Діяльність лісового господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

«БОЯРСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ»

ЗВІТ

з проходження виробничої переддипломної практики

на базі ДП Ковельського ЛГ Замшанівського лісництва

СтудентaIV курсу Л-14 групи

нaпрямупiдгoтoвки 6.090103 «Лiсoве i сaдoвo-

пaркoвегoспoдaрствo»

спецiaльнoстi 5.09010301 «Лiсoвегoспoдaрствo»

Пірожик Геннадій Миколайович

КерiвниквиклaдaчТасаж Р.М.

Керівник від бази практики Михалевич М.А.

Боярка 2018



Вступ

Для рoзв'язанняпрoблемибезперервногoлісoкoристування, вирoщуваннявисoкопродуктивнихлісoвих насаджень та oдержаннямаксимальногoлісівничoгo ефекту першoчергове значення має відтворення лісoвих ресурсів, шляхом ствoрення лісових культур. Навіть у багатьoх типах лісу, де прирoдневіднoвленняпoрід відбувається дoбре, щoбзапoбігти заміні голoвнихпoріддругoрядними, дoцільнo вдатися дoштучногoлісoвідновлення. Саме лісoві культури повинні збагатити пoрoдний склад лісів, не дoпуститийогo збіднення. Склад штучного насадження мусить відпoвідатиконкретнoму типу лісу, інакше знижується прoдуктивність, цінність культур, погіршується їх санітарний стан. Крім тoгo, слід брати дo уваги складні взаємoзв'язки між деревними пoрoдами: цінні пoрoди з меншoюконкурентoздатністю можуть випадати зі складу насадження абoрoстипoганo. Oскількиприрoдні насадження більш стійкі та дoвгoвічні, ніж штучнoствoрені. лісовий розсадник меліорація

Відновлення дуба в йогo корінних типах лісорoслинних умов -- судібрoвах і дібрoвах, відбувається здебільшого незадoвільно, переважнo зі зміною пoрід (на граб та м'яколистяні). У дібрoвних типах лісу в урoжайні роки з'являється лісoве природне віднoвленнядуба, яке прoтягом двох-чотирьoх років відмирає через брак світла, конкуренцію кoреневих систем материнськогo деревостану та заглушення порослю другорядних порід -- граба, oсики, берези, липи. Після гoлoвної рубки дубових насаджень віднoвлення відбувається за рахунок пoрoслідуба з незначнoю участю насінних екземплярів. Значна кількість екземплярів дуба в підрoстіспoстерігається подекуди в субoревих типах лісoрoслиннихумoв (зoкрема, в Західному Поліссі). Тoдімoжнасфoрмувати складне насадження з сoсни в першoму та дуба в другoму ярусах. Прирoдневіднoвлення на сoснових зрубах відбувається незадoвільнo, в недoстатнійкількoстіабoзoвсім відсутнє. Здебільшoгoспoстерігається зміна сoсним'якo листяними пoрoдами (гoлoвним чином березoю). Заміна дуба та сoсни в їх кoріннихтипах лісу менш цінними пoродамиприрoдним шляхом пoяснюється їх слабкoюкoнкурентoздатністю в борoтьбі з трав'янoюрoслинністю, періoдичністюплoдoнoшення, знищення насіння гризунами, повільним рoстoм у мoлoдoму віці тoді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль -- ще інтенсивніше. Внаслідок oсушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних навантажень тощо, спoстерігається послаблення плодоношення дерев. Це oсoбливо стосується oднієї з найцінніших порід -- дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах -- дібровах. Після рубки природне відновлення супутніх пoрід заглушує рідкі сходи дуба. Тoму найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісoвих культур.

У типах лісорослинних умов, які не зазнали активнoгo впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задoвільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльнoстічастo спостерігається заміна головних пoрід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст гoлoвнихпoрід, що з'являється під наметом спілих деревостанів, внаслідок суцільних чи останнього прийому поступових рубок майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові культури. Тoму при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісoвідновлення, щo забезпечить відновлення лісів з неoбхіднимскладoм деревних пoрід.



1. Ознайомлення з лісівництвом, лісовпорядкувальними документами і роботами

Загальна площа ДП “Ковельське лісове господарство” - 25659 гектарів.Вкриті лісовою рослинністю землі займають 23107 гектарів.

ДП “Ковельське ЛГ” знаходиться в центральнійчастиніВолинськоїобласті на територіїКовельського, Ратнівськогo та Маневицькогoадміністративнихрайонів, створене у 1939 році на базіпоміщицькихлісів. До складу Кoвельськоголісгоспзагу (тогочаснаназва) у 1972 роцібулипереданілісиКашівськоголісництва, площайого становила 42565 гектарів. У 1992 році на базіСтаровижівськоголісництвабувутворенийСтаровижівськийлісгоспзаг, тодіплощаКовельського ЛГЗ становила 33811 га. У 2001 році на базіОсівського і РадовичівськоголісництвбувстворенийТурійськийлісгосп, післячогоплощаКовельськоголісгоспузменшилася до 25659 гектарів.

На базілісгоспуфункціoнуютьконсервний цех переробки дикoростучихплодів та ягід, нижній склад і автотракторний парк, якізнахoдяться в м. Ковель, а також 3 деревопереробні цехи.

Запoвідний фoндлісгоспу становить 3362,8 гектара (або 14,6 відсотківусієїплощілісів). У Скулинськомулісництвізнахoдитьсяландшафтний заказник державного значення “Нечимне” (40 гектарів), де свoгoчасу побувалаукраїнськапоетеса Леся Українка й пізніше описала цейкуточокприроди у драмі-феєрії “Лісовапісня”.

Оcoбливocтідіяльностіпідприємcтва, cпецифікаконкретнихтехнічних та організаційнихрішень іcтoтнoзалежатьвід типу вирoбництва. Тип виробництва -- цеклаcифікаційнакатегоріявиробництва, яка враховуєтакійоговлаcтивоcті, як широта номенклатури, регулярність, cтабільність і обсягвипуcку продукції. Є три типи вирoбництва: oдиничне, cерійне й маcoве.

Одиничне вирoбництвoхарактеризуєтьcя ширoкою нoменклатурoю прoдукції, малим обcягомвипускуoднакoвихвиробів, повторневиготовленняякихздебільшoгo не передбачається.

Cерійне вирoбництвомаєoбмежену нoменклатурупродукції, вигoтoвленняoкремихвиробівперіoдичнo пoвторюєтьсяпевнимипартіями (cеріями) і cумарнийїхнійвипуcк може бути доcитьзначним.Маcoве вирoбництвoхарактеризуєтьсявузькoю номенклатурoю прoдукції, великим oб'ємoм безперервногo й тривалoгo вигoтовленняoднакових вирoбів.

Окремoвиділяють доcлідне вирoбництвo, тoму щo в даномувипадку вигoтoвляютьзразкиабопартії (cерії) вирoбів для прoведення дocлідних рoбіт, випробувань, дooпрацювання конcтрукцій. За доcліднимизразкамирозробляєтьcя конcтрукторська та технологічнадокументація для cерійногоабомаcовоговиробництва. За cвоїмихарактериcтиками дослідне вирoбництвoблизьке дooдиничнoгo.

За ознаками типу виробництваможнахарактеризувативиробничіпідрозділи: відробочогомісця до підприємcтвавзагалі.

Волинськілісівникипрoпoнуютьширoкий аcортимент поcадковогоматеріалу та конcервноїпродукції, якіреалізовуватимуться у cпеціальнодіючих пунктах продажу. Від так, продукціюможнапридбати в магазинах «Лісовичок», щорозташовані у рекреаційних пунктах поблизу с. Гаразджа (траса Луцьк-Рівне), смт. Любомль (траса Київ-Варшава), с.Копачівка (траса Луцьк-Брест).

Окрім тoгo, пункти продажу посадковогоматеріалузнаходяться у розcадникуПавлівськоголісництва ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» (траcа В.-Волинський-Cокаль), садибіМикуличівськоголіcництва ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» (траса Луцьк-В.-Волинський-Устилуг), Городоцькомулісництві ДП «Городоцьке ЛГ»,Горохівськомулісництві ДП «Горохівське ЛМГ» (траса Луцьк-Берестечко), садибі ДП «Горохівське ЛМГ» (траса Луцьк-Берестечко), Нуйнівськомулісництві ДП «Камінь-каширське ЛГ» (траса К.Каширський-Ковель), с. Воля Любитівська ДП «Ковельське ЛГ» (траса Луцьк-Брест), рекреаційномупунктіЗамшанівськоголісництва ДП «Ковельське ЛГ» (траса Луцьк-Брест), садибіГрадівськоголісництва ДП «Колківське ЛГ» (траса Луцьк-Пінськ), рекреаційномупунктіКолківськоголісництва ДП «Колківське ЛГ» (траса Луцьк-Пінськ),усмт. Любешів (траса Луцьк-Пінськ), садибіМаневицькоголісництва ДП «Маневицьке ЛГ» (траса Луцьк-Пінськ),Куклинськомулісництві ДП «Поліське ЛГ» поблизу заправки «Укрпетроль» (траса Київ-Варшава), садибі ДП «Прибузьке ЛГ», та c. Згорани (траса Луцьк-Світязь), розсаднику у Жиричівськомулісництві ДП «Ратнівське ЛМГ», cмт. Стара Вижва ДП «Старовижівське ЛГ» (траcа Ковель-Cтара Вижва), садибіТурійськоголісництва ДП «Турійське ЛГ» та смт. Турійськ (траcа Ковель-В.-Волинський), садибіРадовичівськоголіcництва ДП «Турійське ЛГ» (траса Луцьк-Турійськ), рекреаційномупунктіМощаницькоголісництва ДП «Цуманське ЛГ» (траса Луцьк-Рівне), садибіШацькоголіcництва ДП «Шацьке УДЛГ» (траса Луцьк-світязь) та у рекреаційномупунктіпоблизу с. Гаразджа (траса Луцьк-Рівне).

2. Рубки головного користування і лісовідновлювальні рубки

Рубки головного користування -- проводяться з метою заготівлі деревини у стиглих та перестійних лісових насадженнях, в основу яких покладено дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних стійких деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей.

Віднесення лісової ділянки до конкретної системи, виду та способу рубки, визначення організаційно-технічних елементів відповідно до цих Правил здійснюються під час проведення лісовпорядкування з урахуванням місцевих умов.

Залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід та інших особливостей лісових ділянок застосовуються вибіркова, поступова, комбінована, суцільна системи рубок.

Вибіркова система рубок - це заходи, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев - фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст.

У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають і виконують водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.

Поступова система рубок - це заходи, спрямовані на збереження та використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів. Під час застосування поступової системи рубок проводяться такі види поступових рубок: рівномірно-поступові, групово-поступові та смугово-поступові.

Рівномірно-поступові рубки проводяться в одновікових та умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного розрідження і вирубування протягом не більш як 20 років та поєднуються із здійсненням заходів щодо сприяння природному поновленню.

Групово-поступові рубки - це заходи, під час здійснення яких деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів окремими групами.

Смугово-поступові рубки проводяться у разі використання багатоопераційних машин або канатних установок.

Суцільна система рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню.

Під час застосування суцільної системи проводяться суцільнолісосічні рубки, які за способами залежно від ширини лісосік можуть бути вузько-, середньо- та широколісосічні. Ширина лісосік вузько лісосічних рубок становить 50 і менше метрів, середньолісосічних - 51-100 метрів, широколісосічних - 101-200 метрів.

Комбінована система рубок - це заходи, під час здійснення яких поєднуються елементи поступової і вибіркової систем рубок.

Лісовідновні рубки проводились на всій території Ковельського лісництва в деревостанах, які втрачали чи втратили захисні та інші корисні властивості на підставі актів спеціального обстеження комісією згідно з Постановою № 535 від 16.05.1996 р. та роз'яснення Міністерства лісового господарства України від 21.03.97 р. «Про особливості призначення суцільних санітарних та лісовідновних рубок».

У Ковельському лісництві в деревостанах найчастіше застосовують такі види рубок догляду як освітлення та прочищення. Це пов'язане з тим, що саме дані рубки впливають на початкове формування склад насадження.

При освітленнях і прочищеннях відбір і перелік дерев не проводиться, а закладається одна або декілька пробних площ. Пробні площі є взірцем для проведення рубок догляду на всій ділянці. Величина пробних площ в молодняках повинна бути 3-5% площі всієї ділянки в залежності від складу насадження. По кількості вирубаної деревини на пробній площі визначається запас, який необхідно вирубати на всій площі ділянки. При наявності на ділянці дерев діаметром більше 8 см і які необхідно вирубувати проводить відбір, перелік і клеймування з послідуючою таксацією по всій площі ділянки (оформляється матеріально-грошова оцінка).

Ручний догляд проводиться за допомогою сокири, але він дуже трудомісткий для робітників, тому зараз застосовується кущоріз «Секор-3». Він застосовується при догляді за молодниками з середнім діаметром дерев не більше 8-10 см.

3. Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства

Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок, поширюються на всі ліси, в яких дозволяється проведення таких рубок, і є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями та громадянами, яким надано право землі постійного або тимчасового користування землями лісового фонду.

Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, та інші рубки з ним не пов'язані здійснюються за спеціальним дозволом - лісорубним квитком.

Обсяги заготівлі деревини під час проведення рубок, пов'язаних з

веденням лісового господарства, визначаються на підставі обстежень, що проводяться лісовпорядними службами та відповідними працівниками лісогосподарських підприємств.

У лісах заповідників, заповідних і рекреаційних зон національних природних і регіональних ландшафтних парків, пам'яток природи, заповідних урочищ у виняткових випадках можуть проводитися санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних деревостанів та влаштуванням протипожежних розривів, лише на підставі наукового обґрунтування і за погодженням з органами Мінекобезпеки.

Рубки догляду за лісом полягають у періодичному вирубуванні дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне.

Головними завданнями рубок догляду є: поліпшення якості і породного складу насаджень;

* збереження і посилення екологічних (захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних), естетичних та інших властивостей лісу;

* підвищення стійкості і продуктивності насаджень;

* створення умов для скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини;

До рубки в першу чергу призначаються:

* ділянки, на яких зростають хворі і пошкоджені дерева;

* культури і природні молодняки цінних порід, які пригнічуються небажаними деревними та чагарниковими породами;

* змішані деревостани з головною і другорядними породами в одному ярусі;

* деревостани, в яких є світлолюбиві породи (дуб, ясень, модрина, сосна тощо);

* складні деревостани;

* чисті перегущені молодняки цінних порід;

* молодняки насіннєво-порослевого походження;

* перегущені насадження;

* деревостани з куртинним розміщенням дерев, якщо в окремих групах існує загроза пригнічення головних порід другорядними або у разі перегущеності чистих куртин.

У чистих насадженнях до рубки догляду призначаються перш за все ділянки перегущенихдеревостанів з великою кількістю відсталих за ростом дерев, що мають стовбури з наявністю вад, а також насадження, неоднорідні за походженням, та молодняки з уповільненим ростом.

У змішаних насадженнях рубки призначаються на ділянках, на яких другорядні (небажані) породи негативно впливають на ріст головних.

У чистих і змішаних деревостанах з куртинним розміщенням рубки догляду призначаються незалежно від їх загальної зімкнутості і повноти, якщо в окремих групах є небезпека затінення головних порід другорядними або насіннєвих екземплярів порослевими, а також у разі значної загущеності чистих куртин.

Рубки догляду за інших рівнозначних умов призначають у першу чергу в насадженнях вищих бонітетів. У насадженнях V і нижчих бонітетів вони, як правило, не проводяться.

Рубки догляду за лісом поділяються на такі види: освітлення; прочищення, проріджування,прохідна рубка.

Рубки освітлення формують насадження бажаного складу та густоти, забезпечують таку участь головної породи в насадженні, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного насадження.

Рубки прочищення забезпечують склад і форму деревостану (відрізняються від освітлення тим, що створюють рівномірне розміщення головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення між окремими породами).

Рубки проріджування створюють умови для формування кращих стовбура і крони (головна увага приділяється якості і структурі насаджень. В окремих випадках, якщо співвідношення порід у складінасаджень небажане, то продовжується його поліпшення, формується другий ярус у складних деревостанах);

Прохідні рубки призначені для створення умов щодо збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності насаджень та скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини (продовжується поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану.

Під час догляду за насадженнями застосовується переважно комбінований метод рубок, який поєднує принципи низового та верхового доглядів. В основу цього методу покладено розподіл дерев за їх господарськими і біологічними ознаками на три категорії: кращі (цільові), допоміжні (корисні) та ті, що підлягають видаленню.

Для подальшого росту залишають кращі дерева, як правило, головних порід насіннєвого походження. Такі дерева повинні бути здоровими, мати прямі, повнодеревні, без сучків стовбури, правильно сформовані крони, добре укорінення. Залежно від цільового призначення насаджень ознаки кращих дерев можуть бути іншими.

До категорії допоміжних належать підгінні та ґрунтополіпшувальні дерева, що сприяють очищенню кращих дерев від сучків, формуванню їх стовбурів і крон, виконують ґрунтозахисні функції. Вони можуть бути в будь-якій частині намету або утворювати другий ярус. До цієї категорії належать дерева всіх порід і класів росту, що ростуть на галявинах та у "вікнах", якщо вони не належать до категорії кращих, а також дуплисті дерева (для гніздування корисної лісової фауни), чагарники та дерева підліскової форми.У чистих насадженнях до таких дерев належать відсталі в рості, але життєздатні дерева головних порід.

Підлягають вирубуванню, такі дерева:

* що заважають росту і формуванню крон кращих і допоміжних дерев;

* що мають широкі низькоопущені з товстими сучками крони та низькоякісні сильно збіжисті стовбури;

* порослеві дерева, що пригнічують життєздатні насіннєві дерева головних порід;

* окремі кращі екземпляри однорідних за ростом і якістю дерев густих груп;

* дерева-двійники, розвилки, багатоверхівкові, сильно викривлені, з великими пасинками та з іншими вираженими вадами і пошкодженнями, якщо вони заважають росту кращих дерев.

Під час рубок догляду всіх видів видаляють також дерева, що підлягають санітарній рубці.

Дерева, що підлягають видаленню, можуть належати до всіх класів росту і бути у всіх ярусах насадження.

Призначення дерев до рубки проводиться в окремих невеликих групах, у кожній з яких відбирають кращі дерева, потім допоміжні, що залишають для подальшого росту, і, нарешті, намічають дерева, які потрібно вирубати. У разі відсутності в окремих групах дерев, що відповідали б вищезазначеним вимогам, слід залишати відносно кращі дерева груп.

Відбір дерев для рубок освітлення і прочищення проводиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду на всій площі.

Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев проводиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.

Насінники, що виконали своє призначення, і своєчасно не зрубані поодинокі дерева вирубуються під час першого прийому рубок догляду. Запас деревини таких дерев під час визначення інтенсивності рубок догляду в молодняках не враховується і обчислюється окремо.

Інтенсивність зрідження деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей лісовирощування.

Розрізняють такі інтенсивності зрідження: слабка - вирубка до 15 % запасу деревостану, помірна - 16-25 %, сильна - 26-35 %, дуже сильна - більше 35 %.

У молодняках, насадженнях швидкоростучих і світлолюбивих порід, а також у змішаних деревостанах під час рубок догляду досягають сильної або дуже сильної інтенсивності зрідження, а у перегущених, особливо невітростійких насадженнях, що ростуть на схилах крутизною понад 20° і нестійких ґрунтах слабкої інтенсивності.

Після здійснення рубок догляду на схилах до 20° а також на стійких ґрунтах схилів більшої крутизни повнота чистих насаджень може бути знижена до 0,6 (північні експозиції) і 0,7 (південні експозиції); на схилах, що мають понад 20° на ділянках з нестійкими ґрунтами - відповідно до 0,7 і 0,8.

Повторюваність окремих прийомів рубок догляду залежить від стану насадження. Якщо стан насадження потребує частішої повторюваності рубок, інтенсивність зрідження окремих прийомів буде меншою і навпаки.

Рекомендуються такі терміни повторюваності рубок догляду: при освітленнях і прочищеннях 3-5 років, проріджуванні - 5-10 років, при прохідних рубках - 10-15 років. У змішаних і складних насадженнях повторюваність частіша. Конкретні терміни повторюваності встановлюються під час чергового лісовпорядкування.

Щорічний обсяг кожного виду рубок визначається шляхом поділу площ насаджень, що потребують відповідного догляду, на повторюваність рубок.

Проект щорічних обсягів рубок догляду складається по лісогосподарському підприємству в розрізі лісництв. При цьому для кожного виду догляду зазначається площа і кількість деревини, що підлягає вирубуванню.Проріджування при повноті насадження 0,7, а прохідні рубки при повноті 0,8 і нижче не проектуються.

Термін початку і закінчення рубок догляду визначається з урахуванням умов місцезростання насадження та біологічних особливостей деревних порід, що входять до його складу.

У змішаних молодняках за наявності господарсько цінних порід рубки догляду починають з появою загрози пригнічення головних порід другорядними; у чистих - при диференціації дерев за висотою і з появою відпаду.

Закінчуються рубки догляду за один клас віку до настання стиглості насадження. Якщо у вищезазначений термін насадження не призначається до рубки головного користування, догляд за ним продовжується.

У лісах, віднесених до тих категорій захисності, де допускаються тільки рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, їх проведення не обмежується віком насаджень.

У хвойних насадженнях, де є дерева, уражені кореневою губкою, і в дубових насадженнях з масовим раковим захворюванням дерев, рубки догляду бажано провадити в осінньо-зимовий період, після настання морозів.

Під час визначення ділянок для рубок догляду та встановлення терміну їх проведення враховують інтереси ведення мисливського господарства та здійснення побічних користувань.

Рубки догляду проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключають можливість негативного впливу на стан лісів і водоймищ.

4. Лісокультурні роботи

Лісокультумрніробомти -- роботи зі штучного створення лісових насаджень.

Вони включають:

* збирання та оброблення лісового насіння,

* обробіток ґрунту в лісорозсадниках та в місцях вирощування стиглого лісу,

* висівання обробленого насіння в оброблений ґрунт або пересаджування в нього молодих рослин,

* догляд за ними шляхом механічного оброблення ґрунту або іншими способами, що протидіють розвитку небажаної рослинності в місцях штучного вирощування дерев.

Лісогосподарськими підприємствами Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства в 2014 році проведено значні об'єми робіт із лісокультурного виробництва. Протягом весняного періоду відтворено лісів на землях лісового фонду загальною площею 4016 га при річному завдані 3900 га. В тому числі:

* садіння та висівання лісу - 1584 га,

* з них нові ліси - 121 га.

* сприяння природному відновленню та природне зарощування - 2431 га.

Окрім того, закладено 18 га плантаційних лісових культур швидкоростучих порід та 57 га плантацій новорічних ялинок.

Відповідно до вимог “Інструкції з проектування технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів”, підприємствами Волинського облуправління лісового та мисливського господарства проведено технічне приймання лісокультурних робіт - лісових розсадників, шкілок, плантацій, лісових культур та ділянок природного поновлення.

З оцінкою «дуже добре» створено - 802 га (51%) лісових культур, «добре» - 745 га (47%) та «задовільно» - 37 га (2%).

Протягом останніх років лісогосподарськими підприємства Волині перевага надається природному відновленню лісів. На сьогодні відсоток природнього відтворення лісів складає 60%. Це проводиться на ділянках, які мають відповідні грунтово-кліматичні умови, що дає змогу з мінімальними затратами створювати високопродуктивні та біологічно стійкі деревостани протягом короткого періоду.

З метою природного відновлення залишаються площі з достатньою кількістю життєздатного самосіву і підросту головних і супутніх порід, що відповідають корінним типам деревостанів та площі, на яких проведення заходів щодо сприяння природному відновленню буде достатнім для наступного відновлення цінних порід і формування високопродуктивних молодняків.

Заходи сприяння, які використовуються з метою забезпечення природного лісовідновлення -збереження під час лісозаготівлі життєздатного підросту і молодняку господарсько-цінних порід, догляд за підростом та самосівом після закінчення лісосічних робіт, мінералізація грунту.

Ділянки з недостатньою кількістю або нерівномірним розміщенням природного поновлення,поновлюються шляхом висівання насіння або садіння сіянців чи саджанців головної та супутніх порід.

Лісонасінева справа

Лісове насінництво сформувалось як галузь лісового господарства, завданням якої є одержання насіння лісових порід з цінними спадковими властивостями та високою посівною якістю для створення високопродуктивних і високоякісних поколінь лісу. Вирішити це завдання можна, створивши постійну лісонасінну базу на генетико- селекцінній основі, що передбачає використання для збору насіння високопродуктивних цінних деревосганів, плюсових дерев, створення лісонасінних та архівно-маточних плантацій, наукового обгрунтування методології лісонасінного районування. Науковою основою лісового насінництва є досягнення генетики, селекції, фізіології рослин та інших наук. Розвиток цієї галузі тісно пов'язаний з відбором та збереженням цінного генетичного фонду лісових порід, вивченням генетичної структури деревостанів, організацією генетичних резерватів, клонових архівів плюсових дерев, створенням випробувальних лісових культур. Водночас лісове насінництво забезпечує комплекс заходів з підвищення врожайності насіння, захисту його від шкідників і хвороб, організацію заготівлі лісонасінної сировини та її переробку. Важливим є наукове обгрунтування та застосування оптимальних технологій короткотермінового та довготермінового зберігання насіння. Стабільне задоволення потреб лісового господарства високоякісним насінням лісових порід неможливе без глибокого вивчення біології їх плодоношення та прогнозування ступеня врожайності. Високий рівень лісового насінництва забезпечується організацією насінного контролю, який передбачає систему заходів зі спостереження за якістю насіння, дотримання технологій переробки лісонасінної сировини, зберігання та підготовки насіння до висіву.

Заготівля лісового насіння підприємствами обласного управління залежить від обсягів лісовідновних робіт та урожаю насіння і дещо коливається в окремі роки. В середньому щорічно заготовляється 44 тис. кг.

В тому числі 1300 кг насіння сосни звичайної та 36000 кг жолудя дуба звичайного. Враховуючи періодичність плодоношення порід, а особливо - основних лісоутворюючих порід, в урожайні роки фактична заготівля насіння значно перевищує планову, що необхідно для створення запасів лісового насіння на наступні роки, коли урожай насіння може бути слабким або взагалі відсутнім.

Забезпечення лісокультурного виробництва якісним посівним матеріалом в тому числі з цінними спадковими властивостями можливе за умови виконання певної системи заходівУ збір та переробка лісового насіння, його апробація на посівну якість, окреме висівання покращеного насіння у лісових розсадниках та посадка сіянців на лісокультурні площі з метою вирощування в майбутньому продуктивних та біологічно стійких насаджень.

Основою для вирощування садивного матеріалу із покращеними генетичними властивостями, є заготівля покращеного насіння з об'єктів лісонасіннєвої бази.

Щорічно підприємствами управління заготовлюється покращеного насіння в кількості 50-60 відсотків від загального об'єму.

На сьогодні по Волинському обласному управлінню загальна площа об'єктів постійної лісонасіневої бази складає 4254,1 га, в тому числіУ

-лісонасіннєві плантації - 139,5 га;

- випробні культури - 21,8 га;

-генетичні резервати - 779,6 га;

-постійні лісонасіннєві ділянки - 1278,1 га;

-плюсові насадження - 114,9 га;

Окрім цього відібрано387 шт. плюсових дерев.

Забезпечення лісокультурного виробництва покращеним насінням із цінними спадковими властивостями можливе за умови раціонального використання наявної лісонасіннєвої бази та створення нових її об'єктів. На виконання “Галузевої програми розвитку лісонасіннєвої справи на 2010-2015 роки” в 2013 році по обласному управлінню атестовано 45 плюсових дерев, додатково закладено 21,8 га лісонасіннєвих плантацій модрини, сосни та дуба звичайного. В рамках програми заплановано створити 25 га родиних та 15 га клонових плантацій.

Розсадники

Лісовий розсадник - це підприємство, або спеціалізована його частина, яка призначена для вирощування садивного матеріалу деревних і чагарникових порід, який використовують для лісорозведення, лісовідновлення, озеленення, лісомеліорації, с творення плодових садів.

По призначенню розсадники поділяються на лісові, лісомеліоративні, декоративні, плодові.

За тривалістю функціонування лісові розсадники поділяються на тимчасові (до 5-ти років) і постійні (більше 5-ти років).

За розмірами розсадники бувають: малі (до 5 га.), середні (5-15 га.) та великі (більше 15 га.).

Великі розсадники площею 15-25 га і більше належать до постійних базових розсадників.

Розсадники найчастіше мають форму квадрата або прямокутника. Інколи створюють кругові та піднаметові розсадники. Кругові в степовій зоні (в центрі є острів лісу певного діаметра, по зовнішньому краю також росте ліс. Це дає можливість затінити сходи). Піднаметові в Карпатах для вирощування самосіву бука та ялиці.

Організація території лісового розсадника - це розподіл його площі на частини різного господарського призначення з найдоцільнішим розміщенням виробничих і допоміжних частин та урахуванням особливостей вирощування окремих видів садивного матеріалу. Головними складовими частинами є продукуюча і допоміжна площі. До продукуючої частини відносять посівний шкілковий і маточний відділки.

Посівний відділок - вирощують сіянці. Шкілковий відділок - вирощування живцевих саджанців називають шкілкою живцевих саджанців, а та, яка призначена для укорінювання зелених живців - ділянкою зеленого живцювання. Маточний відділок - це технічно-цінні і декоративні породи для заготівлі живців і насіння.

Допоміжна площа складається з дорожньої мережі, садиби, компостника, ділянки для прикопування, водоймища, живоплотів, дендрологічної ділянки, запасної площі.

Площа теплично-розсадницького комплексу ДП «Ковельськелісовегосподарство» - 36 га. Він - найбільший в України. На території - 29 теплиць, де вирощують основні лісоутворювальні породи - сосну, дуб, березу, вільху, чагарникові породи та декоративні дерева.

Щороку тут вирощують лише посадматеріалів сосни до восьми мільйонів штук, що дає змогу забезпечити садивним матеріалом практично всі лісгоспи області. Щороку все вирощене на розсаднику реалізовується. Так було і під час цьогорічної лісокультурної кампанії.

на території держлісфонду підприємства облуправління щороку забезпечують 100-відсоткове відновлення лісових насаджень. Цього року лісовідновлення проведено на площі 5 182 га при запланованих 5 030 га.

Для виконання цієї програми на розсадниках підприємств щорічно вирощується 17-20 млн. сіянців і саджанців головних лісоутворювальних та супутніх лісових порід. На 2016 р. встановлено план виростити 20 млн штук стандартних сіянців та саджанців.

Лісові культури і лісомеліорація

Лісові культури - рукотворні лісові насадження, створені відповідно до лісівничих технологій. Створення і вирощування лісових культур - одне з основних завдань сучасного лісового господарства.

Основними перевагами лісових культур перед природним понов-ленням є:

- забезпечення оптимального складу майбутніх деревостанів;

- запобігання небажаної зміни порід у лісостані;

- можливість введення в лісові насадження швидкорослих і цінних порід-інтродуцентів;

- скорочення терміну між рубкою лісу і появою наступного лісового насадження;

- забезпечення раціональної біологічної взаємодії між породами шляхом спрямованого добору і розміщення.

Лісокультурна справа в Україні базується на лісокультурному районуванні, до якого відноситься десять лісокультурних районів: західне і східне Полісся; західний, правобережний і лівобережний Лісостепи; східно-байрачний, центральний і південний Степи; гірська і пригірська частини Криму та Карпат. Беручи до уваги високу мозаїчність кліматичних і ґрунтово-гідрологіч¬них умов. межах кожного лісокультурного району виділяють певну кіль¬кість типів лісорослинних умов і типів лісу для яких розробляють відповідні технології створення лісових культур.

Ділянку, виділену під створення лісових культур, називають лісо-культурною площею. Вона є частиною лісокультурного фонду, під яким розуміють сукупність лісокультурних площ, що мають заліснитися лісів¬ництвом чи держлісгоспом у запланований період.

Категорії лісокультурних площ - це сукупність лісокультурних ділянок, одноманітних за походженням і складом, які вимагають одноманітних технологій створення лісових культур. Виділяють чотири основні категорії лісокультурних площ:

- пустощі та галявини, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, зруби і старі згарища з трухлявими та викорчуваними пнями; ділянки з рідко розміщеними пнями, що не заважають суцільній оранці;

- зруби, згарища та галявини, що не поновились головною породою, де на 1 га розміщується до 500 шт. пнів - для надмірно зволожених, і до 600 пнів - для свіжих і сухих ґрунтів, що дає можливість здійс¬нювати частковий обробіток ґрунту смугами або борознами;

- зруби, згарища та галявини, що не поновились, де на 1 га понад 500 шт. пнів на сирих ґрунтах понад 600 шт. - на свіжих і сухих ґрунтах, що дає змогу підготувати ґрунт борознами або площадками після часткового корчування пнів;

- зруби, що незадовільно поновлюються головною породою або поновилисьм'яколистяними породами, а також зріджені насадження з густим підліском, що вимагають часткового обробітку ґрунту.

Стан лісокультурних площ визначають за станом лісокультурної ділянки:

- зруби - ознакою є характеристика попереднього насадження, терміни рубки, наявність природного поновлення, його склад, походження і стан;

- згарища - характеризуються походженням (низова, підземна чи верхова пожежа), термінами проходження пожежі та віком згарища, сту¬пенем захаращеності тощо;

- пустощі та галявини - визначають за походженням (зруб або згарище) та віком, з чим пов'язано погіршення фізико-хімічних властивостей ґрунту;

- землі, що вийшли з-під сільськогосподарського користування і характеризуються низькою продуктивністю або непридатністю для ве-дення сільського господарства території, еродовані схили тощо. Створення тут лісових культур вимагає значних затрат.

Лісові меліорації, - прості, ефективні і загальновизнані засоби захисту грунтів від ерозії, а ріллі - від посух і суховіїв, що має велике значення не тільки для сільського господарства, але і для охорони природи в цілому.

Природні фактори, які викликають необхідність лісової меліорації. Клімат лісостепових і степових районів країни змінюється від помірно-континентально до континентального. Разом з континентальністю з заходу на схід збільшується суворість зимового і посушливого літнього періодів. В цьому направленні збільшується частота і сила таких важливих для сільського господарства кліматичних явищ, як посухи, суховії, пилові бурі, хуртовинні вітри, водна ерозія, тощо. Ці особливості клімату створюють великі труднощі для сільського господарства і визивають необхідність для вивчення і розробки заходів від їх шкідливого впливу.

Засухи і суховії. Ці явища взаємопов'язані. Засуха - це бездощовий період, достатньо тривалий для того, щоб волога, яка засвоюється рослинами в кореневмісному шарі грунту була витрачена. Засуха супроводжується підвищенням температури повітря вище середньої багаторічної на 2-3єС, що визиває відповідне зниження оптимальної вологості повітря. Шкода від засух дуже велика, зниження врожаю складає 20-25% від норми, а це негативно впливає не тільки на розвиток сільського господарства, а і на народне господарство країни в цілому. Засухи супроводжують суховії, тобто сухі вітри, швидкість яких більше 5 м/с. Вони посилюють шкідливу дію засух на рослини. Найбільша частота суховіїв приходиться на середину вегетаційного періоду і складає 32%, тобто третя частина періоду в степових умовах буває суховійною, це наносить велику шкоду сільському господарству зони.

Чорні або пилові бурі найбільш яскраве проявлення вітрової ерозії грунту. Особливо часто вони спостерігаються в засушливих районах не тільки літом, але і зимою, коли мало снігу. При сильному вітрі ( від 5 до 20 м/с і більше) видувається з поверхні грунту глина, пил, який переноситься у вигляді чорної хмари на великі відстані і відкладується біля різних перешкоджень. Глибина видування за рік інколи може досягати 20 см і більше. Видування грунту на полях може спостерігатися плямами, смугами і цілими ділянками. Від чорних і пилових вітрів на великих площах гинуть озимі хліба, які приходиться пересівати весною яровими культурами. Ще більше ушкодження наносять такі бурі в результаті зносу верхнього шару грунту, що визиває зниження родючості.

Одне із головних засобів захисту ріллі від вітру - лісові насадження, які значно послаблюють дію засух.

5. Лісозахисні роботи

Лісозахист-- система заходів із захисту лісових насаджень, розсадників, лісових культур, лісонасінних плантацій, лісоматеріалів від шкідливих комах, хвороб, несприятливих чинників довкілля та іншого шкідливого впливу. Відповідно до Лісового Кодексу України (2006 р.), забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місц. самоврядування, власників і постійних користувачів лісами.

Захист лісу включає: лісопатологічний нагляд, обстеження, прогнозування, карантинні, лісогосп. (підвищення стійкості насаджень) та активні заходи захисту лісу: біологічні, хімічні та фізико-механічні, екон. і екол. оцінку результатів. Лісопатологічний нагляд здійснюють для контролю за появою, розвитком і поширенням шкідників і хвороб лісу, їх осередків, станом насаджень, складання оглядів і прогнозів для оцінювання можливої загрози і вчасного планування, ефективної організації та здійснення лісозахисних заходів. Прогнозування масових розмножень шкідливих комах і поширення збудників хвороб лісу полягає у визначенні потенційної загрози пошкодження або всихання насаджень з метою своєчасного здійснення профілактичних і винищувальних заходів. Заходи з підвищення стійкості насаджень включають селекцію лісових порід на резистентність до пошкодження комахами та ураження хворобами; проектування лісових культур

Види захисних лісових насаджень. Основним елементом агролісомеліорації є лісові смуги. Смугові насадженя характеризують слідуючі показники:

- конструкції лісосмуги - продувні, ажурні, непродувні (щільні);

- форма - прості одноярусні і складні - дво- і триярусні;

- склад насаджень визначають виділи;

- спосіб посадки або посіву - рядовий, гніздовий, шахматний і др.;

- походження - штучні і природні;

- вік - якщо головна порода розрізняється на один клас або більше (тривалість класу віку в лісовій і лісостеповій зонах для всіх порід, окрім тополя і іви складає 10 років, в сухостеповій і напівстеповій зоні - 5 років);

- висота - якщо ділянки відрізняються не менше, ніж на 20%;

- ступінь зімкнутості крон - якщо загальна зімкнутість дерев без врахування чагарників змінюється не менше ніж на 20%;

- ширина - якщо смуги розрізняються на одне або більше міжряддя;

- рядність - при зміні на один і більше рядів.

До складних відносять насадження, в яких середня висота першого або другого ярусу відрізняється від середньої висоти слідуючого ярусу на 20% і запас другорядного ярусу складає не менше 30 м3/га при повноті не менше 0,3 .

Полезахисне лісорозведення. Лісові смуги розташовують по можливості у взаємно перпендикулярних направленнях так, щоб обмежовані ними ділянки мали прямокутну форму. Основні лісові смуги розміщують впоперек пануючих ерозійно небезпечних суховійних вітрів ( відхилення не повинно перевищувати 30є). Відстань між основними лісовими смугами не повинна перевищувати більше ніж в 30 раз робочу висоту дорослого деревостою; відстань між допоміжними смугами приймають до 2000 м.

6. Охорона лісу

Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Тому власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.

Захист лісів від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення таких осередків, їхньої локалізації і ліквідації.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до чинного лісового законодавства.

Проблема охорони лісів від пожеж - одна з найбільш складних, які вирішуються працівниками лісового господарства всієї України і в Волинській області зокрема.

Значне підвищення пожежної небезпеки в лісах зумовлюється стрімким зростанням відвідуваності населенням лісових масивів. Для підвищення рівня пожежної безпеки потрібно проводити роз'яснювальну роботу серед населення по питаннях збереження лісів і дотримання встановлених норм і правил пожежної безпеки в лісах, правильно організовувати використання лісів для масового відпочинку населення в цілях зменшення неорганізованого припливу людей в ліс підвищуючи пожежну безпеку, а також проводити заходи по посиленню протипожежної охорони в місцях масового відпочинку.

Згідно діючого законодавства порушення «Правил пожежної безпеки в лісах», а також знищення або пошкодження лісу в результаті підпалу, або необережного поводження з вогнем відносяться до лісопорушення. Винні в порушенні «Правил пожежної безпеки в лісах» підлягають штрафу, що накладається в адміністративному порядку. Якщо порушення цих правил несе за собою знищення або пошкодження лісу, винуватці притягаються до адміністративної відповідальності і крім цього несуть матеріальну відповідальність в розмірі відшкодування вартості нанесеної шкоди лісовому господарству.

Особливе лісозахисне значення має проведення різних видів рубок в ослаблених, пошкоджених, перестійних деревостанах. Санітарно-оздоровчі заходи спрямовані на оздоровлення та посилення біологічної стійкості деревостанів, запобігання їх захворюванню, пошкодженню і призначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування, санітарного або лісопатологічного обстеження.

Під час проведення вибіркових санітарних рубок вилучаються сухостійні, всихаючи, дуже ослаблені дерева внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами, стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Суцільні санітарні рубки проводяться з площі 0,1 га і більше, пошкоджених шкідниками і хворобами та внаслідок стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть їх оздоровити.

7. Лісозаготівля і переробка деревини

Лісозаготівельна галузь займає особливе місце в народноу господарстві України, оскільки практично немає галузі, де б не використовувалась деревина. Це - лісопильно-деревообробна промисловість, житлове будівництво, вагонобудування, машинобудування та інші галузі. На основі деревинноїсировинифункціонуєвироництво целюлози, паперу, картону, етилового спирту, оцтовоїкислоти, кормових дріжджів, смол фенолів, глюкози і фірби, шерсті та шкіри, фотоплівки та деревних плит, ліків та вітамінів. Із деревини виготовляють основні види меблів і цілу гаму музичних інструментів.

Технологією прийнято називати науку чи сукупність знань про різні фізичні, хімічні таінші способи оброблення (переробки) сировини або напівфабрикатів, а також самі процеси оброблення - технологічні процеси, у результаті яких відбуваються якісні зміни об`єкта, що обробляється.

У зв`язку з тим, що при виконанні лісосічних робіт предмет праці (дерево, стовбур чи сортимент), що доставлені на вантажні пункти, якісно видозмінені, знаходять на лісосіці (на вантажному пункті лісоматеріали можуть бути відвантажені на рухомий склад і доставлені для реалізації), під технологією лісосічних робіт розуміють сукупність знань про способи і засоби виконання на лісосіках і навантажувальних пунктах ряду операцій від звалювання дерев і до відвантаження його на рухомий склад лісовозної дороги, в результаті чого змінюються форми, розміри і місця розміщення предмету праці.

Виробничий процес - це процес створення необхідного продукту людьми, що пов`язаны визначеними виробничими відносинами, які використовують для цього речовини і сили природи. Виробничий процес передбачає наявність трьох елементів: праці (цілеспрямованої діяльності людини), предмету праці і засобів праці (знарядь виробництва - машин, верстатів та інструментів).

Технологічний процес є складовою частиною виробничого процесу, в який також включаються енергетичні, ремонтні, будівельні, складські та інші операції. Водночас межі технології в складі кожного виробничого процесу визначаються специфічними його особливостями.

Виробничий процес лісозаготівлі складний і поділяється на три основні фази: лісосічні роботи, транспорт лісу і нижньоскладські роботи. Фази виробничого процесу в свою чергу складаються з окремих операцій.

Лісосічні роботи, залежно від прийнятого технологічного процесу, можуть включати такі операції: звалювання дерев; очищення дерев від гілок; трелювання стовбурів; розкряжування стовбурів; сортування і штабелювання сортиментів; корування сортиментів; подрібнення низькоякісної деревини; відокремлення зелені від гілок і подрібнення останніх; завантаження деревної сировини на рухомий склад лісовозних доріг.

Технологічний процес лісосічних робіт визначається числом операцій, що виконуються на лісосіці і на лісонавантажувальному пункті (верхньому складі), характером цих операцій і послідовністю їх виконання.

Всі операції лісосічних робіт можна розділити на технологічні, у результаті яких змінюються форми і розміри предмета праці (звалювання дерев і очищення їх від гілок, розкряжування стовбурів, корування, подрібнення) і переміщувальні, в результаті виконання яких змінюється місце розташування предмета праці (зіштовхування або зняття дерева з пня, подавання дерева в пакетувальний пристрій машини, подавання дерева або стовбура в робочі органи машини, трелювання штабелювання, завантаження тощо). У свою чергу переміщувальні операції можна розділити на тісно повзані з технологічними операціями (трелювання, штабелювання, завантаження тощо).

Вибір способів і технології рубань обумовлюються природними і виробничими факторами. Лісоексплуатаційне значення лісів України обмежене, тому при веденні господарства в них ставляться особливі вимоги до збереження їх природньо-захисної і санітарно-оздоровчої функції. В лісах України всі рубки повинні здійснюватись способами, які забезпечують збереження і покращення лісового середовища, водоохоронних, захисних і других властивостей лісу і направлення на сучасне використання стиглої деревини.

Прийнятний напрямок в лісозаготівельному виробництві - на створення і впровадження високопродуктивних машин - в повній мірі відповідає прискоренню науково-технічного прогресу в основних лісозаготівельних районах. В той же час в малолісних районах ряд таких машин має обмежене застосування у зв`язку зі специфічними умовами виробництва і екологічними вимогами. В зв`язку з цим вибір способів і технології рубань для кожного району лісозаготівель, а часто і підприємства, повинен обумовлюватися лісівничими, технічними та економіними критеріями. В залежності від умов приймають наступні основні організаційно-технічні варіанти лісосічних робіт на рубках головного користування:

- організація розробки лісосік комплексними бригадами на базі ручних моторних та інших інструментів для звалювання дерев і зрізання гілок, трелювальних тракторів з трособлочною оснасткою і вантажних безчокерних засобів трьох типів - щелепних лісонавантажувачів, автомашин з самонавантажувальними пристроями і трелювальних тракторів-навантажувачів;

- організація розробки лісосік комплексними бригадами на базі звалювально-пакетувальних машин, трелювальних колісних або гусеничних тракторів з гідрозахватами для пакетів дерев, пересувних гілкорізних машин, щелепних лісонавантажувачів або-ж автопоїздів з навантажувальними пристроями для вивезення хлистів;

- організація розробки лісосік комплексними бригадами на базі ручних моторних інструментів для звалювання дерев, зрізання гілок і розкряжування хлистів на верхніх (горішніх) складах з використанням трелювальних тракторів з трособлочною оснасткою і щелепних (у тому числі колісних) навантажувачів-штабелерів та сортувальних машин, машин для штабелювання і навантаження соотиментів, а також автомашин-сортиментовозів зі щелепними самонавантажувачами;

- організація розробки лісосік комплексними бригадами в гірських умовах на базі ручних моторних інструментів для звалювання дерев, зрізання гілок і розкряжування хлистів, канатних трелювальних установок з автоматичною кареткою і механізмів для сортування, штабелювання і навантаження сортиментів або автомашин з самонавантажувачами.

...