РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ У ДП «ЧЕРКАСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

4.1 Основні типи лісових культур

Тип лісових культур - лісові культури, що характеризуються спільними особливостями: видом дерев і чагарників, головною породою, методом і способом створення, схемою змішування порід.

Теоретичною основою розроблених типів лісових культур являється лісова типологія Алексеєва-Погребняка-Воробйова. Вони побудовані з урахуванням природних зон, категорій лісокультурних площ, типів лісорослинних умов, можливостей максимальної механізації технологічних процесів. Рекомендовані варіанти типів лісових культур для переважаючих за цільовим призначенням штучних насаджень в рівнинних і гірських умовах в розрізі природних зон і прийнятого районування, наведені в «Настановах з відновлення лісів і лісорозведення», розроблених Українським ордена «Знак Пошани» науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького «УкрНДІЛГА», Українським науково-дослідним інститутом гірського лісництва ім. П.С.Пастернака «УкрНДІгірліс», відділом лісорозведення Держкомлісгоспу України за участю Українського центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства «Укрцентрокадриліс», Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» та державних лісогосподарських підприємств.

В ДП «Черкаське ЛГ» в середньому за рік створюється близько 200 га лісів. Відсоток культур з головною породою сосною звичайною з кожним роком збільшується. Так відсоток даних культур збільшився з 85 до 92%.

Культури на підприємстві створюються лише весною. За останні три роки 100% культур створювались лише весною. І всі культури за даний період створювалися з однаковим способом підготовки ґрунту - механізований борознами. По господарству культури створюються лише двома способами: ручним посівом та ручною посадкою. З кожним роком відсоток створюваних культур ручною посадкою зменшуються. Відсоток культур, що створювалися посівом за останні 3 роки збільшилися в три рази. Однак культури в підприємстві в основному створюються ручною посадкою стандартних сіянців.

В ДП «Черкаський лісгосп» є основний тип лісових культур сосни звичайної - деревний. На підприємстві в переважній більшості створюють змішані культури сосни з дубом. Дана ситуація є досить важливим фактором оскільки ще 20 років тому на підприємстві створювались чисті культури сосни звичайної. А враховуючи те, що переважаючим типом лісорослинних умов на ділянках лісовідтворювального фонду є умови В2 в яких корінними є насадження сосни звичайної з другим ярусом дуба звичайного.

Щодо схем розміщення посадкових місць, то в підприємстві культури сосни звичайної створюються з розміщенням 2,5х0,5. В основній більшості дані культури створюються з схемою змішування 8Сз2Дч або 4Сз1Дч, одинично створюються чисті культури сосни однак розміщення посадкових місць лишається тим же, що і при створенні змішаних культур.

Рис. 4.5 - Культури сосни звичайної в Дахнівському лісництві

Культури дуба звичайного створюються з розміщенням посадкових місць 4,0-5,0х0,5-1,0. Культури створюються переважно змішані за схемою 9Дз(ч)1Гч, супутньою породою в основному використовують горіх чорний або ж створюють чисті культури.

4.2 Особливості росту культур сосни звичайної у переважаючих типах лісорослинних умов та аналіз отриманих результатів

Сосна звичайна пристосована до різних умов існування і на будь-яких, крім засолених, ґрунтах. І якщо і лісовій зоні вона успішно росте на всіх ґрунтах, то в лісостеповій зоні для неї придатні пухкі піщані землі, що легко поглинають опади. Невипадково основні масиви сосни в Лісостепу України складаються з окремих острівних борів, розташованих на піщаних терасах річок.

Визначальним чинником її росту і продуктивності є вологість піщаних ґрунтів, зокрема в літній період, коли кількість опадів в окремі роки не компенсує витрати вологи на випаровування та транспірацію. Отже, застосування вологозберігаючої та ґрунтозахисної агротехніки під час підготовки ґрунту під лісові культури сосни в пристепових борах України потрібно приділяти належну увагу.

Основні експериментальні роботи з створення лісів в Черкаському борі були проведені в другій половині минулого століття. Саме в цей період біли створені насадження сосни з різними способами підготовки площі до посадки лісу. Лісівники застосовували обробіток ґрунту такий як борознами, плантажна оранка, смугами. Дані способи застосовувалися на різних площах лісовідтворювального фонду, а саме зруби (переважна більшість) та галявини.

Оскільки основний обсяг робіт із садіння лісів тоді (як і нині) проводився вручну під меч Колесова, то насадження створені в той час можна порівняти і зробити висновок про кращий спосіб передсадивного обробітку ґрунту. В ті часи створювались переважно чисті соснові культури з розміщенням садивних місць 2,0х0,5 м. Агротехнічні ручні догляди за ґрунтом проводились на протязі 3-4 років по мірі необхідності. Загальна кількість доглядів за ґрунтом складала 10-15.

Таксаційна характеристика пробних площ у віці 25 років наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Таксаційна характеристика 25-річних культур сосни звичайної, які зростають у свіжих суборах Дахнівського лісництва

Проаналізувавши дані таблиці можна стверджувати, що культури створені в умовах В2 ростуть досить продуктивно. Всі досліджувані насадження ростуть по Іа бонітету. Збереженість дерев найкраща на ділянці 2 (плантажна оранка). На ній збереглося 2900 дерев. Найменше дерев лишилося на ділянці №5 - суцільний обробіток на галявині. Дану обставину можна пояснити тим, що ділянка при залісненні не мала ознак лісового ценозу (на ній раніше не ріс ліс) і дуже розвинутий порівняно з іншими ділянками живий надгрунтовий покрив з наявними в ньому злаковими трав'яними рослинами. На інших ділянках в залежності від цієї злакових рослин мало і присутні типові індикатори даних лісорослинних умов. Через малу збереженість дерев на площі на 5 ділянці найменша повнота - 0,65. Найбільші повноти на ділянках з обробітком ґрунту борознами і плантажною оранкою. Найкращий ріст у висоту спостерігаються на ділянці, що підгодовувалася смугами. Найгірший на галявині з суцільним обробітком.

Також дослідження охоплювали 40-річні насадження сосни звичайної створені за допомогою різних способів обробітку ґрунту. Тут ситуація дещо відрізняється від тієї, що спостерігалась у 25-річних культурах. Тут в рості культури порівняно зрівнялись і розбіжності присутні лише в запасах, повнота і збереженості дерев на одному гектарі.

Таблиця 4.2 Таксаційна характеристика 40-річних чистих культур сосни звичайної у свіжих суборах Дахнівського лісництва

Як видно з даних наведених вище найкращим ростом відрізняються культури, що були підготовлені плантажною оранкою. Дані культури мають більший порівняно з іншими насадженнями середній діаметр та висоту, запас. Найкраща збереженість дерев спостерігається також на ділянці з плантажним обробітком ґрунту. Найгіршим ростом виділяються культури створені на ділянці з суцільним обробітком на галявині.

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ НА ПРИКЛАДІ РОЗСАДНИКА ДАХНІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА ДП «ЧЕРКАСЬКЕ ЛГ»

Сучасні тенденції економічного розвитку свідчать про те, що у ставленні до природи відбулися позитивні зрушення. Проте є підстави вважати, що в умовах переходу до ринкових відносин в Україні за останні роки відчутним є негативний, а точніше - суто споживацький вплив людини на лісові ресурси, що негативно відбивається на економіці, навколишньому природному середовищі та й на самій людині.

Новітні підходи господарювання обумовлюють нагальну необхідність оновлення системи оцінки ефективності ведення лісового господарства.

Заходи щодо ведення лісового господарства та маркетингу лісової продукції покликані сприяти оптимальному використанню різних лісових продуктів та їх переробці на місці, лісогосподарська діяльність повинна сприяти зменшенню відходів під час лісозаготівель та переробляння, не завдавати збитків іншим видам лісових ресурсів. Така діяльність має бути спрямована на закріплення та диверсифікацію місцевої економіки, з метою уникнення її залежності від одного виду лісової продукції.

Найпоширенішим у спеціалізованій економічній літературі є визначення економічного регулювання лісокористування В.Острошенка, який розглядає його як комплекс економічних заходів, спрямованих на захист лісових екосистем і збереження біорізноманіття [8]. Слід зазначити, що у даному визначенні сфера лісокористування дещо звужена і охоплює лише процеси охорони лісових екосистем і захисту біорізноманіття, хоча насправді цей процес є значно складнішим і, крім зазначених, охоплює також процеси лісовідновлення, лісорозведення, догляду за лісом, заготівлю усіх корисностей лісу, використання його ресурсів нематеріального походження, переробку цих ресурсів. Тому визначення економічного регулювання лісокористування, на нашу думку, повинно охоплювати усі можливі аспекти лісокористування, а також конкретизувати економічні інструменти та цільові орієнтири регуляторного впливу, характерні для лісоресурсної сфери та адаптовані до ринкових умов функціонування. Таким чином, під економічним регулюванням лісокористування слід розуміти сукупність цілеспрямованих дій держави та прояву ринкових законів, які базуються на використанні специфічних механізмів, важелів, методів та інструментів впливу на процеси лісокористування з метою отримання максимального еколого-економічного ефекту при збереженні принаймні на базовому рівні кількісних та якісних характеристик екосистеми лісу. Роль держави в лісовому секторі економіки полягає у виконанні чотирьох основних функцій: нормотворчої, наглядової, власника лісів і державної підтримки лісового комплексу. Перші дві функції виконуються державою не залежно від форм власності на ліси і вона виступає як суб'єкт вищого публічного права.

Тривалий час застосовувався такий підхід, коли ефектом вважалася різниця між поточними доходами і витратами, без врахування дійсного часу понесення витрат і отримання доходів. Тобто в результаті господарської діяльності лісогосподарських підприємств отримується продукція, яка, як виявляється не є наслідком понесених поточних витрат. Іншими словами, відбувалася втрата причинно-наслідкових зв'язків між колишніми витратами праці та створеного людиною капіталом на відновлення продуційних здатностей лісових екосистем і поточними доходами внаслідок реалізації на ринку частини вилученої біомаси [1].

На сьогоднішній день кожне лісогосподарське підприємство має різні шляхи отримання прибутку. Одним із них є реалізація вирощених у власному розсаднику саджанців. Тому у даному розділі наводимо економічну ефективність вирощування садивного матеріалу на прикладі розсадника Дахнівського лісництва.

На розсаднику вирощуються саджанці головних - сосни звичайної, сосни кримської. Супутніх порід - берези повислої, горіха чорного, клена польового. А також чагарників - карагани деревоподібної, ліщини звичайної, свидини білої.

План реалізації продукції розсадника наведений у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

План реалізації продукції розсадника Дахнівського лісництва

Сіввідношення прибутку із зазначеними вище затрата тами являє собою рентабельність. Рентабельність можна визначити як відношення певного прибутку до показника, рентабельність якого розраховується. Рентабельність характеризує рівень прибутковості; він більшою мірою ніж прибуток характеризує кінцеві результати діяльності підприємства. Рентабленість дозволяє зіставити ефективність роботи різних підприємств, прибутковість різних видів продукції тощо.

Рентабельність оцінюється, зазвичай, у відсотках, а у деяких випадках і у коефіцієнтах.

Після складання плану реалізації продукції і визначення суми прибутку від продажу сіянців лісових культур, ми провели економічну доцільність вирощування садивного матеріалу. За результатами обрахунків було побудовано графік рентабельності. (Рис. 5.1).

Рис. 5.1. Відсоток рентабельності садивного матеріалу в Дахнівському лісництві ДП "Черкаське лісове господарство"

З даного графіка видно, що підприємству найбільш вигідно вирощувати сосну кримську та клен польовий. Їх відсоток рентабельності становив відповідно 27,16% і 25,65%. Менш рентабельними виявились саджанці сосни звичайної - 15,26%, а також саджанці таких чагарників як карагана деревовидна та свидина біла - відповідно 19,78% та 19,34%. Найменш рентабельними були саджанці горіха чорного (2,33%), що пояснюється високими затратами на його вирощування.

Окрім рентабельності було проведено розрахунки залежності ціни збуту продукції до загальних витрат на її виробництво. Обсяги збуту продукції безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток та фінансовий стан підприємства. Розрахунки даних показників наведено на рисунку 5.2.

У контролі за виконанням плану реалізації продукції вирішальна роль належить своєчасній оплаті за розрахунками. Контроль за своєчасним оформленням платіжних розрахунків, передачу їх до банку та надходженням грошових коштів зазвичай покладено на фінансовий відділ.

Рис. 5.2 Залежність ціни збуту від витрат на вирощування садивного матеріалу в Дахнівському лісництві ДП "Черкаське лісове господарство"

За його відсутності на підприємстві ці контрольні функції виконує відділ збуту або бухгалтерія. Своєчасне надходження коштів за відвантаження покупцям продукцію повинно бути в центрі пильної уваги відповідальних за цю роботу.

Слід зазначити, що комп'ютеризація обліку щодо обсягів виробництва продукції, відвантаження її покупцям, надходження коштів за неї, оформлення платіжних документів та інших операцій значно спростила контроль за виконанням плану реалізації.

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА МОДЕЛЮВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЙ ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ У ДП «ЧЕРКАСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

Згідно ст. 1 Закону України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці»: Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Законодавче регулювання охорони праці охоплює розроблення і здійснення профілактичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов праці, що попереджують виробничий травматизм та професійні захворювання; прийняття загальних норм охорони праці, правил техніки безпеки і виробничої санітарії; створення сприятливих умов праці і забезпечення її охорони на діючих підприємствах в процесі виконання працівниками своїх трудових обов'язків; покращення та оздоровлення умов праці з участю самих трудових колективів; розробку додаткових заходів щодо охорони праці окремих категорій працюючих - жінок, неповнолітніх, осіб зі зниженою працездатністю тощо.

Охорона праці це система нормативно-законодавчих актів, правил, вимог і рекомендацій, а також соціально-економічних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на збереження здоров'я та працездатності людини у виробничому процесі [3].

Правила охорони праці для робітників лісової промисловості установлюють вимоги, що поширюються на суб'єкти господарювання, які здійснюють науково-дослідну діяльність, створюють лісові насадження та доглядають за ними, виконують лісовпорядкувальні та вишукувальні роботи, здійснюють захист лісів від шкідників, хвороб та пожеж, лісосічні, лісотранспортні та лісоскладські роботи, заготівлю живиці та пневого осмолу, лісопиляння та інше первинне перероблення заготовленої деревини, роботи в малій лісохімії [6].

В ДП «Черкаське лісове господарство» кількість працюючих перевищує 50 осіб, що потребує введення в штатний розпис посади інженера з охорони праці і формування комісії що відповідає за дотримання ОП.

Адміністративно-господарський контроль за станом виробничої санітарії, гігієни та охорони праці, а також за дотриманням техніки безпеки, покладений на комісію адміністративно-господарського контролю на чолі з інженером по ОП головним лісничим по ДП та лісничими по лісництвам.

Згідно типових положень НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», на підприємстві проводяться контроль з дотримання керівниками персоналом та робітниками правил з ОП.

За 2017 рік по підприємству було проведено 79 перевірок з охорони праці. З яких 18 провів директор, головний лісничий - 16, головний інженер - 13, головний спеціаліст з охорони праці - 31.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих умовах, працівникам видаються безкоштовно згідно встановлених норм спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, такі як рукавички та респіратори.

Норми спецодягу складені за виробничою ознакою і розраховані на застосування незалежно від профілю та відомчої належності підприємства. Практично це означає, що на будь-якому підприємстві може бути застосована не одна, а декілька галузевих норм і залежно від того, на якому виробництві зайнятий працівник, за тією нормою йому повинні видавати спецодяг. Спецодяг і спецвзуття, що видаються працівникам, повинні бути зручними в роботі, належної якості, відповідати вимогам державних стандартів і технічним умовам, розміру і зросту працівників.

Робітники підприємства повністю забезпечені засобами індивідуального захисту, що і свідчить таблиця 6.1.

Таблиця 6.1 Забезпечення працівників ДП «Черкаське ЛГ» спецодягом та засобами індивідуального захисту

Для санітарно-побутового забезпечення працівників на підприємствах повинні бути обладнані спеціальні приміщення відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 та Правил.

До складу санітарно-побутових приміщень мають включатись душові, гардеробні, умивальні, курильні, убиральні, місця для розміщення напівдушових, облаштування питного водопостачання, приміщення для обробляння, зберігання та видавання засобів індивідуального захисту [6].

У разі, якщо це не суперечить санітарно-технічним нормам, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних підприємств повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщень з вибухопожежонебезпечним виробництвом.

Основні показники санітарно-побутового забезпечення наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Санітарно-побутове забезпечення

В цілому по підприємству санітарно-побутова забезпеченість є доброю.

Під час виконання робіт, пов'язаних з лісогосподарським і лісопромисловим виробництвом, на працівника можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

Природні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

· складні рельєфні, гідрологічні і ґрунтові умови (круті схили, осипи, обвали, каменепади, селі, зсуви, карстові воронки, повені, рідкий мул, болота та втоплені в них предмети, гірські ріки і водостоки);

· зовнішні метеорологічні чинники (вітер, опади, гроза, сонячна радіація, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця, глибокий сніг на землі та сніг і ожеледь, що зависли на деревах, будівлях чи спорудах, тощо);

· небезпечні дерева під час їх самопадіння та дерева, що звалюються.

Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

· рухомі машини і мотоінструменти; рухомі частини виробничого устаткування; приведені в рух частини дерев; рухомі матеріали, вироби, деталі, заготовки та їх уламки, стружка; різальний інструмент; конструкції, які руйнуються;

· підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони, наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин ;

· підвищена чи знижена температура поверхні устаткування,

· підвищена чи знижена температура повітря робочої зони,

· матеріалів і заготовок;

· підвищена чи знижена вологість повітря;

· підвищений рівень шуму або вібрації на робочому місці;

· підвищена чи знижена рухомість повітря;

· електричний струм;

· підвищена чи знижена іонізація повітря;

· підвищений рівень іонізуючого випромінювання у робочій зоні;

· підвищений рівень статичної електрики;

· слизькість мокрих та обмерзлих поверхонь пересування;

· відсутність або нестача природного освітлення;

· гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях матеріалів, заготовок і деталей, інструменту і устаткування;

· розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

· отруйні і подразнювальні рослини, їх плоди та пилок;

· кліщі, інші комахи тощо;

· хижі звірі, отруйні плазуни, павуки (каракурти, тарантули),

· патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

· фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

· нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження) [6].

На основі усі вище наведених показників по підприємству, можна зробити наступні висновки з охорони праці:

1) Санітарно-побутові умови знаходяться на досить належному рівні. Гардеробними, умивальними та душовими підприємство забезпечене згідно вимог правил та нормативів. Однак не зважаючи на те, що на підприємстві працює 54 жінки кімнат особистої гігієни для них не влаштовано. Також відсутні приміщення для сушіння спецодягу.

2) Загалом по підприємству спостерігається 100% забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та спецодягом.

3) На підприємстві охороні праці приділяється належна увага, оскільки за останні 2 роки не сталося жодного нещасного випадку на виробництві.

Моделювання небезпечних ситуацій дає можливість розробити досконалу систему управління безпекою життєдіяльності виробництва, яка базується на оперативному пошуку виробничих небезпек, їх глибокому логічному аналізі і терміновому усуненні потенційних небезпек ще до їх виникнення.

При наявності цих умов може виникнути небезпечна дія (НД) контакт робітника з несправною розеткою або оголеним проводом, що може призвести до удару струмом та в деяких випадках призвести навіть до смерті.

НД - контакт з несправною розеткою або оголеним проводом;

НС - удар струмом

Рис. 6.1 Моделювання небезпечної ситуації під навності несправних розеток та оголених проводів

Для того щоб уникнути даної небезпечної ситуації, необхідно завжди перевіряти справність розеток та електроприладів. Ніколи не чіпати оголених проводів. У разі виявлення несправностей, необхідно терміново викликати фахівця та усунути вищенаведені несправності.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

За останні роки у ДП «Черкаське лісове господарство» створено понад 2000 гектарів лісових культур. 85% лісових культур на підприємстві створюються з головною породою - сосна звичайна. Основні обсяги лісових культур створювались у вологих суборах, де насадження сосни ростуть в основному по Іа класу бонітету. Основний обробіток ґрунту 100% здійснюється борознами механізовано. Дана обставина пояснюється з легкість і дешевизною даного обробітку ґрунту. Оскільки найкращим ростом згідно з дослідженнями відрізнялися культури створені на ділянці підготовленій з допомогою плантажної оранки.

Підготовка ґрунту під лісові культури створює сприятливі умови для росту сосни навіть в умовах обмежених можливостей для її існування.

Згідно досліджень дуже сприятливими для росту і розвитку є умови, що створюються при плантажній оранці. Даний обробіток поліпшує водно-фізичні властивості верхніх горизонтів ґрунту. Через що культури сосни відрізняються кращим ростом.

Суцільна оранка ґрунту, а також трелювання перед висаджуванням сосни на постійне місце супроводжується знищенням лісової підстилки і гумусового горизонту, що дуже негативно впливає на розвиток мікрофауни в верхніх горизонтах ґрунту (це дощові черв'яки, кліщі, тощо).

Аналізуючи вплив обробітку ґрунту на приживлюваність, збереженість і продуктивність можна зробити висновок, що досліджувані способи підготовки ґрунту на різних категоріях лісокультурних площ дають змогу успішно вести лісовідновлення на підприємстві. Однак при вибору конкретного способу слід опиратися на категорію лісокультурної площі, ґрунтовий покрив та ступінь зволоження ґрунту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

1. Лісовий кодекс України. - К.: Право, 2006. - 56 с.

2. Державна програма «Ліси України» на 2015 - 2020 роки. Проект Концепції Державної цільової програми розвитку лісового господарства України Затверджено Держлісагентством від 27 червня 2013 р. № 183.

3. Закон України «Про охорону праці» // Урядовий кур'єр, 2002. - № 46.

4. Концепція реформування та розвитку лісового господарства України // Лісовий і мисливський журнал, №4. - К.: Видавничий дім «ЕКО-інформ.» - 2005.

5. Правила відтворення лісів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року №303.

6. Правила з охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості. Затверджені Міністерством надзвичайних ситуацій від 13.07.2005., №119.

7. Наказ Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. №131 «Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України» / ДКЛГ України

8. Настанова з відновлення лісів та лісорозведення. - Український науково-дослідний інститут гірського лісництва ім. П.С.Пастернака. - К: 2006. - 275 с.

9. Настанови з лісового насінництва. - Харків : Харківське орендне поліграфічне підприємство, 1993. - 62 с.

10. Вакулюк П.Г. Лісовідновлення та лісорозведення в Україні : Монографія // П.Г. Вакулюк, В.І. Самоплавський. - Х. : Прапор, 2006. - 384 с.

11. Ведмідь М.М. Збільшення площ лісів в Україні: історія, стан та перспективи / М.М. Ведмідь // Лісовий і мисливський журнал. - 2006, № 2. -
С. 23-27.

12. Ведмідь М.М. Історія, сучасний стан та перспективи розвитку лісокультурної справи в Україні / М.М. Ведмідь, В.М. Маурер, Ф.М. Бровко Науковий вісник НАУ. - Вип.70. - К.: - 2004. С. 9-19.

13. Вільсон О.Г. Охорона праці. Навчально-методичний посібник / О.Г. Вільсон, Р.М. Тригуб - Х. : КНУБА і ХДТУБА, 2004. - 240 с.

14. Генсірук С.А. Ліси України / С.А. Генсірук // Наук. тов. ім. Шевченка, Укр. держ. лісотех. ун-т. - Львів, 2002. - 496 с.

15. Гордиенко М.И. Сосна обыкновенная, ее особенности, создание культур, производительность / М.И. Гордиенко, И.В. Шаблий, В.П. Шлапак. К. : Либідь, 1995. - 224 с.

16. Гордієнко М.І. Лісові культури рівнинної частини України; За ред. Гордієнка М.І. / М.І. Гордієнко, А.О. Бондар, В.О. Рибак, Н.М. Гордієнко - К. Урожай, 2007. - 680 с.: іл. - Бібліогр.: - с. 641-673.

17. Гордієнко М.І. Лісові культури / М.І. Гордієнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Маурер. - Львів : Вид-во «Камула», 2005. - 608 с.

18. Гордієнко М.І. Культури сосни звичайної в Україні / М.І. Гордієнко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В.О. Рибак, В.М. Маурер, С.Б. Ковалевський, Н.М. Гордієнко. - 2002. - 872 с.

19. Калинин Ф.Л. Технология микроклонального размножения растений / Ф.Л. Калинин, Г.П. Кушнир, В.В. Сарнацкая. - К. : Вид-во «Наук. Думка», 1992. - 267 с.

20. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення / М.І. Калінін. - Львів : Вид-во «Світ», 1994. - 296 с.

21. Кальной П.Г. Лесные культуры \ П.Г. Кальной, М.И. Гордиенко, Г.С. Корецький - К. : 1986. - 248 с.

22. Комков В.В., Моисеев Н.А. Оптимизация воспроизводства лесных ресурсов \ В.В. Комков, Н.А. Моисеев. - М. : Лесн. пром-сть, 1987. - 246 с.

23. Короткий довідник з лісового фонду України (за матеріалами чергового державного обліку лісів України станом на 01.01.96)/ Держ. ком. лісов. госп. України. - К., 1998. - 101 с.

24. Кравець П.В. Про гармонізацію законодавства з питань лісовідновлення в Україні / П.В. Кравець // Науковий вісник НАУ. - Вип.70. К.: - 2004. с. 19-23.

25. Маурер В.М. Теоретичні та технологічні основи відтворення лісів на засадах екологічно орієнтованого лісівництва / В.М. Маурер, М.І. Гордієнко, Ф.М. Бровко // Науково-методичні рекомендації. - К. : НУБіП України, 2008. 63 с.

26. Новосельцева А.И. Справочник по лесным питомникам / А.И. Новосельцева, Н.А. Смирнов. - М. : Изд-во «Лесн. пром-сть», 1983. - С. 58-59.

27. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1997. - 560 с.

28. Орлов А.Я. О роли сосущих корней древесных растений и обогащении почвы органическими веществами / А.Я. Орлов // Почвоведение. -1955 - №7. С. 14-19.

29. Пастернак П.С. Справочник лесовода / П.С. Пастернак, П.И. Молотков, И.Н. Патлай. - К. : Урожай, 1990. - 290 с.

30. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк - М. : Колос, 1968. - 398 с.

31. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : 1955. - 56 с.

32. Полончук Н.С. Чистые и смешанные культуры дуба в условиях свежей дубравы / Н.С. Полончук // Ботаника. - Минск, 1965. - С. 129-138.

33. Проект организации и развития лесного хозяйства Березновского лесхоззага - Березне, 1990. - 387 с.

34. Рахтиенко И.Н. Рост и взаимодействие корневых систем древесных растений / И.Н. Рахтиенко. - Минск : Издательство АН БССР, 1963. - 254 с.

35. Редько Г.И. Лесные культуры / Г.И. Редько, А.Р. Родин, И.В. Трещевский - М. : Лесн. Пром-сть, 1986. - 368 с.

36. Редько Г.Н. Лесные культуры в Бузулукском бору / Г.Н. Редько, В.М. Невзоров, А.А. Хиров. - Л.: РИОЛТА, 1985. - 88 с.

37. Савущик М., Полякова Л., Попков М. Щодо лісовідновлення та лісорозведення в Україні \/Лісовий і мисливський журнал - 2001. - №2.

38. Савущик М.П., Попков М.Ю. До проблеми оптимізації лісистості в Україні /Науковий вісник НАУ. Зб. наук. пр. - Вип. 70. - Лісові культури. - К.: НАУ. - 2004. - С. 30-37.

39. Самоплавський В. І., Вакулюк П. Г. Лісовідновлення і лісорозведення в рівнинних регіонах України. - Фастів: Поліфаст. - 1998. - 567 с.

40. Самоплавський В.І. Лісове господарство України на зламі тисячоліть Науковий вісник НАУ. Зб. наук. пр. - Вип. 25. - Лісовий сектор Укаїни. - К.: НАУ. - 2000. - с. 11-19.

Размещено на Allbest.ru