Вирощування зернових культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Згідно з Указом Президента про основні напрям розвитку агропромислового комплексу України від 5.05.1998р. Указом Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 8.12.1999р. Колективні с/г підприємства реорганізовані у товариства з обмеженою відповідальністю, при цьому була проведена розпайовка майна і земель, щоб власником землі став її повноцінний господар.

Важливий напрямок в технології вирощування сільськогосподарських культур - забезпечення постійного росту врожайності з одночасним зниженням затрат праці та засобів на одиницю отримуваної продукції. Для цієї мети призначені інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, виконання яких дозволяє значно підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва.

Інтенсивна технологія являє собою науково - обґрунтовану систему вирощування визначеної сільськогосподарської культури.

Інтенсивна технологія характеризується високим рівнем комплексної механізації. При інтенсивній технології передбачається поточне виконання всіх робіт у визначені строки з дотриманням агротехнічних вимог по кожній технологічній операції і проведення мінімальної кількості технологічних дій на грунт.

В більш широкій інтерпретації інтенсивна технологія це - машинна технологія виробництва визначеного вида сільськогосподарської культури запланованої врожайності із застосуванням сучасної високовиробничої техніки. По своєму змісту така технологія наближається до промислового - виробничого виробництва. Інтенсивна технологія базується на досягненнях сучасної агротехнічної науки; застосуванні енергонасиченої високовиробничої техніки; використанні в комплексі оптимальних доз гербіцидів і пестицидів для хімічного захисту рослин від хвороб і бур'янів; використанні набора по швидкості високопродуктивних і надійно вистигаючих сортів і гібридів рослин; застосуванні мінімальних доз органічних і мінеральних добрив.

При інтенсивній технології вимагають: сувору технологічну дисципліну виконання всіх операцій; високу кваліфікацію механізмів і научну організацію праці, а також відповідний економічний механізм господарювання. Інтенсивною технологією забезпечується запланована врожайність при найменших затратах праці і засобів на виробництво одиниці продукції.

При поточна цикловій організації сільськогосподарських робіт в механізованих бригадах слід дотримуватись слідуючи основних принципів такої організації:

1. Технологічні операції об'єднують в цикли, кожний цикл виконують тільки в оптимальні агротехнічні строки.

2. Обов'язкова двухзмінна робота агрегатів на лімітових операціях.

3. Виконання циклів робіт організовують в такій послідовності, при котрій забезпечується рівномірна зайнятість механізаторів.

В структурі рослинництва найбільш вагоме значення має вирощування зернових культур. Вони складають основну статтю прибутку господарства. Зернові культури являються одним з основних продуктів для розрахунку за придбані паливо - мастильні матеріали. Зерно продукти являються дуже поживним кормом для худоби, що забезпечує високі надої у великої рогатої худоби і приріст живої ваги у свиней.

1. ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ

1.1 Загальна характеристика господарства

Головою ТОВ «Катеринівське» є Слепиніна Валентина Миколаївна, яка має стаж роботи в сільськогосподарській сфері більше 10 років.

Господарство ТОВ «Катеринівське» знаходиться в Глухівському районі.

Свою діяльність господарство здійснює на території села Катеринівка яке розташовані біля міста Глухова. Центральний офіс знаходиться в сомому селі Катеринівка. Відстань від центрального офісу до обласного центру міста Суми - 178 км., відстань до найближчої залізничної станції «Глухів» - 12 км. ТОВ «Катеринівське» має вихід на автошлях .З економічної точки зору господарство має дуже вигідне географічне положення, невелика відстань до автошляху, залізничної колії та пунктів реалізації продукції, що дозволяє зменшити витрати на транспортування продукції, цим самим зменшити собівартість одиниці продукції.

ТОВ «Катерінівське» розташоване в лісостеповій природо-кліматичній зоні України. Клімат помірний, теплий, добре зволожений і характеризується такими показниками: сумами активних температур більше +10єC, річною кількістю опадів - 310…700 мм і гідрометричним коефіцієнтом 1,1…1,3.

Найбільш холодний місяць - січень, коли середня температура складає мінус 8,2єC. Весняний період починається, коли дата стійкого переходу середньодобових температур складає +10єC. Літо тепле, не дощове з найбільш теплими місяцями червнем, коли максимальна температура сягає +34,5єC і липнем з середньодобовою температурою +18…26єC. Довгота без морозного періоду становить 128…189 днів.

Взагалі на території господарства склалися дуже вигідні природно-кліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур. Але іноді, в окремих випадках, при великій кількості опадів складаються несприятливі умови для збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Взагалі, площа всієї землі, що знаходиться у власності господарства складає 511 га. Структура земельних угідь господарства наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. - Структура земельних угідь

№	Назва угідь	Площа, га	Структура, %
1	Загальна площа	511	100
2	Всього с/г угідь, в тому числі:	511	100
3	- ріллі	511	100
4	- сінокоси і пасовища	-	-

З усієї сільськогосподарської продукції, що вирощує господарство, основна увага приділяється вирощуванню озимої пшениці. Структура посівних площ ТОВ «Велетень» приведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. - Структура посівних площ ТОВ «Катеринівське»

№	Культура	Площа, га	Врожайність, ц/га	Валовий збір, ц
1	2	3	4	5
2	Озима пшениця	145	28,5	3697,5
3	Ячмінь	40	41,2	1648
4	Кортопля	30	39,8	1194
5	Гречка	68	8,1	550,8
6	Кукурудза на зерно	83	68,8	5710,4
7	Овес	60	25,5	1530
8	Соняшник	85	23,4	1989

ТОВ «Катеринівське» у порівнянні з іншими господарствами достатньо укомплектоване технікою, яка дозволяє в оптимальні строки при правильній організації праці і правильній експлуатації проводити сільськогосподарські роботи на високому рівні. Перелік техніки наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. - Склад МТП і сільськогосподарських машин ТОВ «Катеринівське»

№№	Назва і марка	Наявна кількість	Нормативна потреба	Працездатні	Не працездатні
1	2	3	4	5	6
2	Комбайни
3	Jon Deere-9570 STS	1	1	1	-
4	КСК-100	1	1	1	-
5	Дон-1500	1	1	1	-
6	Трактори
7	МТЗ-1021	2	4	2	-
8	МТЗ - 82	3	3	3	-
9	МТЗ - 80	4	4	4	-
10	ЮМЗ - 6	3	4	2	1
11	Т - 150 К	3	3	3	1
12	Культиватори
13	Lemken Gigant 800	1	1	1	-
14	УСМК-5,4	8	8	6	2
15	Лущильник
16	ЛДГ-15	2	4	2	-
17	Плуги
18	Gregoire BЕSSON	1	3	1	-
19	ПЛН-5-35	4	4	2	2
20	Сівалки
21	Vaderstad Rapid	1	2	1	-
22	ССТ-12Б	4	5	2	2
23	СЗ-3.6	2	2	2	-
24	Борони
25	БДТ - 7	2	1	2	-
26	БЗСС-1,0	30	20	30	-
27	Зчіпки
28	СП - 11	3	6	3	-
29	Оприскувачі
30	ОПШ-2000-18	1	6	1	-
31	Розкидач мін.доб
32	РМУ-800	1	4	1	-
33	Катки
34	ККШ-2	2	1	2	-
35	Причепи
36	2-ПТС-4	3	1	3	-
37	Вантажні автомобілі
38	ГАЗ - 53	3	5	3	-
39	ГАЗ - 52	1	1	1	-
40	КАМАЗ - 53215	1	1	1	-

ТОВ «Катеринівське» порівняно з іншими господарствами перебуває в кращому стані, заборгованостей відносно держави не має. Відрегульований механізм продажу продукції, також налагоджено постачання ПММ і деталей. Господарство купує зарубіжну більш продуктивну і ефективнішу техніку для покращення своїх виробничо-економічних показників.

На сьогоднішній день ТОВ «Катеринівське» є нормально функціонуючим господарством, яке нарощує свої економічні та виробничі показники, незважаючи на складну економічну ситуацію, що склалася в сільському господарстві України.

1.2 Аналіз техніко-економічних показників господарства по вирощуванню озимої пшениці

озимий пшениця технологія контроль

В структурі рослинництва велике значення має вирощування зернових культур. Вони є дуже корисним кормом для худоби, завдяки якому збільшуються надої у великої рогатої худоби і приріст живої ваги у великої рогатої худоби на відгодівлю. Технологія вирощування озимої пшениці включає в себе слідуючи операції:

- глибока оранка, яка дає змогу для накопичення вологи в грунті, знищує бур'яни;

- суцільна культивація з боронуванням. При цій операції здійснюють розпушення верхнього шару ґрунту на глибину 6...12 см., підрізають бур'яни і вирівнюють поверхню поля;

- посів зернових, а саме озимої пшениці, проводять в суворо визначені строки протравленим насінням, що захищає сходи від хвороб та шкідників;

- післяпосівне коткування ущільнює верхній шар грунту, що поліпшує контакт насіння з ґрунтом, збільшує надходження вологи з нижніх шарів грунту, сприяє швидкій і дружній появі сходів;

- боронування до сходів знищує бур'яни;

- весняне боронування проводиться по мірі підсихання грунту з метою руйнування ґрунтової кірки та видалення загиблих рослин та бур'яну;

- підживлення озимої пшениці аміачною селітрою (1,5 у/га) покращує рост вегетативної маси;

- обробка сходів гербіцидами з метою підживлення збільшує вміст клейковини в зерні. Для захисту посівів від шкідників і хвороб проводять обробку інсектицидами і фунгіцидами;

- збирання озимої пшениці роздільним способом. При роздільному збиранні скошування у валки розпочинають на 5 - 10 днів раніше, ніж пряме комбайнування, завдяки чому запобігають втратам від обсипання. При скошуванні хлібної маси у валки і підбиранні валків продуктивність агрегатів вища ніж при прямому комбайнуванні. При обмолоті з валків одержують до 80% кондиційного зерна, яке не треба досушувати і доочищувати, що скорочує трудомісткість післязбирального обробітку.

Озима пшениця найбільш вимоглива до попередників. При беззмінному вирощуванні вона значно знижує урожайність. Багаторічні досліди показали, що збільшення врожайності при вирощуванні озимої пшениці в сівозміні складає 11,3 ц/га. Тому насичення зернової групи озимою пшеницею і розміщення її по попередниках навіть при вирощуванні по інтенсивній технології необхідно проводити згідно з науково - обґрунтованими зональними системами землеробства.

При вирощуванні озимої пшениці по інтенсивній технології агрономічна цінність попередників полягає в їх здатності забезпечувати отримання дружніх сходів, а потім уже і гарного розвитку кореневої системи. Запаси поживних речовин можна поповнити внесенням добрив, а позбутися бур'янів - сучасними ефективними засобами.

Різні попередники не однаково впливають на польову схожість насіння сортів озимої пшениці, формування основних елементів продуктивності і, відповідно, врожай і якість зерна.

На основі проведених досліджень, доведено, що найкращими попередниками для озимих, вирощуваних по інтенсивній технології, в залежності від зони є горох, кукурудза та силос, льон і рано збираємо картопля.

Основні техніко - економічні показники ТОВ «Катеринівське» по вирощуванню озимої пшениці приведені в табл. 1.4

Таблиця 1.4. - Техніко-економічні показники господарства по вирощуванню озимої пшениці

№	Показники	2016	2017
		Фактичні	Планові
1	Площа збирання	100	150
2	Врожайність, ц/га	35	43
3	Валовий збір, т	5075	6450
4	Собівартість, грн./т	1150	1150

1.3 Обґрунтування теми дипломного проекту

При вирощуванні кожної сільськогосподарської культури треба суворо дотримуватись виконання відповідних способів і строків обробки грунту, посіву та збирання, зумовлених біологічними особливостями росту і розвитку рослин, грунту, клімату. Аналізуючи використовувані в господарстві технології треба зауважити, що не завжди вони виконуються в повному обсязі та своєчасно.

Так, якщо своєчасно не продискувати кореневища, що залишились у грунті після збирання кукурудзи на силос, то з часом вони висихають. Потім при дискуванні сухі кореневища не подрібнюються і це ускладнює подальшу передпосівну підготовку грунту та посів озимої пшениці, знижує якість проведення цих робіт.

Не завжди в господарстві витримують строки між передпосівною обробкою грунту і посівом, що призводить до висушування верхнього шару грунту і погіршує сприятливі умови для насіння.

Не дало бажаного ефекту використання „англійських” сівалок, замість впровадження повного комплексу машин для вирощування озимої пшениці за новою технологією.

На підставі вищевказаного я вважаю, що враховуючи реальні перспективи забезпечення господарства сортами насіння, технікою, добривами і гербіцидами, наявну кількість працюючих, треба віддавати перевагу інтенсивній технології вирощування сільськогосподарських культур, зокрема озимої пшениці.

Інтенсивна технологія вирощування ґрунтується на використанні не окремих прогресивних заходів, а на комплексному використанні найновіших досягнень науки, техніки і передового досвіду на всіх стадіях виробництва продукту.

Інтенсивна технологія передбачає науково - обґрунтоване розміщення культури по полях сівозмін, ефективне використання сучасної техніки, високоякісного насіння, обов'язкового внесення органічних і мінеральних добрив у відповідності з вимогами агротехніки, своєчасне і якісне виконання всіх операцій і процесів, впровадження прогресивних організацій праці.

Озима пшениця серед зернових у нашій країні забезпечує близько половини валового збору зерна. І хоча вона поступається перед ярою за посівними площами, але у зв'язку із значною врожайністю валовий збір зерна її в цілому досить великий - більше 50% сумарного збору зерна цієї культури в країні.

Зерно пшениці - найважливіший продукт харчування. Надзвичайно важливою властивістю його є порівняно невисока собівартість, здатність довго зберігатись протягом багатьох років. Воно легко піддається переробці в найрізноманітніші продукти харчування. Пшеничний хліб містить все необхідне для повноцінного харчування, у тому числі і дитячого.

У зерні озимої пшениці є білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни та інші необхідні для повноцінного харчування речовини. Підраховано, що в нашій країні людина одержує з продуктів пшениці близько 80% рослинного білка, 50% вуглеводів, 70% вітамінів РР і Е та багато різних мінеральних речовин. Вміст білка в зерні пшениці становить 9....23%, клейковини - 16....52%.

Технологічні якості зерна або його борошномельні та хлібопекарські властивості мають важливе значення. Вміст клейковини в зерні залежно від сорту пшениці і умов її вирощування значно коливаються: сирої - від 16% до 52%, сухої - від 5% до 20%.

Частину зерна пшениці використовують і на корм худоби. Найкраще, коли його застосовують як один з компонентів при виготовленні комбікормів.

Виходячи з вищеназваних причин я вибрав тему дипломного проекту: Проектування системи машин для комплексної механізації вирощування озимої пшениці по в ТОВ «Катеринівське» Глухівського району з розробкою операційно технологічної карти збирання озимої пшениці.

2. РОЗРАХУНКОВО - КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

2.1 Аналіз існуючих технологій вирощування озимої пшениці

Технологія вирощування - це послідовний перелік операцій, необхідних для виробництва продукції з вказівками умов та засобів їх виконання. До основних операцій при вирощуванні озимої пшениці відносять: лущення та дискування, оранка, внесення добрив, культивація сівба, снігозатримання, весняне боронування, боротьба із шкідниками, хворобами і бур'янами, та збирання.

Лущення та дискування проводять з метою закриття поживних залишків, спровокувати до проростання насіння бур'янів для подальшого знешкодження оранкою, розпушити верхній шар грунту для зменшення випаровування вологи, покращити якість кришення пласту і зменшити до 35 % тягове зусилля при послідуючій оранці.

Для кращого накопичення вологи в одному шарі лущення доцільно проводити з одночасним приготуванням грунту. Для цього до лущильників причіпляють катки.

Оранка розпушує обробляє мий шар грунту з метою створення сприятливого водно - повітряного, теплового режимів, збереження та використання атмосферних опадів, закриття у грунт мінеральних і органічних добрив, а також сорної рослинності і поживних залишків.

При оранці у ранні строки, щоб зменшити випаровування вологи, одночасно з оранкою проводять боронування або прокатування.

Більш глибоку оранку проводять біля лісосмуг. Це знижує ущільнення грунту та покращує боротьбу з бур'янами.

Щілювання захистить грунт від водної ерозії на посівах озимих культур, а також на стерні та полицевій оранці, руйнує „плужну підошву” і покращує водо поглинаючі якості грунту, зменшить стік води на схилах.

Щілерізи ЩН - 2 - 140 агрегатуються з трактором Т - 150 К, щілеріз ЩП - 3 - Т-70, Т - 150 К, ЮМЗ - 6.

Плоско різна обробка грунту розпушує грунт та знижує бур'яни на стерневих фонах з максимальним збереженням жнив та інших залишків на поверхні поля, та для захисту грунту від ерозії. Обробка грунту зі збереженням жнив дозволяє накопичити на полях за зимовий період значно більше снігу ніж на полях оброблених полиневими плугами. Сніжний покрій на стернових полях розподіляється рівномірно з самого початку зими, захищає грунт від глибокого промерзання та сприяє більш раненому відтаванню.

Обробка грунту плоско різами захищає грунт не тільки від вітрової, а і від водної ерозії на схилах. Запаси вологи при такій обробці грунту весною в 1,5 - 2 рази вищі ніж при полицевій оранці. Внаслідок цього врожайність зернових культур на 2,5 - 3,5 ц/га вища ніж при полицевій обробці грунту.

Використання плоско різної обробки грунту у порівнянні з полицевою зменшує затрати праці та прямі витрати, знижує витрату палива на одиницю роботи. В якості знарядь основної обробки використовують культиватори - плоско різи та важкі культиватори КПГ - 2,2 , ОПТ - 3 - 5.

Чизелювання грунту дозволяє розпушити обробляє мий шар грунту, руйнує ущільнені шари в нижніх горизонтах, покращити повітряний, водний та тепловий режим грунту, активізувати біологічні процеси, сприяти накопиченню вологи, попередженню розвитку вітрової та водної ерозії грунту.

Обробка чизельним плугом ПЧ - 4,5 дозволяє збільшити глибину основної обробки грунту до 50 % в порівнянні з обробкою традиційними лемішними плугами та плоско різами. Чизелювання плугом з розпушуючими або стрілчастими лапами, встановлених з недорізом шару по ширині захвату.

При глибокій обробці грунту чизельним плугом руйнується ущільнення „ плужної підошви”. В результаті цього створюються сприятливі умови в грунті для забезпечення водно - повітряного режиму. В засушливі періоди корні культурних рослин можуть проникати глибше і діставати ґрунтову вологу з нижніх шарів, а при недостатній кількості опадів зайва вода з верхніх шарів грунту зможе поступати в нижні шари.

Обробка грунту комбінованими агрегатами дозволяє розпушити грунт, підрізати бур'яни та рослинні залишки, подрібнити грудки і одночасно прикатати поверхню грунту, покращити структуру грунту, його повітряний і водний режим, підготувати грунт під посів зернових культур.

Передпосівна культивація подрібнює грудки, розпушує верхній шар грунту до дрібнокомкового стану на глибину обробки і вирівнює його, знищує паростки і сходи бур'яну, покращує повітряний і водний режим грунту, попереджує капілярний підйом вологи, створює оптимальні умови для проростання насіння та росту культурних рослин.

В системі полицевої обробки грунту для передпосівної підготовки використовують культиватори в агрегаті із зубовими боронами, які вирівнюють поверхню поля, покращують її розпушення та вичісують бур'яни . основними знаряддями для суцільної культивації є причіпні КПС - 4, наче пні КПС - 4 Н, або широкозахватні .

Посів забезпечує внесення у грунт у оптимальні строки із заданою нормою висіву з закриттям не менше 80% насіння, на задану глибину у вологий шар грунту з одночасним внесенням мінеральних добрив.

Вибір способу посіву залежить від грунтово - кліматичних умов, попередника, сорту озимої пшениці, а також наявності техніки у господарстві.

При ґрунтозахисному варіанті використовують стержневі сівалки, а також сівалки - лущильники.

Озимі культури висівають рядними або вузькорядними сівалками. Основним способом посіву озимої пшениці є рядний. Він забезпечує найбільш рівномірне розташування рослин на площі, створюючи умови для кращого розвитку кореневої системи, кращої костистості, зимостійкості та продуктивності озимої пшениці.

Глибину висіву насіння обирають в залежності від попередника, вологості та якості обробки грунту, строків посіву. На добре зволоженому та обробленому грунті насіння сіють на глибину 3....4 см., на тяжких ґрунтах - 5...6 см., на легких - 6...7 см., при пересиханні верхнього шару грунту - 7...8 см.

При сівбі одночасно з насінням вносять мінеральні добрива в невеликих дозах (суперфосфат - 50 кг/га). При цьому добрива розміщують поблизу насіння рослин, забезпечуючи їх додатковим живленням. Цей спосіб корисний для озимих на всіх типах ґрунтів. Клас трактора та кількість сівалок в агрегаті обирають у відповідності з розміром і конфігурацією полів. На невеликих ділянках до 10 га використовують односівалочний агрегат. На великих полях використовують трактори з гідрофікованими сівалками СЗ - 3,6 , СЗУ - 3,6 , із зчіпкою СП - 16.

При складанні широкозахватних агрегатів краще використовувати сівалки з шеренговим (однорядним) розташуванням, оскільки за таких умов зменшується ширина поворотної смуги, час завантаження сівалок, а також кількість сівальників.

Сівалки з двохрядним розташуванням приєднують до зчіпки з перекриттям так, щоб не було огріхів. Внаслідок цього робоча ширина захвату агрегату зменшується до 6%, збільшується пересів насіння та знижується продуктивність праці. Щоб частково зменшити ці недоліки використовують безсчіпкові трьох сівальні агрегати.

Фахівці господарства вибирають спосіб збирання зернових культур для кожної дільниці в залежності від місцевих мете реологічних умов збирання, стану хлібостою, наявності збиральної техніки з урахуванням оптимальних агротехнічних строків збирання, які складають для озимої пшениці 8...10 днів.

Скошування у валки починають у фазі середньої воскової стиглості хлібів озимої пшениці при вологості зерна не більше 30 %.

При збиранні хлібів, що полягли, пряме комбайнування застосовують в тому разі, якщо хліба сухі і чисті і достигають одночасно. Якщо стиглість хлібів нерівномірна, хліби полягли або вологі, застосовують роздільне збирання.

Для збирання зернових розроблений комплекс ефективних технічних засобів: широкозахватних жаток, самохідних жниварок на базі спеціалізованих шасі зернозбиральних комбайнів.

Збирання не зернової частини врожаю відноситься до найбільш трудомістких сільськогосподарських робіт. Своєчасність та якість збирання не зернової частини врожаю впливають на строки та якість лущення стерні, оранку зябу та посів наступних культур. Солому збирають в цілому, подрібненому та пресованому видах. Крім того, окремо від соломи можуть збирати більш цінний у кормовому відношенні продукт - полову. Засоби, які застосовують зводяться до трьох технологій: збирання соломи з копиць; збирання соломи з подрібненням; збирання соломи з валків.

При технології збирання соломи з копиць солому разом з половою збирають у копнувач комбайна і укладають рядами по полю, потім волокушами стаскують копиці у великі кучі або на край поля до місця скиртування.

Для збирання соломи з подрібненням використовують зернозбиральні комбайни, обладнані спеціальними приставками. При цьому подрібнену комбайном масу збирають у змінні причепи зі спеціальним кузовом, які чіпляють позаду комбайну, а потім ці причепи транспортують до місць скиртування.

Для збирання соломи з укладкою їх у валки комбайни обладнані пристроями ГВК-6, працюючі у режимі збирання полови або укладання соломи у валки. Далі ці валки соломи збирають прес - підбирачами з послідуючим транспортуванням до місця зберігання.

В зоні Полісся виробництво зерна озимої пшениці завжди було і залишається головним джерелом грошових надходжень у господарства. Але в останні роки, через високі ціни, товаровиробники не в змозі придбати необхідну кількість добрив, палива, засобів захисту рослин, техніки, а відтак і виконати всі вимоги технології вирощування озимої пшениці. Виходячи з наявних умов, техніки в господарствах, їх фінансового становища, фахівці господарств обирають з перелічених вище операцій ті, що підходять до конкретного господарства.

На підставі цього, технології вирощування озимої пшениці в господарствах відрізняються. Внаслідок того, що не всі господарства мають можливість вкласти у виробництво більше коштів, спрощують технологію, що призводить до низьких урожаїв пшениці та значного падіння прибутку від її вирощування. За дотриманням вимог технології урожайність збільшується до 50 - 60 ц/га та поліпшується якість зерна. За таких урожаїв економічна ефективність вирощування пшениці значно зростає.

2.2 Проектування нової технології вирощування озимої пшениці

Для збільшення врожаїв та ефективності вирощування озимої пшениці необхідно впроваджувати ресурсозберігаючі технології її вирощування, розроблені науковими установами. Вони дають змогу одержувати високі врожаї зерна за менших витрат палива, добрива та інших ресурсів ( на 20 - 30%) і значно підвищувати його виробництво порівняно з існуючими технологіями. Витрати на виробництво можна також скоротити, якщо всі процеси вирощування пшениці будуть здійснюватись досконалішою технікою, комбінованими і широкозахватними агрегатами тощо.

Для розв'язання зернової проблеми важливо сіяти пшеницю після гороха, багаторічних трав та інших попередників, які накопичують вологу і азот в грунті. Це дасть можливість підвищити рівень урожаю та зменшити дози внесення азотних добрив на 30...60 кг діючої речовини на 1 га. Так, якщо пшеницю висівати після люцерни, азоту в грунті міститься достатньо для формування врожайності зерна у 40...45 ц/га навіть без внесення мінеральних добрив.

Після завершення збирання попередньої культури грунт обов'язково обробляють дисковими лущильниками. Бажаний розрив між збиранням і лущенням не більше одного дня. Глибина лущення повинна бути 5...6 см.

Раціональна система добрив під озиму пшеницю передбачає забезпечення оптимального режиму живлення рослин, шляхом створення і підтримання високого рівня родючості грунту. Сукупність органічних добрив, які вносились у грунт під попередні культури з мінеральними, внесеними безпосередньо під озимі, складає основу раціонального забезпечення пшениці елементами живлення. На початку росту озима пшениця має більшу потребу в фосфорі та калії ніж в азоті, тому фосфорні та калійні добрива в умовах Полісся треба вносити перед посівом.

Добрива, які злежались, перед посівом подрібнюють та пересівають. Розмір частинок після подрібнення повинен бути 1..3 мм., великі грудки не повинні перевищувати 5мм. Дози мінеральних добрив встановлює, з урахуванням планового урожаю зерна агроном господарства, виходячи з картограм вмісту поживних речовин у грунті конкретного поля.

Оранку під озиму пшеницю необхідно проводити не пізніше ніж за 25 днів до посіву культури. Це забезпечує повне закриття поживних залишків, бур'яну, органічних та мінеральних добрив у грунт. На полях, де не вносять гній орати слід плугами з передплужниками, і на всіх площах в агрегаті з катками чи боронами.

Глибина основної оранки в залежності від дійсних умов (вологості, потужності гумусного шару, попередньої культури та фітосанітарного стану поля) складає 14...27 см. Розміри грудок після оранки не повинні перевищувати 10 мм.

В системі полицевої обробки грунту проводять передпосівну культивацію на глибину 8...10 см. Культиваторами в агрегаті з зубовими боронами, які вирівнюють поверхню поля, покращують подрібнення грунту та висічують бур'яни.

При підготовці ґрунту перед посівом озимої пшениці приріст врожайності на 4...5 ц/га забезпечить щілювання (на глибину 50...60 см.) грунту з мікро зниженням (блюдцями). Це забезпечує відтік зайвої води, попереджує створення льодяного покриття та вимокання посівів.

При вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією, як правило насіння обробляють хімічними препаратами для попередження ураження рослин кореневими гнилями. Ці препарати здійснюють інгибіруючу дію на пророщування насіння і появу сходів. Тому посів необхідно проводити на глибину 2..3 см. При недостатньо вологому грунті насіння сіють на глибину 5..6 см.

Найбільш ефективним способом сівби при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією є звичайний рядовий, з міжряддям 15 см. На початку вирощування пшениці за інтенсивною технологією, ознакою цієї технології була наявність на полях технологічних колій для руху по них тракторів, на які начіплювались широкозахватні машини для осіннього і весняного догляду за посівами. Ці проходи займали до 10 % посівної площі. Крім цього на цих коліях були сприятливі умови для росту бур'яну, тому що розвиваючись пшениця не змикається над коліями і не пригноблює бур'ян . внаслідок цього поля засмічувались, що викликало трудності при збиранні врожаю. На підставі цього практично доведено, що залишати колії не обов'язково.

Навесні проводиться підживлення озимої пшениці азотними добривами з метою підвищення урожайності та якості зерна. Підживлення проводять за прямоточною або перевантажувальною технологією в залежності від відстані поля, від хімічного складу господарства. Якщо ця відстань невелика (до 2км.) , то добрива навантажують зі складу на машини, які транспортують та розподіляють добрива на поверхні поля. Перевантажувальна технологія передбачає навантаження добрив на транспортні засоби, які транспортують їх на поле, де добрива перевантажують у машини для внесення добрив.

Деякі господарства навесні боронують посіви, але аналізи результатів дослідів підтвердили, що ні на якому попереднику на протязі кількох років позитивного впливу на продуктивність озимої пшениці весняне боронування не робить. Весняне рихлення здебільшого зріджує слабо розвинуті посіви озимих зернових. На добре розвинутих посівах внаслідок травмування головних пагонів в структурі колосоносного стеблистою збільшується кількість пагонів другого та третього порядку, які менш продуктивні. Природно це негативно впливає на кількість урожаю.

В разі потреби проводять обробку посівів озимої пшениці проти шкідників, хвороб або бур'яну шляхом суцільного обприскування рослин штанговими обприскувачами.

Основні вимоги щодо збирання врожаю полягають у тому, що його треба провести в оптимальні строки і з найменшими втратами. Доброго результату на виконання цих вимог дає суміщення роздільного збирання з прямим комбайнуванням.

При скошуванні у валки висота стерні має бути 15 - 22 см., щоб на ній добре трималась зрізана маса для просихання і провітрювання.

Валки підбирають після достигання зерна і висихання листостебельної маси. Втрати зерна за підбирачем допускаються не більше 0, 5 %, за молотаркою-1,5%.

При обмолоті хлібів солома подрібнюється і разом з половою спрямовується у причіпний до комбайна візок; після наповнення візок від'єднується , а на його місце причіпляється інший. Наповнений візок відвозять трактором до тваринницьких ферм, де солому складають у скирти за допомогою скиртоклада.

2.3 Вибір енергетичних засобів і сільськогосподарських машин для виконання операцій

Система машин для комплексної механізації вирощування озимої пшениці по інтенсивній технології повинна задовольняти такі основні вимоги:

1. Відповідати агротехнічним вимогам щодо якості робіт і виконання їх в стислі агротехнічні строки.

2. Забезпечувати високий рівень механізації робіт у вирощуванні і збиранні сільськогосподарських культур, а також використання машин на загальногосподарських роботах.

3. Раціонально поєднувати енергетичні засоби з сільськогосподарськими машинами, щоб з найменшою їх кількістю виконувати більше різноманітних операцій.

4. Затрати енергії і праці, металомісткість, надійність, довговічність і технологічність в обслуговуванні, ремонті і зберіганні повинні бути на рівні сучасних досягнень науки і техніки.

Вибір типів і марок машин доцільно починати з енергетичних засобів, а потім підбирати їм відповідні сільськогосподарські машини, які забезпечують високу якість виконання операцій і повне використання потужності трактора.

Кількість марок тракторів треба брати якнайменшу ( 2...4), але достатню для виконання для всіх тракторних робіт. Велика кількість різних марок тракторів ускладнює їх технічне обслуговування, потребує великої кількості різноманітних запасних частин і матеріалів.

Увесь комплекс операцій при вирощуванні озимої пшениці розподіляється за величиною робочих спорів машин - знарядь, які виконують відповідні операції, відповідно до цього вибирають трактори.

На підставі вказаних вище умов і виходячи з наявної в господарстві техніки для виконання операцій по вирощуванню озимої пшениці по інтенсивній технології, вибираємо слідуючи трактори і сільськогосподарські машини і заносимо до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.- Комплекс сільськогосподарських машин по інтенсивній технології вирощування озимої пшениці

№	Назва с/г операцій	Склад агрегату	Продуктивність агрегата
		Марка машини	Марка зчіпки і інших знарядь	Марка трактора
1	Лущення	ЛДГ - 15	-	Т - 150 К	13,2 га/год
2	Навантаження мін. добрив	ПЕ - 0,8	-	ЮМЗ - 6Л	85т/год
3	Подрібнення мін. добрив	АІР - 20	-	ЮМЗ - 6Л	20т/год
4	Внесення мін. добрив	РУМ - 5	-	Т - 150 К	25га/год
5	Оранка	ПЛН-5-35	БЗТС-1,0	Т - 150 К	1,2 га/год
6	Передпосівна культивація	КПС - 4	СП - 11	Т - 150 К	9га/год
7	Щілювання	ЩП-3-140	-	Т - 150	4,3га/год
8	Протруєння насіння	ПС - 10	-	-	20т/год
9	Посів озимої пшениці	СЗУ - 3,6	СП-11, ЗБП -0,6, БЗТС-1,0	Т - 150 К	10га/год
10	Підживлення	1РМГ-4А НРУ -0,5	--	ЮМЗ-6Л ЮМЗ - 6Л	12га/год 10га/год
11	Приготування робочих рідин	СТК - 5	-	ЮМЗ-6Л	-
12	Обробка посівів	ОПШ - 15 ПОМ - 630	- -	ЮМЗ - 6Л ЮМЗ - 6 Л	10га/год 10га/год
13	Збирання: скошування у валки підбирання і обмолот. Пряме комбайнування	John Deere-9570	2,3 га/год 1,4 га/год
14	Перевезення соломи		2ПТС - 4	МТЗ - 80
15	Скиртування соломи		ПФ - 0,5	МТЗ - 80

2.4 Складання і розрахунок технологічної карти

На вирощування озимої пшениці

Технологічна частина складається з трьох груп показників: агротехнічні (найменування робіт, їх якість, відстань перевезень, строки виконання робіт та ін.); експлуатаційних ( склад і кількість агрегатів, об'єм робіт, продуктивність кожного агрегату); економічних ( витрати робочого часу і коштів на одиницю площі і продукції та ін.).

У графі 1 вказують порядкові номери сільськогосподарських робіт (операцій) перераховують в хронологічній послідовності всі сільськогосподарські роботи ( технологічні, транспортні і навантажувальні). Це найбільш відповідальна частина розроблюваної технології, від неї залежить потреба в машинах, механізаторах і допоміжних працівниках, врожайність і техніко-економічна ефективність виробництва продукції.

В графах 2 і 5 (га, т, км) проставляють об'єм робіт в фізичному та умовному (ум.ет. га) вираженні

Графа 6 визначає оптимальні агротехнічні строки виконання робіт, в господарстві.

В графі 7 наводять тривалість роботи в днях.

Склад агрегату (графа 8 і 10) намічають з урахуванням тракторів і сільськогосподарських машин перспективних марок, які доречно мати в господарстві для комплексної механізації робіт.

Для транспортних робіт бажано застосовувати спеціальні автомобілі (завантажувачі насіння і добрив та ін.), автомобілі - самоскиди з кузовом підвищеного об'єму і автомобілі - перевантажувачі.

В графа 11 вказують кількість робітників, обслуговуючих агрегат.

В графі 3,заносять норми виробітку за зміну ( 7 годин) і норми витрати палива на одиницю виконаної роботи. Для машино - тракторних агрегатів ці значення находять у типових нормах виробітку на сільськогосподарські і транспортні роботи. Для навантажувачів і транспортних засобів, які обслуговують основні виробничі агрегати, норми виробітку і витрати палива розраховують по продуктивності основного агрегату.

Кількість нормо змін ( графа 4) визначають діленням загального об'єму робіт даного виду (графа 2) на зміну продуктивність агрегату ( графа 5). Наприклад, для лущення кількість нормо змін дорівнює:

Кн.з.= V/ Wзм=1150/92,4=12,4, (2.1)

де V - об'єм роботи ( графа 3), га

Wзм. - змінна продуктивність агрегату (група 11), га/зм

Подібно до цього розрахунку проводимо розрахунки по виконанню інших операцій. Результати розрахунків заносимо до графи 13 технологічної норми.

В графах 9 і 13 вказують кількість тракторів і сільськогосподарських машин. Це число в свою чергу, залежить від кількості п агрегатів, необхідних для виконання робіт даного виду:

n = V / OpWзм (2.2)

де V - об'єм робіт ( графа 2), га, т, км;

Ор - кількість робочих днів

Wзм - змінна продуктивність агрегатів, га/зм( графа 3)

Кількість агрегатів повинна бути цілою, тому кількість робочих днів або тривалість робочого дня корегують в допустимих межах по технологічним вимогам і забезпеченості механізаторами. Наприклад для виконання операцій лущення потрібно

n= 1150 / 6*92,4=2,07,

тобто 2 агрегату в складі Т - 150 К та ЛДГ - 15

Такі ж самі розрахунки проводимо на виконання інших операцій. Результати розрахунків заносимо до граф 14 і 15.

В графі 11 і 13 вказують чисельність обслуговуючого персоналу з урахуванням потрібних агрегатів і змін.

В графі 15 проставляють загальну витрату палива, яка визначається множенням норм витрат палива ( графа 12) та об'єм робіт ( графа 2).

Так для виконання операцій лущення потрібно:

3,7 * 1150 = 4255 кг.

Подібно до цих розрахунків проводимо розрахунки по виконанню інших операцій. Результати розрахунків заносимо до графи 18 технологічної карти.

Приведені в графі 16і 17 загальні затрати праці на виконання даної роботи, визначають за формулами:

Зм = 7Vtn/Wзм; (2.3)

Зр = 7Wtp/Wзм (2.4)

Де Зм і Зр - загальні затрати праці механізаторів і допоміжних робітників, люд/год

tn і tp - кількість механізаторів і допоміжних робітників(графа11 і 13)

Отже, для лущення затрати праці такі:

Зм = 7•1150•2/92,4 = 174,2

Зр = 7•1150•0/92,4 = 0

На основі цих розрахунків розраховуємо затрати на виконання праці на виконання інших операцій.

Графа 17. «На оплату праці, грн.» - визначаємо за формулою:

, (2.5)

де Т - тарифна ставка, грн.

Опр = 0,82 · 29,79 = 24,43грн.;

Графа 18. «На амортизацію, грн.» - знаходимо за формулою:

грн., (2.6)

де Бтр, Бм - вартість трактора та сільськогосподарської машини, грн.;

бтр, бм - норма амортизаційних відрахувань на трактор та сільськогосподарську машину, %;

Wзм- змінна продуктивність агрегату, га

tз- річне завантаження трактора та сільськогосподарської машини, год.

Оам = [(1127000 · 17,6 / 100 · 127 · 1350 ) + ( 125800 · 18 / 100 · 127 ·135 )] · 104 = = 257,67грн.;

Графа 19. «На поточний ремонт і технічний огляд, грн.» - визначаємо за формули:

,грн., (2.7)

де бто- відрахування на поточний ремонт і технічний огляд, грн.;

Опр = [( 1127000 · 13,3 / 100 · 127 · 1350 ) + ( 125800 · 18 / 100 · 127 · 135 )] · 104 = = 228,28грн.;

Графа 20. «На пальне, грн.» - визначаємо за формулою:

, грн., (2.8)

де Qз - загальна витрата пального, кг;

Вп - комплексна вартість 1-го кг пального, грн.

Оп = ( 0,05 · 468 + 468 ) · 3,4 = 1670.76грн.;

Графа 21. «Всього грошових затрат, грн.» - визначаємо за формулою:

,грн., (2.9)

Оз = 24,43 + 257,67 + 228,28 + 1670,76 = 2181,14грн.;

Графа 22. «На одиницю роботи, грн.» - визначаємо за формулою:

, грн./га, (2.10)

Ога = 2181,14 / 104 = 20,97грн./га;

2.5 Розрахунок потреби в паливно-мастильних матеріалах

Розрахунок потреби палива виконується для тракторів та комбайнів кожної марки окремо, виходячи з обсягу робіт у фізичних одиницях і норм витрати палива на одиницю роботи ( гектар, тону, - кілометр).

Такі розрахунки були виконані в табл.. 6 у графі 18. сума графи 18 табл. 6 є потребою основного палива для виконання запланованого обсягу робіт тракторами і комбайнами усіх марок становить 68979 кг.

Згідно з виконаними раніше розрахунками (табл.. 6) потреба основного палива для тракторів і комбайнів становить:

ЮМЗ-6Л -7174 кг;

Т - 150 К - 12600 кг;

John Deere-9570 STS- 2160 кг;

До витрати основного палива необхідно додати витрати на холості переїзди тракторів та комбайнів, переміщення сільськогосподарських машин з поля на поле тощо. Ці витрати встановлюють в межах 3..5% від витрат на виконання операцій. Для розрахунку беремо середнє значення (4%).

Визначаємо загальну потребу основного палива за марками, кг:

Для ЮМЗ-6Л Qз = 7174 + 7174*4 / 100 = 574;

Для Т - 150 К Qз = 12600 + 12600*4 /100 = 1004;

Для John Deere-9570 STS Qз = 2160 + 2160*4/100 = 173;

Пусковий бензин і мастильні матеріали визначають у процентному відношенні від загальної потреби основного палива. Розмір процентного відношення наводиться у нормативній літературі.

Розрахунки потреби пускового бензину і мастильних матеріалів зводимо до табл. 2.2.

Таблиця 2.2.- Потреба пускового бензину і мастильних матеріалів

Марка тракторів, комбайнів	Потреба основного палива	Моторне масло для дизельних двигунів	Моторне масло для карбюраторних двигунів	Трансмісійне масло	Консистентні масла
		Норма %	Потреба, кг	Норма %	Потреба, кг	Норма %	Потреба, кг	Норма %	Потреба , кг
МТЗ-80	12885	5,0	644,3	1,9	244,8	1,0	128,9	0,25	32,2
Т150К	33607	5,0	1680,4	1,0	336,1	0,3	100,8	0,3	100,8
John Deere	17638	5,0	882	1,0	176,4	1,0	176,4	0,7	123,5

Внаслідок того, що трактори та комбайни, які заплановано використовувати при вирощуванні озимої пшениці, експлуатуються в господарстві вже не перший рік і обкатку вже пройшли, розрахунок потреби нафтопродуктів для обкатки нових машин проводити немає необхідності.

3. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

3.1 Організація праці при виконанні сільськогосподарських робіт

Нині у сільському господарстві передбачено доцільним впровадження різних форм господарювання. Проте при будь-яких формах організації праці і господарювання на перше місце виступають науково - обґрунтовані системи і методи ефективної експлуатації машино - тракторного парку і машинних агрегатів.

Основною формою у господарствах, які направлені на виробництво озимої пшениці є виробнича бригада. Визначаючи оптимальний розмір бригади в кожному господарстві за основу беруть максимальний вихід продукції за одиницю площі при мінімальних затратах праці і ресурсів. За останні роки в господарствах почали застосовувати групову організацію праці, в основі якої лежить створення таких груп: передпосівного обробітку; приготування добрив; доставка насіння і заправка агрегату насінням і добривами; посіву озимої пшениці; збирання озимої пшениці та ін.

Механізовані групи працюють за принципом єдиного технологічного процесу по черзі на кожному полі сівозмін. На кожному полі повинні працювати одночасно 6 - 9 агрегатів. Це дає змогу одночасно одержувати рівномірні сходи і вчасно проводити до - і післязбиральний обробіток грунту.

Для своєчасного усунення неполадок в польових умовах і проведення ТО створюється група по технічному обслуговуванню агрегатів.

Наявність великої кількості технічних засобів на одному полі вимагає чіткої організації планування робіт по керуванню збирально - транспортним процесом. Для цього створюються диспетчерські служби. Суть організації загонів заключається в тому, що на основі оперативного управління процесами, оптимального співвідношення технічних засобів і своєчасного їх обслуговування, значно підвищується продуктивність машин.

3.2 Організація роботи агрегату в загінці

Скошування хлібів у валки. Заїхавши на загінку, підготовлену до скошування, регулюють робочі органи жатки у відповідності із характеристикою хлібостою.

Окружна швидкість планок мотовила повинна бути більша ніж поступальна швидкість жатки в 1,5...2 рази. По висоті мотовило встановлюють так, щоб планки захвачували стебла по їх центру тяжіння, або трохи вище, але не вдаряти по колосках.

Для покращення подачі стебел до ножа і укладання їх на транспортери жаток мотовило виносять вперед відносно ріжучого апарата: при збиранні високих і прямостоячих хлібів - на 60...70мм., низькорослих - на 20...50мм.

Регулювання молотильного апарату. Починають з встановлення середньої частоти обертання барабана, рекомендованої для обмолоту культури і її стану. Для комбайна Jon Deere-9570 STS рекомендується слідуючи межі частоти обертання молотильного барабана при збиранні пшениці - 230-1300об/ хв.

Молотильні зазори регулюється з кабіни оператора.

Після настройки комбайна на максимальну продуктивність при мінімально допустимих втратах зерна, необхідно продовжити збирання врожаю на вибраній швидкості.

Регулювання очистки. Ступінь очистки зернового вороха після соломотряса регулюють зміною повітряного потоку і величиною відкриття жалюзі решіт. Жалюзі верхнього решета відкривають на 1/2 , 1/3 (10...14мм), нижнього 1/3, 1/2 (7...10мм).

Відбиваючий щиток опускають у нижнє положення, встановлюють мінімальний нахил подовжувача. Після чого проїжджають 50...100м, зупиняють комбайн і контролюють роботу вентилятора.

Періодично оглядають і очищають поверхню стрясної дошки і решіт від налиплих бур'янів і остей, підтягують передні підвіски грохота і спостерігають за справністю механізму регулювання жалюзі решіт і подовжувача грохота.

Оскільки вологість хлібної маси на протязі дня змінюється, необхідно два рази на день перестроювати комбайн: в 12...13 годин - на збирання сухої і 17...18 годин - на збирання вологої хлібної маси.

Пряме комбайнування. Під'їхавши до поля, виконують попередні регулювання комбайна в залежності від характеристики хлібостою і умов роботи.

Регулюють жатку. При збиранні хлібів, урожайністю до 30 ц/га із співвідношенням зерна до соломи 1:1, зазори між спіралями шнека і днищем повинні складати 15...20мм. при збиранні високоврожайних довгостеблевих і зріджених хлібів, їх зменшують до 6...8мм.

При першому пробному проході важливо правильно вибрати швидкісний режим роботи комбайна, добиваючись мінімальних втрат при максимальній продуктивності. Після проїзду 50...100 м комбайн зупиняють і перевіряють якість його роботи. Якщо втрати вищі допустимих, швидкість руху зменшують. При необхідності виконують додаткові регулювання молотильного апарату і очистки.

3.3 Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегату

До основних техніко-економічних показників роботи агрегатe відносять змінну технічну продуктивність агрегатe, витрату палива і затрати праці на одиницю виконаної роботи.

Змінна продуктивність агрегату, га, визначається за формулою:

Wзм. = 0,1 Вр Vр Тр, (3.1)

де Вр - робоча ширина захвата агрегату, м;

Vр - робоча швидкість агрегату, км/год;

Тр - час роботи агрегату, год

Wзм. = 0,1•9•5,36•5.6 = 27,01

Робоча ширина захвату , м,

Вр = Вк•в , (3.2)

де Вк - конструктивна ширина захвату, м;

в - коефіцієнт використання ширини агрегату ( в = 0,96...0,98)

Вр = 9,1•0,98 = 9

Робоча швидкість агрегату, км/год ,

Vр = Vт (1 -b/100) (3.3)

Де Vт - технічна швидкість агрегату на відповідній передачі , км/год

b - буксування , % (John Deere-9570 STS)

Vр = 6• (1-10,6/100) = 5,36

Тривалість роботи агрегату , год

Тр = Т зм• фв , (3.4)

Де Тзм - тривалість зміни ( 7 год);

фв - коефіцієнт використання часу зміни (фв = 0,8)

Тр = 7 • 0.8 =5,6

Витрати палива на 1 га обробленої площі, км/га

Gн.га = ( Gр Тр + Gх Тх + Gо То)/ Wзм, (3.5)

де Gp,Gx,Go - годинні витрати палива під час роботи під навантаженням, на холостому ходу і при зупинках, кг/год

Тр,Тх,То - час затрачений на виконання роботи, холостого ходу і зупинки агрегату на протязі зміни.

Затрати праці на одиницю виконаної роботи, люд....