Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Гігієнічні аспекти адаптації овець імпортованої породи олібс за еколого-господарських умов степової зони України

Гігієнічні аспекти адаптації овець імпортованої породи олібс за еколого-господарських умов степової зони України

Особливості легеневого дихання і газоенергетичного обміну у вівцематок і молодняка. Характер терморегуляційної здатності організму овець до спекотних погодних умов. Економічна ефективність вирощування отриманого чистопородного і помісного поголів’я.

Рубрика	Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	26.09.2015
Размер файла	51,9 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

УДК 619: 636.32/.38.082.14

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ ОВЕЦЬ ІМПОРТОВАНОЇ ПОРОДИ ОЛІБС ЗА ЕКОЛОГО-ГОСПОДАРСЬКИХ УМОВ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

ЗАЯРКО АНДРІЙ

ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Високос Микола Петрович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри технології переробки продукції тваринництва

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Марков Юрій Максимович, Харківський інститут екології і соціального захисту, декан еколого-валеологічного факультету;

доктор ветеринарних наук, професор Ященко Микола Федорович, Інститут ветеринарної медицини УААН, головний науковий співробітник лабораторії захисту молодняка.

Захист дисертації відбудеться “18” грудня 2008 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.070.01 у Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл., головний корпус, ауд. 46

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної зооветеринарної академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл.

Автореферат розісланий “ 10 ” листопада 2008 рокуВчений секретар спеціалізованої вченої ради М.М. Кущ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво високоякісної баранини, попит на яку зростає, потребує наявності вузькоспеціалізованих м'ясних порід, важливою біологічною особливістю яких є скоростиглість, висока плодючість, інтенсивний ріст і розвиток. Поки що в Україні переважають тонкорунні і напівтонкорунні породи овець, а суто м'ясного типу - відсутні (Помітун І.А., 2000; Ерохин С.А., 2000; Польська П.І., 2006). Це спонукало завезення з Канади на Дніпропетровщину овець м'ясної породи олібс, які мають добру пристосувальну здатність до різних природних умов, годівлі та утримання і можуть ефективно використовуватися у міжпородному схрещуванні, даючи при цьому високоякісне потомство (Шуваев В.Т., 2001). Селекційно-племінна робота з ними націлена на створення нового м'ясного типу овець шляхом схрещування пристосованих до регіональних еколого-господарських умов маток місцевого дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи з баранами цієї імпортованої породи. Цим ставиться за мету створити таке стадо (тип) овець, яке, маючи чітко виражені м'ясні форми тілобудови, високі кількісні і якісні показники м'ясної продуктивності, водночас володіли б широким діапазоном адаптивної валентності до еколого-господарських умов притаманних регіону їх подальшого розведення.

У такому аспекті ці проблемні питання на сучасному етапі знаходяться лише на початку свого науково-практичного з'ясування і висвітлення у науковій літературі.

Отже, назріла необхідність в науково-практичному обґрунтуванні ефективності використання овець породи олібс як при їх чистопородному розведенні, так і при схрещуванні з вівцями місцевого дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи. Вивчення при цьому їх біологічних і господарсько-корисних ознак за умов адаптації до еколого-господарських умов, притаманних степовій зоні України, і обумовило актуальність теми та вибір напрямку проведення дисертаційного дослідження.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної наукової тематики кафедри технології виробництва продукції тваринництва “ДП 182/2003” Розробка технологічної схеми підвищення м'ясної продуктивності овець в господарствах Дніпропетровської області” і завдання (у межах цієї теми) кафедри технології переробки продукції тваринництва “Особливості адаптації овець вузькоспеціалізованих м'ясних порід імпортного походження (олібс, тексель) за еколого-господарських умов степової зони України” Дніпропетровського державного аграрного університету (реєстраційний номер 010ЗU008586).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - з'ясувати особливості імунобіологічного статусу, природної резистентності, росту і розвитку овець імпортованої породи олібс канадської селекції і місцевої асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу та отриманих від них помісей першого покоління за умов адаптації в еколого-господарських умовах степової зони України у порівнювальному аспекті.

Для вирішення цієї мети були поставлені наступні завдання:

- дослідити за морфологічними, біохімічними та імунологічними показниками крові імунобіологічний статус і природну резистентність за сезонами року і системами утримання вівцематок та молодняка у віковому аспекті;

- вивчити особливості легеневого дихання і газоенергетичного обміну у вівцематок і молодняку досліджуваних генотипів;

- з'ясувати терморегуляційну здатність організму овець до спекотних погодних умов;

- дати порівняльну характеристику росту, розвитку і м'ясної продуктивності молодняку овець дослідних груп;

- встановити економічну ефективність вирощування отриманого чистопородного і помісного поголів'я (олібс Ч дніпропетровський тип) в степовій зоні України.

Об'єкт дослідження - фізіолого-біохімічні та імунологічні процеси в організмі овець порід олібс, асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу та їх помісей за адаптації до еколого-господарських умов степової зони України.

Предмет дослідження - параметри мікро- і макроклімату, неспецифічної резистентності, імунобіологічної реактивності, росту, розвитку та м'ясної продуктивності овець досліджуваних генотипів.

Методи дослідження: для досягнення поставленої мети були використані гігієнічні, клініко-фізіологічні, гематологічні (морфологічні, біохімічні, імунологічні), зоотехнічні та біометричні методи досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на основі проведених комплексних досліджень з'ясовані біологічні особливості овець порід олібс, асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу та їх помісей з теоретичним обґрунтуванням і оцінкою їх адаптаційної здатності.

При цьому за показниками природної резистентності, імунобіологічної реактивності, легеневого дихання, газоенергетичного обміну та теплостійкості доведена позитивна пристосувальна можливість чистопородного за олібсом і помісного молодняку, отриманого від схрещування маток місцевого дніпропетровського типу з баранами-плідниками імпортованої породи олібс до еколого-господарських умов степової зони України - майбутнього ареалу їх розведення.

Отримані нові дані про забійні показники баранців різного походження у молодому віці та про особливості росту і розвитку молодняку різних генотипів.

Практична значимість отриманих результатів. Одержані матеріали дозволяють обґрунтувати доцільність використання баранів-плідників породи олібс у селекційному процесі щодо удосконалення продуктивних показників популяції овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи в господарствах степової зони України з високим рівнем природної резистентності організму на тлі притаманних цьому регіонові еколого-господарських умов. Результати досліджень можуть бути використані при формуванні племінного повноцінного стада і при розробці гігієнічних заходів по спрямованому вирощуванню ремонтного молодняку з високим потенціалом природної стійкості організму. Для проведення поглибленого тестування вівцепоголів'я породи олібс та асканійської дніпропетровського типу за показниками фізіологічного статусу організму, його неспецифічної резистентності та імунобіологічної реактивності варто використовувати положення: “Рекомендації з тестування імунобіологічного статусу організму овець порід олібс, тексель та асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу за еколого-господарських умов Степу України” (Дніпропетровськ, 2007).

Теоретичні і практичні напрацювання з дисертаційної роботи можуть бути використані при читанні лекцій з курсів “Гігієна тварин”, “Фізіологія сільськогосподарських тварин”, “Розведення сільськогосподарських тварин”, “Вівчарство” студентам факультетів ветеринарної медицини і біотехнологічного.

Особистий внесок здобувача. Всі експериментальні дослідження, одержання результатів, їх аналіз та статистична обробка, підбір і узагальнення літературних джерел проведені автором особисто. Визначення ним біохімічних та імунологічних показників крові проводилось у науково-дослідній проблемній лабораторії фізіології і функціональної морфології продуктивних тварин ДДАУ і у міській централізованій імунологічній лабораторії міста Дніпропетровська, за консультативною допомогою фахівців.

Наукова інтерпретація та узагальнення отриманих результатів у висновках та пропозиціях, підготовка та написання дисертації і автореферату здійснено здобувачем самостійно при консультації наукового керівника. Автор дисертації висловлює щиру подяку за наукові консультації доктору сільськогосподарських наук, професору Шуваєву Василю Тихоновичу та за надання бази для проведення науково-виробничих дослідів генеральному директору ТОВ “Шаролезька вівця” Швидько Петру Васильовичу.

Апробація результатів. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на:

- щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Дніпропетровського державного аграрного університету (2005-2008 рр.);

- міжнародній науково-практичній конференції “Кроки науки на зустріч виробництву” (м. Дніпропетровськ, грудень, 2006 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції “Екологія: вчені у вирішенні проблем науки, освіти і практики” (м. Житомир, травень, 2007 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, червень, 2007 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасної генетики та селекції с.-г. тварин” присвяченої 100-річчю з дня народження видатного вченого, заслуженого зоотехніка України, професора М.О. Селеха (м. Дніпропетровськ, жовтень, 2006 р.);

- регіональній науково-практичній конференції “Здобутки вчених-аграріїв у вирішенні проблем виробництва тваринницької продукції” присвяченій 85-й річниці заснування Дніпропетровського державного аграрного університету (м. Дніпропетровськ, 25-26 вересня, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з яких 8 у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 157 сторінках комп'ютерного тексту і складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення, висновки, пропозиції виробництву, додатки. Роботу ілюстровано 26 таблицями та 16 рисунками. Список використаних літературних джерел містить 312 найменувань, серед них 37 праць зарубіжних авторів.

2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина виконувалась протягом 2005-2007 рр. в умовах ТОВ “Шаролезька вівця” Новомосковського району Дніпропетровської області на місцевих вівцематках дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи і імпортованої породи олібс канадської селекції та чистопородних і помісних ягнятах (F Ѕ), отриманих шляхом схрещування двох вищезазначених вихідних порід. Лабораторні дослідження проводили в проблемній лабораторії фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин Дніпропетровського державного аграрного університету та в міській централізованій імунологічній лабораторії міста Дніпропетровська. Об'єктом дослідження слугували фізіолого-біохімічні та імунологічні процеси в організмі тварин (рис. 1). За даними сертифікату імпортне поголів'я овець благополучне щодо інфекційних, інвазійних захворювань. Усі піддослідні тварини були забезпечені умовами утримання і годівлі у відповідності до санітарних вимог України. При роботі з дослідними тваринами дотримувались загальних принципів, ухвалених на Першому Національному конгресі з біоетики (м. Київ, 2001).

Гігієнічна оцінка макрокліматичних умов проводилася за даними Новомосковської метеорологічної станції Дніпропетровської області.

Основні показники мікроклімату приміщень, де утримувались тварини, вивчались згідно з загальноприйнятими методиками: температуру та вологість визначали подекадно протягом дослідів з використанням тижневих термографів М-16А і гігрографів М-21А, аспіраційного психрометра МВ-4М, швидкість руху повітря і його охолоджувальну здатність ? шаровим кататермометром. Вміст вуглекислого газу в повітрі приміщення визначали за методом В.Д. Прохорова (Високос М.П. та ін., 2003), а аміаку - за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2. Клінічний стан організму оцінювали відповідно до методики клінічного дослідження тварин (Левченко В.І. та ін., 2004).

Теплостійкість овець визначали за методикою А.Ф. Дмитрієва (1970). Стан газоенергетичного обміну проводився масковим методом за методикою описаною А.А. Кудрявцевим в модифікації В.Г. Грибана (1988). Абсолютну і відносну енергію росту розраховували за даними періодичних зважувань ягнят за формулами К.Б. Свєчина (1976). М'ясну продуктивність (забійна маса і забійний вихід туші, маса і вихід м'якоті, коефіцієнт м'ясності, вихід внутрішнього жиру, кісток, суглобів тощо) шляхом контрольного забою (за методикою ВІТа, 1978). У крові визначали: кількість еритроцитів і лейкоцитів - підрахунком під мікроскопом за допомогою камери Горяєва, вміст гемоглобіну - гемоглобінціанідним методом, загального білка - рефрактометричним методом на рефрактометрі ИРФ - 45 Б, альбумінів - колориметричним методом, активність аланiн- та аспартатамiнотрансфераз - методом Райтмана-Френкеля, кількість Т- і В-лімфоцитів - методом спонтанного розеткоутворення за Jondal (1972), фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) - за методикою Е.Ф. Чернушенко та ін. (1978) з використанням у якості тест-об'єкта стандартних частинок латексу (d = 1,0-1,03 мкм), вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові - методом преципітації сироватки розчином поліетиленгліколю з реєструванням щільності суміші на фотоелектрокалориметрі КФК-3.

Економічну ефективність використання овець різних генотипів визначали за методикою, затвердженою ДУВ МСГ СРСР (1982).

Усі отримані в експериментах цифрові дані опрацьовані біометрично за методикою І.А. Ойвіна (1960) із використанням програми ПЕОМ ІВМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05*, Р<0,01** та Р<0,001***.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема проведення науково-виробничих дослідів

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Порівняльна оцінка фізіологічного статусу організму вівцематок імпортованої породи олібс і місцевої асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу за регіональних умов довкілля. Результатами наших досліджень було доведено, що сезон року мав суттєвий вплив на коливання показників крові імпортованих вівцематок породи олібс (Ол) і місцевої асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу (АД). Так, найбільш неадекватним для вівцематок обох порід виявився зимовий сезон року, під час якого у тварин дослідних груп (АД, Ол) відбувалося зниження (порівняно з літнім сезоном): чисельності еритроцитів - на 17,4 і 36,1%, лейкоцитів - на 34,6 і 7,1%, вмісту гемоглобіну - 17,5 і 6,6%, альбумінової (на 7,2 і 2,0%) і глобулінової фракцій білка (на 18,1 і 2,5 %) (Р<0,05-0,01). Поряд з цим, у овець породи олібс у цей період спостерігалось також зниження показників природної резистентності організму: активності нейтрофільного фагоцитозу (у порівнянні з літнім сезоном року) - на 16,8%, і його інтенсивності (за фагоцитарним числом) - на 37,0% (Р<0,05); в той час як у ровесниць місцевої породи фагоцитарна активність у цей період залишалась стабільною. Взимку для овець обох дослідних груп було притаманне також зниження показників клітинного і гуморального імунітету: у вівцематок дніпропетровського типу вміст Т- і В-лімфоцитів знижувався на 26,9 і 15,7%, а у ровесниць породи олібс - відповідно на 30,0 та 27,5% (Р<0,01), що ми пов'язуємо з несприятливими погодними і кормовими умовами, дія яких виявилась супресорною для організму.

При вивченні реактивності вівцематок за різних систем утримання (стійлова й пасовищна) було встановлено, що за показниками крові матки обох порід майже однаково реагували на зміну цих систем утримання. При літньо-пасовищному утриманні в крові овець імпортованої породи олібс і місцевої асканійської породи дніпропетровського типу відбувалося помітне збільшення: кількості еритроцитів - на 24,6 (Р<0,01) і 8,5% (Р<0,05); лейкоцитів - на 29,7(Р<0,01) і 17,6% (Р<0,05); вмісту гемоглобіну - на 11,5 (Р<0,01) і 16,3% (Р<0,001); альбумінів - на 3,3 і 17,0% (Р<0,01); інтенсивності нейтрофільного фагоцитозу - на 48,4 (Р<0,05) і 20,8% (Р<0,05). За вмістом у сироватці крові загального білка і активністю ферментів переамінування суттєвих зрушень не спостерігалось.

За імунологічними показниками вівцематки асканійської породи як при пасовищному, так і при стійловому утриманні переважали своїх ровесниць породи олібс за вмістом гама-глобулінової фракції білків - на 3,4 і 16,7% (Р<0,05), фагоцитарною активністю нейтрофілів - на 5,2 і 16,8% (Р<0,05). Подібна тенденція спостерігалась і щодо показників клітинного і гуморального імунітету, де за вмістом Т- і В-лімфоцитів вівцематки асканійської м'ясо-вовнової породи переважали своїх аналогів породи олібс відповідно на 11,2 і 21,3% (Р<0,05) - у стійловий період, а у пасовищний - відповідно на 5,7 та 5,9%. При цьому, матки місцевої м'ясо-вовнової асканійської породи дніпропетровського типу у порівнянні з аналогами породи олібс, за обох систем утримання, мали менший вміст в крові циркулюючих імунних комплексів - на 35,2 і 15,5% (Р<0,01-0,05), що може свідчити про їх більшу толерантність (пристосованість) до кліматичних і кормових умов регіону (табл. 1).

Таблиця 1 Імунологічні показники крові вівцематок за системами утримання у породному аспекті (М±m; n=8)

Показник	Порода	Система утримання
		стійлова	пасовищна
ФА, %	АД	17,4±0,94	17,5±0,24
	Ол	14,9±0,52	16,7±0,45*
ФЧ, шт. мікротіл	АД	6,0±0,57	7,3±0,28*
	Ол	4,4±0,38	6,5±0,26**
ЦІК, од. опт.щіл.	АД	14,9±0,72	18,2±0,88**
	Ол	23,1±0,91	24,6±1,01
Т-лімфоцити, %	АД	44,9±1,43	60,1±1,32***
	Ол	40,4±1,97	56,8±0,70***
В-лімфоцити, %	АД	27,5±1,96	31,6±0,74**
	Ол	22,7±1,59	29,8±0,80*

Таким чином, за результатами морфо-біохімічних та імунологічних показників крові можна зробити висновок, що для вівцематок імпортної породи олібс і місцевої асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу більш адекватними були погодно-кліматичні і кормові умови у літньо-осінній період року, а менш адекватними - у зимовий сезон степу України. За цих обставин більш фізіологічно сприятливою для обох порід овець виявилась літньо-пасовищна система утримання. Проте вівцематки імпортованої породи олібс за більшістю показників крові помітно поступалися своїм ровесницям місцевої м'ясо-вовнової асканійської породи дніпропетровського типу (особливо при зимово-стійловому способі утримання), що орієнтує спеціалістів-практиків на доцільність застосування корегуючих заходів, адекватних фізіологічним можливостям їх організму.

Реактивність організму вівцематок на дію спекотних погодних умов. На спекотну дію погодних умов (підвищення денної температури повітря близько до критичної (+32,5°С), вівцематки асканійської породи дніпропетровського типу реагували більш помірним підвищенням температури тіла (в середньому на 0,28°С), тоді як у ровесниць породи олібс таке зростання було на рівні 0,53°С, тобто воно перевищувало майже в два рази. Кількість дихальних рухів при цьому у них зростала в 2,5 раза, в той час як у тварин імпортної породи олібс - у 2,7 раза.

Більш узагальнено про адаптаційний стан тварин за реакцією на теплове навантаження можна судити за інтегральним показником, яким є коефіцієнт теплової чутливості. У середньому за породами він становив: у вівцематок асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу - 3,46±0,02, а у ровесниць породи олібс - 3,76±0,03.

Отже, за кількістю дихальних рухів на хвилину дещо більш напруженим виявилося дихання в овець породи олібс. Місцеві ж матки асканійської породи за цим показником у спекотних умовах відчували себе комфортніше і за ступенем теплової уразливості на дію екстремального температурного фактора виявилися більш витривалими. Теплостійкість у них за показником коефіцієнту теплової чутливості, порівняно до ровесниць породи олібс, була вищою на 8,6% (Р<0,05).

Особливості легеневого дихання і газоенергетичного обміну вівцематок за системами утримання. При пасовищному утриманні у вівцематок асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу глибина дихання і вентиляція легенів були меншими за такі у імпортних овець, відповідно на 64,1 (Р<0,01) та 12,5% (Р<0,05). Вони, у порівнянні до своїх ровесниць породи олібс, споживали менше кисню із розрахунку на одиницю маси тіла на 19,9% та на 19,6 % виділяли менше вуглекислого газу.

У підсумку, за показниками дихального коефіцієнта, кількості спожитого кисню і виділеного вуглекислого газу, величина вивільненої енергії (теплопродукція) у маток асканійської породи дніпропетровського типу, порівняно до ровесниць породи олібс, була вірогідно нижчою на 19,6% (Р<0,05).

При зимово-стійловій системі утримання матки місцевої асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу також поступалися своїм ровесницям породи олібс за величиною глибини дихання і вентиляцією легенів, відповідно, на 61,5 (Р<0,01) та 12,5%, при майже однаковій частоті дихальних рухів.

Матки імпортної породи олібс, у порівнянні до своїх місцевих аналогів, споживали більше кисню із розрахунку на одиницю маси тіла на 19,84% та на 19,83% (Р<0,05) виділяли менше вуглекислого газу за однакової величини дихального коефіцієнту. Величина вивільненої енергії (теплопродукція) у них порівняно до місцевої асканійської породи, була вірогідно (Р<0,05) вищою на 20,0%, що, певним чином, може бути пов'язано з більш високим перебігом енергетичних процесів в їх організмі.

Вцілому, порівнюючи зміни у показниках легеневого газообміну у піддослідних тварин за системами утримання і супроводжуючими при цьому природно-кліматичними факторами, слід зазначити, що вищий рівень інтенсивності енергетичного обміну був притаманний вівцям обох порід саме за умов літньо-пасовищного утримання, при якому вівцематки асканійської породи дніпропетровського типу і породи олібс витрачали 8,55 і 10,23 кДжгодкг, що в середньому було більшим на 32% (Р<0,05) у порівнянні до зимово-стійлового періоду.

При літньо-пасовищному утриманні, коли природно-кліматичні і кормові умови стають більш сприятливими для організму, рівень обмінних процесів помітно зростає у тварин обох порід, проте з явною перевагою у маток породи олібс, що свідчить про потенційно більш високий перебіг окисно-відновних процесів в їх організмі.

Отже, узагальнюючи отримані результати у порівняльному аспекті, є підстави зазначити, що за станом перебігу адаптації до нових еколого-господарських умов, притаманних регіону, матки імпортної породи олібс за фізіологічним статусом і резистентністю організму при відповідному зоогігієнічному корегуванні для них в окремі критичні періоди року умов годівлі і утримання придатні для використання у селекційній роботі по створенню бази м'ясного вівчарства у степовій зоні України.

Вікові особливості фізіологічного статусу організму молодняку імпортованої породи олібс, місцевої асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу та їх помісей за регіональних еколого-господарських умов. При морфо-біохімічних дослідженнях проб крові порівнювальних груп молодняку у віковому аспекті було встановлено, що за динамікою кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну і загально білка спостерігається однакова тенденція у тварин усіх піддослідних груп. У 1-4-місячному віці ці показники були найвищими, а потім з віком ягнят вони мали чітко виражену тенденцію до зниження. Проте за всіма періодами росту, перевагу при цьому мали тварини породи олібс. Вони за числом еритроцитів перевищували своїх ровесників асканійської породи дніпропетровського типу у віці: 1 міс. - на 5,0; 4 міс. - на 9,7; 8 міс. - на 15,1 (Р<0,05) і 12 міс. - на 1,6%. В свою чергу помісні ягнята, поступаючись за цим показником ровесникам породи олібс, у віці 1, 4, 8 місяців переважали своїх одноліток з асканійської породи на 4,9; 1,2; 6,8%. За кількістю лейкоцитів в крові істотних відмінностей поміж групами тварин не було встановлено.

За вмістом гемоглобіну ягнята асканійської породи дніпропетровського типу поступались ровесникам породи олібс у віці 1, 4 і 8 місяців відповідно на 0,8; 6,4 та 13,7%, а помісним аналогам у 4 і 8-місячному віці - відповідно на 4,9 і 6,7%. Щодо загального білка сироватки крові, то перевага над ровесниками асканійської породи дніпропетровського типу за цим показником належала ягнятам породи олібс і помісним аналогам у віці 1, 4, 8, 12 місяців відповідно на: 4,7 і 6,5%; 8,4 і 2,2%; 15,3 (Р<0,01) і 13,9% (Р<0,05); 18,3 (Р<0,01) і 3,4%.

Характерною особливістю молодняка асканійської породи було те, що вони мали вищі показники вмісту у сироватці крові гама-глобулінів, переважаючи ровесників породи олібс у віці 1, 4, 8 і 12 місяців на 6,5; 29,3; 19,3 і 57,3% (Р<0,05-0,01), хоча при цьому помітно поступалися одноліткам з інших груп вмістом альбумінової фракції білків. Подібна тенденція спостерігалась і стосовно активності ферментів переамінування (аланiн- і аспартатамiнотрансферази), коли ягнята місцевої асканійської породи дніпропетровського типу поступалися ровесникам інших груп в окремі вікові періоди у 1,1-1,8 раза (Р<0,05-0,01). Помісні тварини за усіма морфо-біохімічними показниками крові займали здебільшого проміжне місце поміж групами чистопородних ровесників порід олібс і асканійської дніпропетровського типу.

Характеристика ягнят за імунологічними показниками крові засвідчує (табл. 2), що з віком фагоцитарна активність і інтенсивність нейтрофілів крові у тварин всіх груп поступово зменшується, при цьому дещо збільшується чисельність Т-лімфоцитів. Кількість циркулюючих імунних комплексів у крові мало пов'язується з віковими особливостями тварин. Їх вміст скоріше визначає ступінь адекватності організму еколого-господарських умов вирощування.

Таблиця 2 Імунологічні показники крові молодняка овець у породному та віковому аспектах (М±m; n=8)

Показник

Порода

Вік тварин, міс

1

4

8

12

ФА, %

АД

37,1±0,72

34,1±1,32

28,7±1,03

17,7±0,96

АДЧОл

34,0±0,63*

33,3±0,53

29,4±0,84

18,2±0,59

Ол

32,7±0,75**

32,9±0,77

26,5±0,5

16,9±0,55

ФЧ, шт. мікротіл

АД

7,6±0,42

7,6±0,46

5,4±0,32

6,0±0,65

АДЧОл

7,0±0,33

7,0±0,57

5,6±0,42

6,1±0,64

Ол

5,5±0,33**

5,9±0,44*

4,8±0,31

5,2±0,37

ЦІК, од. опт.щіл.

АД

4,3±0,30

5,0±0,66

12,6±1,05

13,0±0,65

АДЧОл

5,2±0,30

6,6±0,26

15,9±0,81

14,7±0,59

Ол

2,9±0,40

6,0±0,17

12,4±0,75

13,6±0,50

Т-лімфоцити, %

АД

33,9±1,73

50,7±2,08

47,0±1,13

42,8±1,39

АДЧОл

41,2±2,12

56,9±2,84

52,1±2,11

41,7±2,17

Ол

37,8±1,94

51,9±1,98

48,4±1,91

40,2±2,13

В-лімфоцити, %

АД

24,8±1,71

22,0±2,04

20,4±1,51

19,2±0,80

АДЧОл

26,8±1,19

25,0±1,47

22,1±1,41

21,1±1,21

Ол

23,5±1,23

22,1±1,44

19,7±1,41

18,1±1,91

Примітка. Вірогідність різниці між групами подана у порівнянні до чистопородних асканійських ягнят дніпропетровського типу.

Ягнятам асканійської породи, по відношенню до аналогів породи олібс, за періодами росту (1, 4, 8 і 12 місяців) було властиве збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів крові - на 13,4 (Р<0,01); 3,8; 8,5 і 5,2%, фагоцитарної інтенсивності - на 38,8 (Р<0,01); 29,8 (Р<0,05); 13,3 і 14,3%. Їм були притаманні більш стабільні проте і нижчі показники циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові, що свідчить про вищу їх адаптаційну здатність. Значне зростання ЦІК у ягнят усіх піддослідних груп у 8 місяців (Р<0,01) із ще більшим поглибленням цієї тенденції у 12-місячному віці, напевно, було пов'язано не так з віковими особливостями організму, як з неадекватністю умов годівлі та утримання, притаманних зимовому стійловому періодові.

Стосовно Т- і В-лімфоцитів, то їх дещо вищі значення були притаманні помісним ровесникам. За вмістом Т-лімфоцитів вони переважали своїх одноліток асканійської породи дніпропетровського типу і чистопородних породи олібс у віці: 1 міс. - на 21,6 і 8,9%; 4 міс. - на 12,1 і 9,6%; 8 міс. - на 10,9 і 7,8%, а за вмістом В-лімфоцитів відповідно - на 8,5 і 14,2; 13,6 і 12,9; 8,7 і 12,1 та в 12-місячному віці відповідно на 9,6 і 16,5%. Вищезазначена тенденція свідчить про можливість формування більш стійкого клітинного і гуморального імунітету у помісних тварин, що є проявом ефекту гетерозису.

Таким чином, за показниками крові, які характеризують окисно-обмінні процеси в організмі, перевагу має молодняк спеціалізованої м'ясної породи олібс канадської селекції, а за імунологічною реактивністю, що визначає стійкість організму, ягнята місцевої асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу. Помісні ягнята (F1), отримані шляхом схрещування маток асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу з баранами м'ясної породи олібс, за гематологічними показниками здебільшого займали проміжне місце, вдало поєднуючи у собі біологічні властивості, притаманні обом вихідним породам, а за кількістю Т- і В-лімфоцитів вони мали навіть деяку перевагу.

Реактивність організму ягнят на дію спекотних погодних умов. Дослідженнями з вивчення реактивності організму ягнят 4-місячного віку на дію спекотних погодних умов було встановлено, що на підвищення денної температури повітря близько до критичної (+32,5°С) ровесники місцевої асканійської породи дніпропетровського типу реагували порівняно незначним підвищенням температури тіла (в середньому на 0,29 °С), тоді як різниця ректальної температури тіла у ягнят-помісей становила 0,40°С,а у чистопородних породи олібс - 0,72°С. Кількість дихальних рухів при цьому у ягнят місцевої асканійської породи зростала в 1,15 раза, а у помісей за олібсом і чистопородних - в 1,31 і 1,38 раза. За таких обставин, коефіцієнт теплової чутливості в середньому у ягнят піддослідних груп становив: асканійської породи дніпропетровського типу - 2,16±0,03, помісних - 2,33±0,020, а чистопородних за олібсом - 2,41±0,050. Тобто, зростання цього показника по відношенню до аналогів асканійської породи дніпропетровського типу становило: у помісних ягнят за олібсом на 7,9 %, а у чистопородних ровесників породи олібс - на 11,6% (Р<0,05).

Таким чином, за реакцією представників різних генотипів на екстремальні спекотні погодні умови степової зони України більш витривалими виявилися тварини асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу, а вразливішими - помісні ягнята, отримані від схрещування маток дніпропетровського типу з баранами породи олібс і особливо ровесники породи олібс.

Особливості легеневого дихання і газоенергетичного обміну молодняку овець у віковому аспекті. При дослідженні легеневого газообміну та теплопродукції було з'ясовано, що ярки чистопородні за олібсом і помісні мали глибину дихання вищу за ровесниць асканійської м'ясо-вовнової породи у 6-місячному віці на 33,3% і у 12-місячному - на 42,4 і 50,0% відповідно (Р<0,01). При цьому різниця і у вентиляції легенів була вірогідно більшою у 6-місячному віці - на 23,7%, а у 12-місячному - на 13,9 і 25,5%.(Р<0,05). вівцематка молодняк чистопородний поголів'я

Подібна тенденція спостерігалась і стосовно показників газоенергетичного обміну. Так, споживання кисню чистопородним за олібсом і помісним молодняком було вищим, ніж у ровесників асканійської м'ясо-вовнової породи: у 6-місячного - на 18,7 і 17,1%, й у віці 12 місяців - на 18,2 і 24,0% відповідно (Р<0,01). У тварин цих же груп спостерігалося і більше виділення вугільної кислоти: у шестимісячному віці - на 16,4 і 15,5% (Р<0,05), а у 12-місячному - на 18,0 і 27,5% (Р<0,01). Загальна ж теплопродукція у тварин чистопородних за олібсом і помісних у віковому аспекті перевершувала таку у асканійських ровесників в 1,3 і 1,4 раза.

У відносних показниках, рівень легеневої вентиляції у чистопородних ярок за олібсом і помісних у розрахунку на 1 кг маси тіла був більшим, ніж у ровесниць місцевої асканійської породи на 13,0 і 13,6%, а кількість спожитого кисню за віковими періодами (у 6 і 12 місяців) - на 19,6 і 17,1% та на 18,2 і 24,0% відповідно (Р<0,05). За умови майже однакового дихального коефіцієнту так само різнилася й теплопродукція. Вона в розрахунку на 1 кг живої маси за віком, порівняно до ровесниць асканійської м'ясо-вовнової породи, була більшою у ярочок чистопородних за олібсом на 16,4 і 18,0 і помісних - на 15,3 і 27,3% (Р<0,05).

Отже, що за станом легеневого дихання і газоенергетичного обміну тварини асканійської м'ясо-вовнової породи суттєво поступались чистопородним за олібсом та помісним. Поміж останніми значної різниці не виявлено, хоча деяка перевага за показниками живої маси, вентиляції легенів, кількості спожитого кисню та теплопродукції була помітнішою у помісних тварин.

Постнатальні особливості росту та розвитку молодняку овець за генотипною ознакою. Результатами наших досліджень встановлено, що чистопородні за олібсом та помісні баранці і ярки перевищували своїх чистопорідних однолітків асканійської породи за середньодобовими приростами у різні вікові періоди. При цьому, найвищий рівень середньодобових приростів спостерігається від народження до 4-місячного віку, коли перевага їх над місцевими однолітками становила: для баранців - на 101,7 і 29,3%, а для ярок - відповідно на 81,0 та 35,1% (Р<0,01-0,001).

В середньому за період від народження до 12-місячного віку баранці і ярки чистопородні за олібсом та помісні переважали чистопородних однолітків місцевої асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу за середньодобовими приростами відповідно на 60,1 і 30,1 (Р<0,05-0,01) та на 48,7 і 24,9% (Р<0,01-0,001). За цей же час відносний приріст живої маси баранців і ярок породи олібс складав відповідно 179,2 і 175,7%, а у молодняка місцевої асканійської породи - відповідно 168,7 і 165,5%. При цьому помісні тварини за показником відносного приросту посідали проміжне місце (баранці - 172,8%, а ярки - 168,9%).

Забійні показники м'ясної продуктивності молодняку овець різних генотипів. Контрольний забій баранців місцевої асканійської породи і помісних у 6-місячному віці виявив неоднозначність прояву показників м'ясності та інтер'єрного розвитку. У помісних тварин була вищою жива маса та середня маса туші (на 8,1%). Забійний вихід при цьому у них становив 41,8% проти 40,0% у контрольних аналогів. У тушах відмічалось більше накопичення внутрішнього жиру (на 17,9%, Р<0,05) та його вихід (на 12,6%). За кількістю отриманої м'якоті вони переважали своїх чистопородних однолітків на 10,0% (Р<0,05). Коефіцієнт м'ясності у тварин асканійської породи дорівнював 3,38, в той час як у аналогів помісних за олібсом - 3,67 (на 8,6% більше). За сумарною масою внутрішній органів (субпродуктів) помісні баранці переважали своїх чистопородних одноліток на 8,9%, а за їх виходом по відношенню до туші на 13,2% (Р<0,05). При цьому за абсолютною масою внутрішніх паренхіматозних органів вони, порівняно до контрольних аналогів, мали перевагу (%): легенів - на 2,04; серця - на 26,7; печінки - на 25,0; селезінки - на 25; загальної маси крові - на 13,7, а за масою тимусу і сім'яників - майже в 1,5 раза (Р<0,05).

Отже, можна констатувати, що отримане помісне поголів'я овець у першому поколінні вдало поєднує ознаки м'ясної продуктивності і резистентності вихідних порід як імпортованої олібс, так і місцевої асканійської дніпропетровського типу.

Економічна оцінка ефективності вирощування молодняку овець за генотипною ознакою. При майже однакових витратах, вирощування чистопородних ярочок за олібсом, яких потім було реалізовано у 12-місячному віці у якості племінного матеріалу, дало прибуток, що перевищував такий від ярок місцевої асканійської породи дніпропетровського типу у 4,4 раза, а у помісних, отриманих схрещуванням маток дніпропетровського типу з баранами олібс (АДЧОл) - у 3,5 раза. Відповідно і рівень рентабельності при вирощуванні ярок породи олібс був вищим ніж у одноліток асканійської породи на 76,0%, а помісних - на 70%.

Загальна виручка від реалізації баранини, отриманої з однієї туші, у помісей була більшою за чистопородних аналогів місцевої асканійської породи на 242 грн., тобто з урахуванням однакових витрат на вирощування, перевищувала при цьому в 2,3 раза.

Таким чином, розведення овець олібс як чистопородних, так і помісних, є економічно доцільним. Подальша селекційно-племінна робота з ними може бути підґрунтям для відродження м'ясного вівчарства як високорентабельної галузі тваринництва у степовій зоні України.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові гігієнічні підходи у вирішенні наукової задачі, що виявляється у з'ясуванні адаптаційної здатності імпортованої м'ясної породи овець олібс канадської селекції і помісей першого покоління, отриманих схрещуванням баранів цієї породи з матками місцевої м'ясо-вовнової асканійської породи дніпропетровського типу за еколого-господарських умов степової зони України. На основі комплексних гігієнічних, фізіолого-біохімічних, імунологічних та зоотехнічних досліджень доведено як у чистопородному, так і у помісному варіантах з асканійською породою здатність овець цієї породи успішно адаптуватися до зональних умов ареалу майбутнього їх розведення при створенні для них покращених умов утримання і енергетичного живлення, що має прикладне значення у селекційному процесі по створенню масиву вівцепоголів'я м'ясного напряму продуктивності.

1. На сезонні коливання погодно-кліматичних умов, притаманних регіону Придніпров'я, організм імпортованих вівцематок породи олібс відчутно реагував змінами свого фізіологічного статусу. Більш комфортними для тварин виявились погодні і кормові умови перехідних сезонів року (осінь, весна), а дещо дискомфортними - зимового періоду. Так, на зимові природно-кліматичні і кормові умови матки породи олібс, порівняно до місцевого дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи, реагували більш значним зниженням кількості формених елементів крові (еритроцитів і лейкоцитів), вмісту гемоглобіну, проте вони мали перевагу за вмістом загального білка, та за активністю амінотрансфераз. Ці тварини також поступалися показниками резистентності організму: за активністю і інтенсивністю нейтрофільного фагоцитозу - на 16,8 і 37,0% (Р<0,05), за вмістом гама-глобулінової фракції білка - на 36,6% (Р<0,05). У літньо-осінній сезон вівцематки породи олібс, навпаки, переважали своїх ровесниць асканійської породи за кількістю еритроцитів і вмістом загального білка, суттєво не поступаючись при цьому показниками резистентності організму.

2. Реакція у вівцематок імпортної породи олібс на спекотні температурні умови, характерні для літнього періоду степової зони України, була більш виразною чим в аналогів місцевої асканійської породи дніпропетровського типу. На температурне навантаження при спекотних погодних умовах матки породи олібс реагували більшим підвищенням температури тіла та частоти дихальних рухів; за коефіцієнтом теплової уразливості вони переважали своїх одноліток з місцевої асканійської породи на 8,6% (Р<0,05), що свідчить про їх меншу витривалість до екстремального погодно-температурного фактору.

3. За показниками легеневого дихання і газоенергетичного обміну вівцематки імпортованої породи олібс в еколого-господарських умовах степової зони України переважали своїх ровесниць асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу, що свідчить про потенційно більш високий перебіг окисно-відновних процесів в їх організмі. Так, у них були вищими: глибина дихання - на 64,1%, вентиляція легенів - на 12,5%, споживання кисню на одиницю маси тіла - на 19,9%, теплопродукція - на 19,6% (Р<0,05-0,01).

4. За морфо-біохімічними показниками крові, молодняк породи олібс у всі періоди постнатального розвитку перевищував своїх ровесників асканійської породи дніпропетровського типу за кількістю еритроцитів, вмістом гемоглобіну, загального білка і його альбуміновою фракцією та за активністю ферментів переамінування. Напівкровні помісі молодняку за усіма морфо-біохімічними показниками крові займали здебільшого проміжне місце поміж вихідними породами.

5. За імунологічними показниками, перевагу перед однолітками породи олібс мали ягнята місцевої асканійської породи дніпропетровського типу. У них за періодами росту (в 1, 4, 8 і 12 міс.) відмічалося збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів крові - на 13,4 (Р<0,01); 3,8; 8,5 і 5,2%, фагоцитарної інтенсивності - на 38,8 (Р<0,01); 29,8 (Р<0,05); 13,3 і 14,3%, вмісту гама-глобулінової фракції білка - на 6,5; 29,3; 19,3 і 57,3% (Р<0,05-0,01).

Помісні ягнята першого покоління за імунологічною реактивністю більше наближалися до ровесників місцевої асканійської породи, а за кількістю Т- і В-лімфоцитів в крові вони у деякі вікові періоди навіть переважали своїх одноліток вихідних порід, що свідчить про прояв у них потужного арсеналу природного захисту.

6. За реакцією на спекотні погодні умови степової зони України більш вразливими виявились чистопородні ягнята породи олібс і напівкровні помісні, отримані від схрещування маток місцевої асканійської породи дніпропетровського типу з баранами породи олібс. На температурне навантаження з боку зовнішнього середовище вони реагували, по відношенню до однолітків місцевої породи, більш значним підвищенням температури тіла і частоти дихальних рухів; коефіцієнт теплової уразливості при цьому збільшувався у помісних - на 7,9, а у чистопородних - на 11,6% (Р<0,05).

7. За показниками легеневого дихання і газоенергетичного обміну тварини чистопородні за олібсом і помісні, за еколого-господарських умов Степу України, перевершували своїх місцевих чистопородних асканійських ровесників у 6 і 12-ти місячному віці, що свідчить про більш високий перебіг окисно-відновних процесів в їх організмі. Загальна теплопродукція у них переважала таку в аналогів місцевої асканійської породи в 1,3 і 1,4 раза, а вентиляція легенів - на 13,9 і 25,5% (Р<0,05).

8. Баранці та ярки чистопородні за олібсом і помісні перевищували однолітків асканійської породи дніпропетровського типу за середньодобовими приростами живої маси від народження до 12-місячного віку на 60,1 і 30,1 (Р<0,05-0,01) та на 48,7 і 24,9% (Р<0,01-0,001), а за коефіцієнтом росту відповідно - на 54,4 і 39,0% та на 46,2 і 30,4% (Р<0,05-0,01).

9. За результатами контрольного забою у 6-ти місячному віці помісні баранці мали вищі показники, у порівнянні до контрольних аналогів місцевої асканійської породи (в %): за забійним виходом - на 10,5, масою внутрішнього жиру - на 17,9 (Р<0,05), масою м'якоті - на 10,0 (Р<0,05), коефіцієнтом м'ясності - на 8,6 і за виходом м'якоті з розрахунку на 1 кг передзабійної живої маси - на 6,6. Вони мали більшу абсолютну масу внутрішніх паренхіматозних органів: легенів - на 8,1; серця - на 26,7; печінки - на 25,0; селезінки - на 25,0; сім'яників - на 66,6 (Р<0,05); тимусу - на 36,0% (Р<0,05).

10. При реалізації у якості племінного матеріалу від ярок у річному віці чистий прибуток (в грн.) становив від одної голови: породи олібс - 3054,85; помісних - 864,28; асканійської породи дніпропетровського типу - 693,86. В результаті більш високої м'ясної продуктивності помісних баранців, господарством на 1 голову у 6-ти місячному віці додатково отримано 242 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Оцінку функціонального стану організму при адаптації овець імпортної породи олібс канадської селекції до нових природно-господарських умов середовища необхідно здійснювати на основі комплексного проведення гігієнічних, фізіологічних, імунологічних та зоотехнічних досліджень.

2. При формуванні племінного ядра з овець імпортованої породи олібс та їх помісей пропонуємо використовувати в селекційній роботі тестування резистентності організму за фізіологічними та імунологічними показниками, згідно розроблених нами рекомендацій (“Рекомендація з тестування імунобіологічного статусу організму овець порід олібс, тексель та асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу за еколого-господарських умов Степу України”, Дніпропетровськ - 2007)

3. З метою підвищення адаптаційної здатності організму овець імпортованої породи олібс у критичні для них сезони року (зимовий і літньо-спекотний період) слід звертати увагу на покращення умов утримання згідно гігієнічних вимог та на збалансоване живлення.

4. Для запобігання можливого перегріву овець породи олібс у спекотний літній період доцільно організовувати їх випас переважно у ранкові та вечірні години доби, а денний відпочинок передбачати під тіньовим сонцезахистом.

5. Отримані результати досліджень пропонується використовувати у навчальних програмах для підготовки студентів зооветеринарного профілю та для практичних працівників тваринництва при підвищенні їх кваліфікації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заярко А.О. Розвиток помісного молодняка овець різних генотипів / А.О. Заярко, Є.В. Чумак // Тваринництво України. - 2007. - №3. - С. 16 - 17. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, опрацював одержані результати та підготував статтю до друку).

2. Заярко А. Вікова реактивність організму ягнят / А.О. Заярко // Тваринництво України. - 2007. - №8. - С. 19 - 22.

3. Високос М. Вікові особливості дихання й газообміну у ягнят різних генотипів / М. Високос, А. Заярко // Тваринництво України. - 2008. - №1. - С. 45-47. (Дисертант провів дослід, визначення стану газообміну у ягнят, опрацював одержані результати та підготував статтю до друку).

4. Заярко А.О. Реактивність організму овець порід олібс та і асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу за умов систем утримання / А.О. Заярко // Науков. вісник Львів. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. - 2007. - Т.9, - № 2 (33), Ч. 3. - С. 156 - 159.

5. Високос М.П. Порівняльна оцінка динаміки показників крові імпортних порід овець тексель і олібс за сезонами року в еколого-господарських умовах степу України / М.П. Високос, А.О. Заярко, Є.В. Чумак // Науков. вісник Львів. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. - 2007. - Т.9. - № 1(32). - С. 28 - 33. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, провів біохімічні дослідження сироватки крові овець, опрацював одержані результати та підготував статтю до друку).

6. Заярко А.О. Показники крові ягнят, отриманих схрещуванням баранів порід олібс і тексель з матками асканійської породи / А.О. Заярко, Є.В. Чумак // Вісник ДДАУ. - 2006. -№2. - С. 141 - 143. (Дисертант провів дослід, біохімічні дослідження сироватки крові ягнят, опрацював одержані результати та підготував статтю до друку).

7. Високос М.П. Теплостійкість імпортних порід овець олібс та тексель при адаптації до погодних умов Степу України / М.П. Високос, Є.В. Чумак, А.О. Заярко // Вісник ДДАУ. - 2007. - №1. - С. 113-115. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, опрацював одержані результати та підготував статтю до друку).

8. Високос М.П. Показники газоенергетичного обміну у вівцематок різних генотипів за еколого-господарських умов степу України / М.П. Високос, Є.В. Чумак, А.О. Заярко // Вісник ДДАУ. - 2007. - № 2. - С. 99 - 101. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначив стан газообміну у овець, опрацював одержані результати та підготував статтю до друку).

9. Чумак Є.В. Терморегуляційна здатність організму ягнят різних генотипів при спекотних погодних умовах Степу України / Є.В. Чумак, А.О. Заярко // Екологія: вчені у вирішенні проблем науки, освіти і практики: зб. доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції 23-25 травня 2007 р. / М-во аграр. політики, Держ. агроекологічний ун-т. - Житомир, 2007. - С. 129 - 132. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, опрацював одержані результати та підготував статтю до друку).

10. Високос М.П. Вікові особливості імунологічної реактивності ягнят різних генотипів за еколого-господарських умов степової зони України / М.П. Високос, А.О. Заярко, Є.В. Чумак // Вівчарство: міжвідом. тематич. наук. зб. - Нова Каховка: Пиел. - 2007. - Вип. 34. - С. 105-109. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, провів імунологічні дослідження крові ягнят, опрацював одержані результати та підготував статтю до друку).

11. Заярко А.О. Забійні показники м'ясної продуктивності помісного молодняка овець порід олібс і асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу / А.О. Заярко // Кроки науки на зустріч виробництву: Матеріали XVIII Міжнародної науково-практичної конференції 4 груд. 2006 р. / М-во аграр. політики, Інститут тваринництва центральних районів УААН. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 265 - 268.

12. Рекомендації з тестування імунобіологічного статусу організму овець порід олібс, тексель та асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу за еколого-господарських умов Степу України / В.С. Козирь, М.П. Високос, А.О. Заярко, Є.В. Чумак, Л.С. Короленко - Дніпропетровськ, 2007 - 27 с. (Дисертант брав участь у проведенні досліду та у підготовці розділу рекомендацій).

АНОТАЦІЯ

Заярко А.О. Гігієнічні аспекти адаптації овець імпортованої породи олібс за еколого-господарських умов степової зони України. - Рукопис.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічні аспекти адаптації овець імпортованої породи олібс за еколого-господарських умов степової зони України" скачать

Подобные документы

Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК "Зоря" Білозерського району Херсонської області
Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.

дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015
Еколого-біологічна технологія вирощування кукурудзи на силос в умовах південного степу України
Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.

курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014
Аналіз господарських та грунтово-кліматичних умов вирощування соняшнику в ПСП "Полтавка"
Характеристика господарства по вирощуванню соняшника і аналіз агротехнічних, грунтових та погодніх умов. Біологічні особливості культури; обробіток грунту; догляд за посівами. Оцінка досягнутого рівня виробництва та пошуки резервів його раціоналізації.

курсовая работа [58,8 K], добавлен 24.01.2014
Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області
Оцінка умов господарства. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами, відповідність запланованої врожайності. Економічна ефективність при вирощуванні ярої пшениці.

дипломная работа [91,4 K], добавлен 29.04.2011
Аналіз технології виробництва та переробки яловичини в умовах АФ "Надія" Чугуївського району Харківської області
Динаміка i структура земельних угідь та посівних площ, характеристика поголів'я і продуктивності тварин у господарстві. Аналіз технології вирощування молодняка, умови утримання та раціон годівлі худоби. Економічна ефективність виробництва яловичини.

дипломная работа [74,2 K], добавлен 30.04.2011
Біологічні та морфологічні особливості кукурудзи та вплив їх на технологію вирощування
Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.

реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012
Розробка з основами програмування технології вирощування озимої пшениці в умовах господарства СТОВ "Печанівське" Романівського району Житомирської області
Оцінка умов господарства СТОВ "Печанівське". Біологічні особливості культури "озима пшениця" та продуктивність реєстрованих сортів. Вимоги до умов вирощування. Розрахунок потенційної урожайності за фотосинтетичною активною радіацією та ресурсами вологи.

курсовая работа [341,2 K], добавлен 20.05.2015
Вирощування кукурудзи на силос
Аналіз господарських і грунтово-кліматичних умов вирощування кукурудзи на силос в ТОВ "Агро-Нордік". Технологія вирощування, оцінка рівня виробництва кукурудзи на силос і пошуки резервів для його раціоналізації. Проект виробництва кукурудзи на силос.

курсовая работа [3,3 M], добавлен 19.11.2010
Інтенсивна технологія вирощування проса в ТОВ "Лан" Гадяцького району Полтавської області
Загальні відомості про господарство. Опис ґрунтів, рельєфу полів. Характеристика кліматичних умов. Господарсько-біологічна характеристика проса. Розміщення культури в сівозміні. Програмування врожайності та економічна оцінка вирощування культури.

курсовая работа [59,9 K], добавлен 13.01.2011
Розробка і обґрунтування технології вирощування вівса
Хід метеорологічних факторів у Житомирській області за багаторічними даними Житомирської метеостанції. Характеристика ґрунту, на якому вирощується овес. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Вимоги до умов вирощування.

курсовая работа [55,8 K], добавлен 09.01.2014
Технологія виробництва м’яса качок
Характеристика сучасних порід і кросів качок. Особливості годівлі і утримання птиці у період вирощування та продуктивний період. Забій, обробка і збереження м’яса. Оборот поголів’я та економічна ефективність виробництва. Ветеринарно-профілактичні заходи.

курсовая работа [252,4 K], добавлен 26.02.2014
Біологічні особливості та технологія вирощування нуту
Загальна біологічна та ботанічна характеристика нуту. Кліматичні умови зони вирощування зернобобових, особливості складу ґрунту. Обґрунтування технології вирощування даної сільськогосподарської культури та розробка відповідної технологічної карти.

курсовая работа [45,4 K], добавлен 11.05.2014
Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку грунту в сівозміні
Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.

дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010
Важливий фактор прискореного розвитку м'ясного скотарства – інтенсивне вирощування телиць
Встановлення оптимального віку і живої маси телиць внутрішньо-породного типу поліської м'ясної породи при різній інтенсивності вирощування. Оцінка відтворної здатності телиць, вирощених при різній інтенсивності вирощування і живої маси при плідній злучці.

статья [76,2 K], добавлен 18.09.2012
Економічна ефективність виробництва кормів та шляхи збільшення їх виробництва і зниження собівартості
Методологічні основи економічної ефективності виробництва кормів. Стан виробництва та використання кормів у СТОВ ім. "Гагаріна". Економічна оцінка кормових культур та ефективність їх вирощування. Оцінка рентабельності або прибутковості підприємства.

курсовая работа [58,3 K], добавлен 11.05.2009
Правові аспекти вирощування та реалізації зерна в Україні
Етапи процесу розвитку зернового господарства в Україні. Особливості технічного, агрономічного й екологічного процесу вирощування зернових культур. Проблеми інтеграції України в світове сільське господарство і аналіз причин занепаду аграрного сектору.

дипломная работа [106,9 K], добавлен 11.04.2014
Удосконалення технології роздоювання корів за умов прив’язного утримання
Організація годівлі корів, корми, їх підготовка до згодовування, засоби роздавання. Водопостачання і поїння тварин. Доїння корів та обробка молока. Видалення гною на фермі. Вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в кормах для поголів’я.

курсовая работа [69,8 K], добавлен 18.03.2014
Оптимальні розміри сільськогосподарських формувань промислового типу в Україні
Розрахунок технологічних умов при вирощуванні озимої пшениці. Коефіцієнт комплексного системи машин з вирощування всіх сільськогосподарських культур. Розрахунок ефективності виробництва продукції тваринництва залежно від рівня концентрації поголів'я.

реферат [30,6 K], добавлен 10.12.2008
Одержання високоврожайних і скоростиглих сортів та гібридів соняшника
Народногосподарське значення, ботанічні та біологічні особливості соняшника. Вимоги соняшнику до умов вирощування. Сівба та догляд за посівами. Математичне оброблення результатів польових дослідів, обліків і спостережень на базі комп’ютерної техніки.

дипломная работа [84,0 K], добавлен 25.01.2013
Організація та економічна ефективність виробництва сої на біодизель
Організація виробничих процесів при вирощуванні сої. Організаційно-економічна характеристика підприємства, його забезпеченість основними видами ресурсів. Пропозиції по зменшенню собівартості виробництва сої на біодизель, її економічна ефективність.

курсовая работа [1,5 M], добавлен 02.01.2014

Другие документы, подобные "Гігієнічні аспекти адаптації овець імпортованої породи олібс за еколого-господарських умов степової зони України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Показник	Порода	Вік тварин, міс
		1	4	8	12
ФА, %	АД	37,1±0,72	34,1±1,32	28,7±1,03	17,7±0,96
	АДЧОл	34,0±0,63*	33,3±0,53	29,4±0,84	18,2±0,59
	Ол	32,7±0,75**	32,9±0,77	26,5±0,5	16,9±0,55
ФЧ, шт. мікротіл	АД	7,6±0,42	7,6±0,46	5,4±0,32	6,0±0,65
	АДЧОл	7,0±0,33	7,0±0,57	5,6±0,42	6,1±0,64
	Ол	5,5±0,33**	5,9±0,44*	4,8±0,31	5,2±0,37
ЦІК, од. опт.щіл.	АД	4,3±0,30	5,0±0,66	12,6±1,05	13,0±0,65
	АДЧОл	5,2±0,30	6,6±0,26	15,9±0,81	14,7±0,59
	Ол	2,9±0,40	6,0±0,17	12,4±0,75	13,6±0,50
Т-лімфоцити, %	АД	33,9±1,73	50,7±2,08	47,0±1,13	42,8±1,39
	АДЧОл	41,2±2,12	56,9±2,84	52,1±2,11	41,7±2,17
	Ол	37,8±1,94	51,9±1,98	48,4±1,91	40,2±2,13
В-лімфоцити, %	АД	24,8±1,71	22,0±2,04	20,4±1,51	19,2±0,80
	АДЧОл	26,8±1,19	25,0±1,47	22,1±1,41	21,1±1,21
	Ол	23,5±1,23	22,1±1,44	19,7±1,41	18,1±1,91