Порівняння економічних аспектів різних технологій вирощування гусей на м’ясо

Шрот - рослинний корм, що багатий протеїнами. В ньому багато вітамінів групи В і Е, мікроелементів кальцію і фосфору. В 100 г шроту міститься 265 к/кал обмінної енергії і 49,7 г сирого протеїну.

Крейду і сіль вводять в раціон, щоб збагатити мінеральними речовинами, які необхідні для формування скелету ( кістяку) та нормального розвитку організму.

Розраховуємо потребу в кормах на відгодівлю партії птиці.

1. Потреба в кормах:

3700000*2,6=9620000 к. од.

2,6 - кількість к. од., що витрачається на 1 кг приросту

2. Переводимо в комбікорм:

9620000/1,2=8016667кг=8017т комбікорму на рік

1,2 - середній показник к.од.

Розраховуємо потребу в кормах для птахофабрики згідно використаних кормів:

Для батьківського стада:

17234*365*0,14=880642/1000=881 т

Для ремонтного стада:

24127*365*0,08=704513кг=705т

Розраховуємо потребу в окремих інгредієнтах:

кукурудза 8017т - 100%

х - 34,6 % 8017*34,6 /100=2774 т

ячмінь 8017т - 100%

х - 30 % 8017*30/100=2405т

Аналогічно розраховуємо потребу в інших кормах.

Їх потрібно:

Шрот соєвий - 2020 т

Дріжджі кормові - 24 т

Люцерна - 192т

Жир тваринний - 321 т

Трикальційфосфат - 216 т

Сіль - 64 т

Таблиця №9 Для батьківського стада

Інградієнти	Кількість корму в 100 гр	Поживність
		ОЕ	СП	Са	Р	Na
Кукурудза	30	99,0	2,8	0,02	0,09	0,01
Ячмінь	30	91,5	3,7	0,02	0,11	0,01
Макуха соєва	26	81,9	9,3	0,11	0,16	0,01
Люцерна молода	4,9	1,7	0,2	0,02	0,00	0,00
Трикальційфосфат	3,1	0,0	0,0	0,99	0,43	0,00
Крейда	5	0,0	0,0	1,65	0,00	0,00
Сіль	1	0,0	0,0	0,00	0,00	0,37
Всього	100	274,1	16	2,81	0,79	0,4
Норма	100	270,0	16,0	2,80	0,80	0,40

Розраховуємо потребу аналогічно до попереднього

Кукурудза - 264 т

Ячмінь - 264 т

Макуха соєва - 229 т

Люцерна - 43 т

Трикальційфосфат - 27 т

Крейда - 44 т

Сіль - 9 т

Таблиця №10 Для ремонтного стада

Інградієнти	Кількість корму в 100 гр	Поживність
		ОЕ	СП	Са	Р	Na
Кукурудза	27	89,1	2,5	0,01	0,08	0,01
Ячмінь	30	91,5	3,7	0,02	0,11	0,01
Макуха соєва	20	63,0	7,1	0,08	0,13	0,01
Люцерна	17,7	6,0	0,9	0,08	0,01	0,00
Трикальційфосфат	3,3	0,0	0,0	1,06	0,46	0,00
Крейда	1	0,0	0,0	0,33	0,00	0,00
Сіль	1	0,0	0,0	0,00	0,00	0,37
Всього	100	249,6	14,2	1,58	0,79	0,4
Норма	100	250,0	14,0	1,60	0,80	0,40

Кукурудза - 190 т

Ячмінь - 211 т

Макуха соняшникова - 141 т

Люцерна - 125 т

Трикальційфосфат - 23 т

Крейда - 7 т

Сіль - 7т

Загальна потреба у кормах:

Кукурудза - 3228 т

Ячмінь - 2880 т

Шрот соєвий - 2020 т

Макуха соєва - 229 т

Маукуха соняшникова - 141 т

Дріжджі кормові - 24 т

Люцерна - 360 т

Жир тваринний - 321 т

Трикальційфосфат -615 т

Крейда - 64 т

Сіль - 79 т

Розраховуємо посівні площі під зернові культури:

врожайність кукурудза - 53 ц/га

1 га - 5,3 т

х - 3228 т 3228*1/5,3=609га

врожайність ячмінь - 29 ц/га

1 га - 2,9 т

х - 2880 т 2880*1/2,9=993 га

Розраховуємо кількість обладнання для птахофабрики.

Цех кліткового вирощування бройлерів на м'ясо забезпечений батареями КББ- 3. Це універсальна кліткова батарея, яка призначена для вирощування бройлерів птиці у віці від 1 до 140 днів без пересадження в інші батареї.

Технічна характеристика кліткової батареї КББ-3

Кількість ярусів 3

Кількість кліток, шт.:

- у ярусі 94

- у батареї 564

Кількість птиці, голів

- у клітці 20

- у ярусі 1880

- у батареї 11280

1. Зважаючи на те, що в нашому випадку в 1 пташнику міститься 50000 голів, місткість однієї батареї КББ -11280 голів. То для комплектування цієї партії необхідно:

50000/11280=4 батареї *32 = 128 батареї для промислового стада

10000/11280=1 батарея * 3 = 3 батарей для ремонтного стада

5000/11280=1 батарея * 4 = 4 батарей для батьківського стада

2. Розраховуємо кількість теплогенераторів. Так як за нормами птахопрому в 1 пташнику необхідно 2 теплогенератори ТГ - 1,5 кВт, то

2*32=64 генератори.

2*3=12 генераторів.

2*4=8 генераторів.

3. Розраховуємо кількість вентиляторів: для промислового стада

- в холодну пору року : 50000*0,8*2,5=100000 м³/год.

- в теплий період року: 50000*2,5*5=625000 м³/год

Для батьківського стада

- в холодну пору року : 5000*0,8*2,6=10000 м³/год.

- в теплий період року: 5000*2,6*5=62500 м³/год

Для ремонтного стада:

- в холодну пору року : 10000*0,8*2,3=18400 м³/год.

- в теплий період року: 10000*2,3*5=115000 м³/год

4. Визначаємо проектну потужність повітрообміну з 10% надбавкою: для промислового стада

- в холодну пору року: 100000+10%=110000 м³/год

- в теплу пору року: 625000 +10%=687500 м³/год

Для батьківського стада

- в холодну пору року: 10000+10%=11000 м³/год

- в теплу пору року: 62500+10%=68750 м³/год

Для ремонтного стада

- в холодну пору року: 18400+10%=20240 м³/год

- в теплу пору року: 115000+10%=126500 м³/год

Потужність одно вентилятора 12000 м³/год

для промислового стада

- в холодну пору року: 110000/12000=9шт

- в теплу пору року: 687500/12000=58шт

для батьківського стада

- в холодну пору року: 11000/12000=1шт

- в теплу пору року: 68750/12000=6шт

для ремонтного стада

- в холодну пору року: 20240/12000=2шт

- в теплу пору року: 126500/12000=11шт

На 23 пташника промислового стада

- в холодну пору року: 9*32=288шт

- в теплу пору року: 58*32=1856шт

На 4 пташника батьківського стада

- в холодну пору року: 1*4=4шт

- в теплу пору року: 6*4=24шт

На 3 пташника ремонтного стада

- в холодну пору року: 2*3=6шт

- в теплу пору року: 11*3=33шт

5. Освітлення:

Загальна потужність освітлення: 1728*5=8640 Вт

Загальна кількість ламп: 8640/60=144 ламп по 60 Вт, у всіх пташниках 39*144=5616 шт.

Розпорядок роботи на птахофабриці.

Прийняття зміни, заправлення дезбар'єрів…………………….8⁰⁰-8⁰⁵

Огляд птиці і перевірка вентиляційної установки…………….8⁰⁵-8¹⁵

Очищення напувалок……………………………………………8¹⁵-8³⁰

Годівля молодняку………………………………………………8³⁰-9¹⁰

Миття напувалок……………………………………………… 9¹⁰-9⁵⁰

Прибирання приміщень…………………………………………9⁵⁰-11³⁰

Підготовка кормів і годівля молодняку………………………..11³⁰-12⁰⁰

Перерва на обід………………………………………………….12⁰⁰-13⁰⁰

Огляд птиці і відбір ослабленого молодняку…………………13⁰⁰-13³⁰

Прибирання приміщень………………………………………...13³⁰-15³⁰

Прибирання тамбурів і біля приміщень……………………….15³⁰-16²⁰

Годівля птиці…………………………………………………….16²⁰-16⁵⁰

Прибирання робочого місця……………………………………16⁵⁰-17⁰⁰

Передача зміни…………………………………………………..17⁰⁰-…

Висновок

Птахівнича галузь є однією з найефективніших у тваринництві, що обумовлено швидким оборотом капіталу, а продукція птахівництва має ряд переваг, порівняно з іншими продуктами тваринництва. Енергоємність виробництва м'яса птиці удвічі нижча, ніж м'яса свиней і великої рогатої худоби. Вихід м'яса у птиці становить понад 80%, їстівних частин - 70%, що перевищує цей показник у свиней, ВРХ та овець, відповідно, на 7, 19 та 27%.

Птиця відзначається високою скороспілістю. Так, жива маса курчат бройлерів за 49 діб вирощування досягає 2,0 кг, качок - 2,9 кг, індичат: самок за 126 днів - 6,5 кг, самців за 140 днів - 10,5 кг та гусенят за 56 днів - 4 кг. На 1 кг приросту курчат-бройлерів витрачається 2,5-3 кг корму, качок та індиків - 3-3,5 кг, гусей - 3,5-4,0 кг, що значно менше, ніж при виробництві свинини (4-5 кг) або яловичини (7-9 кг); витрати протеїну кормів на одиницю протеїну продукції у птахівництві в 2-5 разів нижчі, ніж у свинарстві та скотарстві.

Побічна продукція (пух і пір'я) є цінною сировиною для легкої промисловості. Послід птиці багатий на протеїн (30-40 %), фосфор та інші речовини, а отже, він є цінним органічним добривом. З відходів забою птиці та інкубації яєць виготовляють сухі білкові корми, вміст протеїну в яких становить близько 50-80 %.

У поліському та західному регіонах переважно розводять курей і значно менше представників інших видів птиці, хоч ці регіони, особливо поліський, є сприятливими для промислового вирощування водоплавних птахів. Враховуючи те, що у згаданих регіонах валове виробництво зерна є недостатнім для забезпечення продовольчих і фуражних потреб, у приватних господарствах в усі часи гуси користувались особливою пошаною. Таку популярність у населення гуси заслужили завдяки своїй невибагливості до годівлі (пасовищне - в основі їх раціону велике місце займають зелені корми) та утримання (краще від іншої птиці переносять холод), різноманітності одержаної від них продукції: м'ясо, жир, жирна печінка, пух і пір'я.

Гусівництво - перспективна галузь сільського господарства через інноваційність характеру виробництва та недостатню насиченість ринку продуктами гусівництва, а також через високу рентабельність. У згаданих регіонах гусівництво, порівняно з іншими галузями птахівництва, ведеться в основному на екстенсивній основі.

Розведення гусей вигідно в тому випадку, коли процес виробництва є безвідходним, тобто реалізується не тільки м'ясо, а й пух, перо, а також послід. З одного гусака можна отримати до 8 кг м'яса, що дає прибуток у розмірі 150-300 гривень, а також 600 г пуху. Додатковою статтею доходу може бути продаж махових пір'їн, яких з кожного гусака може бути отримано до 40 штук, а також сальної залози, яка використовується в косметичному виробництві.

Результати інтенсивного вирощування молодняку гусей на м'ясо до 70-денного віку засвідчили, що серед чотирьох піддослідних порід вищі економічні показники були одержані при використанні гусей кубанської породи. Гірші - при розведенні гусей крупної сірої та тулузької порід. Результати експерименту дали підставу рекомендувати кубанських гусей для вирощування як гусей-бройлерів. Рівень рентабельності гусівництва при цьому біля 40%, у той час, як при використанні інших порід - він на 12,2-38% нижчий.

У структурі агропродуктових ринків вагоме місце займає ринок водоплавної птиці. Підвищення ефективності галузі птахівництва необхідне для корінного покращення забезпечення населення області високоякісними дієтичними продуктами харчування.

Більш вигідним і раціональним є інтенсивне вирощування гусенят у клітках, адже цей вид утримання більш механізований і потребує менших затрат людської праці. Хоча саме обладнання має високу вартість, та за декілька років окуповується. Цей спосіб вирощування дозволяє комплексно механізувати основні виробничі процеси, підвищити ефективність використання виробничих приміщень, виключити застосування підстилкового матеріалу, поліпшити зоогігієнічні умови утримання птиці.

гусь птиця м'ясо

Список використаної літератури

1. Бізнес-план доктора с.-г. наук І.М. Савчук Інституту сільського господарства Полісся НААН.

2. Наукова стаття В. Хвостик, канд. с.-г. наук, Інституту птахівництва УААН

3. Наукова стаття Дзіцюк В.В., кафердра розведення та генетики тварин ім. М.А. Кравченка НУБІП України

4. Розведення та відгодівля гусей. П.Ф. Салеем, Є.І. Іонова. мул. 22 см.М. Россельхозиздат .1982 -. 61с.

5. Моліс С.А. Книга для читання по зоології. - М., 1986. - С. 72-79.

6. Мельник В.Т. Ринок водоплавної птиці // Наше Птахівництво - 2012. - №9. - С. 1-4

7. Заболотников А.А. Справочник птицевода.- М.: Московский рабочий, 1984. - 255 с.

8. 4.Бондарев Э.И. Приусадебное птицеводство - М.: Агропромиздат 2006-520 с.

9. Звонарев Н.М. Гуси, утки, индоутки. Прибыльная домашняя птицеферма от А до Я, 2003-384с.

Размещено на Allbest.ru

...