Еколого-фауністична характеристика та лісівниче значення рукокрилих (chiroptera) в умовах Західного Поділля

Годлевська О. В., Петрушенко Я. В., Тищенко В. М., Загороднюк І. В. Зимові скупчення кажанів (Chiroptera) у печерах Центрального Поділля (Україна) // Вестник зоологии. - 2005. - т. 39, № 2. - С. 37-45 (здобувач брав участь у польових дослідженнях та опрацюванні отриманих даних).

Тищенко В.М. Знахідки Myotis nattereri та M. bechsteinii (Mammalia, Chiroptera) на півдні Тернопільської області // Вестник зоологии. - 1999. - т.33, №3. - С.100.

Тищенко В. Перші знахідки Myotis brandtii (Chiroptera) на Поділлі (Україна) // Вестник зоологии. - 2003. - т. 37, № 6. - С. 72.

Тищенко В. Myotis mystacinus та M. brandtii (Chiroptera) в умовах симпатрії на Поділлі (Україна) // Вестник зоологии. - 2003. - т. 37, № 6. - С. 90.

Тищенко В.М. Лилик пізній - Eptesicus serotinus // Ссавці України під охороною Бернської конвенції. Праці теріологічної школи. - Вип. 2. - К., 1999. - С. 81-90.

Загороднюк І., Тищенко В. Уточнення щодо кажанів у Бернських списках // Ссавці України під охороною Бернської конвенції. Праці теріологічної школи. - Вип. 2. - К., 1999. - С. 182-184 (здобувач брав участь у дослідженнях та аналізі стану видів).

Тищенко В. Вечірниці - Nyctalus // Міграційний статус кажанів в Україні. Бюлетень Українського теріологічного товариства НАН України “Novitates Theriologicae”. - Pars 6. - К., 2001. - С. 57-64.

Матвєєв М., Тищенко В. Зимовий аспект хіроптерофауни Національного природного парку “Подільські Товтри” // Міграційний статус кажанів в Україні. Бюлетень Українського теріологічного товариства НАН України “Novitates Theriologicae”. - Pars 6. - К., 2001. - С. 93-94 (здобувачем проведено частину польових досліджень).

Тищенко В. Пошук і способи лову кажанів // Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень (Загороднюк І., Годлевська Л., Тищенко В., Петрушенко Я.). Праці Теріологічної школи. - Вип. 3, розд III. - К., 2002. - С. 39-62.

Тищенко В. Фауна кажанів (Chiroptera) природного заповідника “Медобори” // Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. Зб. наукових праць. - Гримайлів-Тернопіль: Лілея, 2003. - С. 519-540.

Денисова Е. В., Тыщенко В. Н. Особенности репродуктивного и группового поведения некоторых видов рукокрылых (Chiroptera) // Вопросы развития Крыма. Научно-практический дискуссионно-аналитический сборник. - Вып. 15. Проблемы инвентаризации крымской биоты. - Симферополь: Таврия-Плюс, 2003. - С. 48-56 (здобувачем особисто проведено частину польових досліджень, здійснено аналіз поведінкових актів).

Tyschenko V. The role of ancient fortification constructions of Podillya in preservation of rare bat species // Abstracts VIII European Bat Research Symposium “Bats & Man: Million Years of Coexistence”. - Krakow (Poland), 1999. - P. 67.

Tyshchenko V. In addition to methods of bat roosts detection in the forest tracts of Western Ukraine // Abstracts of III International Conf. Carpathian Bats “State and Prospects of the Carpatian Bats Investigations in the Verge of Millenium”. - Rakhiv, 2000. - P. 20.

Tyschenko V., Storozhuk S. Leisler's bat (Nyctalus leisleri) under Medobory Nature Reserve conditions // Abstracts of III International Conf. on Carpathian Bats “State and Prospects of the Carpatian Bats Investigations in the Verge of Millenium”.- Rakhiv, 2000. - P. 21 (здобувачем проведено основні польові дослідження і написано текст тез).

Tyschenko V.M. Some biological and ethological peculiarities of parti-coloured bat (Vespertilio murinus) in captivity // Advances in Ethology. - 2000. - № 35: supplements to Ethology / Contributions to the 3^rd International Symposium on Physiology and Ethology of Wild and Zoo Animals, Berlin, Germany, 4-7 October 2000. - Berlin-Viena: Blackwell Wissenschafts-Verlag, 2000. - P. 55.

Тищенко В., Негода В. Діяльність центру реабілітації кажанів при Київському зоопарку // Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття: Матеріали студ. наук. конф. - К.: МСУ, 2001. - С. 37-39 (здобувачем особисто здійснено аналіз діяльності центру і написано текст тез).

Тищенко В.М. Роль природно-заповідних територій Подільських Товтр у збереженні рідкісних видів кажанів // Матеріали українсько-польської наукової конференції “Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття”. - Гримайлів, 2002. - С. 108-110.

Тищенко В.М., Тищенко О.В. Еколого-фітоценотична приуроченість лісових стацій рукокрилих природного заповідника “Медобори” // Матеріали українсько-польської наукової конференції “Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття”. - Гримайлів, 2002. - С. 110-111 (здобувачем здійснено частину польових досліджень і написано текст тез).

Тыщенко В.Н. Фауна рукокрылых (Chiroptera) лесов Западного Подолья (Украина) // Леса Евразии в XXI веке: Восток - Запад: Мат. II Междунар. конф. мол. ученых, посвящ. проф. И.К. Пачосскому. - М.: МГУЛ, 2002. - С. 210-212.

Тищенко В. Штучні підземелля як ключові помешкання кажанів // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття: Мат. конф., присвяч. 80-річчю Канівського прир. заповідника. - Канів, 2003. - С. 290-292.

Тищенко В. М. Фауна рукокрилих (Chiroptera) Західно-Подільського Лісостепу: сучасний стан // Сучасні проблеми зоологічної науки: Мат. Всеукраїнської наук. конф. “Наукові читання, присвячені 170-річчю заснування кафедри зоології та 100-річчю з дня народження професора О. Б. Кістяківського”. - К.: Видавничо-поліграф. центр “Київський університет”, 2004. - С. 174-176.

Анотації

Тищенко В.М. Еколого-фауністична характеристика та лісівниче значення рукокрилих (Chiroptera) в умовах Західного Поділля. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню еколого-фауністичної структури, просторового розподілу та лісівничого значення населення кажанів в умовах Західного Поділля.

У складі фауни рукокрилих Західного Поділля виявлено 17 видів, вперше для території регіону відмічено фактичні знахідки чотирьох видів. Встановлено статус видів за відносною чисельністю та виділено шість екологічних груп у складі лісових угруповань кажанів. Вивчено видовий склад пізньолітніх та зимових скупчень рукокрилих.

Найсприятливішими умови для помешкань кажанів відмічені (виявлені) у ясеново-грабових та кленово-ясенових дібровах, які представлені пристигаючими і стиглими деревостанами I-II класів бонітету з різним ступенем зімкнутості крон та приурочені до едатопу D₂. З'ясовано особливості розташування дупел зі сховищами рукокрилих.

Експериментально встановлені середньодобові кількісні та енергетичні показники споживання комах модельними видами кажанів в умовах неволі та сезонна динаміка їх змін. Проведено екстраполяцію отриманих даних до умов та інтенсивності живлення кажанів у природі. За показниками чисельності та щільності населення кажанів у основних стаціях живлення, встановлено обсяги споживання лісовими видами рукокрилих комах-фітофагів, здатних масово розмножуватись і пошкоджувати деревостани. Доведено, що лісові угруповання кажанів виступають одним з основних чинників біологічного захисту лісів Західного Поділля.

Запропоновано включити до регіонального Червоного списку 10 видів. Наголошується на необхідності ефективнішого збереження ключових помешкань кажанів.

Ключові слова: Chiroptera, рукокрилі, лісостан, структура популяцій, екологія кажанів, сховище, пізньолітні скупчення, живлення, лісівниче значення, Поділля.

Тыщенко В.Н. Эколого-фаунистическая характеристика и лесоводственное значение рукокрылых (Chiroptera) в условиях Западной Подолии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. Национальный аграрный университет Кабинета Министров Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению эколого-фаунистической структуры, пространственного распределения и лесоводственного значения населения рукокрылых (Chiroptera) в условиях Западной Подолии (Украина).

Установлено, что в состав фауны Западной Подолии входят 17 видов рукокрылых, принадлежащих к восьми родам двух семейств: Rhinolophidae и Vespertilionidae. У 16-ти из них убежища или основные стации были выявлены в пределах лесных массивов. Впервые для территории региона отмечены фактические находки четырех видов рукокрылых: ночницы прудовой (Myotis dasycneme), ночницы Наттерера (Myotis nattereri), ночницы Брандта (Myotis brandtii) и широкоушки европейской (Barbastella barbastellus). Хироптерофауна Западной Подолии составляет почти 70% видового состава рукокрылых Украины.

Установлен статус видов по показателям относительной численности. Фоновыми являются ночница водяная, вечерница рыжая, нетопырь-карлик, нетопырь Натузиуса, кожан поздний; обычными - ночница большая, подковонос малый и ушан обыкновенный; редкими - вечерница малая, ушан австрийский, ночница усатая, ночница Бехштейна и кожан двухцветный; очень редкими - ночница Наттерера, ночница прудовая и широкоушка европейская. Для уточнения современного статуса ночницы Брандта необходимы дополнительные исследования. В составе лесного населения рукокрылых выделено шесть экологических групп видов.

Установлено, что формирование позднелетних скоплений рукокрылых в подземельях Подолья происходит преимущественно во второй половине августа, в их составе отмечено 12 видов рукокрылых. Доминирует по численности (82%) и видовому составу (58%) группа ночниц (р. Myotis). На зимовках в подземных и наземных убежищах отмечены 10 видов. Наиболее распространёнными и многочисленными в исследованных подземельях являются подковонос малый и ночница большая.

Выяснено, что наиболее заселёнными являются участки в ясенево-грабовых и кленово-ясеневых дубравах, которые представлены приспевающими и спелыми древостоями I-II классов бонитета с разной степенью сомкнутости крон в условиях эдатопа D₂. Установлено, что деревья с дуплами-убежищами рукокрылых приурочены преимущественно к небольшим полянам, животными используются дупла в деревьях с диаметром ствола 26-72 см. Чаще заселяются дупла Populus nigra (30%), Fraxinus excelsior (23%) и Acer platanoides (15%), значительно реже в Populus alba, Cerasus avium и Quercus robur. Летки дупел расположены на высоте от 2 до 10 м, экспозиция летков преимущественно восточная и южная.

Изучены среднесуточные энергетические показатели пищевых потребностей модельных видов рукокрылых и их сезонная динамика при содержании в условиях неволи. Анализ полученных показателей для разных видов рукокрылых позволил выделить три размерно-весовых группы животных и четыре периода с различной интенсивностью питания.

Проведена экстраполяция полученных данных с параметрами интенсивности питания рукокрылых в природе. В соответствии с результатами учетов численности в основных кормовых стациях рукокрылых на территории природного заповедника “Медоборы”, установлена плотность населения этих животных и выяснено, что на площади лесных массивов основной части заповедника (около 9 тыс. га) за активный период года рукокрылые могут потреблять около 2 т биомассы или от 4 до 28 млн. насекомых-фитофагов - представителей тех видов, которые способны к массовым размножениям и повреждению древостоев. Таким образом, лесные сообщества рукокрылых выступают одним из основных факторов биологической защиты лесонасаждений Западной Подолии, особенно эффективным на заповедных и рекреационных территориях.

Установлено, что редкие виды составляют половину регионального фаунистического списка рукокрылых. Предложено включить в региональный Красный список 10 видов. Уязвимость этих животных требует более эффективной охраны их ключевых местообитаний - подземелий и массивов широколиственных лесов со средневозрастными и спелыми насаждениями вблизи открытых ландшафтов и водоёмов. Предложены конкретные методы эффективного сохранения ключевых местообитаний рукокрылых.

Ключевые слова: Chiroptera, рукокрылые, лесные насаждения, структура популяций, экология рукокрылых, убежища, позднелетние скопления, питание, лесоводственное значение, Подолия.

Tyshchenko V.M. Ecological-faunistic description of bats (Chiroptera) and their silvicultural importance under conditions of Western Podillia. - Manuscript.

This thesis is presented for the PhD degree in biological sciences by speciality 06.03.03 - forestry and silviculture. - National Agrarian University of Cabinet of Ministry of Ukraine, Kyiv, 2006.

This thesis is devoted to studying the modern ecological-faunistic structure, spatial distribution and importance of dendrophile bat species for forest protection under Western Podillia (Ukraine) natural conditions.

It is shown that structure of the batfauna of Western Podillia includes 17 bat species from 8 genera and 2 families: Rhinolophidae and Vespertilionidae. 4 species of bats are marked for this territory for the first time. The status of bat species is determined according to their relative quantity. 6 ecological groups of bats are marked out inside forest bat communities. Species diversity of late-summer swarming and winter grouping of bats is investigated.

It is noticed that the most favourable conditions for bat habitats are middle-aged and mature ash-hornbeam and maple-ash deciduous forests of I-II growth class with different degree of crown density and D₂ edaphotope. The peculiarities of arrangement of hollows with bat roosts are determined.

The average daily quantitative and energy data of consumption of insects by model species of bats under conditions of captivity and seasonal dynamics of its changes is given. The extrapolation of given data to natural conditions and intensity of bats nourishment is made. According to data of quantity and density of bat populations at main places of their nourishment, the measure of usage by bats of phytophagan insects, abled to mass reproduction and damage of forest, is determined. It is proved that forest communities of bats are the one of major factors for biological protection of afforestations.

It is offered to include to the regional Red list 10 species of bats and the necessity of more effective protecting of bats key places is noted.

Key words: Chiroptera, bats, forests, structure of populations, ecology of bats, roosts, swarming, nourishment, forestry importance, Podillia

Размещено на Allbest.ru