Проектування технологічного процесу виробництва молока на модельному стаді корів та його економічне оцінювання

Показник	На 1 голову, ц	Всього
СР, ц	56,2	23435
ОЕ, гДж	60,1	25062
СП, ц	8,18	3411
ПП, ц	5,32	2218

2. Розрахунок потреби у кормах проводиться за формою таблиці 2.3.14.

Для проведення розрахунків записують до графи «всього кормів за поживністю, ГДж ОЕ» потребу у ОЕ із таблиці 2.3.13, яка становить 25062 ГДж.

3. До графи 2«Структура, %» табл. 2.3.14 із таблиці 2.3.4 занести дані про структуру кормів за поживністю для стада із продуктивністю 4000 кг молока на рік.

4. Розрахувати загальну поживність кожного виду корму і занести до відповідної графи таблиці2.3.14.

Наприклад: 25062 гДж х 33% : 100%=827- ГДж

25062 гДж х 9% : 100%=2256 ГДж і т.д

5. Визначити кількість кормів у натурі,(графа 5) ц. Для цього загальну потребу у кормі за поживністю необхідно розділити на поживність одного кілограма з врахуванням розмірності, одиниць виміру (гр.3 х 1000: гр. 4 : 100)

Наприклад: 2256ГДж х 1000 : 11,4МДж:100 = 1979 ц і т.д.

6. Визначити потребу у кормах із врахуванням страхового фонду:

Наприклад: 1979 х 10% :100 ?198ц загальна потреба складе 1979+198=2177 ц

7. Розрахувати потребу у кормах з врахуванням втрат кормів

Наприклад: 2177 х 1,5%: 100% = 33 ц

2177+33 = 2210ц

8. Розрахувати площу кормових культур

Наприклад: 2210ц:35 ц = 63 га

При визначені потреби земельних площ для заготівлі сіна, силосу та сінажу, слід провести перерахунок необхідної кількості зазначених кормів на зелену масу шляхом множення на коефіцієнти 3,5-4 (для сіна), 1,2-1,25 (для силосу) та 1,35 (для сінажу). Отже потреба у зеленій масі для виробництва сіна з багаторічних трав силос : 3871 ц х 4 = 15484 ц; з однорічних трав - 2140 х 4 = 8560 ц; сінажу 6493 х 1,35 = 8766 ц; силосу : 30606 ц х 1,25 = 38258 ц.

9. Розрахувати загальну потребу у площах кормових культур шляхом додавання площі під кожною культурою: 63+34+ … 99 = 786 га

10. Потреба у спорудах для зберігання кормів розраховується за формою таблиці 2.3.15.

Таблиця 2.3.15 Споруди для зберігання кормів

Споруди	Кількість корму, т	Місткість 1-єї споруди, т	Кількість споруд
Сіносховища	601	600	1
Силосні траншеї	3061	1/2000 1/1500	2
Сінажні траншеї	649	750	1
Кормосховища для концентратів	975	1000	1

Таблиця 2.3.14 Річна потреба у кормах для корів основного стада

Назва корму	Структура, %	Всього кормів, за поживністю ГДж ОЕ	Поживність 1кг корму, МДж OЕ	Всього кормів у натурі, ц	Страховий фонд,%	Річна потреб з врах. страх. фонду,ц	Втрати, %	Річна потреб з врах. втрат, ц	Буде вироблено кормів у господ.	Кількість вихідної сировини	Урожайність культур, ц	Потреба у кормових площах, га
					%	кг		%	кг
Комбікорми разом	39
з них: зерно	33	8270
у т.ч. ячмінь	9	2256	11,40	1979	10	197,9	2177	1,5	33	2210	2210	2210	35	63
жиго	10	2506	10,38	2414	10	241	2655	1,5	40	2695	2695	2695	80	34
пшениця	7	1754	11,27	1556	10	156	1712	1,5	26	1738	1738	1738	38	46
овес	-	-	9,23					1,5		-	-		-	-
горох	7	1754	11,24	1560	10	156	1716	1,5	26	1742	1742	1742	35	50
добавки	6	1504	10,97								-		-	-
Соковиті - разом	22	-								-	-	-	-	-
з них: силос	22	5514	2,27	24291	20	4858	29149	5	1457	30606	30606	38258	250	153
Грубі - разом										-	-	-	-	-
з них: сіно багаторічних трав	9	2256	6,73	3352	10	335	3687	5	184	3871	3871	15484	110	129
сіно природних угідь	5	1253	6,76	1853	10	185	2038	5	102	2140	2140	8360	100	84
сінаж багаторічних трав	12	2007	3,57	5622	10	562	6184	5	309	6493	6493	8766	120	73
солома	1	251	5.50	456	10	46	502	5	25	527	526	-	-	-
Зелені - разом	12	3007								-		-	-	-
з них: озимі	1	251	1.83	1372	-	-	1372	-		1372	1372	1372	100	14
однорічні трави	1	251	2,01	380	-	-	380	-		380	380	380	100	38
кукурудза	5	1253	2,0	6265	-	-	6265	-		6265	6265	6265	180	35
багаторічні трави	10	2506	2,10	11933	-	-	11933	-		11933	11933	11933	120	99
Всього	100	25062			-			-			х		х	818

До графи «Кількість корму, т» заносять дані із таблиці 2.3.14 з графи «Буде вироблено кормів у господарстві, ц». Зокрема, сіна буде заготовлено : багаторічних трав - 3871 ц, однорічних трав - 2140 ц, всього - 6010 ц або 601 т; силосу 30606 ц або 3061 т, сінажу 6493 ц або 649 т, концентрованих кормів - 9756 ц або 975 т.

Місткість однієї споруди визначають за нормативними даними таблиці 2.3.11.

Зокрема, для зберігання 601 т сіна необхідно 1 сховище на 600 т; 3061 т силосу - 1 траншея на 2000 т, 1 на 1500 т; 649 т сінажу - 1 траншея на 750 т; 975 т концентратів - 1 склад місткістю 1000 т.

Річна потреба ферми у підстилці, воді та вихід побічної продукції

На багатьох фермах і комплексах застосовують різноманітні підстилкові матеріали - солому, дерев'яні стружки,листя,торф, лісовий мох. Разом з тим бажано щоб підстилковий матеріал після його використання не втрачав своїх удобрюючих властивостей.

Потреба тварин в підстилці залежить, від способу утримання, віку і призначення тварин, якості підстилкового матеріалу (табл.2.4.1)

Підстилка втягує різні виділення тварин, аміак, що знижує втрати азоту, калію та інших розчинних у воді елементів і газів. Вона створює м'яке тепле і сухе місце для тварин (табл. 2.4.2).

Таблиця 2.4.1 Норми потреби та запасу підстилки за нормами ВНТП-01.05 АПК «Скотарство»

Основні вади підстил-ки	Система утримання тварин	Періодичність зміни підстилки	Первісний шар підстилки, см	Норми потреби підстилки на 1 голову на добу, кг
				молочних порід	м'ясних порід	відгодівельне поголів'я	телята
							молодняк	в індивідуальних клітках	у групових клітках
Солома	Прив'язне	Щоденно	5	1,5	-	1,0	1,5	1,5
	Боксове	1 раз на 10 днів	5	0,5	-	-	0,5	-	1,0
	Комбібоксове	Теж	5	0,5	-	-	0,5	-	1,0
	Безприв'язне утримання на глибокій підстилці	1 раз на рік або періодично в міру необхідності	20	5,0	5,0	3,0	3,0	1,5	1,5
Солома	Безприв'язне в боксах з підлогою із тюків і соломи	1 раз на рік або періодично в міру необхідності	50	0,5	-	0,5	0,5	-	-
Торф	Прив'язне	Щоденно	5	3,0	-	3,0	3,0	-	-
	Боксове	1 раз на 10 днів	5	1,6	-	-	1,0	1,0	-
	Комбібоксове	Теж	5	1,0	-	-	1,0	-	-
	Безприв'язне утримання на глибокій підстилці	Один раз на рік або за необхідністю	30	9,0	10,0	8,0	8,0	1,0	-

Таблиця 2.4.2 Вбирна здатність підстилки

Вид підстилки	Вбирна здатність на 1кг сухої підстилки
	води,л	аміаку,г
Солома жита озимого	2,5-3	5-10
Солома пшениці озимої	2-3	5-10
Торф піщаний	5-7	35-40
Торф верховий	10-15	35-40
Тирса	4-4,5	-

Для поліпшення вбиральної здатності соломи її потрібно різати на частинки розміром не менше 10см. Надмірне подрібнення є небажаним, скільки підвищує вміст пилу у підстилці. Підстилка є вагомим чинником створення комфортних умов для відпочинку тварин. Основними вимогами до підстилки є гігієна безпеки, тобто несприятливе середовище для розмноження шкідливих мікроорганізмів, висока абсорбувальна здатність для збирання зайвої вологи, низька теплопровідність і висока морозостійкість.

Важливими факторами для організації робіт є також легкість внесення та прибирання підстилки, можливості для її зберігання та утилізації, витрати на транспортування та загальна вартість.

Розрахунок річної потреби у підстилці проводиться з врахуванням середньорічного поголів'я худоби та добової потреби у підстилці на одну голову в залежності від способу утримання (таблиця 2.4.3).

Таблиця 2.4.3 Потреба ферми у підстилці

Виробнича група худоби	Середньорічне поголів'я, гол.	Добова потреба, кг	Потреба на період, т	Всього, т
		на 1 голову*	на все поголів'я	зимово-стійловий, 210 дн.	весняно-літній, 155 дн
Корови:
в т.ч. сухостійні		3,0
новотільні		3,0
періоду роздою та осіменіння		1,5
2-ої половини лактації		1,0
Первістки на перевірці		1,5
Телята профілакторного періоду		1,5
Разом		-

Вихід гною на фермі (побічної продукції ) - субпродукту тваринного походження універсального біоорганічного добрива є важливою передумовою інтенсивного виробництва. Підстилковий гній є сумішшю твердих і рідких виділень тварин разом з підстилкою. Вихід гною залежить від кількості підстилки, виду тварин, тривалості стійлового періоду.

Розрахунок виходу гною проводиться декількома способами.

Якщо виходити з того, що суха речовина корму засвоюється тваринами на 50%, а інша її половина перетворюється на гній і підстилка вбирає рідкі виділення у співвідношенні 1:4, то вихід гною (H) розраховують за формулою:

H = 4(к:2+П),

де к - маса сухої речовини корму;

П - маса підстилки.

Вихід гною також розраховують за формулою:

H = 2 (K + П ).

Наприклад, у Франції кількість гною визначають множенням маси худоби усього стада на коефіцієнт 25. Для розрахунку виділень від усього стада худоби в господарстві його переводять в умовні голови за такими коефіцієнтами: корови і коні - 1.0, телята - 0.6, свині - 0.3, вівці і кози - 0.1, птиця - 0.02.

Вихід твердих і рідких виділень від однієї умовної голови худоби становить 40 кг на добу. За річний норматив виходу рідких і твердих виділень з урахуванням 15% втрат під час зберігання прийнято 9.5 т на умовну голову.

До цієї кількості виділень усіх тварин, що є в господарстві, додають масу підстилкових матеріалів і отримують загальний вихід органічних добрив за рік.

Під час визначення маси гною, що зберігається в гноєсховищах або штабелях, потрібно враховувати його об'ємну масу: свіжого - 0.4, ущільненого - 0.7, напівперепрілого - 0.8, перепрілого - 0.9 т/м³.

При розрахунках системи гноєвидалення, зберігання та утилізації гною необхідно враховувати нормативні значення виходу екскрементів (табл. 2.4.4)

Крім калу і сечі до складу гною входять домішки - підстилка від 3 до 10% добової даванкиоб'ємистих кормів ( сіно, солома, силос, сінаж, трава).

Дані про вихід екскрементів та кількість підстилки при виконанні індивідуальних завдань заносять до (табл. 2.4.5 та виконують відповідні розрахунки.

Розрахунок кількості гною, що буде отримана за рік, виробничий цикл чи період (осінньо-зимовий, весняно-літній) проводиться за залежністю:

Hp = Hдоб х Дп,

де Hp - вихід гною за рік, період, т

Hдоб - вихід гною від тварин ферми за добу,т

Дп - тривалість періоду, днів

Таблиця 2.4.4 Нормативи виходу експериментів та їх вологість

Групи тварин	Склад екскрементів
	Всього	В тому числі
	Маса кг/добу	Вологість %	Кал	Сеча
			Маса кг/добу	Вологість %	Маса кг/добу	Вологість %
Бугаї плідники	40	86	30	83	10	95
Корови	55	88,4	35	85,2	20	94,1
Телята:
до 3-місячного віку	4,5	91,8	1	80,0	3,5	95,1
від 3 до 6 місяців	7,5	87,4	5	83,0	2,5	96,2
від 6 до 12 місяців та відгодівельні до 4-місячного віку
від 6 до 12 місяців та відгодівельна старші 4 місяців	14	87,2	10	83,5	4	96,5
Молодняк на відгодівлі:
віком 6-12 місяців	26	86,2	14	79,5	12	94,1
віком 12-13 місяців і старше	27	86,7	20	83,5	7	96,0
Нетелі на вирощуванні	35	84,9	23	80,1	12	94

Таблиця 2.4.5 Вихід гною по виробничих групах худоби

Виробничі групи, цехи	Середньорічне пог.	Добовий вихід гною	Річний вихід гною тонн
		Від одної тварини, кг	Від виробничої групи, кг
		фракція	підстилка	всього	фракція	підстилка	всього
		тверда	рідка			тверда	рідка
Корови, всього
в т.ч. сухостійні		35	20
новотільні		35	20
періоду роздою та осіменіння		35	20
другої половини лактації		35	20
Телята профілакторного періоду		1	3,5
Первістки на перевірці		35	20
Всього

Розрахунок розміру гноєсховища проводиться за формулою:

F=

Нд - вихід гною з ферми за добу;

Д - тривалість зберігання гною у гноєсховищі (120-150 днів);

h - глибина гноєсховища, м (1,5-2м);

S - густина гною (700-800 кг/м³).

Напування тварин при стійловому прив'язному утриманні здійснюється з індивідуальних автонапувалок, а при безприв'язному з групових (табл. 2.4.6).

Таблиця 2.4.6 Типи і розміри напувалок ( Витяг з ВНТП АПК - 01)

Типи напувалок	Розміри напувалок, м
	Ширина	довжина по фронту на 1 гол.
	по верху	по днищу	переднього борту	заднього борту
Напувалки а) групові	0,5	0,4	0,4	0,4	Для дорослої худоби та нетелей за 2 -3 міс. до отелення 0,05-0,06, для молодняку 0,03-0,04
б) індивідуальні автонапувалки : - в секціях					Одна на 2 стійла
В секціях для безприв'язного утримання					Одне на 10-12 голів при установленні напувалок на спеціальній площі. Одна на 5-6 голів при установленні вздовж годівниць

При технологічному проектуванні застосовують середньодобові норми споживання води (табл. 2.4.7)

Таблиця 2.4.7 Потреба ферми у воді

Виробничі групи, цехи	Середньорічне поголів'я, гол.	Норма води на 1 голову на добу, л.	Доб. потреба для всього поголів'я, м3	Річна потреба води для всього погол., м3
		всього	в т.ч.	всього	в т.ч.	всього	в т.ч.
			холодної	гарячої		холодної	гарячої		холодної	гарячої
Корови, всього
в т.ч. сухостійні		100	85	15
новотільні		100	85	15
періоду роздою та осіменіння		100	85	15
другої половини лактації		100	85	15
Телята профілакторного періоду		9	5,5	3,5
Первістки на перевірці		100	85	15
Всього		-	-	-

Приклад виконання завдань

Вихідні дані

Середньорічне поголів'я корів (таблиця 2.2.8)

Корови всього	396
в т.ч. сухостійні	62
новотільні	21
роздою і осіменіння	104
другої половини лактації	208
Телята профілакторного періоду, гол.	26
Первістки на перевірці, гол.	24
Утримання корів	прив'язне

Розрахунок потреби у підстилці проводиться за наступною методикою:

1.До таблиці 2.4.8 занести дані про середньорічне поголів'я та добову потребу у підстилці на 1 голову за прив'язного способу утримання ( або безприв'язного за варіантом).

2. Розрахувати добову потребу у підстилці на все поголів'я:

для сухостійних корів 62 х 1,5 = 93 кг

для новотільних 21 х 1,5 = 32 кг і т.д.

3. Розрахувати потребу у підстилці на 210 днів зимово-стійлового періоду та на 155 днів весняного, літнього та в цілому на рік по кожній технологічній групі

Для сухостійних корів

93 х 210 = 19530 кг

93 х 155 = 14415 кг

Всього 19530 кг +14415 кг =33945 ? 345

4. Розрахувати загальну потребу у підстилці за періодами та на рік як суму по технологічних групах :

на зимово-стійловий період

19530+6720+32760+43680+7560+8190 =118440 кг 118 т

Таблиця 2.4.8

Потреба ферми у підстилці

Виробнича група худоби	Серед-ньорічне поголів'я, гол.	Добова потреба, кг	Потреба на період, т	Всього, т
		на 1 голову*	на все поголів'я	зимово-стійловий, 210 дн.	весняно-літній, 155 дн
Корови:	396
в т.ч. сухостійні	62	1,5	93	19530	14415	34
новотільні	21	1,5	32	6720	4960	12
періоду роздою та осіменіння	104	1,5	156	32760	24180	57
2-ої половини лактації	208	1	208	43680	32240	76
Первістки	24	1,5	36	7560	5580	13
Телята профілакт. періоду	26	1,5	39	8190	6045	14
Разом		-		118440	87420	206

Аналогічно розраховується потреба на весняно-літній період та в цілому за рік.

Розрахунок виходу гною по фермі проводиться за формою таблиці 3.4.9.

Порядок виконання завдання

1. Занести дані про середньорічне поголів'я вихід фракцій гною, потребу у підстилці для однієї тварини по статево-вікових групах до таблиці 2.4.9.

2. Провести розрахунки виходу гною по технологічних групах. Наприклад:

сухостійні корови :

за добу від однієї тварини: 35+20+1,5-56,5 кг

від виробничої групи по фракціях:

тверда 35 х 62 = 2170 кг

рідка 20 х 62 =1240 кг

підстилка 62 х 1,5 = 93 кг

Всього 3503 кг

За рік 3503 х 365 1279 т.

3. Аналогічні розрахунки провести по інших технологічних групах.

Таблиця 2.4.9

Вихід гною по виробничих групах худоби

Виробничі групи, цехи	Середньо-річнепого лів'я, гол.	Добовий вихід гною	Річний вихід гною тонн
		Від одної тварини, кг	Від виробничої групи, кг
		фракція	підстилка	всього	фракція	підстилка	всього
		тверда	рідка			тверда	рідка
Корови, всього	396
в т.ч. сухостійні	62	35	20	1,5	56,5	2170	1240	93	3503	1279
новотільні	21	35	20	1,5	56,5	735	420	31,5	1186,5	433
періоду роздою та осіменіння	104	35	20	1,5	56,5	3640	2080	156	5876	2145
другої половини лактації	208	35	20	1	56	7280	4160	208	11648	4252
Телята профілакторного періоду	26	1	3,5	1,5	6	26	91	39	156	57
Первістки на перевірці	24	35	20	1,5	56,5	840	480	36	1356	495
Всього	446	х	х	х	288	14691	8471	564	23725	8661

4. Розрахувати рядок «Всього»

Розрахунок потреби у воді проводиться за формою таблиці 2.4.10.

Порядок виконання

1. Занести дані про середньорічне поголів'я та норми витрат води на одну тварину по технологічних групах.

2. Розрахувати добову потребу у воді для технологічної групи:

Всього 62 х 100 = 6,2 м³

62 х 85 = 5,2 м³ і т. далі

3. Розрахувати річну потребу води для всього поголів'я по технологічних групах та разом.

6,2 х 365 =2263

5,2 х 365 =1898

1 х 365 =365

Таблиця 2.4.10

Потреба ферми у воді

Виробничі групи, цехи	Середньо-річне Пого лів'я, гол.	Норма води на 1 голову на добу, л.	Доб. потреба для всього поголів'я, м3	Річна потреба води для всього погол., м3
		всього	в т.ч.	всього	в т.ч.	Всього	в т.ч.
			холодної	горячої		холодної	горячої		холодної	горячої
Корови, всього	396
в т.ч. сухостійні	62	100	85	15	6,2	5,2	1	2263	1898	365
новотільні	21	100	85	15	2,1	1,7	0,4	766,5	620,5	146
періоду роздою та осіменіння	104	100	85	15	10,4	8,8	1,6	3796	3212	584
другої половини лактації	208	100	85	15	20,8	17,6	3,2	7592	6424	1168
Телята профілакторного періоду	26	12	9	3	0,3	0,2	0,1	109,5	73	36,5
Первістки на перевірці	24	100	85	15	2,4	2	0,4	876	730	146
Всього		-	-	-	42,2	35,5	6,7	15403	12957,5	2445,5

Організація праці та оцінка економічної ефективності.

Основою організації праці на молочних фермах є спеціалізована бригада, яка об'єднує працівників різних професій, зайнятих на виробництві молока.

До складу бригади входять оператори доїльної установки родильного відділення та основного стада, механізатори, слюсарі та допоміжний персонал.

Бригада обслуговує приміщення, худобу, обладнання, техніку, споруди. Така форма організації праці надає змогу в залежності від кваліфікації та виробничого досвіду поєднувати робочі операції.

В умовах потоково-цехової системи виробництва молока ланки формують за окремими технологічними цехами - сухостою, отелення, роздою і осіменіння, виробництва молока, вирощування телят молочного періоду, по обслуговуванню транспортних засобів.

Кількість працівників на фермі визначається способом утримання тварин, рівнем механізації виробничих процесів, кількістю тварин, місткістю приміщень, спеціалізацією у виконанні окремих операцій. Розроблена технологія виробництва молока і рівня механізації виробничих процесів визначає норму обслуговування на одного працівника (табл. 2.5.1).

Таблиця 2.5.1

Навантаження на одного працівника (витяг з додатку Б.2 ВНТП АПК-01.05)

Категорія працівників	Підприємства по виробництву молока промислового типу	Ферми вирощування ремонтних телиць	М'ясні ферми	Підприємства по вирощуванню телят, дорощуванню та відгодівлі	Відгодівельні ферми
	Місце доїння	Спосіб утримання тварин				Спосіб утримання тварин
	В стійлі	На доїльному майданчику	Прив'язний	Безпри-в'язний				Прив'язний	Безприв'язний
Оператори машинного доїння корів	50	100-200	50-100	100-200	-	-	-	-	-
Те ж відділення для отелення	25-35	50	-	-	-	-	-	-	-
Оператори по догляду за коровами та нетелями	-	-	100	200	-	125	800	400	800
Те ж по догляду за молодняком	-	-	200	400	400	400	800	400	800
Оператори по догляду за телятами	-	-	100	100	150	-	200	-	-
Те ж в профілакторії	-	-	30	30	-	-	-	-	-
Оператор по догляду за вигульно-пасовищними майданчиками	-	-	-	-	-	400-800	-	-	-
Механізатори по роздаванню кормів та прибиранню гною	-	-	400-800	400-800	400-800	400-800	800	1200	1200
Вартові оператори в нічний час: а) в телятниках і будівлях для молодняку б) у відділеннях для отелення	Один на ферму Один на будівлю (приміщення)
Оператори по штучному заплідненню	-	-	800	800	800	800	-	-	-
Слюсарі	-	-	600	600	1500	600	2000	2000	3000
Ветсанітари	-	-	600	600	1500	600	1500	1500	1500
Лаборанти	800	800	800	800	-	-	-	-	-
обліковці	-	-	800	800	800	800	-	-	-
Начальники цеху (бригадири)	Один на цех (бригаду) з чисельністю основних робітників не менше 15-20 чоловік
Підмінні	52% від основних робітників при 5-денному робочому тижні і 24% при 6-ти денному

Примітки:1. Навантаження на оператора по догляду за бугаями-плідниками - 10 голів;

2. Навантаження на одного робітника наведено з урахуванням застосування комплексної механізації.

До обов'язків бригадира (завідувача фермою) входить організація робіт відповідно встановленого розпорядку дня, щоденний облік роботи операторів по догляду за тваринами, їх доїнню, механізаторів та інших категорій працівників.

Операційні карти робіт кожного робітника подані у додатках 1 - 23.

На основі нормативних документів приводиться розрахунок потреби у кадрах та прямих затрат праці на виробництво молока (табл.2.5.2).

Таблиця 2.5.2

Розрахунок необхідної кількості працівників для обслуговування молочного стада

Категорія працівників/ група тварин	Середньо-річне поголів'я	Навантаження на 1 працівника	Кількість працівників
Оператори машинного доїння: корови родильного відділення (новотільні)
Оператори машинного доїння: основного стада (цех роздою і осіменіння + цех виробництва молока)
Підмінні доярки (24% від основного стада при 6-денному робочому тижні)
Всього операторів машинного доїння
Скотарі по догляду за коровами
Механізатори по роздаванню кормів і видаленню гною
Слюсарі
Техніки штучного осіменіння
Нічні вартові
Підмінні працівники (24% від основного стада при 6-денному робочому дні)
Всього робітників

Вказати тривалість робочого дня основного працівника

Вказати шляхи збільшення виробництва продукції і продуктивності праці, зниження затрат корму і праці на 1 продукції.

Розрахувати прямі затрати праці на виробництво 1 ц продукції з врахуванням річного фонду робочого часу на 1 працівника (Фр. і.) (оператора машинного доїння, по догляду за молодняком, тощо) з розрахунку 7 годинного робочого дня.

Фроб. часу інд. = 7 год. х 365= 2555 люд.-год.

Загальний фонд робочого часу (Фр.заг.) становитиме:

Ф _{роб. часу заг.} = Ф_{роб. часу інд.} х N, де

N - кількість працівників, по яких розраховують прямі затрати праці.

Затрати праці на 1 ц продукції визначаються за формулою:

Зпр. = , де

В_пр. - валове виробництво продукції.

Результати розрахунків потрібно подати в таблиці 2.5.3

Таблиця 2.5.3

Розрахунок прямих затрат праці на виробництво продукції

Вид продукції	К-ть праців-ників	Фонд робочого часу інд., люд. год.	Фонд робочого часу загальний, люд. год.	Валове виробництво молока, ц	Затрати праці на 1 ц. продукції, люд.год.
Молоко

Економічна ефективність проектних рішень розраховується на основі загальноприйнятих показників, що подані у таблиці 2.5.4

Таблиця 2.5.4

Економічна ефективність проектних рішень

№ п/п	Показник	Значення
1.	Валове виробництво молока, ц
2.	* Реалізовано молока, ц
3.	Річний вихід гною від корів, т
4.	Затрати на 1 ц молока кормів: МДж ОЕ***
5.	праці, люд. год.

Приклад провадження розрахунків потреби у обслуговуючому персоналі

1. До таблиці 2.5.5. занести дані про середньорічне поголів'я худоби (табл. 2.2.8)

2. Визначити навантаження на 1 (одного) працівника за даними таблиці 2.5.1 за умовою завдання: спосіб утримання - прив'язний, доїння - у доїльному залі.

3. Визначити кількість робітників як частку від ділення середньорічного поголів'я на навантаження на одного робітника:

оператори по догляду за телятами профілакторного періоду: 26:30=1

оператори машинного доїння корів родового відділення: 45:50=1 і т.д. по групах працівників.

4. Розрахувати кількість підмінних працівників з розрахунку 6-денного робочого тижня у кількості 24% від основних працівників:

Підмінні доярки: 4 оператори машинного доїння х 24% : 100 = 1 оператор

Підмінні працівники: 9 чоловік х 24% : 100 = 2 чоловіка

5. Розрахувати загальну кількість працівників; як суму рядка «Всього операторів машинного доїння» та «Всього робітників» : 4+11=15 чоловік.

Таблиця 2.5.5

Розрахунок необхідної кількості працівників для обслуговування молочного стада

Категорія працівників/ група тварин	Середньо-річне поголів'я	Навантаження на 1 працівника	Кількість працівників
Оператори: - по догляду за телятами профілакторного періоду	26	30	1
- машинного доїння корів родового відділення (новотільні + первістки: 21+24)	45	50	1
- машинного доїння основного стада (цех роздою і осіменіння + цех виробництва молока+ первістки: 104+208+24)	316	100	3
Підмінні доярки (24% від основного стада при 6-денному робочому тижні:			1
Всього операторів машинного доїння			4
Скотарі по догляду за коровами (396+24)	420	100	4
Механізатори по роздаванню кормів і видаленню гною	420	400	1
Слюсарі	420	600	1
Техніки штучного осіменіння	396	800	1
Нічні вартові	420		2
Підмінні працівники (24% від основного стада при 6-денному робочому дні)			2
Всього робітників			4
Всього по фермі			15

Таким чином догляд телят профілакторного періоду здійснює 1 працівник. Операторів машинного доїння необхідно 5чоловік з яких 1 оператор машинного доїння корів родового відділення 3 - основного стада, 1 підмінна доярка

Для догляду за коровами необхідно 4 скотарі. Роздачу кормів і видалення гною на фермі здійснюватиме 1 механізатор. Загальна кількість працівників ферми - 15 чоловік.

Техніка визначення затрат праці на молочній фермі наступна:

1. Визначаємо фонд робочого часу на 1 працівника:

Фінд. = 7 год. х 365= 2555люд.-год.

1. Загальний фонд робочого часу:

Ф. роб. часу заг. = 2555 х 15=30325 люд.-год.

Затрати праці на 1 ц продукції визначають за формулою:

Зпр = , де

В_пр. - валове виробництво молока (табл.2.3.12).

Сума валового надою від корів і первісток : 138604+588 ц

Зпр = = 2,1 люд.-год.

Таблиця 2.5.6

Розрахунок...