Характеристика ведення лісового господарства та збільшення площі лісів

Культиватор лісовий КЛ-2,6 використовують для обробітку за один прохід міжрядь лісових культур 2,5-3,0 м завширшки. Ширина захвату -- 2,05 та 2,55 м. Основні його частини - це рама з начіпним пристроєм та рамкою автозчіпки, опірні пневматичні колеса, робочі органи, щитки та пристрій для приєднування зубових борін. Щитки запобігають пошкодженню лісових насаджень. Глибину обробітку регулюють за допомогою гвинтового механізму, переміщуючи колеса відносно рами.

Стрілчасті та пружинні лапи забезпечують розпушування ґрунту на глибину до 12 см, а долотоподібні -- до 16 см. Агрегатується з тракторами класів 0,9 та 1,4.

Найбільш трудомістким у догляді за лісовими культурами є весняно-літнє розпушування і знищення бур'янів у міжряддях, у рядах і захисних зонах, яке проводять до змикання культур у рядах.

Донедавна механізованим був лише обробіток міжряддя, а ґрунт у захисних зонах і рядах культур обробляли вручну. Обробіток ґрунту в рядах культур і захисних зонах - досить трудомісткий процес: на 1 га насаджень затрачають 12-15, а іноді й до 30 людино-днів.

Щоб не застосовувати ручну працю, треба розпушувати ґрунт і вичісувати бур'яни зубовими боронами або голчастими дисками на першому-другому році після садіння; обробляти ґрунт ротаційними та висувними робочими органами та ручною моторизованою фрезою.

Дослідження свідчать, що при застосуванні у лісгоспах борін типу «Зигзаг» з висотою круглих зубів 450 мм і більше кількість пошкоджених сіянців не перевищувала 1 %, а якість розпушування ґрунту і вичісування бур'янів були задовільними.

Голчасті диски, що використовують для такого обробітку ґрунту, близькі за будовою до голчастих дисків ротаційних мотик, але мають більший діаметр (близько 600 мм) і загострені та вигнуті круглі зуби діаметром 12 мм. Ці диски вільно посаджені на осях і обертаються при переміщенні агрегату в результаті зчеплення кінців зубів із ґрунтом. Аналогічні за будовою та принципом дії робочі органи ротаційного культиватора РКП-1, що використовують для поверхневого суцільного розпушування ґрунту, на посівних стрічках і у шкільних відділеннях розсадників. Під час робочого руху зуби заглиблюються у ґрунт на 5-6 см, розпушують його і виривають бур'яни.

Голчасті диски і зубові борони ефективніші під час обробітку ґрунту у рядах і захисних зонах культур, коли корені бур'янів проросли у ґрунті не більше як на 5-8 см.

Ґрунт у рядах культур і захисних зонах обробляють ротаційними робочими органами культиватора КРЛ-1А.

З метою одночасного обробітку ґрунту у міжряддях, рядах культур і захисних зонах робочі органи КРЛ-1А закріплюють на рамі культиватора. При цьому для полегшення роботи перед ними на секціях культиватора встановлюють стрілчасті лапи.

Під час догляду за ґрунтом у лісонасадженнях, створених на легких і середніх ґрунтах садінням великомірного садивного матеріалу, або у культурах заввишки до 2 м можна використовувати культиватор бічний лісовий КБЛ-1. Він монтується з правого боку трактора класу 1,4, на задній начіпці якого розміщують культиватор для обробітку ґрунту у міжряддях.

Для одночасного обробітку ґрунту у міжряддях, рядах і захисних зонах лісових культур висотою 1 м з відстанню у ряду не менше як 1 м в будь-яких ґрунтових умовах ефективний агрегат з висувним робочим органом і автоматичним пристроєм для керування. Такий агрегат складається із трактора, позаду якого навішений культиватор для міжрядного обробітку, з правого боку -- автоматичний пристрій для розпушування ґрунту і знищення бур'янів у ряду і захисній зоні з одного боку ряду культур.

Автоматичний керуючий пристрій належить до стежачих систем автоматичного керування (САК), датчиком якого є механічний щуп. Зміна довжини шляху робочого органу досягається встановленням щупа під різним початковим кутом за допомогою регулювального пристрою.У початковий момент руху агрегату робочий орган за допомогою гідроциліндра1 опускається на задану глибину і повертає пристрій у вертикальній площині відносно осі. Якщо під час руху агрегат потрапляє на стовбур, щуп відвертається і через важіль, тягу та кулачок за допомогою золотника включає гідроциліндр, який переміщує паралелограмний механізм і відводить робочий орган від стовбура. Після того як робочий орган мине стовбур, щуп за допомогою пружини повертається у попереднє положення, після чого включається у дію гідроциліндр, і робочий орган повертається у вихідне положення.

Робочий орган - це однобічна плоскорізальна лапа, на якій для поліпшення розпушення ґрунту закріплені пальці. Встановлення на потрібну глибину обробітку ґрунту досягають переміщенням опірного колеса, що забезпечує копіювання робочим органом рельєфу оброблюваної поверхні. Ширина захвату робочого органу становить 0,55 м, найбільше переміщення його -0,5 м, робоча швидкість агрегату -- 5-8 км/год.

Культиватор ротаційний лісовий КРЛ-1А застосовують для обробітку ґрунту у рядках і захисних зонах на глибину 3-8 см при висоті лісових насаджень до 1 м (сосни до 0,6 м). Основними частинами його є рама з начіпним пристроєм у передній частині, два опірних колеса, що за допомогою гвинтових механізмів переміщуються у вертикальному напрямі відносно рами, та два робочих органи -- крильчатки, осі яких встановлені під кутом 5° до вертикалі так, що частина робочого органу, розміщеного ближче до рядка сіянців, заглиблена у ґрунт, а протилежна -- виступає над його поверхнею. Внаслідок цього під час руху культиватора робочі органи обертаються, розпушуючи ґрунт і вириваючи бур'яни. Робочі органи культиватора є трьох видів: багатолопатеві крильчатки, каркаснодротяні та багатозубові крильчатки. Перші два види використовують почергово: спочатку багатолопатеві крильчатки розпушують ґрунт і видаляють бур'яни, нагортаючи при цьому ґрунт до рядка сіянців, а потім застосовують каркасно-дротяні, що роблять те саме, але розрівнюють ґрунт біля рядка. Культиватор з багатозубовими крильчатками використовують у перші роки після садіння сіянців.

Агрегатується культиватор з тракторами класу 1,4.

лісозахисний механізація лісовий культура



Рис. 8. Культиватор ротаційний лісовий КРЛ-1А

Культиватор універсальний начіпний КУН-4 використовують для одночасного догляду за ґрунтом у міжряддях завширшки 2,5-4 м і в рядках сіянців захисних лісонасаджень на рівнинах і схилах крутизною до 8° із застосуванням хімічних засобів і без них.

Культиватор складається з несучої рами, двох опірних коліс, лапчастих робочих органів, двох секцій для встановлення змінних ротаційних робочих органів, двох висувних секцій з автоматичними керуючими пристроями та рамки для закріплення розпилювачів при використанні хімічних засобів для боротьби з бур'янами.

Несуча рама культиватора має телескопічну конструкцію і складається з каркасу і чотирьох штанг 2, з'єднаних двома брусами жорсткості. У передній частині рами приварено замок, який є ланкою автозчіпки для начеплення культиватора на трактор.

Каркас складається з двох брусів з прямокутним перерізом, з'єднаних стяжками, до яких приварено брус для закріплення секцій робочих органів.

На передньому брусі каркасу є три пари наскрізних отворів для фіксації висувних секцій для роботи у міжряддях завширшки 3, 3,5 і 4 м. За рахунок зміни вильоту штанг ширину несучої рами можна збільшувати з 220 до 410 см.

Опірні колеса призначені для копіювання рельєфу ґрунту і регулювання заглиблення робочих органів під час обробітку міжрядь.

Лапчасті робочі органи використовують для догляду за ґрунтом у міжряддях культур. Вони являють собою двобічні стрілчасті лапи, до яких приварені плоскі стабілізатори, що запобігають сповзанню культиватора на схилах.

Права і ліва секції являють собою шарнірний чотириланковий механізм з опірним колесом, призначений для встановлення змінних ротаційних робочих органів -- зубових і лопатевих.

Зубовий робочий орган встановлюють для розпушування ґрунту і знищення бур'янів у рядках і захисних зонах лісових культур заввишки до 25 см. Він має диск, на якому закріплено 36 круглих зубців. Вісь обертання диску встановлена під кутом до вертикалі.

Лопатевий робочий орган призначений також для розпушування ґрунту і знищення бур'янів у рядках і захисних зонах лісових культур заввишки від 25 до 100 см. До його основи прикріплено 12 лопатей, а вісь його обертання розміщується під кутом до вертикалі.

Гідросистема культиватора за допомогою шлангів сполучена з гідросистемою трактора.

Рамка розприскувачів призначена для внесення гербіцидів у рядки і захисні смуги лісових культур заввишки до 100 см. Вона являє собою рамку П подібної форми, на кінцях якої розміщені розприскувачі. У нижній частині рамки на кронштейнах закріплені шторки, які запобігають потраплянню гербіцидів на крони рослин.

Рамка має штуцер, до якого приєднується рукав високого тиску обприскувача універсального ПОУ, що монтується на тракторі.

2.2 Технологія вирощування садивного матеріалу

Бур'яни можна знищувати гербіцидами, використовуючи при цьому апарати і машини, які застосовують для хімічної боротьби зі шкідниками.

Високий ефект застосування гербіцидів отримують при додержанні таких правил:

1) гербіциди треба вносити на однакову глибину, попередньо вирівнявши поверхню ґрунту, щоб запобігти надмірно глибокому загортанню їх та пошкодженню ними сіянців деревних та чагарникових порід;

2) ґрунтові гербіциди доцільно вносити у вологий ґрунт на глибину 6-8 см з наступним рівномірним перемішуванням їх на усю глибину шару;

3) при використанні гербіцидів треба враховувати чутливість до них сіянців деревних і чагарникових порід. Зокрема, сіянці дуба черешкового, клена гостролистого, сосни звичайної, груші, яблуні та деяких чагарникових порід відносно стійкі до триазину.

У розсадниках для боротьби із насіннєвими сходами бур'янів рекомендується суцільне обприскування грунту, але не пізніше ніж за 2-7 днів до появи сходів деревних порід.

На невеликих площах бур'яни знищують за допомогою ранцевих обприскувачів, на великих -- тракторними оприскувачами. Обприскування проводять смугами без пропусків та перекриття. Одноразове обприскування гербіцидами не поступається за ефективністю перед одноразовим механічним прополюванням, оскільки затримує заростання посівів бур'янами на 6-8 тижнів, а витрати праці при хімічній обробці у 30-40 разів менші порівняно із прополюванням вручну.

Розрізняють два способи механізованого обробітку рослин гербіцидами: сідланням та вписуванням у міжряддя обліснених сіянців або саджанців. При першому способі гербіциди наносять смугами завширшки 0,5-0,6 м за допомогою підживлювачів-обприскувачів універсальних ПОУ або ПОМ-630, форсунки яких під час руху агрегату переміщуються над рядами культур. У другому випадку гербіциди наносять на захисні зони здебільшого одночасно із культивацією ґрунту у міжряддях. Для цього використовують агрегати, що складаються з трактора класу 1,4, культиватора та підживлювача-обприскувача універсального ПОУ. Для нанесення гербіцидів на бічних штангах залишають по дві-чотири форсунки, що встановлюють під кутом 45° до поверхні ґрунту.

Використовуючи гербіциди, що проникають у рослини через листя, на штангах поряд із діючими розприскувачами встановлюють щитки, які запобігають потраплянню гербіцидів на крони сіянців і саджанців.

При хімічному захисті рослин слід суворо дотримуватись правил охорони праці й техніки безпеки.

Якщо хімічні засоби використовувати одночасно з культивацією, можна виключити ручну працю на доглядах за лісовими культурами.

Підживлювач-обприскувач універсальний ПОУ використовують для внесення водного аміаку у ґрунт під час оранки та передпосівного обробітку, підживлення просапних культур у період вегетації, боротьби з бур'янами за допомогою гербіцидів, суцільним та рядковим обприскуванням і боротьби зі шкідниками та хворобами культур за допомогою отрутохімікатів.

Основними вузлами ПОУ є два резервуари, шестерінчастий насос, засмоктувальна та напірна комунікації, універсальна штанга з робочими органами й заправний пристрій. Обприскувач приводиться у дію від вала відбору потужності.

Схема робочого процесу така: з резервуарів, з'єднаних трубопроводом, через триходовий кран та фільтр рідина надходить у шестерінчастий насос й нагнітається через регулятор витрати рідини у штангу з розпилювачем відцентрової дії. Регулятор дає змогу змінювати кількість рідини, що надходить у штангу. За показаннями манометра можна визначити тиск рідини у штанзі. Рідина, що перебуває у баках, перемішується гідромішалками. Для приведення у дію та регулювання швидкості руху рідини в каналі служить вентиль. Включений у напірну комунікацію регулятор тиску з манометром дає змогу регулювати тиск рідини, а також перепускати надмірну кількість у засмоктувальний трубопровід.

Резервуари заповнюють рідиною за допомогою газоструминного вакуум-апарата, встановленого на вихлопній трубі трактора. Рідина засмоктується по забірному рукаву через триходовий кран. При заповненні баків рідиною спливає поплавковий клапан, перекриваючи всмоктувальну трубу вакуум-апарата, і подавання рідини припиняється. Аміачну воду подають через спеціальні підживлювальні трубки, що встановлюють на штанзі обприскувача. При обприскуванні садів і лісонасаджень використовують дві штанги з брандспойтами. При цьому для одержання високого тиску рідини встановлюють більш потужний трипоршневий насос.

Ширина захвату обприскувача у польовому варіанті -- 10 і 15 м. Агрегатується з тракторами класів 0,9, 1,4 та 3,0.

Рис. 10. Підживлювач-обприскувач універсальний ПОУ

Підживлювач-обприскувач малооб'ємний ПОМ-630 використовують для малооб'ємного обприскування багаторічних насаджень і польових культур. Основними його частинами є рама, бак для розчину хімікатів з гідравлічною мішалкою, насос, дискові розбризкувачі, вентиляторний пристрій, регулювальна та контрольна апаратура, а також пристрій для самозаправлен-ня. Варіант для обробітку низькорослих культур - ПОМ-630-2, обладнаний штангою. Привід усіх механізмів здійснюється від вала відбору потужності трактора. Ширина захвату машини у багаторічних насадженнях становить до 4 рядів, а польових культур -- 15-20 м, продуктивність за годину відповідно 9,6 га та 12,0 га. Агрегатується з тракторами класу 1,4, 3,0 та 4,0.

У лісових розсадниках застосовують суцільний і смуговий обробіток ґрунту, бо за таких умов можна використовувати плуги загального і спеціального призначення. Суцільний обробіток ґрунту у лісовому господарстві має багато спільного з суцільною оранкою у сільському господарстві.

Плуг плантажний ППН-40 використовують для передпосадкового обробітку грунту на глибину до 45 см під розсадники, ягідні культури і лісові насадження у лісових смугах. На рамі плуга змонтовані основний корпус, передплужник, дисковий або чересловий ніж, механізм регулювання ходу плуга, опірне колесо і підніжка. Корпус має поверхню культурного тину, полиця передплужника -- напівгвинтову поверхню. Таке поєднання поверхонь корпуса і передплужника забезпечує повне переміщення верхнього горизонту вниз на зв'язаних задернілих ґрунтах (перевалювання) і перемішування гумусового горизонту ґрунту з нижнім підзолистим шаром на підзолистих ґрунтах. Плуг агрегатується з гусеничними тракторами класу 3,0.

Внесення науково обґрунтованих доз органічних і мінеральних добрив є одним із основних заходів підвищення родючості і відтворення структури ґрунту як у період освоєння площ під розсадники, так і під час його наступного використання. Це пояснюється тим, що вирощувані у ньому сіянці і саджанці забирають з ґрунту багато поживних речовин. Отже, при вирощуванні дворічних сіянців сосни з дерново-підзолистих ґрунтів виноситься 17-20% загальної кількості рухомих сполук азоту, фосфору і калію.

При правильному підборі об'єктів і кваліфікованому виконанні робіт одноразове внесення добрив протягом 5-8 років забезпечує додаткове підвищення запасу лісу у розмірі 20 м³/га, у 1,7-2,2 раза збільшує врожай насіння, підвищує його схожість, сприяє виникненню і розвитку самовисіяних культур.

Механізоване внесення добрив передбачає такі технологічні операції: готування і навантаження добрив у транспортні засоби у місцях їх заготівлі або зберігання, транспортування і розкидання.

Для виконання цих технологічних операцій використовують машини для готування, навантаження і транспортування добрив для внесення твердих мінеральних добрив і рідких органічних.

Навантажувач грейферний універсальний ПГО-0,2А використовують для підготовки і навантаження добрив. Він монтується на колісному тракторі класу 0,6 або самохідному шасі такого самого класу. Має такі робочі органи: грейферний та звичайний ковші, кігті, гак та бульдозерну начіпку. За їх допомогою перемішують, перелопачують та вантажать добрива. Вантажопідйомність його -- до 200 кг на грейферному ковші та 400 кг на гаку.

З цією самою метою використовують навантажувач екскаваторний начіпний П3-0,8Б, що обладнаний бульдозерним відвалом та змінними робочими органами: грейферним ковшем, кігтями, гаком і екскаваторною лопатою. Монтується він на колісному тракторі класу 1,4, вантажопідйомність його -- до 800 кг. При більших об'ємах робіт використовують одноківшевий гідравлічний напівповоротний екскаватор 30-2621А.

Для транспортування 2000 кг добрив до місця їх внесення використовують напівпричіп-самоскид одновісний ГКБ-95011, що агрегатується з колісними тракторами класів 0,9 і 1,4, а 4000 кг добрив -- причіп самоскидний двовісний ГКБ-887Б, що буксується колісним трактором класу 1,4.

Начіпний розкидач добрив НРУ-0,5 застосовують для поверхневого внесення мінеральних добрив, а також для розсівання насіння сидератів. Розкидач складається з таких основних частин: рами, начіпного пристрою, бункера, дозувального пристрою, висівного механізму, розкидувального пристрою, механізму приводу дисків, і повітрозахисного пристрою. Розкиду вальний пристрій являє собою два диски, що обертаються у протилежні боки, розкидаючи добрива по поверхні ґрунту. Привід усіх механізмів -- від карданного вала, з'єднаного з валом відбору потужності тракторів класів 0,6, 0,9 та 1,4. Робоча ширина захвату становить 4-12 м, продуктивність за годину роботи -- до 14,4 га/год.

Боронування -- агротехнічний прийом, яким завершують обробіток верхніх шарів ґрунту, роздрібнюючи великі глиби і видаляючи бур'яни. Боронування застосовують також для зберігання вологи у ґрунті (розпушування верхніх шарів, знищення ґрунтової кірки), для загортання і змішування мінеральних добрив з ґрунтом.

Борона дискова садова важка БДСТ-2,5 з шириною захвату 2,5 м, причіпна. Вона має раму з причіпним пристроєм та дві шарнірно з'єднані секції батарей: передню з вирізними дисками і задню із суцільнокроєними дисками. Борону можна встановлювати без зміщення відносно поздовжньої осі трактора, а також із зміщенням праворуч чи ліворуч до 2,8 м, відповідно переставляючи тяги на секторі рами і закріплюючи їх штирем. Глибину обробітку регулюють зміною кута атаки дисків передньої батареї від 18 до 25°, а задньої -- від 18 до 32° та маси баласту, для якого на рамі змонтований ящик. Найбільша глибина обробітку становить 15 см. При поворотах і переїздах на невеликі відстані диски за допомогою гідроциліндра повертають так, що їх кут атаки дорівнює нулю. При цьому борона перекочується на дисках. Якщо її треба транспортувати на значні відстані, то їх переводять у транспортне положення і перевозять на начіпній системі трактора. Агрегатується з тракторами класу 3,0.

Сівба деревного насіння -- один із прийомів розведення або поновлення лісу. Сівбу проводять також для вирощування у розсадниках садивного матеріалу.

У лісових розсадниках насіння висівають рядками або стрічками у вузькі (2-4 см) і широкі (10-12 см) борозни. Сівба у широкі борозни зветься широкострічковою.

Насіння у розсадниках висівають сівалкою для несипкого насіння СПН-3, сівалкою лісогосподарською універсальною СЛН-5-20 та сівалкою з підвищеною точністю висіву «Литва-25».

Сівбу виконують такими способами: човниковим, урозвал та із перекриттям.

Човникова сівба насіння у розсадниках та при вирощуванні сільськогосподарських культур дає змогу робити паралельні робочі ходи. При цьому у кожного наступного ходу напрям руху протилежний попередньому. Смуги, залишені для розворотів у кінці гонів, засівають під час поперечного руху агрегату.

Сівбу урозвал починають з краю загону, а закінчують всередині. Перевага цього способу полягає у тому, що дуже легко робити розмітки ділянок. Проте, якщо ширина загону не є кратною ширині захвату, то посередині загону залишається смуга, яку потім доводиться засівати агрегатом із зменшеною кількістю сошників.

Застосовуючи сівбу з перекриттям, треба розбивати загінки за шириною на дві однакові частини. При цьому за допомогою сівалки роблять перекривальні проходи. При висіванні таким способом петельні повороти виключаються.

Якщо для одержання дружніх сходів у лісових розсадниках посушливих районів треба застосовувати мульчування посівів деревною тирсою або гноєм-сипцем, в одному агрегаті із сівалкою доцільно розміщувати сітчастий барабан, заповнений матеріалом для мульчування.

Сівалку «Литва-25» використовують для висівання у розсадниках дрібного насіння з підвищеною точністю.

Основними збірними одиницями є рама, на якій встановлено всі основні та допоміжні механізми і пристрої сівалки, бункер 4, висівний апарат, насіннєпроводи, борозноутворювальиий коток, вдавлювальний коток, загортальна гребінка, волокуша, планувальний пристрій та привід висівального апарата.

Основна схема роботи сівалки -- п'ятистрічкова (двадця-тип'ятирядкова) при ширині стрічки 12 см і такій самій відстані між ними. Сівалку комплектують пластинками, якими можна закривати окремі секції висівного апарата. Отже, якщо закрити середню секцію, то висіватимемо насіння за чотиристрічковою схемою: 12-12-36-12-12-12, а другу і четверту -- за тристрічко-вою: 12-36-12-36-12. Вал висівального апарата приводиться у рух від ведучого колеса з ґрунтозачепами через ланцюгову передачу. Норму висіву регулюють заміною ведучої або веденої зірочки.

Насіннєпроводи^ сівалки -- пластмасові, п'ятисекційні, тобто кожен з них має п'ять відділень, розрахованих на проходження насіння тільки з чарунок одного ряду.

Замість сошників сівалка має борозноутворювальиий коток, поділений на п'ять секцій, в кожній з яких - по п'ять реборд з трапецієподібним перерізом. Секції котка закріплені на одному валу з приводним колесом.

Інтенсивність дощування -- це кількість води у літрах, що випадає на 1 м² поверхні ґрунту за одну хвилину. Кількість її не повинна перевищувати водопоглинальну здатність ґрунту, бо інакше структура буде руйнуватися, вода стікатиме і в зниженнях утворюватимуться калюжі.

Водопоглинальна здатність ґрунтів залежить переважно від їх механічного складу і становить для піщаних ґрунтів в середньому 1,5, супіщаних -- 1,0, легкосуглинкових -- 0,88, середньо-суглинкових -- 0,6, важкосуглинкових -- 0,2 л/хв на 1 м².

Норма разового дощування, тобто кількість води, що подається на 1 м² поверхні ґрунту за один прийом, залежить насамперед від ґрунтових умов і глибини, на яку треба зволожити ґрунт, а також від інших факторів (опадів, сили вітру, температури, агротехніки, виду й віку садивного матеріалу, що вирощують та ін.). При визначенні норм і періодичності дощування треба підтримувати у ґрунті оптимальну для розвитку сіянців вологість. Глибина зволоження залежить від глибини поширення основної маси кореневої системи і коливається від 0,1 м під час появи сходів до 0,3 м у період викопування. При оптимальному зволоженні ґрунту у цьому шарі посилюється розвиток у сіянців бічних мичкуватих коренів, що в умовах посушливого клімату південного сходу забезпечує добру приживлюваність насаджень.

Садивний матеріал викопують восени після закінчення вегетації або навесні, до розпускання бруньок.

Для викопування сіянців та саджанців застосовують вико-пувальні плуги та скоби. Великомірний садивний матеріал викопують викопувальною машиною ВМКМ. Цією машиною викопують саджанці заввишки до 3 м, одночасно струшуючи підрізану скибу грунту. При цьому саджанці укладаються на 2,5 м в бік від викопуваного ряду. Продуктивність машини -- до 4 тис. шт. за зміну. Великомірні саджанці з грудкою землі викопують спеціальним обладнанням, змонтованим на тракторах класу 3,0 машинами типу «Крот» або МДВ.

Викопувальні плуги та скоби регулюють так, щоб коріння підрізувалося без обривання, обдирання та розмочалювання на глибині не менше як 25-30 см під час викопування сіянців та не менше 35-40 см під час викопування саджанців. Якщо восени ґрунт дуже ущільнений та сухий, то ділянку, де викопують саджанці, заздалегідь сильно поливають.

Сіянці викопують скобами НВС-1,2, НВС-1.2М та скобою викопувального плуга ВПН-2, розміщеною симетрично до поздовжньої осі трактора. При цьому викопувальний агрегат рухається вздовж рядів сіянців, роблячи повороти у кінці гонів. При викопуванні саджанців машинами із скобами, розміщеними збоку, як у викопувального плуга ВПН-2, викопувальний агрегат рухається навколо школок. Викопування садивного матеріалу організовують так, щоб робітники, які вибирають і викопують сіянці і саджанці, не затримували рух викопувальних агрегатів. Ділянки рекомендується розбивати на загони з таким розрахунком, щоб кожний наступний прохід агрегату був віддалений від попереднього на 5-10 м.

Після викопування садивний матеріал укладають у тару, закривають вологим мохом, соломою або мішковиною та переносять на прикопувальну ділянку, де його сортують та прикопують. Якщо сіянці вивозять за межі лісгоспу, то одночасно з сортуванням їх в'яжуть у пучки по 50-100 шт. При транспортуванні на далекі відстані садивний матеріал упаковують у тюки. Маса тюків з сіянцями не повинна перевищувати 65 кг, з саджанцями -- 90-100 кг.

2.3 Механізація протипожежних заходів

Серед комплексу заходів боротьби з лісовими пожежами розрізняють запобіжні заходи з виявлення лісових пожеж та боротьби з ними.

Запобіжні протипожежні заходи передбачають:

а) роз'яснювальну роботу серед населення (лекції, бесіди, розвішування плакатів, радіо- та телепередачі тощо), адміністративні заходи до порушників, очищення лісів від хмизу, сушняку, вітролому і деревних решток після лісозаготівель, своєчасне проведення санітарних рубок та ін;

б) заходи, спрямовані на обмеження поширення можливих пожеж, їх швидке виявлення та ліквідацію на початку виникнення.

Щоб обмежити поширення можливих пожеж, створюють захисні протипожежні смуги, захисні канави, влаштовують протипожежні розриви та водойми. Одночасно підвищують пожежостійкість лісонасаджень поблизу пожежонебезпечних ділянок регулюванням їх складу та повноти, створенням пожежостійких узлісь переважно з листяних порід та ін.

Захисні протипожежні смуги, які обмежують можливі низові пожежі, створюють навесні або восени ґрунтообробними та землерийними машинами. Ґрунтовий покрив випалюють, після чого висівають або висаджують на смугах вогнестійкі рослини.

Влітку захисні смуги поновлюють ґрунтообробними машинами або обробляють гербіцидами. Ширина протипожежних смуг залежить від ґрунтового покриву. Якщо на ділянці переважають лишайники та мохи, ширина смуг становить 1,0-2,5 м; на захаращених ділянках з глибоким трав'янистим покривом -- 2,5-4,0 м і більше.

Глибина обробітку ґрунту повинна забезпечувати повну мінералізацію смуги, тобто повне очищення її від трав'янистої рослинності, лісової підстилки та інших речовин. Обробляють ґрунт під смуги тракторними плугами, бульдозерами, канавокопачами та іншими ґрунтообробними машинами. Найчастіше для цього застосовують плуг комбінований лісовий ПКЛ-70 і плуг лісовий смуговий ПЛП-135. Можна також використовувати чагарниково-болотні плуги, а в місцях, де немає великих коренів і пнів, -- сільськогосподарські плуги загального призначення. Доцільно застосовувати начіпні плуги, бо у лісових умовах тракторні агрегати з ними більш маневрені.

Плугом ПКЛ-70А з трактором класу 3,0 утворюють мінералізовану смугу завширшки 1,4 м. Такий агрегат при роботі на зрубах із кількістю пнів 600-800 на одному гектарі має продуктивність до 22 км за зміну; на зрубах з 350-500 пнями на 1 га -- 25 км, на площах без пнів -- до ЗО км за зміну. Плуг ПЛП-135, що навішують на трактор класу 6,0, прокладає мінералізовану смугу шириною до 2,5 м. Продуктивність цього агрегату на зрубах досягає 14 км за зміну.

Продуктивність чагарниково-болотних та сільськогосподарських плугів можна визначати за формулою.

Бульдозерами створюють мінералізовані смуги завширшки близько 3 м. Звичайно середня глибина різання ґрунту становить 10 см. Більш продуктивні універсальні бульдозери з поворотним відвалом, встановленим під гострим кутом до напряму руху. При цьому зрізаний ґрунт зміщується у бік, що збільшує ширину мінералізованої смуги. Продуктивність універсального бульдозера, змонтованого на тракторі класу 6,0, становить до 15 км за зміну. Продуктивність бульдозера з неповоротним відвалом за зміну -- близько 10 км/зм мінералізованої смуги.

При створенні ґрунтових протипожежних смуг на ділянках без кам'янистих включень та у різних категоріях лісових площ (насадження, зруби, згарища) ефективним є агрегат, що складається з трактора класу 3,0 та смугопрокладача фрезерного ПФ-1. Цей агрегат створює десятиметрову смугу і має продуктивність до 13,5 км/зм.

Для прокладання загороджувальних й опірних мінералізованих смуг та для їх поновлення рекомендується агрегат лісо-пожежний фрезерний АЛФ-10, що агрегатується з тракторами класу 1,4. Ширина утворюваної ним мінералізованої смуги становить 1,5-10 м, ґрунт відкидається на 1,5-13 м, а продуктивність за годину роботи становить 2,8 км.

Протипожежні смуги поновлюють плугами, дисковими боронами та ґрунтовими фрезами.

При прокладанні захисних мінералізованих смуг канавокопачем завчасно намічують трасу так, щоб на ній не було перешкод, великих свіжих пнів та дерев. Продуктивність канавокопача -- близько 7 км смуги за зміну.

Захисні канави використовують для обмеження можливих підземних пожеж. їх прокладають канавокопачами МК-9 або ЛКН-600 на глибину не менше як 0,5 м, тобто до мінералізованого шару. Ширина захисних канав навколо площ торфопідприємств з житловими, службовими та іншими будівлями повинна становити не менше як 1 м. Такі канави риють екскаваторами.

Плуг комбінований лісний начіпний ПКЛ-70 призначений для механізації лісовідновлювальних робіт на не-розкорчованих зрубах. Плугом можна виконувати такі роботи: нарізувати борозни завширшки 70 см та завглибшки 6-15 см двополицевим корпусом з одночасним садінням сіянців або висіванням насіння у дно борозни на добре дренованих ґрунтах, нарізувати однополицевим корпусом скиби завширшки 50 см і завтовшки до 25 см під наступний посів насіння або насадження сіянців, а також для створення протипожежних смуг. Основними органами плуга є рама, чересловий ніж та двополицевий корпус. Полиці корпуса мають гвинтову поверхню, що забезпечує нормальне перевертання скиби й укладання її суцільною стрічкою по боках борозни. Кінці лемішів корпуса з боків відігнуті вгору і виконують роль бічних ножів корпусу.

Садильний пристрій встановлюється на рамі за двополицевим корпусом і дає змогу висаджувати сіянці у дно борозни одночасно з обробітком ґрунту.

Посівний пристрій приєднується до плуга замість садильного. Для розпушування дна борозни встановлюється спеціальна лапа. У плуга ПКЛ-70 є напівавтоматичний зчіпний пристрій для приєднування плуга до начіпної системи трактора.

Плуг за допомогою спеціальної навіски начіплюється на трелювальний трактор або на інші трактори класу 3,0.

Рис. 11. Плуг комбінований лісовий ПКЛ-70

2.4 Механізація лісозахисних робіт

Для захисту лісів і лісонасаджень від шкідників та хвороб застосовують лісогосподарські, механічні, біологічні та інші заходи.

Лісогосподарські заходи зводяться до створення здорових лісонасаджень, добре організованого догляду за лісом та зберігання заготовлених лісоматеріалів, а також проведення необхідних лісомеліоративних заходів, своєчасного збирання пошкоджених бурями та пожежами дерев тощо.

Механічні заходи боротьби передбачають збирання комах та їх личинок за допомогою різноманітних прийомів: ручне збирання, спорудження ловильних канав, застосування електроосвітлювальних пристроїв у нічний час та ін.

В основі біологічного методу лежить використання для боротьби зі шкідливими комахами їх ворогів із тваринного та рослинного світу (тварин, птахів, паразитичних комах, бактерій, грибів).

Хімічний захід боротьби полягає у знищенні шкідників різними хімічними речовинами: обприскуванні отруйною рідиною, обпилюванні порошкоподібною отрутою, обкурюванні (фумігації), газуванні аерозолями, згодовуванні отруйних принад.

З усіх заходів боротьби зі шкідниками і хворобами лісу найпоширенішим є хімічний. У лісогосподарській та лісомеліоративній практиці найбільш ефективна боротьба зі шкідниками лісонасаджень полягає в обприскуванні та обпилюванні. Часто застосовують і обкурювання (фумігацію) ґрунту газом для очищення його від личинок хруща та інших шкідників. Хімічні методи застосовують також для боротьби з бур'янами. Отруйні речовини для обприскування застосовують у вигляді розчинів, суспензій, емульсій, аерозолей (туманів) та екстрактів.

При обпилюванні отрута наноситься на заражені рослини у вигляді дрібного порошку або пилу. Для фумігації ґрунту в нього певним способом вносять отруту, яка, поступово випаровуючись, насичує парами шари ґрунту і знищує шкідників, що в ньому перебувають.

На виробництві використовують ранцеві, тракторні та аеро-обприскувачі.

Ранцеві обприскувачі з налитою в них рідиною мають масу близько 20 кг, робітники носять їх за спиною на наплічних ремінцях. Рідину виштовхують із розприскувачів ручними насосами: поршневими, діафрагмовими або іншими.

Тракторні обприскувачі можуть бути начіпними або причіпними. Начіпні монтуються безпосередньо на тракторі або навішуються на його навіску. Причіпні працюють в агрегаті з трактором.

Аерообприскувачі встановлюють на літаках та вертольотах.

Обпилювачі групують за тими самими ознаками, що й обприскувачі.

Фумігатори, що подають отруйну рідину у ґрунт, бувають ручними (інжектори) та механічними.

Протруйні машини призначені для обробки насіння отрутохімікатами перед сівбою з метою знищення збудників хвороб на його поверхні (вкриваючи його розчинами або порошками отрутохімікатів).

Машини для розкидання отруйних принад використовуються при знищенні шкідливих комах (сарани тощо).

Обпилювач широкозахватний універсальний ОШУ-50А тракторний начіпний, застосовується для боротьби зі шкідниками і хворобами у посівному та шкільному відділеннях лісових розсадників, а також при обробці садів, виноградників, польових та овочевих культур. З бункера крізь жолоб до всмоктувального вікна вентилятора. Вихідне вікно вентилятора має щілиноподібний розпилювач, через який пиловий потік виноситься на рослини. Отрутохімікат перемішується у бункері мішалкою, а подається до вихідного отвору бункера шнеком й викидається через вікно бункера протиральною котушкою. Поперечний переріз вихідного отвору регулюється заслінкою за допомогою важеля через трос. Приведення у дію всіх механізмів обпилювача здійснюється від вала відбору потужності через карданну передачу. Обпилювач можна обладнати садово-польовим або виноградниковим розпилювальним пристроєм. Встановлений на обпилювачі гідроциліндр дає змогу повертати щілиноподібний розпилювач у потрібному напрямі для регулювання пилового потоку. Ширина захвату у польовому варіанті -- 100 м, робоча швидкість -- 8 км/год. Навішується на трактори класів 0,9 та 1,4.

Ручний аерозольний апарат РАА-1 призначений для захисту лісових культур і посівів у розсадниках від шкідників і хвороб, для знищення бур'янів, на сіножатях, пасовищах, уздовж меліоративних канав та шляхів. Апарат складається із бензобака, бака для робочої рідини, ручного повітряного насоса, камери згоряння, аерозольної труби, розпилювача, системи запалення, запобіжного клапана, манометра й трубопроводів з кранами.

Суть технологічного процесу полягає у тому, що при закритих кранах і виключеному запаленні насосом повітря нагнітають у бензобак, внаслідок чого тиск у баку підвищується. Кнопкою замикають контакти коробки запалювання, при цьому між електродами свічки безперервно виникає іскра. Відкривають кран, забезпечуючи надходження бензину по трубопроводу до змішувача. Бензин змішується з повітрям, що подається насосом, і суміш надходить у камеру згоряння, запалюється від іскри, згоряє, внаслідок чого у камері різко підвищується тиск. Тоді клапан змішувача закривається, а продукти згоряння по трубі викидаються в атмосферу, працюючи як газовий поршень. Тому у камері утворюється розрідження, клапан змішувача відкривається, подаючи нову порцію пальної суміші, і процес повторюється. Після стабілізації режиму запалення тиск у бензобаку створюється за рахунок газів, що надходять із камери через клапан по трубопроводу. Для роботи відкривають кран і ці гази створюють тиск у баку для робочої рідини. Після того, як камера згоряння прогріється, відкривають кран і робоча рідина надходить до розпилювача, яким подрібнюється, частково випаровується в потоці гарячих газів та виноситься в атмосферу, де конденсується, внаслідок чого утворюється туман (аерозоль). Система запалювання апарата включає електричні батарейки, переривник, індукційну котушку та свічку. Місткість бензобака -- 1л, бака робочої рідини -- 4 л. Маса апарата в порожньому стані -- 9 кг.



3. Розрахунок продуктивності машино-тракторних агрегатів

3.1 Розрахунок продуктивності машино-тракторних агрегатів

Технічну або розрахункову продуктивність визначають за формулою:

де, В - конструктиі на ширина захвату машини або знаряддя, м; V - фактична швидкість руху агрегата, км/год.; Т - час роботи агрегата протягом зміни, год.(8 год.); Кт - коефіцієнт використання часу зміни (0,90-0,95);

Для агрегатів, результати роботи яких можуть вимірюватись у лінійних одиницях (нарізка борозен, посадка лісових культур, догляди за ними, прокладка протипожежних мінералізованих смуг, догляди за ними та ін.) продуктивність за зміну визначають за формулою:

Змінна продуктивність корчувальної машини в гектарах за зміну може бутлі визначена за формулою:

де і - кількість викорчуваних пнів за 1 хв.: для злів діаметром 36-40 см і 1 шт.; для пнів діаметром 41-45 см. і = 0,3-0,6 шт.; Т - тривалість зміни, год.; Кт - коефіцієнт використання робочого часу (0,80-0,85); п- кількість пнів на 1 га.

Змінну продуктивність при трелюванні пнів у штуках за зміну визначають за формулою:

де п - кількість пнів, які вивозять за один рейс (2-3 шт.); Т- тривалість зміни, год.; - середня відстань трелювання пнів, м (до 50 м); - середня швидкість руху; - час навантаження пеньків (3 хв); - час розвантаження пнів (1,5 хв); - час, який витрачаються на розвертання корчувача (1,0 хв).

Продуктивність універсального бульдозера при розрівнюванні грунта (м²) можна визначити за формулою:

де Т-тривалість зміми, год.; - коефіцієнт використання робочого часу (0,8-0,9); - довжина планованої ділянки (від 10 до 50 м); b - ширина відвала, м (залежно від марки бульдозера); а - кут захвата відвала (для поворотних відвалів - до 62°, для неповоротних - 90°); а - частина смуги, що перекривається при наступному проході (0,3-0,4 м);

- середня робоча швидкість (60 м/хв); - поворот/ (0,2-0,4 хв); n - кількість проходів по одному місцю (n = 1-2).

Продуктивність агрегата при вичісуванні кореневих залишків - розраховують за формулою:

дe, - кількість поворотів агрегата (30-40 пов. за зміну); - час, що витрачається на один поворот агрегата, год. (0,003-0.005).

Продуктивність агрегатів при обприскуванні, обпилюванні та при аерозольній обробці насаджень (га/зм) розраховують за формулою:

де, - кількість повторних проходів.

Розрахункова частина

Розрахунок змінної продуктивності виконуємо по порядку виконання робіт. Порядок робіт нумеруємо згідно виду виконання робіт в курсовій роботі:

3.1.1 Корчування пнів:

3.1.2 Трелювання пнів:

3.1.3 Засипання пневих ям:

3.1.4 Вичісування коренів:

3.1.5 Основна підготовка грунту:

3.1.6 Поверхнева підготовка грунту:

3.1.7 Доставка садивного матеріалу:

3.1.8 Садіння лісових культур:

3.1.9 Обробіток грунту в рядах:

3.1.10 Обробіток грунту в міжряддях:

3.2.1 Основна підготовка грунту:

- планування поверхні

- обробка гербіцидами

- оранка

3.2.2 Поверхневий обробіток грунту:

- культивація

- прикочування грунту

3.2.3 Внесення добрив:

3.2.4 Передпосівний обробіток грунту:

3.2.5 Сівба лісового насіння:

3.2.6 Мульчування посіву:

Мульчування посіву виконується у зчепленні з сівалкою, тому змінну продуктивність розраховувати не потрібно.

3.2.7 Міжрядковий обробіток і внесення добрив:

3.2.8 Викопування і вибирання сіянців:

3.3.1 Розчистка смуг від чагарникової рослинності:

3.3.2 Прокладання мінеральних смуг:

3.3.3 Підновлення та догляди за смугами:

3.3.4 Аерозольна обробка:

Складання розрахунково-технологічних карт

Кількість тракторо-змін необхідних для виконання операції розраховується за формулою:

де, О - заданий обсяг робіт(га, км, тис. ); - змінна продуктивність машино-тракторного агрегату.

Для розрахунку необхідної кількості тракторів для виконання операції використовують формулу:

де, - кількість календарних днів протягом яких можливо виконувати дану операцію; - коефіцієнт змінності.

Значення фактичної кількості робочих днів, витрачених на виконання кожної операції, визначають за формулою:

Обрахунок:

Розраховуємо кількість тракторо-змін необхідних для виконання операції:

n_м.зм. =

Розрахунок для інших операцій проводимо аналогічно.

Розраховуємо необхідну кількість тракторів для виконання операції:

Розрахунок для інших операцій проводимо аналогічно.

n_т. =

Значення фактичної кількості робочих днів, витрачених на виконання кожної операції, визначаємо так:

Д_{р. факт.}

Розрахунок для інших операцій проводимо аналогічно.

Відомість необхідної кількості тракторів і робочих машин

Таблиця 3. Відомість кількості тракторів

№	Найменування механізму	Марка	Кількість
1	Трактор гусеничний	Т-130	1
2	Трактор гусеничний лісогосподарський	ЛХТ-100	2
3	Трактор колісний	МТЗ-82н	1
4	Бульдозер	ДТ-75	1
5	Корчувальна машина	КМ-1	1
6	Корчувальна борона	К-1	1
7	Плуг лісовий дисковий	ПЛД-1,2	1
8	Борона дискова важка	БДТ-3	1
9	Причіп тракторний	2ПТС-40	1
10	Лісосадильна машина	ССН-1	1
11	Культиватор	КРЛ-1к	1
12	Культиватор	КРН-1,8мо	1
13	Підживлювач-обприскувач універсальний	ПОУ	1
14	Плуг лісовий лемішний	ПЛН-3-36	1
15	Культиватор начіпний швидкісний	КПС-4	1
16	Гладкий двовальцевий водоналивний каток	ГДВК	1
17	Машина обертальна начіпна	МВН-2,8м	1
18	Сівалка для сівби несипного насіння	СПН-3	1
19	Мульгер	МСН-3	2
20	Викопувально-вибіркова машина	ВВТ-1	1
21	Чагарникові граблі начіпні	К-3	1
22	Агрегат лісо пожежний фрезерний	ЛПФ-10	2
23	Обпилювач	ОШУ-50А	1

Зведена відомість даних машинно-тракторних агрегатів

Таблиця 4. Зведена відомість даних машино-тракторних агрегатів

Шифр технологічної операції	Назва технологічної операції та її параметри	Обсяги робіт за завданням	Рекомендовані (допустимі) строки виконання робіт	Склад машинно-тракторного агрегата	Змінна продуктивність	Кількість тракторо-зм ін необхідних для виконання операції, зт.зм.	Розрахункова кількість потрібних тракторів, зт	Запланований коефіцієнт змінності, Кзм	Кількість робочих днів, витрачених на виконання операції, Др.факт.
			Початок	Закінчення	Кількість днів, Дкал.рек.	Марка трактора	Марка робочої машии	Кількість машин в агрегаті
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1. Створення лісових культур на суцільно розкорчованих площах
3.1.1	Корчування пнів	1,7 га	20.04	30.10	190	ЛХТ-100	КМ-1А	1	1,31 га/зм	1,29	0,009	1	1,29
3.1.2	Трелювання пнів	833 шт	01.04	30.11	245	ЛХТ-100	-	-	136шт/зм	6,13	0,1	1	6,13
3.1.3	Засипання пневих ям	1,7 га	20.04	30.10	190	ДТ-75	-	-	3,4 га/зм	0,5	0,1	1	0,5
3.1.4	Вичісування коренів	1,7 га	10.05	30.10	170	Т-130	К-1	1	5,19 га/зм	0,33	0,1	2	0,17
3.1.5	Основна підготовка грунту	1,7 га	20.04	30.04	10	ЛХТ-100	ПЛД-1,2	1	6,91 га/зм	0,25	0,1	1	0,25
3.1.6	Поверхнева підготовка грунту	1,7 га	20.04	30.04	10	ЛХТ-100	БДТ-3	1	17,28 га/зм	0,1	0,01	1	0,1
3.1.7	Доставка садивного матеріалу	140,8км	01.05	15.05	15	МТЗ-82	2ПТС-40	1	79,4 км/зм	1,77	0,16	1	1,77
3.1.8	Садіння лісових культур	410км	01.05	15.05	15	ЛХТ-100	ССН-1	3	29,4 км/зм	13,9	1,29	2	6,95
3.1.9	Обробіток грунту в рядах	2 410км	20.05	30.08	100	МТЗ-82	КРЛ-1А	1	27,5 км/зм	14,9	0,20	1	14,9
3.1.10	Обробіток грунту в міжряддях	2 410км	20.05	30.08	100	МТЗ-82	КРН-2,8МО	1	27,5 км/зм	14,9	0,20	1	14,9
2. Вирощування сіянців у посівних відділеннях лісових розсадників
3.2.1	Основна підготовка грунту: -планування поверхні -обробка гербіцидами -оранка	0,8га 0,8га 0,8га	20.04 20.04 20.04	30.10 30.04 30.04	190 10 10	ДТ-75 МТЗ-82 МТЗ-82	- ПОУ ПЛН-3-35	- 1 1	3,4 57,6 6	0,23 0,01 0,13	0,001 0,001 0,018	1 1 1	0,23 0,01 0,13
3.2.2	Поверхневий обробіток грунту: -культивація -прикочування грунту	0,8га	20.04	30.04	10	МТЗ-82	КПС-4 ГДВК	1 2	15,23 га/зм	0,05	0,007	1	0,05
3.2.3	Внесення добрив	0,8га	20.04	30.04	10	МТЗ-82	ПОУ	1	76,16 га/зм	0,010	0,001	1	0,010
3.2.4	Передпосівний обробіток грунту	0,8га	20.04	30.04	10	МТЗ-82	МВН-2,8М	1	17,28 га/зм	0,04	0,001	1	0,04
3.2.5	Сівба лісового насіння	0,8га	01.05	15.05	15	МТЗ-82	СПН-3	1	49,1 га/зм	0,016	0,001	1	0,016
3.2.6	Мульчування посіву	0,8га	01.05	15.05	15	-	МСН-3	1	-	-	-	-	-
3.2.7	Міжрядний обробіток і внесення міндобрив	6,4км	20.05	30.08	100	МТЗ-82	КРН-2,8МО	1	41 км/зм	0,15	0,002	1	0,15
3.2.8	Викопування та вибирання сіянців	6,4км	10.04	30.04	20	МТЗ-82	ВВМ-1	1	34,5 км/зм	0,18	0,012	1	0,18
3. Створення протипожежних мінералізованих смуг
3.3.1	Розчистка смуг від чагарникової рослинності	41км	20.04	30.10	190	Т-130	К-3	1	30,7 км/зм	1,33	0,009	1	1,33
3.3.2	Прокладання мінералізованих смуг	35 км	20.04	30.10	190	МТЗ-82	АЛФ-10	1	26,1 км/зм	1,34	0,009	2	0,67
3.3.3	Підновлення та догляд за мінсмугами	35 км	20.04	30.10	190	МТЗ-82	АЛФ-10	1	39 км/зм	0,89	0,006	1	0,89
3.3.4	Обпилення	11 га	20.05	30.08	100	ДТ-75М	ЛАГО-У	1	32 га/зм	0,34	0,002	1	0,34

4. Охорона праці та основні положення техніки безпеки на мінералізованих смугах

Охорона праці передбачає систему заходів, спрямованих на створення безпечних і нормальних умов роботи. Вона включає всі правові, технічні і санітарно-гігієнічні норми, обов'язкові для виконання робітниками лісового господарства.

За організацію охорони праці у лісгоспах відповідають керівники, що зобов'язані:

а) відповідати за виконання норм, правил, інструкцій і наказів з техніки безпеки;

б) не допускати до роботи трактори і лісогосподарські машини, якщо не виконані правила технічної безпеки; вживати заходів забезпечення робітників спецодягом та захисними пристосуванням;

в) своєчасно вживати заходів щодо запобігання нещасних випадків.

Інженери-механіки, лісничі, лісомеліоратори та бригадири тракторних бригад зобов'язані інструктувати всіх робітників, що обслуговують агрегати, з правил техніки безпеки, стежити за справністю запобіжних пристроїв, що забезпечують безпечні умови праці. У лісгоспах треба постійно провадити навчання з техніки безпеки. При цьому велике значення мають практичні заняття, що відбуваються безпосередньо біля машин.

Основні правила техніки безпеки:

1. Перед початком роботи всі водії, трактористи-машиністи та обслуговуючий персонал зобов'язані пройти інструктаж із техніки безпеки і розписатися про це у спеціальному журналі; знати правила безпечної експлуатації і догляду за механізмами та устаткуванням.

2. Стороннім особам заборонено перебувати біля працюючих машин, на площадках, де виконують роботи, а також поблизу натягнутих канатів.

3. Машини, що працюють у зчіпці з трактором, повинні мати жорстке з'єднання, яке запобігає наїзду їх на трактор.

4. Не можна працювати на несправних машинах, а також оглядати, лагодити, змащувати і регулювати рухомі частини на ходу, під час роботи.

5. При навішуванні машини на трактор не можна перебувати між поздовжніми тягами механізму начіпки.

6. Перед початком руху агрегату з начіпними машинами треба впевнитись, що відсутня небезпека зачеплення будь-кого або зачеплення за будь-що піднятою машиною.

7. Необхідно давати попереджувальний сигнал для тих, хто працює на начіпних машинах, і починати рух тільки після одержання відповідного сигналу.

8. Забороняється їздити на піднятій начіпній машині.

9. Повороти трактора із піднятою начіпною машиною треба ...