Інвентаризація земель міської ради

1. Загальні положення

1.1. До земель населених пунктів відносяться всі землі, щознаходяться в їх межах.

1.2. Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

1.3. Перед початком проведення робіт по інвентаризації земель населених пунктів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні обласні, міські, селищні, сільські ради за поданням Республіканського комітету по земельних ресурсах і єдиному кадастру Автономної Республіки Крим, обласних та міських управлінь і районних відділів земельних ресурсів затверджують порядок,

обсяги, черговість і строки проведення робіт по інвентаризації.

1.4. Координацію робіт по інвентаризації земель населених пунктів здійснюють міські управління та районні відділи земельних ресурсів.

1.5. Фінансування робіт по інвентаризації земель населених пунктів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

1.6. Призначенням інвентаризації земель населених пунктів є:

- визначення кількісного складу земель;

- отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам;

- одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально;

- вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми аборозміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування;

- аналіз фактичного використання земельних ресурсів;

- одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру;

- надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати.

1.7. Обліковим об'єктом інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.

2. Організаційні заходи

2.1. Замовниками робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад.

2.2. До відання виконавчих органів міських, селищних тасільських рад належить:

- затвердження технічних завдань на проведення робіт по інвентаризації земель;

- встановлення порядку, обсягу, черговості та строків проведення робіт по інвентаризації земель;

- погодження результатів закінченої інвентаризації в цілому іподання їх на затвердження відповідним радам.

2.3. Міські управління (відділи) (далі - управління) та районні відділи земельних ресурсів відповідно до Типового положення про міське (міст обласного та районного підпорядкування) управління (відділ) земельних ресурсів та Типового положення про районний відділ земельних ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 930 (930-96-п), здійснюють:

- підготовку проекту рішення міської, селищної, сільської ради про проведення інвентаризації земель відповідних населених пунктів;

- розробку плану і графіків проведення робіт по інвентаризації земель;

- розробку технічних завдань на виконання робіт по інвентаризації земель для укладення на їх основі договору з підрядчиком;

- організацію контролю та приймання робіт у підрядчика;

- розгляд матеріалів інвентаризації земель по кожному власнику землі та землекористувачу, по кожному закінченому кварталу (масиву), по населеному пункту в цілому, підготовку пропозицій щодо регулювання земельних відносин і землекористування та подання їх на погодження виконавчим органам міських, селищних та сільських рад;

- організацію збереження матеріалів інвентаризації на паперовій основі та магнітних носіях (дискетах 3,5 дюйма) та інші повноваження.

3. Виконання робіт по інвентаризації земель

3.1. Виконавцями робіт по інвентаризації земель є госпрозрахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (далі - підрядчик).

3.2. Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на два етапи:

1 етап - підготовчий;

2 етап - виробничий.

3.2.1. Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

- збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;

- підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;

- розробці технічного завдання;

- підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);

- аналізі технічної, методичної і технологічної

забезпеченості робіт по інвентаризації земель;

- складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;

- аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;

- аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;

- аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;

- аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

3.2.2. Вивченню і аналізу підлягають:

- облікові картки (паспорти) земельних ділянок;

- документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

- матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту;

- матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

- інформація про землекористувачів та землевласників;

- матеріали про підприємства і організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

- матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

- затверджена містобудівна та проектна документація (також в т.ч. для індивідуальних забудовників).

3.2.3. На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає наступні етапи робіт:

- структуризація території населеного пункту на мікрорайони, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;

- встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

- формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;

- обстеження пунктів геодезичної мережі;

- обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

- обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

- складання акту встановлення та погодження меж населеного пункту і землекористувань;

- складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

3.2.4. В залежності від площі населеного пункту вибирається загальна схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний територіальний розподіл та особливості території населеного пункту.

Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, квартал або інший компактний масив, обмежений існуючою забудовою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можливо), або природними межами (наприклад - міський парк, промислова зона, масив земель сільськогосподарського призначення тощо). Система кварталів або масивів об'єднується в райони. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землекористувань виконується відповідно до Вказівок по веденню реєстраційної (поземельної) книги.

3.2.5. На підставі аналізу наявних планово-картографічних матеріалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймається виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

3.2.6. При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку:

- на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

- схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв.м (0,0001 га);

- для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв.м (0,00025 га);

- у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв.м (0,0015 га);

- у селах - 100 кв.м (0,010 га).

На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - не дрібніше 1:500;

- у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;

- у селах - 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обґрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна перевищувати:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

- у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

- у селах - 40 см. Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

3.3. Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

- складання списку власників землі (землекористувачів);

- польове обстеження об'єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.

При виконанні робіт цього етапу необхідно керуватись наступними принципами:

- основою для створення робочого інвентаризаційного плану повинен бути планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районного) підпорядкування

- масштабу 1:500;

- відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов'язкове;

- граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного підпорядкування - 0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах - 0,2 м; у селах - 0,4 м.

3.3.1. Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) починаються із складання списку всіх землекористувачів (власників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земельною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) групуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обстеження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

3.3.2. Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекористувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне обстеження, опитування землекористувачів (власників землі).

3.3.3. Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх винесення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наявності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.

3.3.4. При проведенні польових обстежень проводиться тимчасове закріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться абрис земельної ділянки.

Подальше виконання робіт може здійснюватися за наступними варіантами:

3.3.4.1. При наявності плану масштабу не дрібніше ніж 1:2000 тимчасово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив'язуються до пунктів полігонометрії (в обов'язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точкимежі наносяться на план.

3.3.4.2. При необхідності корегування плану в районі робіт прокладається теодолітний хід, який прив'язується до точок геодезичної мережі або планової опори. З точок цього ходу проводиться дозйомка необхідних елементів ситуації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та елементи ситуації наносяться на робочий інвентаризаційний план.

3.3.4.3. При наявності матеріалів аерофотозйомки поворотні точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план безпосередньо по їх віддешифрованому зображенню.

При відсутності спільних контурних точок на аерофотознімку та інвентаризаційному плані, по яких можна точно нанести на інвентаризаційний план точки поворотів меж, визначається масштаб аерофотознімки в районі землекористування і відповідно до визначеного масштабу та вимірів на аерофотознімку наносяться на інвентаризаційний план точки поворотів.

В усіх випадках необхідне обов'язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Усі геодезичні роботи по земельно-кадастровій інвентаризації земель виконуються у відповідності з інструкцією по топографічній зйомці в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (1982 р.) та у відповідності до вимог Будівельних норм і правил - БНІП 1.02.07-87 "Инженерные изыскания для строительства".

4. Камеральні роботи

4.1. Камеральні роботи - це роботи по опрацюванню результатів натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт і формуванню документації. Камеральні роботи виконує підрядчик.

4.2. За результатами натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт підрядчик здійснює вирахування площ усіх землекористувань у встановлених межах і формує документацію по кварталу (масиву).

4.2.1. У випадках відсутності чітких меж землекористувань, на підставі матеріалів польових обстежень і зібраних документів, у межах кожного кварталу (масиву), здійснюється встановлення (поновлення) меж землекористувань в натурі, які закріплюються межовими знаками та за допомогою промірів прив'язуються до чітких контурів, складаються картки-кроки і акт закладки межових знаків.

В акті, у разі неузгодженості меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами, вказують шляхи вирішення спірних питань.

У складі документації по інвентаризації земель землекористувачам (власникам землі) визначаються (фіксуються) обмеження по використанню земельних ділянок, якщо такі передбачені законодавством, державними будівельними, санітарними, природоохоронними або іншими нормами.

Характер і конкретний зміст різних обмежень наведено у відповідних законодавчих і нормативних актах.

Графічний матеріал (складова частина документації) засвідчується виконавцем (підрядчиком) та власниками землі або землекористувачами.

5. Складання і оформлення матеріалів інвентаризації земель

5.1. Результати польових робіт подаються підрядчиком у вигляді зброшурованої документації, на паперових та магнітних носіях (дискетах 3,5 дюйма).

5.2. До складу документації входять:

- пояснювальна записка;

- технічне завдання з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними межами всіх землекористувань;

- список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги;

- список землекористувачів, що не мають документів на право користування або право власності на землю;

- перелік земель, що не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням;

- перелік самовільно захоплених земельних ділянок;

- перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів (порушені, підтоплені, забруднені органічними та іншими видами відходів);

- експлікація всіх земель та розподіл їх по землекористувачах (власниках землі) та угіддях по формі 6-зем.;

- зведений план розміщення землекористувань у масштабі 1:2000;

- каталог координат кутів повороту меж кварталу;

- акти встановлення та погодження меж землекористувань (землеволодінь);

- абриси меж земельних ділянок;

- каталоги координат кутів поворотів зовнішніх меж землекористувань (землеволодінь);

- план встановлених меж землекористування в масштабах 1:500, 1:2000;

- схема прив'язки кутів поворотів землекористувань (землеволодінь);

- схема планової опори;

- відомість врівноваження теодолітних ходів.

5.3. Документацію щодо інвентаризації земель підрядчик подає до міського управління, районного відділу земельних ресурсів.

5.4. Міське управління, районний відділ земельних ресурсів розглядає подану документацію і у випадку позитивного висновку готує проект рішення відповідної ради про затвердження матеріалів інвентаризації для всіх землекористувачів (власників землі) даного кварталу. У разі прийняття негативного висновку управління, відділ земельних ресурсів повертає документацію на доопрацювання.

5.5. На підставі погоджених міським управлінням, районним відділом земельних ресурсів матеріалів документації на кожний адміністративний район міста або населений пункт, який не має адміністративного поділу, підрядчик складає зведений звіт.

Зведений звіт повинен містити інформацію з наступних питань:

- наявність вихідного топографічного матеріалу та методи його корегування;

- порядок створення основи для робочого інвентаризаційного плану (схеми);

- наявність спірних питань і пропозиції по їх вирішенню;

- склад земель по категоріях та формах власності, по кварталах і зведений звіт по району, населеному пункту;

- виявлення порушень в землекористуванні;

- виявлення земель, що не використовуються або використовуються нераціонально;

- пропозиції щодо уточнення існуючих меж населеного пункту;

- стан пунктів геодезичної мережі, заходи щодо її відновлення.

5.6. Зведений звіт інвентаризації підрядчик подає для погодження міському управлінню, районному відділу земельних ресурсів. Міські управління, районні відділи земельних ресурсів погоджують зведений звіт інвентаризації з міським управлінням, районним відділом містобудування і архітектури в частині відповідності містобудівній (планувальній) та проектно-кошторисній документації, затвердженій у встановленому законом порядку, і готують проект рішення міської ради чи районної держадміністрації.

Зведений звіт затверджується, відповідно, рішенням міської, селищної, сільської ради.

5.7. Після прийняття рішення відповідною міською, селищною, сільською радою про затвердження зведеного звіту, всі матеріали інвентаризації земель, виконані на паперовій основі і магнітних носіях, передаються на постійне зберігання в міське управління, районний відділ земельних ресурсів та до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Узагальнення матеріалів інвентаризації земель в населених пунктах та передачу їх у вищестоящі органи здійснюють відповідні управління та відділи земельних ресурсів.

5.8. По кожному мікрорайону, кварталу (масиву) населеного пункту формується документація, яка поповнюється необхідними документами в міру виконання додаткових вишукувальних робіт.

2.3 Складання і оформлення матеріалів інвентаризації Калуської міської ради

Результати польових робіт передаються підрядчиком у виг-ляді зброшурованої документації, на паперових та магнітних носіях (дискетах 3,5 дюйма).

До складу документації входять:

¦ пояснювальна записка;

¦ технічне завдання з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними межами всіх землекористувань;

¦ список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги;

¦ список землекористувачів, що не мають документів на право користування або право власності на землю;

¦ перелік земель, що не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням;

¦ перелік самовільно захоплених земельних ділянок;

¦ перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів (порушені, підтоплені, забруднені органічними та іншими видами відходів);

¦ експлікація всіх земель та розподіл їх за землекористувачами (власниками землі) та угіддях за формою 6 - зем.;

¦ зведений план розміщень землекористувань у масштабі 1:2000;

¦ каталог координат кутів повороту меж кварталу;

¦ акти встановлення та погодження меж землекористувань (землеволодінь);

¦ обриси меж земельних ділянок;

¦ каталоги координат кутів поворотів зовнішніх меж землекористувань (землеволодінь);

¦ план встановлених меж землекористування в масштабах 1:500; 1:2000;

¦ схема прив'язки кутів поворотів землекористувань (землеволодінь);

¦ схема планової опори;

¦ відомість врівноваження теодолітних ходів.

Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

Документацію щодо інвентаризації земель підрядчик подає до міського управління, районного відділу земельних ресурсів.

Міське управління, районний відділ земельних ресурсів розглядає подану документацію і у випадку позитивного висновку готує проект рішення відповідної ради про затвердження матеріалів інвентаризації для всіх землекористувачів (власників землі) даного кварталу. У разі прийняття негативного висновку управління, відділ земельних ресурсів повертає документацію на доопрацювання.

На підставі погоджених міським управлінням, районним відділом земельних ресурсів матеріалів документації на кожний адміністративний район міста або населений пункт, який не має адміністративного поділу, підрядчик складає зведений звіт.

Зведений звіт повинен містити інформацію з таких питань:

¦ наявність вихідного топографічного матеріалу та методи його коригування;

¦ порядок створення основи для робочого інвентаризацій-ного плану (схеми);

¦ наявність спірних питань і пропозиції щодо їх вирішення;

¦ склад земель за категоріями та формами власності, за кварталами і зведений звіт за районом, населеним пунктом;

¦ виявлення порушень у землекористуванні;

¦ виявлення земель, що не використовуються або використовуються нераціонально;

¦ пропозиції щодо уточнення існуючих мереж населеного пункту;

¦ стан пунктів геодезичної мережі, заходи щодо її відновлення.

Зведений звіт інвентаризації підрядчик подає для погодження міському управлінню, районному відділу земельних ресурсів. Міські управління, районні відділи земельних ресурсів погоджують зведений звіт інвентаризації з міським управлінням, районним відділом містобудування й архітектури в частині відповідності містобудівній (планувальній) та проектно-кошторисній документації, затвердженій у встановленому законом порядку, і готують проект рішення міської ради чи районної Земельне право України держадміністрації. Зведений звіт затверджується, відповідно, рішенням міської, селищної, сільської ради.

Після прийняття рішення відповідною міською, селищною, сільською радою про затвердження зведеного звіту всі матеріали інвентаризації земель, виконані на паперовій основі і магнітних носіях, передаються на постійне зберігання в міське управління, районний відділ земельних ресурсів та до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Узагальнення матеріалів інвентаризації земель в населених пунктах та передачу їх у вищі органи здійснюють відповідні управління та відділи земельних ресурсів.

По кожному мікрорайону, кварталу (масиву) населеного пункту формується документація, яка поповнюється необхідними документами в міру виконання додаткових вишукувальних робіт.



Розділ III. Інвентаризації земель Калуської міської ради

Номер рядка	Власники землі,землекористувачі та землі державної власності,не надані у власність або користування	Шифр рядка	Кількість власників землі та землекористувачів	Загальна площа земель, всього(гр.3+34+63+66+67+72)
	І. Землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць
1	Сільськогосподарські підприємства (всього земель у власності і користуванні) (02+09+16)	01	3	15,6196
1.1	Недержавні сільськогосподарські підприємства - всього (04+05+06+07+08)	02	1	0,5196
1.2	Державні сільськогосподарські підприємства - всього (10+12+13+15)	09	2	15,1000
2	Громадяни, яким надані землі у власність і користування (18+19+21+22+23+27+31+35+39+40)	17	29287	2151,3219
2.1	Селянські (фермерські) господарства	18	1	0,3200
2.2	Ділянки для ведення товарного сільскогосподарського виробництва	19	2	6,7078
2.3	Особисті підсобні господарства	21	665	115,4538

Розробка по формі №6-зем (гектарів)

Номер рядка	Власники землі,землекористувачі та землі державної власності,не надані у власність або користування	Шифр рядка	Кількість власників землі та землекористувачів	Загальна площа земель, всього(гр.3+34+63+66+67+72)
	ІI. У тому числі - в межах населених пунктів
1	Сільськогосподарські підприємства (всього земель у власності і користуванні) (02+09+16)	01	3	15,6196
1.1	Недержавні сільськогосподарські підприємства - всього (04+05+06+07+08)	02	1	0,5196
1.2	Державні сільськогосподарські підприємства - всього (10+12+13+15)	09	2	15,1000
2.1	Селянські (фермерські) господарства	18	29285	2151,3219
2.2	Селянські (фермерські) господарства	19	1	0,3200
2.3	Ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва	21	2	3,7078



Розділ IV. Охорона праці

Завдяки досягненням сучасних технологій більшість так би мовити, "канцелярської роботи" в офісі здійснюється з використанням комп'ютерної техніки. Якщо згадати, що в середньому робочий день офісного працівника складає 7-8 годин (як передбачено нормами Кодексу законів про працю України) при п'яти- або шестиденному робочому тижні, можна зробити висновок, наскільки багато часу доводиться проводити віч-на-віч з комп'ютером.

У цій статті буде описано, яким чином на сьогодні в Україні встановлюються вимоги щодо безпеки роботи працівників з використанням комп'ютерів, а також хто і в якому обсягу має відповідати за порушення даних вимог.

Перелік нормативно-правових актів, що так чи інакше регулюють дане питання, є досить широким. Так, обов'язки роботодавця щодо забезпечення працівникам комфортних та безпечних умов для здійснення роботи, а також права працівників на такі умови передбачено частиною 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 21 КЗпП, а також ст. 13 Закону України "Про охорону праці". Даний закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Більшість актів у даній сфері становлять акти підзаконного рівня, а саме, численні правила, інструкції, державні санітарні правила і норми (ДСанПІН)тощо, якими врегульовуються окремі моменти щодо власне конструкції електронно-обчислювальної техніки, особливостей облаштування приміщень для роботи з нею та низки інших подібних вимог.

На сьогодні до основних підзаконних актів у даній сфері можна віднести:

- Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду "Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин" від 26.03.2010 № 65;

- Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7;

- Примірну інструкцію з охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.09.2013 № 443.

Якщо аналізувати норми, прописані у даних документах, і спробувати викласти їх більш-менш лаконічно й водночас вичерпно мовою зрозумілою більшості читачів, то їх можна звести до такого:

Вимоги щодо розміщення і планування приміщень для роботи з комп'ютером: відповідні робочі місця заборонено облаштовувати у підвальних або цокольних приміщеннях будинків. В обладнанні приміщень забороняється використання полімерних матеріалів, що виділяють шкідливі хімічні речовини. Також слід приділити увагу забезпеченню достатнім для здійснення роботи рівнем освітлення (природного та штучного - у темну пору доби) та звукоізоляції. Для регуляції рівня освітлення природним світлом бажано застосовувати жалюзі. Окрім того, у приміщеннях, де здійснюється робота з комп'ютерами, щодня має здійснюватися вологе прибирання з метою недопущення запиленості підлоги та меблів.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння людини під напругу.

Особливої уваги заслуговують заходи дотримання протипожежної безпеки. Так, у всьому офісі лінії електромережі мають бути забезпечені від виникнення короткого замикання, а також від перепадів мережевої напруги, що може спричинити збої в роботі електронно-обчислювальної техніки. Приміщення (окрім тих, де розташовуються сервери) мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації та вогнегасниками. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, застосовувати негорючу ізоляцію. У приміщенні, де одночасно експлуатуються понад п'ять комп'ютерів, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Вимоги щодо організації та обладнання робочих місць: площа, відведена на одне робоче місце має становити не менше 6 кв. м., а об'єм - не менше 20 куб. м. Конструкція робочого місця повинна забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози (тобто такої, яка дозволяє працівникові виконувати роботу з мінімальним напруженням тіла, і яка дозволяє уникнути перевтоми в ході і після закінчення робочого процесу). Раціональна робоча поза має важливе значення для збереження здоров'я працівника, оскільки тривале перебування його в незручній і напруженій позі може призвести до таких захворювань, як сколіоз (викривлення хребта), варикозне розширення вен, плоскостопість тощо. Установлено, що робота в зігнутому положенні збільшує затрати енергії на 20 %, а при значному нахиленні - на 45 % порівняно з прямим положенням корпусу. [6]

За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт суміжні робочі місця операторів необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м.

Робочі місця слід розташовувати відносно джерела природного світла (вікон) таким чином, щоб світло падало збоку, переважно зліва. Також робоче місце має відповідати сучасним вимогам ергономіки:

- стіл повинен мати висоту поверхні 680-800 мм., ширину 600-1400 мм. і глибину 800-1000 мм. (такі параметри забезпечують можливість виконання операцій в зоні досяжності працівника);

- робочий стілець робочий стілець має бути підйомно-поворотним, з можливістю регулювання висоти, бажано зі стаціонарними або змінними підлікотниками і напівм'якою нековзкою поверхнею сидіння, що легко чиститься і не електризується;

- екран комп'ютера має розташовуватися на оптимальній відстані від користувача, що становить 600-700 мм., але не менше за 600 мм. з урахуванням літерно-цифрових знаків і символів.

Вимоги безпеки під час роботи з комп'ютером:

Щодня перед початком роботи оператор повинен:

- оглянути своє робоче місце; про виявлення ознак пошкодження обладнання інформувати свого безпосереднього керівника;

- відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в відсутності відблисків на екрані комп'ютера, відсутності зустрічного світла;

- перевірити правильність підключення обладнання ЕОМ до електромережі;

- очистити екран комп'ютера від пилу та інших забруднень;

- перевірити правильність організації робочого місця й за необхідності провести відповідні коригування.

Оператор під час роботи зобов'язаний:

- виконувати тільки ту роботу, яку йому було доручено;

- підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;

- тримати відкритими всі вентиляційні отвори обладнання;

- коректно закрити всі активні завдання у разі припинення роботи з комп'ютером;

- негайно відключити комп'ютером від електричної мережі у разі виникнення аварійної ситуації.

У ході виконання робіт оператор комп'ютера повинен:

- витримувати відстань від очей до екрана комп'ютером в межах 60-70см;

- дотримуватися внутрішньозмінного режиму праці та відпочинку, регламентованих перерв у роботі, а саме (при 8-годинній денній робочій зміні):

- для розробників програм - тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи;

- для інших категорій працівників - тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи;

- для операторів комп'ютерного набору - тривалістю 10 хвилин, після кожної години роботи.

Під час регламентованих перерв рекомендується виконувати комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кровообігу тощо. Про виявлення несправності обладнання або інших факторів, які створюють загрозу для життя або здоров'я працівників, необхідно негайно інформувати свого безпосереднього керівника.

Не допускається:

- виконання ремонту та налагодження комп'ютерної техніки безпосередньо на робочому місці оператора;

- зберігання біля комп'ютера паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинні зміни в конструкції комп'ютера;

- використання комп'ютерів, на екранах яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- доторкання до задньої панелі системного блоку при включеному живленні;

- вимикання живлення під час виконання активного завдання;

- попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв;

- приймання напоїв та їжі на робочому місці.

Після закінчення роботи з використанням необхідно дотримуватися такої послідовності вимикання обладнання:

- закрити всі активні завдання;

- переконатися у відсутності дискет та дисків у дисководах;

- використавши опцію "Завершення роботи" у меню "Пуск", вимкнути живлення системного блоку;

- вимкнути живлення всіх комп'ютерів;

- вимкнути блок аварійного живлення (за наявності);

- відключити комп'ютер від електромережі, при цьому забороняється тягнути штепсельну вилку за дріт.

У випадку виникнення аварійної ситуації оператор зобов'язаний:

- у всіх випадках виявлення пошкодження проводів електричного живлення, несправності заземлення та інших пошкодженнях електрообладнання, виникненні запаху гарі, диму - негайно вимкнути електричне живлення і повідомити про аварійну ситуацію свого безпосереднього керівника й чергового електрика;

- при попаданні людини під електричну напругу негайно звільнити її від дії струму шляхом вимкнення електричного живлення, до прибуття лікаря надати потерпілому долікарську медичну допомогу;

- при будь-яких випадках порушень роботи технічного обладнання або програмного забезпечення негайно викликати представника технічної служби з питань експлуатації обчислювальної техніки;

- у випадку виникнення різі в очах, різкого погіршення зору, виникнення головного болю, больових відчуттів у пальцях та кистях рук, посилення серцебиття - негайно припинити роботу з використанням ЕОМ, повідомити про те, що сталося, свого безпосереднього керівника й звернутися до медичної установи;

- при загорянні обладнання негайно відключити його від електромережі;

- про загорання повідомити свого безпосереднього керівника, оперативного чергового, пожежну службу; ужити заходів щодо ліквідації вогню за допомогою вуглекислотного або порошкового вогнегасника.

В наступній частині статті йтиметься про особливості виробничого травматизму та професійних захворювань, пов'язаних з використанням комп'ютерів, а також буде висвітлено проблему відповідальності за порушення чинного законодавства України, якими регулюються правила роботи з комп'ютерною технікою.



Розділ V. Економіка

Підрахунок обсягів робіт та затрат часу виконують з метою подальшого їх планування, зокрема для складання сіткового і календарного графіків робіт. Встановлені обсяги робіт є вихідними даними для складання кошторисів на топографо-геодезичні і землевпорядні роботи.

Обрахунок виконують у вигляді двох таблиць. Обсяги робіт вираховують згідно технологічної схеми робіт.

Таблиця (4.1) містить такі складові елементи: порядковий номер, вид робіт (згідно технологічної схеми), категорія складності, одиниця виміру, обсяг (дані проекту).

Заповнюється в такій послідовності: в першій графі вказується порядковий номер виду робіт; в другій і третій графі знаходиться перелік виду робіт згідно технологічної схеми та розподіл робіт за категоріями складності; одиниця виміру задана в четвертій графі; вид нормативного документу, по якому вибираються затрати часу на виконання певного виду робіт, поданий в графі п'ять; затрати часу на виконання одиниці роботи визначається згідно із вказаними нормативними документами і записується в графі шість. Затрати часу поділяються на планові затрати і перевиконання плану.

Залежність між нормою часу в днях і нормою часу в годинах встановлена з тривалості робочої зміни 8 годин:

В графі сім приведені натуральні показники, а в восьмій графі обчислюється необхідна кількість бригадо-днів з врахуванням запланованого середнього проценту перевиконання норм виробітку, який для польових робіт можна прийняти рівним 120 %, а для камеральних 110 %. Тоді перевиконання плану у бригадо-днях буде визначатися за формулами

- для польових робіт:

- для камеральних робіт:

Таблиця 4.1 - Підрахунок обсягів геодезичних робіт

№	Вид робіт	Категорія складності	Одиниця виміру	Обсяг
1	Складання технічного проекту	-	проект	1
2	Підготовчі роботи	I	-	1
3	Закладка центрів типу У 15Н	III	Центер	2
4	Закладка центрів типу У 15Н	III	Пункт	12
5	Закладка межових знаків	III	Знак	31
6	Горизонтальна зйомка в масштабі 1:500	III	га	3,3243
7	Складання, викреслювання кадастрових планів меж земельних ділянок	II	План	1
8	Складання технічного звіту	-	звіт	1

Розрахунок норм часу на земельно-кадастрові роботи проводиться на основі "Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи" та "Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" за формулою, де Н - норма часу на земельно-кадастрові роботи; а, в - норми часу на одиницю виміру; - кількість одиниць виміру або ускладнюючих факторів, що викладені у таблиці 5.6 "Збірника укрупнених кошторисних розцінок…" і мають відношення до показників "а" і "в".



Висновки

Головне завдання полягає в тому, щоб за допомогою правових норм, фінансово-економічних важелів забезпечити проведення робіт із землеустрою, створити автоматизований державний банк даних власників землі і землекористувачів, визначити напрями і структуру використання земельних ресурсів, підвищити відповідальність усіх суб'єктів господарювання за нераціональне використання землі та якісний склад ґрунтів, матеріально й морально зацікавити їх у здійсненні заходів щодо захисту й відтворення продуктивної сили землі.



Список використаної літератури

1. Бардаш Сергій Володимирович. Інвентаризація: теорія, практика, комп'ютеризація / Житомирський інженерно-технологічний ін-т / Ю.І. Осадчий (ред.). - Житомир: ЖІТІ, 1999. - 372 с.

2. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Аудит: сучасні тенденції розвитку в Україні та світі: Монографія/ За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖДТУ, 2004. - 564 с.

3. Дем'яненко М.Я. Проблеми іпотеки сільськогосподарських земель // Економіка АПК. - 2003. ? № 2. - С. 98?104.

4. Жук В.М. Реформування бухгалтерського обліку та звітності: стан та перспективи // Облік і фінанси АПК. - 2005. ? № 3. - С. 4?13.

5. Кірейцев Г.Г. Методологічні аспекти розвитку бухгалтерського обліку // Бухгалтерія в сільському господарстві. ? 2000. - № 8. - С. 2? 7.

6. Методичні рекомендації з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських підприємств. Рекомендовано листом Мінагрополітики України від 04.12.2003 р. № 37-27-12/14023 // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2005. - № 20 (149).? С. 2? 42.

7. Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 279 с.; ил.

8. Рекомендації з врегулювання майнових і земельних відносин у сільськогосподарському бізнесі: документальне оформлення, облік і оподаткування. За ред. В.М. Жука та І.Б. Садовської // Облік і фінанси АПК. ? № 5. - 2005. - С. 71 ? 146.

9. Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних часток (паїв)" від 2.02.2002 № 92/2002 // Офіційний вісник України. ? 2002. ?№ 6. ? С. 109.

Размещено на Allbest.ru

...