Ветеринарно-санітарна оцінка примороженого м’яса яловичини за вмістом психротрофних мікроорганізмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Ветеринарно-санітарна оцінка примороженого м'яса яловичини за вмістом психротрофних мікроорганізмів

В.З. Салата 1, канд. вет. наук, доцент

М.Д. Кухтин 2, д-р вет. наук, професор

В.І. Семанюк 1, канд. біол. наук, доцент

Анотації

Під час зберігання яловичини в охолодженому чи примороженому стані в мікробіологічному процесі домінуючою є психротрофна мікрофлора, яка спричиняє технологічні вади та визначає гігієнічну якість м 'яса.

Метою роботи було дослідити зміни мезофільної і психротрофної мікрофлори на поверхні яловичини під час зберігання в примороженому стані та запропонувати критерії оцінювання яловичини за вмістом психротрофних мікроорганізмів. Мікробіологічні дослідження м'яса і м'ясних продуктів проводили згідно з ГОСТ 21237 та Регламенту комісії ЄС №20 73/2005. Зберігання м'яса проводили згідно з ДСТУ 4426 та ДСТУ 6030.

Встановлено, що на забійних пунктах м'ясо яловичини контаміноване різною мікрофлорою. Її кількість на поверхні туш яловичини була незначною і відповідала встановленим вимогам Регламенту ЄС №20 73/2005 (допустимий вміст МАФАнМ до 105 КУО/см 2 поверхні або до 106 КУО/см 3 змиву). Кількість бактерій родини Enterobacteriaceae на поверхні туш яловичини при заготівлі приблизно в 50 % перевищувала допустимий рівень (норма до 3,2х 102 КУО/см 2 поверхні або до 3,2х 103 КУО/см 3 змиву). Також виявлено, що початкова кількість психротрофних мікроорганізмів на поверхнях півтуш яловичини з незначним бактеріальним обсіюванням була на порядок меншою, порівняно з кількістю МАФАнМ, а з високим мікробним забрудненням, практично однаковою.

Виявлено, що за зберігання примороженої яловичини з початковим вмістом психротрофних мікроорганізмів до 103 КУО/см 3 змиву (група 1), на закінчення терміну зберігання їх кількість збільшилася на два порядки і становила 5,2±0,3х 104 КУО/см 3 змиву. У той же час кількість МАФАнМ за цей період часу збільшилася тільки на один порядок. За зберігання примороженої яловичини з початковим вмістом психротрофних мікроорганізмів від 103 до 104 КУО/см 3 змиву (група 2), відмічено більш інтенсивні темпи розвитку психротрофної мікрофлори, порівняно з МАФАнМ. На закінчення терміну зберігання вміст психротрофних мікроорганізмів становив 9,3±0,5х 104 КУО/см 3 змиву і 4,7±0,4х 104КУО/см 2 МАФАнМ.

VETERINARY AND SANITARY EVALUATION OF FROZEN BEEF IN THE CONTENT OF PSYCHROTROPHIC MICROORGANISMS

V. Salata1, M. Kuhtyn2, V. Semanjuk1

1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyi

50, Pekarska str., Lviv, 79010, Ukraine

2Ternopil National Technical University named after I. Puljuj,

56, Ruska str., Ternopil, 46000, Ukraine,

During storage of beef in a chilled or frozen state, the psychrotrophic microflora dominates in the microbiological process, which causes technological defects and determines the hygienic quality of the meat.

The purpose of the work was to investigate the changes of mesophilic and psychrotrophic microflora on the beef surface during storage in a frozen state and to offer criteria for beef evaluating on the content of psychrotrophic microorganisms. Microbiological investigations of meat and meat products were conducted in accordance with GOST 21237 and Commission Regulation of EU № 2073/2005. Meat storage was carried out in accordance with SSU 4426 and SSU 6030.

It was installed, that at slaughter points of beef is contaminated by a different microflora. Its amount on the surface of carcass of beef was insignificant and in accordance with the requirements of EU Regulation № 2073/2005 (admissible content of MAFAM up to 105 CFU/cm2 of surface or up to 106 CFU/cm3 of flushing). The number of bacteria in the Enterobacteriaceae genes on the surface of carcass of beef at providing was approximately 50% higher than the acceptable level (the norm to 3,2*102 CFU/cm2 of the surface or to 3,2*103 CFU/cm3 of the wash). It is also found out that the initial number of psychrotrophic microorganisms on the surfaces of half-skinned beef with insignificant bacterial seeding was an order of magnitude smaller, in comparison with the number of MAFAM, and with high microbial contamination, practically the same.

It was found that for storage of frozen beef with initial content of psychrotrophic microorganisms up to 103 CFU/cm3 wash (group 1), at the end of their storage, their number increased by two orders and amounted to 5,2±0,3*104 CFU/cm3 of wash. At the same time, the number of MAFAM for this period increased by only one order. For the storage of frozen beef with initial content of psychrotrophic microorganisms from 103 to 104 CFU/cm3 flush (group 2), more intensive rates of development of the psychrotrophic microflora were noted, in comparison with MAFAM. At the end of the shelf life, the content of psychrotrophic microorganisms was 9,3±0,5*104 CFU/cm3 of washings and 4,7±0,4*104 CFU / cm2 of MAFAM.

When storing frozen beef with an initial content of psychrotrophic microorganisms more than 104 CFU/cm3 of wash (group 3), the growth of their number in two orders of magnitude was noted - up to 4,6±0,2*106 CFU/cm3, and MAFAM by one order. In this group, the number of MAFAM is still within the permissible norm in accordance with Regulation № 2073/2005, and the content of psychrotrophic microorganisms exceeds the permissible number by one order. In samples of meat with a significant microbial digestion (group 4), it was established that for 20 days by the indicator MAFAM and psychrotrophic microflora, such meat did not meet regulatory requirements. Also, the number of psychrotrophic bacteria was on average 2 times higher, compared to the number of MAFAM. These searches indicate that the initial amount of microflora, especially the content of psychrotrophs, is of key importance for choosing the temperature of storage of chilled beef. It is proposed to assess the safety of fresh beef intended for storage in a frozen state by the following criteria:

- up to 103 CFU/cm3 of washing of psychrotrophic microorganisms - beef of satisfactory safety;

- from 103 to 104 CFU/cm3 of flushing - acceptable safety;

- more than 104 CFU/cm3 wash - doubtful safety.

Keywords: MEAT, BEEF, PSYCHROTROPHIC MICROFLORA, MAFAM, CRITERIA OF SAFETY.

Ветеринарно-санитарная оценка примороженного мяса говядины по содержанию психротрофных микроорганизмов

В.З. Салата 1, М.Д. Кухтин 2, В.И. Семанюк 1

1Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

2Тернопольский национальный технический университет имени И. Пулюя, ул. Русская, 56, г. Тернополь, 46000, Украина,

Во время хранения говядины в охлажденном или примороженном состоянии в микробиологическом процессе доминирует психротрофная микрофлора, которая вызывает технологические недостатки и определяет гигиеническое качество мяса.

Целью работы было исследовать изменения мезофильной и психротрофной микрофлоры на поверхности говядины во время хранения в примороженном состоянии и предложить критерии оценки говядины по содержанию психротрофных микроорганизмов. Микробиологическое исследования мяса и мясных продуктов проводили по ГОСТ 21237 и Регламенту комиссии ЕС №2073/2005. Хранение мяса проводили по ГОСТ 4426 и ГОСТ 6030.

Установлено, что на убойных пунктах мясо говядины контаминировано различной микрофлорой. Ее количество на поверхности туш говядины было незначительным и соответствовало установленным требованиям Регламента ЕС №2073/2005 (допустимое содержание МАФАнМ до 105 КОЕ/см 2 поверхности или до 106 КОЕ/см 3 смыва). Количество бактерий семейства ЕпїегоЬасїегіасеае на поверхности туш говядины при заготовке примерно в 50 % превышало допустимый уровень (норма до 3,2* 102 КОЕ/см 2 поверхности или до 3,2*103 КОЕ/см 3 смыва). Также выявлено, что начальное количество психротрофных микроорганизмов на поверхностях полутуш говядины с незначительным бактериальным обсеменением было на порядок меньше, по сравнению с количеством МАФАнМ, а с высоким микробным загрязнением - практически одинаковым.

Выявлено, что при хранении примороженной говядины с начальным содержанием психротрофных микроорганизмов до 103 КОЕ/см 3 смыва (группа 1) истечения срока хранения, их количество увеличилось на два порядка и составило 5,2±0,3*104 КОЕ/см 3 смыва. В то же время количество МАФАнМ за это время увеличилась только на один порядок. За хранение примороженной говядины с начальным содержанием психротрофных микроорганизмов от 103 до 104 КОЕ/см 3 смыва (группа 2), отмечено более интенсивные темпы развития психротрофной микрофлоры, по сравнению с МАФАнМ. В заключение срока хранения содержание психротрофных микроорганизмов составило 9,3±0,5*104 КОЕ/см 3 смыва и 4,7±0,4*104 КОЕ/см 2 МАФАнМ.

При хранении примороженной говядины с начальным содержанием психротрофных микроорганизмов более 104 КОЕ/см 3 смыва (группа 3), отмечен рост их количества на два порядка - до 4,6±0,2*106 КОЕ/см 3, а МАФАнМ - на один порядок. В этой группе количество МАФАнМ находится еще в пределах допустимой нормы согласно Регламенту №2073/2005, а содержание психротрофных микроорганизмов преобладает допустимое количество на один порядок. В пробах мяса со значительным микробным обсеменением (группа 4), установлено, что на 20 сутки по показателю МАФАнМ и психротрофной микрофлоры, такое мясо не соответствовало нормативным требованиям. Также количество психротрофных бактерий было в среднем в 2 раза выше, по сравнению с количеством МАФАнМ. Эти исследования указывают на то, что для выбора температуры хранения охлажденной говядины ключевое значение имеет начальное количество микрофлоры, особенно содержание психротрофов. Предложено оценивать безопасность свежей говядины, предназначенной к хранению в примороженном состоянии, по следующим критериям:

- до 103 КОЕ/см 3 смыва психротрофных микроорганизмов - говядина удовлетворительного безопасности;

- от 103 до 104 КОЕ/см 3 смыва - приемлемой безопасности;

- более 104 КОЕ/см 3 смыва - сомнительного безопасности.

Ключевые слова: МЯСО, ГОВЯДИНА, ПСИХРОТРОФНА МИКРОФЛОРА, МАФАНМ, КРИТЕРИИ БЕЗОПАСНОСТИ.

При зберіганні примороженої яловичини з початковим вмістом психротрофних мікроорганізмів більше 104 КУО/см 3 змиву (група 3), відмічено зростання їх кількості на два порядки - до 4,6±0,2х 106 КУО/см 3, а МАФАнМ на один порядок. У цій групі кількість МАФАнМ знаходиться ще в межах допустимої норми згідно Регламенту.№20 73/2005, а вміст психротрофних мікроорганізмів переважає допустиму кількість на один порядок. У пробах м'яса із значним мікробним обсіюванням (група 4), встановлено, що на 20 добу за показником МАФАнМ і психротрофної мікрофлори, таке м'ясо не відповідало нормативним вимогам. Також кількість психротрофних бактерій була в середньому в 2 рази вищою, порівняно з кількістю МАФАнМ. Ці дослідження вказують на те, що для вибору температури зберігання охолодженої яловичини ключове значення має початкова кількість мікрофлори, особливо вміст психротрофів. Запропоновано оцінювати безпечність свіжої яловичини призначеної до зберігання в примороженому стані за наступними критеріями:

- до 103 КУО/см 3 змиву психротрофних мікроорганізмів - яловичина задовільної безпечності;

- від 103 до 104 КУО/см 3 змиву - прийнятної безпечності;

- більше 104 КУО /см 3 змиву - сумнівної безпечності.

Свіжоприготовлені харчові продукти зазнають псування, яке викликається, в основному, життєдіяльністю мікроорганізмів, і термін їх зберігання вимірюється, як правило, декількома годинами. Консервування - обробка харчових продуктів для запобігання біологічного псування і подовження терміну зберігання, дозволяє вирішувати такі проблеми харчової промисловості, як створення і збереження запасів сировини і харчових продуктів, рівномірний розподіл продуктів харчування між регіонами, ліквідацію, так званої, "сезонної" нестачі продуктів харчування [1].

Необхідно відмітити, що м'ясо та м'ясопродукти є необхідними та цінними в харчуванні людини лише тоді, коли їх показники якості та безпечності повністю відповідають вимогам чинних нормативно-правових документів [2-4]. Найчастіше зміни у м'ясі відбуваються за дії ензимів мікроорганізмів [5, 6]. Застосувавши ту чи іншу температуру для зберігання м'яса і м'ясопродуктів, можна загальмувати діяльність мікрофлори. Так, в неохолодженому м'ясі та продуктах буде переважати мезофільна аеробна і факультативно анаеробна мікрофлора (МАФАнМ). У той же час, за їх зберігання в охолодженому чи примороженому стані буде домінувати холодолюбна мікрофлора, і саме вона буде спричиняти технологічні вади та впливати на санітарно-гігієнічні показники [7, 8].

В останні роки спостерігається тенденція споживання і використання, як сировини для консервного виробництва, примороженого м'яса, порівняно із замороженим. У зв'язку з цим інтенсивно розвиваються технології, які мають на меті продовжити строки зберігання примороженого м'яса без зміни органолептичних, мікробіологічних і фізико-хімічних показників. Проте, терміни зберігання будь-якого продукту не можуть бути впроваджені у технологію їх виробництва без усестороннього наукового обґрунтування усіх параметрів, які впливають на безпечність.

Отже, правильно підібраний режим зберігання має забезпечити максимальний термін його зберігання без порушення органолептичних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників харчового продукту чи сировини. З урахуванням цього, актуальним є вивчення вмісту психротрофної мікрофлори під час зберігання примороженої яловичини.

Метою роботи було дослідити зміни мезофільної і психротрофної мікрофлори на поверхні яловичини під час зберігання в примороженому стані та запропонувати критерії оцінювання яловичини за вмістом психротрофних мікроорганізмів.

Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проводили в лабораторіях Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій іменьї С.З. Ґжицького та забійних цехах Львівської і Тернопільської областей.

Відбір проб м'яса і м'ясопродуктів проводили згідно з ГОСТ 7269 [9]. Мікробіологічні дослідження м'яса і м'ясних продуктів проводили згідно з ГОСТ 21237 [2] та Регламентом комісії ЄС №2073/2005 [4]. Зберігання м'ясопродуктів проводили згідно з ДСТУ 4426 [10] та ДСТУ 6030 [11].

Залежно від вмісту психротрофних мікроорганізмів у змивах з туш яловичини, проби поділили на чотири групи:

- перша група кількість психротрофних мікроорганізмів до 103 КУО/см 3 змиву з поверхні;

- друга група від 103 до 104 КУО/см 3 змиву;

- третя - від 104 до 105 КУО/см 3 змиву;

- четверта - більше 105 КУО/см 3 змиву.

Кількість МАФАнМ визначали за температури 30 °С та інкубації посівів протягом 72 год на середовищі МПА, кількість психротрофних мікроорганізмів - за температури 6,5 °С та інкубації посівів протягом 10 діб на середовищі МПА. Виділення бактерій родини Enterobacteriaceae проводили на середовищі Endo Agar, грибів та дріжджів - на середовищі Сабуро, ентерококів - на ентерококагарі, сальмонел - на 3M Petrifilm Salmonella Express System (3M Petrifilm SALX) і лістерій - на 3М Petrifilm Environmental Listeria (EL) Plate. Ідентифікацію виділених мікроорганізмів проводили згідно з 9-им виданням визначника бактерій Берджі [12].

Отримані результати досліджень обробляли статистично з використанням програм Statistika 6 Edition. Різницю вважали вірогідною при р<0,05.

Результати й обговорення. Для безпечного зберігання м'яса яловичини в примороженому стані важливим показником є початкова кількість мікроорганізмів, яка контамінує поверхні півтуш. Результати дослідження кількості мікроорганізмів у яловичині при її заготівлі у забійних цехах наведено в табл. 1. Змиви з півтуш яловичини були розділені на чотири групи по п'ять проб у кожній, залежно від початкового вмісту МАФАнМ.

Таблиця 1

Забруднення м'яса яловичини при заготівлі на забійних цехах, КУО/см 3 змиву з поверхні, М±т, п=20

Як видно з табл. 1, на забійних пунктах яловичина контамінована різною мікрофлорою. Кількість мікроорганізмів на поверхні яловичих туш була незначною і відповідала встановленим нормативам Регламенту ЄС № 2073/2005 (допустимий вміст МАФАнМ до 105 КУО/см 2 поверхні або до 106 КУО/см 3 змиву). Кількість бактерій ЕпїегоЬасїегіасеае на поверхні туш при заготівлі, приблизно в 50 % перевищувала допустимий рівень (норма - до 3,2* 102 КУО/см 2 поверхні або до 3,2* 103 КУО/см 3 змиву). Також виявлено, що початкова кількість психротрофних мікроорганізмів на поверхнях яловичих півтуш з незначним бактеріальним обсіюванням у групах 1 та 2 була на порядок меншою, порівняно з кількістю МАФАнМ, а у групах 3 і 4, тобто з високим мікробним забрудненням, практично однаковою.

Забруднення м'яса мікрофлорою має важливе значення для збереження безпечності та якості сировини під час холодильного зберігання. Адже протягом терміну зберігання за низьких температур деякі мікроорганізми перебувають у анабіотичному стані, а деякі продовжують розмножуватися.

Нами було вивчено зміни мікрофлори на поверхні яловичих півтуш протягом холодильного зберігання за різних санітарно-гігієнічних умов заготівлі яловичини на забійних цехах.

Згідно з ДСТУ 6030:2008 м'ясо яловичини в півтушах і четвертинах, які призначенні для реалізації через торгівельну мережу, заклади ресторанного господарства та промислової переробки, можна зберігати примороженим за температури мінус 2 - мінус 3 °С протягом 20 діб. Результати досліджень динаміки мікрофлори м'яса яловичини примороженої під час його зберігання за температури мінус 2 - мінус 3 °С показано в табл. 2. У таблиці наведено дослідження з визначення кількості МАФАнМ і психротрофних мікроорганізмів у 20 пробах примороженого м'яса яловичини.

Для групи 1 було використано проби яловичини з кількістю психротрофних мікроорганізмів до 10 КУО/см 3 змиву; для групи 2 - проби яловичини з кількістю психротрофних мікроорганізмів від 103 до 10 КУО/см 3 змиву; групи 3 - проби яловичини з кількістю психротрофних мікроорганізмів більше 104 і до 10 КУО/см 3 змиву і групи 4 використано проби яловичини з кількістю психротрофних мікроорганізмів більше 105 КУО/см 3 змиву.

Таблиця 2

Зміна кількості мезофільних і психротрофних мікроорганізмів у примороженій яловичині під час зберігання за температури мінус 2 - мінус 3 °С, п=20

даних табл. 2 видно, що за умови зберігання примороженої яловичини з початковим вмістом психротрофних мікроорганізмів до 103 КУО/см 3 змиву (група 1) на закінчення терміну зберігання їх кількість збільшилася на два порядки і становила 5,2±0,3 х 104 КУО/см 3 змиву. У той же час кількість МАФАнМ за цей період часу збільшилася тільки на один порядок. М'ясо за такої кількості психротрофної і мезофільної мікрофлори вважали задовільної безпечності.

За умови зберігання примороженої яловичини з початковим умістом психротрофних мікроорганізмів від 103 до 104 КУО/см 3 змиву (група 2), відмічено інтенсивніший ріст психротрофної мікрофлори, порівняно з МАФАнМ. На закінчення терміну зберігання вміст психротрофних мікроорганізмів становив 9,3±0,5х 104 КУО/см 3 змиву і 4,7±0,4х 104 КУО/см 2 МАФАнМ. Яловичина за такої кількості психротрофної і мезофільної мікрофлори вважалася прийнятної безпечності.

У групі 3, при зберіганні примороженої яловичини з початковим умістом психротрофних мікроорганізмів більше 104 КУО/см 3 змиву, встановлено зростання їх кількості на два порядки до 4,6±0,2х 106 КУО/см 3, а МАФАнМ на один порядок. Тобто кількість МАФАнМ знаходиться ще в межах допустимої норми згідно Регламенту №2073/2005, а вміст психротрофних мікроорганізмів переважав допустиму кількість на один порядок. Таке м'ясо ми вважаємо є сумнівної безпечності.

У групі 4, де у досліді було використано проби м'яса із значним мікробним обсіюванням, встановлено, що на 20 добу за показником МАФАнМ і психротрофної мікрофлори, таке м'ясо не відповідало нормативним вимогам. Також кількість психротрофних бактерій була, в середньому в 2 рази більшою, порівняно з кількістю МАФАнМ. Ці дослідження вказують на те, що для вибору температури зберігання охолодженої яловичини ключове значення має початкова кількість мікрофлори, особливо вміст психротрофів. Тому, нами запропоновано оцінювати безпечність свіжої яловичини, призначеної до зберігання в примороженому стані за наступними критеріями:

- до 103 КУО/см 3 змиву психротрофних мікроорганізмів - яловичина задовільної безпечності;

- від 103 до 104 КУО/см 3 змиву - прийнятної безпечності;

- більше 104 КУО /см 3 змиву - сумнівної безпечності.

Отже, запропоновані критерії оцінки яловичини перед постановкою на зберігання дозволяють науково обґрунтовано вибрати температуру примороження чи замороження з метою отримати на закінчення терміну зберігання м'яса з задовільними мікробіологічними і органолептичними показниками. мезофільний яловичина психротрофний

Висновки

1. Встановлено, що на забійних цехах контамінація туш яловичини МАФАнМ є незначною і їх кількість відповідала встановленим нормативам Регламенту ЄС № 2073/2005. Виявлено, що за умови зберігання примороженої яловичини з початковим умістом психротрофних мікроорганізмів до 103 КУО/см 3 змиву на закінчення терміну зберігання їх кількість збільшилася на два порядки і становила 5,2±0,3*104 КУО/см 3 змиву. У той же час кількість МАФАнМ за цей період часу збільшилася на один порядок.

2. При зберіганні примороженої яловичини з початковим умістом психротрофних мікроорганізмів більше 104 КУО/см 3 змиву, відмічене зростання їх кількості на два порядки до 4,6±0,2*106 КУО/см 3, а МАФАнМ на один порядок. Тобто кількість МАФАнМ знаходиться ще в межах допустимої норми згідно Регламенту № 2073/2005, а вміст психротрофних мікроорганізмів переважав допустиму кількість на один порядок.

Перспективи досліджень. Оцінка м'яса яловичини різних станів за вмістом в ньому зеранолу.

Література

1. Фізико-хімічні і біологічні основи консервного виробництва / Б.Л. Флауменбаум, А.Т. Безусов, В.М. Сторожук, Г.П. Хомич. - Одеса: Друк, 2006. - 400 с.

2. Мясо. Методы бактериологического анализа (М'ясо. Методи бактеріологічного аналізування) ГОСТ 21237-75 [Дата введения 1977-01-01]. Изменение 01.07.1987. - М.: Стандартинформ, 2006. - 28 с. - (Межгосударственный стандарт).

3. М'ясо. Яловичина та телятина в тушах, півтушах і четвертинах. Технічні умови. ДСТУ 6030:2008. - [Чинний від 200-04-01]. - К.: Держспоживстандарт України, 2009. - 16 с.

- (Національний стандарт України).

4. Регламент N° 2073/2005 Комісії (ЄС) про мікробіологічні критерії, які застосовуються до харчових продуктів // Брюссель, 15 листопада 2005 р. - 26 с.

5. Микробиология продуктов животного происхождения / Г.-Д. Мюнх, Х. Заупе, М. Шрайтер и др. Пер. с нем. - М.: Агропромиздат, 1985. - 592 с.

6. Необхідність проведення санітарно-мікробіологічного контролю м'яса і м'ясних продуктів в умовах холодильного зберігання / В. І. Семанюк, М.Д. Кухтин, Л.В. Шах та ін. / М'ясна індустрія. - 2014. - серпень - С. 22-25.

7. Динаміка мікрофлори охолодженої і примороженої яловичини за її зберігання / В.З. Салата, М.Д. Кухтин, В. І. Семанюк, Ю.Б. Перкій // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - 2017, Т.19, №3 . - С. 178-182.

8. Салата В.З. Фізико-хімічні мікробіологічні зміни в охолодженій яловичині під час її зберігання / В.З. Салата, М.Д. Кухтин // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2017. - № 83.

- С. 217-223.

9. Мясо. Методы отбора образцов и органолептические методы определения свежести (М'ясо. Методи відбирання зразків та органолептичні методи визначання свіжості) ГОСТ 7269-79 [Дата введения 1980-01-01]. Изменение 18.10.2016. - М.: Стандартинформ, 2006. - 7 с. - (Межгосударственный стандарт).

10. М'ясо яловичина у відрубах. Технічні умови. ДСТУ 4426:2005. - [Чинний від 2007-01-01]. - К.: Держспоживстандарт України, 2006. - 16 с. - (Національний стандарт України).

11. М'ясо. Яловичина та телятина в тушах, півтушах і четвертинах. Технічні умови. ДСТУ 6030:2008. - [Чинний від 200-04-01]. - К.: Держспоживстандарт.

12. Определитель бактерий Берджи. Пер. с англ. / Под. ред Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита и др. - М.: Мир, 1997. - Т.2.

Размещено на Allbest.ru