Формування молочної продуктивності у тварин різних генотипів при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

АВТОРЕФЕРАТ

ФОРМУВАННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ У ТВАРИН РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ПРИ СТВОРЕННІ СУМСЬКОГО ВНУТРІШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Буркат Валерій Петрович, директор Інституту розведення і генетики тварин УААН

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, чл.-кор. УААН Рудик Іван Адамович, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського національного аграрного університету;

кандидат сільськогосподарських наук Рубцов Ігор Олександрович, доцент кафедри спеціальної зоотехнії Сумського національного аграрного університету

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий « 15 » травня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Теоретичні і практичні основи створення нових порід та типів у скотарстві розглянуто в працях багатьох учених (М.В. Зубець, В.П. Буркат, 2002; Ю.Ф. Мельник, М.Я. Єфіменко, 2003 та інші). У результаті плідної та довготривалої роботи вітчизняних учених-селекціонерів на базі вихідних місцевих та голштинської порід створено нову українську чорно-рябу молочну породу (затверджена в 1996 р.). До її складу входять три внутрішньопородні типи: центрально-східний, західний і поліський. За останні роки виведено ще два нові типи - південний та сумський. Сумський внутрішньопородний тип створений на основі лебединської породи з використанням генофонду голштинської та української чорно-рябої молочної порід. Вивчення формування молочної продуктивності, взаємозв'язок її з екстер'єром, відтворною здатністю мають наукове та практичне значення для ведення подальшої селекційної роботи з сумським типом української чорно-рябої молочної породи, що й визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН за темами: «Удосконалити внутріпородну структуру української чорно-рябої молочної породи та консолідувати генотипи тварин на базі генетико-популяційних методів і біотехнології» (№ держреєстрації 0104U007642, 2004-2005 рр.) та «Консолідувати внутріпорідні типи української чорно-рябої молочної породи за основними господарськи корисними ознаками з метою одержання тварин з надоями 7-8 тис. кг і вмістом жиру 3,6-3,8% та удосконалити її генеалогічну структуру» (№ держреєстрації 0106U005843, 2006-2007 рр.).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було дослідити особливості формування молочної продуктивності корів проміжних та кінцевих генотипів при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Проаналізувати вплив росту та розвитку ремонтних теличок, особливостей екстер'єру у різні вікові періоди, генотипу, морфо-функціональних властивостей вимені, відтворної здатності на молочну продуктивність корів. Для реалізації поставленої мети ставилися такі завдання:

вивчити продуктивні та господарські ознаки тварин різних генотипів нового типу та вихідної лебединської породи;

дослідити ріст та розвиток ремонтних теличок;

вивчити екстер'єрно-конституційні параметри корів;

установити стійкість (постійність) лактації;

оцінити корів на придатність до машинного доїння;

визначити стійкість корів сумського типу до маститу;

оцінити бугаїв-плідників за якістю потомства;

виявити високопродуктивні родини сумського типу;

вивчити його генеалогічну структуру;

визначити селекційно-генетичні параметри типу та дослідити ступінь фенотипової консолідації стада за основними селекційними ознаками.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень є селекційні процеси, які відбувалися при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Предмет досліджень. Екстер'єрно-конституційні параметри, параметри росту та розвитку ремонтних телиць, молочна продуктивність, характер лактації, морфо-функціональні властивості вимені, стійкість до маститу, консолідація за основними селекційними ознаками.

Методи досліджень. Основний метод - експериментальний. При обробці результатів досліджень використовували сукупність зоотехнічних, статистичних та економічних методів, які є загальноприйнятими в тваринництві. Зоотехнічні - визначення живої маси, середньодобового приросту, відносної швидкості росту, напруги росту, індексу формування, індексу напруженості росту, індексу рівномірності росту, взяття промірів тіла і вимені, визначення індексів будови тіла та вимені, вивчення генеалогічної структури, визначення молочної продуктивності та відтворної здатності. Біометричні - визначення середніх величин та їх похибок за методикою Н.А. Плохинского (1969, 1970). Оцінка впливу генетичних факторів на молочну продуктивність - шляхом застосування дисперсійного та кореляційного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексні наукові дослідження і доведена можливість підвищення генетичного та продуктивного потенціалу корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи на основі розробленої селекційної програми з використанням голштинської породи західноєвропейської та американської селекцій. Визначена ефективність використання відтворного схрещування при створенні нових генеалогічних одиниць породи і нового внутрішньопородного типу. Вперше проведена порівняльна комплексна оцінка тварин різних генотипів при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи та вихідної лебединської породи. На основі комплексної оцінки тварин вітчизняної лебединської й популяції створюваного сумського типу проведені наукові дослідження щодо вивчення молочної продуктивності корів у взаємозв'язку з екстер'єрно-конституційними особливостями тварин. Проведена оцінка ступеня фенотипової консолідації за основними селекційними ознаками.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень використовуються при розробці довгострокових програм і перспективних планів селекційно-племінної роботи з сумським типом української чорно-рябої молочної породи, щорічних планів підбору. Результати досліджень впроваджені в дослідному господарстві Сумського інституту АПВ та базових господарствах Сумського регіону, а також використані при підготовці матеріалів до апробації сумського типу української чорно-рябої молочної породи (2005 р.). Від впровадження системи заходів з селекційного удосконалення сумського типу української чорно-рябої молочної породи, за рік економічний ефект склав 857,2 грн. на одну корову-первістку.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведені науково-виробничі, експериментальні та лабораторні дослідження, зібрані первинні дані, статистично оброблені, проаналізовані й узагальнені одержані результати, сформульовано висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні результати наукових досліджень викладені, обговорені та отримали позитивний відгук на щорічних координаційних нарадах в Інституті розведення і генетики тварин УААН (м. Київ, 2004-2007 роки), на щорічних наукових конференціях молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (м. Київ, 2003-2007 роки), на обласній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених-аграріїв” (м. Суми, 2006 рік), на науково-практичній конференції молодих вчених Інституту тваринництва УААН (м. Харків, 2006 рік), на міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення і перспективи” (приурочена до 90-ї річниці з дня народження Ф.Ф. Ейснера і 75-річчя Інституту тваринництва УААН) (м. Харків, 2006 рік), міжнародних конференціях Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2003-2007 роки), на всеукраїнських науково-практичних конференціях молодих вчених і спеціалістів “Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах “ (м. Кіровоград, 2005-2007 роки), на третій конференції молодих вчених та спеціалістів (до 75-річчя від дня створення ДНСГБ УААН як наукової установи, м. Київ, 2006 рік); на міжнародній науковій конференції (до 190-річчя з дня народження першого директора Петровської землеробської і лісної академії академіка Н.І. Желєзнова, м. Москва, 2006 рік), на міжнародній науково-практичній конференції «Роль вчення про онтогенез у вирішенні проблем тваринництва», присвяченій 100-річчю від дня народження заслуженого діяча науки УРСР, доктора сільськогосподарських наук, професора К.Б. Свечина (м. Київ, 2007 рік), на міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции” (м. Жодино, 2007 рік), на міжнародній науково-методичній конференції “Технологии ХХІ века” (м. Алушта, 2007 рік), на міжнародній науково-практичній конференції "Розведення тварин - актуальні проблеми та шляхи їх вирішення", присвяченій 75-й річниці утворення кафедри розведення тварин та мисливського господарства (м. Харків, 2007 р.).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковано в 4 статтях у наукових журналах, 6 збірниках наукових праць, 2 матеріалах та тезах конференцій. Всього опубліковано 12 наукових праць (в т.ч. 10 - у фахових виданнях).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 190 сторінках і містить 50 таблиць, 18 рисyнків, має такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз й узагальнення результатів досліджень, висновки і рекомендації виробництву, список використаних джерел (363 джерела, у тому числі 46 - іноземними мовами).

Матеріали і методика дослідженнь

Матеріалом для досліджень були 672 корови, які народилися в 1980-2003 роках, та матеріали, отримані при проведенні експериментальних досліджень (2003-2007 роки). Науково-виробничі дослідження проведені в період 2003-2007 років на племінному заводі по розведенню української чорно-рябої молочної породи Сумського інституту АПВ. Загальна схема досліджень наведена на рисунку 1.

Рис. 1. Схема досліджень

Забезпеченість кормами в період з 1980 по 2003 роки та на час проведення експериментальних досліджень складала близько 47-55 ц к.од. на корову. Отже, кормова база не в повній мірі забезпечувала реалізацію генетичного потенціалу тварин. Годівля тварин проводилася згідно з установленими нормами, але якість кормів у господарстві, за даними лабораторних досліджень, не відповідала вимогам, які б забезпечували повну реалізацію генетичного потенціалу тварин та їх здоров'я. На реалізацію генетичного потенціалу корів мали вплив організація годівлі та утримання, які були в господарстві на час проведення досліджень. Порушення розпорядку дня при годівлі та доїнні корів призвело до неповної реалізації генетичного потенціалу тварин.

Телицям сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи від народження до шестимісячного віку було згодовано: незбираного молока - 510 кг, соєвого молока - 500 кг, концентрованих кормів - 300 кг, сіна - 400 кг, силосу - 260 кг, зеленої маси - 300 кг. Ремонтний молодняк утримували наступним чином: до 6-місячного віку взимку безприв'язно в станках по 10-12 голів, улітку по 60 голів у загонах на подвір'ї. Ремонтні телиці до року та старше року й нетелі утримувалися взимку привґязно, а влітку випасалися на культурних пасовищах.

Для роздачі силосу, сінажу, жому, зеленої маси в господарстві використовували кормороздавачі КТУ-10А. Роздача соломи, сіна та концентрованих кормів проводилася вручну. Напування здійснювалося за допомогою групових напувалок. У господарстві утримання корів прив'язне. Для доїння використовувалася доїльна установка АД-100А із застосуванням двотактних доїльних апаратів «Майга». Видалення гною з тваринницьких приміщень проводилося за допомогою скребкового транспортера ТСН-110 у тракторні причепи.

Облік росту й розвитку теличок проводили за щомісячними показниками живої маси, показниками промірів, абсолютними, середньодобовими, відносними приростами, числовим вираженням індексів будови тіла. Для порівняння темпів розвитку під час вирощування ремонтних телиць та зв'язку їх з молочною продуктивністю розраховували наступні індекси: інтенсивності формування (?t) (за Ю.К. Свечиным, 1985), напруженості росту (Ін) та рівномірності росту (Ір) (за В.П. Коваленком, 1998).

Облік лінійного росту проводили шляхом взяття промірів (за Е.Я. Борисенком 1966, Н.А. Кравченком 1963, Й.З. Сірацьким 2005) з подальшим розрахунком індексів будови тіла та будуванням графіків екстер'єрного профілю. Лінійну оцінку будови тіла проводили за методикою М.І.Бащенка (1999).

Контрольні доїння проводили щомісячно з визначенням наступних показників якості молока: вміст жиру; вміст СЗМЗ; вміст білка; густина. Визначення якісних показників молока робили за допомогою приладу “Екомілк” типу «Мілкана КАМ-98-2А» фірми «Бултех-2000». Для перерахунку надою за першу лактацію в надій за другу і третю лактації використовували коефіцієнти 1,1 та 1,3 відповідно.

Стійкість лактації визначали за індексами: Х.Тернена (Е.И. Сакса, 1985; А.И. Бич, Е.И. Сакса, 1987), повноцінності лактації за В.Б. Веселовським (1930), а індекс спадання лактації - за Д.В.Елпатьевским (В.М. Макаров, 1995).

Вивчення стійкості до маститу визначали за допомогою індексу стійкості.

Відтворну здатність оцінювали за віком першого отелення, терміну сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів, індексу осіменіння, коефіцієнта відтворної здатності на підставі карток племінного обліку.

Оцінку морфо-функціональних властивостей вимені піддослідних корів-первісток проводили на 30-40^й день після отелення та визначення індексу стійкості до маститу за методичними рекомендаціями по "Оцінці і добору корів за придатністю до промислової технології виробництва молока" (1985). Розрахунок індексів: форми, формату, умовної величини, відносної величини вимені проводили за Ю.П. Полупаном (2006).

Вивчення генеалогічної структури проводили за методикою Е.Я. Борисенка шляхом визначення походження кожного бугая-плідника та матки, котрих використовували при створенні типу з подальшим встановленням належності їх до окремих ліній та родин.

Визначення консолідації окремих селекційних ознак проводили шляхом визначення коефіцієнтів фенотипової консолідації за Ю.П. Полупаном (2005). В якості критерію визначення ступеня генотипової консолідації ознак молочної продуктивності використовувався коефіцієнт генотипової консолідації за З.М. Айсановым (2000).

Оцінку бугаїв-плідників за якістю потомства проводили за допомогою комп'ютерної програми СУМС “ОРСЕК”.

Біометрична обробка одержаних даних здійснювалася методами варіаційної статистики за допомогою комп'ютера.

Економічна ефективність одержання молочної продукції від корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи визначалась за загальноприйнятою методикою (ВАСХНИЛ, 1980).

Результати власних досліджень

Аналіз результатів схрещування в різних поколіннях.

Ріст та розвиток молодняку. Жива маса при народженні має тенденцію зменшуватися в залежності від покоління (табл. 1).

1. Жива маса теличок в різні вікові періоди

в залежності від поколінь, кг

Вік, міс.	Лебединська порода	Помісі, покоління	F3 «у собі»
		F1	F2	F3
	n	M±m	n	M±m	n	M±m	n	M±m	n	M±m
при народженні	135	33,0 ±0,4	170	31,4 ±0,3***	74	30,3 ±0,3***	74	31,3 ±0,5*	50	29,5 ±0,6***
6	110	156,7 ±2,2	146	162,9 ±1,6*	65	156,5 ±2,2	65	165,2 ±2,7*	39	152,1 ±3,2
12	110	257,3 ±3,5	140	267,2 ±2,7*	59	269,2 ±3,3*	59	268,5 ±4,4	39	263,2 ±6.0
18	108	354,5 ±4,6	137	372,2 ±3,4*	53	363,2 ±3,8	53	362,1 ±5,8	38	355,4 ±5,8
при 1-му осіменінні	91	390,7 ±4,9	94	376,7 ±5,9	42	359,2 ±4,5	42	383,9 ±8,1	30	362,9 ±7,2

Так, помісі F₃ за розведення «у собі» при народженні мали меншу живу масу в порівнянні з тваринами лебединської породи на 11,8% (Р<0,001). Вони також поступалися помісям F₁ та F₃ відповідно на 6,5% (Р<0,001) та 5,9% (Р<0,05). Тварини вихідної лебединської породи статистично вірогідно переважали за живою масою при народженні: помісей F₁ на 4,9% (Р<0,001), F₂ - на 8,2% (Р<0,001), F₃ - на 5,3% (Р<0,05). У шестимісячному віці помісі F₃ за розведення «у собі» мали меншу живу масу в порівнянні з тваринами всіх груп, при цьому статистично достовірно поступалися тваринам F₁ (Р<0,01) та F₃ (Р<0,01) поколінь. Тварини вихідної лебединської породи статистично достовірно поступалися помісям F₁ (Р<0,05) та F₃ (Р<0,05).

У дванадцятимісячному віці достовірно між собою різнилися тварини вихідної породи та помісі F₁ (Р<0,05) і F₂ (Р<0,05). У вісімнадцятимісячному віці тварини F₃ за розведення «у собі» статистично достовірно поступалися за живою масою помісям F₁ (Р<0,05). У свою чергу помісі F₁ переважали тварин вихідної породи (Р<0,01). Статистично достовірний вплив живої маси теличок у різний віковий період на майбутню їх молочну продуктивність відсутній, за винятком помісей F₁, у яких показник живої маси в вісімнадцятимісячному віці (з²= 6,5 % (Р<0,05) та при першому осіменінні (з²=7,6% (Р<0,05) достовірно впливає на майбутню молочну продуктивність за першу лактацію.

Екстер'єр та жива маса корів. Екстер'єр та жива маса дорослих тварин мають вагоме значення для типу та породи, оскільки є генетично обумовленими ознаками і до певних величин стимулюють виробництво основної продукції. За висотою в холці (рис. 2) найбільш розвиненими є корови-первістки помісі F₁ і F₂. Абсолютні показники знаходяться в межах 132,2-132,4 см, що вище середніх значень по всіх групах на 0,7-4,1 см.



Рис. 2. Графік екстер'єрного профілю корів-первісток

При цьому тварини вихідної породи статистично вірогідно поступалися всім помісним тваринам за цим показником (Р<0,001) і тваринам F₃ за розведення «у собі» (Р<0,05). За проміром навкісної довжини тулуба тварини нового типу статистично вірогідно поступалися помісям F₁ (Р<0,05) та F₃ (Р<0,01). Статистично достовірної різниці за іншими промірами не встановлено. За обхватом п'ястка перевагу мали корови-первістки вихідної лебединської породи, що свідчить про більш ніжний кістяк помісних тварин. У цілому слід констатувати, що тварини F₃ за розведення «у собі» відрізнялися від тварин вихідної лебединської породи екстер'єрними особливостями, які характеризують їх як тварин молочного напрямку продуктивності. Ця різниця знайшла відображення в показниках живої маси. Корови-первістки вихідної лебединської породи мали найменшу живу масу серед тварин усіх груп (485±5,5 кг), причому різниця з тваринами третього покоління була достовірною (Р<0,01). Починаючи від помісей F₁ й закінчуючи F₃, жива маса з поколіннями зростала і склала в абсолютному значенні відповідно 495±4,5, 498±4,6, 513±6,0 кг. Тварини F₃ за розведення «у собі» мали живу масу, яка відповідала параметрам 502±7,8 (рис. 3). Достовірний зв'язок між промірами будови тіла і живою масою встановлено лише у помісей F₁: з висотою в холці (0,59±0,07), шириною грудей (0,31±0,10) та шириною в маклоках (0,64±0,06). Результати наших досліджень свідчать, що у тварин вихідної лебединської породи проміри будови тіла достовірно не впливали на молочну продуктивність.

Рис. 3. Діаграма показників живої маси корів

У помісних тварин першого покоління достовірний вплив на молочну продуктивність мав промір ширини в маклоках з²=13,2 (Р<0,001).

На надій за першу лактацію у тварин F₂ достовірно впливала висота в холці та обхват грудей. Так, частка впливу висоти в холці дорівнювала з²=7,5% (Р<0,05), а обхвату грудей - 7,43% (Р<0,05). У тварин F₃ достовірний вплив на молочну продуктивність мала ширина грудей з²=7,44% (Р<0,05). У помісей F₃ за розведення «у собі» достовірного впливу промірів статей тіла на молочну продуктивність не виявлено.

Між промірами окремих статей тіла та надоями за 305 днів лактації існує недостовірний кореляційний зв'язок. Установлений достовірний кореляційний зв'язок молочної продуктивності корів-первісток з їх живою масою: лебединська порода (0,33±0,08), помісі F₃ (0,29±0,09). Аналіз індексів будови тіла корів-первісток підтверджує різницю між екстер'єром тварин різного походження.

Молочна продуктивність корів. Використання кращого світового генофонду - голштинської породи для виведення нового типу дозволило підвищити його генетичний потенціал. Надої корів лебединської породи за першу лактацію були нижчими, ніж у помісей всіх поколінь (P<0,001) (табл. 2). Тварини F₃ за розведення «у собі» достовірно (P<0,05) переважають також помісей F₁. За вмістом жиру в молоці корови-первістки лебединської породи переважали помісей F₂, F₃ та тварин F₃ за розведення «у собі», помісі F₁ навіть переважали тварин вихідної породи, але ця різниця була недостовірною. Лише помісі F₁ та F₃ достовірно відрізнялися між собою (P<0,05). Загальна тенденція за вмістом жиру в молоці зводиться до того, що, починаючи з помісей F₂, вміст жиру в молоці зменшується. Тварини вихідної породи вірогідно поступалися коровам помісям усіх поколінь за кількістю молочного жиру (P<0,001). Подібна тенденція зберігається й по третій лактації. Тварини вихідної породи поступалися за надоями молока тваринам усіх інших груп (P<0,001). За вмістом жиру в молоці тварини F₃ за розведення «у собі» статистично вірогідно (P<0,01) поступалися тваринам лебединської породи. За кількістю молочного жиру - тварини лебединської породи поступалися тваринам F₁ - P<0,001, F₂ - P<0,001, F₃ - P<0,01, тваринам F₃ за розведення «у собі» - P<0,05. Аналізуючи дані кращої лактації, зазначимо, що тварини лебединської породи поступалися помісям F₃ за розведення «у собі»- за надоями (P<0,01) та переважали їх за вмістом жиру в молоці (P<0,01).

2. Молочна продуктивність корів різних поколінь за 305 днів лактації, М±m

Показники	Лебединська порода	Помісі, покоління	F3 «у собі»
		F1	F2	F3
Перша лактація
Голів	129	182	149	108	71
Надій, кг	3335,5± 99,8	4096,2± 71,4***	4270,4± 74,3***	4255,3± 96,4***	4374,1± 109,0***
Вміст жиру, %	3,93±0,03	3,98±0,04	3,90±0,04	3,84±0,05	3,84±0,07
Молочного жиру, кг	130,8±4,1	161,0 ±3,1***	166,5 ±3,3***	160,6 ±3,9***	164,3 ±4,7***
Третя лактація
Голів	98	107	102	55	39
Надій, кг	3851,4± 118,9	4625,50± 97,3***	4655,1± 109,3***	4524,0± 155,1***	4613,7± 170,2***
Вміст жиру, %	3,91±0,04	3,91±0,04	3,86±0,04	3,78±0,06	3,71±0,05**
Молочного жиру, кг	149,5±4,5	180,3 ±3,9***	180,2 ±4,9***	170,8 ±6,5**	171,4 ±6,7*
Краща лактація
Голів	129	182	149	108	71
Надій, кг	4458,9± 104,1	4839,9± 78,7	5090,0± 84,4	4717,1± 101,2	5004,4± 119,4**
Вміст жиру, %	3,91±0,04	3,94±0,04	3,84±0,04	3,78±0,04	3,72±0,04**
Молочного жиру, кг	174,5±4,5	189,4±3,1	195,4±3,8	177,0±3,8	185,1±4,3

Тварини F₃ за розведення «у собі» мали найвищі показники індексу молочності протягом усіх досліджуваних лактацій, відповідно: перша - 879,2±25,2; третя - 830,8±43,5; краща - 964,7±30,2. Корови вихідної лебединської породи мали нижчі показники індексу молочності в порівнянні з тваринами інших груп (P<0,001). Це пов'язано, на нашу думку, зі зміною напрямку продуктивності тварин з молочно-м'ясного на молочний, що, у свою чергу, призвело до більш гармонійного поєднання живої маси, особливостей екстер'єру та молочної продуктивності.

Враховуючи показники постійності лактації, було встановлено, що тварини третього покоління мали менші значення даного показника в порівнянні з тваринами вихідної породи і помісей інших поколінь. Тварини F₃ за розведення «у собі» переважали тварин вихідної породи, але різниця є недостовірною. Між тваринами F₁ та F₂ установлена достовірна різниця за коефіцієнтом постійності за В.Б. Веселовським (P<0,05).

Відтворна здатність телиць та корів. Аналізуючи відтворну здатність телиць різного походження, можна зазначити, що як помісі різних поколінь (відповідно 18,4±0,4; 18,1±0,3; 18,9±0,6) (P<0,01), так і F₃ за розведення «у собі» (20,1±0,8) мали переваги над телицями вихідної лебединської породи (21,6±0,5) у віці першого осіменіння. Помісі F₂ переважали помісей F₁ та тварин F₃ за розведення «у собі» (P<0,01) за цим показником. Натомість вік першого отелення в помісей F₃ за розведення «у собі» (31,1±0,6) та F₃ (30,9±0,5) був більший, ніж у тварин вихідної породи (30,6±0,4). Між помісями різних поколінь встановлена достовірна різниця за цим показником - між F₁ і F₃ (P<0,01), F₂ і F₃ (P<0,01) та F₂ і F₃ за розведення «у собі» (P<0,01).

Ембріональний період при першій тільності у всіх тварин суттєво не відрізнявся і становив в середньому 282 дні. Помісні тварини F₃ за розведення «у собі» мали найкращі показники відтворної здатності за першу лактацію. Так, тривалість сервіс-періоду у них склала 111,0±12,1 й відповідно міжотельного періоду 399,6±10,3 дні. Найвищою тривалістю цих показників відрізнялися тварини F₃ (відповідно 139,9±12,4 та 423,2±12,6 дні). Тривалість сухостійного періоду знаходилась у нормативних межах у тварин всіх груп (в середньому 67 дні). Найвищим значенням коефіцієнта відтворної здатності відрізнялися тварини F₃ за розведення «у собі» (0,94±0,02), а найменшим - помісі F₃ (0,91±0,02), різниця між якими була недостовірною.

Придатність корів до машинного доїння. Використовуючи тварин голштинської та української чорно-рябої молочної порід, вдалося покращити морфо-функціональні властивості вимені корів. З кожним поколінням зростає кількість тварин з ванноподібною формою вимені (від 5,5% у вихідної лебединської породи до 28,5% у тварин F₃ за розведення «у собі»). Необхідно відмітити відсутність таких форм вимені, як примітивна та округла у останніх. Поступово покращилися і функціональні властивості вимені. Так, швидкість молоковіддачі зросла на 0,3 кг/хв у тварин F₃ за розведення «у собі» в порівнянні з тваринами вихідної лебединської породи (Р<0,001). Достовірного впливу швидкості молоковіддачі на молочну продуктивність не встановлено. Виявлено, що дочки деяких бугаїв-плідників мають додаткові дійки. У дочок бугая Звездний 5529 багатососковість зустрічається у 20% випадків. З них 5 % хворіють на мастит. Навпаки, дочки бугая Матадор 319, у яких явище багатососковості відсутнє, не хворіють на цю хворобу.

Характеристика сучасного стану сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Ріст та розвиток молодняку. Результати наших досліджень свідчать, що телички сумського типу мали такі показники живої маси: при народженні 30,8±0,2 кг; у 3 місяці - 87,1±1,4 кг; у 6 місяців - 146±2,8кг; 9 місяців - 198,6±3,7кг; 12 місяців - 249,1±4,7 кг; 15 місяців - 294,0±4,6 кг; 18 місяців - 344,8± кг. Про напруженість росту телиць у період від народження до 18-місячного віку можна стверджувати на підставі коефіцієнтів приросту живої маси. Вони від народження до 3-місячного віку становили: 182,5±4,1%; від 3- до 6-місячного віку 68,4±2,8%; від 6- до 9-місячного віку 36,1±1,2%; від 9- до 12-місячного віку 25,7±1,2%; від 12- до 15-місячного віку 18,7±1,3%; від 15- до 18-місячного віку - 17,9±1,2%.

Статистично достовірного впливу інтенсивності формування (0,171±0,0076), рівномірності (0,0011±0,00004) та напруги росту (0,46881±0,00685) не встановлено. Аналіз результатів вимірювання статей будови тіла та індексів піддослідних телиць свідчить, що вони схильні до молочного типу.

Молочна продуктивність корів. Проведені нами дослідження засвідчили, що надої за 305 днів першої лактації склали 4008,0±113,3 кг при Cv = 18,5%. Молочна продуктивність за другу та третю лактації згідно коефіцієнта переводу склала 4408,9±124,6 та 5210,5±147,2 кг відповідно. Продуктивність відповідає цільовим стандартам для молочного типу. Щодо якості молока, то тварини нового типу підтверджують варіабельність характеристик основних компонентів молока. Вміст жиру коливається в межах 3,26 - 4,52% (в середньому 3,79±0,05%), білка 2,85 - 3,28% (3,06±0,01%), СЗМЗ 7,84 - 9,07% (8,40±0,04%).

Індекс спадання лактації за Д.В.Елпатьевским склав 94,2±0,5, а коефіцієнт повноцінності лактації за В.Б.Веселовським - 64,8±2,4. Індекс Тернера (6,5±0,2) достовірно впливав на надій за 305 днів лактації з²=13,9 (Р<0,05).

Вивчена залежність молочної продуктивності первісток від динаміки основних значень вим'я-масометричного індексу свідчить, що із зростанням значення індексу в корів підвищується як величина надоїв (r= +0,2 (P<0,05)), так і вихід молочного жиру за лактацію (P<0,001). Вміст жиру та білка з підвищенням значення вим'я-масометричного індексу дещо знизився.

Характеристика відтворної здатності телиць та корів-первісток. Як зазначалося вище, ріст ремонтних теличок не відповідав вимогам для даного типу. У зв'язку з цим фактичне перше осіменіння їх відбувалося у віці 19,9 місяця (жива маса 367,0±5,6 кг). Індекс осіменіння мав значення близьке до стандарту (1,48±0,16), але при високій мінливості. Вік при першому отеленні становив 30 місяців, що негативно впливало на продуктивні показники тварин. Тривалість сервіс-періоду в первісток складає 128,3±11,9.

Екстер'єр та жива маса корів. Результати наших досліджень свідчать, що корови-первістки мають висоту в холці 128,8±0,47 см, що відповідає параметрам типу. Коса довжина тулуба первісток становить 146,2±0,86 см, обхват грудей за лопатками - 187,7±0,93 см. Переважна більшість індексів будови тіла характеризує корів-первісток сумського типу як тварин молочного напрямку продуктивності: індекс довгоногості склав 47,4±0,28%; розтягнутості - 113,5±0,64%; грудний - 61,5±0,7%; збитості - 128,5±0,95%, тазогрудний - 83,0±1,13%; костистості - 16,4±0,14%. Рівень оцінки 100-бальної системи лінійної класифікації свідчить, що екстер'єр тварин в неповній мірі відповідає вимогам типу. Жива маса первісток дорівнювала 452,9±5,6 кг(Cv=8,1%). Аналізуючи стан оцінки корів-первісток за окремими описовими ознаками екстер'єру (рис. 4), можна також спостерігати істотну мінливість у межах стада. Відносно низький рівень коефіцієнтів варіації корів свідчить, що вони більшою мірою консолідовані за таким ознаками, як висота задньої частини вимені, центральна зв'язка.



Рис. 4. Графічне зображення лінійної оцінки корів-первісток

Характеризуючи оцінку ознаки ширини заду, добрий розвиток якої є потенційним показником високої молочності, можна відзначити його незадовільний розвиток. Оцінка ознак, від яких залежить міцність кінцівок та, значною мірою, тривалість господарського використання тварин, свідчить про існування загальної проблеми щодо недоліків цих ознак. Вим'я у оцінюваних тварин характеризується в цілому добрим розвитком.

Оцінка корів на придатність до машинного доїння. Корови-первістки, придатні до машинного доїння, мають об'ємне, добре прикріплене до черева, вимґя ванно- та чашоподібної форми. У 90% корів воно розміщене вище скакального суглоба. Дійки переважно циліндричної форми. Інтенсивність молоковіддачі у корів-первісток у середньому складає 1,86 кг/хв. Первісткам зазначеного типу притаманні невисокі індекси відносної та умовної величин вимені за найбільшого індексу його форми. При цьому дослідження засвідчили, що індекс відносної величини достовірно впливав на молочну продуктивність з²=19,1 (р<0,05). У більшості тварин (58%) полімастія відсутня (табл. 3). генотип молочний порода

3. Залежність молочної продуктивності та стійкості до маститу від наявності полімастії

Наявність полімастії	n	Стійкість до маститу	Надій, кг	Вміст жиру, %	Молочного жиру, кг	Вміст білка, %
Відсутня	25	0,21±0,04	4023,0±139	3,75±0,1	150,2±5,0	3,06±0,02
Присутня	18	0,17±0,04	3986,5±194,3	3,83±0,05	152,1±6,8	3,05±0,02

Це значить, що більшість корів є стійкими до маститу й мають вищу молочну продуктивність, хоча за вмістом жиру в молоці та молочного жиру вони поступаються тваринам, у яких спостерігається дана вада.

Характеристика бугаїв-плідників. Аналіз даних свідчить, що більшість корів походили від помісних за голштином тварин - 63,2 %, але досить велика кількість - 36,8% мали батьків чистопородних голштинів (табл. 4).

4. Вплив умовної кровності батька на продуктивність дочок, М±m

Умовна кровність батька за голштином, %	n	Надій за 305 днів першої лактації, кг	Вміст жиру в молоці, %	Кількість молочного жиру, кг	Жива маса, кг
50 і менше	78	4272,7±94,7	4,02±0,07**	170,9±4,1**	487,7±6,0
51-62,5	48	4372,9±132,5	3,80±0,08	164,7±5,0	508,1±8,0
63-75	114	4346,9±85,0	3,94±0,05	168,0±4,4	499,5±60,7
76-99	68	4186,4±107,8	3,96±0,06	165,0±4,4	502,1±7,2
100	179	4108,8±77,3	3,84±0,03	155,6±3,0	505,0±4,6

Молочна продуктивність несуттєво варіювала в залежності від умовної кровності батька. Достовірна різниця за надоями була між дочками чистопородних голштинів і помісних бугаїв-плідників (до 62,5% за голштином) (р<0,05). Високий генетичний потенціал, закладений у голштинській худобі, використовується не в повній мірі, на що, перш за все, впливав фактор годівлі. Тварини, які походили від бугаїв-плідників з часткою крові за голштином до 50%, статистично достовірно переважали за вмістом жиру в молоці тварин від чистопородних голштинських бугаїв-плідників (р<0,01) та помісних з кровністю за голштином 51,0-62,5% (р<0,05). Корови, які походили від бугаїв-плідників кровністю за голштином 50 % і менше, статистично достовірно переважали за кількістю молочного жиру тварин, які походили від чистопородних голштинів (р<0,01). При цьому останні тварини достовірно поступалися дочкам помісних бугаїв-плідників кровністю 63-75% (р<0,05). Вплив умовної кровності бугаїв-плідників на кількість молочного жиру становить 2,3% (р<0,05).

Дочки бугая-плідника Звездний 5529 переважали ровесниць за надоями на 1856 кг молока, тоді як плідник був поліпшувачем як за вмістом жиру, так і за вмістом білка в молоці, а за кількістю молочного жиру та білку в молоці дочок він перевершував інших бугаїв-плідників. За вмістом жиру в молоці дочок перевагу мав бугай-плідник Бріг 790, його дочки переважали ровесниць на 0,54 % жиру в молоці, а дочки бугая-плідника Звездний 5529 також перевершували ровесниць за вмістом білка в молоці на 0,06%. Майже нейтральним за надоями є бугай-плідник Бріг 790 (+18 кг молока в порівнянні з ровесницями). Нейтральним за вмістом жиру в молоці був бугай-плідник Невод 4051, а бугаї-плідники Нін-Чіф 5622 та Ет 8732 взагалі виявились погіршувачами. За вмістом білка в молоці погіршувачами були також бугаї-плідники Айсберг 4060, Арарат 5982, Блекбірд 5287586, К.Д.Ет 394705, хоча за кількістю молочного білка вони були поліпшувачами.

За результатами досліджень до висококонсолідованого за надоями можна віднести бугая-плідника К.Д. Ет 394705. До середньоконсолідованих відносимо бугаїв-плідників Астронавт 1696998, Бріг 790, Ет 8732. За вмістом жиру в молоці висококонсолідованими є бугаї-плідники Звездний 5529 та Ет 8732.

Дослідження відносно звуження мінливості у групах напівсестер за батьком проти середнього його рівня у стаді засвідчують переважаючу препотентність використовуваних плідників за більшістю ознак. Так, за ознаками надоїв виявилися «безособовими» (від'ємне значення коефіцієнтів фенотипової консолідації) бугаї-плідники Айсберг 4060, Блекбірд 5287586, Бріг 790, Звездний 5529, Невод 4051, Нін-Чіф 5622.

Характеристика основних ліній. Генеалогічна структура сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи ДП ДГ Сумського інституту АПВ досить розгалужена й відноситься до 9 генеалогічних одиниць. Найбільша кількість маточного поголів'я відноситься до ліній Елевейшна 14917007.65 - 39,8%, М. Чіфтейна 95679 - 24,3%, С.Т. Рокіта 252803- 12,6%. Аналіз молочної продуктивності свідчить, що у корів-первісток коливання надоїв становлять від 4086 до 4711 кг в залежності від походження.

Найкращі показники за надоями були у корів-первісток лінії Монтфреча 91779, що переважали корів-первісток лінії М. Чіфтейна 95679(р<0,01). Тварини лінії М. Чіфтейна 95679 поступалися первісткам ліній Елевейшна 1491007.65. (р<0,01), С.Т. Рокіта 252803 (р <0,05), Чіфа 1427381.62 (р <0,01).

За вмістом жиру в молоці також простежуються суттєві коливання від 3,54 до 4,01%. Кращі показники мали тварини ліній Елевейшна 1491007.65, М. Чіфтейна 95679, Г.Конейшна 629472.

Характеристика високопродуктивних родин. Нині в стаді виділено понад 80 родин, але проводити цілеспрямовану племінну роботу краще з 17 родинами, які вважаються найбільш перспективними. Максимальну кількість тварин мають родини Ладушки 6820, Чубатки 186 та Метелі 880. На родину, як чинника, що визначає надій за кращу лактацію припадає 19,5%, а на кількості молочного жиру 20,3% (р<0,05).

Селекційно-генетичні параметри. Найбільш консолідованими за надоями молока є F₃ за розведення «у собі» (табл. 5). З наведених даних видно, що тварини лебединської породи є недостатньо консолідованими, а з кожним поколінням коефіцієнт консолідації зростає.

5. Ступінь фенотипової консолідації за молочною продуктивністю

Лактація	Показники	Лебединська порода (контроль)	F1	F2	F3	F3 «у собі»
Перша	Кср	-0,193	0,090	0,161	0,069	0,159
Третя	Кср	-0,107	0,137	0,058	0,005	0,089
Краща	Кср	-0,139	0,040	0,079	0,032	0,105

Необхідно відзначити зниження коефіцієнтів консолідації у помісей третього покоління в порівнянні з поміcями першого та другого поколінь.

Економічна ефективність досліджень. Ефективність використання бугаїв-плідників голштинської та української чорно-рябої молочної порід при створенні сумського типу української чорно-рябої молочної породи визначається рівнем підвищення молочної продуктивності (табл. 6).

Аналізуючи отримані дані, зазначимо, що вартість додаткової молочної продукції базисної жирності на кожну корову сумського внутрішньопородного типу у порівнянні з тваринами вихідної лебединської породи, склала 857,2 грн.

6. Економічна ефективність використання корів сумського типу

(з розрахунку на одну голову)

Показник	Сумський тип (2005-2007 роки)	Лебединська порода (1980-1986 роки)
Голів	43	129
Надій за305 днів першої лактації, кг	4008,0±113,3***	3335,5±99,8
Вміст жиру в молоці, %	3,79±0,05*	3,93±0,03
Молочного жиру, кг	151,0±4,1***	130,8±4,1
Молока базисної жирності, кг	4467,7	3855,4
Ціна молока, грн./т (середньорічна ціна 2007 року)	1400	1400
Вартість молока, грн.	6254,8	5397,6
Різниця між групами: грн.	+857,2	0
%	115,9	0

Висновки

Розроблена й теоретично обґрунтована система селекційного використання популяції лебединської худоби для створення сумського типу української чорно-рябої молочної породи, яка ґрунтується на доповненні теорії та практики тваринництва сучасними елементами великомасштабної та індивідуальної селекції. Завдяки поєднанню в селекції тварин високих надоїв з оптимальними складовими молока та бажаним типом будови тіла, створені умови для конкурентоспроможності сучасної й майбутньої популяцій української чорно-рябої молочної породи.

У тварин вихідної лебединської породи та помісей різних поколінь статистично достовірного впливу живої маси теличок у різний віковий період на майбутню їх молочну продуктивність не встановлено. Винятком є тварини - помісі першого покоління. У них жива маса у вісімнадцятимісячному віці та при першому осіменінні достовірно впливає на майбутню молочну продуктивність за першу лактацію. Так, на частку живої маси теличок у вісімнадцятимісячному віці, як чинника, що визначає майбутній надій за першу лактацію, припадає 6,5% (р<0,05).

Інтенсивне використання поліпшуючих порід суттєво вплинуло на ріст та розвиток корів поліпшуваної породи, починаючи від помісей першого покоління й закінчуючи коровами-первістками помісей третього покоління. Жива маса зростала з кожним поколінням і склала в абсолютному значенні відповідно 495±4,5, 498±4,6, 513±6,0 кг. Тварини F₃ за розведення «у собі» мають живу масу, яка відповідає цільовим стандартам для типу - 502±7,8 кг.

Використання кращого світового генофонду для виведення сумського типу української чорно-рябої молочної породи дало змогу підвищити генетичний потенціал за надоєм. З кожним поколінням надої зростали у середньому на 150-700 кг молока. Тварини F₃ за розведення «у собі» достовірно (р<0,05) переважали помісей першого покоління. Помісні тварини першого та третього поколінь достовірно відрізнялися між собою за надоями (р<0,05). За індексом молочності тварини F₃ за розведення «у собі» переважали тварин вихідної породи з високим ступенем вірогідності протягом усіх досліджуваних лактацій (р<0,001). Це пов'язано зі зміною напрямку продуктивності тварин з молочно-мґясного на молочний, що призвело до більш гармонійного поєднання живої маси, особливостей екстер'єру та молочної продуктивності.

Простежується загальна тенденція збільшення віку першого отелення від збільшення частки крові голштинської породи. Так, між помісями різних поколінь встановлена достовірна різниця за віком першого отелення - між першим і третім поколінням (р<0,01), другим і третім (р<0,01) та другим і тваринами F₃ за розведення «у собі» (р<0,01).

Підвищення частки крові голштинської породи в генотипі корів лебединської породи призвело до поліпшення морфологічних та функціональних ознак вимені. За промірами вимені група первісток нового типу має такі показники: довжина - 34,8±0,8 см, ширина 28,0±0,5 см. Інтенсивність молоковіддачі дорівнює 1,86 кг/хв. Індекс відносної величини вимені достовірно впливає на молочну продуктивність з²=19,1 (р<0,05). Проведені дослідження на наявність полімастії: у більшості тварин (58%) вона відсутня.

Кількість корів, які походили від помісних за голштином тварин, склала 63,2%, але значна кількість - 36,8 % - мали батьків чистопородних голштинів. Найменші надої (4108,8±77,3 кг) мали тварини, які походили від чистопородних голштинських бугаїв-плідників, і різниця з помісними тваринами, у яких частка крові голштинської породи склала 63-75% (4346,9±85,0), була статистично достовірною (р<0,05). Із підвищенням частки крові голштинів в генотипі бугаїв-плідників (від 50 до 62,5%) простежується зростання молочної продуктивності (від 4272,7±94,7 до 4372,9±132,5 кг), з наступним поступовим зниженням величини надоїв з підвищенням умовної кровності батька за голштином. Вплив генотипу батька на кількість жиру в молоці дочок становить 2,3% (р<0,05).

Результати досліджень засвідчують, що за ступенем генотипової консолідації до висококонсолідованого за надоями можна віднести бугая-плідника Ковіста Джек Ет 394705. Менш консолідованими є бугаї-плідники Астронавт 1696885, Бріг 790, Ет 8732, за вмістом жиру в молоці - бугаї-плідники Звездний 5529 та Ет 8732.

Розроблена селекційна програма, спрямована на поступове підвищення спадковості голштинської породи західноєвропейської селекції у господарствах різних агроформувань. Цілеспрямований добір в активній частині популяції нової української чорно-рябої молочної породи (1280 корів селекційної групи) забезпечує ефективну селекцію ремонтних телиць і бугаїв.

Пропозиції виробництву

З метою збереження й підвищення генетичного потенціалу тварин сумського типу української чорно-рябої молочної породи необхідно проводити інтенсивний добір тварин з часткою крові поліпшуючої голштинської породи 50,0-75%, які поєднують високу молочність, бажаний тип будови тіла.

Селекційним центрам (племпідприємствам) забезпечити необхідну кількість бугаїв-плідників сумського типу української чорно-рябої молочної породи.

У племінних господарствах з розведення сумського типу української чорно-рябої молочної породи добір корів проводити у відповідності з параметрами бажаного типу: надої за першу лактацію - 3800-4000 кг, третю лактацію - 5000-5500 кг, вміст жиру в молоці - відповідно 3,80-3,85 %, 3,90 - 4,00 %, жива маса відповідно 450-500 кг та 550-600 кг, швидкість молоковіддачі - відповідно 1,6-1,8 та 1,8-2,0 кг/хв.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Скляренко Ю.І. Вплив додаткових дійок на молочну продуктивність та захворювання окремих часток вим'я // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 12. - С. 73-75.

2. Скляренко Ю.І. Оцінка корів-первісток на придатність до машинного доїння // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 3. - С. 76-78.

3. Скляренко Ю.І. Ріст і розвиток молодняку великої рогатої худоби різних порід // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 1. - С. 72-74.

4. Скляренко Ю.І. Оцінка корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи за параметрами екстер'єру та індексами будови тіла // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. - Харків, 2006. - Вип. 94. - С. 321-325.

5. Скляренко Ю.И. Особенности роста, развития и экстерьера животных лебединской породы разных генотипов // Доклады ТСХА. - Москва, 2007. - Вып. 279. - Часть 2. - С. 58-62.

6. Радченко Н.П., Скляренко Ю.І. Морфологічні особливості вим'я корів сумського внутріпорідного типу української чорно-рябої молочної породи // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - Львів, 2007. - Том 9. - № 2(33). - Частина 3. - С. 76-80. (Дисертант визначив морфо-функціональні властивості вимені корів-первісток, зробив аналіз).

7. Радченко Н.П., Скляренко Ю.І. Особливості екстер'єру телиць сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ, 2007. - Вип. 114. - С. 145-151. (Дисертант провів взяття промірів у ремонтних телиць в різні вікові періоди, зробив аналіз отриманих даних).

8. Радченко Н.П., Скляренко Ю.І., Дорошенко Н.О., Несін І.В. Визначення вим'я-масометричного індексу у корів-первісток сумського внутріпорідного типу української чорно-рябої молочної породи // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія "Сільськогосподарські науки". - Луганськ, 2007. - № 77 (100). - С. 220-223. (Дисертант визначив значення промірів будови тіла, вимені, живої маси корів-первісток, провів контрольні доїння та визначив вим'я-масометричний індекс, зробив аналіз отриманих даних).

9. Радченко Н.П., Скляренко Ю.И. Изменение экстерьера первотелок при создании сумского внутрипородного типа украинской черно-пестрой молочной породы // Тезисы докладов международной практической конференции "Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции". - Жодино, 2007. - С.109-112. (Дисертант створив базу даних тварин вихідної лебединської породи та тварин проміжних генотипів, провів вимірювання тварин нового типу, обробив отримані дані).

10. Радченко Н.П. Скляренко Ю.І. Особливості екстер'єру корів-первісток сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Збірник наукових праць. Серія "Сільськогосподарські науки". - Харків, 2007. - Вип. 15 (40). - Частина 1. - Том 2. - С. 102-106. (Дисертант провів взяття промірів, розрахунок індексів, обробив отримані дані).

11. Скляренко Ю.І. Молочна продуктивність тварин різних генотипів // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 12. - С. 81-82.

12. Скляренко Ю.І. Консолідація сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи за основними селекційними ознаками // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Тваринництво".- Суми, 2007. - Вип. 9 (13). - С. 83-85.

Анотації

Скляренко Ю.І. Формування молочної продуктивності у корів різних генотипів при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2008.

Дисертація присвячена вивченню продуктивності та біологічних особливостей тварин вихідної породи, проміжних генотипів та сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Генетичний потенціал корів сумського типу за надоями вищий у порівнянні з тваринами вихідної лебединської породи - на 672,5 кг (17%; Р<0,001) по першій лактації. За кількістю молочного жиру тварини лебединської породи вірогідно поступалися тваринам нового типу на 20,2 кг (Р<0,05).

Достовірний вплив живої маси теличок у різні вікові періоди на молочну продуктивність не встановлений, за винятком помісей першого покоління. Корови-первістки лебединської породи мали найменшу живу масу серед усіх тварин. Встановлено, що створення сумського типу не знизило відтворних якостей тварин. Основні морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів покращуються з кожним поколінням. Достовірний вплив швидкості молоковіддачі на молочну продуктивність відсутній.

Сучасні тварини сумського типу мають молочну продуктивність за першу лактацію 4008,0±113,3 кг молока при вмісті жиру 3,79±0,05% та білка 3,06±0,01. рівень оцінки з 100-бальною системою лінійної класифікації свідчить, що екстер'єр тварин в неповній мірі відповідає вимогам типу. Вим'я у оцінюваних тварин характеризується в цілому добрим розвитком.

Скляренко Ю.И. Формирование молочной продуктивности у коров различных генотипов при создании сумского внутрипородного типа украинской черно-пестрой молочной породы. - Рукопись.

...