Статистичне вивчення вирощування цукрових буряків
Історія, предмет, завдання статистики та її зв’язок з іншими науками. Показники статистики рослинництва та методика їх обчислення. Ряди розподілу та їх графічне зображення. Кореляційний аналіз урожайності цукрових буряків та чинники, що її формують.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.05.2016 |
| Размер файла | 314,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тема курсової роботи:
Статистичне вивчення вирощування цукрових буряків
План
Вступ
Розділ І. Предмет, завдання статистики, її організація, коротка історія розвитку та зв'язок з іншими науками
1.1 Предмет, завдання статистики та її зв'язок з іншими науками
1.2 Коротка історія розвитку статистики
Розділ ІІ. Статистична оцінка показників продукції рослинництва та чинників, що на неї впливають
2.1 Система показників статистики рослинництва та методика їх обчислення
2.2 Статистичні групування та їх види
2.3 Ряди розподілу та їх графічне зображення
2.4 Узагальнюючи показники рядів розподілу
2.5 Варіація ознак та показники їх вимірювання
2.6 Перевірка відповідності розподілу частот емпіричного ряду розподілу теоретичному
2.7 Вибірковий метод
Розділ ІІІ. Кореляційний аналіз урожайності цукрових буряків та чинники, що її формують
3.1 Рангова кореляція
3.2 Лінійна регресія. Визначення параметрів зв'язку та їх економічне тлумачення
3.3 Вимірювання інтенсивності кореляції. Коефіцієнт простої кореляції та його зміст
3.4 Множинна кореляція
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Статистика -- суспільна наука, яка вивчає кількісний бік якісно визначених масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру та розподіл, розміщення у просторі, напрям і швидкість змін у часі, тенденції та закономірності перебігу, щільність взаємозв'язків і взаємозалежностей.
Кількісний бік будь-якого суспільного явища нерозривно пов'язаний з його якісними аспектами, бо кількісна розмірність не існує без якісної визначеності.
Завдання статистичного дослідження полягає у відшуканні узагальнюючих показників і встановленні закономірностей суспільного життя, які виявляються лише в певній множині.
Явища суспільного життя динамічні, їм притаманні безперервні зміни і розвиток. Протягом певного періоду змінюються розміри явищ, співвідношення і пропорції. Усе це означає, що кількісний бік суспільних явищ статистика вивчає в конкретних умовах простору і часу.
Дана курсова робота присвячується вивченню урожайності цукрових буряків та факторів, що на неї впливають. Так об'єктами мого дослідження виступають: урожайність цукрових буряків, якість ґрунту та внесення мінеральних добрив. Метою даного курсового проекту є показати взаємозв'язок урожайності цукрових буряків від кількості внесених мінеральних добрив та якості ґрунту. Кількісне відображення взаємозв'язку через систему статистичних показників являється завданням даного курсового проекту.
Розділ І. Предмет, завдання статистики, її організація, коротка історія розвитку та зв'язок з іншими науками
1.1 Предмет, завдання статистики та її зв'язок з іншими науками
Слово «статистика» (вiд лат. status -- стан речей) -- це синонiм сукупностi фактiв, певних вiдомостей про соцiально-економiчнi явища та процеси. Визначальною рисою таких вiдомостей є кiлькiсна характеристика. Статистикою називають також науку, яка об'єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними.
Отже, об'єктами статистичного аналізу можуть бути найрiзноманiтнiшi явища й процеси суспільного життя. Предметом статистики є розмiри i кiлькiснi спiввiдношення між масовими суспільними явищами, закономiрностi їх формування, розвитку, взаємозв'язку.
У наведеному визначеннi предмета статистики пiдкреслюються двi принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кiлькiсну сторону суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокi, а масовi явища.
Вивчаючи кiлькiсну сторону явищ, статистика відображує її в своїх числах-показниках i саме цим характеризує конкретну міру явищ, установлює загальні властивості, виявляє схожість i різницю окремих рис, об'єднує елементи в групи, виявляє певні типи явищ.
Зауважимо, що вивчення кiлькiсної сторони суспiльних явищ нерозривно пов'язане з їх якiсним змiстом. Адже кiлькiсна розмiрнiсть не iснує без якiсної визначеностi. Так, при групуваннi населення за вiком статистика виокремлює якiсно вiдмiннi контингенти: дошкiльного вiку, шкiльного, працездатного, пенсiйного. Проте перш нiж робити розрахунки, необхiдно визначити якiснi властивостi та межi кожного контингенту.
Явища суспiльного життя динамiчнi, вони безперервно змінюються і розвиваються. З часом змiнюються розмiри явищ, спiввiдношення й пропорцiї. Їх значення є різними для окремих об'єктiв, регiонiв тощо. А вiдтак кiлькiсну сторону суспiльних явищ статистика має вивчати в конкретних умовах простору i часу.
Iнша особливiсть предмета статистики пов'язана з масовiстю суспiльних явищ. Статистика вивчає явища, якi повторюються у просторi або з плином часу.
Для масового явища характерна участь у ньому певної множини елементiв, iстотнi властивостi яких схожi. Так, акцiонерiв фiрми об'єднує власнiсть, менеджери, на вiдмiну вiд акцiонерiв, управляють справами фiрми, робiтники виконують певнi виробничi функцiї. Наявнiсть будь-яких властивостей у окремого, поодинокого елемента -- випадковiсть. Тiльки-но значна кiлькiсть елементiв об'єднується в одне цiле, сукупна дiя випадковостей дає результат, практично незалежний вiд випадку. Загальновiдомо, що ринок цiнних паперiв пов'язаний з ризиком. Схильнicть до ризику серед населення як потенцiйного iнвестора рiзна. Однi готовi ризикувати, iншi не уявляють ризику без гарантiй або уникають його за будь-яких умов. Загалом же, схильнiсть до ризику серед молодi значно вища, нiж з_поміж людей лiтніх, а надто похилого вiку. Ризиковий iнвестор -- молодий.
Розглядаючи суспiльнi явища як масовi й спираючись на облiк усiєї сукупностi фактiв, що належать до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступiнь їх розвитку, напрям i швидкiсть змiн, щiльнiсть взаємозв'язкiв i взаємозалежностей. Усе це дає пiдстави стверджувати, що статистика -- могутнiй засiб пiзнання складного суспiльного життя.
Статистика -- багатогалузева наука, вона складається з окремих роздiлiв або галузей, якi, будучи її самостiйними частинами, тiсно пов'язанi мiж собою. Дотепер виокремлюється чотири складовi частини статистики:
1) теорiя статистики, яка розглядає категорiї статистичної науки, а також спiльнi для будь-яких масових явищ методи й засоби аналiзу;
2) економiчна статистика, яка вивчає явища i процеси, що відбуваються в економiцi, розробляє систему економiчних показникiв та методи вивчення економіки країни чи регiону як одного цiлого;
3) галузевi статистики (промислова, фiнансова, соцiальної iнфраструктури і т. iн.) розробляють змiст і методи обчислення показникiв, якi вiдбивають особливостi кожної окремої галузi;
4) соцiальна статистика, предметом якої є вивчення соцiальних умов i характеру працi, рiвня життя, прибуткiв, споживання матерiальних благ i послуг населенням.
Як суспiльна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспiльство, зокрема економiчної теорiї та соцiологiї. Спираючись на суть, якicнy природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер i дiю основних законiв у реальному життi. Припускаючи, що комплекс умов i чинникiв, якi формують відповідні закономiрностi, надалі лишатиметься незмiнним, статистика робить прогнознi розрахунки, конче потрібні для обгрунтування напрямiв економiчної полiтики.
1.2 Коротка історія розвитку статистики
Первинною формою статистики був господарський облік, поява якого відноситься до глибокої давнини і пов'язана з утворенням держав. Для управління державою потрібна була інформація про чисельність населення, склад земель, поголів'я худоби, стан торгівлі та інше. Уже в країнах Стародавнього світу склались розвинуті системи державного та адміністративного обліку, що дістало відображення в священних книгах різних народів. Так, Конфуцій у книзі «Шу-Кінг» посилається на дані перепису населення Китаю в 2238 р. до н. є. В Біблії, у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю.
Античний світ змінив характер господарського обліку. Окрім державного обліку з'являється облік з ініціативи банкірів, торговців, власників майстерень, де працювали раби, і латифунцій. З розширенням зв'язків і уявлень про світ виникли описи держав. Арістотель описав 157 міст і держав свого часу.
У стародавньому Римі був утворений перший статистичний орган -- ценз для проведення переписів вільних громадян. Значний імпульс до розвитку дістав облік приватних господарств.
З Середньовіччя до наших часів збереглося унікальне зведення даних загального земельного перепису Англії «Книга страшного суду». Розвиток міст привів до появи муніципального обліку.
Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. В повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами «більше -- менше» і лише в крайньому випадку -- кількісними вимірниками. Епоха Відродження дала світу Луку Пачолі, який у своїй фундаментальній енциклопедичній праці «Сума арифметики, геометрії, учення про пропорції і відношення» (1494) заклав основи бухгалтерського обліку.
Розвиток бухгалтерською обліку і первинної реєстрації фактів, накопичування масових даних про суспільні явища і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту щодо кількісного вимірювання явищ і закономірностей суспільного життя, розвиток таких фундаментальних наук, як філософія і математика, які допомогли усвідомити значення статистики як засобу соціального пізнання,-- ось неповний перелік умов, завдяки яким з XVII ст. стало неминучим формування статистики. На початку цього процесу виділилось два напрями: державознавство і політична арифметика.
Державознавство часто називають описовою школою статистики. Її представники основними завданнями статистики вважали систематизоване описування тих фактів, які визначають велич та могутність держави. Однак через обмеженість цифрових даних переважали словесні характеристики, а математичні методи пізнання недооцінюзались. Незважаючи на все це, безперечним досягненням державознавства слід вважати сукупність розроблених показників і створення спеціальної системи збору статистичних даних про масові явища.
Школа політичних арифметиків при вивченні соціальних явищ перевагу віддавала кількісним характеристикам. Основоположник її В.Петті використав новий спосіб доведення. Замість словесних порівнянь, похвали і абстрактних аргументів він виражав свої думки мовою чисел, ваги, мір.
Політичні арифметики в цілому вірно визначили суть статистики, її завдання і значення як методу соціального пізнання. Їх успіхам сприяв нерозривний зв'язок з практичною, політичною і економічною діяльністю. Представники цієї школи (Д. Граунт, П. Зюсмильх та ін.) внесли вагомий вклад в розвиток демографії, ввели в науковий обіг таблиці і графіки. В XVIII ст. були зроблені також перші кроки на шляху до вивчення динаміки цін за допомогою індексів (Дюто, Карлі).
Таким чином, державознавство і політична арифметика -- два напрями поступового розвитку господарського обліку, у них один об'єкт дослідження -- суспільство, але різні методи -- описування і вимірювання.
У XIX ст. зростали обсяги офіційної інформації і кількісні характеристики поступово витісняли текстові описування. Статистика набувала «кількісного відтінку». Подальший її розвиток вимагав вдосконалення методів збирання, обробки, узагальнення масових даних. Фундатором теорії статистики став А.Кетле. Його праці, передусім «Соціальна фізика»,-- це початок пошуку філософських підвалин статистики. А. Кетле вважав, що предметом статистики є «людина в суспільстві», а методологічною основою -- принцип масовості, пізніше названий законом великих чисел. Саме цей принцип зумовив необхідність обчислення середніх величин як узагальнюючих характеристик сукупності.
У Росії в XIX ст. формувалась статистика політикоекономічного напряму. Про це свідчать роботи К.Ф. Германа, К.І. Арсеньєва, В.П. Андросова, Д.П. Журавського та ін. Проте інтенсивний розвиток математичної статистики в кінці століття потіснив політекономічний її напрям. У зв'язку з цим виділилось дві концепції щодо наукового змісту статистики:
статистика як метод пізнання (А.А. Чупров, А.А. Кауфман, Н.А. Каблуков, Н.К. Дружинін та ін);
статистика -- наука, предметом дослідження якої є масові явища і процеси (Ю.Є. Янсон, А.Ф. Фортунатов, В.С. Німчинов, Й.С. Пасхавер та ін.).
Кожна з концепцій відображала лише одну сторону статистики, оскільки статистика одночасно є і наукою, і методом. Експансія статистичних методів у різні галузі знань привела до тривалої дискусії щодо предмета статистики. Одні (універсалісти) вважали, що статистика вивчає будь-які масові явища, інші (гуманітаристи) обмежували предмет вивчення явищами суспільного життя. Дискусія завершилась визнанням статистики суспільною наукою.
статистика рослинництво урожайність кореляційний
Розділ ІІ. Статистична оцінка показників продукції рослинництва та чинників, що на неї впливають
2.1 Система показників статистики рослинництва та методика їх обчислення
Статистика сільського господарства -- одна з основних галузевих статистик, яка розробляє зміст і методи обчислення та аналізу статистичних показників, що характеризують стан і розвиток сільського господарства. Об'єктом її вивчення є сільське господарство як галузь матеріального виробництва, в якій праця людини спрямована на вирощування рослин і тварин, а також на використання життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції. Рослинництво є однією з найважливіших галузей сільського господарства України, яка забезпечує виробництво продуктів харчування рослинного походження, сировини для харчової, легкої, фармацевтичної, комбікормової та інших галузей промисловості, кормів для сільськогосподарських тварин.
Рослинництво -- це певна сукупність видів економічної діяльності і послуг, в результаті яких виробляється продукція рослинного походження.
Згідно з Державним класифікатором продукції і послуг (ДКПП) у рослинництві виділяються такі класи і категорії:
1) культури зернові та технічні: культури зернові, культури овочеві, культури олійні, рослини цукроносні, культури кормові, культури прядильні, каучук натуральний, тютюн необроблений, культури технічні та ін.;
2) овочівництво, садівництво та розсадники: овочі свіжі, продукція розсадників та квітництва;
3) плоди та культури для виробництва напоїв: виноград; фрукти, ягоди та горіхи; кава, чай, мате та какао-боби; прянощі.
Особливості виробництва продукції рослинництва визначають зміст його статистичного вивчення за такими розділами: статистика посівних площ, статистика валового збору і врожайності сільськогосподарських культур, статистика багаторічних насаджень і статистика агротехнічних заходів.
Для характеристики стану і розвитку рослинництва статистика використовує систему взаємопов'язаних показників, що характеризує:
а) розміри, структуру, динаміку посівних площ сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень;
б) обсяги і структуру валового збору сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, рівень їх врожайності, а також зміну цих показників у часі та просторі;
в) обсяги, строки та якість проведення різних агротехнічних заходів.
Статистичні показники у рослинництві визначаються по окремих сільськогосподарських культурах та їх групах, категоріях господарств, адміністративно-територіальних одиницях, економічних районах, природно-економічних зонах і підзонах та в цілому по країні. В середині окремих категорій господарств залежно від спеціалізації їх визначають по окремих типах підприємств (зернові, овочеві і т. д.).
Завдання статистики рослинництва такі: всебічна характеристика стану і розвитку рослинництва; вивчення масових явищ і процесів, що відбуваються в цій галузі сільського господарства; виявлення і дослідження впливу факторів, що визначають її стан і розвиток; встановлення невикористаних резервів збільшення обсягів продукції рослинництва та підвищення її якості; характеристика місця і значення рослинництва в аграрному секторі і в народному господарстві країни.
2.2 Статистичні групування та їх види
Статистичне зведення - це наукове опрацювання первинних матеріалів статистичного спостереження для характеристики сукупності узагальненими показниками.
Основна мета і зміст статистичного зведення - узагальнити матеріал, повно і об'єктивно охарактеризувати всю сукупність фактів, розкрити закономірності масових процесів, що фіксуються в показниках.
Групування - найважливіший етап статистичного зведення. Це метод дослідження масових суспільних явищ шляхом об'єднання одиниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками. Воно дає змогу в первинному статистичному матеріалі відокремити суттєві риси від несуттєвих, відчути перехід кількісних змін у якісні, у багатьох випадковостях виявити необхідність у вигляді тих або інших закономірностей досліджуваного явища.
Крім того, метод групування створює умови для наукового застосування інших статистичних методів аналізу: методу середніх, відносних величин, індексного методу тощо. Зміст групувань має важливе значення у соціально-правових дослідженнях, оскільки дає змогу: виявити якісно однорідні сукупності, типи явищ; охарактеризувати структуру сукупності та структурні зрушення; дослідити взаємозв'язок між юридично залежними показниками. Відповідно до цих завдань статистика застосовує три основні види групувань: типологічні, структурні та аналітичні.
Під типологічним групуванням розуміють розподіл досліджуваної сукупності на якісно однорідні типи явищ і процесів. (Групування підприємств за формами власності; населення - за суспільними групами; злочинів - за формами і видами провини - умисні, необережні та за категоріями тяжкості; особистостей винних - неповнолітні, дорослі, засуджені, виправдані; злочинців за - статтями Кримінального кодексу тощо.)
Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою з метою вивчення структури (складу) типово однорідних груп культур. Отже, типологічне групування передує структурному.
Аналітичне групування уможливлює виявлення взаємозв'язку досліджуваних явищ і процесів. В основу аналітичного групування покладено щонайменше дві ознаки: факторну і результативну. Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називається результативною.
При групуванні за ознаками, які мають безпосереднє кількісне вираження, необхідно розв'язати питання про кількість груп і про вибір інтервалу групування за формулою:
де Xmax та Xmin - відповідно найбільше та найменше значення ознаки; п - число груп.
Якщо сукупність - N<30 одиниць, то кількість груп (n) буде дорівнювати трьом. У нашому проектному завданні N=30, тому виділимо 3 групи.
Визначення впливу внесення мінеральних добрив на урожайність:
Отже, використовуючи формулу до нашої сукупності даних, визначимо, що інтервал дорівнюватиме 0,77 ц.др.
Знаючи величину інтервалу і кількість груп, будуємо межі груп:
І. Хmin - Xmin+i 2,7- 3,47
II. Xmin+I - Xmin+2i 3,47 - 4,24
III. Xmin+2i - Хmax 4,24 - 5,0
Всі розрахунки зводимо у таблицю 1.
По даним допоміжної таблиці 1, побудуємо основну таблицю 2.
Дані таблиці 2 свідчать про наявність прямого зв'язку між досліджуваними ознаками, тобто з підвищенням внесення мінеральних добрив у грунт рівень урожайності збільшується.
Таблиця 1 Вплив внесення мінеральних добрив на рівень урожайності цукрового буряку
|
Групи господарств по внесенню мінеральних добрив |
Номера господарств |
Кількість господарств |
Внесено мінеральних добрив всього по групах Х1 |
Рівень урожайності Y |
|
|
I. 2,7- 3,47 |
32,33,36,39,40,41,44,47,50,51,54,55,57,60 |
14 |
43 |
4262 |
|
|
ІІ. 3,47 - 4,24 |
31,34,42,46,48,56,58,59 |
8 |
30,4 |
2457 |
|
|
ІІІ. 4,24 - 5,0 |
35,37,38,43,45,49,52,53 |
8 |
37,5 |
2968 |
|
|
Всього: |
х |
30 |
110,9 |
9687 |
Таблиця 2 Вплив середнього внесення мінеральних добрив на рівень урожайності цукрових буряків
|
Групи господарств по внесенню мінеральних добрив |
Кількість господарств |
Середній рівень внесення мінеральних добрив по групах |
Середній рівень урожайності по групах |
|
|
I. 2,7- 3,47 |
14 |
3,07 |
304,2 |
|
|
ІІ. 3,47 - 4,24 |
8 |
3,76 |
307,1 |
|
|
ІІІ. 4,24 - 5,0 |
8 |
4,69 |
371,0 |
|
|
Всього: |
30 |
3,7 |
322,9 |
З підвищенням рівня внесення мінеральних добрив в господарствах І групи в порівнянні з господарствами ІІІ групи на 65,5% ( ), рівень урожайності збільшився на 82% ( ).
Визначення впливу якості грунту на урожайність:
Отже, використовуючи формулу до нашої сукупності даних, визначимо, що інтервал приблизно дорівнюватиме 8 балів.
Знаючи величину інтервалу і кількість груп, будуємо межі груп:
І. Хmin - Xmin+i 60 - 68
II. Xmin+I - Xmin+2i 68 - 76
III. Xmin+2i - Хmax 76 - 85
Всі розрахунки зводимо у таблицю 3:
Таблиця 3 Вплив якості грунту на урожайність цукрових буряків
|
Групи господарств за якістю грунту |
Номера господарств |
Кількість господарств |
Якість грунту всього по групах Х1 |
Рівень урожайності Y |
|
|
І. 60-68 |
33,34,36,42,47,49,45,50,56 |
9 |
575 |
2706 |
|
|
ІІ.68-76 |
37,39,40,44,52,57,58,59 |
8 |
575 |
2445 |
|
|
ІІІ.76-85 |
31,32,35,38,41,43,46,48,51,53,54,55,60 |
13 |
1061 |
4536 |
|
|
Всього: |
х |
30 |
2211 |
9687 |
По даним допоміжної таблиці 3, побудуємо основну таблицю 4:
Таблиця 4 Вплив середньої якості грунту на рівень урожайності цукрових буряків
|
Групи господарств за якістю грунту |
Кількість господарств |
Середній рівень якості грунту по групах |
Середній рівень урожайності по групах |
|
|
І. 60-68 |
9 |
63,9 |
300,7 |
|
|
ІІ.68-76 |
8 |
71,9 |
305,6 |
|
|
ІІІ.76-85 |
13 |
81,6 |
348,9 |
|
|
Всього: |
30 |
73,7 |
322,9 |
Дані таблиці 4 свідчать про наявність прямого зв'язку між досліджуваними ознаками, тобто з підвищенням якості грунту рівень урожайності збільшується.
З підвищенням рівня якості грунту в господарствах ІІІ групи в порівнянні з господарствами Ігрупи на 27,7% ( ), рівень урожайності збільшився на 16,03% ( ).
2.3 Ряди розподілу та їх графічне зображення
При статистичному групуванні даних кожну групу характеризують системою показників, які мають повний зв'язок і взаємозалежність з групувальною ознакою. Якщо ж виділені групи характеризують не системою показників, а лише кількістю одиниць, що відносяться до кожної групи, то дістають ряди розподілу.
Ряд розподілу - групування одиниць сукупності за однією ознакою. Якщо в основу ряду розподілу покладена атрибутивна ознака, то й ряд називається атрибутивним. Якщо ряд розподілу утворений за кількісною ознакою, він називається варіаційним.
Варіаційні ряди розподілу складаються з двох елементів -- варіантів і частот. Варіантами називаються окремі значення групувальної ознаки. Частоти -- це числа, що показують, скільки разів зустрічаються ті або інші варіанти в ряду розподілу.
Таблиця 5 Упорядкований ряд внесенням мінеральних добрив на 1 га цукрових буряків
|
40 |
50 |
33 |
55 |
57 |
60 |
36 |
51 |
41 |
48 |
32 |
44 |
47 |
54 |
34 |
|
|
2,7 |
2,7 |
2,8 |
2,8 |
2,9 |
3 |
3,1 |
3,1 |
3,2 |
3,2 |
3,3 |
3,4 |
3,4 |
3,4 |
3,5 |
|
|
39 |
59 |
42 |
46 |
31 |
56 |
58 |
37 |
35 |
43 |
52 |
38 |
49 |
53 |
45 |
|
|
3,5 |
3,6 |
3,9 |
3,9 |
4 |
4 |
4 |
4,4 |
4,5 |
4,6 |
4,6 |
4,7 |
4,8 |
4,9 |
5 |
Таблиця 6 Інтервальний варіаційний ряд розподілу за кількістю внесення мінеральних добрив на 1 га цукрових буряків
|
Кількість внесення мінеральних добрив |
Частота |
Середина інтервалу |
Нагромаджена частота |
|
|
2,7 - 3,16 |
8 |
2,93 |
8 |
|
|
3,16 - 3,62 |
9 |
3,39 |
17 |
|
|
3,62 - 4,08 |
5 |
3,85 |
22 |
|
|
4,08 - 4,54 |
2 |
4,31 |
24 |
|
|
4,54 - 5,00 |
6 |
4,77 |
30 |
|
|
Разом |
30 |
Х |
Х |
Таблиця 7 Упорядкований ряд за якістю грунту
|
42 |
33 |
47 |
34 |
36 |
49 |
50 |
45 |
56 |
52 |
59 |
39 |
40 |
44 |
37 |
|
|
60 |
62 |
62 |
64 |
65 |
65 |
65 |
66 |
66 |
68 |
69 |
70 |
72 |
73 |
74 |
|
|
57 |
58 |
54 |
46 |
43 |
31 |
60 |
32 |
35 |
41 |
38 |
48 |
51 |
53 |
55 |
|
|
74 |
75 |
76 |
77 |
79 |
79 |
80 |
82 |
82 |
83 |
84 |
84 |
85 |
85 |
85 |
Таблиця 8 Інтервальний варіаційний ряд розподілу за за якістю грунту
|
Якість грунту |
Частота |
Середина інтервалу |
Нагромаджена частота |
|
|
60 - 65 |
4 |
62,5 |
4 |
|
|
65 - 70 |
7 |
67,5 |
11 |
|
|
70 - 75 |
5 |
72,5 |
16 |
|
|
75 - 80 |
5 |
77,5 |
21 |
|
|
80 - 85 |
9 |
82,5 |
30 |
|
|
Разом |
30 |
Х |
Х |
Таблиця 9 Упорядкований ряд за урожайністю цукрових буряків
|
33 |
34 |
44 |
59 |
39 |
51 |
57 |
48 |
50 |
36 |
|
|
228 |
248 |
250 |
259 |
260 |
275 |
276 |
280 |
286 |
290 |
|
|
40 |
56 |
47 |
55 |
31 |
32 |
42 |
46 |
49 |
60 |
|
|
292 |
300 |
310 |
325 |
330 |
330 |
334 |
334 |
340 |
352 |
|
|
52 |
37 |
35 |
45 |
41 |
43 |
53 |
58 |
54 |
38 |
|
|
356 |
360 |
365 |
370 |
372 |
380 |
390 |
392 |
396 |
407 |
Полігон розподілу будується в прямокутній системі координат, при цьому на осі абсцис відкладається варіанта, а на осі ординат - частота. За допомогою полігону розподілу, графічно зображають дискретні варіаційні ряди.
Таблиця 10 Інтервальний варіаційний ряд розподілу за урожайністю цукрових буряків
|
Урожайність цукрового буряку |
Частота |
Середина інтервалу |
Нагромаджена частота |
|
|
А |
1 |
2 |
3 |
|
|
А |
1 |
2 |
3 |
|
|
228 - 263,8 |
5 |
245,9 |
5 |
|
|
263,8 - 299,6 |
6 |
281,7 |
11 |
|
|
299,6 - 335,4 |
7 |
317,5 |
18 |
|
|
335,4 - 371,2 |
6 |
353,3 |
24 |
|
|
371,2 - 407,0 |
6 |
389,1 |
30 |
|
|
Разом |
30 |
Х |
Х |
Рис. 1 Полігон розподілу
Рис. 2 Гістограма розподілу районів області за рівнем урожайнсті цукрових буряків
Для графічного зображення інтервальних варіаційних рядів частіше використовують гістограми. Порядок побудови цього виду графіків такий: на осі абсцис відкладають інтервали значень варіанти. Вони ж є основами прямокутників, висота яких (ордината) пропорційна частоті (частоті) інтервалів.
При зображенні варіаційного ряду з нагромаджуваними частотами у прямокутній системі координат одержується так звана крива сум - кумулята. Кумуляту застосовують при порівнянні різних варіаційних рядів, а також в економічних дослідженнях, зокрема для аналізу концентрації виробництва.
Рис. 3 Кумулята розподілу районів облаті за рівнем урожайності цукрових буряків
Аналогічно кумуляті в прямокутній системі координат будують огіву. Різниця графіка лише в тому, що на вісь абсцис наносять нагромаджу вальні частоти, а на вісь ординат - значення варіант.
Рис. 4 Розподілу районів області за рівнем урожайності
2.4 Узагальнюючи показники рядів розподілу
Для того, щоб мати уявлення про розподіл показників, виникає необхідність розрахунку характеристик статистичних рядів розподілу. Найважливішою характеристикою варіаційного ряду розподілу є середня величина.
Середньою величиною у статистиці називається узагальнююча характеристика сукупності однотипних явищ з будь-якої варіаційної ознаки, що показує рівень ознаки, розрахований на одиницю сукупності. Разом із методом групувань середні величини у статистиці є одним з основних методів опрацювання й аналізу масових даних.
Середня величина як категорія статистики -- це, з одного боку, реальний показник, що відображає об'єктивно існуючі властивості суспільних явищ, на основі яких можуть бути обчислені середні показники; а з другого -- у ній взаємознищуються індивідуальні розходження багатьох величин одного і того самого виду.
У статистиці застосовуються кілька видів середніх величин. Усі вони належать до класу степеневих середніх, загальна формула якої має такий вигляд:
,
де - середня величина; X-- варіанта; т -- показник степеня середньої; n - число одиниць сукупності.
Якщо т = 1, то середня арифметична - ;
Якщо т = 2, то середня квадратична - ;
Якщо т = -1, то середня гармонійна - ;
Якщо m=0, то середня геометрична - ,
де К1, К2, ….Кn - ланцюгові коефіцієнти динаміки.
Крім степеневих середніх величин, у статистиці застосовуються описові характеристики ряду розподілу ознаки -- мода (Мо) і медіана (Ме).
У статистиці широко застосовується середня арифметична величина. Вона є найбільш поширеним видом середніх величин. Середню арифметичну визначають як відношення суми окремих значень ознаки до кількості одиниць сукупності. Розрізняють середню арифметичну просту та зважену. Середню арифметичну просту застосовують тоді, коли відомі індивідуальні значення усередненої ознаки у кожній одиниці сукупності. Середня арифметична зважена обчислюється, коли окремі значення усередненої ознаки повторюються у досліджуваній сукупності неоднакове число разів, а зважування в цьому випадку проводять за частотами, які показують скільки разів повторюється певний варіант. Середня геометрична величина використовується для визначення середніх темпів динаміки значимих явищ. Середня квадратична величина застосовується при вивченні зв'язків між досліджуваними явищами та їх причинами методом кореляційного аналізу та ін.
Застосуємо теоретичний матеріал до нашого проектного завдання і розрахуємо прості середні величини.
Таблиця 11 Вихідні та розрахункові дані для обчислення простих середніх величин
|
№п/п |
№в.д. |
Y |
X1 |
X3 |
1/Y |
Y2 |
1/ X1 |
X12 |
1/ X3 |
X32 |
|
|
A |
B |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
1 |
31 |
330 |
4 |
79 |
0,003 |
108900 |
0,25 |
16 |
0,01 |
6241 |
|
|
2 |
32 |
330 |
3,3 |
82 |
0,003 |
108900 |
0,303 |
11 |
0,01 |
6724 |
|
|
3 |
33 |
228 |
2,8 |
62 |
0,004 |
51984 |
0,357 |
7,8 |
0,02 |
3844 |
|
|
4 |
34 |
248 |
3,5 |
64 |
0,004 |
61504 |
0,286 |
12 |
0,02 |
4096 |
|
|
5 |
35 |
365 |
4,5 |
82 |
0,003 |
133225 |
0,222 |
20 |
0,01 |
6724 |
|
|
6 |
36 |
290 |
3,1 |
65 |
0,003 |
84100 |
0,323 |
9,6 |
0,02 |
4225 |
|
|
7 |
37 |
360 |
4,4 |
74 |
0,003 |
129600 |
0,227 |
19 |
0,01 |
5476 |
|
|
8 |
38 |
407 |
4,7 |
84 |
0,002 |
165649 |
0,213 |
22 |
0,01 |
7056 |
|
|
9 |
39 |
260 |
3,5 |
70 |
0,004 |
67600 |
0,286 |
12 |
0,01 |
4900 |
|
|
10 |
40 |
292 |
2,7 |
72 |
0,003 |
85264 |
0,37 |
7,3 |
0,01 |
5184 |
|
|
11 |
41 |
372 |
3,2 |
83 |
0,003 |
138384 |
0,313 |
10 |
0,01 |
6889 |
|
|
12 |
42 |
334 |
3,9 |
60 |
0,003 |
111556 |
0,256 |
15 |
0,02 |
3600 |
|
|
A |
B |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
13 |
43 |
380 |
4,6 |
79 |
0,003 |
144400 |
0,217 |
21 |
0,01 |
6241 |
|
|
14 |
44 |
250 |
3,4 |
73 |
0,004 |
62500 |
0,294 |
12 |
0,01 |
5329 |
|
|
15 |
45 |
370 |
5,0 |
66 |
0,003 |
136900 |
0,2 |
25 |
0,02 |
4356 |
|
|
16 |
46 |
334 |
3,9 |
77 |
0,003 |
111556 |
0,256 |
15 |
0,01 |
5929 |
|
|
17 |
47 |
310 |
3,4 |
62 |
0,003 |
96100 |
0,294 |
12 |
0,02 |
3844 |
|
|
18 |
48 |
280 |
3,2 |
84 |
0,004 |
78400 |
0,313 |
10 |
0,01 |
7056 |
|
|
19 |
49 |
340 |
4,8 |
65 |
0,003 |
115600 |
0,208 |
23 |
0,02 |
4225 |
|
|
20 |
50 |
286 |
2,7 |
65 |
0,003 |
81796 |
0,37 |
7,3 |
0,02 |
4225 |
|
|
21 |
51 |
275 |
3,1 |
85 |
0,004 |
75625 |
0,323 |
9,6 |
0,01 |
7225 |
|
|
22 |
52 |
356 |
4,6 |
68 |
0,003 |
126736 |
0,217 |
21 |
0,02 |
4624 |
|
|
23 |
53 |
390 |
4,9 |
85 |
0,003 |
152100 |
0,204 |
24 |
0,01 |
7225 |
|
|
24 |
54 |
396 |
3,4 |
76 |
0,003 |
156816 |
0,294 |
12 |
0,01 |
5776 |
|
|
25 |
55 |
325 |
2,8 |
85 |
0,003 |
105625 |
0,357 |
7,8 |
0,01 |
7225 |
|
|
26 |
56 |
300 |
4,0 |
66 |
0,003 |
90000 |
0,25 |
16 |
0,02 |
4356 |
|
|
27 |
57 |
276 |
2,9 |
74 |
0,004 |
76176 |
0,345 |
8,4 |
0,01 |
5476 |
|
|
28 |
58 |
392 |
4,0 |
75 |
0,003 |
153664 |
0,25 |
16 |
0,01 |
5625 |
|
|
29 |
59 |
259 |
3,6 |
69 |
0,004 |
67081 |
0,278 |
13 |
0,01 |
4761 |
|
|
30 |
60 |
352 |
3,0 |
80 |
0,003 |
123904 |
0,333 |
9 |
0,01 |
6400 |
|
|
Разом |
9687 |
110,9 |
2211 |
0,097 |
3201645 |
8,409 |
425 |
0,41 |
164857 |
Розрахуємо середню арифметичну просту для результативної та двох факторних ознак:
Розрахуємо середню гармонійну просту для результативної та двох факторних ознак:
Розрахуємо середню квадратичну просту для результативної та двох факторних ознак:
Перевірити правильність розрахунку середніх величин ми можемо використавши правило мажорантності. Суть його полягає в тому що середня гармонійна завжди менша ніж середня арифметична , а та в свою чергу ще менша ніж середня квадратична. Тобто
Для внесення добрив: 3,6<3,7<3,8
Для якості ґрунту: 73,2<73,7<74,1
Для урожайності: 309,3<322,9<326,7
Як бачимо правило мажорантності виконується.
Розрахуємо середні арифметичні зважені та підтвердимо розрахунок способом відліку від умовного початку (способом моментів).
Для розрахунку середньої арифметичної способом моментів необхідно використовувати дві властивості середньої арифметичної:
1 якщо усі варіанти зменшити на якесь число а, то і середня зменшиться на це саме число;
2 якщо варіанти зменшити в і разів (розділити), то і середня зменшиться у стільки ж разів.
Середня способом моментів обчислюється за формулою:
=m1i + a,
де m1 - момент першого порядку. Він дорівнює:
,
де а - число, на яке зменшуються усі варіанти, частіше це варіанта, що перебуває в середині ряду або має найбільшу частоту; і - величина інтервалу (оскільки в нашому випадку ряд рівноінтервальний).
Використовуючи інтервальний варіаційний ряд розподілу за рівнем внесення мінеральних добрив, визначимо середній рівень внесення мінеральних добрив для всієї сукупності способом моментів.
Таблиця 12 Розрахунок середньої арифметичної способом моментів
|
Групи за рівнем внесення мінеральних добрив |
Частоти f |
Центр інтервалу, х |
х-а, а=3,39 |
, і=0,46 |
хf |
||
|
2,7 - 3,16 |
8 |
2,93 |
-0,46 |
-1 |
-8 |
23,44 |
|
|
3,16 - 3,62 |
9 |
3,39 |
0 |
0 |
0 |
30,51 |
|
|
3,62 - 4,08 |
5 |
3,85 |
0,46 |
1 |
5 |
19,25 |
|
|
4,08 - 4,54 |
2 |
4,31 |
0,92 |
2 |
4 |
8,62 |
|
|
4,54 - 5,00 |
6 |
4,77 |
1,38 |
3 |
18 |
28,62 |
|
|
Разом |
30 |
Х |
Х |
Х |
19 |
110,44 |
Результати обчислень, наведених у таблиці, підставляємо у формулу:
m1=0,6333 m1і + а = 0,6333*0,46 +3,39 = 3,68 ц.д.р.
Паралельно визначаємо середню арифметичну зважену:
.
Отже, середня арифметична, розрахована двома різними способами, дає один і той самий результат, і ми можемо стверджувати, що середній рівень внесення мінеральних добрив по сукупності становить 3,68 ц.д.р.
Використовуючи інтервальний варіаційний ряд розподілу за якістю ґрунту, визначимо середній рівень якості ґрунту для всієї сукупності способом моментів.
Таблиця 13 Розрахунок середньої арифметичної способом моментів
|
Групи за якістю грунту |
Частоти f |
Центр інтервалу, х |
х-а, а=82,5 |
, і=5 |
хf |
||
|
60 - 65 |
4 |
62,5 |
-20 |
-4 |
-16 |
250 |
|
|
65 - 70 |
7 |
67,5 |
-15 |
-3 |
-21 |
472,5 |
|
|
70 - 75 |
5 |
72,5 |
-10 |
-2 |
-10 |
362,5 |
|
|
75 - 80 |
5 |
77,5 |
-5 |
-1 |
-5 |
387,5 |
|
|
80 - 85 |
9 |
82,5 |
0 |
0 |
0 |
742,5 |
|
|
Разом |
30 |
Х |
Х |
Х |
-52 |
2215 |
Результати обчислень, наведених у таблиці, підставляємо у формулу:
m1=-1,733 m1і + а = -1,733*5 +82,5 = 73,83 бали.
Паралельно визначаємо середню арифметичну зважену:
Отже, середня арифметична, розрахована двома різними способами, дає один і той самий результат, і ми можемо стверджувати, що середній рівень якості ґрунту по сукупності становить 73,83 бали.
Використовуючи інтервальний варіаційний ряд розподілу за урожайністю, визначимо середній рівень урожайності для всієї сукупності способом моментів.
Таблиця 14 Розрахунок середньої арифметичної способом моментів
|
Групи за урожайністю цукрових буряків |
Частоти f |
Центр інтервалу, х |
х-а, а=317,5 |
, і=35,8 |
хf |
||
|
228 - 263,8 |
5 |
245,9 |
-71,6 |
-2 |
-10 |
1229,5 |
|
|
263,8 - 299,6 |
6 |
281,7 |
-35,8 |
-1 |
-6 |
1690,2 |
|
|
299,6 - 335,4 |
7 |
317,5 |
0 |
0 |
0 |
2222,5 |
|
|
335,4 - 371,2 |
6 |
353,3 |
35,8 |
1 |
6 |
2119,8 |
|
|
371,2 - 407,0 |
6 |
389,1 |
71,6 |
2 |
12 |
2334,6 |
|
|
Разом |
30 |
Х |
Х |
Х |
2 |
9596,6 |
Результати обчислень, наведених у таблиці, підставляємо у формулу:
m1=0,066 m1і + а = 0,066*35,8 +317,5 = 319,8 ц.га
Паралельно визначаємо середню арифметичну зважену:
Отже, середня арифметична, розрахована двома різними способами, дає один і той самий результат, і ми можемо стверджувати, що середній рівень урожайності цукрових буряків по сукупності становить 319,8 ц.га.
Розрахуємо середню гармонійну зважену та середню квадратичну зважену для результативної та факторних ознак.
Таблиця 15 Вихідні та розрахункові дані для обчислення середніх зважених величин по внесенню мінеральних добрив (Х1)
|
Групи за рівнем внесення мінеральних добрив |
Частоти f |
Центр інтервалу, х |
fi / X1 |
X12 |
X12fi |
|
|
2,7 - 3,16 |
8 |
2,93 |
2,73 |
8,5849 |
68,68 |
|
|
3,16 - 3,62 |
9 |
3,39 |
2,65 |
11,4921 |
103,43 |
|
|
3,62 - 4,08 |
5 |
3,85 |
1,3 |
14,8225 |
74,11 |
|
|
4,08 - 4,54 |
2 |
4,31 |
0,46 |
18,5761 |
37,15 |
|
|
4,54 - 5,00 |
6 |
4,77 |
1,26 |
22,7529 |
136,52 |
|
|
Разом |
30 |
Х |
8,4 |
X |
419,89 |
Таблиця 16 Вихідні та розрахункові дані для обчислення середніх зважених величин по якості грунту (Х3)
|
Групи за якістю грунту |
Частоти f |
Центр інтервалу, х |
fi / X3 |
X32 |
X32fi |
|
|
60 - 65 |
4 |
62,5 |
0,064 |
3906,25 |
15625 |
|
|
65 - 70 |
7 |
67,5 |
0,104 |
4556,25 |
31893,75 |
|
|
70 - 75 |
5 |
72,5 |
0,069 |
5256,25 |
26281,25 |
|
|
75 - 80 |
5 |
77,5 |
0,065 |
6006,25 |
30031,25 |
|
|
80 - 85 |
9 |
82,5 |
0,109 |
6806,25 |
61256,25 |
|
|
Разом |
30 |
Х |
0,411 |
X |
165087,5 |
Таблиця 17 Вихідні та розрахункові дані для обчислення середніх зважених величин за урожайністю цукрових буряків (Y)
|
Групи за урожайністю цукрових буряків <... |
Подобные документы
Поняття про урожай та урожайність. Динаміка та прогнозування урожайності цукрових буряків. Оцінка досягнутого рівня урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району. Залежність урожайності цукрових буряків від факторів виробництва.
курсовая работа [198,4 K], добавлен 30.09.2010Технологія та система машин для вирощування цукрових буряків. Способи збирання цукрових буряків. Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин. Пасивний дисковий кореневикопувальний апарат. Схема зигзагоподібного вальцевого очисника коренеплодів.
лекция [7,0 M], добавлен 10.03.2013Система показників статистики тваринництва. Оцінка індексів продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають. Ряди розподілу, їх графічне зображення. Кореляційний аналіз продуктивності корів і чинників, що її формують. Поняття рангової кореляції.
курсовая работа [321,4 K], добавлен 15.03.2014Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків, агротехніка їх вирощування. Технологічні якості коренеплодів буряків у залежності від застосування добрив.
дипломная работа [66,4 K], добавлен 16.01.2008Резерви підвищення ефективності виробництва цукрових буряків. Особливості галузі буряківництва. Інноваційна політика держави в цукробуряковому підкомплексі України. Бізнес-план перспективного розвитку виробництва цукрових буряків ПП АФ "Жуківська".
дипломная работа [93,6 K], добавлен 20.10.2009Природно-економічна характеристика господарства СВК "Перемога". Фактичний стан виробництва і економічної ефективності цукрових буряків за останні роки. Організація виробництва, зберігання, збуту продукції. Фінансові результати вирощування буряків.
дипломная работа [55,0 K], добавлен 16.01.2014Значення та біологічні особливості цукрових буряків, сутність інтенсивної технології їх вирощування та оцінка її економічної ефективності. Визначення вмісту цукру в коренях буряків. Методика впровадження більш прогресивних технологій в даний процес.
контрольная работа [33,1 K], добавлен 07.10.2010Проблеми і перспективи розвитку цукробурякового комплексу. Державне регулювання економічних відносин в сфері виробництва, заготівлі і переробки цукрових буряків. Застосування прогресивних способів зберігання буряків та переробки їх на цукрових заводах.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 07.10.2010- Становлення селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Критичне осмислення наукової спадщини як умова поступу аграрного сектору економіки. Напрямки та перспективи становлення та розвитку даної галузі. Насінництво та селекція цукрових буряків в Російській імперії, їх досягнення. Експорт маточного насіння.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017 Характеристика господарства та технологічна схема при виробництві цукрових буряків. Розрахунок агрегату для збирання буряку, опис пристосування. Організація робіт та технічного обслуговування процесу. Визначення собівартості виготовлення пристосування.
дипломная работа [163,3 K], добавлен 18.07.2011Предмет, завдання і система показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Статистична оцінка показників виробництва льоноволокна. Ряди розподілу вибіркової сукупності, їх характеристика, графічне зображення, поняття і види кореляції.
дипломная работа [275,6 K], добавлен 15.01.2011Буряк як цінна сільськогосподарська культура. Вивчення його генетики. Удосконалювання технології вирощування рослини. Систематика і походження кормових, столових та цукрових буряків. Ефективний метод їх одержання та розмноження. Забарвлення коренеплоду.
презентация [257,9 K], добавлен 08.09.2014Морфо-біологічні особливості буряка столового. Анатомічна будова і забарвлення коренеплоду цукрових буряків. Вирощування, насіння, ділянка під ревінь. Вимоги перцю овочевого до вологи та тепла. Перець як одне із найбільш вимогливих рослин до температури.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 26.07.2011Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010Нapoднoгocпoдapcькe знaчeння цукpoвиx буpякiв, тexнoлoгiї вирощування. Oцiнкa гiбpидiв овочів нa cтiйкicть дo уpaжeння церкоспорозом. Вплив eкoлoгiчниx фaктopiв нa пoшиpeння тa poзвитoк хвороби. Хімічний захист. Зacтocувaння фунгiцидiв пpoти цepкocпopoзу.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 19.12.2013Шкідники та хвороби сільськогосподарських овочевих, зернових та технічних культур: зернобобових, цукрових буряків, картоплі. Ураження садів та ягідників. Види багатоїдних шкідників. Агротехнічні заходи боротьби, використання хімічних препаратів.
лекция [39,0 K], добавлен 01.07.2009Особливості вирощування овочевих культур. Прогнозування та аналіз факторів, які впливають на урожайність картоплі. Суть методу аналітичного групування, кореляційного та індексного аналізу, взаємозв’язок між результативною та факторними ознаками.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.02.2011Застосування котків для ущільнення та вирівнювання поверхні поля від грудок, розпушування грунту. Використання проріджувачів для формування заданої густоти рослин цукрових буряків і знищення бур'янів у зоні рядка. Комбіновані агрегати для обробки грунту.
реферат [4,7 M], добавлен 02.08.2010Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас. Зберігання цукрових буряків. Технологія зберігання картоплі і овочів. Технологія зберігання плодів і ягід. Переробка сільськогосподарської продукції. Виробництво крохмалю із картоплі.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 29.12.2007
