Для одночасного захисту рослин від хвороб і ґрунтових шкідників насіння обробляють комплексним препаратом гамагексаном (2 кг/т).

Сівба. Для сівби сорго використовують сівалки СПЧ-6М та УПС-8. Для сівби відбирають очищене, відкаліброване якісне насіння з високою схожістю. Щоб захистити від ураження хворобами і пошкодження шкідниками на початкових фазах росту, насіння обов'язково протруюють.

Система обробітку. Для вирощування цукрового сорго в господарстві проводиться наступні агротехнічні операції: основний обробіток (лущення, оранка), передпосівний обробіток (боронування, культивація) та післяпосівний обробіток.

Система удобрення. В господарстві під сорго цукрове, щоб отримати найбільш високі врожаї силосу вносять мінеральні добрива у розмірі N_60-90 P_60-90 K_30.

Догляд за сходами та посівами. Після висівання сорго цукрового поле коткують. При появі ґрунтової кірки її руйнують ротаційною мотикою або легкими зубовими боронами. На широкорядних посівах в весняно-літній періоди розпушують ґрунт культиваторами.

Прикочування ефективне навесні для попередження випирання й обриву коренів у рослин сорго цукрового. У цьому випадку його проводять з першою нагодою виходу агрегатів у поле. Прикочений кільчасто-шпоровими котками ґрунт повинен бути рівномірно ущільнений, а на його поверхні створений розпушений мульчуючий шар.

Прикочування виконують кільчасто-шпоровими котками КЗК-10 або 2ККН-2,8, а також ЗККШ-6.

Догляд за посівами включає боротьбу зі шкідниками, хворобами та бур'янами.

Збирання. Збирають сорго цукрового (кормового) на силос у фазі молочно-воскової стиглості і закінчувати при восковій стиглості зерна.

В цей період силосна маса містить найбільше кормових одиниць і оптимальну кількість вологи (біля 70%), що дає можливість проводити силосування практично до повної стиглості зерна.

4. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ КУЛЬТУРИ

4.1. Розрахунок дійсно можливого врожаю

Кліматичні фактори мають великий вплив на формування врожаю сільськогосподарських культур. Вагомим фактором впливу на врожайність в донній кліматичній зоні є волога.

Кількість продуктивної вологи для рослин розраховують за формулою:

Р_оп беруть або на метеостанціях або користуються багаторічними даними.

Wпрдоступна волога в 0-100 см шарі грунту на період сівби ярих ранніх культур для Степу складає 100-130 мм, для пізніх ярих культур 60 100 мм. Для озимих культур та багаторічних трав на час відновлення вегетації - 130 - 150 мм, а для озимих по чорному пару - 160 мм.

Wз - волога, що залишається при збиранні врожаю в умовах Степу в метровому шарі грунту, залишається на рівні 0-30 мм.

W = 70 + (236 Ч 0,5) - 30 = 158 мм

Розрахунок дійсно можливого урожаю за вологозабезпеченістю посіву проводиться за допомогою формули:

ДМУ = 100*W/Кв

ДМУ = (100* 158)/150 = 105,3 (ц/га)

ДМУ - дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси, ц/га;

W - кількість фактичної для рослин вологи;

Кв - коефіцієнт водовикористання, мм. га/ц.

При переведені абсолютно сухої маси в стандартну вологість користуємося формулою:

ДМУ_{господ.}= (100*ДМУ)/((100-W)*а)

ДМУ_{господ.} = 100*248/((100-80)*2,4) = 219 (ц/га)

W - стандартна вологість продукції;

а - сума основної і побічної продукції.

За бонітетом ґрунтів розраховують врожайність за формулою:

ДМУ_б.г. = Ц_б * Б_гр

ДМУ_{б.г. =} 2,2 * 63 = 138,6 (ц/га).

Дійсно можливий урожай за вологозабезпеченістю посіву для сорго цукрового становить - 105,3 ц/га, кількість продуктивної вологи - 158 мм, дійсно можливий урожай за стандартній вологості - 219 ц/га, дійсно можливий урожай (ДМУ) за родючістю ґрунту - 138,6 ц/га.

4.2. Місце в сівозміні

Сорго на початку вегетації росте повільно і пригнічується бур'янами. Тому кращими попередниками для нього є просапні культури, кукурудза, зернобобові, а також озимі, які висівали по чистих парах. Сорго є добрим попередником для ярих зернових, а на півдні України після ранньостиглих його сортів висівають також і озиму пшеницю.

Так в умовах ФГ «Оріон» при сівбі сорго після кукурудзи на зерно, збирають в особливо посушливі роки 150-170 ц/га зеленої маси.

ФГ «Оріон» налічує в своєму складі 594 га ріллі має 2 польові сівозміни. Друга сівозміна була переструктурована та вдосконалена. Тому прогнозується збільшення врожайності сорго цукрового на силос.

Поле із сорго цукровим було переміщено на друге поле замість пшениці озимої. Таким чином сорго має відмінного попередника

Нова запроектована сівозміна наведена у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Номер поля	Сівозміна № 2	Площа
		га	%
1	Чорний пар	43	14,48
2	Сорго цукрове	41	13,80
3	Горох	42	14,14
4	Кукурудза на зерно	44	14,81
5	Кукурудза на силос	43	14,48
6	Озима пшениця	42	14,14
7	Соняшник	42	14,14
Всього	297	100

Поле із сорго цукровим було переміщено на друге поле замість пшениці озимої. Таким чином сорго має відмінного попередника.

Після чорного пару у грунті залишається велика кількість поживних речовин у доступній формі для рослин, так як у грунті проходили активні процеси мінералізації гумусу. Ці поживні речовини використовує поле із сорго цукровим.

4.3 Система удобрення

Зміни в урожайності на 50% і більше зумовлюються застосуванням добрив. Тому встановлення оптимальної норми добрив є однією з найважливіших складових програмування урожаїв.

Сорго як високопродуктивна культура виносить з врожаєм велику кількість поживних речовин і поповнює їх за допомогою внесення добрив є одним із важливих елементів прогресивної технології його вирощування.

Азотні і азотно-фосфорні добрива, внесені в стороні і глибше від насіння, позитивно впливають на проростання їх, підвищуючи (середні за 4 роки) польову схожість на 10-11%. При цьому період від сівби до появи сходів скорочується на 2-3 дні. Вельми сприятливо впливає на польову схожість насіння повне мінеральне добриво (по 60 кг/га діючої речовини) при локальному його внесенні на глибину 8-10 см. перед сівбою.

Фосфорні і азотні добрива внесені з насінням негативно впливають на польову схожість. Польова схожість насіння при сумісному внесенні з ним добрив зменшується на 14-15%, а у вологі роки і більше.

Тривалість періоду сівба-сходи суттєво збільшується - в окремі роки затримка з'явлення сходів складає 3-10 днів. Сумісне внесення добрив з насінням негативно впливає не тільки на польову схожість насіння, а і на величину врожаю. Відповідно удобрення доцільно вносити в стороні і глибше від насіння, а також локально. Кожен центнер внесених таким способом добрив відгукується приростом врожаю в 3-3,6 рази більше, ніж при внесенні повного мінерального добрива в розсів під культивацію.

В результаті вивчення норм, співвідношення мінеральних добрив, під зяблеву оранку, встановлено, що найбільш високі врожаї зерна отримані при внесенні повного мінерального добрива N_60-90 P_60-90 K_30.

Логічна схема розрахунку норм добрив на запрограмовану урожайність в таблиці 4.2.

Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив навів в таблиці 4.3.

Таблиця 4.2

Логічна схема розрахунку норм добрив на запрограмовану урожайність

Показники	Символ	N	Р2 О5	К2 О
Запрограмована урожайність, ц/га	У	219	219	219
Питомий винос елементів живлення, кг/ц	В	0,33	0,12	0,42
Валовий винос елементів живлення урожаєм, кг/га (У х В)	В	72,27	26,28	91,98
Глибина розрахункового шару, см	H	30	30	30
Об'ємна маса грунту, г/см3	А	1,25	1,25	1,25
Вміст елементів живлення у грунті, мг/ на 100 г грунту	N	4,8	6,1	23,4
Запаси елементів живлення у грунті, кг/га (h x A x n)	ПГЗ	180	228,75	877,5
Коефіцієнт використання елементів живлення з грунту	КГЗ	0,35	0,1	0,25
Буде засвоєно рослинами з грунту, кг/га (ПГЗ х КГЗ )	М	63	22,875	219,375
Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га (В-М)	Д	9,27	3,405	-
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив	Км	0,7	0,25	0,85
Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га (д : Км)	Д	13,24	13,62	-

З розрахунків видно, що для отримання запланованого врожаю сорго цукрового необхідно внести у грунт 13,24 кг/га д.р. азоту і 13,62 кг/га д.р фосфору у вигляді аміачної селітри і простого суперфосфату гранульованого.

Таблиця 4.3

Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив

	Мінеральні добрива, кг/га	Дози добрив, кг/га д.р.	Форми добрив, фізична вага, кг/га
		N	P2O5	N (NH4NO3)	P (Ca(H2PO4)+H2O)
Всього	26	13	13	38,23	27,65
Припосівне	13	-	13	-	17,65
Підживлення	13	13	-	38,23	-

Для того, щоб отримати запрограмовану врожайність сорго цукрового необхідно:

· внести в припосівне внесення добрив - 13 кг д.р фосфору у вигляді простого суперфосфату гранульованого;

· внести у підживлення внесення 13 кг д.р азоту у вигляді аміачної селітри

Азотні добрива, а конкретніше - аміачну селітру вносимо у підживлення під час вегетації. Фосфорні добрива вносимо при сівбі для стимуляції росту кореневої системи та стимулювання утворення цукрів.

4.4 Система обробітку ґрунту

Для доброго інтенсивного розвитку кореневої системи після всіх попередників рекомендується орати на глибину 22-30 см. Якщо попередник овочеві культури можна обмежитись поверхневим обробітком ґрунтом.

Через два тижні після оранки поверхневим обробітком грунту знищують першу хвилю пророслих бур'янів, а передпосівним обробітком другу. Оскільки після зернових замість рекомендованих 3-4 тижні, до сівби сорго часто залишається 2 тижні, особливу увагу звертають на якість оранки. Плуг для прискорення осідання грунту агрегатують з котком і боронами [11].

Для передпосівного обробітку при вирощуванні сорго використовують лише комбіновані агрегати РВК-3,6, ЛК-4 та ін., які забезпечують ущільнення верхнього шару грунту і створюють його дрібногрудучкувату структуру. Глибина ходу розпушувальних лап повинна відповідати глибині сівби і становити не більше 3-4 см.

Під дією комбінованих знарядь грунт додатково осідає, що компенсує недотримання інтервалу тривалістю 1 місяць між оранкою і сівбою [12].

Високоякісний передпосівний обробіток грунту важлива технологічна умова при вирощуванні сорго цукрового та інших дрібнонасінних культур.

Система обробітку грунту під сорго цукрове наведена в таблиці 4.4. Таблиця 4.4

Система обробітку ґрунту під сорго цукрове

Вид обробітку	Прийоми обробітку	Машини і знаряддя	Термін використання	Вимого до якості
Основний	дискування	Т-150К + БДТ-7	після збору попередника	на глибину 10-12 см заробка попередника, провокуючи сходів бур'янів;
	оранка	Т-150К + ПНЛ-5-35	кінець вересня початок жовтня	на глибину 27-30 см.
Передпосівний	боронування	МТЗ-82+ РВК-3,6 (ЛК-4)	восени	на глибину 8-10 см;
	передпосівна культивація	МТЗ-82 + С-11У+ КПСП-4,0	за 3-4 дні до сівби	на глибину сівби - 6-8 см,
Міжрядні обробітки	міжрядні культивації	МТЗ-82 + + КРН-4.2	по мірі забур'яненості	на глибину 6-8 см, зниження забур'яненості посівів

Висновок: слід звертати увагу на якість обробітку грунту, дотримуватися встановленої глибини обробітку; обробляти грунт при його нормальному зволоженні, коли він добре подрібнюється і в міру ущільняються; не допускати огріхів під час обробітку та максимально знижувати забур'яненість.

Размещено на http://www.allbest.ru/

4.5 Районовані сорти культури та їх характеристика

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні за період із 1995 по 2015 рік внесено всього 35 сортів сорго звичайного (двокольорового), з них п'ять сортів вітчизняної селекції (14%) та 30 сортів іноземної (86%)

Всі сорти, рекомендовані до Реєстру, мають офіційний опис. Виробники та споживачі, користуючись Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні, мають можливість вибирати сорти сорго всіх видів для різних зон вирощування за такими показниками: врожайністю, якістю зерна (вміст білка та крохмалю), періодом достигання, стійкістю до осипання зерна, вилягання, посухи, ураження хворобами (пухирчаста сажка, гельмінтоспоріоз)

Сорт CС 506. Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Маса 1000 насінин 27,8 г. Пізньостиглий. Залистяність 37,8%. Висота рослин 250-300 см. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання.

Сорт характеризується стабільним високим урожаєм зеленої маси, стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня урожайність сухої речовини становить 10,0 т/га, насіння 3,55 т/га. Вміст сирого протеїну 9,2%, клітковини 30,7%.

Сорт Г 1990. Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Висота рослин 270 см. Залистяність 33,5%.

Сорт середньопізній, високопродуктивний. Середня урожайність сухої речовини становить 14,60 т/га, насіння 4,15 т/га. Вміст сирого протеїну 8,7%, клітковини 29,7%. Сорт стійкий до вилягання, осипання, посухи та ураження хворобами.

Сорт Рона 1. Сорт внесений до Державного реєстру з 2009 року. Середня урожайність сухої речовини становить 22,24 т/га, насіння 2,41 т/га. Вміст сирого протеїну 9,2%, клітковини 26,8%. Вегетаційний період 95 днів.

Сорт достатньо посухостійкий, незначно уражується хворобами. Напрям використання кормовий. Рекомендована зона вирощування Степ.

Сорт Сило 700. Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Середньостиглий. Маса 1000 насінин 25,2-30,5 г. Висота рослин 165-180 см. Залистяність 44,1-53,3%. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання.

Сорт характеризується стабільним високим урожаєм зеленої маси та насіння, стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня урожайність сухої речовини за роки експертизи на державних сортодослідних станціях становила: Степ 9,38 т/га, насіння 6,57 т/га; Лісостеп 8,49 т/га; насіння 6,79 т/га. Вміст сирого протеїну 9,0%, клітковини 29,2%.

Сорт Силосне 42. Сорт внесений до Державного реєстру з 2003 року. Урожайність сухої речовини в зоні Лісостепу 8,22 т/га; насіння 3,79 т/га. Ураження хворобами: антракноз 2,5%, гельмінтоспоріоз 10,0%. Стійкість до посухи в зоні Лісостепу 8,0 балів; вилягання 8,5, осипання 9,0 балів. Вміст білка 8,7%, клітковини 32,8%. Днів до дозрівання в зоні Лісостепу: сухої речовини 78, насіння 124. Напрям використання силосний.

Сорт Троїстий. Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Середньостиглий. Маса 1000 насінин 26,6-30,5 г. Висота рослин 206-241см. Залистяність 37,8-44,2%. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання.

Сорт характеризується стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня урожайність сухої речовини за роки експертизи на державних сортовипробувальних станціях становила: Степ 8,88 т/га, насіння 4,62 т/га; Лісостеп 8,40 т/га; насіння 5,80 т/га. Вміст сирого протеїну 9,0%, клітковини 27,5%.

4.6 Підготовка насіння до сівби, сівба

Перед сівбою насіння обеззаражують з метою знищення або пригнічення поверхневої і внутрішньої інфекції, які передаються з насінням, захисту насіння і проростків від ураження кореневими гнилями та ураження ґрунтовими шкідниками, для стимулювання початкового росту рослин.

Спосіб сівби пунктирний широкорядний із міжряддями 45-70 см. Для зони Степу оптимальна густота цукрового сорго становить 180-200 тис.,

Для сівби необхідно використовувати добре виповнене, вирівняне за розмірами і масою насіння. Проростати насіння сорго починає при температурі 8°С. При цьому період від сівби до сходів триває до 30-35 діб, внаслідок чого знижується польова схожість, сходи з'являються неодночасно і зріджені.

Глибина загортання. Оптимальною глибиною загортання насіння при сівбі у ІІІ декаді квітня - І декаді травня є 4-5 см, а при сівбі 20-25 травня і відсутності вологи в посівному шарі ґрунту її можна поглиблювати до 6-7 см.

Необхідно відмітити, що цукрове сорго і сорго-суданкові гібриди відносно пластичніші до строків сівби. Практично однакові врожаї зеленої маси отримані при сівбі як в оптимальні строки, так і протягом 30-40 діб після них.

Для сівби сорго використовують сівалки СПЧ-6М, СПЧ-8М, СУПН-8, УПС-8, бурякові, овочеві та останні моделі знарядь зарубіжного виробництва. Незважаючи на кондиційність насіння, при сівбі обов'язково додаються страхові надбавки до 60-65%.

Напрямок посіву поперек напрямку оранки й останньої передпосівної обробки ґрунту або під кутом до них; у зонах, .підданих вітрової ерозії також поперек напрямку пануючих вітрів; на схилах під гострим кутом до переважного напрямку схилу або поперек його.

Вагову норму висіву розраховуємо за формулою:

,

(4.6)

де ПП посівна придатність, %;

тут Ч - чистота, %;

С - схожість, %;

Розрахунки

ПП = 95*98/100 = 93 %

Н = 0,2*22*10⁴/95*93 = 4,98 кг/га

Н - норма висіву, кг/га;

Г - оптимальна густота посіву, тис. або млн. штук схожих зернин на гектар;

М₁₀₀₀ - вага 1000 насінин для сорту Троїстий, г;

В - загальне виживання рослин, %;

Посівна придатність визначається так:

Основні етапи по підготовці посівного матеріалу наведені у таблиці 4.5.

Таблиця 4.5

Підготовка посівного матеріалу

Рекомендації щодо підготовки насіння	Мета і завдання	Препарати, норма витрати	С.-г. машини (марки)	Вимоги до якості	Примітка (строки проведення)
Повітряно-теплова обробка	для підвищення схожість і енергії проростання	-	ВПТ-600А	не допускати перегрівання насіння	за місяць до сівби
Протруювання	Проти комплексу хвороб та шкідників сорго цукрового	Пончо (600 г/л)	ПС-10А	рівномірність та однорідність обробки насіння	не пізніше, ніж за 3-4 тижні до сівби

Для підготовки посівного матеріалу необхідно:

ь зробити повітряно-теплову обробку насіння для підвищення схожості і енергії проростання, при цьому треба не допускати перегрівання насіння. Проводять за місяць до сівби машиною ВПТ-600А.

ь зробити протруювання насіння проти комплексу хвороб та шкідників сорго цукрового, не пізніше ніж за 3-4 тижні до сівби. Проводять машиною ПС-10А.

4.7 Догляд за посівами

Догляд за посівами сорго є однією з умов одержання високої урожайності. Через повільний ріст у початковий період рослини сорго зазнають пригнічення з боку бур'янів, які інтенсивно розвиваються на цей час. Тому одним із перших агротехнічних прийомів є боронування посівів легкими зубовими боронами за 4-5 діб до появи сходів, коли паростки сорго ще за 3-4 см від поверхні ґрунту, а сходи бур'янів знищуються зубками борін.

Якщо після сівби випадають рясні дощі, і утворюється ґрунтова кірка, яка згубно впливає на отримання одночасних сходів, її обов'язково руйнують боронами. Коли паростки сорго менше, ніж за 1 см від поверхні ґрунту, проводять прикочування з метою руйнування кірки.

У зв'язку з тим, що сходи бур'янів з'являються неодночасно, боронувати посіви доцільно і після появи сходів сорго. Його проводять 1-2 рази залежно від забур'яненості та густоти посівів: перше коли рослини сорго мають 4-5 листків, друге у фазі 6-7 листків у культури. Боронувати краще в другій половині дня, коли рослини менше пошкоджуються. Швидкість агрегату не повинна перевищувати 4-5 км/год.

Досить ефективне боронування сітчастими і легкими боронами, які зменшують пошкодження рослин сорго. Необхідно відмітити, що найбільш ефективно діє боронування у період, коли бур'яни перебувають у фазі паростків («білих ниток»).

Міжрядний обробіток проводять з метою знищення бур'янів і розпушування ґрунту. Для зменшення присипання рослин землею доцільно використовувати спеціальні щитки, які встановлюються поряд з робочими агрегатами. Останню культивацію міжрядь проводять із підгортачами, що сприяє формуванню повітряних коренів і зменшенню вилягання рослин.

До сівби або відразу після неї застосовують ґрунтові гербіциди. Найбільш ефективним серед них є Прімекстра Голд 720SС к. е. (2,5-3,5 л/га).

По вегетуючих рослинах для знищення дводольних бур'янів вносять гербіциди: 2,4-Д амінна сіль (0,9-1,7 л/га), Луварам 50 % в. р. к. (1,2-1,6 л/га), 60 % в. р. к. (1,0-1,3 л/га), Діален (0,8-1,2 л/га), Агрітокс в. р. 50 % (0,7-1,7 л/га), Пік 75WС в. г. (15-20 г/га), а також Ладок новий (2,5-3,0 л/га). Обробляти посіви цими гербіцидами, крім останнього, необхідно при появі 3-5 листка у сорго. При застосуванні у пізніші фази (6-8 листків) гербіциди згубно діють на рослини сорго.

Боротьба зі шкідниками. Серед шкідників сорго найбільшої шкоди завдають личинки коваликів (дротяники), чорниші (несправжні дротяники), гусениці кукурудзяного метелика та попелиці. Їх кількість і розвиток хвороб знижується при правильному чергуванні культур в сівозміні.

Для захисту сходів від них (при чисельності більше 3-5 особин на 1 м2) та інших шкідників сходів одночасно з протруюванням фунгіцидами насіння обробляють інсектицидним препаратом Круїзер 350 РS, т. к. с. (4,0 л/т).

Великої шкоди посівам зернового сорго, від появи сходів і до фази повної стиглості зерна, завдає злакова попелиця. Найбільш ефективним заходом проти шкідника є обробка посівів Бі-58 (1,0-1,2 кг/га).

Підгризаючі совки пошкоджують кореневу систему, листки і стебла молодих рослин сорго. Для запобігання цьому необхідно тримати посіви в чистому від бур'янів стані.

Боротьба із хворобами. Що стосується хвороб, то сорго дуже рідко ними уражується. В окремі роки сорго може інфікуватися летючою сажкою. В уражених рослинах сорго, замість нормальної волоті, з'являється маса спор, спочатку вкритих сіруватою оболонкою, які потім розпорошуються. Тверда сажка уражує лише зав'язі квіток сорго. Інфіковане зерно має вигляд подовжених брудно-сірих мішечків, які легко розчавлюються і, замість ендосперму, містять чорну масу сажкових спор.

Корені і стебла сорго можуть уражуватись, відповідно, кореневою і стебловою гнилями.

Заходи по хімічному захисту наведені в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Заходи хімічного захисту рослини

Препарат	Доза, кг/га	Спосіб застосу-вання	Строки проведення (фаза вегетації)	Склад агрегату	Агротех-нічні вимоги	Примітка (проти яких бур'янів, шкідників чи хвороб)
Базис,85% к.е. + Лонтрел 80 % к.е	1,2/1,8	Оприс-кування посівів	до сходів	МТЗ-82 + ОП-2000-2-01	300 л/га	проти однорічні злакові та деяких дводольних
Імпакт	0,5 л/га		система-тично на протязі вегетації	МТЗ-82 + ОП-2000-2-01		Хвороби
Круізер 350	4 кг/га		по факту виявлення	МТЗ-82 + ОП-2000-2-01		Комплекс ґрунтових та листкових шкідників

Засоби хімічного захисту рослин включають наступні операції:

1) боротьба із бур'янами (щириця звичайна, лобода біла, берізка польова, суріпиця, осот звичайний) включає обробку гербіцидом Базис і Лонтрел, які використовують до і після сівби відповідно, але до появи сходів.

2) боротьба з хворобами (іржа лінійна, борошниста роса, переноспороз, церкоспороз та інші, летюча та тверда сажка) включає в себе обробку фунгіцидом Імпакт (0,5 л/га) систематично на протязі вегетації.

3) боротьба зі шкідниками (попелиці, клопи, совки вогнівки, совки-гамми, бавовняні совки) включає в себе обробку препаратом Круізер 350 (4 кг/га) по факту виявлення шкідників.

4.8. Збирання врожаю

Час і способи збирання врожаю сорго визначаються його призначенням (на зерно, силос, зелений корм), а також наявністю в господарствах машин для збирання врожаю.

Збирання сорго цукрового (кормового) на силос необхідно розпочинати у фазі молочно-воскової стиглості і закінчувати при восковій стиглості зерна. В цей період силосна маса містить найбільше кормових одиниць і оптимальну кількість вологи (біля 70%), що дає можливість проводити силосування практично до повної стиглості зерна. Крім того, збирання врожаю зеленої маси пізніше настання воскової стиглості значно менше погіршує якість силосу, ніж раннє збирання.

Заготівля силосу із сорго цукрового в надранні строки призводить до втрат поживних речовин - в середньому до 25%. Для збирання цукрового (кормового) сорго використовують наявні силосозбиральні комбайни.

Подрібнена зелена листостеблова маса повинна мати довжину в межах 6-8 мм. За таких умов вона добре силосується і краще поїдається тваринами. Силосна маса цукрового сорго містить до 15-18% цукрів. Вона є покращуючим елементом для культур, які погано силосуються. Тому пізньостиглі сорти і гібриди цукрового сорго доцільно збирати одночасно з кукурудзою на зерно, змішуючи пошарово суху листостеблову масу зернової кукурудзи з соковитою масою сорго.

Цукрове сорго, яке вирощується на зелений корм, розпочинають збирати за 7-10 діб до викидання волотей. Запізнення зі збиранням призводить до погіршення якості корму (збільшується вміст клітковини, зменшується наявність протеїну, погіршується перетравність корму). При ранніх строках збирання зелена маса містить більше протеїну, але має значно нижчу врожайність. При своєчасному збиранні сорго на зелений корм і сприятливих погодних умовах в другій половині літа воно формує другий укіс (отаву), а в умовах зрошення - 2-3 укоси зеленої маси.

Окрім кормових цілей сорго цукрове використовують для виготовлення цукрових сиропів, цукру, харчових добавок та для інших цілей.

4.9 Економічна оцінка запроектованих заходів

Економічна ефективність - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої у високій результативності використання живої робочої сили та засоби виробництва.

Всі агротехнічні заходи, що були розроблені для підвищення продуктивності культури доцільно використовувати тоді, коли вони є економічно ефективними.

Оцінка економічної ефективності вирощування сорго цукрового у господарстві представлена у таблиці 4.7.

Таблиця 4.7.

Економічна ефективність запропонованих заходів при вирощуванні за інтенсивною технологією

Показник	За існуючою технологією	Після запропонованих заходів
Врожайність, ц/га	189	219
Вартість продукції, грн..../га	13230	16425
Виробничі затрати, грн..../га	3100	3650
Собівартість, грн./ц	31,14	26,5
Чистий доход, грн../га	10130	12775
Рівень рентабельності, %	276,77	350

Рентабельність вирощування сорго цукрового після запропонованих заходів складає 350 %, що є дещо кращим показником ніж за існуючою технологією.

Це пов'язано з удосконаленням технології вирощування сорго цукрового, з підбором високопродуктивних сортів. У зв'зку з тим, що рентабельність культури досить висока, пропоную її вирощувати в господарстві за новою покращеною і адаптованою технологією.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Таким чином, для отримання запланованого урожаю сорго цукрового кращої якості необхідно:

1) Вирощувати після чорного пару. Поле із сорго цукровим було переміщено на друге поле замість пшениці озимої. Таким чином сорго має відмінного попередника.

2) вирощувати сорт сорго цукрового Троїстий з нормою висіву 5,9 кг/га. Даний сорти є районованим та адаптованим до існуючих кліматичних умов, тому він здатний давати високі та якісні врожаї в умовах ФГ «Оріон».

3) підготовити насіння до сівби. Для підготовки посівного матеріалу необхідно:

ь зробити повітряно-теплову обробку насіння для підвищення схожості і енергії проростання, при цьому треба не допускати перегрівання насіння. Проводять за місяць до сівби машиною ВПТ-600А.

ь зробити протруювання насіння проти комплексу хвороб та шкідників сорго цукрового, не пізніше ніж за 3-4 тижні до сівби. Проводять машиною ПС-10А.

4) внести у грунт 13,24 кг/га д.р. азоту і 13,62 кг/га д.р фосфору у вигляді аміачної селітри і простого суперфосфату гранульованого

5) застосовувати засоби хімічного захисту рослин, які включають наступні операції:

ь боротьба із бур'янами (щириця звичайна, лобода біла, берізка польова, суріпиця, осот звичайний) включає обробку гербіцидом Базис і Лонтрел, які використовують до і після сівби відповідно, але до появи сходів.

ь боротьба з хворобами (іржа лінійна, борошниста роса, переноспороз, церкоспороз та інші, летюча та тверда сажка) включає в себе обробку фунгіцидом Імпакт (0,5 л/га) систематично на протязі вегетації.

ь боротьба зі шкідниками (попелиці, клопи, совки вогнівки, совки-гамми, бавовняні совки) включає в себе обробку препаратом Круізер 350 (4 кг/га) по факту виявлення шкідників.

6) збирати за 7-10 діб до викидання волотей. Запізнення зі збиранням призводить до погіршення якості корму (збільшується вміст клітковини, зменшується наявність протеїну, погіршується перетравність корму).Рівень рентабельності при застосуванні всіх запропонованих заходів вирощування ріпаку озимого у ФГ «Оріон» Кривоозерського району складатиме 272 %.

Рентабельність вирощування сорго цукрового після запропонованих заходів складає 350 %, що є дещо кращим показником ніж за існуючою технологією.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алабушев А.В., Шишкин Н.В., Стешенко А. И. Способы основ-ной обработки почвы при возделывании зернового сорго //Кукуруза и сорго. - 2006. - № 6. - С. 15- 16.

2. Алабушев А.В., Герасименко Г.П. Сорго - культура засушливой степи. - 2004. - № 6. - С. 18-20.

3. Жукова М. П., Гончар - Зайкин П. П. Выбор и обоснование елемен-тов технологии возделывания сорго //Кормопроизводство. - 2002. - № 4 - С. 22- 24.

4. Тахтаров В.П. Основная обработка почвы под сорго //Земледелие. - 2003. - № 2. - С. 25- 2

5. Исаков Я. И. Сорго. - М., Россельхозиздат, 2014 - 183 с

6. Калашник Н. С. Сорго / Н.С. Калашник, Ю.Ф. Олексенко, А.В. Пустовар. - К.: Урожай, 2013. - 73 с.

7. Красненков С. В. Вплив способів основного обробітку ґрунту на врожайність зернового сорго //Бюл. Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2014. - № 9. - С. 38- 40.

8. Крылов А. В., Филатов В. И. Продуктивность и основные показа-тели фотосинтетической деятельности зернового сорго в зависимости от нормы высева //Кукуруза и сорго. - 2002. - № 3 . - С. 21- 24.

9. Кузнецов В.П., Попов П.Д., Чаплигин В.Н., Исаков А.Я. //Кукуруза и сорго. - 1990. - № 7. - С. 8- 10.

10. Куценко О.М., Писаренко О.В. Агроекологія. - К.: Урожай, 2013.-256 с.

11. Лактионов Н.И., Козенов А.А. Характеристика опытного поля учебно-опытного хозяйства “Докучаевское”. Х.: Дільниця оператив-ного друку ХНАУ, 2012.

12. Мангуш П. А. Агроклиматическое обоснование возделывания сорго // Кукуруза и сорго. - 2011. - № 2. - С. 20- 22.

13. Мангуш П.А. Основные направления развития исследований по сорго //Кукуруза и сорго. - 1996. - № 2.

14. Мангуш П.А. Закладывая научный фундамент сорговодства //Кукуруза и сорго. - 1991. - № 1. - С. 10- 13.

15. Мартьянов В.П. Методические указания для подготовки и написания дипломных проектов по экономической оценке результатов исследований. - Харьков, 1986.

16. Мартьянов В. П. Основи становлення та розвитку ринкових відносин в сільському господарстві. - Харків, 1992.

17. Медведев Г.А., Кулешов А.М. Продуктивность зернового сорго в зависимости от предпосевной подготовки почвы и нормы высева //Куку-руза и сорго. - 2013. - № 5. - С. 19-20.

18. Олексенко Ю.Ф. Прогрессивная технология возделывания сорго. - К.: Урожай, 1986. - 78 с

19. Рекомендації по вирощуванню сорго у степовій зоні Української РСР. - К.: Урожай, 2014

20. Самойленко В.В., Самойленко А.Т. Сорго зернофуражне і харчове //Хранение и переработка зерна. - 2001. - № 2. - С. 30- 32

21. Сорго - ценная кормовая культура /Всерос. НИИ селекции и семеноводства сорговых культур. - Изд.-во Ростовского ун-та, 1984. - 80 с.

22. Сміловенко П. А. Продуктивность соргового поля //Кормопроизводство. - 1995. - № 3. - С. 29- 32.

Размещено на Allbest.ru

...