Використання ефекту гетерозису гібридами F1 соняшнику різних груп стиглості

Ступінь прояву гетерозису за продуктивністю визначає і такий компонент, як діаметр кошики, що доведено наявністю позитивної кореляційної залежністю між урожаєм насіння і діаметром кошики [15, 23].

4.2 Оцінка гібридів соняшнику за морфологічними ознаками

В 2013 році вивчено 80 гібридів соняшнику.

Всі гібриди оцінювали за тривалістю періоду від сходів до цвітіння, якісними та кількісними ознаками. Визначено морфологічні показники: висота рослини, діаметр кошика. Гібриди буде оцінено за вмістом олії в насінні, у деяких визначено жирнокислотний склад олії.

За тривалістю періоду від сходів до цвітіння гібриди соняшнику відносились до різних груп стиглості: скоростиглої, ранньостиглої, середньої, пізньостиглої.

Морфологічних називаються зовнішні ознаки рослини, які можна вимірювати, підраховувати: висота рослин, кількість листків, площа листкової поверхні тощо.

Висота рослини - це один з найважливіших критеріїв відбору в селекційній практиці, тісно пов'язаний з посухостійкістю, стійкістю до вилягання, придатністю до механізованого обробітку. Висота є показником екологічної пристосованості й адаптивних можливостей генотипу рослини.

Слід відмітити, що висота рослин гібридів соняшнику залежить у першу чергу від агроекологічних умов вирощування культури і варіює від 100-130 см у низькорослих в зоні достатнього зволоження до 180 см у високорослих за посушливих умов.

Такі відмінності пов'язані із сполученістю темпів росту між надземною частиною рослини і кореневою системою. У карликових гібридів основна маса коріння розташована в менш глибоких шарах ґрунту, ніж у звичайних гібридів. Навпаки, міцна і активна коренева система високорослих гібридів сприяє високій посухостійкості, здатності до використання вологи с глибини 150-250 см [4]. Інші переваги низькорослих форм - стійкість до вилягання, що має особливу актуальність для районів з високою вологозабезпеченістю, придатність до механізованого збирання, менший винос з ґрунту і витрати мінеральних речовин на формування вегетативної маси у порівнянні з високорослими сортами і гібридами.

За даними таблиці 1, найбільшу висоту рослин гібридів спостерігали 199 см, найменшу - 169 см, тобто висота, як і тривалість вегетаційного періоду, суттєво варіює залежно від умов року. У досліді не було карликових та низькорослих гібридів. У середньому, меншу висоту мали гібриди Оскіл (169 см), Зорепад (173 см) і Боєць (176 см). Інші гібриди були стабільно високорослими.

Таблиця 1. Морфологічні ознаки гібридів соняшнику, 2013 рік

Кількість листків на рослині - одна з важливіших, що характеризує загальний габітус рослини. Ця ознака пов'язана із площею листкової поверхні, величина якої є одним із елементів моделі ідеального гібрида. Крім того, за літературними даними, кількість листків на рослині пов`язана з висотою рослини, тривалістю вегетаційного періоду, та іншими ознаками. Тому селекціонери, створюючи нові лінії та гібриди соняшнику, приділяють ознаці «кількість листків» значну увагу.

Тривалість вегетаційного періоду є важливою ознакою у визначенні оптимальних за скоростиглістю гібридів соняшнику при вирощуванні їх у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах для максимального використання їх потенціальних можливостей. Диференціація гібридів за тривалістю вегетаційного періоду - важливий етап в селекції, бо при цьому визначається їхній ареал.

За тривалістю вегетаційного періоду, гібриди в нашому досліді віднесено до двох груп стиглості (табл. 2): ранньостиглі та середньоранні.

Таблиця 2. Тривалість вегетаційного періоду (діб) гібридів соняшнику на дослідному полі ХНАУ, 2013 рік

Стандартом у групі ранньостиглих, за рішенням Державної комісії з сортовипробування, є гібрид Оскіл, 98 діб. До цієї групи увійшли гібриди Боєць і Ясон.

У групі середньоранніх гібридів стандартом визнаний гібрид Дарій, з тривалістю вегетаційного періоду 101 доба. До групи середньоранніх увійшли гібриди Всесвіт, Зорепад, Квін і Псьол.

Подібні закономірності спостерігали й за тривалістю періоду «сходи - цвітіння» (табл. 3).

Таблиця 3. Тривалість періоду сходи - цвітіння (діб) гібридів соняшнику на дослідному полі ХНАУ, 2013 рік

Таким чином, тривалість вегетаційного періоду і періоду «сходи - цвітіння» є мінливою ознакою, яка залежить значною мірою від генотипу і погодних умов року. Тому, віднести гібрид до тої чи іншої групи стиглості та отримати достовірну оцінку тривалості вегетаційного періоду гібрида можна лише шляхом порівняння цього гібрида з стандартом. У свою чергу, як стандарт беруть гібрид, вегетаційний період якого ретельно вивчено протягом декілька років у різних кліматичних зонах.

Таким чином, тривалість періоду «сходи - цвітіння» достовірно відображає загальну тривалість вегетаційного періоду гібридів соняшнику. Тобто, розподіл гібридів за групами стиглості можна проводити залежно від кількості діб від сходів до цвітіння 50% рослин на ділянці. Тривалість цього періоду добре визначає різницю між генотипами за тривалістю вегетації, а час цвітіння у селекційній практиці візуально оцінюється точніше, ніж достигання.

4.3 Оцінка гібридів соняшнику за господарсько-цінними ознаками

До господарсько-цінних ознак належать олійність насіння, продуктивність з однієї рослини, урожайність.

Олійність насіння - один з головних показників гібридів соняшнику. За вимогами Державної комісії з сортовипробування, насіння гібридів соняшнику повинне містити не менше 48% олії.

Насіннєва продуктивність однієї рослини визначається за масою насіння та масою 1000 насінин. Від величин та співвідношення цих параметрів певною мірою залежить величина врожайності.

Урожайність - це складна ознака, яка визначається багатьма факторами. Саме на врожайність звертає в першу чергу увагу селекціонер, коли вирішує господарську цінність той чи іншої комбінації.

Висновки

Результати досліджень дозволяють зробити наступні висновки:

1. В 2013 році вивчено 80 гібридів соняшнику.

2. Всі гібриди оцінювали за тривалістю періоду від сходів до цвітіння, якісними та кількісними ознаками. Визначено морфологічні показники: висота рослини, діаметр кошика. Гібриди буде оцінено за вмістом олії в насінні, у деяких визначено жирнокислотний склад олії.

3. За тривалістю періоду від сходів до цвітіння гібриди соняшнику відносились до різних груп стиглості: скоростиглої, ранньостиглої, середньої, пізньостиглої.

4. Тривалість періоду «сходи - цвітіння» достовірно відображає загальну тривалість вегетаційного періоду гібридів соняшнику.

Список використаних літературних джерел

1. Батыгин Н.Ф. Онтогенез высших растений. - М.: Агропромиздат, 1986. - 286 с.

2. Бурлов В.В., Редько В.В. Корреляционный анализ некоторых хозяйственных признаков, определяющих длину вегетационного периода и урожайность подсолнечника // Науч.-техн. бюл. ВСГИ. - 1982. - Вып. 2. - С. 47-53.

3. Бурлов В.В. Идиотип гибридов подсолнечника для степных засушливых регионов // Маслич. культуры. - 1985. - №5. - С. 29-32.

4. Буряков Ю.П., Вронских М.Д. Проблемы возделывания гибридного подсолнечника // Технич. культуры. - 1990. - №2. - С. 2-6.

5. Вронских М.Д. Каким быть гибриду? // Маслич. культуры. - 1984. - №4. - С. 26-30.

6. Гуменюк А.Д., Кислинский О.Г., Кириченко В.В. Підсумки селекційної роботи по соняшнику // Селекція і насінництво. - 1992. - Вип. 72. - С. 34-37.

7. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.

8. Дьяков А.Б. Идиотип растений и параметры создаваемых гибридов подсолнечника // Маслич. культуры. - 1985. - №3. - С. 30-33.

9. Жданова Л.П. Роль листьев в формировании урожая семян у некоторых масличных культур // Биохимия и физиология маслич. растений. - Майкоп, 1967. - Вып. II. - С. 158 - 176.

10. Кириченко В.В., Макляк К.М., Михайлова Н.В., Сивенко В.І. Використання ліній соняшнику в простих та трьохлінійних гібридах // Селекція і насінництво. - 2000. - Вип. 83. - С. 19-24.

11. Кириченко В.В., Сивенко В.І., Літун П.П., Тимчук С.М., Супрун О.Г. Мінливість вмісту ненасичених жирних кислот і ефективність селекційного відбору високоолеїнових біотипів соняшнику // Селекція і насінництво. - 2000. - Вип. 84. - С. 77-83.

12. Кириченко В.В., Макляк К.М., Сивенко В.І., Кузьмишена Н.В. Трилінійні гібриди: напрямок в селекції соняшнику // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. Агрономія і біологія. - 2003. - Вип. 7. - С. 45-47.

13. Кириченко В.В., Макляк К.М., Сивенко В.І. Формування колекції батьківських ліній у селекційній програмі зі створення високоолеїнових гібридів соняшнику // Вісник СНАУ. Сер. Агрономія і біологія. - 2004. - Вип. 1 (8). - С. 51-54.

14. Кириченко В.В., Макляк К.М., Сивенко В.І., Брагін О.М., Супрун О.Г. Покращення жирнокислотного складу олії соняшнику шляхом селекції // Селекція і насінництво. - 2004. - Вип. 88. - С. 3-9.

15. Куперман Ф.М. Морфофизиология растений. Морфофизиологический анализ этапов органогенеза различных жизненных форм покрытосеменных растений: Учеб.пособие для студентов биол. спец. ун-тов. - М.: Высш. школа, 1984. - 240 с.

16. Левина Р.Е. Репродуктивнаябиологиясеменныхрастений.-М.: наука, 1982. - 95 с.

17. Макляк К.М. Комбінаційна здатність ліній соняшнику і гетерозис у гібридів першого покоління // Селекція і насінництво. - 1996. - Вип. 77. - С. 10-13.

18. Макляк К.М., Кириченко В.В. Комбинационнаяспособность и адаптивныйпотенциалматеринских форм трехлинейныхгибридовподсолнечника // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наукових праць Уманського державного аграрного університету (спец. вип.). - Умань, 2003. - С. 354-358.

19. Макляк К.М., Сивенко В.І., Кириченко В.В. Донорські властивості та селекційна цінність високоолеїнових Rf-ліній соняшнику // Селекція і насінництво. - 2005. - Вип. 89. - С. 48-55.

20. Методика державногосортовипробуваннясільськогосподарських культур. Вип. 1. Загальначастина. - Київ, 2000. - 100 с.

21. Никитчин Д.И. Подсолнечник: биохимия, селекция, возделывание. - Пологи: Пологівська друкарня, 2002 - 494 с.

22. Осипова Л.С., Бондаренко Л.В. Особенностипроявлениягетерозиса по признакам качествасемян у подсолнечника // Частн. генетика растений: Тез. докл. конф. 23-25 мая1989 г. - К., 1989. - Т. 2. - С. 16.

23. Погорлецький Б.К., Кукін В.Ф. Про новіджерелачоловічоїстерильності у соняшника // Вісник с.-г. науки. - 1971. - №1. - С. 39-42.

24. Прохорова М.И. Методыбиохимическихисследований. - Л.: Химия, 1982. - 272 с.

25. Пустовойт В.С. Избранные труды. - М.: Агропромиздат, 1990. - 367 с.

26. ФурсоваА.К. Биология семяобразования подсолнечника. - Х., 1993. - 200 с.

27. Фурсова Г.К. Соняшник: систематика, морфологія, біологія: Навчальний посібник / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 1997. - 126 с.

28. 28. Сивенко В.І. Селекційна цінність нових високоолеїнових ліній соняшнику - відновників фертильності пилку // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2010. - Вип. 70. - С. 20-24.

29. Макляк К.М. Лінії соняшнику для створення гібридів з високою адаптивною здатністю // К.М. Макляк, В.В. Кириченко, Н.М. Кутіщева // Генетичні ресурси. - Генетичні ресурси. - 2010. - Вип. 8.

30. Кириченко В.В., Макляк К.М., Сивенко В.І. Формування колекції батьківських ліній у селекційній програмі зі створення високоолеїнових гібридів соняшнику // Вісник СНАУ. Сер. Агрономія і біологія. - 2004. - Вип. 1 (8). - С. 51-54.

31. Гуменюк А.Д., Кислинский О.Г., Кириченко В.В. Підсумки селекційної роботи по соняшнику // Селекція і насінництво. - 1992. - Вип. 72. - С. 34-37.

32. Кириченко В.В., Макляк К.М., Сивенко В.І., Брагін О.М., Супрун О.Г. Покращення жирнокислотного складу олії соняшнику шляхом селекції // Селекція і насінництво. - 2004. - Вип. 88. - С. 3-9.

33. Спеціальна селекція і насінництво польових культур. Навчальний посібник. За ред. В.В. Кириченка. - Х.: ІР ім. В.Я. Юр'єва НААН України, 2010. - 462 с.

34. Ідентифікація морфологічних ознак соняшнику (Helianthus L.): Посібник / [В.В. Кириченко, Петренкова В.П., Кривошеєва О.В. та ін.] - Х.: ІР ім. В.Я. Юр'єва УААН, 2007. - 78 с.

35. Никитчин Д.И. Подсолнечник: биохимия, селекция, возделывание. - Пологи: Пологівська друкарня, 2002 - 494 с.

36. Подсолнечник / З.Б. Борисоник, И.Д. Ткалич, А.И. Науменко и др. / Под ред. З.Б. Борисоника. - К.:Урожай, 1985. - 160 с.

37. Нікітчин Д.І. Соняшник. - К.: Урожай, 1993. - 192 с.

38. Борісонік З.Б., Михайлов В.Г. Довідник по олійнихкультурах.-К.; Урожай, 1988. - 184 с.

39. Вавилов П.П. Растениеводство. - М.: Агропромиздат, 1986. - 512 с.

40. Подсолнечник [Монография]: под общ. ред. В.С. Пустовойта. - М.: Колос, 1975. - 592 с.

Размещено на Allbest.ru