Розробка і обґрунтування технології вирощування гороху урожайністю 40 ц/га в умовах ТОВ "Колос" Черкаського району Черкаської області

Найкращими строками оранки є перша-друга половина вересня. На сильно забур'янених полях (особливо багаторічними кореневищними бур'янами - пирій повзучий, гострець, свинорий) з допомогою лущень повністю знищити бур'яни неможливо, тому необхідно застосовувати інші методи. Найефективнішим є внесення гербіцидів суцільної дії (раундап тощо) по стерні. Через 15-20 днів після пожовтіння і загибелі бур'янів проводять оранку на глибину 25-27 см.

За наявності в господарстві потужної техніки (наприклад, трактор К-700 з обертовим плугом) проблему багаторічних бур'янів можна частково вирішити агротехнічним способом. Він дешевший від гербіцидного і підвищує мікробіологічну активність ґрунту, є екологічно безпечним. Йдеться про надто глибоку оранку - не менше 33-35 см. З такої глибини кореневища найбільш злісних бур'янів пирію, гострецю, свинорию майже не проростають на поверхню ґрунту. Ефективність глибокої оранки буде висока, якщо правильно встановити видовий склад бур'янів і відповідно до нього вибрати глибину оранки. Необхідно врахувати, що основна маса кореневищ пирію з бруньками, що дають початок новій рослині знаходиться не глибше 20 см, а на ущільнених ґрунтах до 10-12 см. Відрізки кореневищ завдовжки 5-15 см можуть утворювати пагони з глибини до 25 см.

При розміщенні гороху після просапних культур ґрунт не лущать, а зразу ж проводять зяблеву оранку на глибину 22-25 см. Після кукурудзи ґрунт двічі дискують у поперечних напрямах важкими дисковими боронами (БДТ-3, БДТ-7) на глибину 10-12 см і проводять зяблеву глибоку (25-27 см) оранку.

За наявності обертових плугів з обтічними передплужниками, що не забиваються кукурудзинням, поле без попереднього лущіння орють на глибину не менше 27-30 см. Горох вимагає доброго розпушення ґрунту, тому заміна оранки поверхневими обробітками в окремі роки призводить до значного зменшення врожаю - на 12-15 ц/га. На веснооранку горох реагує різким зниженням урожайності.

Від якості передпосівного обробітку ґрунту залежить енергія проростання насіння, польова схожість, дружність і одночасність росту рослин.

Таблиця 8

Система обробітку ґрунту під горохом в полі №7,якщо весна і осінь типові для зони

Прийоми обробітку	Машини для обробітку	Строки виконання	Вимоги до якості
Дискування	БДТ - 7	після збирання попередника	8 - 10 см. Подрібнення решток
Дискування	БДТ - 7	Через 10 - 15 днів після 1-го дискув.	10 - 12 см
Внесення добрив	МВУ-5	Перед оранкою	Рівномірне внесення норм добрив
Оранка	ПЛН - 5 - 35	Кінець серпня початок вересня	25 - 27 см
Культивація (в агрегаті з боронами)	КПС-4 БЗСС-1,0	Через 15 - 20 днів після оранки, при з'явленні сходів бур'янів	10 - 12 см
Передпосівний обробіток	“Європак”	З настанням фізичної системи гранту, через 2-3 дні після розпушення	8-10 см. Впоперек до напрямку оранки. Створення розпушеного верхнього шару грунту

Передпосівний обробіток починають з настанням фізичної стиглості ґрунту з допомогою культиватора КПС-4 в агрегаті з важкими боронами БЗТС-1,0 впоперек до оранки на глибину 8-10 см. Глибше розпушування призводить до надмірного випаровування води та утворення грудок. На якісно виораних полях обмежуються одним обробітком, при недостатньому розпушенні ґрунту культивують вдруге. При достатньому підсиханні ґрунту можна використовувати для передпосівного обробітку комбіновані агрегати (РВК-3,6; Компактор, Європак, ЛК-4) з обов'язковою умовою, щоб їх розпушуючі лапи були відрегульовані на глибину не менше 8-10 см. Це потрібно для якісного глибокого загортання насіння. Розрив між передпосівним обробітком і сівбою не повинен перевищувати 1 годину.

Не варто розпушувати передчасно, коли ґрунт ще мажеться і зліплюється в грудки. Висів насіння в такий ґрунт може пригальмувати ріст рослин і спричинити зменшення врожайності. Оскільки горох культура ранніх строків сівби, весняне закриття вологи з допомогою борін не обов'язкове.

2.3 Дози добрив та система удобрення

Горох має відносно невеликий вегетаційний період, слабо розвинену кореневу систему, тому потреба у поживних речовинах велика. Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи, гороху необхідно 3,5-5,5 кг азоту, 1,2-1,7 кг фосфору, 2,5-3,5 кг калію, 1,7-3,0 кальцію, 0,5-1,3 кг магнію. Фосфор стимулює ріст кореневої системи, особливо кореневих волосків, через які проникають бульбочкові бактерії. Нестача цього елементу в ґрунті порушує формування репродуктивних органів, затягується період достигання зерна. Калій підвищує посухостійкість, покращує обмін і пересування вуглеводів, стимулює інші функції живого організму. Кальцій сприяє підвищенню кількості зеленої маси, коренів, бобів. Магній входить до складу хлорофілу, позитивно впливає на життєдіяльність бульбочкових бактерій, бере участь у багатьох ланках обміну речовин.

Горох є вимогливий до родючості ґрунтів. Він добре використовує післядію органічних і мінеральних добрив.

Необхідно створити всі умови для ефективного засвоєння азоту з повітря. Особливо важливо внести гній на це поле за рік чи два до вирощування гороху. На початкових фазах (І-III етапи органогенезу) горох потребує незначної кількості азоту, а пізніше потреба рослин в азоті забезпечується за рахунок фіксації його бульбочковими бактеріями. На добре окультурених ґрунтах при дотриманні сівозміни для початкового росту вистачає сполук азоту в ґрунті.

Фосфорно-калійні добрива краще внести у більшій нормі (Р60-100К60-100 під попередник - буряк, кукурудзу, зернові тощо. Це важкорозчинні добрива і для формування врожаю гороху вистачає їх післядії та запасів цих елементів у ґрунті.

Розміщення гороху на окультурених ґрунтах у сівозміні після удобрених попередників при вмісті доступних форм фосфору і калію більше 15 мг на 100 г ґрунту дозволяє одержувати 30 ц/га зерна і більше без внесення мінеральних добрив майже у всіх зонах вирощування.

Після малоудобрених попередників на ґрунтах з невисоким вмістом гумусу (менше 2 %), а також низькому забезпеченні фосфором і калієм, вносять добрива в нормі Р40-60K40-60під оранку.

Для одержання високих урожаїв зерна норму мінеральних добрів підвищують до Р70-90К90-120. На ґрунтах з низьким вмістом магнію (менше 2-5 мг на 100 г ґрунту) рекомендується вносити магнієві добрива з розрахунку 30-40 кг/га MgO. Найкращим добривом у цьому випадку є каліймагнезія, яка містить 26-28 % калію і 6-8 % магнію. Ефективним є підживлення розчином MgS04 по вегетуючих рослинах. Бажано вносити калійні добрива з меншим вмістом хлору.

Горох є азотфіксуючою рослиною, тому азотні добрива під нього не вносять. Засвоєння азоту з повітря починається у фазі 2-3 листків. Невелику дозу азоту (20-30 кг/га д. р.) вносять лише у випадку, якщо під час сівби запаси легкогідролізованого азоту в орному шарі ґрунту менші, ніж 80 мг на 1 кг ґрунту.

При вирощуванні програмованого врожаю зерна гороху особливо важливого значення набуває застосування мікроелементів. Обробка насіння гороху ними сприяє зростанню врожаю на 10-20 %.

Для покращення симбіотичної фіксації азоту необхідно застосувати такі мікроелементи: молібден, цинк і бор, якщо в 1 кг ґрунту їх міститься менше ніж 0,3 мг. Для цього використовують суперфосфат, збагачений цими елементами. Якщо суперфосфату немає, мікроелементи застосовують при протруюванні насіння, або обприскують посіви під час вегетації.

Молібден вносять у вигляді молібденовокислого амонію у нормі 25-50 г на 1 ц насіння, а при обприскуванні посівів норма внесення його становить 150-200 г/га. Бор у вигляді борної кислоти для обробки насіння використовують у нормі 25-50 г на 1 ц, а при обприскуванні посівів - 200-300 г/га. Цинк використовують у вигляді сірчанокислого цинку з нормою 50-100 г/ц насіння, або 200-300 г/га під час вегетації рослин. Норма внесення кобальту у вигляді сірчанокислого кобальту становить 200-300 г/га для обприскування вегетуючих рослин. Мідь застосовують у вигляді сірчанокислої міді з нормою 50-100 г на 1 ц насіння, або 200-300 г на 1 га посіву. Особливо ефективна мідь на дерново-підзолистих ґрунтах.

Найціннішим є молібден, який впливає на симбіотичну азотфіксацію. Приріст урожаю від внесення молібдену становить 3-4 ц/га. Його вплив на врожайність прирівнюється до внесення 30 кг/га д. р. азоту. Молібден і бор покращують надходження азоту в рослини гороху. Приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га. Цинк сприяє засвоєнню рослинами калію і магнію. Підвищують врожайність гороху також мідь, кобальт та ін. Кобальт позитивно діє на розмноження бульбочкових бактерій.

Найбільш поширеним є балансовий метод розрахунку норми (дози ) добрив на планову врожайність. Для цього використаємо формулу:

Д=У*в-ПГЗ*КГЗ-ДО*СО*КО-ДМП*КМП /КМ;

де Д- доза елемента живлення, кг/га;

У- планована врожайність, т/га;

в- винос елемента живлення 1ц урожаю, кг/ц;

ПГЗ- запас доступної форми елемента живлення в розрахунковому шарі грунту, кг/га; він визначається за формулою:

ПГЗ= n * Моб * h;

КГЗ; КО;КМ;КМП - коефіцієнт використання елементів живлення з грунту, органічних і мінеральних добрив у рік внесення і післядії;

ДО;СО - відповідно доз органічних добрив, т/га та вміст елемента

живлення в 1т органічних добрив;

ДМП - доза мінеральних добрив, внесених під попередник, кг/га;

n - вміст елемента живлення в грунті, мг/100 г грунту;

Моб - щільність грунту, г/смі;

h - глибина розрахункового шару грунту, см.

Розрахунок норм добрив:

ПГЗ (P2O5) = 11,0?1,3?25=357,5 кг/га

Д(P2O5) =40? 1,6 - 357,5? 0,09-80 ? 0,1/ 0,3 = 53 кг/га д. р.

ПГЗ(К2О)= 10,0?1,3?25=325,0 кг/га

Д(К2О) =40 ? 2,2 - 325,0?0,06 -70 ? 0,2/ 0,8 = 68,0 кг/га д. р.

Отже, для одержання запланованої врожайності гороху на чорноземі опідзоленому, господарству потрібно мінеральних добрив в нормі P₅₃K₆₈ діючої речовини, таких як: суперфосфат, калімагнезія і складні добрива. Фосфорно-калійні добрива вносимо безпосередньо восени в основне удобрення.

Таблиця 9

Система удобрення гороху в полі №7,попередник кукурудза на зерно, під попередник внесено N₈₀P₈₀K₇₀

Спосіб внесення добрив	Строк	Доза	Форма добрив	Спосіб використання	Машина
Основне	перед оранкою	Р53 К68	суперфосфат, калімагнезія	розкидний	МТЗ-80, МВУ-5



2.4 Сівба

Сівбу гороху здійснюють лише якісним насінням яке відповідає вимогам зазначеним у таблиці 10.

Таблиця 10

Норми якості насіння гороху

Показники	Категорія насіння
	ДН	БН	СН-1-3	СНН
Сортова чистота, %	99,8	99,6	98,0	96,8
Ураження посівів, % максимум	-	-	-	-
Вміст в насінні основної культури, %	99,0	99,0	98,0	97,0
Вміст насіння бур`янів, шт./кг	0,0	0,0	3,0	5,0
Схожість, % мінімум	92	92	92	87
Вологість, % максимум	14	15	15,5	15,5

2.4.1 Підготовка насіння

Підготовка насіння до сівби починається зразу ж після збирання врожаю. Насіння очищають на машинах первинної очистки ОВП-20А, при потребі просушують. Навесні, перед сівбою підготовка насіння складається з трьох операцій: протруювання, обробка мікроелементами і бактеріальними добривами.

Для захисту від бактеріальних та грибкових захворювань рослин, насіння протруюють хімічними препаратами. Найбільш ефективне завчасне протруювання - за 2-3 місяці до сівби.

Протруєне насіння в день сівби обробляють бактеріальними добривами, поєднуючи з обробітком молібденом і бором.

Бульбочкові бактерії можуть бути відсутні в ґрунті або малоактивні. Обробіток бактеріальними добривами сприяє активному утворенню бульбочок на коренях рослин гороху, кращому засвоєнню азоту з повітря і підвищенню врожаю. Бактеріальний препарат містить високоефективні штами, які розмножені в стерильних умовах, збагачені вуглеводами, мінеральними речовинами, вітамінами. Насіння в день сівби змочують водою (2% маси) і обробляють ризоторфіном з розрахунку 0,2-0,3 кг на гектарну норму. Цей агрозахід особливо ефективний при невеликих посівних площах гороху в господарстві. Обробляють ризоторфіном у приміщенні, куди не потрапляють сонячні промені.

Таблиця 11

Підготовка насіння гороху до сівби

Прийоми	Особливість проведення робіт	Строк проведення робіт	Матеріал,марка машин,обладнання
очищення насіння	-	Після збирання урожаю	ОВП-20А
Протруювання	Оптимайз Пульс (2,8 л/т)	перед сівбою	ПС-10А
Обробка мікроелементами та бактеріальними добривами	Ризоторфін(0,2-0,3 кг/га)	перед сівбою	ПС-10А

2.4.2 Розрахунок густоти стояння рослин та оптимальних норм висіву насіння

Норма висіву має надзвичайно важливе значення. Від правильного встановлення її залежить і оптимальна густота стояння рослин. Норму висіву визначають з врахування лабораторної схожості насіння, способи обробітку ґрунту появи шкідників і можливість пошкодження ними сходів.

поштучна норма висіву розраховується за формулою:

Н	=	У*104
		К*З*А*Взаг

де:У- планова врожайність культури, ц/га;

К-продуктивна кущистість, шт.;

З - кількість зерен у суцвітті, шт.;

А-маса 1000 зерен, г;

В_заг - загальне виживання рослин протягом вегетації (збереженість рослин після сходів ); воно розраховується за формулою:

Взаг	=	В1*В2*В3.... *Вn
		100n-1

де В1; В2; В3; Вn - окремі випадки виживання рослин на найважливіших біологічних і технологічних етапах життя посіву

Взаг	=	98 * 99 * 95	= 92,1 % (ЕН)
		1002

Взаг	=	95* 95* 98	=88,4% (РН-1-3)
		1002

Взаг	=	85 * 90* 92	=70,4 % (РН-н)
		1002

Норма висіву поштучна, млн. шт./га:

НЕН	=	40* 104	= 1,10 млн. шт./га
		3 * 6 * 220 * 92,1

Н РН-1-3	=	40 * 104	= 1,14 млн.шт./га
		3* 6 *220 * 88,4

НРН-н	=	40 * 104	= 1,43 млн.шт./га
		3 * 6 * 220 *70,4

Норма висіву за масою насіння розраховується за формулою:

М	=	Н*А*100
		ПП

де М - норма висіву, кг/га;

Н - поштучна норма висіву, млн./га;

А - маса 1000 насінин, г (50 г);

ПП - посівна придатність насіння (%), яка визначається, виходячи з чистоти (Ч) і лабораторної схожості (С): ПП=Ч *С/100

Розрахунок масової норми висіву:

ППЕН	=	99,9 * 99,0	=98,9 %
		100

МЕН	=	1,10 * 220* 100	=244,7 кг/га
		98,9

ПП РН-1-3	=	98 * 95	=93,1%
		100

М РН-1-3	=	1,14 * 220 * 100	=269,4 кг/га
		93,1

ПП РН-н	=	96 *90	=86,4 %
		100

МРН-н	=	1,43*220 * 100	=364,1 кг/га
		86,4



Таблиця 12

Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин протягом вегетації

Показник	Категорії насіння
	ЕН	РН - 1-3	РН-н
Попередник	Кукурудза на зерно
Сорт	Дакота
Сортова частота, %	99,9	98	<96
Відходи основної культури і домішки, %	0,1	2	<4
В тому числі небільше, шт/кг
Насіння інших рослин	-	10	<50
Насіння бур'янів	-	2	<5
Схожість, %	98-99	95	<90
Вологість, не більше %	14-15	14-17	14-17
Лабораторна схожість, %	99	95	85
Польова схожість, %	97	92	80
Весняно-літнє виживання, %	92,1	88,4	70,4
Загальне збереження, %	92,1	88,4	70,4
Норма висіву:
млн. шт/га	1,10	1,14	1,43
кг/га	244,7	269,4	364,1

2.4.3 Способи і строки сівби, глибина загортання насіння

Горох - культура ранніх строків сівби. Висівають його при настанні фізичної стиглості ґрунту одночасно з вівсом, ярою пшеницею та ячменем в кінці березня - на початку квітня. Сходи гороху добре переносять весняні приморозки до мінус 5-7°С. Чим раніше посіяти, тим більший урожай можна одержати. Запізнення із сівбою на 10 днів проти строків, у які можна починати польові роботи, знижує врожай на 5-8 ц/га.

При ранніх строках підвищена вологість ґрунту забезпечує добре набубнявіння і проростання насіння, створюються оптимальні умови для появи дружніх сходів, краще розвивається коренева система, яка потім навіть за недостатньої вологості верхніх шарів ґрунту інтенсивно використовує запаси води з нижніх. Рослини раннього строку сівби краще використовують поживні речовини і менше пошкоджуються шкідниками та хворобами.

Кращим способом сівби гороху є звичайний рядковий з відстанню між рядками 15 см. Використовують сівалки С3-3,6А; СЗ-5,4; СЗП-3,6, DT "ACCORD". Вони глибше ніж вузькорядні загортають насіння.

У зоні достатнього зволоження можна використовувати вузькорядні сівалки СЗУ-3,6; СЗ-3,6А-04; СЗ-5,4-04, що забезпечують вузькорядний спосіб сівби. Для забезпечення необхідної глибини заглиблення сошників, підсилюють тиск пружин на штангах сошників. Багаторічними дослідами встановлено, що при вирощуванні гороху вузькорядний спосіб сівби не має переваг перед рядковим.

Горох добре переносить глибоке загортання насіння, оскільки не виносить сім'ядолі на поверхню ґрунту. Для набубнявіння і проростання насінини необхідно ввібрати 100-120% води від її маси, що вдвічі більше ніж у зернових культур. Верхній шар ґрунту часто пересихає, тому достатньо вологи для насіння забезпечується при глибокому загортанні. При мілкій сівбі, особливо у суху погоду, різко знижується польова схожість, гірше розвивається коренева система.

Оптимальна глибина загортання насіння у більшості випадків становить 6-8 см. На важких запливаючих ґрунтах насіння загортають на 4-5 см. На легких ґрунтах або в умовах швидкого пересихання верхнього шару, глибину загортання збільшують до 8--10 см.

В умовах достатнього зволоження при високій культурі вирощування гороху в останні роки рекомендується висівати насіння дуже мілко - на глибину 3--4 см. Мілке і якісне загортання насіння забезпечує ранні і дружні сходи, рівномірний розвиток рослин гороху. Необхідно тільки добре підготувати ґрунт, слідкувати, щоб частина насіння не залишалась на поверхні зовсім не загорнутою, зразу ж після сівби закоткувати поле.



Таблиця 13

Технологічні вимоги до сівби

Поле, попередник, сорт	Строк сівби	Спосіб сівби	Норма висіву, тис. шт./га, кг/га	Глибина загортання насіння, см	Машини для сівби
Поле №7, кукурудза на зерно	11.04	рядковий 15 см	РН1-3 1,14 млн.шт./га, 269,4 кг /га	6-8	СЗП-3,6

Проте при такій глибині сівби важко застосувати досходове та післясходове боронування, оскільки пошкоджується проросле насіння. Таку глибину сівби вибирають при хімічному способі знищення бур'янів, коли гербіциди вносять по вегетуючих рослинах. При застосуванні ґрунтових гербіцидів глибина сівби має становити 6--8 см.

2.5 Догляд за посівами

Першим заходом догляду за горохом у посушливу весну і на пізніших посівах є післяпосівне коткування ґрунту гладкими котками. Це сприяє кращому контакту насіння з ґрунтом, підтягує воду до посівного шару ґрунту, підвищує схожість гороху і бур'янів. Вигідно одночасно з коткуванням провести боронування посівними боронами. Утворюється неглибокий мульчуючий шар ґрунту, який запобігає випаровуванню води і утворенню кірки.

У наступному догляді за посівами важливого значення набуває боротьба з бур'янами. Горох має повільний початковий ріст і може сильно забур'янюватися. Найбільш простий і ефективний метод боротьби з ними - боронування посівів гороху. При одному досходовому та одному-двох післясходових боронуваннях знищується близько 60-80% однорічних бур'янів.

Досходове боронування проводять через 4-7 днів після сівби, але не пізніше як за 3 дні до появи сходів гороху. У сприятливих умовах може знищуватися майже 80% бур'янів у фазі білої ниточки. Не можна проводити боронування у момент появи сходів.

Післясходове боронування проводять у фазі 3-5 листків. Якщо післясходових боронувань два, то перше проводять у фазі 2-3 листків, коли рослини мають висоту 4-5 см. Вдруге посіви боронують у фазі 3-5 листків за висоти рослин 7-10 см. Щоб запобігти обламуванню рослин, боронують вдень не раніше 11-12 год., в суху погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються зубцями борін, а знищені бур'яни швидше підсихають. Використовують середні борони, які мають порівняно високі зуби і менше пошкоджують рослини. Кількість пошкоджених рослин не повинна перевищувати 10-12%. Для цього боронування проводять впоперек до напряму сівби з швидкістю не більше 4-5 км/год. Горох добре переносить незначне присипання землею. Через 2-3 дні рослини самі звільняються від ґрунту і потім добре ростуть.

Горох сильно страждає від бур'янів, урожайність може знизитися на 30-50%. У дощові роки чи в силу господарсько-організаційних причин не завжди є можливість провести боронування. Для знищення бур'янів у даному випадку використовують гербіциди. Найвищої ефективності у боротьбі з бур'янами досягають при поєднанні агротехнічного і хімічного способу. Норми внесення, проти яких бур'янів застосувати і особливості застосування гербіцидів подано в таблиці. Ці дані необхідно обов'язково звіряти з рекомендаціями на упаковці препарату.

Використання того чи іншого гербіциду пов'язане насамперед з видовим складом бур'янів, метеорологічними умовами, вартістю препарату та ін.

У технології вирощування гороху важливе місце належить захисту від шкідників та хвороб,дані яких наведені у таблиці 14.



Таблиця 14

Заходи догляду за посівами гороху в полі -№7

Заходи догляду за посівами	Фази розвитку рослин	Строки проведення робіт	Агрегат	Вимоги до якості
Коткування	Проростання	відразу після посіву	3ККШ-6 МТЗ - 80	Тиск 2,5 кг/смІ
1-е боронування	Проростання	4 - 5 день після посіву	БЗСС-1,0 МТЗ-80	-
2-е боронування	Проростання	Через 5-6 днів після першого	БЗСС-1,0 МТЗ-80	-
Планове боронування	3 - 4 листків	При висоті рослини 7-10 см	БЗСС-1,0 МТЗ-80	4-5 км/год вдень
Боротьба з бур'янами	3-4 листки	При появі бур`янів	ОП-2000 МТЗ-80	Пантера 1,0-1,5 л/га (злакових)
Боротьба з шкідниками	У фазу 5-6 листків	При появі шкідників	ОП-2000 МТЗ-80	Актелік (1,0 кг/га)
Боротьба з дводольними бур'янами	В фазу 5-6 листків	При появі бур`янів	ОП-2000 МТЗ-80	Базагран (3 кг/га)
Боротьба з шкідниками	Бутонізація поч. цвітіння	При появі шкідників	ОП-2000 МТЗ-80	ТУР (5кг/га)

2.6 Збирання врожаю і закладка його на зберігання

Рослини гороху вилягають, насіння достигає неодночасно (першим - у нижніх бобах, пізніше - у верхніх), нижні боби розтріскуються і осипаються, що спричинює великі втрати зерна. Важливо встановити оптимальний строк збирання. Раннє збирання призводить до недобору врожаю через велику кількість недостиглих насінин, пізнє супроводжується надмірними втратами.

Починають скошувати горох у валки при пожовтінні 60-75 % бобів. У цей час нижня й середня частини стебла стають жовтими, а верхня - блідо-зеленою. Забарвлення зерна в таких бобах набуває характерного для сорту кольору, а вологість знаходиться в межах 30-35 %. Косять горох жатками ЖРБ-4,2; ЖСБ-4,2; ЖЗБ-4,2; ЖБВ-4,2, косилками КС-2,1 з пристосуванням ПБ-2,1.

Через 3-4 дні після скошування і підсихання маси можна починати підбирання і обмолот валків зерновими комбайнами. Вологість зерна зменшується до 16-19 %. При вологості зерна вище 20 % пошкоджується зародок насіння, а при зниженні вологості менше 15 %, зерно сильно подрібнюється. Для запобігання подрібненню частоту обертання барабана зменшують до 400-500 обертів за хвилину, підбарабання опускають у нижнє положення.

Внаслідок нерівномірного достигання вологість обмолоченого зерна у верхніх бобів може бути високою. Крім того потрапляють до вороху зелені частини бур'янів. Якщо навіть впродовж однієї доби не очистити і не підсушити, то все зерно зволожується і швидко самозігрівається. Крім того, повітряно-теплова обробка зерна забезпечує знищення збудників аскохітозу, бактеріозу, фузаріозу, пероноспорозу і підвищення схожості насіння.

На чистих від бур'янів посівах у суху погоду, при вирощуванні короткостеблових стійких до обсипання сортів застосовують однофазне збирання при повній стиглості бобів і зниженні вологості зерна до 15-17 %.

Нові напівбезлисті та безлисті сорти придатні для прямого комбайнування, їх листки морфологічно трансформовані в несправжні вуса, які обумовлюють додаткове зчеплення між собою сусідніх рослин. Внаслідок цього рослини гороху переплітаються й практично не вилягають, залишаються прямостоячими до фази повної стиглості.

Таблиця 15

Технологія збирання гороху

Назва робіт	Вимоги до якості	Строки виконання	Марка машин
Скошування у валки	Швидкість руху агрегату 10 км/га; висота стерні не більше 7 см;	Пожовтіння 65-75 % бобів	ЖРБ-4,2+ПБ-2,1
Обмолот валків	Швидкість руху агрегату 10 км/га; швидкість обертів барабана 500-600 об/хв	По мірі висихання маси	СК-5 „Нива”
Транспортування зерна		В день обмолоту	ЗІЛ-130

Збирають напряму також при проведенні десикації посівів. Для десикації використовують Раундап (3,0 л/га), Домінатор (3,0 л/га) обприскуючи посіви при побурінні 70-75 % бобів. Десикантом Реглон супер 150WS (2,0-3,0 л/га) посіви обприскують у період пожовтіння нижніх бобів та за вологості зерна до 45 %. Десиканти припиняють вегетацію рослин і сприяють їх швидкому підсиханню. Раундап, крім того, ще знищує вегетуючі бур'яни (пирій), тому його доцільно застосовувати насамперед на забур'янених посівах.

Очищене зерно можна зберігати за вологості не більше 14-15 % шаром не вище 1,5 м. На зелений корм горох збирають у фазі цвітіння, а на силос, сінаж - до утворення бобів.



3. Агротехнічна частина технологічної карти

Таблиця 16

Технологічна карта вирощування гороху в полі №7

Технологічна операція	Склад агрегату	Строк виконання	Вимоги до якості
1	2	3	4
Дискування	Т-150К+БДТ - 7	після збирання попередника	8 - 10 см. Подрібнення решток
Дискування	Т-150К+БДТ - 7	Через 10 - 15 днів після 1-го дискування	10 - 12 см
Внесення добрив	МТЗ-80+МВУ-5	Перед оранкою	Рівномірне внесення норм добрив
Оранка	Т-150+ ПЛН - 5 - 35	Кінець серпня початок вересня	25 - 27 см
Культивація (в агрегаті з боронами)	МТЗ-892+КПС-4 БЗСС-1,0	Через 15 - 20 днів після оранки, при з'явленні сходів бур'янів	10 - 12 см
Передпосівний обробіток	Т-150К +“Європак”	З настанням фізичної системи гранту, через 2-3 дні після розпушення	8-10 см. Впоперек до напрямку оранки. Створення розпушеного верхнього шару грунту
Протруювання + обробка мікроелементами та бактеріальними добривами	Електричний двигун+ПС-10	Перед сівбою	Оптимайз Пульс (2,8 л/т) Ризоторфін(0,2-0,3 кг/га)
Сівба	При настанні фізичної стиглості грунту	МТЗ-80 +СЗП-3.6	РН1-3 1,14 млн.шт./га, 269,4 кг /га
Коткування	Відразу після посіву	3ККШ-6 МТЗ - 80	Тиск 2,5 кг/смІ
1-е боронування	4 - 5 день після посіву	БЗСС-1,0 МТЗ-80	-
2-е боронування	Через 5-6 днів після першого	БЗСС-1,0 МТЗ-80	-
Планове боронування	При висоті рослини 7-10 см	БЗСС-1,0 МТЗ-80	4-5 км/год вдень
Боротьба з бур'янами	При появі бур`янів	ОП-2000 МТЗ-80	Пантера 1,0-1,5 л/га (злакових)
Боротьба з шкідниками	При появі шкідників	ОП-2000 МТЗ-80	Актелік (1,0 кг/га)
Боротьба з дводольними бур'янами	При появі бур`янів	ОП-2000 МТЗ-80	Базагран (3 кг/га)
Боротьба з шкідниками	При появі шкідників	ОП-2000 МТЗ-80	ТУР (5кг/га)
Скошування у валки	Пожовтіння 65-75 % бобів	ЖРБ-4,2+ПБ-2,1	Швидкість руху агрегату 10 км/га; висота стерні не більше 7 см;
Обмолот валків	По мірі висихання маси	СК-5 „Нива”	Швидкість руху агрегату 10 км/га; швидкість обертів барабана 500-600 об/хв
Транспортування зерна	В день обмолоту	ЗІЛ-130	-
Очищення зерна	Після збору і доосушування	ОВП-20А	При найменших втратах



Висновки

Горох - одна з високоврожайних злакових культур, що має велику питому вагу в зерновому балансі нашої країни. Тому підвищення врожайності цієї культури є дуже важливим завданням для сільськогосподарських підприємств.

В даному курсовому проекті розроблена інтенсивна технологія вирощування гороху в умовах Лісостепу, Черкаської області. Аналізуючи дане господарство можна зробити висновок, що ґрунтово-кліматичні умови розміщення господарства в цілому є сприятливими для вирощування основних районованих сортів сільськогосподарських культур, що дає змогу при правильному виборі сорту та поєднанні інтенсивної технології вирощування отримувати високі і сталі врожаї ячменю ярого доброї якості.

Господарство характеризується високою часткою ріллі, що свідчить про значний ступінь розораності земель господарства, але значна робота направлена на збереженість та підвищення родючості ґрунтів, розроблено ряд заходів щодо збереження їх від водної та вітрової ерозії.

Галузь рослинництва в господарстві є прибутковою, проте потребує певного покращення. Це в першу чергу стосується технології вирощування гороху. Хоч він в господарстві вирощується з дотриманням технології, але потенційна врожайність гороху не реалізована в повній мірі, що пов'язано з добором високопродуктивних сортів та гібридів. Технологія вирощування потребує покращення структури посівних площ господарства, та розміщення гороху після кращих попередників, рекомендованих для регіону.

На мій погляд основними шляхами підвищення урожайності гороху є підвищення рівня агротехніки вирощування та використання нових високопродуктивних сортів стійких до ураження хворобами, що дає змогу крім підвищення урожайності, зменшити застосування засобів захисту, що в свою чергу знижує собівартість вирощеної продукції.



Використана література

1. Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. К.: Вища школа, 1995.

2. Ґудзь В.П., Примак І.Д., Будьоний Ю.В. Землеробство. К.: Урожай, 1996.

3. Зінченко О. І. та ін. Рослинництво: Підручник / О. І. Зінченко, В. Н.

Салатенко, М. А. Білоножко; За ред. О. І. Зінченка. К.: Аграрна освіта,

2001.

4. "Рослинництво з основами програмування врожаїв сільськогосподарських культур", посібник для студентів зі спеціальності 6.090101 - "Агрономія" з виконання курсового проекту. Київ. 2013.

5. «Рослинництво», - методичні вказівки до виконання курсової роботи студентами Агробіологічного факультету за напрямом підготовки "Агрономія". 6.090101. Київ. 2014.

6. "Рослинництво", /за ред. Члена кореспондента УААН М.А.Бобро, доктора сільськогосподарських культур наук С.П.Танчика, кандидата сільськогосподарських наук Д.М. Алімова./. Київ, "Урожай", 2001.

7. Харченко А.В. Програмування врожаїв сільськогосподарських культур.- Суми: Університетська книга, 2003. 295 с.

8. http://agroscience.com.ua.

9. https://vk.com/doc93164955_437340477?hash=b6656114288854d446&dl=af3d06943aa75df9b0.

10. https://www.syngenta.ua.

11. http://agrometeo.od.ua/articles.php?article_id=57.

12. http://semenaopt.com/Горох/Дакота/604005/.

13. http://floristics.info/ua/statti/gorod/2585-gorokh-posadka-i-doglyad-u-vidkritomu-grunti-zbirannya-i-zberigannya.html.

Размещено на Allbest.ru

...