Експериментальне обґрунтування годівлі тварин з метою зниження переходу 137Cs та важких металів у молоко і м’ясо в зоні радіоактивного забруднення

2. Досліджено міграцію 137Сs і важких металів у окремих ланках біологічного ланцюга живлення в локальній зоні техногенного навантаження. Встановлено позитивний вплив нормативного забезпечення тварин перетравним протеїном, цукром і мікроелементами на їх продуктивність, резистентність організму та зниження накопичення 137Сs і важких металів у молоці та м'ясі.

3. Через 19 років після аварії на ЧАЕС радіаційна ситуація в зоні радіоактивного забруднення залишається складною, що підтверджується даними забруднення молока і м'яса. Кількість проаналізованих проб з питомою активністю радіоцезію у тваринницькій продукції вище допустимого рівня (ДР-97, 2006) становила у 2001 році в межах 1,0-33,9%, 2004 - 0,2-12,4 і в 2005 році - 0,2-28,5%. Разом з тим, концентрація важких металів у молоці і м'ясі перевищувала ГДК, відповідно, - у 1,8-100% та 1,7-79,9% проб. Це вимагає здійснення постійного контролю за рівнем забруднення сільськогосподарської продукції цезієм-137 та важкими металами (Pb, Cd, Hg, Cu, Zn).

4. Використання різних меліорантів органічної та неорганічної природи знижує надходження токсичних речовин у кормові культури, які вирощують на забруднених ґрунтах в умовах локального антропогенного навантаження. Найбільш перспективними контрзаходами по зниженню накопичення 137Сs і важких металів у кормах є внесення в грунт, відповідно, підвищених доз калійних та органічних добрив і фосфоритного борошна з мікроелементами. При цьому коефіцієнти накопичення радіоцезію і важких металів у рослинницькій продукції (кормах) зменшуються в 1,5-2,8 і 1,3-3,3 рази.

5. Включення природних мінералів у раціони дійних корів знижувало концентрацію радіоцезію в молоці на 3,1-39,6%, сприяло підвищенню їх молочної продуктивності на 1,4-28,6%, позитивно позначалося на хімічному складі молока, зменшувало витрати кормів на одиницю продукції. Кращими серед вивчених мінералів-сорбентів та їх сумішок по показниках сорбційної ефективності виявилися хумоліт, глауконіт, сапоніт і комплексна мінеральна добавка (КМД), суміші КМД з трепелом і цеолітом.

6. Згодовування коровам хумоліту (0,5 г/кг живої маси) при низькій питомій радіоактивності раціону (1080 Бк/добу 137Сs) покращувало перетравність поживних речовин та обміни азоту, кальцію та фосфору, не знижуючи продуктивності. При даванці хумоліту по 0,3 г/кг живої маси лактуючим первісткам в складі раціонів з високою питомою радіоактивністю (74557-74574 Бк/добу 137Сs) підвищувались коефіцієнти перетравності протеїну та клітковини, відповідно, на 1,6 і 5,1% при зниженні перетравності органічної речовини на 1,5% і БЕР на 4,2%. Збільшення дачі тваринам цього мінералу до 0,5 г/кг живої маси в таких раціонах негативно позначалося на перетравності поживних речовин, за винятком жиру і протеїну.

7. Введення сухостійним коровам у склад раціонів зимово-стійлового періоду КМД або сапоніту, з розрахунку 0,5 кг на голову щодоби, підвищувало середньодобові надої 4% молока після розтелу на 12,4-12,9%, сприяло кращій (на 32,8-40,8%, Р>0,95-0,999) енергії росту новонароджених телят до 2-місячного віку порівняно з показниками контрольних тварин.

8. Даванка відгодівельним бугайцям у складі концкормів природних мінералів знижувала концентрацію радіоцезію в м'ясі на 15,3-78,3%, сприяла підвищенню середньодобових приростів їх живої маси на 1,4-34,7%. При цьому найбільш ефективними серед вивчених мінералів-сорбентів виявилися КМД, монокальційфосфат, цеоліт і трепел.

9. Згодовування бугайцям комплексної мінеральної добавки, як адсорбенту, сприяло зв'язуванню важких металів у шлунково-кишковому тракті та виведенню їх з організму. Під впливом КМД концентрація свинцю, кадмію, ртуті, міді і цинку в яловичині знижувалася порівняно з контролем, відповідно, на 5,6-15,6%, 16,4-19,2, 15,1-26,4, 6,3 та 2,2-8,5%.

10. Застосовування сорбентів (монтморилонітової глини, КМД, соєвого борошна, фосфогіпсу, лляної олії, мікроелементів) при відгодівлі молодняку свиней зменшувало питому активність 137Сs у свинині на 14,4-43,7%, сприяло підвищенню середньодобових приростів живої маси тварин (на 2,6-21,4%) та нижчим витратам кормів на одиницю приросту.

11. Використання бентонітової глини при годівлі поросних і підсисних свиноматок дозволяє вірогідно знизити накопичення радіоактивного цезію у м'язах новонароджених поросят в 1,45 рази, у віці 21 день - 1,84, 60 днів - 1,76 рази порівняно з показниками їх контрольних аналогів.

12. Включення цеоліту (5-10% від маси концентрованих кормів) в раціони відгодівельних свиней підвищувало перетравність основних поживних речовин корму: жиру на 5,1-5,3%, клітковини - 4,6-4,8, протеїну - на 1,3-3,0%. Відкладення азоту, кальцію та фосфору в тілі свиней дослідних груп було вірогідно більшим, відповідно, на 1,7-2,1 г, 2,31-6,17 та 5,11-5,33 г, ніж у контрольних тварин.

13. Згодовування піддослідним тваринам в складі раціонів вивчаємих мінералів-сорбентів у досліджуваних дозах негативного впливу на їх фізіологічний стан не мало. Показники рубцевого метаболізму, вуглеводно-жирового обміну і крові не виходили за межі фізіологічної норми.

14. Балансування раціонів лактуючим коровам по цукру згідно нормативних вимог за рахунок кормових буряків у зоні підвищеної екологічної небезпеки знижувало концентрацію 137Сs і Pb у молоці, відповідно, на 38,6 і 10,9%.

Корекція кормових раціонів за дефіцитними мікроелементами (Cu, Zn, Cо, J до норми) забезпечувала підвищення молочної продуктивності корів на 10,4%, зменшення накопичення у молоці радіоцезію на 4,7%, ртуті - у 1,4 рази, кадмію - 3,0 рази, свинцю - сліди.

Включення коровам у збалансовані по мікромінеральному живленню (та інших поживних речовинах) раціони по 100 г/гол./добу КМД сприяє ще більшому зниженню концентрації токсичних речовин у молоці: 137Сs - на 9,4%, Сd - 3,0 рази, Нg - 3,8 рази, Pb - сліди.

15. Оптимізація раціонів годівлі відгодівельного молодняку великої рогатої худоби по перетравному протеїну, цукру та мікроелементах (згідно існуючих норм) з добавкою КМД у радіаційній зоні Полісся позитивно позначалася на інтенсивності росту тварин (на 3,7-13,1%), знижуючи концентрацію в найдовшому м'язі спини цезію-137 на 5,3-21,7%, свинцю - 6,3-57,9, кадмію - 0,3-49,5, ртуті - 27,7-85,3, міді - на 5,4-25,0%, поліпшуючи хімічний склад і енергетичну цінність яловичини.

16. Згодовування тваринам мінералів-сорбентів при виробництві молока, яловичини і свинини в поліській зоні України на радіоактивно забрудненій території є економічно вигідним - кожна тонна використаних адсорбентів забезпечує додаткове виробництво: молока - 0,9-18,2 тис. л на суму 0,8-16,4 тис. грн.; яловичини - 0,065-0,812 т на суму 0,54-6,74 тис. грн.; свинини - 0,103-3,800 т на суму 1,24-45,60 тис. грн.

Пропозиції виробництву.

1. Для зменшення переходу 137Cs і важких металів Pb, Cd, Hg, Cu, Zn із кормів у молоко, яловичину та свинину, підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин, поліпшення якості продукції тваринництва у господарствах зони радіоактивного забруднення рекомендується при годівлі тварин включати в склад раціонів найбільш ефективні адсорбенти (% від маси концентрованих кормів у раціоні, один із них):

- при виробництві молока - сапоніт (5), глауконіт (5), КМД (20), хумоліт (3), суміші КМД із трепелом (10) або цеолітом (10);

- при виробництві яловичини - КМД (3-6), монокальційфосфат (3), цеоліт (5), трепел (5);

- при виробництві свинини - монтморилонітову глину (5), бентонітову глину (5), фосфогіпс (0,5), соєве борошно (2,3), КМД (10), мікроелементи (100% до норми).

2. З метою підвищення рентабельності ведення галузі тваринництва, зниження накопичення 137Cs і важких металів у молоці та м'ясі, які виробляються в зоні радіоактивного забруднення, при оптимізації живлення для великої рогатої худоби, поряд з іншими поживними речовинами, які характеризують повноцінність раціонів, необхідно контролювати їх забезпеченість цукром, протеїном і мінеральними елементами живлення (Cu, Zn, Co, J).

3. Для зниження надходження і нагромадження радіоцезію, важких металів у рослинницькій та тваринницькій продукції рекомендується проводити систематичний контроль за міграцією токсичних речовин у трофічному ланцюгу: грунт - рослина - корм - тварина - продукція.

Література

1. Пелехатий М.С. Поліський тип чорно-рябої породи / М.С. Пелехатий, В.М. Новоставський, І.М. Савчук //Молочно-м'ясне скотарство. - К.: Урожай, 1994. - Вип. 84. - С. 23-35.

2. Савченко Ю.І. Трансформація нітратів, радіонуклідів, солей важких металів у м'ясо бугайців залежно від оптимізації вуглеводневого живлення / Ю.І. Савченко, І.М. Савчук //Вісник аграрної науки. - 1998. - № 3. - С. 53-55.

3. Савченко Ю.І. Вплив рівня полісахаридів на продуктивність бичків і якість яловичини в зоні радіоактивного забруднення / Ю.І. Савченко, І.М. Савчук, Л.О. Глущенко //Вісник аграрної науки. - 1999. - № 5. - С. 31-33.

4. Савченко Ю.І. Концентрація цезію-137 у свинині при згодовуванні свиням лляної олії / Ю.І. Савченко, М.Г. Савченко, І.М. Савчук //Науковий вісник ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 2000. - Т.2 (№ 2), ч.4. - С. 153-155.

Размещено на Allbest.ru