Селекційно-генетичні аспекти формування і консолідації прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Селекційно-генетичні аспекти формування і консолідації прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективне ведення галузі молочного скотарства визначається результативністю якісного удосконалення наявних масивів вітчизняної молочної худоби, яке базується на принципах: великомасштабної селекції, системного комплексного аналізу, генетико-популяційного моніторингу, моделювання селекційних процесів і спрямоване на підвищення їх генетичного потенціалу (Є. І. Федорович, Й.З. Сірацький, 2004; А. Кругляк, 2007; А. Кругляк, Ю. Мельник, О. Бірюкова та ін., 2007).

Підвищення генетичного потенціалу молочної худоби забезпечується селекцією, яка ґрунтується на всебічній оцінці племінних ресурсів, особливо вітчизняної селекції (М.В. Зубец, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник и др., 1997).

При створенні нових порід на основі схрещування виникає необхідність детального аналізу генетичної ситуації на різних етапах селекційного процесу (М.В. Зубець, В.П. Буркат, М.Я. Єфіменко та ін., 1999).

Селекційний процес при створенні української червоно-рябої молочної породи передбачав використання різних генетичних ресурсів американського, канадського, німецького, швейцарського, французького походження. Робота з виведення породи тривала понад 15 років. У складі породи, як селекційне досягнення, апробовано центральний, південно-східний і прикарпатський внутріпородні (зональні) типи. Як структурні формування до складу центрального внутрішньопородного типу відносяться київський, прилуцький, черкаський, до південно-східного - вінницький та харківський, до прикарпатського - буковинський заводські типи (М.В. Зубець, 1994; М.В. Зубець, В.П. Буркат, А.П. Кругляк, О.Ф. Хаврук, 1995; А.П. Кругляк, 2002; В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник, А.П. Кругляк, 2002; Ю.Ф. Мельник, Н.М. Литовченко, О.В. Білоус, В.П. Буркат, А.П. Кругляк та ін., 2003; А. Кругляк, Ю. Мельник, О. Бірюкова, Р. Ячник, М. Новіцький, 2007).

Серед цих масивів значне місце займає прикарпатський внутрішньопородний тип. Проте до цього часу не проведено комплексних досліджень щодо оцінки продуктивних якостей тварин, генетичного моніторингу селекційних змін та пошуку ефективних методів удосконалення цього типу у відповідності до потреб сучасного сільськогосподарського виробництва. Тому вивчення цих питань є актуальним з точки зору поглиблення теоретичних основ виведення і удосконалення порід, підвищення інформативності селекційного процесу та впровадження методології прогресивної системної селекції молочної худоби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН з проблеми «Розробити методи оцінки племінних ресурсів, ефективного і довготривалого використання порід сільськогосподарських тварин. Провести адаптаційну оцінку племінних ресурсів порід України» в 1996-2000 роках (№державної реєстрації 0196U016326), «Розробити методи підвищення відтворювальної здатності тварин та раціонального використання племінних ресурсів» в 2001-2005 роках (№державної реєстрації 0101U003123) та «Розробити і впровадити систему генетичного моніторингу в тваринництві. Розробити методи використання онтогенезу в системі генетичного моніторингу» в 2001-2005 роках (№державної реєстрації 0101 U 003122).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень була розробка методів генетичного поліпшення прикарпатського внутрішньопородного типу червоно-рябої молочної породи на основі комплексної оцінки тварин з урахуванням росту й розвитку, екстер'єрно-конституційних особливостей, молочної продуктивності, відтворювальної здатності, імуногенетичних та біологічних показників.

Для досягнення цієї мети необхідно було вивчити:

· вікову динаміку росту живої маси та лінійний ріст телиць;

· молочну продуктивність корів;

· відтворювальну та адаптаційну здатність тварин;

· генеалогічну структуру прикарпатського внутрішньопородного типу, племінні та продуктивні якості тварин різних ліній, родин;

· особливості формування племінних якостей високопродуктивних корів;

· біохімічні показники крові та показники природної резистентності тварин;

· легеневий газообмін та енергетичні процеси у тварин;

· генетичний поліморфізм білків крові та еритроцитарні антигени крові;

· племінну цінність бугаїв-плідників;

· розробити селекційну програму подальшого якісного удосконалення та створення консолідованої високопродуктивної популяції української червоно-рябої молочної худоби, пристосованої до умов регіону і сучасних технологій.

Об'єктом досліджень була система селекційно-генетичного аналізу племінних і продуктивних ознак у телиць, корів та бугаїв-плідників прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи.

Предметом досліджень були закономірності формування і реалізації генетичного потенціалу продуктивності прикарпатського внутрішьнопородного типу, особливості росту живої маси, лінійного росту, молочна продуктивність, відтворювальна здатність, біохімічні показники крові, показники природної резистентності, газоенергетичні процеси, імуногенетичні параметри тварин, племінна цінність бугаїв.

Методи досліджень: зоотехнічні - вивчення живої маси, лінійних промірів, індексів будови тіла, молочної продуктивності, племінної цінності; біохімічні - морфологічні та біохімічні показники крові, показники природної резистентності; фізіологічні - газообмін та енергетичні процеси; імуногенетичні - генетичний поліморфізм білків крові, еритроцитарні антигени крові; генетико-статистичні та біометричні - визначення середньої арифметичної, помилки середньої, середнього квадратичного відхилення, коефіціенту мінливості, коефіцієнта кореляції, рівня ймовірності.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично і експериментально обгрунтовано застосування методології ефективної системної селекції молочної худоби у відповідності до вимог сучасних технологій виробництва молока.

Вперше на основі комплексних селекційних та генетико-популяційних досліджень розроблено більш досконалі методичні аспекти підвищення генетичного потенціалу тварин прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи.

Розроблені і теоретично обгрунтовані параметри росту та розвитку тварин, критерії їх відбору при формуванні високопродуктивних стад, встановлена частка впливу бугаїв, генотипу на ріст телиць.

Встановлено частку впливу генотипу, батьків різної селекції і матерів на формування продуктивних якостей корів, що дасть змогу прискорити консолідацію й удосконалення прикарпатського внутрішньопородного типу.

Генетична оцінка прикарпатського внутрішньопородного типу за поліморфними системами трансферину (Tf), амілази (Am), церулоплазміну (Cp), еритроцитарними антигенами груп крові забезпечить ефективне оцінювання генезису типу та обгрунтування різних варіантів гетероекологічного підбору для отримання високопродуктивних тварин, стійких до захворювань, адаптованих до конкретних умов середовища, сучасних технологій. Проведено розрахунок коефіцієнта генетичної подібності та генетичних відстаней між тваринами різних генотипів, ліній, селекційних груп, що важливо враховувати при складанні планів підбору та кросах ліній.

Отримано нові дані про біохімічні показники крові та природної резистентності тварин різних генотипів і ліній, використання та розпад речовин в організмі телиць, взаємозв'язок гомо- й гетерозиготності за поліморфними системами з молочною продуктивністю.

Вперше розроблена система інтегрованої селекції прикарпатського внутрішньопородного типу, яка базується на використанні методів генетики та інформаційних технологій для підвищення ефективності розведення тварин. Вона дасть змогу оптимізувати функціональну структуру на всіх рівнях: селекційна

група - племінне стадо - лінія - тип - популяція.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів досліджень розроблені пропозиції щодо подальшої селекції прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи з позицій комплексної системної оцінки. Результати роботи можуть бути використані при створенні високопродуктивних стад в сучасних умовах технології виробництва молока у відповідності до світових стандартів. Результати досліджень покладені в основу розробленої «Програми розвитку племінного скотарства в господарствах Чернівецької області», використані при виведенні буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи і заводської лінії Рігела 352882, співавтором яких є дисертант (Наказ Міністерства аграрної політики України та УААН №902/133 від 13.12.2007 року), при розробці «Рекомендацій по організації відтворення великої рогатої худоби» (Київ: Науковий світ, 2002, схвалених та рекомендованих у виробництво на засіданні секції виробництва і переробки продукції тваринництва та птахівництва НТР Мінагрополітики України, протокол №4 від 18 вересня 2002 року), при написанні практичного посібника «Виробництво молока на малій фермі» (Кам'янець-Подільський, ПП «Медобори-2006», 2008, рекомендованого Міністерством аграрної політики України для системи післядипломної освіти та дорадництва) та 4 монографій у співавторстві. Одержані результати досліджень можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці фахівців з дисциплін: «Генетика сільськогосподарських тварин з біометрією», «Генетика у ветеринарній медицині», «Розведення сільськогосподарських тварин», «Селекція сільськогосподарських тварин» за напрямками: «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» та «Ветеринарна медицина» у вищих аграрних навчальних закладах ІІ-ІV рівня акредитації (Довідка про впровадження від 17.11.2008). Результати досліджень впроваджені на масиві 15-и тисяч голів великої рогатої худоби прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи у Чернівецькій (Акт впровадження від 09.09.2008) та Хмельницькій областях (Акт впровадження від 29.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо дисертантом зібрані дані зоотехнічного обліку щодо росту й розвитку телиць, молочної продуктивності корів, племінного використання та племінної цінності бугаїв-плідників в племзаводах і племпідприємствах, організовані і проведені експериментальні дослідження. Самостійно проведено статистичне опрацювання, аналіз і узагальнення одержаних результатів досліджень, на основі яких сформульовано висновки та пропозиції виробництву. Здобувач є співавтором буковинського заводського типу та лінії Рігела 352882 у структурі прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи. Разом з науковцями Буковинського інституту АПВ УААН та спеціалістами ВАТ «Буковинаплемсервіс» розроблена програма розвитку племінного скотарства в господарствах Чернівецької області. Із цих наукових матеріалів і публікацій дисертант використав, за узгодженням із співавторами, частину спільно одержаних результатів. Усі матеріали досліджень опрацьовані дисертантом самостійно, систематизовані і оформлені у вигляді дисертаційної роботи. Він є автором викладених у дисертації ідей, гіпотез, наукових висновків та положень.

Апробація результатів досліджень. Основні результати наукових досліджень доповідалися і одержали позитивну оцінку на засіданнях кафедри селекційно-генетичних технологій тваринництва, щорічних звітних науково-теоретичних конференціях Подільського ДАТУ (м. Кам'янець-Подільський, 1997-2008 рр.), щорічних засіданнях вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН у 2000-2005 рр., міжнародній конференції, присвяченій 50-річчю від дня заснування зооінженерного факультету Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (Львів, 1999), міжнародній науково-виробничій конференції «Селекційно-генетичні та біотехнологічні методи консолідації новостворених порід і типів сільськогосподарських тварин» (Київ, 1999), науково-виробничій конференції «Використання фізіологічних, генетико-селекційних та технологічних методів підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин», присвяченій 100-річчю від дня народження академіка О.В. Квасницького (Кам'янець-Подільський, 2000), міжнародному симпозіумі «Україна-Австрія. Сільське господарство: наука і практика» (Чернівці, 2000), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження професора І. В. Смирнова (Київ, 2001), міжнародній науково-виробничій конференції «Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин» (Київ, 2002), міжнародній конференції «Интенсификация производства продуктов животноводства» (Жодино, 2002), міжнародній конференції «Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва», присвяченій 100-річчю з дня народження академіка ВАСГНІЛ Й.А. Даниленка (Харків, 2003), міжнародній науково-практичній конференції «Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка» (Суми, 2003), міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми розвитку тваринництва» (Львів, 2003), міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (Львів, 2003), міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях» (Львів, 2004), науковій дискусії «Розведення сільськогосподарських тварин за лініями» (Київ, 2004), міжнародній науковій конференції «Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин», присвяченій 100-річчю з дня народження члена-кореспондента УАСГН М.М. Колесника (Київ, 2004), міжнародній науково-практичній конференції «Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики», присвяченій 105-річчю з дня народження професора С.З. Гжицького (Львів, 2005), міжнародній науково-виробничій конференції «Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин» (Харьків, 2005), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасного тваринництва», присвяченій 85-річчю біотехнологічного факультету Подільського ДАТУ (Кам'янець-Подільський, 2005), міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин» (Кам'янець-Подільський, 2007), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва» (Вінниця, 2008), міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні» (Львів, 2008), міжнародній науково-практичній конференції «Новітні технології скотарства у ХХІ столітті» (Миколаїв, 2008) та міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (Львів, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в журналах «Тваринництво України», міжвідомчих наукових тематичних збірниках, матеріалах конференцій, монографіях. Всього за темою дисертації опубліковано 45 наукових праць, в т. ч. 4 монографії у співавторстві, один навчальний посібник, одна рекомендація, одна програма, 18 самостійних праць у фахових наукових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень та їх узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 345 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 173 таблиці, 10 рисунків, 39 формул та 6 додатків. Список використаної літератури включає 719 джерел, з яких 54 - іноземних авторів.

Зміст роботи

Матеріали і методи досліджень

Науково-виробничі дослідження проведено в Подільському державному аграрно-технічному університеті, Інституті розведення і генетики тварин УААН, племзаводах «Мамаївське», «Оршівське», ім. Суворова та в племпідприємстві «Буковинаплемсервіс» Чернівецької області за період з 1997 по 2007 роки.

У тварин прикарпатського внутрішньопороднього типу вивчали: динаміку живої маси телиць: новонароджені, у 3, 6, 9, 12, 15 та 18 місяців (на ювілейну дату) - 2551 гол., лінійний ріст телиць у 6-, 12-, і 18-місячному віці та на одних і тих же тваринах - 60 гол., молочну продуктивність корів - 3160 гол., високопродуктивних - 181 гол. та потенційних матерів бугаїв - 71 гол., живу масу корів - 3160 гол., проміри статей тіла корів-первісток - 375 гол. та повновікових корів - 315 гол., в т.ч. високопродуктивних - 81 гол., проміри вим'я корів - 148 гол., тривалість використання корів - 1333 гол., морфологічні і біохімічні показники крові та показники природної резистентності повновікоких корів різних генотипів і ліній - по 5 гол. з кожної групи, газоенергетичний обмін у телиць у 18-місячному віці - по 3 гол. з кожної групи та повновікових корів різного рівня продуктивності - по 3 гол., типи трансферину, амілази, церулоплазміну у корів - 100 гол., еритроцитарні антигени крові корів - 100 гол., оцінку бугаїв-плідників за якістю нащадків - 128 голів.

Живу масу піддослідних тварин вивчали за даними зоотехнічного обліку та на основі щомісячного індивідуального зважування. Ріст тварин оцінювали за абсолютними, середньодобовими і відносними приростами, напругою росту.

Кратність збільшення живої маси визначали шляхом ділення живої маси в 3-, 6-, 9-, 12-, 15- і 18-місячному віці на живу масу новонародженних теличок. Для оцінки темпів розвитку тварин розраховували індекси: інтенсивності формування, напруження росту, pівномірності росту (Й. Сірацький, Є. Федорович, Л. Ференц та ін., 2006). Для характеристики лінійного росту, екстер'єру та загального розвитку тварин за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали такі проміри: висоту в холці, висоту в попереку, висоту в крижах, глибину грудей, ширину грудей, обхват грудей за лопатками, косу довжину тулуба (палицею), косу довжину заду, напівобхват заду, ширину в маклаках, ширину в тазостегнових зчленуваннях, ширину в сідничних горбах, обхват п'ястка (И.А. Чижик, 1979). Індекси будови тіла тварин розраховували шляхом співвідношення відповідних промірів (И.А. Чижик, 1979, Й.З. Сірацький, Я.Н. Данилків, О.М. Данилків та ін., 2001, Й.З. Сірацький., Є. І. Федорович, Я.Н. Данилків та ін., 2005). Морфологічні властивості вим'я корів вивчали на 2-3 місяці лактації за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією (1970).

Для вивчення морфологічних і біохімічних показників крові у тварин із яремної вени брали кров до ранкової годівлі. Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок у крові визначали рефрактометрично, концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1 мм³ - фотоелектричним еритрогемометром моделі 065, фракції білків, кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу - за загальноприйнятими методиками (А.А. Кудрявцев, Л.А. Кудрявцева, 1974, В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др., 1987), бактерицидну, лізоцимну та фагоцитарну активність - за методиками, описаними В.Е. Чумаченком и соавт. (1990)

Для вивчення газоенергетичного обміну було застосовано фізіологічний метод визначення кисню і вуглекислоти у вдихуваному і видихнутому повітрі газоаналізатором ГХП-100. Розрахунки легеневого газообміну проводили за методиками М.Ф. Томмэ (1949), А.А. Скворцовой та И.И. Хренова (1961). Розпад речовин у організмі вираховували за методикою М.Ф. Томмэ (1949). Розподіл обмінної енергії визначали за методикою А.Т. Цвігуна (1993).

Оцінку молочної продуктивності піддослідних корів проводили згідно даних зоотехнічного обліку та на основі проведених щомісячно контрольних надоїв. Відтворювальну здатність оцінювали за загальноприйнятими показниками. Індекс адаптації визначали за методикою Й.З. Сирацкого и др. (1994). Тривалість господарського використання тварин визначали як різницю між датою народження і датою вибуття.

Аналіз генетичної структури проведено на повновікових коровах прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи. Електрофоретичні дослідження трансферину (Tf), церулоплазміну (Cp), амілази (Am) проводили за загальноприйнятими методиками у модифікаціях В.И. Глазка (1985, 1993) в лабораторії Інституту Агроекології УААН.

Генетичну оцінку проводили у відповідності до методичних підходів, описаних Е.К. Меркурьевой (1977), враховуючи показники: коефіцієнт гомозиготності (Са) та рівень поліморфності (Nа) за А. Робертсоном; коефіцієнт генетичної подібності - за методикою Майала-Ліндстрема та Животовського; генетичну відстань - за методикою Нея (С.В. Демидов, В.Ф. Безруков, А.В. Сиволоб та ін., 2005).

Еритроцитарні антигени визначали в гемолітичних тестах із застосуванням моноспецифічних сироваток-реагентів за методикою Б. Є. Подоби, В.С. Качури, М.В. Дідика (1991). Тестування проводили в лабораторії генетичних основ селекції Інституту розведення і генетики тварин УААН. Для порівняльної оцінки використані матеріали імуногенетичного тестування бугаїв-плідників української червоно-рябої молочної, червоно-рябої голштинської, червоно-рябої німецької, симентальської і монбельярдської порід племпідприємств України. Імуногенетичну структуру стада аналізували за генною частотою алелей систем груп крові. Консолідованість генофонду прикарпатського внутрішньопородного типу оцінювали за коефіцієнтом гомозиготності (Са), генетичну подібність між різними групами тварин - за коефіцієнтом подібності (r) (Е.К. Меркурьева, 1977).

Генеалогічний аналіз здійснювали за методикою М.А. Кравченка (1973). Диференціацію і оцінку родин проводили за методикою Д.Т. Вінничука (1978). Ступінь фенотипової консолідації селекційних груп тварин визначали за методикою Ю.П. Полупана (2005).

Дослідження племінної цінності бугаїв-плідників проведено за період з 1993 по 2006 рік з використанням методів популяційної генетики. Була використана інформація по бугаях-плідниках прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої породи ВАТ «Буковинаплемсервіс», Івано-Франківського облплемоб'єднання, Городенківського племпідприємтва, оцінених за якістю нащадків та матеріали племінного і зоотехнічного обліку племінних господарств за показниками надою, вмісту жиру та кількості молочного жиру дочок плідників і їх ровесниць. Оцінка бугаїв за якістю нащадків проводилася згідно інструкцій по перевірці і оцінці бугаїв молочних та молочно-м'ясних порід (1980, 1991). Клас племінної цінності плідників визначали згідно з методикою Європейської асоціації тваринників (Л.С. Стефанюк, Л.К. Эрнст, Г.П. Легошин, 1977). Препотентність бугаїв-плідників визначали за методикою Ю.П. Полупана (2005).

Розробку програми селекції прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої породи проводили у відповідності до методичних рекомендацій Н.З. Басовского, В.М. Кузнецова (1977, 1982), М.З. Басовського, І. А. Рудика, В.П. Бурката (1992).

Частку впливу фактора на показники продуктивності визначали методом дисперсійного аналізу. Одержаний матеріал наукових досліджень обробляли методом варіаційної статистики за Г.Ф. Лакиним (1980), Н.А. Плохинским (1969) з використанням сучасного програмного забезпечення Microsoft Excel. Для визначення вірогідності результатів досліджень прийняті умовні позначення: Р<0,05, P<0,01, P<0,001, в таблицях, відповідно позначені зірочками.

Результати власних досліджень

Динаміка росту живої маси. Результати досліджень показують, що телиці прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи мали достатньо високі показники живої маси: у 6 міс. - 159,5, 12 міс. - 252,1, 18 міс. - 389,3 кг. Кратність збільшення живої маси до 6-місячного віку становила 4,65, у 12-місячному - 7,35 та у 18-місячному - 11,35 раза. Середньодобові прирости у телиць найвищими були у період з 12 - до 15 - місячного віку - 832,1 г, а найнижчими - з 9 - до 12 - місячного віку - 497,3 г. В цілому від народження до 12-місячного віку цей показник поступово зменшувався на 119,8 г з 3 - до 6-місячного віку, на 224 г. з 6 - до 9-місячного та на 258,3 г з 9 - до 12-місячного віку, а у період з 12 - до 15 місяців зросли на 76,5 г. Відносна швидкість росту живої маси була найвищою у період від народження до 3-місячного віку - 99,6%, найнижчою у 15-18 - місячному віці - 17,4%. З віком відносна швидкість росту тварин знижувалася.

Телиці від голштинських бугаїв в окремі періоди мали більшу живу масу порівняно з дочками 3/4-кровних плідників вітчизняної селекції, зокрема у 3-, 6-, 9-, 12- і 15-місячному віці на 1,2 (Р<0,01), 8,6, 3,7, 7,7 та 5,2 кг (Р<0,001) відповідно.

У тварин різних генотипів вищу кратність збільшення живої маси мали трипородні 3/4 - та 7/8-кровні та двопородні 1/2 - кровні телиці, відповідно 3,04-11,39 і 3,03-11,27 та 3,02-11,22. Рангова оцінка телиць різних ліній показала, що кращі показники живої маси мали новонароджені телиці ліній Рігела (37,3 кг) і Інгансе (35,6 кг), у віці 3 та 6 міс. - ліній Інгансе (106,3 і 184,3 кг) і Валіанта (102,4 і 172,6 кг), у 9 і 12 міс. - ліній Інгансе (253,5 і 309,6 кг) і Рігела (244,8 і 299,2 кг), у 15 міс. - лінії Інгансе (362,6 кг), у віці 18 міс. - ліній Інгансе (415,2 кг), Рефлекшн Соверінга (410,4 кг), Рігела (408,7 кг) Хановера (406,1 кг).

Частка впливу батьків на ріст телиць у різні вікові періоди знаходилась в межах 16,9-65,0 (Р<0,001), генотипу - в межах 5,7-22,1%, походження батьків телиць була суттєвою, особливо у 3-15-місячному віці (7,0-53,7%), але незначною - при народженні (2,8%) та у 18-місячному віці (4,09%) (Р<0,1) (рис. 2).

Лінійний ріст тварин. Встановлено, що телиці прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи характеризувались неоднаковим збільшенням лінійних промірів (табл. 1).

Від 6-ти до 12-місячного віку кратність збільшення промірів висоти в холці, попереку і крижах складала 1,13, глибини грудей - 1,18, ширини грудей - 1,21, обхвату грудей за лопатками - 1,20, косої довжини тулуба - 1,16, косої довжини заду - 1,27, ширини в маклаках - 1,24, ширини в тазостегнових зчленуваннях - 1,44, ширини в сідничних горбах - 1,23, обхвату п'ястка - 1,15, напівобхвату заду - 1,20 рази; від 12-ти до 18-місячного віку - відповідно 1,11; 1,15; 1,13; 1,15; 1,16; 1,15; 1,16; 1,15; 1,24; 1,12; 1,11 рази і від 6-ти до 18-місячного віку - 1,25; 1,36; 1,38; 1,34; 1,45; 1,44; 1,38; 1,53; 1,29 та 1,34 рази.

1. Проміри статей тіла телиць прикарпатського внутрішньопородного типу (M ±m), см

корова бугай телиця племінний

У всі вікові періоди найбільші коефіцієнти приростів були за промірами, які характеризують розвиток грудей і заду, а вищі відносні прирости спостерігалися за промірами, які характеризують розвиток заду у довжину (6-12 міс. - 23,4%) та ширину в сідничних горбах - (12-18 міс. - 21,26%) і (6-18 міс. - 41,71%). З віком у телиць спостерігалося зростання індексів: збитості (5,0-4,2%), костистості (0,3-0,5%), розтягнутості (2,1-6,9%), масивності (7,8-13,0%), глибокогрудості (1,1%), крутореберності (7,9-12,8%), м'ясності (5,1-5,5%), ейрисомії (1,9-2,3%), лептосомії (4,5-6,8%), індексу статі (2,7-6,2%), широкозадості (1,5-5,9%), а індекси довгоногості, перерослості, шилозадості, тазогрудний, формату тазу зменшилися відповідно на 2,2-4,3, 0,5-0,3, 0,3-9,4, 2,4-5,4 та 2,9-4,3%.

Молочна продуктивність корів. Рівень молочної продуктивності корів прикарпатського внутрішньопородного типу у період формування був достатньо високим та відповідав мінімальним вимогам цільового стандарту (табл. 2).

2. Молочна продуктивність корів прикарпатського внутрішньо породного типу на етапі формування, М±m

Лактація	n	Надій за 305 днів лактації, кг	Вміст жиру в молоці, %	Кількість молочного жиру, кг
І	1363	4175,1±23,9	3,70±0,003	154,5±1,0
ІІ	895	4312,4±40,5	3,70±0,004	159,5±1,6
ІІІ	443	4551,3±58,6	3,69±0,005	167,9±2,2
найвища	1363	5248,8±30,9	3,71±0,003	194,7±1,3

З кожною наступною лактацією спостерігалося зростання величини надою: І-ІІ лактації на 137,3 (3,18%), І-ІІІ - на 376,2 (8,27%), ІІ-ІІІ - на 238,9 кг (5,25%).

Результати досліджень показують, що на формування продуктивних якостей корів найбільший вплив мали батьки (рис. 3). Встановлено, що на надій дочок, залежно від лактації, частка впливу походження батьків складала 5,94-9,71% (Р<0,1), батьків - 27,36-59,59% (Р<0,001), генотипу корів - 8,56-12,85% (Р<0,1), на вміст жиру в молоці - відповідно 33,49-44,85 (Р<0,001), 62,9-69,38 (Р<0,001) та 21,78-23,25% (Р<0,05).

3. Молочна продуктивність корів прикарпатського внутрішньо породного типу на етапі консолідації, М±m

Лактація	n	Надій за 305 днів лактації, кг	Вміст жиру в молоці, %	Кількість молочного жиру, кг
І	1616	4541,7±23,4	3,77±0,002	171,2±1,0
ІІ	1166	4591,5±27,2	3,77±0,003	173,1±1,0
ІІІ	445	4934,1±40,2	3,78±0,007	186,5±1,9
Найвища	1616	5568,7±42,8	3,78±0,002	210,5±2,0

У процесі консолідації прикарпатського внутрішньопородного типу, який передбачав широке використання генетичних ресурсів вітчизняної селекції, спостерігалося зростання надоїв молока у корів племінних господарств. Корови мали високі показники за надоєм молока - 4744,6 кг, вмістом жиру в молоці - 3,76% і кількістю молочного жиру - 178,4 кг. Зростання цих показників порівняно з попереднім періодом складало за І лактацію відповідно 366,6 кг, 0,07%, 16,7 кг, за ІІ - 279,1 кг, 0,07%, 13,6 кг, за ІІІ - 382,8 кг, 0,09%, 18,6 кг та за найвищу - 319,9 кг, 0,07%, 15,8 кг (табл. 3).

Формування молочної продуктивності корів залежало від продуктивного потенціалу їх матерів. При надої матерів до 4000 кг дочки за надоєм молока І-ї лактації переважали матерів на 982,4, за ІІ - на 1103,2, за ІІІ - на 1232,7 кг та за найвищу - на 1336,7 кг. При рівні продуктивності матерів 4001-4500 кг дочки переважали їх за надоєм за І лактацію на 514,5, за ІІ - на 293,2, за ІІІ - на 534,0 і за найвищу - на 533,4 кг. При надої матерів 4501-5000 кг відмінність між ними і дочками становила за І лактацію лише 115,8, за ІІ -169,4, за ІІІ - 179,6 і за найвищу - 156,0 кг (P<0,1). При продуктивному потенціалі матерів 5001-5500 кг та вище встановлена значна перевага матерів над дочками за надоєм за І лактацію на 736,3-2881,7, за ІІ - на 651,8-2827,0, за ІІІ - на 645,6-2747,7 і за найвищу - на 770,0-2389,6 кг (P<0,001). Проведений кореляційний аналіз свідчить про позитивний зв'язок надою матерів з надоєм дочок. Частка впливу надою матерів на надій дочок у розрізі лактацій складала 28,65-30,12, а на вміст жиру в молоці відповідно 31,21-36,72%. Частка впливу вмісту жиру в молоці матерів була дещо нижчою і складала в розрізі лактацій на надій дочок - 4,06-5,85 та на вміст жиру в молоці - 12,09-19,73%.

Встановлено, що для одержання високих показників молочної продуктивності корови прикарпатського внутрішньопородного типу у період вирощування повинні мати живу масу: при народженні - 32-36, у 6 місяців - 160-180, у 12 - 280-320, у 18 - 380-420 (табл. 4) і при першому осіменінні - 380-420 кг.

Частка впливу на молочну продуктивність корів їх живої маси у період вирощування, залежно від лактації, складала: у новонароджених: на надій - 7,09-9,11%, на вмісту жиру в молоці - 9,05-13,5%, на кількість молочного жиру - 8,21-11,35%, у 6-місячних - відповідно 24,33-29,05, 30,23-31,12, 28,85-33,26%, у 12-місячних - 31,75-36,24, 25,89-30,85; 35,73-42,12%, у 18-місячних - 23,75-40,45, 31,05-38,12, 35,41-43,52% та при першому осіменінні - 26,25-32,59; 28,54-33,71, 27,08-34,21%.

4. Залежність молочної продуктивності корів від їх живої маси у віці 18 місяців

Жива маса у віці 18 місяців, кг	Лактація	n	Надій, кг	Вміст жиру в молоці, %	Кількість молочного жиру, кг
до 340,0	І	6	3917,5±272,2	3,90±0,01	152,8±16,3
	ІІІ	4	4501,0±343,7	3,79±0,01	170,6±13,4
340,1 - 360,0	І	29	4197,5±153,0	3,74±0,01	157,0±6,3
	ІІІ	16	4762,5±82,1	3,80±0,01	175,7±3,7
360,1 - 380,0	І	534	4627,0±20,9*	3,86±0,01	178,0±0,5*
	ІІІ	416	5206,0±34,5**	3,74±0,01	194,9±1,4**
380,1 - 400,0	І	284	4758,5±29,2**	3,76±0,01	178,9±1,1**
	ІІІ	205	5426,0±90,9***	3,75±0,01	204,0±3,6***
400,1 - 420,0	І	383	4831,0±26,5***	3,83±0,01	185,0±1,1***
	ІІІ	291	5544,0±98,6***	3,81±0,01	211,2±3,9***
420,1 і більше	І	86	4850,0±108,4*	3,92±0,01	190,1±4,0*
	ІІІ	23	5443,5±132,5***	3,66±0,01	199,2±5,2***

Найвищий рівень молочної продуктивності у корів прикарпатського внутрішньопородного типу був у особин з висотою в холці 126,1-135,0, глибиною грудей - 63,1-72,0, шириною грудей - 43,0-49,0, обхватом грудей за лопатками - 195,1-200,0 см, косою довжиною тулуба - 155-170, шириною в маклаках -50-56, обхватом п'ястка -18,0-19,0 см.

Частка впливу висоти в холці на надій залежно від лактації складала 6,32-9,04, глибини грудей - 9,38-16,22, ширини грудей - 3,32-6,16, ширини в маклаках - 2,17-7,98, косої довжини тулуба - 8,42-11,08, обхвату грудей за лопатками - 5,83-15,81 та обхвату п'ястка - 5,34-9,78% (табл. 5).

Вим'я корів прикарпатського внутрішньопородного типу добре пристосоване до машинного доїння. Позитивні коефіцієнти кореляції виявлено між величиною добового надою та обхватом молочної залози (r= 0,475-0,849, 0,625), її довжиною (r= 0,075-0,569, 0,340), шириною (r= 0,259-0,631, 0,209), глибиною передньої чверті (r= 0,437-0,539, 0,288) і довжиною передньої чверті (r= 0,063-0,686, 0,929). За промірами, які характеризують розміри, форму та розміщення дійок кореляція з надоєм була переважно від'ємною і низькою, що свідчить про несуттєвий їх вплив на молочну продуктивність. Високі величини кореляції виявлено між надоєм молока та індексом вимені (r= 0,576-0,721, 0,634), швидкістю молоковіддачі (r= 0,307-0,971, 0,865).

5. Частка впливу промірів статей тіла корів на їх молочну продуктивність

Назва проміру	Лактація	n	Частка впливу промірів статей тіла на, %:
			надій	вміст жиру в молоці	кількість молочного жиру
Висота в холці	І	375	9,64	10,77	10,43
	ІІІ	309	6,78	4,89	5,89
Глибина грудей	І	375	10,39	8,94	10,12
	ІІІ	309	9,38	4,79	9,04
Ширина грудей	І	375	9,49	5,29	9,28
	ІІІ	309	3,32	3,46	3,29
Ширина в маклаках	І	375	5,13	7,75	5,42
	ІІІ	309	2,17	8,22	3,21
Коса довжина тулуба	І	375	8,91	6,86	8,53
	ІІІ	309	10,09	7,01	10,02
Обхват грудей за лопатками	І	375	8,43	8,66	8,51
	ІІІ	309	6,93	7,28	7,04
Обхват п'ястка	І	375	8,28	12,22	8,85
	ІІІ	309	7,71	5,82	7,54

Встановлено, що у корів прикарпатського внутрішньопородного типу показники відтворювальної здатності є високими. Вік при першому плідному осіменінні становив - 535,4, а при першому отеленні - 812,5 дня, тривалість сервіс-періоду залежно від лактації складала 77,6-94,4, міжотельного періоду - 359,9-388,1 дня. Слід відмітити, що тривалість сервіс - та міжотельного періодів більшою була у корів з високою продуктивністю. Виявлено, що на відтворювальну здатність корів значно впливали бугаї та лінійна належність (табл. 6).

6. Частка впливу бугаїв і лінійної належності на відтворювальну здатність корів, %

Лактація	n	Частка впливу походження бугаїв	Частка впливу бугаїв	Частка впливу лінійної належності
		сервіс-період	міжотельний період	сервіс-період	міжотельний період	сервіс-період	міжотельний період
І	1363	22,5	6,5	42,8	29,1	39,5	26,7
ІІ	895	13,1	14,2	29,6	23,5	27,6	21,1
ІІІ	443	15,6	16,5	29,1	21,2	29,3	17,9
найвища	1363	26,3	13,0	56,2	38,3	50,6	35,2

Частка впливу походження бугаїв залежно від лактації на тривалість сервіс-періоду складала 13,1-26,3 (Р<0,05-0,001), міжотельного періоду - 6,5 (Р<0,1) - 16,5% (Р<0,01), бугаїв - батьків корів - відповідно 29,1-56,2 (Р<0,001), 21,2-38,3% (Р<0,001), лінійної належності корів - 27,6-50,6 (Р<0,001) і 17,9 (Р<0,1) - 35,2% (Р<0,001).

На вік першого плідного осіменіння і першого отелення тварин значний вплив мали бугаї та лінійна належність (рис. 4) - відповідно 42,2 і 34,3 та 40,2 і 32,7% (Р<0,001). Частка впливу походження бугаїв була незначною - 9,7 та 8,6% (Р<0,05).

Найвищу молочну продуктивність мали корови, яких осіменяли у віці 16-18 місяців, а перше отелення яких проходило у віці 26-28 місяців. Залежно від лактації частка впливу тривалості сервіс-періоду на надій за першу лактацію складала відповідно 5,85-26,04, за другу - 7,49-33,35, за третю - 5,2-26,43%, міжотельного періоду -18,17-35,16, 8,38-13,55, 12,25-19,77% відповідно.

Тривалість господарського використання корів. Результати наших досліджень показують, що середня тривалість господарського використання корів прикарпатського внутрішньопородного типу становила 2355,7 дня. Суттєво впливала на цей показник лінійна належність тварин. Встановлено, що високі показники тривалості господарського використання мали корови ліній Астронавта, Рефлекшн Соверінга, Рігела, Хановера (2449,4-2954,6 дня) - 6,7-8,1 року. У тварин ліній Бутмейке і Сітейшна цей показник був наближений до економічно оптимального - 5,5-6,2 року. Дещо низькі показники мали корови ліній Романдейл Шейлімара та Інгансе - 4,9-5,4 року. Частка впливу бугаїв і лінійної належності на тривалість життя корів складала 25,34 і 30,21% відповідно (Р<0,001).

Генеалогічна структура типу. При апробації прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи було виділено 6 ліній, 6 генеалогічних груп та 15 родин.

Найбільш чисельними лініями у прикарпатському внутрішньопородному типі є лінії Рігела 352882 (20,8%), Рефлекшн Соверінга 198998 (18,1%), Валіанта 165-0414 (13,9%), Хановера 1629391 (11,1%), Астронавта 1458799 (9,7%) та Кавалера 1620273 (9,7%). Значний вклад у формування прикарпатського внутрішньопородного типу внесли плідники ліній С'юпріма 288659, Імпрувера 333471, Романдейл Шейлімара 265607.

7. Молочна продуктивність корів провідних ліній прикарпатського внутрішньопородного типу за ІІІ лактацію, (M±m)

Лінія	n	Надій, кг	Вміст жиру в молоці, %	Кількість молочного жиру, кг
Астронавта 1458744	235	4826,1±59,0	3,78±0,003***	182,4±1,9
Валіанта 1650414	25	4799,3±105,7	3,78±0,01**	181,4±5,2
Інгансе 343514	31	5031,3±101,7**	3,77±0,007**	189,7±3,8**
Рефлекшн Соверінга 198998	229	4716,5±50,9	3,79±0,003***	178,8±3,8
Рігела 352882	45	5015,5±49,6***	3,77±0,004**	189,1±1,9***
Сітейшна 1599075	80	4617,6±93,9	3,74±0,01	172,7±3,6
Хановера 1629391	128	4944,9±84,5*	3,77±0,006**	186,4±3,2*

За третю лактацію у корів провідних ліній встановлено достаньо високий рівень продуктивності (табл. 7). Найвищий надій був у тварин лінії Інгансе - 5031,3, а нижчий - лінії Сітейшна 4617,6 кг (різниця 413,7 кг, Р<0,01). Вірогідною була також перевага корів кращої лінії над тваринами лінії Рефлекшн Соверінга - 314,8 кг (Р<0,01). Відмінності за кількістю молочного жиру складали відповідно 19,3, 17,0 і 10,9 кг (Р<0,01). Найвищий показник за вмістом жиру в молоці був у корів лінії Рефлекшн Соверінга - 3,79% при вірогідній перевазі лише над ровесницями ліній Сітейшна - 0,05% (Р<0,001). Слід відмітити, що у корів ліній Рігела, Хановера, Астронавта також встановлено високий рівень продуктивності.

Встановлено, що на надій корів, залежно від лактації, вплив лінійної належності складав 17,5-22,9, на вміст жиру в молоці - 10,3-23,0, на кількість молочного жиру - 17,7-23,5% (рис. 5).

Родоначальниці родин прикарпатського внутрішньопородного типу характеризуються високими племінними якостями. Величина надою молока за кращу лактацію змінювалася від 10388 до 3834 кг (у 2,71 раза). За групами продуктивного потенціалу відповідно: 10 001 кг і більше - 1 гол. (6,7%), 9001 -10 000 кг - 1 гол. (6,7%), 8001-9000 кг - 1 гол. (6,7%), 7001-8000 кг - 2 гол. (13,3%), 6001-7000 кг - 3 гол. (20%), 5001-6000 кг - 3 гол. (20%), 5000 кг і менше - 4 гол. (26,7%). Жирність молока у родоначальниць змінювалася від 4,0 до 3,53%, відповідно у розрізі продуктивного потенціалу: 4,0-3,9% - 2 гол. (13,3%), 3,89-3,8% - 6 гол. (40%), 3,79-3,7% - 3 гол. (20%), 3,69-3,6% - 3 гол. (20%), 3,59-3,5% - 1 гол. (6,7%). Високопродуктивні родоначальниці Мавра 5369, Романтика 9587, Гойдалка 9841 поєднують високі надої і жирність молока. Найбільш чисельними є родини Романтики 9587, Тої 1280, Маври 5369 і Ромашки 2383. Родини корів Щасливої 9610 і Куниці 4378 віднесено до стабільних.

Формування племінних якостей високопродуктивних корів. Високопродуктивні корови добре розвинуті: висота у холці - 133,7, крижах - 137,3, коса довжина тулуба - 158,5, глибина грудей - 71,0, ширина грудей - 44,2, обхват грудей - 199,2, ширина в маклаках - 53,8, в тазостегнових зчленуваннях - 50,5 та сідничних горбах - 35,5 см. Молочна продуктивність високопродуктивних корів прикарпатського внутрішньопородного типу складала 7716 кг молока жирністю 3,76%, загальна кількість молочного жиру - 290 кг. Найвищу продуктивність виявлено у корів шостої лактації і старше - 8027,6 кг, 3,79%, 304,2 кг.

Встановлено, що корови бажаного типу мали високі вирівняні показники молочної продуктивності. Корови старших лактацій за надоєм молока і молочним жиром переважали первісток на: 141,4 і 5,9 кг (ІІ лактація, Р<0,01), 181,2 і 7,4 кг (ІІІ лактація, Р<0,001), 146,4 і 4,9 кг (IV лактація, Р<0,01), 144,4 і 5,4 кг (V лактація, Р<0,05), 77,7 і 3,7 кг (VІ лактація і старше, Р<0,1). Аналіз показників відтворювальної здатності тварин свідчить про дещо значну тривалість міжотельного періоду і нижчий від оптимального коефіцієнт відтворювальної здатності та індекс адаптації, особливо у первісток та корів VІ лактації і старше, відповідно 405,8 дня, 0,899, -5,34 та 405,2 дня, 0,901, -5,17.

Відбір потенційних матерів наступного покоління бугаїв-плідників вимагає від них високого рівня продуктивності та доброї відтворювальної здатності. Порівняння кращих корів (6000 кг молока і більше) (табл. 8) показало, що потенційні особливості корів І - IV лактацій відносно вирівняні.

8. Продуктивні та відтворювальні якості корів бажаного типу потенційних матерів бугаїв

Показник	Лактація
	1	2	3	4	5	6 і старше
n	71	71	71	52	26	26
Надій, кг	6507,8± 96,1	6566,5± 66,4	6583,0± 76,1	6488,4± 71,7	6889,0± 131,3	6464,4± 84,4*
Вміст жиру в молоці, %	3,77± 0,01	3,78± 0,006	3,76± 0,01	3,74± 0,01	3,76± 0,02	3,78± 0,01
Кількість молочного жиру, кг	245,3± 3,4	248,2± 2,4	247,5± 3,0	242,7± 2,8	259,0± 4,9	244,4± 3,1*
Міжотельний період, дні	411,2± 8,2	406,2± 9,6	420,3± 11,4	410,3± 8,4	389,6± 14,0	440,2± 19,4
Коефіцієнт відтворювальної здатності	0,888	0,899	0,868	0,889	0,937	0,829
Індекс адаптації	-5,16	-4,55	-6,12	-5,11	-2,60	-8,43

Найвищі показники за надоєм молока і кількістю молочного жиру мали корови V лактації - 6889,0±131,3 та 259,0±4,9 кг відповідно. Їх перевага над коровами І лактації складала 381,2 і 13,7 кг (Р<0,05), ІІ - 322,5 і 10,8 кг (Р<0,05), ІІІ - 306 і 11,8 кг (Р<0,05), IV - 400,6 і 16,3 кг (Р<0,01), VІ і старше - 424,6 і 14,6 кг (Р<0,01).Оцінюючи стан відтворювальної здатності слід відмітити, що одержані показники невисокі: міжотельний період - 389,6 - 440,2 дня, коефіцієнт відтворювальної здатності 0,829 - 0,937, індекс адаптації -2,60 - -8,43. Найбільш оптимальні показники були у корів V лактації, найнижчі - у тварин VІ лактації і старше.

Генетичний поліморфізм білків крові та еритроцитарні антигени. За результатами проведених досліджень у тварин прикарпатського внутрішньопородного типу виявлено п'ять генотипів трансферинового локусу: АА, АD, DD, DE, AE (табл. 9).

Корів з генотипом АА було 9,0, АD - 41,0, DD - 42,0, DE - 5,0, AE - 3,0%. Генна частота TfA складала 0,310, TfD - 0,650, TfE - 0,040. У досліджених тварин виявлено три генотипи амілази: ВВ, СС, ВС з частотою 24,0, 35,0 і 41,0% відповідно. Генна частота локусу AmВ становила 0,450, AmС - 0,550. У корів прикарпатського внутрішньопородного типу встановлено три генотипи церулоплазмінового локусу: АА. ВВ, АВ. Частота генотипу АА становила 25,0, ВВ - 19,0, АВ - 56,0%.

Аналіз генетичної структури корів у розрізі генотипів показує, що за трансферином при збільшенні частки спадковості від 50 до 75% коефіцієнт гомозиготності зростає на 0,117 (11,7%), а від 75 до 85% - знижується на 0,116 (11,6%). У корів при збільшенні умовної кровності за голштином від 50,0 до 75,0%, також спостерігається зниження ступеня реалізації можливої мінливості на 11,2 - 14,5, рівня поліморфності - на 0,39 - 0,48, частки гомозигот - на 3,7 - 8,1%. За амілазою коефіцієнт гомозиготності при зростанні частки спадковості голштинів від 50,0 до 62,5% збільшується на 0,025 (2,5%), а у особин з 75 і 87,5% часткою спадковості - зменшується на 0,023 (2,3%). Зміна частки спадковості голштинів (від 50 до 62,5%) обумовлює зменшення ступеня реалізації можливої мінливості на 4,2%, рівня поліморфності - на 0,1, а подальше зростання частки спадковості червоно-рябих голштинів до 75-87,5% забезпечує збільшення названих вище показників на 0,7 - 4,1% та 0,09. Коефіцієнт гомозиготності, ступінь реалізації можливої мінливості та рівень поліморфності за церулоплазміном в розрізі генотипів змінюється не суттєво.

9. Генетична структура корів прикарпатського внутрішньопородного типу а поліморфними системами білків крові

<...

Локус	генотип	n	%	Алелі	Частота алелі
Трансферин (Tf)	AA	9	9,0	TfA	0,310±0,053
	AD	41	41,0
	DD	42	42,0	TfD	0,650±0,034
	DE	5	5,0
	AE	3	3,0	TfE	0,040±0,014
	Всього	100	100
Амілаза (Am)	ВВ	24	24,0	AmВ	0,450±0,035
	СС	35	35,0
	ВС	41	41,0	AmС	0,550±0,035
	Всього	100	10

Страница:

•  1 
•  2 

автореферат "Селекційно-генетичні аспекти формування і консолідації прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи" скачать

Подобные документы

• Продуктивні та відтворні якості чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної породи корів

  Основи ведення господарства та охорона праці. Молочна продуктивність корів. Фактори, які впливають на неї: тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів; морфологічні та функціональні властивості вим'я; вплив віку та живої маси при першому осіменінні.
  
  курсовая работа [234,8 K], добавлен 01.12.2013
  

• Господарсько-корисні ознаки корів української чорно-рябої молочної породи в ПСП "Правда" Млинівського району Рівненської області

  Продуктивні якості корів української чорно-рябої молочної породи. Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи. Технологічні особливості вим’я корів. Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння.
  
  дипломная работа [68,5 K], добавлен 28.11.2010
  

• Молочна продуктивність голштинських корів залежно від типу формування їх організму

  Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
  
  статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017
  

• Особливості екстер’єрного типу корів-первісток української чорно-рябої молочної породи Сумського регіону

  Класифікації молочної худоби. Будова та структура вимені. Вимоги до екстер’єру корів бажаного (модельного) типу. Оцінка корів-первісток української чорно-рябої молочної породи за екстер’єром у ТОВ "Владана" та ТОВ АФ "Косівщинська" Сумського району.
  
  статья [30,1 K], добавлен 02.07.2016
  

• Удосконалення системи вирощування ремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи у стаді племінного репродуктора ПАТ "Михайлівка" Лебединського району

  Історичний аспект створення української чорно-рябої молочної породи. Сумський внутрішньопородний тип: створення, сучасний стан та перспектива розвитку. Оцінка ремонтних телиць великої рогатої худоби різних порід за особливостями росту і розвитку.
  
  дипломная работа [169,2 K], добавлен 06.01.2015
  

• Важливий фактор прискореного розвитку м'ясного скотарства – інтенсивне вирощування телиць

  Встановлення оптимального віку і живої маси телиць внутрішньо-породного типу поліської м'ясної породи при різній інтенсивності вирощування. Оцінка відтворної здатності телиць, вирощених при різній інтенсивності вирощування і живої маси при плідній злучці.
  
  статья [76,2 K], добавлен 18.09.2012
  

• Заходи щодо формування стада української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби

  Значення великої рогатої худоби та її біологічні особливості. Характеристика Української чорно-рябої молочної породи. Обґрунтування годівлі тварин, розрахунок потреби в кормах та формування посівних площ. Видалення, зберігання та утилізація гною.
  
  курсовая работа [48,9 K], добавлен 28.10.2010
  

• Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області

  Походження і поширення української чорно–рябої молочної породи в Україні. Виробнича структура і господарсько–економічна діяльність. Характеристика стада великої рогатої худоби ВАТ "Горохівського бурякорадгоспу". Охорона праці, цивільна оборона.
  
  дипломная работа [77,4 K], добавлен 28.11.2010
  

• Червона степова порода великої рогатої худоби

  Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.
  
  презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013
  

• Основи наукових досліджень у молочному виробництві

  Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
  
  реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011
  

• Вміст жирних кислот в еритроцитах та відтворна здатність корів різної молочної продуктивності за впливу екстракту алое

  Забезпечення високої репродуктивної здатності корів і тривалого продуктивного використання як проблеми молочного скотарства. Зв’язок між продуктивністю, репродуктивною функцією, підвищення резистентності тварин до акушерських, гінекологічних захворювань.
  
  статья [39,5 K], добавлен 18.08.2013
  

• Ефективність лінійного розведення української бурої молочної породи племінного заводу "Михайлівка"

  Важливість структурних елементів в системі селекції молочної худоби. Роль лінійного способу розведення племінної худоби в удосконаленні порід та стад. Первинна обробка молока, його очищення, теплова обробка, охолодження, зберігання та транспортування.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 03.01.2014
  

• Удосконалення технології виробництва молока в умовах ФГ "Щербич" с. Багринівці Літинського району з подальшою його переробкою на ВАТ "Літинський молокозавод"

  Технологічні властивості, склад та якість молока корів української чорно-рябої молочної породи. Проектна технологія виробництва молока в господарстві. Напрямки збільшення продуктивності молочного скотарства. Розрахунок посівних площ під кормові культури.
  
  дипломная работа [138,2 K], добавлен 17.03.2013
  

• Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно

  Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008
  

• Андрологія

  Імпотенція плідників, її суть та значення. Методи діагностики імпотенції у бугаїв. Парувальна імпотенція: уроджені та набуті захворювання статевих органів. Запліднювальна імпотенція: уроджена та набута. Адрологічна диспансеризація бугаїв-плідників.
  
  лекция [1,5 M], добавлен 26.10.2013
  

• Товарознавча характеристика забійних тварин

  Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008
  

• Вплив віку першого запліднення на подальшу пожиттєву продуктивність маток харківського типу породи прекос

  Вивчення впливу раннього використання 8-12 місячних ярок породи прекос у відтворенні стада на їх подальшу пожиттєву продуктивність у порівнянні з вівцематками інших строків першого запліднення. Ретроспективний аналіз вовнової продуктивності маток.
  
  статья [28,3 K], добавлен 20.02.2014
  

• Технологія виробництва молока у ПАТ "Полтаваплемсервіс"

  Породи молочного напряму продуктивності України. Характеристика господарства "Полтаваплемсервіс", економічні показники діяльності. Організація відтворення та підвищення продуктивності стада. Селекційно-племінна робота в господарстві, її вдосконалення.
  
  дипломная работа [2,9 M], добавлен 10.05.2013
  

• Технологія виробництва молока у ПАТ "Полтаваплемсервіс"

  Аналіз технології виробництва молока у ПАТ "Полтаваплемсервіс" Полтавської області. Особливості технології відкорму, генеалогічної структури стада, господарська пригодність корів і бугаїв-плідників. Економічна ефективність молочного виробництва.
  
  дипломная работа [3,8 M], добавлен 17.12.2012
  

• Годівля та утримання корів

  Технологія ведення м'ясного скотарства. Районовані породи великої рогатої худоби. Осемінення корів і телиць, визначення тільності. Приміщення для утримання худоби. Осемінення шприцом-катетером через піхвове дзеркала. Мано-цервікальний метод осемінення.
  
  курсовая работа [41,1 K], добавлен 14.10.2010
  

Другие документы, подобные "Селекційно-генетичні аспекти формування і консолідації прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам