Впровадження технології вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря" Снігурівського району Миколаївської області"

Походження, поширення і сільськогосподарське значення нуту. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві. Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур. Районовані сорти цукрового сорго та їх характеристика.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.08.2017
Размер файла 131,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ризоторфін - бактеріальний препарат, що містить високоефективні спеціалізовані для нуту бульбочкові бактерії, збагачений вуглеводами, мінеральними речовинами, вітамінами та мікроелементами. Даний препарат представлений сипкої торф'яної масою з вологістю 50-55%, упакований в поліетиленові пакети по 1 кг і рекомендується для зберігання при температурі 12-14єC в темному, сухому приміщенні. На одну гектарну норму насіння нуту досить 400 г ризоторфіну. У день посіву препарат розводиться в чистій воді з розрахунку 5-6 л на 1 т насіння. Суспензія наноситься на насіння, які ретельно перемішуються (перелопачувати). Цей процес можна проводити в машинах для протруєння насіння. Ефективність застосування мікробних препаратів залежить від чіткого дотримання рекомендацій щодо їх зберігання, інокуляції і строків посіву бактеризованого насіння.

Сіють нут після ранніх зернових культур, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до 5-6°С. Висівають сівалками СЗ-3,6 (верхній висів), СКОН-4,2, Valga-2000 та іншими. Глибина загортання насіння залежить від вологості ґрунту. Насіння для набухання і проростання споживають 140-160% вологи від їх маси. Глибина загортання насіння 6-8 см.

Важливою умовою отримання дружних сходів є рівномірна заробка насіння на однакову глибину і у вологий шар ґрунту. Ефективним заходом для одержання рівномірних і дружних сходів, особливо в посушливих умовах, є коткування. (краще кільчасто-шпоровими котками)[11, 17].

4.7 Догляд за посівами

Першою роботою по догляду за посівами буде коткування посівів одразу після сівби кільчасто-шпоровими котками марки 3-ККШ-6. Цей захід проводиться для кращого прилягання насіння до ґрунту, а також для отримання в подальшому дружніх сходів [12].

Догляд за посівами нуту мало чим відрізняється від догляду за посівами інших зернобобових культур. У посушливих районах і при сухій весні важливий прийом - післяпосівне прикочування, при утворенні ґрунтової кірки і появі бур'янів боронують до появи сходів і після їх появи.

Для знищення проростків бур'янів слід застосовувати одно досходове і два післясходових боронування. Досходове боронування, крім проростків бур'янів, знищує також ґрунтову кірку після дощів. Проводять його райборонками марки ЗОР -0,7 поперек або по діагоналі посівів за 3-4 дні до появи сходів. Перше післясходове боронування виконують на 7-8 день після появи сходів у фазі 3-5 листочків, коли бур'яни знаходяться в стадії "шильця", а друге - через тиждень після першого. Боронують поперек або по діагоналі посіву, встановлюючи зуби борін скошеної стороною вперед. Швидкість руху агрегату 5-6 км / ч. Для меншого травмування рослин післясходове боронування проводять в післяобідній час, коли тургор у рослин ослаблений і вони менш ламкі [14].

Для боротьби з бур'янами в посівах зернових бобових культур до появи сходів поле обробляють гербіцидом прометрин (3-4 кг на 1 га) або лінуроном (3-5 кг на 1 га). В нашому випадку було обрано лінурон. Лінурон добре адсорбується колоїдами ґрунту. Розкладається в ґрунті в основному під впливом мікроорганізмів. Через 3 - 4 місяці після обробки гербіциду в ґрунті не виявляється, тому восени в рік застосування і на наступний рік можна сіяти будь культури. Залишкових кількостей в урожаї не виявлено. Лінурон малотоксичний для людини і тварин. Лінурон - 50% - вий порошок, що змочується. Селективний системний гербіцид для боротьби з однорічними бур'янами в посівах кукурудзи, сої, рицини, коріандру, моркви, картоплі, в змішаних посівах кукурудзи з бобовими [14].

Надалі проводиться міжрядний обробіток ґрунту. Першу здійснюють на глибину 5-6 см з захисною смугою 8-10 см, машинами УСМК-5,4. Друге рихлення міжрядь проводять через 8-10 днів після попереднього, на глибину 6-8 см і при необхідності третє - перед змиканням рядків[12, 15].

Заходи по догляду за посівами представлені в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Заходи по догляду за посівами нуту

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

14. Коткування

I.04

Для кращого з'єднання насіння з ґрунтом, а також для появи дружніх сходів.

МТЗ-80

3 ККШ-6

15. Досходове боронування

II.04

Для знищення бур'янів та ґрунтової кірки. Поперек або по діагоналі посівів за 3-4 дні до появи сходів.

МТЗ-80

ЗОР-0,7

16. Обробка гербіцидами

II.04

До появи сходів, лінурон (3-5 кг/га). Дощування з витратою води 120... 150 м3/га.

ОП-1600

17. Післясходове боронування I

III.04

Виконують на 7-8 день після появи сходів у фазі 3-5 листочків, коли бур'яни знаходяться в стадії "шильця", глибина 4-6 см.

МТЗ-80

ЗОР-0,7

18. Післясходове боронування II

III.04

Проводять через тиждень після першого, глибина 4-6 см.

МТЗ-80

ЗОР-0,7

19. Рихлення міжрядь I

I.05

Здійснюють на глибину 5-6 см з захисною смугою 8-10 см.

МТЗ-80

УСМК-5,4

20. Рихлення міжрядь II

II.05

Проводять через 8-10 днів після попереднього. Проводять до змикання рядків. Глибина обробки 5-6см.

МТЗ-80

УСМК-5,4

Заходи хімічного захисту нуту представлені в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Заходи хімічного захисту рослин

Препарат

Доза, г/л/га

Спосіб застосу-вання

Строки проведення

(фаза вегетації)

Склад агрегат-ту

Агротех-нічні вимоги

Проти яких бур'янів, шкідників чи хвороб

1

2

3

4

5

6

7

Пантера

1,0-1,7 л/га

обприску-вання

У фазі 3-5 листків

ОП-2000-2

максима-льна кількість

проти однорічних і багаторічних

обробок 1

злакових бур'янів

1

2

3

4

5

6

7

Коннект

0,5 л/га

обприску-вання

При перевищене економіч-ного порогу шкодочин-ності

ОП-2000-2

максима-льна кількість обробок 1

від комплексу листогризу-чих та сисних шкідників совок

Отже, у таблиці 4.6 і 4.7 чітко прописані механічні і хімічні методи, що до раціонального захисту нуту від бур'янів і шкідників. А отже, своєчасне дотримання цих заходів дозволить отримати в оптимальні строки врожаї нуту високої якості.

4.7 Збирання врожаю

Насіння нуту достатньо рівномірно дозріває на всій рослині, боби не розтріскуються і не осипаються, рослини не полягають, тому при збиранні прямим комбайнуванням не виникає ніяких проблем. Вегетаційний період у нуту триває 80-120 діб у залежності від сорту та умов вирощування, тому збирають його у кінці липня або на початку серпня після завершення збирання зернових культур [10].

Висоту зрізу регулюють так, щоб на полі не залишалися незібрані боби, зазвичай біля 10-13 см. На мотовило комбайна додатково слід набити смуги брезенту, щоб вони виступали на 5-7 см для зм'якшування ударів. Поступовий рух мотовила не повинен набагато випереджати швидкість комбайна. Кількість обертів молотильного апарату слід зменшити до 450-500 об/хв. Для меншого травмування насіння бажано зняти через один штифти у барабані, а також збільшити просвіт між підбарабанням і барабаном (на вході 25-30, на виході14-17 мм). Кількість обертів колосового шнека доводять до 288, а насіннєвого - зменшують до 1200 об/хв. При перестої на пні збирання потрібно проводити уранці, щоб боби не відлітали.

На забур'янених посівах рекомендується використовувати роздільне збирання. Нут скошують зернобобовими жатками, два-три дні скошені рослини просушують, потім обмолочують комбайном з підбирачем.

Солому нуту можна використовувати для годування ВРХ і свиней після попереднього подрібнення та перемішування з соломою злакових[12, 13].

4.9 Економічна оцінка запроектованих заходів

У сільському господарстві економічна ефективність - це одержання максимальної кількості продукції з кожного гектара землі при найменших затратах живої й ручної праці. Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є валова продукція підприємства, на основі якої можна визначити продуктивність праці, розрахувати валовий, чистий доход а також показники рентабельності й фондомісткості виробництва.

Розрахунок економічної ефективності вирощування цукрового сорго наведений у таблиці 4.8

Таблиця 4.8

Господарська ефективність запроектованої технології вирощування нуту

Елемент технології

Параметри проектної технології

Значення проектної технології

1

2

3

Попередник

Озима пшениця

Є оптимальним попередником для вирощування нуту

Основний обробіток ґрунту

Два лущення стерні Т-150К + ЛДГ - 15 на 6-8 см і 10-12 см і глибока оранка ПЛН-5-35 на глибину 23-25см

Подрібнення стерньових решток. Оборот пласта

Система добрив

Застосування мінеральних добрив у норміN80P0К35у вигляді аміачної

селітри,

і каліймагнезії

підвищення рівня врожайності і якості врожаю нуту

Підготовка насіннєвого матеріалу і сівба

Обробка насіння фунгіцидом Ламардор у нормі 0,2л/т, Сівбу проводять широкорядним способом у нормі 150 кг/га з одночасним внесенням у рядки аміачної селітри N26,4

Для запобігання ураження шкідниками і хворобами

Збирання врожаю

за допомогою комбайну Дон-1500 у фазі повної стиглості насіння

Дає змогу вчасно зібрати урожай

Економічна ефективність запропонованих заходів при вирощуванні нуту за інтенсивною технологією представлена в таблиці 4.9.

Рівень виробничої рентабельності (РВР) визначається за формулою:

РВР = Чд * 100/Зп,

де Чд - чистий дохід з 1га, грн.;

Зп - всього затрат на 1га, грн.

РВР = 11684,7*100/8015,24=145,7 %

Економічна ефективність запропонованих заходів вирощування цукрового сорго наведена в таблиці 4.9

Таблиця 4.9

Економічна ефективність запропонованих заходів при вирощуванні нуту за інтенсивною технологією

Показник

За проектною технологією

Врожайність, ц/га

19,7

Вартість продукції, грн/га

19700

Виробничі затрати, грн./га

8015,24

Собівартість, грн/ц

1970

Чистий доход, грн/га

11684,7

Рівень рентабельності, %

145,7

Отже, виробничі затрати на вирощування нуту становлять 8015,24 грн/га, собівартість культури 1970 грн/ц, чистий дохід 11684,7 грн/га тому рівень виробничої рентабельності для нуту становить 145,7%.

Висновки і пропозиції

Завдяки своїй невибагливості до ґрунтово-кліматичних умов нут є перспективною культурою для вирощування в умовах ПСП «Зоря». Вирощування даної культури є вигідним як з економічної,так і з споживчої точки зору, а багатогранність використання даної культури дозволяє використовувати її, як на кормові, харчові, так і біоенергетичні цілі.

Ввівши в сівозміну ПСП «Зоря» нут та провівши необхідні розрахунки я встановила, що дійсно можливий урожай нуту умовах даного господарства за вологозабезпеченістю посівів можна отримати на рівні 19,7 ц/га. Показник ДМУгосп становив 18 ц/га, а врожайність за природною родючості ґрунту знаходиться на рівні 14 ц/га.

Для формування врожаю нуту у розмірі 19,7 ц/га добрива у нормі

35,6 кг/га азоту. Азотні добрива вносимо весною під передпосівну культивацію у нормі 110,5 кг/га д. р. у вигляді аміачної селітри. Крім того необхідно внести калійні добрива у рядки при сівбі у кількості 25,2 кг/га д. р.

Норма висіву нуту з урахуванням посівної придатності дорівнює 177,5 кг/га. Сівбу проводять широкорядним способом з нормою витрат 500-600 тис/га.

Занесенні до реєстру сорти нуту та рекомендовані для вирощування в зоні Степу: Розана, Пам'ять, Антей.

Пропонуємо ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області вирощувати нут після озимої пшениці, оскільки це є вигідно як з економічної, так і з практичної точки зору, у зв'язку зі зміною умов клімату і важкою адаптованістю традиційних сільськогосподарських культур до посушливих умов клімату.

З урожайністю 19,7 ц/га виробничі затрати на вирощування нуту становлять 8015,24 грн/га, собівартість культури 1970 грн/ц, чистий дохід 11684,7 грн/га тому рівень виробничої рентабельності для нуту становить 145,7 %.

Список використаної літератури

1. Бабич А. О. Проблеми білка і вирощування зернових бобових культур / Кормові і білкові ресурси світу. К: 1995. С. 176--180.

2. Петриченко В. Ф. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем / В. Ф. Петриченко, В. Ф. Камінський, В. П. Патика // Корми і кормовиробництво. 2003. Вип. 51. С. 3--6.

3. Січкар В. І. Роль зернобобових культур у вирішенні білкової проблеми в Україні / В. І. Січкар // Корми і кормовиробництво. 2004. Вип. 53. С. 110-- 115.

4. Адаменко Т. Зміна агрокліматичних умов та їх вплив на зернове господарство / Т. Адаменко // Агроном. 2006. № 3. С. 12--15.

5. Бушулян О. В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощу- вання: Монографія / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. Одеса, 2009; 248 с.

6. Прянишников Д. Н., Якушкин И. В. Нут // Растения полевой культуры / Д. Н. Прянишников, И. В. Якушкин. М.: 1935. С. 316--318.

7. Бабич А. О. // Зернобобові культури // Довідник агронома / А. О. Бабич, Г. П. Квітко, Д. П. Беліченко, М. П. Бойко. К.: 1985. С. 166--172.

8. Боднар Г. В. Нут // Зернобобовые культуры / Г. В. Боднар, Г. Т. Лавриненко. М.: 1977. С. 158--162. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 75 119.

9. Утеуш Ю. А. Нут // Кормові ресурси флори України / Ю. А. Утеш, М. Г. Лобас. К.: 1996. С. 79--80.

10. Томмэ М. Ф. Перевариваемость кормов / М. Ф. Томмэ, Р. Ф. Мартыненко. М.: "Колос". 1970. С. 316--318.

11. Дідович С. В. Формування та функціонування симбіозу Mesorhizobiumciceri - Cicerarietinum в агроценозах південного Степу України: автореф. Дис.. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.07. "Мікробіологія" / С. В. Дідович. Чернігів. 2007. 22 с.

12. Дідович С. В. Ефективність біологічних заходів при вирощуванні нуту в агроценозах Степу України / С. В. Дідович, О. Ю. Бутвіна, О. А. Пархоменко // Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 66. С. 151--157.

13. Колісник С. І. Бактеріальні добрива для оптимізації азотного і фосфор- ного живлення сої, нуту, гороху, чини і сочевиці / С. І. Колісник, С. Я. Кобак, С. В. Дідович, М. П. Саєнко // Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 145--151.

14. Паштецький В. С. Технологія ефективного насінництва нуту в зоні Степу України / В. С. Паштецький, О. П. Пташник, С. В. Дідович // Корми і кор- мовиробництво. 2012. Вип. 74. С. 29--35.

15. Бушулян О. В. Рекомендації з вирощування нуту в південному Степу України / О. В. Бушулян // Посібник Українського хлібороба. Науково- практичний щорічник. К.: 2012. том. 2. С. 304--307.

16. Методика державного сортовипробовування сільськогосподарських культур. К: Вип. 1. 2000. 100 с.

17. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М: «Агропромиздат» - 1985--351 с.

Додатки

Економічні витрати на вирощування нуту

Аміачна селітра - 11500 грн/т

Каліймагнезія - 19000 грн/т

Ризотрофін - 320 грн/л

Ламардор - 1171,39 грн/л

Пантера - 245 грн/л

Конект - 345,6 грн/л

Пальне - 50л/га при ціні 20грн/л (Додаток Я)

Посівний матеріал -11000грн/т

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.