Формування території новостворених сільськогосподарських підприємств на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області

Природна і соціально-економічна характеристика території Котловинської сільської ради. Визначення середньозваженого балу бонітету угідь приватизаційного фонду земель на перспективу. Створення землеволодінь або землекористувачів аграрних підприємств.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2016
Размер файла 69,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Одеський державний аграрний університет

Факультет землевпорядкування

Кафедра землевпорядного проектування

Розрахунково - графічна робота

з дисципліни: «Землевпорядне проектування»

на тему: «Формування території новостворених сільськогосподарських підприємств на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області»

Одеса 2013

Зміст

Вступ

1. Природна і соціально-економічна характеристика території Котловинської сільської ради

1.1 Загальні відомості

1.2 Характеристика природних умов

1.3 Склад і співвідношення угідь

2. Підготовчі роботи

2.1 Характеристика потенційних можливостей щодо використання

2.2 Складання картограми стрімкості схилів

2.3 Складання картограми агровиробничих груп ґрунтів

2.4 Обробка вихідних даних для визначення грошового оцінювання угідь

2.5 Характеристика резервного та громадського фонду

3. Створення землеволодінь або землекористувачів сільськогосподарських підприємств

3.1 Встановлення площі землеволодінь або землекористувань

3.2 Розміщення і формування земельних масивів землеволодінь (землекористувань)

3.3 Оцінювання конфігурація і компактності землеволодінь (землекористувань)

4. Складання схеми внутрігосподарської організації території новостворених підприємств

4.1 Організація території та структура посівних площ

4.2 Розрахунок кормовиробництва та забезпеченість тваринництва кормами

5. Техніко-економічні показники проекту

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Земля -- незамінне і неоціненне багатство будь-якого суспільства. Вона є основним природним ресурсом, матеріальною умовою життя і діяльності людей, основою для розміщення і розвитку всіх галузей народного господарства, головним засобом виробництва в сільському і лісовому господарствах. Тому ефективний розвиток економіки неможливий без організації раціонального використання й охорони землі. Важливу роль у цьому процесі відіграє землеустрій який дає змогу за допомогою системи правових, інженерно-технічних, економічних і юридичних заходів організувати екологічно й економічно доцільне використання земель, забезпечити ефективну організацію території та розміщення виробництва. Перед суспільством стоїть складне завдання: організувати використання земель так, щоб, з одного боку, зупинити процеси деградації ґрунтів, відновити і поліпшити їх, а з другого, -- забезпечити підвищення ефективності виробництва за рахунок організації раціонального землеволодіння і землекористування. Воно може бути розв'язане тільки в ході землеустрою, головна мета якого полягає в організації раціонального використання і охорони землі, створенні сприятливого екологічного середовища, поліпшенні природних ландшафтів і реалізації земельного законодавства. З метою раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів Земельним кодексом передбачається проведення землеустрою, моніторингу земель, державного земельного кадастру та економічного стимулювання.

В період реформування аграрного сектору економіки важливе значення набуває формування сільськогосподарських підприємств на базі колективної власності на землю і нових земельних відносин в результаті поділу землі на частки, які є основою формування приватно-орендних підприємств. Формування сільськогосподарських підприємств повинно відповідати потребам розвитку сільського господарства, підвищенню ефективності виробництва і використання земельних ресурсів. Результатом формування сільськогосподарських підприємств повинні стати:

- підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва;

- підвищення ефективності використання землі і її охорони;

- зниження виробничих затрат і необхідних щорічних витрат;

- покращення соціальних умов життя населення.

При формуванні території сільськогосподарських підприємств звертають увагу на:

1) сільськогосподарську освоєнність території;

2) компактність розміщення продуктивних угідь, їх розчленування гідрографічною мережею, іншими живими урочищами, штучними перепонами;

3) якість земель, їх потенційну можливість підвищення продуктивності;

4) розміщення населених пунктів, виробничих центрів, господарських дворів та інших господарських об'єктів;

5) забезпечення території об'єктами інфраструктури, транспортними ресурсами, виробничими фондами;

6) спеціалізацію виробництва.

Дотримання цих принципів дозволяють забезпечити організацію стійких землеволодінь і землекористувань, які будуть відповідати успішному розвитку сільськогосподарського виробництва, раціональному і ефективному використанню землю, а також забезпеченню потреби соціальної сфери.

1. Природна і соціально-економічна характеристика території Котловинської сільської ради

1.1 Загальні відомості

У самій південно-західній частині України розташований Ренійський район Одеської області. Це один з найменших районів Одеської області, який був утворений у 1940 році.

Ренійський район розташований на Придунайській низовині, уздовж лівого берега Дунаю. Район займає територію площею 86,1 тис. га, у тому числі сільськогосподарські угіддя - 41,646га, із них рілля - 34,008га. Даний район знаходиться на стику трьох держав - України, Молдови і Румунії. Загальна довжина сухопутного кордону - 131км. Протяжність р. Дунай по території району - 51км.

Населення району налічує 38,7 тис. жителів, які проживають у місті районного значення Рені і 7 селах - Долинське, Котловина, Лиманське, Нагірне, Новосільське, Орлівка, Плавні.

В межах регіону діє розвинена мережа автомобільних доріг, близько 95% - з твердим покриттям. Регіон має пряме автобусне сполучення з великими промисловими містами Київ, Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Сімферополь.

Особливістю національного складу населення Ренійського району є його багатонаціональність. На території району проживають представники 71 національності і народності.

Сільською радою що розглядається є Котловинська сільська рада. Населення становить 2643 осіб. Основна територія Котловини знаходиться в великій котловині. Звідси його теперішня назва.

1.2 Характеристика природних умов

Характеристика території включає:

1. Природні умови, до яких відноситься - клімат, рельєф і пов'язані з ним ґрунтоутворюючі породи, ґрунтові води і рослинність;

2. Ґрунтовий покрив

В цілому, рельєф господарства відноситься до переважно рівнинному типу, де площа рівнинних ділянок переважає площу схилів. Значення рельєфу в формуванні ґрунтів і в розвитку ґрунтового покрову велике і різноманітне. Рельєф виступає перш за все як фактор перерозподілу сонячної радіації і опадів в залежності від експозиції і крутизни схилів, впливає на водний і тепловий режим.

Клімат району помірно-континентальний. Клімат має великий вплив на ґрунтоутворення, але сам по собі не створює ґрунти, а є лінійне одним із умов розвитку ґрунтів. Ренійський район знаходиться у дуже теплому агрокліматичному районі Одеської області. Сума температур вище 10, характеризуюча теплозабезпеченість рослин складає 3400. Річний максимум температур повітря, які приходяться на липень досягає +37- +38,а середня температура повітря у 13 годин досягає +27. Вегетативний період продовжується 188 днів.

Кількість днів з позитивними добовими температурами в середньому буває 290-300 днів, а безморозний період продовжується в середньому 210-213 днів. Зима м'яка, коротка, тривалість два з половиною місяці і характеризується постійними відлигами. Заморозки у повітрі можливі: перші в кінці жовтня, а останні у першій декаді квітня.

Глибина промерзання ґрунту в середньому досягає 41-44 см. Температура ґрунту знижується до 5-6 С, що обумовлює нормальне зимування усіх сільськогосподарських культур, в тому числі і багаторічні насадження. Сума атмосферних опадів за рік складає 357 мм., з них 60% і більше випадає за період з температурою вище 10 С. Однак, висока сонячна інсоляція, нерівномірне випадання опадів, грозовий характер опадів не повністю забезпечує вологою сільськогосподарські культури. Гідротехнічний коефіцієнт, тобто відношення приходу вологи до її можливого розходу на випаровування рівний 0,7.

Сніжний покрив нестійкий, його висота не переважає 5 сантиметрів. На території району переважають вітри південно - східного і північного направлення. Найбільш засушливим є східного і південно-східного направлення. Характерною особливістю клімату є засуха. В боротьбі з засухою велика роль належить всьому комплексу агрозаходів, направлених на збереження вологи в ґрунті.

Таким чином, при формуванні ґрунтів велику роль відіграє вологозабезпеченість - розподіл опадів по сезонам року, інтенсивність їх випадання, відносна волога ґрунту і сила вітру по сезонам. Всі ці явища впливають на багато особливостей біологічних ґрунтових процесів і спричиняють розвиток водної і вітрової ерозії.

Клімат обстежуваної території в цілому сприятливий для вирощування польових культур.

По природним та кліматичним умовам район є найкращим для ведення високоінтенсивного сільського господарства, рибальства, розвитку туризму, організації відпочинку та оздоровлення. Працюють більше ста фермерських господарств. Середньорічна врожайність складає в середньому 19 ц/га зерна.

Площа більше 1тис га зайнята виноградними насадженнями. Великий внесок в розвиток цієї галузі району вносить ВАТ «Придунайський». Тут виробляють виноградні саджанці, які мають великий попит не тільки в Одеській області, але й далеко за її межами.

На території району знаходяться такі унікальні водойми як озера Кагул, Картал, Ялпуг, Кугурлуй, протікає річка Дунай.

Значна частина території покрита водною гладдю, частина має значні пасовища. Це один з кращих районів області з розвинутим вівчарством. По берегах озер висаджені виноградники і баштани, розвинута така галузь господарства як рибальство.

У районі виробляється видобуток корисних копалин місцевого значення - це пісок і глина, які використовуються в основному в будівництві. Головна особливість економіко-географічного розташування району його річкове і прикордонне положення. Водний шлях по р. Дунай дозволяє розширювати економічні зв'язки з Східною і Центральною Європою.

Головне природне багатство Ренійського району -- його земельні ресурси, що представлені чорноземними ґрунтами з високою родючістю, які у сполученні з теплим степовим кліматом формують високий агропромисловий потенціал району.

1.3 Склад і співвідношення угідь

Одним із найбільш важливих і найбільш складних питань ,які вирішуються при організації угідь і сівозмін являється встановлення складу і співвідношення угідь і сівозмін. Від його рішення залежить організація виробничих процесів в сільському господарстві а також технологія виробництва ,яка як відомо надає великий вплив не тільки на кількість і якість продукції але і на її собівартість

Результатом огляду території Котловинської сільської ради є створення кальки контурів: з плану землекористування (один з вихідних картографічних матеріалів) я перенесла на кальку межі території сільської ради, межі угідь, населений пункт, магістралі, польові дороги, лісосмуги та інші елементи ситуації. Потім я пронумерувала кожен елемент ситуації окремо.

З можна побачити, що на території Котловинської сільської ради я виділила 22 контури. Найбільшу площу на даній території займає рілля, яка у відсотковому відношенні складає 68% усієї території. Найменша площа зайнята під господарськими шляхами і прогонами - 8,95 га - це 0,6% всієї території.

На базі поконтурної відомості складається експлікація земель - поділ на сільськогосподарські та не сільськогосподарські землі(табл.. 2). Згідно ЗКУ землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної,розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. Сільськогосподарські угіддя -- частини землі, що використовуються для вирощування сільськогосподарських культур.

Таблиця Експлікація земель

Сільськогосподарські землі - всього, в т.ч.

1324,53

сільськогосподарські угіддя

1288,24

в т.ч. рілля

1020,22

багаторічні насадження

127,64

в т.ч. Сади

127,64

пасовища

140,38

несільськогосподарські угіддя

36,29

під господарськими будівлями і дворами

27,34

під господарськими шляхами і прогонами

8,95

Несільськогосподарські землі - всього, в т.ч.

174,48

під лісосмугами

15,43

землі транспорту, зв'язку

23,06

під населеним пунктом

56,12

під водою

6,45

ліс

73,42

Всього земель в межах плану

1499,01

Сільськогосподарські землі займають 88%, не сільськогосподарські землі - 12% всієї території . Найбільшу площу сільськогосподарських угідь займає рілля, площею 1044,12га. Найбільшу площу несільськогосподарських земель становить ліс, він становить 42% від площі несільськогосподарських земель.

2. Підготовчі роботи

2.1 Характеристика потенційних можливостей щодо використання

Визначення середньозваженого балу бонітету угідь приватизаційного фонду земель на перспективу

Важливою складовою формування в Україні засад ринкової економіки є приватизація земель. Вона спрямована на розширення сфери застосування інституту приватної власності на землю як важливого чинника формування приватного сектора в усіх галузях економіки держави.

В свою чергу паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані в колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, в тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) в колективній власності на землю кожного члена сільськогосподарського підприємства.

У ході реформування аграрного сектора економіки провадилося паювання землі й майна. Саме слово "пай" тюркського походження і використовується на позначення частки в майні чи майнових правах. За вітчизняною правовою традицією пайові фонди існують у суб'єктів аграрного права кооперативного типу: колективному сільськогосподарському підприємстві чи сільськогосподарському кооперативі. Кожен член таких підприємств має певну частку в майні підприємства -- це і є його майновий пай.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 14 лютого 1992 р. "Про колективне сільськогосподарське підприємство", до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених завдяки діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств провадиться за Методикою уточнення складу й вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки в пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Закон України від 17 липня 1997 р. "Про сільськогосподарську кооперацію" визначає пай як майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється передачею кооперативу певного майна. Розмір паю визначає розмір отримуваного членом кооперативу доходу від участі в діяльності кооперативу і розмір частки, яка виплачується йому при виході із кооперативу. Як показує аналіз законодавства, пай -- не є індивідуально визначеним майном -- це лише право на отримання доходу в певному розмірі й на отримання майна при виході з кооперативу. Часто селяни помилково вважають, що пай -- індивідуально визначене майно чи земельна ділянка і при виході з кооперативу вимагають повернення "мого трактора" або "моєї землі". Але згідно із законом, трактор чи земля є власністю підприємства. У члена є лише пай -- право на отримання певної частини доходу підприємства і певної частки майна при виході з нього. Селянинові при виході з підприємства може бути передане не те майно, що він вніс до кооперативу, а зовсім інше або земельна ділянка. Отже, пай -- це не майно, а право, до того ж право, яке може бути й не реалізованим, тобто в разі збиткової роботи підприємства його член не отримує жодних доходів на свій пай.

Для визначення кількості земельних часток (паїв) розташованих на території сільської ради встановлюється загальна кількість громадян, які мають право отримати в натурі земельні частки (паї).

Розмір земельної частки (паю) обчислюється комісіями, утвореними у підприємствах з числа їх працівників. Склад цих комісій затверджується загальними зборами членів підприємства. Організацію робіт щодо паювання земель, переданих у колективну власність, забезпечує районний (міський) відділ земельних ресурсів, а підготовчі роботи - землевпорядні та інші організації.

Для визначення кількості земельних паїв, необхідно мати кількісні і якісні характеристики земельних контурів, а також кількість пайщиків. Пай визначається діленням площі приватизаційного фонду на кількість пайщиків. Паювання по фізичній площі проводиться у випадках повної однорідності земель приватизаційного фонду. У випадку, коли землі на території сільської ради неоднорідні за своїми природними властивостями , паювання проводиться на умовах кадастрових гектарів. Умовні кадастрові гектари визначаються за бонітетом ґрунтів або за грошовою оцінкою земель.

Таким чином, для того, щоб знайти розмір земельної частки в даному господарстві необхідно мати земельні контури з їх кількісними і якісними показниками, а також кількість громадян, які мають право на одержання паю.

Кількість пайовиків безпосередньо залежить від площі населеного пункту. Село Котловина займає 56,12 га території сільської ради. Знаючи площу населеного пункту було визначено кількість жителів - 480 чол., та кількість пайщиків, яка становить 355 чол.

Наступним етапом є визначення якісної характеристики земель приватизаційного фонду за агровиробничими групами (ґрунтовими різновидами). Середньозважений розмір земельного паю визначається по балу бонітету чи грошовій оцінці. Середньозважений бал бонітету контуру ( Б св. ) визначається за формулою:

Б св. = ?РБ / ?Р,

де ?РБ - сума добутків площ агрогруп ( ґрунтових різновидів ) в контурі на їх бали;

?Р - сума площ агрогруп ( ґрунтових різновидів ) в контурі, або загальна площа контуру.

Аналогічно визначаються середньозважені бали бонітету приватизаційного фонду в цілому по території сільської ради. Дані обчислень занесені до таблиці 6, яка приведена нижче по тексту.

Опираючись на результати обчислень, приведені в таблиці 3 можна сказати, що середньозважений бал бонітету саду становить 36, а середньозважений бал бонітету ріллі - 34,8.

2.2 Складання картограми стрімкості схилів

На будь-якій ділянці земна поверхня являє собою нескінченне чергування підняття та зниження, які утворюють опуклі та увігнуті об'ємні тіла, що називаються формами рельєфу.

Рельєф - це сукупність плоских, випуклих і ввігнутих форм земельної поверхні. За зовнішнім виглядом його можна розділити на такі типи: рівнинний, горбистий, гірський.

Під типом рельєфу розуміють певні поєднання форм рельєфу, які закономірно повторюються на поверхні літосфери, мають подібне походження, геологічну будову та історію. При цьому, ті чи інші форми рельєфу можуть бути притаманні як певному типу рельєфу, так і декільком типам.

До рівнинного рельєфу відносять значні ділянки суходолу з рівною або слабо хвилястою поверхнею, як правило слабо нахиленою в один бік.

Рівнини називають:

- низинними, якщо абсолютні позначки висоти іх не перевищують 200 м.

- підвищеними, якщо вони вищі 200 м але нижчі 500 м.

- нагірні, якщо абсолютні висоти перевищують 500 м.

Горбистий рельєф - це поєднання підвищення з відносними висотами не більше 200 м і знижень між ними, що часто чергуються.

Первинним етапом для підготовчих робіт є складання картограми стрімкості схилів. На картограмі зображуємо горизонталі з січенням рельєфу - 5 м. Ареали стрімкості виділяємо червоним кольором за наступною градацією: до 1°, 1-3°, 3-5°, 5-7°,7-10°, 10-15° та більше 15°. Крім цього на карті виділяються вододіли, при вододільні та прируслові схили, заплави, суходоли та балки. За допомогою шкали масштабу закладань виділяємо ареали стрімкості, результатом чого є складання відомості вирахування площ сільськогосподарських угідь за стрімкістю схилів.

Таблиця Відомість вирахування площ сільськогосподарських угідь за стрімкістю схилів

№ контуру

Назва угіддя

Площа, га

в тому числі за стрімкістю схилів

0-1є

1-3є

3-5є

5-7є

1

2

3

4

5

6

7

1

рілля

35,50

14,70

20,80

2

рілля

64,54

24,44

40,10

3

рілля

92,80

41,90

29,40

21,50

4

рілля

101,55

92,10

9,45

5

рілля

80,45

69,12

11,33

6

рілля

151,80

53,25

98,55

7

пасовище

140,38

93,68

7,60

39,10

9

сад

127,64

57,32

70,32

13

рілля

85,11

66,12

18,99

16

рілля

85,05

43,72

41,33

17

рілля

76,80

41,30

35,50

18

рілля

98,72

53,06

45,66

19

рілля

50,60

35,94

14,66

21

рілля

33,86

33,86

22

рілля

63,44

55,14

8,30

Всього

1288,24

718,33

418,19

151,72

З даної таблиці видно що рілля знаходиться переважно на рівнинній території та на схилах зі стрімкістю 1-3є. На схилах зі стрімкістю 3-5є знаходиться пасовище, сад та частинка ріллі.

Зведена експлікація с/г угідь за стрімкістю схилів представлена в таблиці №4.

Таблиця Розподіл сільськогосподарських угідь за стрімкістю схилів

Назва угіддя

Площа,га

в тому числі за стрімкістю схилів

0-1

1-3о

3-5о

1

2

3

4

5

Рілля

1020,22

624,65

353,27

42,30

Пасовище

140,38

93,68

7,60

39,10

Сад

127,64

57,32

70,32

Всього

1288,24

718,33

418,19

151,72

Зробивши аналіз таблиці №5 про розподіл сільськогосподарських угідь за стрімкістю схилів, можна зробити висновок, що територія Котловинської сільської ради переважно рівнинна. Це видно з таких показників: 718,33га має стрімкість 0-1є, значно велику площу, а саме 418,19га становить територія зі стрімкістю 1-3є. Набагато менша ділянка території сільської ради розміщена на схилах зі стрімкістю 3-5є.

Рілля розташована на схилах зі стрімкістю 0-1є, що займає 48,5% території сільськогосподарських угідь, на схилах зі стрімкістю 1-3є, що становить 25% та на схилах 3-5є, які займають 3% сільськогосподарських угідь.

2.3 Складання картограми агровиробничих груп ґрунтів

Ґрунтові обстеження проводяться з метою визначення на території типів, підтипів ґрунтів, їх гранулометричний склад фізичних і хімічних властивостей. В результаті прямого обстеження складається картограма агровиробничих груп ґрунтів, а також відомість гуртових аналізів. Як правило, прийнято при прямому обстеженні складати легенду ґрунтів з основними їх характеристиками. Легенда ґрунтів складається на основі назв ґрунтових різновидностей,які виявленні на обстежуваній території. В назву обов'язково повинен входити генетичний признак (тип,підтип грунту)гранулометричний склад, фізичні ознаки ґрунту, а також водний, повітряний, хімічний режим.

В залежності від стрімкості схилів на території наявні слабозмиті, середньозмиті, сильнозмиті, намиті та незмиті ґрунти. Різний якісний стан ґрунту, родючість, степінь ерозії (слабо, середньо, сильно), засоленість та солонцюватість, кам'янистість та інше створює велике різноманіття типів та підтипів ґрунтів, їх фізико-хімічних та механічних властивостей, викликає необхідність в доповненні обліку сільськогосподарських угідь більш детальними якісними характеристиками, які відображаються в складових щорічних земельних балансах та земельно-кадастрових матеріалах.

Територія Котловинської сільської ради представлена такими ґрунтовими різновидами:

71д - чорноземи південні середньосуглинкові та їх слабо- і залишковосолонцюваті відміни;

74д - чорноземи південні слабозмиті середньосуглинкові;

75д - чорноземи південні середньозмиті середньо суглинкові;

76д - чорноземи південні сильнозмиті середньо суглинкові;

77д - чорноземи південні слабодельфовані середньо суглинкові;

121д - лучно-чорноземні середньосуглинкові ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни;

209д - чорноземи намиті і лучно-чорноземні середньосуглинкові ґрунти.

Грунтовий покрив району відносно однорідний, тут сформувалися головним чином чорноземи.

Чорноземи звичайні, чорноземи південні середньо суглинкові, чорноземи південні слабо змиті середньо суглинкові, чорноземи південні середньо змиті середньо суглинкові, чорноземи південні сильно змиті, чорноземи намиті і лучночорноземи - ось перелік грунтів представлених на території Котловинської сільської ради.

Чорноземи звичайні поширені в північному Степу на лесах. Мають добре розвинений гумусовий горизонт зернистої структури потужністю від 45 до 120см. За потужністю гумусового горизонту їх поділяють на глибокі (85см), середньо глибокі (65-85 см), неглибокі (45-65см). З півночі на південь у міру наростання посушливості клімату потужність гумусового горизонту і вміст гумусу зменшується (з 4,7-6,1 до 4,0-4,6%). Реакція грунтового розчину нейтральна, донизу профілю слабко лужна. Сума увібраних основ становить 20-50 мг.екв на 100г грунту. Грунти цього підтипу мають високу родючість, але недостатня кількість вологи обмежує повне їх використання.

Чорноземи південні займають південну посушливу підзону Степу. Потужність гумусового горизонту коливається від 45 до 100см, вміст гумусу - від 2 до 5 %. Реакція грунтового розчину нейтральна або слабко лужна. Сума увібраних основ коливається від 1-15 до 17-50 мг-екв на 100г грунту. На глибині 2-4м залягають солі і гіпс. Чорноземи південні мають великий запас азоту, фосфору і калію, але не всі вони доступні для рослин. Основними заходами підвищення родючості чорноземів є зрошення, боротьба з водною і вітровою ерозією, гіпсування солонцюватих видів.

Ареали агровиробничих груп ґрунтів переношу на кальку і вираховую площі кожного з них. Результати обчислень заносимо до таблиці 6.

Таблиця Відомість вирахування площ сільськогосподарських угідь за ґрунтовими різновидами

№ контуру

Назва угіддя

Площа, га

в тому числі за грунтовими різновидами

71д

74д

75д

76д

77д

121д

209д

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

рілля

35,50

5,20

29,60

0,70

2

рілля

64,54

13,60

33,24

16,20

1,50

3

рілля

92,80

18,40

15,20

45,30

11,10

2,80

4

рілля

101,55

67,65

29,60

4,30

5

рілля

80,45

35,10

40,10

2,55

2,70

6

рілля

151,80

1,10

124,20

8,20

17,50

0,80

7

пасовище

140,38

13,40

91,30

1,10

19,88

14,70

9

сад

127,64

127,64

13

рілля

85,11

55,06

25,80

4,25

16

рілля

85,05

58,85

23,10

3,10

17

рілля

76,80

19,80

43,80

13,20

18

рілля

98,72

9,10

89,62

19

рілля

50,60

50,60

21

рілля

33,86

28,96

4,90

22

рілля

63,44

34,24

29,20

Всього

1288,24

151,15

730,07

246,04

28,40

82,15

20,58

29,85

На основі відомості вирахування площ сільськогосподарських угідь за грунтовими різновидами складаю таблицю 7.

Таблиця Характеристика сільськогосподарських угідь за ґрунтовими різновидами

Назва угіддя

Площа,га

в тому числі за грунтовими різновидами

71д

74д

75д

76д

77д

121д

209д

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Рілля

1020,22

151,15

589,03

154,74

27,30

82,15

0,70

15,15

Пасовище

140,38

13,40

91,30

1,10

19,88

14,70

Сад

127,64

127,64

Всього

1288,24

151,15

730,07

246,04

28,40

82,15

20,58

29,85

За даними таблиць 6 і 7 визначили різновиди ґрунтів на території Котловинської сільської ради. Найбільшу площу займають чорноземи південні слабозмиті середньо суглинкові - 74д з площею 730,07га, площу 246,04га займають чорноземи південні середньозмиті середньо суглинкові - 75д, чорноземи південні середньосуглинкові та їх слабо - і залишковосолонцюваті відміни - 71д займають площу 151,15га, 77д - чорноземи південні слабодельфовані середньо суглинкові займають площу - 82,15га, площу 29,85га становлять ґрунти 121д - лучно-чорноземні середньосуглинкові ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни, найменшу площу 20,58га займають чорноземи намиті і лучно-чорноземні середньосуглинкові ґрунти - 209д.

2.4 Обробка вихідних даних для визначення грошового оцінювання угідь

З метою створення умов регулювання економічних відносин при передачі земель у власність, спадщину, під заставу, а також визначення ставок земельного податку та розмірів внеску до статутних фондів селянських спілок, акціонерних об'єднань та інших господарських підприємств, формування ціноутворення при купівлі-продажу земельних ділянок проводять грошову оцінку земель. Грошова оцінка стає основою при вирішенні багатьох питань у ринковій економіці. Вона дозволяє встановлювати стартові ціни при продажі певних об'єктів на аукціонах.

Грошова оцінка земель базується на матеріалах державного земельного кадастру, тобто вона включає в себе кількісну і якісну характеристику ґрунтів, їх економічну оцінку, матеріали землеустрою та інвентаризації земель, генеральні плани перспективного розвитку населених пунктів тощо. При відсутності економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення їх грошову оцінку визначають за агровиробничими групами ґрунтів.

Грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення проводять для таких угідь як рілля, багаторічні насадження, природні сіножаті та пасовища. При цьому грошову оцінку роблять окремо для всієї держави, областей, адміністративних районів, окремих підприємств та земельних ділянок.

Грошову оцінку агровиробничих груп (Г агр.) розраховуємо за формулою:

Г агр. = (Г*Б)/Бср

Г - грошова оцінка 1 га угідь, грн.

Б - бал бонітету

Бср. - середній бал бонітету

Дані про визначення грошової оцінки 1 га агровиробничих груп ґрунтів заносять до таблиці 8.

Таблиця 8. Розрахунок шкал грошової оцінки 1 га агрогрупи ґрунтів

Шифр агрогруп

Грошова оцінка 1 га угідь, грн.

Бал бонітету агрогрупи

Середній бал бонітету угідь, які підлягають паюванню

Грошова оцінка 1 га агрогрупи, грн.

1

2

3

4

5

Рілля

71д

3734

42

34,86286873

4498,425

74д

36

3855,793

75д

29

3106,055

76д

18

1927,896

77д

34

3641,582

121д

67

7176,059

209д

47

5033,952

Сад

74д

13427

36

36

13427

Згідно даної таблиці було розраховано грошову оцінку 1 га кожної агрогрупи грунтів на різних сільськогосподарських угіддях, а саме для ріллі та саду. Для ріллі по таких агрогрупах - 71д, 74д, 75д, 76д, 77д, 121д, 209д, а для саду - 74д. Найбільшою грошовою оцінкою по ріллі є грошова оцінка 1 га на грунті 121д - 7176,059 грн.

Для того, щоб визначити кількість паїв по кожному контуру, необхідно визначити загальну оціночну вартість угідь приватизаційного фонду. Дані заносяться до таблиці 9.

Грошова оцінка визначається як добуток площі агрогрупи та грошової оцінки 1 га агрогруп.

Таблиця 9. Розрахунок оціночної вартості агровиробничих груп грунтів в розрізі контуру

№ контуру

Площа контуру, га

Площа шифру агрогрупи, га

Шифр агрогрупи

Грошова оцінка 1 га агрогрупи, грн

Грошова оцінка ділянки, грн

1

2

3

4

5

6

Рілля

1

35,5

5,2

74д

3855,793

20050,123

29,6

75д

3106,055

91939,238

0,7

121д

7176,059

5023,241

117012,602

2

64,54

13,6

74д

3855,793

52438,783

33,24

75д

3106,055

103245,280

16,2

76д

1927,896

31231,922

186915,985

3

92,8

18,4

71д

4498,425

82771,020

15,2

74д

3855,793

58608,051

45,3

75д

3106,055

140704,307

11,1

76д

1927,896

21399,650

303483,029

4

101,55

67,65

71д

4498,425

304318,451

29,6

74д

3855,793

114131,468

4,3

75д

3106,055

13356,038

431805,957

5

80,45

35,1

71д

4498,425

157894,717

40,1

74д

3855,793

154617,293

2,55

77д

3641,582

9286,034

321798,045

6

151,8

1,1

71д

4498,425

4948,267

124,2

74д

3855,793

478889,472

8,2

75д

3106,055

25469,654

17,5

77д

3641,582

63727,687

573035,081

16

85,05

58,85

74д

3855,793

226913,409

23,1

77д

3641,582

84120,547

3,1

209д

5033,952

15605,251

326639,207

17

76,8

19,8

71д

4498,425

89068,815

43,8

74д

3855,793

168883,727

13,2

77д

3641,582

48068,884

306021,426

18

98,72

9,1

71д

4498,425

40935,667

89,62

74д

3855,793

345556,155

386491,823

19

50,6

50,6

74д

3855,793

195103,118

195103,118

21

33,86

28,96

74д

3855,793

111663,761

4,9

75д

3106,055

15219,671

126883,432

22

63,44

34,24

74д

3855,793

132022,347

29,2

75д

3106,055

90696,816

222719,163

Сад

9

127,64

127,64

74д

13427

1713822,28

1713822,28

Результатом таблиці є розрахунок грошової оцінки кожної ділянки по ріллі та по саду. Грошова оцінка земель під ріллею - 3497908,869 грн, грошова оцінка під садами - 1713822,28 грн.

На основі зроблених розрахунків в таблицях №8 та №9 визначаємо кількість земельних паїв та середній розмір земельного паю.

Для цього розраховуємо нижче перераховані формули, а саме:

Га = ? Рагр. * Гагр., де

Га - грошова оцінка ділянки;

Рагр. - площа під агрогрупи;

Гагр. - грошова оцінка агрогруп.

Вз = Гоз. / Кос., де

Вз. - вартість земельної частки;

Гоз. - грошова оцінка с/г угідь, переданих у колективну власність;

Кос. - кількість осіб, які мають право на земельну частку.

Кп = Гд / Вз, де

Кп - кількість земельних паїв;

Га - грошова оцінка ділянки;

Вз. - вартість земельної частки.

Розраховані дані заносяться в таблицю №10.

Проектування сільськогосподарських підприємств проводяться таким чином, щоб в проектній ділянці вміщувалося ціле число земельних часток (паїв).

Таблиця 10. Характеристика земельних ділянок, переданих у колективну власність

№ контуру

Площа контуру, га

Грошова оцінка ділянки, грн

Вартість земельної частки, грн

Кількість земельних паїв, шт

1

2

3

4

5

Рілля

1

35,5

117012,6025

9830,106

12

2

64,54

186915,9848

19

3

92,8

303483,029

31

4

101,55

431805,9571

44

5

80,45

321798,045

33

6

151,8

573035,0808

57

16

85,05

326639,2071

33

17

76,8

306021,4259

31

18

98,72

386491,8227

39

19

50,6

195103,1182

20

21

33,86

126883,4322

13

22

63,44

222719,1635

23

3497908,869

355

Сад

9

127,64

1713822,28

4827,668

355

1713822,28

В даній таблиці було розраховано кількість земельних паїв на кожній ділянці. Кількість земельних паїв визначаємо як відношення грошової оцінки ділянки та вартості земельної частки. Кількість земельних паїв в сумі по ріллі та в сумі по саду однакова, та становить 355 шт.

2.5 Характеристика резервного та громадського фонду

Першочерговим завданням являється визначення земельних угідь, які підлягають приватизації. Для вирішення цього питання необхідно спочатку визначити площі угідь, які входитимуть до складу резервного та громадського фонду.

Резервний фонд створюється під час передавання земель у колективну власність. Відповідно до рішення сільської, селищної ради він формується на їх території у розмірі до 15% площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Місце розташування резервного фонду земель визначається за погодженням із землекористувачем.

Землі резервного фонду - це землі, використання яких розраховано на перспективу.

Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу і використання за цільовим призначенням, зокрема, для передавання у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

В моїй роботі площа резервного фонду складає 85,11 га, що становить 6,6% від загальної площі с/г угідь. Під резервний фонд виділено контур № 13.

Фонд громадських потреб включає в себе вулиці, майдани, водойми, лісові насадження, цвинтарі, пасовища, сіножаті та інші насадження.

Рішення про включення в громадський фонд земель приймає сільська, селищна рада за погодженням з загальними зборами.

Площа пасовищ та сіножатей визначимо з потреб в цих угіддях для випасу худоби, яка заходиться в особистій власності громадян, а також для заготівлі сіна для неї.

Приватизаційний фонд - це сукупність земель, які можуть бути передані у приватну власність громадян у вигляді земельної частки (паю).

Паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані в колективну власність сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам та іншим підприємствам.

Отже, земельний фонд приватизації визначаємо як різниця між загальною площею сільськогосподарських угідь та визначеними площами громадського і резервного фонду земель. Таким чином площа земель приватизаційного фонду складає 1062,75 га, з яких 127,64 га у користуванні ТОВ «Садочок», ВАТ «Лана» - 274,8 га, ТОВ «Придунайський» - 251,84 га. У користуванні фермерського господарства знаходиться земельна ділянка площею 408,47 га.

Розрахунок площ фондів земельних угідь зводиться в таблицю 11.

Таблиця Розрахунок площі приватизаційного фонду

Назва угіддя

Площа

Розподіл площі за земельними фондами

Комунальні землі

Приватизаційний фонд

Резервний фонд

Громадський фонд

Площа с/г угідь, в т.ч.

Рілля

1020,22

85,11

935,11

Пасовища

140,38

140,38

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.