Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника с. Петрівське Таращанського району Київської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Білоцерківський національний аграрний університет

Агробіотехнологічний факультет

Кафедра садово-паркового господарства

Курсовий проект

на тему: "Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника с. Петрівське Таращанського району Київської області"

Виконав: студент 3 курсу

Гандзич Андрій

Керівник: Роговський Сергій Володимирович

Біла Церква - 2014

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Загальні відомості про декоративний розсадник

1.2 Природні умови

1.3 Економіка Таращанського району

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Технічне завдання

2.2 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

2.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

2.4 Організація території розсадника

2.5 Споруди, обладнання та оснащення

Розділ 3. Основи агротехніки

3.1 Проектування сівозмін

3.1.1 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

3.2 Обробіток ґрунту

3.3 Системи основного обробітку ґрунту в полях прийнятих сівозмін

3.4 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

3.5 Система застосування добрив

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

4.1 Заготівля насіння, садивного матеріалу та розрахунки витрат на ці заходи

4.2 Особливості вирощування саджанців деревних і плодових порід

4.3 Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців

4.4 Теоретичні основи обрізки деревних рослин

4.5 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу

4.5.1 Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців

Розділ 5. Організація й охорона праці

Висновки

Список використаних джерел інформації



Вступ

Завдання, пов'язані з інтеграцією в європейську спільноту, які особливо гостро постали перед Україною наприкінці минулого століття, зумовили особливу актуальність питань з поліпшення екології довкілля. У вирішенні їх значна роль належить роботам з озеленення населених пунктів, промислових підприємств, установ і садиб та садово-паркового будівництва, які покликані забезпечити громадянам держави та гостям країни необхідні екологічні і санітарно-гігієнічні умови та повною мірою задовольнити їх естетичні вимоги. Розв'язання цих завдань відбувається в час зростання швидкими темпами обсягів садово-паркового будівництва і зумовленого ним суттєвого збільшення потреби в декоративному садивному матеріалі деревних рослин, виробництво якого сконцентровано в розсадниках різних форм власності та підпорядкування. Різке зростання потреби в декоративних деревних рослинах для озеленення в останні роки зумовило в Україні стійку тенденцію організації нових та збільшення площі існуючих розсадників, розширення асортименту вирощуваних порід і сортименту садивного матеріалу, вдосконалення традиційних і широкого запровадження нових, сучасних технологій його виробництва. Одночасно з цим в обсязі вирощуваних в розсадниках декоративних рослин постійно зростає питома вага нових видів садивного матеріалу: саджанців із закритою кореневою системою, рослин-регенерантів тощо.

Однією з проблем, яка гальмує розвиток сучасного квітково-декоративного розсадництва, є недостатнє науково-методичне та кадрове забезпечення досить складного і специфічного виробництва, внаслідок чого слабо враховуються ґрунтово-кліматичні особливості України, що призводить, у окремих випадках, до "сліпого" копіювання зарубіжного досвіду і не сприяє максимально можливому використанню місцевих резервів та специфічних умов держави.

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Загальні відомості про декоративний розсадник

Назва та приналежність: "Флоріум" - приватний декоративний розсадник.

Місцезнаходження: Київська область, Таращанський район, с. Петрівське

Загальна площа 9,46 га.

Поштова адрес: 09941

Телефон, факс +38045638677845

Відстань:

до районного центру - 18 км.

до найближчого населеного пункту - 3 км.

до найближчого джерела водопостачання - поблизу (300 м) річка.

1.2 Природні умови

Розсадник розташований на півдні Київської області в Таращанському районі, в басейні середньої течії Дніпра, на Правобережжі. Поверхня району - горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу типова для Придніпровської височини - найбільш розчленованою і при піднятою частиною області з абсолютними висотами до 173 м. Місцевість знаходиться на Українському кристалічному щиті, осьовій найдавнішій структурі країни. Район розташований в південно-західній частині Київської області в межах Придніпровської височини правобережного Лісостепу України. Площа 674 км². Межує на півночі з Білоцерківським районом Київської області, на півдні - з Богуславським, Ставищанським, Білоцерківським Рокитнянським і на півдні з Черкаською областю. Це підвищений над сучасним базисом ерозії виступ докембрійського кристалічного фундаменту, що залягає на всіх геоструктурах країни глибше сучасного базису ерозії. Щит складають сильно дислокаційні докембрійські кристалічні породи, в цій місцевості присутні рожеві та сірі граніти, які вкриті слабко потужною серією палеогенових, неогенових, і антропогенових відкладів.

Поверхня докембрійського фундаменту у південній частині Київської області нерівна. Загальний похил її у цій частині області у східно - північно - східному напрямку. Так у межах Таращанському районі абсолютні позначки поверхні кристалічних порід перевищують 120-130 м.

Основну частину ґрунтів Таращанському району, Київської області, складають чорноземи типові.

Таблиця №1 - Характеристика клімату району розташування розсадника

Період, місяць	Температура повітря, ?С	Середня кількість опадів, мм	Відносна вологість, %	Панівний напрямок вітрів, м/с
	міn.	мах.	середнє
За рік	9	14	11,5	600	75	2,3
Січень	-8	-3	-6	48	83	Зх. 2,7
Лютий	-7	-1	1,0	46	81	Зх. 2,7
Березень	-2	4	4,1	39	77	Зх. 2,5
Квітень	4	13	10,2	49	67	Пд-Сх. 2,5
Травень	9	20	15,6	53	64	Пд. -Зх. 2,2
Червень	13	23	20,3	73	68	Пд-Сх. 2,2
Липень	14	24	20	88	71	Пд-Зх.2,0
Серпень	13	24	22,3	69	70	Пд-.Зх.2,0
Вересень	9	21	17,9	47	74	Пн. -Зх.2,0
Жовтень	4	12	11,9	35	78	Пн. -Зх.2,2
Листопад	-1	4	7,4	51	85	Пн. -Сх.2,6
Грудень	-5	0	3,5	52	86	Пн. -Сх.2,7

Район знаходиться в зоні помірно-континентальний клімату. Більшу частину тепла отримує в весняно - літній період. Зимою, через низьке розміщення сонця і наявності снігового покриву, що зумовлює високе відбиття сонячної радіації, радіаційний баланс на території району допустимий. В зв'язку з цим середні температури холодного місяця (січня) являються від'ємними (від - 2⁰ C до - 7,5⁰ C), а теплого (липня) додатними (від +18 с до +22 с).

Сумарна середньорічна кількість опадів приблизно становить 600 мм. Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія - Дніпро (довжина його в межах області - 246 км), його головні притоки - Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області - Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області - 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Гранулометричний склад ґрунтів Таращанському р-ну. - легкосуглинкові та середньо суглинкові.

Рельєф місцевості слабо хвилястий. Зустрічаються схили з крутизною від 3 м до 5 м. На усій поверхні відбуваються помітні відносні коливання висот, густо порізаний яружно-балковою сіткою.

В підніжжях зустрічаються природні джерела, які зливаються в дрібні річки, район знаходиться на Придніпровській височині. Мікрорельєф представлений пагорбами, похилими схилами.

Вік ґрунту приблизно 12-15 тис. років.

Ґрунти - с. Петрівське чорноземи опідзолені крупно-пилувато-середньо-суглинкові.

Залягають ці ґрунти на високому плато. В них ярко виражена грудкувато дрібнозерниста структура, задовільний водний і повітряний режим.

Кількість гумусу в верхньому горизонті 3,21-3,26 %, з глибиною поступово зменшується.

Реакція ґрунтового розчину слабо кисла.

Рослинність правобережного лісостепу, у якому знаходиться Таращанському район, в минулому відрізнялась широким різноманіттям степових трав. На сьогодні залишилась лише незначна їх кількість. А саме: вівсюг, тонконіг луговий, грястиця, тимофіївка, конюшина червона і біла, райграс польовий і лучний, рогіз, буркун білий і жовтий, вероніка лікарська, а також тисячолистник, звіробій, чебрець, безсмертник, материнка, кульбаба, полин. та ін.

З рослин, занесених до Червоної книги в районі є: підсніжник звичайний, конвалія, пролісок, ряст. Деревний покрив району також різноманітний. Найбільш розповсюдженим типом лісу являється суха діброва приурочена до підвищених плато і південних схилів балок.

Основну частину деревного покриву становлять дубово -грабові ліси з домішками клена лісового та польового, черешні, явору, бересту, берези, осокору, верби білої та ін. Кущі: глід, терен, ліщина, бузина, калина, шипшина.

1.3 Економіка Таращанського району

Сільськогосподарська діяльність. Сільське господарство району характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура - озима пшениця крім того ячмінь, кукурудза, гречка), виробництвом технічних культур (соя, ріпак, сояшник, цукровий буряк), картопля, овочі.

Крім землеробства в районі займаються тваринництвом найбільш розвинене свинарство, молочне скотарство, птахівництво; дрібні господарство займаються бджільництвом, птахівництвом, рибництвом. Внаслідок господарської діяльності та щорічного переорювання на глибину 25-30 см і малосніжних зим, виникла вітрова ерозія, зсувається верхній родючий шар ґрунту. Через недостатню кількість органічних решток, порушується структура ґрунту, збільшується кількість пилуватої фракції, що є негативним. розсадник сівозміна вирощування собівартість

Рослинництво дає більш 50 % валової продукції сільського господарства. Тваринництво базується на польовому виробництві кормів, відходах харчової промисловості. Район спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві.

Розсадник розташований в сприятливому кліматі для вирощування рослин, має вигідне економічне становище, відкриті кордони для експорту продукції в області та населенні пункти Київської, Черкаської, Вінницької.



Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Технічне завдання

Технічне завдання на розробку проекту організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника

1.Обґрунтувати призначення та виробнича потужність у розрізі відділень відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

2. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

3. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

4. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

5. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку ґрунту.

6. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.

7. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід.

8. Скласти технологічні карти вирощування садивного матеріалу та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

12. Провести розрахунок витрат на вирощування запланованої продукції та очікувані надходження від реалізації вирощеної продукції.

13. Визначити рентабельність виробництва.

14. Описати організацію праці та систему техніки безпеки у розсаднику.

2.2 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

Категорія площі: землі, що були сількогосподарськими угіддями, рельєф рівнинний, глибина залягання ґрунтових вод становить 10 метрів, бур'яни звичайні польові, такі як коров'як, пирій, деревій, злинка канадська, полин, берізка польова, лобода біла і т. д.

У даному розсаднику я буду вирощувати саджанці таких видів: Ялиця біла, Сосна звичайна, Алича звичайна, Слива Піссарда, Горіх чорний.

Ялиця біла(Abies alba Mill.)

Батьківщина ялиці білої: Карпати, Центральна і Південна Європа.

Освітлення: тіньовитривала.

Ґрунт: родюча, досить зволожена, але не болотиста.

Посадка: розмножується насінням і вегетативно (живцями, відсадками, щепленням).

Ялицю білу іноді називають гребінцевої або європейської. Це однодомна, раздельнополое дерево родини соснових росте в соснових або змішаних лісах. Широко культивується як паркове та декоративна рослина.

Стовбур білої ялиці досягає 2 м у діаметрі, в молодості дерево має остропирамидальну крону, в середньому віці крона стає овально-загостреною, верхівка притупляється. У старості крона цих дерев набуває гнездообразную форму. Кора даного виду гладка, сріблясто-сіра. Бічні гілки спрямовані строго горизонтально, іноді злегка підняті вгору.

Ялиця біла, як видно на фото, має не надто довгу хвою (до 3 см), шириною 2-3 мм. Розташовані хвоїнки в одній площині, на кінцях тупі голки. Колір хвої темно-зелений з двома білими смужками знизу.

Молоді плодові шишки - овально-циліндричні, зеленого забарвлення. Дозріваючи, вони стають темно-коричневими. При діаметрі 3-4 см шишки досягають 10-16 см в довжину. На відміну від ялини шишки ялиці білої спрямовані вертикально вгору. Насіння досить великі, досягають 1 см в довжину.

Ялиця біла має глибоку кореневу систему, від стрижневого кореня відходять кілька сильних бічних коренів. Дерево погано переносить сухість ґрунту і повітря, досить морозостійка, але при зниженні температури нижче -25 °С замерзає.

У декоративному відношенні рослини цього виду поступаються своїм сибірським і кавказьким побратимам, так як охвоєність у них більш пухке. Крім того, з роками стовбур ялиці білої (див. фото) оголюється.

У підмосковних і пітерських лісогосподарствах ця порода використовується рідко, оскільки не витримує зимових температур. Широко застосовується на всій території України, в південно-західних областях Білорусі та на півдні Прибалтики.

Перші 10 років ялиця біла росте повільно, потім швидкість росту збільшується.

Насіння збираються на початку дозрівання шишок. Посадка насіння здійснюється в осінній або зимовий час, після того як насіння остаточно підготовлені і пролежали у зібраному стані 30-40 днів. Як правило, при кімнатній температурі насіння зберігаються протягом одного року.

Насіння ялицевих рослин вимагають додаткової стратифікації. Ця процедура полягає у витримці насіння у вологому субстраті. В якості вологого субстрату може виступати пісок або перліт. Майбутні посіви небажано переносити відразу із холоду в тепло.

Необхідно поступово збільшувати температуру, щоб рослина адаптувалася до нових умов.

Вибираючи ялицю для розмноження необхідно правильно здійснити вибір сорту. У північній смузі нашої країни дуже часто вимерзає біла ялиця. А карликові сорти більш стійкі до морозів. Ялиця воліє морського клімату, так як там відсутнє різке коливання температури та вологості повітря.

Сосна звичайна (Pinus silvestris L.)

Відношення до світла: світлолюбна.

Розмноження: насінням, щепленням.

Дерево сосна є однією з найцінніших порід хвойних в нашій країні. Досягаючи 35-40 м у висоту, відноситься до дерев першої величини. Окружність стовбура досягає 1 м. він покритий червонувато-бурою корою. Поки молоде дерево, крона має конусоподібну форму. З віком вона кругліє, стає більш ширше, а в старості набуває плоску або зонтикоподібних форму. Соснова хвоя має сизо-зелений колір. Вона досить щільна, часто стирчить, вигнута, зібрана в пучки по 2 голки. Хвоїнки загострені, трохи сплюснуті, мають тонку поздовжню смугу. Живе хвоя 3 роки.

Шишки розташовані поодиноко або по 2-3 штуки на опущених вниз ніжках. Незріла шишка має конічну форму і темно-зелений колір. Іноді може бути буруватий відтінок. Соснові шишки дозрівають на другий рік. Дозрілі шишки стають коричневого або бурого кольору. Довжина становить 3-6 см, ширина 2-3 см.

Середня тривалість життя сосен становить близько 200 років. Окремі екземпляри при сприятливих умовах живе до 400 років.

Плодоносити починає з 15-річного віку. В умовах густої посадки - з 40 років. Рясні врожаї, як правило, можуть повторюватись через 4-7 років.

Добре росте на супіщаних і піщаних ґрунтах. Вкрай рідко зустрічається в південних степових районах. Тому останнім часом сосну звичайну часто висаджують у лісозахисних смугах по схилах ярів, на пісках, у степових балках.

Використання, розмноження та вирощування в розсаднику.

Сосна звичайна висівається суцільним посівом, перед посадкою насіння замочують холодною водою та протруюють гранозаном. Частину сіянців (однорічних) реалізовують, а іншу дорощують в шкілці ще 4 роки. При цьому використовують різні види органічних та мінеральних добрив, а також прополка, культивація та інший догляд за рослиною.

Алича звичайна (Prunus nodivaricata Ldb.)

Багаторічна культура, що доволі часто зустрічається біля ставків та озер, у дикому вигляді. Рясні червоні, або жовті плоди з кислуватим присмаком вирощують як культурні сорти фруктових дерев.

Має колючі гіллясті багато ствольні дерева, іноді кущі, з тонкими буро-зеленими пагонами, висотою 4-10 метрів.

Листя еліптичне, загострене до верхівки. Квітки білі або рожеві, поодинокі. Цвіте на початку травня.

Плоди - округлі, соковиті, червоні, жовті фіолетові або майже чорні кістянки до 3 см в поперечнику, іноді видовжені або плескаті, з легким восковим нальотом і слабкою повздовжньою борозенкою. Дозрівають в серпні - вересні.

Аличу розмножують відводками, щепленням і насінням. Для кращого запилення в саду рекомендовано висаджувати одночасно 2-3 сорти. Окуліровку проводять пізно влітку.

Є однією з перспективних кісточкових плодових порід, має багато сортів, які характеризуються крупними і смачними плодами.

Горіх чорний (Juglans nigra L.)

Дерево родини горіхових (Juglandaceae) з майже чорною корою, чорнуватим плодом, голою кісточкою з гостро-борознистою поверхнею.

Вид - швидкорослий і відносно морозостійкий, оскільки навесні пробуджується пізніше інших видів горіхів. Вирізняється серед інших видів горіхів повнодеревним струнким стовбуром.

Горіх чорний культивують у правобережному лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Проте, найпоширеніший він у лісових культурах Вінниччини. На батьківщині, у північній Америці, горіх чорний охоплює дуже широкий ареал і трапляється в різних ґрунтово-кліматичних умовах.

Розмножується насінням, насіння потребує стратифікації за 180-200 днів перед сівбою. Висівають у відкритий ґрунт і вирощують і посівному 1 рік потім продають сіянцями або пересаджують у шкілки. Використовується посадковий матеріал у озелененні і лісовому господарстві.

Слива Піссарда (Prunus cerasifera var. pissardii).

Квіти густо - рожевого відтінку надають дереву особливу декоративність. Слива Піссарда стійка до різних хвороб, добре переносить невеликі посушливі періоди, зростає практично на будь-яких ґрунтах.

В основному її застосовують для алейних, групових і одиночних посадок. Особливо цікаво вона виглядає поряд з вічнозеленими деревами та чагарниками.

Батьківщиною цієї рослини є райони Грузинського чорноморського узбережжя. Невисока стійкість до сильних морозів не дає можливість вирощувати цю культуру в районах на північ Кавказу і районів Південного Федерального округу.

Але сьогодні вже виведені гібриди, отримані в результаті схрещування краснолистної аличі з американською і китайською сливами. Вони досить непогано ростуть і в районах з більш сильними морозами.

Цей декоративний вигляд аличі розмножується різними способами: щепленням, відводками окуліруванням і зеленими живцями.

Кора молодих пагонів і гілок пофарбована в досить яскравий червоний колір, і лише з часом вони стають коричневого відтінку.

Трохи подовжене блискуче листя в довжину досягає 7 сантиметрів. Рожеві пелюстки дрібних квіток (діаметром близько 2,5 сантиметра) розташовуються на квітконіжках того ж відтінку. Червоно-коричневі плоди мають кисло-солодкий смак.

Розмножується насінням, зеленими живцями і відводками. Насіння зберігає схожість 2 роки. Однодомна рослина.

2.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

Розрахунок площ посівного відділення відкритого ґрунту проводимо за формою табл.№1. В посівному відділенні, за умови застосування зрошення ми можемо вирощувати сіянці сливи домашньої, яку будемо використовувати, для проведення щеплення в 1шкілці; аличі звичайної та горіха чорного сіянці яких будуть надалі використані для дорощування в першій шкілці відділу дорощування та формування.

Таблиця №2 - Розрахунки площ посівного відділення відкритого ґрунту

№	Назва породи	Термін вирощування сіянців, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.	Кількість полів у сівозміні, шт.	Схема висіву насіння, см	Площа посівного відділення, га
						Загальна	одного поля	щорічного посіву
1	Алича звичайна	1	5000	2	25х 25х 25х 70	0,026	0,013	0,013
2	Горіх чорний	1	1000	2	30х 30х 30х 30х 60	0,004	0,002	0,002
Усього					0,03

Отже, кожний рік "Флоріум" буде вирощувати сіянці Аличі звичайної 5000 шт., Сливи домашньої 1000шт. та Горіха чорного 1000 шт. Загальна площа посівного відділення відкритого ґрунту становить 0,033 га.

Розрахунок площ посівного відділення закритого ґрунту проводимо за формою табл.№2.1.Для кращого проростання сіянців сосни звичайної та ялиці білої потрібно вирощувати в теплиці.

Провівши підрахунки стало відомо що загальна площа посівного відділення закритого ґрунту становить 63,18 м².

У шкілках відділу продовжують вирощування і формування садивного матеріалу, досягнення саджанцями необхідних товарних кондицій.



Таблиця №2.1 - Розрахунок площі посівного відділення закритого ґрунту

№ п/п	Назва рослини	Термін вирощування, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.	Схема посадки, посіву, см	Площа живлення	Площа укорінення, м2	Загальна площа, м 2
1	Сосна звичайна	1	15	Суцільний	0,0027	40,5	52,65
2	Ялиця біла	1	3	Суцільний	0,0027	8,1	10,53
Усього						63,18

Пересаджуваннями, які називають шкілкуванням, у саджанців формують компактну, добре розвинену кореневу систему.

Таблиця №3 - Розрахунок площі шкільного відділення

№ п/п	Назва породи	Термін вирощування, мокро	Щорічний відпуск саджанців, тис. шт.	Відпад за період вирощування шт.	Потрібно посадити з урахуванням відпаду, шт.	Схема розміщення, м2	Площа, м2	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа під породу у відділенні, га
							живлення одного саджанця	одного поля сівозміни
Деревна (декоративна) шкілка
1	Горіх чорний	3	500	100	600	0,9х 0,5	0,45	270	4	0,11
2	Сосна звичайна	4	10	1,5	11500	1,0х 0,5	0,5	5750	5	2,88
3	Ялиця біла	4 5	2,3 1,6	150 105	2450 1705	0,9x0,5 2x1,5	0,45 3	1102 5115	5 6	0,55 3,07
Плодова шкілка
3	Алича звичайний	3	4	350	4350	0,9x0,1	0,09	391,5	4	0,16
	Слива Піссарда	2	600	150	750	0,9х 0,1	0,09	68	3	0,02
Разом	6,8

Кожний рік розсадник буде випускати Горіха чорного 500 шт., Сосни звичайної 10000 шт., Ялиці білої 2300 шт. в першій шкілці та 1600 шт. в другій, а також плодові: Аличі 4000 шт., Сливи Піссарда 600шт. Площа шкільного відділення становить

Розрахунок маточної плантації наведено в таблиці №4.

Таблиця №4 - Розрахунок площі маточної плантації

Назва породи	Розміщення рослин на площі, м	Площа живлення однієї рослини, м 2	Кількість рослин на 1га, шт.	Плановий вихід живців	Планове завдання на заготівлю живців, тис. шт.	Площа, га
	у рядку	між рядками			однієї рослини	1 га тис. шт.		Плантації	змінного поля	Загальна площа
Алича звичайна	3,5	4,0	14	714	50	36	4	0,11	0,11	0,22
Слива ВСЛ	1,2	0,3	0.36	27778	10	278	3000	0,011	0,011	0,022
Слива Піссарда	5	4	20	500	90	45	5	0,11	0,11	0,22
Усього									0,46

Таким чином, загальна площа маточної плантації становить 0,46 га. Сосну звичайну, Горіх чорний та Ялицю білу будемо вирощувати в дендрарію.

2.4 Організація території розсадника

Розрахунок площі допоміжних частин розсадника наведено в таблиці №5.

До допоміжної частини розсадника відносяться: лісосмуги, дороги, водойми, господарська ділянка тощо. Розрахунок площі допоміжних частин розсадника проводимо за формою табл. 4.



Таблиця №5 - Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

№ п/п	Назва допоміжної частини	Розмір, м	Площа, га
		Довжина	Ширина
1	Дороги: а) магістральна	70	8	0,056
	б) окружна	1300	8	1,04
	в) основна	407	8	0,33
	г)допоміжна	187	4	0,07
	Усього доріг			1,5
2	Лісова смуга	1300	3	0,4
3	Господарська ділянка	40	25	0,1
4	Запольна ділянка	10	25	0,025
5	Дослідна ділянка	20	20	0,04
6	Дендрарій	20	25	0,05
7	Огорожа	1300	0,5	0,065
Усього			2,18

Загальна територія допоміжних частин складає 2,18 га. Розраховуючи дану територію, серед доріг найбільшу територію займає окружна дорога 1,04 га. Загалом під дороги відведено 1,5 га, господарська ділянка - 0,1 га; огорожа - 0,065 га; дослідна ділянка - 0,04 га.

Розподілення площі розсадника наведено в таблиці №6.

Загальна площа розсадника складається з площ продукуючої та допоміжної частини. На продукуючій площі буде розташовуватися: господарський двір який займає 5-25 % від загальної площі розсадника, шкільне відділення, посівне та маточне відділення.

Таблиця№ 6 - Розподілення площі розсадника за видами користування

№ пп	Назва господарської частини	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа, га
			одного поля	Загальна
І. Продукуюча частина
1	Посівне відділення	8	0,004	0,03
2	Шкільне відділення: а) деревна(декоративна) шкілка	20	0,33	6,62
	б) плодова шкілка	7	0,03	0,18
3	Маточна плантація			0,46
4	Теплиця			0,006
	Контейнерна ділянка			0,006
	Усього			7,3
II. Допоміжна частина
5	Дороги			1,5
6	Господарська ділянка			0.1
7	Запольна ділянка			0,025
8	Дослідна ділянка			0,04
9	Дендрарій			0,05
11	Огорожа			0,065
12	Лісова смуга			0,4
	Усього			2,18
Загальна площа розсадника			9,48

За підрахунками, загальна площа розсадника становить - 9,48 га, з них продукуюча частина займає 7,3 га, допоміжна займає 2,18 га.

2.5 Споруди, обладнання та оснащення

Потреби розсадника у спорудах та обладнанні для забезпечення його нормальної виробничої діяльності. Будівництво капітальних споруд здійснюється за спеціальними типовими проектами.

Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд наведено в таблиці №7.

Таблиця №7 - Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд

№ п/п	Назва споруди	Номер типового проекту, марка	Кількість, шт.	Вартість побудови проекту, тис. грн
1	Адміністративне приміщення (контора)	411-1-18	1	520000
2	Шишкосушарня	411-1-97	1	245500
3	Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т., обладнане для стратифікації насіння	411-1-52	1	165500
4	Намет для лісогосподарських машин	411-1-35/71	1	410455
5	Склад для зберігання знарядь	411-1-36/71	1	540900
6	Склад для отрутохімікатів	705-2-2/75	1	190051
7	Будинок з санітарно-побутовими приміщеннями		1	315500
Разом				2387906

В таблиці № 7 наведено перелік адміністративно - виробничих приміщень та споруд необхідних для функціонування розсадника. Загальна вартість побудови цих споруд становить - 2387906 млн. гривень.

Також для догляду за ділянками та садивним матеріалом необхідне певне обладнання, знаряддя, інструменти та матеріали (трактори, самохідні машини, плуги, борони, культиватори, котки, сівалки, сажалки, причепи, розкидачі, оприскувачі, ручні знаряддя та багато іншого), для полегшення виробничого процесу працівникам.

Постійні декоративні розсадники забезпечуються машинами, механізмами, знаряддями й обладнанням відповідно до видів механізованих робіт і технології виробничих процесів.

Виходячи із запроектованих обсягів робіт по вирощуванню садивного матеріалу складається перелік необхідного обладнання для розсадника за формою таблиці№8.

В таблиці № 8 наведено перелік необхідних інструментів та матеріалів для розсадника. Загальна вартість цих матеріалів становить 583420 грн.



Таблиця №8 - Перелік обладнання інструментів та інших матеріалів

№ п/п	Назва обладнання, знарядь, інструментів, матеріалів	Призначення	Кількість, шт.	Ціна за одиницю, грн.	Загальна вартість, грн.
1	Трактор МТЗ-82	Комплекс робіт на ділянках відкритого ґрунту	1	150956	150956
2	Трактор ДТ-75	Те ж	1	185800	185800
3	Самохідне шосе Т-16М	Комплекс робіт у відкритому ґрунті та теплиці	1	18900	18900
4	Плуг ПСГ-3-30А	Оранка міжрядь у шкільному відділенні	1	9000	9000
5	Плуг-ПЛН-4-35	Оранка ґрунту	1	6800	6800
6	Борона дискова БДТ-3,0	Для поверхневого обробітку ґрунту та боронуванням	1	13950	13950
7	Культиватор КРН-2,8	Міжрядний та суцільний обробіток ґрунту з підживленням	1	7750	7750
8	Борони зубові ЗБП-0,6А	Боронування ґрунту	1	200	200
9	Напівпричіп-розкидач ПТУ 4	Внесення органічних добрив	1	19000	19000
10	Сівалка зерново - туково - трав'яна СЗТ-3,6	Сівба насіння сидератів	1	18600	18600
11	Саджалка ССН-1	Садіння сіянців та живців	1	16200	16200
12	Обприскувач тракторний ПОУ	Обробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення	1	16000	16000
14	Дощувальна машина ДДН-70	Полив сіянців і саджанців	1	20300	20300
15	Ямокопач КЯУ-60	Копання посадкових ям для саджанців	1	1000	1000
16	Причіп тракторний двохосьовий ГКБ-887-Б-екскаватор	Перевезення сіянців і саджанців	1	18000	18000
17	Навантажувач ПБ/0,8Б на МТЗ-82	Навантажування добрив та інших матеріалів	1	70000	70000
18	Мотоблок	Механізація різних садових робіт	1	8000	8000
19	Граблі	Для згрібання бур'яну, трави	5	45	225
20	Коса ручна	Косіння трави	2	100	200
21	Лопата	Викопування сіянців	8	50	400
22	Вила	Для прибирання території	4	50	200
23	Сапи	Для прополки міжрядь	6	40	240
24	Меч Колесова	Садіння сіянців	6	75	450
25	Сікатор	Для обрізання сухих гілок	4	135	540
26	Плівка	Для обмотування підщеп	7	7	49
27	Відра	Полив саджанців	7	60	420
28	Перчатки	Для захисту рук на виробництві	6	40	240
Усього				583420



Розділ 3. Основи агротехніки

Мета розділу - обґрунтування запроектованих заходів, спрямованих на формування та підтримання сприятливого ґрунтового середовища для вирощування лісового садивного матеріалу. Ці умови створюються і підтримуються за рахунок комплексу організаційних та агротехнічних заходів, які включають меліорацію і первинне освоєння земель, застосування науково обґрунтованої схеми сівозмін і системи добрив; регулярне штучне зрошення в зонах недостатнього зволоження, а в інших зонах проведення зрошень у волого-дефіцитний період вегетації; застосування системи обробітку ґрунту відповідно до конкретних ґрунтово-кліматичних умов і прийнятої у сівозміни; систематичне знищення бур'янів, шкідників і збудників грибкових захворювань.

3.1 Проектування сівозмін

Під сівозміною слід розуміти послідовне, науково обґрунтоване чергування культур і парів (якщо вони є в сівозміні) у часі та певне їх розміщення на площі, яке супроводжується відповідною для конкретних ґрунтово-кліматичних умов агротехнікою (обробітком ґрунту та внесенням добрив) і спрямоване на оптимальне використання площі за цільовим призначенням. Науково-обґрунтовані сівозміни мають вирішальне значення у забезпеченні сприятливих умов вирощування садивного матеріалу в постійних розсадниках.

Сівозміни у лісових розсадниках Лісостепу. Найбільш поширеними ґрунтами у розсадниках цієї зони є темно-сірі лісові, опідзолені та глибокі чорноземи, які мають значну товщину гумусового шару(35-120 см) і відносно багаті на гумус (понад 4 %). Їм притаманні непогані водно-фізичні властивості і помірне зволоження (ГТК=0,9-1,0). Головною метою введення сівозмін у виробничих відділеннях розсадників цієї зони є збереження структури, підтримання і підвищення родючості ґрунтів, поліпшення їх водно-фізичних властивостей. У декоративних розсадниках цього досягають введенням у сівозміни зайнятого пару - вирощуванням у полях попередника зернобобових та конюшини, діяльність кореневих систем яких сприяє відновленню структури, а залишки їх корінців після збирання урожаю поповнюють органічні речовини в ґрунті. На менш родючих ґрунтах легкого механічного складу з метою збагачення орного шару органічними речовинами доцільно замість зернобобових періодично вирощувати сидерат на зелені добрива. При травосіянні на кормові цілі у розсадниках Лісостепу використовують еспарцет, кострицю лучну, райграс високий, стоколос прямий та інші трави, які не засмічують площ.

3.1.1 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

Cівозміна 1

Шкілка 1

1. Попередник

2. Алича 1рік + окуліровка

3. Алича 2 рік

Сівозміна 2

Шкілка 1

1. попередник

2. горіх 1 рік

3. горіх 2 рік

4. горіх 3 рік

Сівозміна 3

Шкілка 1

1. Попередник

2. Слива 1рік+окуліровка

3. Слива 2рік

Сівозміна 4

Шкілка 1

1. Попередник

2. Сосна 1рік

3. Сосна 2рік

4. Сосна 3рік

5. Сосна 4рік

Сівозміна 5

Шкілка 1

1. Попередник

2. Ялиця 1рік

3. Ялиця 2рік

4. Ялиця 3рік

5. Ялиця 4рік

Сівозміна 6

Шкілка 1

1. Попередник

2. Ялиця 1рік

3. Ялиця 2рік

4. Ялиця 3рік

5. Ялиця 4рік

6. Ялиця 5рік

Таким чином в якості попередника буде виступати еспарцет який сприяє відновленню структури та підвищує родючість ґрунту. Розсадник "Флоріум" має шість науково-обґрунтованих сівозмін з різною кількістю полів і шкілок, відповідно до агротехніки вирощування запланованих декоративних рослин, а саме: ялиці білої, сосни звичайної, горіха чорного, аличі звичайної та сливи Піссарда.



3.2 Обробіток ґрунту

В комплексі робіт з вирощування садивного матеріалу надзвичайно важливу роль відіграє обробіток ґрунту. Окремі прийоми та системи обробітку ґрунту мають вагомий вплив на ріст і розвиток деревних рослин, розміри витрат на проведення не тільки наступних за ним робіт, пов'язаних з сіянням, садінням, доглядом за ґрунтом і знищенням бур'янів, а й на собівартість продукції в цілому.

Правильний обробіток ґрунту поліпшує водно-фізичні властивості і формує стійку дрібно-грудочкувату структуру. У своєчасно і правильно обробленому ґрунті створюються оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла та вологи, що позитивно впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкладання органічних речовин та нагромадженню нітратів, необхідних для розвитку рослин.

У постійних розсадниках правильним і своєчасним обробітком ґрунту створюють звільнений від бур'янів культурний орний шар глибиною 22-45 (50) см і щільністю 1,05-1,15 г/см ³ з високою водопроникністю та з вмістом гумусу понад 3 %. Орний шар ґрунту повинен мати водостійку мікроагрегатну структуру, високу біохімічну активність і бути забезпеченим доступними для рослин формами води та елементами мінерального живлення упродовж усієї вегетації сіянців і саджанців. Цього досягають, застосовуючи окремі прийоми та системи обробітку ґрунту.

Одноразову механічну дію на орний шар робочими органами ґрунтообробних знарядь називають прийомом обробітку ґрунту. Він буває загальним (оранка, лущення, культивація, боронування) і спеціальним (плантажна оранка, фрезерування, шлейфування та ін.).

Оранка є одним із найважливіших прийомів обробітку ґрунту. Особливо важливе значення має оранка в шкілках розсадника, з вирощуванням у них саджанців на одному місці упродовж 3-5 років, під час якого переорювання неможливе, а натомість проводиться тільки розпушування і культивування міжрядь. Поліпшити властивості неякісно обробленого ґрунту після садіння рослин вкрай важко.

Найбільш ефективна - культурна оранка, яку здійснюють плугами з передплужником з обертом брили ґрунту 135. Робота таких плугів можлива при оранці на глибину не менш як на 15-18 см.

Оранку з розпушуванням підорного шару проводять плугами з ґрунтопоглиблювачами, які розпушують нижній шар, не вивертаючи його на поверхню ґрунту. Для вирощування багаторічних деревних рослин, коренева система яких інтенсивно проникає в нижні шари ґрунту, глибока оранка є вкрай важливим чинником їх успішного розвитку. Поглиблення орного горизонту збільшує об'єм пухкого ґрунту з великою кількістю дрібних пop, послаблює дію на ґрунт морозів і спеки, особливо в періоди тривалих посух.

При встановленні глибини оранки під час обробітку ґрунту в розсаднику необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні умови, потужність орного шару ґрунту та вид садивного матеріалу, який культивують на даній площі.

3.3 Системи основного обробітку ґрунту в полях прийнятих сівозмін

Зяблева система основного обробітку ґрунту має місце в розсадниках різних ґрунтово-кліматичних умов. Вона часто є складовою інших системосновного обробітку ґрунту і включає такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньовесняне боронування. Лущення - створює сприятливі умови для проростання бур'янів та накопичення і збереження вологи в ґрунті.

У розсадниках Лісостепу лущення проводять на глибину 4-5 см. Через 10-15 днів після появи сходів бур'янів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20-35 см і 25-50 см в шкілках в залежності від лісорослинної зони. Для оранки в посівному відділенні використовують плуг ПЛН - 4-35, а в шкілках - плуг плантажний навісний ППН - 40. При цьому не слід допускати виносу підзолистого горизонту на поверхню ґрунту.

На площах, що вийшли з-під садивного матеріалу, зяблеву оранку проводять через 10-15 днів після викопування сіянців та саджанців без попереднього лущення. У разі потреби (на полях після викопування великомірних саджанців) перед оранкою проводять планування поверхні. В осінньо-зимовий період в зораному ґрунті проходять складні процеси, які сприяють поновленню структури ґрунту і накопиченню доступних для рослин елементів мінерального живлення. Заключним етапом зяблевої системи є раннє весняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму ґрунту. Ранньопарову систему основного обробітку ґрунту застосовують, головним чином, у районах з достатнім зволоженням (Полісся), а також на полях, де садивний матеріал викопують весною. Вона передбачає весняну оранку ґрунту одразу ж після викопування садивного матеріалу та прийоми чорного пару упродовж літа і осені.

Зайнятопарову систему обробітку ґрунту, окрім районів з достатнім зволоженням і родючими ґрунтами застосовують у зрошуваних розсадниках Лісостепу. Вона включає:

ь агротехнічні прийоми зяблевої системи;

ь сіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.);

ь збирання врожаю; оранку без обороту скиби; ранньовесняне боронування (закриття вологи).

3.4 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

До основних завдань передпосівного (передсадивного) обробітку ґрунту належать:

* недопущення ранньовесняного висушування обробленого ґрунту;

* знищення сходів бур'янів;

* створення необхідних умов для висіву насіння, садіння сіянців і саджанців та внесення передпосівного (передсадивного) добрива;

* формування оптимальних (водного, повітряного, поживного і теплового) режимів ґрунту з метою сприяння дружному і швидкому проростанню насіння та високій приживлюваності сіянців і саджанців;

* створення умов для виконання подальших робіт з вирощування садивного матеріалу.

Передпосівний (передсадивний) обробіток ґрунту може включати такі прийоми:

* весняне (осіннє) переорювання ґрунту плугами без полиць;

* культивацію;

* боронування;

* шлейфування;

* коткування;

* фрезерування;

* дезінфекцію (пропарювання ґрунту) та ін.

У розсаднику "Флоріум" після збору попередньої культури проводиться лущення лущильником ЛДГ-10 в два сліди або тяжкою садовою дисковою бороною БДТ 3 з трактором МТЗ 82. Потім вносяться органічні, мінеральні добрива і робиться оранка плугом ПН-3-35 з трактором МТЗ-82. Весною проводиться закриття вологи, боронування, борони БЗСС-1 з трактором МТЗ 82. Потім проводять культивацію на глибину до 10 см, вирівнювання і після цього проводиться висадка рослин.

3.5 Система застосування добрив

У зв'язку з інтенсивним і тривалішим у часі, порівняно з сільськогосподарськими культурами, використанням ґрунту садивним матеріалом деревних рослин у сівозмінах декоративних розсадників, в його верхніх коренезаселених шарах відбуваються значні зміни умов усіх видів живлення: повітряного, водного, теплового і мінерального. В першу чергу, внаслідок виносу з ґрунту значної кількості елементів мінерального живлення разом з вирощеним садивним матеріало...