Особливості вирощування коренеплідних, черешкових та листкових сортів селери

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Біологічний факультет

Кафедра плодоовочівництва і виноградарства

Курсова робота з овочівництва

Особливості вирощування коренеплідних, черешкових та листкових сортів селери

Виконала: студентка 3 курсу

денного відділення Балаж Е.Ю.

Науковий керівник: Садовська Н.П.

Ужгород 2016



Зміст

Вступ

1. Технологія вирощування коренеплідних, черешкових та листкових сортів селери

1.1 Технологія вирощування коренеплідних сортів селери

1.2 Технологія вирощування черешкових сортів селери

1.3 Технологія вирощування листкових сортів селери



Вступ

Овочівництво - це галузь сільського господарства, що займається вирощуванням овочів.

Овочами називають соковиті органи трав'янистих рослини (головки, коренеплоди, цибулини, плоди, бульби, пагони, суцвіття) одно-, дво- та багаторічних культур, які використовують як продукти харчування і сировину для промислової переробки. Залежно від хімічного складу, смакових якостей та запаху їх споживають сирими (огірок, помідор, перець, салат, редька, цибуля, часник, морква та ін.), вареними (картопля, капуста, гарбуз, кабачок, квасоля, кукурудза цукрова), засоленими (капуста, огірок, помідор), сушеними (морква, картопля, цибуля, петрушка).

Селера -- дворічна городня пряна рослина з родини селерових висотою до 1 метра. У перший рік вегетації формується прикореневій розетка з листя, в другій - стебла. За зовнішнім виглядом рослина схоже на кущ петрушки. Розрізняють декілька різновидів селери: кореневий (коренеплідний), стебловий і листовий (або кучерявий).

Коренеплід, стебла, листя та насіння селери володіють сильним ароматом, пряним слідкувати-гіркуватим смаком.

Як пряність і лікарська рослина селеру почали застосовувати ще в Стародавній Греції.

У Єгипті ця рослина вважалося священним. Його використовували під час похоронних обрядів, сплітаючи з нього траурні вінки, і додавали в страви, які їли під час поминання померлих. Таке ж ставлення до селері зафіксовано істориками в письмових давньогрецьких і давньоримських джерелах. Стародавні греки обробляли різні сорти цієї рослини - кореневої, стебловий, листковий. У Росії селеру спочатку служив декоративною рослиною і лише з часом почав вживатися як прянощі в кулінарії.

Батьківщиною селери пахучого є країни Середземномор'я, де і зараз він виростає в дикому вигляді. В даний час його культивують в якості овочевого рослини практично повсюдно: у Західній і Східній Європі, Азії, Індії, Північній і Південній Америці, а також в Африці.

Всі частини (листя, черешки та коріння) рослини використовують при приготуванні перших та других страв, салатів, напоїв, соусів. Кореневище використовують також в сушеному вигляді. В Україні культивують переважно селеру сорту Яблучна.

Листова має коротший вегетаційний період, що дозволяє вирощувати її в північних районах. Кореневу часто вирощують розсадою. Всі види селери надають перевагу вологим видам ґрунту.

У медицині використовується як сечогінне. Стебла рекомендується використовувати замість солі при захворюваннях жовчного міхура, остеопорозі, захворюваннях нирок.

У народній медицині селеру використовують для лікування нервової системи і поліпшення сну. Відварені коренеплоди використовують при обмороженнях рук і ніг.

Метою курсової роботи є ознайомлення технологія вирощування коренеплідних, черешкових та листкових сортів селери в умовах відкритого грунту.



1. Технологія вирощування коренеплідних, черешкових та листкових сортів селери

1.1 Технологія вирощування коренеплідних сортів селери

Селеру найкраще висівати після капусти, картоплі, цибулі та буряку. Не можна садити селеру на грядки, де перед цим росли інші зонтичні: морква,петрушка, пастернак, кріп.

Найбільш підходять пухкі структурні, багаті перегноєм вологі грунти. Тому при вирощуванні його на важких грунтах необхідно вносити перегній, компост або торф і протягом усього періоду вирощування проводити зволожуючі поливи.

Враховуючи те, що коренеплідна селера для формування коренеплодів продовжує рости 150 - 180 діб, в умовах України її вирощують здебільшого розсадним способом і, рідше, посівом насіння в грунт.

Безпосередньо у відкритий ґрунт насіння висівають рано навесні з шириною міжрядь 45 см, глибиною загортання насіння 0,5 - 1,0 см. Норма висіву насіння 2 - 4 кг/га, сівалками точного висіву -- менше. У фазі 3 - 4 справжніх листків рослини проривають на відстань 10 - 15 см.

Кореневу селеру висівають на розсаду у другій половині лютого -- на початку березня. Висівають у ящики або горщики з поживною сумішшю з 1 частини дернової землі й 1 частини перегною з невеликою кількістю піску. Після посіву до появи сходів ящики накривають прозорою плівкою для створення парникового ефекту.

Перед посівом насіння яровизують: замочують у теплій воді на 3 доби, потім підсушують до сипкості. На 1 м² витрачають Норма висіву насіння 1-- 1,5 г/м². Глибина загортання 0,2 см. Насіння проростає тільки на 15 - 20 - й день. До появи сходів температура вирощування селери має бути 20 - 25 °С. Потім її поступово знижують до 14 - 16 °С. Після появи 1 - 2 справжніх листочків, слід перевірити густоту розсади й у разі потреби прорідити, щоб рослини були міцними та не витягалися.

Потім сіянці пікірують на відстані 4 - 5 см одну рослину від іншої так, щоб 1/2 частина стебла була занурена в ґрунт. Через 2 тижні після пікірування проводять підживлювання розчином мінеральних добрив (1 чайна ложка нітрофоски на 1 л води) із розрахунку 2 столові ложки на 1 саджанець. До моменту висаджування у відкритий ґрунт вік розсади має становити 8 - 10 тижнів. Перед висаджуванням розсаду загартовують при температурі не вище 15 °С, залишаючи на ніч на свіжому повітрі. Без застосування пікіровки рослини проривають у рядку на відстань 3 - 4 см.

Розсаду висаджують у другій половині квітні - початок травня. За більш раннього висаджування рослини потрапляють під тривале зниження температури, внаслідок чого утворюється цвітуха, якість продукції знижується.

За 10 днів до висадки в грунт розсаду підгодовують повним мінеральним добривом в рідкому вигляді. Підживлення проводити краще вранці, після чого рослини поливають чистою водою. На ділянці висаджують розсаду коли на рослинах утворюється 4-5 листочків.

У відкритий ґрунт розсаду кореневої селери висаджують на таку саму глибину, на які вони росли, щоб на коренеплодах не утворилися додаткові корінці. Вирощують селеру широкорядним (ширина міжрядь 30-45 см) або стрічковим (25-50 см) способом. http://agroua.net/plant/catalog/cg-8/c-36/info/cag-66/ Відстань між рослинами в ряду -- 20 - 25 см, між рядами -- 35 см, таким чином, площа живлення кореневої селери повинна становити 40x40 см або 50x50 см.

У вегетаційний період ґрунт регулярно розпушують, поливають і через 2 тижні після висаджування проводять перше підживлювання мінеральними добривами. Використовують такий розчин: на 10 л води -- 1 столова ложка подвійного суперфосфату, 1 столова ложка сульфату калію та 1 столова ложка сечовини. Норма підживлювання -- 5 л розчину на 1 м². Наступні підживлювання повторюють за 2 тижні, отже, на вегетаційний період має припасти 2 - 3 підживлення.

Кореневої селера не підгортають, щоб уникнути утворення бічних корінців коренеплоду. Бічні пагони видаляють. З середини літа обривають старе листя оголюючи підставу стебла. Старі листя селери часто вражаються грибкової хворобою, тому якщо на них з'являються плями, їх потрібно відразу обривати. Є рекомендації пригинання листя селери в останній місяць вегетації для кращого відтоку поживних речовин до коріння.

Восени коренеплоди починають збирати тоді, коли почнуть жовтіти нижні листки. Збирають до сильних заморозків, у районах із теплим кліматом -- у листопаді, в умовах холоднішої осені -- на початку жовтня. Підморожені коренеплоди селери втрачають здатність довго зберігатись. Викопують кореневу селеру в суху погоду, обрізають черешки до 1 см, обрізають коріння та зберігають при температурі 1 - 2 °С, пересипаним піском.

Протягом вегетаційного періоду рослин першого року проводять заходи сортового контролю: сортові прочистки, починаючи з розсади, апробацію насінницьких посівів, осінній добір маточників і після зберігання -- весняний добір маточників.

Можна використовувати кореневу селеру для одержання взимку свіжої зелені. Міцні, здорові, неушкоджені коренеплоди висаджують у ящики на підвіконні впритул один до одного рядами, відстань між якими 10 см. Через 25-30 днів селера дає повноцінне зелене листя, його зрізують і повторюють вигонку. Другий раз зелень збирають разом із коренеплодами.

Боротьба із хворобами і шкідниками

На вирощування селери може впливати різні шкідники і хвороби, які атакують рослини на протязі всього періоду дозрівання. Щоб запобігти поширенню на грядці і в рослинах бактеріальної плямистості, серцеподібної гнилі, білої гнилі стебла, вірусної мозаїки, чорної ніжки та гнилі основи стебла селери, необхідно чітко дотримуватися основних норм вирощування рослини. http://dachadecor.com.ua/ogorod/viraschivanie-seldereya-na-dache-soveti-opitnich-ogorodnikov.htm Хвороби можна, якщо дотримуватися правил вирощування рослини. У боротьбі зі шкідниками та хворобами допоможе своєчасний полив, недопущення перезволоження грунту і загущенности розсади, прополювання бур'янів.

Позбутися від таких шкідників як равлики, слимаки, мухи можна шляхом обприскування рослин. Крім того, уникнути загибелі і втрати врожаю можна простим способом: висаджування селери упереміж з овочами або трав'янистими рослинами.

Також, чудовим методом запобігання втрати врожаю може бути змішана посадка, наприклад, з іншими трав'янистими рослинами або овочами.

Рекомендовані сорти:

1. Яблучний - скоростиглий сорт (від сходів до технічної стиглості 148 днів). Розетка невелика, листя темно-зелене, з сильним ароматом. Коренеплід округлий, трохи приплюснутий, сірувато-білий, масою 180-450 г. М'якуш білий, з відмінним смаком. Коренеплоди мають високу лежкість, транспортабельні. Листя селери багаті вітаміном С і каротином, коренеплоди - цукрами, солями кальцію і фосфору. В усіх частинах рослини багато ефірних масел і ароматичних речовин. Для отримання товарного коренеплоду насіння на розсаду висівають у лютому.

2. Діамант - середньостиглий сорт селери (145 днів). Формує великий м'ясистий коренеплід округлої форми, вагою 1,0-1,5 кг, з гладкою поверхнею білого кольору. Листки темно-зеленого кольору, вертикально спрямовані, середньої висоти. Селера придатна для свіжого споживання, переробки та зберігання. При використанні легко чиститься, не має внутрішніх порожнин.

3. Президент - сорт середнього терміну дозрівання. Коренеплоди великі, округлої форми з гладкою поверхнею. М'якоть білого кольору, без прожилок. Відзначається приємними смаковими якостями та високою продуктивністю. Стійкий до стрілкування, вірусної мозаїки і септориозу. Рекомендується для використання у свіжому вигляді та зберігання.

4. Ілона - новий скороспілий високоврожайний сорт кореневої селери. Призначений для вжитку в свіжому вигляді, переробки і зберігання. Рослина потужна, формує коренеплоди округлої форми, масою до 2,0 кг, з щільною шкіркою. При транспортуванні на далекі відстані довго зберігають товарний вигляд. М'якоть біла, щільна, м'ясиста. Коренеплоди характеризуються високим вмістом сухих речовин і в процесі переробки зберігають дуже насичене біле внутрішнє забарвлення. Стійкий до стрілкування.

5. Празький Гігіан - середньоранній сорт кореневої селери. Від сходів до збору врожаю - 120-130 днів. Формує великий, м'ясистий коренеплід округлої форми, масою 300-500 г. М'якуш білий, щільний, соковитий, з ніжним смаком та ароматом. Сорт містить велику кількість вітамінів, прекрасно зберігається. Використовують в домашній кулінарії та консервуванні.

6. Албін - Середньопізня. Вегетаційний період 120-140 днів. Формує округлі коренеплоди, масою до 400 г. Листки зелені з довгими черешками.

7. Едвард - сорт середньопізній, високоврожайний.Формує правильної округлої форми, середньо заглиблені в грунт коренеплоди. Бокові корінці розміщені низько і утворють бороду. Мякуш біла, ароматна, не деревяніє. Відрізняється відмінними якостями коренеплодів, товарність продукції складає 95%. Листки зелені, напівстоячі, з довгими черешками. Сорт стійкий до септоріозу. Придатний до споживання у свіжому вигляді, переробки та зберігання. Вирощують розсадним способом. Насіння висівають в парники або теплиці по 0,3-0,4 г/м2 в кінці лютого. Розсаду висаджують у 55- 60-денному віці з міжряддям 45-60 см. В рядку рослини розміщують на віддалі не менше як 15-20 см. Догляд за рослинами загальноприйнятий для зони вирощування.

8. Грибовський - середньостиглий сорт із запашними темно - зеленим листям та фіолетовими черешка;

9. Юдінка - вельми урожайний сорт з гарним коренеплодом без жорстких бічних коренів.

1.2 Технологія вирощування черешкових сортів селери

Як і кореневої селера так і черешкової селера віддає перевагу легким суглинні або супіщані грунти, багаті органікою. Навесні в грунти вносять велику кількість гною або компосту. Вирощування розсади черешкові селери таке ж, як і кореневого.

Місце для черешкової селери необхідно сонячне, забезпечене водою, з родючим грунтом, нейтральною кислотністю (pH 6,5 - 7,5).

Вирощування розсади селери. Черешкова селера з тривалим періодом розвитку краще вирощувати через розсаду. Висівають на розсаду в 3-й декаді лютого - 1-й декаді березня в ящики

Без підготовки насіння сходить довго (більше 20 днів). Тому для прискорення проростання тримають їх добу в розчині іммуноцітофіта (1 таблетка на 20 мл води).

Ящик заповнують легкої живильною сумішшю, складеною із городньої землі і перегною в рівних частинах з додаванням невеликої кількості піску. Насіння закладають неглибоко, вони краще проростають на світлі. Зверху ящик прикривають склом.

До появи сходів тримають ящик при кімнатній температурі. Паростки проростають через 7-10 днів. Тоді скло знімають, а посіви переносить у світле прохолодне місце (10 - 12 °С) на тиждень, щоб запобігти витягування сіянців.

У міру потреби поливають теплою водою, намагаючись не намочити сім'ядольні листки. Полив холодною водою може призвести до захворювання чорною ніжкою. Якщо ж з'явилися її ознаки, використовуємо біопрепарат триходермин, який стримує розвиток інфекції.

При утворенні 2 - 3 листків, приблизно через 40 днів після появи сходів, пересаджують сіянці в касети або горщики. При пересадці точку росту не засинають. Після сіянці поливають і закривають на добу вологим папером.

Через два тижні підгодовують розчином комплексного мінерального добрива (1,5 г/ л води). Якщо листя селери бліднуть, удобрують сечовиною (0,5 г/л води). Підгодівлю повторюють через 10-12 днів, поступово доводячи дозу добрив до 2 г/л.

За тиждень до висадки на постійне місце розсаду загартовують. Спочатку при 15 °С на 2 години, поступово час перебування збільшуємо.

При невеликому кількості вирощування черешкова селера можна не пересаджувати в горщики, а лише прорідити, залишаючи між сіянцями інтервал 6 см. Або ж відразу сіяти в горщики насіння, поміщаючи в кожен 5-7 штук і видаляючи зайві по мірі зростання.

Посів селери на грядці

Після сходження снігу суглинни грунти перекопують, попередньо розсипавши 30 - 40 г/м² будь - якого комплексного мінерального добрива. На торф'янистих грунтах необхідно ще внести мікроелементи, краще в рідкому вигляді.

Зелені сорти черешкової селери, крім менш холодостійких, можна відразу висівати в грунт. Так як ефірне масло, що міститься в насінні, гальмує появу сходів, висівають після пророщування. Мокрі насіння загортають у вологу паперу. Після чого насіння ставлять в холодильник і тримають там кілька днів при температурі 1 °С.

Висівають у квітні - травні в борозенки глибиною 0,5 см, зроблені впоперек грядки через 30 - 40 см або в 3 ряди вздовж неї. Насіння присипають вологою землею, а грядку закривають плівкою. Сходи з'являються на сьомий день після посіву, тоді знімаємо плівку.

Черешкова селера в невеликій кількості можна розсаджувати серед капусти, буряків, картоплі, по краю грядки з огірками. Вигода буде подвійна: економія місця і захист сусідів, так як селера відлякує багатьох шкідників від кладки яєць.

Висадка розсади селери. Розсаду селери висаджують на початку травня, що запобігає передчасному стрілкування рослин. До цього часу грунт добре прогріта і укорінення відбувається швидко. При висадці розсади точку росту засипати не можна.

Черешкові сорти утворюють потужні кущі, тому розміщують розсаду за схемою 50Ч40. Розсаду розміщують так, щоб підстави листя знаходилися на рівні грунту, а точка росту над землею. Це сприяє безперервному зростанню і хорошій якості черешків.

Після посадки розсаду поливають, грунт навколо присипають тирсою, торфом або скошеною травою, щоб довше утримувалась волога.

Догляд. Посіви селери звільняємо від бур'яни. Перший раз проріджують при появі 4-6 листків, залишаючи між кущиками 15-20 см. Другий раз через 10 днів, збільшуючи відстань між рослинами двічі.

Не допускаючи сильного ущільнення грунту, постійно рихлимо її. Спочатку на глибину 5 - 6 см, а після дощів або поливу на 12 - 15 см, поєднуючи з внесенням добрив.

Черешкова селера добре реагує на підживлення перегноєм, гноєм, золою, мінеральними добривами. Перший раз підгодовують через 2 тижні після висадки розсади або через місяць після появи сходів, використовуючи настій коров'яку (1:10) з додаванням сірчанокислого калію (10 г на кожні 10 л розчину). Після підгодівлі рослини поливають чистою водою для попередження опіків.

Другу підгодівлю проводить через 3 тижні після першої, використовуючи 10 г аміачної селітри, 30 - 40 г суперфосфату і 20 - 30 г сірчанокислого калію на 1 м². Добрива закладаємо в мотикою грунт на невелику глибину. На бідних грунтах рекомендується провести і третю підгодівлю, аналогічну другий.

Поливають селера щотижня, витрачаючи 20 л/м². Коли в серпні і вересні дощів випадає мало, поливну норму збільшуємо до 25 л/м².

Щоб надати зеленим черешкам приємний смак, їх треба ізолювати від сонячного світла. Тоді вони набувають світло-зеленого або майже біле забарвлення, зменшується вміст ефірних масел, поліпшується смак. Найпростіший спосіб відбілювання - підгортання землею. При цьому не можна засипати точку росту і основну масу листя.

У цього способу є один недолік - часто черешки набувають земляний присмак. Тоді припиняють відбілювати черешки в період росту, а після збирання прикопують разом з листям в підвалі або парнику, де вони відмінно вибілюються. Однак урожайність при цьому знижують.

Відбілювати можна з іншим способом. Коли рослини селери повністю сформуються і досягнуть висоти 30 см, що відбувається зазвичай у першій половині вересня, обережно збирають листя і пов'язують м'якою тканиною. Потім зрушують грунт біля основи рослин, щільно обертають черешки пакувальної папером, пов'язують шпагатом. Між краєм обгортки і поверхнею грунту не повинно бути просвіту. Зверху обгортка повинна закінчуватися близько листя, не закриваючи їх.

Процес відбілювання починають за 20 днів до збору врожаю. Як обгортки хтось використовує кілька шарів газет, інші збирають листя в пучок, надягаючи на них пластикову пляшку з відрізаним дном і горлом, а простір від заснування до листя заповнюють тирсою, опалим листям. Загалом, способів відбілювання безліч, головне світло не повинне потрапляти на черешки!

Збір врожаю. Черешки прибирають у вересні - жовтні. У кожному разі, весь урожай повинен бути зібраний до заморозків - від мороза черешки стають непридатними в їжу.

В темному підвалі обгортки з черешків можна зняти. Вони добре вибілюються і стають ніжними.

Акуратно витягують з ґрунту рослини з коренями і залишають в прохолодному вологому місці. Іноді прикопують в підвалі, помістивши, не знімаючи обгортки, у вологий пісок. І відразу ж відкривають кватирки і двері для провітрювання, щоб обгорнені черешки не загнили. Перед заморозками провітрювання підвалу закінчують і так зберігають селеру до весни.

Якщо зібраних рослин небагато, зберігають в холодильнику. У вибілених черешків обрізають коріння і листя, очищають від землі, промивають під струменем холодної води, злегка обсушують. Укладають в плівкові пакети або загортають в алюмінієву фольгу і ставить в холодильник. У такому вигляді черешки відмінно зберігаються при температурі 0 - 2 °С місяць і навіть довше.

Якщо на порозі заморозки, а селера не встиг повністю сформувати черешки (частіше це відбувається при посіві відразу на грядку), їх можна виростити. Як правило, краще доращиваются відбілюючі сорту. Вони добре переносять пересадку, дають невеликі відходи і зберігають зелений колір протягом тривалого часу. Підростити селера можна в теплиці або підвалі при температурі 4 - 6 °С, відносній вологості повітря 85 - 90 % і помірному поливі. За час дорощування (60-80 днів) з'являються молоді листя, виростають черешки.

Боротьба з хворобами і шкідниками. Боротьба від селерових (борщові) муха: дотримуватися сівозміни, попередньо вапнувати кислий грунт, вчасно проріджувати сходи, знищувати борщівник бур'яни однойменного сімейства, глибоко перекопувати грядку восени.

Боротьба від морквяних муха і морквяна листоблошка: своєчасно проводити прополки, підгодівлі і розпушування ґрунту. На початку червня і в перших числах серпня два-три рази посипати ґрунт між рядами сумішшю з рівних частин тютюнового пилу та піску або сухою гірчицею (1 ст. ложка/м2) з інтервалом 7 - 8 днів. селера вегетаційний розсадний вирощування

Боротьба від бобових попелиц: При перших ознаках появи шкідника обприскувати селера відварами або настоями з бадилля помідорів, картоплі, кульбаби, деревію. Непоганий результат дає водний настій шкірок апельсина, мандарина або лимона (1:10), який витримують 3 - 5 діб.

Профілактика і лікування від церкоспороз (ранній опік) і септоріоз (пізній опік): Знезаражувати насіння при температурі 48 гр100=адусів протягом 30 хвилин, дотримуватися сівозміни, знищувати бур'яни і рослинні залишки. При сильному поширенні обприскувати рослини 0,1%-ним фундазолом або топсином-М, норма витрати розчину 1 л на 10 м². Остання обробка за 20 днів до збирання.

Профілактика і лікування від борошниста роса: Глибоко перекопувати грунт, знищувати хворі рослинні залишки і бур'яни, дотримуватися чергування рослин. При сильному поширенні інфекції обприскувати рослини настоєм польового осоту (300 г на 5 л води, настоювати 8 годин).

Профілактика і лікування від огіркова мозаїка: У районах поширення мозаїки необхідно проводити посів або висаджувати розсаду раніше, своєчасно видаляти бур'яни, обприскувати рослини проти попелиці відваром бадилля помідорів (2 кг сухої гички на 10 л води, кип'ятити 30 хвилин на слабкому вогні, процідити після відстоювання і розвести 2-3 л відвару в 10 л води).

Профілактика і лікування від іржа: проводити посів або висаджувати розсаду в оптимальні терміни, обприскувати рослини біологічними засобами захисту: фітоспорін-М (4 - 5 мл/л води), бактофіт (7 г/л води). Цієї кількості достатньо для обробки 10 м².

Дефіцит бору викликає загибель точки росту в центрі розетки разом з прилеглими листям. Профілактика і лікування: дотримуватися правил агротехніки, своєчасно поливати рослини, проводити обприскування бурої в концентрації 0,04% протягом усього сезону.

Рекомандовані сорти:

1. Атлант - від сходів до збирання проходить 150 - 170 днів. Черешки довжиною 40 - 45 см, вага розетки 300 - 340 г. Врожайність до 3,3 кг/м². Сорт потребує відбілюванні.

2. Золотий - від сходів до врожаю проходить 150 - 160 днів. Черешки слабозігнутий, світло - зелені, слаборебристі, середньої довжини, вага розетки 830 г, врожайність до 5 кг/м².

3. Малахіт - Від сходів до врожаю проходить 80 - 90 днів. Черешки товсті, мяси запашні, світло - зелені, слабозігнутий зі злегка ребристою поверхнею, довжина 30 - 35 см, вага розетки 1,2 кг. Врожайність 2,8 - 4 кг/м².

4. Чоловіча Доблесть - перспективний сорт, до прибирання готовий через 150 - 165 днів після появи сходів. Черешки великі, товсті, ясно - зелені, злегка ребристі, слабозігнутий, довжина 45 - 55 см, вага розетки 560 - 650 г. Врожайність до 3,3 кг/м². Сорт потребує відбілюванні.

5. Паскаль - від сходів до врожаю проходить 100 днів. Черешки світло-зелені, слабоизігнутий, довжина 25 - 30 см, вага розетки до 450 г. Врожайність до 3,9 кг/м². Сорт потребує відбілюванні.

6. Танго - один з кращих сортів, готовий до збирання через 160 - 180 днів. Черешок довжиною до 50 см, блакитно - зеленого кольору, сильно вигнутий з внутрішньої сторони, без грубих волокон, вага розетки до 1 кг. Цінність сорту - висока ароматичність, тривале збереження товарного вигляду, хороший смак. Врожайність 1,9 - 3,7 кг/м². Сорт стійкий до цвітухи та іржі.

7. Хрускіт - готовий до збирання через 100 - 120 днів після появи сходів. Черешки темнозеленого кольору, ароматні, соковиті, середньої довжини. Врожайність 2,9 - 3,2 кг/м². Сорт холодостійкий, потребує відбілювання.

8. Юта - готовий до збирання через 160 - 180 днів після появи сходів. Черешки потужні, темно - зелені з фіолетовим відтінком, вигнуті з внутрішньої сторони, без волокон, масою 350 г, довжиною 25 см. Дуже ароматні, довго зберігають соковитість. Врожайність 3,7 кг/м². Сорт потребує відбілюванні.



1.3 Технологія вирощування листкових сортів селери

Вегетаційний період 110-180 днів. Даний вид відрізняється потужним черешком, який досягає до півметра в довжину. Його висаджують за допомогою розсади, придбаної або вирощеної самостійно в невеликих домашніх теплицях. Вік розсади готової до висадки, як правило, не менше 50-ти днів. Саме тому рекомендується заготовлювати розсаду якомога раніше.

Перед посадкою в грунт (початок травня) розсаду поступово загартовують в перебігу тижня, виставляючи її на відкрите повітря на певну кількість часу. З кожним днем час загартовування збільшують. У грунт селеру, вирощування якої націлене на отримання черешків, висаджують рядами з інтервалом 30 сантиметрів між кущами і 40 сантиметрів в міжряддях. Для цього організують посадочні ями глибиною 10 сантиметрів, які рясно поливають.

Коріння розсади гострим ножем вкорочують на третину, і зріз присипають товченим деревним вугіллям. Черешки селери, вирощені в природі мають зелений колір і гіркуватий присмак. Щоб прибрати останній, застосовують методику відбілювання. Вона полягає в підгортанні стебла (паростка) землею, починаючи з серпня і до кінця вересня. Збирання врожаю черешкові селери проводиться на початку жовтня.

Висаджувати розсаду у відкритий грунт можна кілька гущі, між рядами 40-45 см, між рослинами в ряду 15-22 см. Черешкова селера підгортають за два-три тижні до збирання, зазвичай на початку вересня, щоб отримати вибілені черешки. Однак попитом також користуються невибілені черешки. Замість підгортання зручніше використовувати крафт- папір, м'який хвилястий картон, солому, навіть газету та інші матеріали. Стебла повинні бути щільно притиснуті один до одного і загорнуті в світлозахисний матеріал. Зверху листя залишаються вільними.

Для зберігання рослини викопують разом з корінням і не знімаючи папери встановлюють у ящик з вологим піском.

Черешкова селера - від посіву до врожаю

Осінні клопоти

Про вирощуванні черешків розповім на своєму прикладі. Земля у нас важка, тому грядку формуємо з осені. Під перекопування вносимо добрива: відро перегною або компосту, склянка золи, 1 ст. ложку суперфосфату на 1 м2. Кислотність висока, тому грунт известкуем. Бажано вносити вапно під попередники, тобто овочі, які росли на цьому місці до селери.

Ті, у кого грунт легка, можуть вирощувати черешки в траншеї шириною 40 см, завглибшки 30 см. Засипають її поступово, по мірі підгортання рослини для відбілювання. Це старовинна технологія, недолік її - занадто повільний розвиток рослин. Але його можна прискорити, якщо на дно траншеї укласти компост або гній, а зверху насипати родючий грунт, не доходячи до краю траншеї 8 див. Підготовлену восени грядку або траншею розпушують навесні.

ВИРОЩУВАННЯ ЧЕРЕШКОВОЇ СЕЛЕРИ З НАСІННЯ

Черешкова селера давно і міцно увійшов в меню людей з різних країн світу. У цьому немає нічого дивного, так як ця рослина має не тільки незвичайним смаком, але і славиться своїми корисними властивостями. Плюс до всього, черешкової селери можна приготувати величезну кількість всіляких страв, починаючи від дієтичного супу і закінчуючи чудовим десертом. Тим, хто є прихильником здорової та корисної їжі, добре відомо, що вартість черешкової селери досить висока. Між тим, виростити його можна самостійно, якщо у вас під рукою є насіння цієї корисної рослини.

Пророщування насіння селери в домашніх умовах

Вегетативний період черешкової селери становить не менше 5-6 місяців. Тому якщо вже в середині літа ви хочете отримати відмінний урожай цієї овочевої культури, про розсаду слід подбати вже на початку лютого. Правда, потрібно враховувати, що черешкова селера - рослина досить тепло - і світлолюбна. Тому для нього необхідно створити сприятливі умови. Це означає, що у приміщенні, де знаходиться розсада, доведеться постійно підтримувати температуру на рівні + 20-22 градусів. При цьому світловий день для саджанців повинен становити не менше 8 годин.

Насіння черешкової селери не потребують додаткової обробки, проте для їх пророщування краще всього використовувати одноразові стаканчики, наповнені сумішшю торфу, перегною і річкового піску. Правда, щоб підвищити схожість насіння, деякі досвідчені садівники виконують процедуру барботуванні - поміщають їх в ємність з водою кімнатної температури, а потім кожну годину насичують киснем рідину. Зробити це можна за допомогою звичайного душу, який включається на повну потужність, а потім розсіювач поміщається в ємність з замоченными насінням. Через 5-6 годин барботуванні насіння висаджують в підготовлений і добре зволожений грунт, після чого кожен стаканчик слід затягнути целофановою плівкою.

Перші пагони черешкової селери з'являються, як правило, через 10-12 днів. Як тільки це відбудеться, плівку можна буде повністю видалити зі стаканчиків за умови, що розсада знаходиться в досить теплому приміщенні. Плюс до всього, для того, щоб саджанці селери розвивалися досить інтенсивно, можна використовувати в якості підгодівлі звичайну золу з розрахунку 1 столова ложка на 0,5 л води. Такий сумішшю розсаду потрібно поливати хоча б 1 раз на місяць. Тим не менш, не слід розраховувати на те, що в перший місяць черешкова селера буде інтенсивно рости. Навпаки, може скластися враження, що саджанці ось-ось загинуть. Проте при правильному догляді і дотриманні температурного режиму цього не станеться.

Якщо для висадки насіння ви використовували не одноразові стаканчики, а лотки або контейнери, то через 35-40 днів після висадки насіння виконується процедура пікірування рослин. Якщо цього не зробити і не розсадити селера, то дуже багато пагони просто загинуть через брак вільного простору і поживних речовин.

Висадка селери у відкритий грунт і подальший догляд

Вважається, що черешкова селера готовий до перенесення у відкритий грунт тоді, коли висота саджанців досягає 12-15 см. Однак слід враховувати й погодні умови, адже рослини легко можуть загинути навіть при незначних заморозках. Тому зазвичай черешкова селера пересаджують у відкритий грунт в першій половині травня, а вже в середині липня збирають урожай.

Черешкова селера вирощується заради соковитих і поживних стебел. Однак не варто забувати, що вони містять в собі величезну кількість ефірних масел, що не найкращим чином позначається на смакових якостях живців. Тому необхідно своєчасно виконати процедуру їх так званого відбілювання - стебла повинні бути світлими. Домогтися цього можна шляхом підгортання рослин, тобто інтенсивної присипки стебел землею на висоту до 10-15 див. Причому, за сезон цю процедуру необхідно виконувати не менше 2-3 разів. Втім, сьогодні у продажу можна без праці знайти самоотбеливающиеся сорти черешкової селери, які не вимагають додаткової обробки і володіють відмінними смаковими якостями.

Кореневу селеру висівають на розсаду в лютому, черешкову -- з лютого по травень.

Черешкову селеру підживлюють розчином аміачної селітри й калійної солі з розрахунку по 500 г кожного добрива на одну сотку. Під час росту рослин у черешкової селери видаляють бічні пагони.

Черешкову селеру можна зберігати 1,5 - 2 місяці, якщо викопати її з коренем і прикопати в сховище в шар землі або піску. Листкову та черешкову селеру можна також зберігати в поліетиленових пакетах. Для цього в неї обрізають корінь і підтримують температуру 0 - 1 °С. У таких умовах рослини зберігаються 3 - 4 місяці.

Для одержання насіння коренеплоди навесні перед посівом витримують на світлі й пророщують. У середині квітня -- на початку травня їх висаджують у відкритий ґрунт із розрахунку 1 рослина на ділянку 60x30 см. Подальший догляд за насінною селерою такий самий, як і за харчовою.

Рекомендовані сорти: коренева селера -- Коренева грибовська, Яблучна, Сніжна куля; черешкова -- 30лоте перо, Юта

Насіння черешкової і листкової селери на зелень висівають рано навесні, як тільки достигне ґрунт. У разі запізнення з сівбою навіть на 5 днів вологість грунту, особливо у верхньому шарі, зменшується і дуже важко одержати дружні сходи. Спосіб сівби широкорядний (30-45 см) або широкосмуговий (як моркви). Норма висіву насіння 0,1-0,2 г/м.кв.. Глибина загортання 0,5-1,5 см. До і після сівби верхній шар грунту ущільнюють. На з'явлення сходів позитивно впливає також мульчування рядків. Догляд за рослинами такий самий, як і за морквою і петрушкою.

На зелень селеру збирають протягом літа 2-3 рази (як петрушку). Під час обрізування зелені листки в'яжуть у пучки і також використовують за призначенням. Зберігають листки селери так само, як і петрушки.

Для одержання розсади насіння коренеплідної та черешкової селери висівають у парники чи розвідні теплиці у другій половині лютого -- на початку березня. Насіння у неї найдрібніше у групі коренеплідних, тому перед сівбою його намочують протягом 2-3 діб у воді, міняючи її щоденно. На 1 мІ витрачають 1,0-1,2 г насіння. Розсаду вирощують з пікіровкою або без неї.

Технологічні заходи вирощування маточників селери, збирання і зберігання такі самі, як у моркви. Для збереження центральної ростової бруньки маточників під час обрізування листків залишають черешки 1-2 см.

Відібрані навесні маточні коренеплоди висаджують рано, коли в ґрунті є достатні запаси вологи і знижена температура ґрунту. При цьому враховують вимоги просторової ізоляції між сортами -- не менше 2000 м на відкритій ділянці і 600 м -- на захищеній. СхемаРОЗМІЩЕННЯ рослин -- 70Ч30-35 см (від 40,8 до 50 тис. шт. /га). Глибина висаджування 8-12 см з прикриванням маточників шаром ґрунту 3-4 см. Через 10-15 днів після висаджування починає відростати розетка листків. Протягом місяця швидко наростає коренева система і розетка листків на довгих черешках. Коренева система зосереджена переважно в орному шарі, лише незначна частина корінців проникає на глибину до 80-90 см.

Після завершення відростання листків утворюється квітконосне стебло гранчасто-округле, борозенчасте, сильно розгалужене, заввишки до 120 см. Закінчується стебло кулясто-подібним зонтиком, який складається з 10-18 маленьких зонтиків. Насінники починають цвісти через 60-70 діб після висаджування маточників. Спочатку зацвітає центральний зонтик, потім -- другого, третього та наступних порядків.

Технологічні заходи вирощування, збирання і обмолочування насінників, очищення насіння, заходи сортового і насінного контролю подібні до моркви.

У зв`язку з неодночасним цвітінням зонтиків з пагонів різних порядків галуження і квіток у них насіння достигає також нерівномірно, а при перестиганні -- швидко осипається. Тому його потрібно збирати вибірково. Спочатку зрізують центральні зонтики після побуріння, потім -- із пагонів заміщення та першого порядку, пізніше -- суцільно.

За механізованого способу збирання насінники селери скошують у фазі воскової стиглості після побуріння зонтиків першого порядку і складають у валки для післязбирального дозрівання та підсушування. Далі насінники обмолочують, насіння очищають і доводять до посівних кондицій. Упаковують насіння у стандартні мішки з масою 40 кг. Урожайність насіння становить 0,4-0,8 т/га, маса 1000 насінин -- у середньому 0,4-0,5 г. Схожість зберігає протягом 2-3 років.

За вимогами ДСТУ 7160:2010 сортові якості оригінального насіння повинні бути не нижче 98%, елітного і репродукційного -- 97% (як у петрушки). Схожість насіння всіх категорій -- 70%. Вологість не вище 10%. У групі коренеплідних у селери вищі вимоги до схожості, ніж у петрушки і пастернаку.

З листових сортів селери особливо виділяються грузинські сорти, а з черешкових найкраще зарекомендували себе імпортні сорти: Юта, Паскаль, Флорида, Золоте перо. Вони утворюють велику розетку з великою листяної масою.

(К)Проростання насіння на світлі без закладення їх землею йде швидше на 4-6 днів. При посіві насіння у відкритий грунт їх пророщують. За 14 днів до посіву насіння замочують у теплій воді протягом 3 діб, при цьому часто міняючи воду. Потім насіння тонким шаром розсипають між двома шарами тканини, кладуть на вологі тирсу і витримують у теплому приміщенні до появи перших паростків.

Перед посівом насіння змішують з сухим піском. Грунт для сіянців повинна бути підготовлена з торфу і перегною з додаванням невеликої кількості піску. У посівні ящики насіння висівають рядками на відстані 5 см, в парниках - на 8-10 см.

Догляд полягає в розпушуванні грунту, прополка і поливах. Селера дуже чуйний на розпушування, тому за сезон грунт між рядками розпушують 4-6 разів.

На малородючих грунтах добре проводити підживлення гноївкою (1: 10). Для отримання зелені селери з відкритого грунту застосовують багаторазову зрізання листя. Листя зрізають, коли розетка їх досягає висоти 25-30 см, за сезон вона розвивається до такого стану до 2-3 разів.

При вирощуванні черешкові селери в другій половині літа підгортають землею черешки листя, від чого вони стають світло-зеленими за забарвленням, в них зменшується вміст ефірних масел, пропадає гіркоту і смакові якості черешків підвищуються. При окучивании стежать, щоб не були засипані землею сердечко і верхня частина листя залишалася на поверхні.

Підготовка насіння. Кількість насіння розраховують із співвідношення 2 грами на один квадратний метр. Проростання селери з насіння досить тривалий процес, який досягає 20-ти днів. Обумовлено це великою кількістю ефірних олій, для видалення яких проводять додаткову підготовку. Насіння поміщають в неглибоку ємність з водою і витримують протягом доби. Після цього готують слабкий розчин марганцю (1%) і витримують в ньому насіння селери протягом години.

Листова селера. Вегетаційний період 80-90 днів. Цей різновид найбільш поширена на вітчизняних присадибних ділянках, оскільки методика його вирощування найбільш проста. Вона має невеликий по довжині черешок, тонкий корінь і рясну зелень. Висаджують листову селеру, вирощування якого не обтяжливо холодним кліматом, за допомогою насіння. Їх поміщають безпосередньо в грунт (кінець квітня - початок травня). До слова, його можна ростити на підвіконнях і в теплицях, або ж дорощувати разом з іншою зеленню взимку, пересадивши восени з грунту в квіткові горщики. Розсада селери. Насіння висаджують рядами з інтервалом 30 сантиметрів. Так як вони дуже дрібні, це ускладнює посадку. Як правило, їх не закопують у грунт, а просто викладають на поверхню, зволожують, за допомогою розпилювача і накривають плівкою, залишаючи зазори для проникнення повітря. Можна покрити насіння тонким шаром вологого піску. Якщо температура на вулиці під час росту частіше опускається до +10 ° С і нижче, селера може почати цвісти, що може зіпсувати урожай. У цьому випадку слід організувати утеплення.

Зволожувати грунт розпилювачем необхідно щодня, аж до проростання. Коли з'являються перші паростки плівку необхідно прибрати. Після того як паростки зміцніють, їх необхідно проріджувати, видаляючи слабкі і залишаючи простір для інтенсивного росту добре розвинених. Зелень селери зрізають по мірі зростання. В залежності від сорту, знову відросло пагони листового селери, виростаючи знов можуть зберігати чи не зберігати аромат рослини.

Коренева селера.

Вегетаційний період 140-200 днів. Аналогічно черешковій, кореневу селеру вирощують за допомогою розсади, яка вирощується протягом двох місяців. З іншого боку він мало схильний шкідників і хвороб, а також легко переносить заморозки. Вага одного кореня може досягати половини кілограма. Однак при всіх цих якостях, він поки ще рідкісне явище на вітчизняних присадибних ділянках, в чому унаслідок низької популярності в кулінарії. Підводячи підсумки, хочеться нагадати, що будь-яка частина селери, як і у зеленої цибулі, вирощеного в теплиці, незалежно від виду, може бути використана в їжу, а значить що якщо ви випадково замість листового, просадили кореневу селеру, не впадайте у відчай, його листя також придатна, просто її буде дещо менше. Зате в зимовий період у вас буде додатковий урожай, який також володіє всіма притаманними якостями культури.

У відкритий грунт розсаду селери висаджують у другій половині травня. Ця культура досить холодостійка, розсада витримує заморозки до -5 ° С. Однак довга холодна погода в травні (нижче +10 ° С) може призвести до утворення цветухи в перший рік життя (селера - дворічник). Тоді ні хороших черешків, ні тим більше коренеплодів отримати не вдасться. Оптимальна температура для росту і розвитку селери 18-22 ° С.

Грунти. Ця культура віддає перевагу легким, супіщані, пухкі і родючі. Кращі попередники - капуста, томати, бобові, огірки і картопля. Не можна садити селеру на грядки, де перед цим росли інші зонтичні: морква,петрушка, пастернак, кріп.

Грунт готують з осені: перекопують на глибину 20-30 см, вносять 3-4 кг перегною або компосту і 20-30 г подвійного суперфосфату на 1 кв. м, а навесні - 30-40 г комплексного мінерального добрива.

Розсаду висаджують на відстані приблизно 10 см з міжряддями 40-50 см.

Селера - дуже вологолюбна культура, тому поливи повинні бути регулярними і рясними (до 5 л на 1 кв. М). Землю навколо рихлять і прополюють.

У міру зростання посадки проріджують, видаляючи найбільш слабкі рослини. Остаточна відстань між рослинами повинна бути 15-20 см для листової і черешковоїселери і 25-40 см (залежно від сорту) для кореневої.

Підгодовують два рази за сезон: через два тижні після висадки і три тижні потому. У підгодівлях кореневої селери повинен переважати калій, а листової - азот і калій у рівних співвідношеннях.

Зелень листової селери зрізають у міру необхідності. Восени перед заморозками її зрізують повністю, заморожують або сушать. Черешкову починають прибирати у вересні. Коренеплоди викопують спочатку вибірково, починаючи з вересня, а в жовтні повністю. Зелень обрізають, а бульби зберігають при температурі 2-5 ° С.

Викопані коренеплоди селери можна посадити у контейнери і вирощувати зелень протягом усієї зими.

Глибока осіння обробка грунту забезпечує успіх вирощування кореневої селери.

Важкі глинисті грунти повинні бути добре дренованих. Можна вирощувати селеру на торфовищах, однак селера не виносить підмокають грунтів.

Грунт має бути слабокислою або нейтральної pH 6,5-7,0, кислого грунту селера не виносить.

Селера сильно схильний грибних захворювань. Тому досвідчені городники радять для профілактики захворювань рослини і грунт кілька разів обприскувати відваром хвоща.

попередники

Мінімальний термін повернення на колишнє місце не менше 4 років. Неприпустимі попередники - морква, петрушка, пастернак.

сусіди

У селери і білокачанної капусти відзначені відносини взаємодопомоги: капуста стимулює зростання селери, а селера відганяє від капусти метеликів - білявок. Селера добре поєднується з томатами, шпинатом, огірками, салатом, буряком. Особливо благотворно на нього діють шніт -цибуля і кущова квасоля, не рекомендується саджати селера поруч з кукурудзою, картоплею, петрушкою, морквою.

У культурі вирощують три різновиди селери: листовий, черешкова і кореневої.

кореневої селера

На відміну від інших видів селери формує великі м'ясисті коренеплоди. На нижній їх частині утворює численні коріння - бороду. У їжу використовують як коренеплоди, так і листя з черешками.

Порада: Відмовтеся від використання кореневого селери сорту " Яблучний " - нині він багато в чому втратив свої сортові ознаки. Хороші результати отримують при використанні сортів Фригг, Юдінка, Празький велетень. Використовуйте сорти сучасної селекції, наприклад голландської фірми Бейо Заден ( Bejo Zaden ).

Агротехніка.

Селера вимагає нейтральної реакції грунту, проте вапнування слід проводити під попередню культуру. Восени вносять перепрілий гній в кількості 6-8 кг / кв.метр ( якомога більше ) і перекопують. Компост краще використовувати навесні. Навесні вносять мінеральні добрива з розрахунку г на 1 кв. метр: сірчанокислий амоній 30-40 г, калійну сіль 30-40 г, подвійний суперфосфат 20-30 г або відповідна кількість комплексних добрив. Частина калійних добрив добре замінити золою 100 г (одна склянка ).

Розсада.

У селери довгий вегетаційний період - 170-180 днів, тому якісні коренеплоди можна отримати тільки з сильної розсади. Насіння селери висівають 1-15 березня після знезараження і замочування ( ). Особливість насіння селери полягає в тому, що їх не можна сильно присипати землею, вони повинні бути на поверхні, при яскравому освітленні, особливо 3-7 днів в період проростання. Сходів слід очікувати через 1-1,5 тижні. Поливати слід обережно, можна використовувати пульверизатор. Розсадний ящик краще прикрити склом або п / е плівкою.

Коли виросте перший справжній лист, розсаду пікірують у торфоперегнійні горщечки розміром 5х5 см або парник. У віці 60 діб - фаза п'яти справжніх листків - розсада готова до висадки.

Висадка розсади.

На постійне місце розсаду бажано висаджувати після 15 травня ( 20-25 травня), тому що якщо вона потрапить під заморозки, то частина рослин піде у стрілку, корінь стане неїстівним ( дрібним і грубим ).

Дуже важливо при посадці не заглиблювати розсаду, садити рослини так, як вони росли в парнику, інакше коренеплоди виростуть дрібними, з безліччю бічних коренів, що сильно знизить їх якість.

Найчастіше селера висаджують на грядки з відстанню між рядами 65 см, між рослинами в ряду 20 см. Скоростиглі сорти вирощують за схемою 40х40 см, на звичайній грядці можна розмістити три ряди рослин. Середньостиглі сорти селери висаджують за схемою 50- 60х20 -30 см.

Після висадки розсаду, особливо ослаблену, слід підгодувати розчином повного добрива або розчином аміачної селітри, суперфосфату і калійної солі по 20-25 г на 10 літрів води.

Догляд.

Догляд полягає в регулярних поливах і підгодівлі і розпушуваннях.

Селера - вологолюбна рослина, тому поливи повинні бути регулярними. Особливо важливі рясні поливи в останній місяць вегетації, коли відбувається рясний налив коренеплодів. Полив проводять під корінь.

За час вегетації проводять 2-3 підживлення рослин розчином повного мінерального добрива, як зазначено вище.

Розпушування зазвичай закінчують до змикання листя між рядами.

Наприкінці вересня, коли коренеплоди наллються, рослину можна подокучіть.

Прибирання.

Коренеплодам дають досягти максимального розміру, оскільки смакові якості селери з віком не погіршуються. Забирають селера до настання стійких заморозків. Коренеплоди акуратно викопують, ножем обрізають мичкуваті коріння. Дрібні коренеплоди теж закладають на зберігання, взимку їх можна використовувати для вигонки зелені. Листя обрізають або просто відкручують, залишають тільки 3-4 молодих аркуша. Зрізані листя сушать і надалі використовують як приправу. У підвалі коренеплоди укладають у вологий торф або пісок в впритул так, щоб шийка і листя коренеплодів залишалися зовні.

Як отримати насіння селери

Розрізняють сорти коренеплідних, черешкової і листової селери. В індивідуальних господарствах вирощують переважно сорти коренеплідних селери скоростиглий Яблучний і середньостиглий Кореневий ГРИБОВСЬКИЙ. У перший рік селеракоренеплідний формує великий коренеплід і велику розетку листків. На другий рік рослина утворює розгалужений квіткове стебло з дрібними парасольками.

Вирощування і зберігання маточників

Маточники коренеплідних селери вирощують розсадним способом. Розсаду висаджують у відкритий грунт у віці 70-80 днів, коли утворюється 4-5 листочків. Відстань між рядами 45 см, між рослинами в ряду 25-30 см для коренеплідних і 20 см для листового селери.

Протягом літа проводять ті ж роботи по догляду за рослинами, які виконують при вирощуванні маточників петрушки. Прибирають маточники селери в кінці вересня - початку жовтня. Для закладки на зберігання відбирають кращі рослини, відповідні сорту за формою коренеплоду і типом листя. Листову розетку обрізають на конус. Маточники зберігають тими ж способами, що і петрушку.

...