'язку антигенів груп крові з рівнем молочності корів. Суть гіпотези така: молекулярно-генетичні маркери можуть бути тісно зчеплені з головними генами полігенних господарсько цінних ознак - MAS-селекція (Marker Assisted Selection). Генетичними дослідженнями виявлено головні гени окремих полігенних господарсько цінних ознак, наприклад, багатоплідність у овець (ген бурула); стрес-чутливість у свиней; м'язова гіпертрофія у великої рогатої худоби, а також локуси кількісних ознак (QTL), локалізовані в хромосомах 1, 6, 9, 10, 14, 20, 26 (Montgomery G.M. et al., 1994).

Взаємопов'язана мінливість продуктивних ознак з поліморфізмом простих маркерних генів побічно ідентифікує тісно зчеплені гени, які беруть участь у розвитку господарсько цінних ознак. Отже, якщо врахувати сучасні досягнення генетики, можливо передбачити, що локалізація певних алелей відповідних систем груп крові на хромосомах, в яких розміщені гени QTL, безпосередньо впливає на кількісні ознаки, зокрема й на рівень молочності корів.

На це вказує стабільність передачі із покоління в покоління від корів-матерів їх дочкам, внучкам і т.д. певних феногруп антигенів, що маркують підвищену молочність. Це свідчить, що локуси генів QTL і антигени груп крові розміщені далеко від „гарячих точок” хромосом, внаслідок чого ефект рекомбінації малоймовірний. Це забезпечує стабільну передачу певних феногруп крові впродовж ряду поколінь тварин.

Селекційні індекси молочних корів розглядаються як інтегральна оцінка за комплексом ознак, оскільки добір тварин лише за однією ознакою навіть теоретично здійснювати неможливо. Враховуючи такі аксіоми, як господарська цінність молочних корів, яка залежить від багатьох ознак і систем організму, існує генетична кореляція між ознаками добору. Тому селекція тварин за однією ознакою в більшості випадків зумовлює одночасну корельовану відповідь інших систем організму. Але чим більшу кількість ознак включають у програму селекції, тим менший одержують результат. Крім того, продукція тварин залежно від її кількості та якості має різну економічну цінність, тому виникла проблема оптимізації процесу селекції з метою досягнення максимально можливого ефекту в стаді або популяції. Це завдання стосується не лише молочного скотарства, але й всіх галузей тваринництва.

З 80-х років ХХ ст. у країнах Європи та США започатковано широке використання селекційних індексів при доборі бугаїв-плідників і на їхній основі (із залученням показника h²) індексів племінної цінності. Але селекційний індекс базується на лінійному зв'язку і тому не враховує ефект гетерозису, епістазу чи нелінійної взаємодії між генотипом і факторами зовнішнього середовища. Чим більший відсоток загальної мінливості, зумовлений ефектами вказаної взаємодії, тим менше значення буде мати селекційний індекс.

Істотним недоліком сучасних СІ є те, що вони відображають відносну цінність тварини і не мають фенотипового показника для конкретного регіону розведення молочної худоби. На основі узагальнення проведених досліджень нами розроблено новий спосіб добору молочних корів за комплексом ознак. Суть його полягає в тому, що їх оцінюють за багатьма ознаками: рівнем надоїв молока, вмістом у ньому жиру, білка, сухих речовин, плодючістю тварин, резистентністю до захворювань тощо. Новий СІ оцінки корів за комплексом ознак розрахований на основі фактичного рівня продуктивності тварин та інших взаємопов'язаних ознак добору з метою підвищення ефективності селекції.

Результатом запропонованого способу є підвищення достовірності оцінки корів на основі реальної (а не відсоткової) продуктивності тварин за комплексом провідних ознак відбору: молочний жир, молочний білок, плодючість, стійкість проти захворювань вим'я, що сприяє також підвищенню економічних показників молочного скотарства.

Для розв'язання поставленої задачі використовують інформацію первинного зоотехнічного і ветеринарного обліку за надоями молока, вмістом у ньому жиру і білка, плодючістю, тривалістю господарського використання тварин, станом молочної залози за кількістю соматичних клітин в 1 см³ молока і вираховують селекційний індекс за розробленою нами формулою:

СІ = (Е_ф - 80) + М_ж + М_б + Пл. + Тр - , (3)

де СІ - селекційний індекс системної оцінки молочних корів;

Е_ф - оцінка екстер'єру корів за 100-бальною шкалою, балів;

М_ж - кількість молочного жиру, кг;

М_б - кількість молочного білка, кг;

Пл. - плодючість корів за формулою: Пл. = Кількість телят/Вік корови, років х 100;

Тр - тривалість господарського використання корів, місяців;

ФКСМ - фактична кількість соматичних клітин в 1 см³ молока, тис./см³;

500000 - граничний рівень кількості соматичних клітин у молоці, який може свідчити про субклінічну форму маститу вим'я корів, тис./см³.

В результаті наших досліджень встановлено, що показник СІ корів щодо комплексу ознак варіював від 262,4 до 770 відповідно до їх продуктивності - від 2626 кг молока, 4,08% жиру, 3,01% білка до відповідно 10520, 3,98. 3,01. Ранжування корів за величиною СІ відображає їхню реальну фенотипову цінність за основними ознаками добору, що забезпечує підвищення ефективності селекції (коефіцієнт кореляції між СІ молочної корови та рівнем її надою становив r = 0,85; Р > 0,999).

Отже, в селекційну групу відбирають корів, селекційний індекс яких за комплексом ознак перевищує середній рівень для стада.

Таким чином, добір корів молочних порід за комплексним селекційним індексом складається з послідовних етапів у процесі їх онтогенезу згідно з системним аналізом генотипу як єдиного цілого. Вклад спадковості кожної корови в структуру спадковості стада визначатиметься головним чином кількістю потомства, яке буде введено до стада за весь період господарського використання. Досліджені основні ознаки добору, що складають групу визначальних факторів при формуванні бажаних генотипів, необхідно враховувати на певних етапах онтогенезу (рис. 5). Найефективніше поєднання бажаних ознак можливо при використанні селекційних індексів.

Враховуючи кількість одночасно контрольованих ознак, необхідне суттєве збільшення чисельності худоби, відібраної до нуклеарної частини популяції. Саме популяції бажаних генотипів високопродуктивних корів є селекційною основою для отримання бугаїв-поліпшувачів породного значення.

Економічна ефективність досліджень. Запропонований селекційний індекс системної оцінки молочних корів складається з їх плодючості, завдяки чому відібрані особини мають перевагу перед середнім показником стада додатково три теляти за період використання, що становить +360 грн. на одну корову за рік.

Розроблений індекс відображає також енергетичну оцінку молока 4% жирності, завдяки чому враховуються якісні показники продукції, що у грошовому виразі становить +210 грн. за кожну тонну зданого молока.

Ведення системної селекції молочних корів з урахуванням кількості соматичних клітин в 1 см³ молока забезпечує зменшення частоти захворювання корів на мастит і отримання додатково 260 грн.

Сумарна економічна ефективність за рік від впровадження принципів системної селекції становить 197,3 грн. на корову, що відповідає вимогам добору за комплексом досліджених ознак.

ВИСНОВКИ

1. На основі проведених досліджень запропоновані нові принципи системного аналізу стад та популяцій молочної худоби, використання яких дозволило удосконалити методи інтегрального оцінювання і добору тварин за комплексом основних господарсько корисних ознак з використанням селекційних індексів, що в сукупності дає можливість теоретично обґрунтувати та практично вирішити важливу наукову проблему - підвищення ефективності селекції в молочному скотарстві.

2. Добір самиць молочних порід великої рогатої худоби за подовженою тривалістю першої тільності призводить до зменшення надою за першу лактацію та підвищує період господарського використання корів (у лактаціях). Доведено, що тривалість тільності в нетелей гоштинської породи має відповідати середнім значенням цього показника для породи з коливаннями до 5 діб.

3. Наявність у родоводах бугаїв-плідників носіїв дефектних генів (BLAD, CVM, DUMPS, Mulefoot, Factor XI-eleven та ін.) з рецесивним типом успадкування спричиняє погіршення на 6,7-51,2% їх власної відтворної здатності та зниження надою в дочок, що вимагає систематичного контролю за наявністю дефектних генів у ремонтного молодняку у віці 6 місяців за родоводом та генетичним тестуванням .

4. Тип ектер'єру у голштинської породи консолідований, що підтверджується незначними коливаннями промірів у середньому для стада. Представниці лінії Хановера 162939 характеризуються розтягнутістю з підвищеним обхватом грудей, лінії Старбака 352790.79 - високорослістю, лінії Валіанта 1650414.73 - класичним молочним типом будови тіла, що вказує про вплив генотипу бугаїв-плідників на екстер'єр їхніх дочок .

Включення в селекційний індекс типу екстер'єру корів за 100-бальною системою з виділенням ознак “загальний тип”, “ознаки молочності”, “формат тулуба”, “вим'я”, “кінцівки і ратиці” дає можливість відбирати тварин з тривалішим терміном господарського використання.

5. Розтяжність сфінктера дійки молочної залози в телиць 15-18-місячного віку до та після їх отелення не змінюється. Встановлено взаємозв'язок розтяжності сфінктера передньої правої дійки молочної залози і середньої інтенсивності видоювання (r = 0,691 ± 0,19), що може бути одним із способів добору телиць молочних порід на їх “легкодійність” та придатність до машинного доїння.

6. У високопродуктивних стадах голштинської худоби народження двійнят складає близько 2,7% від загальної чисельності отелень; у корів, які народжували двійнят, період тільності скорочується з 281 до 275 діб, а їх надої зростають на 834 кг молока (Р > 0,999). З метою покращення ефективності селекційного процесу запропоновано ширше використовувати багатоплідних корів та одностатевих теличок-близнюків, контролюючи при цьому спроможність до відтворної функції у різностатевих близнюків.

7. Встановлено, що у високопродуктивних стадах з надоєм 6001 кг і більше частка особин, які поєднують високий надій з регулярною плодючістю, складає близько 12%. Зростання частки крові за голштинською породою (до 7/8) призводить до посилення від'ємного зв'язку (r = -0,268; P > 0,95) між цими ознаками. Генотип бугаїв-плідників впливає на зв'язок надою з відтворною здатністю їх дочок, а майже 31% плідників, які використовуються у високопродуктивних стадах, є поліпшувачами за відтворною здатністю їх дочок.

8. У високопродуктивних стадах голштинської породи частка корів з подовженою лактацією складає близько 50% від загальної чисельності поголів'я і характеризується нижчою плодючістю. Репродуктивний цикл у таких корів після першої лактації, сервіс-період та міжотельний період значно триваліші, ніж у тварин із скороченою лактацією, а втрати молока становили в середньому 1458 кг.

9. У популяціях української чорно-рябої молочної породи загальна кількість корів, які поєднують високий довічний надій з тривалим періодом господарського використання (не менше 7 лактацій) становить близько 9,3%. Серед них частка корів з наявністю “крові” голштинів 50,1-70% складає 46,8%. Частка корів з високою довічною молочною продуктивністю (30 тонн і більше) в племінних стадах голштинської породи становить 16-36%.

10. Застосування одноразового добору дочок від корів-довгожительок (7 отелень і більше) не забезпечує отримання тварин з подовженим терміном господарського використання. Лише 15% дочок успадковують тривале господарське використання від матерів-довгожительок, а сила впливу (з²) бугаїв на постембріональний період їх розвитку складає 25,1%.

11. Доведено, що родоначальниці видатних родин стійко передають потомкам комплекс бажаних ознак: довічний надій, довічну кількість молочного жиру, надій на один день господарського використання, тривалість господарського використання. Вплив фактора „покоління родини” (h²) на молочну продуктивність потомків родоначальниці дорівнює 33% (F = 5,9), проявом чого в молочному скотарстві є формування родин породного значення, які відзначаються підвищеною часткою (45-50%) отримання високопродуктивного потомства в ряді суміжних поколінь. Добір майбутніх бугаїв-плідників доцільно проводити лише з перевірених родин.

12. Для контролю загального стану здоров'я корів, у т.ч. молочної залози, та ранньої діагностики прихованої форми маститу потрібно визначати вміст соматичних клітин у молоці. Показана доцільність ведення селекції корів на природну стійкість проти маститу шляхом добору тварин резистентних до захворювань молочної залози.

13. Обґрунтовано можливий “механізм” впливу факторів груп крові на молочну продуктивність корів, пов'язаний із розміщенням певних феногруп крові і генів QTL, що безпосередньо впливають на кількісні ознаки (молочність, вміст жиру тощо), на тих самих хромосомах.

Виявлено зв'язок антигенів (факторів) груп крові 84 бугаїв української червоно-рябої молочної породи з молочною продуктивністю їхніх дочок-первісток (3783 голів). Найвищу молочність (4700-4991 кг молока за першу лактацію) відзначали у корів, які містили антигени O₂, Y₂, D₁^`, A₂ , що дає змогу прогнозувати майбутню молочність телиць з 6-місячного віку.

14. Дочки, отримані від бугаїв-трансплантантів, мають вищі показники надою на 15%, вмісту жиру в молоці - на 9% та білка - на 7% порівняно з дочками бугаїв-нетрансплантантів. Аналіз продуктивності корів-трансплантантів і оцінка бугаїв-трансплантантів вказує на доцільність використання цього методу для інтенсифікації селекційного процесу в молочному скотарстві при формуванні видатних родин та ліній породного значення.

15. Науково обґрунтовано та удосконалено систему оцінки молочних корів на основі селекційного індексу їх системної оцінки за комплексом ознак: екстер'єр, кількість молочного жиру, білка, соматичних клітин, плодючість, тривалість господарського використання, що дає змогу провести об'єктивне ранжування тварин стада за їх продуктивними ознаками і забезпечує підвищення продуктивності тварин та якості отриманої продукції.

Пропозиції виробництву

З метою підвищення ефективності селекції корів голштинської, української чорно- і червоно-рябої молочних порід та досягнення біобезпеки молока в стадах племінної худоби рекомендується:

- проводити оцінку тварин за розробленими селекційними індексами з урахуванням кількості соматичних клітин в 1 см³ молока;

- виявляти корів стійких проти маститу за запропонованим способом відбору тварин резистентних до цього захворювання;

- аналізувати родоводи тварин на наявність предків - носіїв дефектних генів;

- уточнювати оцінку генотипу бугаїв-плідників за якістю нащадків на основі розробленого способу;

- використовувати сформульовані методичні принципи виділення та оцінки видатних родин стада;

- проводити прогнозування молочної продуктивності майбутніх корів за комплексом факторів груп крові, а легкодійність при машинному доїнні - за показником розтяжності сфінктера (передньої правої) дійки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Брошури

1. Гончаренко И. В. Генетические маркеры в селекции животных / И. В. Гончаренко. - К. : Наукова думка, 2003. - 39 с.

2. Гончаренко І. В. Оогенез, сперматогенез і проблеми селекції молочної худоби / І. В. Гончаренко. - К. : Наукова думка, 2003. - 38 с.

3. Пабат В.О. Племінне молочне скотарство Вінницької області / В. О. Пабат, Л.А. Олійник, Д.Т. Вінничук, І.В. Гончаренко, О.В. Громов - К. : Наукова думка, 2003. - 14 с. (збір та формування даних, формування наукових концепцій та висновків).

4. Пабат В. О. Селекційно-генетичні процеси в молочному стаді / В. О. Пабат, І. В. Гончаренко. - К. : Наукова думка, 2004. - 50 с. (проведення досліджень, аналіз та узагальнення їх результатів, формування наукових концепцій та висновків).

5. Гончаренко І. В. Генетичні аспекти системної оцінки молочних корів племінного стада / І. В. Гончаренко. - К. : Аграрна наука, 2004. - 56 с.

6. Гончаренко І. В. Спадковість родин у генетичній структурі голштинської породи / І. В. Гончаренко. - К. : Аграрна наука, 2005. - 68 с.

7. Гончаренко І. В. Селекційні індекси у системі селекції молочних корів / І. В. Гончаренко. - К. : Аграрна наука, 2007. - 74 с.

Наукові статті в журналах

8. Гончаренко І. Оцінка лінійних бугаїв-плідників голштинської породи / І. Гончаренко, Н. Свириденко // Тваринництво України. - 2002. - № 10. - С. 19-20 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

9. Гончаренко І. Оцінка бугаїв-плідників голштинської породи з врахуванням генетичних дефектів / І. Гончаренко // Тваринництво України. - 2002. - № 11. - С. 16-19.

10. Гончаренко І. Оцінка генотипу корів / І. Гончаренко, Д. Вінничук // Тваринництво України. - 2003. - № 2. - С. 18-19 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

11. Гончаренко І. Плодючість молочних корів / І. Гончаренко, Л. Олійник // Тваринництво України. - 2003. - № 3. - С. 15-17 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

12. Гончаренко І. Методичні принципи математичної оцінки генотипу родин корів / І. Гончаренко //Вісник аграрної науки. - 2003. - № 7. - С. 43-44.

13. Гончаренко І. Тривалість тільності та молочна продуктивність корів / І. Гончаренко // Тваринництво України. - 2003. - № 9. - С. 18-20.

14. Гончаренко І. В. Селекційні індекси молочних корів / І. В. Гончаренко// Вісник аграрної науки. - 2003. - № 12. - С. 47-50.

15. Гончаренко І. Селекція корів на резистентність до маститу / І. Гончаренко // Тваринництво України. - 2004. - № 4. - С. 11-14.

16. Гончаренко І. В. Тривалість господарського використання молочних корів як ознака селекції / І. В. Гончаренко // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 6. - С. 33-37.

17. Гончаренко І. В. Проблеми використання імпортних молочних корів / І. В. Гончаренко, М. Й. Чехівський // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 1. - С. 32-38 (проведення досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків).

18. Гончаренко І. Ембріогенез і наступна продуктивність молочної худоби / І. Гончаренко // Тваринництво України. - 2005. - № 2. - С. 11-14.

19. Гончаренко І. Якість потомства бугаїв-трансплантантів / І. Гончаренко // Тваринництво України. - 2005. - № 11. - С. 22-23.

Статті у міжвідомчих тематичних наукових збірниках

20. Гончаренко І. В. Молочна продуктивність корів червоно-рябих голштинів німецької селекції / І. В. Гончаренко, П. М. Мережко // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Вип. 21. - С. 54-58 (проведення досліджень, аналіз та узагальнення їх результатів, формування наукових концепцій та висновків).

21. Гончаренко І. В. Особливість формування молочної продуктивності голштинських корів / І. В. Гончаренко // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2000. - Вип. 14. - С. 19-27.

22. Гончаренко І. В. Молочна продуктивність голштинських корів з подовженою лактацією / І. В. Гончаренко // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 50. - С. 161-168.

23. Гончаренко І. В. Взаємозв'язок відтворних функцій корів з показниками якості продукції / І. В. Гончаренко, Т. А. Шишова // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2002. - Вип. 22. - С.29-37 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

24. Гончаренко І. В. Контроль хімічного складу молока корів за кількістю соматичних клітин у ньому / І. В. Гончаренко, Т. А. Шишова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002. - № 4. - С. 53-54 (проведення досліджень, аналіз та узагальнення їх результатів, формування наукових концепцій та висновків).

25. Гончаренко І. В. Ступінь зв'язку відтворних функцій корів з показниками їх молочної продуктивності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” / І. В. Гончаренко // Вісник Сумського НАУ : Сер. : Тваринництво. - 2002. - Вип. 6. - С. 287-291.

26. Гончаренко І. В. Вплив зоотехнічних факторів на якість і властивості молока / І. В. Гончаренко, Т. М. Димань // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2002. - Вип. 24. - С. 3-10 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

27. Гончаренко І. В. Вплив бугаїв-плідників на тривалість господарського використання своїх дочок / І. В. Гончаренко // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. - 2003. - Т. 5 (№ 2). - Ч. 4. - С. 17-21.

28. Гончаренко І. В. Використання видатних родин голштинських корів в селекції на високу жирність молока / І. В. Гончаренко, Т. В. Висовень // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. - 2003. - Т. 5(№ 3). - Ч. 3. - С. 15-21 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

29. Гончаренко І. В. Генофонд високопродуктивних корів племінних господарств Вінницької області / І. В. Гончаренко, Л. А. Олійник // Науково-технічний бюлетень ІТ УААН. - 2003. - Вип. 85. - С. 26-31. (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових висновків).

30. Гончаренко І. В. Селекційно-генетичні параметри високопродуктивних корів господарств Вінницької області / І. В. Гончаренко // Науковий вісник НАУ. - 2003. - Вип. 64. - С. 126-134.

31. Гончаренко І. В. Селекційно-генетичні показники продуктивності молочного стада в ряді поколінь / І. В. Гончаренко // Науково-технічний бюлетень ІТ УААН. - 2003. - Вип. 84. - С. 50-54.

32. Гончаренко І. В. Селекційна оцінка корів в умовах різного рівня годівлі / І. В. Гончаренко // Науковий вісник НАУ. - 2004. - Вип. 74. - С. 246-257.

33. Гончаренко І. В. Лактація молочних корів після різного терміну ембріогенезу плода / І. В. Гончаренко // Науково-технічний бюлетень Ін-ту біології тварин УААН. - 2004. - Вип. 5. - № 3. - С. 174-180.

34. Гончаренко І. В. Фактори, що зумовлюють вибуття корів зі стада / І. В. Гончаренко, О. І. Свинаренко, М. Г. Котик // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. - 2004. - Т. 6 (№ 2). - Ч. 4. - С. 28-39 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

35. Гончаренко І. В. Використання груп крові в селекції молочних корів за кількісними ознаками / І. В. Гончаренко // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. - 2005. - Т. 7 (№ 2). - Ч. 3. - С. 39-51.

36. Гончаренко І. В. Генетико-статистичні параметри голштинських корів з високою довічною продуктивністю / І. В. Гончаренко // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького -2005. - Т. 7 (№ 3). - Ч. 3. - С. 34-44.

37. Гончаренко І. В. Генетичні параметри довічної продуктивності молочних корів у суміжних поколіннях / І. В. Гончаренко // Науковий вiсник НАУ. - 2005. - Вип. 91. - С. 161-172.

38. Вінничук Д. Т. Методичні принципи розрахунку мінімальної чисельності корів-матерів майбутніх плідників / Д. Т. Вінничук, І. В. Гончаренко // Вісник Сумського НАУ. Серія “Тваринництво”. - 2005. - Вип. 9-10. - С. 34-37 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

39. Гончаренко І. В. Проблеми використання імпортних молочних корів матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Научное наследие П. Н. Кулешова и современные проблемы племенного дела в животноводстве”, присвяч. 150-річ. П. Д. Кулішова / М. Я. Єфименко, І. В. Гончаренко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 12. - Ч. 3. - С. 67- 71 (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

40. Гончаренко І. В. Екстер'єр у системі селекції молочної худоби / І. В. Гончаренко // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. - 2006. - Т. 8. - № 2(29). - Ч. 3. - С. 55-64.

41. Гончаренко І. В. Застосування методу селекційних індексів для оцінки племінної цінності молочних корів / І. В. Гончаренко // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - 2008. - Т. 10. - № 2(37). - Ч. 3. - С. 27-38.

Матеріали (доповіді, тези) конгресів, конференцій

42. Гончаренко И. В. Трансплантация эмбрионов в молочном скотоводстве / И. В. Гончаренко // Біотехнологія. Освіта. Наука : тези доп. І всеукр. наук.-практ. конф. студ., аспірант. та мол. вчен. (Київ, 10-11 лют. 2003 р.) / М-во освіти і науки України, НТУУ “Київський політехнічний ін-тут”. - К. : Політехніка, 2003. - С. 107-109.

43. Гончаренко І. В. Вплив контрастного рівня годівлі на молочність корів у суміжних лактаціях / І. В. Гончаренко // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів”, присвяч. 100-річ. від дня народж. акад. П. Д. Пшеничного (Київ, 5-16 жовт. 2003 р.) / Кабмін України, НАУ. - К. : В-во УАННП “Фенікс”, 2003. -С. 82-84.

44. Гончаренко І. В. Тестування стада корів за якісними показниками молока / І. В. Гончаренко // Сучасні проблеми виробництва та переробки молока : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 100-річ. з дня народж. М. І. Книги ( Харків, 2-3 жовт. 2003 р.). - Харків, 2003. - С. 51-54.

Деклараційні патенти та рекомендації

45. Пат. 62497 А Україна, 7А01К67/02 Спосіб оцінки генотипу бугаїв-плідників молочних порід по якості нащадків / Д. Т. Вінничук, В. П. Патика, І. В. Гончаренко, М. М. Карпусь ; заявник і патентовласник ДП “Інститут промислової власності”. - № 2003042896 ; заявл. 03.04.2003 ; опубл. 15.12.2003. Бюл. № 12.

46. Пат. 69230 А Україна, 7А01К67/02 Спосіб відбору телиць молочних порід за їх майбутньою легкодійністю при машинному доїнні / Д. Т. Віннічук, І. В. Гончаренко, В. П. Патика ; заявник і патентовласник ДП “Інститут промислової власності”. - № 20031211767 ; заявл. 17.12.2003 ; опубл. 16.08.2004. Бюл. № 8.

47. Пат. 69850 А Україна, 7А01К67/02 Спосіб відбору корів, стійких до маститних захворювань вим'я / І. В. Гончаренко, Д. Т. Вінничук ; заявник і патентовласник ДП “Інститут промислової власності”. - № 20031211358 ; заявл. 10.12.2003 ; опубл. 15.09.2004. Бюл. № 9.

48. Пат. на корисну модель 13077 Україна, А01К 67/02 (2006.01) Спосіб відбору молочних корів за комплексом ознак / І. В. Гончаренко ; заявник і патентовласник ДП “Інститут промислової власності”. - № u 2005 08813 ; заявл. 16.09.2005 ; опубл. 15.03.2006. Бюл № 3.

49. Пат. на корисну модель 28187 Україна, А01К 67/02 Спосіб відбору молочних корів / І. В. Гончаренко ; заявник і патентовласник ДП “Інститут промислової власності”. - № u 2007 09010 ; заявл. 06.08.2007 ; опубл. 26.11.2007. Бюл № 19.

50. Пат. на корисну модель 31355 Україна, А01К 67/02 Спосіб відбору бугаїв-плідників за спермопродуктивністю / І. В. Гончаренко ; заявник і патентовласник ДП “Інститут промислової власності”. - № u 2007 10254 ; заявл. 14.09.2007 ; опубл. 10.04.2008. Бюл № 7.

51. Пат. на корисну модель 31356 Україна, А01К 67/00 Спосіб відбору молочних корів на високу продуктивність / І. В. Гончаренко ; заявник і патентовласник ДП “Інститут промислової власності”. - № u 2007 10255; заявл. 14.09.2007 ; опубл. 10.04.2008.. Бюл № 7.

52. Пат. на корисну модель 32161 Україна, А01К 67/00 Спосіб відбору телиць спеціалізованих молочних порід на тривале господарське використання / І. В. Гончаренко ; заявник і патентовласник ДП “Інститут промислової власності”. - № u 2007 13754 ; заявл. 10.12.2007 ; опубл. 05.2008. Бюл № 9.

53. Гончаренко І. В. Методичні рекомендації щодо селекції молочних корів на резистентність до маститу / І. В. Гончаренко. - К. : Аграрна наука, 2006. - 32 с.

АНОТАЦІЯ

Гончаренко І. В. Система селекції корів молочних порід за комплексом ознак. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню системи селекції молочних корів голштинської, української чорно- і червоно-рябої молочнх порід за комплексом ознак протягом їхнього онтогенезу з врахуванням тривалості періоду ембріогенезу, аналізу родоводів на наявність предків - носіїв дефектних генів з рецесивним типом успадкування типу BLAD, DUMPS, МF та інші, генетичних маркерів (факторів груп крові), плодючості, якості молока (вміст жиру, білка); тривалості господарського використання корів; стійкості проти маститу (кількість соматичних клітин в 1 см³ молока); показників успадковуваності (h²) і кореляційно-регресійних зв'язків. Як інтегральну ознаку відбору запропоновано селекційний індекс системної оцінки молочних корів, який розраховують за спеціальною формулою.

Розширено теоретичні положення добору тварин на основі закономірностей процесів оо- і сперматогенезу. Сформульовано теоретичні положення відносно меншої мінливості спадковості в корів порівняно з чоловічими організмами. Згідно з вимогами Іnterbull удосконалено спосіб оцінки плідників за якістю нащадків (корів-первісток). Встановлено вплив бугаїв на тривалість господарського використання й плодючість їхніх дочок,

Доведено можливість поєднання високої молочності з регулярною плодючістю і тривалістю господарського використання у корів-рекордисток. Запропоновано методику математичної оцінки родин породного значення. Обґрунтовано можливість прогнозування високої молочності у корів на основі генетичних маркерів (факторів груп крові). Висунуто наукову гіпотезу щодо прогностичного значення факторів груп крові з урахуванням генів QTL.

Теоретично обґрунтована і практично реалізована система селекції корів, яка підвищує ефективність добору корів-матерів майбутніх бугаїв-плідників.

Використання запропонованої системи поетапного добору корів у племінних і товарних стадах забезпечує підвищення ефективності селекції на 20-25%, що дає можливість додатково одержати 197,3-260 грн. прибутку в розрахунку на одну корову за рік.

Ключові слова: система селекції, генотип, порода, корови-рекордистки, родини, бугаї-плідники, поетапний відбір, генетичні маркери, селекційний індекс.

АННОТАЦИЯ

Гончаренко И.В. Система селекции коров молочных пород по комплексу признаков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению системы селекции молочных коров голштинской, украинской черно- и красно-пёстрой молочной пород по комплексу признаков в течение их онтогенеза с учетом длительности периода эмбриогенеза, анализа родословных на наличие предков - носителей дефектных генов с рецессивным типом наследования типа BLAD, DUMPS, МF и других, генетических маркеров (факторов групп крови), плодовитости, качества молока (содержание жира, белка), длительности хозяйственного использования коров, устойчивости к маститу (количество соматических клеток в 1 см³ молока), показателей наследуемости (h²) и корреляционно-регрессионных связей. В качестве интегрального признака отбора предложен селекционный индекс системной оценки молочных коров, который рассчитывают по специальной формуле.

Исследованиями расширены теоретические положения отбора животных на основе закономерностей процессов оо- и сперматогенеза. Сформулированы теоретические положения относительно меньшей изменчивости наследственности у коров по сравнению с мужскими организмами, доказано влияние быков-производителей на длительность хозяйственного использования и плодовитость их дочерей, математически обоснован на основе вероятностных показателей отбора факт недостаточной численности племенной базы.

На основе генеалогического анализа родословных быков-производителей, носителей генетически обусловленных дефектов (BLAD, CVM, DUMPS, Mulefoot, Factor XI-eleven), выявлены линии и ветви скота голштинской породы, через которых распространялись эти дефекты в племенных заводах Украины.

Теоретически обоснован и практически апробирован улучшенный метод оценки быков-производителей по качеству потомства их дочерей - коров-первотёлок, при использовании которого молочная продуктивность каждого последующего поколения была лучше, чем у предыдущего. Разработан новый способ отбора быков-производителей молочных пород на высокую спермопродуктивность.

Доказана наследственная обусловленность явления рождаемости двоен в приплоде коров и их повышенная молочность

Материнский организм многогранно влияет на своё потомство: физические размеры тела матери существенно определяют величину и живую массу новорожденного телёнка, полноценность молозива и уровень молочности - на сохранность приплода, интенсивность роста в последующие периоды роста. Генетическое влияние - через плазму яйцеклетки действуют ядерные структуры (матроклиния).

Доказана возможность сочетания высокой молочности с регулярной плодовитостью и длительностью хозяйственного использования у коров-рекордисток. Предложена методика математической оценки семейств породного значения.

Обоснована возможность прогнозирования высокой молочности у коров на основе генетических маркеров (факторов групп крови). Не установлено влияния количества антигенов групп крови на уровень молочной продуктивности коров. Сформулирована научная гипотеза о прогностическом значении факторов групп крови с учетом генов QTL.

Усовершенствована методика оценки генотипа быков-производителей и коров-родоначальниц семейств породного значения с учетом интенсивности развития их поколений, взаимодействия „генотип х среда”, определены основные причины выбытия коров из стада.

Экспериментально доказано, что коровы, в молоке которых содержание лактозы составляет 4,6% и больше, имеют меньшее количество соматических клеток в молоке и реже болеют маститом.

Разработана поэтапная система оценки генотипа высокопродуктивных коров, апробирован новый селекционный индекс отбора высокопродуктивных коров с учетом молочной продуктивности, плодовитости и качества молока.

Использование предложенной системы поэтапного отбора коров в племенных и товарных стадах позволяет повысить эффективность селекции на 20-25%, что даёт возможность дополнительно получить 197,3-260 грн прибыли в расчете на одну корову за год.

Ключевые слова: система селекции, порода, коровы-рекордистки, семейства, быки-производители, поэтапный отбор, селекционный индекс.

ANNOTATION

Goncharenko I.V. The system of selection of dairy cows by the complex of traits. - Manuscript.

The dissertation for obtaining scientific degree of the doctor of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The purpose of this thesis is to study the system of dairy cows selection of Holstein, Ukrainian Red-and-White and Ukrainian Black-and-White dairy breeds, by the complex of traits during ontogenesis accounting for the length of embryogenesis; pedigree evaluation and detecting among the ancestors the presence of carriers of defective genes with recessive mode of inheritance, such as BLAD, DUMPS, МF etc; genetic markers (blood factors); reproductive ability; milk quality (fat and protein content); cows' longevity; resistance to mastitis (somatic cell number per 1cm³ milk); heritability coefficients (h²), correlations and regressions. The selection index for cows' systematic evaluation was calculated, according to the special formula and was proposed for the use as an integral selection trait.

The theoretical approach to animal selection has been extended on the basis of regulations of ovogenesis and spermatogenesis. Theoretical assumptions have been formulated which postulate less variability of inheritance in females as compared to males. According to Interbull's requirements the method for evaluating sires, by the quality of their offspring, has been improved. The impact of sires on their daughters' longevity and reproduction ability has been proved.

The possibility of a combination of high milk performance with a good reproductive ability and longevity has been proved in outstanding cows. The mathematical approach to family estimation within the breed has been developed. The possibility of milk yield prediction, with the use of genetic markers (blood factors) has been discovered. Scientific hypothesis on prognostic importance of blood factors, as genetic markers of QTL has been formulated.

The system of cows' selection, which improves selection effectiveness of prospective dams of sires has been theoretically shown and practically realized.

The application of this proposed step-by-step selection system has increased the selection effectiveness of cows in breeding and dairy herds by 20 - 25%. This has resulted in additional profits of 197.3 - 260 UAH per cow according to the prices in 2005.

Key words: system of selection, breed, high yielding cows, families, sires, step-by-step selection, selection index.

Размещено на Allbest.ru

...