Санітарна якість козиного молока за використання "Літосорбу" в умовах підсобного господарства "Укрсільгосппром" Дніпровського району Дніпропетровської області

Рівень соматичних клітин - дуже мінливий показник. Як показано на рисунку 12, кількість соматичних клітин наприкінці досліду в молоці кіз четвертої групи збільшилася в 5,6 рази, але вірогідної різниці між результатами не виявлено через велике середньостатистичне відхилення, яке пояснюється розбіжністю показників від 54 тис до 3 млн. клітин у мілілітрі молока.

Рис. 12. Кількість соматичних клітин у молоці кіз до та після застосування «Літосорбу» з різними мазевими основами, тис./мл

Щодо цього показнику в молоці кіз інших груп, то кількість соматичних клітин в першій групі дещо збільшилася, а в другій та третій - зросла у 1,7 і 2,5 рази відповідно.

Щодо КМАФАнМ (рис. 13), у всіх групах окрім другої цей показник збільшився, так у першій групі в 4,8 рази, у третій в 2,8 рази та у четвертій в 7 разів.

Рис. 13. Кількість мезофільних аеробних та факультативних анаеробних мікроорганізмів до та після «Літосорбу» з різними мазевими основами, Ч10⁵ КУО/мл

Щодо другої групи, то показник бактеріального забруднення зменшився у 2 рази.

Прийнято вважати, що чим більша кількість соматичних клітин у молоці, тим більше бактеріальне забруднення. Тенденції, які відслідковувались у досліді з третьою та четвертою групами кіз підтверджують цю теорію, але спостереження показників в першій і другій групах спростовують це твердження. Незначне збільшення кількості соматичних клітин (на 6,2 %) в молоці у кіз першої групи супроводжувалось зростанням бактеріального забруднення у 4,8 разів. І навпаки, збільшення кількості соматичних клітин в 1,7 рази у другій групі супроводжувалось зменшенням у 2 рази бактеріального забруднення козиного молока. Про відсутність прямої залежності між кількістю соматичних клітин і бактеріальним забрудненням козиного молока вказувалося в більш ранніх власних публікаціях [26,11].

Такий зріст бактеріального забруднення після застосування препаратів вказує на послаблення імунних захисних механізмів вимені. Таким чином, зовнішнє застосування цитратів у такій концентрації (на 100 г цеоліту 0,25 мг цитрату срібла) спричинило токсичну дію на молочну залозу кіз.

2.4. Розрахунок економічної ефективності.

В сучасних умовах важливого значення набуває економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів, що дозволяє зменшити захворюваність кіз на мастит та скоротити строки захворювання. На жаль, застосування нових мазей не призвело до бажаного ефекту.

Бактеріологічні дослідження двадцяти проб молока були проведені в Науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю АПК, а фізико-хімічні - в лабораторії гігієни харчової продукції № 402 Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету.

Формування тарифів визначали за показниками: затрати часу на підготовку та виконання робіт; вартості одиниці часу, виходячи із середньомісячного рівня оплати праці; вартості матеріалів реактивів та обладнання, які необхідні для проведення робіт.

Зазвичай, вартість дослідження однієї проби молока на ринку 20 гривень. До цієї суми входить вартість роботи завідуючої лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.

Вартість дослідження однієї проби молока на кількість соматичних клітин складає 23 грн.

Вв₁ = 23 Ч 20 = 460 грн. (вартість дослідження 20 проб молока на кількість соматичних клітин).

Дослідження молока на аналізаторі “EKOMILK” вартість якого складає 15100 грн., термін експлуатації - 10 років, норма часу на однократне виконання дослідження складає 2 хвилини.

Вв₂=15100:120міс:21робочий день:7 год: 60хвЧ2хвЧ20проб=5,70грн.

Загальну суму витрат на дослідження розраховували за формулою:

В заг. = Вв₁ + В_В2

В заг. = 460 + 5,70= 465,70 грн.

На всі види досліджень двадцяти проб молока з господарства було витрачено 465,70 грн.



3. ОХОРОНА ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ

3.1.Аналіз стану охорони праці у господарстві

«Медицина оберігає людину, а ветеринарна медицина - людство!». Саме такий девіз для своєї роботи обрали ветеринарні лікарі. А охорона праці у ветеринарній медицині має оберігати усіх працівників галузі від численних небезпек, які мають місце на робочих місцях ветеринарних спеціалістів. У Законі України «Про ветеринарну медицину» зазначено, що ветеринарна медицина - це діяльність, спрямована на збереження здоров'я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб. Вона базується на наукових та практичних знаннях про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження. Ветеринарна медицина України - це не просто обслуговувальний сегмент сільського господарства, а потужна галузь агропромислового комплексу, до якої належать діагностування, лікування, освіта й наука. Окрім того, у межах діяльності ветеринарної служби виготовляють готові ліки та їх деякі інгредієнти і субстанції, а також здійснюють ветеринарне інспектування. Відтак, на сьогодні спеціалісти галузі контролюють сільськогосподарську продукцію від виробництва (з поля, ферми) до споживача (аж безпосередньо до його столу). Нині Державній службі ветеринарної медицини підконтрольні 2870 підприємств. На понад 1500 м'ясопереробних і 400 рибопереробних підприємствах уведено посади офіційних лікарів ветеринарної медицини. Лише у державних установах галузі працює понад 30 тисяч працівників. Слід зазначити, що 28 тисяч з них - це спеціалісти з вищою і середньою спеціальною освітою. Поряд з державною існує ветеринарна служба, яка обслуговує приватні аграрні підприємства. На сучасному етапі ветеринарні потреби України забезпечують майже 60 тисяч фахівців. Їх праця повинна бути безпечною та соціально захищеною. На сьогодні служба ветеринарної медицини має достатню законодавчу базу з охорони праці, щоб убезпечити життя і здоров'я працівників. Разом з тим у Законах України «Про ветеринарну медицину» та «Про безпеку та якість харчових продуктів» питанням охорони праці спеціалістів ветеринарної медицини не приділено достатньої уваги. Безпеку праці працівників ветеринарної медицини в усіх сферах їх діяльності повинні регламентувати розроблені та впроваджені нормативно-правові акти з охорони праці - правила, інструкції, положення, регламенти, класифікатори та ін. Це стало особливо актуальним після вступу України до Світової організації торгівлі, що як наслідок вимагає узгодження функцій державної ветеринарної служби, санітарно-епідеміологічного нагляду, державного споживчого стандарту та праце охоронного контролю. Постановою Кабінету Міністрів України статтю 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (2007 р.) доповнено критеріями оцінки ступеня ризику від здійснення господарської діяльності об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду залежно від того, чи є можливість передавання інфекційних захворювань тварин, зокрема особливо небезпечних та спільних для людей і тварин; інвазійних захворювань; залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів через корми і в подальшому через продукцію тваринного походження до людей [13]. Але задачі охорони праці у ветеринарній медицині не повинні обмежуватись дотриманням нормативів безпеки праці під час проведення протиепізоотичних заходів, тобто лише впровадженням застережень проти поширення особливо небезпечних хвороб: класичної чуми та африканської чуми свиней, високо патогенного грипу птиці, сибірки, лептоспірозу та інших, які є небезпечними не тільки для тварин, а й для людей. Недостатньо праце охоронні заходи звужувати до доплат за шкідливість лаборантам, які працюють зі збудниками небезпечних хвороб. Ветеринарний лікар щодня контактує з хворими тваринами - під час навіть простого ветеринарного огляду сумирні домашні улюбленці можуть стати об'єктами підвищеної небезпеки через біль, незнайомі умови перебування тощо. Потрібно зазначити, що ринок ветеринарних послуг в Україні характеризується дуже широким спектром виконуваних робіт. Це не лише лікувальна робота і профілактика інфекційних захворювань, а й реалізація ветеринарних препаратів, дезінфекція, ідентифікація, штучне запліднення тварин тощо. Такі роботи повинні виконувати фахівці із знаннями і сучасним світоглядом не тільки у питаннях ветеринарної медицини, а й з охорони праці, зокрема випускники вищих навчальних закладів. З боку керівництва галузі знайшла підтримку політика розвитку приватної ветеринарної служби. Багато функцій, особливо зі сфери лікувальної роботи, реалізації ветеринарних препаратів, дезінфекції та інших напрямків, надалі переходитимуть до рук приватного лікаря. Разом з тим спеціалісти, які працюють у приватних структурах ветеринарної медицини, не повинні опинитися поза рамками дії Закону України «Про охорону праці». Але ця форма ветеринарної діяльності активізувалась переважно у великих містах, а у сільській місцевості мережа державної ветеринарної медицини дозволяє забезпечувати стабільну епізоотичну ситуацію не лише у колективних господарствах, а й у приватному секторі. Потрібно враховувати, що об'єми надання ветеринарних послуг на селі тваринам приватного сектора суттєво вищі за дані Центрального статистичного управління щодо кількості птиці, свинопоголів'я та інших свійських тварин. Це означає, що режим роботи ветеринарного лікаря у сільській місцевості вкрай інтенсивний, а це вимагає звернути особливу увагу питанням охорони праці сільських ветеринарних лікарів. Охорона праці не розрізняє стандарти безпеки праці для лікаря- приватника та фахівця з державних установ ветеринарної медицини. Це необхідно враховувати з огляду на те, що нагальним завданням ветеринарної медицини у нашій країні є створення на селі розгалуженої мережі як приватної, так і державної ветеринарної медицини з наданням усіх необхідних послуг (від видачі ветеринарної довідки чи свідоцтва до клінічного огляду тварин, проведення лікування й іншої роботи, яка є на селі). Оскільки власнику тварин незручно звертатись за допомогою в інший населений пункт (за 5-7 км), у кожному населеному пункті має жити і працювати або представник державної ветеринарної установи, або лікар-приватник. Разом з тим його працю часто потрібно розглядати як роботу за небезпечних чи шкідливих умов, а значить і належним чином оберігати від потенційних виробничих небезпек. У листопаді 2001 року указом Президента встановлено День працівників ветеринарної медицини, який відзначають кожної другої неділі серпня. Але для ветеринарних спеціалістів, які майже щодня зазнають безпосередньої дії численних хімічних та біологічних небезпечних чинників (від збудників заразних хвороб до розлючених тварин), актуальним є відзначення також і Дня охорони праці (28 квітня). Метою його проведення є привернення уваги кожного роботодавця і працівника до усунення або досягнення мінімально можливого (допустимого) рівня виробничих ризиків, до профілактики виробничого травматизму і професійної захворюваності, формування загальної культури охорони праці та свідомого ставлення до цих питань. Слід подбати про належну мотивацію працівників до безпечної праці, посилити відповідальність керівних працівників, спеціалістів та інших осіб за порушення, що створюють підвищений ризик для життя і здоров'я людей… В Україні щороку на виробництві травмується близько 10 тисяч осіб, з них майже кожний двадцятий - зі смертельним наслідком. Загалом ризик загибелі або травмування працівників у галузях національної економіки залишається значно вищим, ніж у розвинених європейських країнах. Через незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці кожного року майже на 7 тисяч зростає кількість осіб, які одержали професійні захворювання. На відшкодування шкоди, медичну, професійну і соціальну реабілітацію потерпілих щорічно витрачають близько 2,5 млрд. грн. Потрібно зазначити, що більшість виробничих травм і професійних хвороб трапляється через порушення трудової та технологічної дисципліни, недостатню підготовку спеціалістів з питань безпечних методів праці, відсутність контролю за додержанням працівниками вимог охорони праці та з інших причин, що не потребують для їх усунення значних фінансових витрат. Вирішенню цих задач сприятиме і підручник «Охорона праці у ветеринарній медицині», розроблений на допомогу ветеринарним спеціалістам у засвоєнні охоронних засад організації та виконання робіт в установах ветеринарного профілю. У підручнику розглянуто питання функціонування системи управління охороною праці в установах та на об'єктах ветеринарної медицини - задачі, документальне забезпечення, навчання з охоронних питань, контроль безпеки та ін. Всебічно представлено діяльність Фонду соціального страхування України щодо відшкодування матеріальної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань, проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників. Важливим елементом підручника є те, що у ньому детально охарактеризовано виробничі небезпечні та шкідливі чинники у сфері ветеринарної діяльності, вказано вимоги під час виконання ветеринарно-санітарних робіт. Представлено вимоги безпеки, яких потрібно дотримуватися під час огляду та лікування тварин, дослідження зразків тваринницької продукції та потенційно заразного патологічного матеріалу. Суттєву увагу звернуто на заходи щодо дотримання електро- і пожежної безпеки в установах та на об'єктах ветеринарної медицини, описано способи надання долікарської допомоги працівникам, які зазнали травм, зараження чи отруєнь. Щоб допомогти студентам краще засвоїти та усвідомити основні працеохоронні положення, що регламентують безпеку працівників, автори підручника намагалися його наочно проілюструвати у стислій формі блок-схемами, таблицями, графіками та рисунками, які відповідають окремим нормативно-правовим актам з охорони праці. Вважаємо, що такий підхід розширює коло осіб, яким можна рекомендувати для вивчення даний підручник, ? не лише студентам спеціальності «Ветеринарна медицина», а й керівникам, спеціалістам служб охорони праці та іншим посадовим особам, які відповідають за безпеку виконання робіт на підприємствах АПК [8].

Аналіз технологічних процесів в сільськогосподарському виробництві показує, що воно є однією з найбільш травмонебезпечних галузей народного господарства України. У 2017 році від нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, загинуло 110 працівники. Загалом за 2013 - 2017 роки та за 5 місяців поточного року - загинуло 879 працівників. Стан умов і безпеки праці в сільськогосподарському виробництві залишається незадовільним. Достатньо сказати, що ризик стати жертвою нещасного випадку або професійного захворювання в Україні в декілька разів вищий, ніж у розвинутих країнах.5-го лютого 2008 року Україну було офіційно прийнято до Світової організації торгівлі (СОТ), що є одним з кроків входження нашої держави до виробничо-економічних, наукових та навчальних світових структур. Разом з тим, це означає, що Україна взяла на себе зобов'язання дотримуватись високих міжнародних стандартів, зокрема у галузі охорони праці. Деякі з них є достатньо жорсткими щодо забезпечення нормативів безпеки на виробництві. До таких документів, зокрема, належить Конвенція Міжнародної організації праці про безпеку та гігієну праці у сільському господарстві від 5.06.2001 р. № 184. Верховна Рада України ратифікувала цю Конвенцію окремим Законом 01.04.2009 р. (Закон України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 184 про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві" № 1286-VI). Держави, які підписали Конвенцію, повинні розробляти, впроваджувати і періодично переглядати погоджену національну політику в галузі безпеки і гігієни праці у сільському господарстві. Ця політика ставить за мету профілактику нещасних випадків і ушкодження здоров'я, які настають з виробничих причин, через усунення, зведення до мінімуму виробничих ризиків чи встановлення контролю за ними у сільському господарстві. Зауважимо, що у даному контексті сільське господарство потрібно розглядати не лише як виробництво рослинницької, тваринницької чи рибницької продукції у сільській місцевості, а й у поєднанні з технологічними процесами переробляння сільськогосподарської продукції [23].

3.2. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Підсобне господарство виробничо-комерційна фірма «Укрсільгоспром», що знаходиться у м. Підгороднє Дніпровського району Дніпровської області.

Клімат на території помірно-континентальний. Літо жарке, а зима холодна. Температура повітря влітку сягає 40°С вище нуля, а взимку до 20°С нижче нуля. Влітку часто бувають дощі. Зима триває близько 3 місяців, холодна, з великою кількістю опадів у вигляді снігу. Серед ґрунтів переважають чорноземи. На 2 гектарах землі розташоване приміщення для овець та кіз, а також невеликий ліс.

Приміщення ферми цегляне, площею, приблизно, 450 мІ. Будівля ферми побудована за новітніми технологіями. Освітлення природне, так як багато металопластикових вікон.

В даний час у господарстві діють: правила техніки безпеки при роботі на тракторах, сільськогосподарських машинах і на кожному робочому місті по видах роботи. У фермерському господарстві за охорону праці відповідає власник підприємства, він своїм наказом покладає відповідальність за стан охорони праці в структурних підрозділах: по рільництву - на головного агронома, по тваринництву - на головного зоотехніка, по механізації - на головного інженера. Крім того в господарстві є інженер по техніці безпеки і охорони праці. Інженер з охорони праці має право забороняти: експлуатацію несправних машин і устаткування, котельних установок, що працюють під тиском, підйомно-транспортних засобів тощо, а також роботи на ділянках з наявністю загрози здоров'ю працюючих; припиняти роботи, що ведуться з грубим порушенням правил техніки безпеки. Вступний інструктаж з охорони праці проводить при прибутті на підприємство інженер з охорони праці та техніки безпеки. Можна проводити груповим чи індивідуальним методом у вигляді бесіди-лекції за тематикою, розробленою спеціалістом з охорони праці і узгодженою з власником підприємства. Вступний інструктаж реєструється в «Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці». На робочому місці проводяться наступні види інструктажів: первинний, повторний, позаплановий та цільовий. В адміністративному приміщенні є кабінет з охорони праці, яким завідує інженер з охорони праці та техніки безпеки. У кабінеті, обладнаному в господарстві, більше місця приділяють питанням безпечних методів праці ведучої галузі. Облік роботи кабінету техніки безпеки ведеться в спеціальному журналі, де вказується захід і відповідальний за його проведення. Недоліками відділу є: не повне забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та спецодягу; недостатність знань з охорони праці у працюючих на підприємстві. [24].

3.3.Пожежнабезпека у господарстві

Пожежна профілактика Ї це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежам, обмеження їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі. До виконання таких заходів залучаються як державні органи пожежного нагляду, так і керівники всіх рівнів. Крім того, заходи пожежної профілактики здійснюють пожежні служби (підрозділи) господарств, інженери з ОП та безпосередньо працівники на робочих місцях. До основних заходів пожежної профілактики належать:

· обстеження господарств, відділень, дільниць на дотримання в них правил пожежної безпеки;

· забезпеченість об'єктів і робочих місць первинними засобами гасіння пожеж, інструкціями з пожежної безпеки, плакатами, літературою;

· пропаганда пожежної безпеки (лекції, семінари, кінофільми тощо).

При обстеженні перевіряють:

- наявність осіб, відповідальних за пожежну безпеку;

- виконання зобов'язань, внесених органами пожежного нагляду;

- стан пожежної безпеки територій;

- боєздатність пожежних формувань (ДПД, ПВО);

- забезпеченість засобами пожежогасіння;

- стан готовності пожежної техніки і засобів пожежогасіння;

- стан пожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації;

- організацію чергування на пожежному депо та його обладнання;

- дотримання правил протипожежного режиму на об'єктах.

Недоліки, виявлені у процесі обстеження, зводять, аналізують і складають акт, в якому зазначають строки їх усунення.

Керівник зобов'язаний:

1. Організувати роботу добровільної пожежної дружини (пожежно-сторожової охорони);

2. Встановити на відповідних об'єктах суворий протипожежний режим;

3. Періодично перевіряти стан пожежної безпеки об'єктів, технічний стан протипожежних заходів, засобів гасіння пожеж;

4. У пожежонебезпечні періоди року вживати додаткових заходів щодо посилення протипожежного захисту об'єктів.

5. Організувати проведення на об'єктах протипожежного мінімуму.

За відсутності на роботі першого керівника відповідальність за пожежну безпеку несуть його заступники.

Безпосередньо на об'єктах повинні бути розроблені інструкції з пожежної безпеки, які після відповідного узгодження і затвердження вивішують на видних місцях.

Усі особи, що працюють на об'єктах, проходять спеціальну протипожежну підготовку, яка складається з протипожежного інструктажу і занять з пожежотехнічного мінімуму. Після проходження занять, відповідно до спеціально розробленої програми (5Ї10 год.), працівники складають залік.

Після проходження пожежного мінімуму, працівникам видається спеціальне посвідчення.

У кожному об'єкті повинен бути план евакуації (тварин, людей тощо).

У графічній частині плану евакуації накреслюють схему приміщень (об'єкта), на якій позначають маршрути руху (тварин, людей, виносу цінностей тощо), основні й запасні шляхи виходу, а також розміщення вогнегасників, пожежних сигналізаторів і кранів.

У текстовій частині плану викладають обов'язки персоналу на випадок пожежі (порядок повідомлення про пожежу, виклик пожежних підрозділів, дію персоналу щодо евакуації тварин (людей) і гасіння пожежі).

План евакуації розробляє начальник пожежно-сторожевої охорони (ДПД) і затверджує керівник господарства.

План евакуації не менше ніж двічі на рік відпрацьовується з усіма працівниками об'єкта.



4. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Зовнішнє застосування «Літосорбу» з різними мазевими основами (свинячий жир, персикова і вазелінова олія, вазелін) козам спричинило токсичну дію на молочну залозу, що виявилося збільшенням бактеріального забруднення і кількості соматичних клітин у молоці.

2. Ранковий надій молока у першій та другій групі збільшився на 6,4 %, 41,2 %,у третій та четвертій групах - зменшився на 44,7 % та 4,0 % відповідно.

3. Кількість соматичних клітин в молоці кіз першої групи дещо збільшилася, а в другій, третій та четвертій групах зросла у 1,7, 2,5 та 5,6 рази відповідно.

4. Бактеріальне забруднення козиного молока збільшилося у першій групі майже в 4,8 рази, у третій - в 2,8 рази, у четвертій групі - в 7 разів, і лише у другій групі воно зменшилося удвічі. Збільшення кількості соматичних клітин козиного молока не завжди супроводжується збільшенням бактеріального забруднення.

Не рекомендовано застосовувати «Літосорб» (на 100 г цеоліту 0,25 мг цитрату срібла) з різними мазевими основами для зовнішньої обробки вимені кіз з причини токсичної дії на молочну залозу.



5. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антисептики у профiлактицii лiкуваннiiнфекцiй / Палій Г. К., Когет Т. О.,Палій В. Г. [та ін.]. - К.: Здоров'я, 1997. - 201 с.

2. Антимикробная активность наночастиц серебра в стабилизированных растворах и в композиционной системе на основе высокодисперсного кремнезема / Сердюк А. М., МихиенковаА. И., Сурмашева Е. В. [и др.] // Профілактична медицина. - 2009. - № 4. - С. 12-17.

3. Бєляков Н.А., Соломенников А.В. Энтеросорбция (введення в проблему). - Л.: ЛенГИДУВ, 1990. - 35 с.

4. Беляков Н.А., Соломенников А.В.Энтеросорбция - механизм лечебного действия //Эфферентная терапия. - 1997. - Т. 3, №2.

5. ВажничаО. М., БоброваН. О., ГанчоО. В., Лобань Г. А. Фармакологія та токсикологія, №2(38)/2014. С. 1-4

6. Вплив наночастинок срібла на гамети кролів in vitro та ефективність запліднення: СирваткаВ. Я., СливчукЮ. І., РозгоніІ. І., Гевкан І. І.

7. Губин С. П. Наночастицы благородных металлов и материалы на их основе / С. П. Губин, Г. Ю. Юрков, Н. А. Катаева. - М. : ИОНХ РАН, 2006. - 155 с

8. Гряник Г. М. Охорона праці: підруч. / Г.М. Гряник, С.Д. Лехман, Д.А. Бутко та ін. - К.: Урожай, 1994. - 272 с

9. ГолохвастК.С.,БгатоваН.П.,ЧайкаВ.В.,РеваГ.В,Мишаков И. В, КиселевН.Н., ПаничевА.М.,ГульковА.Н.,Влияние нано? и микроразмерной фракции частиц цеолитов на организм мышей линии cba при внутримышечном введении , Вестник Новых Медицинских Технологий - 2013 - Т. Хx, №2 -С. 31

10. Зажарская Н. Н.Организация работы и проведение анализов в лаборатории молока во Франции: Мат. международной конф. / Инновационное развитие аграрной науки и образования: мировая практика и современные приоритеты. - Гянджа (Азербайджан), 2015. - С. 480-484.

11. Зажарська Н. М. Порівняльна характеристика коров'ячого і козиного молока за даними лабораторії LILCO / Науковий вісник Національного університету і природокористування України. - 2016 - 237. - С. 297-308.

12. Зажарська Н. М., Ряба А. О. Санітарна якість козиного молока за використання гомеопатичних засобів для доїння // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2016. - 17 (1).- С. 72-77.

13. Зайцев В.П. Охрана труда в животноводстве: учеб.пособие / В.П. Зайцев, М.С. Свердлов.- М.: Колос, 1989. - 368с.

14. Козоводство : учеб.пособие / А. И. Ерохин [и др.] - М. : МСХА,2001. - 208 с.

15. Калмантаева О.В., Фирстова В Биологический вестник 2013, том 16, №1, ч.1 (61)

16. Ладика Л.М. - Молочна та м'ясна продуктивність кіз. - С 18 - 19.]

17. Літосорб - сорбент нового покоління. Електронний ресурс, http://www.apteka.com.ua

18. Моніторинг стійкості бактерій до дезинфікуючих засобів в медичних організаціях. Федеральні клінічні рекомендації. - М., 2013. - 47 с.

19. Наноматеріали в біології. Основи нановетеринарії/ В. Б. Борисевич, В. Г. Каплуненко, М. В. Косінов. - К. :Авіцена, 2010. - 416 с.

20. Нанонаука, нанобіологія, нанофармація / І. С. Чек- ман, З. Н. Ульберг, В. О. Маланчук [та ін.]. - К. : Поліграф плюс, 2012. - 328 с.

21. Нечипоренко В. В. Продуктивні та біологічні особливості кіз зааненської породи різних генотипів в умовах північно-східного регіону України : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.02.01 / В. В. Нечипоренко ; Херсон. держ. аграр. ун-т. - Херсон, 2004. - 18 с

22. Новинюк Л. В. Цитраты - безопасныенутриенты/Л. В. Новинюк. - Пищевые ингредиенты.Сырье и добавки. - 2009.- № 3 - с. 70-71

23. Осадчук І.П., Сакун М.М. Охорона праці в галузях сільського господарства: навч. посіб. / І.П. Осадчук, М.М. Сакун та ін. - Одеса: Барбашин, 2007.- 480с.

24. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. Геврика Є.О. - Львів, 2000. - 280 с.

25. Сучасні методи сорбційної терапії в клінічній практиці // під ред. В.П. Миколаєва. - Київ, 1998. - 227 с.

26. Фотіна Т. І., Зажарська Н. М, Зубков О. О. Застосування наночастинок срібла козам для обробки вимені / Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2016. - 17 (2). - С. 166-174.

27. Чубенко Г. И. Микробиологические, имунологические и алергические аспекты кишечных инфекций и их пути кореляции. Дис. д-ра мед. наука. - Владивосток, 2000. - 391с.

28. ЧерноусоваС.,Епплє М.Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. 2012, т. 10, № 4, сс. 667--685

29. Шурубикова А. А. Влияние природных цеолитов на Saccharomycescerevisiae: Автореф. дис. канд. биол. наук. - Улан-Удэ, 2004. - 19 с.

30. Dykman L.and KhlebtsovN., Chem. Soc. Rev., 41: 2256 (2012)

31. Hansen S.and M. LehrC., Microbiol Biotechnol., 5: 156 (2012).

32. JainK. K., Bmc Medicine, 8: 83 (2010).

33. EgusquiaguirreS. P, IgartuaM., HernandezR. M., and. PedrazJ. L, Clin.Transl. Oncol., 14: 83 (2012).

34. Kievit F. M. and ZhangM. Q., Adv. Mater., 23: H217 (2011).

35. Kubota, M. Selective adsorption of bacterial cells onto zeolites / M. Kubota, T. Nakabayashi, Y. Matsumoto et al. // Colloids and Surfaces BBiointerfaces. - 2008. - №64. - P. 88-97.

36. MaheB., VogtA., LiardC., DuffyD., AbadieV., BonduelleO., BoissonnasA.,SterryW., VerrierB., Blume-PeytaviU., and CombadiereB., InvestJ.. Dermatol.,129: 1156 (2009).

37. Milan, Z. The removal of bacteria by modified natural zeolites / Z. Milan, C. de Las Pozas, M. Cruz et al. // J. Environ. Sci. Health. - 2001. - Vol. 36, №6. - P. 1073-1087

38. MishraD., MishraP. K., DubeyV., NaharM., DabadghaoS., and Jain N. K.,Eur. J. Pharm. Sci., 33: 424 (2008)

39. Vesna L. Ivkovic S., Vesna T. Prebioticactivityofzeolitebasedproducts / 5-thInternationalconference andexhibition on nutraceuticals and functionalfoods, SanFrancisco, SAD 2004. -P. 18-19.

40. YigitM. V., MooreA., and MedarovaZ., Pharm. Res., 29: 1180 (2012).

41. ZhangL.,. GuF. X, ChanJ. M., WangA. Z., LangerR. S., and FarokhzadO. C., Clin. Pharmacol. Ther., 83: 761 (2008).

42. ДСТУ ISO 15214:2007



6. ДОДАТКИ

Додаток 1.

статья



Додаток 2

Лаборатория



Додаток 3. Доброякісне люцернове та бобове сіно.

Додаток 4. Гранулят з люцернового сіна.

Додаток 5. Мінеральні добавки розміщені на вигульних майданчиках та у приміщеннях.

Додаток 6. Обробка вимені одноразовим стерильним рушником

Додаток 7. Здоювання перших порцій молока в окрему ємність

Додаток 8. Обробка вимені кози перед доїнням розчином перекисуводню

Додаток 9. Нанесення препарату «Літосорб»

...