Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕЛЬНИЧЕНКО Олександр Миколайович

УДК 602.4:619:615.356:549:616-092:636.035

ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ БІОТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА МІНЕРАЛЬНО-ВІТАМІННИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ ВПЛИВУ НА ГОМЕОСТАЗ І ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

03.00.20 - біотехнологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Біла Церква - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в НДІ екології та біотехнології у тваринництві Білоцерківського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України

Науковий консультант - доктор біологічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України

Герасименко Віктор Григорович, Білоцерківський національний аграрний університет, директор НДІ екології та біотехнології у тваринництві, завідувач кафедри екології та біотехнології

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, чл.- кор. УААН, заслужений діяч науки і техніки України Коцюмбас Ігор Ярославович, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, директор;

доктор сільськогосподарських наук, професор Розпутній Олександр Іванович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності;

доктор сільськогосподарських наук, професор Шаловило Степан Григорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичини

Захист відбудеться “15” “жовтня“ 2009 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.01 у Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, Україна, Київська обл., м. Біла Церква, Соборна пл. 8/1, ауд. № 99

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету, м. Біла Церква, Соборна пл. 8/1

Автореферат розісланий “12” вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ----------------- В.В.Малина

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

біотехнологія мінеральний вітамінний тварина

Актуальність теми. Сучасна стратегія розвитку країни передбачає одержання вітчизняних препаратів для ветеринарної медицини та тваринництва, розробки Технічних умов та Національних стандартів України на вироблені препарати, які мають бути конкурентоспроможними на європейському та світовому ринках. Одне з першочергових завдань - економічно доцільне заміщення ввезення з-за кордону продукції, що користується попитом на внутрішньому ринку, організацією її виробництва на території України на основі вітчизняних науково-технічних розробок. Актуальним питанням є теоретичне обґрунтування та використання сучасних підходів до вирішення проблеми, яка полягає у розробці біотехнології одержання вітчизняних мінерально-вітамінних препаратів. Це відповідає напряму інноваційної діяльності виробників ветеринарних препаратів - створення іншої лікарської форми, яка певним чином змінює їх дію (Коцюмбас І.Я. та ін., 2005).

Попередніми дослідженнями (Герасименко В.Г.,1987; Судаков М.О., 1991; Левченко В.І., 1992; Кравців Р.Й., 2002; Снітинський В.В., 2005; Бітюцький В.С. та ін. 2006) встановлено, що дефіцит елементів-біотиків, окремих незамінних амінокислот та вітамінів спричиняє виникнення аліментарних захворювань молодняку сільськогосподарських тварин, особливо в критичному ранньому постнатальному періоді онтогенезу, що призводить до значних економічних збитків від захворюваності та загибелі продуктивного поголів'я. Уже в перші тижні життя гине до 25 % поросят, 15 % телят, 17 % ягнят, що зумовлено порушенням ембріонального розвитку, зниженням резистентності, дефіцитом низки макро-та мікроелементів і вітамінів (Маслянко Р.П., 2003; Влізло В.В., 2006). Зниження неспецифічної резистентності організму, зумовлене стресовими впливами - переходом від антенатального до постнатального розвитку та зміною режиму оксигенації у новонародженого молодняку сільськогосподарських тварин, потребує фармакотерапевтичної корекції препаратами, що підвищують адаптаційні можливості організму. Таку дію справляють комплексні комбіновані лікарські засоби, що містять мікроелементи в біологічно активній формі, та вітаміни. Цілеспрямований вибір елементів-біотиків у складі комплексних препаратів обумовлений їх впливом на метаболізм вітамінів групи В. Мікроелементи як каталізатори та кофактори численних процесів обміну речовин в організмі тварин сприяють ефективній реалізації генетичного потенціалу, зниженню витрат основних поживних речовин корму, пов'язаних із процесом біоконверсії їх у продукцію (Шаловило С.Г. та ін., 1997; Розпутній О.І. та ін., 2001; Кузнєцов С.Г., 2005).

У зв'язку з тим, що асортимент пероральних та парентеральних мінерально-вітамінних препаратів вітчизняного виробництва з антиоксидантними властивостями для профілактики та лікування аліментарної анемії на ринку країни відсутній, проблема створення нових профілактично-лікувальних засобів вітчизняного виробництва, які мають поліфункціональну дію, є актуальною.

З огляду на викладене вище, важливими є розробка біотехнологій одержання та адаптація у виробництво сучасних вітчизняних мінерально-вітамінних препаратів, які спрямовано регулюють стан метаболізму, що є підставою для включення цих засобів у технологічну схему профілактично-лікувальних заходів щодо корекції мінерально-вітамінного обміну в організмі молодняку сільськогосподарських тварин у постнатальному онтогенезі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота є фрагментом програм науково-дослідних робіт Міністерства аграрної політики України з відповідних тематик: “Дослідити динаміку важких металів у ланках харчового ланцюга, впровадити рекомендації з одержання екологічно чистої продукції і розробити методи конструювання біологічно активних речовин” (№ держреєстрації 0193U042483); “Розробка технології одержання залізо- та залізомідькобальтовмісних металоорганічних препаратів для профілактики і лікування анемії молодняку сільськогосподарських тварин, моніторинг біогенної міграції важких металів в умовах промислового тваринництва” (№ держреєстрації 0196U009009); “Розроблення технології одержання і промислового виробництва препаратів антианемічної дії з антиоксидантними та імуномодулюючими властивостями й удосконалення засобів оздоровлення навколишнього середовища” (№ держреєстрації 0199U002433); Розроблення ДСТУ “Мінерально-вітамінні комплекси пролонгованої дії для кролів. Технічні умови” (№ держреєстрації 0108U002853); Розроблення ДСТУ “Препарати ветеринарні металохелатні. Метод визначення нікелю. Технічні умови” (№ держреєстрації 0108U002851); Розроблення ДСТУ “Препарати антианемічні для овець. Технічні умови” (№ держреєстрації 0108U002854); Розроблення ДСТУ “Препарати металохелатні для телят.Технічні умови” (№ держреєстрації 0108U002855); Розроблення ДСТУ “Препарати для профілактики мікроелементозів домашніх тварин. Технічні умови” (№ держреєстрації 0108U002856). Значна частина досліджень виконана автором як іменним стипендіатом Кабінету Міністрів України згідно з програмою підготовки фахівців вищої кваліфікації через докторантуру.

Мета та завдання дослідження. Метою нашої роботи було одержання нових високоефективних профілактичних засобів - вітчизняних комплексних мінерально-вітамінних антианемічних препаратів, перевірка ефективності їхньої дії та апробування створених препаратів у виробничих умовах.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Розробити біотехнологію отримання мінерально-вітамінних пероральних та парентеральних антианемічних препаратів.

2. Сконструювати технологічне устаткування, що дасть змогу забезпечити необхідні техніко-економічні показники при виробництві біотехнологічної продукції.

3. Провести фармакотоксикологічну оцінку новостворених антианемічних препаратів.

4. Вивчити вплив мінерально-вітамінних препаратів на гематологічні, біохімічні, морфологічні і гістологічні показники лабораторних та сільськогосподарських тварин.

5. Визначити закономірності та з'ясувати взаємозв'язок структурних змін паренхіматозних і стромальних компонентів в органах універсального гемо- та лімфопоезу та провести оцінку якості продукції при використанні створених препаратів як засобів для профілактики аліментарної анемії молодняку сільськогосподарських тварин.

6. Випробувати комплексні мінерально-вітамінні препарати у виробничих умовах господарств різних регіонів та форм власності в Україні та за кордоном для профілактики анемій молодняку сільськогосподарських тварин.

7. Розробити та затвердити необхідні базові пакети нормативно-технічної документації: технічні умови виробництва препаратів (ТУ У), настанови та рекомендації щодо застосуванню препаратів, патенти, Національні стандарти України ( ДСТУ).

Об'єкт дослідження - біотехнологія виробництва вітчизняних комплексних пероральних та парентеральних мінерально-вітамінних антианемічних препаратів та їх вплив на гомеостаз та продуктивність молодняку сільськогосподарських тварин.

Предмет дослідження - комплексні мінерально-вітамінні препарати, їх компоненти; дослідні щурі, кролі, поросята, телята; кров, сироватка крові, тканина органів; біотехнологічні, фізико-хімічні, біохімічні, клінічні, гістологічні та зоотехнічні показники.

Методи дослідження - біотехнологічні, біохімічні, фізико-хімічні, токсикологічні, морфологічні, гістологічні, клінічні, зоотехнічні, статистично-математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше створено інноваційну вітчизняну біотехнологію конструювання пероральних та парентеральних комплексних мінерально-вітамінних препаратів у формі розчинів, що містять вітаміни групи В і мікроелементи, які забезпечують належне функціонування ферментних систем, та є біобезпечними, високоефективними лікувально-профілактичними засобами ендемічних аліментарних захворювань. Уперше в основу конструювання мінерально-вітамінних препаратів покладено використання сучасних наномембранних технологій з метою модифікації есенціальних елементів-біотиків у біологічно активну форму координаційних сполук. Наявність у складі створених препаратів Полімет- В₁₂ та Вітамет не іонних, а близьких за структурою до аналогічних ендогенних речовин комплексних сполук мікроелементів сприяє ефективному їх засвоєнню організмом і дозволяє застосовувати препарати в низьких дозах. Запропоновано та вперше розроблено мікроелементно-вітамінний склад препаратів Полімет- В₁₂ та Вітамет з урахуванням потреб організму і ролі мікроелементів у регуляції функції ферментних систем організму.

Біологічно активні компоненти препарату Вітамет - вітаміни групи В (В₁, В₂, В₃,В₅, В₆) у присутності відповідних модифікованих біометалів беруть безпосередню участь у процесах метаболізму. Вперше з'ясовано, що при застосуванні препаратів Полімет-В₁₂ та Вітамету не відбувається кумуляції зайвої кількості мікроелементів, отже знижується ризик розвитку оксидативного стресу. Наукова новизна та актуальність розробок підтверджена чотирма патентами та чотирма національними стандартами, а також настановами та рекомендаціями щодо застосування препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено, що розроблені вітчизняні комплексні мінерально-вітамінні препарати Полімет-В₁₂ та Вітамет мають перевагу над імпортними аналогами, які застосовуються в Україні, за рахунок введення модифікованих форм металів-біотиків і вітамінів у склад препаратів, що сприяє збільшенню приростів живої маси і підвищенню збереженості поголів'я тварин та призводить до зниження собівартості продукції тваринництва, а також підвищення рентабельності галузі.

Пропозиції виробництву викладені у наступних рекомендаціях: “Методичні рекомендації щодо застосування антианемічних препаратів для профілактики та лікування мікроелементозів сільськогосподарських тварин у постнатальному періоді онтогенезу”,“Методичні рекомендації щодо застосування антианемічного препарату Вітамет для профілактики та лікування аліментарної анемії молодняку сільськогосподарських тварин” та “Методичні рекомендації щодо застосування антианемічних препаратів для корекції адаптивних систем організму поросят”, які затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 14 від 23.12.2004 р. п. 1,3,4).

На підставі експериментальних даних та виробничих апробацій розроблено та затверджено пакети наукової нормативно-технічної документації на препарати Полімет-В₁₂ -ТУ У 24.4.00493712.005-2003 та Вітамет - ТУ У 24.4.00493712.007-2003. З метою приведення національної системи стандартизації та сертифікації до міжнародних вимог проведена робота щодо розробки та затвердження національних стандартів України: ДСТУ 4919:2008; ДСТУ 4916:2008; ДСТУ 4917:2008; ДСТУ 4918:2008.

Розроблена біотехнологія дозволила отримати вітчизняну наукову продукцію - комплексні мінерально-вітамінні антианемічні препарати, які за своїми фізико-хімічними, біологічними та еколого-економічними показниками значно перевищують імпортні дженерикові аналоги, що в свою чергу значно підвищує рентабельність та конкурентоспроможність вітчизняної біотехнологічної промислової галузі та виробленої екологічно чистої продукції тваринництва. Проведені наукові та науково-виробничі досліди із застосуванням комплексних мінерально-вітамінних антианемічних препаратів у господарствах різних форм господарювання та власності (навчально-дослідне господарство БНАУ; ВАТ “Терезине” Білоцерківського району Київської області; АТЗТ “Агро-Союз” Сінельніківського району Дніпропетровської області; навчально-дослідне господарство Чеського аграрного університету, м. Прага засвідчили, що за ефективністю дії вони значно перевершують препарати закордонного виробництва, які традиційно застосовуються у цих господарствах у схемі профілактики аліментарної анемії, що підтверджено результатами виробничої перевірки (акти впровадження).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто розроблено концепцію створення препаратів, сформульовано мету та основні завдання робіт. Автором самостійно виконано основний обсяг експериментальних досліджень, проведено аналіз, узагальнення та інтерпретацію одержаних результатів; формулювання висновків та пропозицій виробництву здійснювалось при консультативній допомозі доктора біологічних наук, професора, академіка УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Герасименка В.Г. Ряд експериментальних досліджень виконано у профільних провідних наукових закладах України (УААН, НАНУ, МОЗ, Мінюсту), за що автор висловлює їм щиру подяку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і отримали схвалення на щорічних засіданнях Науково-методичної ради Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України протягом 1996-2007 рр.; на XIII міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції “Новые фармакологические средства в ветеринарии“ (Санкт-Петербург, 2001); науково-практичній конференції “Нові технології та біотехнології у виробництві продукції тваринництва“ (Біла Церква, 2002); другій науково-практичній конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи“ (Вінниця, 2002); науково-практичній конференції “Нові технології та екологічні аспекти виробництва продукції тваринництва“ (БілаЦерква, 2003); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва” (Феодосія, АР Крим, 2003); науковій конференції докторантів та аспірантів “Наукові пошуки молоді на початку XXІ століття” (Біла Церква, 2003); міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2003); науково-практичній конференції “Екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення“(Біла Церква, 2004); VII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2004” (Дніпропетровськ, 2004); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів” (Феодосія, АР Крим, 2004); науковій конференції докторантів та аспірантів “Наукові пошуки молоді на початку XXІ століття” (Біла Церква, 2004); науково-практичній конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 2005); міжнародній науково-практичній конференції “Ветеринарна медицина - 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (Ялта, АР Крим, 2005); міжнародній науковій конференції “Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2005); VII International Conference of Young Scientists (TF, CUA. Prague, 2005); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини у свинарстві” (Київ, 2006); міжнародній науково-практичній конференції “ Всеукраїнський з'їзд екологів“ (Вінниця, 2006); V державній науково-практичній конференції “Аграрна наука - виробництву” (Біла Церква, 2006); науково-практичному семінарі “Особливості сучасних технологій виробництва екологічно безпечних продуктів харчування” на XIX Міжнародній агропромисловій виставці - ярмарку “ АГРО-2007 “ (Київ, 2007); VІ державній науково-практичній конференції “Аграрна наука - виробництву: екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення” (Біла Церква, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми екології ветеринарної медицини” (Житомир, 2007); ІІ Міжнародній науковій конференції “Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2007); VІ державній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2007); засіданні Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (Львів, 2008); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції морфологів України “Актуальні проблеми сучасної морфології” (Житомир, 2008); науково-практичному семінарі “Ветеринарна медицина: стан та перспективи кадрового забезпечення галузі”; XX Міжнародній агропромисловій виставці-ярмарку “АГРО-2008“ (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “ Аграрний форум -2008” (Суми, 2008); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Біотехнологія. Наука. Освіта. Практика” (Дніпропетровськ, 2008); науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів та докторантів “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2009).

Публікації. Теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи опубліковані в 53 наукових працях, у тому числі: 30 статей у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України; 6 - у матеріалах і тезах конференцій; за результатами роботи розроблено та затверджено 4 Технічні умови України, 3 методичні рекомендації, 2 настанови до застосування препаратів, 4 Національні стандарти України та отримано 4 деклараційні патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 307 сторінках комп'ютерного набору і складається із переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів дослідження, результатів досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 32 рисунки, 56 таблиць; список літератури включає 526 джерел, у тому числі 206 - іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Складається з 6 підрозділів, у яких наведено дані літе- ратури стосовно значення вітамінів та мікроелементів для новонародженого молодняку сільськогосподарських тварин. Проведено аналіз існуючих сучасних профілактично-лікувальних засобів та висвітлено біотехнологічні аспекти створення комплексних мінерально-вітамінних препаратів та можливості використання арсеналу мембранних нанотехнологій для біотехнології одержання вітчизняних пероральних та ін'єкційних антианемічних препаратів.

Матеріали і методи досліджень. Дослідження за темою дисертаційної роботи проведені протягом 1996-2007 рр. Експериментальна частина роботи виконана на білих щурах лінії Вістар, кролях породи сірий велетень, телятах червоно-рябої та поросятах великої білої породи. Науково-господарські досліди, апробація, впровадження результатів досліджень виконувалися в навчально-дослідному господарстві БНАУ; ВАТ “Терезине” Білоцерківського району Київської області; АТЗТ “Агро-Союз” Сінельніківського району Дніпропетровської області; навчально-дослідному господарстві Чеського аграрного університету, м.Прага. Стандартизацію, сертифікацію та реєстрацію розробленої нормативно-технічної документації (ТУ У, ДСТУ) на сконструйовані мінерально-вітамінні препарати проводили в Українському державному підприємстві стандартизації, сертифікації, метрології та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) Держспоживстандарту України. Дослідження проводили за загальною схемою (рис. 1).

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Перший етап досліджень - розробка біотехнологічних методів одержання модифікованих біологічно активних сполук елементів-біотиків у композиції з вітамінами групи В та створення біотехнології отримання мінерально-вітамінних пероральних та ін'єкційних антианемічних препаратів для профілактики мікроелементозів молодняку сільськогосподарських тварин.

Експерименти щодо розробки, конструювання, апробації, валідації мінерально-вітамінних препаратів, вивчення біологічної активності та виробничі перевірки результатів досліджень виконані протягом 1996-2005 рр. у лабораторіях НДІ екології та біотехнології у тваринництві, на кафедрі фізики та вищої математики Білоцерківського національного аграрного університету (БНАУ), Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. О.В. Думанського НАН України, Інституті води та екології, Інституті судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ)

Синтез комплексних сполук мікроелементів (Cu, Zn, Co, Мn) здійснювали за методом, який виключає координацію органічного розчинника (Григорьева Г.С. и др., 2001). Схема одержання передбачала взаємодію iона відповідного металу у водному розчині його солі з водним розчином еквімолярної суміші гістидину. Дослідження процесів комплексоутворення здійснювали за допомогою універсального іономіра ЕВ-74. Будову металокомплексів та спектроаналітичні вимірювання вмісту мікроелементів в розчинах підтверджено даними мікроелементного аналізу (атомно-абсорбційнійна спектрофотометрія, ААС-3) (ГОСТ 30178-96), вивченням електронних спектрів на спектрофотометрі “Specord M 400” (“Karl Zeiss, Jena), інфрачервоні (коливальні) спектри досліджували на спектрофотометрі “Specord M 80”. Визначення ефективності комплексоутворення синтезованих біологічно активних сполук та їх експертизу проводили в лабораторії спектрального аналізу Інституту судової експертизи Міністерства юстиції України (м. Київ) на спектрофотометрі “Specord M 80”.

Дослідження з одержання субстанції біологічно активних компонентів мінерально-вітамінних препаратів здійснювали в лабораторіях НДІ екології та біотехнології у тваринництві БНАУ та Інституту колоїдної хімії і хімії води ім.О.В.Думанского НАН України. Матеріалом для дослідження були керамічні мембранні фільтри та фільтри з полісульфонаміду. Ультрафільтрацію в проточному режимі проводили з використанням плоскокамерної модульної установки, що складається з двох мембранних блоків. Досліди з визначення оптимальних умов регенерації мембран виконували з використанням циліндричної мембранної установки проточного типу.

Для проведення біотехнологічних досліджень та виробництва препаратів у лабораторіях НДІ екології та біотехнології у тваринництві БНАУ та Інституту колоїдної хімії і хімії води НАН України сконструйована установка, яка складається з зворотно-осмотичної системи для одержання апірогенної води, біореактора для одержання кластерних сполук Fe та металохелатів елементів-біотиків, системи попередніх нанокерамічних фільтрувальних елементів, реактора для одержання мінерально-вітамінних препаратів, нанофільтраційної керамічної системи для концентрування металохелатів та вітамінів, системи помп різної потужності та мережі з'єднувальних трубопроводів, нанофільтраційних модулів, мембранного блоку з ультрафільтраційними поліамідними мембранами, системи ємностей для біосубстанцій, лінії розливу, етикетування та пакування продукції.

Комплексні токсикологічні дослідження та експертизу створених препаратів було проведено в Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок (ДНДКІВПКД), м.Львів відповідно до рекомендацій “Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин” (Коцюмбас І.Я. та ін., 2005). Для визначення стабільності препаратів використовували модифікований нами (Герасименко В.Г. та ін.,2006) прискорений ізотермічний метод контролю.

На другому етапі роботи визначали вплив отриманих комплексних мінерально-вітамінних препаратів на гомеостаз та продуктивність молодняку сільськогосподарських тварин шляхом досліджень гематологічних, біохімічних, морфологічних, гістологічних, зоотехнічних та господарсько-економічних показників при профілактиці аліментарної анемії.

Проведено шість науково-господарських та виробничих дослідів, які були виконані відповідно до рекомендацій з основ наукових досліджень у тваринництві (Кононенко В.К. та ін., 2000). Перша серія дослідів проводилася на поросятах-сисунах. У 3-денному віці поросятам дослідних груп внутрішньом'язово вводили препарати Полімет-В₁₂, Вітамет, Феродекстран- В₁₂, Урсоферан у дозі 2 мл, а тваринам контрольної групи ін'єктували фізіологічний розчин у тій же дозі. Друга серія дослідів проводилася на новонароджених телятах. За принципом аналогів було створено три групи телят у кожній по 6 голів. Умови догляду й утримання були однаковими. Телятам 1-ї дослідної групи отримали на 2-й день після народження випоювали із молозивом препарат Урсоферан (150 мг/мл Феруму), у дозі 12 мл/гол. Телята 2-ї групи отримували препарат Вітамет (150 мг/мл Феруму + вітаміни групи В) на 2-й день після народження в кількості 12 мл/гол. Проби крові відбирали із яремної вени на 10-й, 20-й і 30-й день досліду.

Метою другого етапу досліджень було вивчення впливу одержаних препаратів Вітамет та Полімет-В₁₂ на токсикологічні, гематологічні, біохімічні, морфологічні, гістологічні, клінічні, зоотехнічні та господарсько- економічні показники при профілактиці аліментарної анемії новонародженого молодняку сільськогосподарських тварин (телята, поросята).

Експериментальна частина, апробація та виробничі перевірки результатів досліджень виконані протягом 1996-2007 рр. на 138 білих щурах, 45 кролях, 265 телятах, 1600 клінічно здорових поросятах. Дослідження проводили у лабораторіях НДІ екології та біотехнології у тваринництві та кафедрі фізики та вищої математики БНАУ, Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. О.В.Думанського НАН України, НВО “Діана”(м. Київ), Інституту судових експертиз Мінюсту України (м. Київ); токсикологічні дослідження отриманих препаратів здійснювали на науковій базі сертифікованої лабораторії фармакологічних та токсикологічних досліджень, занесеної до Реєстру системи сертифікації УкрСЕПРО, Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок м.Львів; хроматографічні дослідження проведено на базі НДІ епідеміології і інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського та НВО “Біофарма” Міністерства охорони здоров'я України (м.Київ); морфологічні та гістологічні дослідження проведено в лабораторії гістоморфології кафедри анатомії та гістології ім.П.О. Ковальського БНАУ; також дослідження проводили в лабораторіях науково-виробничих підприємств, де проходила науково-виробнича перевірка сконструйованих препаратів, а саме в лабораторії аналітичного центру АТЗТ “Агро-Союз” Сінельніківського району Дніпропетровської області та у навчально-дослідному господарстві Празького аграрного університету. Стан обмінних процесів вивчали за гематологічними та біохімічними показниками, приростами живої маси та збереженістю поголів'я поросят. Для морфологічних досліджень кров стабілізували гепарином, а для біохімічних використовували її без антикоагулянту з подальшим відділенням сироватки. Для гістологічних досліджень проводили забій 10-добових (n=3) та 20-добових (n=3) поросят. Шляхом анатомічного препарування відбирали органи лімфогемопоезу (селезінку, лімфатичні вузли, тимус), готували гістологічні зрізи завтовшки 15-20 мкм, фарбували їх гематоксиліном і еозином згідно із загальноприйнятими методиками, досліджували гістопрепарати на світловому мікроскопі ZEISS з подальшим фотографуванням цифровою камерою CANON. Білок у сироватці крові визначали за O.H. Lowry (1951); уміст гемоглобіну в еритроцитах - уніфікованим методом з використанням стандартних наборів. Мікроелементи Ферум, Купрум, Кобальт, Цинк, Манган у крові та сироватці крові досліджували методом полуменевої атомно-абсорбційної спектрофотометрії (Хавезов И., 1983) на приладі ААS-3 в лабораторії НДІ екології та біотехнології у тваринництві БНАУ, залізозв'язувальну здатність крові - за допомогою стандартних наборів реактивів фірми “LACHEMA”(Чехія). Проникність еритроцитарних мембран, осмотичну та кислотну резистентність еритроцитів, проводили за методами (Дубовская Л.В и др., 1990).

Якісний та кількісний аналіз метилових ефірів жирних кислот, які отримували згідно з методичними рекомендаціями, викладеними у роботах (Carreau I.D., Dubaco I.P, 1978; Christie W.W., 1982), здійснювали з використанням газорідинного хроматографа “Carlo Erba” (Італія) з полуменево-йонізаційним детектором.

З гематологічних показників у лабораторних тварин визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів шляхом прямого підрахунку в камері Горяєва, концентрацію гемоглобіну - гемоглобінціанідним методом; колірний показник крові і середній вміст гемоглобіну в еритроциті (Маханько А.В., Герасименко В.Г., 1974); диференційний підрахунок лейкоцитів - мікроскопічним дослідженням мазків крові. У сироватці крові лабораторних тварин досліджували із застосуванням набору науково-виробничої фірми “SIMKO” активність аспартатамінотрансферази (АСТ) (К.Ф. 2.6.1.1) і аланінамінотрансферази (АЛТ) (К.Ф. 2.6.1.2) - уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Райтмана-Френкеля. За допомогою наборів науково-виробничих фірм “SIMKO” та “Lachema” (Чехія) визначали активність лужної фосфатази (ЛФ) (К.Ф. 3.1.3.1), загальних ліпідів. Уміст загального та вільного холестеролу - за методом М.А. Станкевіченє (1984), кількість глюкози - за допомогою набору ООО “Агат-Мед” (Росія, м. Москва), вміст вітаміну В12 у крові - за Н.Н. Пушкіною (1991), концентрацію метилмалонової кислоти в сечі телят - за Л.В. Снєгірьовою, Л.Я. Арешкіною (1972).

Ветеринарно-санітарну якість зразків м'яса досліджували в лабораторії кафедри ветсанекспертизи і патанатомії БНАУ та у Білоцерківській державній міській лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 4, а хімічний склад довгастого м'яза спини та його порівняльну біологічну цінність проводили за методом П.В. Микитюка (1997) з використанням біологічного об'єкта інфузорії Tetrachimena pyriformis (лабораторний штам WH₁₄).

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програми Microsoft Excel. Вірогідність різниці між показниками оцінювали за критерієм Стьюдента (Плохинский Н.А., 1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Біотехнологія розробки мінерально-вітамінних антианемічних комплексних препаратів. Розробка методів інтегральної корекції оксидаційного стану в організмі тварин за дії різних чинників ризику є важливим фактором у процесі створення біобезпечних та високоефективних препаратів парентерального та перорального призначення. Наявність антиоксидантних властивостей окремих металокомплексів обумовлює доцільність їх використання у складі антианемічних препаратів. Відомо, що здатність справляти мембранопротекторну та антиоксидантну дію виявляють карнозин, гістидин та окремі їх комплекси (Головко Л.Л., 2004; Гонський Я.І. та ін., 2005). Металокомплекси гістидину синтезовано в лабораторії НДІ екології та біотехнології у тваринництві БНАУ шляхом взаємодії цієї амінокислоти з солями металів, які брали в еквімолярних кількостях. Для ідентифікації продуктів реакції на спектрометрі Specord М-80 були зняті їх Іч-спектри та Іч-спектри амінокислот.

Проведеними дослідженнями встановлено, що комплексоутворення за участю іонів есенціальних елементів справляє значний вплив на розташування смуг, їхню інтенсивність, а зміна цих параметрів у спектрах комплексних сполук Купруму з амінокислотами свідчить про утворення зв'язку між молекулами амінокислот та іоном металу.

За ІЧ-спектрами установлено, що в комплексі [CuHis₂] координація тридентатна за участю аміногруп (валентні і деформаційні коливання зміщуються: (Н₂) 3312 см^-1 - 3050 см^-1) і карбоксигруп та одного з атомів Нітрогену імідазольного кільця з утворенням шестичленних хелатних кілець, що узгоджується з даними Н.Н. Букова (2007), в яких за спектрами ЕПР для гістидинатних комплексів встановлено наявність двох ізомерів: у першому - в екваторіальній площині обидва ліганди координували через аміно- та імідазольну групи, в другому один з лігандів координувався через аміно- і карбоксигрупи; третя донорна група в обох випадках бере участь у координації в аксіальному положенні, що призводить до підвищення стійкості комплексу. Реалізація типу зв'язку залежить в основному від умов перебігу реакції комплексоутворення (рН, склад розчину) та агрегатного стану сполук.

Антирадикальну активність отриманих сполук визначали як здатність до взаємодії із стабільним радикалом дифенілпікрилгідразилом (ДФПГ) (Molyneux P., 2004), що дозволяє виявити здатність їх слугувати пастками вільних радикалів. ДФПГ має максимум поглинання при довжині хвилі 517 нм в радикальній формі і при переході в нерадикальну форму зменшує оптичну густину. Величину антирадикальної активності комплексів металів порівнювали з активністю розчинів гістидину та кверцетину. В проведених експериментальних дослідженнях встановлено, що гістидинати Купруму та Цинку виявляють антирадикальну дію, порівняну з відомим антиоксидантом кверцетином.

Застосування мембранних технологій при отриманні пероральних та парентеральних антианемічних препаратів. Експериментально досліджували здатність ефективно концентрувати отриманий колоїдний розчин керамічними мембранами нового покоління на основі оксидів металів з регульованими розмірами пор, адсорбційною здатністю й електроповерхневими властивостями. При кінцевій фільтрації отримували продукт, який повністю відповідає технологічним вимогам. Проведено моделювання й розрахунки процесів очищення, розділення й концентрування розчинів нанодисперсних систем. Встановлено переваги використовуваних керамічних мембран за рахунок істотного збільшення пористості і проникності порівняно з відомими ультрафільтраційними полімерними мембранами. Наявність різних за природою оксидів у складі селективних шарів керамічних мембран дозволяє істотно розширити сферу застосування ультрафільтраційних мембран завдяки їх високій хімічній і термічній стійкості, механічній міцності, можливості варіювання їхніх поверхневих властивостей.

Конструкційні особливості й принцип роботи мембраних систем. Створені базові конструкційні системи являють собою два види однотипних технічних виробів - фільтраційні апарати й модулі, що різняться, головним чином, своїми масштабними показниками, розміром і масою. Як фільтруючий матеріал використовували полімерні мембрани у вигляді плоскорамних мембранних елементів або керамічні мембрани у вигляді багатоканальних трубчастих керамічних елементів. Ультрафільтраційний апарат складається із циліндричного полімерного корпуса з торцевими фланцями, виконаними з нержавіючої сталі. Усередину корпуса вставляються трубчасті керамічні фільтрувальні або рулонні мембранні елементи. Герметизація їх в апараті здійснюється в торцевих фланцях за рахунок гумових кілець. На корпусі розробленого пристрою і торцевих фланців є патрубки та штуцери для підведення фільтруючого розчину, відведення пермеату й концентрату.

Сконструйований модуль складається з одного або декількох фільтраційних апаратів, циркуляційної помпи (відцентрового типу), вхідного й вихідного колекторів, вентилів, манометрів, витратомірів, допоміжних ємностей, сполучної швидкознімної арматури, пульта керування. Модуль побудований за принципом циркуляційної петлі для створення режиму ультрафільтрації в поперечному потоці (тангенціальної фільтрації), коли рідина подається в модуль відцентровою помпою. Усередині модуля фільтрувальна рідина прокачується через циркуляційний контур, утворений з'єднаними послідовно або паралельно декількома фільтраційними пристроями і циркуляційною помпою. Пілотна установка проектується із декількох фільтраційних модулів, керувальних вентилів та системи автоматичного контролю.

Біотехнологія одержання вітчизняних мінерально-вітамінних антианемічних препаратів. Комплексний препарат Вітамет, крім гідроксимальтозного комплексу Феруму, містить вітаміни В₁, В₂, В₃, В₅, В₆ та хелати біометалів. Для введення до складу антианемічних препаратів необхідно їх попереднє концентрування, що забезпечує оптимальну концентрацію вітамінів та мікроелементів, яка закладена в технічних умовах на виготовлення продукції. В лабораторних умовах для концентрування на першому етапі досліджень використовували роторний вакуумний випаровувач. Однак ця технологія має недоліки: підвищений вміст електролітів у розчині, енергозатратність та недостатню продуктивність. Для усунення цих недоліків та масштабування процесу концентрування нами запропоновано використання зворотно-осмотичних наномембран для концентрування низькомолекулярних сполук (вітамінів, хелатів).

Конструкційні особливості розробленої установки для нанофільтрації. У розробленій зворотно-осмотичній системі мембрана розміщується усередині відповідного апарата. Зручний пристрій для плівкових мембран є конструкцією плоскокамерного типу, яка складається з розташованих паралельно одна над одною дренажних пластин, призначених для підтримки мембран і відведення фільтрату. Переваги цієї конструкції полягають в тому, що вона використовується в технології ультрафільтрації і дозволяє застосовувати прості у виготовленні плоскі мембрани (Т.Брок, 1987). Фільтрувальні пристрої з елементами рулонного типу мають значні переваги перед апаратами плоскокамерними, оскільки при цьому досягається максимальна компактність апаратури|. Фільтрувальний елемент рулонного типу складається з перфорованого центрального стрижня, до якого прикріплена мембрана. Шари мембран|, розділені пластиковими комірчастими прокладками, намотуються навколо стрижня, і увесь пристрій розміщується в герметичному корпусі. Рідина протікає спочатку крізь канали, утворені прилеглими один до одного мембранними листами і прокладками, а потім прямує по спіральному пазу, доки не досягне центрального стрижня, крізь щілиноподібні пази якого залишає систему.

Розроблена установка для нанофільтрації складається з зворотно осмотичної системи, біореактора, відцентрових помп, попереднього керамічного фільтра, ємностей для одержання і збору концентрованих біосубстанцій та мембран рулонного типу для зворотного осмосу, котрі вмонтовано в корпус з фланцями, в які підводиться циркулюючий у системі розчин вітамінів. Загальна схема пілотного виробництва мінерально-вітамінних препаратів подана на рис. 2.

Рис. 2. Апаратурно-технологічна схема виробництва мінерально-вітамінних антианемічних препаратів: 1. Зворотно-осмотична система для одержання апірогенної води. 2. Ємність для апірогенної води. 3. Помпа. 4. Реактор для одержання кластерних сполук Fe. 5. Помпа. 6. Керамічні попередні фільтри. 7. Автоклав для кислотного гідролізу крохмалю. 8. Реактор для одержання металовітамінних препаратів. 9,10,11,12. Ємності для одержання металохелатів. 13. Ємність для збору одержаних металохелатів. 14. Нанофільтраційна керамічна система для концентрування металохелатів та вітамінів. 15. Ємність для розчинів вітамінів. 16,17. Помпи. 18. Ємність з концентрованим розчином вітамінів та металохелатів 19. Розлив, етикетування та пакування продукції.

Одержана за допомогою зворотно-осмотичної системи (1) апірогенна вода надходить у ємність (2), з якої відцентровою помпою (3) подається в реактор (4). Крохмаль, підданий кислотному гідролізу в автоклаві (7) при температурі 80°- 90°С протягом 20-30 хв, подається в реактор, де при додаванні солей Феруму(ІІІ), стабілізаторів, окиснювачів, аерації отримують стабілізовані декстрином колоїдні міцели Феруму. Після цього колоїдний розчин піддається ультрафільтрації в циркуляційному режимі з використанням двосекційного мембранного модуля, основу якого складають керамічні фільтри. Проводиться контроль процесу ультрафільтрації, враховуються вміст солей в пермеаті та концентрація Феруму в концентрованому розчині. При досягненні параметрів, які закладені в ТУ У на відповідний препарат, продукт надходить в реактор для одержання комплексних мінерально-вітамінних препаратів. Паралельно з цим процесом проводиться одержання розчину металохелатів в ємностях (9,10,11,12) шляхом уведення компонентів у розрахованих співвідношеннях метал-ліганд, нагрівання, аерації, внаслідок чого отримують комплексні сполуки Купруму, Цинку, Кобальту, Мангану. Лігандом є амінокислота гістидин. Отримана суміш хелатів подається у ємність (13), з якої помпою (17) нагнітається в нанофільтраційну систему з мембранами рулонного типу для зворотного осмосу. Після доведення суміші до необхідних показників (рН, вміст хелатів) концентрат надходить у ємність (15). Ємності (9,10,11,12,13), помпа (16) та зворотно-осмотична система (14) використовуються також для концентрування розчинів вітамінів В₁,В₂,В₃,В₅, В₆,В₁₂, після одержання яких біосубстанція подається в реактор (8), де знаходиться стабілізований колоїдний розчин Феруму. Комплексний мінерально-вітамінний розчин піддають ультрафільтрації далі продукт стандартизують за вмістом Феруму, Купруму, Кобальту, Цинку, Мангану та вітамінів, фільтрують через нутч-фільтр та доводять його параметри до тих показників, що закладено в ТУ У на відповідний препарат. Одержаний кінцевий продукт надходить в ємність (18), з якої в асептичних умовах проводиться розлив та укупорювання мінерально-вітамінних препаратів.

Дослідження гострої токсичності антианемічних мінерально-вітамінних препаратів. Важливим етапом у розробці нового препарату є токсикологічні дослідження як окремих його складників, так і готової лікарської форми, що включає проведення гострого досліду, метою якого є одержання інформації щодо небезпечності досліджуваної речовини в умовах короткотривалої дії та отримання даних про смертельні дози (Косенко М.В.,1997; Коцюмбас І.Я, 2005). Вивчали параметри гострої токсичності на білих щурах з визначенням середньосмертельних та летальних доз мінерально-вітамінних препаратів Полімет-В₁₂ та Вітамет за методом В.Б.Прозоровського та ін. (1962). На орієнтовному етапі досліджень була виявлена смертельна (DL₁₀₀) та максимально переносима (DL₀) дози ферумовмісних препаратів як лікарської форми, так і її основної діючої речовини. В результаті проведених досліджень встановлено 100 %-у загибель білих щурів (DL₁₀₀) при дозі препаратів 32 мл/кг та відсутність загибелі лабораторних тварин (DL₀) за введення препаратів у дозі 24 мл/кг (табл. 1).

Таблиця 1

Величини максимально переносимої (DL₀) та смертельної (DL₁₀₀) доз Вітамету і Полімету-В₁₂ для білих щурів за внутрішньом'язового введення (n = 9)

Симптоми загибелі при введенні високих доз мінерально-вітамінних препаратів у щурів були однаковими та проявлялися порушенням координації руху, тремором голови, а згодом і всього тіла з подальшим настанням смерті. Після отриманих результатів було проведено підрахунки середньосмертельних доз мінерально-вітамінних препаратів. Отже, DL₅₀ мінерально-вітамінних препаратів для білих щурів за внутрішньом'язового введення при обчисленні за методом Г. Кербера становить 28,7 мл/кг, а у перерахунку на основну діючу речовину - Ферум (III) - 2436,7 мг/кг. Показники DL₅₀ діючої речовини коливались від 2286 до 2618 мг/кг, що не виходить за межі параметрів V класу токсичності, (1501 - 4500 мг/кг). Отже, у проведених дослідженнях встановлено, що досліджувані препарати згідно з класифікацією токсичності речовин при внутрішньом'язовому введенні за ступенем небезпечності (за Сидоровим К. К. 1973) належать до VI класу токсичності (відносно нешкідливих речовин), а у перерахунку на основну діючу речовину Ферум (III), яка міститься у цій лікарській формі, - до V класу токсичності (практично нетоксичних речовин). Середньосмертельна доза досліджуваних препаратів становить для білих щурів при внутрішньом'язовому введенні 28,7 (26,9 ч 30,4) мл/кг, або, відповідно, для препарату Вітамет - 28659 (26898 ч 30420) мг/кг, препарату Полімет-В₁₂ - 29232 (27436 ч 31028) мг/кг, а їх основної діючої речовини - Fe (III) - 2436 (2286 ч 2586) мг/кг маси тіла.

Гематологічні та біохімічні показники крові телят при використанні препарату Вітамет. Дослідженнями встановлено, що найбільш ефективним було застосування антианемічного комплексного препарату Вітамет. Протягом досліду зростали відповідно кількість еритроцитів - на 9,8 -12,6 % ( р < 0,05), уміст гемоглобіну - на 16,4 - 23,5 % ( р < 0,05) та загального білка - на 5,6 -7,2 % ( р < 0,05), а також відмічали бліде забарвлення еритроцитів (гіпохромія), анізацитоз, пойкілоцитоз, одночасно активність ферментів переамінування ( АсАТ та АлАТ ) у крові вірогідно не змінювалася. При легкій формі прояву анемії у телят контрольної групи спостерігалася в'ялість, зниження апетиту, уповільнення приростів маси тіла.

Дослідженнями мінерального складу крові протягом експерименту встановлено, що у телят дослідної групи (Вітамет) зростав рівень: Купруму - на 23,4 - 26,8 % (р <0,01), Цинку - на 18,6-21,3 % (р<0,01), Кобальту - на 16,4-19,5 % (р<0,01). Таким чином при застосуванні Вітамету встановлено високий коефіцієнт засвоєння Феруму та інших мікроелементів, що дозволяє нормалізувати біохімічні показники крові, системи антиоксидантного захисту, посилити синтетичні процеси та ефективно профілактувати аліментарну анемію.

Жирнокислотний склад сироватки крові та еритроцитарних мембран телят при пероральному застосуванні антианемічних мінерально- вітамінних препаратів. Реакції вільнорадикального окиснення та система антиоксидантного захисту (АОЗ) утворюють систему ПОЛ-АОЗ, в основі якої лежить збереження гомеостазу клітин. При дисбалансі системи АОЗ виникають порушення гомеостазу, характер яких залежить від інтенсивності процесів ПОЛ, стану клітинних мембран, структурним компонентом яких є вищі жирні кислоти та вільний холестерол. Одночасно поліненасичені жирні кислоти є субстратами ПОЛ та попередниками ейкозаноїдів. Дослідження багатьох авторів свідчать про зміни жирнокислотного складу ліпідів плазми крові та еритроцитів при оксидативному стресі, що супроводжує більшість захворювань (Барабой В.А. та ін., 1997; Афонина Г.Б. та ін., 2000; Тащук В.К. та ін., 2001; Глущенко А.В., 2003).

У тварин 1-ї групи (Ферумдекстран) спостерігали у ліпідах сироватки крові збільшення вмісту пальмітинової (р<0,01) та міристинової (р<0,001) жирних кислот, а сума ненасичених жирних кислот була вірогідно зменьшена (р<0,001). Підвищення вмісту пальмітинової кислоти свідчить про інтенсифікацію процесів ПОЛ та накопичення лізоформ лецитинової фракції фосфоліпідів. Рівень ПНЖК вірогідно зменшений у порівнянні з показниками тварин 2-ї групи (Вітамет) за рахунок зниженого вмісту есенціальних ЖК (лінолевої та ліноленової). Таким чином, жирнокислотна формула ліпідів сироватки крові телят 1-ї групи характеризується підвищеною насиченістю Гідрогеном ліпідного комплексу на фоні дефіциту окремих ПНЖК, що є компенсаторною реакцією, бо саме насичені жирні кислоти мало піддаються процесам пероксидації (Лизогуб В.Г. та ін., 2003). Виявлений стан жирнокислотного складу ліпопротеїдів сироватки крові телят, яким уводили монокомпонентний ферумдекстрановий препарат, є наслідком інтенсифікації процесів ПОЛ і призводить до порушення метаболізму ЖК на етапі утворення ейкозаноїдів, що узгоджується з літературними даними (Афоніна Г.Б. та ін., 2000). При стресі концентрація окремих ПНЖК у мембранах клітин значно підвищується, однією з важливих функцій яких є синтез ейкозаноїдів, де попередником виступає арахідонова та лінолева жирні кислоти. Метаболіти арахідонової кислоти (простагландини, тромбоксани та лейкотриєни) мають високу біологічну активність з широким спектром регуляторної дії (Смолянінов Б.В. та ін., 2002).