На сальну і напівсальну відгодівлю (до жирних кондицій) ставлять вибракуваних маток і кнурів масою 250-300 кг (на напівсальну - з живою масою 120-160 кг у віці 10-12 міс). У період відгодівлі покращується якість м'яса і отримують якісний шпик і внутрішнє сало. Відгодівля триває 100 днів. Середньодобові привіси на початку відгодівлі досягають 1 кг, а в кінці - 800 г. При цьому широко використовують об'ємні й дешеві корми.

Типи і способи годівлі. При організації відгодівлі в першу чергу вирішують питання про корми, враховуючи, що вони складають 55-70% усіх витрат у свинарстві.

У вітчизняному свинарстві переважають два основні типи годівлі: концентратний і картопляно-концентратний (силосно-концентратний). Для кожного з них характерні відповідні співвідношення кормових компонентів.

У різних природно-економічних зонах і за конкретних умов окремих господарств стад і структура раціонів будуть різні.

Ефективна годівля свиней і раціональне використання кормів, вітамінів і різних стимуляторів досягається при організації виробництва повноцінних комбікормів, їх слід згодовувати у складі змішаних раціонів разом із соковитими і зеленими кормами.

Для отримання комбікормів власного виробництва багато господарств будують спеціальні невеликі заводи або цехи й складські приміщення з відповідним обладнанням їх засобами механізації.

Кратність годівлі залежить в основному від живої ваги свиней і складу раціонів. Якщо у складі раціону значну питому вагу складають об'ємні корми, то рекомендується провадити годівлю тричі на день, в інших випадках - двічі.

Залежно від структури кормо виробництва свиней годують:

- вологими розсипними мішанками з усіх видів кормів, що входять до раціону;

- сухими комбікормами і сирими подрібненими соковитими кормами окремо або у суміші;

- вареними кормами з харчових відходів у суміші з концентратами, а також із додаванням соковитих і зелених кормів урахуванням сезону.

На промислових комплексах згодовують комбікорми спеціалізованих стандартних рецептів, збалансовані за всіма поживними речовинами і збагачені преміксами та добавками біологічно активних речовин.

Приготування кормів організовують у спеціальних приміщеннях - кормоцехах, обладнаних відповідною технікою, встановленою у певній технологічній послідовності. Для цього промисловість постачає; як окремі кормоприготувальні машини і агрегати, так і їх повні комплекти, особливо для великих спеціалізованих свинарських підприємств (від 3 тис. до 24 тис. голів і більше).

Транспортування і роздача кормів. Для доставки кормів із кормоцехів, а також їх роздачі у свинарниках застосовують різні установки і механізми як серійного, так і місцевого виробництва.

На комплексах, де свиней відгодовують тільки сумішами у вигляді густих мішанок вологістю нижче 75%, для доставки їх і кормоцеху в приміщення доцільно використовувати мобільні машини-автосамоскиди, тракторні роздавачі КУТ-ЗА, КЗ-3, КРОЇ, електрокари, транспортери.

Великі спеціалізовані господарства від 6 до 24 тис. голів одночасної відгодівлі, які використовують для свиней харчові відходи або відгодовують їх рідкими сумішами вологістю, вище 75%, застосовують пневматичну подачу кормів по трубах, використовуючи насоси ЧНФ або спеціальні компоненти обладнання КОС на 6, 12, 18 і 24 тис. голів одночасної відгодівлі.

Порівняно з використанням тракторних кормороздавачів ці способи механізації сприяють зниженню затрат праці та експлуатаційних витрат у 2,5-3,5 рази.(Роздачу сухих і вологих кормів здійснюють агрегатом РКС-3000М7 До нього входять бункер-дозатор БД-10, скребковий транспортер Т-10 і роздавач кормів РКС-43 з металевими годівницями. Бункер-дозатор об'ємом 10 м3 приймає готовий корм, скребковий транспортер - подає корми від бункера-доза гора до роздавача кормів, який рівномірно розподіляє їх по годівницях.

У комплекті роздавача 43 годівниці, встановлені впродовж свинарника. Над годівницями по жолобу рухається роздавальна платформа, з якої подають корми.

Для роздавання концентрованих і соковитих кормів застосовують комплект УЗК-2500, який складається з горизонтального скребкового та похилого транспортерів, бункерів-накопичувачів, годівниць і системи електрообладнання.

У ряді свинарських підприємств, які мають приміщення, зблоковані з кормоцехами, використовують мобільні електрифіковані роздавачі сухих, вологих і рідких кормів РС-5А, КС-1,5.

Роздача розсипних і гранульованих комбікормів при підлоговій годівлі свиней здійснюється агрегатом РКА-1000 або його різними модифікаціями. Рекомендовані такі раціони годівлі свиней.

Таблиця 2.2.3.Добова норма кормів, кг на 1 голову

Забезпечення свиней водою. Найбільше розповсюдження отримали центробіжні електронасоси для підйому води зі свердловин -типу АП, ЗГОТ, ЗЦВ, які мають високу надійність та продуктивність.

Для створення запасу води і підтримання необхідного тиску у водозабірній мережі, використовують збірно-блочні водонапірні башти-колони.

Промисловість постачає також безбаштові автоматичні водопідйомні пристрої ВУ-5-30 з вихревим насосом 1,5 В для підйому води з відкритих водоймищ або шахтних колодязів глибиною до 15 м і продуктивністю 5 м3/год і ВУ-7-65 із завантаженим насосом 6АПВ для підйому води з трубчастих колодязів (свердловин) глибиною до 65 М і продуктивністю 7м3/год.

Напування здійснюється за допомогою здвоєних автонапувалок ІІАС-2А для обслуговування двох станків і групових автонапувалок АГС-24. Напувальниці встановлюють всередині свинарника і на вигульних майданчиках.

Останнім часом широко використовують для дорослих свиней безчашкові (соскові) напувальниці ПБС-1 і для поросят з 18-20-денного віку - ПБП-1.

Регулювання мікроклімату. На великих свинарських комплексах підтримання оптимального мікроклімату забезпечують центробіжні й осьові вентилятори (для подачі свіжого і витяжки забрудненого повітря), а також електрокалорифери або калорифери з водним і паровим джерелами підігріву повітря в зимовий період.

Промисловість випускає комплектне вентиляційне обладнання серії «Клімат», яке складається з 20 електровентиляторів ВО-7 і станції автоматичного управління. Вентилятори пов'язані в роботі з калориферами типу КФС, КФБ, КФСО в єдину вентиляційно-оптимальну систему.

У невеликих свинарниках ефективна вентиляція через різні жалюзійно-ліхтарні та трубкові проточно-витяжні пристрої.

Видалення й утилізація гною. Від загальної кількості часу по догляду за тваринами на цей процес припадає до 60%. На видаленні й утилізації гною використовують різні засоби механізації.

Для прибирання гною на великих репродукторних фермах h застосуванням подрібненої підстилки (соломи) використовують транспортери ТСН-2, ТСН-3,0А, ТСН-35А, ТШ-ЗОА, які забезпечують вивантаження його безпосередньо в прифермерське сховище або причіп для вивезення в поле й укладання у штабель.

На відгодівельних фермах для збирання і транспортування гною використовують комплекти обладнання КНУС на 3, 6, 18 і 24 тис, свиней.

Впродовж годівниць-станків у облицювальних гноєзбірних канавах встановлюють скребкові транспортери ТОЇ. Зверху ці канави закриті залізобетонними або чавунними решітками, через які до них потрапляють екскременти.

Через поздовжній канал вони періодично видаляються транспортером у поперечний, звідки таким самим шляхом подаються до гноєзбірника, а з нього вивозяться на поля або у гноєсховище. Вивантаження гною здійснюють навантажувачем НПК-ЗО, а рідка частина відкачується насосною установкою У ПК-15 або УН-100 - у рухомі ємкості (АНЖ-2, ЗЖВ-1,8) й по трубах - у спеціальні гноєсховища.

На свинофермах застосовують також пневматичний спосіб виштовхування гною з резервуарів. До верхньої частини герметично зачиненого котла надходить із компресора стиснене повітря під тиском 6-7 кгс/см і виштовхує гній по трубах у гноєсховище.

У промисловому свинарстві широко розповсюджені гідравлічні (переважно самотічні) системи видалення гною та їх різні модифікації (спочатку у поздовжніх, а потім у поперечних канавах і в приймальний резервуар, зблокований із насосною станцією перекачування).

За допомогою змивних трубопроводів або баків гній видаляється з приймальних канав у поперечному колекторі, звідки маса самотоком подається до гноєзбірника, з нього насосами перекачується у відстійники-накопичувачі або інші споруди для зберігання й переробки фракції - рідку й густу.

Рідка фракція після відповідного освітлення і знезараження може бути використана для повторного гідрозмиву у свинарниках або зрошення полів, а густа - для приготування різних видів органічних добрив.

На комплексах, де ведуть відтворення, вирощування і відгодівлю 108 тис. свиней за рік, забезпечується високий рівень механізації й автоматизації всіх виробничих процесів.

Комбікорми для всіх груп свиней готують на комбікормових заводах і доставляють у приймальні бункери кормоприготувальних цехів. Приготована кормова суміш - суха для поросят молодших пікових груп і рідка (1 кг корму на 3 кг води) для інших вікових груп тварин - насосами по кормопроводу подається у свинарники.

Від кормопроводу до кожного станка йде кормовідвід із засувкою. Дозування визначається за шкалою, градуйованою на норму роздачі кормів. Усі процеси з підготовки й роздачі кормів виконуються оператором із центрального пульта управління.

Система регулювання мікроклімату ґрунтується на автоматичному управлінні проточно-опалювальними і витяжними вентиляційними установками.

Проблема гноєвидалення вирішена конструктивною розробкою грьох взаємозв'язаних у технологічному процесі систем: каналізації, фільтрації рідкого гною і біологічного очищення стічних вод. Гній, сеча і стоки від миття полів через решітчасту підлогу потрапляють у лотки. По лотках рідкий гній з приміщень потрапляє у головний колектор, з нього - на станцію перекачування, звідки потрапляє в резервуар-накопичувач очисних споруд і потім - у приміщення фільтрації й сушіння.

Тут на аерофільтрах розділяють гній на густу й рідку фракції. Густа фракція після віброфільтрів транспортерами подається в бункер-накопичувач, звідки мобільним транспортом вивозиться на поля або у сушильні печі, де висушується до вологості 14%. Потім її упаковують у мішки і відвантажують як добрива. Рідка частина насосами відкачується у спеціальні приміщення, в яких здійснюється її біологічне очищення. Після цього виконується дворазове хлорування і знезаражена вода потрапляє в ставки-накопичувачі й на зрошення.

Літнє табірне утримання свиней має свої переваги. Воно дозволяє зміцнити здоров'я тварин, поліпшити їх відтворювальні платності, використовувати дешеві й повноцінні корми, підвищити продуктивність праці обслуговуючого персоналу, добре підготувати приміщення. При організації літнього табірного утримання свиней необхідно: створити зелений конвеєр; забезпечити максимальне перебування тварин на відкритому повітрі.

При виконанні робіт у літніх таборах використовують різні механізми й пристрої, які полегшують працю свинарів, що дозволяє одному працівнику обслуговувати до 200голів.

Для забезпечення випасання свиней використовують переносні електроогорожі.

Планування виробництва продукції свинини характеризується такими показниками, як: поголів'я та продуктивність.

Продуктивність тварин - це здатність їх організму забезпечувати одержання певної продукції за відповідний період часу. У різних видів тварин ця властивість виявляється по різному. Так у скотарстві її потрібно розглядати стосовно до його напрямків: у молочному - через надої на фуражну корову (добовий, річний), у м'ясному - продуктивність однієї голови худоби.

Основними факторами підвищення продуктивності тварин є забезпечення повноцінної годівлі тварин на основі зміцнення кормової бази в господарстві, удосконаленню селекційно-племінної роботи в напрямі якісного оновлення основного стада, підвищення питомої ваги породних тварин, обґрунтування збалансованості.

Плануємо утримувати свиней 270 днів. При середньодобовій продуктивності 550 грам валовий вихід продукції складе 297ц

Таблиця 2.2.4. Обсяг виробництва продукції тваринництва у СФГ «Фаворит»

Вид тварин	Нормативна продуктивність, ц	Середньорічне поголів'я, гол.	Валовий вихід продукції, ц
Свині	0,550	200	297



2.3 Затрати на вирощування свинини собівартість 1-ці продукції

Свинарство - галузь тваринництва призначена для розведення свиней для одержання м'яса і сала, а також шкіри і щетини. Завдяки багатоплідності, скоростиглості, великій забійній вазі при порівняно незначній витраті кормів на одиницю продукції, свинина відіграє головну роль в загальному виробництві м'яса. Вона майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину. Завдяки цим прикметам значення свинини постійно зростає.

Планування виробництва продукції свинини характеризується такими показниками, як: поголів'я та продуктивність.

Продуктивність тварин - це здатність їх організму забезпечувати одержання певної продукції за відповідний період часу. У різних видів тварин ця властивість виявляється по різному. Так у скотарстві її потрібно розглядати стосовно до його напрямків: у молочному - через надої на фуражну корову (добовий, річний), у м'ясному - продуктивність однієї голови худоби.

Основними факторами підвищення продуктивності тварин є забезпечення повноцінної годівлі тварин на основі зміцнення кормової бази в господарстві, удосконаленню селекційно-племінної роботи в напрямі якісного оновлення основного стада, підвищення питомої ваги породних тварин, обґрунтування збалансованості.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) в плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно, виділяючи в окремі статті змінні і постійні витрати.

Однією із статей витрат є витрати на оплату праці.

Розрахуємо фонд оплати праці на вирощування 200 голів свиней.



Таблиця 2.3.5. Визначення фонду оплати праці. «Фаворит»

Категорі працівників	К-сть працівників	Розряд роботи	Оплата по тарифу, грн.	Доплата за продук. Грн. 20%	Надбавка за стаж 12%	Всього оплати з надбавками, грн.	Єдтний соціальний внесок, грн. 22%	Фонд оплати праці всього, грн.
Механізатор	1	4	26289,9	5257,98	3154,79	34702,67	7634,59	42337,26
Скотарі	2	5	30202,2	6040,44	3624,26	39866,9	8770,72	48637,62
Нічні доглядачі	1	1450	13050,00	2610,0	1566,00	17226,00	3789,72	21015,72
Всього:	-	-	69542,1	13908,42	8345,05	91795,57	20195,03	111990,6

Отже, планові витрати на оплату праці складуть 111990,6 грн.

Наступним етапом витрат у виробництві продукції тваринництва є розрахунок в кормах та підстилці.

Кормова база - це склад, кількість та якість кормів, система виробництва та їх використання. Це складна галузь, яка займається організацією виробництва, видів кормів. Залежно від грунтово - кліматичних умов і спеціалізації тваринництва кожне підприємство має свою структуру кормової бази.

Для тваринництва виробляють і використовують багато видів кормів, які мають різну поживність, якість. Тому їх об`єднують у споріднені групи: концентровані, грубі, соковиті, зелені, мінеральні і азотні, тваринного походження.

Підстилка - є побічною продукцією різних видів продукції рослинництва: озимої пшениці, ячменю і так далі. Її використовують для санітарних цілей в галузі тваринництва. В основному є такі види підстилки це такі як: солома та сіно.



Таблиця 2.3.6. Визначення потреби та вартості кормів і підстилки. «Фаворит»

Середньорічне поголів`я тварин, гол.	Потреба кормів	Вартість кормів грн.	Потреба в підстилці	Вартість підстилки грн.
	на 1 гол., ц к. од.	на поголів`я всього, ц к. од.		на 1 гол., ц	на поголів`я всього, ц
200	6,1	1220	274500,0	7	1400	8400

Отже, витрати на корми складуть 274500 грн., а на підстилку - 8400 грн.

До інших прямих витрат на вирощування та відгодівлю свиней включають такі витрати, як: витрати на ветмедикаменти та препарати, електроенергію, витрати на воду, витрати палива, знос малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Таблиця 2.3.7. Розрахунок інших прямих витрат на середньорічне поголів'я 200 свиней «Фаворит»

Статті витрат	Одиниця виміру	Норма на одну гол.	Всього витрат	Вартість одиниці, грн..	Всього, грн..
Ветмедикаменти і припарати	Грн.	26,45	-	-	5290,0
Електроенергія	кВт-год	124	24800	3,6	89280,0
Витрати води	М	91	18200	4,0	72800,0
Витрати палива	Кг	18	3600	21,00	75600,0
Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів	грн	2,2	440,0	-	440,0
Разом		Х	Х	Х	243410,0

Підприємство буде закуповувати поросят в іншого підприємства по 75 грн. за кг, середня вага поросяти складає 7 кг. Отже, розрахуємо витрати на поголів'я.



Таблиця 2.3.8. Витрати на поголів'я у фермерському господарстві «Фаворит»

Вид тварин	Поголів'я	Вага 1 гол., кг	Ціна за кг, грн.	Всього витрат, грн.
Свині	200	7	75	105000

На закінчення планування матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції обчислимо загально виробничі витрати, які складають 12 % від фонду оплати праці і становлять

111990,6*0,12=13438,87 грн.

та загальногосподарські витрати, які складають 20% і становлять:

111990,6*0,2=22398,12грн.

Собівартість одиниці продукції - узагальнюючий економічний показник господарської діяльності підприємства, в якому відображається рівень організації і технології виробництва, використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Вона показує, в що обходиться сільськогосподарському підприємству виробництво і реалізація продукції того чи іншого виду.

Визначимо планову собівартість одиниці продукції на 2017 рік, а саме м'яса свинини.

Таблиця 2.3.9. Матеріально-грошові витрати господарства на виробництво продукції свинарства у селянському фермерському господарстві «Фаворит»

Статті витрат	Сума витрат, грн..
1. Витрати на оплату праці	111990,60
2. Засоби захисту тварин	5290,00
3. Вартість кормів	274500,00
4. Вартість електроенергії	89280,00
5.Знос малоцінних і швидко зношуваних предметів	440,00
6. Вартість води	72800,00
7. Вартість пального	75600,00
8. Вартість поголів'я	105000,00
9.Загальновиробничі витрати	13438,87
10.Загальногосподарські витрати	22398,12
11. Вартість підстилки	8400,00
Всього	779137,59

Звідси знаходимо планову собівартість: 779137,59 /297=2623,36 грн. за 1ц.

З даних таблиці 7 видно, що на 1 ц, приросту господарством планується витрати 2623,36 грн. Основна маса витрат припадає на оплату праці персоналу,що обслуговує тварин - 111990,6 грн., а також левова частка на корми - 274500,00 грн., адже для відгодівлі свиней використовуються не лише корми власного виробництва, а й різні вітамінні добавки та концентрати.

Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших знакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зросла цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і змінюються позиції.

2.4 Фінансово-економічні результати діяльності підприємства

Головним напрямом підвищення економічної ефективності свинарства є послідовна інтенсифікація на основі зміцнення кормової бази і забезпечення збалансованої годівлі свиней, удосконалення племінних і продуктивних якостей поголів'я, підвищення рівня використання свиноматок і продуктивності молодняку на відгодівлі, поглиблення спеціалізації і концентрації галузі, впровадження індустріальних технологій і прогресивних форм організації та оплати праці.

У багатьох господарствах продуктивність свиней залишається надзвичайно низькою, строки вирощування молодняку перевищують нормативні в півтора-два рази, внаслідок чого генетичний потенціал тварин використовується лише на 50-60%. Основною причиною цього є неповноцінна і незбалансована за вмістом амінокислот, вітамінів і мікроелементів годівля свиней.

Тому для підвищення економічної ефективності свинарства в господарствах України потрібно безперебійно постачати свиноферми повноцінними кормами, що забезпечить зростання продуктивності свиней і окупності витрат.

При годівлі свиней збалансованими раціонами до 50% поживних речовин згодовуваних кормів витрачається на одержання продукції. За цих умов середньодобовий приріст живої маси молодняку може становити 550 г при витратах кормів на 1 ц 4,5-5,0 ц корм. од. Рівень годівлі протягом усього періоду вирощування і відгодівлі молодняку свиней має забезпечити запрограмовану продуктивність поголів'я і високу оплату корму.

Досвід передових підприємств та науково-дослідних установ свідчить, що кормові ресурси галузі найефективніше використовують при оптимальному співвідношенні зернофуражу в таких пропорціях: ячмінь - 30-35%, кукурудза - 25-30%, пшениця - 25-30%, горох - 10-15%, овес - 3-5%. Весь зернофураж необхідно згодовувати у вигляді повноцінних комбікормів, збагачених трав'яним і м'ясо-кістковим борошном, вітамінами, мікроелементами тощо.

Важливим напрямом підвищення ефективності свинарства є вдосконалення племінних і продуктивних якостей свиней. У більшості господарств України найпродуктивнішими є свині великої білої породи та їхні помісі.

Значного підвищення продуктивності свинарства досягають на основі промислового схрещування спеціалізованих ліній і порід, що дає змогу використати при розведенні свиней явище гетерозису. В результаті плодючість свиноматок зростає більш як на 10%, підвищується життєдіяльність і прискорюється ріст поросят. У віці до 3 міс. помісні поросята мають живу масу на 15-20% більшу порівняно з чистопородними при зменшенні витрат корму на 1 кг приросту на 10%. У процесі відгодівлі продуктивність помісного молодняку підвищується на 20-30%.

Наявний у господарствах України генофонд основних порід і ліній свиней в змозі забезпечити при інтенсивній відгодівлі по 650-700 г середньодобового приросту живої маси.

Збільшити виробництво свинини і підвищити ефективність галузі можна також за рахунок інтенсивного використання свиноматок. Від кількості та якості поросят, яких одержують від однієї свиноматки, залежать обсяг виробництва свинини і рівень її собівартості.

При збалансованій годівлі свиней вихід поросят на одну основну свиноматку в рік може становити не менше 18-20 гол., що на завершальному етапі виробництва забезпечує вихід 20-22 ц живої маси.

На збільшення виробництва свинини та зниження її собівартості впливає такий важливий чинник інтенсифікації, як удосконалення відтворення стада свиней та підвищення репродуктивних здатностей основних і разових свиноматок.

Це пов'язано з тим, що від рівномірності надходження необхідної кількості ремонтного молодняку, його фізіологічного стану, успадкованої продуктивності залежить весь процес виробництва, його кінцеві результати. За розрахунками спеціалістів, збільшення виходу поросят від однієї свиноматки від 16 до 18-24 гол. підвищує ефективність використання кормів на 6-18%.

Істотним чинником підвищення економічної ефективності свинарства є поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва свинини.

У багатьох господарствах України через наявні відмінності в технології і механізації виробничих процесів не забезпечують оптимальних розмірів свинарських ферм, що спричинює низький рівень ефективності виробництва свинини.

Поглиблення спеціалізації свинарських господарств сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва свинини. Особливо високоефективні свинарські комплекси, що виробляють свинину за індустріальною технологією. Індустріальна технологія вимагає стандартизації розведення, годівлі та утримання тварин, використання гетерозисного молодняку, годівлі поголів'я повноцінними кормосумішами, групового утримання свиней однакового віку, цехової організації виробництва і вузької спеціалізації праці.

Важливим чинником ефективності індустріальної технології в свинарстві є проведення необхідних ветеринарних (профілактичних і лікувальних) заходів на фермі. В умовах великої концентрації поголів'я роль ветеринарного обслуговування значно зростає і воно стає невід'ємних складником нормального функціонування комплексу та інтенсифікації виробництва свинини.

Розширення виробництва свинини та підвищення його ефективності залежить від формування ринку м'яса в Україні. Ринок м'яса - це система економічних відносин між виробниками сировини і кінцевого продукту, придатного для споживання, завдяки якій через купівлю-продаж реалізується право на власність характерних для певного ринку товарів

До найузагальненіших особливостей, на основі яких відбувається формування ринкових відносин, належать висока зацікавленість підприємств у ринках збуту, оскільки за їхньої відсутності немає власне ринку, а є простий розподіл.

Тому про наявність ринкових відносин у м'ясному підкомплексі можна буде говорити лише тоді, коли існуватиме збалансована система виробництва і споживання м'ясної продукції і темпи зростання виробництва випереджатимуть темпи збільшення обсягу споживання. Крім того, невід'ємною умовою формування ринкових відносин є високий ступінь самостійності підприємств, що ґрунтується на правовому та господарському законодавстві.

Для більш повної оцінки ефективності роботи підприємства, вкладених затрат, використання майна застосовується відносний показник - рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. Рентабельність визначається:

Р=П/С*100,(1)

Р - рентабельність;

П - прибуток;

С - собівартість.

У практиці господарювання обраховуються такі показники рентабельності: рентабельність продукції; рентабельність виробництва; рентабельність продажу; рентабельність виробничих фондів та ін.

Для розрахунку фінансових результатів підприємства визначимо дохід (виручку) від реалізації свинини за умови, що реалізаційна ціна 1 ц м'яса свинини буде становити в середньому 2960,61 грн., обсяг реалізованої продукції складатиме 297 ц. Маючи собівартість 1 ц (її ми розрахували раніше) можна обчислити собівартість реалізованої продукції. Розрахувавши виручку від реалізації та собівартість реалізованої продукції необхідно розрахувати чистий дохід (прибуток). Він розраховується так:

Таблиця 2.4.10. Фінансові результати виробництва свинини на 2017 рік у фермерському господарстві «Фаворит»

Показники	Значення
1. Обсяг реалізованої продукції, ц	297
2. Ціна (середня) за 1 ц, грн.	2960,61
3. Дохід (виручка) від реалізації продукції, грн.	879300,00
4. Собівартість реалізованої продукції, грн.	779137,59
5. Собівартість 1 ц, грн.	2623,36
6. Чистий дохід від реалізації продукції (прибуток),грн	100162,41
7. Прибуток на 1 ц, грн.	337,25
8. Прибуток на 1 гол, грн.	500,81
9. Рентабельність (%)	12,86

Отже, можна зробити висновок, що підприємство може вирощувати молодняк свинини, оскільки можна спостерігати прибутковість цієї галузі. За даними таблиці ми бачимо, що дохід від реалізації становитиме 879,3тис. грн., собівартість 779137,59 грн., звідси чистий дохід (прибуток) становитиме 100162,41 грн. Визначивши дані показники, я визначив, що рівень рентабельності складе 12,86 %, а це значить, що на кожну вкладену гривню при виробництві м'яса свинини, господарство зможе отримати майже 13 копійок прибутку.

2.5 Ринки збуту продукції

Визначення результатів виробничо-збутової діяльності за умов ринкових відносин економіки докорінно відрізняється від організації цього процесу на попередніх етапах господарської діяльності.

Збут продукції, надання послуг та фінансове планування поточної і перспективної діяльності становить головні функції, зумовлені маркетинговим, фінансовим та виробничим менеджментом.

Виробнича собівартість визначається шляхом множення собівартості одиниці продукції на обсяг її реалізації.

Заготівельні та інші підприємства і організації, що здійснюють закупівлю сільськогосподарської продукції на договірних умовах, несуть всі витрати по транспортуванню і розвантаженню.

При доставці продукції транспортом сільськогосподарських підприємств заготівельні організації відшкодовують підприємствам витрати за тарифом того виду транспорту, яким здійснювалась доставка продукції. Продукцію, яку передбачається продавати (видавати) працівникам підприємства і залученим особам в рахунок оплати праці за роботи планового року, планують по прийнятих в господарстві цінах.

Після завершення розрахунків реалізації продукції і розрахунків прибутку, валового та чистого доходу необхідно визначити обсяги щомісячної реалізації продукції по видах і каналах. При цьому особливу увагу звертають на прогноз цін з урахуванням сезонних коливань, які складаються під впливом попиту і пропозиції.

Для того, щоб обчислити фінансові результати виробництва свинини, необхідно запланувати канали збуту даної продукції.

У ринкових умовах на особливу увагу заслуговує планування вигідних каналів реалізації продукції. План збуту продукції - це обсяг продукції і послуг, який визначається попитом у процесі дослідження ринку й буде реалізований у плановому році. У будь-якому плані збуту, як правило, вказується кількість продукції кожного виду, а також робіт і послуг, які будуть реалізовані в запланованому періоді. Проте, так як дане підриємство і раніше займалося виробництвом продукції тваринництва і має свої канали збуту, то їх ми змінювати не будемо.Отже, реалізовувати продукцію ми будемо таким підприємствам, як:

Таблиця 2.4.11. Канали збуту продукції свинини «Фаворит»

Канали збуту	ц	%	Реалізаційна ціна,грн	Виручка, грн
Мясна лаввка «Добриня»	130	43,8	3000,00	390000,00
ПП Даць	67	22,6	2900,00	194300,00
ПП Гринь	100	33,6	2950,00	295000,00
Всього	297			879300

Отже, провівши аналіз даної таблиці, ми дійшли висновку, що підприємству найвигідніше продавати свою продукцію підприємству Мясна ярмарка «Добриня», оскільки дане підприємство приймає дану продукцію за кращими цінами, а саме 3000 грн за 1 ц, а підприємства ПП Даць та ПП Гринь приймають продукцію по 2900 грн та 2950 грн за 1 ц. При даній реалізаційній ціні та кількістю реалізованої продукції ми бачимо, що найбільшу виручку ми отримаємо від реалізації свинини Мясній ярмарці «Добриня». Загальна сума виручки складе 879300 грн.

Основними показниками, які характеризують фінансовий стан підприємства є:

Прибутковість - доходність, окупність вкладених затрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства. Вона характеризується кількістю отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства.

Сума отриманого прибутку - показник, який характеризує результативність роботи підприємства, рівень його доходності.



Розділ 3. Ефективність виробництва продукції тваринництва та в цілому по господарству

Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях.

Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих самих витратах, тим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, та чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва виступає рівень продуктивності суспільної праці.

Ефективність виробництва - це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт - відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється при визначеній взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу (робочої сили), засобів праці й предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал виробляє суспільно корисну продукцію чи виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої й упредметненої праці, а з іншого - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу й рівня їхнього використання.

Таблиця 3.1.1

Показник	Розрахунок
продукція	Свині (ж/в)
Валове виробництво	ц	297
Товарна продукція	ц	297
Ціна за 1 ц	грн	2960
Вартість валової продукції	грн	879300
Чисельність працівників	чол	2
Собівартість продукції	грн	779137,59
Прибуток	грн	100162,41
Валова продукці в розрахунку на 1 прац.	ц	148,5
Товарна продукці в розрахунку на 1 прац.	ц	148,5
Рівень рентабельності	%	12,86
Рівень товарності	%	100
Затрати на 1 ц.	грн	2623,36

Проаналізувавши розрахунок отримую Валове виробництво 297ц. Товарна продукція 297ц. ціна за 1 ц. 2960 грн. Вартість валової продукції 879300 грн.

Чисельність працівників 2 чол. Собівартість 779137.59 грн. Прибуток 100162,41 Валова продукції в розрахунку на 1 прац. 148,5 ц.

Товарна продукції в розрахунку на 1 прац. 148,5 Рівень рентабельності 12,86%. Рівень товарності100% Затрати на 1 ц. 2623.36



Висновки і пропозиції

Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Після закінчення навчального закладу планую створити власне фермерське господарство. Для цього мені необхідно звернутися із заявою у селищну раду.

Всі приміщення і техніку, яку маю у власному розпорядженні, буду використовувати у своєму господарстві. При необхідності залучатиму додаткові інвестиції в банках и інших установах, а також буду брати в оренду.

Для найманих працівників забезпечу умови праці та оплату праці відповідно до чинного законодавства України.

В цілому господарство маючи не погане кліматично-географічне місце знаходження має всі передумови вийти на свій запланований рівень розвитку. На всіх ланках виробництва господарство в більшій мірі технікою забезпечене.

Плановий валовий вихід 297 ц при середньо добовому приросту 550 грам.

Вага 1 голови на кінець відгодівлі складатиме майже 149 кг.

Всього планових затрат на виробництво м'яса свинини становитиме 779137,59 грн. А саме, на оплату праці - 111990,6 грн.; корми - 274500 грн.; підстилку - 8400 грн.; засоби захисту тварин - 5290 грн.; електроенергія - 89280 грн.; водопостачання - 72800 грн.; загальновиробничі витрати - 13438,87грн; загальногосподарські - 22398,12 грн.; паливо - 75600грн; закупівля молодняку 105000 грн.

Собівартість одиниці продукції при цьому становитиме 2623,36 грн./ц.

Середня ціна 1 ц реалізованої продукції складе 2960,61 грн. Відшкодувавши всі матеріальні витрати, господарство зможе отримати прибуток в розмірі 100162,41 грн. Рівень рентабельності при цьому складе:

12,86%. Тобто, на кожну затрачену гривню господарство отримає майже 13 копійок прибутку.

Значним резервом збільшення виробництва продукції тваринництва, підвищення її конкурентоспроможності є якісні параметри. Це поліпшення породно-племінних характеристик тварин; забезпечення збалансованої годівлі; зміцнення матеріально - технічної бази галузі ( типові приміщення укомплектовані необхідних обладнанням); поліпшення санітарно - гігієнічних умов утримання тварин і праці персоналу; впровадження прогресивних систем матеріального стимулювання, які б забезпечили заіцікавленість у підвищення якості продукції.



Основна література

1. Закон України «Про селянське (фермерське) господарство. Відомості Верховної,Ради-України-1992.-№14.

2. Закон, України «Про підприємництво»

3. Закон України «Про підприємства» - К:Україна,1991.

4. Бай С.І., Жуковська В.М., Тривайло А.Ю., Юшин С.О. Менеджмент. Ситуаційні вправи: навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т / Сергій Іванович Бай (заг.ред.). - К., 2008. - 75c.

5. Беличенко А.Г., Киселева Т.К. Менеджмент: Курс лекций / Запорожская гос. инженерная академия; Запорожский гос. центр научно-технической и экономической информации; Аналитически-информационный центр «Эко». - Запорожье: ЦНТЕИ,2010.-124с.

6. Басовский Л.Е. Менеджмент. Учебное пособие. - М.: Инфра-М, 2009.- 216с.

7. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003-524с.

8. Веснин В.Р. Стратегическое управление: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. «Менеджмент организации». - М. : ТК Велби; Проспект, 2011.-328с.

9. Єрмошенко М.М., Єрохін С.А., Стороженко О.А. Менеджмент: Навч. посіб. / Національна,академія,управління.-К.:НАУ,2010.-656с

10. Кузьмін О. Є. Мельник О. Г. Основи менеджменту: підруч.. - 2-ге вид.,випр.ідоп.-К.:Академвидав,2007.-464с.

11. Менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Максимцова, М.А. Комарова.-3-е изд.,перераб.доп.-М.:ЮНИТИ,2008 .-320 с.

12. Менеджмент: Навч. посіб. для студ. вузів/За ред.. В.І. Крамаренко.- К: ЦНЛ,2009.-248с.

13. Менеджмент: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / Міжрегіональна академія управління персоналом / Г.В. Щокін (ред.). - К.:МАУП,2007. - 816c.

14. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента - М.: Дело, 1994.-702с.

15. Олійник О.М., Татаринцева А.С. Основи менеджменту: Навчально- методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Запоріжжя:ЗНУ,2007.-108с.

17. Подсолонко О.А. Менеджмент: теорія та практика: Навч. посіб. - К.: ЦНЛ,2012.-370с.

18. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Підручник. - 2. вид., випр. и доп.-К.:Академвидав,2007.-472с

19. Сухарський В. С. Менеджмент (загальний з основами спеціального): Навч. посібник.- 2-ге вид., доп., перероб.- Тернопіль: Астон, 2009.- 352с.

20. Хміль Федір Іванович. Основи менеджменту: підручник. - 2-ге вид., випр., доп.-К.:Академвидав,2007.-576с.

21. Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. - К.: Знання, 2011. - 687 с.

Размещено на Allbest.ru

...