Молочна продуктивність корів швіцької породи весняно-літнього отелення з урахуванням особливостей їх добового раціону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ ШВІЦЬКОЇ ПОРОДИ ВЕСНЯНО-ЛІТНЬОГО ОТЕЛЕННЯ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ДОБОВОГО РАЦІОНУ

Силиченко К.А. - аспірант кафедри технології

виробництва продукції тваринництва

Анотація

корм продуктивність молочний корова

У статті представлено результати дослідження молочної продуктивності з урахуванням особливостей добового раціону 146 корів швіцької породи весняно-літнього отелення, що мали дворазовий режим споживання корму та утримувалися на промисловому комплексі «Єкатеринославський» Дніпровської області. Групи спостереження сформовано залежно від номеру лактації корів. Зокрема, за І лактації під спостереженням знаходилися 53 швіцькі корови; за ІІ лактації - 39; за ІІІ лактації - 31; за IV лактації і подальших - 23 корови швіцької породи. Якщо під час статистичної обробки даних середні величини показників у групах відрізнялись один від одного з розбіжністю Р<0,05, Р<0,01, Р<0,001, то отримані результати вважали статистично вірогідними. Унаслідок дослідження молочної продуктивності корів і проведеного аналізу структури харчового раціону визначено, що в умовах промислового комплексу за раціональної годівлі корів швіцької породи їхня жива маса достовірно збільшувалася кожної наступної лактації, досягаючи максимальних значень 738,0±6,15 кг під час четвертої і подальших лактацій, адже з віком ці тварини вже повністю пристосувалися до інтенсивної технології експлуатації, аніж первістки, вага яких становила 396,1±2,37 кг (Р<0,001 порівняно з II, III, IV групами спостереження). Найтривалішою була перша лактація (359,5±10,69 діб), проте достовірно найвищий удій молока зареєстровано за другої лактації (10597,2±226,72 кг) із динамічним збільшенням показників удою від першого до другого лактаційного віку на 8,04%, а потім відбулося їх зменшення від другої до третьої лактації на 8,99%, а за четвертої і наступних - на 13,28%. Корови швіцької породи весняно-літнього отелення під час другої лактації також характеризувалися високим рівнем молочної продуктивності з найвищими показниками удою за кожні 100 діб лактації (3449,6±30,58 кг; 3550,5±48,67 кг; 3323,7±82,47 кг), найбільшими абсолютними показниками жиру (412,79±10,52 кг), білку (350,5±7,79 кг), кількості молока за 1 добу лактації (33,4±0,85) з поступовим зменшенням цих показників кожної наступної лактації. Раціони годівлі корів швіцької породи у весняно-літній період містили силос кукурудзяний, сіно злаків, комбікорми, і тільки сухостійні тварини отримували солому. В якості додаткового корму всі швіцькі корови вживали пивну дробину та сіль-лизунець, а дійні та новотільні - крейду і соду. Отже, забезпечення якісними кормами раціонів годівлі великої рогатої худоби швіцької породи в умовах великого промислового комплексу сприятиме продуктивному їх довголіттю.

Ключові слова: корови швіцької породи, молочна продуктивність, удій, жир, білок, добовий раціон, весняно-літнє отелення.

Annotation

Sylychenko KA. Dairy productivity of cows of Swiss breed of spring-summer calving taking into account the features of their daily diet

The article presents the results of the study of dairy productivity, taking into account the peculiarities of the daily diet of 146 cows of the Swiss breed of spring-summer calving, which had a two-time feed intake and were kept at the industrial complex "Ekaterinoslavsky", Dnieper region. Observation groups were formed depending on the number of lactation in cows. Thus, for the first lactation, 53 Swiss cows were under observation; for the second lactation - 39; for the third lactation - 31; for IV lactation and more - 23 cows of Swiss breed; in statistical data processing, the average values in the groups differed from each other with a difference of P <0.05, P <0.01, P <0.001, the results were considered statistically significant. As a result of the study of milk productivity of cows and the analysis of the structure of the diet it was determined that in the industrial complex, with rational feeding of cows of Swiss breed, their live weight increased significantly for each subsequent lactation, reaching maximum values of 738.0 ± 6.15 kg per fourth and further lactation, because with age these animals have fully adapted to the intensive technology of their exploitation compared to the first-calvers, whose weight was 396.1 ± 2.37 kg (P <0.001 compared with II, III, IV observation groups). The first lactation lasted the longest (359.5 ± 10.69 days), but significantly the highest milkyield was recorded after the second lactation (10597.2 ± 226.72 kg), with a dynamic increase in milk yield from the first to the second lactation age by 8.04 %, and then their reduction from the second to the third lactation by 8.99%, to thefourth and more - by 13.28%. Cows of Swiss breed of spring-summer calving after the second lactation were also characterized by a high level of milk productivity with the highest milk yieldfor every 100 days of lactation (3449.6 ± 30.58 kg; 3550.5 ± 48.67 kg; 3323.7 ± 82, 47 kg), with the highest absolute values of fat (412.79 ± 10.52 kg), protein (350.5 ± 7.79 kg), the amount of milk per 1 day of lactation (33.4 ± 0.85), with a gradual reduction of these indicators for each subsequent lactation. Feeding rations of cows of the Swiss breed in the spring and summer included corn silage, hay, cereals, feed, and only dry animals received straw. As an additional feed, all Swiss cows consumed beer pellets and salt-lollipop, and dairy and cows calving for the first time - chalk and soda. Thus, the provision of quality feed rations for cattle of the Swiss breed, in a large industrial complex, will contribute to their productive longevity.

Key words: cows of Swiss breed, milk productivity, milk yield, fat, protein, daily ration, spring-summer calving.

Постановка проблеми

Однією з головних тваринницьких галузей сільського господарства в Україні є молочне скотарство, ефективність якого залежить як від інтенсивності відтворення стада, так і від темпів генетичного прогресу селекційних ознак великої рогатої худоби. Саме ці критерії нині на 15-20% забезпечують виробництво молока, високу рентабельність і конкурентоспроможність галузі в умовах формування ринкових відносин у разі використання високопродуктивних тварин [1, с. 57]. Нині цим вимогам відповідають корови швіцької породи із досить високим умістом жиру, переважно у корів-дочок [2, с. 194].

Безумовно, продуктивні якості корів швіцької породи, тривалість їх господарського використання в умовах інтенсивної експлуатації на великому промисловому комплексі, склад і смак молока залежить від раціональної годівлі. Тому дослідження молочної продуктивності, аналіз харчового раціону корів швіцької породи є актуальним і своєчасним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна стратегія соціально-економічного розвитку України, яка прагне стати повноправним членом Євросоюзу, передбачає невпинне нарощування агропромислового потенціалу країни. Саме молочна галузь на сучасному етапі є однією з провідних у структурі харчової індустрії України. Незважаючи на труднощі років незалежності, з 1990 року у країні спостерігається зростання продуктивності корів майже вдвічі. Хоча нині приблизно у 39% господарств річний надій становить 2-4 тонни молока, все ж таки з кожним роком збільшується кількість господарств (до 19%) із молочною продуктивністю худоби більше 6000 кг [3, с. 75-77]. Для порівняння середньорічні надої у Німеччині становлять 6439 кг, у Польщі - 4541 кг, у Сполучених Штатах Америки - 8896 кг молока [4, с. 41; 5, с. 3-4]. Але взагалі у 2019 році виробництво молока в Україні становило 10,0 млн. тонн (трохи менше, ніж у 2015 році - млн. тонн), тоді як, наприклад, у Швейцарії - 2,56 млн. тонн, в Америці - 212 млрд. фунтів молока, в Індії - 146,3 млн.т (остання стала лідером із виробництва молока у 2014 році) [3, с.75 ; 5, с. 3-4; 6, с. 1; 7, с. 65].

Ураховуючи, що попит на молочну продукцію є стабільним і не знижується, а нинішній ринок молочної продукції задовольняє потреби вітчизняних споживачів лише на 58,1%, до головних напрямів розвитку молочного скотарства в Україні слід віднести збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення ступеню використання генетичного потенціалу продуктивності тварин і збільшення поголів'я великої рогатої худоби [8, с. 1; 9, с. 172]. Розв'язання цієї проблеми можливе за використання у сільському виробництві високопродуктивних порід великої рогатої худоби, зокрема швіцької породи корів, яка демонструє досить високі удої: за рік одна швіцька корівка може дати 4,3-5 тонн молока жирністю до 3,8%. Загалом молочна продуктивність повновікових корів-швіців сягає 6000-7000 кг, інколи - до 10000 кг молока, чудового на смак, із вмістом 4,2% жиру та 3,5% білку. Молоко цих корів дуже смачне, із великим умістом поживних речовин, із нього добре виготовляти дуже смачні сири і густу сметану [10, с. 30]. Крім того, особливої уваги потребує вирощування телиць інших порід, здатних у майбутньому забезпечити високу молочну продуктивність [11, с. 27].

Задля подальшої інтенсифікації галузі скотарства сьогодення вимагає формування високопродуктивних стад молочної худоби, а економічність утримання корів у великих промислових комплексах має важливе значення для ведення сільськогосподарського бізнесу. Для цього, на думку науковців, енергетично повноцінною та якісною повинна бути годівля корів, збалансована за поживними і біологічно активними речовинами, що потребує оцінювання добових раціонів годівлі за хімічним складом умісту поживних речовин із урахуванням їх перетравності і засвоєння тваринами [12, с. 6; 13, с. 68].

Нині потрібно на державному рівні розробляти заходи щодо забезпечення виробництва продукції молочного скотарства шляхом розраховування раціонів годівлі корів за оптимізаційними розрахунками з урахуванням структури кормових культур і рівня їх урожайності в Україні [14, с. 11]. Використання раціонів, що містить корм, який забезпечує необхідними поживними речовинами, повинно збільшувати удої, але традиційні корми з використанням кукурудзяного силосу, за даними W.P. Weiss, можуть навпаки, їх знижувати [15, с. 2083]. Оскільки на великих промислових комплексах технологами забезпечується формування технологічних груп корів, що є основою збільшення рівня молочної продуктивності і підвищення ефективності виробництва продукції, технологія експлуатації великої рогатої худоби з використанням сучасних кормороздатчиків-змішувачів значно спрощує організацію нормованої годівлі корів залежно від їх фізіологічного стану та рівня молочної продуктивності, а на якісні властивості молока впливає тип доїльних установок [16, с. 139; 17, с. 48-49; 18, с. 122].

Отже, нині доведено, що від ефективності використання кормів, які поділяються на корми рослинного і тваринного походження, а також на мінеральні корми та відходи харчових підприємств, залежить стабільне збільшення виробництва і підвищення якості молока [19, с. 272]. Висвітлені у сучасній науковій літературі питання про визначення ролі раціональної годівлі у формуванні продуктивного довголіття корів свідчать про багатогранність цієї проблеми, розв'язанню якої і присвячена ця робота.

Метою дослідження є вивчення молочної продуктивності і проведення аналізу раціону годівлі корів швіцької породи весняно-літнього отелення в умовах великого промислового комплексу.

Постановка завдання

Дослідження молочної продуктивності 146 корів швіцької породи весняно-літнього отелення за інтенсивної технології експлуатації відбувалося в умовах промислового комплексу з виробництва молока «Єкатеринославський» (Дніпропетровська область, Дніпровський район, сільрада Чумаківська). Залежно від пори року, отелення і номеру лактації були сформовані збалансовані групи великої рогатої худоби весняно-літнього отелення: за І лактацією - 53; за ІІ лактацією - 39; за ІІІ лактацією - 31; за IV лактацією і більше - 23 швіцькі корови.

Усі тварини утримувались у приміщеннях-павільйонах із дворазовим режимом споживання корму. Молочна продуктивність забезпечувалася доїнням швіцьких корів за допомогою автоматизованої доїльної установки типу «Паралель» тричі на добу.

Загальноприйняті зоотехнічні методи детального дослідження раціону здійснювалися з урахуванням норм техніки годівлі з поживністю раціону для корів швіцької породи живою масою 625-630 кг, добовим надоєм 24-25 кг молока з урахуванням сезону року та періоду фізіологічного стану корів. Водночас проводився аналіз структури харчового раціону; складався раціон із застосуванням комбікормів, мінеральних і вітамінних добавок; ураховувалися види, поживність кормів і збалансованість за енергетичною, протеїновою, мінеральною, вітамінною поживністю, за вмістом сухої та органічної речовини, хімічним складом, з'їдаємістю (остання визначалася під час зважування виданих і залишених кормів протягом двох суміжних діб).

Методика складання раціону містить такі послідовні етапи: 1) визначення кількості поживних речовин, потрібних тварині для підтримки життєдіяльності, нормального стану здоров'я, плануємої продуктивності за визначеними нормами годівлі відповідно до живої маси, продуктивності, фізіологічного стану корів [20, с. 292; 21, с. 46; 22, с. 25]; 2) розподіл загальної потреби у кормових одиницях між групами кормів із визначенням структури раціону відповідно до умов промислового комплексу. Оскільки складені раціони були збалансовані за визначеними нормами годівлі відповідно до загальноприйнятого в Україні силосного типу годівлі, тому структура раціону була така: грубих кормів - 15-20%, соковитих - 50-70%, концентрованих - до 40% із можливістю часткової заміни грубих кормів і силосу кукурудзяного на сінаж. Загальна поживність раціону, згідно з нормами годівлі, має бути 9,6-10 кормових одиниць (к.од); 3) підбір кормів, які використовуються під час годівлі корів в умовах промислового комплексу; 4) розподіл кормових одиниць, що припадають на кожну групу кормів за їх видами відповідно до оптимальної структури раціону (9,6х(15 - 20%/100) + 9,6х(50 - 70%/100) +9,6х(40%/100) = 9,6 к.од); 5) визначення поживності кормів за нормативними даними щодо кількості кормових одиниць в одному кілограмі корму, що міститься у раціоні; 6) визначення фізичної маси натурального корму в раціоні (кг) як відношення кількості кормових одиниць, яка припадає на кожний вид корму, до кількості кормових одиниць в одному кілограмі того ж корму; 7) визначення кількості поживності речовин, що містяться у кормах раціону, як знаходження добутку кількості корму на кількість відповідних поживних речовин в одному кілограмі корму (його поживність) за нормативами; 8) визначення суми однойменних поживних речовин та відповідності її вимогам норми; 9) збалансування раціону за кількістю відповідних поживних речовин до норми. За умови, якщо кількість кормових одиниць близька до норми, а перетравного протеїну не вистачає, тоді для збільшення перетравного протеїну до раціону потрібно додавати більшу кількість кормів із великим умістом перетравного протеїну, відповідно зменшуючи кількість кормів із незначним його вмістом, які за загальною поживністю суттєво не відрізняються між собою. Аналогічно проводиться збалансування решти органічних речовин раціону. Для збалансування мінеральних і вітамінних речовин до раціону додають відповідні мінеральні корми та вітаміни.

Для контролю повноцінності годівлі корів використовувалися фізіолого-біохімічні методи. Тому для виконання поставлених завдань визначали живу масу швіцьких корів і тривалість кожної лактації; за результатами контрольного доїння визначали кількість молока за одну добу лактації та одну добу міжотільного періоду, а також у різні періоди лактації; коефіцієнт молочності; індекс адаптації і відтворної функції. Якісний склад молока із визначенням жиру і білку, їхніх масових часток у молоці досліджували на аналітичних приладах «Ekomilk 120 NPZ» та «Ekomilk Bond» із середніх проб молока.

Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою програмного забезпечення MSExcel (2010) із використанням параметричних методів статистики та визначенням середньої арифметичної величини (М), похибки середньої арифметичної (m). За порівняння показників у групах спостереження з розбіжністю Р<0,05, Р<0,01, Р<0,001 отримані результати дослідження вважали статистично вірогідними.

Виклад основного матеріалу дослідження

В умовах промислового комплексу динаміка набору живої маси швіцьких корів весняно-літнього отелення, представлена на табл. 1, продемонструвала, що вага худоби достовірно збільшувалася за кожну наступну лактацію, досягаючи максимальних значень 738,0±6,15 кг у корів IV групи.

Показники живої маси корів перевищували показники живої маси тварин І групи на 46,33% (Р<0,001); ІІ групи - на 22,96% (Р<0,001); ІІІ групи - на 11,79% (Р<0,001). Ці результати довели, що зі збільшенням довголіття корів збільшувалась і їхня жива маса, адже повновікові корови вже повністю пристосувалися до інтенсивної технології їх експлуатації у промисловому комплексі і більшою мірою реалізовують свій ріст, ніж первістки, вага яких становила 396,1±2,37 кг (Р<0,001 порівняно з ІІ, ІІІ, IV групами спостереження). Проте жива маса дорослих корів української чорно-рябої молочної породи, наприклад, становить 600-650 кг і нині перевищує показники загального поголів'я великої рогатої худоби молочного напряму, а подальше покращення їх екстер'єру тільки сприятиме підвищенню молочної продуктивності [23, с. 115; 24, с. 1655]. Крім того, на подальші удої впливає жива маса корів під час першого осіменіння [25, с. 203].

Проте найдовше у піддослідних корів тривала саме перша лактація (359,5±10,69 діб), хоча достовірна відмінність із перевищенням показників на 11,2% спостерігалася тільки у разі порівняння з показниками тривалості другого лактаційного періоду (319,2±3,58 діб, Р<0,001).

Таблиця 1

Динаміка молочної продуктивності швіцьких корів різного віку за інтенсивної технології експлуатації (весняно-літнє отелення), М±m

Усі корови швіцької породи мали високий рівень молочної продуктивності, проте достовірно найвищі показники удою (10597,2±226,72 кг) реєструвались у швіців весняно-літнього отелення за другої лактації, ніж за першої (9744,9±250,80 кг, Р<0,05), третьої (9644,2±255,79 кг, Р<0,01), четвертої (9190,0±315,16 кг, Р<0,001). Ці показники відображають динамічне збільшення показників удою від першого до другого лактаційного віку на 8,04%, а потім їх зменшення від другої до третьої лактації на 8,99%, до четвертої і більше - на 13,28%. Задля порівняння результатів нашого дослідження з показниками молочної продуктивності корів інших порід, які використовуються у тваринництві та молочній промисловості України, ми використали літературні джерела інших дослідників. Зокрема, середні показники надою за І лактацію залежно від породи становили: у корів української бурої молочної породи - 3546,2±35,1 кг молока; у чорно-рябої молочної породи - 4303±172,6 кг (до 6000-8000 кг); у корів української червоно-рябої молочної породи залежно від лінійної належності - від 4559±193,4 або 6024±114,9 кг до 9000 кг молока, у корів голштинської породи, які за п'ять років збільшили надій за першу лактацію, - від 4446 до 6638 кг молока. Треба враховувати, що саме показники надою за першу лактацію визначають племінну цінність тварин у ранньому віці, хоч і не гарантують збільшення довічної продуктивності [26, с. 114; 27, с. 26; 28, с. 5; 29, с. 269; 30, с. 139].

За якісним складом молока масова частка жиру з віком корів динамічно збільшувалася до третьої лактації. Зокрема, найбільший вміст жиру відмічено у ІІІ-ій групі корів: 4,19±0,099% проти 3,58±0,051% за першої лактації (Р<0,001) та 3,9±0,065% - за другої лактації (Р<0,05). Порівняно з первістками у корів ІІ-ої групи масова частка жиру збільшилася на 9,09%, а ІІІ-ої - на 17,04%. Масова частка жиру IV групи тварин становила 3,76±0,024% і порівняно з показниками швіців ІІІ групи достовірно зменшилася на 10,26%. Ці результати засвідчили, що у корів за третьої лактації енергія від споживання кормів більш ефективно використовувалася на синтез жиру в молоці.

Масова частка білку була найбільшою у первісток і становила 3,36±0,012%, поступово зменшуючись у ІІ і ІІІ-ому лактаційних періодах на 1,49%, у IV і більших - на 4,17%, достовірно відрізняючись від таких показників за другої (3,31±0,012%, Р<0,01), третьої (3,31±0,012%, Р<0,01), четвертої (3,22±0,014%, Р<0,001) лактацій. Оскільки за інтенсивною технологією експлуатації корів на великому промисловому комплексі здійснюється вільне споживання кормів, зменшення масової частки білка в молоці вікових корів за четвертою та старшою лактаціями може свідчити про порушення енергетичного раціону під час годівлі цих тварин і про наявність у них порушення травлення та обмінних процесів.

Водночас за другої лактації абсолютні показники жиру у швіцьких корів весняно-літнього отелення були достовірно вищими, ніж у тварин І та IV вікових груп спостереження (на 15,7% і 16,42% відповідно) та становили 412,79±10,52 кг жиру проти 348,0±9,57 кг і 345,0±11,86 кг (Р<0,001). Показники білка у ІІ групі теж були достовірно вищими, ніж у тварин ІІІ та IV вікових груп спостереження, на 8,82% і 15,58% відповідно (350,5±7,79 кг білка проти 319,6±8,39 кг і 295,9±9,97 кг, Р<0,001). Сума жиру та білку за другої лактації становила 763,3±17,45 кг і була відповідно на 11,45% і 16,04% більше таких показників за першої і четвертої лактацій (відповідно 675,9±17,13 кг і 640,9±21,67 кг, Р<0,001), а співвідношення показників жиру та білку за третьої лактації максимально становило 1,27±0,035 порівняно з меншими значеннями за першої (1,07±0,016, Р<0,001 або на 15,75%), другої (1,18±0,018, Р<0,05 або на 7,09%), четвертої і більше лактацій (1,17±0,010, Р<0,01 або на 7,87%) (табл.2). Одержані результати також указували на вікову залежність складу молока, на енергетичний і фізіологічний дисбаланс піддослідних тварин.

Таблиця 2

Динаміка продукції жиру і білка молока швіцями різного віку за 305 діб лактації, М±m

Примітка: * - Р<0,001; # - Р<0,01; ? - Р<0,05

Аналіз динаміки молочної продуктивності швіцьких корів також довів вікову залежність показників удою за кожні 100 діб лактації. Зокрема, за перші 100 діб лактації молочна продуктивність достовірно збільшувалася від першої (3449,6±30,58 кг) до другої лактації (3732,5±42,25 кг, Р<0,001) на 7,58%, а потім поступово зменшувалася відповідно на 8,91% та 12,57% порівняно з показниками корів ІІ групи (3400,1±55,62 кг за третю (Р<0,001) та 3263,4±55,48 кг - за четверту лактації, Р<0,001). Ця закономірність простежувалась і протягом наступних 101-200 діб і 201-300 діб лактації, адже максимальні показники молочної продуктивності швіцьких корів за другою лактацією в ці періоди становила 3550,5±48,67 кг і 3323,7±82,47 кг відповідно. Отже, за період 101-200 діб лактації молочна продуктивність корів ІІ групи перевищила аналогічні показники корів І групи на 9,87%; ІІІ групи - на 8,46%; IV групи - на 13,93% (Р<0,001). За період 201-300 діб лактації показники молочної продуктивності корів ІІ групи достовірно перевищили аналогічні показники корів І групи на 6,88% (Р<0,05), а за IV групою піддослідних тварин - на 13,61 (Р<0,001) (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка реалізації молочної продуктивності швіцьких корів різного віку упродовж стандартної лактації, М±m

Примітка: * - Р<0,001; # - Р<0,01; ? - Р<0,05

У швіцьких корів за другої лактації достовірно вищими, ніж в інших піддослідних групах тварин весняно-літнього отелення, були середні показники, що характеризують інтенсивність секреції молока, а саме: кількість молока за 1 добу лактації становила 33,4±0,85 проти 27,5±0,83 у І групі (Р<0,001) та 28,6±1,28 - у IV групі (Р<0,01). Отже, кількість молока за 1 добу лактації ІІ групи корів на 17,66% була вищою за аналогічний показник у тварин першої групи та на 14,37% - IV групи. Про високу продуктивність корів швіцької породи свідчили показники кількості молока за одну добу міжотельного періоду (МОП). Зокрема, залежно від віку тварин за одну добу міжотельного періоду було отримано від 23,5 до 28,0 кг молока. У ІІ групі піддослідних тварин реєструвалися показники, що свідчили про найбільшу кількість молока за 1 добу МОП порівняно з І-ою (на 16,07%), ІІІ-ою (на 14,29%) та ГУ-ою (на 15,36%) групами, які становили: 28,00±0,66 проти 23,5±0,72 - у першій (Р<0,001), 24,0±0,71 - у третій (Р<0,001) і 23,7±0,94 - у четвертій групі (Р<0,001). Проте коефіцієнт молочності достовірно зменшувався від першої (2465,0±64,37) до другої (1765,76±37,14) лактації на 28,37%, до третьої (1481,5±38,70) - на 39,9%; до четвертої і більше (1244,5±40,69) лактації - на 49,51%, Р<0,001 відповідно (табл. 4).

Таблиця 4

Інтенсивність секреції молока швіцькими коровами на великому промисловому комплексі, М±m

Показники відтворної функції швіцьких корів суттєво не залежали від віку тварин. Тільки показник тривалості міжотельного періоду (МОП) у швіцьких корів ІІ групи весняно-літнього отелення був на 9,55% меншим, ніж у корів І групи, та на 5,92% меншим, ніж у тварин ІІІ групи (380,33±4,40 - за другу лактацію порівняно з першою - 420,5±6,70 (Р<0,001) та третьою лактаціями (404,3±6,45, Р<0,01) (таблиця 5).

Таблиця 5

Показники відтворної функції швіцьких корів різного віку весняно-літнього отелення, М±m

Примітка: * - Р<0,001; # - Р<0,01; ? - Р<0,05

Добові раціони годівлі корів швіцької породи представлені на табл. 6 і 7.

Раціон годівлі дійних корів залежить від періодів їх фізіологічного стану, які поділяються на сухостійний період (60-65 днів) та лактаційний, або дійний період, що складається із першого періоду лактації (перші 100 днів лактації), другого періоду лактації (другі 100 днів), третього періоду лактації (останні 100-105 днів). У таблицях 6 і 7 представлені добові раціони годівлі дійних, новотільних і сухостійних високопродуктивних швіцьких корів у весняно-літній період на промисловому комплексі “Єкатеринославський” залежно від періодів фізіологічного стану тварин.

Аналіз наведеного раціону годівлі швіцьких корів показав, що раціон як дійних і новотільних, так і сухостійних швіцьких корів весняно-літнього отелення містив силос кукурудзяний (відповідно 27,3 кг і 8,3 кг), сіно злаків (відповідно 2,3 кг і 10,8 кг), комбікорм (9,3 кг і 3,68 кг) із різними показниками фізичної ваги та сухої речовини, що залежало від нормативної потреби великої рогатої худоби в поживних речовинах у певні фізіологічні періоди. Сухостійні корови додатково отримували солому (3,1 кг). Усі тварини отримували пивну дробину та сіль-лизунець (0,05 кг), а дійним та новотільним коровам додавали в їжу крейду (0,06 - 0,05 кг) і соду (0,10 кг).

Рецепти комбікормів-концентратів (к/к) для корів залежно від їх фізіологічних потреб представлені на табл. 8.

Наведені рецепти комбікормів теж відрізнялися за вмістом компонентів залежно від фізіологічного періоду, в якому знаходилася велика рогата худоба. Комбікорм, який отримували тільки дійні корови, майже в однакових пропорціях містив пшеницю, цехавіт «Дейрі» - концентрат для ВРХ «Профііт», кукурудзу, шрот соняшниковий і соєвий, кількість яких у його складі була найвищою. У весняно-літній сезон до комбікорму додавали соняшниковий шрот і кукурудзяну барду.

Таблиця 6

Добовий раціон годівлі дійних і новотільних швіцьких корів у весняно-літній період (промисловий комплекс “Єкатеринославський”)

Таблиця 7

Добовий раціон годівлі сухостійних швіцьких корів у весняно-літній період (промисловий комплекс “Єкатеринославський”)

До рецептурного вмісту комбікорму, який готували для годівлі сухостійних корів швіцької породи, у весняно-літній період додавали премікс (для ранніх сухостійних корів) та барду суху кукурудзяну.

У нашому дослідженні та в інших промислових господарствах найбільшу питому вагу під час годівлі корів мають концентровані корми (кукурудза, пшениця) та соєві корми, які приваблюють тим, що цінність їх протеїну майже така ж сама, як і кормів тваринного походження, разом із високою його перетравлю- ваністю (до 90%). Тому соєві продукти є збалансованим кормом у раціоні корів, а соєва оболонка у гранульованому вигляді - прекрасний харчовий компонент для великої рогатої худоби, оскільки містить до 18% сирого протеїну, до 6% сирого жиру з масовою часткою сирої клітковини в абсолютно сухій речовині 35%-45%. Цей корм призначений для годівлі корів як додаток до соковитих, грубих кормів шляхом введення в основний раціон тварин у кількості 2,0 кг на добу. Проте позитивно впливає на молочну продуктивність та якість молока з підвищеням надоїв (на 2,0-3,0 кг молока на голову за добу) та вмісту жиру в молоці (на 0,3-0,5 одиниць) і цукрово-протеїновий концентрат, до складу якого входить соєва оболонка, що підвишує економічну ефективність молочного бізнесу [31, с. 1-2].

Хімічний аналіз повнораціонної кормосуміші дійних, новотільних та сухостійних швіцьких корів у весняно-літній період та фактична її енергетична цінність представлена на табл. 9 і 10. За основу розрахунків взято загальноприйняті нормативні показники поживності раціону [17, с;, 20, с. 292].

Таблиця 8

Рецепти комбікормів-концентратів для корів швіцької породи

Таблиця 9

Хімічний аналіз повнораціонної кормосуміші дійних та новотільних швіцьких корів у весняно-літній період і фактична її енергетична цінність

Примітки: * Ібатуллін І. І., Чигрин А. І., Отченашко В. В. та ін. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин: Навчальний посібник. Під. ред. академіка НААН України І. І. Ібатулліна. Житомир: “Полісся”, 2013. 442 с

**енергетична кормова одиниця (10 МДж=1 к.од.)

Таблиця 10

Хімічний аналіз повнораціонної кормосуміші сухостійних швіцьких корів у весняно-літній період і фактична її енергетична цінність

Примітки:*Ібатуллін І І., Чигрин А. І., Отченашко В. В. та ін. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин: Навчальний посібник під. ред. академіка НААН України І. І. Ібатулліна. Житомир: “Полісся”, 2013. 442 с

Наведені відомості щодо годівлі корів швіцької породи на великому промисловому комплексі забезпечували їхню молочну продуктивність. А.В. Пендак визначив, що оптимальними нормами годівлі високоудійних корів голштино-фрізької породи, які характеризуються високими надоями і значним молочним потенціалом, є 70 ц кормових одиниць. Добовий раціон також містив силос, сінаж і концентровані корми [19, с. 272]. Хоча із ростом інтенсивності годівлі підвищується продуктивність тварин, проте збільшуються витрати кормів на голову і собівартість кормових одиниць у раціонах годівлі тварин [32, с. 46].

На відміну від наших досліджень К. Macmillan із співавторами науково обґрунтував, що триразова годівля корів була більш ефективною, ніж одноразова, оскільки збільшувала надої молока. Водночас у корів із підвищеним ризиком под- гострого ацидозу рубця збільшення частоти годівлі може знизити тяжкість ураження і збільшити вихід молочного жиру. Тому збільшення частоти годівлі, особливо для раціонів із високим умістом зерна, може бути корисним підходом для зниження подгострого ацидозу рубця та підвишення продуктивності лактуючих молочних корів [33, с. 2-5].

Нині провідними вітчизняними науковцями встановлені, узагальнені та запропоновані сучасні норми годівлі великої рогатої худоби, зокрема дійних і сухостійних корів. Рекомендовано застосовувати факторіальні підходи через концентрацію енергії і поживних речовин у сухій речовині, з урахуванням фаз годівлі. Набуло великого значення нормування концентрації обмінної енергії в 1 кг сухої речовини, урахування фракцій розщеплюваного та нерозщеплюваного у рубці протеїну, незамінних амінокислот, нейтральнодетергентної та кислотодетергентної клітковини, амінокислот, вітамінів групи В і низки мікроелементів під час годівлі високопродуктивних корів [34, с. 516; 35, с. 860]. Сучасні українські норми годівлі корів побудовані за факторіальним підходом, в основу якого покладена концентрація енергії та біологічно-активних речовин в 1 кг сухої речовини, що наближає цю концепцію до американських та англійських норм [36, с. 27; 37, с. 363].

Із нижчезазначених наукових публікацій відомо, що успішно використати високий генетичний потенціал молочної продуктивності голштинізованої чорно-строкатої худоби можна за оптимізації енергетичного, протеїнового, вуглеводного та мінерально-вітамінного харчування, який слід контролювати за допомогою аналізів крові на вміст загального білка, сечовини, глюкози, кетонових тіл, кальцію, неорганічного фосфора та каротина. Водночас задля оптимізації енергетичного харчування молочних корів у першу фазу лактації під час стойлового періоду збільшували кількість високоенергетичних комбікормів. Для цього вміст обмінної енергії у добових раціонах дослідної групи корів довели до 245 МДж проти 224,9 МДж, що вище на 9,1%. У наступні фази лактації годівля піддослідних і контрольних корів була однаковою. Оптимізація вуглеводного харчування позитивно відобразилася на багатьох біохімічних показниках крові, що характеризують стан обмінних процесів. Зокрема, у стійловий період кількість глюкози у крові дослідних корів підвищилася на 20,8%. Концентрація йоду у крові високопродуктивних корів дослідної групи була більше, ніж у контрольних тварин, на 27,8%, концентрація каротину - на 32,2%. Це свідчило про те, що оптимізація вуглеводного харчування високопродуктивних корів впливала на обмін йоду та засвоєння каротину із кормових раціонів. Водночас кількість йоду в молоці збільшилася до 102,6 мкг/л, що відповідало фізіологічній нормі [38, с. 50 - 51].

У племзаводах, які розводили голштинізовану породу черно-строкатої худоби, дійні корови у стійловий період у розрахунку на 1 голову за добу отримували по 1,0-2,5 кг сіна багатолітніх трав і 20-30 кг силосу. За наявності сінажу його додавали в раціон у кількості 8-14 кг, тоді як живлення силосом обмежувалося до 8-14 кг. В якості концентратів коровам згодовували комбікорм заводського і власного виготування з різним умістом сирого протеїну, а також кукурудзу, ячмінь і жмих соняшника; на 1 кг натурального молока їх витрачалося 300-400 г. В якості джерела вуглеводів, які легко засвоюються, використовували мелясу (0,5-1,5 кг за добу на 1 голову) та сухий буряковий жом (1-2 кг). У раціон тільних сухостійних корів із розрахунку на 1 голову додавали сіно (3-4 кг), силос (10-15 кг), сінаж (6-8 кг), концентрати (3-4 кг) і мелясу (0,5-1,0 кг), проте вміст силосу знижували до 8-10 кг за добу. Раціони збалансовували за мінеральними речовинами та вітамінами шляхом додавання до раціонів преміксів вітчизняного та закордонного виробництва. За результатами дослідження рівня загального білка та сечовини у крові високопродуктивних корів в усі фази лактації та під час сухостійного періоду не спостерігалося відхилень від норми за протеїнового харчування. Проте вуглеводне харчування було недостатнім у корів I та II фази лактації, про що свідчить знижений вміст глюкози у крові (3,03-3,05 ммоль/л проти 3,33-3,61 ммоль/л за нормою). У корів у III фазу лактації та під час сухостійного періоду не було відмічено відхилень від норми за вмістом глюкози у крові. Концентрація кетонових тіл була в межах норми в усіх піддослідних тварин. Кількість кетонових тіл була знижена. Концентрація сечовини у крові достовірно корелювала з концентрацією сечовини в молоці корів під час усіх фаз лактації та становила 0,58-0,59. Кореляційний зв'язок біохімічних показників крові корів, таких як загальний білок, сечовина, глюкоза та кетонові тіла, у I і II фазу лактації був позитивний, хоч і невисокий (0,010,22). У III фазу лактації та у сухостійний період кореляційний зв'язок був переважно від'ємним (г = -0,16 та -0,13 відповідно) на рівні глюкозо-кетонових тіл [39, с. 73-74].

Дослідниця Л.Г. Левицька вивчала особливості годівлі дійних корів у господарстві «Межиріччя» Жидачівського району Львівської області на двох групах корів-первісток української чорно-рябої молочної породи шляхом використання у дослідній групі експериментального комбікорму, в якому із метою зменшення розчинності протеїну зерновий компонент (овес, ячмінь, пшениця) екстрадували та додатково вводили зерно кукурудзи (15%). Установлено, що в експериментальному комбікормі зменшилася розчинність протеїну кормів із 38 до 29% (на 9%) порівняно з господарським комбікормом. Окрім того, завдяки використанню експериментального комбікорму отримано середньодобовий надій натурального молока корів-первісток дослідної групи у кількості 26,3 кг, що на 4,4% вище контролю, та поліпшилися якості молока за рахунок збільшення у ньому кількості жиру та білка (на 0,04 і 0,08% відповідно) [40, с. 66].

Науково-господарський досвід вивчення впливу мінерально-вітамінних преміксів на молочну продуктивність та якість молока високопродуктивних дійних чорно-строкатих корів довів, що середньодобовий надій молока і вміст жира і білку залежать від збалансованої годівлі. Премікси роздавали худобі у складі суміші концентрованих кормів у кількості 100 г премікса на 1 голову за добу. Згідно з отриманими результатами, у групі корів, яким давали вітамінно-мінеральний премікс «Кауфіт Компліт», середній добовий удій натурального молока перевищив на 2,0 кг (або на 9,76%) показники удою худоби, яка вживала премікс П-60-1. Окрім того, із підвищенням середньодобового удою покращилися показники вмісту білка (на 0,77 та 1% відповідно) [41, с. 13].

Доведено, що для отримання здорових телят і подальшого збільшення молочної продуктивності корів після отелення потрібно використовувати технологічну схему годівлі сухостійних корів із низькокалорійними раціонами у перші 40 днів сухостійного періоду (період раннього сухостою) та високоенергетичними - у кінці сухостою (період пізнього сухостою). Задля цього раціоном стільних корів протягом перших сорока днів сухостійного періоду була кормосуміш, що містила люцернове сіно, люцерновий сінаж, кукурудзяний силос, кормову патоку, комбікорм у кількості 20,5 кг на1 голову за добу. Потім, починаючи з 40-го дня сухостійного періоду, тобто за 21 день до отелення, задля підвищення енергії у раціоні коровам додавали у першій і другій половині дня 1 кг комбікорму. Усього за добу корови отримували на 1 голову 4 кг комбикорму. За 3 дні до отелення раціон корів складався тільки з люцернового сіна. Використання низькоенергетичних раціонів у період раннього сухостою та високоенергетичних - у період пізнього сухостою корів сприяє народженню телят із б...