Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника с. Петрівське Таращанського району Київської області

Таблиця №13 - Технологічна карта вирощування сіянців (саджанців) Аличі звичайної в посівному шкільному відділенні декоративного розсадника

4.3 Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців

Кількість полів у сівозмінах шкілок визначається терміном вирощування саджанців (дерев) плюс одне або два поля під попередник. Кращим попередником у сівозмінах є трав'яні суміші, з участю в їх складі бобових рослин. Як уже зазначалось у другому розділі, в розсадниках Лісостепу висаджують еспарцет, люцерну в суміші з райграсом високим або пирієм без кореневищним.

Основний обробіток ґрунту здійснюють за системою, яка відповідає прийнятій сівозміні (зайнятого пару в Лісостепу), або іншою науково обґрунтованою для конкретних ґрунтово-кліматичних умов району діяльності розсадника. Глибина основного обробітку ґрунту, порівняно з посівним відділенням, більша (в дужках глибина обробітку в другій і третій шкілках): у Лісостепу - 30-40 (50). Глибина культурної оранки визначається потужністю гумусового або окультуреного шару ґрунту. Більш глибокі горизонти розпушують без виносу їх на поверхню. Одночасно з основним обробітком ґрунту в парових полях бажано вносити добрива. Оранку здійснюють плугами загального призначення (ПЛН-4-35, ПЛН-3-35) з ґрунтопоглиблювачами (на глибину 40 см) або плантажними (ППН-40, до 50 см і ППН-50 або ППУ-50А на глибину до 60 см).

Передсадивний обробіток ґрунту перед закладанням шкілки проводять з метою створення пухкого, добре розпушеного шару. Потужність цього шару ґрунту визначається глибиною садіння. Для садіння сіянців та укорінених або не укорінених живців (перша шкілка) ґрунт розпушують на глибину 25-30 см, для садіння саджанців у другій шкілці, на глибину 35-40, а у третій - 45-50 см. На глибину до 30 см ґрунт розпушують культиватором КРГ-3,6, який одночасно вичісує корені саджанців, що залишились після минулої ротації. На більшу глибину ґрунт розпушують у два прийоми: спочатку шляхом переорювання плугами без полиць, а потім культиватором. В окремих випадках передсадивний обробіток ґрунту (в третій шкілці після викопування великомірного садивного матеріалу з глибою землі, на площі з важкими ґрунтами) може включати планування площі та фрезерування ґрунту.

Закладання шкілок листяних порід може здійснюватися як весною, так і (рідше) восени. Шпилькові породи (окрім модрини) з відкритою кореневою системою в шкілку краще висаджувати весною після весняного викопування садивного матеріалу або восени, за місяць до стійкого зниження температури повітря та ґрунту нижче 4°С. Перед висаджуванням у шкілку садивний матеріал сортують, видаляють пошкоджені корені, вкорочують і формують кореневу систему. Підготовлену до садіння кореневу систему вмочають у сметано подібну бовтанку - суміш перегною або торфу і глинистого ґрунту, в яку додають ростові речовини (кореневий, гетероауксин або інші), які стимулюють регенерацію коренів. Перед садінням у шкілку кущів або підщеп, як правило, обрізають надземну частину на 1/3-1/4 їх висоти.

При висаджуванні садивного матеріалу в шкілки коренева шийка рослин повинна бути нижче поверхні ґрунту в районах з достатнім зволоженням і в зрошуваних розсадниках на 1-2 см, а в посушливих - на 3-5 см. Садіння сіянців і живців може здійснюватися саджалками СШП-5/3 або СШП-3, а саджанців - садивною машиною МПС-1. Для садіння дерев у садивні ями використовують ямокопачі КПЯШ-6 або КЯУ-100. Висаджені рослини оправляють, а щоб не допустити утворення повітряних "мішків" в зоні кореневої системи, ущільнюють ґрунт біля саджанців. Після завершення садіння ґрунт розпушують, а при нестачі вологи - поливають.

Агротехнічний догляд за ґрунтом і саджанцями та знищення бур'янів розпочинають одразу після садіння шляхом розпушування ґрунту культиваторами КРСШ-2.8А або КРН-2,8А. В районах з малосніжними зимами рослини, висаджені восени, підгортають на зиму культиваторами-підгортачами.

Упродовж вегетаційного періоду ґрунт розпушують по мірі його ущільнення. На важких ґрунтах і в посушливих районах 5-8 разів у рік, а на легких - 3-5 разів. У перший рік і в першій половині вегетаційного періоду частіше, а в наступні роки і в другій половині вегетації - рідше. Глибина розпушування, аби не допустити ущільнення ґрунту, коливається в межах від 7 до 18 см. В поліських і лісостепових розсадниках глибину кожного наступного розпушування збільшують, а в степових - навпаки. Одночасно з розпушуванням ґрунту знищуються бур'яни. Для боротьби з ними можна вносити гербіциди з розрахунку 2 кг/га (симазин) діючої речовини. Під час проведення розпушування ґрунту у разі використання культиваторів здійснюють 1-3-разове підживлення рослин. Зрошення шкілок проводять у разі потреби з урахуванням необхідної глибини зволоження і фактичної вологості ґрунту.

Захист саджанців від збудників хвороб і шкідників включає профілактичні та знищувально-захисні заходи. Основою профілактичних заходів є висока агротехніка вирощування, завдяки якій формуються несприятливі умови, які унеможливлюють розвиток захворювань і розмноження шкідників. Для знищення шкідників і збудників хвороб використовують хімічні препарати, головним чином, у вигляді водних розчинів або суспензій з розрахунку 600-1000 л/га.

Упродовж всього періоду вирощування саджанців, за винятком більшості шпилькових рослин і садивного матеріалу, призначеного для лісокультурних цілей та створення лісопарків, здійснюють догляд за їх наземною частішою: формують штамб, закладають і формують крону.

4.4 Теоретичні основи обрізки деревних рослин

Розвиток органів, ріст і нагромадження органічної маси характерні для рослин усіх життєвих форм, починаючи від дерев і закінчуючи рослинами-ефемерами. Завдяки їм рослини виживають у конкурентній боротьбі за існування в процесі онтогенезу. Слід пам'ятати, що ріст і розвиток рослин відбувається як у надземній (стовбур, гілки та пагони крони, листя і шпильки), так і в підземній частині (коренева система). Ріст і розвиток цих частин тісно пов'язаний, проте мають місце і певні відмінності. Відомо, що ріст деревних рослин розпочинається з росту коренів (після прогрівання ґрунту), дещо пізніше починається ріст їхньої надземної частини, а потім знову кореневої системи (наприкінці завершення вегетації). Загалом відсутність рівноваги між їхнім ростом в онтогенезі є характерною особливістю цього процесу, яка зумовлює у рослин необхідність природного саморегулювання розвитку окремих частин рослин та їх коренелистового обміну і коренелистової кореляції.

Під час вирощування декоративного садивного матеріалу деревних рослин, виходячи з цілей його виробництва, людина змушена здійснювати активне управління процесами розвитку та росту дерев і кущів з метою підтримання їх на оптимальному рівні.

Більшість прийомів формування надземних частин деревних рослин у розсадниках підвищення їх декоративності, таких як санітарна, декоративна та омолоджувальна обрізки, запозичені в природі, До природних процесів формування надземної частини дерев і кущів належать такі:

* суховершинність - явище, спрямоване на зменшення відстані між полярними точками росту - верхівкою стовбура та кореневим чохликом і слугує полегшенню підйому води та поживних речовин від коренів у крону;

* скидання листя у несприятливі періоди життєдіяльності (видалення з листям зв'язаної води та виведення з організму щавлевої кислоти), через підвищення транспіраційної активності молодого листя;

* відмирання верхівкової бруньки (у рослин із симподіальним типом гілкування);

* скидання частини вкорочених вегетативних пагонів поточного приросту восени під час листопаду (тополі, берези, каркас, більшість напівчагарників);

* відмирання гілок вище кореневої шийки більшості кущів (спірея та ін.) в зв'язку з проходженням онтогенетичних фаз розвитку або у посушливі роки чи після суворих зим;

* відмирання дерев по досягненні ними зрілого віку внаслідок серцевинної гнилі (дуб, платан, липа) та збереження ними здатності відновлюватися і відростати від кореневої шийки.

Обрізка пагонів (стовбурів) є одним з основних прийомів формування і догляду за надземною частиною деревних рослин, який активно використовується в розсадниках у процесі вирощування декоративного садивного матеріалу. її проводять з мстою:

* регулювання росту і розвитку вегетативних і утворення генеративних органів рослин;

* формування певних форм крони та типів кореневих систем;

* збереження оптимального співвідношення між надземною (кроною) і підземною (кореневою системою) частинами рослин;

* забезпечення нормального функціонування коренелистового обміну (поліпшення водного режиму, вуглеводного та азотного обміну);

* прискорення синтезу органічних речовин і забезпечення руху асимілянтів в рослинах як в розсаднику, так і на постійних місцях зростання;

* придання деревним рослинам декоративних форм;

* омолодження старих рослин з метою активізації їхніх життєвих функцій. Для здійснення правильної обрізки необхідні ґрунтовні знання з біології росту і розвитку окремих органів конкретних видів рослин та їх довговічності. Під час обрізки враховують природну форму крони дерев і кущів та її зміну з віком, тип гілкування, особливості пробудження сплячих бруньок і здатність переносити обрізку. Більшість деревних рослин, завдяки швидкому утворенню калюсу на зрізах, добре зберігають надані їм форми і придатні для штучного формування стрижених крон.

Треба пам'ятати, що видалення більшої частини крони, внаслідок інтенсивної обрізки або значного омолодження дерев і кущів, може призвести до послаблення асиміляційних процесів, яке може стати причиною загибелі значної частини фізіологічно активного коріння.

Для формування надземної частини і кореневої системи можуть використовуватися такі прийоми:

* видалення верхівкової бруньки деревних рослин (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

* садіння однорічного саджанця на пень (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

* обшморгування бруньок і листків у зоні штамба (провокує появу бокових гілок (пагонів потовщення), необхідних для потовщення стовбурця і сприяє його рівності);

* пінцирування або прищипування бокових пагонів (використовують для потовщення штамба);

* вирізування бокових пагонів (для видалення пагонів потовщення у процесі формування штамба, під час щеплень, закладання і формування крон);

* вкорочування гілок (закладання і формування крони, після викопування садивного матеріалу);

* видалення пошкоджених, всихаючих і мертвих пагонів та гілок;

* поточна обрізка гілок і дикої парості (після перезимування, упродовж придання певних архітектурних форм і формування живоплотів, бордюрів тощо).

Обрізка коренів саджанців у розсадниках починається раніше, ніж формування крони. Як правило, вона спрямована на формування компактної кореневої системи та збільшення кількості фізіологічно активних коренів. Обрізку коренів у розсаднику здійснюють у такому хронологічному порядку:

* видаляють верхівку корінця у пророслих жолудів (розмноження ключками);

* підрізають ⁷ корені під час пікірування або порід, які утворюють стрижневий корінь, після досягнення ним 10-12 см;

* формують кореневу систему під час пересаджувань у шкілках;

* обрізають верхні корені у процесі щорічних культивацій і розпушування ґрунту;

* формують корені саджанців (дерев) в грудці землі після викопування в розсаднику перед відправкою їх для посадки на постійне місце.

Таблиця №14 - Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів

Отже, для задоволення потреб посівного відділення та шкільного відділення необхідно - 29343,01 грн.

4.5 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу

Калькуляція виробничої собівартості дає певне уявлення про розміри витрат, що необхідні для виконання робочого плану. Кошторис розраховується за спеціальною формою таблиці№15 у розрізі виробничих відділень, порід та видів садивного матеріалу.

Розрахувавши калькуляцію розсадника ми бачимо, що собівартість вирощених рослин становить 957699,3. Отже, розрахувавши калькуляцію розсадника ми бачимо, що собівартість рослин висока це зумовлено тим, що витрати на будівлю споруд розраховано на 30 років експлуатації, закупівлю обладнання та інструментів розділені на 20 років. Таким чином вони окупляться поступово.

4.5.1 Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців

План реалізації продукції характеризує виробничу діяльність розсадника як госпрозрахункового підприємства, у якого вартість реалізованої продукції не тільки покриває виробничі витрати, але й дає певний прибуток, що використовується для зміцнення і розширення виробництва та поповнення бюджету.

Розрахунок результатів виробничої діяльності проводимо виходячи із планового завдання собівартості продукції та реалізаційної ціни за формою табл.№ 16.

Таблиця № 15- Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника

Таблиця №16 - План реалізації продукції та результати виробничої діяльності

У цій таблиці розрахований план реалізації рослин з розсадника. З розрахунків видно, що щорічний прибуток такого розсадника великий, він становить 1070400,74 грн. Рентабельність становитиме 111,8 %.

Розділ 5. Організація й охорона праці

Основною виробничою одиницею на розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 4-5 чоловіки.

Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов фахову підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.

Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками - один із прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудозатрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику з огляду на кінцевий результат, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна.

Обов'язкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій.

Оплата праці робітників у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Бригадирам на роботах у розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка до відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.

Посадові обов'язки майстра розсадника. Він здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю розсадника. Розробляє перспективні та поточні плани виробничої діяльності розсадника. Забезпечує виконання встановленого виробничого плану розсадника і якість робіт, впровадження нової передової техніки і технології, розробку і впровадження заходів з наукової організації праці, випереджуючі темпи росту продуктивності праці порівняно з ростом заробітної плати і ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів. Організовує відповідно до затвердженого плану відбір зразків насіння та відправку їх для апробації посівної якості в насіннєву інспекцію, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання плантацій різного типу. Розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу, вивчає, впроваджує передовий вітчизняний та зарубіжний досвід організації та проведення робіт у розсаднику. Контролює дотримання робітниками трудової та робочої дисципліни, а також правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Забезпечує використання механізмів, обладнання. Організовує роботу з розвитку раціоналізації і винахідництва. Проводить виховну роботу з підвищення ділової кваліфікації в колективі. Організовує облік та звітність про виробничу діяльність лісового розсадни...