Селекційно-генетичні аспекти формування і консолідації прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи

з 7/8-кровними нижче значення за локусом трансферину - 0,833 і 0,899 відповідно, а за рештою генетичних груп показник генетичної подібності був високий (в межах - 0,989-0,992). Слід відмітити, що коефіцієнт генетичної подібності 5/8-кровних корів порівняно з 3/4- і 7/8-кровними був найбільшим - відповідно 0,979 і 0,992. Це визначає перспективи використання цих генетичних груп у формуванні високопродуктивних стад. Оцінка генетичної подібності корів від різних бугаїв-плідників показала, що при порівнянні всіх врахованих груп коефіцієнт генетичної подібності був у межах 0,90-0,99, за винятком порівняння дочок Віолейшна 270 з дочками Секрета 7541 і Шанса 274 - відповідно 0,535 та 0,553.

Найнижче значення коефіцієнта генетичної подібності виявлено при порівнянні корів ліній Астронавта і Хановера - 0,439, а найбільше - ліній Інгансе і Рігела - 0,995. Слід відмітити, що коефіцієнт генетичної подібності корів лінії Кевеліє з особинами ліній Астронавта, Інгансе, Рігела, Хановера, знаходився в межах 0,732-0,778. При порівнянні тварин решти врахованих ліній генетична подібність у них була висока - в межах 0,960-0,990.

У тварин прикарпатського внутрішньопородного типу вищу частоту мають антигени А і F, найнижчу - антиген V, а частота антигенів J, L, Z майже однакова. Подібна закономірність спостерігалася у 1/2-кровних тварин, а у 5/8-кровних була вища частота антигенів А і L, у 3/4-кровних - А і J, у 7/8-кровних - F і L (табл. 10).

10. Частота антигенів систем А, F, V, J, L, Z у тварин прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної і вихідних порід

Розрахунок коефіцієнта генетичної подібності за антигенами систем A, F, J, L i Z груп крові у тварин різних порід свідчить про високу подібність між бугаями української червоно-рябої молочної породи і стадом прикарпатського внутрішньопородного типу: r=0,994, з коливанням у розрізі генотипів - 0,917…0,991, найменше значення у 7/8-кровних тварин, а найвище у 3/4-кровних.

Генетична подібність тварин прикарпатського внутрішньопородного типу з поліпшуваними породами практично така ж, як і з поліпшуючими, а саме:

з сименталами і монбельярдами 0,957 і 0,935, з червоно-рябими голштинами і червоно-рябою німецькою худобою - 0,959 і 0,937 відповідно. Найбільш розповсюдженими алелями В-системи груп крові у тварин прикарпатського типу є b (генна частота 0,200), O^I (0,110), BOY (0,075), OJ^IK^IO^I (0,070), YA^IY^I (0,060), менш розповсюджені - BGKO^I (0,045), Q^I i D^IG^IO^I (0,040), I₁I^I (0,030), O (0,025), генна частота решти алелей не перевищує 0,015.

Нашими дослідженнями встановлено, що рівень молочної продуктивності корів прикарпатського внутрішньопородного типу збільшувався із зростанням у тварин гетерозиготності (табл. 11).

11. Вплив гомо- і гетерозиготності за поліморфними системами ферментів і білків крові (Tf, Am, Cp) на молочну продуктивність корів

У корів з рівнем гетерозиготності 33,3%, в порівнянні з гомозиготними особинами надій молока і кількість молочного жиру були більшими за першу лактацію відповідно на 281,9 та 10,1 (Р<0,01), за другу - на 278,6 і 8,4 (Р<0,1) та за третю - на 308,9 і 11,2 кг (Р<0,1), при 66,7% рівні - відповідно на 342,1 і 12,2 (Р<0,01), 313,1 і 12,8 (Р<0,01) та 460,3 і 16,2 кг (Р<0,05), при 100,0% рівні - відповідно на 459,5 і 17,2 (Р<0,05), 723,8 і 25,9 (Р<0,01) та 726,9 і 27,6 кг (Р<0,05).

Частка впливу рівня гетерозиготності (рис. 6) на надій молока залежно від лактації становила 33,02-36,91 (Р<0,05-0,01), на вміст жиру в молоці - 12,53-38,53 (Р<0,1-0,001), на кількість молочного жиру - 33,15-39,23%(Р<0,05-0,01).

Біохімічні показники крові і природна резистентність. Встановлено, що найвищими морфологічними показниками крові характеризувалися 3/4-кровні за голштинською породою корови у порівнянні з 1/2-, 5/8 - та 7/8-кровними тваринами.

Вміст загального білка та його фракцій у сироватці крові 3/4-кровних за голштинською породою корів порівняно з 1/2-, 5/8-, 7/8-кровними тваринами був більшим відповідно на 2,1, 0,6 та 2,0 г/л. За морфологічним складом крові корів різних ліній чітких відмінностей між порівнюваними групами не виявлено. За білковим складом крові вирізнялися корови лінії Рігела - за загальним білком (1,1-2,3 г/л), часткою альбумінів та глобулінів (0,1-2,8%). У корів різних генотипів та ліній встановлено значний позитивний зв'язок надою з кількістю еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, альбумінів, глобулінів.

Результати проведених досліджень показують, що 5/8-кровні за голштинською породою корови мали високі показники фагоцитарної і бактерицидної активності крові - відповідно на 0,9-2,6 та 0,2-6,8% більше порівняно з тваринами інших генотипів. Вищі показники фагоцитарної, бактерицидної і лізоцимної активності сироватки були у корів лінії Рігела - відповідно на 0,6-2,9, 4,6-12,0, 0,2-0,8%.

Комплексна оцінка природної резистентності показала, що корови залежно від генотипу мали загальну оцінку 55-59 балів (табл. 12).

12. Загальна оцінка природної резистентності корів, бали

У телиць з підвищенням умовної частки спадковості голштинської породи від 50,0 до 87,5 зростав рівень обмінної енергії: у двопородних - на 3,02-11,42 МДж, у трипородних - на 0,12-2,64 МДж.

Найвищий рівень обмінної енергії був у двопородних 7/8-кровних (64,91 мДж) та трипородних 5/8-кровних тварин (57,33 МДж). Енергія приросту у телиць залежно від генотипу становила 10,33 - 10,57 мДж, енергія підтримки - 28,55-28,81 мДж.

Встановлено, що корови з різним рівнем молочної продуктивності характеризувалися неоднаковими показниками легеневого газообміну та теплопродукції. Найвищу інтенсивність газоенергетичних процесів мали тварини з надоєм молока 5000 кг і більше.

Племінна цінність бугаїв-плідників. Встановлено, що дочки бугаїв-плідників зарубіжної селекції вірогідно переважали ровесниць від плідників української селекції за надоєм молока та кількістю молочного жиру відповідно на 303,5-412,4 (Р<0,05) і 10,5-17,6 кг (Р<0,05). За вмістом жиру в молоці вірогідною була лише перевага дочок плідників канадської селекції - на 0,06% (Р<0,01). Серед плідників зарубіжної селекції високу племінну цінність мали тварини генотипів: 25,0С+75,0Г - +522,0 кг, +0,027% і +21,0 кг та 12,5НЧер+87,5Г - +149,0 кг, +0,04%, +5,79 кг. У плідників української селекції при підвищенні частки спадковості голштинської породи племінна цінність зростала. Серед бугаїв, у генотипі яких була різна частка трьох порід, кращі показники мали плідники генотипів: 25,0С+12,5НЧер+62,5Г - +375,9 кг, +0,027%, +15,1 кг, 18,75С+18,75М+62,5Г - +305,9 кг, +0,022%, +11,75 кг. У двопородних особин високу племінну цінність мали бугаї генотипів: 12,5С+87,5Г - +495,3 кг, +0,013%, +18,64 кг, 37,5С+62,5Г - +450,0 кг, +0,013%, +16,75 кг. За племінною цінністю кращими були плідники таких ліній: Романдейл Шейлімара, Сітейшна, Кевеліє, Валіанта (+500 кг і більше). Дещо нижчі показники (+499 - 400 кг) - у Нагіта; (+399-300 кг) - у Астронавта, Інгансе, Хановера, Кавалера, С'юпріма, Магнета, Рігела; (+299-200 кг) - у Рефлекшн Соверінга; (+199 і нижче) - у Імпрувера, Айвенго, Елевейшна. Оцінка препотентності бугаїв-плідників прикарпатського внутрішньопородного типу показала, що високі показники за надоєм молока мали дочки бугаїв Атрека 5644, Віолейшна 270, Востока 8429, Дубока 3212, Інтера 5571, Рігела 280, Сената 1632, низькі - Капітана 6775, Секрета 7541, Маяка 3160. За вмістом жиру в молоці високі показники мали дочки бугаїв-плідників Востока 8429, Капітана 6775, Маяка 3160, Рігела 280, Секрета 7541. Слід відмітити, що дочки бугаїв Востока 8429, Дубока 3212, Рігела 280, Сената 1632 за надоєм молока, вмістом жиру, молочним жиром мали високі показники консолідованості.

Методологія генетичного поліпшення прикарпатського внутрішньо-породного типу. Інтенсивне генетичне поліпшення молочної худоби в сучасних умовах вимагає розробки нових методичних підходів обґрунтування програм селекції.

Нами для удосконалення прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи, у відповідності до зростаючих вимог, розроблена система інтегрованої селекції (рис. 7)

Комплексний системний методичний підхід дасть змогу використовувати елементи схеми як єдине ціле для досягнення мети програми селекції.

Генетична оцінка селекційних ресурсів для використання у програмах удосконалення передбачає, проведення генетико-популяційного моніторингу племінних тварин всіх категорій за групами крові і поліморфними системами білків крові як маркерів селекційних ознак, перевірки і підтвердження достовірності їх походження.

На основі одержаних даних слід проводити аналіз генетичної структури типу, виявляти тварин з бажаними генотипами з метою подальшого розведення.

Важливим елементом є оцінка генетичної подібності тварин різних селекційних груп, встановлення дистанцій між ними для пошуку кращих варіантів поєднання ліній, виявлення і маркування цінних алелей.

Сучасна селекція передбачає удосконалення елементів інформаційних технологій з метою ефективного управління і розрахунків різних варіантів програм. Основою є формування баз даних у відповідності до програмного забезпечення, моделювання алгоритмів розрахунків племінної цінності за комплексом ознак.

Використання перших двох елементів забезпечить проведення ефективних селекційних заходів: розробку планів підбору та моделювання програм удосконалення стад племінних і товарних стад на основі методів індивідуальної і великомасштабної селекції.

Таким чином, використання генетичного і зоотехнічного аналізу забезпечить селекцію молочних порід у напрямку зростання внутріпородної різноманітності як за специфічними характеристиками, так і за генетичними поліморфними системами та продуктивністю. Відбір та підбір за комплексом ознак повинен сприяти збереженню та ефективному використанню високопродуктивних тварин. Комплексна генетико-селекційна програма дасть змогу проводити міжлінійну диференціацію з наступною ротацією та кросуванням, а також оптимізувати функціональну структуру порід на всіх рівнях: селекційна група - племінне стадо - лінія - тип - популяція.

Оптимальним варіантом селекційної програми для тварин прикарпатського внутрішньопородного типу передбачено мати 5 ліній, щорічно добирати за результатами оцінки 18 бугаїв-плідників (батьків корів). На кожного перевірюваного бугая накопичувати банк сперми в розмірі 30 тис. доз. Спермою перевірюваних плідників осіменяти 20% маточного поголів'я активної частини популяції для одержання 50 ефективних дочок. Прогнозований генетичний прогрес за надоєм складатиме 31,83 кг молока на корову в рік.

Висновки

1. Теоретично обґрунтовано і практично підтверджено доцільність системних селекційних, генетико-популяційних, онтогенетичних досліджень при створенні нових високопродуктивних типів молочної худоби добре пристосованих до сучасних умов виробництва. Розроблена система селекційної роботи з прикарпатським внутрішньопородним типом передбачає комплексне вивчення онтогенезу, екстер'єру, молочної продуктивності, відтворювальної здатності, біологічних, генетико-популяційних маркерів тварин і базується на сучасних досягненнях селекції, генетики та інформаційних технологій, що вносить нові аспекти у методологію ефективної селекції молочної худоби.

2. Телиці прикарпатського внутрішньопородного типу характеризуються інтенсивним ростом живої маси. Лінійний ріст телиць у різні вікові періоди відбувається нерівномірно. Найбільший вплив на ріст телиць у різні вікові періоди мали їх батьки - 16,9-65,0%. Частка впливу генотипу на ріст телиць залежно від віку складала 5,7-22,1, а походження батьків - 4,0-53,7%.

3. Використання різних генетичних ресурсів обумовило формування високопродуктивного внутрішньопородного типу. Найбільш вагомий вплив мали плідники канадської і німецької селекції. Встановлено, що на надій дочок, залежно від лактації, частка впливу походження батьків складала 5,94-9,71, батьків - 27,36-59,59, генотипу корів - 8,56-12,85%, на вміст жиру в молоці - 33,49-44,85, 62,9-69,38, 21,78-23,25% відповідно, на живу масу - 9,47-21,87, 29,48-42,01 та 17,65-22,03%.

4. Рівень молочної продуктивності корів залежав від генетичного потенціалу матерів та батьків. Частка впливу надою матерів на надій дочок складала 28,65-30,12, а на вміст жиру в молоці відповідно 31,21-36,72%, а частка впливу батьків на ці ж показники у дочок відповідно 20,0-35,73 та 18,69-38,25%.

5. Для одержання високих показників молочної продуктивності корови прикарпатського внутрішньопородного типу у період вирощування повинні мати живу масу при народженні - 32-36, у 6 місяців - 160-180, у 12 - 280-320, у 18 - 380-420, при першому осіменінні - 380-420 кг. Частка впливу на молочну продуктивність живої маси корів у період їх вирощування залежно від лактації, складала: новонароджених на надій - 7,09-9,11, на вмісту жиру в молоці - 9,05-13,5%, 18-місячних - 23,75-40,45 і 31,05-38,12% та при першому осіменінні - 26,25-32,59 і 28,54-33,71% відповідно.

6. Найвищий рівень молочної продуктивності у корів прикарпатського внутрішньопородного типу був у тварин з висотою в холці - 129-132, глибиною грудей - 69-72, шириною грудей - 43-46, обхватом грудей за лопатками - 195-200, косою довжиною тулуба - 150-155, шириною в маклаках - 50-53, обхватом п'ястка - 18-19 см. Частка впливу висоти в холці на надій залежно від лактації складала - 6,32-9,04, глибини грудей - 9,38-16,22, ширини грудей 3,32-6,16, ширини в маклаках - 2,17-7,98, косої довжини тулуба - 8,42-11,08, обхвату грудей за лопатками - 5,83-15,81, обхвату п'ястка - 5,34-9,78%.

7. Вим'я корів прикарпатського внутрішньопородного типу добре пристосоване до машинного доїння. Позитивні коефіцієнти кореляції виявлено між величиною добового надою та обхватом молочної залози (r= 0,475-0,849), її довжиною (r= 0,075-0,569), шириною (r= 0,259-0,631), глибиною передньої чверті (r= 0,437-0,539) і довжиною передньої чверті (r = 0,063-0,686). Високі величини кореляції виявлено між надоєм молока та індексом вимені (r= 0,576-0,721, 0,634) і швидкістю молоковіддачі (r= 0,307-0,971, 0,865).

8. Найвищу молочну продуктивність мали корови, яких осіменяли у віці 16-18 місяців, а перше отелення яких проходило у віці 26-28 місяців, з тривалістю сухостійного періоду 56-65, сервіс - періоду - 100-120 днів, міжотельного - 365-

9. 385 днів. На відтворювальну здатність корів значно впливали бугаї та лінійна належність.

10. Середня тривалість господарського використання корів прикарпатського внутрішньопородного типу складала 2355,7 дня. На цей показник значно впливала лінійна належність. Встановлено, що високі показники мали корови ліній - Астронавта, Рефлекшн Соверінга, Рігела, Хановера - 2449,4-2954,6 дня.

11. Для підтримки сформованої генеалогічної структури прикарпатського внутрішньопородного типу та реалізації генетичного потенціалу тварин слід здійснювати індивідуальний підбір бугаїв-лідерів як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. На перспективу пріоритетний розвиток будуть мати лінії Астронавта, Рігела, Рефлекшн Соверінга, Сітейшна, Хановера. На надій корів, залежно від лактації, вплив лінійної належності складав 17,5-22,9, на вміст жиру в молоці - 10,3-23,0%. Кращими за поєднанням основних селекційних ознак виявились лінії Рігела, Астронавта, Інгансе, Рефлекшн Соверінга, Валіанта, Хановера.

12. Високопродуктивні корови прикарпатського внутрішньопородного типу гармонійно розвинені, що розкриває можливості поглибленої селекції тварин за екстер'єром. Корови бажаного продуктивного типу червоно-рябої молочної худоби характеризуються відносно вирівняними і високими показниками молочної продуктивності, особливо у корів - потенційних матерів наступного покоління плідників. Такі особливості обумовлюють проводити ефективну селекцію за цими ознаками для подальшого зростання генетичного потенціалу.

13. Поліморфні білки крові (Tf, Am, Cp) та еритроцитарні антигени груп крові тварин різних селекційних груп розкривають особливості їх формування, консолідації та міжпородні диференціації. Частка впливу рівня гетерозиготності за поліморфними системами білків крові на надій молока залежно від лактації становила 33,0-36,9, на вміст жиру в молоці - 12,5-38,5%.

14. Комплексна оцінка природної резистентності корів за морфологічними і біохімічними показниками крові, фагоцитарною, бактерицидною і лізоцимною активністю показала, що тварини залежно від генотипу мали загальну оцінку

15. 55-59 балів. У корів з часткою спадковості голштинів 75,0-87,5% загальний показник резистентності вищий на 4 бали порівняно з 1/2-кровними тваринами та на 3 бали - з 5/8-кровними. У тварин різних ліній найвищу загальну оцінку природної резистентності мали корови ліній Рігела і Кевеліє - 58, а найнижчу - лінії Астронавта 53 бали.

16. Корови і телиці прикарпатського внутрішньопородного типу характеризуються інтенсивним обміном речовин і енергії, що свідчить про добру здатність до високої продуктивності за належних умов годівлі та утримання. Найвищу інтенсивність газоенергетичних процесів мали корови з надоєм молока 5000 кг і більше.

17. Оптимальним варіантом селекційної програми для тварин прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи передбачено мати 5 ліній, щорічно добирати за результатами оцінки

18. 18 бугаїв-плідників, на кожного перевірюваного бугая накопичувати банк сперми в розмірі 30 тис. доз. Прогнозований генетичний прогрес за надоєм складатиме

19. 31,83 кг молока на корову в рік.

Пропозиції виробництву

1. Для підвищення ефективності ведення молочного скотарства і при обґрунтуванні методології формування високопродуктивних типів худоби слід використовувати системний селекційно-генетичний аналіз та моніторинг.

2. З метою удосконалення прикарпатського внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи необхідно використовувати розроблені аспекти ефективної селекції, які передбачають комплексну генетичну оцінку тварин, інформаційне забезпечення та систему селекції тварин.

3. Для одержання високих показників молочної продуктивності корови прикарпатського внутрішньопородного типу у період вирощування повинні мати живу масу: при народженні - 32-36, у 6 місяців - 160-180, у 12 - 280-320,