Токсична дія трихотеценових мікотоксинів та застосування сорбенту "Кормосан" для профілактики мікотоксикозів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної

Медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

УДК 615.372+615.038:615.246.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Спеціальність 16.00.04 - Ветеринарна фармакологія та токсикологія

Токсична дія трихотеценових мікотоксинів та застосування сорбенту "Кормосан" для профілактики мікотоксикозів

Цибульський Дмитро Вікторович

Львів - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Фотіна Тетяна Іванівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Канюка Олександр Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького професор кафедри фармакології та токсикології кандидат ветеринарних наук Брезвин Оксана Марківна, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, старший науковий співробітник лабораторії контролю кормів і преміксів

Захист дисертації відбудеться "17" червня 2009 р. о 15⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий "16" травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Мікотоксикози - захворювання, що уражають тварин та птицю внаслідок поїдання кормів, уражених мікроскопічними грибами із родів Aspergillus, Penicillium, Fusarium, які продукують мікотоксини високої токсичності, а деякі з них діють канцерогенно, тератогенно, мутагенно, ембріотоксично та спричинюють дисбактеріозну, імунодепресивну, алергенну, дерматонекротичну дії (Oswald I.P., 2006).

На даний час відкрито і досліджено велику кількість мікроскопічних грибів, що продукують понад 300 мікотоксинів, які спричиняють мікотоксикози людей, тварин та птиці (Головко В.А., 2002; Котик А.М., 2004; Гогин А.Е., 2006).

Поміж мікотоксинів велику небезпеку представляють трихотеценові мікотоксини. Токсична дія їх, в основному, проявляється запаленням слизових оболонок травного каналу, нерідко із некротичними ураженнями. Окрім того, вони уражають нервову і серцево-судинну системи, печінку, пригнічують імунітет (Хмельницкий Г.А., 1987; Вавилов А.З., 1997). Умовами для розвитку токсичних мікроскопічних грибів є підвищена вологість і низька температура.

Зазвичай, на кормах розвивається одночасно декілька трихотеценових мікроскопічних грибів (Ображей А.Ф., 1998; Дворська Ю.Е., 2001; Фотіна Т.І., 2003).

Для діагностики мікотоксикозів та диференціації мікотоксинів розроблено значну кількість методів, але всі вони мають недолік в тому, що зумовлені використанням лабораторних тварин.

Саме тому, на тлі активізувавшогося в останні роки руху на захист тварин, альтернативним і особливо актуальним є застосування біохімічних та мікробіологічних методів та їх вдосконалення.

Враховуючи те, що в раціоні птиці основну частину складають зернові компоненти, які можуть бути уражені мікроскопічними грибами, виникає проблема захисту птиці від мікотоксикозів, як в світі, так і в Україні зокрема (Charmley L.L., 1995; Котик А.М., 2003). За повідомленнями Boutrif E., (1998); Garaleviciene D., (2002); Рухляда В.В., (2007); Коцюмбас Г.І., (2007), майже 25 % зерна, що виробляється у світі, уражене токсигенними грибами, які продукують мікотоксини, а тому збитки від мікотоксикозів, за даними Danicke S., (2006), досягають 16 млрд. доларів США за рік.

Виходячи з наведеного, актуальним на сьогоднішній день залишається питання розробки ефективних засобів та методів профілактики мікотоксикозів за допомогою мікосорбентів. Моніторинг ринку сорбентів, зареєстрованих в Україні, свідчить про те, що всі вони є іноземного виробництва.

Зазвичай, вони високовартні та не завжди проявляють сорбуючу здатність по відношенню до основних мікотоксинів, що поширені на території нашої країни.

Саме тому, розробка нових засобів, які були б дешевими та являлись адаптованими відносно основних мікотоксинів, є актуальною проблемою в нашій державі, яка потребує найскорішого вирішення (Труфанова В.О., 2001; Петров Р.В., 2006).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна робота є частиною наукових досліджень кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету за тематичним планом науково-дослідної роботи з питань удосконалення методів діагностики, профілактики і лікування при мікотоксикозах птиці, а також розділом тематичного плану науково-дослідної роботи університету "Впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування і профілактики заразних хвороб птиці загону курячих: кури, індики, перепела", номер державної реєстрації 0198U001290 (реєстр. №41/1). Частина експериментальних досліджень була виконана у рамках договору про співпрацю між фармакологічно-токсикологічною лабораторією INRA м. Тулуза (Франція) та інститутом харчування тварин м. Балотест (Румунія) протягом 2006-2008 років за підтримки міністерства освіти Франції.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було з'ясувати токсичну дію трихотеценових мікотоксинів, їх вплив на деякі тканинні та клітинні процеси і метаболічні механізми та визначити ефективність нового сорбенту "Кормосан" (розробник НВФ "Бровафарма") за перебігу мікотоксикозів. Обґрунтувати включення його в технологічні процеси виробництва продукції птахівництва високої санітарної якості.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

– провести моніторинг основних мікотоксинів кормів у птахівничих господарствах північно-східного регіону України;

– розробити метод визначення токсичної дії трихотеценових мікотоксинів;

– з'ясувати вплив трихотеценових мікотоксинів на бар'єрну функцію слизової оболонки кишечника свині;

– встановити ефективну дозу експериментального препарату "Кормосан" в дослідах на лабораторних тваринах;

– визначити оптимальну дозу препарату "Кормосан" відносно основних мікотоксинів у комбікормах для птиці та співставити його ефективність з відомим мікосорбентом - "Мікосорб";

– обґрунтувати рекомендації стосовно застосування альтернативного методу діагностики нового мікосорбенту "Кормосан" у технологічній схемі вирощування птиці.

Об'єкт досліджень: токсичність, спричинена трихотеценовими мікотоксинами, ефективність препарату "Кормосан".

Предмет досліджень: бар'єрна функція слизової оболонки клітин кишечника свині, клінічний стан тварин, біохімічні показники крові лабораторних тварин, гістологічні дослідження печінки курчат.

Методи досліджень: клінічні, епізоотологічні, патологоанатомічні, фармако-токсикологічні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні застосовано культуру клітин IPEC-1, як діагностичну модель для визначення токсичності трихотеценових мікотоксинів.

Запропоновано принципово новий спосіб визначення токсичності мікотоксинів з використанням культури клітин кишечника свині, що підтверджено патентом на корисну модель № 40420.

Встановлені нові аспекти механізму дії мікотоксинів на бар'єрну функцію кишечника свиней.

Розроблено й підготовлено документацію до реєстрації нового вітчизняного сорбенту мікотоксинів торгової марки "Кормосан", який не поступається за ефективністю імпортному аналогу, при меншій вартості.

Практичне значення одержаних результатів. Нами запропонована дослідно-діагностична модель культури клітин епітелію свині для визначення токсичності мікотоксинів.

Вперше розроблено рецептуру вітчизняного мікосорбенту "Кормосан", який ефективний при мікотоксикозах птиці, при меншій його вартості за іноземні препарати з аналогічною дією.

Результати проведених досліджень використовуються у курсі лекцій "Ветеринарна мікробіологія", та використані при розробці науково-методичних рекомендацій: "Профілактика мікотоксикозів сільськогосподарської птиці за допомогою сорбентів" (2005) та "Мікотоксикози свиней та птиці: основи діагностики, засоби та методи лікувально-профілактичної корекції" (2009).

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснив пошук і аналіз літературних джерел, підібрав та сформував групи лабораторних тварин і птиці, провів лабораторно-виробничі дослідження, статистичну обробку їх та інтерпретував результати.

Експерименти по створенню рецептури препарату "Кормосан" проведено спільно з іншими співавторами, котрі включені до списку друкованих праць. Вибір теми дисертаційної роботи, розробка альтернативного методу діагностики токсичності мікотоксинів, а також обґрунтування висновків, здійснено за участю наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації доповідалися, обговорювалися та отримали схвалення на: щорічних засіданнях ради навчально-наукового інституту тваринництва та ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (Суми, 2005-2009 р.); щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (Суми, 2005-2009 р.); міжнародній конференції молодих вчених "Агрофорум 2007" Сумського НАУ (Суми, 14 жовтня 2007 р.); ІІ-й Всеукраїнській конференції молодих вчених "Новітні технології в сільському господарстві" (с. Борки, 5-7 серпня 2008 р.); міжнародній науковій конференції "Агрофорум 2008" Сумського НАУ (Суми, 15-17 жовтня 2008); щорічних наукових звітах-конференціях фармако-токсикологічної лабораторії національного інституту агрономічних досліджень INRA м. Тулуза (Франція) (2006-2008 р.); 2-му симпозиумі по мікотоксинам "Гриби та мікотоксини - аспекти оздоровлення та профілактики" (Загреб, Хорватія, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 6 у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, (2 одноосібних), 2 методичні рекомендації, технічні умови на препарат, патент на корисну модель та 4 тези.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідженнь, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку літературних джерел, що містять 246 найменувань, у тому числі українською і російською мовами - 114, іншими мовами - 132. Загальний обсяг дисертації становить 151 сторінку комп'ютерного тексту, в якому представлено 16 таблиць та 30 рисунків.

Основний зміст роботи

Загальна методика та основні методи досліджень.

Експериментальні дослідження виконувались на кафедрі ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету. Моніторинг мікотоксинів і визначення їх видового складу в комбікормах проводили в господарствах північно-східного регіону України за методикою кількісного експрес визначення мікотоксинів в зернових культурах, кормах та кормових добавках за допомогою тест-системи Рідаскрін фаст виробництва фірми R-Biopharm AG. Обробку результатів виконували за допомогою програмного забезпечення Ridasoft. Для досліджень відбирали проби кормів в господарствах Сумської, Чернігівської, Харківської, Донецької та Луганської областей.

Для вивчення токсичності мікотоксинів використовували лінію клітин IPEC-1, яку отримували із кишкового епітелію голодної та клубової кишок новонародженого поросяти. Визначення токсичності трихотеценових мікотоксинів на культурі клітин IPEC-1 проводили за колориметричним методом. У досліді з використанням розчину декстрану визначали ступінь міжклітинної проникності під дією трихотеценових мікотоксинів. Вона була оцінена шляхом визначення ступеня флюорисценції, обчисленого в відібраному з базолатеральної частини фільтра середовищі. Порівняння токсичності досліджуваних трихотеценових мікотоксинів проводили шляхом визначення їх впливу на бар'єрну функцію клітин кишечника свині.

В дослідах по визначенню рівня токсичності мікотоксинів, виділених підчас моніторингу господарств північно-східного регіону України на культурі клітин IPEC-1 було встановлено, що отримані токсини володіють різним її ступенем. Спостерігали за ростом культури клітин під дією різних доз Т-2 токсину, афлатоксину і зеараленону протягом 48 годин. Експериментально визначили концентрації мікотоксинів для експерименту. Результат визначили за допомогою спектрофотометру. Метод базувався на інтенсивності зниження росту клітин в залежності від дози токсину.

Для визначення оптимальної дози та перевірки безпечності препарату "Кормосан" провели дослідження на білих мишах, яким задавали комбікорм, що містив досліджуваний препарат із розрахунку 1, 2, та 3 кг/тонну. Перевіряли зміни біохімічних показників крові.

При дослідженні ефективності сорбенту "Кормосан" в експериментальних умовах, додавали його до комбікорму бройлерів у кількості 1 кг/т разом з зеараленоном. Дослідження проведено на 32 курчатах-бройлерах 10-добового віку, які були поділені на 4 аналогічні групи (n=8). Перша група - контрольна, друга, третя та четверта - дослідні. Дослідним курчатам щоденно задавали мікотоксин зеараленон - 1,6 мг/кг. До початку досліду та кожні 10 діб визначали масу тіла птиці. Після забою були відібрані внутрішні органи й визначена їх маса.

Дослідження морфологічних змін в печінці курчат-бройлерів за експериментального змішаного мікотоксикозу проведено на 24 курчатах 10-добового віку, які були поділені на 4 аналогічні групи (n=6). Перша група - контрольна, друга, третя та четверта - дослідні. Всім птахам дослідних груп на період досліду щоденно в корм додавали мікотоксини: афлатоксин та Т-2 токсин в концентрації 30 мкг/кг та 50 мкг/кг.

З першого дня експерименту до раціону птахів третьої дослідної групи додавали експериментальний препарат "Кормосан" в дозі 0,1 % (1 кг/ т) до комбікорму, а птиці четвертої групи - препарат "Мікосорб" в аналогічній дозі. Птиця другої групи - контрольної - мікосорбентів не отримувала. Протягом досліду визначали масу тіла птиці кожні 10 діб, до забою. Після закінчення терміну експерименту провели евтаназію курчат та відібрали печінку для гістологічних досліджень.

Дослідження впливу препарату "Кормосан" на показники репродукції птиці при Т-2 токсикозі проводили на курях род-айленд віком 170 діб - (4 групи по 9 голів, а також 6 півнів для одержання нащадків) за схемою: перша група - контрольна; птиці другої групи згодовували препарат "Кормосан", третій давали Т-2 токсин у дозі 50 мкг на 1 кг корму, четвертій давали Т-2 токсин та препарат "Кормосан" у дозі 1кг/т корму. Т-2 токсин, виділений із екстракту культури на зерні штаму 2m-15-206 за допомогою тест-системи Рідаскрін фаст виробництва фірми R-Biopharm AG, включали в кількості 50 мкг/кг корму протягом 28 діб. Всіх курей штучно запліднювали (півнів утримували на контрольному раціоні). Враховували клінічний стан, несучість, збереженість та причини загибелі птиці. Яйця, зібрані протягом досліду, інкубували та визначали заплідненість, виводимість, причини загибелі ембріонів.

Наступним етапом досліджень було визначення ефективності препарату "Кормосан"для курчат і курей, яким певний час згодовували корми, уражені Т-2 токсином в умовах виробництва. Дослідження проводили на курчатах та курях породи ломан-браун коричневий, що знаходилися в умовах птахофабрики ВАТ "Богодухівська птахофабрика" Харківської області. Для вирішення мети були сформовані дослідна та контрольна групи (n=15). Дослідній групі протягом 18 діб до корму додавали препарат "Кормосан" (1кг/т). Контрольна група отримувала корм без препарату. Впродовж досліду враховували загальний клінічний стан, збереженість та несучість курей. У курчат визначали приріст, відносну масу внутрішніх органів, а також рівень гемоглобіну, активність каталази, фосфатази, АлАТ, вміст загального білку, загальних ліпідів у сироватці крові та вітаміну А в печінці. Наявність Т-2 токсину в кормі встановлювали за допомогою тест-системи Рідаскрін фаст виробництва фірми R-Biopharm.

Визначали ефективність препарату "Кормосан" при забрудненні кормів трихотеценоподібними мікотоксинами в кількостях, еквівалентних 40-80 мкг Т-2 токсину/кг. Звертали увагу на збереженість, несучість та інкубаційні якості яєць.

Виробничу перевірку препарату "Кормосан" проводили в умовах ВАТ "Богодухівська птахофабрика". Птиця першого пташника отримувала препарат "Кормосан" (0,1 %) до корму, другого - препарат "Мікосорб" (0,1 %) до корму, третього - (контрольна) - отримувала основний раціон без добавок мікосорбентів. Спостереження за птицею тривало 60 діб. Враховували несучість та збереження поголів'я птиці.

Дослідження на тваринах проводили з дотриманням біоетичних вимог Конвенції Ради Європи із захисту тварин (2001).

Економічну ефективність визначали відповідно до "Методики определения экономической эффективности ветеринарних мероприятий" (2002).

Статистичну обробку проводили загальноприйнятими методами статистики за методом Стьюдента з допомогою персонального комп'ютера з процесором Core^TM 2 Duo P 7350 і операційної системи Windows Vista з використанням програми "Excel".

Результати досліджень та їх аналіз

Моніторинг мікотоксинів і визначення їх видового складу в комбікормах господарств північно-східного регіону України. За результатами досліджень встановлено, що в пробах комбікормів з 4 господарств був наявний афлатоксин, в кількості вище максимально допустимої концентрації (25 мкг/кг). Т-2 токсин виявлено у 6 господарствах, але його кількість не перевищувала максимально допустимий рівень (200 мкг/кг). Зеараленон виявлено в 7 господарствах, в кількості від 61,45 мкг/кг до 186,56 мкг/кг, що не перевищує нормативні показники. Благополучними стосовно мікотоксикозів були лише 2 господарства з усих досліджуваних.

Визначення цитотоксичності трихотеценових мікотоксинів типу Б, з використанням, як діагностичної моделі, культури клітин IPEC-1. При дослідженні культури клітин IPEC-1 за наявності трихотеценових мікотоксинів встановлено, що ріст клітин залежить від дози і часу експозиції з токсином. В дозі 1µМ (кінцева концентрація токсину у розчині 0,1 мМ), високу токсичну дію проявляв ніваленол. Ріст клітин, порівнянно з контролем, становив 51 %. За наявності ДОНу та 15-О-ацетил-4-деоксиніваленолу відмічався ріст клітин на рівні 91 % та 86 % відповідно. При дії 1µМ розчином 3-ацетилдеоксиніваленолу встановлено незначну дію токсину на клітини на рівні 2 %. При збільшенні концентрації токсинів до 10, 20, 50 µМ (1, 2, 5 µМ у розчині) відмічено поступове пригнічення росту клітин під дією усіх досліджуваних токсинів. Отже, на ріст і розвиток культури клітин IPEC-1 за наявності трихотеценових токсинів, безпосередньо впливала доза токсину та час експозиції. При експозиції клітин з токсином протягом 24 годин значно пригнічувався їх ріст. Цей процес посилювався при експозиції 48 годин. Найбільшу токсичність проявляв ніваленол, який в дозі 1 µМ - (0,1 µМ у кінцевому розчині) пригнічував ріст клітин на 48,6 %. А при збільшенні дози ріст уповільнювався до 12 %. Меншу токсичність проявляли 15 АДОН і ДОН - 13,63 % (24 %), 8,72 % (31 %) відповідно. Найменш токсичним був 3-ацетил-деоксиніваленол, який в дозі 1 µМ - (0,1 µМ у кінцевому розчині) пригнічував ріст клітин лише на 2 %. При збільшенні дози мікотоксину ріст уповільнювався до 35 %, що вірогідно вище, порівняно з іншими токсинами.

При визначенні активності ензиму LDH, що виділявся при лізисі клітин кишечника свині у живильне средовище під дією трихотеценових мікотоксинів, встановлено високу цитотоксичну дію ДОНу, ніваленолу і 15-АДОНу. Рівень токсичності є відсоток лізованих клітин до їх загальної кількості: чим він більший, тим більша кількість клітин зруйнована і більше ензиму лактатдегідрогенази (LDH) звільнено в живильне середовище. Якщо врахувати показник цитотоксичної дії в контрольних клітинах за "0", то відповідно до нього, цитотоксична дія ДОНу, 15АДОНу і ніваленолу була на 13 %, 20 % та 37 % вищою. Відповідно і кількість ензиму LDH, що виділився в живильне середовище була більшою. Мікотоксин 3АДОН не проявляв токсичної дії на клітини кишечника.

Вплив трихотеценових мікотоксинів групи Б на проникність клітинних мембран культури клітин IPEC-1. Після 48 годин при наявності мікотоксинів було відібрано 50 µл живильного середовища з апікальної частини фільтру і додано таку ж кількість розчину ізотіоцианату декстрану у кінцевій концентрації 2,2 мг/мл. Після 1 години інкубації (39 С^о, 5% СО₂) відібрали живильне середовище з базолатеральної частини фільтру і виміряли інтенсивність флюорисценції на флюориметрі (LS50B, Perkin Elmer, Франція) з довжиною хвилі 490 нМ.

Встановлено, що проникність клітин IPEC-1 підвищувалася в 5 разів при дії на них ДОНом, в 4,4 рази - ніваленолом, в 109,3 рази - 15АДОНом. Натомість, 3АДОН підвищував проникність клітин лише на 3,8 %.

Вплив мікотоксинів на бар'єрну функцію клітин кишечника свині. При вимірюванні електричного опору культури клітин IPEC-1, яку вирощували за наявності трихотеценових мікотоксинів, встановлено різке пригнічення росту клітин, особливо в перші 2-4 доби. У подальшому наставала незначна активізація росту, а потім стабілізація їх до норми (3-ацетилдеоксиніваленол), або подальше зниження росту клітин (деоксиніваленол, ніваленол, 15-О-ацетил-4-деоксиніваленол). Максимальне пригнічення росту клітин, згідно показників ТЕЕО, наставало на 8-10 добу. Так, на 4-ту добу показники ТЕЕО вірогідно знизились на 55,85 % (ДОН), 25,29 % (ніваленол), 33,62 % (3АДОН), 71,63 % (15 АДОН). На 8 добу пригнічення росту клітин становило 76,22 %, 42,78 %, 15,12 % та 96,74 % відповідно. Тобто клітини з 15-О-ацетил-4-деоксиніваленолом загинули.

Отже, найсильніше порушував бар'єрну функцію клітин кишечника 15 АДОН, ДОН і ніваленол, а найслабше 3 АДОН.

Активність МАПКіназних сигнальних шляхів та експресії Клодинів під впливом трихотеценових мікотоксинів групи Б. Після 2 годин (для МАПКіназ) і 48 годин (для Клодинів) при наявності мікотоксинів, живильне середовище видалили. Клітини відібрали і обробили для подальшого взяття протеїнів, що були розподілені в SDS-PAGE і переміщені на нітроцелюлозні мембрани.

Встановили, що трихотеценові мікотоксини інгібують експресію трансмембранних білків Клодин-3 та Клодин-4 та активують сигнальний шлях МАПКіназ (для фосфорильованої форми р-38 та фосфорильованої форми р-42-44). Показники b-актину були використані як контроль однакового рівня кількості протеїнів, узятих для експерименту.

Токсичність афлатоксину, Т-2 токсину та зеараленону, виділених підчас моніторингу мікотоксинів в господарствах північно-східного регіону України. У дослідах на культурі клітин IPEC-1 встановлено, що виділені токсини неоднакові за токсичністю. При експозиції 48 годин найбільш токсичним був Т-2 токсин, дози якого в досліді були в 3-20 разів меншими, ніж афлатоксину та зеараленону. При кінцевій концентрації у розчині 0,01 µМ ріст культури клітин знизився на 14,8 %. Для порівняння, доза афлатоксину та зеараленону 0,1 µМ пригнічувала ріст клітин лише на 7,5 % й 3,1 %. При найвищий концентрації у розчині Т-2 токсину (1 µМ), афлатоксину (5 µМ) та зеараленону (5 µМ) ріст клітин пригнічувався на 78,4 %, 79,6 % та 64,9 % відповідно.

За результатами досліджень можна стверджувати, що за токсичністю на культуру клітин IPEC-1, Т-2 токсин виявився більш токсичним, ніж афлатоксин та зеараленон.

Визначення впливу препарату "Кормосан" на біохімічні показники крові білих мишей. З цією метою до комбікорму додавали кормосан в дозах 1 кг/тонну, 2 кг/тонну та 3 кг/тонну. Встановили, що рівень глюкози був в рамках фізіологічних показників. А саме, у білих мишей за концентрації кормосану 1 кг/т він був більшим на 0,6 % від показника контролю. У групі з мікосорбом, цей показник відрізнявся на 1,25 %. Натомість за дози кормосану 2 та 3 кг/т, рівень глюкози підвищився на 0,73 % та 0,83 % відповідно. Вміст білка у тварин всіх дослідних груп виявився вірогідно вищим у порівнянні з показником контрольної групи. Він збільшився на 5,6 %, 2,3 %, 3,7 % та 7 %. Активність лужної фосфатази в дослідних групах 2 та 3 виявилася вищою від показника контрольної групи, але різниця сягала лише 0,88 %, та 1,07 %. Навіть, у групах 4 та 5, де концентрація досліджуємого препарату становила 2 кг/т та 3 кг/т, активність фосфатази складала 101,38 % та 101,95 % в порівнянні з контролем. Рівень креатиніну в сироватці крові мишей в усіх дослідних групах виявився вищим за контрольний показник на 5,3 %, 1,45 %, 6,8 % та 10,8 %. Рівень сечовини у сироватці крові у тварин груп 2, 3, 4 та 5 виявився нижчим за показник контролю на 0,42 %, 0,32 %, 0,94 % та 0,84 %. Зміни вірогідно не відрізнялися. Рівень холестеролу в дослідних групах був нижчим за рівень контрольної групи й становив 76,4 %, 77,3 %, 76,7 % та 75,55 % відповідно.

Встановлено, що мікосорбент "Кормосан" не впливає на біохімічні показники крові мишей, і може бути використаний для дезінтоксикації мікотоксинів в концентрації 1 кг/т корму, а при значній контамінації кормів дозу можна збільшити до 3 кг/т корму.

Визначення дії препарату "Кормосан" за експериментального зеараленонтоксикозу. Встановили, що у групі бройлерів, яким не застосовували мікосорбенти, загинуло 3 голови. В дослідних групах, де застосовували мікосорбенти загибелі птиці не було. Протягом досліду у птиці другої групи спостерігалась відмова від корму, відсутність апетиту. На другий тиждень з'явились ознаки розладу травлення. У подальшому в окремих птахів була відмічена блідість гребіня. Птахи зкучувалися і були малорухливі.

Встановили, що маса тіла птиці на початок досліду в дослідних групах була більшою в порівнянні з контрольною групою відповідно на 19 %, 28,2 % та 5,5 %. За 10 діб з початку досліду маса тіла птиці в групі 2 була меншою на 8,7 %, ніж в першій групі. Слід зазначити, що птиця першої групи була використана як контроль, а птиці 2 групи до основного раціону давали зеараленон у кількості 1,6 мг/кг маси тіла. Приріст маси тіла птиці в інших групах, де до комбікорму додавали мікотоксин та препарати "Мікосорб" і "Кормосан" був менший від показника контролю на 2,5 % та 8,1 %.

Після 20 діб, від початку досліду, визначивши приріст маси тіла птиці в групі 2, ми встановили, що в порівнянні з контрольною він був менший на 27,4 %. Приріст в групах, де застосовувались препарати, складав 83,8 % від приросту контрольної групи, тобто різниця сягала 16,2 % і була статистично вірогідна.

За 30 діб досліду показники приросту маси тіла в групах 2, 3 та 4 становили 82,9 %, 90,9 % та 95 % від показника приросту в контрольній групі й відрізнялися статистичною вірогідністю.

На період забою приріст маси тіла птиці групи 2, у порівнянні з контрольною групою був вірогідно нижчим на 20,6 %. У групах 3 та 4 цей показник був вірогідно нижчим на 5,9 % та 1,5 % .

На основі отриманих результатів досліду можна стверджувати, що оптимальний термін, за який можна встановити очікуваний захисний ефект мікосорбентів на організм птиці під час мікотоксикозу складає три тижні.

При визначенні впливу зеароленонтоксикозу на внутрішні органи птиці, нами встановлено збільшення маси печінки у птиці другої групи на 23 %, а бурси та селезінки на 17,6 % та 15,1 %. Маса сім'яників була вірогідно зменшена на 25,3 %. У третій групі, де був застосований препарат "Мікосорб" маса печінки була більшою від показника контрольної птиці лише на 6 %; бурси на 14,8 %, а маса сім'яників та селезінки зменшилась на 3,1 % та 4,1 %. У дослідній групі де до корму був доданий препарат "Кормосан" маса печінки у птиці була на 10 % більшою за масу органу у контрольної птиці. Маса бурси була більшою на 5,7 %, а сім'яників на 1,8 %. Маса селезінки меншою на 2,6 %.

Отже, ми дійшли висновку, що препарати "Кормосан" та "Мікосорб" при додаванні до корму профілактують зеараленонтоксикоз та зменшують негативний вплив токсину на організм птиці.

Визначення дії препарату "Кормосан" за експериментального змішаного мікотоксикозу. Встановлено, що під впливом мікотоксинів загинуло чотири голови птиці, в той час в групах, де застосовували мікосорбенти, загибелі не відмічали. Маса тіла птиці на початок експерименту в дослідних групах була більшою в порівнянні з контрольною групою відповідно на 10,2 %, 14,2 % та 4,35 %.

На 10 добу маса тіла птиці у другій групі була меншою на 12,3 %, ніж у контролі. Приріст маси тіла птиці в інших групах, де до комбікорму додавали препарати "Мікосорб" та "Кормосан" був менший від показника контрольної групи на 5,7 % та 2,8 %.

На 20-у добу встановили, що у порівнянні з контрольною, приріст маси тіла у птиці другої групи був меншим на 26,44 %. Приріст в групах, де застосовували мікосорбенти складав 83,96 % та 83,68 % від приросту контрольної групи.

За 30 діб досліду показники приросту маси тіла в групі 2, 3 та 4 становили 79,78 %, 86,65 % та 85,8 % відповідно від показника приросту в контрольній групі. На період забою приріст маси тіла птиці другої групи, в порівнянні з контрольною групою, був нижчим на 12,79 %. У третій та четвертій групах цей показник був нижчим на 6,97 % та 6,7 %.

Слід зазначити, що за змішаного токсикозу маси внутрішніх органів у птиці, якій до раціону давали афлатоксин і Т-2 токсин в порівнянні з контрольною групою були такими: маса печінки збільшена на 20,68 %, бурси зменшена на 16,36 %, селезінки на 19,3 %, сім'яників на 3,97 %. У дослідній групі 3, при застосованні препарату "Мікосорб" маса печінки забитих бройлерів була меншою від показника контрольної птиці на 0,26 %; бурси на 2,1 %; селезінки на 2,3 %. Маса сім'яників складала 97,2 % від маси органу, отриманого з контрольної групи. У дослідній групі 4, де до комбікорму додавали препарат "Кормосан" маса печінки була на 2,6 % більша за масу органу контрольної птиці. Натомість, показники маси бурси, сім'яників та селезінки складали 97,42 %, 99,05 % та 95,3 % від показників контрольної групи.

Отже, встановлено, що обидва препарати були ефективними при змішаному афлатоксикозі та Т-2 токсикозі.

При гістологічному дослідженні печінки курчат бройлерів нами встановлено, що у курчат дослідної групи, за експериментального мікотоксикозу виявлено значні морфологічні зміни. Спостерігався венозний застій у внутрішньочасточкових синусоїдних капілярах та центральних венах, у просвіті яких знаходилась велика кількість еритроцитів. Печінкові клітини та їх ядра були деформовані та мали неоднакові розміри. В окремих ділянках печінкової тканини домінуючою популяцією були округлі набряклі клітини та гепатоцити із великими набряклими, округлої, або овальної форми, ядрами.

У печінці курчат, яким на тлі експериментального мікотоксикозу застосовували препарат "Кормосан", патологічні зміни були виражені менше, ніж у птахів, яким сорбент не застосовували. Будова печінкової часточки зберігалася. У цитоплазмі гепатоцитів визначали дрібні вакуолі. Між гепатоцитами виявляли помірну кількість макрофагів та лімфоцитів. Незначні прояви лімфоплазмоцитарної інфільтрації у печінковій часточці і за ходом кровоносних судин портальних трактів вказують на компенсаторну запальну реакцію строми.

При гістологічних дослідженнях печінки курчат, яким на тлі мікотоксикозу застосовували препарат "Мікосорб" встановили, що цитоархітектоніка більшості печінкових часточок була дещо порушена, їх синусоїдні гемокапіляри розширені. Виявлено велику кількість гепатоцитів з великими ядрами.

Визначення профілактичної дії препарату "Кормосану" при Т-2 токсикозі у курей. При клінічному обстеженні птиці встановили ознаки некротичного стоматиту в курей 3 і 4 груп. Кури повністю поїдали добову норму корму. Протягом 7-добового переддослідного періоду несучість у курей 1, 3 і 4 груп була в межах 55,3-55,5 %, а в 2-й групі - 50,8 %. Протягом 4 тижнів досліду несучість курей 1-ї групи залишилась на тому ж рівні (55,9 %); а 2-ї групи - збільшилась майже до рівня контролю (54,8 %); в 3-й групі - зменшилась до 50,9 %; в 4-й групі - залишилась на рівні контролю (54,8 %). Отже, протягом досліду несучість у курей в 3-х групах була майже на одному рівні - в межах 54,8-55,9 %, за винятком птиці, в корм якої включили Т-2 токсин з розрахунку 50 мкг/кг корму.

Встановлено, що включення в корм Т-2 токсину зменшувало несучість на 5%. При додаванні кормосану при Т-2 токсикозі несучість була на рівні контрольної групи.

Також відмічено негативний вплив Т-2 токсину на яєчну масу: 884,1 г/голову проти 971,3 г в контрольній групі, що на 9 % менше. У групі курей, яким додавали препарат "Кормосан" при Т-2 токсикозі, яєчна маса (956,3 г/голову) відрізнялась від контролю на 1,6 %.

Отже, препарат позитивно впливав на несучість та яєчну масу птиці при Т-2 токсикозі.

Ефективність препарату "Кормосан" для курчат і курей, при згодовуванні корму, ураженого Т-2 токсином в умовах виробництва. При обстеженні птиці відмічали погіршення несучості в окремих пташниках від 7 до 37 % та збільшення загибелі птиці на 2,5-3,5 % за місяць. При патологоанатомічному дослідженні у загиблих і забитих з діагностичною метою курей виявили некротичний стоматит і глосит (у 50 %), дисторофічні зміни в паренхіматозних органах (печінка, нирки, серце) і катаральний ентероколіт.

Оскільки, такі патологоанатомічні зміни можуть бути при кормових токсикозах, що зумовлені трихотеценовими мікотоксинами, було проведено відповідне токсикологічне дослідження кормів для птиці. У пшениці та комбікормах встановлено наявність Т-2 токсину в кількості 30-80 мкг/кг.

При заміні уражених кормів клінічний стан птиці покращився. За цих умов курям і курчатам протягом 18 діб до корму давали препарат "Кормосан". При цьому збереженість в обох групах становила 100 %, проте, несучість у дослідній групі була на 3,7 % більшою (75 і 78,7 % відповідно), ніж у контролі.

При додаванні до корму препарату "Кормосан" 30-добовим курчатам встановлено, що при 100 %-й збереженості в дослідній групі маса птиці збільшилась у середньому на 48 г.

Препарат позитивно впливав на відносну масу внутрішніх органів, особливо підшлункової залози і печінки.

Аналіз біохімічних показників крові курчат піддослідних груп (таблиця 1) вказує на підвищення активності каталази крові, яка посилює окиснювальні процеси та окиснення мікотоксинів в організмі.

Таблиця 1 Біохімічні показники крові курчат при використанні препарату "Кормосан" на тлі Т-2 токсикозу, M±m, n=7

Показники	Контроль	Дослід
Гемоглобін,%	8,76+0,43	10,01+0,64**
Каталаза, нМ/мл	16,17+2,72	20,33+3,63
АлАТ, мкМ ПВК/мл	37,02+0,90	35,61+2,27
Загальний білок, %	4,75+0,59	4,27+0,27
Фосфор, мг %	5,93+0,13	6,0+1,3
Фосфатаза, ОБ	8,83+0,38	12,5+1,15*
Загальні ліпіди, мг/мл	1,147+0,17	1,667+0,09**
Вітамін А в печінці, мкг/г #	200	250

# середні показники

* - рівень вірогідності: *- Р<0,05; ** - Р<0,01

Як видно з таблиці 1, присутнє вірогідне підвищення рівня гемоглобіну крові та вітаміну А в печінці, що вказує на позитивний вплив препарату "Кормосан" на організм курчат. Встановлено вірогідне зростання концентрації ліпідів й активності лужної фосфатази у сироватці крові. Враховуючи, що Т-2 токсин активізує окиснення ліпідів, можна дійти висновку, що препарат запобігає їх надмірне окиснення в процесах пероксидації.

Ефективність препарату "Кормосан" при забрудненні кормів трихотеценоподібними мікотоксинами в кількостях, еквівалентних 40-80 мкг Т-2 токсину/кг. Було взято 1672 курки 140-150-добового віку, 1795 курей такого ж віку слугували контролем (40-60 мкг Т-2 токсину/кг). Курям дослідної групи, на відміну від контролю, до корму додавали кормосан протягом 25 діб (1 кг/т).

Отримані у досліді результати свідчать, що додавання препарату "Кормосан" до корму курям на початку продуктивного періоду сприяє збереженості (+5,8 %), несучості (+11 яєць на початкову несучку) та підвищує інкубаційні якості яєць (виводимість курчат в дослідній групі була на 0,6 %-2,5 % більша, ніж в контрольній)(таблиця 2).

Таблиця 2 Вплив препарату "Кормосан" на продуктивні показники курей при Т-2 токсикозі

Показники	Контроль	Дослід
	голів.	%	голів.	%
Поголів'я	1795	-	1672	-
Збереженість	1546	86,13	1538	91,98
Кількість яєць на початкову несучку	111,79	-	123,18	-
Кількість інкубаційних яєць	8363/10650	78,5	8768/10146	86,4
1-а інкубація
Заплідненість	2171/2632	82,5	2254/2600	86,7
Виводимість	1837/2171	84,6	1963/2254	87,1
Вивід	1837/2632	69,8	1963/2600	75,5
2-а інкубація
Заплідненість	2782/3300	84,3	2452/2820	87,0
Виводимість	2484/2782	89,3	2203/2452	89,9
Вивід	2484/3300	75,3	2203/2820	78,1

При експериментальному внесенні в комбікорм трихотеценоподібних мікотоксинів у кількості, еквівалентній 50-80 мкг Т-2 токсину/кг в умовах птахофабрики в досліді було 1824 курей кросу Ломан 126-добового віку та 1257 курей такого ж віку слугували контролем. Курям дослідної групи протягом чотирьох 5-добових періодів, з наступними 5-добовими перервами, до корму додавали "Кормосан". Протягом 47 діб досліду встановили, що збереженість поголів'я була 98,9 % проти 97,7 % в контролі (F_ф = 21,29; р <0,001), несучість становила 23,3 яйця на початкову несучку проти 22,2 в контролі (F_ф = 251,7; р <0,001). Протягом наступних 340 діб курям обох груп систематично, щомісяця по 5 діб до корму давали препарат. У кінці досліду збереженість в обох групах становила 78,0 % і 83,2 % (+5,2 %); на початкову несучку одержано відповідно 262,5 і 268,6 яєць (+6,1%).

Отже, застосування препарату "Кормосан" при Т-2 токсикозі курей і курчат нормалізувало морфологічні і біохімічні показники крові та поліпшувало клінічний стан їх організму.

Обґрунтування ефективності використання препарату "Кормосан". Ефективність препарату "Кормосан" проводили на базі птахогосподарства ВАТ "Богодухівська птахофабрика", Харківської області. Птиця першого пташника (20585 гол.) отримувала препарат "Кормосан" (0,1 %) до корму. Птиця другого пташника (20189 гол.) отримувала препарат "мікосорб" (0,1 %) до корму. Птиця третього пташника (20430 гол.) - контрольна - отримувала основний раціон без додавання сорбентів. Спостереження за птицею тривало 60 діб. Враховували несучість та збереження поголів'я птиці.

Таблиця 3 Результати застосування препаратів "Кормосан" та "мікосорб" на тлі Т-2 токсикозу

Показники	Од. им.	Пташник №1 (Кормосан)	Пташник №2 (Мікосорб)	Пташник №3 Контроль
Період застосування препарату	діб	30	30	-
Поголів'я	гол.	20585	20189	20430
Спостереження	діб	60	60	60
Загинуло птахів	гол.	163	171	301
У тому числі на 1000 голів	гол.	7,92	8,47	14,73
Збитки на 1000 голів	грн.	198,00	211,75	368,33
Продуктивність (яєць) за період спостереження	тис. грн.	1025,1	1005,4	735,5
У тому числі на 1000 голів (яєць)	тис. грн.	49,8	49,8	36,0
Сума одержаної продукції (яєць) на 1000 голів	тис. грн.	24,9	24,9	18,0
Вартість використаних препаратів у тому числі на 1000 голів	грн.	2315	5451	-
		112,5	270,0	-
Економічна ефективність на 1000 голів в порівнянні з контролем	грн.	6957,83	6786,58	-

Як свідчать матеріали таблиці 3, за період досліду найбільші збитки від загибелі птиці, із розрахунку на 1000 голів, склали в пташнику № 3, де не застосовували мікосорбенти. Вони становили 368,33 грн. Найменші збитки (198,00 грн/1000 гол) і найвища продуктивність були у птиці першого пташнику, де використовувався препарат "Кормосан".

Економічна ефективність, при використанні препарату "Кормосан", на 1000 голів в порівнянні із контролем (пташник №3) склала 6957,83 гривні. Слід зазначити, що у порівнянні з препаратом "Мікосорб" вартість препарату "Кормосан" в два рази менша.

Отже, ми дійшли висновку, що препарат "Кормосан" виробництва НВФ "Бровафарма" є економічно ефективнішим та може бути застосованим при мікотоксикозах птиці в промислових птахівничих господарствах України.

Висновки

За результатами експериментальних досліджень встановлена висока ефективність використання культури клітин IPEC-1, як тест-системи для визначення токсичності мікотоксинів, розкриті внутрішньоклітинні шляхи та напрямки дії токсинів на ентероцити кишечника свині. Встановлена висока ефективність застосування нового препарату "Кормосан" для дезінтоксикації в комбікормах мікотоксинів зеароленону, афлатоксину та Т-2 токсину.

1. Виявлено, що комбікорми, які використовуються для годівлі птиці, в господарствах північно-східного регіону України уражені мікотоксинами, а саме зеароленоном та Т-2 токсином, а також афлатоксином, концентрації якого перевищують максимально допустимий рівень в середньому на 66 %.

2. Встановлено, що мікотоксини проявляють цитотоксичну дію на ентероцити кишечника свині. Найбільш токсичним виявилися ніваленол та 15-О-ацетил-4-деоксиніваленол, менше - деоксиніваленол, а найменш токсичним був 3-ацетилдеоксиніваленол.

3. Трихотецени типу Б підвищують проникність клітинних мембран, що полегшує надходження чужорідних речовин у кров'яне русло. Проникність клітин IPEC-1 підвищується в 5 разів (ДОН), в 4,4 рази (ніваленол) та в 109,3 раза (15АДОН). Натомість, 3АДОН підвищує клітинну проникність лише на 3,8 %.

4. Трихотеценові мікотоксини типу Б знижують трансепітеліальний опір клітин IPEC-1 та порушують бар'єрну функцію кишечника. Через 24 год. після додавання токсинів у розчин, показники електричного опору знизились на 36,54 % (ДОН), 13,18 % (ніваленол), 9,62 % (3-АДОН) та 37,89 % (15АДОН). При подальшому дослідженні відповідні показники ще більше зменшилися, а під впливом 15-О-ацетил-4-деоксиніваленолу клітини загинули.

5. З'ясовано, що трихотеценові мікотоксини порушують біосинтез протеїнів щільних контактів Клодин-3 та Клодин-4. Водночас вони активують МАП-кіназний сигнальний шлях, а саме фосфорильовану форму протеїнкіназ р 38 та р 42-44, що впливають на метаболізм та апоптоз клітини.

6. Експериментальний препарат "Кормосан" викликає невірогідні зміни ряду біохімічних показників крові білих мишей. Так, вміст глюкози підвищується, але не виходе за межі фізіологічної норми. Активність лужної фосфатази та рівень креатиніну сироватки крові усіх дослідних груп підвищується порівняно з контролем. Рівень сечовини дослідних груп виявився нижчим за контрольний. Натомість, вміст білка у тварин дослідних груп підвищується, на 2,3 %, 3,7 % та 7 % (Р<0,05) від контрольних показників, а вміст холестеролу станове 77,3 %, 76,7 % та 75,55 % (Р<0,01) від рівня контрольної групи.

7. Визначено, що експериментальний препарат "Кормосан" у дозі 1 кг/т корму зменшує токсичну дію мікотоксинів на організм птиці. Так, за період вирощування бройлерів при мікотоксикозах, приріст маси тіла дослідної птиці підвищується в середньому на 12,5 %, несучість на 3,9 %, яєчна маса на 8 % і виводимість курчат на 1,5 %.

8. Визначено, що при використанні препарату "Кормосан" економічна ефективність складає 6957,83 гривні на 1000 голів курей-несучок у порівнянні із контролем. Новий препарат, виробництва НВФ "Бровафарма", є економічно ефективнішим препаратом і в 2 рази дешевший за присутні на ринку України іноземні аналоги.

Пропозиції виробництву.

Пропозиції виробництву викладено в методичних рекомендаціях "Профілактика мікотоксикозів сільськогосподарської птиці за допомогою сорбентів" та "Мікотоксикози свиней та птиці: основи діагностики, засоби та методи лікувально-профілактичної корекції", які видані на замовлення Державного комітету ветеринарної медицини і направлені в більшість птахогосподарств України.

При визначенні ступеню токсичності мікотоксинів рекомендуємо застосовувати культури клітин кишечника свині, що підтверджено патентом на корисну модель України № 40420.

Для лікування та профілактики мікотоксикозів рекомендується застосовувати мікосорбент "Кормосан" виробництва НВФ "Бровафарма" (Технічні умови ТУ У 24.4-14332579-053:2009).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Цибульський Д.В. Визначення впливу різних доз мікотоксину ДОН на розвиток культури клітин кишковику людини / Д.В. Цибульський, Т.І. Фотіна, А.В. Березовський // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Ветеринарна медицина" - 2007. - Вип. 2 (18). - С. 160-162. (Дисертант провів експериментальні дослідження, узагальнив результат).

2. Цибульський Д.В. Морфологічні зміни клітин печінки курчат-бройлерів за експериментального мікотоксикозу / Д.В. Цибульський, Ю.А. Гузь // Науковий вісник Львівського НУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2008. - Т. 10, № 2 (37) Ч. 1. - С. 388-394. (Дисертант провів експериментальні дослідження).

3. Цибульський Д.В. Вивчення трансепітеліального електричного опору кишковика свині в присутності трихотеценових мікотоксинів / Д.В. Цибульський // Науковий вісник Львівського НУВМ та БТ імені С.З Ґжицького - Львів, 2008. - Т. 11 № 3 (38) Ч. 1. - С. 274-278.

4. Гузь Ю.А. Моніторинг мікотоксикозів в господарствах Сумської області / Ю.А. Гузь, Д.В. Цибульський // Аграрний вісник Причорномор'я (збірник наукових праць), Ветеринарні науки - Одеса, 2008. - Вип. 42 Ч. 1. - С. 119-123. (Дисертант підготував статтю до друку).

5. Цибульський Д.В. Визначення трансепітеліального електричного опору (TEER - Transepithelial Electrical Resistance) культури клітин Caco-2 в присутності різних доз деоксиніваленолу / Д.В. Цибульський, Т.І. Фотіна // Ветеринарна біотехнологія - Київ, 2008. - № 13 Т. 1. - С. 368-372. (Дисертант провів експериментальні дослідження та узагальнив результати).

6. Цибульський Д.В. Визначення цитотоксичного ефекту деоксиніваленолу, ніваленолу, 15-О-ацетил-4-деоксиніваленолу та 3-ацетилдеоксиніваленолу на клітини кишковика свині за допомогою оцінки кількості вивільненого ензиму лактатдегідрогенази (LDH) / Д.В. Цибульський // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Ветеринарна медицина" - Суми, 2009. - Вип. 10 (23). - С. 86-90.

7. Патент № 40420 на корисну модель, Україна, "Спосіб визначення токсичності мікотоксинів з використанням культури клітин кишечнику свині": Фотіна Т.І., Цибульський Д.В., Дворська Ю.Є.; заявл. 20.10.2008; Опубл. 10.04.2009, Бюл № 9. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в поданні документації на патент).

8. Препарат ветеринарний КОРМОСАН. Технічні умови ТУ У 24.4-14332579-053:2009. - 2 с. / Березовський А.В., Фотіна Т.І., Цибульський Д.В., Гузь Ю.А., Розпутня О.А. (Дисертант провів досліди, узагальнив результати, підготував проект ТУ).

9. Березовський А.В. Профілактика мікотоксикозів сільськогосподарської птиці за допомогою сорбентів (методичні рекомендації) / А.В. Березовський, Т.І. Фотіна, Г.А. Фотіна, Д.В. Цибульський - Київ, 2005. - 18 с. (затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини, протокол № 4 від 23.12.2004 р.). (Дисертант провів експериментальні та виробничі досліди, підготував проект рекомендацій).

10. Березовський А.В. Мікотоксикози свиней та птиці: основи діагностики, засоби та методи лікувально-профілактичної корекції (методичні рекомендації) / А.В. Березовський, Т.І. Фотіна, Ю.А. Гузь, Д.В. Цибульський. - Київ, 2009. - 30 с. (затверджені науково-технічною радою Державного комітету ветеринарної медицини протокол № 1 від 24.12.2008 р.) (Дисертант провів експериментальні та виробничі досліди, підготував проект рекомендацій).

11. Цибульський Д.В. Вплив різних доз деоксиніваленолу на ріст і розвиток культури клітин кишечника людини / Д.В. Цибульський // Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції молодих вчених "Аграрний форум - 2007" присвяченої 30 - й річниці заснування Сумського національного аграрного університету (4-6 квітня 2007 р.). - Суми, 2007. Ч. 1 - С. 144-145.

12. Гузь Ю.А, О роли микотоксинов в повышении восприимчивости животных к кишечным инфекциям / Ю.А. Гузь, Д.В. Цибульський // Материалы научно-практической конференции посвящённой 70 - летию образования Витебской области (Витебск, 14 декабря 2007 г.). - Витебск, 2008. - С. 27-28. (Дисертант підготував проект тези).

13. Цибульський Д.В. Вплив деяких мікотоксинів на епітелій кишковика свиней / Д.В. Цибульський // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів - Біла Церква, 2008. - С. 40.

14. Dvorska J. Mycotoxins and food safety // 2^nd Croatian Scientific Symposium with International Participation. "Fungi and Mycotoxins - Health Aspects and Prevention" / J. Dvorska, T. Fotina, D. Tsybulskyy // Zagreb, 2008. - p. 68. (Дисертант виконав експерименти та виступив з доповіддю).

Анотація

Цибульський Д.В. Токсична дія трихотеценових мікотоксинів та застосування сорбенту "Кормосан" для профілактики мікотоксикозів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04 - ветеринарна фармакологія та токсикологія. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2009.

...