Діяльність лісового господарства

Пріоритетним напрямком у використанні лісових ресурсів на Волині визначено переробку деревини, що створює передумови для збільшення випуску продукції в обробленому вигляді, нових робочих місць та наповнення місцевих бюджетів.

Обсяги щорічного користування лісом встановлені в процесі чергового лісовпорядкування і затвердженні Міністерством екології та природних ресурсів України. Щорічна розрахункова лісосіка становить 720 тис. куб. м.

На виконання протоколу №3 засідання розширеної виробничої наради Агентства лісових ресурсів України від 26.03.2015 року Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства проводиться робота, направлена на підвищення ефективності переробки деревини, нарощування обсягів, збільшення випуску продукції.

Необхідно відмітити, що Волинь - одна з областей, яка має найвищу питому вагу деревини, що направляється в переробку. Динаміка обсягів переробки деревини лісопильними цехами лісогосподарських підприємств наступна:

2014 р. - 220 тис. куб. м,

2015 р. -252 тис. куб. м,

2016 р. - 304 тис. куб. м.

Сьогодні в державних лісопильних цехах області працює 798 робітників.

Так, за звітний період (10 місяців року) державними деревообробними підрозділами перероблено 309,1 тис. куб. деревини, або на 62,4 тис. куб. більше, ніж за відповідний період минулого року і випущено пилопродукціі 121,0 тис. куб. що на 24,2 тис. куб. більше ніж за 2016 рік.

Збільшення обсягів робіт відбулося по всіх підприємствах, які займаються переробкою.

Виготовлено продукції переробки на суму 349 млн.грн., або ріст, порівняно з 2016 роком, становив 85,2 млн. грн. Зокрема, випущено заготовок для європіддонів - 93,1 тис. куб. пиломатеріалів хвойних 22,0 тис. куб. заготовок та пиломатеріалів дубових 6,0 тис. куб.

Важливим фактором у питаннях переробки деревини є вихід із 1 куб. деревини, пущеної переробку, який зріс до 1132 грн.

Наше завдання - досягти виходу з 1 куб. переробленої деревини 1200 грн. і більше, а на підприємствах з участю переробки деревини дуба - 1400 грн.

Значну увагу приділялось контролю за нормами списання сировини, належному обліку робочого часу та обладнання.

В держлісгоспах області експлуатується 20 сушильних камер з одноразовим завантаженням 800 куб.

На виконання заходів Уряду України, спрямованих на скорочення обсягів поставки деревини в необробленому вигляді на експорт, збільшення виробництва і поставок продукції переробки деревини по кожному держлісгоспу розроблено програму технічного переоснащення лісопильного виробництва, якою передбачено:

залучення в переробку не менше 40% ресурсів лісосічного фонду, що заготовлюється щорічно;

реконструкцію виробничих та побутових приміщень;

переведення роботи лісопереробних цехів на дві повноцінні зміни;

запровадження екологічних ресурсозберігаючих технологій;

встановлення суворого контролю за використанням лісосировинних, матеріальних та фінансових ресурсів на випуск продукції переробки;

доведення рівня випуску та реалізації продукції в підсушеному вигляді не менше 30-40%;

встановлення суворого контролю за використанням наявного сушильного господарства;

створення належних безпечних та побутових умов, вирішення соціальних питань робітників, зайнятих переробкою деревини.

Особлива увага приділяється питанням енергозбереження, зокрема використанню електроенергії, ПММ, альтернативних видів палива - відходів лісозаготівель і переробки деревини.

Для цього в області розроблено Регіональну галузеву програму енергозбереження.

В рамках Програми на сьогоднішній день на базі Цуманського державного підприємства експлуатується комплекс по виробництву паливних пілет.

В Маневицькому, Камінь-Каширському, Цуманському, Ківерцівському, Володимир-Волинському, Городоцькому, Колківському, Любешівському, Любещівагроліс, Ратнівському, Ковельському держлісгоспах на базі встановлених стаціонарних рубальних машин для подрібнення кускових відходів та відходів від заготівель, здійснюється виготовлення технологічної та паливної тріски, яку ми поставляємо деревообробним підприємствам та бюджетним установам.

Сьогодні у структурі управління всі наявні котельні переведені на використання дров і лісосічних відходів.

Використання відходів лісозаготівель та переробки деревини сьогодні є економічно доцільним та необхідним. За попередніми розрахунками, використанням 100,0 тис. куб. відходів як альтернативного палива. В даний час обласним управлінням лісового та мисливського господарства спільно з ІАЦ «Волиньенергософт» розроблено Програму створення ринку виробництва твердого біопалива у Волинській області.

Вказаним проектом передбачається на базі Володимир-Волинського, Маневицького, Ковельського, Камінь-Каширського та Ківерцівського держлісгоспів будівництво заводів з виробництва пілет загальною потужністю 63,9 тис. тон/рік.

Вказаний проект є прибутковим та ефективним для введення, що підтверджено не тільки прибутковістю та рентабельністю інвестицій, але й показниками інвестиційної привабливості: рівень чистого прибутку протягом 10 років проекту буде становити 36,3 млн. грн.

З метою визначення обсягів переробки на 2018 рік держлісгоспами області проведено інвентаризацію лісопильного обладнання, атестацію робочих місць, передачу окремих верстатів у більш економічно доцільні технологічні виробництва. В 4 кварталі поточного року планується за кошти державних підприємств придбати деревообробного обладнання на суму 28 млн. грн. Державні лісогосподарські підприємства в нинішніх економічних умовах ставлять особливий акцент на поглиблення переробки деревини. Це не лише спосіб покращити фінансове становище самих підприємств та наростити обсяги податків. Це внесок лісівників у європейське майбутнє України.



8. Лісні побічні користування

Побічне користування лісом - це спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних користувань та заготівлі лісових матеріалів.

До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету.

Нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства можуть бути передбачені й інші види побічних лісових користувань.

Побічні лісові користування повинні здійснюватися без заподіяння шкоди лісу.

Ліміт використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань встановлюється органами виконавчої влади відповідно до цього Кодексу за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про встановлення ліміту використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

9. Механізація лісогосподарських робіт і лісозаготівель

Основою підвищення продуктивності праці в лісовому господарстві є комплексна механізація всіх трудомістких технологічних процесів, яка досягається використанням системи машин, взаємно пов'язаних за своїми техніко економічними та технологічними показниками, що забезпечують послідовне виконання основних і додаткових операцій всього технологічного циклу.

Парк машин для лісового господарства включає в себе близько 600 найменувань спеціальних, загального призначення і запозичених в інших галузей машин і механізмів.

Робота технологічного комплексу машин і окремих машино-тракторних агрегатів залежить від правильного відбору технологічних машин і знарядь, тягових тракторів, що є основними енергетичними засобами в лісовому господарстві.

Для виконання цих завдань необхідні теоретичні знання з улаштування та роботі машин і знарядь, раціональна експлуатація машино-тракторних агрегатів в різних умовах лісогосподарського виробництва.

Сівба лісу - це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових рослин на лісокультурну площу. Цей метод створення лісових культур менш трудомісткий, ніж садіння, однак і менш ефективний.

Культури, створені висіванням, у перші роки життя важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції трав'яної рослинності і природної порослі й тому вимагають довготривалого й ретельного догляду. Добрі результати дає весняна сівба насінням, що вже наклюнулося.

Корчування пнів - найбільш трудомістка робота у лісовому господарстві.

Великі пні корчуються під дією сили до 500 кН і більше. Для корчування пнів твердих порід потрібне зусилля майже в 1,5 рази більше, ніж для хвойних. Найбільше зусилля витрачається на корчування пнів свіжої рубки. Для корчування 5-річ-ного пня зусилля потрібне майже у 2 рази менше.

При корчуванні пнів, чагарників, згрібанні і струшуванні ви-корчованої рослинності застосовують корчувальні відвали, навішені попереду трактора. Для меншого порушення ґрунтового покриву ці відвали обладнують зубами або іклами. Застосовують відвали одно- і двоповоротні. У першому випадку відвал або корчувальні зуби жорстко кріпляться на штовхальній рамі машини. Корчування при цьому виконується штовхальним зусиллям трактора. У другому випадку на штовхальній рамі встановлюють поворотні корчувальні зуби і корчування виконується поворотом цих зубів за допомогою гідроциліндрів з опорою штовхальної рами на ґрунт. Оскільки зусилля, що створюється гідроциліндрами; хоч і перевищує у кілька разів штовхальне зусилля трактора, однак передається воно не на трактор, а на ґрунт і це значно зменшує динамічні навантаження на трактор.

У роторних викорчовувачів робочі органи встановлені на загальній осі групами у певному поєднанні. Розрізняють роторні корчувальні машини пасивної й активної дії. У машини пасивної дії ротор повертається навколо осі періодично під дією зростаючого до певної межі опору корчуванню або по команді тракториста за допомогою важеля корчування. При повертанні ротора за допомогою важеля корчування ротор приводиться у рух через передавальний механізм від двигуна трактора. Для видалення пнів на зрубах застосовують корчувальну машину КМ-1, викорчовувач ДП-25, викорчовувачі-збирачі МП-7А, Д-695А, КСП-20, корчувальний агрегат МП-8А, машину для розчистки смуг МРП-2 і викорчовувачбезперевної дії КНД-1

Корчувальна машина КМ-1А призначена для розчищення зрубів смугами при підготовці площ під лісові культури та для суцільного корчування пнів під лісорозсадники, сільськогосподарські угіддя та протипожежні розриви і дороги.

Основними частинами машини є рама, робочий орган, начіпний пристрій, два відвали і гідроциліндри.

Робочий орган являє собою двоплечий важіль, верхній кінець якого вушками з'єднується зі штоками гідроциліндрів, а на нижньому кінці закріплені три корчувальних зуби. По боках, під кутом 90° один до одного, встановлені два відвали, за допомогою яких при смуговому розчищенні пні розсуваються на обидва боки. Залежно від діаметра пня корчувати його можна одним з трьох способів: заглибленням зубів робочого органа під пні з наступним повертанням двоплечого важеля відносно осі, зсуванням пня штовхальним зусиллям трактора і заглибленням зубів під пень і зсуванням його штовхальним зусиллям трактора з одночасним видаленням його із ґрунту за допомогою піднімання корчувальної рами.

Машиною корчують пні діаметром до 60 см, її продуктивність -- 30?60 пнів за годину.

Агрегатується корчувальна машина з гусеничними лісогосподарськими тракторами класу 3,0 (ЛХТ-100, ЛХТ-100Б).

Викорчовувач-збирач МП-7А (випускається замість викор-човувача Д-695А) призначений для корчування пнів, чагарників і дрібнолісся на осушених і слабкоосушених болотах, видалення великого каміння на мінеральних ґрунтах і навантаження його у транспортні засоби.

При корчуванні чагарників і збиранні раніше викорчованих пнів ширина відвала викорчовувача з розширювачами становить 3550 мм. Продуктивність - до 59 пнів, або 0,11?0,20 га чагарника за годину.

Монтують корчувач на гусеничних тракторах класу 6,0 болотної модифікації.

Викорчовувач-збирач поворотний КСП-20 застосовують для корчування і збирання пнів, каміння, чагарників, їх транспортування і навантаження у транспортні засоби. Він має поворотний відвал з підрізувальнимножем, що дає змогу корчувати пні діаметром до 60 см. Продуктивність за годину основного часу при корчуванні пнів становить 12 шт., чагарників - 0,064 га.

Монтується на гусеничному тракторі класу 6,0.

Машину для суцільного корчування МТП-26 використовують для корчування пнів і чагарників у рядах лісозахисних смуг під час реконструкції їх і відновлення.

Вона складається з рами, робочого органу й опірних коліс. Робочий орган -- це скоба для підрізування ґрунтової скиби на певну глибину, перерізування коріння чагарників і пнів. Попереду скоби і вище неї встановлено ротор, виготовлений із труби з привареними до неї зубами. Ротор приводиться у дію від вала відбору потужності трактора через конічний редуктор і ланцюгову передачу.

До площини скоби приварено три підйомника у вигляді похилих у напрямі ротора зубів.

Агрегат працює методом сідлання рядка. Підрізана скиба разом з пнями переміщується по підйомниках вгору до ротора, зуби якого руйнують скибу, очищають коріння від ґрунту і виносять пні (або чагарник) на поверхню смуги, що розчищають.

Ширина захвату робочого органу становить 1,1 м, діаметр пнів, що корчують - до 30 см, продуктивність за годину зміни при корчуванні -2 км, а при розчищенні чагарників - 3 км. Машина навішується на трактор класу 6,0.

Для корчування дрібних пнів і чагарників використовують також такі знаряддя, як корчувальна борона і чагарникові граблі.

Корчувальна борона К-1 призначена для корчування пнів діаметром до 15 см і чагарників. Борона має раму з начіпним пристроєм у передній частині, до якої приварені дев'ять зубів, що заглиблюються у ґрунт на 4 см. Ширина захвату борони - 3 м. Вона навішується на гусеничний трактор класу 6,0, обладнаний заднім механізмом для навішування знарядь.

Викорчувані пні трелюють кількома способами.

Перший спосіб - кожний пень відразу після видалення його з ґрунту трелюють за межі площі, яку розчищають, на зубах корчувальної машини.

Другий спосіб - до трактора приєднують саморозвантажувальну лижу, на яку навантажують пні, або приєднують сталевий лист розміром 2Ч4 м, на який корчувальна машина штовхаючим зусиллям навантажує пні. Після навантаження пні вивозять за межі ділянки, що розчищають, і там за допомогою гідросистеми трактора передній кінець лижі піднімають так, щоб кут перекидання її досягав 110°. При цьому пні самороз-вантажуються.

Третій спосіб - викорчувані пні вивозять за межі ділянки машинами, що обладнані захватними пристроями. Викорчувані великі пні або кілька дрібних за допомогою такого пристрою піднімають над поверхнею ґрунту і транспортують до місця розвантаження. Такі машини використовують для навантаження пнів у транспортні засоби при вивезенні на далекі відстані.

Четвертий спосіб. Найбільш ефективне трелювання пнів змінним робочим органом - трелювальником, що встановлюють на універсальній рамі замість корчувального пристрою.

Самонавантажувальна машина для вивезення дерев «Зайчик» призначена для навантаження, вивезення і розвантаження зрізаних дерев завдовжки до 15 м, одержаних з них сортиментів, а також дерев, гілок, пеньків, осмолу тощо. Ця машина складається із автомобільного тягача сідельного типу ЗИЛ-130 В1 і переобладнаного причепа ОДАЗ-885 або причепа-розпуска.

За кабіною автомобіля встановлено гідрокран з максимальним вильотом стріли 3,7 м і вантажопідйомністю до 5 кН, за допомогою якого водій навантажує і розвантажує дерева. Гідрокран має змінні грейферні захоплювачі для навантаження різних вантажів. На напівпричепі встановлений гідроциліндр із механізмом розвантаження. Час, потрібний на навантаження одного щільного кубометра деревини (залежно від довжини сортиментів), становить 1,8?2,4 хв, час на розвантаження платформи - 5 хв, вантажопідйомність машини - 6,5?8,0 кН, маса -- 10?200 кг.



10. Ремонтно-будівельні і шляхові роботи

З метою ефективного ведення лісового господарства, реалізації біоенергетичного потенціалу українських лісів вкрай необхідний розвиток лісової інфраструктури.

Мережа лісових доріг, їх задовільний технічний стан створюють кращі умови для використання лісових ресурсів з застосуванням сучасних природоощадних технологій, знижують затрати, покращують рівень протипожежної безпеки.

Густота гірських лісових доріг у лісфондіВолинського лісового господарства доволі висока і становить близько 12 кілометрів на одну тисячу гектарів лісу. Однак, розуміючи актуальність ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку, важливість проведення підготовчих робіт по ділянках лісосічного фонду минулих років на підприємстві була розроблена програма розвитку мережі лісових доріг на 2010-2015 роки, згідно якої збудовано і здано в експлуатацію 29,04 км доріг. Для освоєння транспортно недоступних лісових масивів в 2016-2020 роках заплановано будівництво майже 23 км лісових автомобільних доріг. В 2016 році відновлено 7 км доріг. В 2017 році в Волинському лісовому господарстві здано в експлуатацію дорогу протяжністю 1.86 км.

Слід відмітити позитивну тенденцію будівництва доріг в рівнинних лісництвах Волинської області, де за останні роки їх збудовано більще 10 км.

Щорічно на будівництво, відновлення та утримання лісових доріг витрачається більше 5 млн. грн. власних коштів підприємства.

укосів.

Вся робота по будуванню доріг неможлива без сучасної дорожньо-будівельної техніки. Сьогодні на підприємстві працює три гусеничні екскаватори E 215 B і один колісний В 110-PS марки «NEW HOLLAND» три бульдозера Б 10 М, авто-грейдер «NEW HOLLAND» А 106.6, дорожній віброкоток BOMAG 177 D, два самоскиди КрАЗ 65055, чотири самоскиди Урал 4320.

11. Організація праці і заробітної плати

Завершення 3-го кварталу 2017 року для лісівників Волині виглядало таким чином.

Усі державні лісогосподарські підприємства Волині є прибутковими - за 9 місяців 2017 р. отримано понад 18 млн. грн. чистого прибутку.

Постійно створюються нові робочі місця: у 26 лісогосподарських підприємствах, що перебувають у підпорядкуванні Волинського ОУЛМГ, нині працює 3107 осіб.

Утримується тенденція до зростання заробітної плати: середня зарплата працівників лісогосподарських підприємств на сьогодні становить 7 тис. 800 грн.

Незмінними залишаються пріоритети щодо виконання фінансових зобов'язань: виплата заробітної плати та обов'язкові бюджетні платежі для лісівників - першочергові.

Державні лісогосподарські підприємства для Волині були і залишаються бюджетоутворюючими.

На завершення ІІІ кварталу поточного року волинські лісівники сплатили податків і зборів загалом 175 млн. 625 тис. грн. Із цієї суми місцеві бюджети Волині отримали 53, 5 млн. грн.

Розуміючи, що основним чинником формування доданої вартості лісопродукції є її переробка, лісівники Волині роблять ставку саме на переробну галузь, таким чином залишаючись однією з небагатьох областей в Україні, де у цей напрямок діяльності здійснюються інвестиції.

Зокрема, у модернізацію лісопереробних підприємств Волині за 2017 рік інвестовано 14 млн. грн. Обсяг капітальних інвестицій за 9 місяців цього року, направлених на оновлення виробництва, загалом становить 27,8 млн. грн.

Вдосконалення технологічних процесів, у тому числі, вплинуло на ріст виробничих показників. Зокрема за 9 місяців 2017 року на деревообробних компл

ексах, що діють на базі 14 лісогосподарських підприємств Волині, було перероблено 273 тис. кубометрів деревини.

На деревопереробному обладнанні лісівниками було виготовлено та реалізовано пилопродукції на суму 308 млн.грн., що на 73 млн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Загалом за поточний рік було лісогосподарськими підприємствами реалізовано продукції на 680 млн. грн.

Не менш важливим завданням для лісівників є забезпечення прозорого ринку деревини. Тому реалізація лісосировини відбувається через біржові торги, які на Волині проводяться постійно. Це сприяє формуванню однакових умов для учасників ринку.

В цілому за 9 місяців 2017 року через аукціони було реалізовано 425,7 тис. м3 лісопродукції на суму 355 млн. грн.

Варто зауважити, що для потреб соціальної сфери за поточний рік лісівниками поставлено 79 тис. м3 лісопродукції, в тому числі для населення - 68 тис метрів кубічних.

Окремим сектором лісової економіки Волині є робота консервних цехів, які діють на базі 6 державних лісогосподарських підприємств.

За 9 місяців 2017 року консервної продукції було виготовлено на суму 4,7 млн. грн.

Нині перед лісівниками стоїть непросте завдання не лише надалі забезпечити позитивну динаміку фінансово-господарських показників роботи, а й до кінця року наростити виробничі потужності.

12. Управління виробництвом

Для здійснення своєї діяльності підприємство повинно мати достатній набір економічних ресурсів. Трудові ресурси -- це всі працюючі на підприємстві люди, які вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для виконання місії підприємства та досягнення його цілей. Робочі, або виробничий персонал, здійснюють трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною долею фізичної праці. Вони забезпечують випуск продукції, її обмін, збут і сервісне обслуговування. Виробничий персонал можна розділити на дві складаючи частини:

- основний персонал -- робочі, переважно зайняті випуском продукції;

- допоміжний персонал -- робочі, переважно зайняті в заготівельних і обслуговуючих цехах підприємства.

Службовці, або керівний персонал, здійснюють свою трудову діяльність у процесі керування виробництвом із переважною долею розумової праці. Вони зайняті переробкою інформації з використанням технічних засобів керування. Основним результатом їх трудової діяльності є вивчення проблем керування, створення нової інформації, зміна її складу та форми, підготовка управлінських рішень, а після вибору керівником найбільш ефективного варіанта -- реалізація та контроль виконання рішень.

Керівний персонал поділяється на дві основні групи: керівники та спеціалісти. Принципова відміна керівників від спеціалістів полягає в юридичному праві прийняття рішень та наявності в підпорядкуванні інших робітників. Залежно від масштабу керування розрізняють лінійних керівників, відповідальних за прийняття рішень за всіма функціях керування, та функціональних керівників, реалізуючих окремі функції керування. Крім того, розрізняють керівників вищого рівня керування підприємством (директор та його заступники), середнього рівня (начальники цехів і підрозділів) та нижчого рівня (начальники ділянок, майстри). Спеціалістів підприємства можна розподілити на три основні групи залежно від результатів їх праці:

- функціональні спеціалісти керування, результатом діяльності яких є управлінська інформація (референти, економісти, бухгалтери, фінансисти, маркетологи та ін.);

- спеціалісти -- інженери, результатом діяльності яких є конструкторсько-технологічна або проектна інформація в галузі техніки та технології виробництва (технологи, інженери, конструктори, будівельники, проектувальники та ін.);

- службовці -- технічні спеціалісти (машиністи, оператори, кур'єри, ліфтери, комірники, офіціанти та ін.), які виконують допоміжні роботи в керівницькому процесі.

Успіх будь-якої трудової діяльності характеризується її ефективністю. Під ефективністю праці треба розуміти соціально-економічну категорію, яка визначає ступінь досягнення тої чи іншої цілі, співвіднесеної зі ступенем раціональності витрачання використаних при цьому ресурсів.

Якщо ефективність характеризує співвідношення результатів і витрат із кількісної сторони, то їх якісна сторона характеризується поняттям “якість праці”. Якість праці, як характеристика ефективності, розглядається з точки зору двох критеріїв: результативності витрат і економічності витрат.

Під результативністю витрат розуміється ступінь досягнення заданої цілі: наприклад, забезпечення конкурентоспроможності продукції високої якості, виконуваних робіт, послуг за всією сукупністю споживацьких властивостей (понад тих вимог, які враховані в оцінці продуктивності праці). З точки зору результативності праці та економічності витрат стабільність праці означає ступінь стійкості, непорушності, постійності організаційних і економічних умов, які забезпечують ефективну роботу персоналу підприємства, використання його трудового потенціалу, запобігання прихованого безробіття.

Фактори підвищення продуктивності та ефективності праці: науково-технологічні, організаційні, структурні та соціальні, які, у свою чергу, поєднуються в наступні групи: трудові, природні, матеріальні, технологічні та фінансові. На підвищення ефективності праці суттєво впливають і резерви росту ефективності праці. Під резервами в даному випадку маються на увазі невикористані можливості збільшення творчого початку в праці робітників та економного використання матеріально-технічних ресурсів, усування всілякого роду виробничих втрат.

Отже, трудові ресурси є важливим фактором досягнення цілей підприємства. І тому, головним завданням підприємства є правильне планування їх структури, продуктивності та її стимулювання. Головним засобом стимулювання продуктивності праці є заробітна плата, яку отримує працівник за виконану роботу. Підприємство повинно об'єктивно оцінювати можливості власних факторів виробництва для досягнення бажаних цілей.

Протягом 2013 року підприємствами області на ведення лісового господарства направлено 107.8 млн грн, із них 93 % - власні кошти підприємств, 7 % (7 млн грн) асигнування із загального фонду держбюджету на утримання лісової охорони, - доповідає Богдан Іванович. - В області сформовано конкурентний ринок послуг. Ефективне використання лісових ресурсів, впровадження нових технологій забезпечило зростання продуктивності праці на 12 %, порівняно з попереднім роком та підвищення соціальних стандартів працівників галузі. За підсумками 2013 року середньомісячна заробітна плата - 3200 грн. У 2013-му підприємствами управління внесено коштів до зведеного бюджету та сплачено єдиного соціального внеску в сумі 60,5 млн грн.

13. Облік і діловодство

Державними лісогосподарськими підприємствами Волинського ОУЛМГ повноцінно проводиться електронний облік деревини в межах Єдиної Державної Системи Електронного Обліку Деревини (ЕОД). З цією метою підприємством було придбано 160 комплектів для проведення маркування деревини. В комплект обладнання входить: КПК ( кишеньковий персональний комп'ютер), термопринтер, засіб для кріплення та зберігання бірок. Для повного забезпечення майстерських дільниць та нижніх складів необхідною кількістю комплектів було витрачено за 2014 та 2015 роки 5,2 млн. грн.

Систему ЕОД постійно вдосконалюють розробники. Так, замість дороговартісних КПК уже можна застосовувати звичайні смартфони. Для того щоб система працювала повноцінно необхідно, щоб усі структурні підрозділи та спеціалісти, котрі займаються прийомкою лісопродукції від лісозаготівель та відпуском круглої деревини, були забезпечені комплектом обладнання для ЕОД. Окрім цього, усі нижні склади та деревообробні підрозділи лісогосподарських підприємств, котрі приймають відпущену з лісу продукцію, повинні також бути забезпечені відповідним комплектом обладнання. Тільки при повному забезпеченні обладнанням система ЕОД буде діяти.

Велике значення для повноцінного функціонування системи має навчання спеціалістів, котрі безпосередньо проводять прийомку лісопродукції від лісозаготівель та її відпуск. Це постійний процес, оскільки відбувається постійне удосконалення системи, іде природній процес заміни кадрів на нові.

Система електронного обліку деревини допомагає керівникам підприємства оперативно в поточному часі бачити залишки лісопродукції на кожній лісосіці в розрізі порід та сортиментів. Приймати управлінські рішення щодо напрямків реалізації та вивезення продукції та ін.

Вся заготовлена деревина проведена через систему ЕОД. Електронний облік деревини це система фіксації та оформлення руху деревини із застосуванням засобів автоматизації на усіх етапах лісозаготівельних робіт. Робота в системі дає можливість керівникам підприємств оперативно, достовірно в поточному часі оперувати абсолютно усіма даними щодо руху лісопрдукції: заготівлі, переміщення, вивезенню та реалізації лісопродукції покупцям.

У 2018 році усі лісогосподарські підприємства управління продовжуватимуть вносити дані про заготівлю та реалізацію деревини в систему ЕОД та оновлювати існуючі засоби ЕОД на більш сучасні.

Система ЕОД потребує постійного оновлення, над чим працюють розробники програмного забезпечення. Користувачі системи ЕОД державні лісогосподарські підприємства, постійно вносять свої пропозиції щодо покращення роботи системи.



Висновок

Ліcові культури - рукотворні ліcові насадження, cтворені відповідно до ліcівничих технологій. Ствoрення і вирощування ліcових культур - одне з оcновних завдань cучасноголіcовогогоcподарства.

Оcнoвними перевагами ліcoвих культур перед природним поновленням є:

- забезпечення оптимального cкладу майбутніх деревоcтанів;

- запобігання небажаної зміни порід у ліcостані;

- можливіcть введення в ліcoві насадження швидкорoслих і цінних порід-інтродуцентів;

- cкорочення терміну між рубкoюліcу і пoявoюнаcтупногoліcoвогoнаcадження;

- забезпечення раціональної біологічної взаємодії між породами шляхом cпрямованогодoбoру і рoзміщення.

Ліcoві насадження загальногoгocподарського призначення призначені для головного (отримання деревини в cтиглих насадженнях), проміжного (oтримання деревини у вигляді рубок догляду і cанітарних рубок) та побічного (викориcтанняліcу під пасовища, cінокоcіння, збирання грибів, плoдів, лікарcькоїcировини, бджільництва, пoлювання) кoриcтування.

При прoхoдженні практики в ліcництві я дізнався про cучаcні методи дoгляду за ліcoм, навчивcякориcтуватисяcучаcною технікою, яка викориcтовується в ліcництвах.



Список використаної літератури

1. Наделяева В.Я., Назарова В.Г., РаспопінВ.Є.Нормативно-довідкові матеріали.Красноярськ: СТІ, 1992 - 72с.

2. Серцевий В.М., Бизов Н.А., ХаймусовА.К.Норми витрати паливно-мастильних матеріалів в лісовій та деревообробній промисловості.Довідник, М: Лісова промисловість.1987, - 280с.

3. Щелгунов Ю.В., Кутуньо Г.М., Лебедєв Н.І.Технологія та обладнання лісопромислових підприємств. М: МГУЛ, 1997, - 589с.

4. Загальносоюзні норми технологічного проектування лісозаготівельного підприємства.Частина 1. Норми, частина «. ТЕП.Л.; Гіпролестранс.1981, - 192с.

5. Положення про технічне обслуговування і ремонт машин і устаткування лісозаготівельної промисловості. М: ЦНІІМЕ. 1990, - 286с.

6. СвиpиденкoВ.Є., Швиденкo А.Й. Лiсiвництвo. Пiдpучник.-К.:Сiльгoспoсвiта,1995.-364с.

7. Лiсiвництвo. Метoдичнiвказiвкидoлабopатopниx занять для студентiв спецiальнoстi6.130401- «Лiсoвегoспoдаpствo»/ O.Г. Бабiч, Л.С. Киpичoк, В.Є. Свиpиденкo. Випуск 2,4-е видання, пеpеpoблене i дoпoвнене.-К.:НАУ,2000.-63с.

8. Пpавилаpубoкгoлoвнoгoкopистування в лiсаxУкpаїни.-К.: МiнлiсгoспУкpаїни, 1995.-17с.

9. Пpавилаpубoк, пoв'язаниx з веденням лiсoвoгoгoспoдаpства та iншиxpубoк.-К.: МiнлiсгoспУкpаїни, 1996.-10с.

10. Галузевiнopмивиpoбiтку i нopмивитpатипальнoгo на pубкипpoмiжнoгoкopистування. -К.: МiнлiсгoспУкpаїни 1995, - 75с.

Размещено на Allbest.ru

...