Тривале зберігання коренеплодів редиски: наукове обґрунтування, практичне застосування

В процесі дихання проходить окислення цукрів з утворенням вуглекислого газу і води. З цукрів, які знаходяться в тканинах рослин, найбільше з процесом дихання пов'язана сахароза [202].

Інтенсивність дихання залежить не тільки від вмісту цукрів. При знижених температурах зберігання на дихання витрачаються кислоти, як більш окиснені сполуки, а інтенсивність дихання сповільнюється [116]. Також в процесі дихання рослин можуть брати участь і жири і дубильні речовини. Жирів в коренеплодах настільки небагато, що вони не можуть впливати на процес дихання. Дубильні речовини окислюються в цьому процесі до вуглекислого газу і води [202].

Дихання - це процес, який є джерелом отримання енергії для життєдіяльності рослини. При нормальному доступі кисню здорова рослина здатна виділяти певну кількість тепла без утворення шкідливих продуктів розпаду. В умовах недостатньої кількості кисню (менше 2%) у рослини проходить прискорений розпад запасаючих поживних речовин, що призводить до накопичення в клітинах шкідливих продуктів їх розпаду [69,72,107,157].

Інтенсивність дихання тісно пов'язана із біохімічними реакціями, які проходять в овочах. За даними [156] дихання пов'язане із структурою протопласту, визначає активність клітин рослинних тканин. Низька інтенсивність дихання характеризує низьку активність клітин, слабке споживання резервних речовин в період зберігання. Тобто ступінь інтенсивності дихання є важливим показником для характеристики лежкості овочів. Лежкість овочів залежить не від самого процесу дихання, а від характеру його протікання. Лежкі овочі мають низький але стабільний рівень дихання, в той час коли у менш лежких цей процес проходить нерівномірно [72].

Дихання залежить від багатьох факторів. На інтенсивність цього процесу впливає температура та її підтримання на стабільному рівні [104,156,202], склад газового середовища [116], світло [72].

Під час зберігання овочів проходить процес випаровування води, що є однією із причин втрати їх маси [47,72,158]. Інтенсивність випаровування води залежить від сорту, морфологічної будови плодів, їх хімічного складу, ступеня стиглості, агротехніки та місця вирощування [179,220], температури і циркуляції навколишнього повітря [42,48,128].

Випаровування води пов'язане із лежкоздатністю овочів [47,158,179,180], із збереженням форми і структури рослин, забезпечує ніжність овочів. Зневоднення призводить до змін в обміні речовин клітини, в характері біологічних процесів в цілому [159].

Процес дихання супроводжується виділенням тепла. Збільшення інтенсивності дихання підвищує кількість виділеного тепла, яке потрібно своєчасно відводити від продукції з метою уникнення її самозігрівання [144]. В холодильниках систематичне зниження температури досягається роботою охолоджувальних приладів, в складах і сховищах, без охолодження, за допомогою вентилювання.

На зберігання овочі розмішують масами різного об'єму, в середині яких створюються особливі умови, які відрізняються від умов середовища, що оточують цю продукцію. Специфічність умов у масі продукції залежить як від процесів життєдіяльності самих овочів так і від їх теплофізичних властивостей.

Найбільшого значення серед яких набувають тепловиділення, яке обумовлене процесом дихання, теплоємкість, теплопровідність, температуропровідність [7,207].

Теплофізичні характеристики дають комплексну оцінку теплофізичних властивостей продуктів. Вони визначають теплоакумулюючу здатність продуктів, швидкість їх охолодження або нагрівання [33]. Тому знання теплофізичних характеристик соковитої овочевої продукції потрібне для проведення розрахунків кінетики процесів [47]. На теплофізичні властивості продуктів значний вплив справляють їх фізико-механічні, фізико-хімічні та хімічні характеристики [33].

При охолодженні овочевої продукції відбувається незначна втрата вологи. Це пояснюється тим, що теплоємність, теплопровідність і температуропровідність підкоряються правилу адитивності, а вода і сухі речовини мають різні теплофізичні властивості. Під час випаровування вологи співвідношення між ними змінюються, але ці зміни помітні в кінці зберігання, коли не використовуються заходи від усушки [47].

Фізична щільність овочевої продукції обумовлена вмістом сухих речовин та кількістю газів, які знаходяться в міжклітинному просторі (пористість). Кількість газів в плодах і овочах може досягати 20-30% від їх об'єму [47] і може бути причиною недотримання правила адитивності стосовно теплопровідності і температуропровідності. Пористість продукції може бути розрахована шляхом порівняння фізичної та істинної щільностей.

На теплофізичні властивості овочевої продукції впливають об'ємна маса і шпаруватість [144,207], істинна і фізична щільності [48]. Швидкість охолодження продукції і проходження через її масу повітря залежить від співвідношення між фізичною щільністю і об'ємною масою та від шпаруватості [48].

В літературних джерелах подані результати досліджень фізичних властивостей коренеплодів редиски [33,47], але слід зазначити, що наведені дані досить мізерні, так як не досліджувалися коренеплоди різних сортів, які різняться між собою розмірами коренеплодів, вмістом води і сухих речовин. Дослідженнями [31] визначено, що фізична густина редиски, при вмісті води 91-93%, складає 920 кг/м³. Але не вказано сортові особливості досліджуваних коренеплодів. Згідно з дослідженнями [70] вмісту газів в тканинах редиски сорту Червоний з білим кінчиком - 6,3%. За зведеними даними вітчизняних і зарубіжних дослідників, питома теплоємкість редиски, коливається в межах 2010-3978 Дж/(кгК), при цьому не вказуються сорти у яких визначався цей показник [33]. Інші дослідження [31] характеризують редиску такими теплофізичними характеристиками: фізична густина - 920 кг/м³, питома теплоємкість - 3960 Дж/(кгК), коефіцієнт теплопровідності - 0,42Вт/(мК), коефіцієнт температуропровідності - 9,8·10^-8 м²/с. Але знову ж таки не вказуються сорти редиски, строки вирощування, розмір та маса коренеплодів які досліджувалися.

Отже у літературі є багато матеріалу про такі важливі процеси, як дихання і тепловиділення коренеплодів під час зберігання, а також про вплив окремих факторів на їх інтенсивність. Проте ці процеси майже не вивчено в коренеплодах редиски, що і потребує додаткових досліджень в цьому напрямку, оскільки сортові особливості коренеплодів редиски (форма і розмір, хімічний склад, тривалість вегетаційного періоду) є визначальним фактором для розрахунку режимів зберігання редиски.

Відомо, що теплофізичні і фізико-механічні характеристики коренеплодів редиски залежать від умов вирощування, сорту, якості продукції. Всі ці впливові фактори майже не вивчалися в Україні. Патенти на способи, умови зберігання, методи визначення якості редиски відсутні.

РОЗДІЛ 2. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СОРТАМЕНТУ РЕДИСКИ В УКРАЇНІ

2.1 Товарознавча та господарська характеристика сортів редиски, районованих в Україні

В каталог сортів рослин придатних для поширення в Україні у внесено 50 господарсько-ботанічних сортів редиски вітчизняної і зарубіжної селекції в числі яких значаться 2 надранньостиглих сорти, 37-ранньостиглих, середньоранніх - 2, середньостиглих - 5 і пізньостиглих - 4 сорти. 40 сортів різних груп стиглості районовані у всіх ґрунтово-кліматичних зонах, 3 сорти тільки у Степу, 4 - у Степу і Лісостепу, 1- у Лісостепу і Поліссі і 2 - у захищеному ґрунті. Отже, ресурсний потенціал сортаменту редиски України достатньо насичений, охоплює всі групи стиглості, але не зрозуміло, з яких міркувань вводяться в каталог сорти, які значно відрізняються по врожайності, хімічному складу тощо. Крім того, не робиться комплексна оцінка сортів, а тому і працівникам сільського господарства, і торгівлі важко зорієнтуватися у доцільності вирощування того чи іншого сорту, його споживних властивостях.

Із групування сортів по групах стиглості помітно, що найбільш питому вагу займають ранньостиглі і середньостиглі сорти. У над ранньостиглих сортів від появи сходів до одержання товарної продукції проходить до 20 днів, у ранньостиглих - до 25 днів, у середньоранніх - 26-30 днів, у середньостиглих - 31-35 днів та пізньостиглих - понад 35 днів.

Звертає увагу строкатість сортів за господарсько-товарознавчими ознаками по всіх групах стиглості. Так в групі ранньостиглих сортів (табл.2.1) врожайність коренеплодів коливається в межах 93 - 400 ц/га, а товарність 80 - 98%. Найбільш врожайним виявився сорт Дабел F1 - 400 ц/га з товарністю 95%, а найменш врожайним - 93 ц/га з товарністю 94 % виявився сорт Ксенія. Група сортів (Сора, Снєжка, Крімсон, Селеста) мають врожайність в межах 200 - 270 ц/га і товарність 95-99 %, а у інших врожайність знаходиться в межах 130 - 185 ц/га, а товарність 80 %, (сорт Краков'янка) - 98 %. Всі сорти ранньостиглої групи мають високі смакові якості (8,2 - 9,0 балів), масу коренеплодів 14 - 35 г, вміст сухих речовин 4,9 - 6,8 % та вміст вітаміну С 26,5 - 42,2 мг/100г.

Забарвлення коренеплодів різноманітне, але переважно червоного кольору, частково рожеві, рожево - білі і білі. Форма переважно округла. Серед перелічених у таблиці 2.1 ранньостиглих сортів за багатьма показниками виділяється сорт Дабел F1, який крім високої врожайності і товарності має крупний коренеплід (маса 35 г), високий вміст вітаміну С (36,2 мг на 100 г), привабливий вигляд (червоний, округло - плескатий), високі смакові якості, але недостатньо високий вміст сухих речовин (5,4%). Найбільшим вмістом вітаміну С відрізняються сорти Базис (42,2 мг/100г), Опус (41,4мг/100г), Селеста (41,8 мг/100г), Крімсон 40,5 мг/100г), а Селеста і Богиня характеризуються ще й високою врожайністю.

Маса коренеплодів ранньостиглої групи становить 14-35 г. Отже по масі коренеплоди цієї групи можна поділити на дрібні - 14-20 г, середні - 21-29 г і великі - 30-35 г.

Таблиця 2.1

Товарознавча та господарська характеристика ранньостиглих сортів редиски

Сорт	Врожай-ність, ц/га	Товар-ність, %	Дегуста-ційна оцінка, бал	Маса, г	Хімічний склад
					Сухі речовини, %	Вітамін С, мг/100г
18 карат	150	95	8,1	18-20	6,8	29,6
Білосніжка	130	95	8,1	18-28	5,6	39,2
Базис	159	93	8,1	25-30	6,6	42,2
Богиня	94	95	8,1	15	6,4	40,7
Дабел F1	400	95	9,0	35	5,4	36,2
Еспресо F1	170	98	9,0	22	4,9	29,6
Герда	135	93	8,9	25	5,1	29,4
Ера	95	95	9,0	21	5,3	29,2
Ксенія	93	94	8,4	16	5,2	29,8
Крімсон	210	99	9,0	25-28	6,2	40,5
Лада	130	93	8,2	18	5,3	38,2
Люцинка	143	91	8,1	16	4,9	29,6
Міла	199	98	8,1	27	5,9	29,6
Новіред	125	95	9,0	25	5,8	32,4
Сора	270	98	9,0	30-35	5,8	31,2
Саксонія	150	95	8,6	20-25	5,6	26,5
Снєжка	250	95	8,2	25-30	5,9	29,4
Селеста	200	95	9,0	28	6,6	41,8
Сакса 2 Нова	162	95	8,2	15-20	6,1	37,6
Тарзан	170	98	9,0	23	5,8	32,4
Фараон	175	98	9,0	25	5,9	33,6
Червоний з білим кінчиком	158	96	8,3	14-18	5,9	35,8
Джолі	175	98	9,0	21	6,7	33,4
Краков'янка	185	80	9,0	25	6,7	34,5
Опус	150	90	8,5	30	6,6	41,4
В середньому	171,1	94,7	8,6	23,9	5,9	34,1

Врожайність шести сортів середньоранньої групи (табл. 2.2) коливається в межах 130 - 220 ц/га, а товарність 90-98%. При цьому найбільшою врожайністю вирізняється сорт Льодяна бурулька (220 ц/га), який має і високу товарність (98%).

Найменша врожайність (95 ц/га) і відповідно найменша товарність (80%) характерна для сорту Сілезія. Врожайність сортів Арсенал, Карбона, Пікнік, Рудольф варіює в межах 145 -200 ц/га з товарністю 92 - 97%. Всі сорти цієї групи характеризуються високими смаковими якостями (8,3 - 9,0 балів), масою коренеплодів в межах 20 - 50 г, вмістом сухих речовин - 5,6 - 6,4%, та вмістом вітаміну С 27,7 - 40,7 мг/100г. Але з поміж цих сортів вирізняються сорти Рудольф і Сілезія. Сорт Сілезія має масу коренеплоду 12 г з вмістом сухих речовин 4,2% та вітаміну С - 27,2 мг/100г. Сорт Рудольф має коренеплід масою 19 г, а його дегустаційна оцінка становить тільки 7,5 бали. Коренеплоди переважно червоного забарвлення різної інтенсивності відтінку, лише сорт Арсенал рожевого кольору, Сілезія - фіолетового, а сорт Льодяна бурулька - білого.

Серед сортів середньої групи стиглості по багатьох показниках вирізняється сорт Льодяна бурулька, який крім високої врожайності і товарності має високий вміст вітаміну С (40,7 мг/100г), сухих речовин (6,4 %) та досить крупний коренеплід веретеноподібної форми масою 30 - 50 грамів. Окрім сорту Льодяна бурулька, найбільший вміст вітаміну С (39,4 мг/100г) в сортах Марта і Пікнік, але сухих речовин в них, в порівняні з іншими сортами, небагато - 5,7% та 5,6 % відповідно. Сорт Арсенал, при масі коренеплоду 35 г та при вмісті сухих речовин 6,2%, має найменший вміст вітаміну С (27,7 мг/100г), серед представників всіх сортів в цій групі стиглості. Сорт Кларія при врожайності 200 ц/га має лише 5,7 % сухих речовин і 28,7мг/100г вітаміну С.

Таблиця 2.2

Товарознавча та господарська характеристика середньоранніх сортів редиски

Сорт	Врожай-ність, ц/га	Товар-ність, %	Дегуста-ційна оцінка, бал	Маса, г	Хімічний склад
					Сухі речо-вини, %	Вітамін С, мг/ 100г
Арсенал	145	93	8,8	35	6,2	27,7
Льодяна бурулька	220	98	8,3	30-50	6,4	40,7
Карбона	150	92	8,8	25	5,8	31,7
Кларія	200	95	9,0	24	5,7	28,7
Марта	130	90	8,7	20-25	5,7	39,4
Пікнік	150	93	8,6	35	5,6	39,4
Рудольф	145	97	7,5	19	5,2	26,6
Сілезія	95	80	8,3	12	4,2	27,2
В середньому	154,4	92,2	8,5	26,6	5,6	28,9

З середньостиглих сортів для досліджень було взято сорти Лінда та Френчпоп, а з пізньостиглих Червоний велетень, Червоний гігант та Шахрі (таблиця 2.3).Сорти Френчпоп та Лінда мають низьку врожайність - 147 ц/га та 150 ц/га, відповідно, а сорт Лінда ще й низьку товарність - 91%, але вирізняється підвищеним вмістом вітаміну С - 40, мг/100г та сухих речовин - 7,1%. Маса коренеплоду 28 грам, він має червоне забарвлення та округлу форму.

Пізньостиглі сорти Червоний гігант, Червоний велетень та Шахрі мають врожайність в межах 380 - 400 ц/га, товарність 95 - 98%, для сорту Шахрі лише 85%. Вміст сухих речовин в коренеплодах цих сортів - 6,1% та 7,0 %, вітаміну С - 36,3 мг/100г та 41,7 мг/100г. Коренеплоди цих сортів червоного кольору, причому сорт Червоний велетень має досить крупний коренеплід масою 45 - 80 г в порівнянні із Червоним гігантом - (25 - 30 г). Сорт Шахрі займає проміжне місце, за розміром коренеплоду, між сортами Червоний велетень і Червоний гігант. Сорти цих груп стиглості мають високі смакові якості - 8,7 - 8,8 балів. Не вирізняється смаковими якостями сорт Шахрі, його дегустаційна оцінка складає тільки 7,3 бала. Але в цій групі сортів лідирує сорт Червоний велетень, який має високі товарність - 98%, врожайність 400 ц/га, смакові якості - 8,8 бала та значний вміст сухих речовин - 7,0 %, вітаміну С тільки 36,3 мг/100г, (сорт Червоний гігант - 41,7 мг/100г, Шахрі - 38,4мг/100г).

Таблиця 3.3

Товарознавча та господарська характеристика середньостиглих та пізньостиглих сортів редиски

Сорт	Врожай-ність, ц/га	Товар-ність, %	Дегуста-ційна оцінка, бал	Маса, г	Хімічний склад
					сухі речо-вини,%	Вітамін С, мг/100г
Середньостиглі сорти
Лінда	150	91	8,7	28	7,1	40,4
Френчпоп	147	97	7,3	19-20	6,8	37,3
В середньому	148,5	94,0	8,0	24,0	7,0	38,9
Пізньостиглі сорти
Червоний велетень	400	98	8,8	45-80	7,0	36,3
Шахрі	400	85	7,0	50	6,3	38,4
Червоний гігант	380	95	8,8	25-30	6,1	41,7
В середньому	393,3	92,6	8,2	49,6	6,5	38,8

Як бачимо з даних таблиць 3.1-3.3. середня врожайність спостерігається у пізньостиглих (393,3 ц/га) і у ранньостиглих сортів (171 ц/га), тобто у тих, які використовуються тоді, коли весною масового надходження в асортименті ще немає і коли зеленні овочі, восени, теж стають більш-менш дефіцитними і потрібно коренеплоди закладати на зберігання. Спостерігається поступовий спад врожайності від ранньостиглих до середньостиглих сортів, тобто сорти, які достигають технічної стиглості у більш пізній строк, не зовсім сприятливий за метеорологічними факторами, і в силу своїх біологічних властивостей, а тому таких сортів і обмаль у Державному реєстрі. Чим більш врожайний сорт і має гарні зовнішні ознаки і смак, тим більше він користується попитом і більше займає площу посіву. Отже, завдання полягає в тому, щоб використати ранньостиглі і пізньостиглі сорти для зберігання у літній і осінньо-зимовий період.

Таблиця 2.4

Інтервали коливань товарознавчих та господарського показників сортів редиски різних груп стиглості

Господарський та товарознавчий показник	Значення показника
	мінімальне	максимальне	середнє
Ранньостиглі сорти
Врожайність, ц/га	93,0	400,0	171,0
Товарність, %	80,0	99,0	95,0
Маса коренеплоду, г	15,0	35,0	23,3
Дегустаційна оцінка, бал	8,1	9,0	8,6
Вміст сухих речовин, %	4,9	6,8	5,9
Вміст аскорбінової кислоти, мг/100г	26,5	42,2	34,1
Середньоранні сорти
Врожайність, ц/га	95,0	220,0	154,4
Товарність, %	80,0	98,0	92,2
Маса коренеплоду, г	12,0	40,0	26,6
Дегустаційна оцінка, бал	7,5	9,0	8,5
Вміст сухих речовин, %	4,2	6,4	5,6
Вміст аскорбінової кислоти, мг/100г	26,6	40,7	32,7
Середньостиглі сорти
Врожайність, ц/га	147,0	150,0	148,5
Товарність, %	91,0	97	94,0
Маса коренеплоду, г	20,0	28,0	24,0
Дегустаційна оцінка, бал	7,3	8,7	8,0
Вміст сухих речовин, %	6,8	7,1	7,0
Вміст аскорбінової кислоти, мг/100г	37,3	40,4	38,9
Пізньостиглі сорти
Врожайність, ц/га	380,0	400,0	393,3
Товарність, %	85,0	98,0	92,6
Маса коренеплоду, г	27,0	62,0	49,6
Дегустаційна оцінка, бал	7,0	8,8	8,2
Вміст сухих речовин, %	6,1	7,0	6,5
Вміст аскорбінової кислоти, мг/100г	36,3	41,7	38,8

Дані таблиць 2.4 свідчать про велике коливання господарсько-товарознавчих показників, особливо в групах ранньостиглих і середньоранніх сортів. Так в групі ранньостиглих сортів коливання врожайності між окремими сортами досягає 430%, по товарності - 81%, по масі коренеплоду - 43%, по вмісту сухих речовин - 7%, по вмісту вітаміну С - 63%. Подібні показники і в групі середньоранніх сортів. Більш менш вирівняні вказані показники врожайності і якості в мало чисельних групах середньостиглих і пізньостиглих сортів, хоча у групі пізньостиглих сортів теж спостерігаються дуже великі розбіжності по товарності і врожаю, і що дуже важливо - масі коренеплоду, смакових якостях і кількості сухих речовин.

В зв'язку із вище переліченим, постає завдання визначити кількість сортів, які можуть у ґрунтово-кліматичних зонах України підтримувати стабільно високі цінні господарсько-товарознавчі показники. Для виконання цього завдання ми зробили, по кожній групі стиглості, групування кількості сортів за основними показниками зафіксованими в табл. 2,5. А врожайність і товарність сортів згрупована по чотирьох показниках: дуже висока, висока, середня і низька (табл. 2.5).

Таблиця 2,5

Групування ранньостиглих і середньоранніх сортів редиски по врожайності і товарності

Врожайність	Норматив, ц/га	Кількість сортів, шт.	Товарність	Норматив, ц/га	Кількість сортів, шт.
Ранньостиглі сорти
Дуже висока	301 і >	1	Дуже висока	> 97	7
Висока	201 - 300	3	Висока	> 95 - 97	1
Середня	151 - 200	13	Середня	> 90 - 95	16
Низька	< 150	8	Низька	< 90	1
Середньоранні сорти
Дуже висока	301 і >	-	Дуже висока	> 97	1
Висока	201 - 300	1	Висока	> 95-97	2
Середня	151 -200	4	Середня	> 90- 95	5
Низька	< 150	4	Низька	< 90	1

Групування по врожайності і товарності коренеплодів редиски свідчать, що, не дивлячись на широкий сортамент, більшість сортів самої великої ранньостиглої групи мають середню і низьку врожайність і таку ж товарність (табл. 2.5). Тільки у одного сорту (Дабел F1) спостерігається врожайність до 400 ц/га і у трьох сортів вона коливається в межах 200-300 ц/га. Питома вага цих сортів в групі ранньостиглих сортів становить 16%. Таким чином цих сортів висівається мало через нестачу насіння, а земельні площі займають низьковрожайні сорти, яких дуже багато, а тому і ринок насичується недостатньо, що призводить до зростання ціни.

Подібне становище і в групі середньоранніх сортів (табл. 2.5), де зовсім відсутні сорти з дуже високою врожайністю і тільки один сорт з високою (Льодяна бурулька).

Ранньостиглі і середньоранні сорти зовсім не представлені дуже великими коренеплодами, а ранньостиглі навіть великими (табл. 2.6). Переважаюча кількість в цих групах належить коренеплодам, які мають масу менше 30 г. В групі середньостиглих сортів середня маса коренеплодів 24 г, а в групі пізньостиглих сортів - 49,6 г. З трьох пізньостиглих сортів (таблиця 2.3) два сорти мають середню масу коренеплодів 50 і більше, Шахрі - 50 г і Червоний велетень 62 г з коливанням від 45 до 80 г.

Таблиця 2.6

Групування ранньостиглих і середньоранніх сортів редиски по масі коренеплоду

Маса коренеплоду (МК)	Норматив МК, г	Ранньостиглі	Середньоранні
		Кількість сортів, шт.	Кількість сортів, шт.
Дуже велика	> 50	-	-
Велика	41-50	-	1
Середня	30-39	2	2
Мала	< 30	23	5

Групування сортів по вмісту сухих речовин і аскорбінової кислоти показало, що і в цьому питанні не з усіма сортами все гаразд. В групах ранньостиглих і середньоранніх сортів також більша частина має середній і низький вміст вищеназваних компонентів (табл. 2.7)

Найбільший вміст аскорбінової кислоти міститься у середньостиглих і пізньостиглих сортів, а тому вони всі без виключення відносяться до сортів з високим вмістом аскорбінової кислоти, а пізньостиглий сорт Червоний велетень і всі середньостиглі сорти належать до сортів з високим вмістом сухих речовин.

Що стосується аскорбінової кислоти то тут становище значно краще, 10 сортів (40% від загальної кількості) ранньостиглих сортів мають високий вміст вітаміну С і 3 сорти (37,5%) таких самих показників мають середньоранні сорти (табл. 2.7). Що стосується середньостиглих і пізньостиглих сортів, то всі вони мають високий вміст аскорбінової кислоти (табл. 2.3).

Таблиця 2.7

Групування сортів редиски по вмісту сухих речовин і аскорбінової кислоти

Вміст сухих речовин (СР)	Норматив СР, %	Кількість сортів, шт.	Вміст аскорбінової кислоти (АК)	Норматив АК, мг/%	Кількість сортів, шт.
Ранньостиглі
Високий	> 6,3	7	Високий	> 35	10
Середній	5,5 - 6,3	11	Середній	30 - 35	6
Низький	< 5,5	7	Низький	< 30	9
Середньоранні
Високий	> 6,3	1	Високий	> 35	3
Середній	5,5 - 6,3	5	Середній	30-35	1
Низький	< 5,5	2	Низький	< 30	4

Таким чином, сортамент редиски у Державному реєстрі України представлений великою кількістю (50 сортів) всіх груп стиглості, що свідчить про значний ресурсний потенціал цієї культури і, здавалося б, не викликає турботи про насиченість внутрішнього ринку країни високоякісною продукцією, як у весняний, так і в осінній періоди. Групування сортів за комплексними ознаками показало, що сорти мають великі розбіжності по врожайності, товарності, масі коренеплоду, вмісту сухих речовин, аскорбінової кислоти, а тому вони не рівнозначні? як по врожайності так і по якості коренеплодів. У зв'язку з цим виникає потреба у доцільності перегляду Державного реєстру сортів рослин на предмет введення до нього дуже значної кількості сортів, які за своїми основними показниками, можуть бути віднесені тільки до сортів, які мають середні і низькі господарсько-товарознавчі показники, у той час, коли є сорти з високими показниками врожайності і якості. Встановлено, що зовсім мало сортів, які мають у комплексі всі високі основні показники, на які орієнтується товаровиробник і покупець. Тому потрібно провести оцінку конкурентоспроможності сортів, введених в Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення на території України, яка на основі комплексних показників виявить кращі з них, що буде зроблено у наступному підрозділі 2.2.

2.2 Конкурентоспроможність сортів редиски

Конкурентоспроможність - це сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечують задоволення конкретної потреби. Це поняття складне й інтегральне, оскільки охоплює не лише технічні, технологічні, а й економічні показники. Її оцінюють залежно від того, є товар кінцевим продуктом, призначеним для задоволення певних потреб (індивідуальних або суспільних) чи засобом виробництва інших товарів. В першому випадку порівняння здійснює споживач, який купує певний товар за певну ціну.

Конкурентоспроможність сорту завжди визначається в порівнянні з іншими сортами будь-якої продукції, а також на підставі рівня задоволення потреб потенційних споживачів. За певними умовами конкурентоспроможність визначається і характеризується різними показниками: за комерційними умовами - рівнем ціни, терміном постачання, умовами оплати, мірою відповідальності продавців за виконання зобов'язань; за організаційними умовами - придбання та використання товару, наближення продавців до покупців, доставкою продавцями товару до місця споживання, зручністю розрахунків, сервісним обслуговуванням;

за економічними умовами - енергоємністю та економічністю у споживанні сировини на одиницю продукції, вартістю сировини, чисельністю і кваліфікацією обслуговуючого персоналу, рівнем заробітної плати працівників

В сучасних ринкових умовах, нажаль, ціна не залежить від хімічного складу овочевої продукції, а більше від зовнішнього вигляду продукції і часу реалізації. Стандарти також не нормують хімічні показники у свіжих овочів, а тому більш конкурентною часто буває та продукція, яка дешевше коштує, а не та, що має, наприклад, більше вітаміну С. Слід враховувати, що споживачі, вибираючи товар, тільки на 20% орієнтуються на його основні споживні властивості і на 80 % на його оточення - бренд, ціну, дизайн, зручність здійснення покупки, торговельний сервіс тощо.

Конкурентоспроможність сортів редиски визначали за методикою В.А. Колтунова [82] та згідно розробленої нами рангової шкали товарознавчих та господарських показників господарсько-ботанічних сортів редиски (табл. 2.8).

Розроблена рангова шкала (табл. 2.8) і досконала характеристика районованих сортів редиски дозволили провести розрахунки конкурентоспроможності коренеплодів редиски (табл. 2.9-2.11). Максимальна сума балів, яку може набрати сорт складає 30 балів. Показник конкурентоспроможності, враховуючи всі показники, висвітлені в табл. 3.8, визначали за формулою [82]:

КС = ?Bn х Wn, де (2.1)

КС - коефіцієнт конкурентоспроможності сорту; Bn - значення рангу n - ої ознаки; Wn - коефіцієнт значущості n - ої ознаки; n - кількість ознак, які враховуються при оцінці конкурентоспроможності за умови, що ? Wn = 1.

Таблиця 3.8

Рангова шкала товарознавчих та господарських показників господарсько-ботанічних сортів редиски

Показник	Коефі-цієнт вагомості	Рангова оцінка, бал
		5	4	3	2	1
Врожайність, ц/га	0,30	>250	201-250	151-200	101-150	70-100
Товарність, %	0,10	95 і >	90-94	85-89	80-84	< 80
Маса коренеплоду, г	0,15	>30	25,1-30	21-25	15-20	<15
Дегустаційна оцінка, бал	0,25	9	7	5	3	1
Сухі речовини, %	0,10	7 і >	6,9-6,5	6,4-6,0	5,9-5,3	5,2 і <
Вітамін С, мг/100г	0,10	35 і >	34,9-30	29,9-20	19,9-15	14,9 і <

Отже, якщо кожен оцінюваний бал показників конкурентоспроможності кожного сорту (таблиця 2.9) перемножити на коефіцієнт значущості, то, наприклад, по сорту Сора одержимо коефіцієнт конкурентоспроможності (0,77) (КС=5 х 0,30+5 х 0,10+5 х 0,15 +5 х 0,25+2 х 0,10+4 х 0,10 = 0,77).

Аналізуючи дані, представлені в табл. 3.9, можна відзначити, що серед ранньостиглих сортів слід звернути увагу на сорти Дабел F1, який має сумарну кількість балів 27, відповідно коефіцієнт конкурентоспроможності 0,78 та займає, перше місце в цій групі стиглості. Сорт Сора набрав 26 балів, коефіцієнт конкурентоспроможності складає 0,77 - це друге місце, сорти Снєжка та Крімсон, маючи коефіцієнт конкурентоспроможності 0,73, займають третє місце.

Таблиця 2.9

Конкурентоспроможність ранньостиглих сортів редиски (за п'ятибальною шкалою)

Сорт	Рангова оцінка показників, бал	Коефіцієнт конку- рентоспроможності	Місце, яке зайняв сорт
	Врожайність	Товарність	Маса коренеплоду	Дегустаційна оцінка	Вміст сухих речовин	Вміст вітаміну С	Сума балів
18 карат	2	5	2	5	4	3	21	0,56	12
Білосніжка	2	5	4	5	2	5	25	0,61	8
Базис	3	4	4	5	4	5	25	0,68	5
Богиня	1	5	2	5	3	5	21	0,53	14
Дабел F1	5	5	5	5	2	5	27	0,78	1
Еспресо F1	3	5	3	5	1	3	20	0,58	10
Герда	2	4	3	5	1	3	18	0,52	15
Ера	1	5	3	5	2	3	19	0,50	16
Ксенія	1	4	2	5	1	3	16	0,44	18
Крімсон	4	5	4	5	3	5	26	0,73	3
Люцинка	2	4	2	5	1	3	17	0,49	17
Лада	2	4	2	5	2	4	19	0,53	14
Міла	3	5	4	5	2	3	22	0,63	6
Новіред	2	5	3	5	2	4	21	0,57	11
Сора	5	5	5	5	2	4	26	0,77	2
Саксонія	2	5	3	5	2	3	20	0,55	13
Снєжка	5	5	4	5	2	3	24	0,73	3
Селеста	3	5	4	5	4	5	26	0,69	4
Сакса 2 Нова	3	5	2	5	3	5	23	0,63	6
Тарзан	3	5	3	5	2	4	22	0,62	7
Фараон	3	5	3	5	2	4	22	0,62	7
Червона з білим кінчиком	3	5	1	5	2	5	21	0,57	11
Джолі	3	5	3	5	3	4	23	0,63	6
Краков'янка	3	2	3	5	4	4	21	0,60	9
Опус	2	4	4	5	4	5	24	0,63	6

Таблиця 2.10

Конкурентоспроможність середньоранніх, середньостиглих і пізньостиглих сортів редиски (за п'ятибальною шкалою)

Сорт	Рангова оцінка показників, бал	Коефіцієнт конку- ентоспроможності	Місце, яке зайняв сорт
	Врожайність	Товарність	Маса коренеплоду	Дегустаційна оцінка	Вміст сухих речовин	Вміст вітаміну С	Сума балів
Арсенал	2	4	5	5	3	3	17	0,60	3
Льодяна бурулька	4	5	5	5	3	5	27	0,75	1
Карбона	2	4	3	5	2	4	20	0,55	5
Кларія	3	5	3	5	2	3	21	0,60	3
Марта	2	4	3	5	2	5	21	0,57	4
Пікнік	2	4	5	5	2	5	23	0,62	2
Рудольф	2	5	2	4	2	3	18	0,48	6
Сілезія	1	2	1	5	1	3	13	0,38	7
Середньостиглі сорти
Лінда	2	4	4	5	5	5	25	0,64	4
Френчпоп	2	5	2	4	4	5	22	0,55	5
Пізньостиглі сорти
Червоний велетень	5	5	5	5	5	5	30	0,83	1
Червоний гігант	5	5	4	5	3	5	27	0,78	2
Шахрі	5	3	5	4	3	5	25	0,73	3

В середньоранній групі стиглості (табл. 2.10) лідирує сорт Льодяна бурулька, який набрав 27 балів з коефіцієнтом конкурентоспроможності - 0,75. За ним - сорт Пікнік, з коефіцієнтом - 0,62, інші сорти цієї групи стиглості отримали коефіцієнт конкурентоспроможності менше 0,60. Сорти Лінда та Френчпоп (табл. 3.10), посідають відповідно четверте і п'яте місце в групі середньостиглих і пізньостиглих сортів. Пізньостиглий сорт Червоний велетень набрав 30 балів та з коефіцієнтом 0,83 зайняв перше місце, в свою чергу, Червоний гігант займає другу позицію з коефіцієнтом 0,78 та кількістю балів 27, Шахрі займає третє місце - 25 балів з коефіцієнтом 0,73.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ВІДБОРУ ПРОБ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ РЕДИСКИ

Якість будь-якої продукції, визначається як сукупність характеристик продукції, які стосуються її здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Під контролем якості продукції розуміють перевірку відповідних фактичних показників якості регламентованим значенням, які встановленні нормативною документацією. Метою оцінки якості овочів є виявлення дефектної і бездефектної частини партії. Об'єктивність таких досліджень залежить від репрезентативності вибірки, яка характеризує партію в цілому. Будь-яка овочева продукція перед реалізацією в торговельній мережі, з метою визначення її якості, проходить вибірковий контроль, при якому важливе значення мають способи відбору проб та розмір вибірки від певної партії. Абсолютно відсутні дані по кількості екземплярів і масі середньої проби коренеплодів редиски для хімічного аналізу.

Згідно з РСТ УССР 291-89 «Редис свежий. Технические условия», який був чинним на момент проведення досліджень, для визначення якості рекомендується із різних місць (зверху, із середини, знизу) партії до 100 пакувальних одиниць відбирати не менше 3-х одиниць; від партії понад 100 пакувальних одиниць - додатково по одній одиниці із кожних наступних повних і неповних 50. Об'єднана проба формується із точкових проб і становить не менше 10% від маси редиски. Оскільки в ящику вміщується майже 16 кг коренеплодів редиски, то загальна маса відібраних у вибірку коренеплодів від партії до 100 пакувальних одиниць становить 48 кг, з яких шляхом точкових проб відбирається об'єднана проба, мінімальна маса якої становить 4,8 кг.

Пошуковими дослідженнями встановлено, що така об'єднана проба не завжди реально відображає якість досліджуваної партії коренеплодів. Саме тому на підставі математичного закону нормального розподілення необхідно встановити й за статистичною обробкою даних оцінити кореляційні і регресійні залежності між показниками для наукового обґрунтування щодо встановлення об'єднаної представницької проби редиски свіжої при визначенні його якості.

Коренеплоди редиски досліджувалися з партії до 100 пакувальних одиниць відповідно до вимог РСТ УССР 291-89. Кінцевим результатом досліджень було визначити масу об'єднаної проби, яка б достатньою і об'єктивно характеризувала всю партію. За схемою досліджень маса об'єднаних проб мала варіанти в межах від 5 (контроль) до 15 кг з інтервалами між варіантами 2,5 кг.

Із збільшенням маси об'єднаної проби точність визначення частки кожної фракції підвищується, а стандартне відхилення - зменшується. Проведені дослідження підтвердили, що із збільшенням маси проби спостерігалося зворотно-пропорційне зменшення показника стандартного відхилення. Таку залежність можна описати формулою [82]:

S= Const/mv m, (3.1)

де S - стандартне відхилення показника частки фракції;

Const - постійна, яка залежить від культури та партії; m - маса проби.

Для окремих часток фракцій нестандартної частини партії овочів ми визначили такі константи (Const): для коренеплодів з тріщинами і прив'ялих - 38,46; коренеплодів уражених шкідниками - 60,49; коренеплоди з відхиленням від розміру - 95,34. Результати статистичної обробки даних обліку структури вибірок коренеплодів редиски подані в таблиці 3.1.

На підставі цих досліджень було визначено залежність стандартного відхилення показника «частка фракції» від маси проби: коренеплоди з тріщинами і прив'ялі - S=38.46/mvm; коренеплоди уражені шкідниками - S=60.49/mvm; коренеплоди з відхиленням від розміру - S=94.34/mv m.

Таблиця 3.1

Фактичні та розрахункові стандартні відхилення за показниками окремих фракцій коренеплодів редиски

<...

Частка фракції	Маса проби, кг	Частка коренеплодів у пробах,%	Середнє	Стандартні відхилення фактичні	Коефіцієнт варіації	Константа	Стандартні відхилення розрахункові

Подобные документы

• Цукрові буряки

  Продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків, агротехніка їх вирощування. Технологічні якості коренеплодів буряків у залежності від застосування добрив.
  
  дипломная работа [66,4 K], добавлен 16.01.2008
  

• Процес збирання, зберігання, переробки зернових та інших культур в умовах ПСП "Агрофірма "Роднічок" відділення "Роксолана" Снігурівського району, Миколаївської області

  Технологія збирання, післязбиральної обробки і закладання на зберігання продовольчого зерна озимої пшениці. Особливості процесу збирання, обробки і зберігання картоплі. Основні вимоги до приготування та зберігання соломи. Облік продуктів, що зберігаються.
  
  курсовая работа [42,9 K], добавлен 23.03.2014
  

• Еколого-біологічна технологія вирощування кукурудзи на силос в умовах південного степу України

  Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014
  

• Технологія зберігання картоплі

  Морфологічні ознаки, хімічний склад, біологічні особливості картоплі. Вплив екологічних, агротехнічних, ентомологічних факторів на її збереженість. Типи сховищ для зберігання плодово-овочевої продукції, вимоги до них. Підготовка сховищ до прийому урожаю.
  
  курсовая работа [86,5 K], добавлен 08.05.2012
  

• Розробка і обґрунтування технології вирощування вівса

  Хід метеорологічних факторів у Житомирській області за багаторічними даними Житомирської метеостанції. Характеристика ґрунту, на якому вирощується овес. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Вимоги до умов вирощування.
  
  курсовая работа [55,8 K], добавлен 09.01.2014
  

• Розробка і обгрунтування технології вирощування гречки в умовах лісостепу

  Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів. Ботанічна характеристика гречки та вимоги до її вирощування; продуктивність і якосні показники перспективних сортів. Місце гречки в сівозміні. Фенологічні особливості сорту Аеліта.
  
  курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.04.2013
  

• Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області

  Оцінка умов господарства. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами, відповідність запланованої врожайності. Економічна ефективність при вирощуванні ярої пшениці.
  
  дипломная работа [91,4 K], добавлен 29.04.2011
  

• Організація, планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків на площі 350 га в умовах СВК "Перемога"

  Природно-економічна характеристика господарства СВК "Перемога". Фактичний стан виробництва і економічної ефективності цукрових буряків за останні роки. Організація виробництва, зберігання, збуту продукції. Фінансові результати вирощування буряків.
  
  дипломная работа [55,0 K], добавлен 16.01.2014
  

• Ринок картоплі та овочів

  Біологічні особливості та агротехніка вирощування картоплі. Овочівництво як важлива галузь сільського господарства. Агротехніка вирощування овочевих культур. Скорочення витрат при вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Методи зберігання картоплі.
  
  контрольная работа [32,8 K], добавлен 07.10.2010
  

• Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів

  Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас. Зберігання цукрових буряків. Технологія зберігання картоплі і овочів. Технологія зберігання плодів і ягід. Переробка сільськогосподарської продукції. Виробництво крохмалю із картоплі.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 29.12.2007
  

• Морфобіологічна характеристика та технологія вирощування папричних сортів перцю солодкого

  Загальна характеристика та властивості перцю солодкого як овочевої культури. Прийоми агротехніки вирощування патричних сортів, їх сортотип. Основні способи догляду за культурою, шляхи підвищення врожайності та оцінка ефективності розроблених прийомів.
  
  контрольная работа [1,5 M], добавлен 15.01.2015
  

• Технологія зберігання огірків

  Вплив агротехнічних та ентомологічних факторів на збереження огірків. Режим зберігання овочевої продукції. Підготовка сховищ до прийому урожаю. Визначення тривалості вентилювання в учгоспі "Комуніст". Розрахунок природних втрат продукції при зберіганні.
  
  курсовая работа [63,1 K], добавлен 08.05.2012
  

• Сортовипробування сортів і гібридів цукрової кукурудзи в умовах експериментальної бази "Дачна" Біляївського району Одеської області

  Біологічні особливості та вимоги щодо вирощування кукурудзи. Морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи. Оцінка їх ураженості інфекційними хворобами. Економічна ефективність вирощування нових гібридів.
  
  курсовая работа [98,6 K], добавлен 13.02.2012
  

• Технологія вирощування кукурудзи на зерно урожайністю 60 ц/га на чорноземі вилугуваному глибокому малогумусному легкосуглинковому на лесі у СВК "Ружинський" Ружинського району Житомирської області

  Біологічні особливості, можливості рекомендованих сортів кукурудзи, їх ботанічні характеристики. Підвиди, сорти, різновиди кукурудзи. Оцінка кліматичних і ґрунтових умов господарства. Обґрунтування технології вирощування запланованої урожайності.
  
  курсовая работа [54,5 K], добавлен 28.10.2010
  

• Ринок цукру

  Проблеми і перспективи розвитку цукробурякового комплексу. Державне регулювання економічних відносин в сфері виробництва, заготівлі і переробки цукрових буряків. Застосування прогресивних способів зберігання буряків та переробки їх на цукрових заводах.
  
  контрольная работа [25,1 K], добавлен 07.10.2010
  

• Удосконалення технологічної схеми підготовки зерна до зберігання в умовах елеватора "Олімпекс-Агро" Новомосковського району Дніпропетровської області

  Загальні відомості про підприємство. Характеристика елеватора. Режими підготовки та зберігання зерна. Пропозиції по вдосконаленню технологічної схеми елеватора. Технологічний розрахунок та підбір обладнання. Стан охорони праці. Економічні показники фірми.
  
  дипломная работа [471,8 K], добавлен 07.02.2013
  

• Одержання високоврожайних і скоростиглих сортів та гібридів соняшника

  Народногосподарське значення, ботанічні та біологічні особливості соняшника. Вимоги соняшнику до умов вирощування. Сівба та догляд за посівами. Математичне оброблення результатів польових дослідів, обліків і спостережень на базі комп’ютерної техніки.
  
  дипломная работа [84,0 K], добавлен 25.01.2013
  

• Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК "Зоря" Білозерського району Херсонської області

  Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
  
  дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015
  

• Ринок олійних культур

  Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, рижій). Ринок насіння соняшнику. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання. Післязбиральна обробка та зберігання насіння.
  
  контрольная работа [27,7 K], добавлен 07.10.2010
  

• Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю, в умовах КООП "Мрія" Хмельницької області Новоушицького району

  Господарсько–економічна характеристика КООП "Мрія"; грунтові та кліматичні умови господарства. Ознайомлення із технологією вирощування сортів та гібридів сільськогосподарських культур на насінницьких посівах. Збирання, використання посівного матеріалу.
  
  курсовая работа [143,5 K], добавлен 28.10.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам