Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ХЕРСОНСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ЯКОВЧУК ВІКТОР СТАНІСЛАВОВИЧ

УДК 636.32/38.058.2.033

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ СПОСОБІВ ІНТЕНСИВНОЇ ВІДГОДІВЛІ МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національному науковому селекційно-генетичному центрі з вівчарства, УААН

ресурсозберігаючий відгодівля молодняк підсис

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Горлова Олександра Дмитрівна, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, УААН, завідувач лабораторії технології виробництва та переробки продукції вівчарства, заслужений працівник сільського господарства України

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Китаєва Алла Павлівна, Одеський державний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Сухарльов В'ячеслав Олексійович, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри технології тваринництва

Захист відбудеться “4” лютого 2010 року о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 у ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” (73006, м. Херсон 6, вул. Р. Люксембург, 23, ХДАУ, ауд. 92 головного навчального корпусу).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон 6, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий “29” грудня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради __________ Н.М. Корбич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Матеріал і методика досліджень

Науково-дослідна робота виконувалась у лабораторії технології виробництва та переробки продукції вівчарства Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства УААН, та ДПДГ “Асканія-Нова” в період 1996-1999рр. Схема експериментальних досліджень наведена на рисунку 1.

Рис. 1 Схема досліджень

Вдосконалення ресурсозберігаючої технології інтенсивного вирощування ягнят у період підсису для наступної їх відгодівлі проводили в ДПДГ “Асканія-Нова” шляхом профілактики шлунково-кишкових захворювань з використанням препарату “Бовілакт”, виготовленого в ДП “Ензім”, м. Ладижин Вінницької області. Для проведення досліду було сформовано дві групи ягнят: контрольна (n=80) і дослідна (n=80). Препарат використовували за такою схемою: 4 г порошку давали ягнятам дослідної групи через ротову порожнину два рази на добу у вигляді 4%-го водного розчину протягом 15 днів, причому першу дачу препарату згодовували до першого прийому молозива.

У ході досліджень вивчали ріст піддослідних ягнят методом щомісячного індивідуального зважування, стан їхнього здоров'я визначали за результатами аналізу крові, причини загибелі молодняку - шляхом патологічного розтину. Обліковий період досліду тривав 90 днів.

Розробку і вивчення ефективності нових технологічних способів при інтенсивній відгодівлі молодняку овець, вирощених за вдосконаленою ресурсозберігаючою технологією в період підсису, здійснювали в умовах фізіологічного двору інституту “Асканія-Нова” при стійловому утриманні за нормами ЗНТП-90 (1990) з використанням у групах тварин однакового удосконаленого технологічного обладнання, спрямованого на скорочення втрат кормів. Годівлю піддослідного молодняку проводили згідно раціону за нормами ВІТ (1989), дегельмінтизацію - новим антигельмінтним препаратом “Дектомакс”, виробник Pfizer, США, у дозі 1мл/50 кг живої маси.

Експериментальні групи (n=20) були сформовані за методом груп-аналогів з урахуванням живої маси та віку з некастрованих баранців поточного року народження. Контрольну відгодівлю піддослідних 4,5-місячних баранців здійснювали протягом 90 діб до досягнення ними 8-місячного віку та живої маси 40-42кг. Умови годівлі і утримання контрольної та дослідних груп протягом всього періоду відгодівлі тварин були згідно схеми досліду (табл.1).

Таблиця 1. - Схема дослідів щодо нових технологічних способів інтенсивної відгодівлі баранців

Перший експеримент. Розробка та вивчення ефективності технологічного способу використання солей мікроелементів (CuSO₄, ZnSO₄, MnSO₄, KJ, CoSO₄ ) проводили на двох групах ягнят. Баранці контрольної групи одержували солі мікроелементів у складі з подрібненими концентрованими кормами. Тваринам дослідної групи використовували солі мікроелементів разом з кухонною сіллю. Розсипну мінеральну суміш готували для використання таким чином. Зважені 15г солей мікроелементів ретельно змішували з 100 г кухонної солі. Потім в отриману суміш досипали сіль до 1 кг та добре перемішували. Наприкінці доводили масу розсипної мінеральної суміші до 10 кг, при цьому ретельно перемішуючи всі компоненти суміші.

Другий експеримент. Вивчення ефективності технологічного способу використання цілого зерна у зерносуміші (ячмінь, овес, кукурудза, пшениця) при інтенсивній відгодівлі молодняку овець здійснювали порівняльно з контрольною групою тварин, які отримували концентровані корми такого самого складу, але у подрібненому вигляді.

Третій експеримент. Розробку та вивчення ефективності технологічного способу використання біологічно-активного препарату “Спікел”, який є сполукою 6,6,6¹,6¹-тетрометил-2,2¹-діоксо-4,4¹-спіробі (гексагідропірімідіну) бурштинової кислоти. Баранці контрольної групи отримували основний раціон та мікроелементи разом з сольовою сумішшю. Тваринам дослідної групи згодовували разом з сольовою сумішшю препарат “Спікел” у попередньо експериментально визначеній дозі 1мг на 1кг живої маси.

М'ясну продуктивність вивчали за методикою ВІТ, (Дубровиці 1979).

Гематологічні дослідження крові в баранців проводили у 4-х та 8-місячному віці по 5 голів з кожної групи. Вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів у крові визначали колориметрично за методикою Г.В.Дервіза та О.І.Воробйова, (1959). Кількість лейкоцитів - шляхом підрахунку в камері Горяєва. У сироватці крові визначали вміст загального білка та його фракцій (альбумінів та б, в, г- глобулінів) за методикою С.А. Карпюк, (1962).

Вовнову продуктивність, вихід чистої вовни, її тонину визначали за загальноприйнятими методиками в лабораторії вовнознавства ІТ “Асканія-Нова”.

Визначення фізико-механічних властивостей вовнового і шкіряного покриву овчин проводили в хімічній лабораторії фабрики ЗАТ “Українське хутро” (м. Харків) за загальновизнаними методичними рекомендаціями.

Біометричну обробку отриманих даних проводили за алгоритмами Н.А. Плохінського (1969) з використанням комп'ютерної програми Excel.

Результати власних досліджень

Вдосконалення ресурсозберігаючої технології вирощування ягнят у період підсису здійснювали шляхом застосування біологічно активного препарату “Бовілакт”. Використання препарату сприяло формуванню нормальної мікрофлори в шлунково-кишковому тракті, профілактувало захворювання ягнят диспепсією, у результаті чого їх збереженість у дослідній групі становила 95 %, тоді як у контрольній групі вона склала 72 %. Це обумовило підвищення живої маси ягнят дослідної групи у період підсису на 7,3 % порівняно з контролем (154,5 г проти 144,0 г; Р>0,95) при різниці за абсолютним приростом 1,4 кг та середньодобовим - 10,5 г (табл. 2).

Таблиця 2. - Продуктивні показники піддослідних ягнят,

Примітка: вірогідність різниці з контрольною групою - * Р>0,95; ** Р>0,99.

У кінці досліду нами було проведено гематологічні дослідження організму піддослідних ягнят і встановлено, що морфологічні показники крові знаходилися в межах фізіологічної норми, але в тварин, які отримували “Бовілакт”, порівняно з контролем визначено тенденцію їх зростання за фагоцитарною активністю, лізоцимною активністю, гемоглобіном, еритроцитами, загальним білком на 1,4, 4,9, 2,6, 6,9 і 1,4 %.

Таким чином, використання удосконаленої ресурсозберігаючої технології вирощування ягнят у період підсису надійно профілактує основні захворювання, сприяє формуванню нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту та забезпечує надходження на відгодівлю добре розвинених, резистентних ягнят, здатних ефективно використовувати кормові засоби і без стресу переносити відлучення від вівцематок при досягненні живої маси у 4,5-місячному віці 24,5 кг.

Розробка та вивчення ефективності технологічного способу використання солей мікроелементів при інтенсивній відгодівлі молодняку овець ( перший експеримент) Експериментально проведено порівняльне вивчення ефективності застосування двох технологічних способів використання солей мікроелементів у сольовій суміші із годівниць-солянок та в суміші з подрібненими концкормами. Встановлено, що розроблений технологічний спосіб сприяв можливості самостійно регулювати надходження мікроелементів до організму ягнят при їх відгодівлі порівняно з контролем. Також з'ясовано, що новий технологічний спосіб використання мікроелементів у сольовій суміші забезпечив підвищення інтенсивності відгодівлі молодняку овець за середньодобовим приростом на 6,1 % порівняно з контролем (151,8 г проти 143,0 г; Р>0,95) при зростанні маси охолодженої туші та площі м'язового вічка на 4,4 % і 3,5 % відповідно (табл. 3). При аналізі хімічного складу м'яса встановлено, що баранці контрольної групи мали вміст білку 18,35 % та жиру 21,46 %, тоді як тварини, котрим застосовували солі мікроелементів у сольовій суміші - відповідно 18,69 % і 22,66 %, або на - 1,9 % і 5,6 % більше, (P<0,95).

Таким чином, застосування солей мікроелементів у сольовій суміші сприяло зменшенню витрат корму на 5,8 % та покращенню гематологічних показників за загальним білком на 2,0 %, що свідчить про технологічність способу, підвищення біологічної доступності мікроелементів та активізацію метаболічних процесів у тканинах організму.

Таблиця 3. - Відгодівельні та м'ясні якості піддослідних тварин,

Ефективність застосування при інтенсивній відгодівлі ягнят цілого зерна в зерносуміші (другий експеримент) Протягом всього експерименту при інтенсивній відгодівлі молодняку овець здійснювалося вивчення ефективності двох технологічних способів використання концентрованих кормів у вигляді цілого та подрібненого зерна, із вдосконалених годівниць-риштаків, що сприяло максимальному усуненню втрат концентрованого корму під час їх згодовування.

Аналізуючи результати застосування нового технологічного способу використання цілого зерна у зерносуміші при інтенсивній відгодівлі тварин та його вплив на відгодівельні якості встановлено, що баранці контрольної групи мали живу масу та абсолютний приріст 39,6±0,25 кг і 13,7±0,19 кг, тоді як тварини з дослідної групи - 41,1±0,39 кг і 15,2±0,28 кг відповідно (табл. 4). Стосовно середньодобового приросту живої маси ягнят, найважливішого показнику при інтенсивній відгодівлі, баранці дослідної групи мали значну, на 10,9% перевагу, порівняно з тваринами контрольної групи (P>0,99). Для вивчення кількісних та якісних характеристик м'ясної продукції, одержаної при різних технологічних способах використання концентрованих кормів у процесі інтенсивної відгодівлі ягнят, нами було проведено контрольний забій піддослідних тварин. Встановлено, що забійна маса баранців контрольної та дослідної груп становила 16,73 кг і 17,33 кг, що склало перевагу в бік останньої на 3,6 % (Р>0,95). При аналізі хімічного складу м'яса встановлено, що розроблений новий спосіб застосування неподрібненої зерносуміші сприяв тому, що ягнята дослідної групи мали загальну вологу 56,62 %, білку 19,05 % та жиру - 23,46 %, тоді як контрольної - відповідно 57,81 %, 18,69 % і 22,66 % (Р<0,95). А за вмістом внутрішньом'язового жиру новий технологічний спосіб використання цілого зерна забезпечив перевагу на 15,6 % (3,48 % проти 3,01 %).

Таблиця 4. - Відгодівельні та м'ясні якості піддослідних тварин,

За результатами етологічних досліджень встановлено, що технологічний спосіб використання цілого зерна при інтенсивній відгодівлі ягнят сприяв підвищенню часу на процеси жуйки та відпочинку тварин на 28,2 % і 13,2 % в порівняно з контролем, а на поїдання корму та стояння або рух - на 13,7 % та 21,1 % менше часу (рис. 2 ).

Контрольна група Дослідна група

Рис. 2 Етограма баранців при інтенсивній відгодівлі.

Завдяки зростанню тривалості жуйки рослинний корм більш тривалий час піддавався механічній дії та бактеріальній ферментації. Це сприяло підвищенню перетравності поживних речовин корму та зростанню середньодобових приростів при зменшенні витрат кормів на 9,7 %. Таким чином, експериментальними дослідженнями доведено, що технологічний спосіб використання цілого зерна у зерносуміші в поєднанні з технологічним способом використання солей мікроелементів у сольовій суміші забезпечив зростання інтенсивності відгодівлі ягнят на 10,9 %, підвищення показників харчової якості м'яса за морфологічним і сортовим складом туш, хімічним складом м'яса, а саме вмістом внутрішньом'язового жиру на 15,6 % (3,48 % проти 3,01 %) при виключенні енерговитрат і втрат під час подрібнення та використання концкормів.

На основі експериментально одержаного матеріалу визначено енергетичну ефективність різних технологічних способів використання концентрованих кормів при відгодівлі баранців (табл. 5).

Таблиця 5. - Енергетична ефективність різних технологічних способів використання концентрованих кормів при відгодівлі баранців, на 1 гол.

Сукупні енерговитрати при використанні подрібненої зерносуміші становили в розрахунку на одну голову - 1553,2 МДж, тоді як у групі тварин, що отримували неподрібнену зерносуміш - 1509,3 МДж. Коефіцієнт енергетичної ефективності при застосуванні неподрібненої зерносуміші (цілого зерна) становив 5,21%, що на 16,0 % більше, порівняно з використанням подрібненої.

Розробка нового технологічного способу використання біологічно активного препарату “Спікел” при інтенсивній відгодівлі молодняку овець (третій експеримент) Експериментально встановлено оптимальну дозу біологічно активного препарату, яка складає 1,0 мг/кг живої маси. Поряд з визначенням дозування “Спікелу” нами розроблено і науково обґрунтовано новий технологічний спосіб використання препарату “Спікел” з безпечним його дозуванням. Суть його полягає в згодовуванні препарату разом з кухонною сіллю, що знаходиться цілодобово в годівницях-солянках. Потреба в солі суворо лімітована фізіологією тварини. Більше того, годівниці з сіллю доступні тваринам протягом доби, тоді як концентрати задаються лише один раз на добу, що порушує безперервне згодовування препарату. На препарат “Спікел” та на технологічний спосіб його використання отримано патент (номер державної реєстрації UА 35212А від 21.03.2001 року).

Встановлено, що новий технологічний спосіб використання біологічно активного препарату “Спікел” при інтенсивній відгодівлі молодняку овець сприяв підвищенню їх відгодівельних якостей, а саме тварини дослідної групи мали живу масу наприкінці досліду 41,8±0,69 кг, тоді як контрольної - 39,6±0,25кг. Абсолютний приріст у дослідній та контрольній групах становив відповідно 15,9 кг і 13,7 кг. Середньодобовий приріст тварин дослідної групи за весь період відгодівлі (90 днів) сягав 177,3 г, тоді як їхніх аналогів - 151,8 г, що забезпечило за інтенсивністю відгодівлі значну на 16,8 % (Р>0,95) перевагу і обумовило ефективність вивчаємого способу. З результатів проведеного забою видно, що забійна маса піддослідних тварин контрольної та дослідної груп становили відповідно: 16,73 кг і 18,73 кг, з забійним виходом 42,40 % та 44,85 % (табл. 6).

Таблиця 6. - Відгодівельні та м'ясні якості піддослідних тварин,

Таким чином, використання препарату “Спікел” сприяло підвищенню забійного виходу на 5,8 %, маси охолодженої туші на 12,6 %, площі м'язового вічка на 2,6%. Найбільш важливим показником в оцінці м'ясної продуктивності є вміст внутрішньом'язового жиру, який сприяє створенню мармуровості м'яса та покращує його структуру. Вважається, що у м'ясі овець внутрішньом'язового жиру повинно знаходитися не менше 3,0 %, але це притаманно в основному м'ясним породам. У нашому експерименті встановлено, що застосування препарату “Спікел” сприяло тому, що вміст внутрішньом'язового жиру в найдовшому м'язі спини баранців дослідної групи склав 3,26 %, тоді як у контрольній групі - 3,01 %, перевага склала 8,3 % у бік дослідної групи.

Вовнова та хутрова продуктивність піддослідних тварин при інтенсивній відгодівлі Перший експеримент. Встановлено, що технологічний спосіб використання солей мікроелементів разом з сольовою сумішшю в баранців дослідної групи порівняно з контрольною сприяв зростанню приросту маси вовни в митому волокні з усієї тварини на 3,0 %, середньої товщини міздри овчини на 9,7 %, міцності овчини під час її розриву на 31,7 %.

Другий експеримент. Проведеними дослідженнями доведено, що при використанні неподрібненої зерносуміші баранці дослідної групи перевершували своїх аналогів з контрольної групи за такими ключовими показниками як приріст маси вовни в митому волокні з усієї тварини на 7,8 %, еластичності овчин на 18,1 %, міцності овчини під час її розриву на 8,0 %.

Третій експеримент. Встановлено, що при використанні біологічно активного препарату “Спікел” баранці дослідної групи переважали тварин з контрольної групи за приростом маси вовни в митому волокні з усієї тварини на 14,1 %, виходом митої вовни на 2,6 %, за природною довжиною вовни на 4,9 %, за міцністю на 5,1, за абсолютною масою овчин на 3,3 %, за міцністю овчини під час її розриву на 8,4 %.

Аналіз крові піддослідних баранців Перший експеримент. Виявлено тенденцію покращення гематологічних показників ягнят дослідної групи порівняно з контролем за гемоглобіном, резервною лужністю, фагоцитарною активністю, бактерицидною активністю та загальним білком відповідно на 1,3, 1,5, 2,3, 1,1, та 2,0 % (Р<0,95). Одержані результати можна пояснити більшою технологічністю нового способу використання солей мікроелементів у сольовій суміші за рахунок їх постійного рівномірного надходження в організм баранців при інтенсивній відгодівлі.

Другий експеримент. Встановлено, що використання нового технологічного способу застосування цілого зерна в зерносуміші сприяло тому, що баранці дослідної групи перевершували своїх контрольних аналогів за кількістю загального білку на 1,8 %, (P<0,95). Кількість загального білку в сироватці крові та співвідношення його фракцій змінюється залежно від дії на організм паратипових умов, особливо технології утримання та кормового фактору. Білковий склад крові можна використати, як один із показників фізіологічного стану організму для розробки ефективних технологічних способів при відгодівлі.

Третій експеримент. При використанні “Спікелу” було вивчено фізіологічні зміни, що відбувалися в організмі тварин при його застосуванні. Встановлено, що кількість гемоглобіну та загального білку в крові баранців контрольної групи становила 12,63 г% і 7,29 г%, тоді як у дослідній - 13,10 г% і 7,51 г%, або на 3,7 і 3,0 % більше. Проведений аналіз біохімічних показників крові піддослідних баранців показав, що вони знаходилися в межах фізіологічної норми, але в ягнят дослідної групи порівнянно з контрольною спостерігалася тенденція до підвищення за такими ключовими показниками як: резервна лужність, фагоцитарна інтенсивність, бактерицидна активність, альбуміни, б-глобуліни та г-глобуліни відповідно на 1,5, 1,8, 0,7, 3,8, 14,2 і 2,8 %-% (Р<0,95).

Перетравність поживних речовин корму та баланс азоту в організмі Перший експеримент. Встановлено, що новий спосіб використання солей мікроелементів упродовж інтенсивної відгодівлі молодняку овець позначився на перетравності окремих поживних речовин. Так, перетравність, протеїну, жиру і клітковини в тварин дослідної групи порівняно з контролем були вищими відповідно на 4,01, 0,38 та 12,92 % (табл. 7 ).

Результати фізіологічного досліду показали, що використання мікроелементів у складі сольової суміші забезпечило тенденцію до переваги відкладання азоту в організмі тварин дослідної групи порівняно з контрольною на 5,69 %. Цей факт можна пояснити тим, що солі мікроелементів у сольовій суміші мали вищу біологічну доступність, сприяли активізації метаболічних та білково-синтезуючих процесів у тканинах організму ягнят дослідної групи і забезпечували підвищення інтенсивності їх відгодівлі на 6,1 %. Крім позитивного впливу на м'ясну продуктивність розроблений технологічний спосіб використання солей мікроелементів створює можливість застосування цілого зерна (зерносуміші) при інтенсивній відгодівлі ягнят, технологічно поєднує обидва способи.

Другий експеримент. Встановлено, що новий спосіб використання неподрібненої зерносуміші при інтенсивній відгодівлі позитивно позначився на перетравності поживних речовин корму в тварин дослідної групи. Так, перетравність сухої речовини в контрольній та дослідній групах становила відповідно 56,16 % та 59,47 %. Тварини дослідної групи перевершували своїх контрольних аналогів за перетравленням протеїну, жиру та клітковини відповідно на 1,2, 9,9 та 2,4% (Р<0,95). Наші дані узгоджуються з результатами досліджень болгарських вчених, які використовували ягнятам ціле та подрібнене зерно (суміш ячменю та кукурудзи).

Результати аналізу середньодобового балансу азоту в піддослідних баранців свідчать, що в тварин дослідної групи було відкладено у тілі 4,72 г азоту, що на 10,5 % більше, ніж у контрольній (4,27 г), (Р<0,95).

Третій експеримент. Дослідження щодо перетравності та балансу поживних речовин у фізіологічному досліді показали, що використання біологічно активного препарату “Спікел” у дозі 1,0 мг на 1 кг живої маси разом із сольовою сумішшю сприяло кращому перетравленню органічної речовини, протеїну та жиру в дослідній групі порівняно з контролем відповідно на 5,7, 7,3 та 9,3 % при (P<0,95). Аналізуючи одержані результати середньодобового балансу азоту в піддослідних баранців виявлено більш високе використання азоту на відкладення в тілі тварин дослідної групи. Встановлено, що застосування біологічно активного препарату “Спікел” та нового технологічного способу його використання при інтенсивній відгодівлі ягнят забезпечило перевагу у відкладанні азоту в тілі тварин дослідної групи порівняно з контрольною на 16,1 %, (Р<0,95).

Таблиця 7. - Перетравність поживних речовин та середньодобовий баланс азоту у піддослідних баранців, ()

Конверсія протеїну й енергії кормів

Перший експеримент. Встановлено, що новий технологічний спосіб використання солей мікроелементів у сольовій суміші порівняно з їх використанням спільно з концентратами позитивно вплинув на коефіцієнт конверсії енергії кормів в енергію м'ясної продукції і склав 5,96 % проти 5,08 %, а також на коефіцієнт конверсії протеїну кормів у білок їстівної частини туші - 6,89 % проти 6,15 %. Підвищення інтенсивності конверсії енергії кормів в енергію м'ясної продукції та протеїну кормів у білок їстівної частини туші баранців дослідної групи порівняно з контрольною на 17,3 % і 12,0 % відповідно обумовлюється результатами перетравності поживних речовин корму.

Другий експеримент. Експериментально доведено, що баранці дослідної групи мали кращу конверсійну здатність. Так, за конверсією енергії кормів в енергію м'ясної продукції та протеїну кормів у білок їстівної частини туші тварини дослідної групи мали 6,78 % та 7,95 %, тоді як баранці контрольної групи - 5,96 % і 6,89 %, що склало перевагу на 13,8 % і 15,4 % відповідно.

Третій експеримент. На підставі отриманих результатів, визначено рівень використання піддослідними тваринами поживних речовин кормів і конверсію їх в енергію та білок м'ясної продукції. Встановлено, що всі піддослідні баранці добре трансформували протеїн і енергію кормів у продукцію. Однак баранці дослідної групи, яким при відгодівлі використовували “Спікел” у сольовій суміші, мали кращу конверсійну здатність. Так, за конверсією енергії кормів в енергію м'ясної продукції та протеїну кормів у білок їстівної частини туші вони переважали ровесників контрольної групи відповідно на 26,7 % і 15,2 %. Цей експериментально отриманий результат пояснюється підвищенням метаболічної активності організму ягнят дослідної групи за рахунок більшого на (11 %) споживання ними води, що сприяє інтенсивності всмоктування поживних речовин і мінеральних солей, а також тим, що біологічно активний препарат “Спікел” містить у собі молекулу бурштинової кислоти (С₄Н₆О₄), яка приймає участь у всіх енергетичних процесах перетравлення поживних речовин корму, де у кінцевому результаті виділяється вуглекислий газ і, виконуючи одну із ключових ролей у клітинному диханні, ця кислота приймає участь у синтезі амінокислот, сприяючи підвищенню конверсійної здатності кормів.

Економічна ефективність розроблених технологічних способів при інтенсивній відгодівлі молодняку овець За результатами досліджень визначено економічну ефективність нових технологічних способів при інтенсивній відгодівлі ягнят з урахуванням додатково одержаної продукції за період інтенсивної відгодівлі ягнят і ринкових реалізаційних цін. Реалізаційна ціна 1 кг живої маси тварин становила 20,00 грн., а вовни у митому волокні - 22,0 грн., (табл. 8). Аналізуючи результати інтенсивності відгодівлі ягнят, вирощених у період підсису за вдосконаленою ресурсозберігаючою технологією, з застосуванням нових технологічних способів: використання солей мікроелементів у сольовій суміші; цілого зерна у зерносуміші; нового біологічно активного препарату “Спікел” у сольовій суміші встановлено їх економічну ефективність за рахунок отримання на одну голову додаткового прибутку відповідно 16,2, 31,1, 46,5 грн.

Таблиця 8. - Економічна ефективність нових технологічних способів при інтенсивній відгодівлі баранців ( у розрахунку на 1 голову)

ВИСНОВКИ

1. У результаті досліджень удосконалено ресурсозберігаючу технологію вирощування ягнят у період підсису що сприяє формуванню оптимальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту та забезпечує надходження на відгодівлю резистентних ягнят, здатних ефективно використовувати кормові засоби.

2. Застосування лікувально-профілактичного препарату “Бовілакт”, у дозі 4 г на голову два рази на добу (4-% водний розчін перорально на протязі перших 15 днів життя) профілактує захворювання ягнят на диспепсію, підвищує їх збереженість до 95% та покращує імунний статус організму. Це підтверджується зростанням фагоцитарної активності лейкоцитів на 1,4 %, лізоцимної активності на 4,9 %, кількості гемоглобіну на 2,6 %, еритроцитів на 6,9 % та загального білку на 1,4 %.

3. Розроблений та науково обґрунтований новий технологічний спосіб використання солей мікроелементів у сольовій суміші при відгодівлі ягнят порівняно з контролем забезпечує збільшення середньодобових приростів на 6,1 % (151,8 г проти 143,0 г, Р>0,95), зменшення витрат корму на 5,8 % та покращення гематологічних показників за загальним білком на 2,0 %, що свідчить про технологічність способу, підвищення біологічної доступності мікроелементів та активізацію метаболічних процесів у тканинах організму.

4. Застосування солей мікроелементів у сольовій суміші при відгодівлі ягнят сприяє зростанню маси охолодженої туші на 4,4 % та зростанню площі м'язового вічка на 3,5 %. Коефіцієнт конверсії енергії кормів в енергію м'ясної продукції та протеїну кормів у білок їстівної частини туші в тварин дослідної групи вище відповідно на 17,1 %, і 12,0 % ніж контрольної, що обумовлюється посиленням обміну речовин в організмі баранців.

5. Розроблено та науково обґрунтовано новий технологічний спосіб використання цілого зерна (зерносуміші) при інтенсивній відгодівлі ягнят. Встановлено, що дослідна група за середньодобовим приростом перевершувала контрольну на 10,9 % (168,4 г проти 151,8 г, Р>0,99) при зменшенні витрат кормів на 9,7 %. Це обумовлюється, як уникненням фізичних втрат концкормів при їх згодовуванні, так і підвищенням коефіцієнту енергетичної ефективності способу на 16,0 %, що свідчить про його доцільність та ефективність.

6. Використання баранцями неподрібненої зерносуміші сприяє підвищенню забійної маси на 3,6 %, (Р>0,95), вмісту внутрішньом'язового жиру на 15,6 % (3,48 % проти 3,01 %), приросту маси вовни в митому волокні на 7,8 %, міцності овчин на 8,0 %. Це досягається через зростання тривалості жуйки на 28,2 % порівняно з контролем, що покращує механічний вплив на корм та підвищує його бактеріальну ферментацію, яка позитивно впливає на якісні показники м'ясної, вовнової та хутрової продукції при інтенсивній відгодівлі.

7. Доведено, що застосування неподрібненої зерносуміші ягнятам сприяє підвищенню перетравності поживних речовин корму, а саме протеїну, жиру та клітковини відповідно на 1,2, 9,9, і 2,4 % порівняно з контролем і обумовлює виявлену тенденцію зростання конверсії енергії і протеїну корму в енергію туші і харчовий білок у тварин дослідної групи на 13,8 і 15,4 % відповідно.

8. Експериментально визначено оптимальну дозу біологічно активного препарату “Спікел” при інтенсивній відгодівлі ягнят, яка становить 1 мг/кг живої маси. Встановлено, що використання препарату “Спікел” у сольовій суміші забезпечує підвищення на 16,8 % (Р>0,99) інтенсивності відгодівлі ягнят за середньодобовим приростом, порівняно з контролем при зростанні таких основних показників крові як гемоглобін, кількість загального білку у сироватці крові та фагоцитарної інтенсивності на 3,7, 3,0, і 1,8 %. Це досягається за рахунок поліпшення перетравності органічної речовини, протеїну та жиру в дослідній групі порівняно з контролем відповідно на 5,7, 7,3, і 9,3 % та свідчить про високу ефективність технологічного способу використання препарату “Спікел”.

9. Експериментально доведено, що застосування препарату “Спікел” і технологічного способу його використання при відгодівлі ягнят забезпечує підвищення забійного виходу на 5,8 %, маси охолодженої туші на 12,6 %, (Р>0,99), вмісту внутрішньом'язового жиру на 8,3 % (3,26 проти 3,01), площі м'язового вічка на 2,6 %, міцності вовни і овчин на 5,1 % і 8,4 % відповідно.

10. Встановлено, що розроблені нові технологічні способи використання кормових засобів при інтенсивній відгодівлі молодняку овець, вирощених у період підсису за вдосконаленою ресурсозберігаючою технологією, забезпечують підвищення інтенсивності відгодівлі на 6,1...