Якісні показники гречки сорту українка за вирощування на дерново-підзолистих ґрунтах залежно від рівня удобрення в Івано-Франківській області

Ґрунти, де розташоване дослідного господарства дерново-підзолисті поверхнево оглеєні. Сформувалися під вологими лісами при застої поверхневихабо близькому заляганні підґрунтових вод (1,0-2,5 м для суглинкових і 0,5 м - дляпіщаних ґрунтів). Їх профіль, зберігаючи будову дерново-підзолистих ґрунтів, маєчіткі ознаки оглеєння. Ці ґрунти в'язкі, пластичні, ущільнені. Поверхнево-оглеєні (за рахунок застою на поверхні атмосферних вод),оглеєні верхні горизонти (НЕ, Е) і верхня частина ілювіального (І) горизонту.Оглеєння виражено у вигляді сизуватих, іржаво-вохристих плям, залізо-манганцевихконкрецій. Профіль дерново-середньопідзолистого поверхнево-оглеєного ґрунту:HEgl+Egl+Igl+PI+P.

Властивості оглеєних ґрунтів істотно відрізняються від неоглеєних аналогів.

Зокрема, в них значно зростає вміст гумусу (0,6-0,9%, у зв'язано-піщаних, 1,4-2,7% -в легкосуглинкових). Унаслідок анаеробіозису, який уповільнює трансформаціюорганічних решток утворюється грубий і кислий гумус (типу мор), що сприяєзбільшенню кислотності (рН_KCl 4,6-4,8), гідролітична кислотність становить 3,0-6,0мг-екв/100г ґрунту, ступінь насиченості ґрунтів основами - 30-60%. Кисле середовищей анаеробіозис пригнічують нітрифікацію і сприяють процесам денітрифікації, а такожутворенню токсичних відновлених сполук закисного заліза і мангану, рухомогоалюмінію. Це різко погіршує їх поживний і створює несприятливий водно-повітрянийрежими, що призводить до різкого зниження врожайності с.-г. культур[50].



2.4 Погодні умови в роки проведення досліджень

Аналіз гідротермічних умов, які складались упродовж вегетаційного періоду гречки у рік досліджень, здійснювали за даними Івано-Франківської обласної метеостанції (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2

Метеорологічні умови за період дослідження

(за даними спостережень метеостанції АМСЦ Івано-Франківськ)

Показник	2019	За весь період
	V	VI	VII	VIIІ	ІХ
Опади, мм (середня багаторічна)	67	90	84	75	66	363,0
2019 р. (середньодобова)	281,4	53,7	89,5	15,4	45,9	465,9
І декада	104,1	11,8	42,3	6,6	21,8	164,8
ІІ декада	82,1	2,0	19,3	7,6	7,5	124,9
ІІІ декада	95,2	39,9	27,9	1,2	16,6	176,2
Температура повітря,оС (середня багаторічна)	+13,8	+17,0	+19,1	+18,2	+13,2	-
2019	+13,7	+20,3	+19,0	+20,0	+23,2	-
І декада	+10,0	+17,7	+18,6	+19,7	+25,5	-
ІІ декада	+14,1	+22,5	+17,2	+19,8	+17,9	-
ІІІ декада	+16,6	+20,7	+21,2	+20,7	+26,6	-
Сума позитивних температур,> 50C	375,4	627,8	591,9	622,6	432,4	2838,1
Сума ефективних температур,>100C	125,4	327,8	281,9	312,6	162,4	1248,1

Погодні умови в роки досліджень за температурним режимом і кількістю опадів були неоднорідними й істотно відрізнялися від середньобагаторічних показників. У 2019 рр., починаючи з проростання насіння, спостерігалась досить висока відносна вологість повітря - 69%, яка супроводжувалась низькими температурами, що призвело до перезволоження верхнього шару ґрунту і зниження польової схожості насіння гречки.

Червень за теплозабезпеченням рослин був вище норми. Суми ефективних температур вище +5, +10, +15°С перевищували норму на 3,3°С-. У результаті, це призвело до часткового відмирання зав'язі, втрати тургору, а також стало головною причиною перерозподіленняасимілятів до молодих рослин, що прискорило розвиток та дозрівання гречки. Що в кінцевому результаті призвело до часткового недобору врожаю.

У 2019 р. погодні умови характеризувалися теплою та достатньо вологою погодою, як у вегетаційний так і генеративний періоди, що сприяло інтенсивному росту і розвитку культури. Теплозабезпеченість рослин була дещо вище норми - сума ефективних температур вище +10°С перевищувала норму на 17-43°С. Такі погодні умови разом з агротехнічними зумовили добрий налив зерна, кількість зерен на рослині становила до 90% від усіх утворених. Тільки в другій половині липня, внаслідок випадіння сильних дощів протягом трьох днів, умови вегетації стали несприятливими. На ділянках спостерігалось полягання частини посівів гречки, а також проростання зерна, але такі погодні умови несуттєво вплинули на врожайність.

Липень проявив себе теплою в окремі дні спекотною погодою. Середньомісячна температура становила +19,0°С, що на 0,1 °С нище середньо багаторічних. Опадів за місяць випало 89,5 мм при нормі 84 мм.

В середньому за рік досліджень температура місяця липня становила 19,0⁰С, при нормі 19,1⁰С. Сума опадів більша за місяць на 5,5мм.

Щодо серпня та вересні, то температури повітря були вищі за сереньобагаторічні, але сума опадів значно нижча. За температурою повітря ці місяці сягнули вище середньорічного показника на 2°С та 0,7 °С відповідно. Що стосується опадів, то за вересень випало на 19,1 мм менше середньорічного показника, а за серпень на 59,6 мм.

Погодні умови вегетаційного періоду років досліджень були різними, але в цілому відповідали біологічним вимогам рослин гречки. Окремі періоди за роки досліджень істотно відрізнялися за температурним режимом та умовами зволоження, що дало можливість краще виявити вплив досліджуваних чинників на ріст і розвиток рослин та формування врожаю гречки.



РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ РІЗНОГО РІВНЯ УДОБРЕННЯ Й ОСОБЛИВОСТІ СОРТУ НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ГРЕЧКИ

3.1 Польова схожість насіння та виживаність рослин гречки залежно від різного рівня удобрення в умовах Івано-Франківської області

Рівномірність розподілу культур по площі живлення значно пов'язана з польовою схожістю насіння [51, 52]. Низька польова схожість веде до значного розриву між нормою висіву насіння і кількістю рослин на час збирання врожаю [53]. За даними М. М. Кулешова, зниження польової схожості на 1,0 % веде до зменшення врожайності зернових на 1,5 % [54].

Польова схожість насіння - досить динамічний показник, що характеризується сукупністю ґрунтово-кліматичних і агротехнічних факторів [55]. В значній мірі повнота сходів залежить від умов дозрівання, формування і зберігання насіннєвого матеріалу [56]. Вагоме значення для процесу проростання належитьволозі, так як, достатня кількість її визначає інтенсивність та рівномірність росту і розвитку посівів. Серед погодних чинників значний вплив на процес проростання насіння має повітря, оскільки проростання насіння пов'язане із великою потребою кисню, що забезпечує нормальне дихання насіння.

Доведено, що польова схожість насіння залежить від багатьох факторів, першза все, від енергії його проростання та життєздатності, а також від вологості і температури ґрунту на глибині загортання насіння, наявності хворобта шкідників та ін. За дотримання всіх агротехнічних вимог при підготовці ґрунту та сівбі вирішальними є співвідношення тепла і вологи. Для одержання дружніх сходів рослин гречки і збереження їх до збирання поряд з наявністю високоякісного насіння і сприятливих погодних умов вагоме значення мають агротехнічні заходи, такі як строки та способи сівби. Сівба в ранні строки, колиґрунт щехолодний призводить до зниження приросту біомаси рослин, зменшує енергію і схожість, а повільне проростання веде до ураження насіння внутрішніми і зовнішніми інфекціями[53].

В наших дослідженнях густота рослин визначалась двічі: після появи повних сходів і перед збиранням урожаю.Встановлено, щовнесення мінеральних добрив збільшує кількість рослин, які вижили за вегетацію й максимальний відсоток їх отримали за внесення N₄₀P₄₀K₄₀+N₂₀в підживлення (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Польова схожість насіння та виживаність гречки залежно від рівня мінерального живлення, середнє за 2019 р., %

Варіант	Польова схожість	Повнота сходів	Виживання
Контроль (бездобрив)	88,9	90,6	84,5
N25P25K25+мікродобрива	90,8	92,6	90,1
N40P40K40+N20	91,1	92,9	90,3
НІР05	1,05	1,05	0,86

Визначено, що збільшення кількості мінеральних добрив до N₂₅P₂₅K₂₅ і N₄₀P₄₀K₄₀+N₂₀призвело до підвищення польової схожості на 2,1-2,5 % порівняно з контролем. Наші дослідження засвідчили, що на величину польової схожості позитивно впливають мінеральні добрива, мікродобрива.

Найвищу польову схожість насіння було відмічено завнесення мінеральних добрив дозоюN₄₀P₄₀K₄₀+N₂₀, яка складала 91,1 %, а найменшу - на контролі (без добрив) - 88,9 %. Слід відзначити, що за внесення мінеральних добрив дозою N₂₅P₂₅K₂₅ в основне удобрення у поєднанні з застосуванням мікродобрив та стимуляторів росту польова схожість насіння 90,8 %, що на 0,3 % менше порівняно з мінеральним удобренням.

Відмітимо, в результаті проведених досліджень встановлено, що повнота сходів гречки була вищою порівняно з польовою схожістю на 1,7-1,9 % залежно від варіанту удобрення.

Вагомим показником, що визначає густоту стояння рослин на кінець вегетації є відсоток їх виживання, оскільки впродовж вегетаційного періоду деяка кількість рослин пошкоджується і гине внаслідок впливу екологічних чинників. Як правило найбільша кількість культурних видів рослин, зокрема гречки, гине у початкові фази росту - від сходів до гілкування стебла у гречки. Відмітимо, що про загальне виживання рослин свідчитьсаме стійкість до несприятливих умов в період вегетації культури порівняно з іншими досліджуваними чинниками.

Найвища виживаність рослин спостерігалася за внесення мінеральних добрив дозою N₄₀P₄₀K₄₀+N₂₀, яка складала 90,3 %, що на 5,8 % більше порівняно з контролем. Найнища виживаність рослин була на контролі (без добрив), яка становила 84,5 %.

3.2Тривалість вегетаційного періоду рослин гречки залежно від рівня удобрення на дерново-підзолистих ґрунтах

Під терміном «вегетація» розуміють як період активної життєдіяльності рослини. Вегетація характеризується фотосинтезом, або іншими словами - інтенсивним автотрофним живленням. Тривалість проростання в значній мірі варіює під впливом посівних якостей насіння, теплового режиму, зволоження ґрунту [57].

Як правило у літературних джерелах та сільськогосподарській практиці використовується два поняття - «вегетаційний період» і «період вегетації». Ці два терміни потрібно розмежовувати, особливо при вивченні технологій вирощування різних сільськогосподарських культур. Вегетаційний період - це час, протягом якого рослина вегетує: у однорічних видів він триває від накльовування насіння і до його збиральної стиглості, а у багаторічних видів - від відновлення вегетації до переходу рослини у стан спокою. Період вегетації - це період року, в який можливий ріст і розвиток певних видів рослин в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.

З біологічного погляду вегетація гречки розпочинається з появи перших справжніх листків. З господарського погляду вегетація рослини триває «від насіння до насіння», тобто з часу проростання насіння і до формування насіння новоутвореної рослини.

Під час вегетації культуризакладається реалізація генетичної програми культури, змінюються її внутрішній стан, та зовнішній вигляд, у рослини утворюються нові органи, змінюються їх розміри, вологість, колір, консистенція та ін. Ці зміни у рослині відмічаються як фази росту і розвитку, або фенологічні періоди. Таким чином, фенофази - це періоди в житті рослини, які фіксуються під час з'явлення певних нових органів, або зміни їхнього зовнішнього вигляду чи консистенції [58].

Доведено, що тривалість вегетаційного періоду сільськогосподарських культур є генетично обумовленою ознакою. В однорічних рослин норма реакції на зміну чинників навколишнього середовища за цією ознакою складає 5-10 % [59].

Для сортів однієї рослини вона може бути різною, що пов'язано із впливом ряду чинників: екотип сорту, група стиглості, тип росту (завершений або незавершений), потенціал модифікаційної мінливості та інші [60].

У наших дослідженнях встановлено, що період сходи-бутонізація рослин гречки різнилися за тривалістю залежно від рівня удобрення. Так на контролі (без добрив) цей період тривав 19 діб, а за застосування мінеральних добрив - 18 діб. Найкоротший даний період відмічено за внесення мінеральних добрив дозою N₂₅P₂₅K₂₅ в поєднанні з мікродобривами та стимуляторами росту і складали 17 діб (табл.3.2).

Як відомо, фаза цвітіння фіксується з появою розкритих квіток у 10-15 % рослин (початок цвітіння).І тільки ізпоявоюквіток у 75 % культурвідмічають фазу повногоцвітіння.

В наших дослідженнях встановлено, що часвідбутонізації до цвітіннярослинтривав так само як і фазацвітіння-побуріння плодів, в межах 15-17діб.

Таблиця 3.2

Тривалість вегетаційного та міжфазних періодів гречки залежно від застосування мінеральних добрив, діб

Варіант	Сходи-бутонізація	Бутоні-зація-цвітіння	Цвітіння-побурін ня плодів	Побуріння плодів-дозріван ня	Вегетаційного періоду
Контроль (бездобрив)	19	14	17	32	82
N25P25K25+мікродобрива	17	15	15	36	83
N40P40K40+N20	18	17	17	38	90
V, %	7,85	3,21	9,02	4,95

Відмітимо, що фаза цвітіння-побуріння плодів гречки у наших дослідженнях тривав на 2 доби менше на варіанті із внесенням мінеральних добрив дозою N₂₅P₂₅K₂₅ в поєднанні з мікродобривами та стимуляторами росту, що пов'язано з тим, що на рослинах сформувалась дещо більша кількість суцвіть, і відповідно - плодів.

Доведено, що дозрівання зерна гречки характеризується пожовтінням і опаданням нижніх листків на рослині та ін. Саме ці ознаки необхідно обов'язково враховувати, оскільки плодоутворення продовжується на фоні великої кількості достиглих плодів.

Встановлено, що найтривалішийміжфазний період у гречки є фаза побуріння плодів-дозрівання, яка складала від 32 до 38 діб, в залежності від варіанту удобрення. Найкоротшим даний період був на контролі (без добрив), та складав 32 доби відповідно, а за внесення мінеральних добрив він подовжувався на 4-6 діб.

Таким чином, визначено, що найбільштривалим - 90дібвегетаційнийперіодза внесення мінеральних добрив дозою N₄₀P₄₀K₄₀+N₂₀, яка на 8 діб більше порівняно з контролем.

3.3 Морфологічна характеристика гречки залежно від впливу елементів вирощування

Проблема отримання стабільних врожаїв гречки завжди цікавить учених і виробничників. Середні показники і темпи формування врожайності гречки, порівняно з зерновими культурами, все ще залишаються низькими. Відома ціла ланка причин, які негативно впливають на врожайність гречки. Саме недооцінка значення гречки як круп'яної культури, недотримання елементів технології вирощування та особливо вагомими є причини біологічного характеру. Оскільки неглибоко проникаюча коренева система потребує аерації і значного надходження кисню в ґрунт, саме тому найкращими ґрунтами для її вирощування є легкі за механічним складом та достатньо забезпечені елементами живлення. Значна напруженість у постачанні поживних речовин і води квіткам і плодам, які розвиваються, створює одночасність проходження декількох фаз росту і розвитку рослин. Так, поряд із гілкуванням і ростом вегетативної маси відбувається цвітіння, плодоутворення та дозрівання певної частини плодів [10].

Н.З. Іванова-Зубкова значну роль відводить показнику висоти рослин гречки, вважаючи, що чим вища рослина, тим більше на ній суцвіть. Також дослідниками встановлена залежність між продуктивністю рослин і їх озерненістю, яка визначається кількістю суцвіть на рослині і числом зерен на ній [61].

При проведенні структурного аналізу ми визначали важливі компоненти продуктивності гречки: висоту рослин, кількість гілок 1-го порядку, кількість листків, кількість суцвіть, кількість зерен, індивідуальну продуктивність рослин.

Встановлено, що за висотою рослини переважали варіанти з мінеральним удобренням, а саме на 2,0-2,1 см. Оптимальні рослини за висотою були 82,1 см на варіанті за внесенняN₄₀P₄₀K₄₀+N₂₀ (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Біометричні показники рослин гречки

Варіант	Показники
	Висота рослини, см	кількість, штук з рослини	маса зерна з рослини, г
		гілок 1-го порядку	листків	суцвіть	зерен
Контроль (бездобрив)	75,3	3,3	17,5	16,0	57,1	1,58
N25P25K25+ мікродобрива	77,2	3,5	18,7	16,9	69,1	1,98
N40P40K40+N20	77,9	3,7	19,5	17,4	71,6	2,09
V, %	2,7	3,9	3,4	13,5	12,2	0,9

Встановлено, що щодо кількості гілок 1-го порядку єрізниця між варіантами, яка знаходилась в межах 0,2-0,4 штук на рослині. Хоч, різниця в гілкуванні рослин не значна, але супроводжувалась формуванням більшої кількості листків на рослині. Найбільшакількістьлистків на рослинівідмічено за внесення мінеральних добрив дозою N₄₀P₄₀K₄₀+N₂₀- 19,5шт, щобільше, ніж на контрольному варіанті без добрив на 2 шт.

Щодо кількості суцвіть на рослині гречки вона знаходилась в межах 16,0-17,4 шт, отже різниця між варіантами 0,9-1,4 шт, проте на суцвіттях сформувалась різна кількість виповнених зерен.

Визначено, що мінімальна кількість зерен 57,1 шт зав'язалась на посівах гречки на контролі без добрив. Відповідно, максимальну індивідуальну продуктивність 2,09 грама забезпечив варіант із внесенням мінеральних добрив дозою N₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀, що на 0,51 г більше порівняно з контролем.

3.4 Якісні показники насіння гречки залежно від рівня удобрення в умовах Івано-Франківської області

Отримання високого врожаю відмінної якості - кінцеве завдання будь- якої технології вирощування сільськогосподарських культур, рівень врожайності рослин в значній мірі залежить від якості насіння, що зумовлюється генетичним потенціалом сорту, умовами розвитку рослин, умовами навколишнього середовища, в яких розвивається рослинний організм [62].

Важливою умовою збільшення врожайності гречки та поліпшення якості зерна є введення у виробництво конкурентоспроможної технології вирощування, яка передбачає покращення культури землеробства, впровадження нових, сучасних сортів, розміщення посівів після кращих попередників, якісна підготовка ґрунту до сівби, раціональне та обґрунтоване використання добрив і регуляторів росту та розвитку рослин, посів гречки у проміжних посівах [63, 64]. Отже, на сьогодні важливим завданням є збільшення врожайності і забезпечення населення високоякісними дієтичними продуктами харчування за рахунок удосконалення існуючих науково-обґрунтованих технологій вирощування гречки, які б забезпечували максимальну реалізацію генетичного потенціалу сучасних сортів.

Встановлено, що високі технологічні показники якості зерна гречки сприяють одержанню високоякісної круп'яної продукції. Для сівби культурипотрібно використовувати ваговите зерно, яке забезпечує високу польову схожість насіння і повноту сходів та в майбутньому відіграє вирішальну роль у формуванні врожаю гречки [65].

Рівень врожайності гречки значно залежить від маси зернівок. Більшість із районованих сортів гречки мають масу 1000 зерен на рівні 25-30г. Величина цього показника культури залежить від генетичного потенціалу сорту [10]. Однак на цей елемент структури врожаю впливають такі чинники як забезпеченість посівів вологою та поживними речовинами, так і оптимізація температурного режиму повітря і ґрунту.

В своїх дослідженнях ми ставили за мету оцінити вплив мінеральних добрив, мікродобрив і стимуляторів росту на формування якості зерна гречки, як цінної круп'яної рослини, в умовах Івано-Франківської області (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Вплив мінеральних добрив на фізичні властивості зерна гречки

Варіант	Маса 1000, г	Натура, г/л	Крупність, %	Вирівняність, %	Плівчастість, %
Контроль (бездобрив)	27,3	493	91,3	60,1	21,7
N25P25K25+ мікродобрива	29,6	571	92,5	60,8	19,8
N40P40K40+N20	30,1	580	92,8	61,1	20,1

Результати наших досліджень встановлено, що маса 1000 зерен залежно від дози мінеральних добрив змінювалась наступним чином: на контролі без добрив рівень цього показника був найнижчим, - відповідно, 27,3 г, а за внесення мінеральних добрив цей показник збільшується до 29,6-30,1 відповідно. Тобто, використання мінеральних добрив сприяло формуванню більш ваговитого зерна.

Вагомим критерієм фізичних показників якості зерна гречки є його натурна маса. В результаті наших досліджень виявлена тенденція до збільшення натури зерна в міру збільшення дози добрив. Так, зерно, отримане завнесення мінеральних добрив, мало натурну масу на 78 і 87 г більше, ніж на контролі. Встановлено, що найвищу натурну масу отримано за внесення мінеральних добрив дозою N₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀, яка складала 580 г/л.

Відмітимо, що зі збільшенням дози добрив спостерігалася тенденція до збільшення крупності та вирівняності зерна. Очевидно, що це пов'язано з тим, що зі збільшенням дози добрив збільшується озерненість окремих культур, якев свою чергу призводить до погіршення даних показників.

Встановлено, що плівчастість зерна зі збільшенням дози добривзменшувалась. При цьому необхідно відмітити дещо вищий рівень даного показника за повного мінерального удобрення 20,1 %, порівняно з 21,7 % наконтролі. Встановлено, що найнижча плівчастість була за внесення мінеральних добрив в поєднанні з мікродобривами і стимуляторами росту, яка складала 19,8 %, що на 1,9 % менше порівняно з контролем.

3.5 Урожайність гречки залежно від рівня удобрення на дерново-підзолистих ґрунтах в умовах Івано-Франківської області.

Урожайність - це той кінцевий показник, який визначає доцільність всіх досліджуваних чинників, і є основним критерієм для їх оцінки.

Потенційна врожайність гречки є дуже високою. Кожна культура в сприятливих умовах утворює від 400 до 1000 квіток. При фактичній середній врожайності 1,2 т/га на одній рослині формується 15-30 повноцінних зерен, тобто така кількість становить менше 10 % наявних квіток [3].

Причини низької врожайності гречки давним-давно цікавили науковців, однак висновки їх були не однозначні. Окремі дослідники вважали, що причини недобору урожаю гречки в нестачі певних макро- і мікроелементів. Пізніше вони дійшли висновку, що невисоку продуктивність цієї культури необхідно пов'язувати із особливостями її будови, а саме, запилення квіток та недостатньою кількістю комах-запилювачів. Деякі дослідники врожайність гречки ставлять у залежність від погодних умов та сортових особливостей її розвитку. Одночасно з формуванням генеративних органів у культур продовжується ріст вегетативних органів, в результаті чого в окремі періоди вегетації культури виникає значна потреба в поживних речовинах. Органічні речовини, які необхідні для утворення вегетативних та генеративних органів, накопичуються в результаті діяльності листкового апарату рослин. Листкова пластинка гречки утворюєвелику кількість пластичних речовин, однак цієї кількості недостатньо для того, щоб повністю задовольнити потреби культури під час наливання зерна. До того ж у несприятливих погодних умовах відбувається недостатнє створення та надходження поживних речовин [10].

На думку Дж. Ацці [66] врожайність інтегрує дію всіх факторів, які впливають на культури під час їхнього розвитку, а її рівень завжди є результатом взаємодії продуктивності і стійкості. Якщо за сприятливих погодніх умов (оптимальна вологозабезпеченість і сума температур, родючість ґрунтів тощо) перевагу отримують сорти з високою потенційною продуктивністю, то за несприятливих - зі стійкістю до абіотичних стресів. Основними групами факторів, які визначають рівень врожайності рослин, є, з одного боку, генетично зумовлені властивості культур, а з іншого - умови їх вирощування. За висновками експертів Всесвітньої організації з продовольчих ресурсів (ФАО) [67] у 2030 році весь світовий приріст сільськогосподарської продукції буде досягнуто за рахунок нових сортів і гібридів культур, які різняться новими якостями.

Встановлено, що врожайність зерна гречки значною мірою залежить від рівня удобрення, й погодних умов(Рис. 3.1).

Рис. 3.1 Урожайність зерна гречки залежно від елементів технології вирощування, т/га НІР₀₅=0,05

Результати досліджень свідчать, що у середньому за рік досліджень найвищу урожайність сорту Українка - 2,07 т/га забезпечує внесення мінеральних добрив дозою N₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀. Даний показникбільший за контроль на 0,72 т/га.

Відмітимо, що досить непогано показав себе варіант із внесенням мінеральних добрив і поєднанні з мікродобривами та стимуляторами росту. Так, за внесення мінеральних добрив дозою N₂₅P₂₅K₂₅ у основне удобрення в поєднанні з підживленням мікродобривами і стимуляторами росту врожайність гречки складала 1,96 т/га, що на 0,61 т/га вище порівняно з контролем.

Найнижчу врожайність відмічено на контролі без добрив, яка знаходилась в межах 1,35 т/га. Встановлено, що застосування мінеральних добрив на посівах гречки сорту Українка дає приріст врожаю від 43 до 54,7 %.



РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ ПОСІВНОЇ

Виробництво сільськогосподарської продукції в умовах дефіциту ресурсного потенціалу потребує перегляду шляхів, які існували при розподільноплановій економіці щодо поділу виробничих витрат при розробці технологій вирощування круп'яних культур. Сучасні технології вирощування круп'яних культур, необхідно розробляти на принципах заощадження матеріальних, грошових і енергетичних ресурсів. Окрім цього, вони мають бути конкурентоспроможними на ринку існуючих технологій. В зв'язку з цим, в дослідженнях ми розраховували показники економічної ефективності.

Ефективність виробництва, як економічна категорія, показує дію об'єктивних економічних законів, які проявляються в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій впроваджується мета суспільного виробництва і показує кінцевий корисний результат від застосування засобів виробництва і живої праці, та сукупних їхніх вкладень.

За сучасних ринкових умов ведення господарювання та підвищення його ефективності великого значення набуває одержання високої прибутковості за оптимальних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Одним із шляхів вирішення зернової і продовольчої проблеми є вирощування гречки, яка за рахунок значно більшого рівня реалізаційних цін та оплати витрат грошовим виторгом за комплексною оцінкою на товарні цілі в Україні випереджає всі основні злакові культури [64].

Сьогодні вирішальне значення в збільшенні виробництва продукції, в тому числі й гречки, має рівень культури землеробства, в центрі якого знаходиться поєднання зусиль науки і виробництва на створення нових високопродуктивних сортів, які адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, та розробка для них інтенсивних технологій, які передбачають кращі попередники, раціональний обробіток ґрунту і систему удобрення, оптимальні строки сівби, обґрунтований догляд за посівами, використання десикантіві оптимальні строки збору врожаю.

Сьогодні в умовах дефіциту енергоносіїв, динамічності цін, їх нестабільності, в потребі покращення фінансового стану більшості господарств різних форм власності ізростанні конкурентоспроможності вирощеної продукції як на внутрішньому, так і на світовому ринку стоїть нагальна потреба в економічному оцінюванні рекомендованих технологій виробництва зерна гречки [68]. За умов стрімкого зростання ефективності технологічних заходів, які сприяють реалізації продуктивності гречки, можливо збільшити виробництво продукції з розрахунку на одиницю земельної площі за найменших витрат, підвищити рівень прибутків і рентабельність галузі рослинництва. Економічне оцінювання агрозаходів, які досліджувались, є досить важливим фактором, врахування якого дає можливість визначитися з вибором оптимальних елементів технології вирощування. Під час розрахування економічної ефективності досліджуваних елементів технології ми дотримувалися загальноприйнятими методичними рекомендаціями та типовими положеннями, які враховані в технологічних картах вирощування гречки . Під час складання технологічних карт було використано довідковий матеріал, а саме: технологічні карти і затрати на вирощування сільськогосподарських культур; типові норми та ручні роботи в рослинництві і типові норми виробітку та витрат пального на механізовані польові роботи [69].

З метою розрахунку економічної оцінки різних умов вирощування гречки ми враховували наступні економічні показники: виробничі витрати (грн./га), урожайність (т/га), вартість валової продукції (грн./га), умовно-чистий прибуток (грн./га), рівень рентабельності (%).

Розрахунки економічної ефективності показали, що вирощування гречки із застосуванням мінеральних добрив в умовах Івано-Франківської області є високоприбутковим (табл. 4.1).



Таблиця 4.1

Економічна ефективність вирощування гречки

Варіант	Витрати на вирощування, грн	Умовно чистий дохід, грн	Собівартість, грн	Рентабельність, %
Контроль (бездобрив)	7794	2726	1047,9	35,1
N25P25K25+ мікродобрива	9017	9198	698,8	112,7
N40P40K40+ N20	9373	10957	647,7	137,8

В результаті проведених розрахунків економічної ефективність вирощування гречки за різних рівнів удобрення в умовах Івано-Франківської області, встановлено що, найбільший умовно чистий прибуток 10957 грн/га спостерігали за внесення повного мінеральногоудобрення дозою N₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀, а рівень рентабельності становив 137,8 %.

Розраховано, що найменші економічні показники були на контролі (без добрив), що пояснюється найнижчою продуктивністю сільськогосподарських рослин. Таким чином, на контрольному варіанті (без добрив) умовно чистий прибуток знаходився на рівні 2726 грн/га, а собівартість 1 т насіння становила 1047,9 грн., при рівні рентабельності 35,1 %.

Встановлено, що на варіанті із застосуванням мінеральних добрив дозою N₂₅P₂₅K₂₅ у поєднанні із мікродобривами та стимуляторами росту умовно чистий дохід склав 9198 грн., за собівартості 1 т насіння 698,8 грн., і рівні рентабельності 112,7 %.

Оже, розрахунок економічної ефективності свідчить, що при вирощуванні гречки із внесенням мінеральних добрив у дозі N₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀ - є найбільш виправданим з економічної точки зору. За цією схемою технології одержано умовно чистий прибуток - 10957 грн./га, рівень рентабельності - 137,8 %, собівартість 1 т насіння - 647,7 грн.



РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, які направлені на збереження життя, здоров'?я та працездатності у процесі трудової діяльності.Закон України "Про охорону праці" [70], який регулює основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в часі трудової діяльності, вказує взаємини між працівником і адміністрацією з питань охорони праці. Закон поширюється на усі види діяльності, окрім цього, охорона праці базується на нормативних актах.

Усі сільськогосподарські машини, трактори, а також транспортні засоби, щовикористовуються при вирощуванні і збиранні зернових, мають бути справні і повністю укомплектовані набором інструментів, інвентаря для обслуговування згідно з заводськими інструкціями та аптечкою для першої медичної допомоги. Машини мають мати захисні кожухи на всіх небезпечних механізмах, щоб уникнути травматизму серед обслуговуючого персоналу.

Технічне обслуговування машин у польових умовах проводять тільки в світлий час доби. Допускається проведення технічного обслуговування і в нічний час, але за умови достатнього освітлення. Всі операції технічного обслуговування, окрім регулювання двигуна, виконуються тільки після повної зупинки двигуна.

За потреби обслуговування окремої частини машини в піднятому положенні потрібно зафіксувати за допомогою надійних підставок і упорів, щоб не сталося довільного опускання чи падіння. Забороняється використовувати як підставки випадкові речі(ящики, цеглу, камені тощо).

Незалежно від призначення операції, машини і її конструкції отрібнодотримуватись таких загальноприйнятих правил техніки безпеки: кваліфікація обслуговуючого персоналу має відповідати характеру роботи; перед початком роботи необхідно перевірити технічний стан машини; забороняється проводити регулювальні та змащувальні роботи під час руху агрегату; не допускається розпочинати роботу чи рух агрегату без подачі звукового сигналу [71].

Під час роботи агрегату забороняється зіскакувати або вскакувати на трактор, машину, переходити з однієї секції причіпної машини на іншу, ремонтувати або регулювати робочі органи - сидіти і стояти на крилах тракторі, підніжках, драбинах, площадках, причіпних сергах.

Під час роботи в одній загінці трактор, що рухається позаду, потрібно дотримувати інтервал 20 - 40 м. Якщо трактор, що йде попереду в борозні, зупинився, об'їжджають його з боку необробленого ґрунту і обов'язково виключають при цьому причіпні машини чи знаряддя.

Під час роботи близько біля ярів треба відбити поворотну смугу, за яку забороняється переїжджати, категорично забороняється застосування на схилах колісні трактори з вузькою колією. Роботи на схилах дозволяється виконувати тільки в день.

Роботи по застосуванню пестицидів мають проводитись під безпосереднім керівництвом осіб, що відповідають в господарстві за боротьбу з шкідниками і хворобами рослин. Усі працюючі з пестицидами забезпечуються спецодягом, взуттям та засобами індивідуального захисту, залежно від токсичності хімічних препаратів і форми в якій вони застосовуються.

Відпочивати в борознах, копицях сіна, соломи, в кущах, на обочинах доріг, ділянках де працюють машини, а також біля чи під машиною, що знаходяться на стоянці або в полі, забороняється [72].

Під дією сільськогосподарського виробництва змінюється ґрунт, рослинництво, тваринний світ. Тому комплексна охорона природи в зоні дії сільськогосподарського виробництва є необхідною умовою. Однією з головних задач по охороні навколишнього середовища є захист ґрунтів від ерозії.

Зменшення ерозії ґрунту можна за допомогою агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних і організаційно-господарських заходів. З агротехнічних заходів найбільш ефективна оранка, культивація і рядний посів впоперек схилу. Затримання опадів і переводу поверхневого сітку сприяє поглиблення орного шару.

В протиерозійну агротехніку входять також і інші заходи: безполицева оранка із збереженням стерні, бороздування пару, кротування, щілювання. Снігозатримання яке проводиться різними способами, сприяє накопиченню вологи в ґрунті і цим в деякій мірі зменшують негативну дію ерозії. Для протидії ерозії застосовують стрічкове розміщення культур, їх в виді вузьких смуг розміщують в поперек схилам.

Подальше підвищення рівня хімізації негативно впливає як на ґрунт, підвищуючи процент забруднення пестицидами, так і на атмосферу. Запобігти подальшому забрудненню навколишнього середовища можливо тільки при господарському підході до проблем боротьби з бур`янами і шкідниками. Зменшення дії забруднення мінеральними добривами передбачає локальне їх внесення, що дасть змогу зменшити дозу внесення. Зменшити використання вентиляторних обприскувачів, застосувавши штангові, через меші витрати отрутохімікатів і кращу обробку рослини. Захист рослини від шкідників і хвороб можна виконувати менш шкідливими препаратами, або зовсім від них відмовитись.

Збільшення механізації на полях негативно впливає на атмосферу. Тому при використанні машин велике значення має їх технічний стан.

Важливою частиною природних ресурсів є тваринний світ. Інтенсифікація сільського господарства на основі меліорації, хімізації, комплексної механізації веде до різкого знищення диких тварин. Особливо значне знищення проходить при скошуванні або збиранні сільськогосподарських культур. Для запобігання знищення тварин потрібно застосовувати правильний порядок виконання польових робіт і вибір руху агрегату[73].



ВИСНОВКИ

У дипломній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтування, яке проявляється у визначенні закономірностей дії технологічних заходів на формування елементів продуктивності гречки з різною архітектонікою стебла та в удосконаленні елементів технології її вирощування в івано-Франківській області яка вирішена шляхом поєднання системи удобрення з метою збільшення виробництвав якісного зерна.

1. Встановлено, що несення мінеральних добрив у дозах N₂₅Р₂₅К₂₅ і N₄₀Р₄₀К₄₀+ N₂₀ призвело до підвищення польової схожості на 2,1-2,5 %. Найвища виживаність рослин відмічалися за внесення мінеральних добрив дозою N₄₀P₄₀K₄₀+N₂₀, яка складала 90,3 %.

2. При вирощуванні гречки спостерігались помітні зміни у тривалості проходження міжфазних періодів росту і розвитку рослин.Визначено, що найтривалішийміжфазний період у гречки є фаза побуріння плодів-дозрівання, яка складала 38 діб, на варіанті із внесенням мінеральних добрив дозою N₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀, а період вегетації культури склав 90 діб, що на 8 діб більше порівняно з контролем.

3. Рівень мінерального живлення має значний вплив на структурні складові врожаю: за удобрення N₄₀P₄₀K₄₀ та N₂₀ в підживлення маса зерна з рослини складає 2,09 г, висота рослини - 77,9 см, гілок 1-го порядку 3,7шт, листків на рослині - 19,5 шт, суцвіть - 17,4 шт, та кількість виповненого зерна зростає до 71,6 шт.

4. За результатами досліджень вирощування гречки встановлено, що для отримання зерна відмінної якості найдоцільніше використання мінеральних добрив дозоюN₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀, що дало змогу отримати насіння з наступними показниками:

- маса 1000 насінин - 30,1 г;

- натура зерна - 580 г/л;

- крупність - 92,8%;

- вирівняність - 61,1 %;

- плівчастість - 19,8 %.

5. Визначено, що найвищі значення врожайності гречки на варіанті з внесенням мінеральних добрив дозоюN₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀, який становив - 2,07 т/га, що на 0,72 т/га більше порівняно з контролем.

6. Найвищий умовно чистий прибуток 10957 грн/га забезпечує внесення мінеральних добрив у дозі N₄₀P₄₀K₄₀+ N₂₀в підживлення рослин при собівартості продукції 647,7 грн/т та рентабельності 137,8 %.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева Е. С., Кушнир В. П. Гречиха зеленоцветковая - настоящее и будуще. Камянець-Подільський : Медобори, 2003. 176 с.

2. Тимирязев К. А. Растения полевой культуры Частное земледелие. Москва: Сельхозгиз, Т.2: 1948. 708 с.

3. Культура гречихи. Технология возделывания гречихи / Е. С. Алексеева, И. Н. Елагин, В. Я. Билоножко, Е. В. Кващук, М. М. Малина, В. А. Рарок. Каменец-Подольский: Издатель Мошак М. И., 2005. Ч.3. 504 с.

4. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва / Є. Г. Дегодюк, В. Ф. Сайко, М. С. Корнійчук та ін.; за ред. Є. Г. Дегодюка. Київ: Урожай, 1992. 320 с.

5. Демиденко П. М. Гречка - цінна круп'яна культура. Дніпропетровськ.: Промінь, 1972. 98 с.

6. Заячковский В. Ф. Агротехника гречихи в степных районах Украины. Селекция и агротехника грачихи. Орел, 1970. С. 250-272.

7. Пустова З.В. Усовершенствование элементов агротехники выращивания проса в летних посевах. Сборник научных трудов Международной конференции посвященной 30-летию научно-исследовательского института крупяных культур. Каменец-Подольский, 2002. С.223-228.

8. Круп'яні культури. Навчальний посібник / Кващук О.В., Сучек М.М., Хоміна В.Я., Пастух О.Д. - Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2013. 288с.

9. Рослинництво: підручник / за ред. О. І Зінченка. Київ: Аграрна освіта,2001. 591 с.

10. Алексеева Е. С. Культура гречихи.: История культуры, ботанические и биологические особенности / Е. С. Алексеева, И. Н. Елагин, Л. К. Тараненко, Л. П. Бочкарева, М. М. Малина, В. А. Рарок, О. Л. Яцишин. Каменец-Подольский: Издатель Мошак М. И., 2005. Ч.1. 192 с.

11. Лаханов А. П. Морфо-физиология и продукционный процесс гречихи / А. П. Лаханов, В. В. Коломейченко и др. Орел, 2004. 434 с.

12. Воронецкий С. И., Кващук О.Особливості вологозабезпечення посівів гречки залежно від доз внесення біогумусу. Аграр. наука - селу. Кам'янець-Подільський: Абетка, 1999. Вип. 7. С. 36-37.

13. Елагин И. Н. Агротехника гречихи. Москва: Колос, 1984. 127 с.

14. Алексєєва О. С., Тараненко Л. К., Малина М. М. Генетика, селекція і насінництво гречки: навч. посіб. Київ: Вища школа, 2004. 213 с.

15. Кулаковская Т. Н. Оптимальные параметры плодородия почв. Москва: Колос, 1984. 270 с.

16. Элементы питания необходимые для растения.: http://hitagro.ru/elementy-pitaniya-neobxodimye-dlya-rasteniya/

17. Макрушин М. М. Насіннєзнавство польових культур. Київ: Урожай, 1994. 208 с.

18. Кващук О. В. Сучасні інтенсивні технології вирощування круп'яних культур: навч. посіб. Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2008. 244 с.

19. Рекомендації по вирощуванню гречки в агроформуваннях південно-західного регіону України /Під ред. О. В. Гончарук. Чернівці: Акт ЛТД, 2001. 12 с.

20. Беденко В. П., Коломейченко В. В. Основы продукционного процесса растений. Орел, 2003. 260 с.

21. Єфіменко Д. Я., Бондаренко М. П. Ресурсозберігаюча технологія вирощування екологічно чистого зерна гречки. Збірник наукових праць міжнародної конференції, присвяченої 30-річчю науково-дослідного інституту круп'яних культур. Камянець-Подільський, 2002. С. 26-32.

22. Шипулин О. А. Влияние архитектоники растения на продукционные свойства гречихи и использование этого признака в селекции: дис. канд. с. - х. наук: спец.06.01.05 «Селекция и семеноводство». Орел, 2007. 103 с.

23. Безручко О. Високі та стабільні врожаї гречки... Як їх одержати. Пропозиція. 1998. №6. С. 18-21.

24. Земледелие с почвоведением/[ А. М. Лыков, А. А.Коротков, Г. И. Баздырев, А. Ф.Сафонов].-[2-е изд.], перераб. И доп.-М.: Агропромиздат, 1990. 464 с.

25. Круть В. М. Обробіток ґрунту в системі інтенсивного землеробства. Київ: Урожай. 1986. 136 с.

26. Землеробство //М.С. Кравченко, Ю.А. Злобін, О.М. Царенко.; за ред. М.С. Кравченка.-Київ.: Либідь, 2002. 496 с.

27. Исмагилов Р.Р., Акчурин Р.П. Крупяные качества зерна разных сортов гречихи. Зерновые культуры. 1999. №3. С.12-13.

28. Гораш О. С., Хоміна В. Я. Реакція сортів гречки на регулятори росту рослин. Вісник аграрної науки. 2009. № 5. С. 45-47.

29. Волкогон В. Мікробіологи пропонують змінити стратегію удобрення сільгоспкультур. Пропозиція. №8-9, 2001, С. 60.

30. Баковые смеси гербицидов и Агата-25К на зерновых культурах /А.Г. Агоронян, Р.Г. Назарян, А.Х. Акопян, А.Г. Клоян, А.А. Гулян // Защита и карантин растении й, №11, 1999. С. 28.

31. Агат 25 К біофунгіцид нового покоління. «Пропозиція». 2003, № 3. С. 70.

32. Ефименко Д.Я., Барабаш Г.И. Гречиха. Москва: Агропромиздат, 1990.192с.

33. Николаев М. Е. Агробиологические основы формирования высоких урожаев гречихи в Белорусии. Горки: БСГА, 1990. 32 с.

34. Сторчоус І. Десикація. Агробізнес сьогодні. 2011. № 12. 28 с.

35. Этапы органогенеза зерновых культур: http://agrosbornik.ru/inye-materialy/95-teoreticheskie-osnovyrastenievodstva/ 1152-etapy-organogeneza-zernovyx-kultur.html.

36. Мостіпан М. І. Рослинництво. Лабораторний практикум. Кіровоград : видавець - Лисенко В.Ф., 2015. 320 с.

37. Литвинов С. С. Методика полевого опыта в овощеводстве. Москва:РАСХН ВНИИО, 2011. 650 с.

38. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / за ред. Г.Л. Бондаренко, К. І. Яковенко. Харків: Основа, 2001. 366 с.

39. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2010 році. Київ: Альфа, 2010. 465 с.

40. Єщенко В. О. Основи наукових досліджень в агрономії: Підручник / В. О. Єщенко, П. Г. Копитко, В. П. Опришко, П. В. Костогриз; за ред. В. О. Єщенка. Київ : Дія, 2014. 288 с.

41. Куперман Ф. М, Марьяхина Н. Я., Рыбакова Н. М. Закономерности развития растений. Наука и жизнь. 1957. №9. С. 15-20.

42. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур: Державна комісія України з випробування та охорони сортів рослин (зернові, круп'яні та зернобобові культури)/за ред. В.В. Вовкодава. Київ, 2001.Вип.2. 65с.

43. Бочкарева Л. П. Анализ структури растения гречихи: методические рекомендации. Черновцы, 1994. 45 с.

44. Гриценко В. В., З. М. Колошина. Семеноведение полевых культур. Москва: Колос, 1984. 272 с.

45. Методические рекомендации по селекции и семеноводству гречихи. Москва: Типография ВАСХНИЛ, 1984. 62 с.

46. Збарський В. К. Економіка сільського господарства: навч. посібник / В. К. Збарський, В. І. Мацибора, А. А. Чалий [та ін.] ; за ред. В. К. Збарського, В. І. Мацибори. Київ : Каравела, 2012. 280 с.

47. Чернюк Г. В. Ресурси клімату Поділля. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія №12. Тернопіль: ТДПУ, 1999. С. 30-38.

48. Воропай Л.І.,КуницяМ.О.Українські Карпати. Київ: Знання України, 2003. 184 с.

49. Погода и урожай / пер. с ческого Благовещенской З.К. Москва: Агропромиздат, 1990. 332 с.

50. Назаренко І.І., Польчина С.М. Нікорич В.А.Грунтознавство: Підручник. Чернівці: Книги - XXI, 2004. 400 с.

51. Зражевский. Н. М., Кириченко В. П., Пономарев Г. С. Основные принципы реализации потенциальных свойств интенсивных сортов озимой пшеницы в условиях орошения [Текст]: конф. Физиологические аспекты продуктивности растений и качества урожая. Кишин?в, 1981. С. 53-60.

52. Поршакова, А. А. К вопросу о разнокачественности семян в пределах одного соцветия чистосортного растения в связи с проблемой взаимоотноше-ний между растениями в чистых посевах: Взаимо-отношения между растениями в растительном сообществе. Казань, 1964. С. 30-68.

53. Бахтизин, Н. Р.,Исмагилов Р. Р. Агротехника и биология полевых культур. Уфа, 1977. С. 20-30.

54. Гарипов, Н. Э. При?мы повышения всхожести семян и урожайности яровой пшеницы в условиях Предкамья Республики Татарстан [Текст]: дис. ... канд. с.-х. наук. Казань, 2005. 155 с.

55. Вахній, С. П. Агробіологічні основи оптимізаціїт агрофітоценозів сільськогосподарських культур у Центральному Лісостепу України [Текст]: автореф. дис. … д-ра с.- г. Наук. Київ, 2011. 45 с.

56. Фахруденова, И. Б. Влияние погодных условий на полевую всхожесть и выживаемость растений тв?рдой яровой пшеницы в разных почвенно-клима-тических условиях северного Казахстана [Текст] / И. Б. Фахруденова, Г. А. Лоскутова // Вестн. Алтайс. гос. аграр. ун-та. - 2011. - № 12 (86). - С. 39-41.

57. Рудий В.В. Строки сівби гречки в умовах прикарпаття. Селекція, насінництво і технологія вирощування польових культур. Чернівці: Буковина, 1996. С. 135-136.

58. Renter Hans D. Phytopharmara und Phytoheapie VIII. Zebererkrahkungen Heilkunst. 1993. №9. Р. 37-45.

59. ЛихочворВ.В. Агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці в умовах Західного Лісостепу України: автореф. дис. ... д.с.-г.н. В.В. Лихочвор; Ін-т земл-ва УААН. Київ, 2004. 42 с.

60. Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Іванюк С.В. Вплив агрокліматичних факторів на продуктивність сої. Вісн. аграр. науки . 2006. № 2. С. 19-23.

61. Иванова-Зубкова Н.З. Развитие методов оценки условий произрастания и прогноза урожая крупяных культур. Труды Гидрометеоцентра СССР. Москва, 1967. С. 67-69.

62. Савчук В. Д., Зайцева Ю. Ф. Гречиха. Кишинев : Картя Молдовеняска, 1977. 43 с.

63. Іванишин В. В. Використання гечки в проміжних посвах./ [Шувар І. А., Чентило Л. В., Колісник Н. М., Сендецький В. М.]. Агробізнес сьогодні, 2016. № 11, С. 44-46

64. Білоножко В. Я., Березовський А. П., Полторецький С. П., Полторецька Н. M. Агробіологічні та економічні основи виробництва гречки. Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим. 2010

65. Сумцова Л. С. Оценка технологических свойств зерна гречихи. Перспективы повышения урожайности и качества зерна гречихи. Кишинев, 1983. С. 115.

66. Ацци Дж. Сельскохозяйственная зкология. Львов: Госсельхозиздат, 1932. С. 7 - 284 с.

67. Пазій І. П., Кириченко В. В., Петров В. М. Селекційно-насінницькі фактори інтенсифікації виробництва соняшнику. Економіка АПК. 1999. № 5. С. 45-68. Мащенко Ю. В. Економічна ефективність вирощування гречки залежно від строків сівби та мінеральних добрив. Наук. зб. Вісн. Степу. Кіровоград: Код, 2010. Вип. 7. С. 102-105.

69. Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на внесенні добрив, захисті сільськогосподарських культур / В. В. Вітвіцький, М. Ф. Кисляченко, І. В. Лобастов та ін. Київ: НДІ Украгропром виробництва, 2009. 388 с.

70. Закон України "Про охорону праці" з змінами та доповненнями, 2002. 256с.

71. Беляков Г.И. Охрана труда. Москва: Агропромиздат, 1990. 320 с.

72. Типове положення про навчання з питань охорони праці 0.00-4.12-99.

73. Куценко А.М., Писаренко В.Н. Охрана окружающей среды в сельском хозяйстве. Києв: Урожай, 1991. 200 с.

Размещено на Allbest.ru

...