Вплив балансу органічного вуглецю в ґрунті на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств
Дослідження впливу балансу органічного вуглецю в ґрунті й систем удобрення на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України. Галузеві особливості її формування на прикладі ринків пшениці озимої, кукурудзи на зерно та соняшника.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2021 |
| Размер файла | 690,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив балансу органічного вуглецю в ґрунті на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств
Анатолій Кучер
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»
Україна
Мета. Метою цієї статті є висвітлення результатів дослідження впливу балансу органічного вуглецю в ґрунті й систем удобрення на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України.
Методологія / методика / підхід. Для досягнення мети ми використовували такі методи: балансовий (для оцінювання балансу вуглецю в ґрунті); кореляційний аналіз (для ідентифікації та оцінювання тісноти зв 'язку між балансом органічного вуглецю в ґрунті й індексом сталої конкурентоспроможності - SCI); економетричне моделювання (для розроблення математичної моделі залежності балансу органічного вуглецю в ґрунті від урожайності побічної продукції та обсягу внесення органічних добрив в аграрних підприємств); економіко-статистичний і монографічний (для оцінювання й аналізу впливу балансу органічного вуглецю в ґрунті й систем удобрення на формування конкурентоспроможності підприємств); абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення й аналізу результатів дослідження). У ролі емпіричної основи використано економічну базу даних 5597 аграрних підприємств України.
Результати. Установлено, що третина (33,0 %) досліджуваних аграрних підприємств України мали дефіцитний баланс гумусу (у середньому -0,273 т/га), решта (67,0 %) мали позитивний баланс гумусу, зокрема 15,9 % суб'єктів господарювання забезпечили баланс гумусу понад 1 т/га (у середньому 1,608 т/га). Саме ця група підприємств досягла середнього рівня сталої конкурентоспроможності (SCI= 1,296) і є гарним прикладом формування конкурентоспроможності на основі раціонального використання земель. Оцінено вплив балансу гумусу на рівень сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств на ринках трьох основних культур - пшениці озимої, кукурудзи на зерно та соняшника, що дало змогу виявити галузеві особливості її формування.
Оригінальність / наукова новизна. У результаті дослідження вперше визначено й кількісно оцінено вплив балансу органічного вуглецю в ґрунті на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств. Уперше розроблено двофакторну лінійну математичну модель залежності балансу гумусу в ґрунті від урожайності побічної продукції та обсягу внесення органічних добрив в аграрних підприємств України. Дістало дальшого розвитку положення про особливості формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств за різних систем удобрення.
Практична цінність / значущість. Основні результати дослідження можна застосовувати для (і) експрес-оцінювання, регулювання й прогнозування балансу органічного вуглецю в ґрунті; (іі) виявлення резервів підвищення сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств; (ііі) удосконалення ґрунтоохоронної політики щодо регулювання відтворення вмісту органічного вуглецю в ґрунті.
Ключові слова: органічний вуглець ґрунту, баланс гумусу, системи удобрення, стала конкурентоспроможність аграрних підприємств, Україна.
Anatolii Kucher
V. N. Karazin Kharkiv National University NSC «Institute for Soil Science and Agrochemistry Research
named after O. N. Sokolovsky»
Ukraine
EFFECT OF THE BALANCE OF SOIL ORGANIC CARBON ON THE FORMATION OF SUSTAINABLE COMPETITIVENESS OF AGRICULTURAL ENTERPRISES
Purpose. The purpose of this paper was to highlight the results of the study of the influence of the balance of organic carbon in soil and fertilizer systems on the formation of sustainable competitiveness of Ukrainian agricultural enterprises.
Methodology / approach. To achieve the purpose, we used such methods: balance (to assess carbon balance in the soil); correlation analysis (to identify and assess the close relationship between the balance of organic carbon in the soil and the Sustainable Competitiveness Index - SCI); econometric modeling (to develop a mathematical model of the dependence of the balance of organic carbon in the soil from the yield of by-products (straw) and the volume of organic fertilizers applied in agricultural enterprises); economic-statistical and monographic (for the assessment and analysis of the influence of the balance of organic carbon in the soil and fertilizer systems on the formation of competitiveness of enterprises); abstract-and-logical (for theoretical generalization and analysis of the research results). The economic database of the 5597 agricultural enterprises located in Ukraine was used as the empirical basis.
Results. It was found that one third (33.0 %) of the studied agricultural enterprises of Ukraine had a deficit balance of humus (on average -0.273 t/ha), the rest (67.0 %) had a positive balance of humus, in particular 15.9 % of business entities provided a balance of humus more than 1 t/ha (an average of 1.608 t/ha). This group of enterprises reached an average level of sustainable competitiveness (SCI = 1.296) and was a good example of the formation of competitiveness on the basis of rational land use. The influence of the humus balance on the level of sustainable competitiveness of agricultural enterprises in the markets of three main crops - winter wheat, corn for grain and sunflower - was assessed, which allowed us to identify the industry-specific features of its formation.
Originality / scientific novelty. As a result of the study it was identified and quantified, for the first time, the impact of the balance of organic carbon in the soil on the formation of sustainable competitiveness of agricultural enterprises. For the first time, a two-factor linear mathematical model of the dependence of the balance of humus in the soil from the yield of by-products (straw) and the volume of organic fertilizers applied in Ukrainian agricultural enterprises was developed. The provision on the features of the formation of sustainable competitiveness of agricultural enterprises under various fertilizer systems was further developed.
Practical value / implications. The main results of the study can be used for (i) rapid assessment, regulation and prediction of the balance of organic carbon in the soil; (ii) identification of reserves for increasing sustainable competitiveness of agricultural enterprises; (ii) improving soil protection policy for regulating the reproduction of organic carbon in the soil.
Key words: soil organic carbon, humus balance, fertilizer systems, sustainable competitiveness of agricultural enterprises, Ukraine.
органічний вуглець грунт конкурентоспроможність аграрний
Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина ННЦ «Институт почвоведения и агрохимии имени А. Н. Соколовского»
Украина
ВЛИЯНИЕ БАЛАНСА ОРГАНИЧЕСКОГО УГЛЕРОДА В ПОЧВЕ НА ФОРМИРОВАНИЕ УСТОЙЧИВОЙ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ АГРАРНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Цель. Целью этой статьи является освещение результатов исследования влияния баланса органического углерода в почве и систем удобрения на формирование устойчивой конкурентоспособности аграрных предприятий Украины.
Методология /методика / подход. Для достижения цели мы использовали следующие методы: балансовый (для оценивания баланса углерода в почве); корреляционный анализ (для идентификации и оценки тесноты связи между балансом органического углерода в почве и индексом устойчивой конкурентоспособности - SCI); эконометрическое моделирования (для разработки математической модели зависимости баланса органического углерода в почве от урожайности побочной продукции и объема внесения органических удобрений в аграрных предприятиях); экономико-статистический и монографический (для оценивания и анализа влияния баланса органического углерода в почве и систем удобрения на формирование конкурентоспособности предприятий); абстрактно-логический (для теоретического обобщения и анализа результатов исследования). В качестве эмпирической основы использовано экономическую базу данных 5597 аграрных предприятий Украины.
Результаты. Установлено, что треть (33,0 %) исследуемых аграрных предприятий Украины имели дефицитный баланс гумуса (в среднем -0,273 т/га), остальные (67,0 %) имели положительный баланс гумуса, в частности 15,9 % субъектов хозяйствования обеспечили баланс гумуса более 1 т/га (в среднем 1,608 т/га). Именно эта группа предприятий достигла среднего уровня устойчивой конкурентоспособности (SCI= 1,296) и является хорошим примером формирования конкурентоспособности на основе рационального землепользования. Оценено влияние баланса гумуса на уровень устойчивой конкурентоспособности аграрных предприятий на рынках трех основных культур - озимой пшеницы, кукурузы на зерно и подсолнечника, что позволило выявить отраслевые особенности ее формирования.
Оригинальность / научная новизна. В результате исследования впервые определено и количественно оценено влияние баланса органического углерода в почве на формирование устойчивой конкурентоспособности аграрных предприятий. Впервые разработана двухфакторная линейная математическая модель зависимости баланса гумуса в почве от урожайности побочной продукции и объема внесения органических удобрений в аграрных предприятиях Украины. Получило дальнейшего развития положения об особенностях формирования устойчивой конкурентоспособности аграрных предприятий при различных системах удобрения.
Практическая ценность / значимость. Основные результаты исследования можно применять для (i) экспресс-оценки, регулирования и прогнозирования баланса органического углерода в почве; (іі) выявления резервов повышения устойчивой конкурентоспособности аграрных предприятий; (iii) совершенствования почвоохранной политики по регулированию воспроизводства содержания органического углерода в почве.
Ключевые слова: органический углерод почвы, баланс гумуса, системы удобрения, устойчивая конкурентоспособность аграрных предприятий, Украина.
органічний вуглець грунт конкурентоспроможність аграрний
Постановка проблеми
Актуальність і значущість проблеми оцінювання впливу балансу органічного вуглецю в ґрунті на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств зумовлюється тим, що, з одного боку, саме результати таких досліджень можуть слугувати додатковим аргументом й основою для ухвалення менеджерами та/або власниками агробізнесу управлінських рішень щодо оптимізації систем удобрення в напрямі оптимізації вмісту органічної речовини в ґрунті, а, з іншого боку, на жаль, подібні наукові дослідження в Україні, наскільки нам відомо, відсутні. Зважаючи на це, ми вперше провели таке дослідження з використанням масових даних по всій сукупності аграрних підприємств України.
На сучасному етапі розвитку актуальність і науково -практична значущість проблеми управління ґрунтовим органічним вуглецем (вуглець, що міститься в ґрунтовій органічній речовині) зумовлена тим, що він має вирішальне значення для здоров'я ґрунту, адаптації до змін клімату, родючості й екосистемних послуг, у тому числі виробництва продовольства - тим самим надає його збереженню та відновленню важливе значення для сталого розвитку. Нагадаємо, що, зважаючи на склад органічної речовини ґрунту, гумус у середньому містить 58 % органічного вуглецю, тому ці терміни взаємопов'язані, а для їхнього взаємного перерахунку використовують коефіцієнт 1,724. Навіть унаслідок зміни клімату, що негативно впливає на сільське господарство, аграрні підприємства повинні виробляти на 60 % більше продовольства до 2050 р., оскільки прогнозується, що населення Землі збільшиться до 9 млрд осіб. Зважаючи на зазначене, у світі питання управління органічним вуглецем ґрунту перебуває в епіцентрі уваги [1; 2; 3; 4; 5]. В Україні ці питання досліджують учені ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського», зокрема С. А. Балюк, В. В. Медведєв, А. В. Кучер та ін. [6; 7]. У своїх попередніх дослідженнях ми започаткували новий науковий напрям, пов'язаний із розвитком низьковуглецевого землекористування в контексті адаптації до змін клімату. Зокрема, ми вперше здійснили еколого-економічну оцінку емісії СО2 з ґрунтів за різних рівнів антропогенного навантаження [8] й обґрунтували еколого-економічні засади й стратегічні напрями розвитку низьковуглецевого землекористування як запоруки стійкості до змін клімату [9; 10].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
У результаті теоретичного аналізу з'ясовано, що окремі аспекти сталої конкурентоспроможності знайшли відображення в публікаціях зарубіжних учених, зокрема таких, як: A. Bilbao- Terolзі співавторами [11], D. Despotovicзі співавторами [12], E. Doyle, M. Perez-Alaniz [13; 14], A. B. Farah, A. Gomez-Ramos [15], D. Kisel'akova зі співавторами [16], P. Mцbius, W. Althammer [17], Z. Nadalipour зі співавторами [18], M. Tvaronavicienи зі співавторами [19], T. Salimova зі співавторами [20], M. Urbaniec [21], M. A. Weresa [22] та ін. У своїх попередніх дослідженнях ми з урахуванням концепції сталого розвитку ввели в науковий обіг поняття «стала конкурентоспроможність аграрних підприємств», запропонували й апробували методику оцінювання сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств [23]; розробили концепцію формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств на основі сталого ґрунтового менеджменту [24]; здійснили оцінку й кластерний аналіз сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств [25]; дослідили вплив якості земель на сталу конкурентоспроможність підприємств [26]; ідентифікували зональні особливості формування й резерви підвищення сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств [27]. Проте питання впливу балансу органічного вуглецю в ґрунті на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств не знайшли відображення в працях учених, однак є деякі суміжні дослідження зарубіжних науковців. Так, наприклад, досліджуючи питання сталої інтенсифікації фермерських господарств Польщі, W. Wrzaszcz цей процес оцінює на основі балансу органічної речовини в ґрунті [28]. Баланс органічної речовини є одним з індикаторів сталості й відображає рівень якості ґрунту, який частково є результатом людської діяльності, що може бути усвідомленою, або може бути наслідком недостатнього знання [29]. У результаті дослідження 1281,9 тис. польських індивідуальних господарств із площею не менше 1 га сільгоспугідь установлено, що частка господарств із позитивним і негативним балансом органічної речовини в ґрунті була однаковою як за кількістю фермерських господарств, так і за рівнем залучених виробничих факторів і стандартної аграрної продукції. Також зазначено, що підтримувати належну родючість ґрунту простіше із збільшенням площі господарства [30].
Можна по-різному ставитися до балансових методів розрахунку балансу органічної речовини в ґрунті, однак наразі їх широко застосовують у наукових дослідженнях, у тому числі зарубіжні вчені [31; 32; 33; 34; 35; 36; 37]. Балансовий метод застосовують і для розрахунку балансу елементів живлення [38; 39]. Отже, зазначене вище свідчить про актуальність, новизну й науково - практичну значущість проблеми впливу балансу органічного вуглею в ґрунті на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств, тому запропонована стаття є логічним продовженням системних наукових досліджень автора із цієї тематики.
Мета статті. Метою цієї статті є висвітлення результатів дослідження впливу балансу органічного вуглецю в ґрунті й систем удобрення на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України.
Виклад основного матеріалу дослідження
Методологія дослідження передбачала його здійснення в три етапи. На першому етапі визначено баланс гумусу в ґрунтах усіх аграрних підприємств України в цілому, а також у розрізі трьох основних культур - пшениці озимої, кукурудзи на зерно та соняшника. Баланс гумусу ми визначали за методикою ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» [40]. На другому етапі здійснено групування досліджуваних аграрних підприємств за показником балансу гумусу й побудовано регресійну модель, що дало змогу виявити й кількісно оцінити його вплив на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств. На цьому ж етапі розроблено математичну модель залежності балансу гумусу від ключових чинників на прикладі пшениці озимої. На третьому етапі досліджено особливості формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України залежно від основних систем удобрення (органічна, мінеральна, органо-мінеральна) й з урахуванням цього окреслено пріоритетні напрями регулювання відтворення вмісту органічного вуглецю в ґрунті.
Таблиця 1 Вплив балансу гумусу на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України, 2016 р., коеф.
|
Індекси й субіндекси конкурентоспроможності |
Баланс гумусу, т/га |
||||
|
до 0 |
0-1,0 |
понад 1 |
у т. ч.: ТОП 100 |
||
|
Кількість підприємств, од. |
1845 |
2858 |
894 |
100 |
|
|
Середній баланс гумусу, т/га |
-0,273 |
0,413 |
1,608 |
2,980 |
|
|
Інтегральний індекс сталої конкурентоспроможності (SCI) |
0,684 |
0,934 |
1,296 |
1,625 |
|
|
індекси конкурентоспроможності: технологічної (ITC) |
0,595 |
0,919 |
1,362 |
1,727 |
|
|
субіндекси за: урожайністю |
0,530 |
0,889 |
1,439 |
1,955 |
|
|
виробничими витратами на 1 га |
0,661 |
0,949 |
1,284 |
1,499 |
|
|
економічної (IEconC) |
0,678 |
0,979 |
1,471 |
2,097 |
|
|
товарною продукцією на 1 га |
0,623 |
0,961 |
1,367 |
1,623 |
|
|
чистою продукцією на 1 га |
0,594 |
0,947 |
1,377 |
1,613 |
|
|
окупністю витрат |
1,023 |
1,074 |
1,084 |
1,127 |
|
|
покриттям виробничих витрат доходом |
1,073 |
1,089 |
1,052 |
1,197 |
|
|
прибутком на 1 га |
0,601 |
0,999 |
1,430 |
1,722 |
|
|
маржинальним доходом на 1 га |
0,668 |
0,995 |
1,292 |
1,683 |
|
|
експертною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,630 |
0,974 |
1,355 |
1,581 |
|
|
умовною нормативною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,208 |
0,795 |
2,814 |
6,087 |
|
|
маркетингової (IMC) |
0,689 |
0,942 |
1,210 |
1,360 |
|
|
відносною часткою ринку |
0,671 |
0,981 |
1,269 |
1,521 |
|
|
конкурентоспроможністю на ринку оренди земель |
0,707 |
0,903 |
1,151 |
1,199 |
|
|
екологічної (IEcolC) |
0,681 |
0,875 |
1,268 |
1,793 |
|
|
балансом гумусу |
-0,417 |
0,633 |
2,463 |
4,563 |
|
|
викидами парникових газів від спалювання пального |
1,364 |
1,137 |
0,986 |
0,970 |
|
|
коефіцієнтом дотримання структури посівних площ |
0,703 |
0,674 |
0,669 |
0,781 |
|
|
коефіцієнтом ерозійної небезпеки |
1,076 |
1,058 |
0,956 |
0,858 |
|
|
соціальної (ISC) |
0,778 |
0,952 |
1,167 |
1,168 |
|
|
працезабезпеченістю |
0,802 |
1,057 |
1,427 |
1,404 |
|
|
витратами на оплату праці на 1 га |
0,573 |
0,891 |
1,330 |
1,379 |
|
|
часткою витрат на оплату праці в структурі виробничих витрат |
0,988 |
0,978 |
0,959 |
0,847 |
|
|
оплатою праці 1 працівника |
0,747 |
0,884 |
0,954 |
1,041 |
Джерело: авторські розрахунки на основі даних форми № 50-с.г.
Результати групування (табл. 1) показали, що третина (33,0 %)
досліджуваних аграрних підприємств України мали дефіцитний баланс гумусу (у середньому -0,273 т/га), решта (67,0 %) мали позитивний баланс гумусу, зокрема 15,9 % суб'єктів господарювання забезпечили баланс гумусу понад 1 т/га (у середньому 1,608 т/га). Саме ця група підприємств досягла середнього рівня конкурентоспроможності (SCI= 1,296) і є гарним прикладом формування конкурентоспроможності на основі раціонального використання земель. Найбільший успіх у цьому контексті продемонстрували ТОП-100 лідерів, у яких середній баланс гумусу становив 2,980 т/га, що в поєднанні з іншими факторами забезпечило високий рівень SCI. Підприємства цієї групи характеризувалися сталою інтенсифікацією, що формує передумови для розширеного відтворення родючості ґрунтів і виробничого потенціалу в цілому. На відміну від лідерів, у групі підприємств із негативним сальдо балансу гумусу (-0,273 т/га), очевидно, відбувався процес деградації ґрунтів, що не створює передумов навіть для простого відтворення.
Цій групі притаманна значно менша економічна віддача земель і їхня грошова оцінка, вони програвали конкурентну боротьбу на ринку оренди земель і на ринку праці. Отже, (і) поліпшення балансу гумусу справляло позитивний вплив на формування конкурентоспроможності аграрних підприємств; (іі) істотна диференціація цих підприємств за балансом гумусу свідчить про наявність значних резервів і реальну можливість забезпечення позитивного сальдо. Зазначений висновок підтверджує графічне зображення залежності SCIаграрних підприємств від балансу гумусу (рис. 1).
Рис. 1. Вплив балансу гумусу в ґрунті (т/га) на формування інтегрального індекса сталої конкурентоспроможності (SCI, коеф.) аграрних підприємств України, 2016 р.
Джерело: побудував автор на основі власних досліджень за даними форми № 50-с.г.
Установлено, що з підвищенням балансу гумусу в ґрунті на 1 т/га величина SCIзростала на 0,359, правда, темпи росту дещо уповільнювалися. Коефіцієнт
кореляції свідчить про наявність прямого помітного зв'язку між зазначеними величинами, а коефіцієнт детермінації показує, що варіація SCIаграрних підприємств на 76,7 % зумовлювалася мінливістю балансу гумусу. Отже, регулювання балансу гумусу шляхом організації раціонального використання земельє всіпідстави розглядати як основуформування конкурентоспроможності аграрних підприємств.
Аналогічні закономірності формування конкурентоспроможності аграрних підприємств залежно від балансу гумусу в ґрунті встановлено на прикладі всіх досліджуваних культур. Так, на ринку зерна пшениці озимої через нераціональне використання земель 13,2 % аграрних підприємств з від'ємним балансом гумусу в ґрунті (-0,140 т/га) перебували в зоні неконкурентоспроможності (табл. 2).
У середньому підприємства цієї групи мали на 47,2 % менший за середній ITC, на 34,9 % - IEconC, на 29,2 - IMC, на 38,9 - IEcolC і на 13,4 % - ISC. Найбільша кількість підприємств забезпечила позитивний баланс гумусу в межах 0-1 т/га, досягнувши конкурентоспроможних параметрів за трьома з п'яти індексів, інші перебували на межі конкурентоспроможності. У результаті застосування кращих практик 462 підприємства забезпечили позитивний баланс гумусу на рівні 1,276 т/га, у тому числі ТОП-100 лідерів досягли балансу на рівні 1,675 т/га. Очевидно, що ці підприємства здійснюють сталу інтенсифікацію, успішно виграючи конкурентну боротьбу. Однак і вони мають резерви збільшення SCI, передусім за рахунок нарощування соціальної відповідальності. Для підприємств із дефіцитним балансом гумусу стратегічною ціллю є забезпечення його позитивного сальдо, для інших - поетапне підвищення до показників кращих суб'єктів господарювання.
Математична обробка даних дала змогу розробити двофакторну лінійну модель залежності балансу гумусу (У, т/га) від урожайності побічної продукції (соломи) пшениці озимої (х1, т/га) й обсягу внесення органічних добрив (х2, т/га), що має такий вигляд:
У = -0,781 + 0,216х1 + 0,052 х2(1)
Отже, збільшення врожайності побічної продукції на 1 т/га (за умови її заорювання) сприяло додатковому утворенню гумусу в обсязі 0,216 т/га, кожна додатково внесена 1 т органічних добрив поліпшувала баланс гумусу на 0,052 т/га. Оскільки фактичне значення балансу гумусу розраховано з урахуванням, зокрема, включених у модель чинників, то між результативною ознакою й екзогенними змінними є майже функціональний зв'язок (R = 0,9998 ~ 1). Коефіцієнт множинної детермінації (R2= 0,9996 ~ 1) свідчить, що майже 100 % варіації результативної ознаки в межах вибірки можна пояснити з допомогою включених до моделі факторних ознак. У результаті цього з вірогідністю 99 % побудовану модель слід визнати точною, надійною та статистично значущою, тому вона може бути використана для (і) експрес- оцінювання балансу гумусу; (іі) регулювання та/або прогнозування цього балансу. Такі моделі можуть бути побудовані для інших культур.
Таблиця 2 Вплив балансу гумусу на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України на ринку зерна пшениці озимої, 2016 р., коеф.
|
Індекси й субіндекси конкурентоспроможності |
Баланс гумусу, т/га |
||||
|
до 0 |
0-1 |
понад 1 |
у т. ч.: ТОП 100 |
||
|
Кількість підприємств, од. |
564 |
3238 |
462 |
100 |
|
|
Середній баланс гумусу, т/га |
-0,140 |
0,446 |
1,276 |
1,675 |
|
|
Інтегральний індекс сталої конкурентоспроможності (SCI) |
0,673 |
0,993 |
1,403 |
1,623 |
|
|
індекси конкурентоспроможності: технологічної (ITC) |
0,528 |
0,949 |
1,496 |
1,753 |
|
|
субіндекси за: урожайністю |
0,499 |
0,943 |
1,546 |
1,848 |
|
|
виробничими витратами на 1 га |
0,557 |
0,954 |
1,446 |
1,658 |
|
|
економічної (IEconC) |
0,651 |
1,030 |
1,509 |
1,874 |
|
|
товарною продукцією на 1 га |
0,518 |
0,953 |
1,471 |
1,852 |
|
|
чистою продукцією на 1 га |
0,469 |
0,951 |
1,457 |
1,819 |
|
|
окупністю витрат |
0,943 |
1,054 |
1,121 |
1,164 |
|
|
покриттям виробничих витрат доходом |
0,964 |
1,044 |
1,072 |
1,208 |
|
|
прибутком на 1 га |
0,379 |
0,974 |
1,697 |
2,309 |
|
|
маржинальним доходом на 1 га |
0,464 |
0,934 |
1,398 |
1,937 |
|
|
експертною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,471 |
0,952 |
1,491 |
1,879 |
|
|
умовною нормативною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,305 |
1,296 |
3,098 |
4,191 |
|
|
виробничою собівартістю 1 ц |
0,953 |
1,050 |
1,149 |
1,203 |
|
|
повною собівартістю 1 ц |
1,042 |
1,093 |
1,138 |
1,182 |
|
|
маркетингової (IMC) |
0,708 |
0,951 |
1,187 |
1,304 |
|
|
відносною часткою ринку |
0,560 |
0,976 |
1,484 |
1,879 |
|
|
конкурентоспроможністю на ринку оренди земель |
0,650 |
0,908 |
1,088 |
1,039 |
|
|
ціною реалізації 1 ц |
0,913 |
0,970 |
0,990 |
0,994 |
|
|
екологічної (IEcolC) |
0,611 |
1,021 |
1,723 |
2,113 |
|
|
балансом гумусу |
-0,266 |
0,849 |
2,431 |
3,191 |
|
|
викидами парникових газів від спалювання пального |
1,489 |
1,192 |
1,015 |
1,035 |
|
|
соціальної (ISC) |
0,866 |
1,016 |
1,101 |
1,070 |
|
|
працезабезпеченістю |
0,839 |
1,037 |
1,228 |
1,162 |
|
|
витратами на оплату праці на 1 га |
0,655 |
1,007 |
1,252 |
1,285 |
|
|
часткою витрат на оплату праці в структурі виробничих витрат |
1,225 |
1,095 |
0,912 |
0,807 |
|
|
оплатою праці 1 працівника |
0,746 |
0,927 |
1,010 |
1,026 |
Джерело: авторські розрахунки на основі даних форми № 50-с.г.
Як і слід було очікувати, на відміну від інших культур, під час виробництва зерна кукурудзи найбільше підприємств досягло позитивного балансу гумусу, а негативним він був лише в 9,2 % суб'єктів господарювання(табл. 3).
Таблиця 3Вплив балансу гумусу на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України на ринку зерна кукурудзи, 2016 р., коеф.
|
Індекси й субіндекси конкурентоспроможності |
Баланс гумусу, т/га |
||||
|
до 0 |
0-1 |
понад 1 |
у т. ч.: ТОП 100 |
||
|
Кількість підприємств, од. |
299 |
575 |
2362 |
100 |
|
|
Середній баланс гумусу, т/га |
-0,374 |
0,508 |
2,931 |
6,348 |
|
|
Інтегральний індекс сталої конкурентоспроможності (SCI) |
0,648 |
0,739 |
0,982 |
1,236 |
|
|
індекси конкурентоспроможності: технологічної (ITC) |
0,439 |
0,634 |
0,972 |
1,289 |
|
|
субіндекси за: урожайністю |
0,390 |
0,579 |
0,956 |
1,280 |
|
|
виробничими витратами на 1 га |
0,487 |
0,689 |
0,988 |
1,298 |
|
|
економічної (IEconC) |
0,529 |
0,654 |
0,923 |
1,136 |
|
|
товарною продукцією на 1 га |
0,430 |
0,610 |
0,916 |
1,247 |
|
|
чистою продукцією на 1 га |
0,351 |
0,529 |
0,896 |
1,225 |
|
|
окупністю витрат |
0,859 |
0,940 |
1,034 |
1,036 |
|
|
покриттям виробничих витрат доходом |
0,912 |
0,938 |
0,979 |
1,035 |
|
|
прибутком на 1 га |
0,268 |
0,433 |
0,881 |
1,315 |
|
|
маржинальним доходом на 1 га |
0,342 |
0,498 |
0,794 |
1,097 |
|
|
експертною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,363 |
0,515 |
0,900 |
1,209 |
|
|
умовною нормативною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,027 |
0,181 |
0,715 |
1,079 |
|
|
виробничою собівартістю 1 ц |
0,794 |
0,885 |
1,027 |
1,027 |
|
|
повною собівартістю 1 ц |
0,946 |
1,010 |
1,091 |
1,091 |
|
|
маркетингової (IMC) |
0,643 |
0,754 |
0,972 |
1,174 |
|
|
відносною часткою ринку |
0,331 |
0,536 |
0,995 |
1,712 |
|
|
конкурентоспроможністю на ринку оренди земель |
0,683 |
0,789 |
0,964 |
0,852 |
|
|
ціною реалізації 1 ц |
0,914 |
0,937 |
0,956 |
0,959 |
|
|
екологічної (IEcolC) |
0,707 |
0,716 |
1,021 |
1,532 |
|
|
балансом гумусу |
-0,129 |
0,176 |
1,015 |
2,198 |
|
|
викидами парникових газів від спалювання пального |
1,543 |
1,256 |
1,027 |
0,866 |
|
|
соціальної (ISC) |
0,924 |
0,939 |
1,021 |
1,051 |
|
|
працезабезпеченістю |
0,856 |
0,913 |
1,069 |
1,081 |
|
|
витратами на оплату праці на 1 га |
0,590 |
0,743 |
1,021 |
1,235 |
|
|
часткою витрат на оплату праці в структурі виробничих витрат |
1,372 |
1,174 |
1,071 |
1,004 |
|
|
оплатою праці 1 працівника |
0,876 |
0,924 |
0,921 |
0,884 |
Джерело: авторські розрахунки на основі даних форми № 50-с.г.
У підприємствах із негативним балансом гумусу (-0,374 т/га) землі використовували нераціонально, відбувалася деградація ґрунтів, що не дало змоги сформувати конкурентні переваги й передумови для розширеного відтворення виробничого потенціалу. Досягнення позитивного балансу гумусу
в більшості підприємств пов'язано, передусім із високою врожайністю побічної продукції, заорювання якої сприяє відтворенню органічної речовини в ґрунті. Найкращих показників у цьому контексті досягли ТОП-100 лідерів, у яких землі використовували раціонально, що слугувало підґрунтям формування конкурентних переваг і забезпечувало передумови для сталого розвитку.
Аналізуючи здобуті результати, зазначимо, що вчені Університету штату Айова встановили залежність урожайності кукурудзи та якості ґрунту від кількості пожнивних решток і систем обробітку ґрунту. Як за традиційних систем обробітку, так і за no-till, урожайність кукурудзи зберігалася стійкою після одного-трьох років повного видалення пожнивних решток. При цьому, видалення 25-35 % залишків уже здатне негативно вплинути на якість ґрунтів. За оцінками вчених Університету штату Айова, для підтримання оптимального вмісту органічної речовини в родючому шарі ґрунту без деструктивних змін, необхідно залишати 3 т/га пожнивних решток, менший обсяг спричиняє збільшення об'ємної щільності ґрунту й зниження проникнення вологи [ 41].
Відчуження рослинних залишків може прискорити втрату органічної речовини ґрунту й зменшити вміст поживних речовин, необхідних для росту рослин і життєдіяльності корисних ґрунтових мікроорганізмів. Щоб повернути назад деструктивні зміни фізичних властивостей ґрунту, може знадобитися 10 і навіть більше років. Рештки с.-г. культур є не тільки важливим джерелом вуглецю для ґрунтових мікроорганізмів й утворення органіки, а й сприяють охороні ґрунтів від вітрової та водної ерозії. Видалення рослинних решток із полів може призвести до збільшення потреби в застосуванні мінеральних добрив для компенсації втрачених поживних елементів. За розрахунками науковців Університету штату Айова, вартість заміни макроелементів через вилучення 1 т залишків становить близько 10 дол. США [41].
Під час виробництва соняшника (табл. 4) більше половини досліджуваних аграрних підприємств України (52,4 %) мали негативний баланс гумусу (у середньому -0,345 т/га), отже, ґрунтові процеси в них розвивалися за деградаційним вектором. Ці підприємства мали на 24,0 % нижчу за середню технологічну й на 53,1 % меншу екологічну конкурентоспроможність, у результаті чого програли конкуренцію й були в зоні аутсайдерів. Разом із цим решта підприємств (47,6 %) забезпечили позитивний баланс гумусу й за більшістю індексів і субіндексів, як і за інтегральним індексом, досягли конкурентоспроможності.
Характерно, щовсігрупиаграрнихпідприємств були
неконкурентоспроможними за екологічним критерієм, одна із причин цього - недотримання структури посівних площ. Здобуті результати свідчать про те, що під час вирощування соняшника можна також досягти позитивного балансу гумусу, що створює передумови для розширеного відтворення потенційної родючості ґрунту. Тому більшості підприємств, що мали його дефіцитний баланс, варто орієнтуватися на першому етапі на забезпечення бездефіцитного, на другому - позитивного сальдо.
Таблиця 4Вплив балансу гумусу на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України на ринку соняшника, 2016 р., коеф.
|
Індекси й субіндекси конкурентоспроможності |
Баланс гумусу, т/га |
||||
|
до 0 |
0-1,0 |
понад 1 |
у т. ч.: ТОП 100 |
||
|
Кількість підприємств, од. |
2290 |
1943 |
139 |
100 |
|
|
Середній баланс гумусу, т/га |
-0,345 |
0,343 |
1,238 |
1,312 |
|
|
Інтегральний індекс сталої конкурентоспроможності (SCI) |
0,798 |
1,053 |
1,327 |
1,344 |
|
|
індекси конкурентоспроможності: технологічної (ITC) |
0,760 |
1,225 |
1,832 |
1,871 |
|
|
субіндекси за: урожайністю |
0,719 |
1,235 |
1,900 |
1,948 |
|
|
виробничими витратами на 1 га |
0,802 |
1,214 |
1,765 |
1,794 |
|
|
економічної (IEconC) |
0,864 |
1,242 |
1,667 |
1,670 |
|
|
товарною продукцією на 1 га |
0,800 |
1,282 |
1,906 |
1,933 |
|
|
чистою продукцією на 1 га |
0,787 |
1,261 |
1,773 |
1,771 |
|
|
окупністю витрат |
1,056 |
1,166 |
1,209 |
1,186 |
|
|
покриттям виробничих витрат доходом |
1,057 |
1,141 |
1,219 |
1,224 |
|
|
прибутком на 1 га |
0,759 |
1,339 |
2,031 |
2,014 |
|
|
маржинальним доходом на 1 га |
0,804 |
1,301 |
1,868 |
1,891 |
|
|
експертною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,774 |
1,276 |
1,818 |
1,794 |
|
|
умовною нормативною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,583 |
1,374 |
2,424 |
2,477 |
|
|
виробничою собівартістю 1 ц |
0,961 |
1,119 |
1,224 |
1,234 |
|
|
повною собівартістю 1 ц |
1,055 |
1,159 |
1,195 |
1,177 |
|
|
маркетингової (IMC) |
0,879 |
1,095 |
1,271 |
1,262 |
|
|
відносною часткою ринку |
0,799 |
1,276 |
1,893 |
1,924 |
|
|
конкурентоспроможністю на ринку оренди земель |
0,838 |
1,004 |
0,906 |
0,854 |
|
|
ціною реалізації 1 ц |
0,999 |
1,006 |
1,015 |
1,009 |
|
|
екологічної (IEcolC) |
0,469 |
0,640 |
0,814 |
0,833 |
|
|
балансом гумусу |
-0,345 |
0,343 |
1,238 |
1,312 |
|
|
викидами парникових газів від спалювання пального |
1,299 |
1,137 |
0,771 |
0,748 |
|
|
коефіцієнтом дотримання структури посівних площ |
0,452 |
0,440 |
0,434 |
0,437 |
|
|
соціальної (ISC) |
1,018 |
1,065 |
1,053 |
1,082 |
|
|
працезабезпеченістю |
0,970 |
1,121 |
1,235 |
1,207 |
|
|
витратами на оплату праці на 1 га |
0,956 |
1,176 |
1,298 |
1,368 |
|
|
часткою витрат на оплату праці в структурі виробничих витрат |
1,255 |
1,023 |
0,793 |
0,826 |
|
|
оплатою праці 1 працівника |
0,891 |
0,940 |
0,885 |
0,927 |
Джерело: авторські розрахунки на основі даних форми № 50-с.г.
Аналізуючи результати групування (табл. 5) не важко помітити, що найвищого рівня конкурентоспроможності досягли підприємства, які застосовували органо-мінеральну систему удобрення. Найнижчим указанийрівень був за органічної системи удобрення, що, на перший погляд, є дещо неочікуваним, особливо в контексті дефіцитного балансу гумусу. Проте детальний аналіз дав змогу з'ясувати, що в цій групі лише 10,9 % підприємств уносили органічні добрива, а решта - не застосовували ні мінеральних, ні органічних добрив. У результаті цього вони мали вдвічі нижчу за середню врожайність і майже на 40 % меншу економічну віддачу земель.
Таблиця 5 Формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України залежно від систем удобрення, 2016 р., коеф.
|
Індекси й субіндекси конкурентоспроможності |
Система удобрення |
|||
|
Органічна |
Мінеральна |
Органо- мінеральна |
||
|
Кількість підприємств, од. |
119* |
4948 |
530 |
|
|
Інтегральний індекс сталої конкурентоспроможності (SCI) |
0,760 |
0,894 |
1,080 |
|
|
індекси конкурентоспроможності: технологічної (ITC) |
0,521 |
0,881 |
0,987 |
|
|
субіндекси за: урожайністю |
0,499 |
0,850 |
1,023 |
|
|
виробничими витратами на 1 га |
0,542 |
0,912 |
0,950 |
|
|
економічної (IEconC) |
0,777 |
0,958 |
1,000 |
|
|
товарною продукцією на 1 га |
0,614 |
0,909 |
1,035 |
|
|
чистою продукцією на 1 га |
0,643 |
0,889 |
1,050 |
|
|
окупністю витрат |
1,029 |
1,068 |
0,979 |
|
|
покриттям виробничих витрат доходом |
1,033 |
1,101 |
0,877 |
|
|
прибутком на 1 га |
0,592 |
0,947 |
0,919 |
|
|
маржинальним доходом на 1 га |
0,685 |
0,967 |
0,690 |
|
|
експертною грошовою оцінкою 1 га землі |
0,618 |
0,927 |
0,932 |
|
|
умовною нормативною грошовою оцінкою 1 га землі |
1,006 |
0,858 |
1,520 |
|
|
маркетингової (IMC) |
0,626 |
0,908 |
0,901 |
|
|
відносною часткою ринку |
0,565 |
0,943 |
0,834 |
|
|
конкурентоспроможністю на ринку оренди земель |
0,687 |
0,873 |
0,968 |
|
|
екологічної (IEcolC) |
0,810 |
0,857 |
1,048 |
|
|
балансом гумусу |
-0,249 |
0,527 |
1,254 |
|
|
викидами парникових газів від спалювання пального |
1,593 |
1,184 |
1,129 |
|
|
коефіцієнтом дотримання структури посівних площ |
0,802 |
0,674 |
0,739 |
|
|
коефіцієнтом ерозійної небезпеки |
1,096 |
1,044 |
1,070 |
|
|
соціальної (ISC) |
1,065 |
0,868 |
1,466 |
|
|
працезабезпеченістю |
1,312 |
0,939 |
1,836 |
|
|
витратами на оплату праці на 1 га |
0,827 |
0,771 |
1,654 |
|
|
часткою витрат на оплату праці в структурі виробничих витрат |
1,441 |
0,919 |
1,429 |
|
|
оплатою праці 1 працівника |
0,681 |
0,844 |
0,945 |
Примітка. Органічна система удобрення передбачає відсутність внесення мінеральних добрив. При цьому лише 13 підприємств вносили органічні добрива. Джерело: авторські розрахунки на основі даних форми № 50-с.г.
Отже, органічна система удобрення може забезпечити досягнення конкурентоспроможних параметрів функціонування лише за умови застосування достатньої кількості органічних добрив. Більшість досліджуваних аграрних підприємств (88,4 %) використовували мінеральну систему удобрення, однак у цілому вони так і не досягли конкурентоспроможного рівня.
Підвищити ефективність використання мінеральних добрив вони можуть передусім за рахунок оптимізації строків і способів їх унесення, а також застосування точних технологій. Найбільш конкурентоспроможною слід визнати органо-мінеральну систему удобрення, тому масштаби її застосування слід нарощувати, особливо в контексті екологічної конкурентоспроможності, зокрема позитивного балансу гумусу та поживних речовин у ґрунті.
Зрозуміло, що оптимізація систем удобрення для відтворення вмісту органічного вуглецю в ґрунті потребує збільшення обсягу застосування органічних добрив шляхом відновлення та розвитку тваринництва й упровадження передових технологій їх приготування (компостування) та внесення. Без державної фінансової підтримки складно відродити й розвивати галузь тваринництва. У цьому контексті цікавим і корисним для України може бути досвід країн ЄС. Так, наприклад, в Естонії надають субсидії за такими напрямами:1) поліпшення продуктивної здатності угідь (79,64 євро/га);
2) упровадження раціональних й ощадних агротехнологій, що забезпечують охорону природи й запобігають погіршенню ґрунтово-кліматичного стану (36,20 євро/га); 3) допомога (19,91 євро/га) молодим фермерам (молодше 40 років і за оброблюваної площі до 29 га); 4) допомога (до 1250 євро/ферму) малим (оброблювана площа не менше 1 га) фермерським господарствам, а також для підтримки с. -г. угідь, розташованих у районі із частково природоохоронним режимом; 5) допомога фермерським господарствам, що займаються тваринництвом (123,19 євро на одну молочну корову), садівництвом і городництвом (526,97 євро/га) [42].
За сучасних реалій навіть такий розмір дотацій українській державі забезпечити складно, хоча в перспективі цілком можливо. Зважаючи на дефіцит фінансових ресурсів на надання дотацій, держава могла б застосовувати диференційовані фіскальні важелі регулювання вмісту органічного вуглецю в ґрунті. Одним із таких може бути запровадження розробленого нами диференційованого підходу до земельного оподаткування:
- у разі забезпечення позитивного балансу органічного вуглецю в ґрунті в році, що передує податковому (звітному) періоду для сплати податку, його ставка за один гектар земель сільськогосподарського призначення становить 0,1 % від їхньої нормативної грошової оцінки;
- у разі забезпечення рівноважного балансу органічного вуглецю в ґрунті в році, що передує податковому (звітному) періоду для сплати податку, його ставка за один гектар земель сільськогосподарського призначення становить 0,5 % від їхньої нормативної грошової оцінки;
- у разі забезпечення дефіцитного балансу органічного вуглецю в ґрунті в році, що передує податковому (звітному) періоду для сплати податку, його ставка за один гектар земель сільськогосподарського призначення становить 1 % від їхньої нормативної грошової оцінки.
Платниками податку мають бути юридичні особи, які є власниками і/або землекористувачами (орендарями) земель сільськогосподарського призначення, які ведуть товарне сільськогосподарське виробництво та фермерське господарство за місцем розташування земельної ділянки. Сільськогосподарські підприємства й фермерські господарства, що виробляють органічну (екологічно чисту) аграрну продукцію, від сплати земельного податку звільняються. 50 % коштів від цього податку слід направляти в Державний фонд відтворення родючості ґрунтів з наступним їх цільовим використанням для фінансування (повного і/або часткового відшкодування вартості) ґрунтоохоронних заходів стратегічного характеру, які не під силу провести самим товаровиробникам, і які мають тривалу післядію; 50 % коштів слід використовувати на фінансове стимулюванняземлевласниківі землекористувачів до екологізації землекористування.
Додатковим економічним стимулом відтворення вмісту органічного вуглецю вґрунті можестати запровадження відшкодування сільгоспвиробникам витрат з державного бюджету на внесення щорічно не менш 8 т органічних добрив на 1 га ріллі.
Варто зазначити, що запропоновані нами важелі стимулювання відтворення вмісту органічного вуглецю в ґрунті включено до проєкту «Регіональної програми охорони ґрунтів та їх родючості ...
Подобные документы
Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю. Мінливість польової схожості і зимостійкості пшениці озимої.
дипломная работа [905,5 K], добавлен 28.10.2015Оцінка умов Ужгородського району. Ботанічна характеристика озимої пшениці. Оцінка впливу різних факторів на формування врожаю озимої пшениці. Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Збирання врожаю та його зберігання.
курсовая работа [615,3 K], добавлен 27.05.2015Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014Планування діяльності аграрних підприємств. Організація оплати праці. Створення господарського розрахунку в аграрних формуваннях. Система веденя господарства. Організація земельної території сільськогосподарських підприємств. Зберигання готової продукції.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.10.2008Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці, врожайність і якість зерна. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці. Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин.
научная работа [2,8 M], добавлен 29.12.2007Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Біологічні особливості хлібного жука та озимої пшениці. Особливості циклу розвитку та сезонної численності хлібного жука в посівах озимої пшениці. Вплив хімічних засобів боротьби на урожайність. Ефективність хімічних заходів боротьби з шкідником.
дипломная работа [106,5 K], добавлен 23.07.2014Аналіз сучасного стану ринку аграрних технічних засобів в умовах ринкової економіки. Методи та особливості оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки. Лізинг як метод придбання засобів механізації, його перспективи розвитку в АПК України.
реферат [85,6 K], добавлен 20.09.2010Посівні площі, врожайність та валовий збір зернових культур в Україні. Загальна характеристика зернових культур. Інтенсивна технологія вирощування ярих зернових культур. Система удобрення як важливий захід для підвищення врожаю озимої пшениці в Україні.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 07.10.2010Економіко-правові засади аграрних реформ в Україні та державах ЦСЄ. Сучасний стан і особливості реформування сільського господарства держав ЦСЄ та України. Стратегічні напрямки розвитку сільського господарства України з урахуванням досвіду держав ЦСЄ.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2009Вплив внесення добрив на динаміку накопичення сухої речовини в листках пшениці озимої. Фази колосіння в листках першого та другого ярусів. Накопичення загального азоту в листках. Рівень накопичення азоту в листках та інтенсивність його відтоку в зерно.
статья [28,8 K], добавлен 20.11.2011Форми реструктуризації агропромислових підприємств. Природно-економічні умови, розмір і спеціалізація господарства. Забезпеченість виробничими ресурсами і рівень їх використання. Форми реструктуризації, які можна запропонувати ТОВ "Кожухівське".
курсовая работа [598,4 K], добавлен 26.04.2016
