Вивчення ефективності застосування мікродобрива "Аватар-2" при вирощуванні сільськогосподарських культур

Размещено на http://allbest.ru

Вивчення ефективності застосування мікродобрива «Аватар-2» при вирощуванні сільськогосподарських культур

РЕФЕРАТ

аватар мікродобриво сільськогосподарський насіння

Мета дослідження - вивчити ефективність обробки насіння та позакореневого підживлення мікродобривом Аватар-2 при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Методи дослідження - польовий, лабораторний та статистичний.

На основі проведених досліджень встановлено, що додаткове застосування мікродобрива Аватар-2 в технологіях вирощування сільськогосподарських культур здійснює позитивний вплив на продуктивність пшениці озимої, кукурудзи на зерно, ріпаку ярого, сої, вівса та буряку цукрового. Окрім цього, за застосування мікродобрива відбувалось покращання структури врожаю зернових та олійних культур, а також показників якості буряківу цукрових.

Виявлено, що залежно від культури найдоцільнішим є наступні способи застосування мікродобрива за вирощування : пшениці озимої - дворазове підживлення у фази прапорцевого листа та початку цвітіння (100 мл/га); сої - триразове підживлення у фази 2-3 листків, бутонізації - початок цвітіння, формування бобів (150 мл/га); ріпаку - триразова обробка рослин у фази початку стеблування, бутонізації та дозрівання (150 мл/га); вівса - обробка насіння (150 мл/т) та триразове підживлення у фази кущення - початок виходу в трубку, викидання волоті та наливу зерна (100 мл/га); кукурудзи на зерно - дворазове підживлення у фази 3-4 листків та 7-9 листків (100 мл/га); буряку цукрового - обробка насіння (500 мл/т) та триразове підживлення у фази 4-6 листків, змикання листя в рядках та в міжряддях (150 мл/га).

ВСТУП

Загальновідомо, що чим вища родючість ґрунту і чим більша доза внесення добрив, тим нижчі коефіцієнти використання поживних речовин рослинами з останніх. Це призводить не тільки до низької віддачі від добрив, а й до забруднення навколишнього середовища, зниження якості рослинницької продукції. З іншого боку, продуктивне використання культурами добрив, забезпечує підвищення їх урожайності, і запобігає нагромадженню нітратів та інших шкідливих речовин.

Негативні наслідки хімізації призвели до необхідності пошуку і запровадження альтернативних методів ведення сільськогосподарського виробництва, зокрема, збалансування систем удобрення за допомогою мікродобрив. Тим більше, що з розвитком сільськогосподарської науки з'явилися нові види та форми мікродобрив, а також досить продуктивна техніка для їх ефективного та раціонального використання.

Як відомо, деякі хімічні елементи, такі як бор, марганець, мідь, цинк, молібден, кобальт, входять до складу рослин у невеликих кількостях (0,01-0,001 %), тому їх називають мікроелементами, а мінеральні добрива, що містять ці елементи - мікродобривами. Незважаючи на незначний уміст, мікроелементи - життєво необхідні для розвитку рослин, оскільки виконують важливі фізіологічні функції.

Мікроелементи входять до складу багатьох вітамінів, ферментів або активують їх роботу, беруть участь в азотному і вуглеводному обмінах, в окисно-відновних процесах, підсилюють процес фотосинтезу. Крім того, мікроелементи підвищують проникність клітинних мембран, таким чином впливаючи на надходження іонів у рослини, на фізичні властивості, структуру і фізіологічні функції рибосом. Під дією мікроелементів підвищується стійкість рослин проти грибних і бактеріальних хвороб, несприятливих умов зовнішнього середовища.

Останнім часом усе більше уваги приділяється підвищенню врожайності сільськогосподарських культур за рахунок покращення умов їх росту і розвитку застосуванням позакореневого внесення комплексних мікродобрив. Доведено, що мікродобрива є необхідними компонентами комплексного застосування засобів хімізації - матеріальної основи кількості та якості рослинницької продукції.

Для оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських рослин з урахуванням взаємодії макро- і мікроелементів, виявлення критеріїв забезпеченості рослин елементами живлення в різних ґрунтово-кліматичних зонах необхідним є проведення ґрунтовних наукових досліджень.

1. СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Основним завданням сучасного землеробства є одержання високоякісної, екологічно безпечної продукції рослинництва, без якої не можливо говорити про здоровий спосіб життя людини. Ця проблема в останні роки набуває першочергового значення [1].

Найбільше навантаження добрив і хімічних засобів захисту в перерахунку на гектар припадає на інтенсивні технології. У разі масштабного їх застосування для штучної підтримки рівня врожайності та отримання лише тимчасового ефекту, більшість сільськогосподарських угідь зазнає активної хімізації, що в більшості випадків призводить до порушення ґрунтової родючості - зміни процесів гумусоутворення, забруднення ґрунту і довкілля. Основними джерелами цих небажаних явищ є хімічні засоби захисту рослин, зокрема гербіциди та мінеральні добрива. Якщо ці хімічні речовини застосовувати неправильно, у необґрунтованих нормах, з порушенням строків та норм внесення, то вони негативно впливають на елементи родючості ґрунту [2].

Важливу роль у зниженні антропогенного навантаження на навколишнє середовище, збереженні родючості ґрунтів, забезпеченні отримання екологічно-безпечної сільськогосподарської продукції відіграє застосування біологічних засобів захисту рослин, органічних та мінеральних добрив природного походження, а також мікродобрив.

Вплив мікроелементів на фізіолого-біохімічні процеси в рослинах базується на їх включенні до складу так званих «акцесорних речовин», тобто вітамінів, гормонів, ферментів і коферментів, що приймають участь у метаболізмі. Також вони посилюють процес фотосинтезу та активують роботу багатьох вітамінів й ферментів, що беруть участь в азотному і вуглеводному обмінах, окисно-відновних процесах [3].

Варто відзначити, що недостатня кількість мікроелементів у ґрунті не приводить до загибелі рослин, але є причиною зниження швидкості протікання процесів, відповідальних за розвиток організму. В остаточному підсумку рослини не реалізують своїх можливостей і дають низький та не завжди якісний урожай.

Варто зазначити, що покращення умов росту і розвитку культур завдяки позакореневому застосуванню комплексних мікродобрив є одним із вагомих факторів підвищення їх урожайності. Це пов'язано з виносом значної кількості мікроелементів з врожаєм, а також відчуженням їх побічною продукцією та підґрунтовими водами. Крім того, зі створенням нових високоврожайних сортів, які потребують підвищеного забезпечення макро- і мікроелементами, потреба в мікродобривах різко збільшилася [4].

На українському ринку домінуючими є мікродобрива на основі мінеральних солей та хелатів із використанням в якості ліганду ЕДТА або ОЕДФ. За їх застосування на 1 га ріллі витрачається до 227 г мікроелементів. Мікродобрива закордонного виробництва (Бельгія, Велика Британія, Нідерланди, Польща, Угорщина, Франція, та ін.) потребують значних валютних витрат, а ціни на сировину для їхнього виробництва щорічно зростають [5]. Разом з тим, сьогодні застосування мікродобрива у формі чистих солей є недоцільним, так як вони погано засвоюються рослинами, є токсичними для них у випадку збільшення оптимальної норми внесення, а у ґрунті вступають в реакцію з ґрунтовими компонентами і перетворюються у недоступні форми [6, 7].

Однак, з розвитком новітніх технологій, зокрема наноінженерії, стало можливим отримання високоефективних речовин з притаманними їм новими властивостями. Із застосуванням нанотехнологій створено аквахелати нанометалів, надчисті водні розчини металів, нанокарбоксилати мікроелементів та ін.

Мікроелементи отримані у формі нанокарбоксилатів, являють собою колоїдний розчин іонів відповідного хімічного елементу, зв'язаного надчистими карбоксилатами природних харчових кислот. Речовини, отримані у такій формі, характеризуються високим ступенем засвоюваності та значно меншою токсичністю для організму, ніж виготовлені хімічним шляхом, оскільки їх утворення відбувається не хімічним, а фізичним методом, а саме, ерозійно-вибуховим диспергуванням. У зв'язку з тим, що в процесі утворення беруть участь тільки часточки металів, вода та карбонова кислота, то утворюється структура з високим ступенем хімічної чистоти, на відміну від отримання схожих за структурою хелатів металів хімічним шляхом. Мікроелементи, виготовлені у формі нанокарбоксилатів, розпізнаються рослинним організмом як аналогічні структури, тому вони характеризуються майже повною засвоюваністю [8].

Дослідженнями встановлено, що застосування нанопрепаратів, як мікродобрив, забезпечує підвищення стійкості до несприятливих погодних умов і збільшення врожайності (в середньому в 1,5-2,0 рази) майже всіх продовольчих (картопля, зернові, овочеві, плодові, ягідні) і технічних (бавовна, льон) культур. Ефект, на думку авторів [9] досягається завдяки активнішому проникненню елементів у рослину за рахунок нанорозміру частинок і їх нейтрального заряду. Головною ознакою нанопрепаратів є мала токсичність порівняно із солями відповідних металів та здатність при незначних дозах активізувати фізіологічні та біохімічні процеси.

Застосування наночастинок металів, як екологічно чистих елементів мінерального живлення рослини, вимагає дотримання ряду вимог, а саме : добрива повинні характеризуватись зручною препаративною та біологічно доступною формою, не містити токсичних домішок, забезпечувати максимально рівномірний розподіл та легку корекцію їх концентрації у робочих (бакових) сумішах.

Наукові дослідження [10] свідчать, що нанорозмірний стан речовини характеризується суттєвою зміною та появою нових властивостей, не притаманних матеріалу в компактному стані. Специфіка наноструктурного стану речовини відображена, зокрема, у термодинамічних характеристиках, коли зі зменшенням розміру значно збільшується різниця між моделлю твердої фази, що прийнята в класичній термодинаміці, та реальною наночастинкою, а розподіл на об'ємну та поверхневу складові стає умовним.

У роботах російських вчених І. П. Арсентьєвої зі співавторами відмічається, що в умовах постійної температури та тиску, збільшення вільної енергії Гоббса наночасток відбувається за рахунок значного росту площі поверхні або поверхні розподілу фаз у наноструктурованому матеріалі. Встановлено, що завдяки великій площі поверхні всі наноматеріали володіють значною поверхневою енергією - збільшеною принаймні на три порядки по відношенню до компактного матеріалу, тим самим знаходячись у нестабільному або метастабільному стані та схильні до утворення агломератів. Використання нанорозмірних біогенних металів сумісно з органічними сполуками, що мають водорозчинні та мембранотропні властивості, безумовно має перспективу, відкриваючи можливість надходження нанорозмірних часток біогенних металів безпосередньо до живих клітин [11].

Науковими дослідженнями С. М. Каленської та співавторів доведено доцільність спільного внесення пестицидів і розчину наночасток металів, оскільки за цих умов як за передпосівної обробки, так і за обприскування посівів у період вегетації підсилюється ефективність дії протруювачів, фунгіцидів, інсектицидів і гербіцидів [12].

Технологічні випробування, проведені в останні роки рядом вітчизняних вчених свідчать, що розчин наночасток металів сумісний з усіма видами мінеральних добрив та пестицидами. Використання наночасток біогенних металів компенсує втрати мікроелементів, що виносяться рослинами з ґрунту, оптимізує метаболічні процеси рослин відповідно до умов, що складаються за вегетаційний період за одночасного підвищення якості отриманої продукції. Крім того використання наночасток металів підвищує ефективність дії основних мікродобрив - азотних, фосфорних та калійних.

Варто відзначити, що на сьогодні проведено ряд науково-дослідних робіт щодо встановлення ефективності застосування мікродобрив на основі карбоксилатів. Зокрема виявлено, що обробка насіння кукурудзи перед посівом комплексним мікродобривом «Оракул насіння» є ефективною, оскільки сприяє кращому росту кореневої системи на початку вегетації, збільшенню кількості бічних корінчиків на 8-10 %. Урожайність кукурудзи на зерно зростає від застосування цього мікродобрива в нормі 0,5 л/т на 3,4 ц/га. Комплексне застосування мікродобрив «Оракул насіння» та 2 л/га «Оракул мультикомплекс» забезпечує приріст врожаю на рівні 7,5 % порівняно з варіантом без добрив [13].

Підсумовуючи вище наведені дані, можна стверджувати про перспективність застосування нанопрепаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур.

2. ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Методика проведення досліджень

Експериментальну частину науково-дослідної роботи щодо вивчення впливу комплексного мікродобрива (КМД) Аватар-2 на продуктивність сільськогосподарських культур та якість отриманої продукції проведено на базі Поліської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського». З цією метою було здійснено аналіз літературних джерел, польові та вегетаційні дослідження, лабораторні визначення, статистичну обробку експериментальних даних, узагальнення отриманих результатів та розробку рекомендацій щодо ефективного застосування мікродобрива.

Польові дослідження щодо впливу застосування мікродобрива Аватар-2 на продуктивність сільськогосподарських культур проводились в умовах Волинської області за наведеними нижче схемами.

Дослід 1. Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність пшениці озимої сорту Акратос

1. N₉₀P₆₀K₆₀ (господарський контроль) - фон;

2. Фон + Мікродобриво - підживлення 2 рази (у фази прапорцевого листа та початку цвітіння);

3. Фон + Аватар-2 100 мл/га - підживлення у фазу початку цвітіння;

4. Фон + Аватар-2 100 мл/га - підживлення 2 рази (у фази прапорцевого листа та початку цвітіння).

Дослід 2. Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність сої сорту МТ-100

1. N₃₀P₆₀K₆₀ (господарський контроль) - фон;

2. Фон + Мікродобриво - підживлення 3 рази (у фази 2-3 листків, бутонізація- початок цвітіння, формування бобів);

3. Фон + Аватар-2 100 мл/т - обробка насіння;

4. Фон + Аватар-2 - обробка насіння (100 мл/т) та підживлення 3 рази (у фази 2-3 листків, бутонізація-початок цвітіння, формування бобів), (150 мл/га);

5. Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази (у фази 2-3 листків, бутонізація - початок цвітіння, формування бобів), (150 мл/га).

Дослід 3. Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність ріпаку ярого сорту Сріблястий

1. N₉₀P₅₀K₁₀₀ (господарський контроль) - фон;

2. Фон + Мікродобриво - підживлення 2 рази (у фази початок стеблування, початок бутонізації);

3. Фон + Аватар-2 150 мл/га - підживлення 2 рази (у фази початок стеблування, початок бутонізації);

4. Фон + Аватар-2 150 мл/га - підживлення 3 рази (у фази початок стеблування, початок бутонізації, початок дозрівання).

Дослід 4. Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність вівса сорту Анабель

1. N₆₀P₆₀K₆₀ (господарський контроль) - фон;

2. Фон + Мікродобриво - підживлення 3 рази (у фази кущення - початок виходу в трубку, викидання волоті, налив зерна)

3. Фон + Аватар-2 150 мл/т - обробка насіння;

4. Фон + Аватар-2 - обробка насіння (150 мл/т) та підживлення 3 рази (у фази кущення - початок виходу в трубку, викидання волоті, налив зерна), (100 мл/га);

5. Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази (у фази кущення - початок виходу в трубку, викидання волоті, налив зерна), (100 мл/га).

Дослід 5. Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність кукурудзи на зерно сорту ДК-315 (Монсанто)

1. N₉₀P₉₀K₆₀ (господарський контроль) - фон;

2. Фон + Мікродобриво - підживлення 2 рази (у фази 3-4 листків, 7-9 листків)

3. Фон + Аватар-2 200 мл/т- обробка насіння;

4. Фон + Аватар-2 - обробка насіння (200 мл/т) та підживлення 2 рази (у фази 3-4 листки, 7-9 листків), (100 мл/га);

5. Фон + Аватар-2 - підживлення 2 рази (у фази 3-4 листків, 7-9 листків), (100 мл/га).

Дослід 6. Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність буряку цукрового сорту Лавінія

1. N₁₈₀P₁₄₀K₁₅₀ (господарський контроль) - фон;

2. Фон + Мікродобриво - підживлення 3 рази (у фазу 4-6 листків, змикання листя в рядках та міжряддях)

3. Фон + Аватар-2 500 мл/т - обробка насіння;

4. Фон + Аватар-2 - обробка насіння (500 мл/т) та підживлення 3 рази (у фази 4-6 листків, змикання листя в рядках та міжряддях), (150 мл/га);

5. Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази (у фази 4-6 листків, змикання листя в рядках та в міжряддях), (150 мл/га).

Мінеральні добрива (карбамід, аміачна селітра, нітроамофоска, діамофоска) вносили у передпосівне удобрення та підживлення відповідно до загальноприйнятої системи застосування. Під основний обробіток пшениці озимої, цукрового буряку та кукурудзи застосували гній ВРХ в нормі 20 т/га.

Ґрунт дослідних ділянок - світло-сірий опідзолений легкосуглинковий, що характеризувався близькою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину, підвищеним вмістом мінерального азоту та рухомих сполук фосфору й середнім - рухомих сполук калію.

Лабораторно-польові досліди проведено за загальноприйнятою методикою із триразовим повторенням та послідовним розміщенням ділянок. Загальна площа ділянок за вирощування пшениці озимої, ріпаку ярого, сої та вівса становила 96 м², облікових - 40 м², для кукурудзи на зерно та буряку цукрового відповідно - 108 м² та 50 м². Технологія вирощування - загальноприйнята для Західного Лісостепу, окрім чинників, що вивчались.

Облік урожаю здійснювали згідно загальноприйнятих методик у польових дослідженнях. Структуру врожаю сої, ріпаку, вівса та кукурудзи визначали за масою тисячі насінин. Щодо пшениці озимої, то окрім згаданого показника проводили визначення кількості зерен в колосі, масу та вагу колосу. В коренеплодах буряку цукрового визначали вміст цукру.

Досліджували мікроелементний комплекс Аватар-2, що містить (мг/л): бор (В) - 1,0-350,0; ванадій (V) - 0,01-50,0; германій (Ge) - 0,01-10,0; залізо (Fe) - 10,0-1000,0; йод (I) - 0,01-100,0; калій (К) - 10,0-1000,0; кремній (Si) -1,0-10,0; кобальт (Co) - 1,0-100,0; лантан (La) - 1,0-50,0; магній (Mg) - 200,0-2000,0; марганець (Mn) - 10,0-500,0; мідь (Cu) - 10,0-1000,0; молібден (Mo) - 10,0-100,0; нікель (Ni) - 1,0- 50,0; селен (Se) - 0,01-10,0; срібло (Ag) - 0,01-10,0; титан (Ti) - 0,01-20,0; цинк (Zn) - 100,0-1000,0 (ТУУ 24.1-37033728-001:2010).

Для порівняння мікродобрива Аватар-2 за впливом на рівень продуктивності сільськогосподарських культур застосовували мікродобриво «Мікро-Мінераліс (універсальний) Плюс» - рідке комплексне мікродобриво, що містить амонійно-карбоксилатні комплексони Mo (0,1 %), Mg (2,0 %), Mn (0,5 %), Cu (1,0 %), Co (0,1 %), Fe (0,8 %), Zn (1,5 %), B (2,0 %), S (8,0 %), К (5,0 %), Р (3,0 %), N (2,0 %), згідно рекомендацій виробника (1,0-1,5 л/га).

2.2 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови 2015 року характеризувались вищими показниками температури повітря та нижчими - вологозабезпечення порівняно із середньобагаторічними значеннями (табл. 2.1). Зокрема, впродовж січня та лютого температура повітря знаходилась в межах (+0,4) ⁰С-(+0,5) ⁰С на відміну від середньо багаторічних показників (-5,0) ⁰С-(-3,6) ⁰С. Разом з тим, сума опадів за згаданий період була майже на одному рівні й становила відповідно 59 мм та 55 мм.

Значно вищі температурні показники порівняно із середніми багаторічними, також відмічено у березні (на 3,2-6,6 ⁰С), липні (на 1,8-2,8 ⁰С), серпні (на 3,7-7,1 ⁰С) та вересні (на 1,0-5,8 ⁰С). Впродовж інших місяців температурний режим не відрізнявся від середньо багаторічних значень.

Таблиця 2.1 - Метеорологічні умови проведення досліджень впродовж 2015 року (за даними метеопосту м. Луцьк)

Місяць	Декада	Температура, 0С	Опади, мм
		2015 р.	Сер. багаторіч.	2015 р.	Сер. багаторіч.
Січень	І-ІІІ	+0,4	-5,0	24,0	29,0
Лютий	І-ІІІ	+0,5	-3,6	35,0	26,0
Березень	І	+3,6	+0,4	5,9	28,0
	ІІ	+4,5		17,0
	ІІІ	+6,5		7,9
Квітень	І	+4,1	+7,1	23,0	43,0
	ІІ	+8,0		9,9
	ІІІ	+12,0		1,5
Травень	І	+13,3	+14,0	35,0	55,0
	ІІ	+13,3		14,0
	ІІІ	+14,7		83,0
Червень	І	+19,5	+16,5	0,0	88,0
	ІІ	+18,2		36,0
	ІІІ	+17,5		3,2
Липень	І	+21,2	+18,4	34,0	83,0
	ІІ	+18,6		9,7
	ІІІ	+20,2		18,0
Серпень	І	+24,1	+17,0	0,0	85,0
	ІІ	+21,4		0,0
	ІІІ	+20,7		1,3
Вересень	І	+15,9	+13,2	11,0	54,0
	ІІ	+19,1		37,0
	ІІІ	+14,2		17,0
Жовтень	І	+8,5	+7,5	0,0	42,0
	ІІ	+7,3		11,0
	ІІІ	+5,4		20,0

Варто відзначити нерівномірний розподіл опадів впродовж вегетаційного періоду сільськогосподарських культур, що особливо спостерігалось у літні місяці. Вологозабезпеченість у березні та квітні знаходилась на рівні середньо багаторічних значень : випало відповідно 30,8 та 34,4 мм опадів. В наступному місяці - травні, спостерігались короткочасні зливові дощі, внаслідок чого зафіксовано зростання кількості опадів до 132 мм, з яких 83 мм випало впродовж третьої декади. Літні місяці характеризувались дефіцитом вологи: зниження інтенсивності опадів по відношенню до середньо багаторічних показників становило 21,3-83,7 мм. Тривалі періоди без опадів відмічено у І декаді червня та І-ІІ декадах серпня, впродовж яких спостерігалась суха і спекотна погода, що могло негативно позначитись на проходженні фенологічних фаз розвитку кукурудзи на зерно та буряків цукрових.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність пшениці озимої

В умовах інтенсивного землеробства суттєве значення надається розробці способів збалансованого живлення сільськогосподарських культур всіма необхідними макро- і мікроелементами. Науково доведено, що застосування мікродобрив на посівах зернових та зернобобових культур дозволяє підвищити їх урожайність за тієї самої норми внесених макродобрив.

Озима пшениця належить до рослин із низьким виносом, і порівняно високою здатністю засвоювати мікроелементи. Найінтенсивніше рослини пшениці засвоюють мікроелементи в період від початку виходу в трубку до фази колосіння. Найбільшу потребу культура відчуває в цинку, міді та кобальті. Бор для пшениці також має важливе значення, однак в ґрунтово-кліматичних умовах України застосування цього мікроелементу на посівах культури ще недостатньо вивчено.

Мідь найінтенсивніше засвоюється рослиною у фазу кущіння та колосіння. Цей елемент входить до складу ферментів, активує вуглеводний і білковий обмін, позитивно впливає на фотосинтез і синтез білка, відіграє велику роль у формуванні генеративних органів, підвищує стійкість до грибних і бактеріальних хвороб, вилягання, жаро-, посухо- та зимостійкості культури, сприяє кращому засвоєнню азоту [14].

Цинк, який необхідний для росту міжвузлів, засвоюється рослинами пшениці від фази кущіння до трубкування. Він бере участь у багатьох фізіологічних процесах: синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів, в окисно-відновних процесах, обміні вуглеводів і ліпідів. За рахунок збільшення вмісту цукру, цинк підвищує стійкість рослин до несприятливих умов та ураження хворобами.

Засвоєння кобальту відбувається у фазу кущіння, елемент активізує роботу багатьох ферментів, сприяє нормальному обміну речовин у рослинах, збільшує вміст хлорофілу та білка, підвищує інтенсивність дихання, бере активну участь в окисно-відновних реакціях, стимулює біосинтез нуклеїнових кислот.

Доведено, що позакореневе підживлення озимої пшениці восени не ефективне, оскільки мікроелементи окрім підвищення вмісту цукру сприяють і пришвидшенню розвитку рослин, що не бажано взимку, адже передчасний розвиток може призвести до втрати частини посівів.

Ефективність весняного позакореневого підживлення озимої пшениці визначається можливістю усунення дефіциту мікроелементів у критичні фази розвитку рослин - у період максимального росту. Застосування цього агрозаходу в період відновлення весняної вегетації (кущіння) зберігається до кінця вегетації, особливо позначаючись на ростових процесах, фотосинтезі та продуктивності рослин. Чим пізніше проведено підживлення (у період від початку фази колосіння до наливу зерна), тим менший вплив мікроелементів на врожайність, і більший - на якість вирощеної продукції [15].

Встановлено, що позакореневе підживлення рослин пшениці озимої амінофосфатами міді сприяє підвищенню в зерні не тільки вмісту білка і клейковини, а й концентрації незамінних амінокислот (лізину, треоніну, валіну, метіоніну, лейцину) на 7-24 %.

Дослідження проведені Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України дали змогу встановити, що позакореневе підживлення сумішшю мікроелементів сприяє суттєвому зростанню чисельності агрономічно корисних мікроорганізмів ризосферного шару ґрунту, врожайності та якості зерна, а також підвищенню ефективності використання макроелементів (N, P, K, Ca) [16].

Відповідно до результатів проведених нами науково-дослідних робіт доведено, що застосування КМД Аватар-2 є ефективним заходом підвищення продуктивності пшениці озимої. Зокрема, польовими дослідженнями встановлено, що застосування мікродобрива Аватар-2 забезпечує істотне підвищення урожайності пшениці озимої відносно господарського контролю : на 0,32 т/га (або 5 %) за підживлення на початку фази цвітіння, та на 0,68 т/га (або 11 %) за дворазового підживлення (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на врожайність пшениці озимої

Варіант	Врожай, т/га	Приріст
		т/га	%
N90P60K60 (г. к.) - фон	6,22	-	-
Фон + Мікродобриво - підживлення 2 рази	6,63	0,41	7
Фон + Аватар-2 - підживлення у фазу початку цвітіння	6,54	0,32	5
Фон + Аватар-2 - підживлення 2 рази	6,90	0,68	11
НІР05	0,25

Варто відмітити, що застосування Аватару-2 у фазу прапорцевого листа та початку цвітіння характеризувалось вищою ефективністю, порівняно із внесенням мікродобрива-аналога в аналогічні періоди вегетації пшениці (приріст до фону складав 0,41 т/га або 7 %).

Аналіз структури врожаю пшениці озимої показав, що за одноразового підживлення мікродобривом Аватар-2 відбувалось підвищення маси 1000 зерен порівняно з фоном на 3,2 г, кількості зерен в колосі - на 2,6 шт., маси колосу - на 0,26 г, при цьому висота колоса становила 8,53 см, що на 0,14 см вище господарського контролю (табл. 3.2). Слід зауважити, що одноразове підживлення пшениці озимої мікродобривом Аватар-2 забезпечувало істотно не відмінні показники структури врожаю, від варіанту із дворазовим підживленням іншим мікродобривом, у якому маса 1000 зерен становила 37,2 г, кількість зерен в колосі - 35,0 шт., маса колосу - 1,43 г, а його висота - 8,85 см (за застосування Аватару-2 відповідно - 36,7 г, 35,7 шт., 1,47 г та 8,53 см).

Таблиця 3.2 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на структуру врожаю пшениці озимої

Варіант	Маса 1000 насінин, г	Кількість зерен в колосі, шт	Маса колосу, г	Висота колоса, см
N90P60K60 (г. к.) - фон	33,5	33,1	1,21	8,39
Фон + Мікродобриво - підживлення 2 рази	37,2	35,0	1,43	8,85
Фон + Аватар-2 - підживлення у фазу початку цвітіння	36,7	35,7	1,47	8,53
Фон + Аватар-2 - підживлення 2 рази	40,6	39,6	1,74	9,21
НІР05	1,8	1,51	0,07	0,44

Найефективнішим щодо покращання структури врожаю пшениці озимої було дворазове підживлення (у фазу прапорцевого листа та початку цвітіння), яке гарантувало приріст маси 1000 зерен на рівні 7,1 г, кількості зерен в колосі - 6,5 шт., маси та висоти колосу - відповідно 0,53 г та 0,82 см.

Таким чином, застосування нового комплексного мікродобрива Аватар-2 на фоні господарського контролю (N₉₀P₆₀K₆₀) дозволяє додатково підвищити урожайність пшениці озимої на 7-11 %, а також покращити структуру отриманого врожаю, що проявляється у збільшенні маси 1000 насінин, кількості зерен в колосі, а також маси та висоти колоса.

Згідно аналізу інформаційних даних щодо проростання насіння пшениці озимої зафіксовано достовірне збільшення довжини коріння та паростка за обробки одинарною нормою препарату Аватар-2 порівняно із обробкою водою відповідно на 0,98 та 0,40 см (табл. 3.3, рис. А.1). Варто відзначити, що застосування половинної норми КМД за ефективністю хоча й поступалось одинарній, проте перевищувало результати отримані у разі обробки водою та мікродобривом-аналогом - досліджувані показники (довжина коріння та паростка) відповідно становили 6,18 й 5,41 см, 5,27 й 5,38 см, 5,57 й 5,38 см. Також слід зауважити, що за застосування КМД Аватар-2 спостерігали інтенсивніший розвиток кореневої системи порівняно із контрольним варіантом та аналогом - співвідношення між корінням та паростком становило 1,08-1,14.

Таблиця 3.3 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на показники проростання насіння пшениці озимої

Варіант	Довжина, см	Співвідно- шення
Обробка водою (контроль)	5,27 5,38	0,98
Мікродобриво-аналог	5,57 5,49	1,01
Аватар-2 0,5 норми	6,18 5,41	1,14
Аватар-2 1,0 норма	6,25 5,78	1,08
НІР05	0,23 0,21

Примітка: чисельник - коріння, знаменник - паростка.

3.2 Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність сої

Соя належить до найцінніших зернобобових культур, адже характеризується унікальним хімічним складом насіння. Вона містить в середньому 39 % білків, 20 % напіввисихаючої олії, 24 % вуглеводів, 5 % зольних елементів (з переважним умістом фосфору, калію і кальцію), а також потрібні для організму людини і тварин різні ферменти, вітаміни (А, В, С, D, Е) та інші важливі органічні та неорганічні речовини. Висока цінність сої визначається насамперед великим умістом повноцінного білка, який за амінокислотним складом наближається до білків тваринного походження і добре засвоюється людиною і тваринами [17].

Дуже важливим є агротехнічне значення сої. Будучи азотофіксуючою культурою, вона засвоює значну кількість азоту повітря, використовує важкодоступні, важкорозчинні для зернових культур мінеральні сполуки не тільки з орного шару, але й більш глибоких горизонтів ґрунту. Тому наразі для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва доцільним є розширення площ посівів сої, а також прийняття заходів щодо підвищення її продуктивності.

Важливим резервом підвищення урожайності сої є поліпшення умов живлення за допомогою внесення добрив, застосування біологічних препаратів, стимуляторів росту рослин. Оскільки соя характеризується азотфіксувальною здатністю, невід'ємною складовою системи удобрення культури повинно бути застосування мікродобрив. Адже застосування мікроелементів посилює процеси азотфіксації, що в кінцевому результаті позитивно відображається на продуктивності сої [18].

Зокрема, в наукових працях доведено, що молібден приймає активну участь у фіксації молекулярного азоту, прискорює початкові механізми проростання насіння, сприяє синтезу хлорофілу, бере участь в окислювально-відновних процесах, синтезі вітамінів, білків та обміні фосфорних сполук.

Кобальт значно посилює азотфіксувальну здатність бульбочкових бактерій на коренях сої, підвищує інтенсивність росту та прискорює розвиток рослин, а також покращує якість вирощеної продукції [17].

Бор особливо впливає на ріст і розвиток кореневої системи та репродуктивних органів сої. За борної нестачі порушується функціонування азотфіксувальних бульбочкових бактерій, знижується рівень фіксації азоту з повітря, уповільнюється живлення рослин.

До нестачі мікроелементів найбільш критичними фазами розвитку сої є фаза 4-6 листків, бутонізації та формування бобів. Тому для підтримки та стимулювання фізіологічних процесів розвитку культури науковці радять проводити позакореневі підживлення мікродобривами, до складу яких входять мікроелементи у біологічно активній формі (хелатній або карбоксилатній) [19].

Результати обліку врожаю сої показали, що застосування мікродобрива Аватар-2, як шляхом обробки насіння так і позакореневого підживлення, гарантувало достовірні прирости урожайності культури відносно господарського контролю (табл. 3.4). Зокрема, лише за обробки насіння мікродобривом урожайність сої складала 4,27 т/га, що на 0,25 т/га перевищувало фон. За триразового підживлення сої мікродобривом Аватар-2 приріст урожайності становив 0,59 т/га (або 15 %).

Таблиця 3.4 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на врожайність сої

Варіант	Врожай, т/га	Приріст
		т/га	%
N30P60K60 (г. к.) - фон	4,02	-	-
Фон + Мікродобриво - підживлення 3 рази	4,53	0,51	13
Аватар-2 - обробка насіння	4,27	0,25	6
Фон + Аватар-2 - обробка насіння та підживлення 3 рази	4,71	0,69	17
Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази	4,61	0,59	15
НІР05	0,24

Найефективнішим заходом підвищення урожайності сої було триразове підживлення мікродобривом Аватар-2 в комплексі з обробкою насіння, що забезпечувало отримання урожайності на рівні 4,71 т/га, проти 4,02 т/га на господарському контролі.

Ефективним було застосування мікродобрива Аватар-2 і за впливом на структуру врожаю сої. Істотне підвищення маси 1000 насінин відносно господарського контролю відмічено за триразового підживлення мікродобривом, а також застосування цього заходу комплексно з обробкою насіння - відповідно на 8 та 11 г (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на структуру врожаю сої

Варіант	Маса 1000 насінин, г
N30P60K60 (г. к.) - фон	154
Фон + Мікродобриво - підживлення 3 рази	161
Аватар-2 - обробка насіння	157
Фон + Аватар-2 - обробка насіння та підживлення 3 рази	165
Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази	162
НІР05	6,0

Обробка лише насіння мікродобривом Аватар-2 не мала істотного впливу на масу 1000 насінин. Приріст цього показника за триразового підживлення сої мікродобривом-аналогом складав 7 г.

Проведені вегетаційні дослідження, що спрямовані на встановлення доцільності застосування комплексного мікродобрива Аватар-2 вказують на високу ефективність цього заходу. Зокрема, обробка насіння сої згаданим добривом у половинній нормі забезпечувала довжину паростка на рівні 8,30 см, що є найвищим у досліді (табл. 3.6, рис. А.2). Також високий приріст досліджуваного показника проти контрольного варіанту (6,73 см), отримано у разі застосування його повної норми - 1,17 см.

Таблиця 3.6 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на показники проростання насіння сої

Варіант	Довжина паростка, см
Обробка водою (контроль)	6,73
Мікродобриво-аналог	7,83
Аватар-2 - 0,5 норми	8,30
Аватар-2 - 1,0 норма	7,90
НІР05	0,38

3.3 Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність ріпаку ярого

Ріпак - культура багатоцільового призначення : він є сировиною для отримання високоякісної рослинної олії, джерелом для виробництва макухи та шротів, які використовуються як високобілкові добавки до комбікормів, зеленої маси й сидерату, а також має високу цінність в землеробстві як фітосанітарна культура. Завдяки збільшення попиту на рослинні жири й високобілкові корми ріпак впродовж останнього десятиліття значно зміцнив свої позиції на міжнародному ринку й досяг достатнього високого рівня ринкової ціни [20, 21]. У світовому сільськогосподарському виробництві 12 % від площі посіву олійних культур займає ріпак. Варто відзначити, що Україна може стати одним із найбільших постачальників сировини для виробництва біопалива з ріпакової олії країнам ЄС. Однак, на сьогодні виробництво ріпаку перебуває ще в стадії активного розвитку [22]. Разом з тим, науковцями отримано чимало експериментальних даних, які свідчать про можливість вирощування цієї культури на більшості території Україні, враховуючи її агрокліматичні умови [23].

Ріпак є найбільш вимогливою культурою до технології вирощування та поживного режиму ґрунту із родини капустяних, оскільки за вегетаційний період формує велику вегетативну масу, що супроводжується значним виносом елементів живлення. Однак, застосування добрив дає змогу підвищити врожайність до 70 %, а тому висока продуктивність культури можлива у разі достатнього забезпечення ґрунту органічними та мінеральними добривами [21]. Разом з тим, за вирощування ріпаку особливу увагу варто приділити застосуванню мікродобрив. Зокрема, для отримання врожаю 3,0-3,5 т/га насіння необхідно внести не менше 50 кг/га сірки, яка позитивно впливає на ріст та якісні показники культури, а також підвищує стійкість рослин до негативних біотичних й абіотичних факторів [24, 25].

Застосування магнієвмісних добрив позитивно впливає на вміст в насінні ріпаку сирого протеїну та підвищує ефективність внесених калійних туків. Варто відзначити, що для отримання 1 т насіння ріпаку необхідно 50-80 кг магнію, тому за нестачі цього елементу внесення магнієвих добрив забезпечує приріст урожаю до 0,3-0,6 т/га [25].

Ріпак також досить чутливий до забезпечення бором, молібденом та марганцем. Їх потреба для формування урожаю насіння 30 ц/га відповідно становить 200-400, 5-16 та 300-1800 г [26].

Бор здійснює вплив на обмін речовини нуклеїновими кислотами (ДНК, РНК), вуглеводний та білковий обмін, поділ та формування оболонок клітин, функціонування клітинних мембран, а також бере участь у регулюванні водного режиму рослин. Крім того, бор впливає на розвиток та запліднення квіток, а тому за його нестачі знижується кількість стручків на рослині та насіння в стручках, що призводить до зниження продуктивності культури [21].

Молібден поліпшує азотне живлення ріпаку, а також підвищує стійкість до заморозків та посух. Застосування молібденових добрив дозволяє збільшити збір сирого протеїну майже на 0,15 т/га, а за його нестачі знижується коефіцієнт гілкування, кількість стручків та маса тисячі насінин [26].

Внесення марганцю варто проводити в період росту стебла, бутонізації та цвітіння, оскільки він бере активну участь у процесах фотосинтезу та синтезу жирів.

У разі нестачі міді спостерігається порушення формування пилку, що призводить до зниження кількості насіння в стручках та гіршого опилення квіток. Під її впливом поліпшується вуглеводневий і білковий обмін, підвищується накопичення білків та жирів.

На сьогодні виробникам сільськогосподарської продукції пропонують широкий асортимент добрив із різними комбінаціями мікро- та макроелементів. Перспективним у цьому напрямі є застосування нанотехнологічних підходів, які передбачають виготовлення нових видів добрив, поживні речовини яких здатні швидко і легко засвоюватись рослинами.

Проведені дослідження, щодо вивчення впливу наномікродобрив на продуктивність ріпаку ярого показують, що за їх застосування врожай насіння становив 3,61-3,93 т/га та порівняно з господарським контролем (N₉₀P₅₀K₁₀₀) забезпечено приріст на рівні 6-15 % (табл. 3.7, рис. А.3).

Аналіз інформаційних даних щодо внесення мікродобрива Аватар-2, свідчить, що за дворазової та триразової позакореневої обробки рослин на фоні мінеральних добрив отримано достовірні прирости зерна ріпаку, які складали відповідно 0,19 й 0,51 т/га (6 та 15 %), порівняно з господарським контролем. У разі застосування мікродобрива аналога забезпечено врожай на рівні 3,72 т/га, що на 3 % перевищувало приріст, отриманий на еквівалентному за кількістю обробок варіанті з позакореневим внесенням Аватару-2.

Таблиця 3.7 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на урожайність ріпаку ярого

Варіант	Врожай, т/га	Приріст
		т/га	%
N90P50K100 (г. к.) - фон	3,42	-	-
Фон + Мікродобриво - підживлення 2 рази	3,72	0,30	9
Фон + Аватар-2 - підживлення 2 рази	3,61	0,19	6
Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази	3,93	0,51	15
НІР05	0,14

Отже, за внесення комплексного мікродобрива Аватар-2 на фоні мінеральних туків (N₉₀P₅₀K₁₀₀) найвищий приріст врожаю ріпаку ярого (0,51 т) відмічено у варіанті досліду, що передбачав триразову позакореневу обробку рослин.

Важливим показником якості, який характеризує продуктивність рослин ріпаку ярого є маса 1000 насінин. Дослідженнями встановлено, що за дворазового та триразового підживлення рослин комплексним мікродобривом Аватар-2 маса 1000 насінин становила 46,1-49,4 г (табл. 3.8). Варто зауважити, що у цьому випадку забезпечено достовірний приріст згаданого показника до варіанту із внесенням N₉₀P₅₀K₁₀₀, який складав 2,7-6,0 г. У разі позакореневого обробки мікродобривом аналогом отримано масу 1000 насінин на рівні 46,8 г, що на 2,6 г поступається значенню зафіксованому за триразового внесення Аватару-2.

Таблиця 3.8 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на формування маси 1000 насінин ріпаку ярого

Варіант	Маса 1000 насінин, г
N90P50K100 (г. к.) - фон	43,4
Фон + Мікродобриво - підживлення 2 рази	46,8
Фон + Аватар-2 - підживлення 2 рази	46,1
Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази	49,4
НІР05	1,3

Лабораторні дослідження щодо пророщування насіння ріпаку ярого свідчать про ефективність застосування комплексного мікродобрива Аватар-2. (табл. 3.9, рис. А.3). Так, у разі застосування одинарної норми забезпечено достовірні прирости довжини кореню та паростка рослин порівняно із обробкою водою, які становили відповідно 1,64 та 0,89 см. Варто відзначити, що застосування мікродобрива-аналога за ефективністю поступалось згаданому варіанту, забезпечивши нижчу довжину коріння рослин та паростка відповідно на 0,80 й 0,45 см.

Таблиця 3.9 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на пророщування насіння ріпаку ярого

Варіант	Довжина, см	Співвідношення
Обробка водою (контроль)	4,52 2,65	1,70
Мікродобриво-аналог	5,36 3,09	1,73
Аватар-2 - 0,5 норми	6,89 3,85	1,79
Аватар-2 - 1,0 норма	6,16 3,54	1,74
НІР05	0,27 0,19

Примітка: чисельник - коріння, знаменник - паростка.

Обробка насіння ріпаку ярого половинною нормою мікродобрива Аватар-2 забезпечила максимальну в досліді довжину коріння та паростка - відповідно 6,89 та 3,85 см. Слід звернути увагу на те, що співвідношення між досліджуваними показниками на згаданому варіанті становить 1,79, яке є також найбільшим.

Аналіз інформаційних даних щодо ефективності застосування систем удобрення свідчить, що у разі триразового підживлення рослин ріпаку ярого комплексним мікродобривом Аватар-2 на фоні N₉₀P₅₀K₁₀₀ спостерігали найвищу продуктивність культури. Крім того, застосування Аватару-2 забезпечує рослини необхідними мікроелементами у процесі їх активного росту і розвитку, що позитивно позначилось на величині маси 1000 насінин. Також встановлено доцільність обробки половинною нормою Аватару-2 насіння ріпаку ярого, що підтверджено біометричними дослідженнями.

3.4 Вплив мікродобрива Аватар-2 на продуктивність вівса

Овес - один з найбільш поживних хлібних злаків, який має високий вміст білку і волокон. У його зерні містяться: білок - у середньому 12,3 - 15,8 %, крохмаль - 40,8 %, жир - 4,67 %, зола - 4,05 %, цукор - 2,35 %, вітаміни В1, В2. В 100 г зерна вівса голозерного сконцентровано 397 калорій, 12 г клітковини, 4,4 г розчинної клітковини, 45,2 мг кальцію, 5,7 мг заліза, 385 мг калію [27].

Овес є менш вимогливим до живлення, порівняно з іншими ярими видами зернових культур, що зумовлено добре розвиненою кореневою системою. Важливу роль в процесі органогенезу вівса відіграє ряд мікроелементів. Значення марганцю полягає в тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах, транспортуванні речовин по органах рослин, у процесах фотосинтезу, синтезу вітаміну С, а також засвоювання амонійного та нітратного азоту.

Найбільша кількість міді засвоюється рослиною від фази кущіння до колосіння. Мідь входить до складу таких ферментів, як поліфенолоксидаза, аскорбіноксидаза, лактаза, дегідрогеназа, які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Бор впливає на вуглеводний і білковий обмін та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, відбувається незадовільне забезпечення вуглеводами кореневої системи та погіршується її розвиток.

Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин в рослині. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК. Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, сприяючи нагромадженню в квітках органічних кислот, як захисних речовин. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин. Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях, вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах [28].

Відповідно до результатів досліджень встановлено, що застосування комплексного мікродобрива Аватар-2 шляхом обробки насіння та рослин на фоні мінеральних добрив, забезпечує достовірні прирости зерна вівса на рівні 0,12-0,49 т/га (3-13 %) порівняно з господарським контролем (табл. 3.10).

Дані про врожайність зерна вівса свідчать про те, що найвищий приріст урожаю (0,49 т/га) проти господарського контролю відмічено на варіанті, де застосовували мікродобриво Аватар-2 за обробки насіння та триразового підживлення рослин.

Таблиця 3.10 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на врожай зерна вівса

Варіант	Врожай, т/га	Приріст
		т/га	%
N60P60K60 (г. к.) - фон	3,89	-	-
Фон + Мікродобриво - підживлення 3 рази	4,14	0,25	6
Фон + Аватар-2 - обробка насіння	4,02	0,12	3
Фон + Аватар-2 - обробка насіння та підживлення 3 рази	4,38	0,49	13
Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази	4,24	0,35	9
НІР05	0,12

Одним із основних показників структури врожаю зернових культур є маса 1000 насінин. Як і очікувалось, зміна рівня та умов живлення вівса за застосування мікродобрива Аватар-2 супроводжувалась змінами цього показника в межах 38,5-41,1 г, за контролю - 37,8 г (табл. 3.11).

Таблиця 3.11 - Вплив застосування мікродобрива Аватар-2 на формування маси 1000 насінин вівса

Варіант	Маса 1000 насінин, г
N60P60K60 (г. к.) - фон	37,1
Фон + Мікродобриво - підживлення 3 рази	38,0
Фон + Аватар-2 - обробка насіння	38,5
Фон + Аватар-2 - обробка насіння та підживлення 3 рази	41,1
Фон + Аватар-2 - підживлення 3 рази	39,9
НІР05	1,2

Встановлено, що найкращим у досліді, з достовірним приростом врожаю, виявився варіант із застосуванням добрива Аватар-2 шляхом обробки насіння та триразовим обприскуванням рослин, де приріст маси 1000 насінин відносно господарського контролю становив 4 г або 10,8 %. Обробка насіння мікродобривом без підживлення забезпечувала показник маси 1000 насінин на рівні 38,5 г, що на 1,4 г або 3,8 % вище господарського контролю. Окреме триразове підживлення рослин мікродобривом Аватар-2 гарантувало підвищення маси 1000 насінин порівняно з фоном на 2,8 г, а відносно варіанту із застосуванням мікродобрива аналога - на 1,9 г.

Результати лабораторних досліджень щодо пророщування насіння вівса свідчать про відмінність впливу різних доз мікродобрива Аватар-2 на біометричні показники (табл. 3.12, рис. А.4). Зокрема, застосування мікродобрива Аватар-2 у повній нормі забезпечувало достовірні прирости довжини коренів та пар...