Еколого-генетична мінливість кількісних ознак зернових культур та її значення для селекції в умовах зрошення
Встановлення закономірностей генотипової та модифікаційної мінливості селекційно- і біологічно-важливих ознак зернових культур в умовах зрошення. Удосконалення методів створення оригінального вихідного матеріалу і синтез на його основі нових генотипів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.12.2015 |
| Размер файла | 91,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Коливання за врожайністю фактичною було відносно стабільним як за групами стиглості, так і в цілому за усім набором гібридів (Vg = 11,0-14,5%), що свідчить про середній рівень генотипової мінливості й можливість ефективного добору у напрямі підвищення врожайності як у межах кожної групи стиглості, так і в цілому між групами.
Урожайність потенційна була вищою на 0,6-0,8 т/га, але мінливість цього показника була дещо нижчою (Vg = 9,5-13,2%).
Це вказує на ширшу генотипову різноманітність показника "фактична урожайність", більшу вичерпність доборів на потенційну врожайність і необхідність підвищення розробок з адаптивної селекції.
Таблиця 10
Вияв і мінливість урожайності зерна (т/га), динаміки вологості зерна (%) і добової втрати вологи (%) у різних за стиглістю груп гібридів кукурудзи (2001-2002 рр.)
|
Ознаки |
Середнє значення |
Коефіцієнт варіації, % |
|||||||
|
ЗГ* |
РС |
СС |
ПС |
ЗГ |
РС |
СС |
ПС |
||
|
Урожайність фактична |
10,25 |
8,25 |
10,33 |
10,63 |
14,3 |
14,1 |
11,0 |
14,5 |
|
|
Урожайність потенційна |
11,14 |
8,83 |
11,27 |
11,55 |
13,2 |
11,9 |
9,5 |
12,9 |
|
|
Вологість зерна 31.VIII |
32,4 |
28,2 |
31,7 |
34,1 |
11,7 |
4,8 |
10,2 |
11,2 |
|
|
Вологість зерна 3.IX |
29,9 |
25,9 |
28,2 |
32,6 |
11,9 |
8,6 |
7,3 |
9,5 |
|
|
Вологість зерна 6.IX |
27,1 |
23,3 |
24,9 |
30,3 |
15,4 |
14,5 |
7,9 |
12,8 |
|
|
Збиральна вологість 17.IX |
23,1 |
18,5 |
20,1 |
27,1 |
19,0 |
8,9 |
10,5 |
9,9 |
|
|
Збиральна вологість 25.IX |
21,1 |
16,5 |
18,2 |
25,2 |
23,6 |
7,9 |
16,9 |
16,0 |
|
|
Добова втрата вол., сер. |
0,45 |
0,46 |
0,54 |
0,36 |
46,9 |
22,1 |
39,8 |
54,8 |
|
|
Добова втрата 31.VIII-6.IX |
0,92 |
0,92 |
1,13 |
0,72 |
58,2 |
49,9 |
47,9 |
69,8 |
|
|
Добова втрата 3-17.IX |
0,49 |
0,49 |
0,64 |
0,33 |
57,7 |
44,0 |
39,8 |
74,3 |
|
|
Добова втрата 17-25.IX |
0,44 |
0,45 |
0,43 |
0,45 |
70,7 |
30,6 |
77,3 |
74,9 |
Примітка. * ЗГ - загальні показники по всіх групах стиглості; РС - ранньостигла група; СС - середньостигла група; ПС - пізньостигла група
Вологість зерна наприкінці серпня (31.VIII), коли настає фаза фізіологічної стиглості у більшості своєчасно висіяних гібридів, коливалась від 28,2% у ранніх, до 34.1% - у пізніх. Генотипові розбіжності як між групами, так і між гібридами у межах груп були мінімальними, про що свідчать низькі та середні рівні коефіцієнтів варіації (V = 4,8-11,7%). З поступовим зниженням вологості зерна до 25 вересня зростав коефіцієнт варіації у загальної групи гібридів від 11,7% до 23,6%. Тобто, найбільші розбіжності між гібридами різних груп стиглості можна спостерігати у період повної технічної стиглості зерна. У цей період (третя декада вересня) вологість зерна скоростиглих гібридів досягає 16%, середньостиглих - 18%, а пізньостиглих - 25%. Але, якщо у середньостиглій і пізньостиглій групі найбільша розбіжність спостерігається наприкінці вересня, то у ранньостиглої групи різниця між окремими генотипами зменшується, про що свідчить зменшення коефіцієнта варіації до 7,9%. Найбільша варіабельність цієї ознаки у ранній групі спостерігалась у першій декаді вересня, а надалі - зменшувалась. Таке явище можна пояснити результатом досягнення ранньостиглими гібридами моменту "гігроскопічної рівноваги", коли втрачена волога за рахунок зниження гідрофільності запасних речовин може компенсуватись сорбцією атмосферної вологи.
Добова втрата вологи зерном за період "кінець серпня - вересень" у середньому становила 0,45% за добу. Але між окремими періодами та групами стиглості спостерігались великі розбіжності. Так, добова втрата вологи у період 31.VIII - 6.IX (кінець серпня - початок вересня) була найвищою і коливалась від 0,72% у пізньостиглих - до 1,13% у середньостиглих. Найбільші темпи вологовіддачі у середньостиглій групі пояснюються значними селекційно-генетичними розробками у цьому напрямі, адже практично всі селекційні установи працюють за програмами поєднання врожайності та низької збиральної вологості, що найбільш достеменно відображається саме у цій групі стиглості. У середині вересня показники темпів вологовіддачі зерном зменшились майже вдвічі, а до кінця вересня добова втрата вологи знизилась до 0,43-0,45% за добу й вирівнялась у гібридів різних груп стиглості. Зниження темпів вологовіддачі у другій половині вересня цілком передбачуване, адже у цей час нічні температури повітря у зоні південного Степу починають знижуватись до 100С і нижче, а за таких умов темпи росту й розвитку рослин у нічні часи загальмовуються у 15-20 разів.
Еколого-генетична мінливість ознак продуктивності й добової втрати вологи зерном під час дозрівання гібридів кукурудзи в післяукісних посівах. Створення гібридів кукурудзи зі швидкою втратою вологи зерном під час дозрівання є важливим селекційним завданням не тільки з точки зору економії ресурсів на досушування зерна та можливості більш раннього комбайнового збирання урожаю, а й з точки зору використання кукурудзи в післяукісних і післяжнивних посівах. Селекція гібридів такого напряму використання вимагає специфічного підходу до мобілізації та створення вихідного матеріалу.
Генотипова мінливість основних елементів структури врожайності гібридів кукурудзи за післяукісної сівби, за аналогією до оптимальних строків сівби, була найвищою у ознак - кількість рядів зерен у качані та кількість зерен у ряді. Однак абсолютний вияв усіх без винятку ознак був відносно вищим за умов пізньої сівби. Можливим наслідком такої модифікаційної реакції гібридів стало зміщення термінів проходження основних етапів органогенезу рослин, що сприяють розвитку елементів продуктивності, на більш сприятливі умови (температурний режим і режим вологості повітря), що складаються наприкінці серпня та на початку вересня. Було б прогнозовано очікувати й більш реальний і потенціальний урожай зерна за пізніх строків сівби. Проте урожайність фактична, середня складала тільки 7,01 т/га, що майже на 3,3 т/га нижче порівняно з оптимальними строками сівби (табл. 11).
Фактична врожайність майже не різнилась за групами стиглості і, проти попередніх даних, мала тенденцію до зниження у пізній групі. Потенційна врожайність зберегла розбіжність фактичної урожайності між ранньою та пізньою групою у 1,6 т/га зерна. Але варіювання за врожайністю зерна як у цілому, так і окремо по групах стиглості було значно більшим і сягало 20-24%, що вказує на більш широке розмаїття врожайності зерна за пізніх строків сівби. Цей факт акцентує увагу на питанні більшого значення узгодженості генотипу рослини й умов вирощування зі зміщенням строків сівби на пізні та більшій можливості добору фенотипів з відповідними параметрами адаптивності. Привертає увагу той факт, що перевищення майже всіх складових елементів урожайності не забезпечило помітного збільшення як фактичної, так і потенційної врожайності. Очевидно, вирішальним важелем зниження врожайності зерна стало зменшення частки сухої речовини внаслідок недостатньої кількості ефективних температур, скорочення довжини дня та зменшення інтенсивності інсоляції.
Таблиця 11
Вияв і мінливість урожайності зерна (т/га), динаміки вологості зерна (%) і добової втрати вологи (%) у різних за стиглістю груп гібридів кукурудзи у післяукісних посівах (2001-2003 рр.)
|
Ознаки |
Середнє значення |
Коефіцієнт варіації, % |
|||||||
|
ЗГ* |
РС |
СС |
ПС |
ЗГ |
РС |
СС |
ПС |
||
|
Урожайність факт. |
7,01 |
7,05 |
7,05 |
6,81 |
21,7 |
17,0 |
24,0 |
22,3 |
|
|
Урож. потенційна |
10,25 |
9,38 |
10,42 |
10,99 |
18,3 |
20,3 |
17,1 |
19,2 |
|
|
Вологість зерна 31.VIII |
77,4 |
73,2 |
76,6 |
87,1 |
8,6 |
9,1 |
6,4 |
2,8 |
|
|
Вологість зерна 11.IX |
66,1 |
63,2 |
64,4 |
77,2 |
11,4 |
12,8 |
8,3 |
5,8 |
|
|
Вологість зерна 23.IX |
53,5 |
49,3 |
50,4 |
72,7 |
19,6 |
12,5 |
13,8 |
8,4 |
|
|
Збиральна вологість 8.X |
34,7 |
30,7 |
32,3 |
50,4 |
22,9 |
16,3 |
13,3 |
3,6 |
|
|
Збиральна вологість 15.X |
34,6 |
29,8 |
32,8 |
49,5 |
21,8 |
15,2 |
12,0 |
4,1 |
|
|
Добова втрата вол., сер. |
0,91 |
0,85 |
1,02 |
0,81 |
34,7 |
36,8 |
34,5 |
24,5 |
|
|
Добова втрата 30.VIII-23.IX |
1,00 |
1,00 |
1,09 |
0,60 |
27,4 |
15,6 |
21,1 |
38,9 |
|
|
Добова втрата 23.ІХ-8.X |
1,26 |
1,24 |
1,20 |
1,49 |
26,3 |
13,4 |
26,6 |
33,9 |
|
|
Добова втрата 8-15.X |
0,01 |
0,13 |
-0,06 |
0,12 |
- |
- |
- |
- |
Примітка. * ЗГ - загальні показники по всіх групах стиглості; РС - ранньостигла група; СС - середньостигла група; ПС - пізньостигла група
Аналізуючи динаміку вологості зерна, яку проводили також з 31 серпня і продовжили до 15 жовтня, можна відзначити, що генотипова різноманітність більш істотно виявляється після досягнення вологості зерна 70 %. Так, наприкінці серпня вологість зерна пізньої групи сягала відмітки 87%, але помітної різниці між гібридами майже не спостерігалось (коеф. варіації 2,8%). У той же час, вологість зерна ранньої групи становила 73,2% і варіабельність ознаки збільшилась до 9,1%. При цьому різниця в вологості зерна в ранньої та пізньої груп стиглості була мінімальною та складала 14%. Поступово, відповідно до процесу дозрівання, різниця у вологості зерна в альтернативних груп стиглості збільшувалась і досягла максимального значення (20%) 8 жовтня. У подальшому, починаючи з 8 жовтня, вологість зерна майже не зменшувалась, а в окремих генотипів йшло вторинне зволожування зерна, що робило недоцільним подальше аналізування ходу дозрівання. Слід зауважити, що фактичне припинення розвитку, дозрівання та зменшення вологості зерна є результатом падіння температури повітря нижче 100С, як вночі, так і вдень, що спостерігалось у нашій зоні після 10 жовтня. Різке зменшення вологості зерна та раптове припинення росту й розвитку рослин можуть викликати осінні заморозки, які досить часто спостерігаються у зоні південного Степу в середині жовтня. Але за останні роки досліджень вони не спостерігались, тому природній хід дозрівання рослин кукурудзи не був порушений і відбувався надзвичайно повільно, з рецидивами підвищення вологості зерна. Мінімальної вологості (29,8%) досягла ранньостигла група гібридів 15 жовтня. У період з 8 по 15 жовтня спостерігалось найбільше варіювання показників вологості зерна серед генотипів як в окремих групах стиглості, так і в загальній групі. Тому добір за ознакою вологості зерна за післяукісної сівби необхідно також проводити у період зниження показника до 30%, що спостерігається у першій декаді жовтня (за відсутності заморозків). Післяукісний посів призводять до зменшення темпів щодобової вологовіддачі зерном на 0,5% , що виводить гібриди середньопізньої та пізньої групи за межу гарантованої розрахункової збиральної вологості зерна навіть за необмеженого вегетаційного періоду.
Мінливість кількісних ознак кукурудзи залежно від генерації самозапилення
Основним вихідним матеріалом для створення нових інбредних ліній у сучасних селекційних програмах є різні типи гібридів. Проте визначення максимальної генотипової мінливості й успадковуваності залежно від покоління самозапилення залишається дискусійним питанням. У ході визначення показників генотипової мінливості за ознаками врожайності тескросних гібридів, що були створені на базі ліній третього та п'ятого інцухт-покоління, було з'ясовано, що коефіцієнт генотипової мінливості був на середньому рівні та дещо збільшився до S5 (табл. 12).
Середній відсоток гібридів, що перевищили стандарт, був майже на одному рівні (36,5 і 32,2 %). Середня врожайність зменшилась у гібридів, похідних сімей S5. Але більш переконливими були дані по тесткросах ліній, одержаних на базі окремих вихідних гібридів. Так, число тесткросів ліній S3, виділених із гібрида ДК 427 х F2, що перевищили стандарт, сягало 48 %, а у ліній п'ятого самозапилення відсоток таких гібридів знизився до 2. У той же час лінії, що походять з гібриду MV4 х ДК 325, забезпечили кількість гібридів з високим стандартним гетерозисом відповідно 20,2 (лінії S3) до 56,5 % (лінії S5). Це свідчить про те, що ефективність добору кращих за комбінаційною здатністю ліній може бути високою як на ранніх, так і пізніх етапах самозапилення, і значно залежить від генотипу вихідних гібридів.
Основним показником формоутворення є створення нового вихідного матеріалу, що дає можливість синтезувати гібриди кукурудзи з високим конкурсним гетерозисом. Ряд сімей третього циклу самозапилення показав високий конкурсний гетерозис і був залучений до подальшого вивчення в державному сортовипробуванні.
Лінія Х-403-5-5813 (виділена з S3 гібриду ДК502/17 х ДК325), що виявила високу комбінаційну здатність і адаптивні ознаки, була залучена до складу нового гібриду Борисфен 380 МВ, який занесено до Державного реєстру сортів.
Таблиця 12
Урожайність тесткросних гібридів, похідних сімей S3 та S5
|
Сім'ї вихідного гібриду х тестер |
_ _Х ± Sx, т/га |
Vg, % |
% гібридів, що перевищили стандарт |
Lim, ц/га |
|
|
Сім'ї S3, 1996-1997 рр. |
|||||
|
(ДК366/1 х ДК 366) х ДК 365/3 |
10,86 ± 0,39 |
11,5 |
58,3 |
8,80-12,61 |
|
|
(F2 х 346) х ДК 365/3 |
10,02 ± 0,98 |
17,1 |
33,1 |
8,64-11,93 |
|
|
(ДК 502/17 х ДК325) х 346 |
9,69 ± 0,64 |
17,4 |
28,6 |
7,15-11,56 |
|
|
(MV4 х ДК 325) х ДК 502/17 |
10,38 ±0, 28 |
8,2 |
20,2 |
8,88-11,80 |
|
|
(ДК 437 х F2) х 346 |
9,99 ± 0,51 |
8,8 |
30,3 |
9,32-10,98 |
|
|
(ДК 427 х F2) х ДК365/3 |
11,55 ± 0,90 |
13,5 |
48,7 |
10,20-13,24 |
|
|
Середнє |
10,42 ± 0,62 |
12,8 |
36,5 |
||
|
НІР05 |
0,53 |
||||
|
Сім'ї S5, 1998-1999 рр. |
|||||
|
(ДК366/1 х ДК 366) х ДК 365/3 |
9,85 ± 0,22 |
21,3 |
48,6 |
7,11-11,54 |
|
|
(F2 х 346) х ДК 365/3 |
9,49 ± 0,24 |
13,6 |
39,6 |
7,63-11,15 |
|
|
(ДК 502/17 х ДК325) х 346 |
9,03 ± 0,13 |
17,9 |
14,8 |
6,64-10,87 |
|
|
(MV4 х ДК 325) х ДК 502/17 |
9,78 ± 0,21 |
24,4 |
56,5 |
6,70-12,03 |
|
|
(ДК 437 х F2) х 346 |
8,65 ± 0,25 |
12,5 |
31,7 |
7,21-11,98 |
|
|
(ДК 427 х F2) х ДК365/3 |
7,78 ± 0,14 |
10,0 |
2,1 |
6,73-9,23 |
|
|
Середнє |
8,43 ± 0,19 |
16,6 |
32,2 |
||
|
НІР05 |
0,62 |
Високу врожайність також забезпечили тесткроси з сім'ями гібриду (Дк366/1хДк366), які перевищували кращі стандарти на 1,9-2,2 т/га зерна. Проведення цілеспрямованих доборів дозволило підвищити специфічну комбінаційну здатність у сім'ї S 6-206 з плазмою Айодент (Дк 2221) та Ланкастер. У подальшому одна з доопрацьованих ліній 6-206-4 (Х 466) увійшла до складу гібриду Сиваш, який був занесений до Державного реєстру сортів (табл. 13).
Таблиця 13
Селекційна характеристика кращих самозапилених ліній, споріднених із лінією ДК 366 (2000-2001 рр.)
|
Лінії |
Урожайність зерна |
Збиральна вологість, % |
Період "сходи - цвітіння", діб |
|||
|
т/га |
ефекти ЗКЗ |
варіанси СКЗ |
||||
|
ДК 366, ст. |
3,45 |
3,41 |
5,2 |
21,4 |
55,5 |
|
|
6-206-1 |
4,26 |
6,24 |
13,6 |
22,6 |
56,4 |
|
|
6-206-2 |
4,02 |
3,28 |
7,4 |
20,7 |
55,7 |
|
|
6-206-3 |
3,24 |
2,93 |
21,3 |
21,1 |
54,5 |
|
|
6-206-4 |
3,56 |
7,31 |
40,3 |
20,8 |
54,5 |
|
|
НІР05 |
0,43-0,51 |
3,25-3,75 |
1,2-2,4 |
1,4-1,7 |
Було з'ясовано, що генотипова мінливість адаптивних ознак поступово збільшується від четвертого до шостого самозапилення, чому сприяє більш чіткий і визначений процес добору в більш пізніх генераціях самозапилення, а також зменшення ефектів домінування та наддомінування у процесі гомозиготизації.
Добір за довжиною вегетаційного періоду в матеріалі, що створено за участю контрастних батьківських форм, доцільно проводити серед ранніх інбредних сімей. У протилежному випадку підсвідомий добір спрямовує формування вихідного матеріалу в напрямі скоростиглості. Скорочений вегетаційний період є одним із важливих показників "пасивної" специфічної адаптивності, але з агрономічної точки зору - він призводить до зменшення врожайного потенціалу та формування більшості генотипів помірно-екстенсивного посухостійкого та жаростійкого типу.
Особливу увагу в доборі необхідно приділяти висоті рослин, діаметру качана, масі 1000 зерен, кількості зерен у ряді, тому що з підвищенням рівня гомозиготності можлива дія підсвідомого добору в напрямі подовження вегетаційного періоду та підвищення збиральної вологості зерна.
Загальна комбінаційна здатність самозапилених ліній, виділених із "обмежених" гібридних популяцій, була більш значною в ранніх поколіннях інбридингу. Істотна різниця за селекційною цінністю між окремими гібридними популяціями свідчить про те, що гібриди з більш чіткою визначеністю належності до гетерозисної групи дають більш прогнозовані результати комбінативної мінливості в ранніх інцухт-поколіннях. Специфічна комбінаційна здатність збільшується від третього до шостого самозапилення. Урожайність зерна перспективних тесткросів становила 10,8-13,2 т/га (перевищення стандарту на 1,76-2,56 т/га), що дозволило підготувати деякі з них до випробувань і реєстрації у Держсортслужбі.
Напрями та результати селекції кукурудзи в умовах південного Степу
Розробка агроекологічних моделей сільськогосподарських культур і створення відповідних генотипів є однією з основних умов рентабельного виробництва в теперішній час. Оптимізації гібридного складу кукурудзи в конкретних агрокліматичних зонах приділяється значна увага. В останні роки у виробництві значно розширилось використання скоростиглих гібридів з метою заощадити кошти на досушуванні зерна, проте потенційна врожайність гібридів ФАО 150-180 поступається навіть середньоранній групі на 1,0 - 1,5 т/га зерна. Крім того, скоростиглі гібриди мають габітус рослин, що не відповідає технологічним вимогам машинного збирання (низький рівень прикріплення качана у гібридів і особливо у ліній, малі розміри качана). У той же час, середньопізня група (ФАО 450-600), яка має найбільший потенціал урожайності в умовах зрошення південного Степу, потребує післязбирального досушування зерна. Крім того, ця група гібридів переважно представлена генотипами інтенсивного типу, а вони дуже вибагливі до технологічного забезпечення, і мінімальні порушення режиму живлення чи зрошення призводять до різкого зниження врожайності.
Подальший розвиток економічних подій у сільському господарстві показав, що умови зрошення вимагають всебічного використання генетичних ресурсів кукурудзи. В умовах зрошення можуть використовуватись гібриди від ФАО 150 до ФАО 600. Тому нині лабораторія селекції кукурудзи працює над створенням гібридів кукурудзи всіх груп стиглості та з генетичною адаптованістю до конкретних технологій (табл.14).
Таблиця 14
Характеристика деяких гібридів кукурудзи, створених у результаті досліджень
|
Гібриди |
Рік занесення до Реєстру |
Група ФАО |
Тип гібриду |
Потенціал врожайності, т/га |
|
|
Борисфен 430АМВ |
1993 |
450 |
простий модиф. |
12,38 |
|
|
Борисфен 433 МВ |
1995 |
430 |
простий міжлін. |
13,04 |
|
|
Борисфен 490АМВ |
1995 |
450 |
простий модиф. |
12,87 |
|
|
Борисфен 275АМВ |
1996 |
280 |
простий модиф. |
11,16 |
|
|
Південь 480 СВ |
1996 |
500 |
трилінійний |
12,88 |
|
|
Борисфен 301 МВ |
1997 |
350 |
трилінійний |
10,63 |
|
|
Борисфен 191МВ |
1999 |
190 |
трилінійний |
9,35 |
|
|
Борисфен 380 МВ |
2001 |
320 |
трилінійний |
10,97 |
|
|
Борисфен 250 МВ |
2003 |
280 |
трилінійний |
11,76 |
|
|
Борисфен 600 СВ |
2003 |
550 |
трилінійний |
14,21 |
|
|
Сиваш |
2005 |
280 |
трилінійний |
11,75 |
|
|
Тендра |
Держвип. |
190 |
трилінійний |
10,56 |
|
|
Асканія |
Держвип. |
250 |
трилінійний |
11,53 |
|
|
Азов |
Держвип. |
360 |
простий модиф. |
12,68 |
Висновки
У дисертаційній роботі наведено експериментальні результати та подано теоретичне обґрунтування проблеми еколого-генетичної мінливості господарсько-важливих кількісних ознак зернових культур в умовах зрошення. Вирішена наукова проблема з конкретизації закономірностей мінливості, визначення взаємозв'язків кількісних ознак, впливу середовища на експресію ознак і вдосконалення методів добору нових вихідних форм на основі індукованої мінливості та використання генетичної різноманітності географічно-віддалених форм. У результаті наукових розробок створено та зареєстровано лінію і 11 гібридів нового типу, які впроваджені у виробництво південного Степу України.
1. Первинний генетичний центр може характеризуватись досить великим різноманіттям ендемічних форм, проте селекційно-цінні зразки серед них займають незначну частку. Донори та носії окремих господарських та адаптивних ознак більш поширені у генотипів із вторинних центрів, які формуються в зонах розташування селекційно-дослідних установ.
2. Генетичні ресурси пшениць Середньоазійського центру в умовах зрошення південного Степу України мали дуже низький рівень адаптивності через відсутність стійкості до грибних захворювань. Селекційна цінність була вищою серед озимих форм, але в більшості випадків це зразки з Балкан, які потрапили в Афганістан завдяки міжнародній сітці екологічного випробування. Порівняння врожайності озимих та ярих форм пшениці в однакових умовах вирощування свідчить, що приріст урожайності досягається, головним чином, за рахунок адаптованості до умов вирощування, а не за рахунок більш високої потенційної продуктивності озимих форм.
3. Генетичні колекції ендемічних зразків кукурудзи Афганістану можуть представляти селекційну цінність за умов ретельного вивчення за окремими ознаками. Значну селекційну цінність може мати генетичний матеріал, який формується навколо науково-дослідних селекційних установ. У межах конкретних ґрунтово-кліматичних та агроекологічних зон формується селекційно-генетичний пул окремих культур, в яких природний і штучний добір сформував певний комплекс адаптивних властивостей, але які можуть значно понижувати експресію при інтродукції в іншу неспоріднену географічну зону.
4. Очікуваний зв'язок фактичної та потенційної врожайності був низьким. Це вказує на те, що потенційна врожайність має дещо інші генетичні механізми контролю, і їх фенотипова реалізація в даній агрокліматичній зоні може відчутно корегуватись під впливом неконтрольованих факторів або ж прорахунків у технологічному забезпеченні.
5. Серед пізніх генотипів, з метою забезпечення максимальної реалізації потенційних задатків, необхідно звертати увагу на загальну довжину качана та виповненість зернівки, що прораховується через масу 1000 зерен. Кількість зерен у ряді має істотні зв'язки з продуктивністю, крім генотипів пізньої групи. Добори у напрямі підвищення фактичної врожайності й розробку моделі оптимального морфотипу гібриду бажано проводити з урахуванням лінійних параметрів зернівки та їх співвідношень. Для кожної групи стиглості напрацьований відповідний селекційний матеріал, який є досить консервативним за подовженням фаз розвитку рослин. Підвищення врожайності зерна у цих групах проходить не за рахунок довжини вегетаційного періоду, а завдяки іншим складовим кількісним ознакам.
6. На адаптивні властивості, пов'язані з біотичними шкодочинними факторами, у більшості випадків впливають кількісні ознаки, які є утилітарно значущими, тому в процесі доборів необхідно проводити жорсткий контроль, спрямований на порушення позитивної кореляційної залежності між цими показниками. Стійкість до грибних захворювань не визначалась сильною корелятивною залежністю ні з однією з 24 ознак.
7. Вияв ознаки "кількість качанів на 100 рослин" є важливим чинником формування потенційної врожайності, виходу зерна з качана та деяких інших кількісних ознак. У проведенні доборів за багатокачанністю рослин кукурудзи необхідно враховувати гідротермічні погодні умови року. Найбільш чутливо та не адекватно реагують на стресову дію посухи генотипи кукурудзи пізньої групи стиглості (ФАО 400-600).
8. Генотипова мінливість показників дихогамії була найбільшою серед гібридів середньостиглої групи. Стабільно виявлялась позитивна залежність коефіцієнту дихогамії з довжиною зернівки, діаметром качана, висотою рослин, масою зернівки, урожайності зерна. Встановити однозначні стабільні зв'язки врожайності зерна з коефіцієнтом дихогамії за групами стиглості не вдалося, крім середньостиглої групи гібридів.
9. Група стиглості гібриду має стійкий сильний зв'язок з урожайністю тільки за оптимального режиму зрошення та помірної густоти. Вологозаощадний режим зрошення, і особливо загущення, зменшує зв'язки до зворотних. Для ресурсозберігаючих технологій і для максимально інтенсивних повинен бути свій конкретний рівень тривалості вегетаційного періоду.
10. Застосування зрошення в середні та посушливі за вологозабезпеченістю роки збільшує тривалість вегетаційного періоду на 3-8 днів, внесення в ґрунт азоту подовжує період вегетації на 2-3 дні, а густота стояння рослин не суттєво впливає на довжину вегетаційного періоду лінійного матеріалу. На варіювання міжфазних періодів і вегетаційний період набагато більший вплив (порівняно з впливом генотипу й агротехнічними заходами) здійснюють гідротермічні умови року.
11. Визначальний вплив на модифікаційну мінливість біометричних показників качана спричинював фактор режиму зрошення. Густота стояння рослин впливала на паратипову мінливість значно менше. Вплив фактора удобрення на мінливість ознаки також був у декілька разів більшим за несприятливих умов водопостачання.
12. Збиральна вологість зерна гібридів кукурудзи має чітко визначені особливості вияву залежно від групи стиглості гібриду, а також від особливостей генотипового вияву темпів вологовіддачі під час дозрівання. Для розробки технологій вирощування кукурудзи в умовах південного Степу необхідно враховувати особливості генотип-середовищної реакції гібриду на хід температурного режиму у період наливу зерна та дозрівання.
13. Зміщення строків сівби на більш пізні строки призводить до перевизначення фенотипової реалізації генотипу гібридів за показниками "врожайність зерна фактична" та "врожайність зерна потенційна". Складові елементи структури врожайності в цілому відповідають генотиповим задаткам гібридів у післяукісних посівах і в більшості випадків характеризуються більшою експресією порівняно з оптимальними строками сівби. Урахування ознак продуктивності необхідно проводити тільки в поєднанні з динамікою вологовіддачі та збиральною вологістю зерна. Зміщення строків сівби на місяць після оптимальних призводять до зменшення темпів щодобової вологовіддачі зерном на 0,5%, що виводить гібриди середньопізньої та пізньої групи за межу гарантованої розрахункової збиральної вологості зерна.
14. Кореляційні зв'язки динаміки вологості зерна під час дозрівання кукурудзи у післяжнивних посівах носять більш непередбачуваний характер порівняно з оптимальними строками сівби. Основну дію на скривлення зв'язків здійснює порушення температурного режиму наприкінці вересня та початку жовтня. Порушення температурного оптимуму особливо чутливу реакцію викликає у пізньостиглих гібридів, і призводить до непрогнозованості вияву ознак і показників. Найбільший сумарний вплив на хід зниження вологості зерна здійснюють діаметр стрижня качана та товщина зернівки. У післяжнивних посівах аналіз добової втрати на окремих періодах розвитку рослин може значно змінюватись.
15. Генотипова мінливість адаптивних ознак поступово збільшується від четвертого до шостого самозапилення, чому сприяє більш чіткий і визначений процес добору у більш пізніх генераціях самозапилення, а також зменшенням ефектів домінування та наддомінування в процесі гомозиготизації. Фенотипова мінливість знаходилась під незначним впливом інцухт-покоління.
16. Добір за довжиною вегетаційного періоду в матеріалі, що створено за участю контрастних батьківських форм, доцільно проводити серед ранніх інбредних сімей. У протилежному випадку - підсвідомий добір спрямовує штучний тиск формування вихідного матеріалу в напрямі скоростиглості. Скорочений вегетаційний період є одним із важливих показників "пасивної" специфічної адаптивності, але, з агрономічної точки зору, він призводить до зменшення врожайного потенціалу та до формування переважної більшості генотипів помірно-екстенсивного посухостійкого та жаростійкого типу.
17. Особливу увагу в доборі необхідно приділяти висоті рослин, діаметру качана, масі 1000 зерен, кількості рядів зерен, тому що з підвищенням рівня гомозиготизації, у доборах за цими ознаками, можлива сполучена дія підсвідомого добору в напрямі подовження вегетаційного періоду та підвищення збиральної вологості зерна.
18. Загальна комбінаційна здатність самозапилених ліній, виділених із "обмежених" гібридних популяцій, була більш значною в ранніх поколіннях інбридингу. Істотна різниця між окремими гібридними популяціями свідчить, що гібриди з більш чіткою визначеною належністю до гетерозисної групи дають більш прогнозовані результати схрещувань у ранніх інцухт-поколіннях. Специфічна комбінаційна здатність збільшується від третього до шостого самозапилення.
19. Більшою стабільністю вияву врожайності, як фактичної, так і потенційної, в умовах зрошення характеризуються гібриди середньопізньої та пізньої групи. І хоч максимальна врожайність була зафіксована у середньостиглих гібридів, рівень падіння врожайності залежно від генотипу та умов року був мінімальним у гібридів ФАО 400 - 600. Це свідчить про те, що середньопізні та пізні гібриди кукурудзи в умовах зрошення за стабільністю вияву високої врожайності мають певні переваги над скоростиглими гібридами.
20. У сухі за погодними умовами роки рівень урожайності пізніх гібридів може знижуватись не адекватно генотиповому потенціалу. Це призводить до того, що добір високоврожайних гібридів ФАО понад 400 у сухі за погодними умовами роки може бути не ефективним, а найбільш врожайною постає група ФАО 300-390, яка завдяки пластичності та меншому водоспоживанню у такі роки забезпечує найбільшу врожайність зерна.
21. Гібриди з ФАО понад 500 мають досить високий потенціал урожайності, але сильна негативна реакція цих генотипів на флуктуації середовища, що призводить падіння врожайності нижче рівня більш ранніх гібридів, ставить їх поза межі групи гібридів, придатних для ефективного використання в умовах зрошення південного Степу на даному етапі розвитку сільського господарства.
22. У процесі реалізації теоретичних розробок у практичній селекції було створено ряд оригінальних вихідних ліній і гібридів. На 12 гібридів та лінію отримано авторські свідоцтва. Впровадження у виробництво нових гібридів за період 1992-2005 рр. дозволило підвищити врожайність на 2,4-3,5 ц/га, загальна площа посівів за цей період склала 950 тис. га.
Пропозиції для селекційної практики та виробництва
1. Науково-дослідним установам рекомендується:
- з метою створення нового вихідного матеріалу кукурудзи доцільно проводити добори з ранніх генерацій самозапилення за ознаками: стійкість до пухирчастої сажки, висота кріплення качана, тривалість вегетаційного періоду, довжина зернівки, кількість рядів зерен, кількість зерен у ряду. З пізніх інцухт-поколінь (S5-S6 ) більш ефективними будуть добори за ознаками: стійкість до стеблових гнилей, маса зерна качана;
- вивчення комбінаційної здатності необхідно проводити з ранніх генерацій самозапилення, що дає змогу більш прискорено отримувати новий цінний матеріал. Вихідні гібриди з чіткою визначеністю належності до гетерозисної групи дають більш прогнозовані результати схрещувань;
- у селекційній роботі рекомендується використовувати нові лінії Х 18, Х 18-2, Х 84, Х 236, Х 403, Х 407, Х 466, що характеризуються високою комбінаційною здатністю, високими адаптивними властивостями та які мають генетично зумовлену реакцію на технологічне забезпечення.
2. Насінницьким господарствам:
- використовувати батьківські форми, що мають відповідну спрямованість реакції на агротехнологічні умови вирощування;
- для отримання максимального врожаю насіння ліній кукурудзи на ділянках гібридизації необхідно застосовувати режим зрошення 80-80-80% НВ, вносити мінеральні добрива дозою N120P90, формувати густоту стояння рослин у межах 70 тис. рослин на 1 га. За низької водозабезпеченості зрошувальних систем, дефіциту водних та енергетичних ресурсів на ділянках гібридизації доцільно проводити поливи за схемою 60-80-60% НВ;
- густота стояння рослин ліній на ділянках гібридизації кукурудзи повинна становити 70 тис./ га. Збільшення її до 90 тис./ га погіршує посівну якість насіння (зменшує його польову схожість, масу 1000 зерен, збільшує відхід), а зниження густоти до 50 тис./га призводить до зменшення врожайності.
- обробіток рослин регуляторами росту Емістім С і Агростимулін сприяє збільшенню продуктивності лінії кукурудзи на 5,4-7,5%.
3. Агропромисловому комплексу пропонується:
- використовувати гібриди різних груп стиглості для різних агрофонів, відповідної пристосованості до технологічного забезпечення, які мають генетично детерміновану реакцію на конкретні умови вирощування - Борисфен 191МВ, Борисфен 275АМВ, Борисфен 250МВ, Сиваш, Борисфен 301МВ, Борисфен 380МВ, Борисфен 430АМВ, Південь 480СВ, Борисфен 490АМВ, Борисфен 433МВ, Борисфен 600СВ.
Список основних публікацій за темою дисертації
Монографії
1. Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Теория и практика адаптивной селекции кукурузы. - Херсон: Борисфен-полиграфсервис. - 1997. - 170 с. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
2. Лавриненко Ю.А., Бондаренко В.В., Зинченко В.А., Польской В.Я. Селекция и семеноводство кукурузы на орошаемых землях. - Херсон: Айлант, 2000. - 114 с. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
Статті у наукових фахових виданнях
3. Лавриненко Ю.О. Підсумки та перспективи селекції кукурудзи для умов зрошення // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 1999. - № 11. - С. 48-52.
4. Лавриненко Ю.О. Екологічна стійкість рослин в зв'язку з селекційно-генетичним обгрунтуванням стабілізації виробництва зерна в умовах зрошення південного Степу України // Метода. Збірник наукових праць Херсонського державного педагогічного університету. Випуск "Фальцфейнівські читання". - Херсон: Айлант. - 1999. - С. 108-109.
5. Лавриненко Ю.О. Агроекологічні моделі гібридів кукурудзи для південного Степу України // Таврійський науковий вісник. - 1999. - Вип.12. - С. 25-34.
6. Лавриненко Ю.О. Еколого-генетичні параметри зернових ресурсів Афганістану // Таврійський науковий вісник. - 2000. - Вип. 13. - С. 29-40.
7. Лавриненко Ю.О. Нові гібриди кукурудзи ФАО 190-390 для умов південного регіону України // Таврійський науковий вісник. - 2000. - Вип. 16. - С. 37-43.
8. Лавриненко Ю.О. Сортові ресурси зернових Афганістану // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2000. - №12-13. - С. 67-74.
9. Лавриненко Ю.О. Мінливість кореляційних зв'язків між кількісними ознаками кукурудзи та їх селекційне значення // Таврійський науковий вісник. - 2001. - Вип. 17. - С. 12-17.
10. Лавриненко Ю.О. Селекція кукурудзи для умов зрошення // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В.В. Моргун (голов. ред.) та ін. - Київ: Логос, 2001. Т. 2. - С. 625-630.
11. Лавриненко Ю.О. Успадкування та мінливість стійкості до стеблових гнилей у генотипів кукурудзи в умовах зрошення // Таврийский научный вестник. - 2002. - Вып. 21. - С. 163-167.
12. Лавриненко Ю.О. Селекційно-генетичний потенціал кукурудзи Афганістану // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип. 33. - С. 77-87.
13. Лавриненко Ю.О. Генетичний потенціал пшениць Афганістану // Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту. - Одеса, 2004. - Вип. 6 (46). - С. 206-216.
14. Лавриненко Ю.О. Мінливість врожайності зерна гібридів кукурудзи ФАО 400-600 в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник. - 2005. - Вип. 41. - С. 30-35.
15. Лавриненко Ю.О. Прояв ознак дихогамії у гібридів кукурудзи в умовах зрошення // Зрошуване землеробство. - 2006. - Вип 45. - С. 103-105.
16. Lavrinenko Y.A., Zinchenko V.A. Selection corn for conditions of irrigation a South Steppe of Ukraine // Sustainability of Hill Agriculture: Emerging Threats and Possible Solutions (Proceedings of International Symposium, Palampur, India from October 29-31, 1998. - Palampur), 2002. - P. 55-59.
17. Янченко А.А., Лавриненко Ю.О., Гудзь Ю.В. Оцінка екологічних властивостей гібридів кукурудзи в умовах Херсонської області // Вісник с.г. науки. - Київ: Урожай. - 1987. - №9. - С. 41-45. (40% авторства, досліджено, описано).
18. Маслова Л.Г., Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Агроэкологическая характеристика гибридов кукурузы в условиях орошения // Селекция и семеноводство. - Киев: Урожай. - 1987. - Вып. 63. - С. 31-34. (40% авторства, досліджено, описано).
19. Орлюк А.П., Лавриненко Ю.А. Сорта и гибриды на орошении // Агропром Украины. - 1990. - №7. - С. 26-29. (50% авторства, досліджено, описано).
20. Эзрохин Л.М., Лавриненко Ю.А., Маматшо Хогиани. Изменчивость хозяйственно-полезных признаков и их взаимосвязь с урожайностью пшеницы в условиях Афганистана // Сборник научных трудов НИИСХ центральных районов Нечерноземной зоны. - Москва, 1993. - С. 235-246. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
21. Лавриненко Ю.А., Зинченко В.А. Селекция кукурузы для условий орошения южной Степи Украины // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 1997. - № 3(5). - С. 35-37. (60% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
22. Лавриненко Ю.О., Бондаренко В.В., Зінченко В.О. Зниження ресурсомісткості продукції при вирощуванні кукурудзи на зерно у Південному Степу України // Таврійський науковий вісник. -1997. - Вип.2. -С. 39-42. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
23. Зінченко В.О., Лавриненко Ю.О. Кукурудза на зрошенні. Стійкість генотипів до ураження пухирчастою сажкою та гниллю стебла // Захист рослин. - 1998. - №2. - С. 10-11. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
24. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Реакція материнської форми гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ на режим зрошення, азотне живлення та густоту стояння рослин на ділянках гібридизації // Таврійський науковий вісник. - 1998. - Вип. 8. - С. 34-38. (40% авторства, досліджено).
25. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Динаміка параметрів генетичної мінливості висоти прикріплення качана кукурудзи в залежності від інцухт-поколінь та типу вихідних гібридів // Збірник наукових праць Інституту зрошуваного землеробства. - 1999. - №2. - С. 130-134. (60% авторства, досліджено).
26. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О., Бондаренко В.В. Динаміка параметрів генетичної мінливості висоти рослин кукурудзи в залежності від інцухт-поколінь та типу вихідних гібридів // Таврійський науковий вісник. - 1999. - Вип. 10. - С. 11-15. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
27. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О., Бондаренко В.В., Польський В.Я. Шляхи зниження ресурсомісткості продукції при вирощуванні кукурудзи на зерно у південному Степу України // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса. - 1999. - №3 (6), Част. ІІ. - С. 67-72. (50% авторства, досліджено, описано).
28. Лавриненко Ю.А., Зинченко В.А. Селекционные аспекты снижения ресурсоемкости продукции при выращивании кукурузы на зерно в южной Степи Украины // Генетика, селекция и технология возделывания кукурузы: Сборник научных трудов Краснодарского НИИСХ им. П.П. Лукьяненко. - Краснодар, 1999. - С. 341-345. (80% авторства, досліджено, описано).
29. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Напрямки селекції кукурудзи для умов зрошення південного Степу України // Вісник аграрної науки. - 2000. - Спец. випуск, червень. - С. 11-13. (80% авторства, досліджено, описано).
30. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Продуктивність і рентабельність виробництва батьківських форм гібридів кукурудзи в умовах південного Степу України // Таврійський науковий вісник. - 2000. - Вип. 15. - С. 10-16. (30% авторства, досліджено, описано).
31. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Морфо-фізіологічні показники продукційного процесу та врожай насіння материнської форми гібрида кукурудзи Борисфен 433 МВ в умовах зрошення // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2000. - №14. - С. 20-22. (30% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
32. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Екологічні та економічні аспекти вирощування насіння кукурудзи при зрошенні // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2001. - №3 (12), -Том 2. - С. 53-58. (40% авторства, досліджено).
33. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В., Писаренко П.В. Густота стояння рослин батьківських форм та гібридів кукурудзи в умовах південного Степу // Хранение и переработка зерна. - 2002. - №7 (37). - С. 28-30. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
34. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Елементи структури врожаю та врожайність самозапиленої лінії ДК 437М в умовах південного Степу України // Таврійський науковий вісник. - 2002. - Вип. 22. - С.68-73. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
35. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Режими зрошення самозапилених ліній кукурудзи у південному Степу України // Таврійський науковий вісник. - 2002. - Вип. 23. - С. 64-68. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
36. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я., Лазер П.Н., Йокич Д.Р. Еколого-генетична детермінація добової втрати вологи зерном при дозріванні у гібридів кукурудзи в умовах південного Степу // Таврійський науковий вісник. - 2003. - Вип.26. - С.37-45. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
37. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я., Михаленко І.В. Селекційно-технологічні аспекти підвищення стійкості виробництва зерна кукурудзи в умовах зрошення // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2003. - №20. - С.33-34. (60% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
38. Лавриненко Ю.О., Лазер П.Н., Йокич Д.Р., Касаткін Ю.О., Плоткін С.Я. Кореляційні зв'язки динаміки вологості зерна при дозріванні гібридів кукурудзи з морфологічними та господарськими показниками в післяукісних посівах // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип.30. - С.239-246. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
39. Лавриненко Ю.О., Лазер П.Н., Йокич Д.Р., Плоткін С.Я., Твердохліб О.Я. Еколого-генетична мінливість ознак продуктивності і добової втрати вологи зерном при дозріванні гібридів кукурудзи в післяжнивних посівах // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип.32. - С. 54-66. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
40. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Селекційна цінність нового вихідного матеріалу в залежності від інцухт-покоління гібридів кукурудзи // Таврійський науковий вісник. -2004. - Вип. 34. - С.182-189. (80% авторства, досліджено).
41. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Мінливість кількісних ознак продуктивності гібридів кукурудзи в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип.35. - С.46-53. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
42. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Мінливість кореляційної залежності продуктивності та її складових елементів у гібридів кукурудзи в залежності від груп стиглості // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип.36. - С. 26-36. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
43. Лавриненко Ю.О., Богунов О.В., Зінченко В.О., Узбек К.В. Селекційні аспекти зниження ресурсомісткості продукції при вирощуванні кукурудзи на зерно у південному Степу України // Зрошуване землеробство. - 2005. - Вип.43. - С.114-120. (60% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
44. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Мінливість ознак адаптивності гібридів кукурудзи в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник. - 2005. - Вип.37. - С. 35-40. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
45. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Мінливість кореляційної залежності адаптивних ознак у гібридів кукурудзи залежно від груп стиглості // Таврійський науковий вісник. - 2005. - Вип.38. - С. 17-23. (80% авторства, досліджено).
46. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Еколого-селекційна мінливість ознаки "кількість качанів на рослині" у гібридів кукурудзи при зрошенні в умовах південного Степу // Зрошуване землеробство: Матеріали конференції. - 2005. - Вип.44. - С.91-94. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
47. Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В., Писаренко П.В. Еколого-генетична мінливість показників темпів розвитку рослин кукурудзи // Таврійський науковий вісник. -2005. -Вип.40. - С. 46-55. (50% авторства, досліджено).
Матеріали наукових конференцій
48. Лавриненко Ю.А. Динамика гибридных популяций яровой пшеницы в поколениях // V съезд УОГиС им. Н.И.Вавилова: Тезисы докладов . - Часть 3. - Киев: Наукова думка. -1986. - С. 84.
49. Немоловская Т.Б., Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Изменчивость содержания белка в зерне кукурузы в условиях орошения // V съезд Всесоюзного общества генетиков и селекционеров им. Н.И.Вавилова "Генетика и селекция растений", Том IV, Часть 2. - Москва / Отв. редактор В.А.Струнников. - 1987. - С. 47-48. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
50. Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Изменчивость взаимосвязей количественных признаков у гибридов кукурузузы при орошении // Тезисы пятой Всесоюзной конференции молодых ученых по проблемам кукурузы. -Днепропетровск. - 1987. -С. 30. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
51. Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Оценка комбинационной способности самоопыленных линий кукурузы, контрастных по продолжительности вегетационного периода в условиях орошения // Методы интенсификации селекционного процесса. - Одесса: ВСГИ. - 1990. - С. 61. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
52. Лавриненко Ю.А. Проблемы развития зернового хозяйства Афганистана // Научно-практическая конференция, посвященная 80-летию со дня рождения академика Л.Ф. Верещагина. - Херсон: ХГТ. - 1990. - С. 168.
53. Лавриненко Ю.А., Эзрохин Л.М., Мухтар Отман. Проблемы производства зерна в Афганистане // Материалы научно-практической конференции "Вклад научно-технического потенциала области в перестройку". - Херсон. - 1990. - С. 55-56. (60% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
54. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Вплив темпів розвитку батьківських форм кукурудзи на структуру генотипічної мінливості різних інцухт-поколінь кукурудзи // Матеріали міжнародної конференції "Онтогенез рослин в природному та трансформованому середовищі" (Львів, липень 1-4,1998). - Львів: В-во "Сполом", 1998. - С. 63-65. (80% авторства, досліджено).
55. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Селекційно-генетичні аспекти підвищення стійкості виробництва зерна кукурудзи в умовах зрошення // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення (8-10 червня 1999 року, Київ-Чабани). - Київ: "Нора-прінт". - 1999. - С. 198-199. (80% авторства, досліджено, описано).
56. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Мінливість селекційно-генетичних показників в залежності від вихідних гібридів та інцухт-поколінь кукурудзи в умовах зрошення // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: Тези доповідей Міжнародної конференції, присвяченої 90-річчю Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Харків. - 1999. - С.165-166. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
57. Лавриненко Ю., Михаленко І. Еколого-генетична мінливість типу та темпів розвитку пшениць Афганістану // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі: Тези доповідей ІІ Міжнародної конференції (Львів, серпень, 18-21, 2004 р.). - Львів: СПОЛОМ, 2004. - С.112. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
Методичні рекомендації
58. Гудзь Ю.В., Лавриненко Ю.А. Семеноводство кукурузы на орошаемых землях. - Херсон: Наддніпрянська правда, 1995. - 96 с. (50% авторства, описано).
59. Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В., Бондаренко В.В. Гибриды для юга Украины. - Херсон: Борисфен-полиграфсервис. - 1996. - 22 с. (80% авторства, описано).
60. Технологія вирощування кукурудзи на зерно / Малярчук М.П., Лавриненко Ю.О., Писаренко В.А., Гамаюнова В.В. -Херсон: Айлант, 2005. -12 с. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
Авторські свідоцтва на лінію та гібриди
61. Авторское свидетельство №5789 СССР. Линия кукурузы Х-18 ТВ
62. Авторське свідоцтво на сорт рослин №317. Кукурудза Борисфен 430 АМВ
63. Авторське свідоцтво на сорт рослин №221. Кукурудза Борисфен 433 МВ
64. Авторське свідоцтво на сорт рослин №333. Кукурудза Борисфен 490 АМВ
65. Авторське свідоцтво на сорт рослин №334. Кукурудза Південь 480 СВ
66. Авторське свідоцтво на сорт рослин №335. Кукурудза. Борисфен 275 АМВ
67. Авторське свідоцтво на сорт рослин №336. Кукурудза. Борисфен 301 МВ
68. Авторське свідоцтво на сорт рослин №765. Кукурудза . Борисфен 191 МВ
69. Авторське свідоцтво на сорт рослин №1175. Кукурудза Борисфен 380 МВ
70. Авторське свідоцтво на сорт рослин №0395. Кукурудза Борисфен 250 МВ
71. Авторське свідоцтво на сорт рослин №0396. Кукурудза Борисфен 600 МВ
72. Авторське свідоцтво на сорт рослин №05230. Кукурудза Сиваш
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Значення зернових культур в економіці підприємства на прикладі ЗАО "Зернопродукт МХП". Визначення та обґрунтування способів руху техніки під час виконання операцій при вирощуванні зернових культур. Організація праці на вирощуванні зернових культур.
курсовая работа [120,4 K], добавлен 14.07.2009Виробництво продукції зернових культур. Організація бухгалтерської обробки облікової інформації з обліку виробництва зернових культур. Склад та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, місцем прикладення, елементами, статтями обліку.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 21.03.2013Посівні площі, врожайність та валовий збір зернових культур в Україні. Загальна характеристика зернових культур. Інтенсивна технологія вирощування ярих зернових культур. Система удобрення як важливий захід для підвищення врожаю озимої пшениці в Україні.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 07.10.2010Збагачення генофонду вихідного матеріалу, який використовується при створенні нових високоврожайних гібридів із заданими ознаками. Комбінаційна здатність ліній і вплив на її прояв генотипів різних зародкових плазм.
автореферат [38,3 K], добавлен 00.00.0000Грунтово-екологічне обгрунтування краплинного зрошення. Вплив різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого. Стан поверхні поля за краплинного зрошення. Урожайність огірка за різних способів зрошення та удобрення.
доклад [7,1 M], добавлен 27.02.2009Загальні відомості про меліорацію. Основні відомості про зрошення і зрошувальні системи. Режим зрошення сльськогосподарських культур. Способи і техніка поливу. Боротьба із засоленням і заболоченням зрошуваних земель. Основні відомості про осушення.
методичка [112,6 K], добавлен 23.02.2010Особливості використання краплинного способу поливу водами різної якості, його вплив на динаміку і напрямок змін агрофізичних, фізико-хімічних властивостей, сольового, водного, температурного режиму чорнозему опідзоленого та урожайність овочевих культур.
реферат [173,8 K], добавлен 23.11.2010Ботаніко-морфологічна характеристика біологічних особливостей культури. Аналіз методів створення вихідного матеріалу для селекції: гібридизації, мутагенезу, генної інженерії. Вивчення народногосподарського значення озимої пшениці та виробництва насіння.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.05.2011Бізнес-план фермерського господарства для отримання кредиту для вирощування зернових та технічних культур, за рахунок яких проводитимуться агротехнічні заходи. План виробництва продукції. Можливі ризики. Фінансовий план. Графік погашення кредиту.
бизнес-план [22,7 K], добавлен 30.05.2010Режими та схеми зрошення сільськогосподарських культур. Огороджувальна осушувальна мережа напірних та ловильних каналів меліоративної системи. Морфологічні частини (одиниці) ландшафту, їх класифікація. Типи водної ерозії та причини її виникнення.
контрольная работа [634,8 K], добавлен 06.05.2014Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, головні показники ефективності. Рівень виробництва зернових культур на підприємстві, що вивчається. Розробка шляхів підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 14.12.2013Водне господарство України і його значення, стан зрошення півдня країни. Обґрунтування шляхів вирішення поставлених завдань по збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції. Визначення очікуваного доходу і окупності капітальних вкладень.
курсовая работа [139,1 K], добавлен 08.11.2014Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Хлібороб". Аналіз виробництва продукції зернових і зернобобових культур за обсягом, асортиментом та якістю. Аналіз посівних площ та урожайності. Схема зовнішніх факторів, що впливають на виробництво продукції.
курсовая работа [102,7 K], добавлен 10.10.2014Характеристика агропромислового господарства. Історична довідка про створення сошників та розвиток їх конструкцій. Науково-технологічні передумови удосконалення сошників. Взаємодія сошників із грунтом, моделювання процесу руху насіння. Охорона праці.
дипломная работа [472,8 K], добавлен 20.10.2011Вміст білка, основних незамінних амінокислот, протеїну в зерні і калорійність зернобобових культур. Значення зернових бобових культур для кормовиробництва. Використання зеленої маси, сіна, а також соломи гороху. Виробництво трав'яного борошна з сої.
презентация [3,2 M], добавлен 17.05.2019Генетичний потенціал та складові частини продуктивності картоплі. Біологічний взаємозв’язок ознак картоплі і його вплив на добір. Характеристика різних методів, головні напрямки і завдання селекції картоплі. Внутрішньовидова гібридизації даної рослини.
реферат [38,3 K], добавлен 18.11.2010Показники економічної ефективності зерновиробництва та їх методика визначення. Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур в гсоподарстві, кореляційний аналіз факторів врожайності зернових. Розвиток ринку зерна і зернопродуктів.
курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.02.2011Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Аналіз існуючих технологій та засобів механізації для збирання зернових. Модернізація конструкції зернового бункера зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич". Визначення річного економічного ефекту від впровадження запропонованих технологічних рішень.
курсовая работа [168,0 K], добавлен 19.02.2011Економічний стан виробництва зернового господарства: розміщення, спеціалізація і показники ефективності виробництва. Особливості вирощування зернових культур. Планування виробництва, організація зберігання та реалізації продукції зернового господарства.
реферат [619,6 K], добавлен 20.05.2010
