Узагальнення досвіду зі створення культур сосни звичайної на державному підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Структура та обсяг роботи. Магістерську роботу написано на ___ сторінках машинописного тексту. Вона містить вступ, 6 розділів, загальні висновки та пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел із ___ найменувань та додатки на ___ сторінках.

Мета роботи - узагальнення досвіду зі створення культур сосни звичайної на державному підприємстві «Черкаське лісове господарство».

ВСТУП

Роль і значення лісів у житті кожної людини надзвичайно велике і багатогранне. Ліси відіграють найважливішу роль у підтриманні природного сталого стану біосфери. Необхідність збереження лісу зобов'язує надавати особливого значення питанням охорони, раціонального використання та відновлення лісових багатств [10].

Сьогодні під впливом різноманітних антропогенних чинників порушився породний склад лісів, змінилася їх вікова структура у масштабах всієї планети. Лише за історичний період площа лісів Землі зменшилась майже на 65%, а в Україні за останні 500 років - утричі. Як свідчать дослідження, такі негативні явища і процеси, як ерозія ґрунтів, зсуви, повені тощо, спричиняються значним зниженням лісистості впродовж двох-трьох останніх сторіч. Зведення лісів призводить до зміни теплового балансу планети і руху повітря, а в результаті змінюються клімат і склад атмосфери. Тому раціональне та всебічне їх використання в умовах науково-технічного прогресу вимагає застосування такої науково обґрунтованої системи господарства, яка забезпечила б оптимальне співвідношення між рубками та збереженням корисних властивостей лісів [10].

В Україні, де лісистість становить 15,6%, проблема збільшення лісів досить актуальна. Цей показник найнижчий у Європі (оптимальна лісистість повинна становити мінімум 20%). Сприятливими ґрунтовими та кліматичними умовами України пояснюється формування лісів найрізноманітнішого складу. Тут налічується понад 25 хвойних і листяних порід, які займають панівне становище у лісостанах. Зріджений, малоцінний ліс не виконує повною мірою санітарно-гігієнічних функцій, тому в нових умовах необхідно передбачити створення високопродуктивних і біологічно стійких лісів на значних площах, збільшення зелених зон навколо міст та промислових центрів, розширення мережі біосферних заповідників, національних природних парків, заказників тощо [24].

Для підвищення показника лісистості, збереження біорізноманіття, розширення лісоресурсного і екологічного потенціалу України необхідно прискорити залісення усіх зрубів і невкритих лісом площ, непридатних для сільськогосподарського використання земель, крутосхилів, яружно-балкових систем і пісків на площі близько 8 млн. га.

Актуальність теми обумовлена застосуванням таких раціональних прийомів у створенні штучних деревостанів, які б дозволили дати народному господарству насадження, що характеризуються успішним ростом, якісним виконанням ними екологічних функцій, та отриманням високопродуктивної, кількісної і господарсько - цінної продукції.

Об'єкт дослідження - лісові культури сосни звичайної у ДП «Черкаське лісове господарство».

Предмет дослідження - удосконалення способів створення та вирощування лісових культур сосни звичайної.

Методи досліджень - при виконанні досліджень використано лісівничо-таксаційні методи, а при обробці дослідних даних - математико-статистичні методи.

Практичне значення одержаних результатів - узагальнено досвід зі створення культур сосни звичайної на підприємстві та загалом по обласному управлінню.

Особистий внесок. Автор здійснив аналіз літератури, обрав тематику і визначив завдання дослідження, опрацював необхідний матеріал та здійснив його обробку. Самостійно сформулював висновки і практичні рекомендації, оформив і написав усі розділи дипломної роботи.

Публікації. Мотуз В.М. Типологія лісів Лісостепу / В.М. Мотуз // Збірник студентських наукових праць : матер. Всеукр. студ. наук. конф. присв. 215-річчю від дня народження О.Д. Нордмана, 25 квіт., 2018 р. - Умань - С. 39-41.

Мета роботи - узагальнення досвіду зі створення культур сосни звичайної на державному підприємстві «Черкаське лісове господарство».

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІЙ СТАН РОБІТ ЗІ СТВОРЕННЯ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В УКРАЇНІ

1.1 Історія та сучасний стан лісокультурної справи в Україні

В Україні лісокультурна справа як окремий лісівничий напрямок виникла в першій половині XIX століття. У цей час вирубування лісів в малолісних регіонах, обезліснення земель для використання їх як сільськогосподарські угіддя та пасовища призвело до вагомих екологічних змін довкілля та ерозії ґрунтів, утворення сипучих пісків, появи нехарактерних для нашого регіону тривалих посух і суховіїв. З перших, хто розпочав роботи з створення штучних лісових насаджень в Україні, були знані землевласники та любителі природи В.Я. Ломіковський, І.Я. Данилевський, В.П. Скаржинський та інші. Вагоме значення у накопичені досвіду з лісорозведення і штучного лісовідновлення відіграли державні степові лісництва (Велико-Анадольське, Бердянське та інші). Після реформи проведеної в 1861 році знищення лісів набуло більш масового характеру, що підтвердила і спеціальна урядова комісія [12].

Наприкінці XIX, початку ХХ століття в Україні активізуються лісівничі дослідження, які дозволили за короткий період часу розробити наукові основи вітчизняної лісокультурної справи, фундаторами якої були видатні діячі лісівництва Г.М. Висоцький, Г.Ф. Морозов, В.Д. Огієвський, А.П. Тольський та інші. Саме у цей час, у лісокультурну практику, було впроваджено «коридорний метод» відновлення дібров (А.П. Молчанов) та спосіб «густої культури дуба місцями» (В.Д. Огієвський), які ввійшли до класики штучного лісовідновлення і не втратили своєї актуальності і сьогодні. До досягнень лісокультурної науки і практики цього періоду можна віднести розроблені та вперше запроваджені: способи змішування дерев у рядах (Ф.Ф. Тихонов); шахове змішування деревних рослин в культурах (Ю.А. Леман); типи лісових культур - деревно-тіньовий (Н.Я. Дахнов) та деревно-кущовий (Г.М. Висоцький). Всього в Україні, до 1917 року було створено 341 тис га лісових культур, із-них 153 тис га у державних лісах. Незважаючи на збільшення обсягів лісокультурних робіт, лісистість України, упродовж 1861-1914 рр. зменшилась з 14,2 до 9,8% [12]. Зміна лісистості в Україні впродовж періоду часу з 1696 по 1914 роки наведено в таблиці 1.1.

сосна звичайний лісорослинний таксаційний

Таблиця 1.1

Зміни у відсотку лісистості території України впродовж 1696-1914 рр.

Губернії	Лісистість, в %
	1696 р.	1796 р.	1861 р.	1887 р.	1914 р.
Волинська	-	43,7	40,5	23,4	25,4
Катеринославська	-	1,7	1,5	2,1	3,7
Київська	30,1	24,5	23,8	18,2	15,1
Подільська	-	14,5	14,2	11,7	9,5
Полтавська	25,6	17,2	8,5	5,9	5,0
Таврійська	-	6,0	5,5	4,8	5,3
Харківська	20,5	11,5	12,4	9,5	8,1
Херсонська	-	1,6	1,4	1,2	1,7
Чернігівська	35,5	24,7	19,3	21,0	14,9
Середня	-	16,2	14,2	10,7	9,8

Більшість лісових ділянок після 1917 року перейшли до державної власності, а лісокультурні роботи стали виконуватись на планових засадах. За проміжок часу з 1922 по 1997 роки, лісових культур різного цільового призначення було створено на площі понад 7,4 млн. га, що у 2 рази перевищує площі зрубаних лісів за даний період часу [12].

Післявоєнні роки в Україні ознаменувалися вагомим збільшенням обсягів створення лісів. Так п'ятирічка 1949-1953 рр. була рекордною для України - лісовідновлення в країні дуло проведено на площі 236 тис. га. Після цього обсяги створення культур почали стабільно зменшуватися. Дане зменшення спостерігалось до 90-х років ХХ століття. Так обсяги відновлення лісів зменшилась з 236 до 38 тис. га. Починаючи з середини 90-х років темпи лісовідтворення почали збільшуватися [43].

Як уже зазначалось раніше, починаючи з 90-х років в Україні почалось збільшення стрімке збільшення обсягів лісовідтворення. Дане збільшення обґрунтовувалося необхідність доведення лісистості країни до оптимального рівня.

Загалом за останні 40 років площа лісів в України збільшилась на 2,3 млн. га, тобто на 31,6%.

Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна (Pinus sylvestris L.), дуб (Quercus robur), бук (Fagus silvatica), ялина (Рісеа abies), береза (Betula pendula), вільха (Alnus glutinosa), ясен (Fraxinus excelsior), граб (Carpinus betulus), ялиця (Abies alba). Хвойні насадження займають 42% загальної площі, зокрема сосна -- 33%. Твердолистяні насадження становлять 43%, зокрема дуб і бук -- 32% [46].

Останні роки для лісової галузі ознаменувалися України різким збільшенням обсягів відтворення лісів. Нині основне завдання, що стоїть перед лісівників нашої країни - досягнення оптимального показника лісистості території.

У підпорядкуванні підприємств Держлісагенства України знаходиться 7080 тис. га лісового фонду, з них 6056.9 тис.га - вкриті лісом ділянки, серед яких на лісові культури приходиться 3022.1 тис.га, або 49.9%. Площа лісових культур в лісовому фонді з 1961 року по 1996 збільшилася на 1661.1 тис.га, тобто з 20% до 50% [45].

В Українському Поліссі 58% площі сосни штучного походження. Серед насаджень дуба звичайного - 40% лісових культур і 18% поросльових насаджень. Як у соснових так і в дубових насадженнях до 50 років лісові культури значно переважають по площі природні древостани, що свідчить про проведені великі обсяги відтворення лісів за останні 50 років.

У Лісостепу 56% дубових деревостанів штучного і 25% порослевого походження. Штучні насадження дуба переважають до 7 класу віку, причому їх частка в перших 4 класах сягає 90% і вище. Як у Лесостепу, так і в Поліссі доля поросльового дуба максимальна у деревостанах 6-8 класів віку. Соснові насадження Лесостепу в переважній більшості штучні.

У лісовому фонді Північного Степу 47% деревостанів дуба штучного і 47% поросльового походження. Культури переважають у 1 - 5 класах віку, причому в насадженнях до 30 років їх частка становить 94%. Соснові насадження на 91%, а акацієві на 97% рукотворні.

У лісах Південного Степу серед усіх головних лісоутворюючих порід більшість є насадженнями штучного походження. Найбільша їх частка характерна для сосни (99%), дуба (88.8%) і акації (89.8%). У Гірському Криму дубові ліси на 98.8% поросльового походження, сосна на 72.2% природного походження, бук поросльовий на 64.6%, граб і ясен - на 94% [45].

У лісовому фонді Українських Карпат ялина на 67.4% природного походження. Однак культури переважають в перших 4-х класах віку. Насадження бука на 96.4% природного походження, проте серед молодняків 1-2 класів віку значна доля культур. Дубові насадження на 62.7% природного походження. Культури дуба переважають в лісовому фонді 1-4 класів віку. Рисунок 1.2 та 1.3 дає загальне уявлення про частку «антропогенних лісів» (штучних лісів), до яких ми відносимо поросльові деревостани і лісові культури, у лісовому фонді областей України.

1.2 Сосна звичайна як основна лісотвірна порода району досліджень

Величезне соціальне значення борових пристепових лісових ценозів привертало увагу багатьох науковців і виробничників різних напрямків. Цим насадженням присвятили свої праці В.Я. Гурський, Л. Яновський, З.С. Головянко, П.П. Ізюмський, М.А. Альбицький, Т.Т. Говорова, П.С. Пастернак, Г.І. Редько, В.П. Шлапак, І.М. Патлай, М.І. Гордієнко, П.І. Мороз та інші дослідники та практики.

Штучні ліси в пристепових борах України почав створювати з власної ініціативи в 1804 році Зміївський поміщик, мисливець а пізніше відомий лісівник І.Я. Данилевський.

Після відвідання в 1802 році в брянських лісах знайомого мисливця і лісівника Надіїна, І.Я. Данилевськийй вирішив створити на пісках Сіверського Дінця, що не використовувалися в сільському господарстві, сосновий ліс. Із заготовлених брянських лісах шишок сосни було одержано насіння, яке висівали на попередніх закріплених шелюгою пісках. За «відмінну працю і старанність, для загального добра виявлені, в розвідку лісу на пустих місцях» Данилевського в1918р. нагороджено найвищою відзнакою-орденом Святого Володимира [44].

Після смерті Данилевського в 1833 р. справу лісорозведення продовжив його син. Який з 1840 по1859 рр. створив понад 200 га культур сосни за що Міністерство державного майна Росії в 1859 р. нагородило його Малою Золотою медаллю. Соснові насадження І.І. Данилевський на піщаних терасах Сіверського Дінця входять тепер до Балаклієвського держлісгоспу, що поблизу Ізюмського бору. Ізюмівський сосновий бір, розташований в східній частині лісостепової зони України, після створення в місті Харків Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агромеліорації та зосередження в ньому великого наукового потенціалу, став об'єктом глибокого вивчення і полігоном для розробки, перевірки та впровадження в виробництво багатьох теоретичних і практичних висновків учених-лісівників. Добре відоме ім'я лісівника і агромеліоратора професора Гурського, одного з піонерів організації лісових культур на Харківщині. Під його керівництвом у Полтавській і Харківській губерніях до 1918 року було створено понад 4 тис. га. соснових культур. Після 1948 року розпочали планово створювати були захисні лісосмуги, заліснювати невикористовувані в сільськогосподарському виробництві піски, яри і балки, центром генерації і розроблення нових досконаліших технологій , створення лісових культур в Україні став УкрНДІГА. Великий внесок у опрацювання способів підготовки ґрунту під культури сосни на не задернілих пісках, що дало змогу успішно заліснити десятки тисяч га. внесли І.М. Гловчанський, Виноградов, Торопогрицький.

У пристепових борах культури почали створювати, всередині минулого століття. Заліснювали окремі пустирі і галявини, а зруби здебільшого залишали. Передпосадкова підготовка ґрунту полягала в суцільній зяблевій оранці і весняному боронуванні. У місцях з пеньками і групами підросту й порослі орали смугами. Пізніше у зв'язку із збільшенням незадовільно відновлених природним шляхом зрубів їх почали передавати місцевому населенню для заготівлі дров і осмолу з наступним двох- трьохрічним використанням для посіву і висаджування сільськогосподарських культур. Передпосадкова підготовка ґрунту на площах, що виходили з сільськогосподарського вжитку полягала в нарізуванні кінним плугом борозен. Обсяги робіт були невеликі проте у борах збереглися культури сосни того часу 100-115-річного віку, які характеризуються високою повнотою і класом бонітету.

Перші культури у Черкаському бору створив лісничий Шлейснер, висіванням насіння сосни на площі 4,5 га. В 1832р. Протягом 1846-1847 рр. було заліснено 59 га., у тому числі сіянцями на площі 22 га. У 1849 р. ревізія лісовпорядження Черкаського бору рекомендувала надавати перевагу висаджуванню сіянців на постійне місце. Так до 1900 року культури створено на площі 787 га. З 1901-1910рр. - 829 га, з 1911-1917рр. - 437 га. За період з 1931 по 1940 роки площа насаджень зросла до 2846 га., а з1941-1950 рр. до 4287 га. Корінним поворотом і історії лісокультурної справи в Черкаському бору було створено в 50-х роках Черкаської лісозахисної станції. Відтоді почали широко застосовувати суцільний механізований обробіток ґрунту під культури, механізовані висаджування рослин і догляд за лісом.

На рівень ведення господарства в Черкаському бору великий вплив справило функціонування період 1889-1936 рр. в селі Руська Поляна Черкаської лісової школи, чимало випускників якої успішно працювали в бору на різних посадах, піднімали господарську діяльність на належний рівень.

Черкаський бір -- один з добре відомих пристепових борів, найбільший в Україні сосновий масив природного походження, який зберігся на південній межі сосни звичайної. Його площа 28,5 тис. га, а разом з Ірдинським болотом та Мошногірським кряжем площа складає 41,7 тис. га. На початку XIX ст. Черкаський бір мав назву «Лісова дача» і був приписаний до військових поселень Катеринославської і Херсонської губерній. Південно-західна частина бору виділялась для потреб Чорноморського флоту і мала назву «Корабельний гай». Лісові насадження Черкаського бору мають надзвичайно велике природоохоронне значення. Покриваючи древні піщані тераси в минулому лівого берега, вони запобігають руху та здуванню пісків, а також змиву та розмиву ґрунтів. Ліси прибережної смуги регулюють поверхневий стік атмосферної вологи, захищають береги найбільшого в Дніпровському каскаді Кременчуцького водосховища від розмивання. Вони покращують мікроклімат прилеглих територій, сприяють збереженню малих рік та підвищенню врожаїв сільськогосподарських культур. Крім виконання природоохоронних та рекреаційних функцій, Черкаський бір є джерелом лікарської сировини, служить базою розвитку бджільництва, має велике ландшафтно-архітектурне та естетичне значення [44]. Схема розміщення бору наведена на рисунку 1.1.



Рис. 1.1. Розташування Черкаського бору

З дерев тут переважає сосна звичайна, як і всюди в Черкаському борі (до 65% від усіх деревних порід). Крім сосни тут ще росте дуб звичайний, клен ясенелистий, а в підліску -- глід кривочашечковий, бузина чорна, бузина червона. З трав'яних рослин найпоширеніші: чистотіл, розрив-трава, орляк звичайний, пирій, костриця лучна, підмаренник справжній, суниці лісові, нечуй-вітер волохатий, перстач сріблястий, деревій звичайний. Всього флора налічує 65 видів.

Рельєф тут переважно рівний з невеликими піщаними горбами та пониженнями. Великих тварин біля міста немає. Є білки. З птахів -- жовтобровий та весняний вівчарики, зяблики, велика синиця, сіра сова, багато дятлів (великий, строкатий).

Ґрунти -- бідні дерново-слабопідзолисті, які й є найбільш сприятливими для соснових та дубово-соснових лісів. Якщо ж взяти весь Черкаський бір, то в ньому також переважають соснові і дубово-соснові ліси, що мають дво- і чотириярусну будову. Перший, висотою -- 24--28 м, ярус --сосна звичайна. Другий ярус -- 15--20 м -- дуб черешчатий, граб звичайний, рідше -- береза поникла. Чагарниковий ярус в більшості не розвивається, однак місцями досягає висоти два метри. На місці пожеж проростає бузина чорна. У складі підліску -- бузина червона, клен татарський, горобина звичайна. Із більш низьких чагарників -- зіновать руська, дрік красильний. Трав'яний покрив складають світлолюбиві види: куничник наземний, польовиця тонка, орляк звичайний, конвалія травнева. Іноді тут зустрічається й рідкісний вид -- вовчі ягоди пахучі. Звичайними видами є сон-трава чорніюча, дзвоники круглолисті, дібровник звичайний, перстач піщаний та сріблястий, віхолка гілляста, герань криваво-червона, гвоздика дельтовидна, чебрець дніпровський, ковила дніпровська, іноді -- верес звичайний, зимолюбка зонтична. В Черкаському бору переважають ліси, які складаються з дуба черешчатого, сосни, граба звичайного, клена гостролистого, липи серцелистої та берези пониклої. Всього флора Черкаського бору нараховує близько 800 видів вищих рослин, з яких 18 занесено до Червоної книги України. Це: любка дволиста, зозулець болотянець, сон чорніючий, сльози яйцелисті, цибуля ведмежа, булатка червона, ковила дніпровська, підсніжник звичайний, папороть лісова.

1.3 Стан лісокультурної справи в Черкаському обласному управлінні лісового і мисливського господарства

В обласному управлінні вже котрі роки першочерговими та найважливішими залишається питання лісовідновлення, створення лісових насаджень в обсягах, що перевищують зруби, покращення їх якісного складу і продуктивності. Обсяги посадок лісу повинні з року в рік зростати - лише за цієї умови на Черкащині можна буде поступово досягнути оптимального рівня лісистості, який для лісостепової зони, згідно наукових обґрунтувань, повинен становити 16-18%.

Незважаючи на всі труднощі, що поставали перед підприємствами управління вони виконали всі заплановані лісокультурні заходи на рік.

Так відтворено лісів було проведено на площі 1604 га (105% плану), в тому числі створено нових лісів на площі 319,8 га (91,4% плану).

Рис. 1.2. Лісові культури сосни звичайної в ДП «Черкаське ЛГ»

Щороку в лісгоспах управління проводять посадку лісу. Обсяги лісовідновлення та лісорозведення в розрізі підприємств області наведено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Обсяги відтворення лісів підприємствами Черкаського ОУЛіМГ, га

З діаграми видно, що найбільше лісових культур створюється наступними підприємствами: Смілянське - 202,7 га, Черкаське - 198,4 га, Кам'янське - 192,1 га. Найменше ж лісових культур створюють в Канівському - 89,4, К.-Шевченківському - 133,8 та Лисянському лісгоспах - 137,2 га.

Обсяги проведених робіт із обробітку ґрунту для створення лісових культур в наступному році перевиконано на 31%. Всього по обласному управлінню підготовлено 527 га земель для створення лісових культур. Фактичні дані в розрізі лісгоспів управління по обробітку ґрунту наведено на рисунку 1.4.

Рис. 1.4 Фактичні обсяги обробітку ґрунту під культури наступного року підприємствами Черкаського ОУЛіМГ, га

Найбільше обробили ґрунту під лісові культури наступного року в Черкаському, Звенигородському та Уманському лісгоспах (відповідно 89,4, 85,0 та 82,2 га). Найменші ж площі - в Кам'янському, Лисянському та К.-Шевченківському (7,4, 30,8 та 34,6 га відповідно).

Для забезпечення підприємств Черкаського ОУЛіМГ садивним матеріалом робіт з відтворення лісів щороку проводиться заготівля лісового насіння багатьох деревних лісових порід. У Черкаському ОУЛіМГ є високорозвинутою лісонасіннєва справа. За минулий рік заготовлено майже 98740 кг лісового насіння, що на 59,9% перевищує планову потребу підприємств області з даного показника.

Основною ознакою ефективності ведення лісового насінництва в області є така обставина як те, що з 98 тон заготовленого по підприємствам управління насіння лише майже 7 тонн зібрано з об'єктів постійної лісонасіннєвої бази (лiсонасiневi плантацiї, генетичнi резервати, постiйнi лiсонасiневi дiлянки, плюсовi насадження та дерева).

Загалом 6,6 тонн зібрано з дубових плантацій і 43 кг насіння було зібрано з лісонасіннєвої плантації сосни І-го порядку (покращене насіння, рис.1.5), а з плантацій інших деревних порід збір насіння не проводився взагалі. У майбутньому працівники підприємств управління мають більше привертати увагу лісовому насінництву та повинні більш ефективно використовувати наявні в області лісонасіннєві об'єкти.

Для забезпечення робіт зі створення лісових насаджень в структурі управління діє 53 розсадника загальною площею понад 230 га. З 230 га розсадників під посівом знаходиться 28 га, 17 га під саджанцями та понад 100 під плантаціями. З загальної площі 0,38 га мають власні зрошувальні системи. На розсадниках управління знаходиться 32 теплиці загальною площею 119 га., з яких 3шт. - скляні з власним обігрівом.

На лісових розсадниках Черкаського ОУЛіМГ в рік вирощується понад 12 млн. шт. сіянців та 63 тис. шт. саджанців деревних та чагарникових порід.

В основному по управлінню в створювались насадження з головною породою сосна звичайна та дуб звичайний. Також сутттєва частина в культурах належить акації білій та горіху чорному. Культури акації створюються в основному при лісорозведенні на схилах ярів, а доля таких ділянок у лісовідтворювальному фонді досить вагома.

Більшість культур в управлінні створюється весною. Понад 90% лісових насаджень створюються саме в цей час. Основним способом створення лісових культур є ручна посадка (76% від загальної кількості). Механізавана посадка проводилась на 2,9% ділянок лісовідтворювального фонду, 12,8% - ручний посів і 0,6% - механізований посів.

Виходячи з всього вище сказаного можна зробити висновок, що лісокультурна справа в підприємствах Черкаського ОУЛіМГ є досить розвинутою. Лісівники області в силах виконувати всі поставлені перед ними завдання пов'язані з відтворенням лісів.

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Програма досліджень

Головним об'єктом дослідження випускної магістерської роботи було вивчення штучного відтворення лісів в ДП «Черкаське лісове господарство».

Пристепові бори до яких відноситься і Черкаський бір відносяться до інтрозональних природних лісових формацій. Вони виникли на бідних на поживні речовини і вологу дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах.

Пристепові бори виконують ґрунтозахисні, водоохоронні, водорегулюючі і санітарно-гігієнічні функції. Вони закріплюють піски, яри і балки, регулюють стік води, захищають від розмивання сільськогосподарські угіддя, фільтрують потоки талих і дощових вод, запобігають замуленню річок і водоймищ. Крім того лісові масиви, що прилягають до великих промислових центрів відіграють роль фільтрів, затримуючи шкідливі промислові викиди в атмосферу.

Перші лісові культури в Черкаському борі були створені в 1832 році. Упродовж більш як півтора століття під час створення штучних насаджень зазнавали змін способи розробки лісосік, підготовки ґрунту під лісові культури, започаткована густота культур, рубки догляду тощо.

Розробка лісосік змінювалась з розробки лісосік взимку, коли грунт замерзав, і деревину трелювали і вивозили кіньми або волами. В повоєнні часи лісосіки розробляли в теплу пору року, застосовуючи потужні механізми. Це спричиняло порушення сталої підстилки і верхніх шарів ґрунту, пошкодження і знищення самосіву і підросту. Вимушена мінералізація ґрунту під час розробки лісосік сприяла інтенсивному розростанню різних трав'яних рослин і переважно пирію повзучого.

Довгий час, зокрема позаминулому столітті, грунт під лісові культури готували вручну смугами, або прокладаючи кіньми борозни. Такий спосіб обробітку ґрунту майже не змінював умови для розвитку деревних рослин, оскільки не порушував будову генетичний горизонтів ґрунту. З шести десятих років минулого століття почався процес механізації підготовки ґрунту під лісові культури. Дана умова спричинила погіршення умов росту висаджених на постійну площу рослин внаслідок пошкодження верхніх горизонтів ґрунту.

У позаминулому столітті і в першій половині минулого, створюючи культури сосни на всіх категоріях лісокультурних площ ряди розміщували через 2,1 м.

За ґрунтом доглядали впродовж 3-4 років. Завдяки цьому загальне затінення гілок наставало в 5-6 річному віці культур. Не було задерніння ґрунту. Саджанці інтенсивно очищались від гілок і формувалися мало збіжисті стовбури.

За останні десятиліття під час створення лісових культур сосни звичайної в усіх умовах місцезростання відстань між рядами збільшилась до 2,5-3,0 м. У культурах з широкими міжряддями дерева погано очищаються від гілок, внаслідок чого формуються збіжисті стовбури.

Механізоване розпущення ґрунту в широких міжряддях організовували до 8-10 річного віку. Тривалий механізований догляд у міжряддях супроводжувався пошкодженням і знищенням великої кількості коріння сосни, розташованого на глибині розпушення ґрунту. Після догляду за ґрунтом і до загального змикання крон у культурах на міжряддях інтенсивно розросталась трав'яна рослинність. Щоб запобігти оселенню трав'яних рослин у культурах, прискорити зімкнення крон і поліпшити очищення стовбурів від гілок, в останні роки в широкі міжряддя почали вводити додатково ряд деревних порід.

Природно, різноманітні заходи, які вживали фахівці лісового господарства для створення і вирощування лісових насаджень у пристепових борах, позитивно вплинули на біологічну стійкість, продуктивність деревостанів, вихід цінних сортиментів, ефективність меліоративних, кліматорегулюючих та інших функцій.

Дослідження мали ціль в проведенні аналізу створення лісових культур, створених різними технічними прийомами з аналізом впливу різноманітних природних і господарських факторів, обумовлених успішністю або невдачею зі створення культур, і встановлення в результаті такого порівняльного аналізу найбільш раціональних і відповідних даному типу лісу технічних прийомів штучного поновлення.

Оскільки завданням передбачено узагальнення досвіду зі створення лісових культур у ДП «Черкаське лісове господарство», в програму наших досліджень включено наступні питання:

1. Вивчення та аналіз лісокультурного фонду у господарстві.

2. Опрацювання літературних джерел по тематиці досліджень.

3. Вивчення особливостей створення та вирощування культур сосни звичайної у ДП «Черкаське ЛГ».

4. Узагальнення досвіду зі створення лісових культур в підприємстві.

2.2 Методика досліджень

При проведенні дослідження лісових культур необхідна сукупність застосування як методів обстеження, так і методів дослідження.

Дослідження лісових культур проводилися за методиками Кабранова та Гордієнка (1979).

При досліджування культур було закладено 10 тимчасових пробних площ. Пробні площі вибираються в найбільш характерних місцях досліджуваного біогеоценоза, з деревостаном найбільш однорідним по всім таксаційним показникам і по лісорослинних умов. Площі обмежуються візирами та стовпчиками. Кожна пробна площа прив'язується до квартального стовпа. Форма кожної пробної площі повинна бути прямокутною, з максимальним відношенням сторін 2:5. Площадки слід закладати на відстані не менше 30 м від квартальних просік, доріг, границь і відкритих стін лісу. Для того щоб отримати достатньо точні результати дослідження, пробна площа повинна бути такого розміру, щоб на ній знаходилось не менше 200 дерев головного елементу лісу.

Опис об'єктів досліджень проведено у формі наступного зразка:

1. Місце знаходження культур: підприємство, лісництво, квартал, виділ.

2. Характеристика ділянки: рік створення, тип культур, лісокультурні догляди та ін..

3. Таксаційний опис деревостану: перелік ростучих дерев, визначення середньої висоти.

4. Опис природних умов на території об'єкта: роз положення, рельєф, експозиція, грунт, тип ґрунту, потужність гумусового горизонту, механічний, склад, глибина залягання ґрунтових вод; ґрунтовий покрив (підстилка - потужність, ступінь розкладу; живий надґрунтовий покрив, видовий склад; ступінь задерніння; тип лісу, тип лісо рослинних умов.

5. Історія створення культур

6. Опис теперішнього стану культур

7. Загальна оцінка культур з точки зору їх успішності

8. Особливі примітки відносно даної культури

Ділянки для досліджень добирались на основі таксаційного опису та книги обліку лісових культур. Ділянки підбирались таким чином, щоб кожна пробна пара площ різнилась між собою за однією ознакою (категорія лісокультурних площ, початкове розміщення лісокультурних посадкових місць тощо). Потім підібрані ділянки оцінювались в натурі з метою встановлення їх придатності до вивчення. Після огляду ділянок в культурах, що відповідають встановленим вимогам, закладались тимчасові пробні площі. Перелік дерев здійснювався за 2 сантиметровими ступенями товщини. Для кожної ступені товщини вимірювалось по 2-3 висоти за допомогою висотоміра. Розрахунок середніх висоти та діаметра проводиться методом добутків (Плохинський, 1961). Бонітет насаджень визначали за шкалою Орлова, а запас стовбурної деревини за сортиментними таблицями. Розмір пробної площі брався із розрахунку, щоб обміряна кількість дерев забезпечувала 5% точність визначення таксаційних показників.

Крім переліку для кожного елементу лісу з коефіцієнтом складу не менше 3, будують графік висот - криву, що показує залежність висоти дерева від діаметру його стовбура. Для цього необхідно виміряти висоту 10-15 ростучих дерев різних діаметрів кожного елементу лісу, вибраних у випадковому порядку.

На основі переліку і даних про об'єм стовбурів, визначених по діаметру і висоті, вираховують запас ростучого деревостану (м3/га) по породам.

РОЗДІЛ 3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ
ДП «ЧЕРКАСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ТА ОБ'ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Місцезнаходження і площа підприємства

Державне підприємство «Черкаське лісове господарство» засноване на державній власності, входить до складу Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Розміщене в центральній частині Черкаської області, на території Черкаського адміністративного округу.

Поштова адреса: 18035, м. Черкаси, Дахнівський мікрорайон, лісництво 11. Адміністративно-господарська структура та загальна площа лісгоспу наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Адміністративно-господарська структура та загальна площа ДП «Черкаське ЛГ»

Назва лісництва та місцезнаходження контор	Адміністративний район	Загальна площа, га
1. Білозірське с. Білозіря, кв. 214	Черкаський	4836
2. Дахнівське м. Черкаси, кв. 21	Черкаський	4586
3. Дубіївське с. Дубіївка, кв. 189	Черкаський	5512
4. Р.-Полянське с. Р.-Поляна, кв. 139	Черкаський	4950
5. Свидівське с. Свидівок, кв. 7	Черкаський	4113
6. Тасминське кв. 301	Черкаський	4277
7. Мошнівське с. Мошни, кв. 17	Черкаський	5083
8. Закревське кв. 42	Черкаський	3963
Разом		37320

ДП «Черкаське ЛГ» створене з метою організації ведення лісового господарства, включаючи питання охорони та захисту лісу, вирощування лісу та догляду за ним, охорони, відтворення і раціонального використання лісових ресурсів в лісовому фонді підприємства.

3.2 Організація території

ДП «Черкаське ЛГ» засноване на основі наказу по Міністерству лісового господарства від 31.10.1991 №133 на базі Черкаського держлісгоспу, заснованого в 1960 році на підставі Постанови Ради Міністрів УССР від 30.11.1959 року № 1834, який в свою чергу був заснований в 1929 році на базі лісів, які складали в минулому приватну власність.

Перше впорядкування лісів Черкаського бору було проведено 60-80 роках позаминулого століття. Перше післявоєнне лісовпорядкування проводилось в 1948 році, повторні 1962, 1972, 1982, 1992 роках. Попереднє лісовпорядкування було проведено Київською експедицією п/о «Укрпроект» по 1 розряду лісовпорядкування. При таксації лісу використовувалися спектразональні аерознімки 1:10000. Інвентаризація лісового фонду здійснювалась методом наземної таксації. Таксація насаджень проводилась окомірно з елементами вимірювальної і перелікованої таксації.

Оцінка якості лісових культур та природного поновлення здійснювалась у відповідності до галузевого стандарту, введеного в дію наказом Мінлісгоспу України №117 від 04.09.1992 року та інструкцією з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів, затвердженої Мінлісгоспом України 08.07.1997 р.

Товаризація експлуатаційного фонду проводилась по нормативам, поміщеним в довіднику «Нормативно-довідкові матеріали для таксації лісів України і Молдови» (1987). Для визначення класів бонітету насаджень використовувались бонітетні таблиці М. М. Орлова.

3.3 Природно-кліматичні умови

По лісорослинному районуванню територія розташування лісгоспу відноситься до лісостепової зони. Клімат району помірно-континентальний з відносно м'якою зимою і теплим сонячним літом. Характеристика кліматичних умов району, що впливають на ведення лісового господарства наводяться в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Кліматичні показники району розташування підприємства

№ п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Значення	Дата
1.	Температура повітря:
	Середньорічна	градус	7,5
	абсолютно максимальна	градус	37
	абсолютно мінімальна	градус	-35
2.	Кількість опадів за рік	мм	512
3.	Тривалість вегетативного періоду	днів	206
4.	Останні приморозки весною			21.04
5.	Перші приморозки восени			10.10
6.	Середня дата замерзання річок			15.12
7.	Середня дата початку наводку			25.03
8.	Сніговий покрив: потужність	см	13
9.	Глибина промерзання ґрунту	см	42
10.	Відносна вологість повітря	%	6,6

До кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносяться ранні приморозки та пізні заморозки.

В цілому кліматичні умови сприятливі для вирощування хвойних насаджень.

По характеру рельєфа територія підприємства представляє широку плоску рівнину, контур якої на півдні і заході представлений Ідрино-Тясминською низовиною з розвинутім мікрорельєфом, на півночі примкнута до долини Дніпра і Кременчуцького водосховища, яке входить в Дніпрово-Тясминський фізико-географічний район.

В геологічному відношенні територія лісгоспу відноситься до Українського кристалічного масиву, де поклади докембрійських кристалічних порід вкриті товстим шаром кори вивітрювання. Материнські породи характеризуються різноманітністю механічного складу, але переважають пісчані масиви алювіального походження на терасах рік, рідше зустрічаються лесовидні суглинки.

Самими поширеними ґрунтами є дернові і дерново-підзолисті, супісчані свіжі. Всі ліси підприємства віднесені до рівнин. Ерозійні процеси виражені слабо.

Територія лісгоспу розташована в басейні річки Дніпро. Рівень ґрунтових вод знаходиться в межах 1-3 м, в поймі до 10-20 м. По своїй вологості переважна частина ґрунтів відноситься до категорії свіжих. Грунти з надлишковою вологістю займають в цілому приблизно 10% території. Процеси заболочення мають обмежене розповсюдження у всіх лісництвах.

Гідромеліоративні роботи в лісах підприємства проводились одночасно з спорудженням Кременчуцького водосховища шляхом побудови захисних водовідвальних каналів 3-20 м і загальною протяжністю 32 км а Дахнівському і Свидівському лісництвах.

Практичного значення для лісового господарства ці канали не мають, а в окремих в окремих випадках наносять шкоду лісовому господарству, в результаті осушення прилеглих ділянок з високопродуктивними чорно вільховими деревостанами.

3.4 Характеристика лісового фонду

У лісовому фонді ДП «Черкаське ЛГ» переважають насадження сосни звичайної - 76%, дуба черешчатого - 12% та вільхи чорної - 7,2% різного віку (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Розподіл насаджень за віковими групами

Насадження	Площа, га	Відсоток
Хвойні	21409,2	100,0
молодняки	4776,2	22,3
середньовікові	12763,3	59,6
пристигаючі	1942,5	9,1
стиглі і перестійні	1927,2	9,0
Твердолистяні	8867,2	100,0
молодняки	1508,0	17,0
середньовікові	5570,4	62,8
пристигаючі	1179,2	13,3
стиглі і перестійні	609,6	6,9
М'яколистяні	3362,1	100,0
молодняки	731,8	21,8
середньовікові	2020,0	60,1
пристигаючі	353,6	10,5
стиглі і перестійні	256,7	7,6
Всього	33638,5	100,0
молодняки	7016,0	20,9
середньовікові	20353,7	60,5
пристигаючі	3475,3	10,3
стиглі і перестійні	2793,5	8,3

Розподіл насаджень по класам віку нерівномірний, що в свою чергу відобразилось на розподілу по віковим групам на даний період в лісовому фонді переважають середньовікові насадження - 20353,7 га або 60,5%, при нестачі пристигаючих - 3475,3 га або 10,3% і стиглих і перестійних 2793,5 га або 8,3%. По оптимальному розподілу молодняки повинні складати 30%, середньовікові 40%, пристигаючі і стиглі по 15%.

Поділ площі за категоріями ділянок наведений у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Поділ загальної площі лісового фонду за категоріями ділянок

Категорії земель	га	%
Площа земель лісового фонду постійного користування	25659,0	100
Лісові ділянки - всього	24343,9	95,0
в тому числі: вкриті лісовою рослинністю ділянки - разом	23111,7	90,3
В тому числі: лісові культури	8597,1	33,5
Незімкнуті лісові культури	393,6	1,5
Лісові розсадники, плантації	66,8	0,3
Не вкриті лісовою рослинністю ділянки разом	477,7	1,8
В тому числі: згарища, загиблі насадження	11,3
зруби	388,4	1,5
Галявини, пустирі	78,0	0,3
Лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви	294,1	1,1
Нелісові ділянки - всього	1315,1	5,0
В тому числі: рілля	71,8	0,3
сіножаті	333,5	1,3
пасовища	2,2
Багаторічні насадження	5,9
води	204,8	0,8
болота	594,7	2,3
Садиби, споруди	33,7	0,1
траси	59,6	0,2
Інші нелісові ділянки	8,9

Аналіз сучасного розподілу лісового фонду по категоріям ділянок дозволяє зробити висновок, що лісові ділянки в практичній діяльності ДП «Черкаське ЛГ» використовуються досить ефективно. Про це свідчить питома вага невкритих лісом ділянок (0,7%). Покриті лісом ділянки складають 94% від лісової площі. Невкриті лісом ділянки являють собою вирубки утворені в результаті рубок головного користування та суцільних санітарних рубок. Площі нелісових земель складають 6,9% від загальної площі або 1760 га. Поділ лісових насаджень в залежності від класу бонітету наведено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 Розподіл насаджень за класами бонітету, га

Переважаюча порода	Площа, га	1б і вище	1а	1	2	3	4	5
Сосна звичайна	19468,6	451,8	6963,9	9673,6	2106,2	257,3	15,8
Ялина європейська	13,9	1,0	3,5	7,4	1,3		0,7
Дуб звичайний	7637,0	6,4	302,0	2653,5	4226,7	413,8	31,3	3,3
Граб звичайний	159,8		4,2	26,3	100,7	28,6
Ясен звичайний	831,6	9,8	34,9	376,6	367,3	43,0
Клен гостролистий	51,8	2,6	4,2	27,1	16,4		1,5
Акація біла	13,8	2,3	0,7	8,4	0,9	1,5
Береза повисла	880,5	23,5	106,3	306,7	288,5	129,6	25,9
осика	52,6	6,3	18,4	22,1	3,8	2,0
Вільха чорна	2235,1	129,4	562,2	1017,8	411,0	107,5	0,8	6,4
Липа дрібнолиста	90,6	1,7	6,8	61,5	20,6
Тополя	28,0			6,0	17,0	5,0
Верба біла	59,3				8,0	39,4	14,2	5,7
Разом	33687,3	724,9	8812,6	15133,8	7797,3	1091,6	110,7	16,4

Насадження основних лісоутворюючих порід характеризуються І класом бонітету, що відповідає оптимальному по умовам місцезростання. По породах найбільш високо бонітетні соснові насадження - 1,3 клас бонітету. Насадження І класу бонітету складають 47% всіх насаджень ДП «Черкаське ЛГ». Розподіл лісових насаджень за повнотами наведений у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Розподіл лісових насаджень за повнотами, га

Переважаюча порода	Площа, га	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Сосна звичайна	19468,6	140	839	931	2470	9295	3940	1847	15
Ялина європейська	7,0				7
Дуб звичайний	3171			204	642	2325
Граб звичайний	19,0				13	6
Ясен звичайний	21			21
Клен гостролистий	8,0			8
Акація біла	4			4
Береза повисла	773			195	273	232	73
осика	39			5	16	18
Вільха чорна	1895			278	635	982
Липа дрібнолиста	17			12	5
Тополя	28				21	7
Верба біла	17		12	5
Разом		140	851	1663	4082	12865	4013	1847	12

Насадження основних лісоутворючих порід характеризуються середньою повнотою 0,67.

3.5 Аналіз господарської діяльності

Суть діяльності лісогосподарського підприємства - вирощування лісу. Цей процес вимагає значних сил та часу. Тому першочерговим за своєю значимістю залишається питання лісовідновлення, створення лісових насаджень в обсягах, що перевищують зруби, покращення якісного його складу і продуктивності. Обсяги посадки лісу повинні з року в рік зростати - лише за цієї умови можна буде поступово досягати оптимального рівня лісистості. Розширенню території лісових насаджень і відповідно збільшення відсотка лісистості території сприяє широке використання під заліснення малопродуктивних земель, виведених із сільськогосподарського користування - щороку приблизно площею 55 га.

Для реалізації завдань з лісорозведення в лісовому господарстві створена потужна виробнича база: в лісництвах функціонують 5 постійних розсадників, де щорічно вирощується 2,5 млн. шт. посадкового матеріалу головних та супутніх лісоутворюючих порід (сосна, дуб, липи, ясен, клен) та декоративних рослин (туї, ялівець, самшит, троянди тощо).

Велика увага фахівців підприємства приділяється заготівлі високоякісного насіння, яке є запорукою створення високопродуктивних насаджень. Для використовується лише насіння елітних дерев. У Дахнівському лісництві створена лісонасіннєва плантація сосни звичайної загальною площею 22 га., котра забезпечує якісним насіннєвим матеріалом підприємство.

Застосовується практика підготовки ґрунту під лісові культури поглибленим рихленням з одночасним внесенням мінеральних добрив. З метою покращення приживлюваності ті збереженості лісових культур в лісовідтворювальний процес впроваджується використання сучасних технологій вирощування садивного матеріалу.

Заготівля деревини в підприємстві залишається одним з головних видів лісокористування. Так за 2017 рік по ДП «Черкаське ЛГ» заготовлено від рубок головного користування та рубок догляду біля 104 тис. м3 деревини. Лісозаготівля ведеться з запровадженням природозберігаючих технологій з урахуванням сучасних вимог природо- і ресурсозбереження.

Структурні підрозділи, які займаються заготівлею і переробкою деревини, мають достатню технічну базу.

Підприємство виробляє широкий асортимент якісної і конкурентоспроможної продукції. Постійно нарощує обсяги промислового виробництва.

3.6 Лісівничо-таксаційна характеристика пробних площ

Пробна площа №1

Пробна площа розташована в кв.29 вид. 2 Дахнівського лісництва, насадження створено в 1985 році. Площа насадження 7,5 га.

Ділянка з хвилястим рельєфом. Грунт - свіжий, слабо задернілий. Живий надґрунтовий покрив в основному представлений наступними видами: медунка темна, костяниця.

Категорія лісокультурної площі - свіжий зруб.

Технологія створення лісових культур включала: тракторний обробіток ґрунту борознами через 2,0 м. Посадку здійснено весною 1985 року стандартними сіянцями сосни звичайної вирощеними в лісовому розсаднику лісництва, під меч Колесова. Схема розміщення садивних місць 2,0х0,5 м. Агротехнічний догляд за ґрунтом проводився на протязі 3 років: 1-ий рік - 5 доглядів; 2-ий рік - 4 догляди; 3-ий рік - 3 догляди. Доповнення лісових культур проводилось весною 1986 року в об'ємі - 20% і в 1987 році - 15%. Приживлюваність культур з урахуванням доповнення склала - 85%. Культури переведені у вкриту лісом площу в 1991 році. Тип ґрунту - супіщаний дерновопідзолистий. Тип лісорослинних умов - В2. Склад насадження - 10Сз.

Пробна площа №2

Пробна площа №2 розташована в кв. 27 вид. 4 Дахнівського лісництва, насадження створено в 1985 році. Площа насадження 4,7 га.

Ділянка з горбистим рельєфом. Грунт свіж...