Заходи боротьби з шкідливими організмами в посівах вівса

Обґрунтування системи заходів захисту вівса від шкідливих організмів. Проведення заходів хімічного захисту вівса від шкідливих організмів. Розрахунок потреби у техніці та пестицидах для проведення заходів захисту вівса від шкідливих організмів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.12.2017
Размер файла 1,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Злакові мухи, злакові блішки

1

4

2

1

4

2

обприскуавння

Летюча сажка, корончаста іржа

1

4

2

1

4

2

обприскуавння

Гірчиця польова, кульбаба лікарська

1

4

2

1

4

2

Розрахунки по нормі витрати препарату.

Планування об'єму робіт залежить від площі, яку обробляють та від необхідної кількості пестицидів, що визначають:

За нормою витрат препарату.

Норма витрати - кількість пестицидів чи робочої рідини, яка витрачається на одиницю площі або на окремий об'єкт. Норма витрат препарату вказується в рекомендаціях, щодо застосування або в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україн». Норма витрати робочої рідини від виду обприскування і культури, що обробляється і є табличною величиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо застосування конкретного пестициду. Якщо відома норма витрат пестициду, то необхідну його кількість розраховують за формулою:

Qп=Нвп*S

Qп - необхідна кількість пестициду; кг,л

Нвп - норма витрати пестициду;кг/га,л/га

S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га

Необхідну кількість робочої рідини:

Qрр=Нврр*S

Qрр - необхідна кількість робочої рідини;л

Нврр - норма витрат робочої рідини

S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га

Проведемо розрахунки кількості вибраних, в цій роботі, пестицидів на площі 160 га за вище вказаними формулами

1. Банвел 4S 480 SL в.p.к. 40,8%, норма витрат препарату 0,15-3,0 л/га

Qп=2,0л/га*160га=320л

Qрр=300л*160га=48000л

2.Діален Супер 40,6%, норма витрати препарату 0.8 л/га

Qп=0.8л/га*160га=128л

Qрр=300л*160га=48000л

3.Діазинон 60%к.е., норма витрати препарату 1.5л/га

Qп= 1.5л/га*160га=240л

Qрр=300л*160га=48000л

4. Сумі альфа,5%к.с., норма витрати препарату 0.2л/га

Qп= 0.2л/га*160га=32л

Qрр=300л*160га=48000

5. Золон,35 % к.е., норма витрати препарату 1.5л/га

Qп= 1.5л/га*160га=240л

Qрр=300л*160га=48000

6. Спортак,45% к.е., норма витрати препарату 0.9л/га

Qп= 0.9л/га*160га=144л

Qрр=300л*160га=48000

Визначення концентрації робочої рідини. Якщо відомі норми витрати пестициду і норма витрати робочої рідини, то завжди можна визначити концентрацію робочої рідини за формулою:

Крр за д.р. = (Нвп* Крр) / Нврр

де Крр - концентрація робочої рідини, %;

Нвп - норма витрати пестициду, кг/га, л/га;

Нврр - норма витрати робочої рідини, л/га.

1. Банвел 4S 480 SL в.p.к. 40,8%, норма витрати препарату за д.р. 0,2 (0,2)

Крр за д.р. = ( 0,2 л/га • 40,8%) / 300 л/га = 0,03%.

2. Діален Супер 40,6%,норма витрати препарату за д.р. 0,5 (0,5)

Крр за д.р. = ( 0,5 л/га • 40,6%) / 300 л/га = 0,07%.

3. Діазинон 60%к.е., норма витрати препарату за д.р. 0.9

Крр за д.р.= ( 0.9л/га *60%)/300л/га=0.18%

4. Сумі альфа,5%к.с., норма витрати препарату за д.р. 0.01

Крр за д.р. = ( 0.01л/га* 5%)/300л/га=0.0001%

5. Золон,35 % к.е., норма витрати препарату за д.р. 0.52

Крр за д.р. = (0.52л/га* 35%)/300л/га=0.06%

6. Спортак,45% к.е., норма витрати препарату д.р. 0.41

Крр за д.р. = (0.41л/га * 45%)/300л/га=0.06%

Крр = (Нвп / Нврр) •100

1. Банвел 4S 480 SL в.p.к. 40,8%, норма витрати препарату(2,0)

Крр = ( 2,0 л/га / 300 л/га) 100 = 0,7%.

2. Діален Супер 40,6%,норма витрати препарату (0,8)

Крр = ( 0,8 л/га /300 л/га ) 100= 0,3%.

3. Діазинон 60%к.е., норма витрати препарату за д.р. 0.9

Крр за д.р.= ( 0.9л/га / 300)*100л/га=0.3%

4. Сумі альфа,5%к.с., норма витрати препарату за д.р. 0.01

Крр за д.р. = ( 0.01л/га / 300)*100л/га=0.003%

5. Золон,35 % к.е., норма витрати препарату за д.р. 0.52

Крр за д.р. = (0.52л/га/ 300)*100л/га=0.17%

6. Спортак,45% к.е., норма витрати препарату д.р. 0.41

Крр за д.р. = (0.41л/га / 300)*100л/га= 0.14%

За концентрацією робочої рідини за препаратом

Концентрація - відсотковий вміст пестициду в робочій рідині(суспензії, емульсії, розчині)

Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають:

Qп=(Нврр*Крр/100)*S

Qп - необхідна кількість пестициду; кг, л

Нврр - норма витрат робочої рідини; л/га

Крр - концентрація робочої рідини; %

S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

1. Банвел 4S 480 SL в.p.к. 40,8%,концентрація робочої рідини 0,3%

Qп=(300*0.7/100)*160=336л

2. Діален Супер 40,6%, концентрація робочої рідини 0.3%

Qп=(300*0.3/100)*160=144л

3. Діазинон 60%к.е., концентрація робочої рідини 0.3%

Qп=(300*0.3/100)*160=144л

4. Сумі альфа,5%к.с., концентрація робочої рідини 0.003%

Qп=(300*0.003/100)*160=14.4л

5. Золон,35 % к.е., концентрація робочої рідини 0.17%

Qп=(300*0.17/100)*160=81.6л

6. Спортак,45% к.е., концентрація робочої рідини 0.14%

Qп=(300*0.14/100)*160=67.2л

За концентрацією робочої рідини за діючою речовиною

Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:

Qп=(Нврр*Крр за д.р./Кп)*S

Qп - необхідна кількість пестициду; кг,л

Нврр - норма витрат робочої рідини; л/га

Крр за д.р - концентрація робочої рідини за діючою речовиною;%

Кп - вміст діючої речовини в препараті;%

S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

1. Банвел 4S 480 SL в.p.к. 40,8%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.03%

Qп=(300*0.03/40,8)*160=35л

2. Діален Супер 40,6%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.07%

Qп=(300*0.07/40,6)*160=83л

3. Діазинон 60%к.е., концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.9%

Qп=(300*0.9/60)*160=720л

4. Сумі альфа,5%к.с., концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.01%

Qп=(300*0.01/5)*160=96л

5. Золон,35 % к.е., концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.52%

Qп=(300*0.52/35)*160=713л

6. Спортак,45% к.е., концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.41%

Qп=(300*0.41/45)*160=437л

За нормою витрат діючої речовини

Нвп=(Нв за д.р./Кп)*100

Нвп - норма витрат пестициду

Нв за д.р - норма витрат діючої речовини;л/га,кг/га

Кп - вміст діючої речовини в препараті;%

1. Банвел 4S 480 SL в.p.к. 40,8%, норма витрати препарату за д.р. 0,2 (0,2)

Нвп=(0.2/40,8)*100=0.5л/га

2. Діален Супер 40,6%,норма витрати препарату за д.р. 0,5 (0,5)

Нвп=(0.5/40,6)*100=1.23л

3. Діазинон 60%к.е., норма витрати препарату за діючою речовиною 0.9%

Нвп=(0.9/60)*100=1.5л/га

4. Сумі альфа,5%к.с., норма витрати препарату за діючою речовиною 0.01%

Нвп=(0.01/5)*100=0.2л/га

5. Золон,35 % к.е., норма витрати препарату за діючою речовиною 0.52%

Нвп=(0.52/35)*100=1.48л/га

6. Спортак,45% к.е., норма витрати препарату за діючою речовиною 0.41%

Нвп=(0.41/45)*100=0.91л/га

Таблиця 4.2

Потреба в пестицидах

Назва пестициду, препаративна форма

Вміст діючої речовини, %

Норма витрати, л, кг/га, л, кг/т

Обсяг роботи, га, т

Потреба, кг, л

За препартом

За діючою речовиною

Банвел 4S 480 SL в.p.к.

40,8 %

300

160 га

0,15-0,3л/га

0,5 л/га

Діален Супер 464 SL в.р.к.

40,6 %

300

160 га

0,8 л/га

1,23 л/га

Діазинон к.е.

60%

300

160 га

1.5 л/га

1.5 л/га

Сумі альфа к.с

5%

300

160 га

0.2 л/га

0.2 л/га

Золон к.е

35%

300

160 га

1.5 л/га

1.48 л/га

Спортак к.е

45%

300

160 га

0.9 л/га

0.91 л/га

5. Охорона навколишнього середовища при застосуванні пестицидів

Усі хімічні сполуки негативно впливають на всі екологічні категорії біосфери. Замість природних створюються так звані техногенні екосистеми, змінюються ландшафти, зазнає впливу і нежива природа. З огляду на це негативний вплив хімічних сполук на навколишнє середовище, зокрема на агроландшафти, треба послаблювати, що значною мірою залежить від загальних природоохоронних заходів та діяльності людини, спрямованої на поліпшення трофічних зв'язків у біологічному середовищі.

Пестициди, які застосовуються з метою захисту рослин від шкідливих організмів, є токсичними речовинами. Вони не лише діють на ті об'єкти, проти яких їх використовують, а є також потенційно небезпечними для здоров'я людини і довкілля. Пестициди необхідно застосовувати лише в разі необхідності, дотримуючись регламентів, рекомендованих офіційними виданнями Управління безпеки хімічних речовин Мінекоресурсів («Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення до Переліку…»), а також керуючись рекомендаціями фірм-виробників щодо застосування окремих препаратів.

У навколишньому середовищі пестициди посилюються через повітря, воду, рослини, тварин, а також людьми, які з ними працюють. Охорона природи і раціональне використання її ресурсів - одна із важливих проблем сучасності, від правильного вирішення якої залежить успішний розвиток економіки, безпеки життєдіяльності і збереження навколишнього середовища в екологічно чистому стані.

При сучасному рівні хімізації сільськогосподарського виробництва в умовах значного збільшення кількості і розширення асортименту пестицидів охорона навколишнього середовища від забруднення має надзвичайно важливе значення і потребує встановлення суворих регламентів і чітко організованої системи контролю за їх дотриманням. Причини забруднення навколишнього середовища пестицидами полягають у порушенні регламентів їх застосування, використанні персистентних препаратів та інших технологічних факторів.

Пестициди, як можливі забруднювачі середовища, характеризуються в порівнянні з іншими хімічними речовинами слідуючим: 1) невідворотністю їх циркуляції у біосфері. При використанні пестициди відразу попадають на об'єкти навколишнього середовища і знаходяться там до повного розпаду; 2) біологічною активністю препаратів по їх призначенню, що створює потенційну небезпечність для природи та людини; 3) неможливістю зменшення норм витрат через необхідність забезпечення високої ефективності; 4) контактом пестицидів з великою кількістю людей, що пов'язано з використанням препаратів у різних сферах господарств, циркуляцією їх в навколишньому середовищі та наявністю залишків у продуктах харчування; 5) стійкістю препаратів в природних умовах та передачею по ланцюгам харчування.

Головне джерело надходження пестицидів у повітряне середовище - обробка ними с.-г. культур, насіння, лісових угідь та водоймищ. Пестициди потрапляють у повітряне середовище разом із ґрунтовим пилом при вітровій ерозії, при обробці ґрунту та зборі врожаю; внаслідок випаровування із поверхні ґрунту та рослин.

Ступінь забрудненості повітря пестицидами залежить від їх фізико-хімічних властивостей, температури повітря, швидкості вітру, способу внесення та величини оброблюваної площі. Найбільш висока концентрація препаратів у повітрі відмічається в середині дня, коли максимальна температура.

Вода є основним засобом транспорту пестицидів в навколишньому середовищі. У відкриті водойми вони можуть потрапляти при обробці с.-г. угідь та лісів, із дощовою та талою водою, а також при безпосередній обробці водоймищ. Вплив пестицидів на мешканців водних систем може проявлятись як в прямій токсичній дії (гостра або хронічна), так і сторонній (зниження вмісту кисню, знищення водяних комах, зміна хімічного складу води та ін.).

Пестициди вносять у ґрунт для знищення шкідників, які там розвиваються, а також бур'янів. Крім того потрапляють вони в ґрунт і після обробки надземних органів рослин та в інших випадках.

Пестициди змінюються або повністю розкладаються у ґрунті в результаті фізико-хімічних процесів, мікробіологічного розкладу, поглинання рослинами та ґрунтовою фауною.

Систематичне застосування пестицидів є прямою дією на біоценози і призводить до часткового знищення корисних комах, мурах, негативно впливає на риб та птахів; спостерігається стороння дія на тварин та людину. Загибель корисних комах найбільш помітна при використанні інсектицидів у лісах та садах, тому що їх там найбільша різноманітність. Чисельність ентомофагів після обробок поновлюється повільно завдяки тому, що відсутні і біологічні об'єкти, на яких вони могли б накопичуватись. При обробці менших площ чисельність їх поновлюється швидше, ніж при обробці великих.

Ступінь впливу пестицидів на ентомофагів залежить від витрати препарату, тривалості його дії, форми, часу застосування та виду обробок (суцільна або часткова).

Запобігання масових розмножень шкідників після застосування пестицидів і збереження ентомофагів можна досягти різними шляхами:

необхідність застосування хімічних засобів боротьби повинна встановлюватись тільки після безпосереднього огляду посівів та насаджень та своєчасному прогнозі;

оптимальним строком проведення обробок - слід вибирати період, коли ентомофаги знаходяться в малоактивному стані (рано весною).

Збереження ентомофагів може бути досягнуто проведенням вибіркових обробок та застосування інсектицидів вибіркової дії.

6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами

Особи, що контактують із пестицидами (транспортування, зберігання, фасування, розвантаження, приготування робочих розчинів, заправка апаратури, протруювання посівного матеріалу, обприскування, обпилювання, дезінсекція, дератизація та ін.) зобов'язані використовувати справні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) з урахуванням властивостей препаратів, які застосовуються. Добір ЗІЗ і контроль за правильністю їх використання забезпечують особи, відповідальні за проведення робіт з пестицидами. Для захисту організму людини від надходження пестицидів через шкіру, органи дихання, слизові оболонки за кожним працюючим на період робіт згідно з нормами безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття, запобіжних пристосувань закріплюють комплект індивідуального захисту: спецодяг, спецвзуття, респіратори чи протигаз, захисні окуляри, рукавиці.

Дотримання регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними гарантує безпечність для вашого здоров'я. В умовах виробництва неможливо повністю уникнути шкідливої дії різних факторів на працюючих, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту. їх добирають залежно від фізичних і хімічних властивостей цих факторів.

За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на такі:

- спецодяг (комбінезони, штани, куртки, кожухи, костюми, халати, скафандри, фартухи, нарукавники);

- засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори);

- спеціальне взуття (чоботи, напівчоботи, черевики, калоші,);

- засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

- засоби захисту голови (шоломи, берети, капелюхи);

- засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);

- засоби захисту органів слуху (навушники, вкладки);

- засоби захисту органів зору (захисні окуляри);

- захисні дерматологічні засоби (миючі пасти, креми, мазі).

Спецодяг - основний засіб індивідуального захисту від шкідливої дії зовнішнього середовища і різних виробничих факторів: кислот, лугіві і краплин рідин тощо. В процесі роботи він повинен створювати необхідні гігієнічні умови, забезпечувати нормальну терморегуляцію організму, бути зручним, легким, не обмежувати рухи, добре очищатися від забруднень. Цим вимогам відповідають бавовняні, вовняні та синтетичні тканини.

З метою захисту органів дихання людини при роботі з пестицидами слід застосовувати: протигазові респіратори РПГ-67, РУ- 60М з відповідними патронами; протипилові респіратори Ф - 62Ш, У-2К, «Астра 2», «Пелюсток», а при роботі з сильнодіючими токсичними речовинами (наприклад фумігантами ) - промислові протигази зі змінними коробками. При обпилюванні, обприскуванні та протруюванні насіння високотоксичними препаратами необхідно використовувати респіратори РУ-60М і РПГ-67 з відповідними патронами:А - від фосфорорганічних і хлорорганічних пестицидів: В - від кислих газів (сірчистого, сірководню, хлор окису міді); Г - від парів ртуті; КД - від парів аміаку. Термін використання патронів - до 30 годин. Респіратори Ф - 62, У-2К, «Астра 2», «Пелюсток» належать до протипилових. Їх використовують при роботі з сухими середньотоксичними і малотоксичними пестицидами.

Для захисту шкіряних покривів при роботі з пестицидами використовують комбінезон або халат, хімічно стійкі рукавиці і фартук.

При роботі з розчинами пестицидів для захисту рук необхідно використовувати гумові рукавички з трикотажною основою, що забезпечує проникність діючої речовини не більше 10 г/м, стійкість не нижче 70% і ступінь детоксикації не нижче 95%. Для захисту ніг використовують гумові чоботи з підвищеною стійкістю до дії пестицидів і дезинфекційних засобів (ГОСТ 6375-79).

Для захисту очей від потрапляння пестицидів необхідно використовувати герметичні окуляри типу «Г» (ТУ 381051-78) або герметичні захисні окуляри ПО-2.

Знезараження спецодягу і засобів захисту органів дихання повинно проводитися відповідно до рекомендацій ДСП 8.8.1-98.

Висновки

Хімічний захист культур від шкідників, хвороб та бур'янів, має свої особливості. А саме, інсектициди застосовують для знищення комах, фунгіциди - для запобігання зараження збудниками хвороб; гербіциди-для утримання посівів вільними від бур'янів.

Виходячи із курсової роботи, можна зробити висновки, що для організації захисту вівса від шкідливих організмів ефективним буде використання хімічного методу боротьби. При ознайомленні із різними препаратами було з'ясовано, що проти злакових мух ефективним є інсектицид Сумі - альфа, Діазинон, проти злакових блішок - Ф'юрі, Золон, проти летючої сажки - фунгіцид Спортак, Арчер, проти корончастої іржі- Фолікур, Фалькон, протии гірчиці польової- Альфа-Стар-Дуо, проти кульбаби лікарської - Альфа-Ефір. Препарат Фалькон захищає овес в фазу сходів від корончастої іржі. Інші препарати використовуються за допомогою обприскування - нанесення на вегетуючі рослини пестицидів у краплинно - рідкому стані. Цей спосіб обробки характеризується малою втратою діючої речовини на одиницю площі, забезпечує добре прилипання та утримання препарату на листовій поверхні.

Для організації робіт по захисту культури необхідна висококваліфікована бригада з 3-4 робітників, які мають дотримуватись правил особистої та загальної техніки безпеки при роботі з пестицидами. Крім того необхідно застосовувати сучасний комплекс сільськогосподарської техніки, машин, який дає змогу підвищити надійність захисту вівса від шкідників, хвороб та бур'янів, зберегти врожай при мінімальних затратах коштів, праці та часу.

При суворому дотриманні регламентів застосування пестицидів, дотриманні вимог санітарних норм і правил при роботі з ними забезпечується не тільки захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, а й охорона населення і навколишнього середовища.

Бібліографічний список

1. Агрохімія - Городній М.М., Сердюк А.Г. Київ 1984.

2. Євтушенко М.Д., Марютін Ф.М., Туренко В.П. Фітофармакологія: Підручник.К.: Вища освіта, 2004.

3. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.- К.: “Юнівест маркетинг”, 2004.

4. Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. К. 1998. 70 с.

5. Довідник із захисту рослин. Бублик Л. І., Васечко Г. І., Васильев В. П. Та інші / за ред. М. П. Лісового. К.: Урожай, 1999. 711 с.

6. Євтушенко М. Д., Марютін Ф. М. Термінологічний словник-довідник з ентомології, фітопатології, фітофармокології. Харків. 1998. 198 с.

7. Захаренко В. А. Гербіциди. М.: Агропромиздат. 1990. 240 с.

8. Клеин Н. И., Сакун В. А. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. М.: Колос, 1980. с. 229-296.

9. Лісовий М. П., Трибель С. О. Інтегрований захист - основа сучасних технологій // Захист рослин. 1998. №5. с. 4-5.

10. Мельников Н.Н., Новожилов К. В., Пылова Т. Н. Химические средства защиты растений: Справочник. М.: Химия. 1985. 323 с.

11. Омелюх Я. Н., Барыш Е. А., Дудко С. М. Машины для предпосевной обработки семян // Защита растений. 1993. №10. с. 32-36.

12. Пестициди і технічні засоби їх застосування / За ред. М. Д. Євтушенка, Ф. М. Марютіна. Харків, 2001. 347 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика сортів вівса, особливості його вирощування. Системи заходів захисту злаку від шкідливих організмів. Обґрунтування вибору пестицидів, розрахунок потреби у техніці. Забруднення пестицидами біосфери та їх негативний вплив на природу і людину.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 18.03.2011

  • Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту картоплі від шкідливих організмів. План проведення заходів захисту картоплі від шкідливих організмів. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 19.10.2013

  • Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.

    курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010

  • Фітосанітарний стан та моніторинг шкідливих організмів в агроекосистемах. Видовий склад та характеристика шкідливих організмів рослин при вирощуванні томатів. Критерії застосування пестицидів, екологічна оцінка ризику їх використання та заходи безпеки.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 13.02.2013

  • Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012

  • Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності. Строки хімічних обробок, вибір фітофармзасобів. Розрахунок кількості необхідних пестицидів, машин і апаратури.

    курсовая работа [63,1 K], добавлен 16.11.2012

  • Характеристика культури баклажан. Особливості біології шкідливих організмів. Сутність агротехнічного та селекційно-насінницького методів захисту рослин від шкідників. Технологія застосування хімічних та біологічних препаратів в посівах баклажанів.

    курсовая работа [61,1 K], добавлен 03.10.2014

  • Загальна характеристика вівса та його народногосподарське значення. Хімічний склад зерна, ботанічна класифікація. Сорти, їхня роль у підвищенні врожайності. Морфологічні, біологічні та біотехнологічні особливості культури. Місце вівса в сівозміні.

    контрольная работа [315,3 K], добавлен 16.02.2014

  • Аналіз комплексу захисних заходів з застосуванням біологічного методу боротьби з шкідниками. Загальна біологічна класифікація трихограми. Вивчення найпоширеніших шкідливих організмів, проти яких використовують трихограму. Технологія розведення трихограми.

    курсовая работа [958,1 K], добавлен 27.09.2014

  • Діагностика і проведення профілактичних заходів щодо алеутської хвороби норок (вірусного плазмоцитозу) та заходи боротьби в разі виникнення цієї небезпечної для галузі норководства хвороби на прикладі Краснолиманського звірогосподарства Донецької області.

    курсовая работа [24,1 K], добавлен 26.08.2009

  • Аналіз процесів електрохімічної та хімічної корозії деталей сільськогосподарських машин. Обґрунтування концепції створення хімічних сполук для здобуття поліфункціональних коштів захисту сільськогосподарської техніки від корозійно-механічного руйнування.

    магистерская работа [3,4 M], добавлен 13.12.2014

  • Хід метеорологічних факторів у Житомирській області за багаторічними даними Житомирської метеостанції. Характеристика ґрунту, на якому вирощується овес. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Вимоги до умов вирощування.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 09.01.2014

  • Господарське значення і біологічні особливості яблуні. Видовий склад основних шкідливих організмів, їх біологічні особливості. Моніторинг фіто санітарного стану яблуневих насаджень. Інтегрований захист культури від її найбільш розповсюджених шкідників.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 25.04.2014

  • Наукове обґрунтування сівозміни. Основні принципи і порядок побудови сівозмін. Агрокліматичні умови зони. Раціональна структура посівних площ. Агробіологічне і агротехнічне обґрунтування сівозміни. Система запобіжних заходів захисту культур від бур'янів.

    курсовая работа [63,8 K], добавлен 19.06.2019

  • Оцінка епізоотичної ситуації щодо аскарозу свиней та розробка заходів боротьби з ним. Доцільність проведення дезінвазії приміщень перед постановкою у них поросних свиноматок. Порівняння ефективності дегельмінтизації свиней панакуром та піперазином.

    дипломная работа [3,1 M], добавлен 31.01.2014

  • Організація території господарства. Посівні площі культур і кормових угідь, їх структура та розміщення. Розробка заходів освоєння сівозміни, системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур’янами. Агроекологічна і економічна оцінка системи землеробства.

    курсовая работа [155,5 K], добавлен 24.10.2014

  • Водне господарство України. Вибір та здійснення ефективного варіанту проведення меліоративних заходів та розрахунок річного економічного ефекту від його впровадження. Визначення показників загальноекономічної ефективності капітальних вкладень.

    курсовая работа [51,7 K], добавлен 09.10.2008

  • Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.

    контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013

  • Біологічні особливості хлібного жука та озимої пшениці. Особливості циклу розвитку та сезонної численності хлібного жука в посівах озимої пшениці. Вплив хімічних засобів боротьби на урожайність. Ефективність хімічних заходів боротьби з шкідником.

    дипломная работа [106,5 K], добавлен 23.07.2014

  • Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.