Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Урожайність і якість зерна пшениці м'якої озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин в умовах лівобережного лісостепу України

Урожайність і якість зерна пшениці м'якої озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин в умовах лівобережного лісостепу України

Вплив агроприйомів вирощування на формування урожайності пшениці м'якої озимої. Формування показників якості зерна пшениці озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин. Аналіз склоподібності зерна. Хлібопекарські показники якості зерна.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 02.04.2019
Размер файла 356,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В. Я. ЮР 'ЄВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

урожайність і якість зерна пшениці м'якої озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин в умовах лівобережного лісостепу україни

06.01.09 - рослинництво

Шакалій Світлана Миколаївна

Харків - 2016

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства освіти і науки України впродовж 2010-2013 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік АН ВО України

Жемела Григорій Пимонович

Полтавська державна аграрна академія

Міністерство освіти і науки України

професор кафедри рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Попов Сергій Іванович

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва

Національної академії аграрних наук України,

заступник директора з наукової роботи з

інноваційно - інвестиційного розвитку

доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Гирка Анатолій Дмитрович

Інститут зернових культур НААН України

завідувач лабораторії агробіологічних ресурсів

ярих зернових і зернобобових культур ДУ

Захист відбудеться «___ »_____________ 2016 року о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН за адресою: 61060, м. Харків, пр. Московський,142, тел.(057)392-23-78, факс (057)779-84-17, е-mаil: yuriev1908@gmail.com.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН за адресою: 61060, м. Харків, пр. Московський,142.

Автореферат розіслано «____»___________________2016 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради М. Г. Цехмейструк

АНОТАЦІЯ

ШАКАЛІЙ С. М. УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ РОСЛИН В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.09 - рослинництво. - Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН, Харків, 2016 р.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та практично узагальнено вирішення важливого наукового завдання з визначення впливу доз мінеральних добрив, системи захисту рослин та хелатного мікродобрива на ріст, розвиток і формування продуктивності рослин, підвищення врожайності, поліпшення якості та хлібопекарських властивостей зерна пшениці м'якої озимої сорту Вдала в умовах лівобережного Лісостепу України, що має важливе значення в галузі зерновиробництва.

Визначено вміст білка і клейковини в зерні пшениці м'якої озимої залежно від доз внесення мінеральних добрив. Встановлено кореляційні зв'язки врожайності з комплексною взаємодією факторів, що впливають на продуктивність рослин, а також із показниками якості та хлібопекарськими властивостями зерна відповідно напряму використання.

Встановлено, що найвищу врожайність та якість зерна пшениці озимої забезпечувало внесення повного мінерального добрива у дозі N85P96K51 + N30 та система захисту рослин у поєднанні з хелатним мікродобривом Басфоліар 36 Екстра. При цьому отримано найвищі показники економічної та біоенергетичної ефективності вирощування пшениці, що забезпечують збільшення умовно чистого прибутку до 5481,1 грн./га, найменшу собівартість - 616,7 грн. та найвищий рівень рентабельності - 156 %.

Одержаний та узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати до впровадження у виробництво в умовах лівобережного Лісостепу зазначені елементи технології, які забезпечать оптимізацію живлення та високий рівень урожайності та якості зерна.

Ключові слова: пшениця м'яка озима, врожайність, захист рослин, мінеральне живлення, якість зерна, реологічні властивості тіста, хлібопекарська оцінка.

АННОТАЦИЯ

ШАКАЛИЙ С. Н. УРОЖАЙНОСТЬ И КАЧЕСТВО ЗЕРНА ПШЕНИЦЫ МЯГКОЙ ОЗИМОЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ МИНЕРАЛЬНОГО ПИТАНИЯ И ЗАЩИТЫ РАСТЕНИЙ В УСЛОВИЯХ ЛЕВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН, Харьков, 2016.

В диссертационной работе теоретически обосновано и практически обобщенно решение важного научного задания по определению влияния доз минеральных удобрений, системы защиты растений и хелатного микроудобрения на рост, развитие и формирование продуктивности растений, повышения урожайности, улучшения качества и хлебопекарных свойств зерна пшеницы мягкой озимой сорта Вдала в условиях левобережной Лесостепи Украины, что имеет важное значение в отрасли зернопроизводства.

Установлено, что среди элементов урожайности количество продуктивного стеблестоя имеет решающее значение в формировании биологической урожайности.

На формирование количества продуктивных стеблей пшеницы озимой наибольшее влияние мало внесения минеральных удобрений. Так, в среднем за годы исследований увеличение норм удобрений с N50P50K50 до N115P96K51 и N85P96K51 + N30 привело к увеличению продуктивных стеблей на 17-23 шт./м2. Дополнительно проведена защита растений и внесения препарата Басфолиар 36 Экстра повысило количество продуктивных стеблей на 37-76 растений на м2.

В условиях левобережной Лесостепи установлена найбольшая урожайность пшеницы мягкой озимой за внесения полного минерального удобрения N85P96K51 + N30 и химического метода защиты + Басфолиар 36 Экстра.

В условиях исследований (2010-2013 гг.) содержание белка в зерне пшеницы мягкой озимой было в пределах от 8,0 до 14,0 %.

Большое содержание клейковины в зерне пшеницы озимой объясняется благоприятными погодными условиями в период формирования урожайности зерна пшеницы и имеет прямую зависимость с показателем содержания белка (r = 0,84).

Наименьшее содержание клейковины в зерне формируется за выращивания пшеницы озимой без внесения удобрений. С увеличением доз удобрений увеличивается количество клейковины.

Построение корреляционных плеяд дает возможность установить степень связи уровня урожайности и показателей качества зерна пшеницы озимой под влиянием фона удобрения и защиты растений.

По валориметричной оценке, варианты исследований пшеницы озимой за нормами внесения удобрений относятся к сильным пшеницы.

За годы исследований объем хлеба был в пределах 603-737 см3. Общая хлебопекарская оценка всех исследуемых образцов составила 8,5 балла.

Экономические показатели выращивания пшеницы озимой в условиях левобережной Лесостепи Украины свидетельствуют, что наибольшую прибыль и высокий уровень рентабельности имеем при химическом способе защиты растений + Басфолиар 36 Экстра с дозой минеральных удобрений N85P96K51 + N30.

За четыре года исследований коэффициент энергетической эффективности выращивания пшеницы озимой обусловлен высоким показателем аккумулированной урожаем энергии при практически равнозначных расходах невозобновляемой энергии.

Полученный и обобщенный материал дает возможность рекомендовать к внедрению в производство в условиях левобережной Лесостепи указанные элементы технологии, которые обеспечат оптимизацию питания и высокий уровень урожайности и качества зерна.

Ключевые слова: пшеница мягкая озимая, урожайность, защита растений, минеральное питание, качество зерна, реологические свойства теста, хлебопекарная оценка.

ANNOTATION

SHAKALІY S. N. THE PRODUCTIVITY AND QUALITY OF GRAIN OF WINTER SOFT WHEAT IN DEPENDING ON MINERAL POWER PLANTS AND PROTECTION UNDER LEVOBEREZHNOY FOREST - STEPPE UKRAINE - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of agricultural sciences after speciality 06.01.09 is a plant - grower. Institute of Plant Production
by V. Ya. Yuryev NAAS, Kharkov, 2016.

The thesis is theoretically grounded and practically generalized the solution of important scientific tasks for determining the effect of doses of mineral fertilizers, protection of plants and chelated micronutrient fertilizers on the growth, development and formation of plant productivity, enhance crop yields, improve the quality and baking properties of grain of soft winter wheat varieties in conditions of levoberezhnoy Forest - Steppe Ukraine, which is important in the industry of grain production.

Determine the content of protein and gluten in the grain of soft winter wheat depending on dose of mineral fertilizers. Correlation of yield with the complex interaction of factors affecting plant productivity and quality indicators and bread baking properties of the grain, respectively, the direction of use.

Found that the highest yield and quality of winter wheat entering ensure complete fertilizer at a dose N85P96K51 + N30 and complete protection system + Basfoliar 36 Extra. This received highest economic efficiency and bioenergy cultivation of wheat, providing the conditional increase of net profit to 5481.1 UAH. / ha, the lowest cost - 616.7 UAH. and the highest level of profitability - 156 %.

The resulting referrals and enables recommended for implementation in production in terms of levoberezhnoy Forest - S teppe of these elements of the technology that will provide power optimization and high yield and grain quality.

Key words: soft winter wheat, productivity, plant protection, mineral nutrition, grain quality, rheological properties of dough, bakery rating.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Збільшення виробництва продовольчого зерна пшениці озимої в сучасних умовах є одним з основних завдань агропромислового комплексу України. Для вирішення цієї проблеми важливе значення має вирощування пшениці із застосуванням сучасних, інноваційних технологій, які б найбільшою мірою відповідали зональним умовам та забезпечували одержання високої та сталої врожайності. Проте зміни та особливості організаційно - економічних умов сучасного виробництва спричинили порушення загально прийнятих науково - обґрунтованих технологій вирощування. З кожним роком у структурі попередників пшениці озимої питома вага непарових та нетрадиційних (соняшник та зернові колосові культури) збільшується, тоді як після гороху на зерно площі зменшуються, що призводить до значного недобору валових зборів зерна, його низької якості, ураження хворобами та пошкодження шкідниками.

Нестабільність погодних умов, постійні зміни кон'юнктури ринку зерна, поява нових сортів, у тому числі з надвисокими показниками якості, ставлять перед науковцями завдання по підвищенню продуктивності та стійкості рослин до несприятливих погодних умов та удосконаленню технологій вирощування пшениці озимої. Тому в умовах лівобережного Лісостепу України з огляду на тенденції зміни клімату в бік потепління та загальної посушливості актуальним є вивчення доз внесення мінеральних добрив у поєднанні з позакореневим підживленням та системою захисту посівів пшениці м'якої озимої для забезпечення оптимізації живлення рослин, підвищення врожайності та поліпшення якості зерна.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною наукових досліджень Полтавської державної аграрної академії, які виконувались на замовлення Міністерства аграрної політики та продовольства України за завданням №54/10 2010-2014 рр. «Розробити ефективні та екологічно безпечні прийоми вирощування продукції рослинництва для виробництва продуктів дитячого і дієтичного харчування (в межах завдань національної програми «Діти України» (номер державної реєстрації 0104U003675) та завданням 6.05.30 «Розроблення нових методів та прийомів підвищення врожайності і поліпшення якості зерна нових сортів пшениці» (номер державної реєстрації 0105U008120).

Мета і задачі дослідження

Метою досліджень було встановити особливості формування врожайності та якості зерна пшениці м'якої озимої залежно від рівня мінерального удобрення, позакореневого підживлення хелатними мікродобривами та захисту посівів в умовах лівобережного Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети програмою досліджень передбачалось вирішення таких завдань:

- визначити вплив доз мінеральних добрив та позакореневого підживлення мікроелементами на ріст і розвиток рослин, формування елементів структури врожайності, продуктивність та якість зерна пшениці озимої сорту Вдала залежно від системи захисту та метеорологічних факторів;

- встановити особливості формування склоподібності, вмісту білка та клейковини в зерні пшениці озимої сорту Вдала в процесі достигання залежно від досліджуваних агроприйомів та погодних умов вирощування;

- визначити вплив абіотичних факторів на урожайність та якість зерна;

- визначити економічну ефективність технології вирощування пшениці озимої залежно від оптимізації системи мінерального живлення та захисту посівів;

- розробити рекомендації виробництву для підвищення врожайності та виробництва високоякісного зерна пшениці озимої.

Об'єкт дослідження - процес формування урожайності та якісних показників зерна пшениці м'якої озимої залежно від дози мінеральних добрив, позакореневого підживлення мікродобривами та захисту рослин в умовах лівобережного Лісостепу України .

Предмет дослідження - дози мінеральних добрив, позакореневе підживлення хелатними мікродобривами, система захисту посівів, урожайність, якість зерна, хлібопекарські показники якості, метеорологічні фактори навколишнього середовища.

Методи досліджень

Загальнонаукові методи: гіпотеза (складання програми досліджень), експеримент (дослідження об'єкта та процесів, що відбуваються в ньому), спостереження (виявлення елементів технології, що сприяють збільшенню врожайності та поліпшенню якості зерна), аналіз (розкладання досліджуваного об'єкта на складові частини), синтез (поєднання розкладених та проаналізованих частин досліджуваного об'єкта в єдине ціле), індукція і дедукція (аналіз і узагальнення результатів досліджень), абстрагування (поглиблене вивчення відокремленого явища і прогнозування подій), узагальнення (висновки, пропозиції).

Спеціальні методи: польовий - для вивчення взаємодії агроекологічних факторів і визначення їхнього впливу на врожайність і якість зерна; візуальний - для встановлення фенологічних змін росту та розвитку рослин; обліково - ваговий - для обліку кількості рослин пшениці у посівах, їхньої біомаси, врожайності зерна; лабораторний - для встановлення біометричних показників рослин, визначення вологості, фізичного і хімічного складу ґрунту, елементів структури врожайності, якості зерна, хлібопекарських показників тощо; статистичний (дисперсійний) - для визначення достовірності експериментальних даних; розрахунково - порівняльний - для оцінки економічної ефективності агротехнічних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах лівобережного Лісостепу України в системі двофакторного досліду науково обґрунтовано вплив доз мінеральних добрив у поєднанні з позакореневим підживлення хелатними мікродобривами на ріст і розвиток рослин, елементи структури врожайності, урожайність та якість зерна пшениці озимої сорту Вдала залежно від системи захисту посівів та метеорологічних факторів.

Удосконалено оптимальні параметри мінерального живлення рослин в технології вирощування пшениці озимої, що дають можливість отримати зерно з високими показниками якості та хлібопекарськими властивостями (з середніми показниками натури - 787 г/л, склоподібності - 55 %, об'єму хліба - 737см3, загальної хлібопекарської оцінка хліба - 8,2-8,5 бали у варіанті внесення N85P96K51 + N30 + Басфоліар 36 Екстра та системи захисту рослин).

Набуло подальшого розвитку вивчення вмісту білка і клейковини у зерні пшениці м'якої озимої залежно від доз внесення мінеральних добрив. Встановлені кореляційні зв'язки урожайності з комплексом показників, що зумовлюють продуктивність рослин, а також із показниками якості зерна пшениці м'якої озимої згідно його використання. Обґрунтовано і експериментально доведено позитивний характер оптимізації мінерального живлення у поєднанні із захистом рослин для одержання високоякісного зерна пшениці м'якої озимої. Найвищі показники вмісту білка в зерні (14,0 %) та кількості клейковини (25,9 %) забезпечувало внесення добрив у дозі N85P96K51 + N30. + Басфоліар 36 Екстра у поєднанні з системою захисту посівів від бур'янів, хвороб та шкідників.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технології вирощування пшениці озимої, яка забезпечує оптимальне живлення рослин та формування врожайності високоякісного продовольчого зерна на рівні 5,34-5,69 т/га. Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку та впроваджені в СФГ «Довіра» (на площі 120 га) та ПСП «Нагода» (90 га) Новосанжарського району, а також ФГ «Агросвіт - СВ» (180 га) Глобинського району Полтавської області на загальній площі 390 га, які підтвердили високу їх ефективність. У порівнянні з існуючою технологією одержано приріст врожайності 0,64-0,84 т/га з якістю зерна 1-2 класу.

Одержані результати досліджень щодо впливу досліджуваних агроприйомів на врожайність та якість зерна пшениці м'якої озимої, масу 1000 зерен, натуру, склоподібність, вміст білка, кількість і якість клейковини використовуються в навчальній програмі з вивчення дисципліни «Технологія зберігання та переробки продукції рослинництва» для студентів спеціальності 7.090.101 - «Агрономія» освітньо - кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» Полтавської державної аграрної академії МОН України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз літературних джерел за темою дисертації, закладено і проведено лабораторно - польові досліди, узагальнено результати досліджень, сформульовано основні наукові положення дисертаційної роботи, висновки і рекомендації, викладено їх у наукових статтях, доповідях на науково - практичних конференціях. Авторство в спільних публікаціях наукових статей і тез конференцій становить 70-80 %. Здійснено статистичний аналіз одержаних результатів, розрахунки економічної та біоенергетичної ефективності запропонованих елементів технології. Проведена перевірка та впровадження результатів досліджень у виробничих умовах.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, основні положення та висновки дисертації представлені та обговорені на засіданнях кафедри рослинництва, вчених радах агрономічного факультету Полтавської державної аграрної академії у 2010-2014 рр.; «Науково - практичній конференції професорсько - викладацького складу за підсумками науково - дослідної роботи» (Полтавська державна аграрна академія, 2011-2012 рр.); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Сучасні енергозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур» (КНТУ, м. Кіровоград, 2012 р.), міжнародній науково - практичній конференції молодих вчених «Інноваційні технології підвищення ефективності виробництва і зберігання сільськогосподарської продукції» (Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, 2013 р.); «Науково - практичній конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково - дослідної роботи» (м. Полтава, 2014 р.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано в 10 наукових працях, з яких чотири статті - у фахових виданнях України, дві - в іноземних виданнях та чотири тези доповідей у збірниках наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 191 сторінку комп'ютерного набору, містить 19 таблиць, 27 рисунків та 14 додатків, включає вступ, 6 розділів, висновки та пропозиції виробництву. Список використаних джерел містить 232 найменування, з яких 22 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ (огляд літератури)

У розділі проаналізовано та узагальнено результати досліджень вітчизняних та закордонних авторів з питань впливу агротехнічних прийомів вирощування на формування врожайності та якості зерна пшениці м'якої озимої в різних природно - кліматичних умовах. На основі проведеного аналізу було висунуто робочі гіпотези, визначено мету й завдання, встановлено перелік питань для подальшого вивчення та обґрунтовано необхідність досліджень за темою роботи.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили протягом 2010-2013 рр. на дослідному полі Полтавського інституту АПВ ім. М. І. Вавилова. Географічно місце досліджень знаходиться в східній частині лівобережного Лісостепу України на палеогеновій рівнині, яка є частиною Придніпровської низовини. Ґрунти дослідних ділянок належать до чорнозему типового малогумусного. Погодні умови років проведення досліджень були досить типовими для цього регіону, і характеризувалися нестійким зволоженням та коливанням температури, що впливало на ріст і розвиток рослин, вносило корективи у формування зернової продуктивності посівів і якості зерна пшениці озимої.

Дослідження, передбачені програмою проводили з додержанням єдиної логічної відмінності, правила доцільності, типовості, точності та достовірності досліду з веденням необхідної документації.

Об'єктом досліджень був сорт пшениці м'якої озимої Вдала. Сівбу проводили в оптимальні для зони лівобережного Лісостепу строки (20-30 вересня) селекційною сівалкою СН - 16 з нормою висіву 5,0 млн./ га схожого насіння. Облікова площа ділянки становила 50 м2. Чергування варіантів у повторенні було рендомізоване, повторність - триразова. Агротехніка типова для зони. Попередник - горох на зерно. Збирання врожаю проводили прямим способом комбайном Сампо - 500 у фазі повної стиглості зерна. Схема досліду наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Схема досліду

Система захисту рослин (фактор А)

Варіанти удобрення (фактор В)

1. без хімічного захисту (контроль)

2. хімічний метод захисту (протруювання насіння - Цензор 1 л/т, гербіцид Логран - 0,01 кг/га, інсектицид Карате Зеон - 0,15 л/га, фунгіцид Альто - супер 0,5 л/га);

3. хімічний метод захисту + мікродобриво Басфоліар 36 Екстра (позакореневе підживлення в фазі кущіння з нормою 4,0 л/га).

1. без добрив - контроль

2. N50P50K50 - під основний обробіток ґрунту

3. N115P96K51 - під основний обробіток ґрунту

4. N85P96K51 - під основний обробіток ґрунту + N30 під передпосівну культивацію

5. N58P45K25 - під основний обробіток ґрунту

6. N10 на 1тонну побічної продукції

Варіанти удобрення включали внесення мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту та під передпосівну культивацію без застосування та з використанням засобів хімічного захисту рослин від бур'янів, шкідників та хвороб.

У дослідах проводили обліки, спостереження та аналізи:

- структуру врожайності - за показниками продуктивної кущистості, загальної кількості рослин (шт./м2), маси зерна з колоса (г), кількості зерен у колосі (шт.); Аналіз структури врожайності проводили за пробними снопами, які відбирали перед збиранням врожаю пшениці з двох несуміжних повторень в двох місцях ділянки розміром 1 м2.

- якість зерна - вміст білка в зерні визначали за методом К'єльдаля і виражали в % на суху речовину (ГОСТ 10846 - 91.), масу 1000 зерен , натуру зерна (ГОСТ 10842 - 89.), склоподібність (ГОСТ 10987 - 76.), вміст клейковини та її якість (ГОСТ 13586.1 - 68.), амілолітичну активність зерна («число падання») (ГОСТ 30498 - 97.), фізичні та реологічні властивості тіста на фаринографі визначали за загальноприйнятими методиками, числом седиментації - за модифікованою методикою Зелені (ДСТУ ISO 5529:204), хлібопекарську оцінку - шляхом пробної випічки хліба (зерно розмелювали на млині Laboratory Mill - 1300).

Аналізи проводились в атестованій Держспоживстандартом України лабораторії якості зерна Полтавської державної аграрної академії згідно Державного стандарту та прийнятих методик.

Цифровий матеріал польових та лабораторних досліджень оброблено з використанням методів математичної статистики. Для вибірок визначали середнє арифметичне значення (х) та його похибку. Для частини значень визначали коефіцієнт варіації. Статистичний аналіз експериментальних даних проводили за методикою Б. А. Доспєхова шляхом дисперсійного, варіаційного, кореляційного аналізів з використанням ліцензійних програм Excel, Statistica 6.0.

Для розрахунку економічної ефективності визначали собівартість, рівень рентабельності. Грошові витрати на 1 га розраховані нами в технологічних картах за відповідними цінами.

Вплив агроприйомів вирощування на формування урожайності пшениці м'якої озимої

Встановлено, що врожайність пшениці озимої залежала від кількості продуктивних стебел, маси зерна з колоса та його озерненості, на які значною мірою впливали досліджувані фактори та погодні умови конкретного року. Найбільший вплив на формування врожайності зерна мали кількість продуктивних стебел та маса зерна з колоса.

Так, у середньому за 2010-2013 рр. у варіантах без застосування системи захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб кількість продуктивних стебел була в межах 384-489 шт./м2, за використання системи захисту посівів - 397-514 шт./м2, а за додаткового застосування мікродобрива Басфоліар 36 Екстра на посівах пшениці - від 409 до 543 шт./м2 (табл.2).

Таблиця 2

Вплив мінерального живлення та системи захисту рослин на елементи структури врожайності пшениці озимої, середнє за 2010-2013 рр.

Система

захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення

(В)

Кількість рослин у фазі повної стиглості, шт./м2

Кількість продук-тивних стебел,

шт./м2

Кіль-кість зерен у колосі, шт.

Маса зерен з колоса,

г

Біологіч-на

врожай-

ність,

т/га

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

254

384

27

1,04

3,98

N50P50K50

257

466

29

1,14

5,34

N115P96K51

258

483

29

1,19

5,63

N85P96K51+N30

262

489

31

1,22

5,88

N58P45K25

262

451

30

1,14

5,07

N10 на 1т п. пр.

257

437

28

1,11

4,83

хімічний метод захисту

без добрив

261

397

29

1,16

4,61

N50P50K50

264

478

31

1,25

5,99

N115P96K51

267

491

32

1,26

6,24

N85P96K51+N30

269

514

33

1,33

6,84

N58P45K25

266

485

31

1,27

6,12

N10 на 1т п. пр.

266

466

30

1,24

5,75

хімічний метод захисту +

Басфоліар

36 Екстра

без добрив

268

409

31

1,22

4,95

N50P50K50

269

494

32

1,29

6,41

N115P96K51

269

503

33

1,31

6,55

N85P96K51+N30

272

543

34

1,42

7,63

N58P45K25

272

500

32

1,32

6,51

N10 на 1т п. пр.

264

480

31

1,27

6,05

В середньому за чотири роки досліджень кількість зерен у колосі знаходилася в межах 24-38 шт. і склала на варіантах без захисту рослин: без добрив - 27 шт., за внесення N50P50K50 та N115P96K51 - 29 шт.; N58P45K25 - 30 шт., N85P96K51 + N30 - 31 шт. Система захисту сприяла підвищенню цього показника у досліджуваних варіантах на 1,0-3,0 шт./рослину. Істотно більша кількість зерен у колосі формувалася у варіантах удобрення за умов використання хімічного захисту посівів та застосування мікродобрива Басфоліар 36 Екстра у фазі кущіння з показниками від 31 до 34 шт./рослину (НІР05 взаємодії АВ = 2,0 шт.).

У середньому за роки досліджень маса зерен з колоса була в межах 1,04-1,42 г. У варіантах N50P50K50 та N115P96K51 на фоні без захисту вона становила 1,14-1,19 г, із захистом посівів - 1,25-1,26 г, а за додаткового внесення мікродобрива Басфоліар 36 Екстра - 1,29-1,31 г. Найвища маса зерна з колоса (1,42 г) одержана за хімічного захисту + Басфоліар 36 Екстра та внесення добрив у дозі N85P96K51 + N30. (НІР05 взаємодії АВ по роках = 0,03-0,08 г).

Таким чином, можна зробити висновок, що у варіантах удобрення із захистом рослин урожайність підвищувалася за рахунок збільшення густоти продуктивного стеблостою та маси зерна з колоса. Відповідно до вищих показників густоти продуктивного стеблостою та маси зерна з колоса найвища біологічна врожайність одержана у варіанті внесення N85P96K51 + N30 і становила залежно від системи захисту рослин пшениці від 5,88 до 7,63 т/га, що на 0,96-1,75 т/га вище порівняно з контролем (без захисту) (НІР05 АВ = 0,71 т/га).

За роки проведення досліджень показники фактичної врожайності пшениці озимої значною мірою різнилися (від 2,42 до 6,92 т/га) залежно від системи удобрення, захисту посівів та метеорологічних умов року. Найбільш сприятливі погодні умови склалися у 2011 р., що забезпечило врожайність у варіантах удобрення без системи захисту на рівні 4,31-6,22 т/га, із захистом посівів становили 4,81-6,72 т/га, а за додаткового внесення мікродобрива Басфоліар 36 Екстра - 4,92-6,92 т/га (рис. 1).

Рис.1. Урожайність пшениці озимої залежно від системи удобрення та захисту рослин, т/га (середнє за 2010-2013 рр.).

Через дефіцит вологи восени та ґрунтову й повітряну посухи протягом весняного періоду та наливу зерна у 2012 р. врожайність порівняно з 2011 р. була майже у два рази меншою, але залежність її рівня відносно варіантів удобрення та системи захисту зберігалася з показниками: без захисту - 2,42-3,48 т/га, із захистом - 3,05-3,72 т/га, із внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра - 3,48-4,25 т/га. Вегетаційний період 2010 та 2013 рр. характеризувався наближеними гідротермічними умовами до багаторічних даних. При цьому врожайність зерна по варіантах удобрення у 2013 р. була на рівні середньобагаторічних показників, а у 2010 р. - дещо вищою.

У середньому за 2010-2013 рр. урожайність пшениці на варіантах без системи захисту посівів склала: без добрив - 3,53 т/га, N10 на 1тонну побічної продукції - 4,22 т/га, N50P50K50 - 4,32 т/га, N58P45K25 - 4,49 т/га, N115P96K51 - 4,61 т/га, N85P96K51 + N30 - 4,94 т/га. Система захисту від бур'янів, хвороб та шкідників сприяла збільшенню врожайності по варіантах від 0,46 т/га на контролі (без добрив) до 1,81 т/га - у варіанті основного внесення N85P96K51 + N30 під передпосівну культивацію (НІР05 для удобрення = 0,17-0,45 т/га). Найбільш ефективним було застосування захисту рослин у поєднанні з внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра у фазі кущіння, що забезпечило істотно вищий приріст урожаю зерна, який становив від 0,15 до 0,35 т/га порівняно з окремим застосуванням інсекто - фунгіцидів (НІР05 взаємодії АВ = 0,09-0,28 т/га).

Встановлено, що найвища врожайність зерна формувалась у варіанті внесення основного удобрення у дозі N85P96K51 + N30 під передпосівну культивацію, яка склала 5,34 т/га за хімічної системи захисту та 5,69 т/га - за поєднання захисту рослин з внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра, що відповідно на 0,40 та 0,75 т/га вище порівняно з варіантом без захисту (див. рис. 1).

Формування показників якості зерна пшениці озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин

Встановлено, що на показники якості зерна значний вплив мали погодні умови року, дози мінеральних добрив та способи захисту посівів у поєднанні з мікродобривом. Проведені дослідження свідчать про значний вплив рівня мінерального живлення та умов вирощування на формування різного за крупністю зерна. Так, у 2011 р. під час достигання зерна спостерігалася суха, тепла погода, яка чергувалася із випаданням достатньої кількості опадів. Вегетаційний період 2012 р. характеризувався відсутністю опадів наприкінці весни та зниженням температури повітря і надмірною кількістю опадів у червні, що вплинуло на зменшення маси зернівки. Найбільша маса 1000 зерен відмічена в зразках у 2013 р. (42,5 г), найменша - у 2012 р. (35,8 г). Найменшим цей показник в усі роки був у варіантах без захисту рослин та внесення добрив і становив від 35,8 до 37,5 г, а найбільшим - за внесення добрив у дозі N85P96K51 + N30 на фоні системи захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра- від 38,3 до 42,5 г.

Показники натури зерна коливалися від 680 г/л на контрольному варіанті (без добрив) до 823 г/л - за внесення N85P96K51 + N30 та системи захисту + Басфоліар 36 Екстра. У середньому за роки досліджень на варіантах удобрення без системи захисту натура зерна становила: без добрив - 695 г/л, N50Р50К60 - 724 г/л, N115Р96К51 - 734 г/л, N85P96K51 + N30 - 748 г/л, N58Р45К25 - 742 г/л та N10 на 1 т побічної продукції - 727 г/л. Застосування системи захисту рослин залежно від фону удобрення сприяло підвищенню показників натури зерна на 8-23 г/л, а за поєднання системи захисту з внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра - на 10-39 г/л (рис. 3).

Рис. 3. Натура зерна пшениці озимої залежно від системи удобрення та захисту рослин, середнє за 2010-2013 рр.

Результати аналізу склоподібності зерна свідчать про її значну залежність від забезпечення азотними добривами та кількістю опадів в кінці вегетації. Протягом чотирьох років на варіантах удобрення вона становила від 31 % до 59 %. Тепла погода з незначними опадами в період наливу - достигання зерна у 2012 та 2013 рр. дала змогу отримати високу склоподібність зерна у варіантах з найвищими дозами азотних добрив: N58P54K25; N115P96K51 та N85P96K51 + N30 на фоні захисту рослин з внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра, яка склала відповідно до років 55-59 та 51-55 %. У середньому за 2010-2013 рр. склоподібність зерна в зазначених варіантах становила 49-52 % на фоні системи захисту та 52-53 % - за поєднання системи захисту та внесення мікродобрива Басфоліар 36 Екстра (рис. 4).

Рис. 4. Склоподібність зерна пшениці озимої залежно від системи удобрення та захисту рослин, середнє за 2010-2013 рр.

Найменший вміст білка в зерні (8,0 %) одержано у 2011 р. за вирощування пшениці озимої без хімічного захисту та без добрив, а найвищий - у 2013 р. (14,0 %) за внесення добрив у дозі N85P96K51 + N30 та захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра. Найвищий вміст білка в зерні відмічено у варіантах удобрення в дозах N58P54K25; N115P96K51 та N85P96K51 + N30 на фоні захисту рослин (10,6-12,0 %) та захисту з внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра (11,6-12,6 %). Найвища білковість зерна у досліджених зразках була зафіксована у варіанті N85P96K51 + N30 та захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра, яка за роками найбільш стабільна (11,3-14,0 %) і склала в середньому 12,6 % (рис. 5).

Рис. 5. Вміст білка в зерні пшениці озимої залежно від системи удобрення та захисту рослин, середнє за 2010-2013 рр.

Показники вмісту клейковини в зерні також значною мірою різнилися (від 20,8 % до 33,6 %) залежно від системи удобрення, захисту посівів та метеорологічних умов в період достигання зерна та пов'язані прямою залежністю із показником вмісту білка (r = 0,84). За роки досліджень показник клейковини в середньому в 2,2 рази перевищував вміст білка в зерні. Підтверджена значна залежність обох показників, тобто, з підвищенням вмісту білка в зерні, збільшується й кількість клейковини.

Найменший вміст клейковини в зерні відмічався у 2011 р., але залежність його рівня відносно варіантів удобрення та системи захисту зберігалася з показниками: без захисту - 20,6-23,4 %, із захистом - 20,1-24,9 %, із внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра - 20,3-25,3 % (НІР05 взаємодії АВ = 0,2 %).

Найбільш сприятливі погодні умови склалися у 2013 році, що забезпечило показники клейковини за удобрення без системи захисту рослин пшениці на рівні 26,4-30,7 %, із захистом посівів - 27,3-32,8 %, а за додаткового внесення Басфоліар 36 Екстра - 28,0-33,6 % (НІР05 взаємодії АВ = 0,2 %). При цьому на контрольному варіанті (без добрив) вміст клейковини в зерні становив відповідно до систем захисту 25,2; 26,4 та 26,6 % (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив мінерального живлення та захисту рослин на кількість клейковини у зерні пшениці озимої, %

Система захисту (А)

Варіанти

удобрення

(В)

Роки досліджень

Середнє

2010

2011

2012

2013

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

21,0

20,8

21,0

25,2

22,0

N50P50K50

21,8

21,0

21,3

26,4

22,6

N115P96K51

22,8

22,1

22,5

28,0

23,9

N85P96K51+N30

24,0

23,4

23,3

30,7

25,4

N58P45K25

21,0

20,6

22,1

27,0

22,7

N10 на 1т п. пр.

20,9

19,8

21,0

26,4

22,0

хімічний метод захисту

без добрив

21,0

20,8

22,0

26,4

22,5

N50P50K50

21,8

21,4

22,4

28,0

23,4

N115P96K51

23,0

22,9

22,8

30,0

24,7

N85P96K51+N30

25,0

24,9

24,1

32,8

26,7

N58P45K25

22,8

22,0

23,4

27,6

23,9

N10 на 1т п. пр.

21,9

20,1

22,0

27,3

22,8

хімічний метод захисту +

Басфоліар36 Екстра

без добрив

21,8

21,0

22,8

26,6

23,1

N50P50K50

22,9

22,1

24,0

28,8

24,4

N115P96K51

23,0

23,0

24,6

31,5

25,5

N85P96K51+N30

25,9

25,3

26,7

33,6

27,9

N58P45K25

24,1

23,7

26,3

29,5

25,9

N10 на 1т п. пр.

22,0

20,3

23,0

28,0

23,3

НІР05 фактору А

НІР05 фактору В

НІР05 взаємодії АВ

0,9

1,1

0,8

1,4

0,7

0,7

1,2

1,0

0,2

0,2

0,1

0,2

У середньому за 2010-2013 рр. вміст клейковини в зерні на варіантах без системи захисту посівів склав: без добрив - 22,0 %; N10 на 1тонну побічної продукції - 22,0 %; N50P50K50 - 22,6 %; N58P45K25 - 22,7 %; N115P96K51 - 23,9 %; N85P96K51 + N30 - 25,4 %. Система захисту від бур'янів, хвороб та шкідників сприяла підвищенню показників по варіантах від 0,5 % на контролі (без добрив) до 1,3 % - у варіанті основного внесення N85P96K51 + N30 під передпосівну культивацію (НІР05 для захисту рослин = 0,8-1,4 %). Найбільш ефективним було застосування захисту рослин у поєднанні з внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра у фазі кущіння, що забезпечило істотно вищий приріст вмісту клейковини в зерні - від 0,5 до 2,0 % порівняно з окремим застосуванням інсекто - фунгіцидів (НІР05 АВ = 0,1-0,2 %). При цьому найвищу клейковину в зерні забезпечило внесення основного удобрення у дозі N85P96K51 + N30 під передпосівну культивацію, яка склала 26,7 % за системи захисту та 27,9 % - за поєднання захисту з внесенням мікродобрива Басфоліар 36 Екстра, що відповідно на 4,7 % та 5,9 % вище порівняно з контрольним варіантом без добрив та захисту (див. табл. 3).

За даними аналізу краща якість клейковини відмічена у 2012 та 2013 рр., чому сприяла тепла й суха погода з помірною кількістю опадів протягом наливу та дозрівання зерна, тоді як надмірна їх кількість у 2010 та 2011 рр. погіршувала її показники, особливо у варіантах без захисту посівів (ВДК = 96-100 од.). При цьому в середньому за чотири роки якість клейковини була в межах 94-100 од., тоді як у варіантах із захистом посівів цей показник був на рівні 86-91од. ВДК. Дещо вищу якість клейковини забезпечила система захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра з показниками на варіантах: без добрив - 85 од., N50P50K50 - 90 од., N115P96K51 - 86 од., N85P96K51+N30 - 85 од., N58P45K25 - 88 од., N10 на 1 т побічної продукції - 86 од. ВДК.

У процесі визначення цінності пшениці озимої велике значення має стійкість сорту до проростання зерна в колосі. У 2010-2013 рр. досліджень відмічалася зміна цієї ознаки в межах 230-449 с. Найбільш сприятливими роками для формування зерна пшениці з середньою амілазною активністю були 2010 та 2012 рр. з показниками від 260 до 300 с. У 2013 р. досліджувані зразки зерна характеризувалися низькою активністю альфа - амілазного комплексу, в яких число падання перевищувало 400 с.

Для повної оцінки якості зерна пшениці озимої широкого використання набув метод седиментації, який добре характеризує як фізичні властивості тіста, так і хлібопекарські якості борошна. За результатами досліджень показник седиментації у зразків пшениці озимої становив 17-58 мл. Більше число седиментації спостерігалося у 2013 р. (58 мл), найменше - у 2011 р. (17 мл). Високе число седиментації в 2013 р. пояснюється як сприятливими погодними умовами, так і прямим зв'язком з основними показниками якості зерна. Відмічено сильний зв'язок числа седиментації із вмістом білка (r = 0,87) та клейковини (r =0,83 ) в зерні.

хлібопекарські та реологічні показники якості зерна ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ РОСЛИН

Оцінка хлібопекарських та реологічних показників якості зерна включала вивчення фізичних властивостей тіста (водовбирна здатність, час утворення тіста, стійкість до замішування, опірність, еластичність та розрідження тіста), амілолітичної активності, числа падання, седиментації, об'єм хліба та його загальну хлібопекарську оцінку. Встановлено, що показник водовбирної здатності за роками вирощування пшениці м'якої озимої варіював на варіантах удобрення від 65-63 % (без добрив та захисту рослин ) до 53-50 % (N85P96K51 + N30.) Найкращими були реологічні показники за внесення добрив N85P96K51 + N30; N115P96K51; N 58P45K25 і склали відповідно - 53-50 %, 55-50 % та 55-51 % (табл. 4). У варіантах без захисту рослин показник стійкості до замішування становив від 1,9 до 3,5 хв., тоді як із захистом рослин - спостерігалося збільшення - 2,6-4,1 хв. Найбільший показник стійкості до замішування борошна забезпечувала система захисту із внесенням Басфоліар 36 Екстра (3,2-5,2 хв.).

м'який пшениця зерно якість

Таблиця 4

Фізичні властивості тіста пшениці озимої сорту Вдала залежно від мінерального живлення та захисту рослин, середнє за 2010-2013 рр.

Система

захисту (А)

Варіанти

удобрення (В)

Водовбирна здатність,%

Час утворення тіста, хв

Стійкість до замішування,

хв.

Опірність

тіста, хв

Еластичність тіста, мм

Розрідження тіста, од.ф.

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

64

2,1

1,9

4,0

16

112

N50P50K50

60

2,2

2,1

4,3

16

107

N115P96K51

55

2,2

2,8

5,0

19

101

N85P96K51+N30

53

3,6

3,5

7,1

21

97

N58P45K25

54

3,3

3,3

6,6

20

97

N10 на 1т п. пр.

61

3,0

3,1

6,1

20

110

хімічний метод захисту

без добрив

63

2,4

2,6

5,0

18

101

N50P50K50

55

3,2

3,4

6,6

19

93

N115P96K51

54

3,2

3,5

6,7

21

87

N85P96K51+N30

53

3,8

4,1

7,9

22

84

N58P45K25

54

3,3

3,6

6,9

21

86

N10 на 1т п. пр.

57

3,1

3,0

6,1

20

107

хімічний метод захисту +

Басфоліар

36 Екстра

без добрив

57

3,1

3,2

6,3

20

102

N50P50K50

55

3,4

3,4

6,8

21

96

N115P96K51

51

3,2

4,2

7,4

22

81

N85P96K51+N30

52

4,4

5,2

9,6

25

79

N58P45K25

53

3,9

4,4

8,3

23

80

N10 на 1т п. пр.

57

3,2

4,0

7,2

21

103

Серед досліджених зразків високою стійкістю в процесі замішування виділялося борошно у варіанті удобрення N85P96K51 + N30, у якого середній показник перевищував показник 3,5 хвилин, проте ця ознака була нестабільною. Згідно з даними наших досліджень, внесення мінеральних добрив підвищувало стійкість тіста до замішування. Так, за вирощування без системи захисту у варіантах внесення N50P50K50 вона збільшилась на 0,2 %; N115P96K51 - на 0,9 %; N85P96K51 + N30 - на 1,6 %. Найвищою стійкістю характеризуються рослини у варіантах, що мали систему захисту та додаткове підживлення препаратом Басфоліар 36 Екстра (4,0-5,2 хв.). Опірність тіста мала паралельний зв'язок із стійкістю тіста до замішування. Найбільша стійкість борошна до замішування спостерігалася за дози удобрення N85P96K51 + N30 і становила від 3,5 до 5,2 хв. Еластичність тіста характеризує ширина кривої фаринограми за консистенцією 500 о. ф. У наших дослідженнях вона варіювала від 15 мм (без добрив та системи захисту) до 26 мм (захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра + N85P96K51 + N30). Високу еластичність мали зразки зерна за внесення N115P96K51 та N58P45K25 із застосуванням захисту посівів, ширина кривої фаринограми становила відповідно 22-23 мм та 21-22 мм (табл. 4). За валориметричною оцінкою усі зразки пшениці озимої належали до сильних пшениць (80-100 од.) і були в межах 80-93 од.

Таблиця 5

Хлібопекарська оцінка якості зразків пшениці озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин, середнє за 2010-2013 рр.

Система захисту(А)

Варіанти

удобрення (В)

Об'єм хліба, см3

2010р.

2011р.

2013р.

середнє

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

600

570

640

603

N50P50K50

630

590

640

620

N115P96K51

650

600

670

640

N85P96K51+N30

680

620

685

662

N58P45K25

655

610

670

645

N10 на 1т п. пр.

635

600

650

628

хімічний метод захисту

без добрив

680

610

695

662

N50P50K50

680

630

700

670

N115P96K51

700

650

710

687

N85P96K51+N30

710

680

740

710

N58P45K25

700

670

720

697

N10 на 1т п. пр.

690

650

705

682

хімічний метод захисту +

Басфоліар

36 Екстра

без добрив

700

655

715

690

N50P50K50

710

668

730

703

N115P96K51

720

670

735

708

N85P96K51+N30

750

700

760

737

N58P45K25

730

690

745

722

N10 на 1т п. пр.

700

685

720

702

НІР05 фактору А

НІР05 фактору В

НІР05 взаємодії АВ

45

53

50

35

36

33

20

23

21

Загальна оцінка, бал

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

8,3

8,1

8,3

8,2

N50P50K50

8,3

8,1

8,3

8,2

N115P96K51

8,3

8,1

8,5

8,3

N85P96K51+N30

8,4

8,3

8,5

8,4

N58P45K25

8,4

8,2

8,5

8,4

N10 на 1т п. пр.

8,4

8,2

8,5

8,4

хімічний метод захисту

без добрив

8,3

8,1

8,3

8,2

N50P50K50

8,3

8,1

8,5

8,3

N115P96K51

8,4

8,2

8,5

8,4

N85P96K51+N30

8,5

8,4

8,5

8,5

N58P45K25

8,4

8,3

8,5

8,4
<...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены